Економічний аналіз підприємства

–PAGE_BREAK–Фінансове планування — це процес визначення обсягу фінансових ресурсів за джерелами формування і напрямками їх цільового викорис­тання згідно з виробничими та маркетинговими показниками підпри­ємства у плановому періоді. Метою фінансового планування є забезпе­чення господарської діяльності необхідними джерелами фінансування.
Отже, основними завданнями фінансового планування на підпри­ємстві є:
• забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхід­ними фінансовими ресурсами;
• установлення раціональних фінансових відносин із суб’єктами господарювання, банками, страховими компаніями тощо;
• визначення шляхів ефективного вкладення капіталу, оцінка ра­ціональності його використання;
• виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за ра­хунок раціонального використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;
• здійснення контролю за утворенням та використанням платіж­них засобів. Фінансове планування дає змогу розв’язати такі конкретні питання:
• які грошові кошти може мати підприємство в своєму розпоря­дженні;
• які джерела їх надходження;
• чи достатньо засобів для виконання накреслених завдань;
• яка частина коштів має бути перерахована в бюджет, позабю­джетні фонди, банкам та іншим кредиторам;
• як повинен здійснюватися розподіл прибутку на підприємстві;
• як забезпечується реальна збалансованість планових витрат і дохо­дів підприємства на принципах самоокупності та самофінансування.
Фінансовий план — це найважливіший елемент плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінан­совою діяльністю. Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:
— прогноз обсягів реалізації;
— баланс грошових надходжень та витрат;
— таблицю доходів та витрат;
— прогнозований баланс активів та пасивів підприємства.
Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі, що її вони вважають для себе найбільш прийнятною. Найпоширенішою формою фінансового плану є ба­ланс доходів та видатків.
Мета складання фінансового плану полягає у взаємоузгодженні доходів та витрат. За перевищення доходів над витратами сума пе­ревищення може направлятися в резервний фонд.
Коли витрати перевищують доходи, визначається сума фінансових ресурсів, якої бракує. Додаткові фінансові ресурси можна одержати за рахунок кредитів, позик, випуску цінних паперів тощо. Якщо джерело додаткових фінансових ресурсів уже відоме, то ці кошти включають­ся в дохідну частину, а сума погашення заборгованості в плановому періоді — у витратну частину фінансового плану.
Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах. Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показни­ків дохідної, а потім витратної його частин.
У процесі складання балансу доходів та витрат необхідно перевіри­ти взаємо узгодженість запланованих сум витрат та відрахувань із дже­релами покриття їх відповідними доходами та надходженням коштів, передбачених у першому розділі балансу доходів та витрат. Витрати на реалізацію продукції, передбачені в другому розділі балансу доходів та витрат, повинні покриватися з виручки від реалізації продукції та по­слуг (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного збору). Якщо виручка від реалізації продукції та послуг (за вирахуванням податків) виявляється меншою за витрати на реалізовану продукцію, тоді прибуток у першому розділі буде відсутній. У другому розділі з’являться збитки в сумі перевищення витрат над виручкою.
Таблиця3.1
Основні економічні показники господарської діяльності підприємства за планом і фактично(2006р.)
Показники
Значення
Відхилення
За планом
фактично
+,-
%
1
2
3
4
5
1. Обсяги господарської дiяльностi
(валова продукцiя), тис, грн.
14476,2
14194,4
-281,8
-1,98
2. Чистий дохiд (виручка). Тис, _рн..
12063,5
11828,7
-234,8
-1,75
3. Валовий прибуток. Тис, грн.
663,7
500,6
-363,1
-32,58
4. Операцiйний прибугок, тис, грн.
241,0
-493,3
-734,3
-100,00
5. Чистий прибуток, тис, грн.
180,75
—
-180,7
-100,00
6. Середньооблiкова чисельнiсть
працiвникiв, чол.
215
214
-1
-0,47
7.   Середньорiчна вартiсть:
— необоротних активiв, тис. грн.
–оборотних активiв, тис, грн.
5740,3
4173,7
5639,6
4036,0
-1800,7
-137,7
-1,78
-3,41
8. Фондовiддача
4,39
5,37
0,98
18,24
9. Коефіцiєнт оборотностi оборотних активiв
2,79
2,85
0,06
2,15
10. Продуктивнiсть працi, тис.
грн. /чол.
53,23
55,27
2,04
3,69
11. Середньомiсячна заробiтна плата
одного працiвника, грн.
0,998
1,004
0,006
0,49
12. Рентабельнiсть господарської дiяльностi, %
–
0,0
–
–
14. Рентабельнiсть активiв пiдприємства, %
–
0,0
–
–
14. Рентабельнiсть власного капiталу,.%
–
0,0
–
–
Оцінюючи показники динаміки можна простежити декілька закономірних тенденцій:
–                        порівнюючи показники прибутковості за 2005,2006, і план 2007рр. видно, що підприємство перетворюється на цьому відрізку своєї діяльності з збиткового у прибуткове;
–                        показники трудового процесу і заробітної плати залишились позитивно стабільними і ростуть;
–                        рентабельність може бути нульовою і навіть негативною, а підприємство залишатися стабільним і розвиватися – це просто фаза життєвого циклу.

4.Бухгалтерський облік на підприємстві
Керуючись Законом України «Про бухгалтерский облiк i фiнансову звiтнiсть в Україні» вiд 16.07.99 р. №>996-ХIУ. затвердженими МФ України положеннями (стандартами) бухгалтерского облiку, iнструкцiями та іншими нормативними актами, якi регулюють, порядок ведення бухгалтерского облiку, складання та подання фiнансової звiтностi, виконуючи вимоги, передбаченi Статутом пiдприємства, з метою отримання прибуткiв та задоволення матерiальних та iнших соцiальних потреб працiвникiв пiдприємства на пiдприємствi здiйснюється ведення бухгалтерського облiку, складання та подання звiтностi.
Створення органiзацiйної основи бухгалтерського облiку на підприємстві належить до компетенцiї власникiв закритого акціонерного товариства «Житомирпромспецбуду та передбачає встановлення вiдповiдних обов’язків його керiвника та працiвникiв бухгалтерiї.
Для забезпечення ведення бухгалтерського облiку на пiдприємствi i на виконання пункту 4 статтi 8 Закону про бухоблік, бухгалтерський облiк здiйснюється бухгалтерiєю підприємства, яку очолює головний бухгалтер.
Кiлькiсний та якiсний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом i затверджується окремим наказом керiвника пiдприємства.
Права й обов’язки головного бухгалтера та всіх посадових осiб бухгалтерiї визначаються Законом про бухоблік, посадовими iнструкцiями i затверджуються окремим наказом керiвника пiдприємства. Тривалiсть операцiйного циклу, з метою класифiкацiї активiв, вважається рiвною одному мiсяця. Бухгалтерський облiк ведеться на основi Плану рахункiв бухгалтерського облiку активiв, капiталу, зобов’язань та господарських операцiй пiдприємств i органiзацiй та Iнструкцiї №291, за допомогою програми I С Бухгалтерiя.
Облiк адмiнiстративних витрат здiйснювати за таким перелiком статей:
— зарплата адмністративно-управлiнського персоналу;
— вiдрахування на соцiальне страхування;
— амортизацiя необоротних активiв загальногосподарського призначення;
— амортизацiя нематерiальних активiв загальногосподарського призначення;
— витрати на вiдрядження працiвникiв адмiнiстрацiї;
— витрати на банкiвськi послуги;
— витрати на аудиторськi, юридичнi послуги;
— утримання автотранспорту загальногосподарського призначення;
— витрати на охорону;
— податки, збори, обов’язковi платежi;
— поштовi витрати;
— iншi витрати, пов»язанi з утриманням адмiнiстрацiї.
Облiк витрат на збут здiйснювати за такими статтями:
— заробiтна плата працiвникiв збуту;
— вiдрахування на соцiальнi заходи;
— амортизацiя необоротних активiв вiддiлу збуту;
— транспортнi витрати, пов«язанi зi збутом продукцiї;
— витрати на рекламу готової продукцiї;
— iншi витрати, пов»язанi зi збутом.
Дохiд визнавати на дату виконаних робiт, а оцiнювати вiдповiдно до П(С)БО-15.
Витрати вiдображати в балансi одночасно зi зменшенням активiв або збiльшенням зобов’язань, а у Звiтi про фiнансовi результати — одночасно з доходами, для отримання яких вони понесенi.
Здiйснювати податковий облiк згiдно законодавства України.
При прийняттi вiдповiдних Положень (стандартiв) бухгалтерського облiку, що регулюють iншi сфери дiяльностi пiдприємства, до цього наказу можуть вноситися змiни i доповнення.
З таблиці4.1 видно, що у вартості суттєво зменшилися в основному основні засоби – приблизно на два мільйони дев’ятсот тисяч гривень. Це дуже добре видно у відхиленні загальних структур двох балансів.
Таблиця4.1
Характеристика активів та зобов’язань підприємства за балансом
Показники
На31.12.2005р.
На31.12.2006р.
Відхилення
Тис. грн.
Питома вага,%
Тис. грн.
Питома вага,%
+,-
%
Пунктів стр-ри
Активи
1.Основні засоби
3311,5
26,30
2202,6
22,78
-1108,9
-33,48
-3,52
2.Довгострокові фінансові інвестиції
5000,0
39,71
3256,6
33,68
-1743,4
-34,87
-6,03
3.Інші необоротні активи
108,0
0,86
59,6
0,62
-48,4
-44,81
-0,24
4.Виробничі запаси
530,3
4,22
704,4
7,29
174,1
32,83
3,09
5.Готова продукція
59,1
0,47
58,3
0,60
-0,8
-1,35
0,13
6.Дебіторська заборгованість за товари, роботи і послуги
2634,4
20,92
2976,0
30,78
341,6
12,96
9,86
7.Інша поточна дебіторська заборгованість
805,1
6,39
174,1
1,80
-631,0
-78,37
-4,59
8.Грошові кошти
36,4
0,29
188,1
1,95
151,7
416,75
1,66
9.Інші оборотні активи
106,4
0,84
48,6
0,50
-57,8
-54,32
-0,34
Разом
12591,4
100,0
9668,3
100,0
-2923,1
-23,21
—
Зобов’язання
1.Статутний капітал
6464,8
51,34
6464,8
66,87
0,0
0,00
15,53
2.Додатковий капітал
2736,7
21,73
—
—
-2736,7
—
-21,73
3.Резервний капітал
7,7
0,06
21,3
0,22
13,6
176,62
0,16
4.Нерозподілений прибуток
218,7
1,74
403,9
4,18
185,2
84,68
2,44
5.Короткострокові кредити банків
—
—
270,0
2,79
270,0
—
2,79
6.Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями
112,8
0,90
—
—
-112,8
—
-0,90
7. Кредитрська заборгованість
2560,3
20,33
1641,0
16,97
-919,3
-35,90
-3,36
8. Поточні забов’язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування, з оплати праці тощо
358,0
2,84
704,6
7,29
346,6
96,81
4,45
9. Іншші поточні зобов’язання
132,4
1,06
162,7
1,68
30,3
22,89
0,62
Разом
12591,4
100,0
9668,3
100,0
-2923,1
-23,21
—
Причиною цього є нарахування амортизації на не оборотні активи.
Що ж до оборотних активів, то вони у вартості суттєво не втратили, а деякі мали навіть і збільшення вартості ( виробничі запаси, грошові кошти, частково дебіторська заборгованість ).
Розглядаючи структуру пасивів ми бачимо, що деякі його пункти присутні в балансі 2005року і відсутні в балансі 2006року, і навпаки( Додатковий капітал Короткострокові кредити банків Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями ). Суттєво же впливаючих на господарську діяльність змін у інших пунктах не відбулося.
5.Внутрішній механізм підприємства. Внутрішня економічна політика підприємства
Проведення управлінського аналізу розбивається на три основних етапи:
По-перше відбувається аналіз організаційної і виробничої структури підприємства і рентабельності діяльності
На другому етапі формуються центри відповідальності (центри прибутків).
По-третє в ході аналізу розраховуються основні показники діяльності центрів відповідальності: кінцевий прибуток, окупність інвестиційних проектів центра тощо. Загальну суму прибутку, заробленого підприємством, необхідно розподілити, по-перше, по виробничим підрозділам, по-друге, по функціональним підрозділам. Прибуток перерозподіляється після виплати податків, тобто, враховуються всі можливі доходи та витрати.
На підприємстві центрами прибутку є цехи, які формують умовний розрахунковий прибуток; бригади1,2,3,4; підрозділ збуту.
На підприємстві центрами витрат є заготівельні підрозділи; техніко-обслуговуючий підрозділ; тощо.
Відповідальність підрозділів центрів витрат і їх діяльність є більш жорстко регламентованими, ніж підрозділів центрів прибутку.
Управління підприємством.
Правління здійснює поточне упраління товариством, з правління починається аналіз організаційної структури підприємства (Рисунок5.1, Рисунок5.2).
Функціональні керівники керують роботою відділів підприємства. Між функціональними відділами виникають функціональні зв’язки. Функціональні керівники не мають безпосереднього виходу на робітників. Управлінська структура підприємства пронизана лінійно-функціональними зв’язками. Функціональними керівниками являються начальники всіх відділів та управлінь сформованих по функціональній ознаці.
За лінійною ознакою сформовані чехи та дільниці, а також бригади, які здійснюють статутну діяльність.
У нашому випадку підприємство повністю задовольняє лінійно-функціональна структура, бо підприємство має два основні види діяльності(що впливає на гнучкість зв’язків між підрозділами), це надання послуг з будівництва і ремонту, а також виробництво і продаж будівельних матеріалів. За допомогою цього компенсуються основні недоліки лінійно-функціональної організаційної структури підприємства.
Таким чином, даючи загальну характеристику організаційної структури, можна виділити декілька положень, що визначають її значимість:
         — організаційна структура фірми забезпечує координацію всіх функцій менеджмента;
         — структураа організації визначає права і обов’язки (повноваження і відповідальність) на управлінських рівнях;
         — від організаційної структури залежить ефективна діяльність фірми, її виживання і процвітання;
    продолжение
–PAGE_BREAK–         — структура, прийнята в даній конкретній фірмі, визначає організаційну поведінку її співробітників, тобто. стиль менеджмента і якість праці колективу.
Внутрішня економічна політика підприємства
На нашому підприємстві до основних засобiв вiдносять матерiальнi активи, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року, первiсна вартiсть яких бiльша за 1000 грн. Облiковою одиницею бухгалтерського облiку основних засобiв вважається об’єкт основних засобів Лiквiдацiйна вартiсть об’єктiв основних засобiв прийнята рiвною 0. Нарахування амортизацiї за основними засобами здiйснювається за податковим методом. Матерiальнi активи з термiном корисного використання (експлуатацiї) понад один рiк вартiстю до 1000 трн. є малоцiнними необоротними матерiальними активами (МНМА). Амортизація малоцінних необоротних матерiальних активiв (МНМА) нараховується у першому мiсяцi використання об’єкта в розмiрi 100% його вартостi.
Термiн використання нематерiальних активiв визначається по кожному об’єкту окремо, в момент його зарахування на баланс, виходячи з:
— термiну використання подiбних нематерiальних активiв;
— передбачуваного морального зносу, правових чи iнших подiбних обмежень щодо строкiв використання та iнших факторiв.
Амортизацiю нематерiальних активiв здiйснюється прямолiнiйним методом.
Резервування коштiв для здiйснення майбутнiх витрат i платежiв не провадити. Використовується метод оцiнки вибуття сировини, матерiалiв, напiвфабрикатiв, МШП, iнших виробничих запасiв i готової продукцiї за середньозваженою собiвартiстю.
Виробнича собiвартiсть продукцiї складається з таких статей (склад виробничої собiвартостi обумовлюється для кожного об’єкта облiку затрат):
сировина i матерiали;
комплектуючi вироби, напiвфабрикати;
основна та додаткова зарплата робiтникiв виробництва;
-вiдрахування на соцiальне страхувания;
змінні та розподiлені постiйні загальновиробничi витрати.
Застосовується нормативний метод облiку витрат на виробництво i калькулювання собiвартостi продукцiї.
3 метою визначення виробничої собiвартостi продукцiї встановлюється такий перелiк змiнних i постiйних загальновиробничих витрат:
а)   зміннi:
— витрати, пов язанi з енергопостачанням технологічного процесу;
— витрати на водопостачання технологiчного процесу;
б)   постiйнi:
— заробiтна плата та iншi виплати апарату управлiння дiльницями;
— вiдрахування на соцiальне страхування вiд зарплати апарату управлiння дiльницями;
 – витрати на опалення, освiтлення, водопостачання та iншi послуги третiх осiб з утримання виробничих примiщень;
— амортизацiя основних засобiв загальновиробничого призначення iз застосуванням податкового методу нарахування амортизацiї;
— витрати на ремонт цехового обладнання.
Установлено порядок розподiлу загальновиробничих витрат пропорцiйно сумi обсягу виконаних робiт.
Оцiнка залишкiв незавершеного виробництва провадиться у розрiзi видiв готової продукцiї (замовлень) i статей калькуляцiї з визначенням фактичної вартостi залишкiв сировини i матерiалiв за рахунок вартостi витрат iнших статей калькуляцiї пропорцiйно вартостi сировини i матерiалiв за фактичною виробничою собiвартiстю.
6.Нормування і оплата праці
Форма i системи оплати працi на підприємстві.
Оплата працi робiтникам проводиться за дiючими на пiдприємствi відрядними розцiнками, тарифними ставками, посадовими окладами за фактично виконаний обсяг будiвельно — монтажних робiт.
Встановлені форми i системи оплати працi:
 – для робiтникiв вiдрядникiв — вiдрядна, вiдрядно- премiальна;
— для робiтникiв погодинникiв — погодинна, погодинно-премiальна.
Розмiрiв тарифних ставок i окладiв переглядається при зміні розміру мiнiмальної заробiтної плати у вiдповiдностi з Законом України “Про державний бюджет” на коефiцiєнт її пiдвищення з урахуванням діючих міжпосадових мiжквалiфiкацiйних) спiввiдношень в оплатi працi.
Грошова винагорода працiвникам та службовцям за загальними результатами роботи за рiк виплачується при наявностi коштiв згiдно з розробленим Положенням.
За високi показники у працi, при наявностi прибутку на пiдприємствiї спецiалiстам, службовцям i лiнiйним працiвникам можуть встановлюватись надбавки до посадового окладу з коефiцiєнтом один, два, три, чотири, а в окремих випадках i бiльше.
Виплати заробiтної плати працiвникам пiдприємства здiйснюються у гривнях. Як виняток за згодою працiвника частина заробiтної плати може виплачуватись у натуральному виглядi за цiнами нарiвнi собiвартостi бажаної для працiвника продукцiї. За заявою працiвника здiйснюються безготівкові платежi за рахунок заробiтної плати на оплату комунальних послуг, навчання працiвника i його членiв сiм’ї, лiкування тошо.
Виплата заробiтної плати здiйснюється двiчi на мiсць 12 та 23 числа. В день остаточної виплати заробiтної плати працiвникам видаються листки про суму нарахованої та утриманої заробiтної плати.
Ставка (оклад) для працiвникiв, якi виконують неквалiфiковану роботу, кур’єр, прибиральник службових примiщень, сторож, прибиральник цехiв, встановлюється у розмiрi мінімальної заробiтної плати.

Нормування праці.
Запровадження, змiна та перегляд норм працi (виробiтку) проводиться адміністрацією за погодженням з профспiлковим комiтетом.
Встановлюються зниженi норми виробiтку на 20% для:
Інвалідів, вагiтних жiнок, молодих робiтникiв, прийнятих на роботу пiсдя закінчення загальноосвiтнiх шкiл, професiйно — технiчних училищ, строкової вiйськової служби, а також для тих, хто пройшов навчання безпосередньо на виробництвi на протязi шести мiсяцiв.
Профспілковий комiтет зобов’язується: представляти та захищати на всiх рiвнях управління представників членiв профспiлок пiдприємства у сферi оплати працi; регулярно аналiзувати розподiл та використання коштiв фонду оплати праці, вносити пропозицiї i вживати заходiв до найбiльш раціонального використання його для потреб колективу; здійснювати контроль за дотриманням на пiдприємствi законодавства i питань оплати працi, своєчасною виплатою заробiтної плати; аналізувативати рiвень середньої заробiтної плати на пiдприємствi у галузї, готувати пропозицiї щодо вдосконалення оплати працi; проводити перевiрки нарахування працiвникам заробiтної плати, зборів і підстав вiдрахувань з неї; у разі виникнення заборгованостi iз виплати заробiтної плати, погоджувати виконання графiка погашения цiєї заборгованостi.
На пiдприємствi встановлено 40 годинний робочий тиждень за роппорядком, що встановлюється за погодженням з профспiлковим комітетом з урахуванням специфiки виробництва iз розрахунку нормальної тривалостi робочого дня 8 годин, при 8 годинному 5 денному робочому тижнi. Розпорядок роботи товариства з 8-00 до 17-00 обiдня перерва одна година з 12-00 до 13-00. Вихiднi суботу, недiля
Форми і системи оплати праці, як вже зазначалось, встановлюються як для погодинників, так і для відрядників. За цим принципом визначається (за тарифними ставками) посадовий оклад, який разам з можливими додатковою заробітною платою, премією, матеріальною допомогою, виплат за чергову відпустку тощо складають загальну суму виплат. З загальної суми виплат вираховується податок на доходи фізичних осіб( 15% ), вирахування у Пенсійний фонд( 2(0,5)% ), Фонд соціального страхування від тимчасової втрати працездатності( 1(0,5)% ), Фонд соціального страхування на випадок безробіття( 0.5% ); також на нашому підприємстві діє профспілка, члени якої із своєї заробітної плати здійснюють членські внески у розмірі 1% від заробітної плати.

7.Норми та нормативи витрат матеріальних цінностей на підприємстві
Розмiр власних оборотних активiв, що необхiднi пiдприємству для забезпечення нормальної дiяльностi, встановлюється нормуванням.
Нормування — це процес обчислення тої частини оборотних активiв (запасiв та затрат), яка потрiбна пiдприємству для забезпечення нормального, неперервного процесу виробництва, реалiзацiї продукцiї та розрахункiв.
Основним завданням нормування є розробка в кожному пiдприємствi економiчно обгрунтованих норм та нормативiв власних оборотних активiв, що забезпечують прискорення обiгу та найбiльш ефективнє використовування матерiальних i фiнансових ресурсiв.
При розрахуику нормативу власних оборотних активiв необхiдно виходити з виробничого напрямку пiдприємства, планiв виробництва та реалiзацiї продукцiї, її собiвартостi, норм витрат та запасiв товарно-матерiальних цiнностей, що передбаченi у планах виробництва та матерiально-технiчного постачання, умов розрахункiв iз заготiвельниками та постачальниками. а також забезпечення прискорення обiгу активiв.
Нормування оборотних активiв включає розробку та встановлення в кожному пiдприємствi спецiальних норм за окремими видами матерiальних цiнностей, затрат виробництва i т.д. та розрахунок нормативу власних оборотних активiв у грошовому виразi на кiнець року, кварталу.
Норма — це обчислювана за встановленим порядком за кожним видом оборотних активiв вiдносна або мiнiмальна їх величина, що необхiдна для розрахуику нормативу. За окремими видами оборотних активiв вона розраховується в абсолютних величинах (гривнях, копiйках), за iншими — у вiдносних величинах (днях, вiдсотках).
Норми оборотних активiв за їх видами повиннi розроблятися на пiдприємствi спецiальпою комiсiєю, що очолена керiвником, у вiдповiдностi до «Типового порядку визначення норм запасiв товарно-матерiальних цiнностей», що затвердженi Мiпiстерством фiнансiв та Мiнiстерством економiки України у 31.05.93 р.
Норматив — це мiнiмальний розмiр власних оборотних активiв у грошовому виразi, що необхiдний пiдприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалiзацiї продукцiї та розрахункiв. Нормативи власних оборотних активiв повиннi враховувати потреби пiдприємства в активах не тiльки для основної дiяльностi, але й для капiтального ремонту будинкiв, споруд, що виконується господарським способом, а також для допомiжних пiдприємств та iнших служб пiдприємств, що не знаходяться на самостiйпому балансi.
Норми та нормативи обчислюються складанням спецiальних розрахункiв за кожним видом оборотних активiв, шо нормуються. Визначаються нормативи на кiнець плапованого року за окремими видами оборотних активiв множенням норми на об’єм (одноденну витрату) нормованих цiнностей або затрат виробництва. що приймаються в розрахунок. Данi, що необхiднi для розрахуику норм та нормативiв за окремими елементами нормованих оборотних активiв, беруть з вiдповiдних видiв бухгалтерської звiтностi (балансiв та iн.) та таблиць виробничо-фiнансовоi о плану.
Особливiстю в обчисленнi нормативiв оборотних активiв є те, що за окремими їх видами (незавершеному виробництвi) нормативи встановлюються в об’ємi повної потреби пiдприємства в них. а за iншими (сировиною та основним матерiалам, пальним, запасним частинам, тарою, допомiжним та iишим матерiалам) — у розмiрi мiнiмальної потреби. Цє пов’язано з тим, що витрати незавершеного виробництва не вiдшкодовуються виручкою вiд реалiзацiї продукцiї запланованого року, а включаються до собiвартостi продукцiї наступних перiодiв, тому на них пiдприємствами видiляються активи у повному обсязi. Запаси ж сировини, основних матерiалiв, пального та iнших товарно-матерiальних цiнностей споживаються та вiдшкодовуються систематично, тому на них пiдприємствами видiляються активи в обсязi мiнiмальних запасiв, що забезнечують неперервний процес виробництва.
Норматив власних оборотних активiв на сировину, основнi матерiали та напiвфабрикати визначається множенням вартостi їх однодобової витрати в запланованому роцi на норму запасу в днях. У виглядi формули це може бути подано як:
Н = ОN, де Н — норматив власних оборотних активiв. грн.;
О — одноденна витрата сировини, матерiалiв та напiвфабрикатiв, грн.;
N- норма оборотних активiв, днiв.
При цьому, однодобова витрата сировини, матерiалiв та напiвфабрикатiв визначається дiленням вартостi їх рiчної (квартальної) витрати в запланованому роцi на 360 (90) днiв. У нашому випадку ми визначаємо витрачання на одну машино-годину.
Норма оборотних активiв за кожним видом або однорiдною групою матерiалiв враховує час їх перебування у поточному, страховому, транспортному, технологiчному запасах, а також час, необхiдний для вiдвантаженпя, доставки, прийому та склаДування матерiал iв.
Сукупний норматив визначається додаванням усіх нормативів. За таблицею7.1 ми можемо визначити сукупний норматив за весь місяць додаючи суми по всіх нормативах.
Нсукупний=1927,48+11092,45+622,12+187,24=13 829,29грн.
Таким чином визначається сукупна потреба у товарно-матерiальних цінностях на місяць.

8.Фінанси підприємства
Підприємства, якi працюють в умовах ринкових вiдносин, несуть повну вiдповiдальнiсть за своїми зобов’язаннями перед ланками фінансово — кредитної системи, постачальниками, своїми працівниками, а також за результати своєї виробничо-фiнансової дiяльностi. Здатнiсть пiдприємства своєчасно погашати свої борговi зобов’язання характеризують фiнансовий стан пiдприємства.
Пiд фiнансовим станом пiдприємства також розумiють рiвень його забезпеченостi вiдповiдним обсягом фiнансових ресурсiв, необхiдних для здiйснення ефективної господарської дiяльностi та своєчасного здiйснення грошових розрахункiв за своїми зобов’язаннями.
Фiнансовий стан — це одна з найважливiших характеристик виробничо-фiнансової дiяльностi пiдприємств. Вiн може бути добрим чи поганим.
Кожне пiдприємство повинно прямувати до позитивного фiнансового стану, тобто до створення достатнього обсягу фiнансових ресурсiв, що виступає гарантом своєчасностi розрахункiв з постачальниками, бюджетом та iншими ланками фiнансової системи, подальшого економiчного та соцiального розвитку.
Оцiнка фiнансового стану пiдприємства повинна здiйснюватись за допомогою вирахування системи економiчних показникiв, якi характеризують господарсько-фiнансове становище господарюючих суб’єктiв.
Метою оцiнки фiнансового стану пiдприємства виступає пошук резервiв збiльшення його прибутковостi, рентабельностi i платоспроможностi.
Основними показниками, якi характеризують фiнансовий стан
підприємства є:
— прибутковiсть (рентабельнiсть);
— оптимальний розподiл прибутку;
— наявнiсть оптимальних розмiрiв власних оборотних активiв, якi забезпечують нормальний процес виробництва та реалiзацiї продукції;
— наявнiсть власних джерел формування оборотних активiв в обсязi, достатньому для їх покриття;
— платоспроможнiсгь пiдприємства та iнше.
Якщо пiдприємство досягає у вказаних напрямках необхiдних оптимальних параметрiв, його фiнансовий стан стiйкий. Якщо ж пiдприємство не отримує, скажiмо, прибуток у розмiрах, якi б забезпечували необхiдний прирiст власних фiнансових ресурсiв, його фiнансовий стан не може бути стiйким. Тому розгляд змiсту, порядку розрахунку вказаних показникiв, їх взаємозв’язку i впливу на фiнансовий стан пiдприємства є досить суттєвим.
Визначення фінансового стану на нашому підприємстві здійснює бухгалтерія. Вона визначає основні показники, що потім доводяться до керівництва для прийняття управлінських рішень.
Терміни сплати податків:
ПДВ – сплачується щомісяця в кінці місяця ( 100 000грн ),
Податок на прибуток – сплачується через сорок днів після закінчення кварталу ( 30 000грн ),
Податок на землю — в кінці місяця ( 5 000грн ),
Відрахування до Пенсійного фонду – щомісячно до 20 числа ( 100 000грн ),
Збір за воду – через сорок днів після закінчення кварталу ( 500грн ),
Збір за забруднення — через сорок днів після закінчення кварталу (2000грн),
Податок на транспорт – через 14 днів після закінчення кварталу (14000грн),
Комунальний податок – щомісячно до 15 числа місяця ( 300грн ),
Відрахування насоціальне страхування – з виплатою заробітної плати (10 000грн ).
Під сутністю фінансової стійкості розуміють забезпечення запасів та витрат джерелами коштів для їх формування.
Фінансова стійкість – це такий стан підприємства, коли об’єм його майна (активiв) достатнiй для погашення зобов’язань, тобто пiдириємство є платоспроможним. Або, фiнансова стiйкiсть пiдприємства це таке його становище, коли вкладенi в пiдприємницьку дiяльнiсть ресурси окупаються за рахунок грошових надходжень вiд господарювання, а отриманий прибуток забезпечує самофiнансування та незалежнiсть пiдприємства вiд зовнiшнiх залучених джерел формування активiв. Визначається фiнансова стiйкiсть вiдношенням вартостi матерiальних оборотних активiв (запасiв та витрат) до величини власних та позичених джерел коштiв для їх формування.
Для характеристики фiнансової стiйкостi пiдприємства використовується система абсолютних та вiдносних показникiв. Найбiльш узагальнюючими абсолютними показчиками фiнансової стiйкостi є вiдповiднiсть або невiдповiднiсть (надлишок або нестача) джерел коштiв для формування запасiв i затрат, тобто рiзниня мiж сумою джерел коштiв i сумою запасiв i витрат(Таблиця 8.2).
    продолжение
–PAGE_BREAK–