Місце і роль Донецького економічного району в економіці країни
Постановкапроблеми. Основною проблемою соціально-економічного розвитку Донецького регіонузалишається висока концентрація промислового виробництва. Це зумовило найбільшув країні урбанізацію територій і одну з найскладніших екологічних ситуацій,хоча і сприяло високому розвитку продуктивних сил району у межах України.Загострення цієї проблеми проходило під впливом природно-економічних таісторичних причин, а також внаслідок структурної політики, яка проводитьсяостаннім часом. Згідно з цією політикою капітальні вкладення в основному орієнтуютьсяна галузі спеціалізації району, які відіграють важливу роль у міжнародномуподілі праці, тобто в першу чергу, у важку промисловість. Для підвищенняефективності функціонування суспільно-господарського комплексу Донецькогоекономічного району необхідно провести комплексну реструктуризацію і технічнепереоснащення вугільної промисловості, технічну реконструкцію таких базовихгалузей, як чорна і кольорова металургія, хімічна промисловість,машинобудування і електроенергетика.
Дляліквідації галузевих диспропорцій у розвитку промисловості необхідно нарощуватипотужність легкої та харчової промисловості.
Актуальністьобраної теми. Незважаючи на високі економічні показники, Донецький регіонзазнає безліч проблем. Серед них: борги, згортання виробництва, низький рівеньжиття населення. Середньомісячна зарплата в регіоні складає в середньомублизько 1500, борг по ній досягає 726,3 млн. грн. Донецька область займає 20-емісце в Україні по оплаті електроенергії, і останнє по газу. Такожнайважливішою проблемою регіону є неблагополучна екологічна ситуація. СамеДонбас є найбільш забрудненим регіоном України. Джерело викидів – всілякіпідприємства металургійної, вуглевидобувної галузей, виробництвоелектроенергії, хімічної та нафтохімічної промисловості, виробництво коксу.
Щеоднією великою проблемою Донбасу є його горезвісні терикони, які багато хтоназиває «донецькими горами». Мало хто здогадується, що вони досить згубновпливають на атмосферу. Так, з 125-ти існуючих териконів 60 горять і, природно,теж «беруть участь» у викиді забруднюючих речовин в атмосферу. І їх «внесок» виявляєтьсячималим: з териконів в повітря викидається понад 65 тисяч тонн забруднюючихречовин або 4,1% від усіх викидів по області. Точно так само в гасінніпотребують 132 природних відвалу деяких вугільних шахт, які теж горять івикидають у вигляді диму неабияку «дозу» шкідливих речовин.
Втім,не все так безнадійно в регіоні, є і позитивні тенденції. За підсумкамиминулого року, наприклад, було виконано 11 природоохоронних заходів, серед яких– реконструкція деяких підприємств та встановлення очисних споруд. А деякіпідприємства розробляють і унікальні проекти. Так, «Донбасенерго» працює надвстановленням очисного електрофільтра за стандартами ЄС, що на сьогоднішнійдень є першим і поки єдиним подібним проектом у країнах СНД. Також на «Донбасенерго»розробляються методи очищення димових газів, пропонується досить революційнерішення проблем з неякісним паливом.
Уцілому, незважаючи на різке зниження обсягів виробництва, загостренняекологічних проблем, складну демографічну ситуацію, Донецький економічний районмає значний потенціал для вирішення цих кризових процесів і поступовоїактивізації розвитку господарського комплексу.
Основнамета даної статті. Донецький регіон володіє величезною кількістю перспектив іможливостей для подальшого розвитку економіки регіону та держави. Не можна невідзначити «Програму-2020». У результаті вжитих зусиль протягом 2000–2002 роківДонецькою облдержадміністрацією спільно з Національною академією наук України,за участю широкого кола наукових організацій регіону та провідних фахівцівпромислових підприємств була розроблена Програма науково-технічного розвиткуДонецької області на період до 2020 року Це програма інноваційного розвиткурегіонального рівня, яка передбачає реалізацію системи заходів щодо формуванняінноваційної моделі розвитку економіки Донецької області на основі прискореногозростання науково-технічного і виробничого потенціалів регіону.
Урамках Програми-2020 планується:
формуваннянаукоємних виробничих процесів для пріоритетних галузей економіки;
розробкаресурсо-, енергозберігаючих та екологічно чистих технологій;
розробкасучасних інформаційно-індустріальних технологій і техніки дляелектроенергетики, машинобудівної, а також легкої, харчової та інших галузей зшвидким оборотом капіталу;
розробкатехніки і технологій комплексного використання мінеральної сировини тапромислових відходів;
впровадженнявисокорентабельних інноваційно-інвестиційних проектів, які здатні забезпечитисталий розвиток, швидку окупність вкладеного та накопичення власного капіталу,покласти початок прогресивних змін у структурі виробництва і тенденціях йогорозвитку;
створенняконкурентоспроможних обробних виробництв з відповідним науковим супроводом,технологічне і технічне оновлення базових галузей економіки;
сприяннястворенню та функціонуванню на території області технопарків та іншихінноваційних структур;
підготовкафахівців та наукових працівників з пріоритетних напрямів науково-технологічногорозвитку;
створеннянової системи управління розвитком продуктивних сил регіону з інноваційноїмоделі розвитку економіки.
Упротягом 2000–2003 років була сформована база науково-технічних проектівПрограми-2020. Експертиза даних науково-технічних проектів показала високийінноваційний потенціал вітчизняних наукових розробок (табл. 1) і можливістьстворення на їх основі конкурентоспроможних промислових технологій.
Наспільному засіданні колегії Донецької обласної державної адміністрації іПрезидії Національної академії наук України, «Програма-2020» була затвердженаяк програма інноваційного розвитку Донецької області. Указ Президента України «Прозаходи щодо стимулювання науково-технічного розвитку економіки Донецькоїобласті» від 25.03.2002 №291/2002 закріпив статус Програми-2020 як першої вУкраїні регіональної програми інноваційного розвитку.
РеалізаціяПрограми-2020 передбачає три етапи:
•2002–2005 роки – перший етап – створення економічних та інфраструктурних основпереходу до інноваційної моделі розвитку.
•2006–2010 роки – другий етап – формування нових сфер попиту, впровадженняновітніх науково-технічних досягнень.
•2011–2020 роки – третій етап – період комплексного науково-технічного тасоціально-економічного розвитку області.
Протягомпершого етапу облдержадміністрацією був вирішений ряд питань з формування наобласному та місцевому рівнях організаційних структур, необхідних дляреалізації Програми-2020.
Фактичніпідсумки впровадження планів інноваційного розвитку наступні. За данимиГоловного управління статистики в Донецькій області протягом 2007 рокуінноваційною діяльністю у промисловості займалося 82 підприємства, або 10,4%загальної їх кількості. При цьому в 2006 році відповідно 61 і 7,9%.
Завидами економічної діяльності більш сприйнятливими до нововведень єпідприємства з виробництва коксу та продуктів нафтопереробки (25% загальноїкількості підприємств області), машинобудування (20,4%), металургійноговиробництва та виробництва готових металевих виробів (17,9%), виробництва іншоїнеметалевої мінеральної продукції (15,6%). Разом з тим у легкій промисловостінововведеннями займалося лише 4,2% підприємств, в галузі виробництва ірозподілу електроенергії, газу та води – 2,7%, у галузі видобуткупаливно-енергетичних корисних копалин – 1,8%. Зовсім не впроваджували інноваціїпідприємства з обробки дерева та виробництва виробів з дерева.
Потужнеіндустріальне розвиток Донецького економічного району, близькість важливихсировинних баз, вихід до Азовського моря сприяли тісній залученнюсуспільно-господарського комплексу регіону до зовнішньоекономічної діяльності.
Товарнаструктура як експорту, так і імпорту регіону має виражену сировинну орієнтацію.До основних видів експортованої продукції належать чорні метали та вироби зних, найбільшу частку в імпорті становлять енергоносії, в першу чергу,природний газ, нафту і нафтопродукти.
Розвитокзовнішньоекономічних Донбасу на сучасному етапі дещо сповільнюється. Так,значно гальмують організацію експортних зв’язків антидемпінгові операції, якіпроводяться проти підприємств чорної металургії району компаніями-конкурентамиіз США і Європи. У свою чергу ряд протекціоністських заходів (квоти, ліцензії)застосовує до продукції чорної металургії і трубного виробництва РосійськаФедерація.
Висновок.Донецький регіон відіграє важливу роль у господарстві, економіці і зовнішніхзв’язках Україні. Підводячи підсумки, можна сміливо стверджувати, що Донецькийрегіон – один з найважливіших регіонів у всій економіці Україні. Завдякирозвиненому господарству і багатим природним ресурсам, Донецький регіон єбазисом для розвитку української економіки. Також регіон є одним знайважливіших ланок ланцюга комплексного розвитку регіонів України. Протеекономіка Донецького регіону стикається з деякими проблемами як, наприклад,галузеві диспропорції і проблеми екології. Але слід також зауважити, щоДонецький регіон володіє величезною кількістю перспектив і можливостей дляподальшого розвитку економіки регіону та держави.
Література
1.ukrstat.gov.ua
2. Дорогунцов С.І.,Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін. РОЗМІЩЕННЯ продуктивних сил ІРегіональна економіка. Підручник – Від. 2-е, без змін. – К.: КНЕУ, 2007 – 992ст.
3. Економічнаенциклопедія: У трьох томах. 3а ред. С.В. Мочерний – К.: Видавничий центр «Академія»,2002. – 972 с.
4. Заставний Ф.Д.Географія України. – Львів: Світ, 1990. – 360 с.
5. Коваль М.В., Кульчицький С.В.,Курносов Ю.О. Історія України. – К.: Райдуга, 1992. – 512 с.