Контрольна робота
З Дисципліни СпадковеПраво
За I та II змістовимимодулями
(Варіант 12)
Підготував:
Студент 3 курсу
Асєєва Н.В.
Гр. ПЗ — 1
Перевірила:
Хачатрян Артур
Вміст
Перший змістовий модуль
Теоретична частина
Практична частина
Другий Змістовий модуль
Теоретична частина
Практична частина
Завдання I змістовогомодуля
1. Теоретична частина
1.1Дайте поняття: спадкування, спадок, спадкоємиць, спадкодавець
Спадкування Спадок Спадкоємиць Спадкодавець Ст. 1217 ЦК України закріплює існування двох видів спадкування: за заповітом, або за законом. Спадкування за законом має місце лише в разі якщо його не змінено заповітом спадкодавця. Основні норми, що регулюють умови і порядок спадкування за заповітом вміщено в главі 85 ЦК України ( «Спадкування за заповітом» )
Сукупність прав та обов’язків, які переходять до спадкоємців у порядку спадкового правонаступництва. У спадок входять ті права та обов’язки, які належали спадкодавцеві, а не третій особі, причому ці права виникли ще за життя спадкодавця.
Існують права та обов’язки, які мають особистий характер, тобто тісно пов’язані з особою спадкодавця. Тому природно, що вони не входять до спадку.
Спадкоємцями можуть бути не лише особи, які були живі в момент відкриття спадщини, а й діти спадкодавця, які були зачаті ще коли спадкодавець був живий, а народилися після його смерті. Вони можуть успадкувати як за законом так і за заповітом. Якщо дитина народжується живою, вона стає спадкоємцем. Дитина стає спадкоємцем і тоді, якщо вона прожила після свого народження всього кілька хвилин.
Юридичні особи можуть бути спадкоємцями тільки за заповітом. Спадкодавцем може виступати лише фізична особа. Оскільки заповіт визнається угодою, то дієздатність спадкодавця прямо впливає на дійсність заповіту.
1.2Дайтепорівняльну характеристику заповіту і договору дарування
Договір дарування Заповіт
За договором дарування одна сторона
( дарувальник ) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Отже договір дарування, як і договори міни та купівлі – продажу, спрямований на безповоротне припинення права власності у дарувальника і виникнення права власності у обдарованої особи. Договір дарування є завжди безоплатним, а тому дарувальник не має права вимагати від обдарованої особи зустрічних дій майнового характеру.
Договір дарування є одностороннім. З його укладенням у сторін, як правило, не виникають взаємні або односторонні обов’язки.
Заповіт – це правочин який складається фізичною особою ( заповідачем ) на випадок смерті, вчиняється в передбаченій законом формі, містить призначення спадкоємця,
(спадкоємців ), а також може передбачити інші розпорядження.
Заповіт є одностороннім правочином, оскільки в ньому знаходить свій вираз волевиявлення лише однієї особи – заповідача.
Заповіт це розпорядження, зроблене на випадок смерті. Тільки з часу відкриття спадщини особи, вказані у заповіті спадкоємцями, набувають право вступити у спадкові відносини.
Заповіт є особистим розпорядженням. Це виявляється у тому, що заповіт може бути складений лише від імені однієї особи ( єдиний виняток – спільний заповіт подружжя ) Крім того, скласти його заповідач може лише безпосередньо, а вчинення заповіту під впливом волі третіх осіб тягне за собою недійсність цього правочину як такого, що укладений з пороком волі. Заповіт є розпорядження, основним змістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначення юридичної долі майна.
Отже робимо висновок щодохарактеристики договору дарування та заповіту. Договір дарування як і заповіт єписьмовим, і підлягає нотаріальному посвідченню, договір дарування і заповіт єодностороннім правочином. Різниця в тому, що Заповіт є розпорядження, основнимзмістом якого є призначення спадкоємця або спадкоємців, а також визначенняюридичної долі майна, а договір дарування спрямований на безповоротнеприпинення права власності у дарувальника і виникнення права власності уобдарованої особи. За договором особа передає або зобов’язується передати,тобто самостійно, безоплатно майно обдарованому. Тоді коли за заповітом правовласності виникає у спадкоємців тільки після смерті спадкодавця (Заповідача )
2. Практичне завдання
Громадянка Борисова ГаннаСтепанівна звернулась до державного нотаріуса за місцем проживання з проханнямпосвідчити договір дарування, за яким вона дарує своїй дочці Селезньовій І. П.приватизовану квартиру на випадок своєї смерті. Якими будуть дії нотаріуса?
По перше – почнемо з того, щозгідно до Ст. 717 ЦК України –
Договір дарування це передача, абозобов’язання передати в майбутньому однією стороною (дарувальник) іншій стороні(обдарованому) безоплатно майно у власність.
Тобто має місце саме передачадарувальником (в нашому випадку громадянка Борисова Г. С. ) обдарованому ( внашому випадку Селезньова І. П..) майна у власність. Тобто після смертіБорисової Г.С. договір дарування втратить чинність. На підтвердження цьогопроаналізуємо Ст. 723 ЦК України
1. Договоромдарування може бути встановлений обов’язок дарувальника передати дарунокобдаровуваному в майбутньому через певний строк (у певний термін) або у разінастання відкладальної обставини.
2. Уразі настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленихдоговором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, обдаровуваниймає право вимагати від дарувальника передання дарунка або відшкодування йоговартості.
3. Якщодо настання строку (терміну) або відкладальної обставини, встановленоїдоговором дарування з обов’язком передати дарунок у майбутньому, дарувальникабо обдаровуваний помре, договір дарування припиняється.
Отже договірдарування громадянки Борисової Г.С. після її смерті просто припиняється яктакий, і відкривається спадщина щодо майна громадянки Борисової Г.С.
Тепер з’ясуємоякими будуть дії нотаріуса
Відповідно до пункту 6 Інструкціїпро порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України
Нотаріуси відповіднодо статті 7 Закону України “Про нотаріат ” у своїй діяльності керуютьсязаконами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнямиПрезидента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, ана території Республіки Крим, крім того, — законодавством Республіки Крим;наказами Міністерства юстиції України; нормативними актами обласних, Київськоїта Севастопольської міських державних адміністрацій.
При вчиненнінотаріальних дій нотаріуси в установленому порядку та в межах своєї компетенціївирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також чиннихміжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною РадоюУкраїни.
Відповідно допункту 22 тієї ж інструкції
Нотаріуси неприймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогамзаконодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та діловурепутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які маютьпідчистки або дописки, закреслені слова чи інші не застережені виправлення,документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а такождокументи, написані олівцем.
Отже: Договірдарування підлягає нотаріальному посвідченню, але згідно чинного законодавства,передача майна на випадок смерті не може відбутись за договором дарування,оскільки після смерті дарувальника втрачає чинність договір дарування. В нашомувипадку нотаріус має запропонувати громадянці Борисовій Г. С скластизаповіт. Заповіт – це правочин який складаєтьсяфізичною особою ( заповідачем ) на випадок смерті.
ЗавданняII змістового модуля
1. Теоретична частина
2.1 Державна реєстраціяправа на спадщину
Згідно до Ст. 1299 ЦК України
1. Якщоу складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, спадкоємець зобов’язанийзареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстраціюнерухомого майна (стаття 182 цього Кодексу).
2. Правовласності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстраціїцього майна.
Згідно до Ст.182 ЦК України
2 Державна реєстрація прав на нерухомістьі правочинів щодо
нерухомості єпублічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надаватиінформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленомузаконом.
Отже: якщо успадщині спадкоємця є нерухоме майно, така спадщина підлягає державнійреєстрації. Роздивимось як саме відбувається державна реєстрація майна.
Державній реєстрації підлягаютьправа власності на житлові і нежитлові будинки, садові будинки, дачі, гаражі,квартири у багатоквартирних будинках, інші об’єкти нерухомого майна. Порядокреєстрації врегульовано Тимчасовим положенням про порядок реєстрації праввласності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції Українивід 7 лютого 2002 року № 7/5.
Реєстрація прав здійснюється в бюротехнічної інвентаризації (далі — БТІ) за місцем знаходження об’єктів нерухомогомайна на підставі правовстановлюючих документів шляхом занесення вказаних правдо Реєстру прав власності на нерухоме майно. Реєстрація прав здійснюється лишепісля технічної інвентаризації об’єкта. Якщо заява про реєстрацію правподається не пізніше дванадцяти місяців після виникнення права на нерухомемайно, то об’єкт не підлягає повторній технічній інвентаризації. Термін діївиписки з Реєстру прав — три місяці з часу її видачі, про що та термін її діївказується в самій виписці.
Згідно до Ст. 15 Закону України«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їхобмежень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV
Порядок проведення державної реєстраціїправ та їх обтяжень
1. Державна реєстрація прав та їх обтяженьпроводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів,що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підставдля відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розглядузаяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстраціюправ та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державногореєстру прав;
5) видача свідоцтва про правовласності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєструправ про зареєстровані права та/або їх обтяження.,
Отже: свідоцтво про право наспадщину, яке видане на нерухоме майно підлягає обов’язковій державнійреєстрації за правилами ст. 182 цього кодексу. Державна реєстрація прававласності на нерухоме майно, що передбачена в ст. 182 ЦК України, є публічною іпідтверджує державою факт виникнення, переходу і припинення прав на нерухомемайно. В даний час державну реєстрацію права власності на нерухоме майнопроводять Бюро технічної інвентаризації на підставі Тимчасового положення пропорядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого НаказомМіністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року за № 7/5. У свідоцтві проправо на спадщину БТІ проставляє відмітку про проведену державну реєстрацію. З1 липня 2004 року Верховною Радою України прийнятий Закон „Про державнуреєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. На підставі цьогоЗакону державна реєстрація здійснюватиметься органом державної реєстраціїшляхом внесення відповідних даних до Державного реєстру речових прав нанерухоме майно та їх обмежень. Ст. 19 вищезгаданого Закону передбачаєпроведення обов’язкової реєстрації свідоцтва про право на спадщину, яке виданеспадкоємцям.
2.2 Порядок оформленняправа на спадщину
Питання оформлення права наспадщину та видачі свідоцтва про право на спадщину (далі — Свідоцтва)регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України (гл. 89, ст. ст. 1296—1301),Законами України «Про нотаріат України» (1993 р.) та «Продержавну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1липня 2004 року № 1952-І\/, Інструкцією” «Про порядок вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України», яка затверджена наказомМіністерства юстиції України від З березня 2004 року № 20/5 тощо.
Кожен спадкоємець, що прийнявспадщину, має право одержати Свідоцтво, подавши про це відповідну заяву. Але,як сказано в ЦК України, в залежності від виду і призначення спадкового майнаодержання Свідоцтва може бути обов’язковим для спадкоємця і не обов’язковим.
При прийнятті спадщини, у складіякої є нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти, розташовані на земельнійділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їхпризначення, інші речі (див. ч. 1 ст. 181 ЦК України) спадкоємець зобов’язанийодержати Свідоцтво на це майно (ст. 1297 ЦК України). Якщо ж до спадкоємцяпереходить майно, яке не належить до нерухомого (меблі, інші предмети домашньоїобстановки та вжитку (див. ч. 2 ст. 181 ЦК України), одержання нотаріальногоСвідоцтва не є обов’язковим, якщо в цьому нема потреби і спору на таке майно.
Якщо спадщину прийняли кілька спадкоємців,Свідоцтва видаються на кожного з них, в яких нотаріус зазначає частку спадщини наім’я кожного спадкоємця пропорційно їх кількості, якщо інше не зазначено взаповіті.
Виданню такого Свідоцтва маєпередувати перевірка часу смерті особи, місця відкриття спадщини, наявностізаповіту, складу спадкоємців за законом, складу спадщини та кількості осіб, якіїї прийняли.
ЦК України (Cт. 1298) забороняєвидачу Свідоцтва до закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, а томунотаріус навіть в тому випадку, коли за достовірною інформацією відсутні іншіспадкоємці, крім тих, що прийняли спадщину, не має права достроково, тобто до 6місяців з дня відкриття спадщини, видати Свідоцтво. Видача Свідоцтва і розподілспадщини між усіма спадкоємцями може відбутися і лише після народження дитини,якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини.
Чинне законодавство України,зокрема ст. 1300 ЦК України, передбачає можливість внесення змін нотаріусом замісцем відкриття спадщини до свідоцтва про право на спадщину, якщо є згода всіхспадкоємців, або є рішення суду на вимогу одного із спадкоємців. При цьому зазгодою спадкоємців зміни до Свідоцтва можуть бути внесені будь-коли на користьтих спадкоємців, хто запізнився, тобто не подав вчасно заяви про прийняттяспадщини, на що останні повинні дати письмову згоду.
Якщо ж встановлено фактфальсифікації заяви особи про відмову від спадщини, прийняття заяви опікуна провідмову від імені дитини щодо права на спадкування без згоди органу опіки тапіклування, а також про визнання судом поважних причин, через які особапропустила строк подання заяви про прийняття спадщини тощо, то це буде такожпідставою для внесення змін до Свідоцтва за рішенням суду. Без спеціальногорішення суду про внесення змін до Свідоцтва нотаріус може внести зміни доСвідоцтва інших спадкоємців при анулюванні Свідоцтва одного з них.
Чинне законодавство Українипередбачає можливість визнати за рішенням суду Свідоцтво недійсним. Це можливо,якщо особа не мала права на спадкування (Cт. 1224 ЦК України), або прискладанні заповіту особою, яка була визнана судом недієздатною. Відсутність уособи права на спадкування може бути результатом і фальсифікації заявиспадкоємця за заповітом чи за законом попередньої черги про його відмову від спадщини,а також в інших випадках, встановлених законом.
спадок реєстрація заповіт дарування договір
2. Практичне завдання
Васнецова М. Проживала разом збратом у будинку, який їм належав на праві спільної власності. В лютому 2005 р.Васнецова померла. Дочка Васнецової звернулася із заявою до нотаріальноїконтори про визнання її спадкоємцем після смерті матері. Нотаріус через шістьмісяців після смерті Васнецової видав її дочці свідоцтво про право на спадщинуна ½ будинку. Брат Васнецової заперечував проти цього, вважаючи, що вінтакож є спадкоємцем і йому повинно бути видано свідоцтво про право на спадщинуна 1/2 частки васнецової. Дочка Васнецової після цього почала вимагати від дядіпередачі її телевізора і столового сервізу.
Хто в данному випадкумає право на спадщину? Яким чином повинно бути поділено майно?
В даному випадку є частка будинкуяка належала спадкодавцеві на праві спільної сумісної власності. Згідно до Ст.1226 ЦК України
1. Часткау праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Згіднодо Ст. 1217 ЦК України
Спадкуванняздійснюється за заповітом, або за законом.
Згіднодо Ст. 1223 ЦК України
1. Правона спадкування мають особи, визначені у заповіті.
2. Уразі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини абовідмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохопленнязаповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи,визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. В нашому випадку Заповітвідсутній, і тому спадкування буде відбуватись за законом.
Згіднодо Ст. 1258 ЦК України
1. Спадкоємціза законом одержують право на спадкуванняпочергово.
2. Кожнанаступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разівідсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права наспадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крімвипадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
В нашому випадкує дві черги спадкоємців.
У першу чергуправо на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числізачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя,який його пережив, та батьки.
У другу чергуправо на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, йогобаба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Тобтодонька Васнецової у першу чергу має право на спадкування
Розглянемо Постанову ПленумуВерховного Суду України 30.05.2008 N 7 якапідтвержує все вище викладене.
Спадкування зазаконом здійснюється почергово.
За відсутностізаповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від їїприйняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітомусієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідноїчерги. Зокрема, у першу чергу право на спадкування за законом мають дітиспадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після йогосмерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право наспадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба тадід як з боку батька, так і з боку матері. У третю чергу право на спадкуванняза законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право наспадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єюне менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. У п’яту чергу право наспадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеняспоріднення включно.
У п’яту чергуправо на спадкування за законом також одержують утриманці спадкодавця, які небули членами його сім’ї. Утриманцями слід вважати неповнолітню абонепрацездатну особу (жінку, чоловіка при досягненні відповідно 55 і 60 років,інвалідів I, II і III груп), яка не була членом сім’ї спадкодавця, але не меншяк п’ять років одержувала від нього матеріальну допомогу, що була для неїєдиним або основним джерелом засобів до існування.
Отже: в даннійзадачі відсутній заповіт, а отже спадкування відбуватиметься за законом єспадкоємці першої і другої черги, згідно ЦК України, при спадкуванні за законом,спадкування відбувається почергово. В нашому випадку до першої чергиспадкоємців належить донька Васнецової, а отже вона має право успадкувати тучастину будинку, яка належала її матері на праві спільної власності.
З данної задачівиходить що донька не проживала останнім часом з матірью, а отже для того, щобприйняти спадщину, та отримати свідоцтво про право на спадщину, необхідновчинити ряд дій встановлених законодавством.
По перше Згіднодо Ст. 1269 ЦК України
1. Спадкоємець,який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживавпостійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву проприйняття спадщини.
2. Заявапро прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
3. Особа,яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщинибез згоди своїх батьків або піклувальника.
4. Заявупро прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають їїбатьки (усиновлювачі), опікун.
5. Особа,яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку,встановленого для прийняття спадщини.
В нашому випадкуВаснецова подала заяву про визнання її спадкоємицею. Тобто вона невідмовилась від спадщини, а отже має право на успадкування частини будинку яканалежала її матері.
Отже: В даній задачі відсутнійзаповіт, спадкування відбуватиметься за законом. Є дві черги спадкоємців.Спадкування відбувається почергово. Спадкоємиць першої черги (донькаВаснецової) не усунутий від спадкування, і бажає отримати спадщину,підтвердженням чого є подання заяви про визнання її спадкоємицею після смертіВаснецової. На підставі вищевикладенного робимо висновок, що донька Васнецовоїуспадковує частину будинку яка належала її матері.
Список використаноїлітератури
1. Цивільний КодексУкраїни
2. Закон України «Пронотаріат»
3. Наказ Мінюсту від03.03.2004 N 20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчиненнянотаріальних дій нотаріусами України»
4. ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯвід 28.07.2010 N 1692/5 про порядок державної реєстрації права власності таінших речових прав на нерухоме майно
5. Постанова ПленумуВерховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах проспадкування»