КУРСОВА РОБОТА
на тему:
«Теоретичніоснови проблемно-модульного навчання та методика його застосування у коледжіпри вивченні спецдисципліни»
Зміст
Вступ
1. Загальні поняттяпро модульну систему навчання
1.1 Структурамодульної системи навчання
1.2 Структурапрофесійного блоку
1.3 Особливості модульноїтехнології навчання
2. Проектування модульноїтехнології навчання
2.1 Проектуваннятехнологічного процесу діагностування електрообладнання
Висновок
Список використаноїлітератури
Вступ
Введеннянових педагогічних технологій навчання базується на модернізації управліннянавчальним процесом пізнання. Основними складниками управління навчальнимпроцесом планування, організація, контроль та мотивація. Управляти означаєспонукати студента до кращого навчання. В процесі навчання виникають запитання:
Pде ми знаходимося? (на якому рівні освіти ?)
Pкуди йти? (чи визначена політика в освіти і яка мета ?)
Pщо робити? (чи визначена стратегія ?)
Pяк робити? (чи обрана тактика ?)
Такяк викладач не може визначити політику освіти і зазначити стратегію, вінзаймається рішенням тактичних задач, образно кажучи, розробкою власної методикивикладання. Він шукає відповіді в процесі навчання та викладання* як вчити?чому вчити? де навчати? які результати навчання? Сучасна теорія зізнаннявиділяє слідуючи концепції навчання — традиційне навчання!
– теоріяпоетапного формування практичних дій проблемне навчання;
– програмоване навчання, модульне навчання, ігрове навчання та інші.
Всівони поряд з позитивними сторонами мають і негативні, тому віддавати перевагуякому-небудь із перелічених концепцій навчання помилково. Сучасні концепціїнавчання в пізнавальної діяльності повинні мати місце і визначатися в певнусистему.
Технологіямодульного навчання дозволяє реалізувати системний підхід в теорії пізнання.Модульна технологія навчання має багато позитивного. Це індивідуалізація ісамостійність в навчанні; висока керованість навчальним процесом; наявністьстійкого зворотного зв’язку; можливість оперативного контролю і оцінки ходанавчання; швидке оволодіння і формування навичок і вмінь; широка можливістьадаптації навчального матеріалу до індивідуальних можливостей навчаючого.
1. Загальніпоняття про модульну систему навчання
Модульнасистема виробничого навчання вперше була розроблена Міжнародною організацієюпраці (МАРНОТРАТ) в 70-х роках XX століття як узагальнення досвіду підготовкиробочих кадрів в економічно розвинених країнах світу.
Цясистема швидко поширилася по усьому світі й, по суті, стала міжнароднимстандартом професійного навчання. Вона забезпечує мобільність трудових ресурсівв умовах НТП і швидке перенавчання працівників, які звільняються при цьому.
Модульнасистема розроблялася в рамках популярної тоді індивідуалізованої системинавчання Ф. Келлера, тому включило в себе ряд позитивних моментів: формуваннякінцевих і проміжних цілей навчання» розподіл навчального матеріалу на окремірозділи; індивідуалізовані темпи навчання?’ можливість переходу до вивченнянового розділу, якщо повністю засвоєний попередній матеріал» регулярнийтестовий контроль знань.
Появамодульного методу спроба ліквідувати недоліки наступних існуючих методівпрофесійної підготовки^
— спрямованість професійної підготовки на одержання професії загалом, а не навиконання конкретної роботи, що заважало влаштовуватися на роботу випускникамнавчальних закладів,
— негнучкість підготовки щодо вимог окремих виробництв і технологічних процесів»
— невідповідність підготовки досить сильно диференційованому загальноосвітньомурівню різних груп населення,
— відсутністьобліку індивідуальних особливостей учнів.
Головнев модульному навчанні — можливість індивідуалізації навчання. З погляду Дж.Рассела, наявність альтернативних (вибіркових) модулів і вільний їхній вибірдозволяє всім учням засвоїти навчальний матеріал, але в індивідуальному темпі.Важливо, щоб завдання для учнів були настільки складні, щоб вони працювали знапругою своїх розумових здатностей, але, разом з тим, настільки складними, щобне було нав’язливого педагогічного керівництва. У потребі вільного виборумодуля з альтернативного набору ховається одна з можливостей формуванняготовності до вибору як риси особистості, важливої також і для формуваннясамостійності в утворенні. У той же час при індивідуалізованій системі навчаннявід учня потрібне повне засвоєння навчального матеріалу з конкретним випробуваннямпо кожному модулі.
Гнучкістьмодульного навчання. Дж. Рассел представляє модуль, як одиницю навчальногоматеріалу, що відповідає окремій темі. Модулі можуть групуватися в різнікомплекти. Той самий модуль може відповідати окремим частинам вимог, які стосуютьсярізних курсів. Додаючи «нові» і крім «старого», можна, не змінюючи структуру,скласти будь-яку навчальну програму з високим рівнем індивідуалізації.Погоджуючись із таким трактуванням «гнучкості», П. Юцявичене заперечує протирозгляду модулів як одиниць навчального матеріалу, які відповідають одній темі.Гнучкість у такому розумінні приведе до фрагментарності навчання.
Елективністьнавчання (можливість вільного вибору дій).
Випливаючисистемі Ф. Келлера, важливою рисою модульного навчання є відсутність твердихорганізаційних тимчасових рамок навчання — воно може проходити в зручне дляучня час. Відсутність твердих тимчасових рамок дозволяє учневі просуватися внавчанні зі швидкістю, що відповідає його здатностям і наявності вільного часу:учень може вибирати не тільки необхідні йому модулі, але й порядок їхньоговивчення. Дж. Рассел затверджує, що модульне навчання вимагає безпосередньоївідповідальності учня за результат навчання, тому що для нього створюютьсякомфортні умови для засвоєння змісту модулів. При такому підході істотнозбільшується мотивація навчання, тому що учень може вільно вибирати зручні длянього способи, засоби й темпи навчання. Але при цьому не виключається рольвикладача (інструктори).
Активністьучнів у процесі навчання. Для ефективного засвоєння навчального матеріалуучень повинен активно над ним працювати. Головною перевагою методики внавчальних закладах Західної Європи є діяльність учнів. Інакше кажучи, — акцентставиться не на викладанні, а на самостійній індивідуальній роботі учнів змодулями.
Функціїпедагога. З появою модульного навчання функції педагога міняються, тому щоакцент робиться на активну навчальну діяльність учнів. Педагог звільняється відрутинної роботи * викладання нескладного навчального матеріалу, активнийконтроль знань учнів переміняється самоконтролем. Більше часу й уваги педагогприділяє стимулюванню, мотивації навчання, особистими контактами в процесінавчання. При цьому він повинен бути високо компетентним, що дозволяє йомудавати відповіді на ті складні питання творчого характеру, які можуть виникнутив учнів у процесі роботи з модулем.
Взаємодіяучнів у процесі навчання. Сучасне розуміння суті процесу навчаннянасамперед у тім, що навчання процес суб’єкт-суб’єктивної взаємодії педагога йучнів, а також учнів між собою. Ця взаємодія базується на спілкуванні. Томунавчання можна визначити, як «спілкування, у процесі якого й за допомогою якогозасвоюється певна діяльність її результат». При спілкуванні відбуваєтьсяпередача суті навчання. Інтенсивний індивідуальний контакт є одним з факторівефективності модульного навчання й одночасно способом індивідуалізаціїнавчання.
Головнавідмінність модульної системи навчання від традиційної полягає в системномупідході до аналізу вивчення конкретної професійної діяльності, що виключаєпідготовку по окремих дисциплінах і предметам.
Воснові побудови модульних навчальних програм перебуває конкретне виробничезавдання, що становить суть кожної конкретної роботи. В узагальненому видіїхній комплекс становить зміст спеціальності або професії. Термін «завдання» уцьому випадку змінений на новий — «модульний блок».
Модульнийблок — логічно завершена частина роботи в рамках виробничого завдання, професії абообласті діяльності із чітко позначеним початком і закінченням контролю, якправило, не підрозділяється надалі на більше дрібні частини.
Модультрудових навичок (МТН) – опис роботи, виражене у вигляді модульнихблоків. МТН може складатися з одного або декількох самостійних модульнихблоків.
Навчальнийелемент — самостійна навчальна брошура, призначена для вивчення,орієнтована як на самостійну роботу того, якого навчають,, так і на роботу підкерівництвом інструктора. Кожний навчальний елемент охоплює певні практичнінавички й теоретичні знання.
Інструктивнийблок — сучасна форма плану занять, розроблена для модульної системи навчання. Вінсприяє інструкторам і викладачам здійснювати систематичне планування йпідготовку занять. Інструкційні блоки можуть також бути основою для розробкинавчального елемента
1.1Структура модульної системи навчання
Першийетап. Наньому визначається зміст навчання по будь-якій професії й з окремими їїскладовими. Його можна назвати проектуванням змісту модульного навчання.Створення змісту – це послідовна деталізація даних конкретної професіїпрацівника, починаючи з його функціональних зобов’язань і до окремих детальнихнавичок виконання кожного робочого прийому або дії.
Післявизначення всіх можливих видів робіт професії розробляється «Опис професії».Тут у стислому виді втримується опис основних професійних функцій. Тут такождаються умови роботи й вимоги до тих, хто буде вчиться.
Далівсі перераховані функції, що повинен виконувати працівник, розподіляються наокремі модульні блоки^ МБ — 1, МБ -2,… МБ — N. За результатами такого аналізускладається 2Перерахування й опис модульних блоків».
Урамках кожного сформованого модульного блоку відбувається ще більш дрібнадеталізація виконуваних робіт шляхом поділу її на окремі операції («кроки»),які у свою чергу розподіляються на сукупність окремих навичок, оволодіння якимидає можливість виконувати цю операцію.
На другомуетапі проектування для засвоєння тих або інших навичок розробляються навчальніелементи (УЗ), які є основним дидактичним матеріалом у модульній системінавчання.
Кожнийнавчальний елемент містить у собі практичні вміння й навички або теоретичнізнання, які необхідно засвоїти.
Третійетап припускаєтехнологічну підготовку до проведення навчального процесу: матеріальнезабезпечення місць для роботи учнів, створення контрольної обліковоїдокументації, вивчення інструктором (або майстром) всіх умінь і навичок, якінаведені в конкретному навчальному елементі.
На четвертомуетапі відбувається безпосереднє навчання за модульною технологією.
1.2Структура професійного блоку
Сукупністьвзаємозалежних модулів являє собою інформаційний блок. Стосовно професійногоутворення доцільно формувати більше більшу, закінчену в професійному розумінніодиницю, що назвемо професійним блоком. При створенні професійних блоківнеобхідно враховувати ієрархічний принцип їхньої побудови, пов’язаний звимогами стандартів професійного утворення.
Залежновід необхідного рівня професійної підготовки вибирають відповідні модулі. Забажанням замовника частина модулів або модульних одиниць може вити виключена,якщо в процесі виконання професійних зобов’язань не потрібно виконувати деякучастину роботи.
Узв’язку з ростом орендних, акціонерних, кооперативних і інших форм власностіпідприємств виникає необхідність оволодіння працівниками не однієї, адекількома професіями. Наприклад, менеджер і економіст, сантехник і зварник,тракторист і шофер і т.д.
Утакому варіанті навчання й застосовуються відповідні професійні блоки. Якщомодулі або модульні одиниці повторюються й були вивчені раніше, вонивиключаються з навчальної програми й у професійних блоках не вивчаються. Цеукорочує строки навчання, дозволяє створювати гнучкі програми навчання,адаптовані до учня.
1.3Особливості модульної технології навчання
Модульненавчання професії полягає в послідовному засвоєнні учнем модульних одиниць імодульних елементів. Гнучкість і варіативність модульної технологіїпрофесійного навчання особливо актуальні в умовах ринкових відносин прикількісних і якісних змінах робочих місць, перерозподілі робочої сили,необхідності масового перенавчання працівників. Не можна не враховувати йфактор короткочасності навчання в умовах прискорених темпів науково-технічногопрогресу.
Особливостімодульного навчання полягають у тім, що учень частково або повністю самостійноможе працювати із запропонованої йому навчальною програмою, що містить у собіцільову програму дій, бази інформації й методичне керівництво для досягненняпоставлених дидактичних цілей. У цьому випадку функції викладача можутьзміняться від інформаційно-контролюючих до консультаційно-координуючих.
Технологіямодульного навчання базується на об’єднанні принципів системного квантування ймодульності. Перший принцип становить методологічну основу теорії «стискання»,«згортання» навчальної інформації. Другий принцип є нейрофізіологічною основоюметоду модульного навчання.
Примодульному навчанні немає строго заданого строку навчання. Він залежить відрівня підготовленості що вчиться, його попередніх знань і вмінь, бажаного рівняодержуваної кваліфікації. Навчання може припиниться після оволодіння будь-якогомодуля. Учень може вивчити один або кілька модулів і одержати вузькуспеціалізацію або опанувати всіма модулями й одержати широкопрофільну професію.
Длявиконання роботи на конкретному підприємстві всі модульні одиниці й модульні елементиможна не вивчати, а тільки ті, які необхідні для виконання роботи наконкретному робочому місці. З іншого боку, професійні модулі можуть складатисяз модульних одиниць, які ставляться до різних спеціальностей і різних областейдіяльності. Може бути широкопрофільна професія, пов’язана з використаннямоднієї й тої ж виробничої діяльності в різних галузях.
Зазначенівище принципи модульної системи професійного утворення дають можливістьзвернути увагу на такі її позитивні якості: досягається мобільність знань уструктурі професійної компетентності працівника шляхом заміни застарілихмодульних одиниць на нові, які містять нову й перспективну інформацію;
– керуваннянавчанням учнів є мінімальним. Це дозволяє вирішити проблеми з майбутнімнавчанням і підвищенням кваліфікації робочих кадрів і фахівців»
– завдяки чітким,коротким записам навчальної інформації при конструюванні дидактичних модулів,привчає педагогів і учнів до короткого висловлення думок і суджень»
– час засвоєнняінформації, записаної в дидактичному модулі, у порівнянні із традиційнимиформами надання навчального матеріалу в 10 — 14 разів; скорочується навчальнийкурс на 10-30% без втрат повноти викладання й глибини засвоєння навчальногоматеріалу за рахунок дії фактора «стискання» і «відхилення» навчальноїінформації, зайвої для даного виду робіт або діяльності;
•відбувається самонавчання з регулюванням не тільки швидкості роботи, але йзмісту навчального матеріалу;
— досягається декомпозиція професії (спеціальності) на завершені в цільовому йзмістовному відношенні частини (модулів, блоків), які мають самостійнізначення,” можливість навчання декільком професіям на основізасвоєння різних професійних блоків з обліком конкретної виробничої діяльності.
2.Проектування модульної системи навчання
Основнамета проектування модульної технології — активізація самостійності дії студентапо отриманні знань, умінь і навичок. Модульна технологія залучає до творчостістудента, який стає співавтором занять, співпрацює з викладачем. Всімвикладачам відома така істина, якщо, студент нас слухає, він приймає до 10%навчальної інформації, якщо бачить до 40%, а якщо він сам її досягає — до 90%.Ідея вибору модульної технології навчання полягає в тому, щоб підвищитипрофесійні здібності студентів, як в період навчання, так і в період праці навиробництві. Ринкові відносини пред’являють високі вимоги до професійної діяльностікожного працівника. Щоб підтримувати професійні здібності треба вчитися всежиття. При плануванні модульної технології навчання необхідно:
– вивчити та коректувати зміст навчальної програми з предмету
– розкласти робочий план на модулі.
зробитиматеріал кожного модуля закінченим блоком (кількість блоків з предмету «ТОі діагностування с.г. машин» чотири, кількість годин в блоці від 22 до 40годин)
– скластиформу модулів (класично форма модуля складається з п’яти елементів
1. Характеристикапідготовки студентів
2. Зміст модуля
3. Організаційно-методична забезпеченість модуля
4. Поточний,вихідний контроль;
5. Забезпечуванізв’язки з модулями інших предметів, навчальних, технологічних, переддипломних практикі кваліфікаційних характеристик спеціаліста.
Наоснові змісту модуля розробляється схема послідових програмних дій викладача,(див. схему і). Така схема дій викладача передбачає поєднання класно-урочної(школа) і лекційно-семінарської (ВУЗ) система організації навчання. Викладач зпочатку повинен вибрати організаційні форми занять і визначити послідовність їхвикористання при модульній технології навчання. Кожний модуль повинен починатисяз лекції (вступної чи установчої), яка служить для системного викладунавчального матеріалу, присвяченого конкретному модулю, але пов’язано іншими вконкретну цілісну систему, а також містить програмний матеріал, самостійневивчання якого для студентів є важким. Далі можуть використовуватись семінари,уроки, лабораторні і практичні заняття, навчальні практики і в завершенні — контрольно-заліковий урок (контролю знань, вмінь і навичок по блоку модуля).Така різноманітність організаційних форм занять дозволяє реалізувати дидактичнумету занять.
Наступнимкроком викладача є визначення методів навчання як модульна технологія задопомогою яких буде реалізовуватися навчальна мета. Так як технологіямодульного навчання передбачає високу індивідуалізацію навчання, то вибірметодів навчання буде залежати від рідня знань і здібності кожного студента.Працюючи з «слабкими» студентами, викладач буде використовуватиінформаційно-розвиваючі і репродуктивні методи (лекція, бесіда, розповідь,пояснення, робота з навчальною програмою, робота за інструкціями). З«середніми» студентами окрім інформаційно-розвиваючими ірепродуктивними методами, буде використовувати проблемно-пошукові (евристичнабесіда, проблемні ситуації, дискусії, пошукові лабораторні роботи на уроці, самостійнаробота на уроці), 3 «сильними» студентами, окрім перелічених методівнавчання, використовують творчо-відтворюючі методи (ділові ігри, розв’язуванняситуаційних задач, аналіз виробничих ситуація, виконання індивідуальних завданьта інші)
Примодульній технології навчання особливе місце займає вибір видів самостійноїпозаурочної роботи студентів. Самостійна позаурочна робота повинна мати місцепри всіх організаційних формах занять. На заняттях, спрямованих на теоретичнупідготовку, студентам слід запропонувати слідуючи види самостійної позаурочноїроботи^ читання підручника, виписування витяг з тексту, складання таблиць,схем, відповіді на контрольні запитання, тести, та інші. На заняттях, спрямованихна практичну підготовку, студентам пропонуються такі види самостійноїпозаурочної роботи: складання схем, графіків, рішення задач і вправ, підготовкадо ділових ігор, рішення ситуаційних виробничих задач, виконаннярозрахунково-графічної роботи, підготовка курсових та дипломних проектів,виконання комплексних індивідуальних завдань.
2.1Проектування технологічного процесу ТО і діагностування електрообладнання
НаIII і IV курсах доцільно студентам видавати комплексні завдання з предмету.Мета КІЗ — закріплення, поглиблення знань, формування професійних умінь інавичок. Виконання КІЗ проводиться студентами на протязі вивчення предмету.Студенти отримують різноманітні завдання.
ПрикладКІЗ -1.
Тема:Проектування технологічного процесу ТО і діагностування електрообладнання
Обсягроботи
1. Технічна характеристикаелектрообладнання
2. Складаннямаршрутної карти ТО електрообладнання
3. Розробкатехнологічного графіка ТО електрообладнання
4. Складання іоформлення контрольно-діагностичної карти Викладач розробляє для студентівметодичні вказівки на виконання КІЗ, котре містить слідуючі пункти.
1. Мета завдання
2. Обсяг завдання
3. Вказівки довиконання КІЗ
4. Методикапроектування
5. Література
6. Оформлення іприклад КІЗ
Наступнимнайважчим процесом навчання є контроль за навчальною діяльністю студентів тайого оцінка. При модульної технології використовуються слідуючі форми контролю:вхідний, поточний, вихідний. Вхідний контроль виконує функціїнавчально-коректуючі, він не є обов’язковим. Мета вхідного контролю — визначитистартові рівні підготовки студентів. При вхідному контролю використовуютьслідуючі методи контролю- тестування, самоконтроль, письмовий диктант.
Поточнийконтроль знань, умінь та навичок є повним об’ємним. Він не тільки виконуєперевіряючі функції. При модульному навчанні функції його розширюються. Він єкоригуючим, розвиваючим, навчаючим. Проведення поточного контролю вимагаєвсебічного і систематичного контролю знань, умінь всіх студентів. При поточномуконтролю знань, умінь та навичок застосовують слідуючи види контролю: тестування,самоконтроль, взаємоконтроль, письмова перевірка, практична перевірка умінь.
Вихіднийконтроль знань, умінь і навичок при модульному навчанні обов’язкові. Вінвиконує перевірюючи та стимулюючі функції. При цьому застосовується слідуючіметоди контролю: письмова контрольна перевірка, захист КІЗ, вирішенняситуаційних задач, контрольна перевірка вмінь та навичок. Заслуговує увагу привихідному контролі проведення комплексної контрольної роботи по перевірцізнань, вмінь і навичок, кожний варіант котрої складається з трьох завдань.
Завдання1. Перевірка знань»
Завдання2. Перевірка вмінь і навичок?”
Прикладкомплексної контрольної роботи з предмету «ТО і діагностування с.г.машин» по модулю «ТО і діагностування електрообладнання»
Варіант1.
Завдання1. Які операції ТО за електрообладнанням необхідно виконувати, щоб збільшитистрок служби.
Завдання2.Визначте приладом технічний став електрообладнання Основним мотивом навчаннядля студентів є оцінка, тому дуже важливе значення мають її критерії. Необхіднорозробити критерії оцінки в балах для усіх організаційних форм навчальноїдіяльності студентів. Це потрібно викладачеві, це потрібно й студентові длясамооцінки знань, вмінь і навичок. Технологія модульного навчання даєможливість впровадження рейтингового контролю знань. Рейтинг в балах вхідногоконтролю (перевірка знань по теоретичному матеріалу) «5» балів заглибоке і повне знання змісту навчального матеріалу в якому студент легкоорієнтується, уміло користується і володіє понятійним апаратом, знає всіоперації ТО, які проводяться с.г. машинам, технічні вимоги їх використання,будову і призначення діагностичних приладів, величини параметрів, яківизначають їх технічний стан, вміє грамотно і логічно висловлювати матеріал.«4» балів * якщо студент повно освоїв навчальний матеріал, володієпонятійним апаратом, орієнтується по вивченому матеріалу, грамотно відповідає,але у відповіді є деякі неточності. «З» балів якщо студент володієосновними положеннями навчального матеріалу, але відповіді дає не повні,непослідовні, допускає неточності визначення понять, не вміє аргументувати своїдумки. «2» балів якщо студент має розрізнені безсистемні знання, невміє виділити головне і другорядне, припускається помилок у визначення іпонять, змінює їх зміст, невпорядковано висловлює матеріал.
Рейтингв балах поточного контролю (перевірка призначення знань і вмінь)«10-9» балів — якщо студент вміє зв’язати теорію з практикою,розв’язувати практичні задачі, висловлювати і аргументувати свої думки (вміє напідставі знань складати технологічний графік ТО, володіє методикою роботи здіагностичними приладами, безпомилково по зовнішнім ознакам визначати несправністьмашин, для уточнення вибирає діагностичний прилад, дотримується технічних вимогі пропонує усунення несправності), своєчасно, повно, точно, охайно виконуєзміст звіту лабораторних робіт. «8-7» балів — якщо студент обмірково застосовуєзнання для вирішення практичних завдань, однак при цьому допускає різнінеточності. «6-5» балів — якщо студент допускає неточності взастосуванні знань при вирішенні практичних завдань, не вміє відповідноорганізувати свої думки, не своєчасно здав звіт, не досить повний, допускаєпомилки в висновках.
Менше5 балів — якщо студент не може застосовувати знання для вирішення практичнихзавдань, за відсутність звіту. Рейтинг в балах самостійної роботи студентів(поза уроків і на уроці) «10-9» балів — якщо студент своєчасно, повноі з високим рівнем самостійності виконує завдання, уміє обгрунтовано вирішуватипрофесійні завдання, користуватися технічною, довідково-нормативною ітехнологічною літературою, виконувати самостійно операції і комплексні роботи.«8-7» балів — якщо студент своєчасно і досить повно виконує завданняі вміє самостійно виконувати професійні завдання, але при виконанні операцій ікомплексних робіт припускається незначних неточностей. «6’5» балів — якщо студент не своєчасно і в неповному об’ємі виконує самостійну роботу увирішенні професійних завдань, допускає неточності, а у виконанні операцій ікомплексних робіт дуже низький рівень самостійності. Менше «5» балів- якщо студент не виконує самостійне завдання, не вміє користуватися навчальноюі довідковою літературою, а самостійне виконання операцій і комплексних робітвикликає ускладнення для студента і навіть брак в роботі.
Рейтингв балах вихідного контролю вмінь і навичок (навчальна практика)
«20-18»балів якщо студент виконує завдання в відповідній послідовності з дотриманнямтехнічних умов, режиму робочого дня і правил техніки безпеки, дисциплінований,охайний, тримає робоче місце і інструмент в порядку, бережливо ставиться домашин, приладів і інструментів, при цьому дотримується точності, швидкості івпевненості у діях, вірно застосовує трудові прийоми, виявляє повнусамостійність і високу якість виконаних робіт. «15-17» балів якщостудент виконує завдання з незначними порушеннями послідовності, допускаєнезначні відступи від технічних умов, вкладається у відведений час, проявляєпри цьому самостійність, дотримується при цьому правил техніки безпеки, тримаєробоче місце і інструмент в порядку, однак допускає помилки при користуванніприладами і інструментами. «10-14» балів — якщо студент виконуєзавдання з порушенням послідовності, не завжди дотримується технічних вимог, неволодіє деякими прийомами роботи, завдання виконує не якісно, низький рівеньсамостійності робіт, порушує режим робочого дня, тримає інструменти не навідповідному місці.
/>
Тестисамоконтролю
1. Густина електроліту підвищується при ТО -…
2. Напругу і густину електроліту перевіряють через… мотогодин
3. Рівень електроліту перевіряють при ТО-…
4. Клеми очищають і змащують при ТО-…
5. Перевіряють і регулюють технічний стан вузлів електрообладнанняпри ТО-…
6. Номінальнавеличина густини електроліту повинна бути… ?.
7. Номінальнавеличина напруги А.Б. повинна бути…
8. Номінальна величина напруги, виробляємо!’ генератором повиннабути…
9. Напруга спрацювання реле напруги повинна бути…
10. Сила струмуспрацювання реле захисту повинна бути в межах…
11. Номінальнавелечина сили струму при гальмуванні якоря стартера повинна бути
12. Прилад длявимірювання напруги кожної банки…
13. Прилад длявимірювання густини електроліту…
14. Прилад дляперевірки генератора, стартера, реле-регулятора…
15. Пробуксуванняпаса привода генератора приведе до…
16. Із вентиляційнихотворів акумулятора виплескується електроліт…
17. Амперметр принесправності генератора покаже…
18. Для А.Б. 6СТ-45велечина зарядного струму повинна бути…
19. Стартервмикається, але якір не обертається тому, що…
20. Стартер невмикається тому, що…
Якщови правильно відповіли на всі питання тесту, оцінка «5», Якщо на16-19питань, оцінка «4» Якщо на 12-15питань, оцінка «З»Менше 11 питань, оцінка «2»
/>
/>
/>
/>
НавчальнапрактикаПравила техніки — перед вмиканням стартера попередити безпеки присутніх — під час роботи дизеля бережіться частин, яки крутяться — забороняється перевіряти аккумулятор нагрузочною вилкою при відкритих отворах — не допускати попадання електроліту на одежу та тіло – складання електричних схем тільки при виключеній «масі» — запускати дизель і включати в мережу прилад КИ-1093 тільки з дозволу майстра
Контрольнізавдання:
1. Виконайте ТО А.Б.
2. Перевірте технічний стан А.Б.
3. Перевірте технічний стан генератора
4. Перевірте технічний стан реле-регулятора
5. Відрегулюйте реле напруги.
6. Перевірте технічний стан стартера
Висновок
Напротязі двох років проводився експеримент на двох групах з предмету «ТО ідіагностування с.г. машин». Розділ: «ТО та діагностуваннядвигуна» В одній групі проводились заняття з використанням традиційнихформ і методів навчання, при якому функції викладача носили характерінформаційно-контролюючий. Назвемо її контрольною групою.
Вдругій групі проводились заняття з використанням розроблених модульних програмнавчання (МПН), які забезпечували самостійне вивчання матеріалу підкерівництвом викладача. Функції викладача носили консультативно-координуючийхарактер.
Темаексперименту: вплив модульних програм навчання на якість знань, вмінь таглибину і міцність їх засвоєння. Проблема дослідження^ ефективністьсамонавчання студентів по МПН порівняння з традиційними методами навчання.
Визначалисьпоказники:
1. Якість знань, умінь і навичок.
2. Рівень самостійності
3. Глибина і міцність знань, умінь.
Вихіднийконтроль знань з розділу «ТО і діагностування» двигуна перевірявсятрьома рівнями складності:
1.Нижчий рівень контролю знань — використовувались вибіркові тести (кількістьтестів в завданні — 50), час контролю – 50 хвилин.
2.Середній рівень контролю знань — використовувались тести з пропуском (кількістьв завданні — 50), час контролю — 50 хвилин.
3.Вищий рівень контролю знань — письмова контрольна робота (вирішення ситуаційнихзавдань), час контролю 60 хвилин.
Висновкиконтролю знань 39 групи (контрольна група)Рівень контролю Кількість студентів Оцінки Серед, бал Якість 5 4 3 2 знань І рівень 26 2 10 12 2 3,44 46% II рівень 26 1 8 14 3 3,27 34,5 % III рівень 26 2 8 13 3 3,30 35,7 % Середній показник 3,34 38,8 %
Висновкиконтролю знань 34 групи (експерементальна група)Рівень контролю Кількість студентів Оцінки Серед, бал Якість 5 4 3 2 знань І рівень 24 6 12 5 1 3,95 73,5 % II рівень 24 4 13 6 1 3,83 70,8 % III рівень 24 5 13 5 1 3,90 75% Середній показник 3,89 73%
Висновкиексперементу проаналізовані за допомогою критерію К. Пирсона х2 хі квадрат”.В даному випадку х2 > х2 на рівні 95%, і на рівні 99%(18 > 13,30 > 9, 49). Отже, навчання за допомогою модульних навчальнихпрограм являється більш ефективним порівняно з традиційними методами навчання.Аналізуючи висновки контролю знань, вмінь і навичок при використанні МПН,середній бал студентів збільшився на 0,54, якість знань підвипщлась на + 34,2%.
Наслідкиексперименту вказують на необхідність впровадження модульного навчання припідготовці спеціалістів в навчальних закладах І і II рівня акредитації.Модульне навчання — похідна нових педагогічних технологій. Модульні навчальніпрограми являються невід ємною частиною провадження в навчальний процесорганізації так званого «концентрованого» навчання, яке забезпечуєінтенсифікацію навчального процесу»” підвищить якість навчання за рахунокпосилення систематизації знань. Модульні навчальні програми дадуть розвиток іпоштовх дистанційному навчанню, в основу якого будуть покладені комп’ютерні технологіїнавчання. І врешті, МПН підвищить рівень самостійності студентів в придбаннізнань, вмінь та навичок, а викладач стане менеджером в організаціїнавчально-пізнавальної діяльності студевнті
Списоквикористаної літератури
1. Тальїзина Н.Ф. Управлениепроцесом освоение знаний.- М., 1975.
2. Басова Н.В. Педагогикаи практическай психология.- Ростов н/Д: «Феникс», 2000.-416с.
3. Шматков Е.В.,Коваленко О.Е. Методика професионального обучения. Часть 2.- Харьков, 2002.-214с.
4. Журнал «Вищаосвіта», №1 2004 р.
5. Журнал «Вищаосвіта», №2 2004 р.
6. Журнал «Вищаосвіта», №32004 р.