КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Групова навчальна діяльність»
Зміст
Вступ
1. Історія виникнення технології
2. Концептуальні положення
3. Мета технології групової навчальної діяльності –
розвиток дитини як суб’єкта навчальної діяльності
4. Зміст технології групової навчальної діяльності учнів
5. Робота в малих групах
6. Типи уроків з груповими формами роботи
7. Конспекти уроків
8. Висновок
Література
Вступ
Діяльністьучителянадзвичайнобагатогранна.Кожногодняінакожномууроцівінмає вирішуватицілийкомплексзавданьзнавчання,вихованняірозвиткусвоїхучнів.Складністьйогопраціобумовленанелишеширокимколомйогозавдань,айзміною,неповторюваністюбудь-якоїпедагогічноїситуації,яканедаєможливостіразіназавждизнайтикраще ізрозв’язань.Аджедобревідомо,щокопіюваннянавітьдужевдалогоурокувіншомукласі абоурокуколегиможебутивкрайневдалим.
Длятогощобзабезпечитинайефективнішерозв’язаннязавданьнавчаннявконкретнихумовах, відучителявимагаєтьсяцілеспрямованийвибірнайкращоговаріантапобудовинавчально-виховногопроцесу.Удосконаленняметодикипроведенняурокурозглядаєтьсяякодин ізнайважливішихнапрямівпідвищенняякостінавчанняівихованняпідростаючогопокоління.Усвоючергу,знаннявчителемпедагогічноїнаукитайогомайстерністьоцінюватиумовисвоєї роботисприяютьудосконаленнюметодикипроведенняуроку.
Підвищенняпрофесійноїмайстерностівчителяслідрозглядатиякнайефективнішийшлях удосконаленнянавчальногопроцесу.Рістпрофесійноїмайстерностізалежитьнелишевідсукупності відомихучителюприйомівроботи,айвідрозуміннятеоретичнихосноврозробкий аналізууроку,яківідповідаютьсучасномуетапурозвиткупедагогічної”науки.
Зробленоспробурозглянутизмінупроцесунавчанняірозкритиможливішляхирозуміння особливостейорганізаціїуроку,виявитирезервиінтенсифікаціїнавчальногопроцесу урокуфізикиприусвідомленнівчителемсучаснихпедагогічнихтеорійісистемироботи зїхвтіленнявшкільнупрактикунаосновіузагальненнядосвідуроботи.
Формуваннявучителявмінняоцінюватипедагогічнуситуаціюможливенаосновірозгляду урокуфізикиякцілісноїсистеми,вякійпотрібновраховуватиіособливостізмісту, іпроцеснавчання.Особливостізмістувираженівтому,що,плануючиурок,учительвиділяєтівидизнань,яківідповідаютьструктуріфізичноїтеорії,продумує,якознайомити учнівзметодамипізнанняфізики,іпланує,якнавчитиїхкористуватисязасобами інформаціїзнань.Виділенняособливостейзмістувідображаєтьсянапроцесі навчання.
Конструюючиурок,учительмаєвраховуватинелишеособливостізмісту,айзакономірності йогозасвоєнняіпроцесунавчання,забезпечуючиприцьомуактивнусамостійну діяльністьучнів.Діяльністьучнянауроцізавждипов’язаназголовнимзавданням уроку—засвоєннямосновнихелементівзнаньнапевномурівні.Активнароботаучнів науроцізабезпечуєтьсячерезформиізасобидіяльності.Особливостізмістуматеріалу тазакономірностінавчанняобумовлюютьідіяльністьучителя.Йогодіїнауроціспрямовані нарозкриттяголовнихелементівзмісту,наорганізаціюдіяльностіучнівзїхзасвоєння.
Залежновідзавдання,щоставитьсяпередкожноюструктуроюуроку,вчителізастосовують відповідніметодичніприйоми.Воднихвипадкахцебудефронтальнийексперимент, вінших—самостійнароботазпідручником.Уціломувчительнеобмежується якимосьодним-двомаметодами,аефективновикористовуєвесьарсеналметодичних прийомів,щоєвйогорозпорядженні.
Кожнасистеманавчаннявизначаєорганізаціювивченнязмістуосвітивпросторійчасі,передбачаючирозподілнавчальногоматеріалупорокахнавчанняіпротягомроку,місценавчання, контингентучнів,засобиіметодинавчання,пріоритетніформинавчальнихзанять. Вумовахкласно-урочноїсистеми,якііншихсистем,якіпередбачаютьколективне одночасненавчаннягрупиучнів,форманавчаннявизначаєтьсяхарактеромвзаємодій міжїїучасниками,якіможутьбутиколективнимиабоіндивідуальними.Узв’язкузцимрозрізняютьколективнуйіндивідуальнуформинавчальноїдіяльностіучнів.
I. Історіявиникненнятехнології
Докорінназмінаосвітньоїметипереорієнтовуєпроцеснавчаннянаособистістьдитини— йогогуманізацію,загальнорозвивальнийхарактер.Особистісноорієнтованенавчанняпередбачаєорганізаціюнавчанняназасадахглибокоїповагидоособистостівихованця,врахуванняособливостейіндивідуальногорозвитку,ставленнядоньогоякдосвідомоговідповідального суб’єктанавчально-виховноївзаємодії.
Питанняпрогруповіформинавчальноїдіяльностівпсихолого-педагогічнійлітературі посідаєважливемісце,томувонивідкриваютьдлядітейможливостіспівпраці,стосунків,пізнаннядовкілля.
Груповаформанавчальноїдіяльностівиниклаякальтернативаіснуючимтрадиційнимформам навчання.ВїхосновупокладеноідеїЖ.-Ж.Руссо,Й.Г.Песталоцці,Дж.Дьюїпровільний розвитоківихованнядитини.Й.Г.Песталоццістверджував,щовмілепоєднанняіндивідуальної ігруповоїнавчальноїдіяльностідопомагаєуспішномунавчаннюдітей,аїхактивність ісамодіяльністьпідвищуютьефективністьуроку.Зцимпов’язанаідеявзаємногонавчання, висловленаЙ.Песталоцці.
Різновидомгруповогонавчанняумежахкласно-урочноїсистемисталабелл-ланкастерськасистема.Цясистемадісталаназвузапрізвищамисвоїхзасновників—пастора-педагогаА.БеллаівчителяДж.Ланкастера.РозвиваючиідеїЯ.А.Коменського,авторицієїсистемизапропонувалисистемувзаємногонавчання.Заняттяпроводилисьузалах для300 і більшеучнів,поділенихнагрупипо10—15 осіб,закріпленихзамоніторами(старшимиучнями).Моніторищодняодержувализавданнявідучителяіпрацювализмолодшими. Підручниківнебуло,їхзаміняливеликітаблиці,розвішанінастінахзалу.Учительспостерігавзароботоюгруп.Учніутакихшколахшвидше,ніжузвичайних, оволодівалиуміннямиінавичками.Алеїхніхзнаньбулонедостатньодляподальшого навчання.Зчасомбелл-ланкастерськасистемавідмерла,алеокреміїїрецидиви малимісцев60-х рокахнашогостоліття.
На початкуXX століттявиникласистемаіндивідуалізованогонавчання,такзванийДальтон-план.НазвайогопоходитьвідназвиамериканськогомістаДолтонштатуМассачусетс. Авторцієїметодики—педагогЕленПаркхерст.Цяформаз’явиласяякальтернативаурокамзубрячкийопитування.Працюючивумовахтакоїшколи, учнінемалиспільноїкласноїроботи,їмнадаваласьсвободавиборузмістузанять,чергуванняпредметів,використаннявласногоробочогочасу.Увесьпрограмнийматеріал діливсяначастини—завдання.Кожназнихконкретизуваласянаспеціальній картціуформікороткогописьмовогозавданнязпостановкоюзапитаньівизначення джерел,деучніможутьзнайтивідповідінапоставленізапитання.Кожнийученьукладавзучителемконтрактпросамостійнеопрацюванняпевнихзавданьу визначенийчас.Керуючисьписьмовимизавданнями,учнісамостійнонаодинціабов невеликихгрупахпо3—5 чоловіквиконувалисвоюроботувдоступномудлякожного темпі.Облікнавчальноїроботивівсянакартках:лабораторнійкартціінструктора (вчителя),індивідуальнійобліковійкартціучняіобліковійкартцікласу.Учніпрацювали вокремихпредметнихкабінетах-лабораторіях.ТомуДальтон-планмаєйіншуназву —лабораторнийплан.Дальтон-планпороджувавсередучнівнездоровесуперництво, утвердженняіндивідуалізму,нераціональневикористаннячасу.Крімтого,більшістьучнівбуланеспроможнасамостійноопрацюватинавчальнийматеріал.Томувчистому виглядіДальтон-планвикористовувавсянедовго,протейогоелементи,окреміпідходи впоєднаннізіншимиформаминавчаннязастосовуютьсяушколахСШАтадеякихінших країнінині.
ЩобуникнутиамериканськихДальтон-плануі«методу проектів»ікращепристосувати їхдоумовроботиврадянськійшколі,уколишньомуРадянськомуСоюзі виниклаідеябригадно-лабораторноїформинавчання.Цяформаорганізаціїзанятьстала надтопопулярноюіпоступовоперетвориласявуніверсальнуформуорганізаціїнавчального процесу.Основноюнавчальноюодиницеюучнів,яківивчаютьматеріалівиконують завдання,булабригада(група, ланка).Керувавбригадоюбригадирзчислатих самихучнів.Роботавгрупах(бригадах) організовуваласязарізнимиваріантами.Наприклад,всігрупи(бригади) отримувалирізнезавдання,апотімрезультатироботивсіх группорівнювалися.Абогрупививчалиоднаковийматеріал,аоднепитаннябуло різнимдлякожноїгрупи.Уцьомувипадкуколективнеобговореннявідбувалосядосить жваво,оскількикожнагрупамалановийдлясебематеріал.Потімрезультати,отриманігрупами,порівнювалися.
Незважаючинате,щоновіформинавчаннязнайшлипідтримкувучителів,вонизапроваджувалисяушколахбезналежноїекспериментальноїперевірки,кзастосуванняшвидковиявилозначнінедоліки:зниженняролівчителя,відсутністьвучнівмотиваціїучіння,неекономневитрачаннячасу.Цінедолікивідзначалисяу постановіЦКВКП(б)«Про навчальніпрограмиірежимупочатковійісереднійшколі»,дебригадно-лабораторнийметодіметодпроектівбулозасуджено.Тіраціональнізерна,яківони містили,булозабуто,впродовжбагатьохроківніякіформинавчання,альтернативніуроку,невикористовувалисяінерозроблялися.Авторитарнашкільнаполітикаспричинила дотого,щоаждокінця50-х роківвчені,практикинеспроможнібулиекспериментувати вцьомунапрямку.НаЗаходіжгруповіформинавчальноїдіяльностіактивно розвивалися.Значнийвнесокурозвитоктеоріїтруповоїнавчальноїдіяльностізробили французьківчені—педагогиК.Гарсіа,СФрене,Р,Галь,РКузіне,польськівченіВ. Окунь,Р.Петриківський,Ч.Куписєвичібагатовченихіншихкраїн.
У ЗО—50-тірокинавчаннявшколахколишньогоСРСРздійснювалосянаосновікласно-урочноїсистеминавчання,якапропонувалапереважнофронтальнуорганізаціюзанять. Ітількиу60-ті рокиврадянськійдидактиціз’явивсяінтересдогруповоїформинавчання узв’язкузвивченнямпроблемипізнавальноїактивності,самостійностіучнів.Уціроки з’явилисяпраціЛ.П.Аристової,М.О.Данилова,Б.П.Єсипова,І.М.Передоватаінших. Аналізуючиорганізаціюпраціучнівнауроці,вченідійшливисновку,щокоефіцієнтроботи учнівнаокремихурокахстановитьвід40 до 60%. Томувчителі,намагаючисьоволодітизначнимипедагогічнимиприйомами,зновузвернулисядогруповоїформи навчальноїдіяльностінауроці,авченіпочалирозроблятирекомендаціїщодовпровадження впрактикуактивнихметодівнавчання.
У 70-тірокиважливийнапрямдослідженьзагальнихформнавчаннябувпов’язанийзнавчально-пізнавальноюдіяльністюучніввумовахколективної,групової,індивідуальноїроботи вкласі(А.М.Алекскж,Ю.К.Бабанський,І.Я.Лернер,X.Й.Лійметстаінші).
Найбільшийінтересдогруповихформнавчальноїдіяльностіспостерігаєтьсязаостанніх двадесятиріччя.Значнийвнесокурозробкузагальнихпринципіворганізаціїгрупової навчальноїдіяльностідалидослідженняВ.К.Дяченко,В.В.Котова,Г.О.Цукерман,О.Г.Ярошенкотаін.
II. Концептуальніположення
Ціліснусистемунавчальноїдіяльностіучнівназаняттістановлятьфронтальна,індивідуальнатагруповадіяльність.Вонипронизуютьувесьнавчальнийпроцес.З’ясуємосутність івстановимоособливостігруповоїнавчальноїдіяльностішколярівнаосновіпорівняння їїзфронтальноютаіндивідуальною.
У фронтальномунавчаннівеськласпрацюєнадоднимнавчальнимзавданнямпідбезпосереднім керівництвомучителя[9; 12; 15; 18]. Прицьомувчительорганізовуєвеськлас нароботувєдиномутемпі,прагнебільш-меншрівномірновпливатинавсіхучасників загальнокласноїроботи.
Протеуфронтальнійроботінадзвичайноскладнозабезпечитивисокуактивність усіхучнів.Складністьвиникаєчерезте,щовдовільносформованихлише наосновівіковоїознакишкільнихкласахіснуєістотнавідмінністьучнівзарівнемнавчальних можливостей.Організовуючифронтальнуроботу,вчительорієнтується, головнимчином,нарівеньсередніхучнів.Наньогорозраховані темпроботи,обсягтарівеньскладностінавчальногоматеріалу.Учніз низькимрівнемнавчальнихможливостейзатакихумовнеспроможнісприйнятийосмислити матеріалуповномуобсязі.Якщожзнизититемпфронтальноїроботи, тоценегативнопозначитьсянасильнихучнях.Розглядаючифронтальнуроботу, неможнаненаголоситинаїїобмеженихможливостяхреалізаціїнавчальногоспілкування школярів.Вономожливелишездозволувчителя,зайогоініціативою івнезначніймірі[20, с, 15].
В індивідуальнійроботікоженученьпрацюєсамостійно,темпйогороботи визначаєтьсяступенемцілеспрямованості,розвиткуінтересів,нахилів.Темпроботизалежитьтакожвіднавчальнихможливостей,підготовленостіучнів.Індивідуальнійнавчальнійдіяльностіневластивабезпосереднявзаємодія учнівміжсобою,аконтактизучителемобмеженітанетривалі[12;15; 18]. В індивідуальнійнавчальнійроботідіяльністьслабкихучнівприречена наневдачу,томувнихєпрогалинивзнаннях,недостатнясформованість уміньінавичокнавчальноїсамостійноїроботи.
Усінедолікифронтальноїтаіндивідуальноїдіяльностівдалокомпенсуєгрупова.
У психолого-педагогічнійлітературінемаєєдиногопідходудовизначення груповоїнавчальноїдіяльності.Групованавчальнадіяльність— цеформаорганізаціїнавчаннявмалихгрупахучнів,об’єднанихзагальною навчальноюметоюприопосередкованомукерівництвівчителемівспівпраці зучнями[10, с. 8].
Учительвгруповійнавчальнійдіяльностікеруєроботоюкожногоучняопосередковано, череззавдання,яківінпропонуєгрупітаякірегулюютьдіяльність учнів.Стосункиміжучителемтаучняминабуваютьхарактеруспівпраці, томущопедагогбезпосередньовтручаєтьсяуроботугруптільки втомуразі,якщовучніввиникаютьзапитанняівонисамізвертаються подопомогудовчителя.Цеїхняспільнадіяльність.Групованавчальнадіяльність, навідмінувідфронтальноїтаіндивідуальної,неізолюєучніводинвід одного,анавпаки,дозволяєреалізуватиприроднепрагненнядоспілкування, взаємодопомогиіспівпраці.
Відомо,щоучнямбуваєпсихологічноскладнозвертатисьзапоясненнямдовчителяінабагато простіше—доровесників.
Психолого-педагогічнідослідженнясвідчать,щогрупованавчальнадіяльність сприяєактивізаціїйрезультативностінавчанняшколярів,вихованнюгуманнихстосунківміжними,самостійності,уміннюдоводитиівідстоювати своюточкузору,атакожприслуховуватисядодумкитоваришів,культуріведеннядіалогу,відповідальностізарезультатисвоєїпраці.Групованавчальнадіяльністьназаняттістворюєпевніумовидляформуванняпозитивної мотиваціїучінняшколярів(X.Й.Лійметс,К.Ф.Hop, Н.А.Побірченко,О.Я.Савченко,Г.О.Цукерман,І.М.Чередов,О.Г.Ярошенкотаінші).ЯквважаютьВ.В.Виноградова,О.К.Дусавицький,В.В.Рєпкін,цевідбуваєтьсявгрупах,дествореноумовидоброзичливості,чуйності,оволодінняучнямиформамивзаємодопомоги.Яксвідчитьшкільна практика,підчасгруповоїроботиактивізуєтьсядіяльністьвсіхбез виняткуїївиконавців.Психологипояснюютьцетим,що«одна знайважливіших характеристиклюдинивгрупіполягаєвтому,щовоназвертаєтьсядосвоєїгрупиякдоджерелаорієнтаціїунавколишнійдійсності»[13, с. 103].
Як виднавчальноїдіяльностішколярів,груповадіяльністьбагатофункціональна.
У груповійнавчальнійдіяльностіучніпоказуютьвисокірезультатизасвоєння знань,формуваннявмінь.Пояснюєтьсяцетим,що«в ційроботіслабкі учнівиконуютьзаобсягомбудь-якихвправна20—30% більше,ніжуфронтальній роботі.Груповаформароботисприяєтакожорганізаціїбільшритмічноїдіяльності кожногоучня»[13, с. 69].
Важливурольгруповадіяльністьвідіграєудосягненнівиховноїфункціїнавчання.Угруповій навчальнійдіяльностіформуєтьсяколективізм,моральні,гуманніякостіособистості [7; 10; 13; 17; 20]. Важливурольуформуванніцихякостейвідіграютьособливості організаціїгруповоїроботи;розподілфункційіобов’язківміжучасникамидіяльності, обміндумками,взаємнавимогливістьідопомога,взаємоконтрольівзаємооцінка.
Групованавчальнадіяльністьвиконуєйорганізаційнуфункцію.Полягаєвонавтому,щоучнівчатьсярозподілятиобов’язки,,вчатьсяспілкуванняодинзодним,розв’язуютьконфлікти,щовиникаютьуспільнійдіяльності.Вгруповійроботідитинабере насебефункціївчителяівиконуєдорослівидидіяльності[4; 17].
Такимчином,груповаформанавчальноїдіяльностівпорівняннізіншимиорганізаційними формамимаєнизкузначнихпереваг:
1) затойсамийпроміжокчасуобсягвиконаноїроботинабагатобільший;
2) високарезультативністьузасвоєннізнаньіформуваннівмінь;
3) формуєтьсявмінняспівпрацювати;
4) формуютьсямотивинавчання,розвиваютьсягуманністосункиміждітьми;
5) розвиваєтьсянавчальнадіяльність(планування, рефлексія,самоконтроль,взаємоконтроль).
ЗначнийвнесокутеоріюорганізаціїгруповоїнавчальноїдіяльностізробивІ.М.Чередов.Вінрозподіляєїїнапарну,ланкову,бригадну,кооперативно-груповутадиференційовано-груповуформи.Дидактичніпитанняорганізаціїгруповоїнавчальноїдіяльності школяріврозробленовпрацяхІ.М.Вітковської,В.О.Вихрущ,Є.С.Задої,К.Ф.Hop таінших.
Дослідженняцихучених,досвідроботивчителівУкраїнивиявили,щогруповароботана урокахвпочатковихкласахбудеефективною,якщодотримуватисятакихвимог:
— методичнообґрунтованообиратитойчиіншийвидгруповоїнавчальноїроботи наконкретномууроці,щовизначаєтьсяметоюуроку,особливостямиматеріалу,якийвивчається;
— правильноформуватигрупи;
— ретельнопродумуватиструктуруурокузвикористаннямгруповихформнавчальноїдіяльності;
— розроблятиінструкції,пам’ятки,якіспрямовуютьгруповунавчальнудіяльність;
— регулюватимірувчительськоїдопомогигрупамупроцесіїхроботи;
— вчитишколярівспівпраціпідчасвиконаннягруповихзавдань.
Як свідчитьдослідженняО.Г.Ярошенко,груповунавчальнудіяльністьшколярівможназастосовувати навсіхетапахпроцесунавчання.Протенаетапахпервинногосприйняттянового матеріалуналежнийрівеньцієїдіяльностідосягаєтьсялишезаумови,щовсіучнікласу характеризуютьсявисокимтасереднімрівнемнавчальнихможливостей,добреволодіють навичкамисамостійноїроботиівиявляютьвеликупрацездатність[20, с. 21]. У
керівництвомучителя.Длямолодшихшколярівнайбільшіможливостігруповоїнавчальноїдіяльності виявляютьсянаетапахзакріплення,поглиблення,систематизаціїзнань/4; 10/;-Незважаючиназазначеніпозитивніхарактеристикигруповоїдіяльності,абсолютизуватиїї,підмінятинеюіндивідуальнучифронтальнуроботубулобвеликоюпомилкою. Висвітленийпорівняльнийаналіздидактичнихможливостейфронтальної,індивідуальноїтагруповоїдіяльностірозкриваєсильнійслабкістороникожноїзнихіпоказує, щовреальномунавчальномупроцесівонинеможутьфункціонуватиізольовано однавідодної.Істосовноцьогомицілкомподіляємодумкуіншихвченихпронеобхідність їхоптимальногопоєднання[9; 14; 15; 18; 20].
IІІ.Метатехнологіїгруповоїнавчальноїдіяльності—розвитокдитинияксуб’єктанавчальноїдіяльності
Завдання:
— навчатишколярівспівпраціувиконаннігруповихзавдань;
— стимулюватиморальніпереживаннявзаємногонавчання,зацікавленостівуспіховітовариша;
— формуватикомунікативнівмінняшколярів;
— формуватирефлексивнікомпонентинавчальноїдіяльності:цілеспрямованість,планування,контроль,оцінку;
—поєднуватифронтальну,індивідуальнутагруповуформинавчальноїдіяльності.
ІV.Змісттехнологіїгруповоїнавчальної діяльності учнів
Запропонованатехнологіягруповоїнавчальноїдіяльностішколярівбазується натакихположеннях:
— необхіднонавчатишколярівприйомівділовоїспівпраці;
— забезпечуватиспеціальнийдобірдітейугрупи;
— актуалізуватиактивністькожногоучня;
— поєднувативсіформинавчальноїдіяльностішколярівназанятті.Встановлено,щооптимальнийрозміргрупиякфункціональноїсистеминевизначається їїпсихологічнимивластивостями,азумовлюєтьсяконкретнимзмістомпредметної діяльностітафакторами,щомаютьсоціальнуприроду[13].
Дляпедагогічноїтеоріїіпрактикипитаннякількостінавчальноїгрупимає першочерговезначення.Яксвідчатьпублікаціївпедагогічнійлітературі(X.Й.Діймете,В.В.Котов,І.М.Чередовтаінші),кількістьнавчальнихгруп коливаєтьсявмежахвідтрьохдовосьмиосіб.
Реальніумовимасовоїшколисвідчать,щовшколінайбільшраціонально організовуватинавчальнігрупиізчотирьох-п’ятиосіб.Нечисленнігруписприяютьзручномуішвидкомурозміщеннюучнів,активнійдіяльностікожногочленагрупи,розподілуобов’язків.Істотниммоментому створеннінавчальнихгрупєїхсклад.Групимаютьбутигетерогеннимизанавчальними тапсихологічнимиможливостямидітей:угрупіповиненбутихочаб одинсильнийучень.Групуслідформуватинаосновіособистіснихперевагучнів, обрати константа, розподілити обов′язки (В, О, Вихруш, Є.С.Задоя,X.Й.Діймете,О.Я.Савченко,І.М.Чередовтаінші).Приствореннігруп потрібнобратидоувагипсихологічнуєдністьдітей,бажанняучнів,потенціалможливостейдляїхуспішноїспільноїдіяльності.Консультанта,затовариськоюзгодою,призначаєвчитель.Це,зазвичай,успішнийунавчанніучень.Роботавнавчальнихгрупахбудуєтьсянапринципірівноправності.
СпираючисьнадослідженняІ.М.Передова,можназапропоновуватитакусхему розміщенняучнівугрупі(див.рис).
/>
Організовуючигруповунавчальнудіяльністьназанятті,потрібнозабезпечитиактивність кожногоучня.Цьогоможнадосягти,розподілившизапропоновані групізавданняначастинизакількістюучасниківгрупи,коликоженмаєвиконатисвоючастинуроботиіпояснитиспосібїївиконання іншим,атакожналагодившисистемуоблікудіяльностікожногоучнявгрупі. Дляцьогопіслявиконаннязапропонованогогрупізавданнядітинаспеціальних карткахвідображаютьоцінкуроботивсієїгрупи,атакождають оцінкуроботікожногоучнявгрупі.
Длявідображеннядіяльностіроботиучнямможназапропонуватитакіпитання:
1. Функціонуваннявгрупі:
— Чирозв’язалагрупате,щоповиннабуларозв’язати?
— Як,натвоюдумку,чибулиугрупітруднощі?
— Чибулирозв’язанітруднощі?
2. Роліучасників:
— Чимавтипевнурольугрупі?-Яку?
— Яктивважаєш,тиїївиконав?
— Тобібуловажко?Чому?
— Чибувтикориснимугрупі?Учомуконкретно:
а) упропозиціїплануроботи;
б) упошукуінформації;
в) упропозиціїрозв’язуваннятруднощів.
3. Роботаіндивідуальна(робота колективна):
— Чипрацювавтисамостійновтойчас,коливсягрупа
працюваларазом?
4. Оцінка:
— Як ти визначиш те, що вивчив?
— Як уже вказувалося, групова навчальна діяльністькорисна на всіх етапах уроку, особливо під час перевірки домашнього завдання, закріпленнязнань, застосування їх на практиці, де допомога дорослоговженепотрібнаінавітьшкодить,бозаважаєстановленнюрефлексії,іводночас повністюсамостійнодитинадіятинеможе.
Можливостівиборугруповоїнавчальноїдіяльностінарізнихетапахурокупродемонстрованоутаблиці.
ЕТАПУРОКУ
ФОРМАДІЯЛЬНОСТІ Перевірка домашнього завдання Парна Ланкова Вивчення нового Диференційовано-групова Закріплення і вдосконалення Ланкова Парна Диференційовано-групова Індивідуально-групова Повторення і застосування знань Парна Ланкова Кооперативно-групова
Дослідженнявченихзпроблемивиявило,щогрупованавчальнадіяльністьсприяєпідвищенню успішностіучнів,вирішуєбагатовиховнихірозвивальнихзавдань.Зокрема,цеуспішне,швидкезануреннядитиниунавчальнудіяльність,формуваннясамооцінки тасаморегуляції,умінняпристосовуватисядотемпуроботигрупи,формуванняв школярівпозитивногоставленнядонавчання,підготовкаучнівдоспілкування.Надумку Ж.Феррі,роботавмалійгрупівідкриваєшироке«поле» вільноїдіяльності,тобтоактивності,зорієнтованоїнаінтересиучнявмежахнавчальноїпрограми.Обміндумками іззмістуурокуявляєсобоютренуваннялогічногомисленнявдитиниінемаєаналогів віншихситуаціях.
V. Робота в малих групах
Роботувгрупахвартовикористовуватидлявирішенняскладнихпроблем,щопотребують колективногорозуму.Якщовитраченізусилляйчаснегарантуютьбажаного результату,кращевибратипарнуроботуабобудь-якузнаведених вищетехнологійдляшвидкоївзаємодії.Використовуйтемалігрупи тількивтихвипадках,колизавданнявимагаєспільної,анеіндивідуальної роботи.
Якорганізуватироботу:
1. Переконайтеся,щоучніволодіютьзнаннямитавміннями,необхіднимидлявиконання завдання.Якщороботавиявитьсянадтоскладноюдлябільшостіучнів—вони нестанутьдокладатизусиль.
2. Об’єднайтеучнівугрупи.Почнітьізгруп,щоскладаютьсязтрьохучнів.П’ятьчоловік —цеоптимальнаверхнямежадляпроведенняобговоренняврамкахмалоїгрупи. Упроцесіформуваннягрупостерігайтеся навішуваннябудь-яких«ярликів»на учнів.
3. Запропонуйтеїмпересістипогрупах.Переконайтесявтому,щоучнісидятьпоколу—«пліч-о-пліч,одинпротиодного».Усічленигрупи повиннідобребачитиодинодного.
4. Повідомте(нагадайте) учнямпроролі,яківониповиннірозподілитиміжсобою івиконуватипідчасгруповоїроботи.
• Спікер,головуючий(керівник групи):
— зачитуєзавданнягрупі;
— організовуєпорядоквиконання;
— пропонуєучасникамгрупивисловитисяпочерзі; —заохочуєгрупудороботи;
— підбиваєпідсумкироботи;
— визначаєдоповідача.
• Секретар:
— ведезаписирезультатівроботигрупи;
— записиведекороткойрозбірливо;
— якчленгрупи,повиненбутиготовийвисловитидумкигрупиприпідбиттіпідсумків чидопомогтидоповідачу.
• Посередник:
— стежитьзачасом;
— заохочуєгрупудороботи.
• Доповідач:
— чітковисловлюєдумкугрупи;
— доповідаєпрорезультатироботигрупи.
5. Будьтеуважнідопитаньвнутрішньогруповогокерування.Якщоодинз учнів повиненвідзвітуватипередкласомпророботугрупи,забезпечтесправедливийвибір доповідача.
6. Дайтекожнійгрупіконкретнезавданняйінструкцію(правила) щодоорганізаціїгруповоїроботи.Намагайтесязробитисвоїінструкціїмаксимальночіткими. Малоймовірно,щогрупазможесприйнятибільшякоднучидві,навітьдуже чіткі,інструкціїзаодинраз.
Якпрацювативмалихгрупах:
Роботавмалихгрупахдастьзмогувамнабутинавичокспілкуваннятаспівпраці.
Післятогояквчительоб’єднаввасумалігрупиівиотримализавдання,вашагрупа закороткийчас(3-5 хв) повиннавиконатицезавданнятапредставитирезультати роботисвоєїгрупи.
Пропонуємоправилароботивмалихгрупах,якідопоможутьваморганізувати своюроботу.
1. Швидкорозподілітьролівгрупі.Визначтесь,хтобудеголовуючим,посередником,секретарем,доповідачем.Намагайтесьвиконуватирізніролі.
Головуючий(спікер):
• зачитуєзавданнягрупи;
• організовуєпорядоквиконання;
• пропонуєучасникамгрупивисловитисьпочерзі;
• заохочуєгрупудороботи;
• підбиваєпідсумкироботи;
за згодоюгрупивизначаєдоповідача.Секретар:
• ведекороткоірозбірливозаписирезультатівроботисвоєїгрупи;
• як членгрупимаєбутиготовимвисловитидумкугрупиприпідбиттіпідсумківабо допомогтидоповідачеві,
Посередник:
• стежитьзачасом;
• заохочуєгрупудороботи.Доповідач:
• чітковисловлюєдумку,доякоїдійшлагрупа;
• доповідаєпрорезультатироботигрупи.
2. Починайтевисловлюватисяспочаткузабажанням,апотімпочерзі.
3. Дотримуйтесьправилактивногослухання,головне—неперебивайтеодин одного.
4. Обговорюйтеідеї,анеособиучнів,яківисловилицюідею.
5. Утримуйтесьвідоціноктаобразучасниківгрупи.
6. Намагайтесядійтиспільно)’думки,хочавдеякихвипадкахугрупіможе бутиособливадумкаівонамаєправонаіснування.
7. Стежтезачасом.Дайтегрупамдоситьчасунавиконаннязавдання.Подумайте,чимзайнятигрупи,якісправлятьсяіззавданнямранішезаінших.
8. Подумайтепроте,яквашметодзаохочення(оцінки) впливаєназастосування методуроботивмалихгрупах.Забезпечтенагородизагруповізусилля.
9. Будьтеготовідопідвищеногошуму,характерногодляметодуспільногонавчання.
10. Підчасроботигрупобійдітьїх,запропонувавшидопомогу.Зупинившисьбіля визначеноїгрупи,невідволікайтеувагунасебе.Подумайтепросвоюрольуподібній ситуації.
11. Запропонуйтегрупамподатирезультатироботи.
12. Запитайтеучнів,чибулапроведенароботакорисноюічоговонинавчилися. Використайтеїхніідеїнаступногоразу.
13. Прокоментуйтероботугрупзточкизоруїїнавчальнихрезультатівтапитань організаціїпроцедуригруповоїдіяльності.
Приблизнотакимчиномвимаєтеорганізовуватироботувгрупахдоти,докивона станезвичноюдляучнів.
Важливимимоментамигруповоїроботиєопрацюваннязмістуіподаннягрупами результатівколективноїдіяльності.Залежновідзмістутаметинавчанняможливі різніваріантиорганізаціїроботигруп.
1. «Діалог».Суть йогополягаєвспільномупошукугрупамиузгодженогорішення. Цезнаходитьсвоєвідображенняукінцевомутексті,перелікуознак,схемітощо. Діалогвиключаєпротистояння,критикупозиціїтієїчитієїгрупи.Всюувагузосереджено насильнихмоментахупозиціїінших.
Класоб’єднуєтьсяу5-6 робочих групігрупуекспертівзсильнихучнів. Робочігрупиотримують5-10 хвилин длявиконаннязавдання.Групаекспертів складаєсвійваріантвиконаннязавдання,стежитьзароботоюгрупіконтролює час.Позавершенніроботипредставникивідкожноїробочоїгрупи надошціабонааркушахпаперуроблятьпідсумковийзапис.Потім,почерзі, надаєтьсясловоодномудоповідачевівідкожноїгрупи.Експертифіксують спільніпогляди,аназавершенняпропонуютьузагальненувідповідь назавдання.Групиобговорюютьідоповнюютьїї.Дозошитівзанотовується кінцевийваріант.
2. «Синтездумок».Дужесхожийзаметоютапочатковоюфазоюнапопереднійваріант групової роботи. Але після об′єднання в групи і виконаннязавдання учні не роблять записівнадошці,апередаютьсвійваріантіншимгрупам,якідоповнюютьйого своїмидумками,підкреслюютьте,зчимнепогоджуються.Опрацьованітаким чиномаркушіпередаютьсяекспертам,якізновужтакизіставляютьнаписане звласнимваріантом,роблятьзагальнийзвіт,котрийобговорюєвеськлас.
3. «Спільнийпроект».Має такусамуметутаоб’єднаннявгрупи,щойдіалог.Але завдання,якіотримуютьгрупи,різногозмістутависвітлюютьпроблемузрізнихбоків.Позавершенніроботикожнагрупазвітуєізаписуєнадошціпевніположення.Врезультаті звідповідейпредставниківгрупскладаєтьсяспільнийпроект,якийрецензується тадоповнюєтьсягрупоюекспертів.
4. «Пошукінформації».Різновидом, прикладомроботивмалихгрупахє командний пошукінформації(зазвичай тієї,щодоповнюєранішепрочитанувчителем лекціюабоматеріалпопередньогоуроку,домашнєзавдання),апотімвідповіді назапитання.Використовуєтьсядлятого,щобоживитисухий,інодінецікавий матеріал.
Длягрупрозробляютьсязапитання,відповідінаякіможназнайтиврізнюджерелах інформації.Донихможутьналежати:
• роздатковийматеріал;
• документи;
• підручники;
• довідковівидання;
• доступнаінформаціянакомп’ютері;
• артефакти(пам’яткиматеріальноїкультури);
• прилади.
Учніоб’єднуютьсявгрупи.КожнагрупаотримуєзапитанняпотеміурокуВизначається часнапошуктааналізінформації.Наприкінціурокузаслуховуютьсяповідомлення відкожноїгрупи,якіпотімповторюютьсяі,можливо,розширюютьсявсім класом.
5. «Колоідей»(Раундробін,круговасистема).Метою «Колаідей»євирішення гострихсуперечливихпитань,створенняспискуідейтазалучення всіхучнівдообговоренняпоставленогопитання.Технологіязастосовується,коливсігрупимаютьвиконуватиоднеітесамезавдання,якескладається здекількохпитань(позицій), якігрупипредставляютьпочерзі.
Колималігрупизавершуютьвиконуватизавданняіготовіподатиінформацію,кожназнихпочерзіозвучуєлишеодинаспектпроблеми,щообговорювалась.Продовжуючипоколу,вчительзапитуєвсігрупипочерзі,покиневичерпаютьсяідеї. Цедастьможливістькожнійгрупірозповістипрорезультатисвоєїроботи,уникаючиситуації,колипершагрупа,щовиступає,подаєвсюінформацію.
Як варіантможутьподаватисьпоколурезультатинетількигрупової, айіндивідуальноїроботи.Цейметодєефективнимдлявирішення проблемнихпитань.Длястворенняспискудумок,точокзоруможна попроситикожногоучняпочерзізапропонуватиоднуідеюусноабонаписати своюдумкучиідеюнакартці-індексібезімені.Вчительзбирає всікарткиіскладаєсписокзазначенихунихідейнадошціабопочинає дискусію,користуючисьінформацієюзкарток.
Колоідей:
Метоютехнологіїєзалученнявсіхдообговоренняпроблеми.Порядокпроведення:
• вчительставитьдискусійнепитаннятапропонуєобговоритийоговмалихгрупах;
• післятогояквичерпавсячаснаобговорення,кожнагрупапредставляєлишеодинаспект проблеми,якувиобговорювали;
• групивисловлюютьсяпочерзі,покинебудевичерпановсівідповіді;
• підчасобговореннятеминадошціскладаєтьсясписокзазначенихідей;
• коливсіідеїзвирішенняпроблемивисловлені,можназвернутисьдорозглядупроблеми вціломуіпідбитипідсумкироботи.
Магічнідрібнички:
Застосовуючидлязаписіврезультатівгруповоїроботивеликілистипаперуімаркери, пам’ятайте,щорізнікольориєдоречнимиврізнихситуаціях.Особливоцестосується червоногоічорного.Червоний—знакпідвищеноїуваги.Використовуйтейогопереважнодляпідкреслюваннячиіншоговиділеннявженим тоді,коливихотілибшебільшепідсилитиувагудонаписаного,аботоді,колите,щовипишете,єнеприємним,небажаним,недобримійоговартозмінити.
Акваріум:
Ще одинваріанткооперативногонавчання,щоєформоюдіяльностіучнівумалих групах,ефективнийдлярозвиткунавичокспілкуваннявмалійгрупі, вдосконаленнявміннядискутуватитааргументуватисвоюдумку.Можебути запропонованийтількизаумови,щоучнівжемаютьдобрінавичкигрупової роботи.
Якорганізуватироботу:
Учительоб’єднуєучнівугрупипо4-6 осіб іпропонуєїмознайомитисяіззавданням.
Одназгрупсідаєвцентркласу(або напочаткусередньогорядувкласі,дестоять парти).Ценеобхіднодлятого,щобвідокремитидіючугрупувідслухачівпевною відстанню.
Ця групаотримуєзавданнядляпроведеннягруповоїдискусії,сформульованеприблизно так:
— прочитайтезавданнявголос;
— обговорітьйоговгрупі;
— за3-5 хвилин дійдітьспільногорішенняабопідсумуйтедискусію.
Покидіючагрупазаймаємісцевцентрі,вчительзнайомитьрештукласуззавданням інагадуєправиладискусіїумалихгрупах.Групіпропонуєтьсявголос протягом3-5 хвилин обговоритиможливіваріантирозв’язанняпроблемної ситуації.Учні,щознаходятьсяузовнішньомуколі,слухають,невтручаючись ухідобговорення.
По закінченнівідведеногодлядискусіїчасугрупаповертаєтьсянасвоїмісця,авчитель ставитьдокласутакізапитання:;—Чипогоджуєтесьвиздумкоюгрупи?
— Чибулацядумкадостатньоаргументованою,доведеною?
— Якийзаргументіввивважаєтенайбільшпереконливим?
На такубесідувідводитьсянебільше2-3 хв. Післяцьогомісцев«Акваріумі» займаєіншагрупайобговорюєнаступнуситуацію.
Наприкінцівчительповиненобговоритизучнямихідгруповоїроботи,прокоментуватиступіньволодіннянавичкамидискусіїумалихгрупахізвернути увагунанеобхідністьтанапрямиподальшоговдосконаленнятакихнавичок. Умежах«акваріуму»можнапідбитипідсумкиурокуабозабракомчасуобмежитись обговореннямроботикожноїгрупи.
Акваріум:
Такийвиддіяльностінауроцідопоможевамвдосконалитинавичкироботи вмалихгрупах.
Післятогоякучительоб’єднаввасудві—чотиригрупиізапропонувавзавдання длявиконаннятанеобхіднуінформацію,одназгрупсідаєвцентркласу(абонапочаткусередньогорядувкласі,дестоятьпарти)таутворюєсвоємаленькеколо.
Учніцієїгрупипочинаютьобговорюватизапропонованувчителемпроблему. Групі,щопрацює,длявиконаннязавданнянеобхідно:
• прочитативголосситуацію;
• обговоритиїївгрупі,використовуючиметоддискусії;
• дійтиспільногорішенняза3-5 хв.
Всііншіучнікласумаютьтількислухати,невтручаючисьвхідобговорення,спостерігають,чивідбуваєтьсядискусіязавизначенимиправиламидискусії.Післязакінчення3-5ьхвилингрупазаймаєсвоїмісця,акласобговорює:
• чи погоджуєтесьвиздумкоюгрупи;
• чи булацядумкадостатньоаргументована,доведена;
• якийзаргументіввивважаєтенайбільшпереконливим.
Післяцьогомісцев«Акваріумі»займаєіншагрупатаобговорюєнаступнуситуацію.
Усігрупипочерзімаютьпобуватив«Акваріумі»,ідіяльністькожноїзних муситьбутиобговоренакласом.
VI.Типиуроківзгруповимиформамироботи
РозглядаютьсятакітипиуроківзапосібникомПолетилоЄ.А.:
1. Урок- семінар;
2. Урок- прес — конференція;
3. Урок- змагання;
4. Урок- обговорення;
5. Урок-гра«Що?Де?Коли?»;
6. Урокміжпредметногоузагальнення(або інтегрованийурок);
7. Урокекспериментальноговипробування(або урок– експериментальнедослідження);
8. Уроквинахідництва(або урокфантазії);
9. Урок- фізичний аукціон;
10.Урок- залік (урок- узагальнений оглядзнань);
11.Здвоєнийурок(бінарний урок);
12.Урокконструювання;
13.Урок- «Фізикаукомп’ютері»(комп’ютернийурок).
Дляприкладуописодногоізних:урок— “Фізикаукомп’ютері”
Якщовумовахшколи(чи кабінетуфізики)єкомп’ютернезабезпечення,тоцікавимбуде такийурок,наякомугрупирізнихзаскладомучнівпрацюютьзкомп’ютеромнадвивченням певногонавчальногоматеріалу,розв’язуваннямзадаччиповтореннямвивченого заготовиминавчальнимипрограмами.Керівництвороботоюздійснюєнайбільшвстигаючий учень.
Наведемоприкладтакоїсумісної’діяльностігруп,колимаємісцеповтореннявивченогоматеріалу зпевноїтеми.Післявведенняпрограмизранішевивченоїтемивкомп’ютерперший ученьобговорюєвиведенунадисплейдозуінформації.Прицьомупередним ставитьсязавданнясформулювативідомізаконизвивченоїтеми,датиозначенняосновнихпонять,проякійдемова,аналізуючиформуличиявище. Іншіучнівиправляютьдопущеніпомилки,доповнюютьабопропонуютьсвоїформулювання. Приповномунезнаннічимайжеповномунезнаннікоментуютьіншіучні.Колипрограмапереглянутаіпрокоментована,їїзновуповертаютьнапочатокі«екзаменують»(опитують попрокоментованому)слабовстигаючихучнівзвивченоїтемипочерзі.
Якщожпрограмавключаєтитри,тобажаноорганізуватиучніввідповідатиназапитанняпартнерів погрупі.
Зауважимолише:якщовивчаєтьсяновийнавчальнийматеріалінавчальнапрограманасичена контрольнимизапитаннями,тонайкращеорганізуватиспільнеобговореннякожного іззапитань.Цевиключитьможливістьвгадуваннявідповідітасприятимерозвиткумислення учнів.
Організовуючидіяльністьучнівськихгрупзкомп’ютером,вдається«прогнати» програмуза тойжечаскількаразів.Крімтого,всіпитанняпрограмиз’ясовуютьсяповністю.
VII.Конспектиуроків
Н.І.Козич,
учительфізикиБілокамінськаСЗШ,Львівськаобл.
ЯВИЩЕТЕРТЯ,СИЛАТЕРТЯ.ВИДИТЕРТЯ.ПІДШИПНИКИ
Мета.Встановити залежністьсилитертявідтискуіродуповерхоньстичнихтіл;удосконалюватинавичкивимірюванняізображеннясил;виховуватинитивність,самостійність,наполегливістьучнів;розвиватилогічнемислення,експериментальнінавички.Типуроку.Урок засвоєнняновихзнаньтаудосконаленнявміньінавичок.Обладнання:Трибометр, аркушпаперу,листокшліфувальногопаперу,брусок,тягарці
— накожнийробочийстіл;кодоскоп.
Хід уроку
І. АктуалізаціяопорнихзнаньтаактивізаціярозумовоїдіяльностіНадошці4 учні розв’язуютьзадачі,текстиякихзаписанінакартках.Задача1. Вагонетку тягнутьдваробітники,прикладаючидонеїводномунапрямку силиЗОНі45 Н. Силаопорурухові15 Н. Якечисловезначеннярівнодійноївсіхсил, щодіютьнавагонетку?Зобразитицісилиграфічно,вважаючи,щовонинапрямлені горизонтально.
Задача2. Один хлопчикштовхаєсанкиззадуізсилою20 Н, адругийтягнеїх замотузокізсилою15 Н. Зобразитицісилиграфічно,вважаючи,щовонинапрямлені горизонтально.
Задача3. Скільки важитьбензиноб’ємом25 л? Зобразитивагуграфічно.
Задача4. Яка силатяжіннядієнаслонамасою4 т? Зобразитисилутяжінняграфічно.
Чотириучнірозв’язуютьзадачізізбірниказаредакцієюВ.І.Лукашика.Цізадачіучнірозв’язуютьнааркушах,перебуваючинасвоїхробочихмісцях.
Рештаучніврозв’язуютьзадачіусно.Текстицихзадачпроектуютьсяна«кран задопомогоюкодоскопа.
1. Якасилатяжіннядієнатіломасою100 кг?
2. Якаваганерухомоїлюдинимасою70 кг?
3. Якамасакаменя,якщойоговага100 Н?
4. Двісили2 Н і5 Н даютьрівнодійну:10 Н, 7 Н,5 Н, 2 Н,ЗН,8 Н. Якііззазначених відповідейможутьбутиправильними?
5. Якарівнодійнадвохсил15 Н і25 Н, якщовонинапрямленівздовжоднієїпрямої водинбік?
6. Якарівнодійнадвохсил45 Н іЗОН,якщовонинапрямленіупротилежнібоки?
Дваучнівиконуютьекспериментальнізавданнязадопомогоюобладнання,щознаходиться надемонстраційномустолі.Експериментальнізавдання
Завдання1. До динамометра,щозакріпленийуштатииві,підвіситиодинтягарець,апотімдругий. Визначитирівнодійнудвохсил,щодіютьнапружинудинамометра.
Завдання2. Прикласти додемонстраційногодинамометрадвісили,щодіютьурізнібоки,ізнайти їхню рівнодійну.
Післярозв’язанняуснихзадачівиконанняекспериментальнихзавданьучительоцінюєроботу учнів,щорозв’язувализадачінадошці.
Мотиваціянавчальне»діяльностітаповідомленнязавданьурокуМививчилитакіфізичнівеличини:силутяжіння,силупружностіівагутіла.Кожнузнихми характеризувалияквекторнувеличину.З’ясуємо,чихарактернецеідлясилитертя.
ІІІ.Засвоєнняновихзнань
ФранцузькийфізиктавійськовийінженерКулонШарльОгюстену1781 році дослідивтертякочення іковзання.Сьогоднімипроведемодослідидлявивченнясилитертяізробимовідповідні висновки.
Учительпропонуєсамостійно,використавшипідручник,встановити,якієвидитертя.З’ясовуютьсяумовивиникненнясилитертя.
Способивимірюваннясилитертярізнихвидівдемонструютьсязадопо-могоюдемонстраційного динамометра.
Вивченняособливостейсилитертяздійснюєтьсязадопомогоюекапери-Іментів,якіучнівиконують групамизаробочимистолами.
IV.Груповийексперимент
Експеримент І.Порівняннясилтертяспокою,ковзанняікочення.Прилади:динамометрлабораторний, дерев’янийбрусок,2 тягарці, 2 склянікороткітрубочки(або кругліолівці).
Порядок роботи
1. Вимірятиізаписативзошитвагубрусказтягарцями.
2. Вимірятимаксимальнусилутертяспокою.Дляцьогопотрібнопокластибрусокнастіл,ана ньогодватягарці;плавнопотягнутидинамометріписатийогопоказипередпочаткомруху бруска.
3. Вимірятисилутертяковзаннябрусказтягарцямигрійогорівномірмурусіпостолі.Дляцього потрібнопереміщуватибрусокрівномірнозадопомогоюдинамометра.Занестирезультати вимірювань.
дватягарці;плавнопотягнутидинамометріписати йогопоказипередпочаткомрухубруска.
4. />Вимірятисилутертяковзаннябрусказтягарцямиприйсігорівнемірмуруапостопі.Дляцього потрібнопереміщуватибрусокрівномірнозад
5. Вимірятисилутертякочення.Дляцьогопотрібнопокластибрусокзтягарцемнадвісклянітрубочки (кругліолівці)іпереміщатийогорівномірнозадопомогоюдинамометра.Записатирезультат.
6. Дативідповідінапитання.Якасилабільша:
—максимальнасилатертяспокоючисилатертяковзання?—силатертяковзаннячисилатертякочення?
—максимальнасилатертяспокоючивагатіла?
Експеримент№2.Вивченнязалежностісилитертяковзаннявідродуповерхонь,щостикаються.
Приладиіматеріали:динамометр,лінійка,брусокзтягарцями,листокмперу,шліфувальнийпапір.
Порядокроботи
1. Вимірятисилутертяковзанняприрівномірномупереміщеннібрусказтягарцями по:
—лінійці;—листкупаперу;—шліфувальномупапері. ,
2. Порівнятиодержанізначеннясилтертяутрьохвипадкахізробитивисновокпро залежністьсилитертявідродуповерхоньстичнихтіл.
Експеримент№3.Вивченнязалежностісилитертяковзаннявідсилитискуівідплощіповерхоньтіл, щотруться.
Припади:динамометр,лінійка,брусокздвоматягарцями.
Порядокроботи
1. Покластиналінійкубрусокбільшоюгранню,нанього—одинтягарецьі ним мірятисилутертяковзання.
2. Покластинабрусокдватягарціівимірятисилутертяковзання.
3. Покластибрусокздвоматягарцямименшоюграннюналінійкуівимірятисилутертяковзання.
4. Дативідповідіназапитання:«Чизалежитьсилатертяковзаннявід:и)силитиску;б)площіповерхоньтіл,щотруться,принезміннійсилітиску?»
V. Осмисленняіузагальненнязнань
Післявиконанняекспериментальнихзавданьпредставникигрупроблятьвисновки відповіднодо завдань.Підсумовуючи,вчительпідкреслює,щоуприродійтехніцітертямаєвеликезначення. Тертяможебутикориснимішкідливим.Коливонокорисне,йогонамагаютьсязбільшити, колишкідливе—зменшити.
VI. Роботазпідручникомтапоглибленнязнань
Учнісамостійноопрацьовують§25(с. 77) відслів«Силитертявідіграють…»докінцяпараграфа. Навиконанняцьогозавданнядається4 хвилини.
Післяопрацюванняучнямиматеріалупідручниказдійснюєтьсяподілкласунамалігрупи.Угрупахучніобговорюютьтавідповідаютьназапитання,написанінакарткахдвохвидів.
Запитанняпершоїкартки
1. Наведітьприклади,якісвідчать,щотертяможебутикорисним.
2. Якезначеннятертявпобуті?
3. Якіє засоби збільшення і зменшення тертя в побуті?
4. Якіпідшипникивикористовуютьсяумашинах?
5. Якпобудованийпідшипникковзання?
6. Підшипникякоговидузменшуєтертяпомітніше?
Запитаннядругоїкартки
1. Наведітьприклади,якісвідчать,щотертяможебутишкідливим.
2. Якушкодузавдаєтертямашинамтаверстатам?
3. Якимиспособамиможназменшититертя?
4. Якпобудованийкульковийпідшипник?
5. Якавідмінністьубудовікульковихіроликовихпідшипників?
6. Чомупотрібнозмащуватипідшипникикочення?
Представникгрупи,якапершоювиконалазавдання,доповідаєусьомукласові.Його,запотреби,доповнюютьпредставникитихгруп,щомалианалогічнікартки.
Пізнішевиступаєпредставниквідгруп,щоопрацьовувализавданнякарткидругоговиду.Йогодоповнюютьпредставникигрупзаналогічнимикартками.
VI. Підсумокуроку
Оцінюєтьсяроботаучнів,роблятьсязаписиужурналітаучнівськихщоденниках.
VII.Домашнє завдання
§25, вправа1 і завданнядо§25.
ЗАКОНИ РУХУ, СИЛИ В ПРИРОДІ
Р. ДЕСЯТНЮК,учительфізики
Руднянськоїшколи,Київськаобл.
Учитель.Слово«сила»вповсякденніймовімаєбагатозначень.Наприклад,проучнівданого конкурсуможнасказати:«Всівзялисязароботузновимисилами»,«Будутьзмагатисяз усіхсил»,«Переможевзмаганняхнайсильніший».Можнаговорити«просилузвички»,«протворчісилинароду»,«проспіввідношеннякласовихсил».Прослабкулюдинукажуть: «Унеїневистачилосилвиконатитучиіншуроботу».Просильнулюдинукажуть:«Нуісила!»Навітьнечистасилаіснуєвнароднихповір’ях.Дайтеозначенняфізичногопоняття «сила»інаведітьприкладирізнихсил,щозустрічаютьсявприроді,систематизуючиїхзатрьомавидами:силапружності,силатертяісилатяжіння.
І. Розминка«Тількипросили»
ЗапитанняІкоманді
1.3 літаканапарашутіскинуливантаж,прикріпленийдостропчерездинамометр.Парашутіз вантажемдосягаєпевноїшвидкостіруху,адаліопускаєтьсярівномірно.Якзмінювалисяпокази динамометрапідчаспадіннявантажу,якщойогомасадорівнює16 кг? (мал.1)
1 етап—падіннявантажузнерозкритимпарашутом.Уцьомуразпокази динамометра дорівнюютьнулю
2 етап—падіннязрозкритимпарашутом;зростаєсилаопоруповітря,якабільшазасилу тяжіння.Вантажпадаєсповільнено.Динамометрпокажерізницюміж:силоюопоруповітря ісилоютяжіння.
3 етап—підчасрівномірногоопусканнявантажудинамометрпокажесилу160Н.)
4 ПіддієюякихсилЗемляобертаєтьсянавколоСонцяічомувона«непадає»нанього?
5 Яктребатягнутизакінецьнитки,намотаноїнакотушку,щобкотушка:а)віддаляласявідвас;
б) наближаласядовас?
ЗапитанняIIкоманді
і. Щопоказуєдинамометр,якщомасастержнядорівнює5 кг? (Оскількигуситаматеріалу,зякогозробленостержень,навсійдовжиністала,тосилитиску зліваісправаоднакові.Отже,динамометрпокаже25 Н.)
2. Чомулюдинаможебігтипотонкомульодуінеможестоятинаньому,непровалюючись?
(Результатдіїсилинатілозалежитьнелишевідїїзначення,айвідчасудії.Колилюдина біжитьпотонкомульоду,часдіїсилитяжіннядужемалийізацейкороткийінтервалчасу лщневстигаєпровалитися.)
3. Чиможнанакрайстолапокластиплоскукоробкувідцукероктак,щобїїбільшачастиназвішувалася надпідлогою?Скористайтесяпредметами,щостоятьнастолі,алетак,щобїхнебуло видноглядачам.
(Укоробкутребапокластиважкийпредметітієючастиноюпокластинастіл.)
II.Конкурс«Увага!Невагомість!»
Учитель.Невагомість—цедивнийстан.Дивнимєте,щозанаявностісилтертязникаєвага тіла.Фізикизцьогоприводужартують:«Вумовахневагомостівсевиглядаєтак,яквумовах вагомості,завиняткомвідсутностіваги,узв’язкузчимприневагомостівсевиглядає, яквумовахвагомості».
1. Чиможнаписативумовахневагомостіручкоюзпером?
(Так.Діятакоїручкигрунтуєтьсянаявищікапілярності,якевумовахневагомостізберігається.)
2. Космонавт,переміщуючисьукабінікосмічногокорабля,зробивнеобережнийрухівдарився обпредмет.Чивідчуваєвінбіль?
(Так.)
3. Чиможнавимірюватитискповітрявкабінікосмічногокораблябарометром-анероідом?
(Так.Головноючастиноюшкалибарометраєметалевакоробочка,зякоївикачанеповітря.Стрілкапоказус,якзмінюєтьсятак,щостворюєтьсяударами молекул об поверхню коробочки.)
4. Чиможнавумовахневагомостівимірятивагутілазадопомогоюпружинногодинамометра?(Ні, бовагавідсутня.)
5. Чиможнавумовахневагомостівимірятимасутілазадопомогоютерезів?
(Ні,терези—церівноплечийважіль.Вумовахневагомостізабудь-якогоспіввідношеннямаси тілаімасиважківтерезиперебуватимутьурівновазі.)
6. Чиплаватиметілонаповерхніводивумовахневагомості?
(Ні,воноплаватимеразомзіншимипредметами(якщо вонинезакріплені)вкабінікосмічногокорабля.)
7. Чивитікатимеводазносикачайникавумовахневагомості,якщойогонахилити?
(Ні,вумовахневагомостівагазнімає,тискурідинінавсіхрівняходнаковий.Рідинутребавиштовхувати абовидавлюватизпосудини.)
8. Чисправджуєтьсявумовахневагомостізаконсполученихпосудин?(Ні.)
III. Конкурс«Діяіпротидія»(перетягуванняканата)
ПеревіритивиконаннятретьогозаконуНьютона.
Якщонаобидвікомандизбокуканатадіютьоднаковізамодулемірізнізанапрямамисили,токомандитакождіютьнаканатзоднаковимизамодулемірізнимизанапрямомсилами.Чомуж усе-такиодназкомандперетягуєканат?
(Цезалежитьвідвзаємодіїучняізземлею.Виграєтой,хтосильнішеобіпретьсяногамиобземлю.)
IV. Конкурс«ЧиправийбаронМюнхаузен?»
УсімвамвідомийсвоїмирозповідямилітературнийгеройбаронМюнхаузен.Послухайтеоднузйого розповідей.
«Цебулопідчасвійнизтурками.Однгоразу,втікаючивідтурків,япопробувавперескочити болотоверхинаконі,алекіньнедострибнувдоберега,імивпаливболото.Потрібнобуловибиратиоднездвох:загинутиабоврятуватися.Іявирішивурятуватися.Німотузки, ніпалиціпідрукоюнебуло.Ярвонувсебезачуба,ітакимчиномвитягнувсебез болотаразомізконем,якогостиснувобоманогами».
ЗапитанняІкоманді
Поясніть,чиможелюдинасамасебепіднятизаволосся?
(Бароннемгпіднятисебезаволосся,босила,якадієнаголовувгору,дорівнюєситі,якадієвниз, уплече.)
ЗапитанняIIкоманді
Чомувелосипедист,підтягуючидосеберуль,піднімаєнетількисебе,айвелосипед?
(ВелосипедистпідтягуєрульдосебеісамнаближаєтьсядоЗемлі,прицьомузближуються частинисистеми.Зарахунокцихдійпереднєколесовелосипедапіднімається надповерхнеюЗемлі.)
V.Конкурс«Взаємодіїнадорогахпланети»
І. Чомунаповоротахнеслідрізкогальмувати?»(За різкоюгальмуваннянаповоротізростаєсилатертя, щоможепризвестидоаварії.)
1. Гонщикинатискуютьнапедальгазу,виходячизповороту,алененаповороті.Чому?(Неперервний іплавнийповоротзабезпечуєтьсярухомпоколу.Виходячизповороту,водій
натискуєнагазітимсамимприскорюєрухавтомобіля.)
VI.Конкурс«Поїздкававтобусі»
Різнихучнімаютьуявитисебепасажирамиавтобусаіпоказатизмінуположеннятілавситуаціях, щовиникаютьпідчасрухуавтобуса.Наприклад:
і. Автобусрізковід’їхаввідзупинки;плавнонаповоротівлівозменшившвидкість;різкозагальмував.
2. Автобусплавновід’їхаввідзупинки;рівномірнорухався;різкозагальмував;навеликійшвидкості повернувуправо;плавнозагальмував.
VII.Конкурс«Тертя—цекорисно,чишкідливо?»
1. Чомулегшепливти,ніжбігтиподну,перебуваючидопоясауводі?(Сила опоруводи залежить від площі перерізу.)
2. Чому,пірнаючизвишки,плавецьнамагаєтьсязануритисьуводуувертикальномуположенні?
(Силаспору воді залежить відплощілобовогоперерву.)
Дослід.Напаперістоїтьпредмет.Одинученьповиненплавнопотягнутиаркушпаперупостолу, аінший—різко,іпояснитирезультатидосліду.
(Під часривкасипатертяспокоюнеможенадатипредметуприскорення,якедорівнювалобприскоренню паперу.)
VIII.Конкурс капітанів. «Політ до Місяця»
Широковідомарозповідьпроте,щонавідкриттязаконувсесвітньоготяжінняНьютонанавелояблуко, якевпалоздерева.Івсімтакожвідомо,щоМісяцьобертаєтьсянавколоЗемлііМісяцьобертається навколоСонця.
1.3 якоюсилоюЗемляпритягуєМісяць?
2.3 якоюсилоюСонцепритягуєМісяць?
Підбиваєтьсяпідсумокуроку,кожномуучнювиставляєтьсявідповіднийбал.
VIII.Висновок
Незважаючинарізноманітнівиявигруповоїроботи,груповенавчаннянеможнавважатиуніверсальною формоюорганізаціїнавчальногопроцесувзагалііпроблемногонавчаннязокрема.
Груповенавчаннямаєбагатопозитивнихсторін,алейогонеможнафетишизувати.Однобічнепереоцінюванняможепризвестидостереотипностіймонотонностінавчаннязпогляду йогоорганізації.
Література
1. Освітнітехнологіїа редакцієюО.М.Пєхоти.- Київ. — «ВидавництвоА.С.К» — 2003
2. О.Пометун,Л.Пироженко.Сучаснийурок.Інтерактивнітехнологіїнавчання. — Київ.- «ВидавництвоА.С.К.»- 2004
3. В.Р.Шаромова,З.Дубас.Нестандартніурокифізики.ЧастинаІ-ІІ.-Тернопіль. — «Підручникиіпосібники».- 2003
4. Газета«Фізика». — Шкільнийсвіт- квітень 2003
5. Газета«Фізика». — Шкільнийсвіт- лютий-березень2004