/>/>/>/>/>/>МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ
/>/>/>/>УКРАЇНСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙІНСТИТУТ
/>/>/>/>КАФЕДРА ГЕРМАНСЬКОЇФІЛОЛОГІЇ
/>/>/>/>Курсова робота
Натему:
/>/>/>/>«Конверсія як засібсловотворення в англійській мові»
/>/>/>/>
Буча2008
Вступ
Темою курсової роботи є конверсія як засіб словотворення ванглійській мові.
Актуальність роботи зумовлена недостатнім дослідженням конверсії ванглійській мові, та тим, що конверсія є дуже продуктивним засобомсловотворення. Поява нової лексичної одиниці у мовленні пояснюється перш за всепрагматичними потребами коммунікантів. Мовець вибирає зі свого словотвірноголексикону те, що найкраще виражає, на його думку, комплекс висловлених нимпочуттів. Якщо адекватна похідна одиниця відсутня, то він видозмінює стару абоутворює цілком нову. Нові лексичні одиниці конструюються у процесі мовлення. Умові постійно з’являються нові слова, тому виникає потреба у їх дослідженні тадетальному розгляді їх засобів утворення. Дана тема буде актуальною доти, докибуде існувати і розвиватись мова.
Об’єктом дослідження є випадки конверсії.
Мета даної роботи полягає у дослідженні та розкритті яктеоретичних, так і практичних питань: що таке конверсія, які засоби конверсії єнайбільш уживаними в англійській мові.
/>/>/>/>Досягти поставленої метиможна за допомогою таких засобів
1) визначити, що таке конверсія, які типи конверсії існують всучасній англійській мові;
2) виявити вплив конверсії на розвиток та розширення лексичногозапасу слів в англійській мові;
3) дослідити дану проблему спираючись на праці вчених, словники таінші матеріали (наукові роботи, підручники, посібники, журнальні статті тощо);
4) проаналізувати окремі випадки конверсії на матеріалі різних частинмови.
/>/>Особливостіанглійського словотворення
Термін«словотвір» має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першомузначенні він використовується для вираження постійного процесу творення новихслів у мові. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається зокремих мовних процесів, в тому числі і процес творення нових слів. Цей процесмає назву «словотвір».
Вдругому значенні, термін «словотвір» означає розділ науки, яка займаєтьсявивченням процесу творення нових лексичних одиниць.
Предметомдослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць тазасобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів,інфіксів тощо).
У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови. Словазмінюються у мовленні за граматичними законами. Визначень слова, як одиницімови, багато – в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичномурозумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичненаповнення і може виражати сформульоване поняття. У цьому відношенні слово маєширокий лексико-граматичний діапазон: частини слова можуть змінюватись,варіюючи при цьому значення самого слова, а окремі форми його це значеннязберігають, напр.: night – nightly (ніч – щоночі).
Словотвір займає важливе місце не тільки в граматиці англійськоїмови, а й у лексикології, фонетиці та інших лінгвістичних науках.
Питання словотвору як розділу граматики – це вивчення структури ізмісту слів, творення слів, названих похідними і складними, зазвичай на базіоднокореневих слів відповідно до існуючих у мові прикладів і моделей здопомогою афіксації, словоскладання, конверсії та інших засобів.
/>Конверсія
У словотворенні конверсія – це спосіб творення слів безвикористання спеціальних словотвірних афіксів; різновид транспозиції, при якійперехід слова з одної частини мови в іншу відбувається так, що форма словаоднієї частини мови (чи його основа) використовується без всяких матеріальнихзмін в якості представника іншої частини мови (англ. salt «сіль» і to salt«солити», to jump «стрибати» і а jump «стрибок» і т.і.) [14].
/>Це одне із головних джерелпоповнення мовної лексики і для нього майже не існує формально-морфологічнихобмежень. Багато дослідників пропонувало терміни функціональна зміна, нульовадеривація, кореневе творення, проте термін конверсія видався найбільш вдалим. Умові існує значна кількість слів, форми яких не мають ніяких зовнішніх ознакдля визначення їх приналежності до певної частини мови.
Конверсіяпритаманна багатьом мовам, але в англійській мові вона має особливо широкерозповсюдження. Важливою причиною цього можна вважати ту особливістьанглійської мови, що вона майже не має морфологічних показників частин мови. Ванглійській мові майже немає морфологічних флексій частин мови. Останні або не розрізняютьсязовсім, або можуть розрізнятися по словотвірним афіксам. Ця обставина не моглане спричинити широкого розповсюдження конверсії, за моделями якої відбуваєтьсятворення нових лексичних одиниць, що поповнюють словарний запас мови.
Хочаодин з результатів конверсії складається у тому, що конвертоване слово можезастосовуватись в іншій, ніж висхідне слово, синтаксичній функції, конверсія неможе бути розглянутою тільки як синтаксичне явище. У цьому випадку ми повиннібули б виключити конверсію з системи словотворення, так як вживання однієїчастини мови в ролі іншої ще не утворює нового слова.
Як ів інших словотвірних засобах і процесах, у конверсії (а в ній особливо) тіснопереплітаються синхронія і діахронія. Те що для сучасної мовної свідомості представляютьсяяк результат конверсії, фактично може не мати до неї відношення. Так багато пар«дієслово-іменник» (drink v. – drink n., help v. – help n.), що сприймаються якрезультат конверсії, можуть бути наслідком зовсім інших процесів; у даномувипадку втрати дієслівних суфіксів: drinkan→drink, helpan→help[13].
Історичнийпідхід, однак, цікавий і важливий сам по собі, дуже ускладнив би опис конверсіїв сучасній англійській мові. Тому при розгляді таких пар, як help v. и help n. Можнаговорити про те, що вони «знаходяться у відношенні конверсійного походження».Це тим більше справедливо, що семантичні відношення в таких парах зовсім незалежать від їх фактичного походження (в результаті конверсії чи в результатівтрати флексії одного з членів пари).
Окрімвідсутності морфологічних показників часин мови, конверсія в англійській мові упарах N→V (Noun→Verb) підтримується тим фактом, що в системіутворення дієслова від іменника є лише три суфікси, при цьому всі вони маютьсвої особливості і значення, котрі не дають їм можливості брати участь вутворенні дієслів з загальним значенням. Ці три суфікса (ate, ize, ify)утворюють відіменні дієслова з науковим і технічним значенням, при цьомуутворюються пари із визначеними семантичними відносинами похідності. Наприкладу моделі N+ize=V є відношення:
· Convert into, put into the form of, give the character or shapeof (fictionize, satirize, dieselize);
· Subject to the action, treatment or process of (terrorize);
· Subject to a special (technical) process connected with(winterized);
· Impregnate, treat, combine with (carburize). [13]
Питанняв тому, скільки слів одного семантичного гнізда, що належать до різних частинмови, можуть одночасно співвідноситись по конверсії, цікавив багатьохлінгвістів як у відношенні давнього, так і сучасного часів англійської мови.Однозначного рішення щодо цієї проблеми немає до цих пір.
Конверсійнівідношення можуть виникати не тільки між двома членами, але і між більшоюкількістю слів, тобто можуть бути групи з двох і більше слів, що знаходяться увідношенні похідності. Роздивимось групи з двох, трьох, чотирьох і п’яти членів,беручи на увагу також конверсію в області перехідних і неперехідних дієслів,тобто Vt (Verb transitive\перехідне дієслово)→Vi (Verbintransitive\неперехідне дієслово) і навпаки.
1. Двочленна: Vt – N
Vt –rescue (рятувати); N (спасіння)
2. Трьочленна: Vt – Vi-N:
/>/>/>/>Vt – mistake
(Неправильнозрозуміти що-небудь, помилково прийняти одне за інше)
Vi(помилятися); N (помилка).
3. Чотиричленна
Vt – Vi-Adj – n:
Vt –trim
(Приводитидо ладу, підрізати)
Vi(пристосовуватись); Adj (в гарному стані); N – порядок та ін.
4. П’ятичленна: Adj – Adv – N –Vt – Vi:
Adj– right (прямий);
Adv(прямо); N (право); Vt (випрямляти); Vi (випрямлятися).
Уконверсійних відносинах можуть знаходитись слова з різних частин мови. Усучасній англійській мові першу групу виниклих за способом конверсії єдієслова. Так наприклад, вони можуть бути утворені від різних іменників: anecho (n.) – to echo (v.); a can – to can; a nail – to nail[13]. Відприкметників дієслова по конверсії утворюються рідше ніж від іменників, але, тимне менш, їх у мові немало.
Утворенняіменників від дієслів також уявляє собою широко розповсюджений типконверсійного словотворення в сучасній англійській мові. Такі іменникискладають другу значну групу слів, виниклих по способу конверсії. Наприклад: сlimb– підйом; сry – крик; mistake – помилка;
He got my tooth out beautifully at the first go. (Show.) Он замечательно вырвал мне зуб с первого раза.
«We know in the old country,» he had said… «not to trust the likesof Attley.» (D. Carter). «Мы в Англии знаем», казав він «що таким, як Еттлі, довіряти не можна.” [15]
Співвідношеннязначень між висхідним дієсловом і утвореним від нього по конверсії ім’яміменником нагадує ті, котрі спостерігаються у відіменних дієсловах, але питомавага кожної групи трохи інша. Керуюче відношення, при котрому іменник означаєте, що являється засобом того як відбувається дія, наприклад, a grasp –рукоятка, агентивне, коли іменник називає виробника дії, a tramp – бродяга, ілокативне, коли іменник називає місце де відбувається дія, a stand – стенд,зустрічаються порівняно рідко. Найбільш характерними є результативнепроцесуальне співвідношення. При першому з них іменник називає результат дії,названої дієсловом, a call – виклик, a cut – поріз, a find – знахідка. Удругому віддієслівний іменник стає назвою процесу: decay – псування, a run –біг [13].
Заслуговуєна увагу характерна для сучасної англійської мови формула утворення іменників,що складаються з дієслівної і прислівникової основи, утворених шляхомконверсії, що сполучається з словоскладанням від дієслів. Подібні іменники вукраїнській мові відсутні, а розвиток їх в англійській мові є виявленнямсистемності лексики, так як вони не були б можливими, без сильного розвиткудієслова. Такими іменниками є: a comeback – повернення, той що повернувся, acomedown – пониження (в посаді), a holdover – залишок, a setup – організація,установка, a takeoff – зліт, a walkout – бунт, і т.д. [7]
Глянувши на слово house, ми не в змозі установити його формальний
граматичнийклас – воно може вживатися як іменник, прикметник та дієслова.
Конверсія – це засіб словотвору, при якому утворення нової частинимови на грунті одного кореня викликає внутрішні зміни мовної одиниці.Змінюються при цьому семантичні зв’язки слова і його синтаксичні функції. Цестосується як поширених випадків конверсії – утворення дієслів від іменників таіменників від дієслів, – так і зміни у межах інших частин англійської мови.Словоформа out викликає зацікавлення своєю приналежністю до 5 частин мови –іменників, прикметників, прислівників, прийменників і, навіть, вигуків (out! – «геть!»).І навпаки такі широковживані дієслова, як ask, assail, argue, reduce, refer,reflect, в іменники чи інші частини мови не конвертуються.
Конверсія інколи уникає слів, що набули якогось словотвірногоафікса (особливо, префікса). З цієї причини, наприклад, не конвертуютьсяіменники типу an area, а задля морфологічних потреб входять до відповіднихсловосполучень.
Характерною ознакою конверсії є те, що їй підвладні, головне,широковживані слова з простою морфологічною структурою.
Конверсія – переважаючий тип дієслівного словотвору. Нові дієсловаутворюються часто від іменників. Утворення іменника від прикметника – процеснабагато складніший, ніж конвертування прикметника від іменника. Це пов’язано зсуттєвими змінами семантичної структури прикметника: значення якості нелегкоперетворити на значення предмета. Субстантивація власних назв – явище доситьпоширене в англійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканцівкраїни, міст, континентів.
Іменники можуть утворюватися від прикметниково-прислівниковихсполучень.
Існують певні морфологічні перешкоди, через які відповідне словоне може конвертуватися. Так, раніше майже не конвертувалися складні іменники –до конверсії не спонукала сама складність структури слова. Дієслівна конверсіяне здійснюється стосовно географічних та власних назв.
Не конвертуються віддієслівні іменники та іменники, що маютьзакінчення – ation, – ing, – ty, окремі загальні назви з високою міроюконкретності.
Найактивніший процес конверсії у межах іменника і дієслова.Конверсія має кілька критеріїв похідності, що визначають первинність однієїформи і вторинність другої Конверсія на сьогодні практично не має обмеженьстосовно різних частин мови, супровідних видів словотвору на походження слів.
Новідієслова часто утворюються від:
1) іменників: a bill – tobill, a garage – to garage.
2) прикметників: bare – tobare, empty – to empty.
3) скорочень: a bach(bachelor) – to bach. [9]
Конверсіямає свої підвиди:
1) реконверсія – мовне явище,коли одне із значень похідного за конверсією слова є джерелом утворення новогозначення основи, від якого воно походить: cable – to cable.
2) часткова конверсія. Шляхомконверсії від дієслівної основи починає утворюватися іменник, але потім цейіменник входить до складу словосполучень з дієсловами give, have, make, takeтощо: to have a bite, to take a look.
3) субстантивація прикметників– це процес словотвору, при якому прикметник набирає характерних ознакіменника, при цьому новий іменник з’являється не відразу, а поступово: abeloved, a female.
Термін «конверсія», який деякі лінгвісти знаходять неадекватним,відноситься до багатьох випадків фонетичної тотожності словоформ, так-названихпочаткових форм двох слів, що належать до різних частин мови. Це може бутипроілюстровано таким прикладом: «work» – «to work»; «love» – «to love»; «paper»– «to paper»; «brief» – «to brief» і т.д. Зазвичай ми маємо справу з простимисловами хоча є і виключення, на пр.: «wireless» – «to wireless».
Справедливо зазначено, що у випадку іменника і дієслова не тільки,так-названі, початкові фонетично-тотожні форми, але всі інші іменникові формимають омоніми включаючи дієслівну парадигму: (my) work [wэ:k]) – (I) work[wэ:k]; (the) dog’s [dogz] (head) – (many) dogs [dogz] – (he) dogs [dogz]. [13]
/>/>/>/>Певна різниця є на морфологічному рівні міжрізних частин мови, в основному між іменником і дієсловом. Наприклад єявно-виражена різниця в сучасній англійській мові, між іменником doctor ідієсловом to doctor – кожне слово в мові існує як єдність його словоформи іваріанта, а не тільки як одна форма – doctor. Деякі з форм – співзвучні(омоніми), але між ними велика різниця, так як вони є граматично і семантичнорізні.
/>Конверсіяяк засіб формування нових слів через зміну в їх парадигмі.
Якщо ми звернемо увагу натакі пари слів як «doctor» – «to doctor»; «water» – «to water»; «brief» – «tobrief» з кута їхньої морфемної структури то бачимо, що всі вони єспільнокореневими словами. На дериваційному рівні, однак, одне з них маєвідноситись до похідних слів, так як воно належить до різних частин мови ірозпізнається через семантичні і структурні відносини з іншими словами. Отже,постає питання: що слугує словотвірним засобом в цьому випадку? Виявляється, щоіменник формується з дієслова (або навпаки) без допомоги будь-якоїморфологічної зміни, але якщо роздивлятися проблему глибше, ми неминучеприйдемо до висновку, що два слова відрізняються в парадигмі. Звідси, самепарадигма виступає словотвірним засобом. Тобто, можемо визначити конверсію як засібформування нових слів через зміни в їх парадигмі.
Важливозвернути увагу на той факт, що парадигма грає визначну роль у процесісловотворення англійських слів і не тільки у випадку конверсії. (Парадигма вмовознавстві – система форм одного слова, що відбиває видозмінення слова заналежними йому граматичними категоріями). Таким чином іменник «cooker»сформований від слова «to cook» не тільки з допомогою приєднання суфікса – er,але також через зміну його парадигми. Однак, у цьому випадку, роль, що граєпарадигма як словотвірний засіб є менш зрозумілою, ніж словотвірний суфікс – er,що йде на першому місці. Отже, конверсія характерна не просто вживаннямпарадигми як словотвірного засобу, але також формуванням нового слова виключноспособом зміни йог парадигми. Звідси розуміємо, що зміна в парадигмі являється єдинимсловотвірним засобом у конверсії. Так як парадигма є морфологічною категорією,то конверсія може бути описана, як морфологічний засіб формування слів. Наступнібеззаперечні випадки конверсії обговорювались у лінгвістичній літературі.
1) Формування дієслів з іменників і рідше – з інших частин мови.
2) Формування іменників з дієслів і рідше – з інших частин мови.
Субстантивація як прикладконверсії
Субстантивація – це процес у якому прикметники приймають парадигмуі синтаксичні функції іменника. Розрізняють два типи субстантивації: повна ічасткова.
Повністю субстантивовані прикметники приймають парадигму іменника,форми однини та множини. Вони можуть асоціюватись з різними визначеннями(означений, неозначений та нульовий артиклі, вказівний та присвійнийзайменники, та ін.), напр.: an official, the official, official, official’s,officials’, this official, our official тощо. Повна субстантивація зазвичайрозглядається як приклад конверсії (A→N, конвертування з прикметника в іменник),хоча це може підлягати сумніву, оскільки, зазвичай вона є результатом еліпсисуатрибутивних словосполучень.
У випадку часткової субстантивації, прикметники не приймають повнупарадигму іменника. Вони підлягають поділу на декілька структурно-семантичнихгруп:
1) частково-субстантивовані прикметники (ЧСП), котрі стоять уформі однини, хоча означають множину. Вони вживаються з означеним артиклем іможуть визначати групу чи клас людей, напр.: the rich, the accused, theEnglish, the blind, the living тощо;
2) ЧСП, більш за все,використовуються в множині, коли визначають групу чи клас людей, напр.: reds,greens, buffs, blues тощо;
3) ЧСП також використовуютьсядля того, щоб передати ознаки неживих речей у множині, напр.: sweets, ancients,eatables тощо;
4) ЧСП показують присвоювання,як субстантивне абстрактне поняття, напр.: the good, the evil, the beautiful,the singular тощо;
5) ЧСП показують назви мов, напр.:English, German, Ukrainian, Italian тощо. [8]
Конверсія як безафіксний типтворення слів. Омонімія.
Одні лінгвісти визначають конверсію як безафіксний тип творенняслів, вказуючи на те, що характерною рисою є те, що певна основа вживається дляформування різних слів різних частин мови, без приєднання похідного афікса.Інші ж притримуються думки, що конверсія формує нові слова з допомогою нульовоїморфеми.
Визначення конверсії як засобу формування за допомогою нульовоїморфеми заслуговує на увагу. Засновники цього тлумачення конверсії віддаютьдеяку увагу аналогії між афіксацією та конверсією. Серед них є схожість насемантичному рівні між похідним словом і його основою, з одної сторони, і міжсловами в межах видозміненої конверсією пари, з іншої. Пр.: дія – виконувачдії: 1) «towalk»– «awalker»(афікс) «to tramp» –«a tramp»(конверсія); 2) дія – результат дії: to agree – agreement(афікс),to find– a find(конверсія). [13]
Післянорманського завоювання більшість суфіксів загубили свою продуктивність ізникли. У середньо-англійський період відбувається вирівнювання закінчень.Граматичні закінчення, що давали розбіжність в кількості, відмінку і роді,стають схожими у вимові і із-за цього непотрібними. Те ж саме відбувається здієслівними закінченнями. Після того, як більшість закінчень відпадають,однокореневі слова, що відносяться до різних частин мови, стають омонімічними.Так наприклад давньоанглійські: «lufian» – кохати, «lufu» – кохання,«slæpan» – спати, «slæp» – сон, стають омонімічними у результатінівелювання і відпаду закінчень, так що у сучасній мові: «love» кохання ікохати, «sleep» сон і спати. [13]
Їхніграматичні форми також виявляються частково омонімічними, тобто виникаютьомоформи.
Подібнихпар, де різні, у давньоанглійській мові, дієслово та іменник стали омонімами, усучасній мові дуже багато. Ось деякі найбільш поширені: аnger – гнів,сердитись; shame – сором, соромитись; rest – відпочинок, відпочивати; answer –відповідь, відповідати; та багато інших.
Аналогічніприклади можна привести для прикметників і дієслів.
Схожаомонімія дієслів та іменників виникла також в результаті запозичення зфранцузької мови однокореневих слів, що у французькій мові належали до різнихчастин мови і там відрізнялися одне від одного, але фонетично співпадали післязапозичення і асиміляції. Такі наприклад: comfort – утіха, тішити; cover –кришка, накривати; escape – втеча, тікати; cry – крик, кричати, та ін.
Длярозділення конверсії та омонімії важливо мати на увазі, що перша є засобомсловотворення, тобто творення нових слів, а тому належить до області діахронії;друга характеризує відношення між існуючими у мові словами, неналежно до того,як вони виникли, а, тому належить до синхронії.
Томупри описі сучасних відносин між такими парами як love, v. і love, n. чи beam,n. і beam, v., доведеться констатувати, що обидві пари є омонімами. На даномуетапі розвитку мови це елементи однієї системи і виявлення однієї і тієї жхарактерної для англійської мови риси, а саме збіг основних форм багатьоходнокореневих слів, що належать до різних частин мови.
Прироздивлянні тих же слів у плані їх історичного розвитку, тобто діахронно,дослідник натрапляє на дві різні за походженням групи. В одній групі, щосходить до афіксального словотворення, основні форми співпали в результатівідпадання закінчень, а інша пара створювалась за прикладом першої вже післятого, як в англійській мові з’явились слова, в котрих границя слова співпадалаз границею кореня. У цій другій групі словотворення з самого початку булобезафіксним, основна форма висхідного слова із самого початку з основою формоюнового слова, але система фор, синтаксичні функції і значення були різними.Таке словотворення і називається конверсією.
Іншимхарактерним для англійської мови типом утворення є часткова конверсія, коливживання віддієслівного іменника пов’язано з визначеним дієсловом чи групоюдієслів: have, take, give, get і утворення передає видове значення єфразеологізмом: to have a drink, a nap, a smoke, a bathe, to break into a run,to have a brush up – випити, трохи поспати, покурити, викупатися, почати бігти,почиститись. [13]
Такимчином, ми переконалися в тому, що в англійській мові в конверсійних відношенняхможуть знаходитись слова з різних частин мови, але основною групою є дієсловата іменники. Не дивлячись на те, що конверсія є в багатьох мовах, із-запрактично повної відсутності морфологічних показників частин мови в англійськіймові вона має велике розповсюдження.
/>Дієсловаконвертовані з іменників (denominal verbs)
Це найбільша група слів, що пов’язані з конверсією. Семантичнівідносини між іменниками і дієсловами дуже різняться. Якщо іменник відноситьсядо якоїсь речі в дійсності (також до живих та неживих речей) конвертованедієслово може означати:
1) діяльну характеристику речі,наприклад:apen – apev – імітувати вдурній манері; butchern– butcherv – вбиватитварин для їжі, потрошити вбитих тварин;
2) інструментальне використанняречі, наприклад: screwn – screwv – прикручуватигвинт; whipn – whipv – сікти (бити пліткою);
3) надбання чи додаванняпредмета, наприклад: fishn– fishv – ловитирибу, чи намагатися зловити рибу; coatn – шар фарби, coatv– наносити фарбу на;
4) пересування предмета, наприклад:dustn – dustv – стирати пилюку з чогось; skinn– skin v – здирати з чогось шкіру. [13]
/>Іменникиконвертовані з дієслів (deverbal substantives).
Дієслово зазвичай відноситься до дії, конвертований іменник можеозначати:
1) момент з дії: jumpv –jumpn – різкий стрибок з підлоги; movev –moven – зміна положення;
2) людина, що виконує дію,наприклад: helpv – helpn – людина, що допомагає;borev– boren – людина, що займає; cheatv– cheatn – людина, що бреше;
3) місце дії, наприклад: drivev – driven – частина дороги по якій їздять; walkv– walkn – місце для прогулянок;
4) предмет чи результат дії,наприклад: peelv– peeln – зовнішня шкіркафрукта або картоплі, що знімається; findv– findn– знаходження чогось, особливо чогось цінного чи приємного. [4]
Важливо, що у випадку полісемантичних слів один і той самий членконвертованої пари, дієслово чи іменник, належить до декількох з перерахованихгруп. Наприклад, дієслово dust належить до четвертої групи конвертованихдієслів, коли воно означає «змітати пилюку з чогось», і до третьої групи, коливоно означає «притушувати»; іменник slide належить до третьої групи конвертованихіменників, коли означає «доріжка з гладкого льоду на якій люди катаються» і додругої групи коли належить до інструментів чи машини.
/>/>/>/>Конвертовані діеслова
/>
/>/>/>/>Конвертовані іменники
/>[13]
Сучасна англійська мова багата на конвертовані пари. Як засіб дляформування слів конверсія є дуже продуктивною і нові конвертовані пари можутьзустрітися в газетних статтях і в процесі усного мовлення в усіх сферахлюдської діяльності, поступово з’являючись в мовленні і в словниках. Нові парислів, утворені по аналогії тих, що вже вживаються на прикладі описаних типівсемантичних відносин. Конверсія високопродуктивна у формуванні дієслів,особливо з складних іменників. Нові слова 20 століття включають багато дієслівсформованих шляхом конверсії, наприклад: to motor – їхати на машині; to phone –користуватися телефоном; to wire – слати телеграму; to microfilm – ставитифільм; to tear-gas – використовувати сльозогінний газ і т.д. Діахронічний оглядсьогоднішнього запасу пар переоцінено, однак не всі з них утворені посемантичному прикладу відносяться до цього запасу. Деякі з них з’явились урезультаті зникнення флексій в ході історичного розвитку англійської мовизавдяки якому два слова з різних частин мови, напр. дієслово і іменник,співпадають у вимові. З цієї причини деякі лінгвісти вважають обов’язковимвідрізняти омонімічні пари слів, що з’явились у результаті утрати флексії, відтих, що сформовані шляхом конверсії. Поняття конверсії застосовується лише вдвох випадках типу doctor n – doctor v; brief a – briefv які вживаються після зникнення флексії, пари слів типу work n – workv, розглядаються виключно в випадку омонімії.
Інші лінгвісти діляться поглядами відносно дискримінації вконверсії як дериваційного засобу і як типу словотвірних відносин між словами всучасній англійській мові. Синхронічно в ній немає різниці між такими випадкамияк taxi n – taxi v і loven– lovev,з точки зору їхньої морфологічної структури і словотвірної системи мови. В обохвипадках єдиною різницею між двома словами є різниця в парадигмі: історичне тлотут ні до чого. Треба підкреслити, що сьогодні дериваційні співвідношеннявсередині конверсійних пар не обов’язково співпадають з етимологічнимивідносинами. Наприклад в парі слівawen – awev,іменник є джерелом, як діахронічно так і синхронічно, але у випадкуmouldv– mouldn, все по-іншому: історично склалося,що дієслово є деривативом, що потрапив до нас від англів i застосовується всучасній англійській мові.
Діахронічний семантичний аналіз конвертованих пар відкриває те, щоз плином часу, семантична структура основи може присвоювати нове значення абодекілька значень, під впливом значення конвертованого слова. Цей семантичнийпроцес був названий реконверсією в лінгвістичній літературі. Між конверсією іреконверсією є вагома різниця: будучи шляхом формування слів, конверсія веде дочислового поповнення англійського словника, тоді як реконверсія тільки викликаєнове розуміння співвідносно до одного із значень конвертованого слова.Дослідження показали, що реконверсія оперує тільки вже конвертованимиіменниками і дієсловами. Відповідно до «Oxford English Dictionary», можнароздивитись деякі відмінності в значенні слів:
/>/>/>/>SMOKE n
– видимий летючий продукт, що з’являється в результаті тлінняречовин(1000 р); процес задимлення кімнати, коли дим заходить всередину,замість того щоб виходити в димову трубу (1715 р).
/>/>/>/>SMOKE v
– виходження диму з кімнати, димоходу, лампи і т.д.,задимляти, виробляти дим у результаті поганої витяжки чи неправильного горіння(1663 р).
Порівняння робить можливим виокремлення семантичного розвиткукожного слова. Дієслово smoke утворене близько 1000 року, від іменника smoke,до 1663 року досягло іншого значення, завдяки метафоричній передачі, котра дужешвидко підняла співвідношення іменника smoke в 1715 через реконверсію.
/>Традиційнаі випадкова конверсія
Конверсія не є абсолютним продуктивнимшляхом творення слів, тому що вона обмежена як семантично, так і морфологічно.З посиланням на семантичні обмеження, вона приймає те, що всі дієслова можутьбути поділені на дві групи: 1) дієслова, що передають процес, можуть бути представленіяк послідовність окремих дій, з яких легко формуються іменники, наприклад fallv– falln;runv– runn;jumpv– jumpnі т.д. 2) дієслова типу to sit, to lie, to stand, що не можуть бутипредставлені як послідовність окремих дій, таким чином нехтуючи конверсією.Однак, перевірка вживання сучасної англійської мови, виявляє, що виявитирізницю між двома групами дуже важко. Це може слугувати прикладом в таких парахяк toinvite– aninvite,to take– a take,to sing– a sing, tobleed – a bleed, towin – awinі т.д. [15] Можливість формування дієслів з іменників шляхом конверсії здаєтьсяелементарною.
Морфологічні обмеженнязапропоновані лінгвістами визначають той факт, що складність структури слова неповернена до конверсії.
Важливо, що в сучаснійанглійській мові немає дієслів, конвертованих з іменників, з суфіксами – ingі – ation. Це обмеження слугує противагою для незчисленних,випадкових конвертованих пар більш складної структури, напр.: to package, toholiday, to wireless, to petition, to reverence тощо. Отже, здається, щоназвати конверсію високопродуктивним засобом словотвору в сучасній англійськіймові, цілком можливо.
Запас слів в англійськіймові включає в себе велику кількість слів сформованих шляхом конверсії в різніперіоди її історії. Є випадки традиційної та випадкової конверсії. Традиційнаконверсія відноситься до загальноприйнятого вжитку слів, що записані условники, напр. to age, to cook, to love, to look, to capture та ін. Випадковевикористання конверсії є також дуже частим; дієслова та прикметникиконвертуються з іменників чи навпаки, для того щоб зрозуміти значення більшяскраво. У сучасній англійській мові є багато прикладів випадкової конверсії,напр.: togirl the boat; when hisguestshad beenwashed, mended,brushedandbrandied.
/>Чергуваннязвуків при конверсії в сучасній англійській мові.
Чергування звуків ванглійській мові зазвичай поєднується з різницею в парадигмі. Це піднімаєпитання відносин між чергуванням звуків і конверсією. Щоб знайти вихід зпроблеми повинні бути розглянуті наступні три види відносин:
1) breath – to breathe
Так як випадки цього типу єважливими і чергування звуків вирізняється поміж слів, то форми слова невідрізняються одне від іншого. Отже, це не має відношення до парадигми слів.Звідси, випадки цього типу не можуть бути названі конверсією.
2) song– tosing
У вище приведеному прикладі,голосна у слові song чергується з трьома різними голосними, буква міняється наіншу в формі дієслова to sing:
/>
Як і у попередньому випадку,слова song – to sing не зв’язані конверсією: song відрізняється від to sing(sang, sung) не тільки в парадигмі. Голосна в основі не зустрічається в формахдієслова і навпаки.
3) house – to house
В таких випадках типчергування, що виділяє два слова (іменник і дієслово), є тим самим, що вирізняєсловоформи іменника, напр.: house[haus] – houses[hauziz] and tohouse[hauz] – houses [hauziz]. Отже, єдиною різницею між двома парамислів є різниця в їх парадигмі, в інших словах, парах типу house – to house, євипадки конверсії. [13]
Ясно, що в таких випадках якpresent – to present, accent – to accent, що відрізняються у розташуваннінаголосу, буква не вирізняє форму слова всередині парадигми двох слів. Отже,різниця у наголосах – однакова з функцією чергування у випадках типу breath – tobreathe. Тобто, випадки цього типу не належать до конверсії.
Однак, є інша трактовкавідносин між конверсією і звуковим чергуванням (чи чергуванням наголосу) улінгвістичній літературі. Так як чергування зазвичай супроводжується випадкамиафіксації, напр. courage – courageous, stable – stability, то здаєтьсялогічним, що конверсія як один з типів деривації може також супроводжуватисячергуванням. Отже, випадки прикладу breath – to breathe;tosing –song;present – to present; increase – toincrease, повинні бутивіднесені до конверсії.
/>
Висновки
/>
В періоднаписання курсової роботи, я опрацювала біля п’ятнадцяти книжок, з теорії тапрактики лексикології, а також мені допоміг попередній досвід з читанняанглійської художньої літератури, завдяки якому були зроблені приклади по темікурсової роботи. Отже, після опрацювання всієї цієї літератури, можу зробитидеякі висновки:
1. Конверсія, дуже продуктивнийзасіб словотвору в сучасній англійській мові, різносторонньо опрацьований влінгвістичній літературі. Деякі лінгвісти знаходять її морфологічним, інші –морфологічно-синтаксичним засобом формування слів, хоча інші розглядаютьконверсію чисто з синтаксичного кута.
2. Конверсія – переважаючий типдієслівного словотвору. Нові дієслова утворюються часто від іменників.Утворення іменника від прикметника – процес набагато складніший, ніжконвертування прикметника від іменника. Це пов’язано з суттєвими змінамисемантичної структури прикметника: значення якості нелегко перетворити назначення предмета. Субстантивація власних назв – явище досить поширене ванглійській мові. В наслідок опредмечування утворені назви мешканців країни,міст, континентів.
3. Найактивніший процесконверсії у межах іменника і дієслова. Конверсія має кілька критеріївпохідності, що визначають первинність однієї форми і вторинність другоїКонверсія на сьогодні практично не має обмежень стосовно різних частин мови,супровідних видів словотвору на походження слів.
4. У синхронічному планіконверсія розглядається як тип деривативного співвідношення між двома словами,утворюючи конвертовану пару.
5. У діахронічному планіконверсія є шляхом створення нових слів по аналогії з семантичними прикладами,що є в мові. Діахронічно різниця повинна бути зроблена між конверсією іомонімією, відповідно до зникнення флексії у випадках розвитку англійськоїмови.
/>Бібліографія
1. АракінВ.Д. «Нариси з історії англійської мови». – М., – 1955. – 253 c.
2. ІвановаІ.П. «про характеристику складного слова в англійській мові».
«Питанняструктури англійської мови в синхронії та діахронії», др… I. – Л., 1967. – 95 с.
3. ІвановаІ.П., Бурлакова В.В., Почепцов Г.Г. «Теоретична граматика сучасноїанглійської мови». – М., 1981. – 285 c.
4. ІльїнБ.А. «Устрій сучасної англійської мови (теоретичний курс)». М.-Л., 1971. – 315 с.
5. Лексикологіяанглійської мови: Підручник для ін-тів і фак. іноз. мов/Р. Гінзбург, С.С. Хідекель,Г.Ю. Князєва и А.А. Санкін. – 2-е вид., випр. та доп. – М.: Вища школа, 1979. –269 с.
6. Р.АКлоуз «Довідник з граматики для вивчення англійської мови». Москва. 979. – 86 с.
7. Кваселевич Д.І.,Сасіна В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови: Навч.Посібник. – Вінниця: Видавництво «Нова Книга», 2001. – 117 с.
8. КубряковаЄ.С. «Що таке словотворення» М., 1965. – 78 с.
9. МєшковО.Д. «Словотворення в сучасній англійській мові» М., 1986. – 270 с.
10. МєшковО.Д. «семантичні аспекти словоскладання в англійській мові».
11.Раєвська Н.М. «Теоретична граматика сучасної англійської мови» Видавничеоб’єднання «Вища школа». Київ. 1976. – 141 с.
12. Смирницький О.І.«Іноземні мови в школі» 1954 р.
13. Ginzburg, Khidekel,Knyazeva, Sankin. Readings in modern English lexicology. – St.P., 1975. – 240c.