–PAGE_BREAK–
Розділ ІІ. Особливості митних процедур
2.1 Митний контроль
Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку (п. 15 ст.1 МКУ)[4].
Митний контроль є різновидом державного контролюімає здійснюватися на принципах: законності, системності, систематичності, дієвості, гласності.
Основна мета митного контролю – перевірка та виявлення за допомогою різних форм контролю відповідності проведених митних операцій та дій митному законодавству; дотримання фізичними та юридичними особами, які беруть участь у митній діяльності, встановлених митних правил і процедур, тобто порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.
При ввезенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів митний контроль починається з моменту перетинання митного кордону України, а при вивезенні – з моменту пред’явлення для митного оформлення та їх декларування в установленому порядку.
За загальним правилом, передбаченим ст.43 МКУ товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. Тривалість перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем на території зони митного контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної схеми пропуску через митний кордон осіб, товарів і транспортних засобів.Завершується митний контроль як правило після проведення у повному обсязі митного оформлення [4].
За перебування товарів і транспортних засобів під митним контролем справляється митний збір. Термін перебування під митним контролем для нарахування митного збору в даному випадку обчислюється з дати оформлення митної декларації або документу, що підтверджує прийняття митним органом товарів, запасних частин до транспортних засобів на зберігання, а також проставлення відбитку штампа “Під митним контролем”, до дати завершення митного оформлення або повернення товарів власникам чи уповноваженим особам.
До моменту митного оформлення товари та інші предмети можуть зберігатися на митних складах чи складах митниці. Підакцизні товари, можуть зберігатися під митним контролем у режимі митного складу протягом 3 місяців. Натомість строк зберіганняцихтоварів, увезених із–за меж митної території України, у режимі митного складу не може перевищувати 3 років. По завершенні вказаних строків товари, що вивозяться мають бути вивезені, а товари увезені – задекларовані в інший ніж митний склад митний режим (ст. 214 МК) [4].
За зберігання товарів і предметів під митним контролем стягується митний збір, розмір якого встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю.
Митні органи забезпечуютьтакожправильне застосування митних режимів при переміщенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів через митний кордон, організують, координують і контролюють проведення посадовими особами митниці і нижчестоящих митних постів митного контролю.
Для проведення митного контролю митні органи України вправі залучати відповідно до законодавства України, спеціалістів інших правоохоронних і контролюючих органів, будь-яких державних і недержавних підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, відомчої належності і підпорядкованості, а також експертів.
Що стосується проходження митного контролю при переміщенні даних товаріва громадянами, то вони мають право:
— бути присутніми під час огляду предметів, що їм належать;
— своєчасно і повно знайомитись з офіційними текстами законів, інших правових актів, які прямо чи опосередковано стосуються митної справи, змінами в них, що регулюють їх правовідносини з цих питань;
-залишати на зберігання в митниці належні їм предмети, що не пропущені митницею через митний кордон.
До обов’язків громадян під час провадження митних процедур входить:
— виконання законних вимог службових осіб митних органів;
— подання митниці для проведення митного контролю декларації та інших документів, що передбачені чинними законодавчими актами;
— самостійно, на вимогу працівників митниці, розпаковувати та упаковувати речі, предмети, які підлягають митному контролю, відкривати вказані працівником митниці багаж, ручну поклажу, місткості та інші місця, де можуть бути такі предмети.
Згідно з чинним митним законодавством України при виконанні своїх службових обов’язків працівники митних органів мають право:
— перевіряти відомості, заявлені громадянами в митній декларації та інших документах, необхідних для проведення митного контролю;
— використовувати технічні та спеціальні засоби, безпечні для здоров’я і життя громадян, тварин, рослин, навколишнього середовища;
— зупиняти в зонах митного контролю осіб за наявності підстав вважати, що вони мають при собі або у несупроводжуваному багажі вищезгадані предмети, що підлягають обов’язковому декларуванню, оподаткуванню, переміщення яких через кордон обмежено;
— здійснювати огляд та переогляд речей з розпакуванням місць багажу;
— оцінювати вартість даних предметів, що підлягають митному оподаткуванню;
— приймати від громадян кошти від сплати митних зборів, мита, акцизного збору та податку на додану вартість;
— при виявленні предметів контрабанди чи порушенні митних правил вилучати ці предмети та складати протоколи про відповідне порушення з метою притягнення до відповідальності порушників і забезпечення стягнення штрафу;
— затримувати громадян, що вчинили порушення митних правил, на термін до 3-х годин з моменту закінчення митного контролю (для осіб, що були затримані у нетверезому стані, — з моменту їх витверезення).
Чинним митним законодавством дозволяється ввозити в Україну (у тому числі з метою транзиту) для власних потреб без подання сертифіката відповідності на одну особу:
— горілчаних виробів — 1 літр;
— вина — 2 літри;
— тютюнових виробів — 200 цигарок (або 200 грамів цих виробів);
— пива — 10 літрів;
Переміщення алкогольних і тютюнових виробів транзитом у кількості понад встановлені норми вимагає їх супроводу митною вартою чи сплати заставних платежів [14].
У даний час перелік пунктів пропуску на митному кордоні України, через які дозволяється переміщення через митний кордон України з метою імпорту та транзиту, а також вивозу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1996 року № 938 Про подальше посилення контролю за ввезенням, вивезенням та переміщенням транзитом через територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів, на які встановлено акцизний збір із змінами і доповненнями, які вносились у 1996-2004 р.р.Для збільшення надходжень до Державного бюджету України за рахунок зростання обсягів транзитних перевезень алкогольних напоїв та тютюнових виробів, розвитку перевезень комбінованим транспортом виникла необхідність внести зміни у постанову Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1996 року № 938 [5].
При переміщенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовуються такі заходи гарантування доставки, зокрема:
гарантії доставки товарів(ст.162МКУ) надаються відповідно до вимог, встановлених чинним законодавством. Згідно з Указом Президента України від 14.07.95 № 614 «Про заходи щодо забезпечення контролю за переміщенням транзитом товарів через територію України» переміщення підакцизних товарів територією України здійснюється за умови подання власником товарів (уповноваженою ним особою) митним органам документів, що підтверджують наявність відповідної фінансової гарантії щодо обов’язкової доставки товарів у митний орган призначення [6].
На виконання цього Указу та для гарантування доставки товарів у митний орган призначення Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 29.06.96 № 700 «Про Положення про надання митним органам України фінансових гарантій щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення» та від 04.10.96 № 1216 «Про Положення про надання фінансових гарантій митним органам незалежними фінансовими посередниками щодо обов’язкової доставки товарів до митниць призначення». Зазначеними постановами Кабінету Міністрів України в повному обсязі врегульовано порядок надання гарантій митним органам щодо доставки вантажів, які переміщуються транзитом через митну територію України, у митниці призначення.
З метою посилення контролю з боку митних органів за переміщеннями товарів постановами Кабінету Міністрів України від 23.02.99 № 255 «Про посилення контролю за доставкою до митниць призначення вантажів, які переміщуються під митним контролем» та від 29.03.02 № 390 «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» була визначена необхідність надання гарантії щодо обов’язкової доставки товарів у митний орган призначення також і при вивезенні їх з митної території України та ввезенні на цю територію.
охорона і супроводження товарів митними органами з 01.01.04 має відбуватися відповідно до Інструкції про організацію і порядок охорони й супроводження товарів підрозділами митної варти Державної митної служби України, затвердженої наказом Держмитслужби України від 20.08.03 № 565 й зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 29.08.03 за № 746/8067, яку розроблено на виконання вимог статей 161 і 163 Митного кодексу України від 11.07.02 №92-ІУ;
такий захід гарантування доставки, як перевезення товарів митним перевізником. У гр. 50 «Принципал» ВМД зазначаються відомості про особу, яка бере на себе зобовязання щодо доставки товару у митницю-призначення;
перевезення товарів на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП1975 року (Конвенції МДП 1975 року) відбувається відповідно до вимог зазначеної Конвенції та чинного законодавства [14].
Стосовно умов застосування заходів гарантування доставки товарів(ст.165) зазначено, що до транзитних перевезень товарів, що обкладаються під час ввезення в Україну акцизним податком, один з перерахованих вище заходів гарантування доставки повинен застосовуватися в обов’язковому порядку. Вид такого заходу обирається власником товарів чи уповноваженою ним особою.
Рішення про застосування одного із перелічених вище заходів гарантування доставки товарів до митних органів призначення приймається митними органами на підставі вимог чинних законодавчих та нормативних документів, зокрема постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.99 № 255 та від 29.03.02 № 390 та наказів Держмитслужби від 27.01.2003 № 49 «Про посилення контролю за доставкою в митниці призначення окремих видів товарів», від 28.02.2003 № 129 «Про затвердження Положення про порядок контролю за ввезенням на митну територію України окремих видів товарів».
2.2 Декларування та митне оформлення
Стаття 89 МК України передбачає необхідність обов’язкового оформлення попередньої декларації у випадку імпорту підакцизних товарів (у нашому випадку, алкогольних напоїв та тютюнових виробів). Стаття 93 МК України передбачає у випадках, передбачених Кодексом, необхідність обов’язкового оформлення попереднього повідомлення.
Так уповноважений митний брокер або декларант суб’єкта ЗЕД, що здійснює імпорт алкогольних напоїв та тютюнових виробів, очікуючи поставки, оформляє на внутрішній митниці відповідну митну декларацію (попереднє повідомлення (ПП) – без сплати митних платежів, або попередню декларацію (ПД) – у випадку імпорту, що передбачає попередню сплату всіх митних платежів, акцизів і ПДВ). Товари, які підпадають під процедуру попереднього декларування – це підакцизні товари, або інші товари згідно наказів Держмитслужби (згідно ст.89 МК України обов’язковість оформлення попередньої декларації стосується виключно підакцизних товарів!), імпорт по яким передбачено з оформленням попередньої декларації. Для оформлення ПП або ПД імпортеру необхідно заздалегідь знати: код товару, його кількість, вагу брутто, фактурну вартість, вид транспорту та митницю на кордоні. (Якщо допустити незначну помилку у введенні хоча б одного значення, то вантаж не буде пропущено через кордон і процедура потребуватиме повторення.)Вся ця інформація заноситься в електронну базу даних митниці і декларації присвоюється відповідний 16-ти значний номер[4].
Електронна копія ПП або ПД відправляється на центральний сервер митниці у Києві(ЄАІС ДМСУ), опрацьовується, а звідти інформація поступає в пункти пропускунакордоніі стає доступною для митників на кордоні. (Зі всього видно, що система не працює в автоматичному режимі або в режимі on-line – інформація на кордоні з’являється не швидше, як за 4 години від моменту оформлення ПП або ПД на внутрішній митниці).
Отримавши електронну копію ПП або ПД, митниця на кордоні пропускає задекларовану кількість товару і формує ще один провізний документ (Пропуск ПП або ПД — для перевізника), в який вноситься, додатково до існуючої, уточнена інформація про перевізника (назва фірми, адреса, номер транспортного засобу, прізвище водія), відомості про товаросупровідні документи, визначається строк доставки в митницю призначення, а головне – водій перевізника особисто підписується під зобов’язанням вчасно доставити вантаж. (Треба зазначити, що митники на кордоні не утруднюють себе пошуком електронної копії ПП або ПД – водій перевізника повинен повідомити їм відповідний 16-ти значний номер. Вони за гроші можуть пошукати, в іншому випадку автомобіль може стояти на кордоні як завгодно довго.)
З оформленим документом та іншими товаросупровідними документами перевізник прибуває до митниці призначення, здає документи згідно реєстру, або передає їх вантажоотримувачу для митного оформлення. Після закінчення митного оформлення, ПП або ПД “закривається” і в Пропуску ПП або ПД ставиться відповідний штамп.
Основні недоліки порядку
:
— Порядок передбачає необхідність додаткової роботи для декларантів – додатково заздалегідь потрібно з’явитися на митниці і оформити ПП або ПД. Це призводить до додаткових витрат суб’єкта ЗЕД.
— У випадку оформлення ПД від суб’єкта ЗЕД вимагається проведення попередньої оплати всіх необхідних митних платежів, акцизів та ПДВ – додаткові витрати суб’єкта ЗЕД, особливо коли значна відстань між пунктом перетину кордону і митницею призначення – суб’єкт „заморожує” кошти на 5-7 днів.
— Порядок дуже складний і не працює в режимі реального часу. Від моменту фактичного оформлення ПП або ПД до моменту появи інформації про це у митниці на кордоні проходить значний час. Крім цього, номер ПП або ПД декларант мусить повідомити експедитору, експедитор повідомляє номер перевізнику, перевізник передає його водію, а водій мусить повідомити номер ПП або ПД митнику на кордоні. В процесі передачі номерів, як правило, люди допускають помилки. Врезультаті все це призводить до величезних втрат часу, коштів на телефонні переговори, затримок транспорту на кордоні та корупції.
— Порядок не допускає виправлення помилок декларантів – у випадку, наприклад, помилкового зазначення пункту перетину кордону (що дуже часто трапляється) автомобіль буде стояти на кордоні, допоки процедуру не буде повторено без помилки. Якщо помилку виявлено у неробочий час (у п’ятницю після 16.00 і у вихідні), то автомобіль простоїть на кордоні до обіду понеділка. Крім того, деколи декларант просто не встигає оформити ПП або ПД, оскільки дані про вантаж у нього з’являються у п’ятницю після 16.00, а машина з вантажем може бути на кордоні вже ввечері того ж дня. Як результат — простої транспорту на кордон — утворення “корків”, додаткові витрати для перевізників та суб’єктів ЗЕД.
— Бажаючи уникнути помилок, декларанти для оформлення ПП або ПД вимагають факсових копій фактур, CMR, експортних декларацій, що, в свою чергу єдодатковими витратами робочого часу та коштів на міжнародні дзвінки для суб’єктів ЗЕД або перевізників.
— Перевізник не може вільно вибрати пункт перетину кордону. Автомобіль мусить перетинати кордон не у місці, де є найменша черга, а там, куди направлено ПП чи ПД.
— Застосування порядку попереднього декларування призводить до порушення умов вільної конкуренції перевізників, оскільки на умовах експерименту зараз цей порядок не застосовують до перевізників, що здійснюють перевезення із використанням книжок МДП (Carnet TIR) – відповідно членів АсМАП. Мотивація – застрахована відповідальність перевізника за доставку вантажу, що перевозиться згідно Carnet TIR. Мотивація не витримує ніякої критики, оскільки Стаття 161 МК України, крім застосування книжки МДП передбачає й інші заходи гарантування доставки:- надання власником товарів (уповноваженою особою) гарантій митним органам;- охорона та супроводження товарів митними органами;- перевезення товарів митним перевізником.
— Дублюється відповідальність за доставку вантажу – зрештою, за недоставку або невчасну доставку вантажу відповідає перевізник, то навіщо додавати роботи суб’єкту ЗЕД?
Здійснюючи декларування алкогольних напоїв та тютюнових виробів декларант подає до митниці такі документи (залежить від заявленого митного режиму)відповідно допостановиКабінету Міністрів Українивід 01 лютого 2006 р. № 80:
1.Митна декларація;
2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (AirWaybill), коносамент (BillofLading) тощо;
3. Зовнішньоекономічний договір;
4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару;
5. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари;
6. Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або її копія, завірена цим суб’єктом;
7.Документ контролю за доставкою товарів;
8. Документи про надання фінансових гарантій;
9. Книжка МДП, книжка АТА, книжка СPD;
10. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД;
11. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов’язкових платежів);
12. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом [8].
При переміщенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів обовязково сплачується ввізне/вивізне мито, ПДВ, акцизний збір, мито за перебування товару під митним контролем, мито за митне оформлення та інші обовязкові митні платежі та збори, що встановлюються законодавством (Закони України «Про систему оподаткування», «Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на тютюнові вироби», «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий і алкогольні напої») [3].
При зміні на момент митного оформлення розміру ставки податку, мита чи збору або ж курсу валюти, установленого Національним банком України, суб’єкт підприємницької діяльності, яким як захід забезпечення доставки була обрана грошова застава, повинен додатково сплатити відповідну суму коштів — різницю між фактично внесеною сумою податків та зборів і сумою податків та зборів, що підлягають сплаті на момент оформлення ВМД.
Кошти в розмірі суми податків та зборів, внесені суб’єктом підприємницької діяльності під час оформлення ПД як грошова застава, і кошти, що становлять різницю сум коштів, фактично сплачених та тих, що підлягають сплаті на момент оформлення ВМД, після оформлення ВМД на товари для випуску їх у вільний обіг перераховуються в установленому законодавством України порядку до Державного бюджету.
Після декларування алкогольних напоїв та тютюнових виробів розпочинається митне оформлення.
Перший етап митного оформлення — попередні операції і перевірка ВМД та інших документів підрозділами митної статистики. Разом із ВМД направляється її електронна копія. Уміщена в ній інформація повинна відповідати тій, яка внесена в оригінал. На підставі подання ВМД підрозділи митної статистики перевіряють факти застосування до даного суб’єкта ЗЕД санкцій за порушення її правил. Перевірка на першому етапі завершується поставленням штампа «Перевірено».
До попередніх операцій належать всі дії, які мають відношення до митної справи дії і передують основному митному оформленню та приведенні товарів і транспортних засобів під визначений митний режим. При попередніх операціях митні органи роблять попереднє митне оформлення, яке спрямоване на недопущення ввезення на митну територію держави і вивезення з цієї території товарів і транспортних засобів, що заборонені до такого ввезення і вивезення, а також ідентифікацію товарів і транспортних засобів для митної мети.
Другий етап митного оформлення — перевірка ВМД і документів, оголошеної митної вартості і нарахування митних платежів відділом митних платежів митниці й відділом тарифів і митної вартості у визначеному Держмитслужбою порядку. Власне, цей етап є аналітичним. Він закінчується проставленням штампу на ВМД «Сплачено».
Третій етап митного оформлення — перевірка відділом митного оформлення митниці позначених декларантом у ВМД відомостей на відповідність митним правилам та поданим комерційним документам. Після такої перевірки на всіх аркушах ВМД проставляються штамп «Під митним контролем» і реєстраційний номер. Сама ВМД реєструється в журналі обліку вантажних митних декларацій. Після цього ВМД вважається прийнятою для оформлення. Це має і правовий наслідок — з цього моменту декларант відповідає за вказані в ній дані. Ця декларація не може бути відкликана декларантом. Кожній декларації присвоюється реєстраційний номер, який заноситься в журнал обліку ВМД із вказівкою: її порядкового та реєстраційного номерів, типу, відомостей про відправника й отримувача, про особу, яка відповідає за фінансове врегулювання, про декларанта. Якщо буде прийняте рішення про відмову в митному оформленні, то вказується відповідний письмовий документ.
Вантажна митна декларація не приймається до оформлення, якщо вона:— направляється без повного комплекту документів, необхідних для здійснення митного оформлення товарів;
— заповнена декларантом з порушенням Положення про вантажну митну декларацію;
— заповнена з підчистками і помилками. Виправлення можуть бути зроблені лише шляхом перекреслення помилкових і внесення правильних відомостей та в інших передбачених законом випадках.
Якщо підстави для відмови в митному оформленні відсутні, то відділом оформлення приймається рішення про здійснення огляду товару. За зверненням особи, яка отримує товар, може бути оформлений Акт про огляд за встановленою формою.
Четвертий етап митного оформлення — проведення, в разі необхідності, огляду товару і повне оформлення ВМД. Огляд товару здійснюється за його зовнішніми ознаками вибірково чи повністю. На цьому етапі митниця також може відмовити в митному оформленні товару після прийняття ВМД лише в передбачених законом випадках. Такі випадки є поодинокими [17].
ВМД важається повністю оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, який здійснював митне оформлення. Залежно від митного режиму інспектором відділумитного оформлення, який завершив митне оформлення, накладається чи знімається митне забезпечення.
Оформлені митницею листи ВМД розподіляються в такому порядку— перший основний лист («Примірник для митниці») зберігається разом із комплектом документів, на підставі яких здійснювалося митне оформлення в митному підрозділі, що здійснював це оформлення на протязв12 місяців. Після цього терміну передаються в архів митниці;
— другий основний лист («Примірник для статистики») використовується в підрозділах митної статистики органу ДМСУ;
— третій основний лист («Примірник для митниці») використовується в підрозділах митних платежів органу ДМСУ;
— четвертий основний лист («Примірник для митниці») використовується в залежності від виду зовнішньоекономічної операції: а) під час оформлення товарів, які вивозяться за межі митної території України, лист передається декларанту для доставки разом із товаром в пункт пропускуна державному кордоні України. Після процедури пропускувінпередається в архів митниці, щоздійснила пропусктоварів через державний кордон;б) під час оформлення товарів ввозяться на митну територію України, лист передається декларанту;
— п’ятий основний лист («Примірник для декларанта») передається декларанту. В той же час можуть бути передбачені і додаткові листи ВМД (форми МД-3).
У разі необхідності митні органи вправі видавати засвідчені особистою номерною печаткою інспектора митниці ксерокопії оформленої ВМД. Для обліку таких копій ведеться спеціальний журнал.При кожному закінченні митного оформлення складається реєстр, в який заносяться всі використані при митному оформленні товару документи. Сам реєстр засвідчується особистою номерною печаткою і підписом інспектора, який закінчив митне оформлення. Він зберігається разом з іншими документами, які слугували підставою для митного оформлення.
Оформлення ВМД свідчить про надання суб’єкту ЗЕД права на розміщення товарів у визначеному митному режимі і підтверджує відзначені у ВМД права і обов’язки щодо здійснення відповідних правових, фінансових, господарських та інших дій.
Митне оформлення здійснюється митним органом, як правило, протягом однієї доби з часу пред’явленняалкогольних напоїв та тютюнових виробів, які підлягають митному оформленню, подання митної декларації та всіх необхідних документів і відомостей. Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур відповідно до заявленого митного режиму.
Митне оформлення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, виготовлених для експорту, проводиться лише за місцем їх виробництва відповідними митними органами. Транспортування та зберігання таких товарів на території України здійснюється під митним контролем.З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що відповідно до статті 1 Митного кодексу України митний контроль здійснюється в зонах (місцях), визначених митними органами, в межах яких здійснюються митні процедури, зокрема й митне оформлення, Держмитслужба зробила висновок, що виконання митним органом дій, пов’язаних із закріпленням результатів митного контролю алкогольних напоїв і тютюнових виробів, задекларованих власником або уповноваженою ним особою до митного режиму експорту, повинно здійснюватися у зонах митного контролю, створених на територіях підприємств — виробників алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
продолжение
–PAGE_BREAK–