Міністерство аграрної політики України
Дніпропетровський державний аграрний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
„РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ”
Дніпропетровськ 2006
Методичні вказівки до практичного заняття на тему „Розрахунок економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків на виробництві”. Дніпропетр. держ. агр. ун-т. Дніпропетровськ, 2006. 19 с.
В методичних вказівках викладені методики розрахунку матеріальних затрат, пов’язаних у зв’язку з нещасним випадком на виробництві та розрахунок економічної ефективності заходів для запобігання нещасних випадків.
Методичні вказівки призначені для студентів економічних спеціальностей всіх форм навчання.
Методичні вказівки розглянуті і затверджені на засіданні кафедри БЖД, прокол № 4 від 10 листопада 2005 р.
Методичні вказівки ухвалені на засіданні методичної ради еколого-меліоративного факультету, протокол № 6 від 8 лютого 2006 р.
УКЛАДАЧ ст. викладач ДМИТРЮК С.П.
РЕЦЕНЗЕНТИ: доцент БАБИЧ О.С.,
професор БЕЛІКОВ А.С.
РОЗРАХУНОК МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАТРАТ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ТРАВМАМИ ТА ПРОФЗАХВОРЮВАННЯМИ
1. Матеріальні наслідки травматизму:
Мн = Дт. S. Ф,
де Дт — кількість людино-днів непрацездатності в потерпілих з втратою працездатності на 1 день і більше, тимчасова непрацездатність яких закінчилась у звітному році;
S — середня денна заробітна плата одного працівника;
Ф — коефіцієнт матеріальних наслідків (страхові внески, штрафи, матеріальні втрати); Ф = 2.
Крім того, в зв’язку з нещасним випадком потерпілий позбавлений можливості виробляти матеріальні цінності.
2. Умовні річні втрати додаткового продукту Ув можуть бути визначені
Ув = (Дт + Д1 + Дс). S,
де Д1 — кількість людино-днів непрацездатності
за рік внаслідок інвалідності;
Дс — кількість людино-днів у році, які недопрацьовані через смертельні випадки.
3. Загальна сума матеріальних наслідків від нещасних випадків з урахуванням умовних витрат додаткового продукту за рік:
Мн = Дт. S. Ф + S (Дт + Д1 + Дс) = S [Дт (Ф + 1) + Д1 + Дс].
РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
1. Економічна ефективність заходів з охорони праці:
Е = Q – Ен (К2 – К1).
де Q — річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості;
Ен — нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці, Ен = 0,08;
К1, К2 — витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за попередній і звітний роки.
2. Річна економія, Q:
Q = Мн1 – Мн2,
де Мн1–Мн2 — матеріальні наслідки виробничого травматизму в попередньому і звітному роках.
3. Термін окупності витрат на охорону праці:
T = K2 / Q.
4. Економічна ефективність заходів:
Е еф. = Q / К2.
В табл. 1.1 наведені дані для розрахунку економічної ефективності охорони праці.
Таблиця 1.1 Приклад розрахунку економічної ефективності охорони праці
№ зп.
Назва
Позначення
Одиниці вимірювання
Показники
попередній рік
звітний рік
1
Кількість людино-днів непрацездатності від травм
люд.-дні
384
300
2
Середня денна заробітна плата одного працівника
грн.
10
10
3
Коефіцієнт матеріальних наслідків від травм
—
2
2
4
Кількість людино-днів, непрацездатності за інвалідністю (з моменту переходу на інвалідність до кінця року), всього
дні
282
96
5
Кількість людино-днів, недопрацьованих потерпілими, які загинули, всього
люд.-дні
250
6
Нормативний коефіцієнт ефективності витрат
—
0,08
0,08
7
Витрати на підприємстві для попередження нещасних випадків
тис. грн.–PAGE_BREAK–
3,59
9,39
ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ
1. Матеріальні наслідки травматизму за рік:
Мн1 = 384. 10. 2 = 7,68 тис. грн.
Мн2 = 300. 10. 2 = 6,00 тис. грн.
2. Умовні втрати додаткового продукту:
Ув1 = 10. (384 + 282 + 250) = 9,16 тис. грн.
Ув2 = 10. (300 + 96) = 3,96 тис. грн.
3. Матеріальні наслідки нещасних випадків за рік з урахуванням умовних втрат:
Мн1 = 10. (384. (2 + 1) + 282 + 250) = 16,84 тис. грн.
Мн2 = 10. (300. (2 + 1) +96) = 9,96 тис. грн.
4. Річна економія:
Q = 16, 84 — 9, 96 = 6, 88 тис. грн.
5. Економічна ефективність:
Е = 6,88 — 0,08. (9,39 — 3,59) = 6,88 — 0,46 = 6,42 тис. грн.
6. Термін, за який скуповуються втрати:
Т = 9,39 / 6,88 = 1,4 роки.
7. Коефіцієнт економічної ефективності:
Е = 6,88 / 9,39 = 0,73.
Економічна ефективність становить 0,73 грн. на кожну гривню витрат. Якщо врахувати витрати підприємства на відшкодування потерпілим і внески в фонд страхування від нещасних випадків, то економічна ефективність СУОП значно збільшиться. Закон передбачає неприпустимість керуватись суто економічними міркуваннями при проведенні заходів з охорони праці.
В табл. 1.2. наведений примірний план організаційно-технічних заходів з впровадження СУОП на підприємстві.
Таблиця 1.2 План організаційно-технічних заходів з впровадження СУОП
№ зп.
Назва заходів
Відповідальний
Термін виконання
1
2
3
4
1.
Розроблення положення про СУОПП з урахуванням вимог державної політики, специфіки підприємства і нормативно-правових актів з охорони праці
Керівник, служба охорони праці (СОП)
2.
Затвердити положення про СУОПП, розмножити і надати його в кожний структурний підрозділ підприємства для виконання
Керівник підприємства, СОП
3.
В кожному структурному підрозділі і по підприємству з урахуванням державної політики з охорони розробити цільові програми з попередження з попередження випадків травматизму,
профзахворювань, аварій, пожеж і поліпшення умов праці (мікроклімат, шум, вібрація і т.п.) на підставі результатів адміністративно-громадського контролю, паспортизації санітарно-технічного стану і наявності засобів охорони праці цехів, атестації робочих місць за умовами праці, приписів, пропозицій працівників і уповноважених з охорони праці
СОП, керівник підприємства, керівник підрозділу
4.
Розділ „Охорона праці” колдоговору і комплексні заходи складати на підставі державної політики, цільових програм і „Спільних рекомендацій” з чіткою цільовою спрямованістю на запобігання випадків травматизму і профзахворювань, аварій і пожеж як основних показників успішної діяльності
-„-
5.
При реконструкції і впровадженні нової техніки і технології проводити прогнозування можливості виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників під час монтажу, пусконалагоджувальних робіт і в процесі експлуатації з розробленням профілактичних заходів
СОП
Керівник підприємства і підрозділів
6.
Включити в посадові ін-трукції для кожного конкретного керівника пункт про обов’язки у повсякденній роботі керуватися „Положенням про управління охороною праці”
— „ –
7
На підприємстві і в кожному підрозділі створити відповідну мотивацію діяльності праців-ників у галузі охорони праці шляхом застосування органі-заційно-розпоряджувальних, соціально-психологічних і економічних методів управ-ління, У відповідності зі ст.49 Закону України „Про охорону праці” застосувати дисциплін-нарну, адміністративну і матеріальну відповідальність до порушення працівниками законодавчих та ін. норма-тивних актів про ОП
СОП, Керівники підрозділів і підприємства
8
Керівникам підрозділів нарахувати премії та доплати тільки при умові виконання ними планів і вимог охорони праці, недопущення травматизму
СОП, Керівник підприємства
9
Для контролю, оцінки і стимулювання роботи з охорони праці в кожному підрозділі підприємства щомісячно розраховувати коефіцієнт охорони праці підрозділу, в залежності від значення якого проводиться стимулювання керівників і працівників підрозділів або їх депреміювання
СОП, Керівник підприємства, керівники підрозділів
10
З метою докорінного поліпшення стану охорони праці слід впроваджувати гуманні, людські відносини в трудових колективах. Керівники підприємства і підрозділів повинні виявляти справжній, зацікавлений, доброзичливий інтерес до життя, праці і благополуччя кожного підлеглого працівника, турбуватися за їх безпеку на виробництві, враховуючи, що люди є найвищою цінністю підприємства
11
З метою підвищення відповідальності трудових колективів за додержання вимог охорони праці, підвищення ефективності виробництва, піднесення їх трудової ініціативи, переводити структурні підрозділи на самостійний фінансовий баланс, на справжній госпрозрахунок. Це підвищить відповідальність кожного працівника за ефективність і безпеку власної праці
-„-
ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІОХОРОНИ ПРАЦІ
Існуючі методи економічної мотивації роботи з охорони праці на підприємствах у сучасних умовах господарювання затруднені за недостатністю коштів на проведення відповідних організаційно-технічних заходів і стимулювання персоналу, тому вирішення завдань роботи з охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом підвищення ефективності господарської діяльності.
Існуючий порядок централізованого управління господарською діяльністю підприємства, коли всі важелі управління знаходяться у першого керівника застарів. Цей порядок пригнічує ініціативу і продуктивність праці в трудових колективах. Необхідно докорінно змінити порядок управління виробничою діяльністю. продолжение
–PAGE_BREAK–
Досвід передових країн показує, що на підприємстві доцільно ввести посаду виборного керівника — менеджера, який обирається на зборах акціонерів на період 2-3 роки. Якщо обраний менеджер за цей термін не підніме виробництво, то його на зборах акціонерів замінюють іншим.
Таким чином, менеджер буде зацікавлений у підвищенні ефективності роботи підприємства, бо від цього залежить його благополуччя, зарплата і дивіденди акціонерів.
Менеджер у першу чергу повинен займатися перспективними, стратегічними питаннями, маркетингом, забезпечуючи підприємство ринком збуту продукції і сировинними матеріалами, сучасною технологією і обладнанням.
Всі інші поточні питання роботи підприємства він віддає керівникам структурних підрозділів, їх трудовим колективам. В цьому випадку головним завданням керівника підприємством стане створення таких умов роботи, щоби працівники найкращим чином змогли здійснювати мету роботи, самостійно спрямовувати свої зусилля на виконання завдань підрозділу.
Таким чином, адміністративне управління замінюється управлінням на досягнення мети роботи. Керівництво тільки допомагає виконавцям поставити мету діяльності. Виконавцям надається можливість вирішувати завдання роботи самостійно за допомогою власної ініціативи і методів. Вони не знаходяться під постійним контролем керівництва.
Особливо значна роль безпосереднього керівника трудового колективу — майстра. Він повинен знати всіх робітників не тільки за іменами, а знати їх особисті, сімейні проблеми, повинен проявляти участь до турбот робітників, розмовляти з ними на особисті теми і робити все для того щоби підняти їх моральний дух, підвищувати їх професійну майстерність.
В результаті децентралізації виробництва турбота про прибуток стане головною метою всіх членів трудових колективів, тоді як при централізованому управлінні це відносилось тільки до керівництва. Такий порядок стимулює керівників підрозділів і трудові колективи докладати персональні зусилля для піднесення підприємства. Для цього кожний підрозділ повинен мати свій власний фінансовий баланс, власну відомість прибутків і витрат. Таким чином центральне керівництво підприємства здійснює перспективне планування, а всі інші поточні питання передає в підрозділи. Головна мета керівника підприємства — випуск продукції найсучаснішого виду і поліпшення умов праці на виробництві. Децентралізація виробництва звільняє керівника підприємства від повсякденної рутинної роботи і націлює його на стратегічні цілі досягнення всебічного успіху підприємства. Особлива увага повинна приділятися підготовці управлінського персоналу, підвищення його професійного рівня.
Підвищення ефективності виробництва сприяє також метод «участі в прибутках», який полягає в тому, що працівники якусь частину заробітної плати (15-20 %) переводять у фонд розвитку підприємства, а визначені відсотки з того фонду отримують у кінці року за результатами господарської діяльності підприємства. Це підвищує зацікавленість робітників і службовців у кінцевих результатах їх діяльності.
Старі методи управління відводили головну роль зовнішньому контролю за людською поведінкою, примушуючи людей працювати, або за матеріальну винагороду або за загрозу покарання. Сучасні методи керівництва спрямовані на самоконтроль і самоуправління. При цьому виходять з того що людина працює краще, коли робота їй подобається і вона досягає поставленої мети. Сприятливі умови праці, людське відношення до підлеглих і допомога суспільству сприяє підвищенню ефективності праці і зниженню витрат. Всі працівники повинні відчувати власну співучасть у досягненні мети роботи колективу і розуміти, що всі вони належать одній великій сім’ї. Цьому сприяє підвищення кваліфікації персоналу, навчання на фахових курсах з питань охорони праці. Такі курси створюють у робітників відчуття приналежності до свого підприємства, підрозділу, підсилюють їх спрямованість до навчання і самовдосконалення.
Керівники підприємств і підрозділів повинні виявляти справжній зацікавлений, доброзичливий інтерес до життя і благополуччя підлеглих працівників, турбуватися за них. При цьому виходять з того, що люди є найвищою цінністю підприємства. Тому головною рисою менеджера є здатність налагоджувати контакт з людьми.
Відношення працівників до трудових обов’язків залежить не тільки від рівня заробітної платні, а і в значній мірі від їх впевненості в постійній зайнятості, повазі, признанні, інтересу до роботи. Завдання керівника — сполучення твердого керівництва з наданням підлеглим можливості проявляти власні творчі здібності, ініціативу й індивідуальність. Керівник повинен постійно інформувати підлеглих про стан справ. Це підвищує у людей інтерес до роботи. Кожний працівник повинен усвідомити, що його робота дуже важлива, що без його участі підприємство може зупинитися. Сприятливі і безпечні умови праці на робочих місцях є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Додаткові витрати на поліпшення охорони праці скуповуються багаторазово. Про це свідчить досвід розвинутих країн.
Таким чином, можна сформулювати такі пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності з охорони праці на підприємствах.
1. Запорукою зниження рівня виробничого травматизму і поліпшення стану охорони праці є піднесення економіки, що в сучасних умовах господарювання може бути досягнуто лише шляхом децентралізації виробництва, введення на нерентабельних підприємствах посади найманого менеджера, який підзвітний і переобирається на зборах акціонерів.
Всі госпрозрахункові підрозділи підприємства переводяться на самостійний фінансовий баланс. Це відкриє ініціативу і творчість трудових колективів у досягненні прибутковості виробництва і одночасно вирішить проблеми охорони праці.
2. Поліпшення стану охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом переходу від проведення окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю з чітким визначенням для кожного структурного підрозділу підприємства переліку і змісту завдань і функцій управління.
Завдання роботи з охорони праці витікають із всієї виробничої діяльності підрозділів підприємства і спрямовані на виконання вимог державної політики з охорони праці.
3. Основними функціями управління згідно сучасної теорії менеджменту є:
— планування;
— організація;
— мотивація;
— контроль.
Функція планування забезпечує виконання державної політики з охорони праці і включає в собі працеохоронний аудит, моніторинг, маркетинг, прогнозування необхідних заходів охорони праці з метою попередження виробничого травматизму, профзахворювань і покращання умов праці. Для цього розробляються відповідні цільові програми і проводиться перспективне, біжуче і оперативне планування роботи з охорони праці. Плани перш за все повинні мати цільову спрямованість на запобігання травматизму і профзахворювань. Плани повинні бути оптимізовані на досягнення найбільших результатів при даних витратах.
Функція організації встановлює обов’язки, права і відповідальність кожної посадової особи з вирішення встановлених завдань управління охороною праці організації служби охорони праці, профспілкового і громадського контролю.
Функція мотивації повинна бути спрямована на створення в кожному структурному підрозділу підприємства системи людських відносин до підлеглих, застосування методів морального і матеріального стимулювання персоналу.
Функція контролю, обліку і аналізу роботи з охорони праці повинна бути комп’ютеризована, з застосуванням сучасних методів аудиту, що активізує цю діяльність.
4. З метою виконання планових та інших завдань роботи з охорони праці на підприємствах необхідно створювати фонди охорони праці, відраховуючи для цього 1% від обсягу реалізації продукції (послуг).
5. Сплати штрафних санкцій з боку підприємств повинні проводитися з прибутку підприємств і не накладатися на собівартість продукції (послуг).
6. Важливе значення для активізації роботи з охорони праці на підприємствах має створення Фонду страхування від нещасних випадків і профзахворювань з диференційованими тарифами в залежності від рівня ризику даного виробництва.
7. Продукція, яка випускається підприємствами повинна мати сертифікат на відповідність до вимог нормативної документації з охорони праці, а також необхідно здійснювати експертизу і ліцензування проектно-конструкторської і технологічної документації на відповідність до нормативних актів.
8. На підприємствах слід здійснювати систематичне інженерне забезпечення системи управління охороною праці шляхом приведення виробничого обладнання, технологічних процесів, будівель і споруд, санітарно-гігієнічного стану, санітарно-побутового забезпечення та ін. у відповідність до вимог нормативних актів з охорони праці з застосуванням сучасних методів інжинірингу і реінжинірингу.
9. Для інструктажу і навчання працівників з охорони праці застосовувати сучасні методи активного навчання, виховання у працівників психології безпеки і культури безпеки, коли чиїсь небезпечні дії були б неможливі. Перед кожною потенційною небезпечною операцією складається план її виконання, виписується наряд-допуск, проводиться детальний інструктаж. При першому порушенні правил безпеки порушнику дається попередження, при повторному — дії згідно КЗпП.
Система управління охороною праці — це повсякденно діюча функціональна підсистема управління підприємством, установою, організацією.
10. В сучасних ринкових умовах здійснюються безперервні суттєві зміни в технологіях, ринках збуту, потребах споживачів тому підприємства для збереження конкурентоспроможності вимушені безперервно перебудовувати виробничий процес і бізнес плани з застосуванням системного підходу. Основним інструментами сучасного менеджменту стає аудит, маркетинг, інжиніринг (реінжиніринг), навчання персоналу. Якщо аудит встановлює діагноз стану підприємства, в тому числі стану охорони праці, маркетинг шукає і визначає необхідні заходи, то інжиніринг і реінжиніринг здійснює необхідні технологічні і організаційні заходи щодо проектування, побудови, радикального перепроектування і перебудова бізнес процесів у тому числі і заходів охорони праці для досягнення корінних поліпшень показників діяльності підприємства (вартість, якість, охорона праці та ін.). Системний підхід — запорука успіху підприємства як в бізнесі так і в галузі охорони праці.
Зараз в Україні проводиться сертифікація підприємств на відповідність вимогам державних стандартів ДСТУ ISO 9001-2001 «Системи управління якістю. Вимоги» і ДСТУ ISO 14001-97 «Системи управління навколишнім середовищем». Система управління охороною праці також підлягає сертифікації. Згідно міжнародних стандартів при цьому перевіряється: наявність сертифіката безпеки, інтеграція цієї системи з системами управління якістю і охороною навколишнім середовищем, наявність документа «Політика безпеки праці на підприємстві» підписаний першим керівником, впровадження цієї політики. Перевіряється також наявність нормативно-правових актів з охорони праці, проведення атестації робочих місць і оцінка ризику праці на них, наявність засобів індивідуального захисту, навчання персоналу, безпека робіт підвищеної небезпеки, паспортизація санітарно-технічного стану і наявність засобів охорони праці в цехах, проведення аудитів стану охорони праці в цехах і на підприємстві в цілому. Сертифікація підприємств проводиться центрами стандартизації, метрології і сертифікації і відділами УкрСЕПРО.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ
Як розрахувати матеріальні затрати, пов’язані з нещасним випадком?
Як розрахувати економічну ефективність заходів з охорони праці?
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
1. Підготуйте план організаційно-технічних заходів з впровадження СУОП
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
Закон України „Про охорону праці”, 21.10.2002.
Довідник з управління охороною праці для керівників підприємств і організацій. – К.: Основа, 2003. – 308 с.
Положення про систему управління охороною праці.