Міністерствоосвіти і науки України
Національнийтехнічний університет «ХПІ»
Факультетекономічної інформатики та менеджменту
Контрольнаробота:
«Правове забезпеченняінтелектуальної власності»
Студентка 5 курсу
Групи ЕІМЗ — 215
Бороденко А.А.
Викладач:
доц. Гаряєва Г.М.
Харків — 2010
Зміст
1. Поняттясуміжних прав
2. Видивинаходів
Перелік використаних джерел
1.Поняття суміжних прав
Починаючи з 1994 p. цивільно-правовому регулюваннюпідлягають так звані суміжні права. Дані права виникають з відносин, які вже давно існують у творчому життінашого суспільства. Особливого значення ці відносини набули з розвиткомтехніки, що зумовило виникнення нових можливостей щодо виконання тарозповсюдження авторських творів, а разом з тим і необхідність їх правовогозахисту.
Охорона суміжних правздійснюється відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжніправа». Суб’єктів авторського права і суміжних прав об’єднує дух творчоїдіяльності. Правовий аспект взаємовідносин полягає в тому, що грунтом длявиникнення суміжних прав є твір автора, який може бути певним шляхомрозповсюджений. Носіями суміжних прав є диригент та музиканти, які виконуютьмузичний твір композитора, студія звукозапису, яка вперше здійснила запискомпактного диску виконавця, телекомпанія, яка транслює свої програми. РозділIII вищезгаданого закону забезпечує правову охорону суміжних прав виконавців,виробників фонограм та організацій мовлення.
Отже, можна дати такевизначення суміжних прав. Суміжні права — це права виконавців на результатитворчої діяльності, а також права виробників фонограм та організацій мовленнящодо використання творів науки, літератури і мистецтва, які охороняютьсяавторським правом. Об’єктом суміжних прав є:
— будь-які способивиконання творів літератури і мистецтва,. включаючи твори фольклору;
— запис будь-якоговиконання або інші звуки на фонограмі;
— сповіщення програмшляхом трансляції в ефір і по проводах.
Законом передбачено певнікритерії для надання охорони суміжних прав, а саме:
1. Права виконавцівохороняються відповідно до цього закону, якщо:
— виконання впершевідбулося на території України;
— виконання зафіксованона фонограмі, що охороняється Законом про авторське право;
— виконання незафіксовано на фонограмі, включено у передачу організації мовлення, щоохороняється зазначеним законом.
2. Права виробниківфонограм охороняються відповідно до цього закону, якщо:
— виробник є громадяниномУкраїни або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на територіїУкраїни;
— фонограму впершеопубліковано на території України або опубліковано на території Українипротягом ЗО днів від дня її першої публікації в іншій державі;
— перша фіксаціяфонограми мала місце в Україні.
3. Права організаціймовлення охороняються цим законом, якщо вони мають офіційне місцезнаходження натериторії України і ведуть передачі з передавачів, розташованих на територіїУкраїни.
4. Суміжні праваіноземних юридичних і фізичних осіб охороняються відповідно до міжнароднихдоговорів України.
Суб’єкти суміжних прав.До суб’єктів суміжних прав за законом належать виконавці, виробники програм таорганізації мовлення.
Виконавцями можуть бутигромадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства незалежно відвіку.
Виконавцем визнаєтьсяактор (театру, кіно тощо), співак, музикант, диригент, танцюрист або іншаособа, яка виконує роль, співає, читає, декламує твори літератури абомистецтва, включаючи твори фольклору, а також інші особи, які займаються такоюсамою творчою діяльністю, у тому числі виконують циркові, естрадні, ляльковіномери.
Суб’єктом суміжних прав євиробники фонограми. Це можуть бути фізичні або юридичні особи, які впершездійснили запис будь-якого виконання або інших звуків на фонограмі. Фонограмоювизнається звуковий запис будь-якого виконання чи звуків. Запис звуку можепроводитися на платівці, кіноплівці, магнітофонній стрічці тощо.
Українські та іноземніюридичні особи дістають захист своїх суміжних прав лише за умови, що їхпостійне місцезнаходження — на території України. На підставі Закону України«Про приєднання України до Конвенції про охорону інтересів виробниківфонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм від 29 жовтня 1971року» від 15 червня 1999 p. Україна приєдналася до країн-учасницьЖеневської конвенції. Держави-учасниці зобов’язуються охороняти інтересивиробників фонограм, що є громадянами інших держав-учасниць, від виробництвакопій фонограм без згоди виробника та від ввезення таких копій, якщо зазначенівиробництво та ввезення здійснюються з метою їх розповсюдження серед населення,а також від розповсюдження цих копій серед населення.
Організацією мовленняможе бути тільки юридична особа. Таким суб’єктом є телерадіоорганізація, якавикористовує твори літератури і мистецтва у своїх програмах передач як в ефірі,так і по проводах. Діяльність телерадіоорганізації на території України здійснюєтьсявідповідно до Закону України «Про телебачення та радіомовлення».
Суб’єкти суміжних правможуть доручати управління своїми майновими правами на колективній основіорганізаціям, які не мають права займатися комерційною діяльністю.
Такі організації діють наоснові і в межах повноважень, добровільно переданих їм автором та іншимиособами, які мають авторське право та суміжні права. На їхню діяльність непоширюються обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.
Суб’єктивні суміжніправа. Виконавці здійснюють свої права за умови додержання ними прав авторіввиконуваних творів. Виробники фонограм та організації мовлення повиннідодержуватися прав авторів і виконавців. Організації мовлення маютьдодержуватися прав виробників фонограм, авторів і виконавців.
Виникнення і здійсненнясуміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Виробники фонограмі виконавці для сповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограмабо їх упаковках використовувати знак охорони суміжних прав, який складається златинської літери Р у колі — ©, імені (найменування) особи, яка має суміжніправа, і зазначення року першої публікації фонограми. Прикладом може бути написна компактному диску: ® Музичний камертон 1999.
Права виконавців.Виконавцям належать особисті (немайнові) і майнові права. До немайнових праввиконавців належать право на ім’я, на охорону своїх виступів від спотворення,право згадування свого імені у зв’язку з використанням виконання.
Виконавцям належитьвиключне право дозволяти чи забороняти публічне повідомлення їх виконань,фіксацію на матеріальному носії раніше незафіксованого виконання та передачу вефір і по проводах їх виконань, а також відтворювати, розповсюджувати способомпершого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, або способоморенди чи прокату фонограм, на яких зафіксовано їх виконання, незалежно відпершого продажу або іншої передачі у власність чи володіння.
Виключні права виконавцівможуть передаватися іншим особам на підставі договору, в якому визначаютьсяспосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, термін діїдоговору і використання виконань тощо.
У тому разі, коливиконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавецьпередає організації, що здійснює виробництво аудіовізуального твору, абопродюсеру всі майнові права на виконання, якщо інше не встановлено договором.
У разі коли виконавецьпри першій фіксації виконання безпосередньо дозволить виробникові фонограми їїподальше відтворення, вважається, що виконавець передав виробникові фонограмиправо на її розповсюдження способом першого продажу або іншої передачі увласність чи володіння, а також способом здачі в найми, оренду, прокат та іншоїпередачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання” винагороди зазазначені види використання виконання через організації, що управляютьмайновими правами на колективній основі.
Права виробниківфонограм. Законом передбачено виключні права виробників фонограм, а саме:виробники фонограм мають право дозволяти чи забороняти їх відтворення,розповсюдження примірників способом першого продажу, іншого відчуження, а такожшляхом здачі в найми, оренду, прокат та іншої передачі незалежно від першогопродажу, а також на переробку, імпорт фонограм.
Вказані права виробникифонограми можуть передавати іншим особам на підставі договору, в якомувизначаються спосіб використання фонограм, розмір і порядок виплати винагороди,термін дії договору, використання фонограм тощо.
Стаття 37 законупередбачає використання фонограм, опублікованих з комерційною метою, але зобов’язковою виплатою винагороди. Таке використання можливе у випадках:
— публічного виконанняфонограм;
— сповіщення фонограми вефір;
— сповіщення фонограми попроводах.
Збір, розподіл і виплатавинагороди здійснюються однією з організацій, яка управляє правами виробниківфонограм і виконавців на колективній основі, відповідно до угоди між цимиорганізаціями. Якщо цією угодою не передбачено інше, то винагородарозподіляється між виробником фонограми та виконавцемпорівну.
Розмір винагороди таумови її виплати визначаються угодою між користувачем фонограми чи об’єднаннямтаких користувачів, з однієї сторони, та організаціями, які управляють правамивиробників фонограм і виконавців, з другої.
Розмір винагородивстановлюється за кожний вид використання фонограми.
Права організаціїмовлення. Організації мовлення, до яких належать телерадіоорганізації, маютьвиключні права щодо використання своїх програм у будь-якій формі. Вони можутьдозволяти чи забороняти публічне сповіщення своїх програм шляхом їхретрансляції, фіксації на матеріальному носії, відтворення своїх передач,сповіщення в ефір і по проводах, публічного сповіщення передач у місцях зплатним входом, а також забороняти поширення на території України чи зтериторії України сигналу, що несе програми, розповсюджуючим органом, для якогоцей сигнал із супутника не призначався.
Організаціям мовленняналежить право на одержання винагороди за будь-яке використання їх передач.
Строк охорони суміжнихправ. Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстрокове. Майновіправа виконавців охороняються протягом 50 років після першої фіксації виконанняабо постановки.
Права виробників фонограмохороняються протягом 50 років після першого опублікування фонограми, а якщо їїне було опубліковано, то протягом 50 років після першої фіксації звуковогозапису. Організації мовлення користуються наданими цим законом правами протягом50 років після першої передачі в ефір або по проводах.
Встановлені цією статтеютерміни починаються з 1 січня року, наступного за роком, у якому мав місцеюридичний факт.
До спадкоємців виконавцяі правонаступників виробників фонограм і організацій мовлення переходить праводозволяти чи забороняти використання фонограми, передачі в ефір і по проводах.
2. Видивинаходів
Відносини, що виникають узв’язку з набуттям та здійсненням права власності на винаходи в Україні, регулюються ЗакономУкраїни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня1993 р. № 3687-ХII в редакції Закону № 1771-Ш від 01.06.2000 із змінами,внесеними згідно з Законом № 2188-14 від 21.12.2000 (далі — Закон).
Відповідно доЗакону винахід — технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовампатентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промислової придатності).
Секретний винахідце винахід, що містить інформацію, віднесену згідно із Законом України«Про державну таємницю» до державної таємниці.
Службовий винахід- винахід, створений працівником:
у зв’язку звиконанням службових обов’язків чи дорученням роботодавця — особи, яка найнялапрацівника за трудовим договором (контрактом), — за умови, що трудовимдоговором (контрактом) не передбачене інше;
з використаннямдосвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця.
До службовихобов’язків відносяться обов’язки, що зафіксовані в трудових договорах(контрактах), посадових інструкціях функціональні обов’язки працівника, щопередбачають виконання робіт, які можуть привести до створення винаходу(корисної моделі).
Дорученнямроботодавця є видане працівникові у письмовій формі завдання, яке маєбезпосереднє відношення до специфіки діяльності підприємства або діяльностіроботодавця і може привести до створення винаходу (корисної моделі);
Право на винахідохороняється державою і засвідчується патентом.
Патент (патент навинахід, деклараційний патент на винахід, патент на секретний винахід,деклараційний патент на секретний винахід) — охоронний документ, що засвідчуєпріоритет, авторство та право власності на винахід.
Патент(деклараційний патент) України на винахід (на секретний винахід) діє тільки натериторії України.
Строк дії патентуУкраїни на винахід становить 20 років від дати подання заявки.
Строк діїдеклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки.
Строк дії патентуна винахід, об’єктом якого є лікарський засіб, засіб захисту тварин, засібзахисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідногокомпетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цьогопатенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датоюодержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.
Строк дії патенту(деклараційного патенту) на секретний винахід дорівнює строку засекречуваннявинаходу, але не може бути довшим від визначеного за Законом строку дії охоронивинаходу.
Якому винаходунадається правова охорона
Правова охоронанадається винаходу, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманностіі моралі та відповідає умовам патентоздатності, тобто якщо він є новим, маєвинахідницький рівень і є промислово придатним.
Об’єктом винаходуможе бути:
продукт(пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин);
спосіб;
застосуванняраніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.
Хто має право наодержання патенту
Право наодержання патенту має:
винахідник;
роботодавець(якщо винахід є службовим);
правонаступниквинахідника або роботодавця.
Які права маєвласник патенту на винахід
Патент навинахід надає його власникові виключне право використовувати винахід за своїмрозсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів, тазабороняти його використання всім іншим особам без його дозволу, за виняткомвипадків, коли таке використання не визнається відповідно до Закону порушеннямправ, що надаються патентом.
Виключні прававласника патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід обмежуютьсяЗаконом України «Про державну таємницю» і відповідними рішеннямиДержавного експерта з питань таємниць.
Права, щовипливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.
Права, щовипливають з патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід, діють віддати внесення інформації про нього до Державного реєстру патентів ідеклараційних патентів України на секретні винаходи.
Перелік використанихджерел:
1) ЗаконУкраїни «Про авторське право і суміжні права»
2) http://old.sdip.gov.ua/rus/
3) http://www.ukrpatent.org/ua/
4) http://readbookz.com/book/192/7101.html
5) http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1140_page_124.html