–PAGE_BREAK–Узгодження кодування сервера і програми перегляду
Якщо спробувати прочитати російськомовний WWW-документ, закодований за допомогою однієї кодової таблиці, програмою перегляду, що використовує шрифти, розраховані на іншу таблицю, то російський текст буде виглядати як безглуздий набір знаків. Наприклад, слово Привіт!, вислане сервером в кодуванні KOI8-r, при використанні програмою перегляду шрифту в кодуванні Windows-1251 виглядає на екрані як рТЙЧіФ! Як же примусити сервер і програму перегляду настроїтися на яке-небудь одне кодування?
Іноді турботу про відповідність кодових таблиць сервера і програми перегляду бере на себе сервер. При цьому він повинен визначити кодування, на яке настроєна програма перегляду, і висилати документи саме в цьому кодуванні. Для автоматичного визначення використовується можливість протоколу HTTP 1.0 передавати в заголовку запиту перелік допустимих форматів документів і наборів символів MIME content-type і charset. З багатьох причин цей підхід досить часто не спрацьовує. У такому випадку автори документів, розміщених на сервері, часто вдаються до більш універсального прийому, пропонуючи читачеві з декількох гіперпосилань вибрати ту, яка вказує на потрібний документ в бажаному кодуванні.
Деякі програми перегляду уміють самі підстроюватися під кодування документа, що висилається сервером, якщо кодування правильно вказане в заголовку відповіді WWW-сервера в спеціальному полі charset, передбаченому протоколом HTTP 1.0. На жаль, багато які сервери не настроєні так, щоб додавати це поле автоматично.
1.7. Області використання WWW
Наука
Як відмічалося у введенні, WWW була створена в одній з ведучих науково-дослідних установ — ЦЕРНе (CERN) — саме з метою поширення наукової інформації. У цей час в WWW можна знайти велику кількість публікацій в самих різних областях науки і техніки.
Незабаром можна чекати лавиноподібного збільшення числа наукових публікацій в WWW і народження нових спеціалізованих наукових електронних журналів, не поступливих за якістю відомим друкарським виданням. Причому, сам гіпертекстовий характер WWW з можливістю негайного доступу до документів по гіперпосиланням як не можна краще відповідає характеру наукової інформації.
Досвід показує, що можливості WWW як джерела власне наукової інформації, тобто, результатів конкретних досліджень або довідкових даних, поки ще більш ніж скромні. Але ось як засіб налагодження контактів і пошуку інформації про те, “де що робиться і де що публікується”, World Wide Web вже не знає собі рівних.
Університетські інформаційні системи
Практично кожний великий університет в світі має університетську інформаційну систему, засновану на WWW. Задача такої системи — дати інформацію про факультети, кафедри і лабораторії, наукових дослідженнях і учбових планах, університетському суспільному і культурному житті, необхідну як для самих співробітників і студентів університету, так і для всіх зацікавлених осіб. Можна назвати наступні основні цілі створення університетських інформаційних систем:
залучення абітурієнтів;
залучення джерел фінансування науково-дослідних робіт;
допомога співробітникам і студентам університету в пошуку необхідної університетської учбової та наукової інформації.
Учбові додатки
Можливості гіпертекста і мультимедіа роблять WWW вельми благодатною середою для створення розподілених повчальних систем. WWW надає можливості створення інтерактивних повчальних систем, в яких сервер може не тільки надавати інформацію користувачеві, але і вести з ним діалог.
Уявіть собі, наприклад, допомога по радіоелектроніці: на дисплеї виникає схема радіоприлада і пропонується указати на цій схемі несправність. Той, що навчається вказує за допомогою миші на певні контрольні точки схеми і йому видаються результати вимірювання електричного потенціалу в цих точках. Після цього той, що навчається вказує на несправний елемент. У разі помилки сервер висилає документ з необхідними поясненнями і пропонує повторити завдання, а у разі правильної відповіді — переходить до наступного завдання. За результатами такої “контрольної” може бути виставлена оцінка.
Видалений доступ до багатого учбового матеріалу відкриває принципово нові можливості самоосвіти і заочного навчання, а також істотно полегшує проведення контрольних і домашніх робіт у вищих і середніх учбових закладах.
У WWW можна знайти і “скачати” програми практично на всі випадки життя, від найпростіших утиліт до великих програмних комплексів. Переглядаючи опис якої-небудь програми в тій або іншій колекції, потрібно звертати увагу не тільки на функціональні можливості програми і на те, для якої комп’ютерної платформи вона призначена, але і на умови її поширення і використання (так звану ліцензію). Найчастіше зустрічаються наступні різновиди ліцензій:
Commercial software (“commercialware”) — комерційне програмне забезпечення. Передбачається, що користувач повинен придбати ліцензію у власників даної програми перед установкою її у себе на комп’ютері. Часто попадаються безкоштовні демонстраційні версії комерційних програм, у яких штучно відключаються деякі функціональні можливості або ставиться тимчасової “замок”, що не дає запускати дану програму після закінчення деякого проміжку часу після її установки.
Shareware — умовно-безкоштовне програмне забезпечення. Цей різновид схожий на commercialware, але вам дозволяється встановлювати і копіювати програму до її реєстрації у власників. Часто дається можливість безкоштовного використання програми протягом певного терміну, а також безкоштовної реєстрації при використанні в освітніх і інших некомерційних цілях. Іноді реєстрація взагалі не обов’язкова, але дає певні переваги, наприклад, технічну підтримку.
Freeware — безкоштовне програмне забезпечення. Від вас потрібна лише повага авторських прав розробника програми.
Як правило, програмне забезпечення для IBM PC-сумісних комп’ютерів під DOS або Microsoft Windows зберігається в архівах у вигляді файлів, які можуть самі установлюватися (з розширенням exe), що виконуються або у вигляді запакованих (“архівованих”) файлів в форматі, сумісному з PKZIP/PKUNZIP (з розширенням zip). EXE-файл, що виконується потрібно завантажити в яку-небудь директорію на вашому диску (краще пусту), запустити його і слідувати інструкціям по установці. Що стосується ZIP-файлів, то після їх повного завантаження на ваш жорсткий диск для коректного розпаковування під Windows 95 або Windows NT з відновленням структури каталогів і довгих імен файлів найкраще скористатися програмою WinZip.
Стара добра програма PKUNZIP, працююча під DOS, на жаль, не розуміє довгих імен файлів. Як правило, серед файлів, витягнутих з zip-файла, знаходиться файл setup.exe або install.exe. Запускайте його і далі слідуйте інструкціям. Незайво заздалегідь прочитати файли readme.txt і license.txt, також що звичайно входять в комплект постачання програмного забезпечення.
Крім PKZIP/UNZIP-сумісних архіватор в світі Internet при пересилці файлів широко використовуються архіватор gzip і compress, що прийшли з операційної системи UNIX. Стислі цими програмами файли мають розширення .gz і .Zвідповідно. На відміну від PKZIP, який може в один стислий файл вмістити декілька файлів або навіть підкаталогів, gzip і compress стискають файли тільки “по одному”. Для зберігання декількох файлів в одному стислому цими програмами файлі спочатку використовують програму tar, яка упаковує декілька файлів в один, а потім вже стискають цей файл програмами gzip або compress. У результаті отримують файл з подвійним суфіксом. tar.gz або. tar.Z. Вищезазначена програма WinZip — честь і хвала її авторам! — розуміє і ці формати.
Особисті “візитні картки”
Це вельми зручне — мати свою “візитну картку”, часто звану “homepage”, на WWW-сервері.
Уявіть собі, що ви посилаєте лист по електронній пошті на яку-небудь фірму, в університет або просто можливому другові по переписці. Досить при цьому повідомити адресату URL вашої “візитної картки”, і він зможе знайти там будь-яку інформацію про вас, яку ви тільки побажаєте повідомити. Звичайно така “картка” містить фотографії, резюме, список публікацій і поштову адресу, а також розказує про друзів, сім’ю і захоплення. Однак, багато хто схильний так “прикрашати” свої візитні картки і перевантажувати їх безліччю посилань на інші документи і абсолютно зайвими подробицями, що такі “шедеври”, крім їх авторів, ніхто не читати не буде.
Віртуальні бібліотеки, виставки і картинні галереї
WWW дає непогану можливість залучитися до скарбів світової літератури і мистецтва. Зрозуміло, “пробіжка” по віртуальних виставках ніяк не замінює відвідування виставок і музеїв, де розміщені самі оригінали, як не замінює його перегортання навіть шикарно виданих на папері альбомів і каталогів.
На жаль, технічні можливості, доступні в Україні, поки явно недостатні для того, щоб натішитися багатою палітрою фарб або HiFi-звуком. Репродукції картин, які виглядають прекрасно на величезному високоякісному моніторі робочої станції Silicon Graphics або навіть на IBM-сумісної “персоналці” з відеоадаптер SVGA і пристойним дисплеєм, на 386-ой PC з VGA і тайваньським монітором більше нагадують розмазані по екрану брудні плями, чим самі оригінали. Що стосується аудіо можливостей, то багато які українські комп’ютери так і не навчилися розмовляти. Проте, парк комп’ютерів в Україні стрімко оновлюється, і на перший план виходить інша проблема: пересилка графічної і звукової інформації займає так багато часу при найбільш поширеному в Україні модемному підключенні до Internet, що може вивести з себе навіть самого терплячого шанувальника мистецтва.
WWW і комерція
Останнім часом керівництво багатьох комерційних компаній усвідомило, що WWW — це справжня золота жила, що обіцяє величезні прибутки при належному використанні. Можливості реклами і продаж продукції, що надаються WWW, потенційно перевершують аналогічні можливості преси, телебачення і радіомовлень. Особливо зручна робота в WWW для фірм, що виробляють програмні продукти, для яких всі основні стадії — реклама, продаж і навіть “відвантаження готової продукції” — доступні через WWW. З жалем потрібно зазначити, що в Україні подібна діяльність поки вельми утруднена по двох основних причинах:
1. Дуже мало клієнтів, що мають доступ до WWW;
2. Недостатньо розвинені механізми оплати за допомогою кредитних карт або банківських чеків, найбільш зручні при даному методі оформлення замовлень.
Дозвілля і захоплення
Незважаючи на те, що спочатку WWW призначалася для “серйозних” цілей, в даний момент переважна частина інформації, що знаходиться там відноситься саме до сфери дозвілля і захоплень. Пошук і публікація в WWW матеріалів про ваші захоплення — стояча справа. Таким способом ви знайдете багато друзів і однодумців у всьому світі і встановите масу корисних особистих контактів.
1.8. Наскільки популярний Web?
З січня по грудень 1993, обсяг інформації, що передається по NSF зріс в 187 раз. У Грудні 1993 WWW займав вже 11 місце по кількості трафіка, а роком раніше він був всього лише 127.
Малюнок 2. Розвиток WWW.
У Червні 1993, Matthew Gray в MIT написав маленьку програму, яка подорожувала по всій мережі Web і визначала кількість запитів на отримання інформації від WWW. Маленька “мандрівниця по WWW” нарахувала за місяць біля 100 запитів, на які абонентами було отримано більш двохсот тисяч документів. У Березні 1994 кількість запитів перевищила вже 1200. Звичайно, програма згодом удосконалювалася, і ряд чинників міг впливати на останній результат, але незважаючи на це, сміливо можна затверджувати, що популярність WWW у 1994 в порівнянні із 1993 значно зросла.
Розділ II.
Мова програмування HTML
Можна працювати на Web без знання мови HTML, оскільки тексти HTML можуть створюватися різними спеціальними редакторами і конвертерами. Але писати безпосередньо на HTML неважко. Можливо, це навіть легше, ніж вивчати HTML-редактор або конвертер, які часто обмежені в своїх можливостях, містять помилки або проводять поганий HTML код, який не працює на різних платформах.
Мова HTML існує в декількох варіантах і продовжує розвиватися, але конструкції HTML ймовірніше усього будуть використовуватися і надалі. Вивчаючи HTML і пізнаючи його глибше, створюючи документ на початку вивчення HTML і розширюючи його наскільки це можливо, ми маємо можливість створювати документи, які можуть бути переглянені багатьма броузерами Web, як зараз, так і в майбутньому. Це не виключає можливості використання інших методів, наприклад, метод розширених можливостей, що надається Netscape Navigator, Internet Explorer або деякими іншими програмами. Якщо це дійсно служить Вашим цілям і Ви хочете сформувати власну думку про названі програми, користуйтеся ним. Але робота з HTML — це спосіб засвоїти особливості створення документів в стандартизованій мові, використовуючи розширення, тільки коли це дійсно необхідно.
HTML був ратифікований World Wide Web Consortium. Він підтримується декількома широко поширеними броузерами, і, можливо, стане основою майже всього програмного забезпечення, що має відношення до Web.
2.1. Структура HTML документа
Символи, взяті в кутові дужки є HTML командами, по яким “броузер” розпізнає, як потрібно перетворити частини тексту, укладені між цими командами.
Документ загалом повинен бути відмічений як документ в форматі HTML. Для цього він повинен починатися командою і закінчуватися командою .
Документ складається з 2 частин:
— Заголовка (Head),
— Власне документа (Body).
Для виділення заголовка потрібно ввести: Заголовок документа
Кожний WWW — документ має назву, яка вводиться в титульному рядку броузера.
Для введення титульного рядка в заголовок документа потрібно скористатися наступними командами: TITLE List
Потрібно зазначити, що титульний рядок повинен бути на англійській мові в латинському кодуванні оскільки вона відображається в спеціальних полях броузера.
Для запису основного тексту потрібно ввести: Основний текст
Таким чином, загальна схема документа в форматі HTML виглядає таким чином:
Титульний рядок документа
Основний текст документа
При написанні команд HTML не має значення, якими буквами — рядковими або прописними Ви пишете команди.
Створення заголовків
Заголовки в документі створюються за допомогою команд: Заголовок , причому при i = 1 заголовок самий великий, а при i = 6 — самий дрібний.
Наприклад,
Текст, що Відображається
Запис в форматі HTML
Заголовок1
Заголовок1
Заголовок2
Заголовок2
Заголовок3
Заголовок3
Заголовок4
Заголовок4
Заголовок5
Заголовок5
Заголовок6
Заголовок6
2.3. Створення списків
Списки призначені для представлення інформації у впорядкованому вигляді.
У HTML — документах використовується 3 види списків:
1. Неупорядковані списки,
2. Упорядковані списки,
3. Списки — визначення.
Неупорядкований список використовує для виділення записів спеціальні символи. Неупорядкований список визначається наступними командами початку і кінця списку: і
Кожний елемент списку починається з команди:
У команді може бути параметр TYPE, який визначає зовнішній вигляд символа, що використовується для виділення рядка в списку і може мати наступні значення:
— кругла жирна точка,
— коло,
— маленький чорний квадрат.
В упорядкованому списку всі записи пронумеровані.
Упорядкований список визначається наступними командами початку і кінця списку: і
Кожний елемент списку починається з команди:
У команді може бути параметр TYPE, який визначає тип нумерації і може мати наступні значення:
— великими буквами,
— малими буквами,
— прописними римськими цифрами,
— рядковими римськими цифрами,
— арабськими цифрами.
У списку — визначенні всі записи здвинуті ліворуч за допомогою табуляції.
Список — визначення визначається наступними командами початку і кінця списку: і
Кожний елемент списку починається з команди:
2.4. Форматування параграфів і виведення в декілька стовпців.
У документі HTML неможливо створити абзац, використовуючи клавішу [Enter].
Використання цієї клавіші поліпшує зовнішній вигляд початкового тексту, але не впливає на отримане зображення.
Для переходу на наступний рядок скористайтеся командою
Для створення пустого рядка скористайтеся командою
Для створення горизонтальної смуги скористайтеся командою
Якщо смуга створюється не на весь рядок, а на якусь її частину, наприклад, на 40%, то команда виглядає таким чином:
Для створення широкої смуги потрібно задати її ширину (в пікселях)
Для вирівнювання смуги ЛІВОРУЧ/ПРАВОРУЧ/ПО ЦЕНТРУ задайте відповідний параметр ALIGN=LEFT/RIGHT/CENTER
Чорна лінія задається наявністю параметра NOSHADE.
Ви можете розташувати текст по центру за допомогою наступної команди:
Іноді необхідно створити текстовий документ, розташування рядків якого (табуляція, відступи, вирівнювання) визначається розробником домашньої сторінки, а не програмою-редактором.
Для створення такого тексту скористайтеся командами: текст
Отриманий в броузері образ тексту буде точно відповідати тексту в початковому HTML файлі.
Аналогічні функції виконує пара команд: текст
Netscape 3.0 і вище підтримує виведення в декілька стовпців, в газетному форматі за допомогою команд і .
Нижче приводиться формат команд:
текст .
Тут N — кількість стовпців, M — відстань між стовпцями.
Броузери, які не підтримують виведення в декілька стовпців, забезпечать виведення нормально, в 1 стовпець.
2.5. Форматування символів
Для виділення окремих частин тексту можна скористатися наступними стилями:
У — жирний (Bold);
I — курсив (Italic);
U — з підкресленням (Underline);
S — з перекресленням (STRIKE);
Нижче наведена таблиця команд виділення тексту.
Текст, що відображається
Запис в форматі HTML
Виділення тексту жирним шрифтом
Виділення тексту жирним шрифтом
Виділення тексту курсивом
Виділення тексту курсивом
Виділення тексту підкресленням
Виділення тексту підкресленням
Виділення тексту перекресленням
Виділення тексту перекресленням
Для зміни розміру текстових символів скористайтеся командами:
, де i в межах від 1 до 7 відносно початкового розміру букв.
Крім того, можна збільшити або зменшити висоту шрифту за допомогою команд і . Ці команди використовуються в парі з командами і .
Ще дві пари команд:
і — підрядковий індекс, наприклад, H2SO4.
і — надрядковий індекс, наприклад, (a2 — b2) = (а — b)(а + b).
Всі вищенаведені команди визначають фізичне форматування символів. Ви задаєте конкретну зміну характеристик символів.
Крім того, є логічне форматування символів — Ви даєте опис, а броузер вирішує як змінювати характеристики. Загалом, хто довіряє броузеру — користуйтеся цими командами. Вони виглядають таким чином:
Цитата
Особливо важливий текст
Сильне виділення тексту
Текст, введений користувачем
Лістинг програми
Послідовність літералів
Ім’я змінної
Броузер користувача сам вибирає шрифт, якщо Ви його конкретно не задали в описі сторінки. Якщо в сторінці заданий шрифт, якого немає у користувача, то Ви можете задати список, що складається з декількох шрифтів, і броузер вибере самий лівий, а якщо його в системі немає, то наступний і т. д. Якщо жодного з шрифтів немає, броузер вибирає свій шрифт.
Шрифт задається за допомогою команди: FONT FACE
2.6. Управління кольором
Кольори і зображення фону задаються за допомогою команди .
Ця команда може задаватися тільки на початку HTML файла і не може бути змінена надалі. Її параметри:
bgcolor = “# код кольору” — колір фону документа,
text = “# код кольору” — колір тексту документа,
link = “# код кольору” — колір тексту, що використовується як посилання,
vlink = “# код кольору” — колір посилання на переглянутий раніше документ,
alink = “# код кольору” — колір посилання в момент натиснення на неї правої кнопки миші.
Код кольору задається в кодуванні RGB — шість шістнадцяткових чисел.
Важливо зазначити, що колір фону не відображається на папері, якщо розпечатати HTML-документ. Нижче приводяться коди найпростіших кольорів:
Білий = FFFFFF
Малиновий = FF00FF
Жовтий = FFFF00
Бірюзовий = 008080
Червоний = FF0000
Темно-синій = 000080
Сірий = 808080
Коричневий = 808000
Синій = 0000FF
Блакитний = 00FFFF
Зелений = 00FF00
Темно-зелений = 008000,
Чорний = 000000
Індиго = 800080
Пурпурний = CC33FF
Темно-червоний = 800000
Для зміни кольору поточного тексту можна в будь-якому місці домашньої сторінки скористатися командами: Поточний текст
Визначено декілька іменованих кольорів. Їх значення ми бачимо в таблиці:
Якщо Ви хочете створити “шпалери”, тобто кольоровий фон з використанням Image-файла з ім’ям, наприклад, Ground.gif, то замість параметра BGCOLOR записуємо: BACKGROUND = “Ground.gif”
Якщо при цьому ви хочете, щоб фонове зображення не рухалося, тобто щоб створився ефект “водяних знаків”, то задайте додатковий параметр:
BACKGROUND = “Ground.gif” BGPROPERTIES=FIXED
2.7. Використання спеціальних символів
У мові HTML символ
Цей символ не може бути використаний для позначення відношення “менше”. Для відображення на екрані символа
Текст, що відображається
Запис в форматі HTML
<
>
>
&
&
“
"
Мова HTML завжди зменшує кількість підряд розташованих пропусків до одного, незалежно від того, скільки пропусків було в початковому тексті. Для того, щоб задати необхідну кількість підряд розташованих пропусків потрібно скористатися спеціальним символом пропуску:  .
Наприклад, в наступному записі початкового тексту: (А У) в тексті, що відображається між символами А і В буде 3 пропуски.
При необхідності зобразити на екрані команду мови HTML виникає додаткова проблема — редактор може перетворити її у відповідну команду прямо в початковому тексті.
І замість відображення відповідної команди на екрані Ви отримуєте розташований по центру текст в наступних рядках. Щоб цього уникнути, можна, наприклад, вставити всередину команди дві парні команди. Наприклад, вищенаведену команду потрібно записати таким чином:CENTER>
2.8. Створення таблиць
Таблиця створюється за допомогою команд і .
Команда може мати наступні параметри:
— UNITS — може приймати значення RELATIVE або PIXELS. Визначає одиниці вимірювання в інших параметрах. По замовчанню, UNITS = PIXELS.
— BORDER — визначає лінії, що розмежовують клітки в таблиці. Ширина лінії задається командою BORDER = N.
— CELLPADDING — Визначає мінімальний проміжок навколо вмісту таблиці.
— BGCOLOR — Визначає колір фонового зображення в таблиці.
Є ще декілька команд, задаючих колір обрамлення: BORDERCOLOR, BORDERCOLORDARK, BORDERCOLORLIGHT, але вони використовуються тільки в Microsoft Internet Explorer.
Для формування таблиці, що складається з декількох рядків, використовують команду , що розділяє рядки. Команди і використовуються для позначення заголовка стовпця кліток.
Параметри ROWSPAN і COLSPAN команд і використовуються для формування кліток даних, що об’єднують більше за один рядок або стовпець.
2.9. Вбудування гіпертекстових посилань
продолжение
–PAGE_BREAK–