Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Вступ
Значення воднихартерій важко переоцінити.
Річки, наприклад,забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит,відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. При цьому вони все більшепереходять з чисто природної категорії в категорію природно-технічну. Життярічок та їх еволюція тісно пов’язані з життям суспільства, з соціальнимиперетвореннями, тому сучасні річкові системи значною мірою стають ще йкатегорією соціально економічною.
Басейн р. Рудкарозташований у Волинській області. Стан окремих факторів природного середовищаі направленість діючих в ньому процесів обумовлюють, в цілому, не дужесприятливу екологічну ситуацію в басейні річки.
Інтенсивневикористання природних ресурсів призводить до значних порушень у режиміприродних комплексів, і появи небажаних, часто шкідливих процесів.Господарський тиск на ландшафти досить значний, цьому сприяє велика розораністьземель, значна урбанізація, наявність промислових об’єктів. Ще більше цей тисквпливає на умови існування та особливості поверхневих вод, що проявляється якчерез непродумані зміни гідрографічної мережі та водоформуючих територій так ічерез зростаюче забруднення водостоків промисловими, сільськогосподарськими тапобутовими стоками.
Детальнахарактеристика окремих процесів і явищ, які впливають на екологічний стан тазаходи по їх покращенню наведені в даному дипломному проекті.
Об’єктомдослідження у даному проекті є басейн р. Рудка. Предметом дослідження єкількісна і якісна оцінка стану басейну річки з метою управління екологічнимстаном.
Питання охоронинавколишнього середовища, в зв’язку з інтенсивним антропогенним навантаженнямна нього, набули досить актуального значення, враховуючи, що в окремих регіонахекологічна ситуація оцінюється як катастрофічна.
Серед екологічнихпроблем на території р. Рудка можна виділити: велика розораність територій,забруднення поверхневих і підземних вод, мала площа екологічно стійких територій.
У даному дипломномупроекті передбачається проведення низки заходів направлених на покращення самецих показників, які знаходяться в найбільш загрозливому стані.
В проектіпередбачено ряд гідротехнічних, лісомеліоративних, протиерозійних, агротехнічнихта водоохоронних заходів, а також проводиться оцінка екологічної, економічноїта соціальної ефективності природоохоронних заходів.

1. Екологічнахарактеристика природних умов басейну річки
 
1.1     Фізико-географічнахарактеристика
Басейн річкиРудка розміщений в межах лісової зони. Річка Рудка належить до басейну річкиСтир і являється її правою притокою першого порядку. Протікає річка потериторії Волинської області, а саме у Маневицькому районі, де бере свійпочаток за чотири кілометри від села Домашів, та у Ківерцівському районі, девпадає у річку Турія.
Ландшафти данихрайонів належать до двох типів: поліського, з перевагою боліт, луків. дубово–сосновихі дрібнолистих лісів та лісостепового, з поширенням в доісторичному минуломулучних степів та дубово–грабових лісів, а в наш час переважно – орних земель.
Хоча поверхняВолинської області є загалом рівнинною, проте вона досить виразно поділяєтьсяна декілька орфографічних частин, а саме: Волинське горбисте пасмо виявленеокремими (моренними)горбами, які простягаються від Любомля на Ковель, Маневичіі далі переходячи на Рівненську область. Середня висота пасма 175м, а окремихгорбів подекуди перевищує 200м, зокрема за витік річки прийнята точка земноїповерхні з відміткою 205м.
А також Турійськаденудаційна рівнина, що лежить на південь від Волинського горбистого пасма імає середню висоту 190м.
Волинськійобласті притаманні деякі риси природи, якими вона відрізняється від іншихобластей України. Вона має найбільші площі боліт і заболочених лук. Велика площаприпадає на перегнійно–карбонатні ґрунти, або „поліські чорноземи ”, яківідзначаються великою природною родючістю. Нарешті у Волинській області багатоджерел з напірними висхідними водами; деякі з них мають великій дебіт, якнаприклад, джерело біля с. Оконськ Маневицького району.
Розподіл лісовоїплощі по території області дуже нерівномірний. Залісненість басейну р. Рудкастановить 35%, що є оптимальним для даної зони. Головними лісоутворюючимипородами є ялина європейська, сосна звичайна, дуб звичайний, липа європейська,граб звичайний, жимолость пухнаста, калини та інші. Типовими є мішані ліси
з дубазвичайного, граба і сосни звичайної. Ліси чергуються із заболоченими ділянками,луками. [Л-1,2,3]
1.2 Кліматичніумови
Клімат басейну р.Рудка помірно континентальний з м’якою зимою і теплими вологим літом. Пересічнатемпература січня від -4.40до -5.10, липня +18.80.абсолютний мінімум температури -390, абсолютний максимум +390.період з температурою понад +100становить 150 -160 днів. Сумаактивних температур 2495 – 25800. найбільше опадів випадає влітку,найменше взимку, а середня сума опадів становить 550 -640 мм. на рік.
Висота сніговогопокриву становить 11-13 см. Із несприятливих кліматичних явищ буваютьатмосферні посухи, суховії, пилові бурі, влітку –зливи, град. Взимку низькітемператури тривають до 25 днів, ожеледь –до 15 днів і більше, паморозь від 10до 20 днів. Часто бувають відлиги, під час яких утворюється льодова кірка.Значної шкоди завдають пізні весняні і ранні осінні заморозки.
Середні місячніта річні значення основних кліматичних характеристик приведені у таблицях.
Таблиця 1.1 — Середнімісячні і річні (tсер.), максимальні(tmax.) і мінімальні(tmin.) температури повітря
0С I II III IV V VI VII VII IX X XI XII Рік
tсер. -5.1 -3.8 0.3 7.8 13.5 17.1 18.4 17.5 13.4 7.6 2.7 -2.0 7.3
tmax -2.2 -0.8 4.1 12.9 19.1 22.7 24.0 23.3 19.0 12.2 5.3 0.4 11.7
tmin -7.9 -6.8 -2.8 3.4 8.1 11.7 13.0 12.2 8.4 3.9 0.2 -4.2 3.3
Як показують данітаблиці максимальна температура спостерігається у липні і становить 240С,а мінімальна –у лютому і становить -7.90С.
Таблиця 1.2 — Середнімісячні і річні величин парціального тиску водяної пари (е, гПа), відносноївологості повітря (f, %), та дефіциту насичення (d, гПа)В I II III IV V VI VII VII IX X XI XII Рік e 3.9 4.3 5.2 7.7 10.6 13.7 15.2 15.0 11.7 8.4 6.8 5.0 8.9 f 85 84 80 72 68 70 72 76 78 82 88 88 79 d 0.7 0.7 1.5 3.5 5.9 7.0 7.3 5.9 4.0 2.1 1.0 0.7 3.4
З таблиці можназробити висновки, що найбільша величина парціального тиску водяної пари спостерігаєтьсяу літні місяці, а максимальна у липні становить 15.2 гПа. Високою вологістюповітря відзначаються зимові місяці, а найменша у травні –червні 68 і 70%відповідно. Що стосується дефіциту насичення повітря вологою, то найменшенасичення у грудні –лютому, а найбільша у червні і липні.
Таблиця 1.3 — Місячнаі річна кількість опадів (мм) з поправкою на змочуванняI II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Рік 33 34 34 43 56 89 92 87 52 45 50 43 658
З таблиці видно,що найбільша кількість опадів випадає у літні місяці і максимум їх припадає намісяць –липень. Менша кількість опадів припадає на весну і осінь, а найменшакількість опадів припадає на 1 -3 місяць.

Таблиця 1.4 — Середнябагаторічна повторюваність напрямку вітру(%)Пн Пн.Сх. Сх. Пд.Сх. Пд. Пд.Зх. Зх. Пн.Зх. Штиль 9 6 11 17 8 16 18 15 11
Переважаючимивітрами є західні та південно –східні вітри. [Л-2]
Роза вітрівзображена на рисунку 1.
1.3 Інженерно-геологічніта грунтово-меліоративні умови басейну річки
ТериторіяВолинської області розташована у межах Волино –Подільської окраїни СхідноЄвропейської платформи, фундамент якої складений інтенсивно-дислокованимикристалічними породами протерозою (гранітами, гремодіоритами,граносієнітами, біотитово –амфіболітовими сланцями та ін.), розбитими системоюкрупних розломів на окремі блоки, що опущені або підняті в різних районахобласті на неоднакову висоту. Поверхня фундаменту на схилі кристалічного щитаповільно(під кутом 1 -20) занурюється у західному напрямку досягаючимаксимальної глибини(до 1500м) поблизу Львівського прогину.
На інтенсивно–розмитій поверхні кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни Руськоїплатформи залягає потужна(до 700м) товща осадових утворень, у будові якої виділяютьсявідклади верхнього протирозою, кембрію, родовика, силуру, девону, карбону кори,крейди і палеогену, перекриті осадками антропогену змінної потужності.
У Маневицькому таКіверецькому районах, де розташований басейн р. Рудка поширення палеозойських іверхньопротирозойських відкладів під верхньою крейдою: валдайська серія,кембрій, силур і родовик.
Валдайська серіяу нижній частині розрізу осадового чохла Волинської області утворена аркозовимипісковиками з підпорядкованими про верстками гравелітів та конгломератів, уверхній –пісковиками з тонкими прошарками алевролітів і аргілітів. ПотужністьВалдайської серії 200-375м.
Кембрійськівідклади у межах Волинської області поширені всюди. Нижній їх відділ складенийморськими піщано–глинистими утвореннями балтійської серії(товщина 300м), якіпокриваються світло–сірими, майже білими, пісковиками, алевролітами та глинамибережнівської світи, товщиною 400м.
Ордовицьківідклади представлені головним чином гладкомітовими пісковиками, потужністю до50м.
Силур залягає нарозмитій поверхні кембрію і ордовіка і має потужність до 1000м і більше. Унижньому силурі утворилась товща головним чином карбонатних порід неглибокогоморя, які поступово на південний захід змінюються осадовими більшглибоководними. У верхньому силурі переважають глинисто–карбонатні породи, атакож глини з поодинокими прошарками вапняків.
Четвертиннийпокрив Волинської області має винятково неоднорідну будову і мінливіпотужності. В будові антропогенного покриву басейну р. Рудка можна виділититакі смуги з переважанням:
·                 власнельодовикових(моренних) відкладів;
·                 елювіальнихутворень на верхній крейді, місцями перекритих водно –льодовиковими пісками;
Що до кориснихкопалин то Волинська область є порівняно небагатою. У межах басейну р. Рудкавиявлені запаси торфу, пов’язані переважно із заплавами та першими надзаплавними терасами Прип’яті, Стоходу, Турії, Стиру та їх приток.
Цементна сировината сировина для випалювання вапна спостерігаються у вигляді крейдяно–мергельнихпорід верхньої крейди.
Розміщенняґрунтового покриву Волинської області чітко підпорядкована певним географічнимзакономірностям. Так у поліській частині області, де зокрема і розміщенийбасейн р. Рудка, переважають азональні та гігроморфні ґрунти, пов’язані з їїнизинним рельєфом і поширенням піщаних і супіщаних відкладів легкого механічногоскладу, які представлені дерново –підзолистими, дерновими, лучними і болотними ґрунтамита торфовищами.
Найбільшогопоширення на території мають лучно –глеєві і лучно –болотні супіщані ілегкосуглинкові ґрунти, вони становлять 23.4% території. Глибина ґрунтовогогоризонту 20-50см, вміст гумусу 1.3-9.3%. Колір його ясно –сірий, за складомпухкий, розсипчастий, безструктурний.
Другим запоширенням є дерново–підзолисті, глеєві–піщані і глинисто-піщані ґрунти, вонизаймають 22.3% території. Глибина ґрунтового горизонту сягає 18-25см, вмістгумусу 1.9-7.4%. реакція ґрунтового розчину середньо кисла, pH становить4.7-5.4.
Також значнучастину території, 15% займають торфовища. Глибина гумусового шару становить0.5-1.5см. розташовані вони на заплавах річок, прохідних долинах та замкнутихлуговинах.
Однакову по площівеличину займають дерново–підзолисті піщані і дерново–підзолисті глеюватісупіщані і легко суглинисті, а саме 9.7% території. Глибина ґрунтовогогоризонту і вміст гумусу становить 15-18см і 0.6-1.8% та 20-28см і 0.6-3.6%відповідно.
Лучні –супіщані ілегкосуглинкові ґрунти становлять 6.9% території. Глибина гумусового горизонту– 50-60см, вміст гумусу -1.9-7.4%. профіль лучних ґрунтів має чорноземнийгабітус. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рідко слабо кисла або слаболужна. Ці ґрунти багаті на поживні елементи, а структурність гумусового горизонтустворює сприятливий водно–повітряний режим.
Решта видів ґрунтівзаймають невеликі території. Дерново–підзолисті і дерново–глеєві супіщані ілегкосуглинкові становлять 2.7-8.6%.
Дерново–підзолистіглеюваті і глинисто–піщані займають 3.8% території. Глибина гумусовогогоризонту 18-25см, вміст гумусу 0.7-2.2%
Найменшу площу, асаме 2.0% займають дернові і лучні карбонатні супіщані і легко суглинисті ґрунти.Глибина гумусового горизонту становить 20-50см, а вміст гумусу 1.4-3.9%.
У даних районахрозвинена вітрова і водна ерозія. Ступінь прояву ерозії: водна –середня,вітрова –середня. [Л-1,3]
1.4 Умовиформування поверхневого стоку
Волинська областьбагата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Ріки області переважно належатьдо басейну р. Прип’ять. найбільшими річками області є р. Прип’ять з притокамиТурція, Стохід і Стир.
У межахВолинської області до басейну р. Прип’ять належить 59 рік довжиною від 10 до50км, чотири – від 50 до 100км, і чотири понад 100км –Прип’ять, Турія, Стохід,Стир. Річка Рудка відноситься до малих річок, її довжина 25.5км, площаводозбору 187.0км2. річка Рудка має 14 приток довжиною 10км і менше.Довжина річкової мережі разом з протоками становить 104.5км/км2.
Річки Волинськоїобласті за своїм режимом належать до рівнинного типу, переважно сніговогоживлення. В середньому за рік талі снігові води в річному стоці займаютьблизько 60-70%, решта стоку має дощове і підземне походження, причому підземнеживлення становить 12-32% річного стоку. Характер живлення річок областіобумовлює їх рівневий режим і режим стоку.
Річному ходурівнів річок області властива яскраво вражена висока весняна повінь і низькамежень, яку порушують літні і зимові паводки.
Весняна повіньпочинається в першій половині березня(часом з кінця лютого), закінчується – удругій половині квітня або на початку травня. Весняна повінь триває півтора–двамісяці і залежить від довжини ріки і заліснення басейну. Високі рівні якправило, пов’язані з весняною повінню і спостерігаються в кінці березня –напочатку квітня.
 Під час повеніінколи наявні два або три піки. Під час весняної повені заливаються водоюзаплави, частково надзаплавні тераси.
Під час літньоїмежені бувають невеликі дощові паводки.
Середня річнаамплітуда коливання рівнів води на малих річках досягає 0.7-2.6м. Найменшаамплітуда коливання рівня води на малих ріках становить 0.1-1.3м.
Літні паводкиутворюються зливовими дощами. Високі паводки, які формуються на малих річках,під час злив, приносять велику шкоду господарству, тому що змивається грунт,руйнуються гідротехнічні споруди, замулюються стави.
У зимовий, атакож у літній бездощовий період ріки живляться підземними водами.
Тривалістьмеженного періоду на річках області в теплий період становить 120-140днів, анайбільш маловодного 20-30днів. Початок літнього меженного періоду припадає напочаток травня і закінчується в третій декаді листопада –першій декаді грудня.
Середнятривалість зимової межені становить 60-80днів, а найбільша -100-120днів. Вонапочинається в третій декаді листопада –першій декаді грудня, а закінчується вберезні.
Твердий стікрічок характеризує ерозійну діяльність поверхневих вод, наноси утворюються наокремих ерозійних ділянках водозборів рік. У басейні р. Рудка водна ерозіянезначна і стік мінеральних наносів невеликий.
 
1.5Гідрологічний режим річки
Для побудовиграфіка наростання площі водозбору в залежності від збільшення довжини річки,крім площ водозбору приток і міжприточних ділянок окремо для правого і лівогоберегів головної річки, повинна бути виміряна відстань від витоку до впадінняприток. На основі даних вимірів відстаней і власних площ водозбору будуєтьсяграфік, на якому по горизонтальній осі відкладається довжина головної річки, апо вертикальній-площі водозборів міжприточних ділянок і площі водозбору притокв місцях впадіння їх в головну ріку. Кінці відрізків з’єднуються прямимилініями, які, маючи деякий похил до горизонтальної лінії на міжприточнихділянках, в пунктах впадіння приток створюють уступи, відповідні різкому збільшеннюплощі водозбору за рахунок площі опадаючих в цьому місці приток. Графікинаростання площі водозбору будуються окремо для правого і лівого берегів. Нарис. 2 приведений графік наростання площі водозбору р. Рудка. [Л-4]
Таблиця 1.5 — Основнігідрографічні характеристики р. РудкаНайменування характеристик Розмірність Основна річка Куди впадає р. Стир Права чи ліва притока Права Довжина км 25.5 Відмітка: витоку гирла
м.абс
м.абс
205.0
167.5 Падіння М 37.5
Нахил: середній
середньозважений
м/км
м/км
2.5
2.3 Площа водозбору
км2 187.0 Середня висота водозбору м.абс 182.0 Середній нахил водозбору м/км 1.65 Лісистість % 35.0 Заболоченість % 5.8 Озерніть % Розораність % 30.7 Еродованість % Урбанізованість % 6.7 Зрошених земель з постійною водопровідною мережею тис.га – Осушених земель з постійною водопровідною мережею тис.га 4.04
Кількість притоків:
довжиною більше 10 км
довжиною 10 км і менше
шт
шт 14
Довжина річкової мережі:
з врахуванням річок ℓ >10 км
з врахуванням річок ℓ
км
км
25.5
104.5
Коефіцієнт густоти річкової мережі:
з врахуванням річок ℓ >10 км
з врахуванням річок ℓ
км/км2
0.14
0.56 Звивистість річки
км/км2 1.06
1.6 Рослинність,тваринний світ, природно–заповідні зони
ТериторіяВолинської області входить до складу Східно –Європейської провінціїшироколистих лісів Європейської широколистяної зони.
Залісненістьбасейну р. Рудка становить 65.45 км2, або 35.0% від загальної площі.Головною лісоутворюючою породою є дуб, ясен, липа, які становлять 37.2% відзагальної площі. Хвойні ліси, що складаються із ялини та піхти становлять 0.5%,а сосни звичайної -29.4% від загальної площі. Значні площі займають вільхачорна та береза бородавчата 16.5 та 13.2% відповідно. Такі породи, як тополя,вільха сіра займають 2.6% і зовсім незначну площу займають букові, грабові івербові ліси, вони становлять 0.6% від загальної площі.
Що стосуєтьсялучної рослинності, то вона займає площу 45.18 км2 або 24.2% відзагальної площі. Більша частина луків на сьогодні розорана. Тому луки неутворюють суцільних масивів, а збереглися невеликими ділянками серед орнихплощ, по лісових галявинах, на підвищених окраїнах боліт, по узліссях. Особливопоширені різнотравно –злакові угрупування з переважанням костриці червоної, митницітонкої, тонконога лучного, гребінника звичайного, пахучої трави звичайної,тонконога болотного, суничника наземного, митниці білої та інші.
Площа болітбасейну становить 10.85км2 або 5.3% від загальної площі. Типовими єнизинні трав’яні і трав’яно –мохові болота, місцями в поєднанні з лісовимиболотами і луками. Трав’яні болота відзначаються добре розвиненими, переважносуцільним покривом з гіпсових або сфагнових мохів. Трав’яно–мохові займають переважностічні і безстічні улоговини на межиріччях і терасах річок. Єдифікаторами єосоки пухнастоплода, здута, двотичинкова, багнова.
Лісово–болотнарослинність об’єднує такі болотні формації: чорно вільхову, березову тасоснову.
За географічнимипараметрами Волинська область належить до бор сально–лісової зоогеографічноїзони, поліської зоогеографічної округи, західно–волинського зоогеографічногорайону.
На її територіїналічується 301 вид хребетних, зокрема 64 ссавці, 183 гніздових та зимуючихптахів, 8 плазунів, 12 земноводних, 34 види риб.
Своєріднимипредставниками хребетних являються ропуха очеретяна, рябчик, лелека чорний,вовчок садовий, щуроголова полівка або полівка –економка, ондатра, лось. Досуто лісових тварин належать: глухар, вальдшнеп, білка звичайна, припутень,полівка підземна, борсук, олень звичайний, лось, ластівка сільська, заєць–русак, лисиця, козуля.
У басейні р. Рудказнаходиться ботанічна пам’ятка природи „ Ясен звичайний „ розташована у с.Журавичі, площею 0.01км2. тут охороняється одиноке дерево вікомпонад 320р.
Заповідне урочище„ Лопатень” –це сосново –листяні насадження віком 50-60 років. В лісіпобудований меморіальний комплекс партизанської слави.
Басейн р. Рудкабагатий на види рослин які занесені до Червоної та Зеленої книги України.
У Зелену книгузанесені високобонітетні насадження дуба звичайного, високобонітетні насадженнясосни, та високобонітетні сосново –дубові насадження.
У Червону книгуУкраїни занесені рідкісні види булатка червона, черевички зозулині справжні, зозулинецьсаленовий, зозулинець шоломоносний, плаун колючий, корячка болотена, корячкаморозниковидна, шпажник черепитчастий, лілія лісова, любка дволиста.
Рідкісні трави щозаписані в Червону книгу України розповсюджені рівномірно по всій заплаві р. Рудкависокобонітетні насадження дуба звичайного і сосни розповсюджені вЛопатинському лісництві Уманського лісгоспу. [Л-2].

2. Аналізтехногенного навантаження в басейні річки
 
2.1Урбанізація (наявність великих населених пунктів, щільність населення, соціальніта медичні аспекти)
 
Освоєння басейнурічки є досить високе. В його межах розміщено 11 населених пунктів. Із великихнаселених пунктів в басейні розміщено лише смт. Колки Маневицького району. А звеликих сіл такі як Калинівка, Мар’янівка, Макаровичі, Журавичі, Домашов, Миково,Клубочин.
На територіїбасейну проживає 8.4 тис. чол. Населення смт. Колки складає 5000 чол. У смт.Колки розташовані дві загально освітні школи, та одне професійно–технічнеучилище №24, здобувають тут професії водіїв, трактористів, швей, повари таоператори ЕОМ.
У селищірозміщена Маневицька районна поліклініка №2 та Маневицька районна лікарня №2,працює два стоматологічні кабінети, 3 аптеки, 1 ветеринарна аптека, дитячийсадок. В смт. Колки працює 7 магазинів, де можна придбати товари не лишеповсякденного вжитку, але і меблі, будівельні матеріали, ювелірні вироби,продуктовий ринок, який працює щоденно, 3 бари, заправка.
СМТ.Колки єасфальтованим, функціонує тут і автовокзал. Селище є частково каналізованим,але очисні споруди потребують невідкладної реконструкції та ремонту. Унайближчі роки селище має перспективу бути газифікованим, бо на даний час деякіжитлові будинки і організації опалюються електроенергією.
Урбанізованістьбасейну становить 6.7% і є дуже незначною. Переважно ведеться будівництвоприватних будинків. У 2004 р. Відкрилась приватна меблева фабрика, функціонуєдві пилорами, лісгосп, де проводиться заготівля грибів, ягід, заготовляєтьсяберезовий сік.
В межах басейнурозташоване джерело лікувальної мінеральної води та санаторій у с. Журавичі.
Всі навколишнісела мають медичні пункти, школи, клуби, магазини. Не всі села єасфальтованими. У всіх сільських поселеннях повністю відсутнє газопостачання.Каналізація, у деяких немає телефону. Оскільки опалення проводиться вугіллям тадровами, то у атмосферне повітря надходить велика кількість забруднюючихречовин. Будівництво у сільській місцевості практично не ведеться, не лишечерез віддаленість сільських пунктів від міста, але і через соціальні аспекти,відсутність перспективи у селі для молодих людей, відсутність робочих місць.[Л-20,19]
2.2 Основніджерела забруднення в басейні річки
Оскільки вбасейні р. Рудка немає розміщених великих промислових об’єктів, то основнимиджерелами забруднень ґрунтів та поверхневих і підземних вод будуть виступатитваринницькі ферми та літні табори тварин, відстійники промислових такомунально–побутових підприємств, склади міндобрив та ядохімікатів,сміттєзвалища, склади паливно–мастильних матеріалів.
Основнимизабруднюючими речовинами тваринницьких ферм є різні сполуки азоту, які присутніу випарах, до того ж вони мають високу концентрацію і токсичність. Літні табори– це спеціальні випаси на яких перебуває худоба, їх розміщують на луках, аперіодичні дощі змивають забруднення із пасовищ і все це потрапляє у річку абоу підземні води.
Значний вплив нанавколишнє середовище здійснює сільське господарство. Розораність в басейністановить 30.7%, і це в основному землі, які належать колективним господарствамабо паї. Так як у даному басейні розташовані тваринницькі ферми, то забрудненнябуде не лише від мінеральних добрив, пестицидів, засобів захисту рослин але ібуде відбуватися органічне забруднення, бо городи і сільськогосподарські угіддядоходять аж до урізу води. З талими снігами або дощовими водами проходить змивз території і забруднюючі речовини потрапляють у поверхневі води.
Актуальною наданий час є проблема утилізації сміття. У басейні р. Рудка знаходиться сміттєзвалище,основними забруднюючими речовинами тут є аміак та завислі речовини, яківпливають на грунтові води і річку.
Так як у даномубасейні немає жодного великого міста, а є лише одне селище міського типу та села,то винос забруднюючих речовин з території населених пунктів буде слідуючим.
Таблиця 2.1 — Виносзабруднюючих речовин з території населених пунктівДілянка річки
Чисельність
Населення, тис. чол..
Річний об’єм поверхневого стоку. тис.м3 Винос забруднюючих речовин, г/с Зважені речовини БПК Нафтопродукти р. Рудка 8.4 819 19.5 0.99 0.051
З даної таблицівидно, що найбільше виноситься завислих речовин. Оскільки сільська місцевість єне каналізованою, а хатні вигріби, які збираються у септиках, транспортуютьсяна поле фільтрації.
Що стосуєтьсясільськогосподарських угідь, то винос забруднюючих речовин з їх території представленийу таблиці №2.2.
Таблиця 2.2 — Виносзабруднюючих речовин з території сільгоспугідьДілянка річки Винос компонентів, кг Меліоровані землі Богарні землі Азот фосфор пестициди азот фосфор пестициди р. Рудка 14122 6487 18 3414 1877 8
Як показують данітаблиці, то винесення таких компонентів, як азот, фосфор, пестициди більший намеліорованих ніж на богарних землях. Це в свою чергу свідчить про неправильнета нераціональне використання мінеральних добрив.
Проаналізувавшидані вище вказаних таблиць по винесенню забруднюючих речовин, зведемо загальніхарактеристики винесення у таблицю №2.3.
Таблиця 2.3 — Зведеніхарактеристики винесення забруднюючих речовинДілянка річки Характеристика Винос речовин, г/сек. Азот Фосфор Пестициди Завислі речов. БПК
Нафто-
прод.
Загалом
по басейні
р. Рудка Сумарний винос на ділянці 0.56 0.23 0.0008 19.5 0.99 0.051 Допустимий винос в створі 6.2 0.31 12.5 1.87 0.031 Перевищення допустимого виноса 0.0008 7.0 0.02 Орієнтовані збиткі від виноса, тис.грн 239.3
З цієї таблицівидно, що винесення деяких речовин перевищує допустиме винесення взагалі. Таквинесення завислих речовин у 7.0 разів перевищує норми допустимого винесення,нафтопродукти і пестициди перевищують цю норму у 0.02 і 0.0008 г/сек. відповідно.Саме ці перевищення, яких взагалі не повинно було б бути присутніх у створахстворюють збитки для господарств.
Також до джерелзабруднення в басейні слід віднести підприємство „Журавичторф”, що у с.Журавичі Ківерецького району, хлібокомбінат та консервний завод, що у смт.Колки Маневицького району, які в загальному скидають 54.2 тис.м3/добунормативно чистих вод, без очистки.
У стічних водахорганічна речовина складає 58%, мінеральні речовини 42%. Мінеральні речовини–це пісок, глинисті частинки, які потрапляють у воду після миття овочів.Органічні речовини поділяються на рослинні та тваринні. Рослинні органічнізабруднення –це залишки рослин, плодів, овочів та злаків, олії, тощо. Забрудненнятваринного походження –клейкові речовини, залишки тканин тварин, фекалії. Водузабруднюють синтетичні поверхнево активні речовини, особливо у складі миючихзасобів. [Л-1]
2.2.1Забруднення поверхневих та підземних вод
Забрудненняповерхневих та підземних вод відбувається внаслідок скидання неочищених або недоочищених стічних вод, а також під час повеней або паводків коли річкавиходить з берегів, змиву із поверхневим стоком.
Забрудненняповерхневих вод відбувається через змив з території. Річний об’єм поверхневогостоку становить 819 тис.м3. основними забруднюючими речовинами тут єзавислі речовини, БПК5, нафтопродукти, аміак, фосфор, пестициди.
Таблиця 2.4 — Хімічнийсклад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. КолкиПоказники Концентрація мг/л. Дощові стічні води Талі стічні води Завислі речовини 300-2500 2000-4000 ХПК 400-750 500-3500 БПК 50-100 100-300 Нафтопродукти 5-15 10-30 Азот 2.5-6 3-8 Фосфор 0.5-1 0.5-2 Сухий залишок 250-450 250-450
Існуючими тапотенційними джерелами забруднення підземних вод є поля фільтрації комунально –побутовихта промислових стоків, тваринні ферми та літні табори, склади паливно–мастильних матеріалів, склади міндобрив та отрутохімікатів, сміттєзвалища.Основні забруднюючі речовини та природні об’єкти у які здійснюється скидпредставлені у таблиці №2.5.
Таблиця 2.5 — Існуючіта потенціальні джерела забруднення підземних водДілянка річки Найменування джерела забруднення Забруднююча речовина
Вид
(найменування) Природний об’єм в який здійснюється скид
р. Рудка
21.5 Поля фільтрації комунально –побутових та промислових стоків Завислі речовини, аміак, БПК Грунтові води, канали.
р. Рудка
25.5-0.4км Тваринні ферми та літні табори Аміак Грунтові води, канали.
19км
11км
5-1км Склади ПММ Нафто –продукти Грунтові води
18-15км
11км Склади міндобрив та ядохімікатів
NH4, P2O5, H2S, та інші Грунтові води
р. Рудка
0.5км Сміттєзвалище Аміак, завислі речовини. Грунтові води, річка.
Якість підземнихвод та їх динаміка показано у таблиці №2.6.
 
Таблиця 2.6 — Якістьпідземних вод та їх динамікаІндекс водоносного горизонту Якість підземних вод Захищеність водоносного горизонту Тип води по іонному складу Мінералізація г/л Біогенні компоненти мг/л
Загальна жорсткість
мг-екв/л рН Колі –індекс
NО2
NO3
Fe2+
Fe3+ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 В ІY ГК, ГСК, ГМК, ГКН, ГНС, ГН 0.35-1.0 0-13.6 0-3.8 3.2-12.1 6.3-7.6 незахищений
AIII ГК, ГХК, ГКМ 0.52-0.79 0-2.9 0-40.5 0-13.6 0-4.4 5.6-14.9 6.6-7.0 ГК, ГСК, ГК,
ГХК 0.20-1.02 0-21.6 0-53.2 0-11.2 0-8.6 1.4-15.8 6.3-7.4 K2 ГК 0.18-0.52 0-0.34 0-3.0 0-0.1 0-0.1 2.2-6.4 7.0-7.3 S1-2 ГК, ГКМ 0.20-0.98 Умовно захищений
ЄI ГКН, ГК 0.2-0.6 0-0.03 0-0.6 3.0-5.4 7.0-7.1 pR3
ГК, ГКМ, ГН
ГКН 0.1-0.9 4.5-7.0 Умовно захищений
Під впливомгосподарської діяльності у басейні р. Рудка відбувається зміна рівнів підземнихвод водоносних горизонтів(f II, a III) на 0.3-0.7 м. Причиною зміни рівнівпідземних вод є вплив каналів меліоративних систем на відстані до 500м. Такожіз несприятливих процесів, які проявляються під впливом поверхневих і підземнихвод є замулення русел річок і підтоплення території.
Таблиця 2.7 — Замуленнярусел річок і підтоплення територіїДілянка річки Замулення, м Підтоплення Кількісні характеристики Причини розвитку Кількісні характеристики Причини розвитку
р. Рудка.
витік -15км. 0.1-0.2 Розораність Підтоплення сільгоспугідь на окремих ділянках по всьому басейну річки. Неглибоке залягання підземних вод. 15км-гирло. 0.1-0.3 Заплави
З таблиці видно,що причинами цих несприятливих явищ є не лише природні, але і антропогенніфактори. [Л-1]

2.2.2 Забрудненняатмосферного повітря (клас шкідливості підприємств, основні забруднюючіречовини, що викидаються підприємствами)
Основнимнапрямком антропогенного впливу на атмосферне повітря виступає його забрудненнярізноманітними шкідливими викидами (газоподібними та твердими речовинами), атакож безпосередні теплові потоки, що надходять в атмосферу в наслідок господарськоїдіяльності. Ще більш загрозливо виглядає зростаюче забруднення атмосфери, якездійснюється через стаціонарні джерела (різноманітні промислові підприємства) інестаціонарні (пересувні) джерела.
Волинськаобласть, де розташований басейн р. Рудка, знаходиться серед небагатьох областейУкраїни, де питомі викиди в атмосферу традиційно не викликають великогозанепокоєння науковців та громадськості.
Поряд знеобхідністю встановлення нових фільтрів та очисних споруд, на підприємствахсерйозною проблемою залишається якість діючих пило газоочисних установок(застарілість конструкції, необхідність ремонту). За наближеними данимиголовним забруднювачем атмосфери виступають не промислові підприємства, аавтомобільний транспорт. Незважаючи на те, що і тут намітилися останнім часомдеякі позитивні тенденції, можна говорити про явне відставання темпів повітряноохоронних робіт на автотранспорті у порівнянні з ефективністю цих робіт настаціонарних джерелах забруднення.
Ще більшпроблематичною виглядає оцінка якості (складу, концентрації окремих речовинтощо) викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Зауважимо, щоатмосфера забруднюється і природним шляхом (космічний, вулканічний та ґрунтовийпил, дим лісових пожеж), проте основну увагу привертає антропогенне забруднення,завдяки якому у повітря потрапляє значна кількість хімічних елементів.
Великої шкодиможе завдати радіоактивне забруднення атмосфери. Природна радіоактивністьпритаманна атмосферному повітрю, вона існує в природі постійно і не залежитьвід діяльності людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС територія басейну р. Рудкавідноситься до III категорії забруднення, на даний час показники радіоактивногостронцію і цезію знаходяться в межах ГДК. Також за цими показниками ведутьсямоніторингові спостереження.
ДП „Колкикомуненергія” забезпечує теплопостачання смт. Колки. На балансі підприємствазнаходиться одна котельня. Як паливо використовують мазут.
Котельня викидаєтакі забруднюючі речовини як оксиди азоту та окиси вуглецю; існує однеорганізоване джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (трубавід котельні). Валовий викид забруднюючих речовин складає 5.6720 т/р, у томучислі: оксиди азоту – 3.520 т/р, окис вуглецю – 2.152 т/р.
Ефективнеспалювання палива поряд із зниженням втрат тепла від хімічної неповнотизгорання знижує ступінь забруднення повітряного басейну шкідливими речовинами.З метою забезпечення повноти згорання палива треба правильно регулювати йогоподачу, а також первинного і вторинного повітря.
Своєчасне таякісне проведення режимно-наладжувальних робіт дозволяє досягнути суттєвогозниження викидів забруднюючих речовин та дотримання величин технологічнихнормативів. Викиди забруднюючих речовин від котельні не утворюють приземнихконцентрацій, які б перевищували величини гранично допустимих значень.
Викидизабруднюючих речовин від пересувних джерел є також незначними, так як черезтериторію басейну не проходять великі автомагістралі та залізниці, а прокладенілише дороги місцевого значення. Вздовж доріг насаджені лісосмуги, які складаютьсяз двох ярусів: деревної та чагарникової рослинності. Такі лісосмуги зменшуютьне тільки пилове, а й шумове забруднення навколишнього середовища.
 
2.2.3 Джерелазабруднення ґрунтового покриву(забруднення важкими металами та радіонуклідами,якість сільськогосподарської продукції)
Одним з головнихзабруднювачів ґрунтового покриву в басейні р. Рудка є поля фільтраціїкомунально-побутових та промислових стоків. Основними забруднюючими речовинамитут є завислі речовини, аміак, БПК. Поля фільтрації є забруднюють не тількигрунт, але і підземні води.
Останнім часомзріс інтерес до забруднення ґрунтів важкими металами. Такі елементи як залізо,марганець, цинк, мідь, молібден є мікроелементами і необхідні рослинам лише вмалих кількостях. Всі ці елементи можуть здійснювати негативний вплив нарослини, якщо концентрація їх доступних форм перевищує гранично допустимірівні. Одним з найбільших джерел надходження важких металів є:
–             підприємстваенергетики (котельні);
–             транспорт(автомобільний, залізничний);
–             внесенняфосфорних і органічних добрив;
–             застосуванняпестицидів;
–             вивіз вполе мулу очисних споруд;
–             відходи.
Важкі металиможуть бути забруднювачами рослин і водойм. Взаємодія важких металів з ґрунтомносить синергічний і антагоністичний характер. Тому досить важко встановитикритерії токсичності різних елементів для кожної сільськогосподарської культури.В даний час не розроблені чіткі критерії токсичності важких металів для рослин.В басейні р. Рудка забруднення важкими металами не спостерігається, а поузбіччях транспортних шляхів в межах норми, оскільки поблизу немає великихавтомагістралей і залізничних колій.
Ще одним важливимджерелом забруднення ґрунтів є опромінення. Збільшення радіоактивногозабруднення ґрунтів спостерігалось в перші роки після вибуху на ЧорнобильськійАЕС. Басейн р. Рудка відноситься до третьої категорії забруднення. В районахспостерігалось незначне перевищення вмісту радіонуклідів в продуктахрослинництва, особливо чорниць та грибів. На даний час перевищення нормзабруднення не спостерігається. [Л-1,16]
2.3 Відходи тапроблеми їх утилізації в басейні річки
 
В межах басейнур. Рудка розміщене сміттєзвалище. Сюди звозять сміття побутових і промисловихвідходів від смт. Колки і сільських населених пунктів. Відходи поділяються натверді і рідкі. Типовий склад твердих відходів слідуючий: папір і картон -41%,сміття -17.9%, гума, шкіра та деревина -8,1%, харчові відходи -7.5%,метали-8.7%, скло-8.2% та інші -1.6%.
Проблема відходівмає високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання. Папір руйнуєтьсячерез 2-10 років, консервні банки за 100 років, поліетиленові матеріали за 200років, пластмаса за 500 років, а для повного розкладу скла потрібно 1000 років.
Особливукатегорію міських відходів становлять стічні води. У складі комунальних стоківє фекальні води, які особливо небезпечні для здоров’я людини, адже у їхньомускладі є яйця гельмінтів, а також мікроби та віруси, що спричиняють виникненнябагатьох хвороб. Хімічний склад міських стічних вод показаний у таблиці №2.8.
Таблиця 2.8 — Хімічнийсклад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. КолкиПоказники Концентрація мг/л Дощові стічні води Талі стічні води Завислі речовини 300-2500 2000-4000 ХПК 400-750 500-3500 БПК 50-100 100-300 Нафтопродукти 5-15 10-30 Азот 2.5-6 3-8 Фосфор 0.5-1 0.5-2 Сухий залишок 250-450 250-450
Очисні споруди,що розміщені в басейні річки Рудка на даний час потребують реконструкції таремонту, а очистка стічних вод проводиться на полях фільтрації так як очисні спорудине працюють.
Дане сміттєзвалищеє несанкціонованим так як воно не має паспорта і не ведеться моніторинг зазабрудненням ґрунтів, підземних вод, атмосферного повітря. Сміттєзвалище єстихійним і являє собою загрозу для навколишнього середовища. [Л-1]

3. Інтегральнаоцінка рівня використання та екологічного стану водних ресурсів в басейні річки
 
3.1 Показникивикористання водних ресурсів(надходження стічних вод, безповоротного водоспоживання,фактичного використання)
 
В природнихрічкових екосистемах відбувається саморегулювання процесів очищення і розвиткуживої матерії за рахунок лімітування таких компонентів середовища, як органічнийвуглець, мінеральні азот та фосфор, то в порушених екосистемах цього невідбувається.
В такихекосистемах спостерігається постійне накопичення енергії внаслідок явищаінтенсивного розвитку одного виду водоростей, найбільш пристосованих до новихумов середовища – „цвітіння”, утворених нових сукцесій них угрупуваньнайпростіших організмів аж до виключення із трофічного ланцюга вищої ланки –річкової іхтіофауни – або її збідніння. Вирішальним фактором тут є дефіцитрозчиненого кисню, порушення умов нересту і нагулу її молоді, збідніннякормової бази.
Визначальнийвплив на якісний стан річкових екосистем тут обумовлюють штучні біоценози, щовиникли внаслідок господарської діяльності або створені руками людини, — агроценози, ценози урбанізованих територій, системи очистки стічних вод, штучнісистеми – осушувальні, зрошувальні, польдерні.
У забезпеченнірівноваги водних екосистем з порушеними ландшафтами беруть участь три блоки –природні біоценози, які обумовлюють буферну ємність і водність річок, штучнібіоценози – агро екосистеми, екосистеми урбанізованих територій, ценози поочищенню стічних вод, а також компенсаційні ценози, які створюються длявідновлення рівноваги водних екосистем, — систем зворотного водопостачання,глибокого очищення стічних вод, заповідні території.
У використанніводних ресурсів в останні роки спостерігається тенденція до зменшеннябезповоротнього використання в промисловості і комунально-побутовому господарстві,про що свідчить таблиця №14.
Головнимиводокористувачами в басейні р. Рудка є підприємство „Журавичторф” Ківецівськогорайону, хлібокомбінат смт. Колки Маневицького району та ксп „Волинь”с.Старосілля Маневицького району. Основні відомості про використання воднихресурсів в басейні річки наведені в таблиці №3.1. [Л-1]
Відомості провикористання водних ресурсів в басейні річкиБасейн річки Область, район,
Забір води, тис.м3/рік
Скид води, тис.м3/рік
Безповоротне використання води, води, тис.м3/рік всього В тому числі Всього В тому числі З річки З ставків З підземних джерел В річку На поля фільтрації У вигріби
р. Рудка
витік — 15км
Волинська
Ківерцівський район
с.Журавичі
підприємства „Журавичторф” 23.5 – – 23.5 23.5 20.6 – 2.9 – 15км –гирло
Маневицький район
хлібокомбінат
смт. Колки
вул Крупської 37.6 – – 37.6 37.6 – 2 2 35.6
Маневицький район
ксп. ”Волинь ”
с.Старосілля 140 – – 140 140 – – 47 93.0 201.1 – – 201.1 201.1 20.6 – 51.9 128.6

3.2 Екологічнаоцінка якості води
 
3.2.1 Оцінкаякості води за КНД „Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріївУкраїни”
Керівний нормативний документ “Екологічна оцінка якостіповерхневих вод суші та естуаріїв України” розроблений на виконання ЗаконуУкраїни “Про охорону навколишнього природного середовища” з метою забезпеченнядотримання природоохоронних вимог і установлення екологічних пріоритетівстосовно прісних вод суші та естуаріїв України, а також у відповідності зположенням КНД 211.0.0.001-94.
Екологічнахарактеристика якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається заекосистемним принципом. Необхідна об’єктивність оцінки досягається достатньошироким набором показників, які характеризують абіотичну і біотичну складовіводних екосистем.
Якість води єпродуктом функціонування водних екосистем, оскільки формується внаслідоквзаємодії їх абіотичних і біотичних компонентів. Тому екологічна оцінка якостіводи несе інформацію про стан водних об’єктів. Зміни якості води відображаютьзміни екологічного стану водних об’єктів під дією природних та антропогеннихчинників.
Комплекспоказників для екологічної оцінки якості води включає загальні і специфічніпоказники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробності(еколого-санітарні), характеризують звичайні властивості водним екосистемам інгредієнти,величина яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічніпоказники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної ірадіаційної дії.
Системаекологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає триблоки:
— показникисольового складу;
— трофо-сапробіологічні(еколого-санітарні) показники;
— специфічніпоказники токсичної і радіаційної дії.
Оцінка сольовогоскладу поверхневих вод суші та естуаріїв України передбачає:
— визначеннягалинності;
— визначеннякласу, групи і типу вод за співвідношенням основних іонів;
— оцінку якостіпрісних вод за вмістом компонентів сольового складу що відбиває ступінь їхантропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими іонами.
Трофо-сапробіологічна(еколого-санітарна) оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв Українидається за такими групами показників:
— гідрофізичні –завислі речовини, прозорість;
— гідрохімічні –концентрація водневих іонів, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний,фосфор, фосфати, розчинний кисень, перманганатна та біхроматна окислюваність,БСК;
— гідробіологічні– біомаса фітопланктону, індекс самоочищення самозабруднення;
— бактеріологічні– чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;
— біоіндекаціясапробності – індекси сапробності за системами Пантле-Бука і Гуднайта-Уітлея.
Екологічна оцінкаякості води поверхневих вод суші та естуаріїв України за специфічними показникамитоксичності дається на підставі наявності й вмісту у воді таких інгредієнтів:ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, хром, нафтопродукти, пестициди, залізо,фториди, ціаніди. Оцінка по важких металах дається за їх загальним вмістом уводі.
Системаекологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України має вісімкатегорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: І – відмінна, ІІ– добра, ІІІ – досить добра, IV – задовільна, V – посередня, VІ – погана, VІІ –дуже погана, VІІІ – занадто погана.
Категорії якостіводи відбивають природний стан, а також ступінь антропогенного забрудненняповерхневих вод суші та естуаріїв України. За ступенем забруднення категоріїякості води характеризуються, як І – дуже чисту, ІІ – чисту, ІІІ – доситьчисту, IV – слабко забруднену, V – помірно забруднену, VІ – сильно забруднену,VІІ – брудну, VІІІ – дуже брудну.
Екологічна оцінкаякості поверхневих вод суші та естуаріїв України може виконуватись за двомаваріантами.
а) за спрощеним,з кінцевим результатом у вигляді екологічного індексу;
б) за розгорнутимз відображеним всіх аспектів стану якості води.
Спрощенаекологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України здійснюєтьсяшляхом обчислення екологічного індексу.
Розгорнута оцінкадозволяє помітити тенденції змін якості поверхневих вод суші та естуаріївУкраїни, які спричиняються природними процесами і внаслідок прямої чиопосередкованої антропогенної дії. Вона дається при здійсненні екологічногомоніторингу для оцінки стану водних об’єктів, при опрацюванні ОВОС, при оцінціефективності природоохоронних і водоохоронних заходів, при виробленніприродоохоронної політики.
Формалізаціяекономічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України.
Екологічнийіндекс для спрощеної екологічної оцінки якості поверхневих вод суші таестуаріїв України визначається згідно формули
І = mах (І1,І2, І3)
де, І1– індекс вмісту компонентів сольового складу в прісних водах;
І2 –індекс трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;
І3 –індекс специфічних показників токсичної і радіаційної дії.
Значення індексів(І1) обчислюється на основі відносних значень окремих показниківзгідно виразу

Іj = max Yjk
1
де Yjk – відноснезначення К-го показника з j – ої групи показників (блоку);
Nj – загальнакількість показників з j-го блоку, які враховуються при обчисленні. Відноснаоцінка окремого показника є числовою безрозмірною величиною, значення якоїзнаходиться в інтервалі від 1 до 8 і є значенням відповідної категорії якостіводи.
Відносні значенняпоказників розраховуються на основі їх абсолютних значень (концентрацій) задопомогою системи спеціальних перевідних функцій.
Такі перевідніфункції є монотонними і кусково-лінійними неперервними функціями з точкамизламу, що відповідають значенням ординат, які розмежовують сусідні категоріїякості води (являються верхніми металами відповідних інтервалів значеньпоказників).
У загальномувипадку перевідні функції мають вигляд:
1 х
у = {кіх– кіхі + уі xi
8 x > xn+1
де: {хі}(і = 1,…., n) – множина абсолютних значень показників, які розмежовуютьокремі категорії якості води;
уі –значення категорії води для відповідного інтервалу абсолютних значеньпоказників.
Категорії якостіводи за величиною екологічного індексу визначаються таким чином:
І категорія: Іе =1,0, ІІ категорія: 1,0
ІІІ категорія:2,0
V категорія: 4,0
VIІ категорія:6,0 7,0
Показники якостіпрісних вод р. Рудка за вмістом компонентів сольового складу: х1 –перший створ,х2 –другий створ.
Прикладрозрахунку:
Сума іонів, мг/л
1x
х/200-0,5300
х/250 500
х/150-2 750
 у = { х/350+10/7900
х/500+2,5 1250
х/250-1 1750
х/150-19/3 2000
x> 2150Сума іонів
х1 =563,4
у1 =563,4/250 = 2,25
х2 =442,19
у2 =442,19/200-0,5=1,71
хлориди: х1= 19,86
у1,2 =х
х2 =34,04
у2 =34,04/25=1,36
сульфати мг/л: х1= 80,0
х2 =35,2
у1 =80/25=3,2

у2 =35,2/25=1,41
Трофо-сапробіологічні(еколого-санітарні) показники:
рH х1= 6,6 х2 = 6,6
у1,2 =35,5-5 х 6,6 = 1,5
Амонійний азот,мгN/ л
х1 =1,86
х2 =1,78
у1 =(2 х 1,86 + 13)/3 = 5,57
у2 =(2 х 1,78 + 13)/13 = 5,52
Нітрати, мгN/л
х1 =0,9
х2 =0,85
у1 =(10 х 0,9 +5)/3=4,67
у2 =(10 х 0,85 + 5)/3=4,5
х1,2 =3,28
у = (10 х3,28+55)/19=4,62
Біомасафітопланктону, мг/л
х1 =6,0
х2 =7,0
у1 =6,0/5+3=4,2
у2 =7,0/5+3=4,4
Індекс Гуднайта-Уітлея
х1 =40
х2 =40
у =(40-17)/9=2,56
Індекс Пантле-Букка
х1 =1,8
х2 =1,9
у1 = 2х 1,8 – 1 = 2,6
у2 = 2х 1,9 – 1 = 2,8

Специфічніпоказники токсичної та радіаційної дії:
Мідь, мкг/л
х=0,002
у= 0,002+1=1,002
Цинк мкг/л
х=0,008
у=0,008/10+1=1,0008
Хром, мкг/л
х=0,002
у= 0,5 х0,002+1=1,001
Цезій – 137, Кі/л10-11
х=2,5 х 10-12
у=(2 х 2,5 + 115)/ 29
Стронцій – 90,Кі/л х 10-12
х=1,9 х 10-11
у= (100 х 1,9+504) / 201 = 3,45
СПАР, мкг/л
х=0,01
у=0,01/20+2 =2,005
Для створу І
І1 max= { 2,25; 1; 3,2}
І2 max= { 1,5; 5,57; 6,25; 4,67; 4,62}
І3 max= { 2,56; 2,6; 1,002; 1,0008; 1,001; 2,005}
Для створу ІІ
ІІІmax = { 1,71; 1,36; 1,41}
І2 max= { 1,5; 5,52; 8; 4,5; 4,62}
І3 max= { 2,56; 2,8; 1,002; 1,0008; 1,001; 2,005}
ІеІ =2,25; 5,57; 2,6= 5,57
ІеІІ =1,71; 5,52; 2,8= 5,52

За КНД — ІеІствор= 5,57 – VІ категорія забруднена, погана
ІеІІствор =5,52 – VІ категорія забруднена, погана
Отже загальнаякість води річки Рудка оцінюється категорією YI –„сильно забруднена”,„погана”.
Провівширозрахунок та згідно нормативів, якість води визначається за найгіршимпоказником.
Вода YI категоріїнавіть після підготовки не придатна для питного водопостачання, риборозведення,рекреаційних цілей, а для використання у виробництві потребує більш складноїпідготовки.
Тому дляпокращення якості води у річці необхідно провести низку водоохоронних заходів.[Л-11,10]
3.2.2 Оцінкаякості води за комплексним індексом Іе
Комплекснийекологічний індекс стану річкових екосистем, запропонований у 1991 роціЙ.В.Грибом, визначається у залежності від чисельності визначених параметрів(гідрохімічних) (Іа), трофо-сапробіологічних (Ів) й токсикологічних (Іс)):
/>
де Сі фактфактична концентрація і-го гідрохімічного або трофо-сапробіологічного фактору;
Сі опт –оптимальна (або ГДК) концентрація і-го гідрохімічного або гідробіологічногофактору;
n – кількістьпоказників.
Прикладрозрахунку
Гідрохімічніпоказники
І1 (насиченістькиснем) = 85/114=0,75
І2(БСК) = 0,99/1,5=0,66

І3NH+4 = 1.86/0.5=3.72 І3NH +4= 1.78/0.5=3.56
І4NО-2 = 0,15/0.75=0,2І4NО -2= 0,86/0.75=1,15
І5NО3 = 0,9/0.022=40,9І5NО 3 = 0,85/0.022=38,64
І6(мінералізація) = 563,4/500=1,13І6 = 442,19/500=0,88
І2х =240,9І2х1 = 38,64
Гідробіологічніпоказники
І1 (біомасафітопланктону)= 6,0/1,3=2І11 = 7,0/3=2,33
І2(фіто-планктону)= 1,8/1,2=1,5І21 = 1,9/1,2=1,58
І3(Гуднайта-Уітлея) = 50/15=3.33 І31 = 40/15=3,33
І4(загальне мікробне число) = 6,4/2,7=2,37 І41 =6,4/2,7=2,37
І2б =2,67 І2б = 2,67
Токсикологічніпоказники
І1(мідь)=0,002/0,001=2
І2цинк= 0,008/0,001=0,8
І3 хром= 0,002/0,001=2
Ітх=2
/> (IY клас)
/> (IY клас)
За комплекснимекологічним індексом стан води характеризується 4 класом якості. [Л-10,7]
3.2.3 Оцінка якостіводи за гідробіологічними показниками (розрахунок індексу сапробностіПантле–Букка за фітопланктоном, розрахунок індексу фітоіндикації)
Вгідробіологічних дослідженнях використовується метод індикаторних організмівПантле і Букка в модифікації Сладеченка.
Метод включаєвизначення відносної частоти зустрічуваності гідро біонтів (h) і їхіндикаторної значимості (S). Визначення (h) проводять за оковимірювальноюшкалою: 9.0 – в полі зору багато організмів; 7.0 – часто зустрічаються вкожному полі зору; 5.0 –нерідко; 3.0 –дуже рідко; 1.0 –поодиноко. Індикаторнузначимість (S) і зону сапробності визначають за списками сапробних організмів.
Індекссапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Бука розраховують заформулою:
f=/>
Для статичної достовірностінеобхідно, щоб у пробі було не менше 12 індикаторних видів із загальною сумоюзустрічуваності h=30.
В тому випадку,коли в пробах, відібраних на одному місці, вивчаються декілька різних групбіоценозу, то розрахунок ведуть за формулою:
/>
де: fm–середній індекс;
S1, S2,Si –індекс сапробності окремих співтовариств (макрофлора, макрофаунаобростання) або декілька проб одного співтовариства;
h1, h2,hi –суми значень частоти зустрічуваності окремих співтовариств абодекількох проб одного співтовариства.
Величинуіндикаторної значимості (S) визначають за такими даними:
Таблиця 3.2Індикаторні організми S Умовні позначення сапробної зони Організми ксеносапробної зони О Х Організми полігосапробної зони 1 О Організми бета –мезосапробної зони 2 β Організми альфа –мезосапробної зони 3 α Організми полісапробної зони 4 Р

Розрахуватиіндекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Букка.
Таблиця 3.3
№
п/п. Індикаторні організми S h S*h 1 2 3 4 5 1 Euglena viridis 4 1 4 2 Vorticella convalaria 3 3 9 3 Zooglea ramigera 4 5 20 4 Oscilatoria purriola 4 1 4 5 Glosterium acerosum 3 3 9 6 Stentor courleus 3 7 21 7 Jarve siratiomys 3 1 3 8 Paramaecium bursaria 2 5 6 9 Spirogira crassa 2 5 10 10 Cladophora crispate 2 7 14 11 Cyclotella bodanica 1 1 1 12 Tabellaria flocculosa 1 4 3 13 Planaria gonocephala 1 5 5 14 Jehahea annulata 1 7 7 ∑h=55 ∑S*h=116
ƒm=116/55=1,9.
Як висновок: зонасапробності –β –мезосапробна.
Ця зонавідмічається у водоймах майже звільнених від нестійких органічних речовин,розпад яких дійшов до утворення окислених продуктів (повна мінералізація).Концентрація кисню і вугільної кислоти сильно коливається на протязі доби, вденний час вміст кисню у воді доходить до перенасичення і вугільна кислота можеповністю зникати. В нічні години спостерігається дефіцит кисню у воді. В мулахбагато органічного детриту, інтенсивно протікають окислювальні процеси, мул жовтогокольору. В цій зоні велике різноманіття тваринних і рослинних організмів. Вмасі розвиваються рослинні організми з автотрофним живленням, спостерігаєтьсяцвітіння води багатьма представниками фітопланктону. В обростаннях –звичайнізелені нитчасті та епіфітні діатомеї: в мулах –черв’яки, личинки хірономід,молюски.
Для оцінкиекологічного стану поверхневих вод використовується кількісний показник –індекс фітоіндикації екологічного стану водного середовища за вищими воднимирослинами (Іf). Величина індексу фітоіндикації залежить від видовоїрізноманітності ценозів, наявності чутливих видів, прозорості води, аефективність фітоіндикації або межі застосування залежать від вибраних дляхарактеристики ділянок. Зростання значення індексу вказує на погіршення стануповерхневих вод. Для можливості порівняння видового складу введений коефіцієнтсприятливості для розвитку ВВР (Кспр), і, залежно від чутливості виду дозабруднень, коефіцієнт значущості індикатора (Zi)
Індекс фітоіндикаціїможе бути розрахований за формулою:
/>
де: N – загальнакількість видів на 10 майданчиках по 50 м2 (пробні майданчики маютьохоплювати усі пояси рослинності від берега углиб водойми, крім явищмонотипізації рослинності), N>=10;
n – кількістьзанурених видів + число індикаторів (чутливих видів), n>0;
Кспр – коефіцієнтсприятливості для розвитку угрупувань ВВР, введений для можливості порівняннявидового складу водних об’єктів або їх ділянок, що різняться за гідрологічнимита гідрофізичними характеристиками; Кспр = 0,8;
Zi – коефіцієнтзначущості індикатора вазначений залежно від чутливості виду до забруднень.

Таблиця 3.4 — Екологічнігрупи макрофітів№ з/п ВВР Екологічні групи Українська назва Латинська назва
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
Осока шорстка
М’ята водяна
Стрілолист стрілолистий
Кушир занурений
Рдесник кучеревий
Щавель прибережний
Цикута отруйна
Очерет звичайний
Ряска мала
Комиш лісовий
Очеретинка звичайна
Півники водяні
Спіродела багатокоренева
Лепешняк великий
Частуха подорожникова
Вех широколистий
Сусак зонтичний
Водяний хрін
Гірчак земноводний
Жабурник звичайний
Carex Sp
Menta aquatica
Saqittaria saqittifolia
Ceratophyllum demersum
Potamigeton Crispus
Rumex hidrolapatum
Cicuta virosa
Pragmites australis
Lemna minor
S syltaticus
Phalavoides arundinacea
Iris pseudacorus
Spirodela polyrriza
Gliceria maxima
Alisma phantago-aquatica
Sium latifolium
Botomus umbellatus
Nasturtium amphibium
Polygonum amphibium
Hydrocharis morsus-ranue
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Плейстофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Плейстофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Гелофіт
Плейстофіт
Гелофіт
Плейстофіт
/>
За індексомфітоіндикації клас якості води 4, а стан водного середовища — поганий.[Л-16,7,8]3.4 Оцінка використання водних ресурсів за ПВВР (показник використанняводних ресурсів).
Стан воднихресурсів можливо визначити за величиною показника використання водних ресурсів(ПВВР), який визначається за формулою:
/>

Стан воднихресурсів оцінюється за допомогою таблиці, в якій наведені значення ваговихкоефіцієнтів, індекси та межі значень показника використання водних ресурсів.Рівень використання водних ресурсів в басейні річки може коливатись від„покращеного” до „катастрофічного”.
Таблиця 3.5 — Таблицядля визначення рівня використання водних ресурсів
№
п/п Показник Вагові коефіцієнти Індекси для визначення ПВВР Од. вимірювань Величина 10 15 30 50 65 1 Безповоротне водоспоживання % 0,04 25 2 Надходження стічних вод % 0,08 75 3 Клас якості води клас 0,08 1 2 3 4-5 6 Межі значення ПВВР Стан водних ресурсів/> 1*
2*/> 3* 4* 5*
/>
Отже, показниквикористання водних ресурсів в басейні річки Рудка оцінюється як задовільний.[Л-8,9]

4. Використанняземельних ресурсів в басейні річки
 
4.1 Характер використанняповерхні водозбору
 
Сільськогосподарськеосвоєння басейну складає 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну р. Рудкаскладають 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають5,74 тис. га або 30,7% від його загальної площі.
На територіїбасейну розміщено 5 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 5колективних господарств. Лісгоспи, ліспромгоспи, лісгоспзаги та інші лісніорганізації займають 6,545 тис. га або 35,0% від загальної площі басейну. Державнийземельний фонд міста та інші селища міського типу, промислові, транспортні таінші сільськогосподарські організації, підприємства і установи займають 1,858тис. га або 9,9% від загальної площі басейну. Експлікацію земель басейнупоказано у таблиці №4.1.
Таблиця 4.1 — Експлікація земель басейнуБасейн річки Загальна площа В тому числі: ріллі Багаторічнінасадження сінокоси пасовища Всього сільськогоспод. угідь Присадибні землі Ліс Інші площі 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 р. Рудка 18700 5742 37 1448 3070 10297 476 6545 1382 Осушені землі 4035 1839 1319 801 3959 4 72 Заплава 2941 458 3 764 745 1980 618 343 Осушені землі 807 91 460 251 802 5 Прибережна зона 110 4 60 39 2 5

При використанніземельних ресурсів в останні роки спостерігається зменшення ріллі в зв’язку звпровадженням контурно-меліоративної організації території, відведенням земельпід сади-городи, землі запасу і організацію фермерських господарств. Динамікавикористання земельних ресурсів в басейні р. Рудка показано у таблиці №4.2.[Л-1]
Таблиця 4.2 — Динамікавикористання земельних ресурсівПоказники Одиниці виміру Величини показників по роках 1985 1990 1994 1 2 3 4 5 Басейн в цілому
Площі:
Лісів
Ріллі
Луків
Осушених земель
Чисельність худоби:
ВРХ
В т.ч. корови
Свині
Вівці, кози
Коні
Внесення добрив і отрутохімікатів:
Органічні
Мінеральні
отрутохімікати
Га
Га
Га
Га
Гол
Гол.
Гол.
Кг/га
Кг/га
Кг/га
6558
5623
4582
3968
19115
6038
5983
2142
484
14000
192,3
3,12
6545
5780
4534
4035
19786
6284
6560
1927
542
16700
224,5
2,92
6545
5742
4518
4035
12250
4270
7320
1819
786
11500
121,0
2,45 Заплава
Площі:
Лісів
Ріллі
Луків
Осушених земель
Га
Га
Га
Га
628
364
1596
726
618
468
1509
807
618
468
1509
807 Прибережна смуга
Площа:
Лісів
Ріллі
Луків
Га
Га
Га
2
4
99
2
4
99
2
4
99 В межах прибережної смуги добрива та отрутохімікати не вносяться.  4.2 Екзогенні деградаційні процеси в басейні річки
Під впливом осушення в ґрунтах басейну малої річкиспостерігається цілий ряд негативних явищ, таких як заболочування, підтоплення,карст та суфозія, дегуміфікація мінерального ґрунту.
Вторинне заболочування осушених земель відбувається черезвихід з ладу дренажних систем. Визначається цей показник рівнем заляганняґрунтових вод в середньому за рік. Щоб покращити цей показник потрібно провестислідуючи заходи:
1. Зміна напрямку використання земель, трансформація їх усіножаті.
2. Провести реконструкцію меліорованих систем.
3. Планування поверхні і перехід на гребнево-грядовутехнологію вирощування.
Ступінь прояву заболочення в басейні річки Рудка від слабогодо дуже сильного.
Дегуміфікація мінерального ґрунту відбувається під дієюантропогенного впливу, зокрема нераціонального використання земель. Рівень деградаціїданого показника визначається як задовільний. Для покращення стану ґрунтовогопокриву необхідно провести слідуючи заходи:
1. Внесення органічного добрива.
2. Внесення у потрібній кількості мінеральних добрив.
3. Внесення місцевих меліорантів (рослинних решток,сапропелю).
В загальному стан ґрунтового покриву в басейні річки Рудкаможна оцінити як задовільний. [Л-3,8]
4.3 Оцінка потенційної ерозійної небезпеки
Басейн річкиРудка розміщений згідно районування території України по потенційній загрозіерозійних процесів в п’ятому районі агрогрунтової зони Українського Полісся.Рівень потенційної ерозійної небезпеки в басейні є середнім. Основні дані профактичні, граничнодопустимі норми ерозії та оцінку протиерозійної стійкості ґрунтівнаведено у таблиці №4.3.
Таблиця 4.3- Станпотенційної ерозійної небезпеки ґрунтів в басейні р. РудкаНазва Глибина гумусового горизонту, см
Вміст гумусу,
%
Втрати грунту в результаті ерозії,
т/га за рік Оцінка протиерозійної стійкості ґрунту
Фактичні втрати в результаті ерозії,
т/га за рік
Гранично допустимі норми ерозії,
т/га за рік 1 2 3 4 5 6 7 Дерново-підзолисті піщані і глинисто піщані 15-18 0,6-1,8 9,1 слаба 2,5 1,0 Дерново-підзолисті глеюваті і глинисто-піщані 18-25 0,7-2,2 8,7 слаба 2,0 2.0 Дерново-підзолисті глеюваті супіщані і легкосуглинисті 20-28 0,6-3,6 8,6 слаба 1,9 2,0 Лучні супіщані і легкосуглинкові 50-60 1,9-7,4 8,9 середня 2,3 2,5 Дерново-підзолисті і дерново-глейові піщані і глинисто піщані 18-25 1,9-7,4 8,7 слаба 2.0 2,0 Дернові і лучні карбонатні супіщані і легкосуглинкові 20-50 1,4-3,9 9,0 середня 2,3 2,5 Дерново-підзолисті дернові глейові супіщані і легкосуглинкові 20-30 2,7-8,6 8,7 слаба 2.0 2.0 Лучні глейові і лучно-болотні супіщані і легкосуглинкові 20-50 1,3-9,3 – – – – Торфовища 0,5-1,5 – – – – –
З таблиці виднощо найбільш загрозливий ерозійний стан є у дерново-підзолистих піщаних іглинисто-піщаних ґрунтів так як фактичні втрати в результаті ерозії перевищуютьгранично допустимі норми ерозії в 1,5 рази.
Рівеньпотенційної ерозійної небезпеки в басейні р. Рудка визначають такі показники якіндекс збереження ґрунтів, розораність, еродованість ріллі та коефіцієнтекологічної стійкості ландшафту.
Індекс збереженняґрунтів відноситься до головних показників і становить 151-200, що свідчить просередню ерозійну небезпеку.
До допоміжнихпоказників відноситься розораність, його значення становить 30,7%, що свідчитьпро покрадений стан. Значення показника еродованості ріллі становить 8,5% івідповідно слабкий прояв ерозійної небезпеки. У найбільш загрозливому станізнаходиться коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту, його значення становить0,82, а стан нестабільний. [Л-1,15]4.4 Організація сільськогосподарського виробництва в басейні річки заекологічними вимогами (виділення технологічних груп земель)
Всі оброблювальні масиви басейну р. Рудка, в залежності віднахилу і еродованості поділяються на дві технологічні групи. Середній похилповерхні басейну становить 2,5м/км, середньозважений похил становить 2,3м/км,але подекуди зустрічається похил значно більший, що свідчить про наявністьдругої технологічної групи.
До першої технологічної групи земель відносяться рівнинначастина землекористування та схили крутизною до 3градусів, технологічнопридатні для вирощування просапних культур при сівбі впоперек схилів. Тутрозміщують зерно просапні сівозміни з оптимально допустимим насиченням цукровихбуряків, кукурудзи та іншими культурами, які мають ґрунтозахиснуефективність(горох, гречка, соя). У цих сівозмінах треба застосовуватиінтенсивне технічне вирощування сільськогосподарських культур.
На землях другої технологічної групи, крутизна схилу якихстановить 3-7 градусів, вводять зерно трав’яні та травозернові сівозміни. Тутзастосовують ґрунтозахисні технології вирощування зернових культур.Землеробство за своїми принципами має наближатись до біологічного.
На межах першої та другої технологічних груп земель, авідповідно і на межах протиерозійних земельних фондів (привододільний, примережний,гідрографічний) влаштовують межі першого порядку, які представляють собоюлісосмуги в поєднанні з валом-дорогою і каналом, вони виконують стокорегулюючіфункції.
Так як зона земель другої технологічної групи порівняно неширока, то можна запроектувати лише одну стокорегулюючу смугу при доситьзначній довжині схилу.
В межах території землі, якої відносяться до другоїтехнологічної групи можуть бути додатково запроектовані межі другого і третьогопорядків. Межа другого порядку представляє собою вал, який засівається і дваряди дерев з обох боків. Межа третього порядку представляє собою вал, якийзасівається. [Л-3,14]4.5 Оцінка екологічної стійкості ландшафту (КЕСЛ)
Для визначеннянапрямку оптимізації ландшафтно — територіальної структури басейну річки,спрямованості і доцільності ландшафтних меліорацій виконуємо оцінку екологічноїстійкості сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічноїстійкості (КЕСЛ), який визначається за формулою:
КЕСЛ= Fст./ Fнст.
де: Fст — сума площ стабільних елементів ландшафту, км2;
Fнст  -сума площ нестабільних елементів ландшафту, км2.
Вихідні дані для розрахунку екологічної стійкості сільськогосподарськоголандшафту наведені в таблиці №4.4
Таблиця 4.4 — Характеристикавикористання земельних ресурсів в басейні річки№ п/п Показник Значення
км2 %
1.
2.
3.
4. Площа басейну річки
Сільськогосподарські землі, в тому числі:
— рілля
— сіножаті
— пасовища
— багаторічні насадження
Ліси
Заповідні території
187
110.7
57.42
15.06
30.12
18.9
65.45
0.01
100
59.2
30.7
8.07
16.13
10,1
35
0.005
Fcт=84.35км2,Fн=102.65км2, КЕСЛ=84.35/102.65=0.82
Екологічний стан сільськогосподарського ландшафту оцінюємояк нестабільний, тому що площа зі стабільними елементами набагато менша ніжплоща нестабільних елементів. Тому необхідно збільшити площу під природноюрослинністю, лісами, багаторічними насадженнями, провести вилучення земель зсільськогосподарського використання та створення біоцентрів і біокоридорів. [Л-6]

4.6Оцінка стану поверхні водозбору за індексом Ке
Стійкість поверхні водозбору можна вирахувати за формулоюяк відношення суми антропогенних факторів до суми природних факторів тафакторів управління, тобто
/>
де, А – антропогенно порушені території (розораність,урбанізація, тощо);
П – природні території (лісистість, заболоченість, тощо);
У – фактори управління (ефективність очищення стічних вод,наявність заповідних територій, тощо).
Таблиця 4.7 — Вихідні дані для розрахунку КеПоказник Значення, % Лісистість 35 Залуженість 22 Розораність 30,7 Урбанізація 6,7 Ефект очистки стічних вод 50 Економія свіжої води 47
/>
Згідно розрахунку стан поверхні водозбору оцінюємо якзадовільний. [Л-6]

5. Управлінняекологічним станом басейну річки за КПАН (комплексним показником антропогенногонавантаження)
 
5.1 Оцінказагального екологічного стану басейну малої річки за комплексним показникомантропогенного навантаження та виділення найбільш загрозливих показників, що зумовлюютьстан басейну
 
Для визначення рівняантропогенної перетвореності басейну малої річки в різних природнокліматичнихзонах України в НУВГП розроблено і рекомендовано до впровадження методикукомплексної оцінки на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації.
Для забезпеченнякомплексної оцінки існуючого екологічного стану басейну враховуються наступніблоки показників, що обумовлюють і визначають екологічну ситуацію в басейні.
Таблиця 5.1 — Вихідні дані для оцінки екологічногостану басейну малої річки№ з/п Блок показників Показники Одиниці вимірів Значення показника 1 2 3 4 5 1
Використання
водних ресурсів
2 Безповоротне водоспоживання
%/> 49,67 2 Надходження стічних вод % 50,32 1 3 4 5 3 Клас якості води клас IY 4 Використання земельних ресурсів Лісистість % 35,0 5 Розораність % 30,7 6 Екологічно стійкі території % 45,1 7 Сільськогосподарська засвоєність % 55,1 8 Еродованість ріллі % Радіаційне забруднення цезієм
стронцієм
кі/км/>
2,5*10/>
1,9*10/>
В таблиці 1: 1. безповоротневодоспоживання — відношення об’єму безповоротного водоспоживання води; 2.надходження стічних вод — відношення об’єму стічних вод, що скидаються у річку,до фактичного об’єму стоку у річковій мережі, %; 3. клас якості води — встановлюється за “Едиными критериями качества воды” по найгіршому показнику [ ];4. лісистість — відношення площ, зайнятих лісами до загальної площібасейну річки, %; 5.-розораність — відношення площ під ріллею дозагальної площі басейну річки, %; 6. екологічно стійкі території — відношення площ під стабільними елементами ландшафту до загальної площі басейнурічки, %; 7. сільськогосподарська засвоєність території — відношенняплощі всіх сільськогосподарських угідь до загальної площі басейну річки, %; 8.еродованість — відсоток еродованих земель в басейні річки, %; 9.урбанізованість — відношення площ урбанізованих територій до загальної площібасейну річки, %; 10. радіаційне забруднення цезієм та стронцієм-визначається за картами радіаційного забруднення території, Ku/км2.
Загальний екологічний стан басейну визначається на підставіКПАН, який розраховується за формулою:
КПАН =/>,
де: αί, τίβί — значення вагових коефіцієнтів відповідно для блоків“використання водних ресурсів”, “використання земельних ресурсів”,“техногенного навантаження”;
δВР, δЗР,δТН- індекси для визначення екологічного стану для відповіднихпоказників.
Оцінку екологічного стану басейну малої річки за КПАНздійснюємо у вигляді таблиці №5.2.
Таблиця 5.2 — Оцінка екологічного стану басейну малоїрічки№ з/п Показники Вагові коефіцієнти Значення індексу Стан, якому відповідає індекс Ваговий коефіцієнт • індекс 1 2 3 4 5 6 1 Клас якості води 0,12 45 незадовільний 5,4 2 Лісистість 0,09 40 задовільний 3,6 3 Розораність 0,07 40 задовільний 2,8 4 Екологічно стійкі території 0,14 55 катастрофічний 7,7 5 Еродованість ріллі 0,08 25 покращений 2 6 Радіаційне забруднення цезієм 0,12 30 добрий 3,6 7 ∑0,62 ∑25,1
/>
Загальнийекологічний стан басейну на підставі КПАН показує, що він відповідає стану,який знаходиться в межах задовільного.
Таблиця показує,що у найбільш загрозливому стані знаходяться такі показники як клас якості водита екологічно стійкі території, тому саме для цих показників потрібно провестиряд природоохоронних заходів.[Л-8]

5.2 Розробкакомпенсаційних природоохоронних заходів для оптимізації екологічного станубасейну
5.2.1 Водоохороннізаходи в басейні річки(визначення ширини водоохоронної зони; підбір поріддеревно-чагарникової рослинності; пропозиція реконструкції очисних споруд)
Згідно статті 60Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ таінших водойм з метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення ізасмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяютьземельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережнізахисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж зрізуводи (у меженний період). Так як річка Рудка має довжину 25,5км, то ширинаводоохоронної буде становити 50 метрів.
Прибережнізахисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарськоїдіяльності.
У прибережнихзахисних смугах уздовж річок та навколо водойм забороняється:
1) розорюванняземель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництвота городництво;
2) зберігання тазастосування пестицидів і добрив;
3) влаштуваннялітніх таборів для худоби;
4) будівництвобудь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у томучислі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;
5) влаштуваннязвалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва,кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;
6) миття таобслуговування транспортних засобів і техніки.
Об’єкти, щознаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо прицьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті,що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню зприбережних захисних смуг.
Режимгосподарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовжрічок та навколо водойм встановлюється законом.
З метою зменшеннявітрової ерозії, затримання та перетворення поверхневого стоку у підземний,зменшення випаровування з поверхні водного дзеркала проводять насадженнядеревно-чагарникової рослинності в береза бородавчата, дуб червоний, тополячорна, тополя канадська. При цьому площа смуг за участю дуба, як головноїпороди повинна складати ≥50%. Щодо протиерозійних насаджень вздовж річокдоцільно проводити насадження лісосмуг з таких порід як дуб червоний, дубчерепчастий, сосна звичайна, акація біла, тополя чорна.
Оскільки у річкуРудка скидаються побутово-господарські стоки та стічні води від населенихпунктів, то необхідно провести реконструкцію очисних споруд з впровадженнямновітніх технологій очищення стічних вод, так як на даний час очисні споруди непрацюють. [Л-10,14]
 
5.2.2 Гідротехнічнікомпенсаційні заходи відновлення річкової екосистеми
Для відновленнярічкової екосистеми річки Рудка необхідно провести ряд гідротехнічнихкомпенсаційних заходів, а саме:
–             створенняекологічних ніш для річкової іхтіофауни;
–             створенняштучних нерестилищ на заплавах та старицях;
–             створеннязимувальних ям;
–             створеннямісць нагулу молоді річкової риби;
–             виявленняабо створення локальних природних рибо відтворюючих ділянок;
–             створеннязаповідних еталонних басейнів малих річок;
–             відтворенняшляхів міграції прохідної риби до місць нересту;
–             інтродукціявищої водної рослинності (очерету) для формування берегової смуги та створенняруслових екотонів;
–             створенняумов турбулентності потоку для природної аерації води.
Екологічна ємністьводного середовища річки по відношенню до іхтіофауни характеризуєтьсязабезпеченням місць зимівлі (зимувальних ям), нересту, нагулу молоді тазахищенню життєвого простору (місць укриття). Її можна охарактеризувати, якчисельність руслових екотонів на протязі певного відрізка русла (1км);перекатів, ям, заток, підмитих ділянок берегів, ареалів вищої водноїрослинності, берегової чагарникової рослинності.
Зимувальні ямивлаштовуються на місцях повороту основного потоку, у гирлах приток першогопорядку та на місцях руслового добування піску.
Штучненерестилище характеризується певним температурним режимом водного середовища,якістю води, зоною спокою та іншими характеристиками. Як правило, весною – цезаплавні луки з минулорічною рослинністю, м’якими поверхневими водами, що добрепрогріваються. Тут відбувається інтенсивний процес самоочищення та відтворенняприродного живого корму.
Створюватизимувальні ями можна розчищенням ям після перепускних дюкерів мостів намагістральних каналах, розчищенням гирлових ділянок приток першого порядку,характерних сталим температурним та кисневим режимом.
Основнігідротехнічні компенсаційні заходи в басейні річки Рудка показано у таблиці №5.3.
Таблиця 5.3 — Гідротехнічнізаходи в басейні річкиДілянка річки(басейну) Заходи найменування об’єм
Р.Рудка
Витік – 15км
Створення зимувальних ям
Створення нерестилищ
5шт
2шт 15км гирло
Створення зимувальних ям
Створення нерестилища
8шт
3шт 0 – 8км Розчистка русла 8км
За даними таблицівидно, що потрібно створити 13 зимувальних ям, 5 нерестилищ та провестирозчистку русла на восьми кілометрах.
Також можнапровести природне регулювання рівня води. Зробити це можна поселенням бобрів тарегулювання водного режиму за допомогою бобрових гребель, насадження верболозу(для закріплення берегів), насадження дерев швидкоростучих порід з міцноюкореневою системою (тополя чорна, тополя пірамідальна) для закріплення берегів.[Л-7]
 
5.2.3 Лісомеліоративніта біологічні меліорації в басейні річкиІснуванняекологічно стійкого ландшафту можливе за умов певного співвідношення міжстійкими і не стійкими його елементами.
Змінити це співвідношення дозволить впровадженнязаходів лісових і біологічних меліорацій.
Лісові насадження виконують роль біохімічного бар’єрупопереджаючи забруднення водних об’єктів, забруднені поверхневі стоки проходячичерез лісові насадження затримують в них 60-90% завислих речовин, 40-80%водорозчинних форм добрив і пестицидів, покращують органолептичні та іншіпоказники якості води.
До основних лісомеліоративних заходів за допомогоюяких можна покращити стан ландшафтів потрібно віднести слідуючи:
1)        закладаннявітрозахисних лісосмуг на рівних ділянках рельєфу та на пологих схилах вздовжполів сівозмін, кварталів садів;
2)              створенняпротиерозійних чагарникових та лісочагарникових смуг упоперек схилів вздовжмежі полів сівозмін, кварталів садів та виноградників, а в разі необхідності всередині їх;
3)              закладанняводозахисних лісових і чагарникових насаджень навколо водоймищ та вздовжберегів річок, а також вздовж зрошуваних та скидних каналів;
4)              створеннялісосмуг навколо ярів.
За умов створення системи лісомеліоративних заходів вбасейні малої річки забезпечується:
–             регулюваннявітрового режиму, захист ґрунтів від дефляції а сільськогосподарських культурвід вилягання;
–             підвищенняурожайності с/г культур і загальної біологічної продуктивності ландшафтів на10-15%;
–             залученнядо господарського використання низькопродуктивних і деградованих земель зарахунок створення насаджень різного цільового призначення із плодово-ягідних,горіхоплідних, лікарських і технічних деревно-чагарникових порід;
–             отриманнядодаткової кількості деревини;
–             захист ґрунтіввід змиву і розмиву;
–             охоронамалих річок від виснаження, замулення та забруднення.
Біологічні меліорації – це покращення екологічногостану земель внаслідок мобілізації біологічних властивостей рослин бездодаткових меліоративних заходів.
Значення луківництва у біологічних меліораціях земельі ландшафтів в сучасних умовах визначаються реалізацією основних пріоритетнихнапрямків:
1) розвиток екстенсивних форм луківництва з метоюпідтримки видового різноманіття травостою луків, а також природної флори іфауни в цілому;
2) луківництво у системі комплексного використанняземель;
3) оптимізація режиму застосування добрив в першучергу азотних за рахунок мобілізації азотфіксуючих здатностей бобових трав.
Широковідоме застосування рослин для утилізаціїнадлишку мінеральних та органічних добрив. Поглинання надлишку поживних речовинв ґрунті сприяють буферні смуги біля водних джерел, що дозволяє покращитиякість води.
Основним напрямком здійснення біологічних меліорацій еоптимізація екстенсивного використання сіножатей та пасовищ з метою збереженнярізноманіття лучних екосистем. При цьому слід дотримуватись наступних принципів:
–             чіткорегулювати інтенсивність відчуження ґрунтових травостоїв;
–             максимальнезбереження потенціалу генофонду лучних рослин;
–             впровадженняспособів використання сіножать і пасовищ, які б забезпечували охоронуландшафтів.
Сучасний підхід щодо оптимізації господарюванняпризводить, як правило, не тільки до зменшення площ природних луків тазбіднення їх видового складу, а й до загальної деградації довкілля. Збідненнявидового складу лучного травостою відбувається під впливом двох основнихчинників: відсутності догляду і збільшення площ сіножать і пасовищ, якіінтенсивно удобрюються. До луків, які підлягають охороні відносяться:
–             рослинніспільноти на вапняках і піщаних ґрунтах;
–             заплавнілуки;
–             вологі ґрунтина торф’яниках.
5.3.3 Агротехнічніта протиерозійні заходи
Особливу роль уформуванні екологічно стійких ландшафтів відіграють агротехнічні та протиерозійнізаходи.
Основні принципиагротехнічних та протиерозійних заходів такі:
1)     спеціалізаціюгосподарства і структуру посівних площ слід установлювати з урахуванням ступеняеродованості ґрунтів;
2)     межігосподарств, полів, ділянок, лісосмуг слід розміщувати по вододільних лініях чиупоперек схилів за напрямком основних горизонталей. У районах з дуже вираженоювітровою ерозією і схилах крутизною до 1º лінійні межі слід розміщуватиупоперек напрямку пануючих вітрів;
3)     ділянки здуже еродованими ґрунтами треба відводити під постійне залуження, заліснення,багаторічні насадження.
До заходівпротиерозійного обробітку ґрунту належать: контурний обробіток ґрунту, глибокаоранка чи оранка з грунтопоглибленням, плоско різний обробіток із зберіганнямстерні, комбінована оранка плугами з полицями та без них, смугове розпушування,квотування, сівба по борознах, осіннє щілювання ґрунту під озимими та багаторічнимитравами, щілювання чи переривчасте боронування ґрунту під час міжрядногообробітку ґрунту на схилах разом з заходами, що запобігають стіканню опадів зущільненої поверхні ґрунту.
Спеціальні заходидля затримання снігу та регулювання сніготанення –це розстановка щитів,валкування, смугове ущільнення та затемнення снігу. З метою регулювання таненняснігу запроваджують також смугове вкриття його тонким шаром подрібненого торфу,гною або землі.
Передбачаєтьсяпротиерозійний захист земель за допомогою рослинності, зокрема багаторічнихтрав та однорічних культур суцільного способу сівби (крім лісомеліоративнихнасаджень). До них належать: освоєння ґрунтозахисних сівозмін із зональнимнабором культур, постійне поліпшення сортового складу культур, контурне закладаннябагаторічних насаджень, сівба в міжряддях багаторічних трав та однорічнихкультур та інші. Ґрунтозахисні сівозміни краще насичувати багаторічнимитравами, озимими та ярими зерновими.
Для захиступасовищ від ерозії та підвищення їх продуктивності застосовують поверхневе ідокорінне їх поліпшення. Для поверхневого поліпшення відводять малозбиті схилина яких відносно добре зберігся природний травостій. На них без розорюванняможна забезпечити значне підвищення продуктивності угідь, підсіваючи злакові ібобові трави. [Л-13,16]5.4 Прогноз екологічного стану басейну з врахуванням запланованихприродоохоронних заходів
 
Методикоюпередбачається можливість здійснення управління екологічним станом басейнурічки. Для цього, користуючись таблицею №5.1, виділяємо найбільш загрозливіпоказники, які зумовлюють існуючу екологічну ситуацію в басейні і які можливопокращити за рахунок здійснення природоохоронних заходів.
Таблиця 5.4 — Оцінка екологічного стану басейну річкиРудка після природоохоронних заходівПоказники Значення індексу Стан якому відповідає індекс Заходи Стан, що прогнозується Новий індекс Об’єм заходів Лісистість 40 задовільний Створення суцільних лісових насаджень на не зручних землях. Насадження протиерозійних, полезахисних та водоохоронних смуг. Контурно-меліоративна організація території, насичення сівозмін багаторічними травами та бобовими культурами. Винесення земель із с/г використання. Створення біоцентрів та біокоридорів. добрий 30 5 Розораність 40 задовільний добрий 30 5 Екологічно стійкі території 55 катастрофічний задовільний 40 3,35 Еродованість 25 покращений Екологічно досконалі прийоми обробітку грунту. Формування структури сівозмін (25-30% багаторічних трав та бобових культур). покращений – – Клас якості води 45 незадовільний Пере залуження прибережних полос, проведення гідротехнічних компенсаційних заходів, контроль за якістю стічних вод, які скидаються у річку. задовільний 40 1
Визначаємо комплексний показник антропогенногонавантаження з врахуванням нових індексів – КПАН*
Загальнийекологічний стан басейну на підставі КПАН* показує, що він є добрим./>/>
Після того, як ми провели природоохоронні заходи щодопокращення екологічного стану басейну, то його значення стало відповідатидоброму стану. Це підтверджує і розрахований показник КПАН*. [Л-8,12]

6.Обґрунтування моніторингу антропогенних змін в басейні р. Рудка
 
6.1 Виділенняоб’єктів моніторингу в басейні р. Рудка (поверхневі води суші, ґрунтовийпокрив, атмосферне повітря, території з різним рівнем радіаційного забруднення)
 
Моніторинг – цесистема спостережень і контролю за природними та природно-антропогеннимикомплексами, а також процесами, що проходять у них, з метою забезпеченняраціонального використовування природних ресурсів і охорони навколишньогосередовища.
Моніторингвключає наступні основні напрямки діяльності:
1. Спостереженняза факторами дії на НПС і за станом середовища.
2. Оцінкафактичного стану природного середовища.
3. Прогноз стануНПС і оцінка прогнозного стану.
Основні завданнямоніторингу:
1)        спостереженняза станом біосфери, оцінка й прогноз зміни її стану;
2)        визначенняступеню антропогенної дії на НПС;
3)        виявленняфакторів та джерел забруднення НПС;
4)        виявитикритичні та екстремальні ситуації.
В басейні р. Рудкапроводяться моніторингові спостереження за станом водних об’єктів, ґрунтовогопокриву, атмосферного повітря та територій з різним рівнем радіаційногозабруднення.
Моніторингповерхневих вод –це система послідовних спостережень, збору, обробки даних простан водних об’єктів, прогнозування їх змін та розробка науково обґрунтованихрекомендацій для прийняття управлінських рішень.
Основнимизавданнями моніторингу поверхневих вод є контроль та спостереження, оцінка тапрогноз стану якості води. Система моніторингу є інформаційною і не включає всебе елементів управління. Вода є складовою частиною управління навколишнімсередовищем і регулювання його якості.
Спостереження заводними об’єктами тісно пов’язані з прогнозом їх стану. Спостереження повиннівключати дані про склад і характер забруднень, про реакції гідро біонтів ізміни стану водних об’єктів. Дані цих спостережень повинні порівнюватись зданими про природний стан водних об’єктів до початку помітного антропогенноговпливу, тобто необхідно мати дані про „фонові” характеристики якості ікількості водних об’єктів.
Основною метоюналагодження системи спостережень і контролю за рівнем забруднення водних об’єктівє одержання даних про природну якість води та оцінка зміни якості води під дієюантропогенних факторів.
Моніторингґрунтового покриву є періодичний контроль динаміки основних ґрунтових процесів–фізичних,хімічних, біологічних та інших – у природних умовах та при антропогеннихнавантаженнях.
В Українірозроблена концепція ґрунтового моніторингу (В.В. Медведєв, Т.Н. Лактіонов,1992), згідно з якою мета моніторингу –отримання інформації для виробленняуправлінських рішень щодо стабілізації і поліпшення якості ґрунтів,екологізації землеробства та досягнення кінцевого результату – розширеноговідтворення ґрунтової родючості.
Головнимзавданням радіоекологічних досліджень –комплексність оцінки стану екосистеми,включаючи її дію на людину. Радіоекологічний моніторинг є складовою частиноюдержавного моніторингу і здійснення його проводиться трьома видами: базовий(стандартний), кризовий (оперативний), науковий (фоновий).
У басейні р. Рудкаможна виділити слідуючи об’єкти спостережень:
— річка
— ґрунти
— атмосфернеповітря
— рівеньрадіоактивного забруднення.

6.2 Наданнярангу об’єктам моніторингу
На підставіаналізу і оцінки існуючого стану басейну малої річки Рудка здійснюється облікоб’єктів моніторингових спостережень (ОМС), яким надається ранг в залежностівід рівня антропогенного навантаження.
Перший рангнадається об’єктам, які зазнають найбільшого антропогенного впливу; другий рангмають об’єкти, що знаходяться під помірним антропогенним впливом; третій рангнадається об’єктам моніторингових спостережень з найменшим антропогеннимвпливом або при його відсутності.
Таблиця 6.1 — Наданнярангів об’єктам моніторингових спостережень в басейні р. РудкаОб’єкт моніторингових спостережень Ознаки ОМС за рангами Ранг ОМС 1 2 3 Річка — по довжині річки –зони впливу не зосереджених скидів стічних вод, джерелами яких може бути стік сільськогосподарських угідь, урбанізованих територій, що знаходяться в заплаві річки і на прилеглих до неї територіях. II І Грунти -грунти, що знаходяться в сільськогосподарському використанні, в тому числі меліоровані, грунти, які зазнають негативного природного або антропогенного впливу (дефляція, водна ерозія, підтоплення, тощо). II Атмосферне повітря — атмосферне повітря в зоні впливу промислових підприємств III –Y класу II
— атмосферне повітря в зоні впливу підприємств агропромислового комплексу
(птахоферми, тваринницькі комплекси). III Території з різним рівнем радіаційного забруднення
Щільність радіоактивного забруднення
–         цезій 2,7 Ки/км/>
–         стронцій 1,9 Ки/км/> II

6.3Обґрунтування складу і режиму моніторингових спостережень
Ранг об’єкта всвою чергу, визначає режим проведення моніторингових робіт, які здійснюються напостах спостережень.
Таблиця 6.2 — Об’єктиспостережень і режим моніторингових робіт в басейні р. Рудка№ з/п Назва об’єкту спостережень Ранг об’єкту Види моніторингових робіт Режим проведення спостережень Група ПС 1 2 3 4 5 6 1 Річка II
Гідрологічні
Гідрохімічні В основні фази водного режиму за скороченою програмою №3 2 Гідробіологічні Один раз за квартал за повною програмою 2 Грунти II
Агрофізичні
Агрохімічні
Режим вологості На протязі вегетаційного періоду за складеним графіком 2 Фенологічні На грунтах, що знаходяться під впливом природних факторів -1 раз на квартал Гідрохімічні 3 Атмосферне повітря II Визначення концентрації забруднюючих речовин Один раз на квартал 2 III Визначення концентрації забруднюючих речовин Щорічно 3 4 Рівень радіоактивного забруднення I Радіаційний контроль природних пасовищ і с/г угідь; продукцій лісу; молока. Систематично 1 II Щомісячно 2
За обов’язковою програмоюспостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками спостереженняведуться за гідрологічними:
— витрати води (м/>/с), швидкістьтечії (м/с) при опорних вимірах витрати на водостоках або рівень води (м) наводоймах;
Загідрохімічними:
— візуальніспостереження;
— температура (/>°C),кольоровість (градуси), прозорість (см), запах (бали);
— концентраціярозчинених в воді газів –кисню, діоксиду вуглецю (мг/дм/>, мг/л);
— концентраціязважених речовин (мг/дм/>, мг/л);
— водневийпоказник pH;
-окислювально-відновнийпотенціал Eh (мВ);
— концентраціяголовних іонів – хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію,натрію, калію, сума іонів (мг/дм/>, мг/л);
— хімічнеспоживання кисню (мг/дм/>, мг/л);
— біохімічнеспоживання кисню за 5 діб (мг/дм/>, мг/л);
— концентраціябіогенних елементів –амонійних, нітритних та нітратних іонів, фосфатів, залізазагального, кремнію (мг/дм/>, мг/л);
— концентрація широкорозповсюджених забруднюючих речовин –нафтопродуктів, синтетичнихповерхнево-активних речовин, летучих фенолів, пестицидів і з’єднань заліза(мг/дм/>, мг/л).
За програмоюскорочена №3 спостереження ведуться за такими показниками як гідрологічні:
— витрата води (м/>/с), швидкістьтечії (м/с), при опорних вимірах на водостоках або рівень води (м) на водоймах.
За гідрохімічнимипоказниками спостереження ведуться за:
— візуальніспостереження;
— температура(°C);
— водневийпоказник pH;
— концентраціязважених речовин (мг/дм/>, мг/л);
— хімічнеспоживання кисню (мг/дм/>, мг/;
— БПК5 (мг/дм/>, мг/л);
— концентраціявсіх забруднюючих воду в даному пункті спостережень речовин (мг/дм/>, мг/л).
Оцінкаагрофізичного стану ґрунтового покриву ведеться за такими показниками якщільність, агрегатний стан, водопроникність та водоутримуюча здатність,теплопровідність та теплоємність. Це дозволяє виявити прояв та інтенсивністьпроцесів фізичної деградації, зміна водно-фізичних, фізико-механічних татеплових властивостей ґрунту. [Л-9]

7. Охоронапраці
 
Завдання і значення охорони праці нерозривно пов’язані зпоняттям значення праці в житті людини. Праця – це цілеспрямована діяльністьлюдини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метоювиробництва матеріальних благ для забезпечення своїх потреб. Але праця – нелише процес взаємовідносин між людиною і природою, це і суспільний процес, вякому люди вступають між собою в виробничі відносини. В будь-якому виробничомупроцесі беруть участь засоби праці і предмети праці, між якими існує прямий ізворотній зв’язок.
Засоби праці, врезультаті управління ними впливають на предмет праці, який якісно змінюєтьсяабо ж змінює своє положення в просторі. Однак, в процесі виробництва засобипраці одночасно впливають і на людину. Так при розробці ґрунту екскаватороммашиніст може бути уражений електрострумом або виникає пожежа і машиністотримує опіки, при розробці слабких ґрунтів екскаватор може перекинутись, амашиніста при цьому буде травмовано.
Отже, в процесітрудової діяльності на людину діють різні чинники і якщо відносно організмулюдини вони недостатньо активні, людина пристосовується до них і може довгийчас працювати без будь-яких патологічних відхилень в організмі. Але якщо впроцесі виробничої діяльності чинники будуть активні і людина не зможепристосуватись до них, нормальна життєдіяльність її буде порушена і можевиникнути виробнича травма або професійне захворювання. Тому не можна допускатинегативного впливу засобів праці і несприятливих чинників виробничого середовищана організм людини в процесі її трудової діяльності.
Таким чином,охорона праці є органічним елементом процесу виробництва, який має якорганізаційно-технічні, технологічні, так і соціальні аспекти. Призначенняохорони праці полягає в захисті робітників від впливу небезпечних і шкідливихвиробничих чинників.
Законодавство проохорону праці складається з Закону України “Про охорону праці”, прийнятого14.10.92 р., Кодексу законів про працю та інших нормативних актів.
В зв’язку з тим,що деякі галузі народного господарства мають специфічні умови праці, виникаєпотреба розробляти галузеві правила і норми охорони праці. Вонирозповсюджуються лише на окрему галузь виробництва в масштабах своєї країни іутримують гарантії безпеки і гігієни праці, специфічні для даної галузі.
Відповідають задотримання вимог і виконання заходів по техніці безпеки і виробничій санітаріїв окремих підрозділах інституту і філіалів несуть їх керівники.
При наявностідуже небезпечних і шкідливих умов виробництва робіт, перед їх початкомвиконавцям видають письмовий наряд-допуск, які визначають безпечні умовироботи, визначення небезпечних зон і необхідних заходів по техніці безпеки.
Встановлюєступінь небезпеки робіт і підписує наряд-допуск головний інженер з охоронипраці.
Організаціяробочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця, принеобхідності, повинні мати огородження, захисні і запобіжні пристрої. Наробочому місці забороняється бути присутніми постороннім особам, які заважаютьвиконанню робіт.
Машини,механізми, обладнання, інвентар, інструменти і пристрої до них повиннівідповідати характеру виконуваних робіт і знаходитись в робочому стані. Частиницих машин і механізмів, які рухаються, в місцях можливого доступу людей повиннібути огороджені. Забороняється залишати працюючими вказані машини і механізмибез нагляду.
В відділах іекспедиціях, зв’язаних з проведенням вишукувальних робіт, повинні бути аптечкиз медикаментами і іншими засобами для надання першої допомоги потерпілому, атакож набір фіксуючих шин.
Проектнаорганізація зобов’язана забезпечити робітників спецодягом, спецвзуттям ізасобами індивідуального захисту необхідних розмірів в відповідності зхарактером виконуваних робіт і нормами.
Тимчасовіпрацівники, зайняті на польових роботах, повинні одержувати інструктаж потехніці безпеки на робочому місці. Інструктаж проводять виконавці робіт.Проведення інструктажу з тимчасовими працівниками оформляють записами вжурналі. Працівників, які не пройшли інструктаж по техніці безпеки на робочомумісці, до виконання робіт не допускають. Особистий підпис в журналі реєстраціїінструктажів підтверджує їх зобов’язаність на виконання заходів по охороніпраці і техніці безпеки.
Впроцесі експлуатації гідромеліоративні системи замулюють і заростають рослинністю.
Зрошувальніта осушувальні канали очищають від наносів і рослинності механічним чи хімічнимспособом.
Механічнаочистка каналів проводиться за допомогою землерийних і спеціальнихканалоочищувальних машин різної модифікації. Канали очищають переважно весноючи восени, тобто до початку чи після закінчення вегетаційного періоду. В цейчас внаслідок пере зволоження дуже знижується несуча здатність ґрунту ложаканалу, тому машини, що використовуються при цьому, повинні мати малий питомийтиск на ґрунт. Не дозволяється виконувати очисні роботи на каналах, відкосияких деформовані (збільшення крутизни) чи розмиті водою. У зоні роботиканалоочищувачів не дозволяється перебувати людям, оскільки вони можутьотримати ушкодження робочими органами і ходовою частиною машини.
Дляскошування рослинності на каналах використовують плавучі і берегові косилкирізної модифікації. Знання безпечних засобів експлуатації і транспортування цихагрегатів забезпечує виконання робіт на них без травм і аварії.
Відповідальністьі безпеку робіт несе машиніст агрегату. Особи, що беруть участь у роботі поочистці каналів, повинні виконувати всі його розпорядження.
Косилки,як правило, працюють без захисних кожухів, тому при обриві частини косилкиможуть відлітати на значну відстань. Це потрібно брати до уваги, коливстановлюють межі небезпечних зон. Перед початком роботи машиніст повиненперевірити механічний стан косилки. Запуск двигуна проводиться тільки тоді,коли ричав управління перебуває у нейтральному положенні. Під час запуску надеталях трансмісії не повинно бути сторонніх предметів.
Підчас скошування рослинності на відкосах каналу відстань від бровки відкосу доберегової косилки повинна становити не менш як 0,4 м. Швидкість руху агрегатупід час роботи не повинна перевищувати 8 км/год. Поперечний уклін можеприйматися не більше 7º, поздовжній не більше 15º. Розвороти іповороти агрегату на косогорах не дозволяються. В процесі роботи агрегатнеобхідно через 1-2 год. зупиняти, щоб перевірити надійність кріплення ножів.
Пересуванняагрегату на інше місце можу здійснюватись на трейлері чи своїм ходом.
Хімічнізаходи очистки каналів від рослинності полягають у використанні гербіцидів.Гербіциди належать до отруйних речовин, тому при роботі з ними, зберігання ітранспортування слід дотримуватись правил особистої гігієни. Для очисткиканалів використовують обприскувачі, які мають трубчастий робочий орган,навішений на трактор, чи ручний ранцевий обприскувач.
Робочірозчини отрутохімікатів треба виготовляти на спеціально обладнаних заправ очнихпунктах, де наявна апаратура для виготовлення розчинів, а для заповненнярезервуарів оприскувачів – насоси і шланги.
Приобприскуванні треба стежити, що факел розпилу не спрямовувався потоком повітряна працівника. Хімічні заходи очистки каналів є екологічно небезпечними, томуслід обмежувати їх використання.
До початкупроведення польових робіт необхідно через місцеві органи і відповідні установивстановити схеми розміщення і глибини залягання мереж інженерних комунікацій.Це необхідно для того, щоб вибрати місця, де можна безпечно закладати в грунтцентри геодезичних знаків, репера, відновлювати втрачені межові знаки, забиватиштирі для закріплення точок теодолітних ходів. Також необхідно вияснити схемуповітряної високовольтної мережі.
Робочі в міськихумовах повинні знати і дотримуватись правил дорожнього руху. При роботі зобладнанням і інструментами на проїзній частині вулиць і доріг повинні бутивиставлені огороджувальні знаки. Робочі повинні бути в одязі оранжевогокольору. Закладку центрів, марок, реперів на територіях міст, заводів, складівпроводять з дозволу осіб, які завідують цими територіями. Земляні роботипроводять з додержанням правил їх безпечного ведення.
При роботі наполотні залізничної дороги і на проїзній частині автомобільних доріг виділяютьдвох сигнальників, які попереджують про появу транспорту. На залізничнихдорогах сигнальники повинні займати положення, яке дозволяє побачити потяг навідстані не ближче 1 км, і повинен завчасно подати умовний знак. Наавтомобільних дорогах виставляють робочих-регулювальників за 50-100 м з обохсторін від місця роботи.
Риття котлованівдля закладки центрів пунктів тріангуляції і полігонометрії, ґрунтових реперів,риття канав для маркування знаків виконують переважно механічним способом. Керівникиробіт повинні використовувати всі наявні для цього засоби і тільки в крайніхвипадках проводити роботи вручну.
Підтриманнябезпечних умов праці на камеральних роботах, як показує практика, складається зсистематичної перевірки стану безпеки праці на всіх робочих місцях передпочатком робіт, усуненню виробничих небезпек, постійному контролі зі стороникерівника.
Виконання вимогпро охороні праці є обов’язком кожного працівника виробництва. Крімадміністративно-технічного персоналу підприємства, контроль за виконаннямправил і норм по охороні праці виконується громадськими інспекторами по охороніпраці і комісіями охорони праці профспілкових комітетів.
В ціляхпокращення охорони праці на підприємствах як основи забезпечення безпеки,збереження здоров’я і працездатності працівників передбачено в діючі програмизанять по підвищенню кваліфікації робітників включають:
— вивчення правилі норм техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці;
— проведенняінструктажів і навчання по питанням техніки безпеки, безпечним методом праці ііншими вимогами охорони праці зі всіма поступаючими на робочі місця;
— вимоги недопускають переводу робітників на інші роботи без проведення з нимивідповідного інструктажу.
Важливе значеннямають вимоги відповідності виробничих приміщень по розміру і освітленості,концентрації в них шкідливих і небезпечних речовин санітарними нормами. Ці жвимоги відносяться і до температурного режиму повітря, вмісту в ньому відносноївологості. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищуватимаксимально допустимі норми.
В ціляхподальшого створення в геодезичному камеральному виробництві сприятливих умовдля високопродуктивної і творчої роботи, збереження здоров’я і працездатностіробітників на підприємствах рекомендується:
— розробити ізапровадити комплексну систему управління охороною праці;
— змінитипрограми навчання робітників, службовців, інженерно-технічного персоналу зврахуванням вимог стандартів безпеки праці;
— постійно вестироботу по створенню і впровадженню нової техніки, які відповідають вимогам,гігієни і фізіології праці;
— впроваджувати ідотримуватись вимог системи стандартів безпеки праці;
— прийняти мірипо покращенню пропаганди і поширеного передового досвіду по охороні праці.
 Важливу роль тутвідіграє планування робочих місць. Практика показує, що планування робочихмісць при даних процесах повинна передбачати раціональне використаннявиробничих площ, задовольняти потреби зручності в обслуговуванні приладів ісуворого дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робочі місцянеобхідно обладнати з врахуванням антропометричних даних людського тіла.Рухи працівника необхідно сконцентрувати так, щоб м’язи його тіла булинавантажені рівномірно і зайві невиробничі рухи виключені. Особливе значеннямає раціональне розміщення на приладах пультового управління, які по своємурозміщенню повинні забезпечити мінімальні затрати м’язової і нервової енергіїпрацівників, відповідати естетичним потребам. Крім того, при виконанні вказанихробіт потрібно враховувати виробниче середовище, яке являється предметнимоточенням працівників. Воно повинно об’єднувати раціональнеархітектурно-планувальне рішення всередині робочого приміщення, оптимальнісанітарно-гігієнічні умови (освітлення, мікроклімат і т.д.), а також науково обґрунтованестворення високохудожніх інтер’єрів. Загальні площі виробничих приміщеньповинні в першу чергу, відповідати кількості працюючих в них і раціональномурозміщенні технічних засобів. Діючими санітарними нормами встановлено, що длязабезпечення працюючим нормальних умов праці об’єм виробничого приміщення наодного працюючого повинен бути не менше 15 м3, а площа приміщення,відгородженого стінами або глухими перегородками, не менше 4,5 м2без врахування площі, яка зайнята технічними засобами, проходами і т.д.
Велике значеннязараз у виробничому процесі має ЕОМ, а тому необхідно приділити увагу вимогамбезпеки щодо розміщення і обслуговування ЕОМ. Навколишнє середовище в робочихприміщеннях обчислювальних центрів ставить підвищення вимоги до знанняпрацівниками (операторами) правил електробезпеки. Згідно правил техніки безпекипри експлуатації ЕОМ, до роботи на них допускаються працівники, які маютьспеціальну практичну і теоретичну підготовку.
Виробнича площадля розміщення ЕОМ повинна суворо відповідати санітарно-гігієнічним і технічнимвимогам, а її розмір відповідати паспортним даним заводу-виробника. Привиникненні в процесі роботи різних збоїв, які не можна усунути звичнимиметодами, передбаченими вимогами, положеннями, потрібно запрошуватиспеціаліста-наладчика. Включення або виключення загального електроживлення ЕОМта іншого електрообладнання повинно виконуватись тільки обслуговуючимперсоналом ЕОМ.
Пожежна безпека –це стан об’єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку їївиникнення, виключається дія на людей небезпечних факторів пожежі ізабезпечується захист матеріальних цінностей.
Пожежна безпеказабезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики іактивного пожежного захисту.
Пожежнапрофілактика – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, щоспрямовані на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення їїнаслідків.
Система активногопожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів поборотьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, атакож обмеження матеріальних збитків від неї.
До організаційнихзаходів пожежної безпеки належить правильний вибір технологій, недопущеннязасмічення приміщень, навчання робітників правилам пожежної безпеки, спеціальнерозміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях.До технічних заходів належить правильний добір і монтаж електрообладнання,систем блискавкозахисту, влаштування заземлення тощо.
Заходи режимногохарактеру – заборона куріння, запалювання вогню, постійний контроль зазбереженням матеріалів, що можуть самозагорятись і т.д. профілактичні заходипередбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об’єктів первиннимизасобами пожежегасіння, а також підтримування постійно в робочому станіводопровідної системи.
Основний напрямокдіяльності пожежної охорони полягає в профілактиці пожеж, їх розмірів. Пожежіна підприємствах завдають великих матеріальних збитків і часто супроводжуютьсянещасними випадками з людьми.
Пожежна безпекатісно пов’язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть люди. Тому,проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди, а такожтехнологічні процеси, слід враховувати вимоги пожежної безпеки нарівні звимогами охорони праці.
Визначаємодопустиму крутизну 1:m:
Визначитимаксимальну віддаль падіння кусків мерзлого піщаного ґрунту при розбиттіклин-молотом вагою Р=2500 кг, падаючого з висоти Н=5 м під кутом до горизонту />=60/>. Вологістьгрунту 18%, t=-4,2.
По графікувизначаємо v/>=21м/с.
Відомо, що sin/>1=2sin/>1*cos/>1; />1=200-2.1*60=6028’,sin2/>1=2*0.89*0.45=0.8
Підставляємоотримані значення в формулу

/>
/>м
З розрахункувидно, що максимальна відстань падіння кусків мерзлого ґрунту становить 36метрів.

8. Економічна,екологічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів
 
Загальні умовиіснування людини в рамках навколишнього середовища значною мірою визначаєтьсяекономічними чинниками. Природні умови і наявність тих чи інших природнихресурсів безпосередньо впливають на характер і особливості господарювання. Напевній території і в той же час процеси антропогенезу зумовлюють трансформаціюприродного середовища –винищуються ліси, розорюються степи, вичерпуютьсякорисні копалини, забруднюються води, повітря та інше.
Критичну ситуаціюу системі „людина–природа” створюють дві негативні тенденції:
–             по–перше,споживання ресурсів планети на стільки перевищено темпи природного відновлення,що виснаження природних багатств стало помітно впливти на їх використання, насвітову і національну економіку і зумовили незворотне збіднення літосфери ібіосфери;
–             по–друге,відходи і побічні продукти виробництва та побуту забруднюють біосферу,викликають деформації екологічних систем, руйнують глобальний кругообіг речовині створюють загрозу для здоров’я людини.
Практичноповністю базуючись на природних ресурсах, економіка прагне все більше їхвитратити: видобувати, переробляти, виробляти товари та одержувати прибутки.Екологія навпаки, спрямована на їх збереження і відновлення, на укріпленнябезпечних квот їх використання, а тим самим немов би диктує норму прибутку.
Найважливішимнапрямком еколого–економічної діяльності є запобігання негативних наслідків, щонеодмінно виникають у процесі реалізації взаємин у системі „людина–природа”,причому найбільш активним і мобільним фактором в цій системі виступає самегосподарська діяльність людини. В усіх випадках зменшення, а в ідеалі ізапобігання, небажаних наслідків взаємодії людини з природою пов’язане з більшчи менш значними матеріальними та фінансовими витратами (плата за використанняприродних ресурсів, кошти на покращення завданих збитків, пов’язаних іззабрудненням середовища, витрати на різноманітні заходи по запобіганню, охороніта відновленню природних ресурсів, тобто всі витрати на проведенняприродоохоронних заходів).
Передбачуванийкомплекс цих заходів повинен забезпечувати досягнення головної мети: по–перше,дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, яківідповідають інтересам охорони здоров’я людей та охорони довкілля з урахуваннямперспективних змін, зумовлених розвитком виробництва; по–друге, забезпеченнямаксимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення станунавколишнього середовища, збереження і більш повного використання природнихресурсів. Ступінь досягнення поставленої мети визначається за допомогоюпоказників загально економічного та загальних соціально-економічних результатівприродоохоронних заходів.
В основуекономічного обґрунтування систем природоохоронних заходів повинен закладатисянародногосподарський підхід: найповніше охоплення всіх позитивних та негативнихсоціально-економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохороннихзаходів у різних сферах народного господарства; найповніший аналіз витрат,пов’язаних з реалізацією різних варіантів природоохоронних робіт; врахуванняфактору часу при оцінках витрат і результатів природоохоронних заходів.
Економічнеобґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом співставлення їхекономічних наслідків з обсягами необхідних для їх реалізації витрат задопомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохороннихвитрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.
Оскільки мипроектуємо водоохоронну зону, то необхідно визначити економічну ефективністьзатрат на проведення водоохоронних заходів.
Загальнаефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічноїрезультативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічнихрезультатів з витратами, які необхідні для їх здійснень.
Оскількивизначення економічної ефективності затрат природоохоронного призначенняпов’язано із розмірами ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідокпроведення водоохоронних заходів.
Повнийекономічний ефект впровадження цих заходів включає:
— ефект відзбільшення обсягів продукції рибного господарства;
— ефект відзменшення захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживаннязабрудненої води;
— ефект відскорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.
Економічний ефектвід зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживаннязабрудненої води визначається як сума ефектів від:
— скороченнядодаткових затрат за лікування населення від хвороб, викликаних забрудненнямводи;
— зменшення сумивиплат із фонду соціального страхування;
— відвертаннявтрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальномувиробництві.
/>
Виплати з фондусоціального страхування до впровадження заходів визначають виходячи з суми надодаткову оплату листів непрацездатності та розраховують за залежністю:
/>

де, Пл. –площарегіону, км />, Пл.=187км/>
Щ –щільністьнаселення, чол./км/>, Щ=22 чол/км/>;
ЗП –середньоденназаробітна плата одного працюючого, грн. ЗП=12грн/день;
Д –кількість днівневиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні; Д=7 днів.
Рз –рістзахворюваності із-за забруднення води, раз; Рз=2 рази.
Розрахунки ефектувід зникнення захворюваності населення проводимо в таблиці №8.1
Таблиця 8.1 — Розрахунокефекту від зникнення захворюваності населенняВиди затрат Річні затрати. тис. грн. Величина ефекту, тис. грн. до після Впровадження заходу Лікування населення 2105,20 915,76 1189,44 Виплати з фонду соціального страхування 1509,08 656,45 852,63 Виплати на попередження втрат чистої продукції 400,00 1740 2260 Всього 7614,28 3312,21 4302,07
Після проведеннязаходів річні витрати на попередження втрат чистої продукції зменшились на 56,5%.
Ефект відвідтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передувавзабрудненню річки, визначається за формулою
Ер = В2*(Ц — С2)-В1(Ц — С1)
Де В1, В2 –середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів.
В1 = 2270 ц В2 =272,4 ц
Після проведеннязаходів обсяг щорічного вилову риби зріс на 12%
Ц – основна цінаодиниці продукції
Ц = 8 грнціннісні коефіцієнти рибної продукції наступні:
Лящ, щука – 1,50;окунь, карась – 1,33; плотва – 0,90.
С1, С2 –собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів,6,5грн..
Розрахунокзводиться в таблицю №8.2.
Таблиця 8.2 — Розрахунокефекту від відтворення рибних популяцій і росту виловів рибиВиди риби Середньорічний прибуток від вилову, тис. грн. Річний ефект тис. грн Впровадження заходів до після Лящ 1,38 1,74 0,36 Щука 2,16 2,79 0,64 Карась 2,82 3,75 0,93 Окунь 2,27 3,05 0,78 Плотва 0,23 0,52 0,29 Всього 8,86 11,85 2,99
Величина ефектувід зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води виконується так.
ЕВ = (С1 –С2)*Ор;
Де С1, С2 –середня собівартість річної очистки води різними споживачами до і післяпроведення природоохоронних заходів, грн./м³
Приймаємовідповідно С1 = 0,9 С2 = 0,3
Розрахункипроводяться в таблиці №8.3.

Таблиця 8.3 — Розрахунокефекту від скорочення затрат на водопідготовкуВиди водоспоживання Річне споживання води тис.м³ Річні експлуатаційні затрати, тис. грн Економічний ефект, тис. грн Впровадження заходів до після Промислові комплекси і підприємства 16,9 15,6 10,42 5,18 Комплекси комунального господарства 21,9 19,5 9,28 10,22 Сільське господарство 26,5 24,3 14,17 10,03 Всього 65,3 59,3 33,87 25,43 /> /> /> /> /> />
Загальнаекономічна ефективність затрати на водоохоронні визначаються
/>
Де Сп – поточніексплуатаційні витрати на водоохоронні заходи;
Сп =244268 грн.
Ен – нормативнийкоефіцієнт ефективності капіталовкладень;
Ен – 0,08
Кв – капітальнівкладення на водоохоронні заходи;
Кв – 4202050 грн.
Дв-х – прирістрічного заходу підприємства за рахунок покращення результатів діяльностіпідприємства в наслідок впровадження водоохоронних заходів.
Приймаємо урозмірі 10% від величини сумарного ефекту водоохоронних заходів
Дв-х = 4304020 грн.

/>
Загальнаекономічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи виконується:
/>
/>
Чистий ефект відпроведення водоохоронних заходів розраховується:
/>;
/>
Термін окупностікапітальних вкладень у водоохоронні заходи:
/>
/>
Кінцевірезультати зводимо в таблицю №8.4.
Таблиця 8.4 — Загальнаекономічна ефективність здійснення водоохоронних заходівПоказники Значення Загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи 1,72 Загальна економічна ефективність капіталовкладень 0,21 Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів 3241965,7 Строк окупності 5 років

Отже стрококупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи в басейні річки Рудка якпоказують розрахунки 5 років. [Л-15,16]

Висновки
 
На основі аналізувихідних даних в даному дипломному проекті розроблено ряд заходів по покращеннюстану басейну р. Рудка Волинської області.
Техногенненавантаження в басейні річки незначне. На території басейну розташоване однеселище міського типу та сім сільських населених пунктів. Чисельність населеннябасейну становить 8,5 тис. чоловік, а густота населення 22чол/км2.
Так як в басейнінемає великих промислових підприємств, то основними забруднювачами тут виступаєсільське господарство, комунально-побутове господарство, хлібокомбінат,консервний завод, тваринницькі комплекси, склади міндобрив та отрутохімікатів.Найбільшого забруднення в басейні зазнає річка, оскільки в неї скидаютькомунально-господарські води, відбувається стік з с/г територій. Під впливоморганічного забруднення відбуваються зміни гідрохімічного режиму річки та умовижиттєдіяльності водних організмів, погіршується якість води, що робить їїнепридатною для водогосподарських потреб. Ще одним джерелом забрудненняповерхневих і підземних вод, а разом з тим і ґрунтового покриву є складиміндобрив та отрутохімікатів, склади паливно-мастильних матеріалів, поляфільтрації.
З несприятливихпроцесів, що відбуваються в басейні є підтоплення (25-22+5, 15-0 км), карст тасуфозія (25+5-0 км), заболочування (25-22+5, 15-0км).
Дана територіязазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС і відноситься дотретьої категорії забруднення.
Провівшиінтегральну оцінку використання водних ресурсів можна зробити висновок, щосумарна потреба у воді становить приблизно 202,1 тис м3 за рік, а безповоротневикористання становить 128,6 тис.м3 за рік.
Екологічний станбасейну р. Рудка в цілому оцінюється як задовільний. Згідно оцінки якості води заКНД „екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України”–категорія якості води YI (сильно забруднена, погана). За комплексним індексомІе вода оцінюється IY класом якості. За індексом фітоіндикації вода відноситьсядо IY класу якості (погана), стан використання водних ресурсів задовільний.
Сільськогосподарськеосвоєння басейну становить 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейнустановлять 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають5,74 тис. га або 30,7% від всіх с/г угідь, лісистість басейну становить 35%.
Стансільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкостіландшафту оцінюється як нестабільний.
Загальний екологічнийстан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження оцінюєтьсяяк задовільний. У найбільш загрозливому стані знаходиться розораність,екологічно стійкі території, клас якості води. Тому саме для цих показників мипроводимо природоохоронні заходи, і, як результат після їх проведення станбасейну за комплексним показником антропогенного навантаження став добрим. Щодоводоохоронних заходів, то для створення сприятливого режиму водних об’єктів,попередження їх забруднення і засмічення, ми запроектували водоохоронну зону,ширина якої становить 50м, провели лісо-чагарникове насадження. Запланованопротиерозійні насадження, проведення лісонасаджень на незручних землях. Згідротехнічних заходів заплановано розчистку русла, створення зимувальних ям таштучних нерестилищ.
Організаціясистеми моніторингу включає в себе спостереження за якістю води, атмосферногоповітря, ґрунтового покриву та радіоактивним забрудненням цезієм і стронцієм.
Провівшиеколого-економічні розрахунки встановили, що капітальні вкладення на проведенняводоохоронних заходів в басейні р. Рудка становить 4,2 млн. грн., загальнаекономічна ефективність затрат на водоохоронні заходи становить 1,72; загальнаекономічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи — 0,21; чистийефект від проведення водоохоронних заходів 3,2 млн. грн. Термін окупностікапіталовкладень п’ять років.

Література
1.     Паспортрічки Рудка „Волиньводопроект”. – Луцьк, 1992.
2.     ГеринчукМ.П. Географія Волинської області. – Луцьк, 1988.
3.     Природа УкраинскойССР. Ландшафты и физико-географическое раенирование. А.М. Марыныч, В.М.Пащенко.К.: Наук. думка, 1985.
4.     КлибашевГ.Н., Горошков К.Ф. Гидрологические расчеты.
5.     ЯрошевськаВ.М., Дубінський П.М., Прокопчук Н.М. Охорона праці. –Київ, 1993.
6.     ГрибЙ.В., Клименко М.О, Сондак В.В., Волкова Л.А. Відновна гідроекологія порушенихрічкових та озерних систем. Том ІІ. – Рівне, 1999.
7.     ГрибЙ.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових таозерних систем. Том І. – Рівне,1999.
8.     КлименкоМ.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених річковихта озерних систем. Том ІІІ. – Рівне, 2004.
9.     КлименкоМ.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – Рівне, 2004.
10.    Яцик А.В., Шмаров В.М. Гідроекологія. – К.: Урожай, 1992.
11.    Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А.Комплексное использование водных ресурсов и охрана окружающей среды. – К.:1989.
12.    Сочава В.Б. Введение в учениео геосистемах. – Новосибирск, 1978. -320 с.
13.    Исаченко А.Г. Оптимизацияприродной среды. –М.: Мисль, 1980. — 263 с.
14.    Яцик А.В. Екологическиеосновы раціонального природопользования. –К.: Генеза,1997. – 640 с.
15.    Гродзинський М.Д., ШишченкоП.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. – К.:Либідь, 1993. 224 с.
16.    Методичне керівництво порозрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малихрічок України „НТД 33 -4759129”. –К,: В.Ш., 1992. — 39с.
17.    Гордійчук А.С., Стахов О.А.Методика економічної ефективності водогосподарських заходів. – Рівне, 2000.
18.    Клименко М.О., Мєлєхова Т.Л.Екологічний менеджмент. – Рівне, 2002.
19.    Стольберг А.И. Екологиягорода. – Киев, 1997.
20.    Кучерявий С.П. Урбоекологія.– Київ, 1999.