ПІЗНІ ГЕСТОЗИ
Пізній гестозявляється синдромом поліорганної недостатності, щорозвивається внаслідок вагітності або загострюється в зв’язку з нею. Ця патологія виникаєв тих випадках, коли адаптаційні системи організму матері не спроможні забеспечитипотреби плода, який розвивається. Гестоз може з’явитися у здорових вагітних-чисті гестози,а також при наявності у них захворювань(нирок, печінки, серцево-судинноїі ендокрінної систем) — комбіноваці.
Поява гестозувранні строки (після20неділь) завжди повинно насторожувати у відношенні комбінованої форми цієїяатології. Найбільш часто гестозивиникають на фоні захворювання нирок,гіпертонічної хвороби, серцево-судинної патології,як правило, важко протікають.
В нашій крайні пізні гестозикласифікуються на4клінічних форми: водянку, нефропатію, прееклампсіюі еклампсію.
Головні прояви цієїпатології пов’язані із спазмом судин, підвищенням проникності їх стінки, затримкою води і натрію в організмі з послідуючимрозвитком гіпоксії,різким розладом функції ЦНС,залоз внутрішньої секреції,нирок, печінки і других органів, глибоким порушенням обміну речовин.
Згідно літературним даннимпровідними факторами у виникненні пізніх гестозівявляються недостатній кровообіг, порушення газообміну і обміну речовин в плаценті. Важливуроль належить спіральним артеріям матки, частина яких в силу природженої або набутої недостатності залишаються спазмованими,що супроводжуються ознаками ішемії і гіпоксії плаценти.
Порушуються рівновага між простацікліномі тромбоксаном.Зниження синтезу простаціклінаі підвищення тромбоксанав плаценті призводить до генералізованогоспазму судин з підвищенням периферичного опору в них, до пошкодженняендотеліясудин і посилення агрегації і адгезії тромбоцитів з розвитком тромбоцітопенії,–PAGE_BREAK–
атажождоактивації внутрішньосудинногозвертання,відкладання фібрінав термінальних відділах кровоносного “русла і послідуючим мІкроииркулярнимпорушенням в органах.
Недостатня гемоперфузіячерез судини матки поглиб^ве ішемію і гіпоксію тканнихструктур в ній з підвищеннймвикидом норадреналінаісеротоніна, що також супроводжується периферійним спазмом судйню. В середині мікросудин матки виразний стаз крові, агрегапія, адгеяіяі десименірованниймікротромбоз.
Сповільнення кровообігуу відділі обміну речовин визивае гіпоксію ткайин9різким порушемнямметаболізму.Підвищуеться концентрапіянедоокисленнихметаболітів (лактата, пірувата), збільшуеться кількість активних поліпептидів (гістаміна, ацетілхоліна, простагландинів), що призводить до вазоділятації судин в матці. Але в умовах «сладжа»утворені агрегати клітин крові не йроходять через розжиренісудини, а самавазоділятаціяпосилюєнеоднорідність судинних калібрів і стаз кройі. Одночаснодія ацідозу, серотоніна,кінініві, можливо, гістамінарізко збільауепроникність капілярної стінки для рідини, електролітів і білків з переходом їх в тканини.Втрата рідкоїчастиникровіпризводить до згущення і підвищенняїївязкості. Aгрегатиеритроцитів накопичуються в мікроциркуляторномуруслі івиключаютьсяіз загального кровообігу, розвивається синдром секвестрації крові(А.П.Зильбер, 1977, N/^^?^^^йсоавт^1^^).Секвестрація кровівмікроциркуляторнему руслі маткивикликаєгіповолеміюв загальному колі кровообігу. ^^^іхляеваи976)^Г^М^Соловьораісиівавт.(1971)^В^Н.Серов і сяівавт.(1989) відмічають.зниженйяОЩйа30%від повального рівня. продолжение
–PAGE_BREAK–
ЗниженняОЦКобумовлює перероаярйдІйейняоб’ємів циркулюючої крові і в других органах і системах.В першу чергу в процес втягуються мікроциркуляторнІрусла нирок,печінки,гіпофіза і каротіднігломуси,так як їх кровопостачаннязабезпечується
системами капілярів низького тиску, найбільшчутливо реагуючими на зміни загальної ремодинаміки; мозок і міокард включаються в цю реак^ цію на більш пізніх стадіях.
Внаслідок гіповолемі?і порушення мікроциркуляці?нирок подразнюються клітини юкстамедулярногоапарату з виділянням рені-на,останній активуєплазмйтичниЙАр-глобулін і утворюється ангіотензін^який маєсильну вазоконетріктурнудію^
Порушення нирковр?мікрор^моциркуляці^супроводжується зменшенням клубочково^фільтраці^^, затримкою ^рідини і токсичних поліпептидів)змінами в паренхім^^розвитком олігурі?^анурі?^
Зниження ефективності мікросудинно^окровотожупечінки викликає пригнічення білковосинтезуючо?^дезінтоксикаційно?і сечовинообразуючо???функцій^ Всі цізміни в організмі матері викликають гіпотрофію і
гіпоксію плода.Зменшення інтенсивності мозговоТ.мікрогемоцирку-ляпі^супроводжується гіпбксієюі набряком мозку,а розвиток ДВС-^индромув органній і системній циркуляційприводить до геморагічних,і ^ромботичнихус^ладнень.
Такимчином,інтенсивн^істьмікрогемоцир^улят9рних порушень, визначають тяжкість і прогноз пізньогогестозудля матері і продолжение
–PAGE_BREAK–
пглода,а також вибір засобів фармакологічно?терапі?^
ТЕРАПІЯПІЗНІХ ГЕСТОЗІВ(загальніположення)
Виходячи з патогенезу пізніх гестозіввагітних, терапія повинна бути комплексною, проводитися з урахуванням переваги того чиіншого сйндрому(гіпертензивний,рвфротичний,коагулопа-тичний,синдроми будомно?^апругинабряку тканин, фетбплацен-тарн^недостатності та інш.)^Лікування повинно бути суворо регламентованнимпо годинах, при важких йогб^ормах-су^^сноз лікарями анестезІологами-реаніматологамй.
Дужеважливий лабораторииЙконтроль за ефективністю призначено?тераріїі внесенні при цьомунеобхідної корекції.
Для досягнення належних успіхів ‘в лікуванні необхідно виконувати ряд принципових положень:
1.Госпіталізація у відділення або палату інтенсивноїтерапі?^ яка обладне^навсіма необідними засобами для надання в повному обсязі комплексу лікувальних засобів)а такождіагностииноюапаратурою для повноцінного контролю за функціонуванням життєво-важливих органів^
2.Раціональне харчуваннях
3.Створення лікувально-охоронного режиму-допомага^попереджу-вати продукцію вазбактивнихгамінів(норад^еналіна,^реналін^-т. серотоніна)поширенню вазоко^стрікці?і зберігаєкомпенсаторні механізми адаптаці?. продолжение
–PAGE_BREAK–
4.Нормалізапіягемодинаміки:
а) ліквідація спазму периферичних судин та нормалізація матково-плацентарного кровообіг^^ б) усунення артеріальногогіпертонії^в) боротьба з гіповолеміею^реологічними порушеннями^
5.Корекція порушень метаболізму: а) водн^електролітногообміну^ б) білкового обміну^ в) кислотно-основного стану. 6.Нормалізація^ункці? дихально^«системиіЦНС. 7.Проведення антиоксидантноїтерапій 8.Профілактика і лікування судомного синдрому. 9.Раціональне родорозрішення.10.Реабілітація хрорихп^сляродорсзр^шенн^. Медикамеятожніряр
Необхідно дотримуватися послідовності в лікуванні за патогенетичним принципом і в залежності від ступенняважкості ^ гестоза.
Терапію розпочинати із седативних препаратів^знімання спазму периферичних^маткових і плацентарних судин,корекці? білкового обміну.При цьому яосилюетьсяефективністпді? гіпотензивних і діуретичних засобівінфузійної терапії(поліп-шуетьсянирковий кровообіг^збільщуєтьсядіурез)^знімаються ризикперевантаження судинного русла^набрякулегенів^мозку
Після зняття спазми судин^покращення клубочкової фільтра-пі?^досягнення гіпотензивного ефекту^ліквідації гіповолемії призначаються діуретичнізасоби. Проводячи л^кувайняпізніх гестозІвнеобхідно усвідомити^ що ^фектпризначено?терапіїнаступахна стаді?пр^гестоза^в інших випадках іноді можна досягти ремісії,а20%вагітних ^ гестозомне піддаються терапі?і захво^жванняневйийнопрогресує. В таких випадках для збереження здоров^жінки ^попередження перінйтально?смертності доцільно провести термінове родороз-рішення і дальнішелікування ^іеїпатології. продолжение
–PAGE_BREAK–
Основні групи йрепар^тів^що застосовуються дяйлікування пізніх гестозівтаїхфармакологічнахарактеристика^
Препарати^впливаючі на центральну нервову систему. Наркотичні та снодійні засоби:
Фто ро т а н-інгаляційний наркотик легко всмоктується із дихальних івляхіві с^оровиводитьсялегенями$незміненому виглядів лише невелика частина препаратаметаболі^уетьсяв організмі.Сві-домістьвиключається через1-2хв.після початку дії парів фторо-тана.Після припинення подачі фторотаначерез3-5хв^хворі пробуджуються.Збудження спостерігається рідко інесильно виражене. Осторожнопотрібно й^гозастосовувати у хворих з порушенням ритму серця,при гіпотонії,органичнихзмінах в печінці. Фторотанвикликає релаксапіюйаткиі знижуєїї чутливість до препаратів,що викликають її скорочення(алколоїди опориьї, окситоцин).Наркотик має властивість пригнічувати симпатичні
ганглії і розширювати периферичні судини^
При наркозі фторотаномслід враховувати швидку зміну стадій наркоза.Концентрація кисню в суміщідля інгаляцІ?повинна бути не нижче 50% продолжение
–PAGE_BREAK–
З а кйс ьа зо т а-інгаляційний наркотик застосовується при гестозах в основному з метою знеболювання родів методом перерваної аутоаналгезії за допомогою спеціальних наркозних апаратів.Сумішзажисьазотаі кисйюводаетьсярспіввідношенні 6-70^^40-30%.Закисьазотане викликаєускладнень і через 10-15хвилин(яісля припинення подачі) виводиться через дихальні шляхи^^
Б а рб і т у ра т й-гексенал, тіопентал-натрій мають снодійний та наркотичний ефекти^Застосовуються препарати для внутріжньовенн^гонаркоза1-2%?х розчин^який готуються перед введенням^Вводять той чи другий препарат повільно(1мл.віхв.)^ Наркотична дія^після одноразового введення,продовжуються ЗО хв. Препарати призначаються в комплексному лі^ув^нніеклампсії,їх м^жназастосовувати внутрішньом^язовопо ^мл.1%розчину через 4години. ІТре^аратипроходять через плацентарний бартер і можуть визнати гіпоксію плода.При ускладненнях^пов^язаннихз^введен-нямбарбі^ур^тів(пригнІ^ення дихання^пррушеннясерцевоїдІяль-несті)показано застосування бемегріда^^обовадоза^-1г. Фе но б а р б і т а л-володієзаспокійливим, снодійним, протисудомнимефектом. Застосовуетьеялрилікуванні прееклампсії і еклайпсії внутрІшньовенно(його розчинна форма).Разова доза 200мг. Добова доза500мг. продолжение
–PAGE_BREAK–
Не б а рб і т у ро ві пре па рат и-предіон(віадріл) ма^снодійну і наркотичну властивості.Застосовують віадрілв розчинах різне?концентрації(від^9%до3%).Початкова доза для вводногонаркозу складне10-12мг/кг,вводять розчин в вену через голку з широким діаметром із ро^р^хунку1г.протягом 3-5хв. Загальна доза від,5до3,5г.
Наркотичний ефект віадрілупі^ляодноразового введення продовжується30-40хв^Краплинним введенням,5-1%розчину можна підтримувати продовжений сон^Розчин для інфекцій готують безпосередньо перед вживанням.Розчинникомможуть бути ізотонічні розчини глюкози, натрію хлоріду,0,23%новокаїну або вода для інфекцій.
Віадрілдобре послаблюєм^язи,не впливаєсуттєво на дихання і серцево-судийнусистему. Основним ускладненням віадрілує подразнення вен, в подальшому може розвинутися флебіт. Дия,попередження останнього^перед віаді-лом,необхідно ввести0,25-0,^5%новока^на.
^ Н а р ко т йчні а на л г е т йк и
П р о м е до л- швидко всмоктується І справляєсильну аналь-гезуючудію при парентеральному введенні,.В зв’язку із зняттям болі має снодійний ефект^Чинитьспазмолітичну дію на гладенькі №^язивнутрішніх органів, разом з цим підвищує тонус і посилюю скорочення м’язів матки. продолжение
–PAGE_BREAK–
В акушерській практиці застосовується для
П с йхо т р о н н і з а с о б и:
Нойролоптнчпіпрепарати А м і н а з і н-основний представникнойролея^^в. Седативна дія амін^зінан^організм обумовлена його впливомна ЦЗЙ.
При цьому величина седативного ефектадозозалеткна.Це супроводжується пригніченням умовних та руховозахиснихрефлексів)зниженням рухової активності)зменшенням тиску крові. Останнєпов’язано з наявністю у препаратаантиадренергичнихвластивостей(бло-куецентральні дапериферичні адренорецептори)^Аміназінпосилює дію снодійних)наркотиків^аналгетиків)місцевоанестезуючих речовин^
Для внутрішньовенного введення необхідну кількість аміназіну розводять в10-20мл.3%глюкози’^боізотонічного розчину хлориду натрія, вводятповільно(протягом5хв).Парентеральне введення аміназінаможе викликати р^зкепадіння АТ)ортостатичнийколапс. Вища разова доза-,1г. Добова доза— 0)25г
Дро пе рі до л-нейролептичний препарат із групи бутірофе^ нонів.Маєальфа-адреноблокуючу, знеболюючу, протишокову, протиблювотну ді], знижує артеріальний тиск^викликаєстан нейролеп-сі?^Потенціє дію гіпотензивних)знеболюючих) наркотичних препаратів) транквілізаторів. продолжение
–PAGE_BREAK–
Застосовують для купір^ваннягіпертоничнихкризів) станів збудження внутрішньовенним струминним введенням із розрахунку ‘ 0)1мг/кг(частіше-2мл/5мг/0)25%розчину).Дія препарата продовжується3-4години. Дроперідолмаєвластивість кумулювати) тому при повторному введенні(через3-4год)доза складає2/3первин-но?)при наступних -(через6)8та12год)-1/2первинної.
Транквілізатори
С і б а з о н(діазепам)седуксен) реланіум)валіум). Ма^заспокійливу дію н^центральну нервову систему) протисудомну активність) викликаєпомірну м’язову релаксацію) снодійний ефект) потенцюе’діюаналгетиківі снодійних) зменшуєпочуття страху) тривоги)напруги) галюцінацій^ізорганізму виділяється нирками. Проникає через плацентарний бар^ер^тому застосування його вагітним жінкам довший час не бажано(пригн^чує рухомість і
дихальний центр у плода).
Розчин седуксенане можна змішувати в одному шприиіз інши-^ ми преЙ^^тами-може утрорюватисьосад.
Вводиться внутрішньом^язо^оі внутрішньовеннепо10-20мг (2-4мл^5^розвину)2-4рази на добу.
Максимальна добова доз^70мг.
,^р^с^^ч^^^. Седативнепрепарати
Препарати цієї групи посилюючи процеси гальмування або знижуючи процесизбудження можуть р^гулюватчвплгвна центральнунерво-вусистему^^^«и^оте^пюютьдію с’оліи^их)^’-‘^лрет^ківі інших нейроттоопнихзасобів. продолжение
–PAGE_BREAK–
При лікуванні легких форм гестозівзастосовуються препарати із коріння валеріани^пустирника^бояришника)ревеня^красавки, листя м^ятиперечно^трилистника водяного)шишок хмелю та інш. Для лікування важких форм гестозів широко застосовується магнія сульфат. ‘
М а г ні я с у л ьфа т-для парентерального введення випускається в ампулах20%або23%розчин по5)10^20мл.Препарат маєбагатогранну дію на організм.При парентеральному введенні препарат заспокійливо впливаєна ЦНС.В залежності від дози спостерігається седативний^снотворний^наркотичний^сечогінний, гіпотензивний^протисудомний,спазмолітичний ефекти,знижується внутрішньочерепний тиск.
Сульфат магнію має також курареподібну дію внаслідок пригнічення нервово-м^язово?передачі(релаксує поперечнополосатумускулатуру).Препарат знижує збудливість дихального центру, великі дози при парентеральному введенні можуть викликати параліч дихання, пригнічувати скоротливу функцію мускулатури матки,
Гіпотензивну дію магнію пов’язують з можливістю послаблення. судинне^реакпі^на пресорніречовини(ангіотензинIII,норадрена-лін).
При легких і середніх ступенях важкості гестозусульфат магнію вводять внутрішньом^язово^при важких формах-внутрішньо-венно.
Іони магнію проникають через плаценту і часто викликають гіпотонію новонародженого)можуть призвести до пригнічення і зупинки дихання.
Дози препарату підбираються таким чином)щоб його концентрація в сироватці крові укладала6-8ммоль/л.Порушення збудження в провідній системі серця зустріяаютьсяпри концентрації10-15ммоль/л)концентрація вище15ммоль/лможе призвести до зупинки серця.’
Концентрація магніяв сироватці від12до15ммоль/л супроводжується депресією дихання. продолжение
–PAGE_BREAK–
Тому при застосуванні сульфатамагнія необхідно контролювати частоту серцебиття)дихання(не менше14-16за хв.))вира-женістьколінних рефлексів.
Сульфат магнію виводиться з організму в основному через нирки) тому його можна застосовувати при достатній функціїїх. При випадковому передозуванні хвору необхідно і^ітубуммиі пере-
водити на^^^^^^^^^^^. Антагоністом магнію е препарати кальцію10%10мл в вену.,
В повсякденній практиці доза сульфата магнія визначується початковимрівнем середнього артеріального тиску(САТ),вагою тіла вагітноїі індивідуальною чутливістю до препарата.
Середній артеріальний тиск. САТ==АТ сист.+2АТ діаст.
З В нормі САТ90-100мм рт. ст.
В практичному відношенні можна притримуватися наступних принципів підбору доз^і швидкості введення сульфата магнія в залежності від початкового рівня САТ: ^
^^«Гвід ІІРдо120мм рт.ст.-1,8 г/год(30 мл25%розчину або 7,5г сухої речовини в400мл реополіглюкіну);
С^/від121до130мм рт.ст.— 2^5г/год(40 мл23%розчину або 10г сухої речовини в400мл реополіглюкіну); ^^Т^вище130мм рт.ст^— 3^2г/год(50 мл23%розчину або 12,5г сухо?речовини в400мл реополіглюкіну).
При САТвід100до110мм ртст.можливе призначення магне-зійно?терапійв залежності від йагитіла: до9кг- С^04 г/кг/год. продолжение
–PAGE_BREAK–
Частіше застосовують початкову дозу сульфатамагнія:4г розчиненого в150-200млреополіглюкінуі краплинневводять протягом3-4годпід контролем зниження АТ з.наступним введенням кожну годину по1г,або5г кожні4години(не під час родів).
Периферичні вазоділататори
Це група препаратів^що впливають на найдістальнішівідділи судинної системи(артеріоли і венули).До них відносяться безпосередньо периферичні вазоділататори^натріянітропрусид^ апресін),а також антиангінальнізасоби^що мають судиннорозширюю-чудію-органічні нітрати(нітрогліцерін,нітросорбід), молсідо-мін.Нітрати,молсідомінмають більший вплив на венули, натрія нітропрусід-на артеріоли і час^овона вени,апресім переважно на резистентні артеріальні судини.
Всі перечисленізасоби повинні застосовуватись під суворим контролем гемодинамікиі спостереженні доз. Вони можуть різко знизити системний артеріальний тиск^викликати колапс, погіршити кровозабезпеченнясерця.
Н а т рі я ні т ро пру с йд(наніпрус, ^іпрід). Препарат вводять внутрішньовеннекраплинне. Розчин готують безпосередньо перед застосуванням. Вмістодніе?ампули(25 або 50мг) розчиняють в5мл ізотоничногорозчину глюкози і переносять в крапельницю(500 або250мл5%глюкози). Враховуючи нестійкість препаратафлакон з розчином покривають чорною світлозахисною плівкою. Швидкість інфузії контролюється показаникамиАТ із роз-
рахунку,5-5мкг/кг.При передозуванні препаратаможливе виникнення різкої гіпотензіятахікардії,блювоти,головокружіння. В таких випадках слід зменшити швидкість введення препарата. продолжение
–PAGE_BREAK–
Антидотами нітропрусидує метгемоглобін-утворюючі препа-рати(метиленова синька, натріятіосульфат). А пре с і н(гідралазін).
Препарат безпосередньо знімаєспазм м’язів артеріол, тому основною його особливістю являється зменшення опору периферій-‘ них резистентних судин(артеріол) і викликаєзниження артеріального тиску, зменшуєнагрузкуна міокард, посилюєсерцевчйвикид, а такожпосилює плацентарний,церебральний і нирковий кровообіг.
Добре його використовувати, як доповнення до магнзіальної терапії.40мг препарата розводять в100мл ізотоничногорозчину натрія хлррідуі вводять із швидкістю5мг/год.Для досягнення мети цю дозу кожні ЗО хв. поки величина діастолич-ного тиску не стане ІОСмм рт.ст.
Апресін починаєдіяти черезЗО хв^,максимальна тривалість-дії3-4год.
Побічнеефекти: головна біль)тахікардія, головокружіння, біль в ділянці серця, блювота.
П е р л і нг а ні т (Нітрогліцерин для внутрішньовенного введення). Вводиться0,01%розчину крапельне.Для цього10мл препарата розводять в90мл фізіологічного натрія хлориду. Швидкість введення25мкг/хвпіц контролем артеріального тиску, повільно збільшуючи швидкість інфузії,яка не повинна перевищувати 200мкг/хв.
Слід враховувати, що перевищення оптимальних доз перлін-ганітаі других нітратів може визвати порушення ритму і провідності серця, колаптоїднийстан^
Мо л с і до м і н(сіднофарм)в таблетках.Препарат має антиангінальнийвплив.Ефект пов’язаний з периферичною венодиля-туючоюдією,збільшенням ємкості венозної системи і зменшенням венозного припливу до серця.Під впливом препаратазнижується тиск в легеневій артерії^зменшується наповнення лівого шлуночка і напруга стінки міокарду.Препарат покращуєколлатеральний кровообіг і зменшує агрегапіютромбоцитів. продолжение
–PAGE_BREAK–
Молсідомінзастосовується сублінгвальнопо,002г три рази на добу. Спазмолітичні засоби різних груп
Па па в е рі н-алкалоїд,щознаходиться в опії.Виготовляєте ся також синтетичним шляхом. Являється міотропнимспазмолітичним засобом. Він знижує тонус і зменшує скоротливу діяльність гладеньких м’язів і в зв’язку з цим має судинорозшируючуі спазмолітичну дію.
Для лікування гестозіввводиться в м^язиабо в вену. Для внутрішньовенного введення2мл2%розчину папаверінарозчиняють в10-20мл натріяхлорида,9%і повільно вводять. При перевищенні дози або при швидкому його введенні може виникнути аритмія, часткова або повна атріовентрикулярнаблокада.
Разова доза— 0,1г. Добова доза— 0,3г.
Н о-шпа-по фармакологічній дії препарат близький до папаверіна, але має дещо більш сильну і продовжену спазмолітичну активність.
Для лікування даної патологівзастосовується по2-4мл2% розчину в м^язиабо в вену2-3рази на добу.
Д і б а з о л- проявляє судиннорозшируючу,спазмолітичну активність, в деякій мірі знижує тонус і розширує^мозкові судини. Вводиться дібазол у вигляді1%або0,3%розчину внутрішньом^язово
внутрішньвеннопо 426 мл2-3рази на добу.
Е у фі л і н-посдаблюем^язибронхів^знижує опір кровоносних судин^розширюєкоронарні судини серця,знижує тиск в системі легеневоїсистеми,підвищуєнирковий кровообіг,підвищує діурез пов’язаний,із зниженням канальцево?реабсорбції.Викликає збільшення о мегіоюводи^елйтролітів,особливо іонів натріяі хлорй.Препарат стимулює скорочення серця,при цьому підвищує потребу міокарда в кисні. продолжение
–PAGE_BREAK–
Застосовується в основному для внутрішньовенного повільного введення2,4%його розчин по1мл, які завч^с^орозводять’в ІО-2О мл ізотонічного розчину натрія хлорида.При появі серцебиття, тошнотишвидкість введення зменшують.
Протипоказанням для застосування еуфіліну є коронарна недостатність і порушення серцевого ритму, виражена тахікардія. Разова доза— 0,25г Добова доза— 0,5г.
П\^нт о кс і ф е л ін(т^р^нтал).Пр^явля^судиннорозши-рюю^дію^покращує поо^ачан^гкис^рткани^а^\заторможуеагре-гапію^ромб^итіві зме^уезгущення^^бві.\^
Внут^ішньо^ннр^водят^0,1г^1а^рула)в250^500мл5%, глюкози ао^і^^^чногоро^чи^унатріяхлориду. Добова^д^за-0,^0,3г.^
Г а н г л е ро н-має холінолітичну, спазмолітичну і місце-воанестезуючувластивість. Застосовується для внутрішньом’язо-вого, підшкірного і внутрішньовенного введення у вигляді1,5% розчину по2мл. Разова доза— 0,06г(4 мл). Добова,доза— 0,18(12мл).
Ку ра нт і л(діпірідамол).Крім коронаророзширюючоїдії препарат зменшуєпериферичний опір іпомірно знижуєартеріальний тиск. Важливою особливістю курантілае його властивість термозити агрегацію тромбоцитів і попереджувати утворення тромбів в судинах.Застосовується також для поліпшення маткове-плапентарногокровообігу.2мл.препаратарозводять в200мл5% розчину глюкози або реополіглюкінуі вводять краплиннев вену.
Н о в о ка Ун-місцевий анестетик. продолжение
–PAGE_BREAK–
Застосовується для лікування гестозівз метою зняття спазма периферичних судин і покращення мікроциркуляції у вигляді глюкозо-новокаїнової суміші:-глюкоза20%150мл+новокаїн^25% 150мл в вену повільно краплинне^8ОД інсуліна(після опреділен-чячутливості організмана новокаїн).
Гіпотензивні засоби
Механізм дії різних груп антигіпертензивнихпрепаратів визначається їхвпливом на різні відділи регуляпіїсудинного тонуса.
Вище були охаражтеризованіфармакологічні засоби^які крім основних^мають гіпотензивні властивості(див.нейротропні, седативні^периферичні вазоділататорита спазмолітичніпрепарати різних груп)^
З а с о б и^впливаючі на судинорухІвні(вазомоторні) пентриголовного мозку. К л о Фе л і н (гемітонкатапресан).
Препарат стимулюєа?-адренорецепторисудиннорухівнихцентрів^ зменшує потік симпатичних імпульсів із ЦНСі знижує звільнення норадреналінаіз нервових закінчень. В зв’язку з цим клофелін маєгіпонзивнудію^остання супроводжується зниженням серцевого жикидуі зменшенням периферичного опору судин^в тому числі і судин нирок. Препарат має також седативну дію)пов’язану із впливом на ретикулярну формацію стовбура мозку.
Для внутрішньовенного введення^5-1мл^01%клофеліна розводять в10-20мл ізотоничногорозчину хлориданатріяі вводять повільно на протязі3-5хв.Гіпотензивна дія розвивається через3-5хв. і продовжується4-8год.Різка відміна препарата може призвести до підвищення артеріального тиску продолжение
–PAGE_BREAK–
Гангліоблокуючіпрепарати^
Гайгліоблокаторимають властивість блокувати Н-холінорепеп-торивегетативних вузлів і в зв’язку з цим тормозятьпередачу нервового збудження з прегангліонарнихна постгангліонарніволокна вегетативних нервів. При цьому настаєзниження артеріального тиску, що пов’язано із зменшенням надходження судиннозвужуючих імпульсів до судин і розширенням периферичного судинного русла (в першу чергу артеріол).
Гангліоблокуючі препаратузастосовуються для купірування гіпертоничнихкризів.^спазмівпериферичних судин, при важких формах гестозів,набряках легенів та мозку.
Найчастіше в акушерській практиці застосовуються гангліо-блокаторикоротко^(арфонйд,імехін)та середньоїпродовженностідії (пентамін,бензогексоній^гігроній)з метою контрольованоїгіпотонії. Застосування гангліоблокаторівпри пізніх гестозахвимага^-
надзвичайної обережності.На фоні гіповолемі^що маємісце при гестозах)проведення гангліплегі^може призвести до невідповідності судинного русла ОЦКз подальшим зниженням інтенсивності гемоперфузі^і поглибленням важкості метаболічних порушень в організмі матері і плода.
Допустимо призначення гангліоблокаторівв кінці першого^ під час другого і в післяродовий періоди^а під час вагітності призначення цих препаратів необхідно обмежити.
На початку лікування рекомендується перевірити реакцію хвороб на малі дози препарата)вводять половину середньоїдози і слідкують за ефективністю дії.
Слід зазначити^що при застосуванні гангліоблокаторів хворі .дуже чутливі до крововтрати.
Основні побічні впливи цих препаратів: ортостатична гіпотензія,тахікардія,атонія кишечника і сечового міхура.
Пе нт а м і н. Застосовується для контрольовано^гіпотоні?, а також прнабряку мозку чи легенів. В вену повільно вводять С,2-С,5мл5%розчину розведеного ^20мл5%глюкози, або фізіологічного розчину, при необхідності дозу препарату підвищують до1,5-2 мл2-3рази на добу. В м^язиможна вводити0,5-2мл.
Допільнопрепарат титрувати, для цього1мл пентамінурозчинити в9мл фізіологічного розчину і по показанням вводити кожну годину в вену або в м’язи. продолжение
–PAGE_BREAK–
Вища разова доза-..15г(3 мл5%розчину) Добова доза— 0,45(9мл5%розчину).
Б е н з о г е кс о н і й. Також використовується для керо-ваної гіпотонії,має сильну ганЯіоблокуючуактивність. Застосовується для внутрішньовенних і внутрішньом^язовихвведень. При повторному застосуванні препаратареакція на нього поступово зменшується, що потребує збільшення дози. Тому рекомендується починати лікування з найменших доз, які дають необхідний ефект, а потім збільшувати дозу. Його можна вводити повторно по3-4ін^єкці?в день. Разова доза-0^75г.Добова доза— 0.3г.
Ім е хі н.Гангліоблокаторкороткоїдії^Для контрольованої гіпотонії застосовують внутрішньовенне введення^01%його розчину.Для нього розводять1мл1^розчину в100мл ізотонічного хлориду натріяабо глюкози: вводять із швидкістю90крапель за хвилину,контролюючи артеріальний тиск.При досягненні необхідного ефекту Кількість крапель значно зменшують.
Після припинення введення розчину імехінуартеріальний тиск відновлюється через4-15хвидин. Препарат можнавводити одноразово5-10мл,1^розчину^потім перейти на крапельне введення. А рфо на д.
С йм па т о л і т и чні засоби^блокуючіпресинаптичні закінчення адренергічних нейронів.
Ре з е рп і н (рауседіл).Алкалоїд раувольфійзаспокійли-рсрпливаєна гентральнунервову систему)такожма^гіпотензивну рл^ст^сть.Гіпотензія розвиваються повільне^під йоговпли^’м зменшуєтьсявмістнсгадгеналі^^^лоф^мінаіс^”^то^іна”ЦНС. Збільшується нирковий кровообіг^посилюється клубочковафільтрація, Сприяєрозвиткові брадікардії.Застосовується як в середину^так і парантерально. Разова доза— 0^002г(2 мг) Добова доза— 0^01г(10 мг). продолжение
–PAGE_BREAK–
Резерпін входить до складу препаратів^що такожзастосовуються для лікування гестозів:
а де л ьфа н-таблетки)до складу входить резерпін^0001г і дігідролазін,01г,
крі с т е п і н -драже(0^1 мг резррпіна,,5мг дігідро-ергокрістіна,5мг діуретикаклопаміда), т рі ре з і д -(резерпіна,1мг,,апресіна10мг, гідро-хлортіазіда10мг).
В- Адреноблокатори
А н ап рйл і н(обзідан, індерал).Послаблюючи вплив симпатичної імпульсації на В-адреноблокаторисерця, анаприлін зменшує силу і частоту серпевихскорочень, блокує позитивний хроно-і інотропиийефект катехоламінів.Артеріальний тиск під впливом анапридіназнижується. Гіпотензивнудія препаратипосілює-тьсярсполученні з другими препаратами: резерпіном, апресіном, діуретиками.Анаприлін підвищує скоротливу активність м’язів матки.
Препарат не можна застосовувати в сполученні з верапамілом’ (можливі колапс, асістолія).
Застосовується в середину по0,01і0,04 г(10і40мг), внутрішньовеннепо115мл0,1%розчину(115 мг в ампулі).
А-Адреноблокатори
Пі ро кс а н.Впливаєна периферичні і центральні адрено-реактивнісистеми.Застосовується для зниження артеріального тиску^психічної напруги при різних проявах діенцефально?пато-логії симпатико-адреналовоготипу^Препарат маєпомірну седативну дію.Призначають в середину^підшкірнеі в м^язи. Парантеральновводять по1мл1%розчина1-3рази в день. П р а з о з і н(адверзутен). продолжение
–PAGE_BREAK–
Препарат виборневпливаєна судинні а^==адренорецептори. Внаслідок нього празозінблокує судинозвужуючу дію медіатора (норадреналіна)без впливу на другі сторони його активності.
Характерною його дією головним чином периферичнавазоділя-тапія.Він виявляє одночасно артеріо-івенорозширюючудію,в зв’язку з цим зменшує притік крові до серця і зменшує периферичний опір.Знижує агрегацію еритроцитів.Застосовується невеликими курсами(таблеткамипо1мг і5мг).
К е т а нс е р і н-помірний а-адреноблокатор.Блокує т^^^-різні ефекти серот^на(спазмог^нний вплив на м’язи судин^на-агрегацію тромбоцитів). Викликає розширення кровоноснийсудин І ма^гіпотензивну дію. Застосовують в середину по20-40мг,в м^язи10мг(2 мл,5) розчину, в-в10-30мг(2-6 мл).
Антагоністи іонів:кальцію.
Препарати цієї групи послаблюють м’язові волокна і зменшують опір в коронарних і периферичних судинах. Тому поряд з покращенням коронарного кровообігу і постачання серця киснем, розширюють периферійні судини і знижують системний артеріальний тиск.
Ефект антагоністівкальцію розвивається поступово і діють вони довго.Препарати цієї групи тормозятьскоротливу активність матки.
В е р а па м і л (ізоптін, фіноптін).Препарат в акушерстві можна застосовувати як антигіпертензивнийзасіб, але його частіше
призначають при тахікардії,що маємісце при пізніх гестозах,або як наслідок магнезіальне?терапій. Вводять краплиннев вену2-4.мл^25%розчину(5-10 мг).
Фе ні г і ді н(корінфар^ніфеді^іп)-сильний вазоділя-тор.Застосовується як антиангінальнийі антигіпертензивнийзасіб. Препарат сильніше чим верапаміл)знижуєдіастолічнийартеріальний тиск. Призначають в середину по,01-0^02г3рази в день) для прискорення дії (під язик). продолжение
–PAGE_BREAK–
Механізм дії полягає в його спроможності інгібіруватипроникнення позаклітинного кальціячерез мембрану. Це попереджує рощеп-пленняАТФ^з яким пов’язано утворення енергії^необхідної для скорочення гладеньких м’язів.
Наслідком нього являється системна вазоділятапіяі відповідно зниження артеріального тиску. Не сприяє затримці натрія,не збільшується об^ємциркулюючоїплазми^Препарат сильніше ніж верапаміл знижує діастоличнийтиск. Призначають ніфедіпінв таблетках по С^ОІ-С^ОЗг(10-30 мг)3-4рази.на добу для прискорення дії (підязик) Тривалість дії3-4години. Засоби впливаючі на рентн-ангіотензіновусистему
Антагоністи ангіотензіна-ІІблокують ангіотензивнірецептори або інгібіруютьангіотензін-конвертіруючийфермент^який сприяє перетворення ангіотензіна-Ів ангіотензін-ІІ.
Ка пт о прі л (капотен)-блокаторангіотензін-конвертірую-чогофермента.Призводить до розширення периферичних(головним чином резистентних) судин,зниженню артеріального тиску^зменшення перед-1післянагрузкина міокард,покращення кровообігу в малому крузі і функційдихання,зниження опору ниркових судин і покращення кровообігу в них.
Рекомендується призначати каптопрілз нітратами при резистентності судин до останніх.
При високому артеріальному тискові для прискорено?ді?препарат призначається сублінгвально25-50мг. Добова доза75-100мг.
А на л а пріл(енап)-також інгібітор ангіотензін-конверті рующогоферментахЗастосовується в середину по10-20мг одноразово (в день) Добова доза не повинна перевищувати40мг.
Діуретичні засоби
Призначення їхдля літування гестозівповинно проводитися за суровими показаннями. Необхідно контролювати кониєнтрапійну і видільну функцію нирок^наявність симптомів перегрузкиправих відділів серця)рівень ЦВТ,величину відношення осмоляльності сечі до осмоляльності плазми,кліренсовихпоказників,креати-нину,сечовини. продолжение
–PAGE_BREAK–
В протилежному випадку збільшуються гіповолемія,погіршується стан плода.
Сучасні діуретичні препарати ділять на3основні групи: а) салуретики(гіпотіазід,фуросемід,урегіт); б) калійзберігачі(тріамтерен,альдактон(верошпірон)^ в) осмотичні діуретики(манніт,мочевина).
Найбільш сильними салуретикамиявляються так названі петлевідіуретики.До них відносяться фуросемід,етакрінова кислота і буфенокс.Вони діють на протязі висхідного відділу петлі нефрона(петлі Генле)і різко пригнічують реабсорбцію іонів хлораі натрія,посилюють виділення іонів калія.
Для зменшення стимуляціїренін-ангіотензіново?системи рекомендується комбінірувати^тіазідиз в-андреноблокаторами (анапрелін).
Ді хл о т і азі д(гіпотіазід). Призначається препарат в середину по,025-0,05г(1-2 таблетки в день під час їжі або після неї,протягом3-5-7днів підряд, потім робиться перерва на3-4дні) і знову повторюється курс.
Одночасно призначаються препарати калія(панангін, калія хлорід,аспаркам).Середня доза препарата— 50мг на добу.
Фу р о с е м і д(лазікс)-також салуретикіз групи швидкодіючих та найбільш сильних діуретиків.
Діуретичнийефект пов’язаний з порушенням реабсорбції натрія^ хлораі калія.Післявнутрішньовенного введення ефект наступає через декілька хвилин,тривалість ці^після одноразового примі-ненняпродовжується протягом1,5-3год.
Препарат ефективний при нирковій недостатності,гіпертензії, знімає спазм перифиричнихсудин,не знижуєклубочковуфільтрацію. Показання для призначення лазіксав лікуванні гестозів:
-генералізованінабряки, продолжение
–PAGE_BREAK–
-діастоличнийтиск120і більше,
-гостра лівошлункова недостатність,
-набряки легенів і мозку, Середня добова доза-60-120мг.
Осмотичні діуретики
М а нні т (маннітол)-леофівізірованамаса світло-жовтого кольору. Розчиняється в воді, дуже легко в гарячій.
Гіпертонічні розчини маннітавикликають сильну діуретичну дію. Ефект обумовлений підвищенням осмотичного тиску плазми і зниженням реарбсорбції води. Препарат не діє на клубочкову фільтрацію, виводить з організму натрій і суттєво не дієна виведення калію.
Застосовують у вигляді10-15-20%розчину при збереженні фільтраційноїздатності нирок:
-для посилення діурезу,
-для зниження внутрішньочерепного тиску,
-для зменшення набряку мозку,
-при гострій нирковій або нирково-печінковій недостатності.
Протипоказання: важка недостатність кровообігу, АТ170і вище мм рт.ст. Розчин готують перед застосуванням, препарат повинен бути безбарвним і без запаху, розчинником можуть бути вода для ін’єкцій або5%глюкоза. З профілактичною метою доза препаратаскладає0,5г/кг,
з лікувальною1-1^5г/кг.Добова доза не повинна перевищувати 140-180г.
При застосуванні маннітана фоні олігурії необхідно провести маннітоловийтест(ввести10мл20%розчину препаратана протязі 10-15хв).Якщо через годину виділиться сечі більше ЗО мл^то інфузіюдоцільно продовжувати.
М о че в и на(карбамід)-діуретичний ефект пов^язаний з дією цілихмолекул мочевини^в організмі вони не піддаються обмінним процесам і фільтруються у великій кількості50-60% через клубочки без зворотнього всмоктування. Високий осмотичний тиск в канальцяхвизиваєсильний діуретичний ефект.
Показання для застосування:
-попередження і зменшення набряку мозку,
-зменшення набряку легенів.
Використовують30%розчин: який готують на10%глюкозі. Розчинення проходить з поглинанням тепла(розчин охолоджується). Тому його видержують поки температура розчину не досягне кімнат-ної.
Вводять розчин із швидкістю40-60-80крапель в хвилину. Загальна доза,5-1,5г(в середньому1г) мочевинина1кг ваги тіла. Ефект заявляється через15-30хв.досягаємаксимума через1-1,5годі продовжується5-6годі більше. При необхідності можна вводити повторно через12-24год. продолжение
–PAGE_BREAK–
Екстракти і настоїіз рослин, що мають сечогінний і антиазотемічнийефекти,
З цією метою застосовуються плоди ялівця^можжевельник),трава хвоща польового, листя брусники,бруньки березові та інш. В аптечній мережі є сечогінні збори№1, №2.
Засоби, регулятори м^тя^пл^^^м^проп^^^^.
Кислота аскорбінова(вітамін С). Приймає участь в регуляцій окисно-відновних процесів, вуглеводного обміну, звертанні крові,
регенераційтканин,утворенні стероїдних гормонів. Добова доза— 1- 3мл5%розчину^парантерально. Ко ка рб о кс і л а з а-кофермент,що утворюється із тіймінав процесі його перетворення в організмі.
Біологічні властивості кокарбоксилазиповністю не співпадають з властивостями тіамінаі для лікування гіпо- і авітамінозаВ^ кокарбоксилазуне застосовують. Препарат покращуєвуглеводний обмін,тому він застосовується, як компонент комплексноїтерапій. Вводиться в м^язи,в вену. Добова доза— 0,05-0,1г(50-100 мг).
Т о ко фе р о л а а пе т а т (вітамін Е)-природний антиоксидант). Захищає різні речовини від окисних змін. Бере участь в синтезі білків, проліфераціїклітин, у тканинному диханні та в інших важливих процессахклітинного метаболізма. Застосовують препарат в середину і внутрішньом^язово.Добова доза-100-200мг.
Ф о л і є в а кйс л о т а (вітамін В).
Разом з вітаміном В^^стимулюєерітропоез,приймаєучасть в синтезі амінокислот, нуклеїнових кислот, пуринів^в обміні холіна. Призначають в середину по О.ООІг-3-4рази на день.
Г л у т а м і но в а кйс л о т а(амінокислота). Приймає участь в азотистому обміні речовин, сприяєзнешкодженню аміака,синтезу ацетилхолінаі аденозінтрифосфорно^кислоти, переносу іонів калія.Призначають в таблетках по0,25за15-20хв. до прийняття їжі.
Е с е н ц і а л е — комплексний препарат до складу якого входять фосфоліпіди,вітаміни В^,В^р,нікотінамід,пантотенова кислота.Препарат покрашуєфункцію печінки, підвищує активність амінотрансфераз, поліпшує мікроциркуляцію. продолжение
–PAGE_BREAK–
Застосовується в середину у вигляді капсул по2капсули З рази в день. В вену(в розчині глюкози) по10мл в день.
С і ре па р-до його складу входить ціанкоболамін10мкг) вуглеводи,амінокислоти,пуріни.
Застосовується з метою покращення функційпечінки.Перед його введенням необхідно провіритичутливість організма,для цього слід,1-0,2мл ввести в м^язи^При відсутності реакці?допускається його застосування. Вводити в м^язиабо в вену по2-3мл один раз на добу.
Специфічні антидоти
У ні т і о л-призначається для лікування гестозівз метою детоксікапії організмахВводиться в/в, в м^язипо5-10мл 5%розчину кожний день або через день^
Г л юко з а-При веденні в вену гіпертоничнихрозчинів глюкози підвищується осмотичний тиск крові, рідина відтікає із тканин в судинне русло, підвищується процеси обміну речовин, покращується антитоксична функція печінки, підвищується діурез, при згортанні глюкози в тканинах виділяється значна кількість енергій, яка необхідна для здійснення функцій організма.
Застосовують10-20%розчини глюкози по250-300мл на добу, бажано в розчин додавати аскорбінову кислоту^Для кращого засвоєння глюкози рекомендується вводити інсулін із розрахунку І одиниця на4-5грсухо?глюкози.
Г і п а р і н-антикоагулянт прямої дії,інгібітор звертання крові.Виробляється в організмі людини ^^щр^рммбазофільними (тучними) клітинами. Разом з фібрінолізіномвходить до складу фізіологічноїпротизвертаючої системи крові. Безпосередньо має вплив на фактори звертання, що знаходяться в крові(ХП,XI, X, УП,11)^має антитромботичнуі антигрегаційнудії.
Крім цьогогепарінприймає участь у формуванні імунологічних реакцій, має гіпотензивну дію, блокує токсичні основи, приймає участь в метаболізмі ліпідів і багатьох гормонів, впливає на властивості клітинних мембран, сприяє постачанню тканинам кисню.
Вплив гепарінаконтролюється часом звертання крові.
Антагоністом гепаріна являється протамін сульфат.Розчин гепаріна для ін^екпійвипускається з активністю5000^10000^2000ОД в1мл. Застосовується по5000ОД в вену краплиннена реополіглюкіні^чи плазмі^^^ Т ре нт а л-пентоксіфілін.Розширює судини,сприяє покращенню постачання тканинам кисню^тормозитьагрегацію тромбо-питіві зменшує згущення крові. продолжение
–PAGE_BREAK–
Застосовується для покращення матково-плапентарногокровообігу. Призначається в середину,в вену. Для внутрішньовенного крапея^ме^овведення,1г(1 ампула) розчиняють в250-500мл ізотонічного розчину натріяхлорідаабо в5%глюкозі.
Плазмозамінюючірозчини
Р е о по л і г л юкі н- низькомолекулярний декстран. Зменшує агрегацію форменнихелементів крові, сприяєпереміщенню рідини з тканин в кров’яне русло. В зв’язку з цим зменшується в’язкість крові, відновлюється кровообіг в дрібних капілярах, має дезінтоксикапійнийефект. З організмавиводиться нирками в першу добу біля70%.Добова доза не більше400-500мл. Р е о г л ю м а н-до його складу входить10%розчин декстрана,5%манніт 1^^^9%натрія хяорид.
Препарат має поліфункпіональнівластивості^зменшує в’язкість крові, сприяєвідновленню кровообігу в дрібних капілярах, знижує агрегацію формених елементів крові, викликаєдезінтоксикаційну осмодіуретичнуі гемодинамічнудії.
Вводять реоглюманв вену крапельне, починаючи з5-10крапель зя хвилину на протязі10-15хвз перервами на2-3хвилини. При відсутності побічних ефектів кількість крапель збільшують.
Добова доза— 400-500мл.
Г е модез -водно-соляний розчин, до складу якого входять 6% низькомолекулярний магнія, хлора.
Препарат посилює нирковийкровообіг, підвищує клубочкову фільтрацію і збільшуєдіурез.
На сучасному етапі гемодездля лікування гестозів (особливо важких його форм) застосовується рідко, не більше 400 мл на добу.