Зміст
Вступ
1.Короткі відомості про господарство
1.1 Назва господарства і розміщення його в дані зоні
1.2 Землекористування і структура посівних площ
1.3 Наявністьта склад МТП
2. Основна частина
2.1. Вибір і комплектування МТА
2.2 Описати технічну характеристику МТА
2.3 Описати нові прогресивні способи виконання даної операції
2.4 Відновлення робочих органів агрегату
2.5 Виконання ТО за автомобілем
3. Розрахунково–технологічна частина
3.1.Підготовка МТА до роботи, наукова організація робочого місця
3.2 Агротехнічні вимоги до роботи
3.3 Вибір способу руху МТА
3.4 Розбивка поля на загінки
3.5 Розрахунок потреби паливно-мастильнихматеріалів для виконання заданої операції і заходи по економіїпаливно-мастильних матеріалів
3.6 Контроль за якістю виконаннясільськогосподарських операцій
4. Безпечні прийоми праці
4.1 Безпечні прийоми праці
4.2Заходи по охороні навколишнього середовища
Списоквикористаної літератури
тракторний механізаціясільськогосподарський паливо
1. Коротківідомості про господарство
1.1 Назвагосподарства і розміщення його в даній зоні
Товариство зобмеженою відповідальністю «Надія» с. Глибочок Ново Ушицького районуХмельницької області розташоване на відстані 10 км. від Нової Ушиці.
Спеціалізаціягосподарства – рослинництво. За товариством закріплено 495,6 га землі, з них376,1 га орних земель. Землі господарства розташовані із Заходу на Схід і маютьформу багатокутників, що дозволяє оптимально розбивати площу полів під сільськогосподарськікультури.
Поля товариствазнаходяться в правобережній лісостеповій зоні Південно – Західної частиниУкраїни. У фізико-географічному відношенні землі товариства входять до складуПодільського плато. Клімат території господарства можна характеризувати якпомірно континентальний з середньою кількістю річних опадів. Спостерігаютьсязасухи, які негативно впливають на ріст і врожайність сільськогосподарськихкультур. Сніг лежить близько 90 днів. Середня висота снігового покриву 12-14см.Середня температура за вегетаційний період + 14,7˚С. Тривалістьвегетаційного періоду від 182 до 187 днів.
1.2 Землекористування і структурапосівних площ
Структура землекористуваннятовариства станом на 01.01.2006р. наведена в таблиці.
Таблиця 1.1 — Структура земельних угідь станом на 01.01.2006р. Назва угідь Площа га % Всього землі
В тому числі:
Орні землі
Присадибні ділянки
Багаторічні насадження
495,6
376,1
60
49
100,0
90,9
3,6
5,5
Із загальноїплощі сільськогосподарських угідь орні землі займають основну частину тобтомайже 91%.
Структурапосівних площ в базовому господарстві представлена даними таблиці
Таблиця 1.2 — Структура посівних площ Назва культур Роки План на 2003р. 2004р. 2005р. 2006р. Пшениця озима 160 200 200 180 Пшениця яра 90 100 100 130 Ячмінь ярий 40 60 60 60 Кукурудза на зерно 6 10 10 76 Цукрові буряки 85 100 100 120 Картопля 15 20 20 20 Овочеві культури 10 20 10 15 Всього 231 279 360 376
1.3 Наявність та склад МТП (перерахувати кількістьі марки тракторів та с-г машин у господарстві)
Машинно-тракторнийпарк базового господарства має в наявності порівняно нові трактори івисокопродуктивні сільськогосподарські машини, які забезпечують покращенуякість виконання технологічних операцій в процесі реалізації прогресивнихтехнологій вирощування сільськогосподарських робіт.
Кількісний таякісний склад машинно-тракторного парку господарства подано таблицею А 3додатку. З аналізу таблиці видно, що до складу машинно-тракторного паркугосподарства входить десять тракторів, з них сім колісних і три гусеничних. Приефективному використанні всього машинно-тракторного парку можна добитисявисокоякісного виконання сільськогосподарських робіт і в кращі агротехнічністроки. Господарство має також необхідну техніку для вирощування цукровихбуряків, як однією з провідних технічних культур.
Одним з важливихзавдань подальшого розвитку господарства є комплексна механізація іавтоматизація у виробництві сільськогосподарської продукції. На даний час угосподарстві повністю механізовано вирощування зернових культур, сівба всіх сільськогосподарськихкультур, а також збирання картоплі і цукрових буряків.
Таблиця 1.3 — Склад машино–тракторного парку повидах і марках Назва машин К-сть Назва машин К-сть Всього тракторів 10 Зерно навантажувачі 1 Гусеничних: 3 Зерноочисні машини 2 Т-150 14 ОВС – 2,5 1 Т-70С 1 СМ – 4 1 ДТ — 75м 1 Розкидачі мінеральних добрив 2 Колісних: 7 РУМ – 8 1 Т-150К 2 МВД — 900 1 МТ – 80/82 4 Тракторні причепи 4 ЮМЗ – 6 лм 1 2 – ПТС – 4 4 Збиральні комбайни 3 Плуги тракторні 5 СК – 5 «Нива» 2 ПЛН – 5 – 35 2 Дон — 1500 1 ПЛН – 3 – 35 2 Культиватори: 5 ПНЯ – 4 – 40 1 КПС – 4 3 Сівалки: 6 КРН – 5,6 1 СЗ – 3,6 А 3 УСМК – 5,4 Б 1 ССТ – 1213 1 Картоплесаджалка 1 СУПН – 8 2 КСМ – 4 1 Кукурудзозбиральні комбайни 2 Збиральні машини косарки 2 КСКУ — 6 2 КС – 2,1 2
2.Основна частина
2.1 Вибір і комплектування МТА
Гречку вирощують для виробництва гречаних круп. Гречка поширена — на Поліссі і в Лісостепу. Гречкаформує врожай без зрошування до 25…30 ц/га.
Гречка —вологолюбна культура, особливо в період цвітіння й утворення плодів;характеризується підвищеною реакцією на сухість повітря. Якщо в ґрунті маловологи, формує карликові недорозвинені рослини, а під час повітряної засухигинуть квітки. Культура теплолюбна, найкраще розвивається при температурі20…25 °С. Проте при вищій температурі (30…35°С) зав’язь опадає. Гречкапогано переносить тумани й сильні вітри. Краще родить на родючих ґрунтах.Гречка — важлива медоносна культура. Гречана крупа має високі харчові й смаковіякості.
Гречка. Кращимпопередником для гречки на Поліссі в картопля, льон, люпин, озимі; в Лісостепу— просапні зернобобові, удобрені озимі культури; у південних районах — озимі накорм, ярі зернові. Гречку краще висівати біля лісових масивів. На таких поляхгречка захищена від сильних вітрів, тут більше запилювачів, підвищується вологістьповітря.
Ґрунт під посіви гречки готують по-різному залежно від попередника. Післязернових і зернобобових стерню лущать дисковими лущильниками на глибину 5…6см, а після проростання бур’янів — лемішними лущильниками (10…12 см); зяб наПоліссі орють на повну глибину орного шару; у Лісостепу — на глибину 22…24см. Гречка добре використовує післядію органічних добрив, які вносять підпопередню культуру.
З мінеральних добрив найефективнішими е на чорноземах фосфорні добрива,на сірих суглинках — фосфорно-калійні, а на дерново-підзолистих — повнемінеральне добриво (азот, фосфор, калій).
Орієнтовні дози азоту — 40…60, фосфору і калію — 50… 60 кг/га. Підгречку не можна вносити добрива, що містять хлор.
Навесні перед сівбою поле боронують і два-три рази культивують. Для сівби беруть висококласне,відсортоване, вирівняне і протравлене насіння. Гречку висівають, коли ґрунт наглибині 10 см прогріється до температури 12…15 °С і мине небезпекаприморозків.
У районах достатнього зволоження (Полісся, Лісостепу) гречку висіваютьзвичайним рядковим способом, у районах недостатнього зволоження і назабур’янених ділянках — широкорядним (ширина міжрядь 45 см).
Оптимальна норма висіву в Лісостепу й на Поліссі — 4—5 млн. насінин на 1 га (80…100 кг/га), апри широкорядному способі — 2,5—3,0 млн. насінин на 1 га (50…60 кг/га). Глибина висівання на важких ґрунтахстановить 3…5 см, а на більш легких — 4…5 см. Після сівби поле коткують, аз появою бур’янів уносять гербіцид — змінну сіль 2,4-Д (4 кг/га — до появленнясходів гречки).
На широкорядних посівах міжряддя розпушують два-три рази і підживлюють. Щоб посилитизапилення, на поля вивозять вулики з розрахунку два-три вулики на 1 га.
На зрошуваних плантаціях проводять зародкове поливання (660…800 м3/га)і два — чотири вегетаційних поливання (400… 500м3/га).
Гречку починають збирати, коли побуріє дві третинирослин.
Дляоранки застосовують плуги як загального призначення (причіпні, начипні, інапівначипні), так і спеціальні (кущо – болотні, болотні, плантажні, садові,ярусні, для оранки кам’янистих ґрунтів – в начіпних, напівначіпних і причіпнихваріантах).
Тракторпри русі орних агрегатів треба розміщувати певним чином відносно краю борознипопереднього проходу, щоб не було обсипання стінки борозни, а передній корпусплуга орав би на повну ширину захвату.
Агрегати комплектуютьзалежно від типу трактора.
ТракториТ-150, Т-150К агрегатуються з плугами ПЛП–6–35 з начіпними знаряддями ПЛН-5-35.
2.2Описати технічну характеристику МТА
Начіпнийп’ятикорпусний плуг ПЛН-5-35 призначений для оранки ґрунтів з питомим опором до9 Н/см2, на засмічених камінням. Плуг складається з плоскої зварноїрами, п’яти корпусів, опорного колеса з гвинтами механізмам та начіпногопристрою. Перед кожним корпусом встановлений передплужник. Для приєднання борінє причіпний пристрій.
Корпусплуга уніфікований. На його стоянку можна встановити полиці та лемеші з різкою формоюробочої поверхні (швидкісні, культурні, напівгвинтові, гвинтові, вирізні та безпальцеві). При цьому замінюють башмак з зібраним на ньому відповідним лемешем,полицею і польовою дошкою. Лемеші можуть бути долотоподібні, звичайні,наплавлені твердим сплавом, з двом аркової сталі та висувним долотом.
Дисковийніж встановлений на двох радіальних шарикових підшипниках з одноразовим сезономмащення.
Плугможна використовувати в чотирикорпусному варіанті.
2.3Описати нові прогресивні способи виконання даної операції
Розрізняютьтакі види оранки: культурна, піднімання скиби, безполицева, зґрунтопоглибленням, плантажна, ярусна та гладка (без звальних гребенів і розчіпнихборозен).
Культурнуоранку виконують плугами з передплужниками. Під час цієї операції передплужниказрізує частину скиби, зрізану передплужником. Така оранка забезпечує повнеобертання скиби, розкришування її на дрібні грудки, загортання стерні, добривта рослинних решток, добре прилягання скиб.
Підніманняскиби – це оранка на невелику глибину плугами без передплужників. Плугивирізають скибу соцільною стрічкою і повертають униз. Такий вид оранки має тойнедолік, що в місці стикання скиб на поверхню виступають рослинні рештки.
Оранку з ґрунтопоглибленням– проводять з метою збільшення товщини одного шару ґрунту на ґрунтах знеглибокими гумусним шаром. При цьому верхній гумусний шар орють з обертаннямскиби, а нижній лише розпушують.
Безполицеваоранка – це глибоке розпушування яке виконують плугами без палиць. Вонирозпушують ґрунт на значну глибину без обертання скиби, залишаючи на поверхніполя стерню, що запобігає вітровій ерозій.
Плантажнуоранку – виконують за значну глибину (понад 30см) під закладання багаторічнихнасаджень (садів, виноградників, тощо)
Яруснаоранка — це пошаровий основний обробіток малопродуктивних підзолистих,солонцевих, та каштанових ґрунтів, спрямований на їх поліпшення.
Оранка можебути дво – й триярусною. При триярусній середній та нижній шари грунтуміняються місцями.
Гладкаоранка – основний обробіток грунту без звальних гребенів і розгінних борозенплугами з право – і лівовідвальними корпусами. Відсутність борозен і гребенів поліпшуєумови роботи сівалок та інших машин на підвищених швидкостях. Особливоефективно її застосування на схилах.
2.4Відновлення робочих органів агрегату
Ремонтплуга. Леміш – інтенсивність зносу лемеша залежить від щільності грунту,кількості і виду об разових частин, що знаходяться в ній, механічнихвластивостей, зрізування рослин, матеріалу леза, наробітку. У лемешів під часроботи зношуються шліцьовий бік, носок і лезо. Лезо при затуплені заточують ізробочого боку до товщини 1-1,5мм при ширині фаски 5-7мм і куті заточування 25-40˚. Після зносу до ширини менше 108мм перевіряють шаблоном. Леміш відтягування донормального профілю з відхиленням по ширині не більше 5мм, а по довжині — не більше10мм за рахунок металу тильного боку магазина. Відтягування можна виконувати небільше 4 разів. Для цього леміш нагрівають у печах або на ковальському гарні дотемператури 900-1200˚по всій довжині і відтягують напневматичному молоті.
Поверхня відтягнутоголемеша має бути рівною без трихін. Відхилення його спинки від площинностідопускається не більше 2мм, випуклість робочої поверхні леза – до 4 мм.
Після відтягуваннялеміш заточують із лицьового боку, потім нагрівають до 700-820˚С гартуютьпо всій довжині на ширину 20-45мм у солоній воді при температурі 40˚С протягом6 секунд з боку леза до твердості 444-650НВ.
Потім відпускаютьпри нагріванні до 350˚С з охолодженням на повітрі. Ефективніше ізотермічнегартування, коли леміш нагрівають до 880-920˚С і охолоджують лезо до 350 протягом3,0-3,5 секунд у підігрітій до 40˚С 10%розченній воді. Після цього йогоохолоджують на повітрі.
Для підвищеннястійкості проте зношування лезо лемеша роблять самозаточувальним направляючийого тільки бік твердим сплавом. Перед наплавлення у лемеша відтягують смугу шириною25-30мм з боку леза і ділянку шириною55-65мм біля носка долотоподібноюлемеша.
Товщина шарунаплавлення повинна бути 1,4-2,0мм. Наплавлення виконують ацителено — кисневим полум’ям дротом діаметром 6мм сормайту номера першого, електродамимарки Т-590. Товщини наплавленого шару перевіряють шаблоном. Лезо вирівнюють назаточувальному станку і заточують з лицевого боку під кутом 25-35˚. Призносі до ширини менше 92мм леміш відновлюють приварюванням смуги. Для цьогопопередньо готують смуги відповідних розмірів із вибракованих лемешів. Їх можнаприварювати ковальським способом, газовим або електродуговим зварюванням. Приковальському зварюванні леміш і смугу з’єднують внапусток з перекриттям 30-40мм. Леміш і смуга в зоні перекриття повинні мати випуклі поверхні. Після нагріваннядо 1100 – 1200˚С на леміш і смугу насипають чистий річний пісок, якийвикористовують як флюс і зварюють ковальським способом. Внаслідок випуклостіповерхонь з’єднуваних частин шлак, що утворюється, легко витискається із зонперекриття. Смугу до лемеша починають приварювати із середньої частини.
Газовим абоелектродуговим зварюванням смуги приварюють звичайним способом після зняття наз’єднувальних деталях фасок під кутом 45˚.
2.5 Виконання ТОза автомобілем
Технічне обслуговування рухомого складу поділяють на щоденне технічнеобслуговування (ЩО), перше технічне обслуговування (ТО-1), друге технічнеобслуговування (ТО-2) і сезонне технічне обслуговування (СО). Щоденне технічнеобслуговування виконують перед виїздом рухомого складу на лінію і після роботийого на лінії та повернені на авто підприємство. Основним призначенням ЩО єзагальний контроль технічного стану автомобіля, спрямований на забезпеченнябезпеки дорожнього руху, підтримання незалежного зовнішнього вигляду,заправлення паливом, маслом і охолоджувальною рідиною, а для деяких видіврухомого складу санітарна обробка кузова.
Перше і другетехнічне обслуговування – виконують з метою зменшити інтенсивність погіршенняпараметрів технічного стану та спрацювання деталей, вчасно виявити відмови і несправності,зекономити паливо та інші експлуатаційні матеріали, зменшити негативний впливавтомобілів на навколишнє середовище шляхом своєчасного виконання контрольно-діагностичних,кріпильних регулювальних, змащувальних та інших робіт.
Технічнеобслуговування має забезпечувати безвідмовну роботу агрегатів, вузлів,механізмів і систем рухомого складу.
Сезоне технічнеобслуговування –проводять двічіна рік. Основним призначенням його є підготовка рухомого складу до експлуатаціїв холодну і теплу пори року. Сезонне обслуговування доцільно виконувати длярухомого складу, що працює в районах дуже холодного, жаркого, сухого і дужежаркого сухого клімату. Для решти кліматичних умов сезонне обслуговуванняпоєднується переважно з відповідним збільшенням трудомісткості основного видуобслуговування.
Беручи до увагивизначену періодичність технічного обслуговування, середньодобового пробігуавтомобілів та деяких інших факторів, на автопідприємствах на кожний місяцьскладають плани-графіки технічного обслуговування, які необхідно систематичнокоригувати з урахуванням фактичного пробігу автомобілів і причепів.
3. Розрахунково–технологічначастина
3.1 Підготовка МТА до роботи, наукова організація робочого місця
Підготовкаплугів до роботи складається з перевірки технічного стану плуга; встановленняробочих органів; підготовки трактора і під єднання до нього плуга; установкизаданої глибини оранки.
Перевіряютьтехнічний стан на майданчику з твердим покриттям або на ґрунтованомувирівняному й ущільненому. Правильність складання окремих корпусів знятих зплуга рекомендується перевіряти на металевій плиті з контрольними паралельнимита перпендикулярними лініями.
Перш за всеперевіряють комплектність плуга. Він має бути укомплектований корпусами одноготипу культурними, швидкісними, передплужниками, дисковим ножем, причіпнимпристроєм для борін чи котків.
Грядилі штабирами та балки жорсткості не повинні мати прогинів.
Виступання палицьнад лемешами не допускається. Зазор між ними може бути не більше 1 мм. Лемешіта полиці мають щільно прилягати до стійки в місці їх кріплення гвинтами. Зазорміж лемешем та стояком в середній частині допускається не більше 3 мм, а міжполицею і стояком у верхній частині – 8 мм.
Всі головкиболтів на корпусах, передплужниках і польових дошках повинні бути врівень зробочою поверхнею. Допускається утоплення головок болтів на 1 мм.
Лемешіконтролюють за шаблоном, розміри якого відповідають новому лемешу. Розмірилемешів можуть відхилятись від шаблона по довжині леза – до 15 мм, по довжиніспинки – 10 мм і по ширині лемеша – до 5 мм.
Товщина лезалемеша може бути не більше 1 мм, а кут загострення – 25-30˚.
Носки лемешів таправі їх кінці повинні розміщатись на прямих паралельних лініях. Цеперевіряють, натягнувши шпагати вздовж носків та п’яток лемешів. Відхиленняносків лемешів і правих їх кінців від шпагату допускається до 5 мм.
Диск ножа маєвільно обертатись на осі і може переміщуватись вздовж неї не більше як на 2 мм.Товщина леза диска допускається до 0,4 мм.
Установка робочихорганів на плузі зводиться до розстановки передплужників та ножа. Передплужникустановлюють, так щоб відстань між носками його лемешів і лемешів корпуса походу була 250 –350 мм. На щільних ґрунтах передплужник розміщують ближче доосновного корпуса, на пухких — далі від нього. Відстань між лезом передплужникаі лезом основного корпуса встановлюють такою, щоб передплужник зрізав верхнійзадернілий шар на глибину 10-12см. Тому вона дорівнює задані глибині оранцімінус 10-12 см.
Дисковий ніжнеобхідно розмістити так, щоб його центр знаходився над носком передплужника упівначіпних плугах дисковий ніж винесений в перед, різальна кромка ножа на –2-3 см нижче носка лемеша передплужника, а площина диска ножа – на 1-2 см в бікполя від польового обрізу передплужника.
3.2 Агротехнічнівимоги до роботи
До якостівиконання цієї операції ставляться такі основні вимоги:
ü відхилення середньої глибинивід заданої – не більш як 5%;
ü відхилення окремих вимірюваньглибини від середньої – не більше як 15%;
ü поверхня виораного поля неповинна мати глибоких розбіжних борозен;
ü високих гребенів і розривівміж суміжними проходами плуга (відкритих і прихованих органів);
ü повне заробляння стерні ідобрив, заорювання поворотних смуг.
3.3 Вибір способуруху МТА
Спочаткувизначають напрям руху агрегату, після чого поле ділять на загінки з виділеннямповоротних смуг якщо за межами поля цього зробити не можна.
Напрям оранкивстановлюють з урахуванням розмірів, конфігурації і рельєфу поля, способумайбутньої оранки. Якщо розміри дозволяють, то поле ділять на загінки так, щобможна було орати упоперек ранішнього обробітку поля, щоб забезпечитивирівнювання поверхні ґрунту. Чергування напрямів не проводить, якщо довжиназагінки менше 500 м, тому що різко зменшується продуктивність агрегату. Поля,які піддаються водяній фазі, орють завжди упоперек схилів, щоб запобігтизмиванню ґрунту і збільшити нагромадження вологи.
З багатьохспособів руху на оранці найбільш помирений петльовий комбінований. Він полягаєу чергуванні оранці суміжних загінок способами всклад і врозгін. Це майже удвоєзменшує кількість гребенів, утворених при оранці всклад, а також в розгіннихборозен це скорочує, затрати праці на їх розрівнювання і крім того, зменшує часна ділення поля на загінки, оскільки намічають тільки половину загінок черезодну. Непарні загінки орють всклад, а парні після оранки непарних – в розгін.Тому при груповій роботі в полі відправляють стільки агрегатів, щоб на кожний зних припадало непарна загінка. На полях завеликою довжиною гонів застосовуютьбез петльовий комбінований спосіб руху при, якому зменшується довжина холостихзаїздів. Довжину полів для різних орних агрегатів, при яких доцільнозастосовувати цей спосіб.
3.4 Розбивка поляна загінки
Припідготовці поля до оранки необхідно звільнити його від сторонніх предметів абопомітити їх віхами. Вибрати напрямок руху агрегату. Розбити поле на загінки івідмітити вішками середню лінію кожної загінки.
Залежно віддовжини гонів, рекомендовано така ширина:Довжина гону Ширина загінки 300 – 400 50 – 60 500 – 700 70 – 80 700 – 1000 80 – 90 більше 1500 110 – 120
Відмітитиповоротні смуги, пройшовши плугом так, щоб шар ґрунту обертався до серединиполя і при заїзді в загінку було видно борозну.
Для першоюроботою проходу агрегату встановити правим розкосом передній корпус на половинузаданої глибини оранки. Зробити перший робочий прохід. Відновити правимрозкосом попереднє робоче положення плуга. Виконати кілька робочих проходів іпідібрати оптимальну швидкість руху агрегату. При неякісній оранці зупинитиагрегат і відповідним регулюваннями, описаними вище усунути недоліки.
3.5 Розрахунок потреби паливно-мастильних матеріалівдля виконання заданої операції і заходи по економії паливно-мастильнихматеріалів
Розрахунокпотреби паливно-мастильних матеріалів для виконання заданої операції і заходипо економії паливно-мастильних матеріалів.
Згідноагротехнічних вимог до виконання заданої технології операція оранкарекомендована швидкість руху агрегату 6-10 км/год що відповідають I-II передачі. Відповідно стану поля ірельєф операцію будемо виконувати на ІІ передачі тому Vp=10 км/год.
Розрахунокпродуктивності агрегату:
a. годинапродуктивність агрегату:
W1=0,1*Вр*Vp*r, га/год
Wгод=0,1*1,7*10*0,67=12 га/зм
b. змінапродуктивність агрегату:
Wзм=0,1*Вр*Vp*Тр*r, га/зм
Wзм=0,1*1,7*10*8*0,67=8,2 га/зм
де, Т- коефіцієнтвикористання часу зміни;
Вр — ширина захвату агрегату, м;
Vp – робоча швидкість, км/год;
Тр –чистий робочий час зміни, год;
Тр=Тзм*Тгод
де, Тзм-тривалість зміни, год;
Тзм=8год.
2. Розрахунокна одиницю роботи:
/>, км/год
де, Gp — година витрати палива двигуна підчас роботи, ходу агрегату 16 км/год
Тр –чистий робочий час зміни,
Тр=Тзм*Тгодгод;
Gx – година витрати палива двигуном підчас холостого ходу агрегату, кг/год (6 кг/год)
Gз – година витрати палива під часзупинок агрегату, км/год [1,5кг/год].
Тх –час холостого ходу агрегату протягом зміни, год;
Тз –час зупинок агрегату протягом зміни, год.
Прийняти:
Тх =0,6*[Тзм-Тр],
Тз =0,6*[Тзм-Тр],
Gp = 26 кг/год,
Gx = 8 кг/год,
Gз = 15 кг/год.
/>
Як видноіз розрахунком витрат дизельного палива на 1 га. оранки потрібно 20,7кг/га.
Для виконанняоперацій на заданій площі F=100га необхідного дизельного палива і пускового бензину визначаємо увідсотках до витраченого основного палива.
Масло моторне 5%- 0,8кг.
Трансмісійнемастило – 0,5кг.
Пусковий бензин –0,5кг.
Економія паливадля проведення різних сільськогосподарських робіт багато витрачається пального,тому зниження витрат має велике значення.
3.6 Контроль за якістю виконаннясільськогосподарських операцій
Контрольякості починають з візуального визначення стану гонів: найкраще це робити тоді,коли гони прямолінійні. Перевіряють перевертання скиби, загортання післяжнивних решток і добрив, відсутність огріхів, вирівнюваність поверхня поля,якість за допомогою борозноміра або лінійки, а на ораному полі – за допомогоюлінійки на стиках скиб по діагоналі ділянки через 30… 50 м. з урахуваннямнеобхідної кількості вимірів. В останньому випадку роблять поправку нарозпушеність: при вимірюванні в день оранки і відсутності дощів визначенусередню глибину обробітку зменшують на 20 %, а при випаданні дощів або через 2-3дні після оранки – на 10-15%. Більш точне значення розпушеності можна знайтипорівнянням глибини ораного поля з глибиною у відкритій борозні.
Основніпоказники якості оранки наведемо в таблиці:
Таблиця3.1- Показники якості оранки.Показники Агротехнічні вимоги і допуск Відхилення глибини оранки від заданої, см ± 1 Скривання борозни ± 1м на 500м довжини гону Перевертання скиби Повне Приорування поживних решток, бур’янів, добрив % Не менше 95˚ Висота гребенів, см Не більше 5 Висота звальних гребенів і глибина розвальних борозен, см Не більше 7 Огріхи, необроблені поворотні смуги, незарівняні борозни і незорані звальні гребені. Не допускаються
4. Безпечніприйоми праці
4.1 Безпечніприйоми праці
Сільськогосподарські машини причіпляють або начіпляють на трактор.Тракторист повинен підводити трактор до причепа чи начіпної машини заднім ходомбез ривків, при малій частоті обертання двигуна і уважно стежити за діямиробітника, який приєднує машину до трактора, не знімаючи ноги з педалі головноїмуфти зчеплення. Перед початком роботи ґрунтообробного агрегату требаперевірити наявність і стан огороджень і виявлені пошкодження усувають.
Особливо обережним треба бути при встановленні і регулюванні дисковихножів плугів, щоб не поранитися гострими кромками. Роботу можна доручати тількиособам, які пройшли інструктаж з техніки безпеки і знайомі з будовою плугів:
Ø передпуском трактора і піднімання плуга слід подавати сигнал;
Ø непідходити близько до плуга під час піднімання його в транспортне положення та поворотахагрегату;
Ø приусуненні несправностей або регулюванні не знаходитись під плугом, невстановлених на підставках;
Ø несідати на раму плуга, не очищати поверхі робочих органів і не підтягуватигвинти під час роботи та транспортування плуга;
Ø знесправним плугом працювати забороняється;
Ø замінюючилемеші, необхідно класти дерев’яні колодки під польові дошки і опорні колеса.
4.2 Заходи по охороні навколишнього середовища
Забруднення навколишнього середовища повітря, ґрунту, води, приноситьзначні збитки, тому необхідно його врахувати при експлуатаціїмашинно-тракторного агрегатів, плануванні різних показниківсільськогосподарського виробника.
Важливе місце відводиться екологічній освіті працівниківсільськогосподарського виробництва.
При виконанні технологічних операцій по вирощуванні і переробцісільськогосподарської продукції можливі такі фактори забруднення навколишньогосередовища:
— миття і очистка автотракторних агрегатів і сільськогосподарськихмашин, що призводить до забруднення ґрунтів і водоймищ паливо-мастильнимиматеріалами, хімічними і органічними відходами. Заходами являються спорудженнявідстійників для стічних вод або спеціальних місткостей що потімтранспортується в місце переробки ПММ. Миття проводити тільки на площадках длямиття машин;
– заправка паливом ручним методом призводить дорозливу його на ґрунт, тому проводити тільки механізовану заправку;
– при заміні трансмісійних, моторних, гідравлічнихмастил і технічних рідин приводити зливання з картерів в спеціальні місткості,не допускаючи проливання на ґрунт;
– обтирочний матеріал необхідно збирати в окремомумісці, з послідуючою утилізацією;
– не допускається підтікання палива з системиживлення, масел з картерів в процесі експлуатації, так як 1г. нафтопродуктузабруднює 10м3 води;
– правильно відрегульована паливна апаратура двигуніввнутрішнього згорання, застосування справних глушників зменшує забрудненнявихлопними газами повітря і відповідно шум;
– не допускати забруднення ґрунту і водойм твердимипредметами.
Список використаної літератури
1. М. КФіденко «Експлуатація машинно тракторного парку» Київ «Вищашкола» 1983 :443 ст.
2. М. КФіденко. Довідник з експлуатації машинно тракторного парку Київ «Урожай»1987, 365 ст.
3. А. Ф.Гоповчук.Трактори Київ «Грамота» 2003, 336 ст.
4. В. С.Гапоненко. Сільськогосподарські машини і технологія механізованих робіт КиївРадянська школа 228 к.
5. Б. А.Земельський. Експлуатація тракторів Т-150 і Т-150к Москва.
6. А. Т. Потоненко.Трактори. Київ. Урожай. 1981,418ст.