–PAGE_BREAK–У другому розділі автором зроблені дослідження проблем, які виникають при моделюванні та прогнозуванні валютних курсів. До чинників, які в значній мірі впливають на прогнозування курсу національної валюти, на думку автора, відносяться: рівень стабільності економічної та політичної ситуації в країні; достовірність статистичних даних, які використовуются при прогнозуванні; значна кількість чинників, що впливають на валютний курс, та їх невизначеність; наявність певного календарного періоду між статистичними даними та часом, на який робиться прогноз курсу валюти.
В результаті проведених досліджень на основі застосування методу експертних оцінок автором була зроблена систематизація та розроблена нова класифікація чинників, що впливають на формування валютного курсу в Україні. До основних кількісних чинників автор відносить:
1. Обсяг грошової маси в обігу. Відповідно до теорії ринкових активів головним фактором, що визначає курс національної валюти, є обсяг грошової маси в державі. На національному і світовому ринку вартість валюти тим менша, чим більше її буде в обігу.
2. Рівень інфляції. Чим вище рівень інфляції в країні, тим сильніші передумови для падіння курсу національної валюти. В свою чергу, інфляційне знецінення грошей викликає зменшення купівельної спроможності валюти.
3. Рівень облікової ставки. Підвищуючи облікову ставку, держава знижує вартість цінних паперів та підвищує ставки за кредитами в комерційних банках. Це викликає нестабільну ситуацію на валютному ринку і може спричинити зниження курсу національної валюти.
4. Рівень валютних резервів. Чим більші валютні резерви Національного банку країни, тим більші можливості має цей банк для здійснення валютних інтервенцій та підтримки стабільного курсу національної валюти.
5. Рівень індексу Dow Jones (Доу-Джонса). Цей суто американський показник характеризує стан економіки США, яка суттєво впливає на співвідношення курсу долара практично до всіх валют світу.
6. Сальдо торговельного балансу країни. Якщо торговельний баланс погіршується, то це є показником того, що країна більше купує за кордоном іноземних товарів, ніж продає власних. Тобто, на валютному ринку з боку учасників торгових операцій зростає попит на іноземну валюту, що створює умови для падіння курсу національної валюти. Навпаки, при позитивному сальдо торговельного балансу виникає тенденція до підвищення курсу національної валюти.
7. Обсяг експорту та імпорту. Експорт є показником ефективності функціонування економіки, певною оцінкою конкурентоспроможності її продукції. Чим більший обсяг експорту при постійному обсязі імпорту, тим кращі умови для підтримки курсу національної валюти.
8. Обсяг інвестування. В процесі моделювання цей показник буде застосовано в вигляді чистого обсягу інвестицій. Чим більший цей обсяг, тим кращі умови для зростання економіки та стабілізації курсу національної валюти.
9. Обсяг ВВП. Зростання обсягу ВВП в країні свідчить про покращення економічної ситуації і є запорукою стабільності національної грошової одиниці.
В дисертаційній роботі вперше запропоновано використовувати якісні чинники, які впливають на формування курсу національної валюти. До цих чинників автор відносить:
1. Співвідношення внутрішніх і зовнішніх цін в Україні. Співвідношення внутрішніх і зовнішніх цін на певні групи товарів та послуг у різних країнах визначає паритет купівельної спроможності валюти. Паритет купівельної спроможності, на відміну від валютних курсів, офіційно не фіксується, хоча і відіграє значну роль для з’ясування закономірностей динаміки валютних курсів. Тому запропоновано описувати цей чинник лінгвістично.
2. Стан паливно-енергетичного комплексу України. Використання цього чинника, що впливає на формування валютного курсу, є обгрунтованим, тому що від рівня енергетичної самозабезпеченості країни залежить стан її економіки та стабільність національної грошової одиниці.
3. Стан сільського господарства України. Галузь сільського господарства значною мірою формує рівень національного багатства України. Тому необхідно проаналізувати стан і перспективи розвитку сільського господарства в країні та дати їм оцінку.
4. Політика Національного банку України. Під політикою Національного банку України в даному випадку запропоновано розуміти методи регулювання курсу національної валюти.
5. Економічні відносини України з МВФ. В наш час відносини України з МВФ мають велике значення, оскільки пов’язані з наданням Україні кредитів на здійснення структурних перетворень, стабілізацію грошової одиниці тощо. Врахування стану відносин може бути зроблено тільки лінгвістично.
6. Економічні і політичні відносини України з Росією. Україна і Росія є стратегічними партнерами, і від економічної політики Росії значною мірою залежить стан платіжного балансу України, обсяг експорту вітчизняних підприємств тощо. Стан цих відносин можна визначити лінгвістично.
7. Внутрішньополітична ситуація в Україні. Як свідчить світовий досвід, найбільш сильні коливання курсів валют спостерігаються в країнах до виборів і при зміні влади. Ці процеси можна оцінити лінгвістично.
8. Можливі міжнародні економічні дії до України. Наприклад, введення економічних санкцій з боку світової спільноти може привести до незапланованих втрат при здійсненні зовнішньоекономічних операцій і, як наслідок, до знецінення національної валюти. І навпаки, вільна торгівля буде сприяти розвитку виробництва і, як наслідок, стабілізації національної валюти.
9. Форс-мажорні обставини. Форс-мажорні обставини (катастрофи, військові дії тощо) можуть безпосередньо вплинути на курс національної валюти і також повинні бути враховані.
10. Природні умови в Україні. Оскільки від природних умов країни залежить стан сільського господарства, розвиток промисловості тощо, то урахування цього чинника також, на думку автора, буде доцільним при прогнозуванні курсу національної валюти.
11. Рефлексивність. Значний вплив на величину та динаміку валютного курсу має діяльність людини, яка може бути описана у вигляді рефлексивних процесів. Автор пропонує враховувати при прогнозуванні валютного курсу елементи теорії рефлексивності, яка полягає в тому, що існує певний взаємозв’язок між мисленням учасників і ситуацією, у якій вони беруть участь. Цей взаємозв’язок може бути розбитий на дві функціональні залежності: зусилля учасників щодо розуміння ситуації, які описуються так званою когнітивною або пасивною функцією y = f (x), та вплив їх умовиводів на ситуацію на валютному ринку, який описується активною функцією або функцією впливу x = j (y). Ці дві функції працюють у протилежних напрямках: у когнітивній функції незалежною змінною є ситуація; у функції, що впливає, такою є мислення учасників. Звідси рефлексивність можна описати формулами:
(1)
Отримані функціональні залежності можна використовувати для оцінки стану фінансового ринку, який може бути самокоректуючим (когнітивна функція) або самопідсилюючим (активна функція) Ці залежності повинен задавати експерт на основі спостереження за поведінкою учасників валютного ринку.
Запропонована автором класифікація чинників, що впливають на валютний курс, була покладена в основу розробки моделі прогнозування валютного курсу на базі теорії нечіткої логіки.
У третьому розділі дисертантом розроблена макроекономічна модель прогнозування курсу національної валюти до долара США на основі теорії нечіткої логіки. Першим кроком побудови моделі є визначення та кількісна оцінка вхідних параметрів. При визначенні курсу гривні до долара США автор запропонував брати до уваги основні кількісні та якісні параметри, наведені в таблиці 1. Параметри х1 … х4, х6 … х11 — кількісні, для їхнього опису автор використовував офіційні статистичні дані. Інші параметри, крім х23, — якісні, для їхнього опису було запропоновано використовувати умовну шкалу від 0 … 100. Окрім того, для опису всіх параметрів використовується лінгвістична оцінка у вигляді термів. Для параметра х23, який характеризує “час прогнозування”, були введені терми, що відповідають періодам складання короткострокових прогнозів в 1, 2 та 3 місяці.
Відповідно до методу прямого котирування курс гривні України до долара США пропонується визначати так: d1 — сильно зросте; d2 — середньо зросте; d3 — не зміниться; d4 — середньо впаде; d5 — сильно впаде. Тоді вихідним показником моделі буде відсоткова зміна курсу гривні України до долара США, яка закладена в межах — 20%…+50%. Задача моделювання полягає в тому, щоб кожному поєднанню значень вхідних параметрів поставити у відповідність один з розв’язків: dj (j = 1…5).
Для раціоналізації вхідних параметрів у моделі впроваджені додаткові лінгвістичні змінні: z — рівень економічного сприяння в Україні, який залежить від значень m і n, де: m — рівень економіко-статистичних параметрів {х1 … х6}; n — рівень виробничих параметрів {х7 … х13}; y — рівень політичного сприяння в Україні, який залежить від параметрів {х14, … х18}; w — рівень природного сприяння в Україні, який залежить від параметрів {х19, х20}; v — рівень рефлексивних процесів, який залежить від параметрів {х21, х22}; t — рівень періоду прогнозування, який залежить від параметра {x23}.
Для оцінювання значень лінгвістичних змінних z, m, n, y, w, v автор запропонував використовувати єдину шкалу якісних термів із діапазоном від 0 до 100, де: Н — низький, НС — нижче середнього, С — середній, ВС — вище за середній, В — високий. Кожний терм поданий нечіткою множиною із відповідною функцією належності.
Таблиця 1
* П. — параметр
Структура моделі прогнозування курсу гривні до долара США показана на рисунку 3 у вигляді дерева логічного висновку, що відповідає співвідношенням (2…9):
d = fd (z,y,w,v,t); (2)
z = fz (m, n); (3)
m = fm (х1, х2, х3, х4, х5, х6); (4)
n = fn (х7, х8, х9, х10, х11, х12, х13); (5)
y = fy (х14, х15, х16, х17, х18); (6)
w = fw (х19, х20); (7)
v = fv (х21, х22); (8)
t = ft (х23). (9)
Рис.3. Структура моделі
Наступним кроком моделювання є складання експертної бази знань. Нечітка база знань є носієм експертної інформації про причинно-наслідкові зв’язки між вхідними і вихідними змінними. Користуючись запропонованими термами та висновками експертів, співвідношення (2…9) можна подати у вигляді нечітких ієрархічних баз знань. Фрагмент бази знань співвідношення (2) наведено в таблиці 2.
Кожен рядок таблиці 2 відповідає певному лінгвістичному правилу. Наприклад, перший рядок таблиці 2 {z = НС, y = НС, w = Н, v = С, t = 2М} = = {d = d1} можна розшифрувати так: рівень економічного сприяння в Україні — нижче середнього; рівень політичного сприяння в Україні — нижче середнього; рівень природного сприяння в Україні — низький; рівень рефлексивних процесів — середній; період прогнозування — два місяці.
Для лінгвістичної оцінки вхідних змінних х1 … х23 використовуються нечіткі терми. Подамо терми у вигляді нечітких множин, використовуючи модель функції належності (ФН), де: b і с — параметри ФН; b — координата максимуму функції; с — коефіцієнт концентрації-розтягування (10).
Таблиця 2
Фрагмент значень коефіцієнтів b і c для термів x1 та x10 наведено в таблиці 3. На рисунку 4 показаний вигляд функції належності для параметра х1 (обсяг грошової маси в обігу). Вибір ФН (10) пояснюється тим, що така функція більш зручна для подальшого налагодження моделі:
. (10)
Рис.4. Функції належності параметра х1
Таблиця 3
На основі бази знань і ФН термів, використовуючи операції (АБО — max), можна скласти нечіткі логічні рівняння, що описують дану модель. Ці рівняння необхідні для виконання процедури дефазифікації, тобто отримання результатів моделювання. Фрагмент нечітких логічних рівнянь моделі прогнозування валютного курсу буде мати вигляд:
продолжение
–PAGE_BREAK–