МіністерствоОсвіти та Науки України
ОдеськийДержавний Економічний Університет
Рефератз дисципліни
Туристичніресурси України
Натему: Значення туристичних ресурсів півдня України для розвитку туризму
Одеса2010
Метароботи
Ця робота присвяченааналізу значення туристичних ресурсів півдня України для розвитку туризму. Наперший погляд тема видається досить легкою. Південь України насичений об’єктамипоказу та об’єктами дозвілля, має великий відсоток місць історичного значеннята культурного надбання, є важливим регіоном за обсягом щорічного відвідуваннятуристами. На сьогоднішньому ринку туристичних послуг України існує безлічінформації з приводу того, куди можна поїхати, за якою ціною, через якихтуристичних операторів. Велика кількість туристів обирає саме південь України.Якщо ж розібратися більш детально, можна віднайти певні довідкові дані. Так,наприклад, досить легко можна знайти, інформацію, що у 1999 році в Українув’їхало 4,2 млн. чол., виїхало – 8,2 млн. чол., а внутрішній туризм становив6,4 млн. чол. серед яких близько 3 млн. чол. відвідали саме південь, але такідані самі по собі нічого не говорять, адже ми знаємо, що все пізнається упорівнянні [1, стр.174-178]. На мій погляд, пересічному громадянинові доситьважко розібратися з такою безліччю статистичних даних. Так, з ними можнаознайомитися, але, закривши газету чи журнал, одразу і забути. Найважливіше, намою думку, відсутнє або подане досить коротко та не широко розповсюджене. Цемає бути повний огляд всієї галузі туризму України з поглибленою інформацією,статистичними відомостями, аналітичними висновками та критичними зауваженнями.
Я прагнуладосягти у своїй роботі аналізу значення саме півдня України для розвиткутуризму України взагалі. Звичайно, це лише моє власне бачення тієї ситуації, щоіснує зараз, базоване на офіційних відомостях, що подаються в газетних статтях,на інтернет-сайтах та задекларовані в прийнятих законах. Проаналізувавши їх, яспробувала зробити певні висновки у вигляді тих пропозицій, виконання яких, намою думку, покращить стан всієї галузі, наблизить її до світового рівня, ідасть можливість туризму стати однією з основних статей наповнення бюджету. Тимбільше, що навіть при певному скептицизмі мого підходу до розв’язання проблемтуризму, не можна не погодитися, що наша країна об’єктивно має відповіднийпотенціал для досягнення успіху у цій сфері. Слід зазначити, що ємкість ринкутуристичних послуг на сьогодні є досить значною та відносно сталою, тому, намій погляд, найважливішим зараз є не збільшення цієї ємкості, а спрямуваннязусиль на розв’язання нагальних проблем галузі туризму в Україні.
1.Рекреаційні і туристичні ресурси. Туристичний інтерес
Туризм в Україніє важливою економічною гілкою. Щороку Україну відвідують понад 17 мільйонівтуристів (18,9 млн. іноземних громадян у 2006), насамперед з Росії та СхідноїЄвропи, а також Західної Європи та США. Структура в’їзного потоку за країноюпоходження виглядає таким чином: країни СНД — 11,9 млн. осіб (63% загальногов’їзного потоку), країни ЄС — 6,3 млн. осіб (33%), решта країн — 0,6 млн. осіб(4%).
За данимиВсесвітньої організації туризму (UNWTO), Україна входить до десятки лідерівміжнародного туризму за кількістю відвідувань, посідає 7 місце в 2008 році.[9]
Туристичніресурси — сукупність природних і соціально-культурних комплексів та їхелементів, що сприяють задоволенню фізіологічних та соціальних потреб людини,відновленню її працездатності і які при сучасній та перспективній структурірекреаційних потреб і техніко-економічних можливостях, використовуються дляпрямого й опосередкованого споживання та виробництва туристичного продукту.
У структурітуристичних ресурсів виділяють кілька складових: природну, соціально-культурнуабо суспільну, технологічну і подієву, які, у свою чергу, розділяються на рядкомпонентів, що мають свою будову. Природні та суспільні ресурси формують групу«матеріальні туристичні ресурси», подієві і більшість технологічних(інформаційні, рекламні та інноваційні) об’єднуються у групу«нематеріальні туристичні ресурси».[7]
Рекреаційніресурси — це природні ресурси, що використовуються для відпочинку, лікування таактивного оздоровлення людей.
Великурекреаційну цінність становлять поверхневі водні басейни. Це, перш за все,акваторії Чорного та Азовського моря, де дуже сприятливі кліматичні умовипоєднуються з особливими лікувальними властивостями морської води, лиманноїропи, а також наявністю морських пляжів.
Важливимрекреаційним ресурсом є пляжі. Найбільшою популярністю користується морськеЧорноморсько-Азовське узбережжя. На частку Чорноморського узбережжя припадає870 км, що становить 60% загальної довжини. З них 650 км – узбережжя вздовжглибоководних акваторій з пляжами, 220 км – переважно без пляжів, береги, щомають обмежену рекреаційну цінність, у тому числі й для туризму. Лише наокремих їхніх ділянках є придатні землі для розміщення підприємстврекреаційного профілю.
Південний берегКриму довжиною 341 км – один з найбільш розвинених курортних регіонів Українинезважаючи на те, що рекреаційна структура його берегів не зовсім сприятливадля значного курортного освоєння узбережжя. Адже тут переважають круті береги(понад 223 км, що становить 65% узбережжя). Вони мають незначну рекреаційнумісткість, але велику естетичну цінність як об’єкти туризму і місця длявідпочинку.
Найкращі пляжірозташовані у східній частині Південного берега Криму (між Алуштою іФеодосією).
Загальна довжинаберегів Азовського узбережжя, придатних для рекреаційного використання,становить близько 600 км, з яких найпридатніші 460 км (140 км берегів обмеженопридатні для стаціонарного відпочинку).
Цінними єморські узбережжя, де пляжі поєднуються з іншими видами рекреаційних ресурсів.Такими, зокрема, є береги Арабатської стрілки, Утлюцького лиману, Федотовоїкоси та коси Бірючий острів, тобто район Генічеського узбережжя, надзвичайнонасиченого рекреаційними ресурсами. Тут, крім лікувальних пляжів, є і джереламінеральних термальних вод, і лікувальні грязі.
Україна має дужесприятливі умови для відпочинку і лікування людей. Однак внаслідокчорнобильської катастрофи в багатьох регіонах якість рекреаційних ресурсівпомітно знизилася. Водночас в Україні є традиційні і перспективнісанаторно-курортні і туристичні райони з ефективними унікальними ресурсами длявідпочинку і лікування міжнародного, державного та місцевого значення.Насамперед це Південний рекреаційно-туристичний район, до складу якого входятьприморські території Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької,Донецької областей і, звичайно, Криму. Протяжність морських берегів в Україністановить близько 3 тис. км. Більшість з них має прекрасні піщані пляжі. УПівденному рекреаційно-туристичному районі зосереджені значні ресурси длягрязьового лікування. Великий оздоровлюючий ефект дають купання в морськійводі, сонячні та повітряні ванни.
Винятковосприятливі кліматичні умови для відпочинку і лікування має Південний берегКриму: тепла волога зима, у літньо-осінній період випадає невелика кількістьопадів, переважає тепла ясна безхмарна погода, цілющі морські води.[6]
Передумовамивикористання природних ресурсів і об’єктівз метою туризму (краєзнавства) виступають туристичний інтерес і туристичневраження.
Туристичнийінтерес — це перспектива одержання туристом об’єктивної інформації, позитивнихемоцій, можливості задоволення особистих рекреаційних потреб.
Об’єктитуристичного інтересу — це визначні місця, природні об’єкти і природно-кліматичнізони тощо.
Специфічніінтереси різних туристичних груп дають підстави для виділення чотирьохкатегорій туристичних мотивів (спонук до подорожей):
1. Природні такліматичні мотиви. Рельєф місцевості, рослинність, температура повітря тощонадзвичайно привабливі для туриста, відіграють суттєву роль у створенні такихформ туризму, як спортивний, водний, гірськолижний, пляжний тощо.
2.Культурно-екологічні мотиви. Спілкування з природою розглядається якневід’ємний атрибут (потреба) особистісного розвитку людини.
3.Рекреаційно-психологічні мотиви. Відображають біологічні й психологічні потребинаселення міст, міських агломерацій у зміні середовища свого повсякденногоперебування.
4. Економічнімотиви. Проаналізувавши рівень розвитку туризму, можна помітити, що чим вищийрівень добробуту і культури суспільства, тим більше його членів у використаннісвого вільного часу надають перевагу туризму й пізнавальному краєзнавству.
2.Пропускний потенціал півдня України
рекреаційнийтуристичний крим україна
Стійкий розвитоктуризму залежить від нормування рекреаційного навантаження на природнікомплекси (або пропускного потенціалу).
Рекреаційненавантаження — це показник, що характеризується чисельністю туристів на одиницюплощі за певний період.
Пропускнийпотенціал території — це те максимальне навантаження, яке здатний витримати тойчи інший природний туристичний об’єкт без втрати своїх фізичних та естетичнихвластивостей.
Прийнятовиділяти три основні види (складові) пропускного потенціалу природноїтериторії:
1. Екологічнийпропускний потенціал — це такий рівень відвідуваності природного об’єкта абомісцевості, перевищення якого призводить до негативних екологічних наслідківабо в результаті дій самих туристів, або через функціонування інфраструктури,яка обслуговує туризм.
2. Психологічнийпропускний потенціал — це такий рівень відвідуваності туристичного об’єкта абомісцевості, перевищення якого спричинятиме погіршення вражень від йоговідвідування.
3. Демоетнокультурний(соціальний) пропускний потенціал — це такий рівень відвідуваності місцевостізаїжджими туристами, перевищення якого призводить до негативних наслідків длямісцевої культури і погіршення взаємовідносин місцевого населення з туристами.
Південь Українимає досить високий пропускний потенціал з його широкими дрібно піщанимипляжами, де розташовані профілакторії, пансіонати, будинки і бази відпочинку; зйого мінеральними водами, лікувальними грязями. На його території знаходяться 89об’єктів природно-заповідного фонду: частина Чорноморського біосферногозаповідника, 26 заказників, у тому числі лісовий заказник державного значення — Рацинська Дача; 30 пам’яток природи, серед яких — ботанічне урочище Степокдержавного значення. А також 19 парків — пам’яток садово-паркового мистецтва, утому числі Мостовський (державного значення), 13 заповідних урочищ,Миколаївський зоопарк. [2]
Таким чином,пропускний потенціал обмежує рівень використання ресурсного потенціалутериторії з точки зору стійкого збереження, підтримки і відновлення природнихвластивостей туристичного об’єкта або місцевості.
3. Туристичніресурси півдня України
Причорномор’я — регіон, який розташований на півдні України і частково припадає наПричорноморську низовину. Перетинається широкими (із серією терас) долинамирічок Дніпра, Південного Бугу, Дністра та інших. Берегова смуга регіонупереважно обривиста і має багато лиманів (Дніпровський, Дністровський та ін.) іпіщаних кіс. Одним із найважливіших чинників в історії Причорномор’я було утворенняна узбережжі Чорного моря грецьких полісів — рабовласницьких торгівельнихміст-держав: Ольвії, Херсонеса, Пантікапея й інших. Сьогодні УкраїнськеПричорномор `я славиться природно-рекреаційними ресурсами: узбережжя Чорногоморя з широкими дрібно-піщаними пляжами, мінеральні води, лікувальні грязі,об’єкти природно-заповідного фонду (Чорноморський біосферний заповідник,Асканія-Нова та ін.), пам’ятки природи та садово-паркового мистецтва державногозначення.
У низовинівеликих річок (Дунай, Дністер) і лиманів, на морських узбережжях і в шельфовійзоні розташовані високо цінні й унікальні природні комплекси, водно-болотніугіддя, екосистеми, що формують високий біосферний потенціал регіону, який маєнаціональне і міжнародне, глобальне значення. Всі ці фактори сприяли створеннюпершокласних кліматичних курортів, найбільш відомими з яких є Кароліно-Бугаз,Куяльник, Затока, Коблево, Очаків, Генічеськ, Скадовськ і багато інших.Культурним центром Причорномор’я є Одеса. Це місто має значну кількість культурнихпам’яток, пам’ятників видатним діячам культури і мистецтва. [2]
Південь країниомивають теплі Чорне та Азовське моря, які належать до басейну Атлантичногоокеану. Довжина берегової лінії Чорного моря в межах України становить понад 1500кілометрів (з них близько 50 відсотків придатні для використання у туристичних цілях).Середня температура води в серпні — 22 — 25 С, солоність води — 18 проміле.
Прибережнітериторії півдня України — осередки значних ресурсів грязьового лікування. Туристівприваблюють також морські купання, сонячні та повітряні ванни. Карпатськийрайон відомий цілющими мінеральними водами. Найбільша рекреаційна цінність на Поліссі- Шацькі озера. Лісостеповий район багатий на лікувальні мінеральні та радоновіводії.
Кримськийпівострів, що омивається Чорним та Азовським морями і має субтропічний клімат, єунікальним осередком багатих природно-рекреаційних, історико-культурних таспортивно-оздоровчих ресурсів.
До найважливішихоб’єктів природно-заповідного фонду в Криму належать Ялтинський гірсько-лісовийзаповідник, «Мис Мартьян», Карадазький заповідник, Кримське заповідно-мисливськегосподарство, 12 заказників, численні пам’ятки природи і садово-парковогомистецтва державного та місцевого значення.
Віддавнаславляться цілющі лікувальні грязі, термальні та мінеральні водибальнеологічних курортів у Євпаторії та Саках, Форосі, Голубій Затоці, Сімеїзі,Алупці, Гаспрі, Кореїзі, Лівадії, Ялті, Гурзуфі, Алушті, Судаку, Феодосії та уСтарому Криму.
Своєрідністютуристично-екскурсійного потенціалу регіон завдячує численним пам’яткам різних часів,народів та культур поряд з відомими історико-архітектурними заповідниками, пам’ятникамита музеями, а також науково-дослідним закладам. Це, зокрема, пам’яткаархітектури пізньоскіфської держави III ст. до н.е. Неаполь Скіфський, художніймузей. Інститут ефіроолійних культур та Інститут мінеральних ресурсів у Сімферополі;Алупкинський палац-музей та парк XIX ст.; пам’ятки історії і архітектури: Ханськийпалац XVI — XVIII ст., Успенський печерний
монастир VII — XIXст., фортеця «Чуфут-Кале», а також історико-архітектурний музей уБахчисараї; Кримська астрофізична обсерваторія Національної академії наук в смтНаучному; природні «Сфінкси» у Залісному; пам’ятки архітектури: курганиМелек-Чесменський та Царський IV ст. до н.е., залишки античних міст VI ст. дон.е. — Пантікапея, Німфея, Тірітаки, церква Іоанна Предтечі VIII — XIV ст. та фортецяЕні-Кале XVIII ст., історико-археологічний музей у Керчі; Державний історичний заповідник«Генуезька фортеця» (XIV ст.) у Судаку; історико-архітектурнийзаповідник «Генуезька фортеця Кафа» (XIV ст.),літературно-меморіальний музей О.С.Гріна та картинна галерея іменіІ.К.Айвазовського у Феодосії; Лівадійський виставочний комплекс, пам’яткаархітектури «Ластівчине гніздо», музей просто неба «Поляна казок»,будинок-музей А.П.Чехова, Нікітський ботанічний сад, Республіканський науково-досліднийінститут виноробства і виноградарства «Магарач», Масандрівський парк уЯлті.
Перспективними вКриму є пізнавальний, оздоровчий, спортивнийтуризмта сімейний відпочинок.
4.Організаційні форми та види туризму, поширені на півдні України
Організаційнимиформами туризму є міжнародний і внутрішній туризм.
До міжнародноготуризму належать: в’їзний туризм — подорожі в межах України осіб, які постійноне проживають на її території, та виїзний туризм — подорожі громадян України таосіб, які постійно проживають на території України, до іншої країни.
Внутрішнімтуризмом є подорожі в межах території України громадян України та осіб, якіпостійно проживають на її території.
Залежно відкатегорій осіб, які здійснюють туристичні подорожі (поїздки, відвідування), їхцілей, об’єктів, що використовуються або відвідуються, чи інших ознак існуютьтакі види туризму:
· дитячий;
· молодіжний;
· сімейний;
· для осіб похилого віку;
· для інвалідів;
· культурно-пізнавальний;
· лікувально-оздоровчий;
· спортивний;
· релігійний;
· екологічний (зелений);
· сільський;
· підводний;
· гірський;
· пригодницький;
· мисливський;
· автомобільний;
· самодіяльний.
Особливостіздійснення окремих видів туризму встановлюються законом.[8]
Більшість з цихвидів туризму розповсюджені на півдні України. Особливе місце займаютьпідводний та лікувально-оздоровчий туризм.
Чорне Море,Куяльницький лиман відіграють важливу роль в розвитку туризму на півдні України.
Своєрідністьгрупи лиманів полягає в тому, що на дні залягають шари мулових грязей, якамістить безліч різних мінеральних частинок і органічних речовин. Складніхімічні і біологічні процеси додали муловим грязям безцінні лікувальнівластивості.
Куяльник — одиніз старих грязевих курортів України, заснований в 1834 році в низов’ях лиману.Куяльницькі грязі сульфідного мула по своїх лікувальних властивостях визнаніеталонними. Вони сприяють зменшенню запальних процесів, укріплюють імунітет івідновлюють функції пошкоджених органів і систем організму. Ропа лиману такожмає лікувальні властивості, а мінеральна вода «Куяльник» допомагає призахворюваннях шлунково-кишкового тракту. [11]
Як свідчитьісторія, раніше в одеських лиманах, які прозвали «Солоними озерами», добувалине лише сіль. У минулому Куяльницький лиман, який був затокою Чорного моря,водилося багато риби. Коропи і щуки зустрічалися просто «неймовірної» величини.
Цілющувластивість Куяльницьких солей першими на собі випробували чумаки, якірозвозили її по всьому світу. Тоді і почали складатися легенди про дивовижнізцілення. «За здоров’ям» на береги лиману стали з’їжджатися сотні людей.«Піонером» Куяльницького лікування вважається особистий лікар губернатораНоворосії графа Воронцова, доктор Ераст Андріївський, який переконав міськівласті відкрити тут лікувальну установу. У 1833 році його ідея втілилася вжиття — тут з’явилася «Лікарня грязьвих і піщаних лиманських ванн». Протягомподальших декількох років прямо на очах виросло селище, в якому і зупинялисяхворі. За літній сезон сюди приїжджали тисячі людей зі www.nedaleko.com.ua/photos/sight-kurort-kuyalnik/images/2957/original.aspxвсіхкуточків світу. А на честь Андріївського, який відкрив першу сторінку в історіїКуяльницького курорту, названа одна з пересипних вулиць, а також встановленийпам’ятник. Довгий час сам лиман називали Андріївським.
Багато років Куяльникпродовжував служити місцем соляного промислу. Звідси вивозилися 3-4 мільйонипудів солі щорік. У ці часи курорт тягнув жалюгідне існування. І, лише колиодеська сіль поступилася місцем дешевшій кримській і донецькій кам’яній солі, Куяльникбув врятований від повного розграбування. Залишалося невирішеним питання з житлом.Зупинитися в готелях, або ж зняти будиночок в селищі могли собі дозволити лишезабезпечені люди. Останнім доводилося задовольнятися малим. За часів радянськоївлади Куяльник нарешті став справжньою народною здравницею. Грязелікарня, якабула відкрита ще в довоєнний час, була відновлена і змогла забезпечуватимаксимальну пропускну спроможність хворих.[13]
Чорне море євнутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Неоціненною є здатністьЧорного моря зміцнювати і поліпшувати здоров’я людей. Тепле і лагідне море,яскраве і ніжне сонце, напоєне пахощами трав і морською вологою повітря,унікальні лікувальні грязі заохочують сюди щороку сотні тисяч людей.Найвідомішими курортами Чорного моря є Ялта, Алушта, Євпаторія, Гурзуф,Одеса.[12]
5. Розвиток туризмупівдня України. Заходи
З метою розвиткутуризму на півдні України передбачається вжити таких заходів:
· продовжити роботу, пов’язану з корпоратизацієюта акціонуванням підприємств туристичної галузі, зміною форм власності іроздержавленням туристичних господарств.
· спрямовувати інвестиції на зміцнення матеріально-технічноїбази туристичних підприємств півдня України з урахуванням територіально-географічнихособливостей; залучати національний та зарубіжний капітал в туристичний бізнесУкраїни, створювати спільні підприємства.
· запровадити механізм здійснення узгодженоїцінової політики на туристичному ринку України.
· створити Укртурбанк — спеціалізований комерційнийтуристичний банк з розгалуженою мережею філіалів і відділень у регіонах, длязалучення інвестицій, акумулювання вільних коштів підприємств і фірм, окремих громадян,кредитування туристичних програм і проектів, проведення компенсаційних виплат, здійсненнярозрахунків відповідно до міжнародних норм
· розробити та подати на розгляд Кабінету МіністрівУкраїни пропозиції щодо проведення державної протекціоністської політики усфері організації туристично-оздоровчої роботи серед дітей, підлітків тамолоді.[4]
· створення в Україні транспортнихкоридорів. Вони можуть дати не тільки тисячі й тисячі нових робочих місць настрок будування, а й створити певний поштовх до появи багатьох малих тасередніх підприємств інфраструктури подальшого обслуговування транспортнихкоридорів.
Розвиток туризмуяк джерела валютних надходжень, забезпечення зайнятості населення, розширенняміжособистих контактів зростає. Міжнародний туризм в світі надто нерівномірний, що пояснюється насамперед різними рівнями соціально-економічногорозвитку окремих країн і регіонів.
В ряді країнтуризм став крупною самостійною галуззю господарства, що займає провідне місцев економіці. Це пояснюється тим, що сучасна індустрія туризму пропонує широкийспектр послуг для туристів під час закордонних подорожей. Південь Українизавдяки зазначеним заходам має всі шанси вийти на міжнародний рівень туризму,його обслуговування.
Висновок
Хотілося бзазначити, що Україна об’єктивно має могутній туристичний потенціал, який, нажаль, використовується не дуже ефективно. Так, вагомою складовою туристичногопотенціалу країни є історико-культурні пам’ятки, природні ресурси півдняУкраїни.
На півдніУкраїна омивається Чорним і Азовським морями. Вихід до Дунаю забезпечуєсполучення із 7 країнами Західної Європи. По території півдня України проходятьважливі залізничні та автомобільні магістралі. Розвинута авіамережа забезпечуєзв’язок країни майже з усіма точками земної кулі.
Природнийпотенціал України складають узбережжя Чорного та Азовського морів, рельєф, водні(понад 70 тис. річок, більше 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ),лісові, рослинні та тваринні ресурси. На їх основі створено 5 національнихприродних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам’яткисадово-паркового мистецтва, які належать до природоохоронних територій.Родовища лікувальних грязей, а також мінеральних і радонових вод входять дорекреаційного потенціалу нашої країни, який має не тільки внутрішнє, а йміжнародне значення.
Отже,проаналізувавши ситуацію в туристичній галузі України, я спробувала виокремитиїї головні проблеми та спробувала зазначити заходи, що допоможуть вийти з кризитуристичного бізнесу. Звичайно, така робота є далекою від висновків та думоксправжніх фахівців та експертів в цій галузі. В першу чергу – аби досягтиуспіху слід докласти загальних зусиль до розв’язання проблеми. Це мають бути нелише викладені на папері думки законодавців з приводу того, якою б вони хотілибачити галузь туризму у майбутньому, а конкретні вчинки з їх боку. І починатислід не тільки з економічних та законодавчих нюансів. Так, на сьогодні можнаговорити про деяке покращення загальної ситуації. Спостерігається певназацікавленість іноземних інвесторів. Розпочато реконструкцію ряду готелів (декількамільйонів доларів вкладено в ялтинський готель “Ореанда” та відому “Полянуказок”).
Туристичнагалузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Алене можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде заразрозвиток галузі, залежить все її майбутнє зокрема та майбутнє економіки, а,отже, і життя України в цілому.
РеалізаціяОсновних напрямів стимулюватиме туристичну діяльність в Україні, посилитьвзаємозв’язок туризму з іншими пріоритетними сферами соціального, економічногота культурного розвитку окремих регіонів і всієї країни. А це, у свою чергу,сприятиме зростанню авторитету України на світовому ринку туристичних послуг,зміцненню економіки країни, наповненню державного бюджету, створенню потужноїтуристичної галузі, зростанню добробуту українських громадян, збереженнюісторико-культурної спадщини, піднесенню духовного потенціалу суспільства. [5]
Туризм здійснює пізнавальні,рекреаційні, оздоровчо-спортивні, розважальні та інші функції. Нині туризмзаймає незначне місце в економіці України порівняно з державами розвинутого туризму.Надходження від туристичної діяльності становлять в обсязі внутрішньоговалового продукту держави близько одного відсотка. Якщо покращити ситуацію напівдні України, можна збільшити цей показник, підняти економіку країни, досягтиєвропейського рівня обслуговування та якості туристичних ресурсів України.
Література
1. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2кн. — Л.: Світ, 1999.
2. http://www.ukrtourism.com/region-black_sea/turizm_by_regions/list.html
3. http://uk.wikipedia.org/wiki/Файл:Ukraine_tourism_10.png
4. http://lawua.info/bdata2/ukr2753/index.htm
5. http://www.tourism.crimea.ua/min_tur/zakon/tamog22.htm
6. http://geoknigi.com/book_view.php?id=804
7. http://tourlib.net/books_ukr/smal11.htm
8. Закон України “Про туризм” від15.09.1995 р.
9. http://uk.wikipedia.org/wiki/Туризм_в_Україні
10. www.poezdnik.kiev.ua/morya/chernoe/chernoe_more2.html
11. uk.wikipedia.org/wiki/Куяльницький_лиман
12. ukr-tur.narod.ru/fisgeo/fisukr/more/chornemore/chornemore.htm
13. www.nedaleko.com.ua/sight/Курорт_Куяьник.uk