Особливості обліку і контролю доходів і витрат бюджетної установи н

–PAGE_BREAK–    продолжение
–PAGE_BREAK–Нарахування на заробітну плату (код 1120).
Ця категорія містить в собі нарахування на фонд оплати праці бюджетних установ у т.ч.:
— збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, розмір і порядок сплати якого визначений Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 № 400.
— збір на обов’язкове соціальне страхування, включаючи збір на обов’язкове медичне страхування, обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття та збори на інші види страхування, передбачені законодавством.
Придбання предметів і матеріалів, оплата послуг та інші витрати (код 1130).
До цієї категорії відноситься придбання всіх предметів і матеріалів, оплата послуг, за винятком капітальних активів.
Ця категорія включає закупівлю матеріалів, канцелярського оснащення, предметів для поточних господарських потреб і потреб, безпосередньо пов’язаних із профілем діяльності установи, оснащення вартістю до 1000 гривень за одиницю (комплект), а також продуктів харчування, медикаментів і перев’язних матеріалів, довідкових, офіційних і періодичних видань.
Сюди також включаються витрати на товари, які надаються працівникам безкоштовно або за зниженими цінами, включаючи державні закупівлі продовольства й обмундирування для Збройних Сил.
Сюди ж ставляться витрати на придбання товарів і послуг, які надаються безкоштовно або за зниженими цінами як у звичайному порядку, так і при особливих обставинах, наприклад, після стихійного лиха. Витрати, пов’язані з оплатою тари, доставкою зазначених матеріалів і т.п., ураховуються за кодом придбання цього матеріалу, у випадку якщо це обумовлено угодою про поставку.
До цієї категорії включаються:
— код 1131 — предмети, матеріали, устаткування й інвентар включаючи канцелярське, креслярське, письмове приладдя і матеріали; виготовлення й придбання бухгалтерських, статистичних бланків, відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідчень, медалей, нагрудних значків, грамот, посвідчень, іншої документації для навчальних закладів, бюджетних установ і організацій. Придбання або підписка періодичних, довідкових, інформаційних видань.
Сюди ж ставиться придбання підручників (крім бібліотечних фондів). До цієї ж категорії ставляться витрати на придбання матеріалів і інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, мийних засобів, електричних лампочок і т.п.; витрати на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингентів, які обслуговуються медичними, соціально-реабілітаційними установами, військовослужбовців термінової служби та інші.
Сюди ж включаються предмети вартістю до 1000 гривень або однорідні малоцінні предмети (наприклад: калькулятори, іграшки для дитячих установ, фізкультурний інвентар, дрібні деталі для ремонту виробничого й невиробничого оснащення й т.п.), а також матеріали й предмети для науково-дослідних робіт, навчальних цілей: реактиви, хімікалії, спеціальний посуд, дрібне оснащення, тканини, насіння, для дослідницьких робіт і випробувань; хімікати й біопрепарати для обробки лісових насаджень і т.п…
— код 1135 — оплата транспортних послуг і зміст транспортних засобів (в тому числі витрати на утримання транспорту, витрати по доставці працівників на роботу власним і орендованим транспортом, придбання пально-мастильних матеріалів, у тому числі для сільськогосподарської техніки, поточний ремонт автомобілів і транспортних засобів, планово-технічне обслуговування; придбання запчастин до транспортних засобів, які по її вартості за одиницю (комплект) не включаються до основних засобів).
Крім того, сюди ж відносяться витрати на страхування автомобіля, проїзд по платних дорогах (тунелях), інші збори, які передбачені нормативними і законодавчими актами, плата збору за забруднення навколишнього середовища залежно від використаного пального, оформлення прав водія, страхування і медичний огляд водіїв; технічний огляд транспортного засобу, податок на власників транспортних засобів, оренда транспортних засобів і т.п…
— код 1136 — оренда (плата за використання приміщень (гаражів, складів і т.п.), оренда оснащення й т.п.) і експлуатаційні послуги (зміст у чистоті будинків, дворів, вивіз сміття, обслуговування ескалаторів, ліфтів, сміттєпроводів, антен, плата за радіоточки й т.п.), якщо вони є складовою частиною угоди оренди.
При оплаті цих послуг по окремих угодах, вони класифікуються як оплата комунальних послуг.
— код 1137 — поточний ремонт устаткування, меблів, техніки, інвентарю (у тому числі спортивного) і будинків, споруджень, приміщень, які орендуються або перебувають на балансі, сільськогосподарської техніки, а також витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням оснащення, комп’ютерної, множної, медичної й іншої техніки.
До цієї категорії ставляться витрати, пов’язані з придбанням матеріалів для поточного ремонту приміщень, оснащення механізмів або оплата послуг сторонніх організацій по веденню цих робіт, якщо це передбачено кошторисом.
— код 1138 — послуги зв’язку, а саме: абонентна плата за телефон і міжміські й міжнародні розмови, факсимільний зв’язок, електронну пошту, оплата поштових відправлень, включаючи телеграми, листи, бандеролі і т.п…
Сюди ж відносяться витрати на обслуговування і утримання внутрішньої телефонної станції.
До цього ж коду відносяться витрати, пов’язані з наданням послуг зв’язку, мобільний зв’язок, Інтернет і т.п…
— код 1139 — оплата інших послуг та інші витрати, які включають оплату робіт і професійних послуг сторонніх фахівців, підприємств і організацій відповідно до укладених договорів і угодами: по бухгалтерському обліку, аудиті, юридичних, інформаційно-рахункових, консультативних послуг, оплата послуг з обробки інформації.
По даному коду здійснюються витрати на страхування: особисте, страхування власних і орендованих приміщень відповідно до діючих законодавчих і нормативних актів, медичне страхування; витрати на охорону, у т.ч. позавідомчу й протипожежну охорону; заходи щодо охорони праці й техніки безпеки; витрати на палітурні й поліграфічні роботи (рекламні буклети, візитки, запрошення, посвідчення, що надаються населенню, інформаційні бюлетни, видання книг, довідників і т.п.); розрахунки за одержання ліцензій і за акредитацію у встановлених законами України випадках.
Крім того, сюди відносяться обов’язкові платежі в бюджет, які відповідно до законодавства, здійснюють бюджетні установи за рахунок бюджетних коштів (крім податку від власників транспортних засобів і прибуткового податку, з трансферних платежів населенню), передбачених на їхнє утримання і оплата внесків громадським організаціям, якщо це обумовлене законодавством України.
Сюди ж відносяться штрафи в Пенсійний фонд по рішеннях суду (за фіктивно надані довідки і т.п.). Також до цього коду відносяться інші штрафні санкції, які платяться по рішеннях суду.
По цьому ж коду передбачаються витрати за ліцензування (реєстраційна плата), витрати на сплату держмита і т.п.
Відрядні витрати (код 1140).
До цієї категорії відносяться витрати на оплату проїзду, добових, квартирних під час службових відряджень; оплату піднімальних, проїзду, добових при переміщенні працівників; сесійних виїздів народних судій; відряджень на курси і у навчальні заклади, на сесії, семінари, наради й конференції, тобто всі витрати на відрядження, які платяться за рахунок бюджетних коштів у випадках, передбачених законодавством України.
По цьому коду враховуються витрати на придбання службових проїзних квитків і оплату проїзду по маршрутних листах.
Сюди ж відносяться надбавки до заробітної плати, які виплачуються в передбачених рішеннями Уряду випадках окремим категоріям працівників замість компенсації витрат на відрядження (добових, квартирних).
Оплата комунальних послуг і енергоносіїв (1160)
Сюди відносяться платежі з оплати бюджетними установами (організаціями) комунальних послуг і енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих потреб.
— код 1161 — оплата теплопостачання;
— код 1162 — оплата водопостачання й водовідвід;
— код 1163 — оплата електроенергії;
— код 1164 — оплата сжижженного газу, оплата по його транспортуванню;
— код 1165 — оплата інших комунальних послуг (зміст у чистоті будинків, дворів, вивіз сміття, дезінфекція приміщень, обслуговування екскалаторов, ліфтів, сміттєпроводів, антен, плата за радіоточки й т.п.) [12, 3-8].
1.2 Огляд нормативно-законодавчих актів, що регламентують організацію обліку іконтролю доходів і витрат установи
Будь-яка бюджетна установа при веденні бухгалтерського обліку і складанні фінансової звітності керується Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. № 996-XІ.
При описі нормативно-правової бази, що забезпечує облік будь-якої бюджетної установи слід зазначити деяку специфіку. Так, методологом ведення бухгалтерського обліку в бюджетних установах є Державне казначейство України, в функції якого входить установлення однакових вимог до порядку ведення бюджетного бухгалтерського обліку й розробка відповідних нормативних актів.
При здійсненні обліку доходів і витрат, Почетненська сільська рада використовує наступні нормативні акти:
Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затверджений наказом Державного казначейства України № 114 від 10.12.1999р.;
Інструкція про кореспонденцію субрахунків бухгалтерського обліку для відбиття основних господарських операцій бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України № 61 від 10.07.2000р. Ця Інструкція спрямована на забезпечення єдності відбиття однорідних по змісту господарських операцій на відповідних синтетичних субрахунках бухгалтерського обліку;
Порядок складання, розгляду, затвердження і основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ і організацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28.02.2002р. Цей Порядок затверджує форми документів по складанню і виконанню розпису Державного бюджету України і місцевих бюджетів, а також роз’яснює механізм планування, затвердження і внесення протягом року змін до кошторису бюджетної установи;
Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації витрат бюджету, затверджені наказом Державного казначейства України № 194 від 04.11.2004р. Ці роз’яснення забезпечують чітке розмежування витрат по економічних ознаках з детальним розподілом засобів по їхніх предметних ознаках. Таке розмежування дає можливість виділити захищені статті бюджету і забезпечити єдиний підхід до всіх одержувачів бюджетних засобів з погляду виконання бюджету;
Інструкція з обліку засобів, розрахунків і інших активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 26.12.2003р. № 242, яка встановлює однакові вимоги до порядку ведення бюджетними установами бухгалтерського обліку коштів в касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства, розрахунків з дебіторами й іншими активами;
Порядок використання коштів, отриманих органами державної влади від надання ними послуг відповідно до законодавства, і їхні розміри, затверджений постановою Кабінету З України від 25.06.2001р. № 702;
Положення про ведення касових операцій, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, що визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України, а також окремі аспекти організації банками роботи з готівкою;
Інструкція про облік основних засобів і інших необоротних активів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України № 64 від 17.2000р.;
Інструкція з обліку запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України № 125 від 08.12.2000р. яка роз’ясняє основні вимоги до обліку по надходженню, збереженню і використанню запасів у бюджетній установі, документи, які використовуються при обліку запасів;
Інструкція про порядок реєстрації виданих, отриманих і використаних доручень на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996р.;
Інструкція з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків і інших статей балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 30.10.1998р. № 90, що встановлює однакові вимоги до порядку інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, матеріальних цінностей, коштів і документів, розрахунків і інших статей балансу бюджетними установами.
Типова інструкція про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України від 10.08.2001р. № 142/181, яка розроблена з метою встановлення однакових вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ;
Порядок списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, затверджений наказом Державного казначейства України від 08.05.2001р. № 73;
Інструкція для складання типових форм по обліку і списанню основних засобів, що належать установам і організаціям, які утримуються за рахунок державного й місцевого бюджетів, затверджена наказом Державного казначейства України і Державного комітету статистики України від 01.12.1997р. № 125/70;
Інструкція для складання типових форм обліку і списанню запасів бюджетних установ, затверджена наказом Державного казначейства України від 18.12.2000р. № 130;
Порядок складання карток і книг аналітичного обліку бюджетних установ, затверджений наказом Державного казначейства України від 06.10.2000р. № 100;
Порядок ведення і складання меморіальних ордерів, затверджений наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. № 68, що призначений для відбиття господарських операцій бюджетних установ в облікових регістрах;
Інструкція про порядок складання річних фінансових звітів за 2005рік установами й організаціями, які утримуюттся за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, затверджена наказом Державного казначейства України № 229 від 29.12.2005р.,
Інструкція про порядок складання річних фінансових звітів за 2006рік установами й організаціями, які утримуюттся за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, затверджена наказом Державного казначейства України № 246 від 28.12.2006м;
Постанова Кабінету Міністрів України ” Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого устаткування й інвентарю, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами й організаціями, що фінансуються за рахунок державного й місцевого бюджетів” від 04.10.2001р. № 332;
Наказ Міністерства фінансів України ” Порядок заключення договорів на надання матеріальних цінностей у суб’єктів господарювання, оплата яких здійснюється за рахунок бюджетних засобів” від 06.04.1998р. № 83;
Закон України ” Про оплату праці” від 24.03.1995р. № 108/95-ВР;
Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.1995р. № 323;
Постанова Кабінету Міністрів України ” Порядок розрахунку середньої заробітної плати” від 08.02.1995р. № 100.
По інших витратах сільської ради застосовуються нормативні акти, які застосовуються всіма підприємствами й установами, незалежно від форм власності. Наприклад, розрахунки з підзвітними особами по службових відрядженнях здійснюється відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за рубіж, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998р. № 59 і Постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999р. № 664 ” Про норми відшкодування відрядних витрат у межах України та за рубіж”.
1.3 Теоретичні аспекти організації контролю в бюджетній установі
Бюджетні установи здійснюють витрати відповідно за їхнім цільовим призначенням і в міру виконання заходів, передбачених кошторисами, дотримуючись фінансово — бюджетної дисципліни і максимальної економії матеріальних цінностей і коштів.
Бухгалтерський облік повинен забезпечити систематичний контроль за ходом виконання кошторисів доходів і витрат, станом розрахунків з підприємствами, організаціями, установами і особами, схоронністю коштів і матеріальних цінностей.
Дослідження доходів і витрат бюджетної установи полягає в аналізі виконання її кошторису.
Ведення бухгалтерського обліку виконання кошторисів доходів і витрат бюджетних установ здійснюється, як правило, бухгалтерськими службами.
Контроль витрат бюджетних установ, звичайно спрямований на наступні аспекти господарської діяльності, зокрема: заключення договорів на поставку товарів і надання послуг і трудових угод на виконання робіт; одержання у встановленому порядку авансів на господарські й інші потреби та видача авансів своїм співробітникам; оплата витрат за рахунок асигнувань, передбачених кошторисом; витрата відповідно до встановлених норм матеріалів, продуктів харчування та інших матеріальних цінностей на потреби установи; затвердження авансових звітів підзвітних осіб, документів по інвентаризації, актів на списання непридатних основних засобів і інших матеріальних цінностей відповідно до діючих положень; дозвіл інших питань, що ставляться до фінансово — господарської діяльності установ. [ 26, 45-47]
    продолжение
–PAGE_BREAK–Контроль витрат бюджетної установи здійснюється завдяки прийому розмежування касових і фактичних витрат.
Касові витрати — це суми, виділені з бюджетних або поточних рахунків на витрати установи. Ці суми можуть видаватися як готівкою, так і безготівковим шляхом. Однак по них не можна судити про фактичне використання коштів, тому що можуть бути нараховані, але не виплачені (зарплата, суми, що належить виплатити кредиторам за надані цінності, послуги). Касові витрати показують суму коштів, витрачених установою з реєстраційного рахунку, по окремих кошторисах підрозділів, що дозволяє мати у своєму розпорядженні дані про касове виконання кошторисів і про залишки невикористаних кредитів на кожну конкретну дату.
Фактичні витрати — дійсні витрати установи по виконанню кошторису, оформлені відповідними документами. До них відносяться витрати по неоплачених рахунках кредиторів, по нарахуванню зарплати. Фактичні витрати більш повно свідчать про остаточно зроблені витрати, ніж касові. Їхній облік дозволяє контролювати як хід фактичного виконання кошторису витрат у цілому, так і дотримання встановлених норм витрат по окремих статтях. [16, 24]
Крім того, контроль витрат бюджетної установи здійснюється завдяки засобу розмежування затверджених кошторисних витрат на відповідний бюджетний рік і взятих установою бюджетних зобов’язань протягом бюджетного року.
Для забезпечення своєї діяльності Почетненська сільська рада щорічно складає кошториси доходів і витрат у розрізі кодів функціональної класифікації (КФК): по КФК 010116 «Органи влади» — відбиваються доходи й витрати на утримання апарата Почетненської сільської ради, по КФК 070101 «Дошкільна освіта» — відбиваються доходи й витрати на утримання дитячих садків «Сонечко» та «Зайчик», що перебувають в комунальній власності Почетненської сільської ради, 080600 «Фельдшерсько-акушерський пункт» — відбиваються доходи і витрати на утримання ФАПА, що перебуває в комунальній власності Почетненської сільської ради, 110204 «Будинок культури» — відбиваються доходи й витрати на утримання Будинку культури, що перебуває в комунальній власності Почетненської сільської ради.
У Почетненській сільській раді на утримання бюджетнихустанов затверджуються кошториси (додатки 1-6за 2006 рік 7-11, за 2007 рік ). Кожний показник кошторису підтверджується розрахунками економічного обґрунтування доцільності його фінансування, а також правильним розподілом відповідно до економічної класифікації витрат (додатки за 2006 рік 12-20, за 2007рік- 21-27).
В 30-ти денний строк після прийняття бюджету територіальною громадою Почетненского сільської ради, Голова Почетненської сільської ради затверджує кошторис доходів і витрат, план асигнувань із загального фонду, зведення показників спеціального фонду бюджету, штатний розпис. (додатки28-36 за 2006 рік,37-42за 2007 рік ).
Затверджена дохідна частина кошторису є підставою для фінансування її видаткової частини. Всі зміни вносяться до кошторису і плану асигнувань у випадках необхідності перерозподілу асигнувань розпорядника; прийняття нормативного акту про передачу повноважень і бюджетних асигнувань одного розпорядника іншому; прийняття рішень про розподіл нерозподілених бюджетних асигнувань між розпорядниками; прийняття рішень про скорочення витрат загального фонду бюджету в цілому на рік; внесення змін у закон про Державний бюджет України.
При проведенні перерозподілу кошторисних призначень — переносу їх з одного коду економічної класифікації на іншій — обов’язковим є дотримання вимог Закону України, згідно з яким заборонене збільшення:
-оплати праці працівників бюджетних установ (КЭКР 1111,1120) за рахунок зменшення інших витрат;
-капітальних витрат (КЭКР 2110,2120,2130,2200,2300,2400) за рахунок зменшення бюджетних призначень на поточні витрати.
Всі зміни до кошторисів і планів асигнувань по загальному фонду вносяться в них тільки після внесення відповідних змін у річний розпис асигнувань загального фонду бюджету й бюджетний розпис. Основна вимога, дотримання якої передбачається при здійсненні планування розпорядником коштів своїх витрат, — першочергове забезпечення бюджетними коштами витрат на оплату праці з нарахуваннями і на господарське утримання бюджетної установи. Витрати, які не є першочерговими (наприклад, на придбання устаткування, капітальний ремонт і т.п.), можуть передбачатися лише за умови забезпечення засобами невідкладних витрат і відсутності заборгованості.[4,2]
Внесені планові зміни повинні бути економічно обґрунтовані і підтверджені відповідними розрахунками в розрізі кожного коду економічної класифікації витрат.
У результаті внесення змін до кошторису і плану асигнувань по загальному фонду в обов’язковому порядку складаються:
— довідка про зміну річного розпису асигнувань бюджету (кошторису) (додаток 43);
— довідка про зміну помісячного розпису асигнувань загального фонду бюджету (плану асигнувань із загального фонду бюджету) ( додаток 44).
Контроль доходів і витрат бюджетної установи здійснюється ревізорами шляхом перевірок бухгалтерської (фінансової) звітності, платіжно-розрахункової документації, податкових і інших фінансових зобов’язань, а також наданню інших аудиторських послуг:
-оцінка і контроль за правильним веденням бухгалтерського обліку;
-складання достовірної бухгалтерської (фінансової) звітності;
-аналіз господарської діяльності;
-консультування в питаннях фінансового, податкового, банківського й іншого господарського законодавства й інше.
Контрольно-ревізійна робота — експертиза фінансової звітності бюджетної установи на основі перевірки дотримання порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідності господарських і фінансових операцій законодавству України, повноти і точності відбиття у фінансовій звітності діяльності бюджетної установи. Контрольно-ревізійна робота завершується складанням акту або довідки про проведення ревізії господарської діяльності бюджетної установи.
Ціль контрольно-ревізійної роботи — рішення конкретного завдання, що визначається законодавством, системою нормативного регулювання контрольно-ревізійної діяльності.
Головним завданням організації контрольно-ревізійної роботи є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних і інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних засобах і взяття зобов’язань, ефективним використанням засобу і майна, станом і вірогідністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах і інших органах виконавчої влади, в державних фондах, в бюджетних установах і в суб’єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів і державних фондів або використовують (використовували в періоді, що перевіряється) державне або комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень і запобігання їх надалі. [ 26, 63]
Контрольно-ревізійна робота в бюджетній установі здійснюється шляхом проведення планової і позапланової перевірки.
Право на проведення планової ревізії господарської діяльності бюджетної установи надається лише в тому випадку, коли установі не пізніше чим за десять днів до дня проведення, зазначена ревізія надіслала письмове повідомлення із вказівкою дати початку і закінчення її проведення.
Крім того, державна контрольно — ревізійна робота може здійснюватися шляхом проведення позапланової ревізії — ревізія, що не передбачена в планах роботи органа державної контрольно-ревізійної служби і проводиться при наявності хоча б однїєї з таких обставин:
1) підконтрольною установою представлена у встановленому порядку скарга про порушення законодавства посадовими особами органа державної контрольно-ревізійної служби під час проведення планової або позапланової виїзної ревізії, у якій утримується вимога про повне або часткове скасування результатів відповідної ревізії;
2) у випадку виникнення потреби в перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з підконтрольною установою, якщо підконтрольна установа не надасть пояснення і їхні документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органа державної контрольно-ревізійної служби протягом десяти робочих днів від дня одержання запиту;
3) проводиться реорганізація (ліквідація) підконтрольної установи;
4) у випадку надходження доручення від Кабінету Міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, щодо проведення ревізій у підконтрольних установах у якому втримуються факти, які свідчать про порушення підконтрольними установами законів України, перевірку дотримання яких віднесено законом до компетенції органів державної контрольно-ревізійної служби;
5) у випадку, якщо вищий орган державної контрольно-ревізійної служби в порядку контролю за вірогідністю висновків орган нижчого підпорядкування державної контрольно-ревізійної служби здійснив перевірку актів ревізії, складених органом нижчого підпорядкування державної контрольно-ревізійної служби, і виявив їхню невідповідність вимогам законів.
Позапланова виїзна ревізія в цьому випадку може ініціюватися вищим органом державної контрольно-ревізійної служби лише в тому випадку, коли щодо посадових або службових осіб органа нижчого підпорядкування державної контрольно-ревізійної служби, які проводили планову або позапланову виїзну ревізію зазначеної підконтрольної установи, почато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
Позапланова ревізія може здійснюватися лише при наявності підстав для її проведення на підставі рішення суду. Позапланова ревізія підконтрольної установи не може проводитися частіше одного разу у квартал.
Тривалість планової виїзної ревізії не повина перевищувати 30 робочих днів. Тривалість позапланової виїзної ревізії не повина перевищувати 15 робочих днів.
Продовження строків проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на строк, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів для позапланової виїзної ревізії.[ 19, 40]
Основними функціями здійснення контрольно-ревізійної роботи в бюджетній установі є:
1) проведення в бюджетних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних і інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах і взяття зобов’язань, стану й вірогідності бухгалтерського обліку й фінансової звітності;
2) здійснення державного фінансового аудита виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб’єктів господарювання державного сектора економіки, а також інших суб’єктів господарювання, які одержують (одержували в періоді, що перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів і державних фондів або використають (використали в періоді, що перевіряється) державне або комунальне майно;
3) здійснення контролю за усуненням недоліків і порушень, виявлених під час проведення державного фінансового контролю;
4) розробка нормативно-правових актів і методичних документів з питань своєї діяльності;
5) розробка пропозицій щодо вдосконалення державного фінансового контролю.
Крім того, організація контрольно-ревізійної роботи передбачає розгляд листів, заяв і скарг громадян про факти порушення законодавства по фінансових питаннях. Обіг, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилається правоохоронним органам для ухвалення рішення відповідно до діючого законодавства.
При здійсненні контрольно-ревізійної роботи, ревізорам надається право:
1) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення, які належать бюджетним установам, для їхнього обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією; за рішенням суду припиняти видаткові операції за рахунками в банках і інших фінансових установах у випадку, якщо керівництво об’єкта, на якому необхідно провести ревізію, перешкоджає працівникові державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обов’язки;
2) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірювань будівельних, монтажних, ремонтних і інших робіт;
3) жадати від керівників установ, які ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків, у випадку відмови в проведенні таких інвентаризацій — звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій;
4) одержувати від Національного банку України і його установ, банків і інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції і залишки коштів на рахунках об’єктів, які ревізуються, а від інших підприємств і організацій, у тому числі недержавних форм власності — довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, які ревізуються.
5) у судовому порядку стягувати в дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами, по незаконних угодах, без встановлених законом підстав і з порушенням чинного законодавства;
6) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження й використання активів.
Дослідження витрат бюджетної установи нерозривно пов’язане з контролем виконання його кошторисів. Процедури контролю — це заходу щодо попередження своєчасного виявлення й виправлення помилок в обліку й звітності. До процедур внутрішнього контролю належать: інвентаризація, санкціонування господарських операцій, розподіл прав і обов’язків, обмеження доступу до активів і контроль за документуванням господарських операцій і інші процедури контролю, які здійснюються, як правило, головним бухгалтером.
Таким чином, особливостями бухгалтерського обліку витрат у бюджетній установі є розподіл їх на касові і фактичні витрати, а також організація їхнього обліку в розрізі статей бюджетної класифікації. Касове виконання витрат бюджетної установи здійснюється відповідно до затвердженого кошторису на відповідний рік. Затверджена дохідна частина кошторису є підставою для фінансування її видаткової частини. Правильна постановка бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю в бюджетній установі сприяє більше точному складанню кошторисів витрат, а також виявленню невикористаних внутрішніх ресурсів.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПОЧЕТНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
2.1 Організаційно — економічна характеристика Почетненської сільської ради, її фінансування
Почетненська сільська рада є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, гербову печатку зі своїм найменуванням.
Почетненська сільська рада є виконавчим органом Почетненської Ради народних депутатів. Почетненська сільська рада, як місцевий орган влади, підзвітна місцевому населенню. Це дасть можливість місцевому населенню істотно впливати на якість надання бюджетних послуг і забезпечує умови для ефективного розподілу обмежених ресурсів місцевого бюджету.
Почетненська Рада народних депутатів самостійно визначає напрямки використання коштів свого бюджету, що містить в собі доходи і витрати на фінансування підприємств місцевого господарства (Почетненского комунального підприємства), на фінансування місцевих установ освіти, культури, охорони здоров’я, соціального забезпечення, на утримання місцевого органа влади.
Доходи загального фонду бюджету сільської ради включають податкові надходження, неподаткові надходження, офіційні трансферти й відбиваються в розписі доходів загального фонду бюджету (додатки за 2005 рік- 45за 2006 рік- 46, за 2007 рік -47).
Доходи спеціального фонду бюджету сільської ради включають податкові надходження, неподаткові надходження, власні надходження (плата за послуги та інші джерела власних надходжень) і цільові фонди й відбиваються в розписі доходів спеціального фонду бюджету(додатки за 2005 рік -48за 2006 рік -49, за 2007 рік -50).
Відповідно до запланованим доходам бюджету затверджуються й витрати, які відбиті в розписі витрат бюджету(додатки за 2005 рік -51-52за 2006 рік -53-54, за 2007 рік -55-56).
    продолжение
–PAGE_BREAK–Почетненська сільська рада здійснює наступні функції:
-планує, виконує сільський бюджет по доходах, витратам і фінансуванню;
— відкриває рахунки в органах Державного казначейства для зарахування податків, зборів; реєстраційні рахунки в розрізі кодів бюджетної класифікації витрат — для фінансування місцевих бюджетних установ;
— веде бухгалтерський облік всіх операцій по виконанню бюджету;
-здійснює контроль за цільовим використанням бюджетних коштів;
— складає фінансову звітність про виконання бюджету з наступним поданням у територіальне відділення Державного казначейства.
Фінансування витрат на утримання Почетненської сільської ради здійснюється з місцевого бюджету. Організаційно — управлінська структура апарата Почетненської сільської ради представлена затвердженою структурою й штатним розкладом (додатки на 1.01.2007р.57-60). Почетненську сільську раду очолює — Голова; у структурі Почетненської сільської ради виділено 6 штатних одиниць (разом з Головою): 1 секретар сільської ради (є заступником Голови Почетненської сільської ради); 1 головний бухгалтер, 1 бухгалтер, 1 касир ( входять до складу бухгалтерії); 1 інспектор військово-облікового складу; 1 прибиральниця. (додатки на 1.01.2007р.61-62).
Кожний працівник Почетненської сільської ради працює в межах функцій і обов’язків, покладених посадовою інструкцією.
Ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді покладено на головного бухгалтера, якому також затверджена посадова інструкція.
Посадову інструкцію затверджує Голова Почетненского сільської ради. Так, наприклад, досліджуємо посадову інструкцію головного бухгалтера по розділах ( додаток 63):
1.Головний бухгалтер повинен мати вищу економічну освіту, стаж роботи із спеціальності в державній службі або в органах місцевого самоврядування на керівних посадах не менш ніж 5 років або на керівних посадах в інших сферах не менш ніж 10 років.
2.Зобов’язаний знати практику застосування законодавчих і нормативних актів, що регулюють діяльність відділу; державну політику у відповідній сфері керування; основи економіки, організації праці й керування; порядок документального оформлення в бухгалтерському обліку облікових показників; методи економічного аналізу; цивільне право; трудове, фінансове і господарське законодавство; правила ділового етикету; правила і норми охорони праці й протипожежного захисту; основні принципи роботи на комп’ютері.
3. Головний бухгалтер:
3.1.Керує діяльністю бухгалтерії, розподіляє обов’язки між працівниками, очолює і контролює їхню роботу.
3.2.Забезпечує виконання покладених на відділ завдань по організації бухгалтерського обліку в сільраді й контролює відповідність правилам його ведення.
3.3.Здійснює методологічне керівництво бухгалтерським обліком і звітністю в підвідомчих установах.
3.4.Керує розробкою й впровадженням методів дотримання державної й фінансової дисципліни.
3.5.Організує облік бюджетних асигнувань, необоротних активів, МШП, запасів, грошових документів, схоронність первинних документів, облікових регістрів бухгалтерської звітності й своєчасною подачею їх в архів.
3.6.Планує й складає проект кошторисів доходів і витрат сільради й здійснює контроль за їхнім виконанням. Складає бюджетний запит на наступний рік по сільраді.
3.7.Забезпечує контроль за відбиттям на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, наданням оперативної інформації, складанням і здачею у встановлений термін звіту про виконання кошторисів доходів і витрат в органи державного казначейства, районному фінансовому управлінню.
3.8.Робить контроль за законністю, своєчасністю і правильністю оформлення документів, використанням фонду оплати праці, установленням посадових окладів, дотриманням фінансової дисципліни, правильністю нарахування й перерахування в Державний, місцевий бюджети податків і інших платежів, дотриманням установлених правил проведення інвентаризації грошових, необоротних матеріальних активів, запасів, розрахунків і платіжних зобов’язань.
3.9.Забезпечує організацію проведення економічного аналізу виконання кошторису доходів і витрат сільради.
3.10.Бере участь в обробці архівних документів відділу.
3.11.Систематично підвищує кваліфікацію, вивчаючи інструктивні матеріали й чинне законодавство.
3.12.Дотримує правил внутрішнього розпорядку й техніки безпеки в сільраді.
4. Головний бухгалтер має право перевіряти в підвідомчих установах, сторонніх організаціях і підприємствах дотримання у встановленому порядку фінансової дисципліни. Вносити пропозиції по вдосконаленню бухгалтерського обліку й звітності. Жадати від посадових осіб установ і організацій усунення виявлених порушень установленого порядку.
Відповідно до Закону України ” Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999р. № 996-XІ у Почетненській сільській раді щорічно затверджується облікова політика й графік документообігу. Наприклад, розпорядженням по Почетненській сільській раді № 8 від 14.01.2007р., затверджена облікова політика, що включає наступні положення:
1.1. Доручити забезпечення й ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді бухгалтерії.
1.2. Головному бухгалтерові:
а) забезпечити дотримання встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання й подання у встановлений термін фінансової звітності;
б) організувати контроль за відбиттям на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;
в) брати участь в оформленні матеріалів, пов’язаних з недостачею й відшкодуванням втрат від недостач, крадіжок або псування активів;
г) забезпечити належний контроль за цільовим і ефективним використанням бюджетних засобів.
1.3. Керуватися в роботі наказом Державного казначейства України від 27.07.2000р. № 68 «Про затвердження Інструкції про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядку їх складання» по застосуванню меморіально-ордерної системи обліку.
1.4. Для повної й реальної картини здійснюваних операцій і їхніх результатів дозволити головному бухгалтерові застосовувати додаткову систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку. В облікових регістрах підчищення й необумовлені виправлення тексту й цифрових даних не допускаються.
Помилки в облікових регістрах виправляються коректурним способом, т.б неправильний текст і/або цифри закреслюються, і над ними приводиться правильний текст і/або цифри. Закреслювання здійснюється однією рисою так, щоб можна було прочитати виправлене.
Виправлення помилки повинне бути обговорене написом «виправлене» і підтверджено підписом осіб, які підписали цей регістр, із вказівкою дати виправлення.
Виправлення помилки минулих років оформляються бухгалтерською довідкою, де приводиться зміст помилки, сума й кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку якої виправляються помилки.
1.5. Затвердити правила документообігу і технологію обробки облікової інформації в Почетненській сільській раді. (додаток 64).
1.6. Становити щомісяця меморіальні ордери й інші облікові регістри до 01 числа наступного місяця.
1.7. Дані меморіальних ордерів, інших облікових регістрів і додаткових довідок після ретельної перевірки, відбивати головним бухгалтером у Головній книзі, що є підставою для складання балансу. Після обробки меморіальні ордери, облікові регістри й довідки повинні бути підписані головним бухгалтером із вказівкою дати підпису.
1.8. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
1.9. Неухильно дотримувати вимог по дотриманню порядку оформлення первинних документів і строку надання їх до обліку з покладанням відповідальності за порушення вимог бухгалтерського обліку, несвоєчасне складання первинних документів і невірогідність відбитих у них.
1.10. Для забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності проводити інвентаризації активів і зобов’язань відповідно до Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів і розрахунків, затвердженої наказом Державного казначейства України від 30.10.1998р. № 90.
1.11. Установити строки проведення інвентаризації:
— матеріальних цінностей — щорічно;
— бланків суворої звітності — щокварталу;
— коштів у касі — щокварталу;
— основних фондів і нематеріальних активів — щорічно за станом на 1 листопада;
— у випадку зміни матеріально відповідальних осіб або виявлення розкрадань (недостач) — відповідно в момент зміни або факту виявлення розкрадання (недостач).
1.12. для здійснення інвентаризації й прийняття рішень по її результатах щорічно створювати постійно діючу інвентаризаційну комісію.
2. Облікову політику проводити по наступних принципах:
2.1. Вносити зміни в облікову політику у випадках зміни вимог Міністерства фінансів України, Державного казначейства України й інших органів, введення нових Положень, що забезпечують більш достовірне відбиття господарських операцій.
2.2. До прочих необоротних матеріальних активів (терміном служби більше одного року) відносити активи, відмінні від основних засобів (на підставі класифікації, представленої в Інструкції з обліку основних засобів і інших необоротних активів бюджетних організацій), вартісна оцінка яких не більше 1000 грн.
2.3. Нарахування зносу основних засобів і інших необоротних активів бюджетних установ робити відповідно до Інструкції по обліку основних засобів і інших необоротних активів бюджетних організацій, затвердженої наказом Державного казначейства України від 17.07.2000р. № 64.
2.4. Проводити переоцінку об’єктів необоротних активів у тому випадку, коли вартість необоротних активів (за даними бухгалтерського обліку) істотно відрізняється від справедливої вартості на дату складання балансу.
2.5. Облік запасів оборотних активів у матеріальній формі ведеться відповідно до Інструкції по обліку запасів бюджетних установ”, затвердженої наказом Державного казначейства України від 08.12.2000р. № 125. Запаси враховуються по місцю їхнього відповідального зберігання й у бухгалтерії.
2.7. Забезпечити відповідність показників кошторисів доходів і витрат сільської ради доцільності запланованих витрат, правильності їхнього розподілу відповідно до економічної класифікації, відповідності законодавчим документам.
2.8. Дотримуватися жорсткого режиму економії бюджетних коштів. Не допускати перевитрати кошторисних асигнувань по кодах економічної класифікації. Забезпечувати ефективне й раціональне використання приміщень і комп’ютерної техніки, що перебувають на балансі сільради, а також їхня схоронність. Підсилити контроль за доцільністю й тривалістю міжміських телефонних переговорів, здійснюваних співробітниками сільради.
Форма оплати праці в Почетненській сільській раді- погодинна. Витрати на утримання апарата здійснює на підставі затвердженого кошторису і плану асигнувань на відповідний рік. Нижче розглянемо економічну характеристику показників діяльності Почетненської сільської ради на прикладі 2005 — 2006 рока.
Таблиця 2.1
Економічна характеристика показників діяльності Почетненської сільської ради за 2005 — 2006 роки
Показники
2005 рік
2006рік
Динаміка
грн.
 %
Обсяг річних кошторисних асигнувань загального фонду
304155
510891
+206736
+40
у т.ч.
— на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120)
289698
438937
+149239
+34
 – на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160)
10187
10954
+767
+7
 – на капітальні потреби ( КЕКВ 2000)
4270
61000
+56730
+93
Обсяг фінансування із загального фонду
368840
558848
+190008
+34
Обсяг касових витрат загального фонду
291448
558848
+267400
+48
у т.ч.
— на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120)
232172
438061
+205889
+47
 – на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160)
55006
59789
+4783
+8
 – на капітальні потреби ( КЕКВ 2000)
4270
60998
+56728
+93
Обсяг річних кошторисних асигнувань спеціального фонду
60468
119253
+58785
+49
у т.ч.
— на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120)
4571
7075
+2504
+35
 – на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160)
5897
11180
+5283
+47
 – на капітальні потреби ( КЕКВ 2000)
50000
100998
+50998
+50
Обсяг надходжень засобів спеціального фонду
61078
117626
+56548
+52
у т.ч.
— від платних послуг
541
470
-71
-13
— від орендної плати
1478
2361
+883
+37
-від благодійних внесків
2559
3271
+712
+78
-від надходжень на виконання доручень
6500
6610
+110
+2
— цільові фонди
50000
104914
+54914
+52
Обсяг касових витрат спеціального фонду
60431
117626
+57195
+49
у т.ч.
— на оплату праці ( КЕКВ 1111, 1120)
7039
7068
+29
0
 – на господарські витрати ( КЕКВ 1130,1140,1160)
3392
9560
+6168
+65
 – на капітальні потреби ( КЕКВ 2000)
50000
100998
+50998
+50
Кредиторська заборгованість на кінець року
4465
3000
-1465
-33
Дебіторська заборгованість на кінець року
0
1072
+1072
+100
Первісна вартість необоротних активів на кінець року
6219983
6207830
-12153
0
у т.ч. основні засоби
6187557
6174542
-13015
0
Знос основних засобів
3942625
4241445
+298820
+7
Матеріали й продукти харчування
2000
3459
+1459
+42
Кошти на реєстраційних рахунках
3746
940
-2806
-75
Джерело: Таблиця складена автором на підставі звіту установи
У результаті порівняльного аналізу за економічними показниками видно, що обсяг кошторисних асигнувань загального фонду й, відповідно, фінансування в 2006 році в порівнянні з 2005 роком значно збільшився. Наприклад, обсяг затверджених кошторисних асигнувань загального фонду зріс із 304155грн. в 2005 році до 510891грн. в 2006 році, тобто на 206736грн. або на 40%. Ріст обсягу фінансування в 2006році (558848грн.) у порівнянні з 2005роком (291448грн.) склав 190008грн. або 34%. Касові витрати загального фонду також зросли на 267400грн. або на 49%. Ріст кошторисних асигнувань, фінансування й витрат викликано, в основному, за рахунок росту витрат на оплату праці працівників бюджетної сфери.
Обсяг затверджених кошторисних призначень спеціального фонду також зріс в 2006р., у порівнянні з 2005р., на 58785грн. або на 49%. Ріст обсягу фактичних надходжень засобів за рахунок спеціального фонду склав 56548грн. або 52%, що викликано за рахунок росту обсягу цільових фондів, а також надходжень за рахунок засобів орендної плати. Касові витрати спеціального фонду також зросли на 57195грн. або на 49%. Ріст кошторисних асигнувань, фінансування й витрат викликано, в основному, за рахунок росту капітальних витрат ( за рахунок засобів цільових фондів — ремонт доріг і здійснення заходів, спрямованих на попереджень аварій).
В 2006р. виникла дебіторська заборгованість по доходах — у розмірі 1072грн. — за рахунок зайво сплачених внесків батьків за зміст дітей у дитячих садках (519грн.) і за рахунок зайво сплаченої орендної плати (553грн.)
Зниження кредиторської заборгованості на 1465грн. викликано погашенням в 2006р. заборгованості по виплатах згідно ст.57 Закону України «Про освіту».
Первісна вартість необоротних активів знизилася в 2006році, у порівнянні з 2005 роком на 12153грн. або на 0,2%. Залишки матеріалів і продуктів харчування зросли на 1459грн. або на 42%. Залишки коштів на реєстраційних рахунках знизилися — на 2806грн. або на 75%.
    продолжение
–PAGE_BREAK–2.2 Аналіз організації бухгалтерського обліку в установі і шляхи її вдосконалювання
Організація бухгалтерського обліку доходів від ведення господарської діяльності Почетненською сільською радою представлена обліком власних надходжень за рахунок здачі в оренду приміщень, платних послуг по утриманню дітей у дитячих садках, безкоштовного одержання активів, одержання коштів з цільових фондів.
Щомісячна батьківська плата за утримання дітей у дитячому садку затверджується рішенням сесії Почетненської сільської ради і становить 30грн. за 1-у дитину. Батьківська плата вноситься в касу Почетненської сільської ради. Вся інформація з розрахунків з батьками за утримання дітей зводиться в накопичувальну відомість — меморіальний ордер № 15 (додаток 65). Плата за оренду нараховується щомісяця; орендарі сплачують оренду на рахунок Почетненської сільської ради на підставі виставленого рахунку ( додаток 66).
Розглянемо основну кореспонденцію рахунків, використовувану бухгалтерією сільради по обліку доходів у таблиці 2.2
Таблиця 2.2
Кореспонденція рахунків по обліку доходів
Зміст операції
Дебет
Кредит
Нараховано батьківську плату за зміст дітей у дитячому садку
674
711
Надійшла батьківська плата
301
674
Нараховано орендну плату
364
741
Надійшла орендна плата
301
364
Безоплатне одержання основних засобів
10-12
401
Витрати на утримання апарата Почетненської сільської ради можна умовно розділити на дві групи: витрати на оплату праці й витрати на господарські потреби (канцелярські витрати, поточний ремонт, відрядні, комунальні послуги).
Господарські витрати звичайно займають близько 30% від загальної суми затверджених асигнувань на поточний рік, однак, з погляду організації обліку, є найтрудомісткішими й найдеталізованими. Почетненська сільська рада купує канцелярські товари, необоротні матеріальні активи, ремонтує комп’ютерну техніку, меблі, а також здійснює інші витрати на утримання апарата.
Нижче розглянемо особливості ведення бухгалтерського обліку в Почетненській сільській раді: касових операцій, операцій на реєстраційних рахунках, операцій по оплаті праці, розрахункових операцій, облік запасів і необоротних активів. Ведення обліку здійснюється за допомогою робочого Плану рахунків ( додаток 67).
Касові операції, їхнє оформлення й облік здійснюються відповідно до постанови правління НБУ від 15.12.2004 № 637. Готівка може бути отримана з рахунків у банку, відкритих на ім’я органів Держказначейства на певну мету, вказану в чеку (зарплата, допомога з тимчасової непрацездатності, відрядні й т.д.).
Ліміт залишку в касі Почетненської сільради встановлений 603 грн. Установа може зберігати в касі готівку понад установлені ліміти тільки для оплати праці, допомоги з соціального страхування не понад 3-х робочих днів, включаючи день одержання грошей у банку. Всі касові операції веде касир, призначений на цю посаду наказом керівника установи.
Прийом готівки в касу проводиться по прибуткових касових ордерах, підписаним головним бухгалтером (додаток 68). Про прийом грошей видається квитанція з підписами головного бухгалтера й касира, завірених печаткою.
Видача готівки з каси проводиться по видаткових касових ордерах або по платіжних відомостях, підписаних керівником і головним бухгалтером.
Видачу грошей касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому документі. У видатковому касовому ордері ( додаток 69), крім основних реквізитів, вказуються найменування документа, що засвідчує особистість, його номер, дата й місце видачі документа, що свідчить про особистостей і підпис фактичного одержувача грошей.
Оплата праці проводиться касиром по платіжних відомостях (додаток 70), без складання видаткового касового ордера на кожного одержувача. На титульній сторінці платіжної відомості робиться дозвільний напис про видачу грошей за підписами керівника й головного бухгалтера, із вказівкою строків видачі грошей і суми прописом. Разові видачі грошей на оплату праці особам (відпускні, допомога з тимчасової непрацездатності, відрядні) проводяться по видаткових касових ордерах. Після видачі зарплати, касир наприкінці відомості робить напис про фактично виплачені суми й на відомості ставляться реквізити видаткового касового ордера.
Касові ордери повинні бути заповнені бухгалтерією тільки чорнилом темного кольору, пастою кулькових ручок і іншим способом, які забезпечать схоронність цих записів протягом установленого строку зберігання документа.
Під час одержання касового ордера або видаткового документа, касир зобов’язаний перевірити:
1) наявність і вірогідность підпису головного бухгалтера, а на видаткових документах — підпису керівника;
2) правильність оформлення документів;
3) наявність перерахованих у документі додатків.
У випадку недотримання хоча б одного з перерахованих вимог, касир повертає документи бухгалтерові для правильного оформлення. Касові ордери після одержання або видачі грошей підписуються касиром. Касові ордери до передачі в касу реєструються бухгалтерією в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів.
Касова книга повинна бути одна, прошнурована, пронумерована, опечатана. Кількість аркушів у касовій книзі повинне бути завірене підписами керівника й головного бухгалтера.
Записи в касовій книзі здійснюються в 2-х екземплярах через копірку. Другі екземпляри повинні бути відривними, що і є звітом касира. Перші екземпляри залишаються в касовій книзі. Обидва екземпляри нумеруються однаковими номерами. Підчищення, невмотивовані виправлення в касовій книзі заборонені. Виправлення засвідчуються підписами касира й головного бухгалтера. Записи в касовій книзі здійснюються касиром відразу ж після видачі або одержання грошей.
Щодня, наприкінці робочого дня касир підводить підсумки операцій за день, виводить залишок грошей у касі на наступне число й передає в бухгалтерію як звіт касира ( додаток 71).
Касир відповідно до діючого законодавства несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за схоронність всіх прийнятих їм цінностей.
У строки, установлені керівником (щокварталу), проводиться раптова ревізія каси з покупюрным перерахуванням всіх грошей і перевіркою всіх цінностей, що перебувають у касі. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку по касовій книзі. У випадку виявлення ревізією недостачі або надлишку цінностей у касі в акті вказується сума недостачі або надлишку й обставини їхнього виникнення.
Всі первинні касові документи наприкінці місяця зводяться в меморіальний ордер № 1 ( додаток 72).
Розглянемо основні проводки, які використовує бухгалтерієя сільради по обліку касових операцій у таблиці 2.3
Таблиця 2.3
Кореспонденція рахунків по обліку касових операцій
Зміст операції
Дебет
Кредит
Одержання готівки з банку
301
311
Відновлення витрат за особисті переговори працівниками
301
801
Одночасно при оплаті у вузол зв’язку
675
301
Видача зарплати
661
301
Видача готівки відповідно до авансових звітів
362
301
Тепер перейдемо до розгляду обліку операцій на реєстраційних рахунках.
Як і будь-яка бюджетна установа, Почетненська сільська рада обслуговується в Красноперекопському відділенні Державного казначейства.
Витрата коштів з реєстраційних рахунків здійснюється самостійно сільрадою. Для цього з метою обліку за правильним використанням бюджетних коштів у Держказначействі до кожного реєстраційного рахунку сільради відкривається особиста картка, що містить повну інформацію про обсяг виділених коштів на оплату витрат, про суму їхнього використання й залишку в розрізі статей бюджетної класифікації.
Оплата рахунків, пред’явлених сільраді, здійснюється після одержання виписки з реєстраційного рахунку й надання в казначейство необхідних розрахункових документів для проведення витрат.
Після звіряння з кошторисом доходів і витрат, а також залишками невикористаних асигнувань по розділах бюджетної класифікації суми, зазначені в платіжних дорученнях, казначейством перераховуються кошти, що перебувають на реєстраційному рахунку сільради, безпосередньо суб’єктам господарської діяльності за надані послуги й виконані роботи.
Перерахування здійснюється на підставі представлених платіжних доручень (додаток 73), що відповідають розрахункових документів (рахунків, договорів, актів виконаних робіт і т.д.), а також переліку платіжних доручень, реєстру фінансових зобов’язань розпорядників засобів бюджету, реєстру зобов’язань розпорядників засобів бюджету.
Видача готівки коштів для виплати заробітної плати, відрядних здійснюється після подачі касової заявки на одержання готівки, переліку платіжних доручень, реєстру фінансових зобов’язань, реєстру зобов’язань, а також довідки про суми фінансових зобов’язань, потім по грошовому чеку, виписаному операційним відділом казначейства, касир одержує готівку в установі вповноваженого банку.
Для бухгалтерського обліку операцій на реєстраційному рахунку застосовує наступного субрахунку:
311 ” Поточні рахунки на витрати установи”,
321 ” Реєстраційні рахунки” (для обліку витрат по загальному фонді),
324 ” Спеціальні реєстраційні рахунки” (для обліку витрат по спеціальному фонду).
Інформація, що відбиває в обліку операції по надходженню на рахунок сільради асигнувань і здійсненню касових витрат за рахунок загального фонду накопичується в меморіальному ордері № 2 ( додаток 74), а за рахунок коштів спеціального фонду — у меморіальному ордері № 3 ( додаток 75).
Записи операцій у накопичувальну відомість здійснюються на підставі щоденних виписок з реєстраційних рахунків, з додатком до них підтверджуюючих документів (платіжних доручень, рахунків і т.п.). Причому накопичувальна відомість складається по кожному реєстраційному рахунку.
Меморіальний ордер складається бухгалтером, після чого головний бухгалтер, перевіривши правильність оформлення відомостей, суми оборотів по рахунках заносить у книгу ” Журнал-головна” на кожне перше число місяця. (додаток 76).
Розглянемо основну кореспонденцію рахунків по обліку операцій на реєстраційному рахунку сільської ради в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Кореспонденція рахунків по основних бухгалтерських операціях на реєстраційних рахунках
Зміст операції
Дебет
Кредит
Надходження асигнувань по загальному фонду на реєстраційний рахунок
321
702
Надходження асигнувань по спеціальному фонду
324
711
Перерахування засобів за отримані ТМЦ, виконані послуги
675
321,324
Перерахування утриманого податку з доходів фізичних осіб
641
321,324
Перерахування зборів у фонди соціального страхування
652,653
321,324
Перерахування утриманих сум профвнесків
666
321,324
Одержання готівки з рахунка в касу
301
311
Таким чином, основними первинними документами по обліку операцій на реєстраційному рахунку є платіжні доручення, рахунки до оплати, накладні, акти виконаних робіт, договори.
Фонд заробітної плати працівників Почетненської сільської ради планується й враховується по КЕКВу 1110, на який відносяться витрати по виплаті зарплати відповідно до встановлених посадових окладів, по виплаті надбавок за ранг, вислугу років, високі досягнення в праці, виплаті премій і матеріальної допомоги.
Оклади працівників сільради встановлюються згідно схеми посадових окладів керівників і фахівців органів влади.
Надбавки за ранг встановлюються відповідно до займаної посади, рівня професійної кваліфікації й результатів роботи.
Надбавка за вислугу років призначається у встановлених розмірах і виплачується у відсотках до його посадового окладу (з урахуванням доплати за ранг).
Надбавка за високі досягнення у праці встановлюється в розмірі до 50% посадового окладу ( з урахуванням надбавок за ранг і вислугу років).
Преміювання працівників сільради здійснюється у межах затвердженого фонду оплати праці відповідно до оформленого розпорядження по сільській раді й затвердженому положенні про преміювання.
Голова Почетненської сільської ради має право надавати працівникам матеріальну допомогу для рішення соціально-побутових питань (у розмірі середньомісячної заробітної плати) і допомогу на оздоровлення при виході в чергову відпустку (у розмірі середньомісячної заробітної плати).
Основними документами для нарахування заробітної плати є розпорядження по сільраді про зарахування, переміщення, звільнення співробітників відповідно до затверджених штатів, табелем використання робочого часу ( додаток 77) та ін. документи.
Табелі ведуться бухгалтерією щомісяця за встановленою формою, наприкінці місяця підраховується кількість відпрацьованих днів. Нарахування заробітної плати здійснюється один раз на місяць у розрахунково-платіжній відомості ( додаток 78).
Нарахована зарплата по видах, допомоги із соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності, а також суми нарахованих і утриманих податків і зборів щомісяця відбиваються в меморіальному ордері № 5 (додаток 79).

Таблиця 2.5
Кореспонденція рахунків по обліку оплати праці
Найменування операції
Дебет
Кредит
Нараховано заробітну плату
802
661
Утримано внески на соціальне страхування, податок з доходів фізичних осіб
661
641,651,652,653
Нараховано внески на соціальне страхування
802
651,652,653,656
Виплачено заробітну плату
661
321
Вивчення обліку розрахункових операцій у Почетненській сільській раді почнемо з обліку розрахунків з підзвітними особами.
Працівникам сільради видаються з каси готівка (аванси) під звіт на господарські й відрядні витрати. При наявності заборгованості за попередній аванс, підзвіт суми не видаються. На заяві про видачу авансу бухгалтер проставляє кошторисне призначення (КЕКВ), на який повинна бути віднесена витрата й робить відмітку про відсутність заборгованості за підзвітною особою по попередньому авансі.
Підзвітні суми можна витрачати тільки на ту мету, на яку виданий аванс. Передача виданих грошей під звіт іншій особі забороняється. Особи, що одержали гроші під звіт, зобов’язані не пізніше 3-х робочих днів після закінчення строку, на який вони видані, або від дня повернення їх з відрядження, пред’явити в бухгалтерію авансовий звіт про витрачені суми й провести остаточний розрахунок по них. До авансових звітів обов’язково додаються виправдувальні документи (чеки, квитанції й т.д.), що підтверджують правильність зроблених витрат. Документи, прикладені до авансових звітів ( додаток 80), нумеруються підзвітною особою в порядку їхнього запису у звіті.
У бухгалтерії перевіряється правильність оформлення первинних документів, законність зроблених витрат по їхньому призначенню, а також здійснюється арифметична перевірка. Перевіряючи законність зроблених витрат з підзвітних сум, бухгалтер проти кожної суми проставляє дебетуємі рахунки, субрахунки й КЕКВи (1131, 1140).
Перевірені авансові звіти затверджуються головою сільради. Якщо підзвітна особа не представляє в бухгалтерію у встановлений термін авансовий звіт або не повертає невитрачені гроші, то керівник має право утримувати цю заборгованість із його зарплати.
Розрахунки з підзвітними особами по службових відрядженнях здійснюється відповідно до наказу МФУ ” Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за рубіж” від 13.03.98 № 59, у якому визначений порядок і норми відшкодування відрядних витрат. Проїзні витрати відшкодовуються по фактичних витратах на підставі пред’явлених проїзних документів.
Аналітичний облік розрахунків з підзвітними особами ведеться по кожній підзвітній особі, сумі виданого авансу й сумам зроблених витрат, а також по невикористаних авансах у меморіальному ордері № 8 «Накопичувальна відомість по розрахунках з підзвітними особами» ( додаток 81).
Перейдемо до розгляду обліку операцій з постачальниками й підрядниками.
Облік розрахунків із кредиторами ведеться на субрахунку 675 ” Розрахунки з іншими кредиторами”.
Щомісяця сільрада, відповідно до укладених договорів, робить оплату за спожиті комунальні послуги: опалення (1161), освітлення (1163), водовідведення (1162) і каналізацію (1162), вивіз сміття (1165) на підставі виставлених рахунків. Крім того, щомісяця УКРТЕЛЕКОМ виставляє сільраді рахунок (на підставі укладеного договору, термін дії якого п’ять років), із пред’явленням розшифровки телефонних переговорів (КЕКВ 1138), що підколюється до меморіального ордера № 6 ( додаток 82). Фахівець бухгалтерії перевіряє наявність переговорів, не пов’язаних з поточною діяльністю сільради. Працівники вносять у касу суми за переговори з особистих питань.
    продолжение
–PAGE_BREAK–
Таблиця 2.6
Кореспонденція рахунків по обліку розрахункових операцій
Найменування операції
Дебет
Кредит
Видано кошти підзвіт
372
301
Представлено авансовий звіт
802
372
Повернуто невикористані засоби, отримані підзвіт
301
372
Пред’явлено рахунок за послуги
802
675
Оплачено рахунок за послуги
675
321,324
Далі розглянемо облік запасів. Запаси — це оборотні активи в матеріальній формі, які належать установі й забезпечують її функціонування й будуть використані, як очікується, протягом одного року. У складі запасів сільради враховуються: малоцінні й швидкозношувані предмети, господарські матеріали, канцелярські приналежності.
У бухгалтерському обліку запаси з по балансовій вартості. Суми ПДВ, сплачені при одержанні запасів, не зараховуються у вартість запасів, а відносяться на фактичні витрати сільради.
Облік запасів ведеться матеріально-відповідальними особами у книзі складського обліку запасів по найменуваннях, сортах, кількості. Працівники бухгалтерії періодично здійснюють звірку з фактичної наявності запасів у книзі й даними бухгалтерського обліку. Для цього вони щомісяця надають у бухгалтерію реєстр видаткових і прибуткових документів.
Видача запасів здійснюється згідно Наказу Міністерства статистики України від 21.06.96.№193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів по обліку сировини й матеріалів». Зокрема, видача запасів оформлюється накладною видачі матеріалів, що затверджується Головою Почетненської сільради.
Надходження продуктів харчування систематизується в накопичувальній відомості по надходженню продуктів харчування — меморіальному ордері № 11 ( додаток 83), а дані про витрату — у накопичувальну відомість по використанню продуктів харчування № 12 ( додаток 84).
Списання з балансу сільради малоцінних і швидкозношуваних предметів, що стали непридатними, здійснюється на підставі актів списання, які складаються постійно діючою комісією, призначуваною головою сільради. В них вказуються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання, кількість і вартість. Детально вказуються причини списання й спосіб знищення непридатних запасів.
Таблиця 2.7
Кореспонденція рахунків по обліку запасів
Найменування операції
Дебет
Кредит
Оплата запасів
675
321,324
Оприбуткування запасів
234,238
675
видача запасів на поточні потреби відповідно до відомості видачі матеріалів
802
234,238
Оплата МШП
675
321,324
Оприбуткування МШП
221
411
Списання МШП
411
221
У бухгалтерії облік запасів ведеться в кількісному й сумарному вимірах по найменуваннях запасів, у розрізі матеріально відповідальних осіб. Слід зазначити, що додатково облік запасів установи може здійснюватися по номенклатурних номерах ( що складається з 7-ми знаків: перші три — субрахунки, четвертий — підгрупу, три останні — порядкові номери предмета в підгрупі).
Для аналітичного обліку запасів бухгалтерією й матеріально-відповідальними особами застосовуються:
— книга кількісно-сумарного обліку (ведеться по видах, кількості й вартості);
— книга обліку складського обліку запасів, оборотні й накопичувальні відомості.
Аналітичний облік запасів, придбаних за рахунок засобів спеціального фонду, ведеться по тимі ж обліковим регістрам, але окремо від операцій за рахунок засобів загального фонду.
Облік операцій по вибуттю й переміщенню малоцінних і швидкозношуваних предметів відбиваються в накопичувальній відомості про вибуття й переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів Форма № 439 (бюджет) — меморіальний ордер № 10. ( додаток 85).
Вибуття й переміщення інших запасів (крім малоцінних і швидкозношуваних предметів) відбиваються в меморіальному ордері №13( додаток 86). Підсумки по субрахунках за результатами місяця з меморіального ордера №10 записуються в книгу «Журнал -Головна» Форма № 308 (бюджет).
Далі розглянемо облік необоротних активів. Необоротні активи — це матеріальні й нематеріальні цінності, які належать установі й забезпечують її функціонування й строк корисної експлуатації яких, становить більше одного року. Строк корисної експлуатації необоротних активів встановлюється міністерствами по відомчій підпорядкованості або (якщо такі документи відсутні) установою самостійно в момент придбання активу. До основних засобів відносяться необоротні активи, вартість яких становить більше 1000гривень за одиницю (комплект).
Прийом основних засобів здійснюється згідно ” Акту приймання-передачі основних засобів” типової форми № 03-1 (бюджет) ( додаток 87). Надходження основних засобів супроводжується відкриттям інвентарних карток їхнього обліку, присвоєнням їм інвентарних номерів і проведенням необхідних записів у регістрах аналітичного обліку. Дозволяється оформлення окремих предметів безпосередньо на підставі первинних документів (накладних, рахунків-фактур і ін.). На цих документах матеріально-відповідальна особа робить запис про прийом основних засобів на відповідальне зберігання й занесення їх в інвентарний список за місцем перебування.
Всі основні засоби повинні перебувати на відповідальному зберіганні посадових осіб, призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, відповідальними за зберігання матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Особи, відповідальні за зберігання основних засобів, стежать за їхньою схоронністю, ведуть інвентарні списки необоротних активів ( типова форма № 03-11 (бюджет)). У випадку зміни відповідальної особи здійснюється інвентаризація необоротних активів, що перебуває на її зберіганні, про що складається приймально-здавальний акт. Акт затверджується керівником установи.
Основні засоби відбиваються в бухгалтерському обліку й звітності по первісній вартості. Зміна первісної вартості основних засобів виробляється у випадках індексації їхньої балансової вартості відповідно до діючого законодавства, а також дообладнування й часткової ліквідації відповідних об’єктів.
Слід зазначити, що зміна вартості основних засобів після проведення індексації не є підставою для переводу їх на інший субрахунок, а також не є додатковим доходом. Установи проводять щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів відповідно до індексу інфляції року й відповідно до порядку, передбаченою підпунктом 8.3.3 Закони України ” Про оподаткування прибутку підприємства”.
Облік всіх основних засобів ведеться в повних гривнях, без копійок. Сума копійок, сплачених за придбані основні засоби, відноситься відразу на витрати установи. Витрати на капітальний ремонт на збільшення вартості основних засобів не відносяться. Суми ПДВ, а також витрати по найманню транспорту для перевезення необоротних засобів, які сплачуються при одержанні (покупці) основних засобів, не враховуються у вартісті основних засобів і ставляться на статтю витрат на придбання цих засобів. На основні засоби бюджетних установ амортизаційні нарахування не нараховуються, а нараховується знос.
Основні засоби, отримані й передані безоплатно у встановленому законом порядку, а також вибуття основного засобу, відбиваються в обліку по балансовій вартості. По основних засобах, що були в експлуатації, обов’язково вказується сума нарахованого зносу.
Для прийому об’єктів необоротних активів наказом керівника створюється комісія, що складає акт у двох екземплярах: один — для установи, що здає, інший — для установи, що приймає. Акт затверджується керівником установи. Для оформлення прийому декількох об’єктів однотипних необоротних активів, що мають однакову вартість, дозволяється складання загального акту прийому.
Основні засоби, що стали непридатними, підлягають списанню відповідно до Типової інструкції про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затвердженої наказом Державного казначейства України і Міністерства економіки України від 02.12.97р. № 126/137.
Для оформлення списання основних засобів, що стали непридатними, застосовується: акт про списання основних засобів у бюджетних установа( типова форма № 03-3 ( бюджет) ( додаток 88), акт про ліквідацію транспортних засобів ( типова форма № 03-4 ( бюджет), акт на списання виключеної з бібліотеки літератури в бюджетних установах ( типова форма № 03-5 (бюджет). Зазначені акти складаються постійно діючою комісією.
До складу комісії обов’язково включають працівника бухгалтерії й інших посадових осіб (на розсуд керівника установи), призначуваної розпорядженням по сільраді. Інвентаризація проводиться в присутності особи, на яку покладена відповідальність за схоронність необоротних активів. Розбирання й демонтаж основних засобів до затвердження актів на їхнє списання не допускаються.
Деталі й вузли списаних основних засобів, виготовлених із застосуванням дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, а також з кольорових металів і не використовуваних для потреб установи, підлягають здачі спеціалізованим підприємствам України, які здійснюють прийом і переробку відходів і лома дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів.
Суми, отримані установою від продажу основних засобів ( крім будинків і споруджень), а також від продажу матеріалів з розібраних окремих об’єктів основних засобів, залишаються в розпорядженні установи із правом подальшого їхнього використання на ремонт, модернізацію або придбання нових основних засобів того ж призначення. При цьому кошти від реалізації й розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних засобів, використаються після сплати встановлених законодавством податків. Суми, отримані установами від продажу будинків і споруджень, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого утримується дана установа.
Для організації обліку й забезпечення контролю за збереженням основних засобів на кожний об’єкт відкривається інвентарна картка й кожному з них привласнюється інвентарний номер, що має 8 знаків (перші три — субрахунки, четвертий — підгрупа або 0, останні чотири — порядкові номери предмета в підгрупі ).
Для малоцінних необоротних активів встановлюються номенклатурні номери, що мають 7 знаків. В інвентарній картці відбиваються дата й № акту введення в експлуатацію необоротного активу, коротка індивідуальна характеристика, внесені на підставі актів приймання, технічних паспортів, інших документів, дані про переміщення, ремонт.
Номера вибулих основних засобів протягом 3-х років не повинні присвоюватися об’єктам основних засобів, що надходять знову. Слід зазначити, що в інвентарні картки типової форми 03-6 (бюджет) і 03-8 (бюджет) обов’язково вноситься річна норма зносу у відсотках і гривнях.
Облік операцій по вибуттю й переміщенню основних засобів ведеться в накопичувальній відомості 438 (меморіальний ордер № 9) ( додаток 89), по кожному об’єкту окремо.
Для контролю за правильністю бухгалтерських записів складаються оборотні відомості № 285 і № 326. Підсумки оборотів і залишки на кожному аналітичному рахунку оборотних відомостей звіряються з підсумком оборотів і залишками на цих субрахунках у книзі ” Журнал-головна”. Оборотні відомості по основних засобах складаються щокварталу.
Загальна сума нарахованого зносу відбивається в меморіальному ордері № 16, дані якого заносяться в книгу ” Журнал-головна”. ( додаток 90).
Знос основних засобів, нематеріальних активів і інших матеріальних активів ведеться на рахунку 13 ” Знос необоротних активів”.
Знос об’єктів необоротних активів визначається в останній день грудня в гривнях без копійок за повний календарний рік (незалежно від того, у якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) відповідно до встановлених норм. Нарахований знос в розмірі 100% не може бути основою для списання необоротних активів. Для нарахування зносу необоротні активи поділяються на 3 групи, які закріплені за відповідним субрахунком.
Групу 1 складають субрахунки 103, 106 (підгрупа 4). Групу 2 складають субрахунки 104 (крім підгруп 1,2), 105, 106 ( крім підгрупи 4), 117. Групу 3 складають субрахунки 104 (крім підгруп 1,2), 105, 107 ( підгрупа 1) ,108, 121,122.
Норми зносу встановлюються у відсотках до первісної вартості кожної групи:
— група 1 — 5%; — група 2 — 25%; — група 3 — 15%.
Таблиця 2.8
Кореспонденція рахунків по основних бухгалтерських операціях з необоротними активами
Зміст
Дебет
Кредит
1.Придбання за рахунок бюджетних коштів основних засобів (крім будинків і споруджень):
вартість без ПДВ
сума ПДВ, витрати по придбанню
одночасно
10-12
802
802
321
321
401
2.Придбання за рахунок позабюджетних засобів
вартість без ПДВ
сума ПДВ, витрати по придбанню
одночасно
10-12
811
811
324
324
401
3. Списання сум копійок по придбаних основних засобах
81
10
4. Безоплатне одержання
10-12
401, 13
5. Оприбуткування основних засобів, виготовлених господарським способом
10-12
401
6. Оприбуткування залишків, виявлених під час інвентаризації
10-12
401
7. Безоплатна передача
401,13
10-12
8. Продаж активів, придбаних за рахунок спеціальних засобів
залишкова вартість активу
сума зносу
сума, отримана від реалізації
сума податкових зобов’язань по ПДВ
надходження коштів на поточний рахунок
401
13
364,675
364,675
324
10-12
10-12
711
711
364,675
9. Списання на підставі актів
401,13
10-12
10. Оприбуткування вартості матеріалів, отриманих від розбору необоротних активів
23
80,81
11.Списання недостач основних засобів, установлених при інвентаризації
за рахунок установи
на винну особу
одночасно на суму, що підлягає стягненню з винних осіб і зарахуванню в дохід бюджету. На цьому субрахунку недостача основних засобів враховується до одержання висновків від слідчих органів
401,13
401,13
363
10-12
10-12
641
12. Нарахування суми зносу
401
131-133
Описавши організацію бухгалтерського обліку витрат на утримання апарата Почетненської сільської ради, я хочу більш докладно зупиниться на деяких моментах її вдосконалювання:
1) скорочення великого обсягу документації при здійсненні касових операцій: реєстрів зобов’язань, реєстрів фінансових зобов’язань, які необхідні в умовах казначейського виконання бюджету, що є причиною виділення, з метою забезпечення своєчасного проведення необхідних платежів, окремого працівника спеціально для оформлення платіжних документів, обов’язки якого перерозподіляються на інших працівників бухгалтерії;
2) внесення змін у порядок здійснення витрат, а саме- розрахунків з постачальниками, які мають свою особливість. Так, згідно зі ст. 51 Бюджетного кодексу України установа повинна оплачувати товари, роботи, послуги лише після їхнього одержання, тобто, повністю виключається сам факт допущення дебіторської заборгованості в бюджетній установі. Однак, на практиці ніхто з господарюючих суб’єктів уперед товари не відпускає, у зв’язку із чим, бюджетникам доводиться брати наперед накладну для того, щоб оплатити взятий рахунок. Таким чином, бюджетні установи сильно ризикують або не одержати товар у випадку непорядності продавця, або виявлення недостачі товару під час інвентаризації, ревізії, перевірки, тому що за даними бухгалтерського обліку — на підставі накладної відбувається оприбуткування неодержаного ще товару.
3) внесення змін у Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затверджену наказом Державного казначейства України й Міністерства економіки України від 10.08.2001р. № 142/181. Так, відповідно до норм даної інструкції канцелярські товари, що входять до складу запасів, і які мають найбільш питому вагу в придбанні запасів, повинні списуватися відповідно до затверджених актів, у якому перераховуються величезний перелік канцелярських товарів, а до нього ще підкладається роздавальна відомість із підписами осіб, що одержали ці матеріальні цінності. Вважаю, що видачу канцелярських товарів досить відбивати за допомогою відомості видачі матеріалів, з позиційною вказівкою матеріальних цінностей у розрізі кількості вартості й підписами осіб, що одержують, і затвердженням відомості керівником установи;
    продолжение
–PAGE_BREAK–4) скасування обов’язковості ведення картки аналітичного обліку наявних операцій, що повністю дублює касову книгу й меморіальний ордер № 1, що є недоцільним з погляду організації бухгалтерського обліку ( витрати робочого часу бухгалтера) і ощадливого використання бюджетних засобів ( придбання карток).
5) сполучення карток аналітичного обліку касових витрат і карток аналітичного обліку фактичних витрат в одну Книгу, наприклад, Книгу обліку касових і фактичних витрат, що дозволило б оперативно виявляти допущені помилки в обліку витрат шляхом проведення щомісячного ув’язування касових і фактичних витрат і прискорило складання місячної (відбиваються тільки касові витрати) і квартальної звітності ( відбиваються як касові, так і фактичні витрати);
6) змінити картку аналітичного обліку отриманих асигнувань, доповнивши її відбиттям касових операцій, що дозволило б щодня виводити залишки на реєстраційному рахунку в розрізі кодів економічної класифікації й вчасно освоювати кошторис на 2005р. -2007р.( додаток 91-96);
7) віднесення деяких проплаченных зобов’язань відразу на фактичні витрати.
Наприклад, при оплаті Укртелекому виставленого рахунку за послуги зв’язку, сільрада здійснює наступну кореспонденцію рахунків з одночасним відбиттям у меморіальному ордері № 2 і № 6:
Д-т 675 ” Розрахунки з іншими кредиторами”
К-т 321 ” Реєстраційні рахунки”
Д-т 802 ” Витрати місцевого бюджету на утримання установи”
К-т 675 ” Розрахунки з іншими кредиторами”
Для скорочення кореспонденції рахунків, пропоную подібні послуги ( послуги зв’язку, плата за Інтернет, комунальні послуги) відбивати більше короткою кореспонденцією:
Д-т 802 ” Витрати місцевого бюджету на утримання установи”
К-т 321 ” Реєстраційні рахунки”.
2.3 Відбиття у фінансовій звітності доходів і витрат установи
Інформація про доходи й витрати Почетненської сільської ради являє собою звітність перед Красноперекопським відділенням Державного казначейства, районним фінансовим управлінням і іншими установами. Крім цього, сільрада звітує перед податковою інспекцією, соціальними фондами, органами статистики.

Таблиця 2.9
Звітність перед податковою інспекцією
Найменування звіту
Строк здачі
Примітка
Довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб
Щокварталу, до 15 числа
Форма № 1-ДФ
Звіт про суми отриманих пільг по налогооблажению в розрізі окремих видів податків і пільг по кожному виді податку
Щокварталу,
до 21 числа
Щорічно,
до 8 лютого
Форма № 1-ПП
Звіт про використання засобів неприбуткових організацій і установ за звітний ( податковий) період
Щокварталу
Додаток до Порядку складання засобів неприбуткових організацій і установ
Відомості про перерахунок прибуткового податку фізичних осіб
Щорічно,
до 1 лютого
Форма № 3
Таблиця 2.10
Звітність перед соціальними фондами
Найменування звіту
Строк здачі
Примітка
Розрахункова відомість про нарахування збору на випадок безробіття
Щокварталу до 8 числа
Додаток № 3 до наказу Мінпраці від 03.10.97р. № 4
Розрахункова відомість по засобах фонду державного соціального страхування
Щокварталу до 12 числа
Форма № 4-ФСС
Звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування й інші надходження й використання засобів пенсійного фонду
Щокварталу до 10 числа
Форма № 4-ПФ
Відомості про персоніфікований облік відомостей у системі державного пенсійного страхування
Щорічно до 10 лютого
Форма «IНДАНI»
Таблиця 2.11
Звітність перед органами статистики
Найменування звіту
Строк здачі
Примітка
Звіт по праці
Щомісяця до 5 числа
Форма № 1-ПВ
Звіт про використання робочого часу
Щокварталу до 5 числа
Форма № 3-ПВ

Фінансові звіти бюджетних установ складаються в гривнях, у тому числі й по операціях, проведеним в іноземній валюті й натуральній формі. Форми фінансової звітності повинні заповнюватися по всіх передбачених позиціях, графам, рядкам. При відсутності даних незаповнені статті прокреслюються або заповнюються нулями. Додаткові статті й показники у форми фінансової звітності вводити забороняється. Проставлення додаткових кодів економічної класифікації витрат, які не включені у відповідні форми фінансової звітність, також не допускається.
Форми фінансової звітності й пояснювальних записок підписуються керівниками установ і головними бухгалтерами. Без таких підписів звіти вважаються недійсними.
Форми річної й квартальної фінансової звітності бюджетних установ включають:
«Баланс» (форма N 1) (додаток за 2005-2007р.р.97-99);
«Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» (форма N 2д, N 2м) (додатки за 2005р.100-110, за 2006р.111-118, за 2007 р.119- 128);
«Звіт про надходження й використання засобів, отриманих як плата за послуги, надавані бюджетними установами» (форма N 4-1д, N 4-1м) (додатки за 2005р.129-131, за 2006р.132-135, за 2007 р.136- 138);
«Звіт про надходження й використання засобів, отриманих по інших джерелах власних надходжень бюджетних установ» (форма N 4-2д, N 4-2м) (додатки за 2005р.139-142, за 2006р.143-148, за 2007 р.144-155 );
«Звіт про надходження й використання інших надходжень спеціального фонду» (форма N 4-3д, N 4-3м) (додатки за 2005р.156-158, за 2006р.159-162, за 2007 р.163-166 );
«Звіт про надходження й використання інших надходжень спеціального фонду (позички міжнародних фінансових організацій)» (форма N 4-3буд.1, N 4-3м.1); (додатки за 2006р.167-168, за 2007 р.169 );
«Звіт про заборгованість бюджетних установ» (форма N 7д, N 7м) (додатки за 2005р.170-184, за 2006р.185-191, за 2007 р.192-198);
«Звіт по мережі, штатам і контингентам» (додатки за 2005р.199, за 2006р.-200, за 2007 р.-201 );
«Звіт про рух матеріалів і продуктів харчування(додатки за 2005р.-202, за 2006р.-203, за 2007 р.-204 );
»Звіт про рух необоротних активів” (додатки за 2005р.-205, за 2006р.-206, за 2007 р.-207 );
” Довідка про рух грошових коштів” (додатки за 2005р.-208, за 2006р.-209, за 2007 р.210 );
” Звіт про результати фінансової діяльності” (додатки за 2005р.-211, за 2006р.-212, за 2007 р.-213);
До форм річної й квартальної фінансової звітності прикладається пояснювальна записка (додаток- 214-215 за 2007 р.), що включає текст і доповнення.
Місячна фінансова звітність бюджетних установ включає лише дві форми:
«Звіт про заборгованість бюджетних установ» (форма 7д, N 7м);
«Звіт про заборгованість бюджетних установ по окремих програмах» (форма N 7буд.1, N 7м.1).
Розглянемо відбиття доходів і витрат сільради у формах фінансової звітності.
«Баланс» (форма N 1) містить узагальнені підсумкові показники, отримані на підставі звірених даних бухгалтерських документів за станом на початок і на кінець бюджетного періоду. Звітні дані повинні бути достовірними, об’єктивними, реальними. Звітні дані статей «Балансу» на початок року повинні бути тотожними даним графи 4 «На кінець року» «Балансу» за попередній рік. Установи складають єдиний «Баланс» (форма N 1), що відображає результат про всі проведені господарські операції по коштах загального й спеціального фондів, по всіх виконуваних програмах. Кожна установа заповнює в «Балансі» тільки ті рядки, які стосуються її діяльності, при цьому керуючись такими вказівками.
Актив. Розділ ІІІ. Витрати
Розділ ІІІ «Витрати» призначений для відображення фактичних витрат бюджетних установ, проведених у звітному періоді.
По розділі ІІІ «Витрати» у графі 3 «На початок року» записів не повинно бути.
У рядку 290 «Витрати загального фонду» приводиться сума фактичних витрат, здійснених бюджетною установою за рахунок коштів загального фонду державного або місцевого бюджетів на утримання установи й інші заходи, передбачені загальним фондом кошторису даної установи. Рядок розподіляється на:
рядок 291 «Витрати державного бюджету» — відображаються фактичні витрати загального фонду державного бюджету;
рядок 292 «Витрати місцевого бюджету» — відображаються фактичні витрати загального фонду місцевого бюджету.
У рядку 300 «Витрати спеціального фонду» відображаються фактичні витрати спеціального фонду. Сума рядка утворюється з таких складових:
рядок 301 «Витрати по засобах, отриманим як плата за послуги» — призначена для відображення фактичних витрат спеціального фонду, проведених за рахунок надходжень, отриманих установою згідно з кошторисом як плата за послуги;
рядок 302 «Витрати по інших джерелах власних надходжень» — приводиться сума фактичних витрат спеціального фонду по кошторисах установ у частині інших джерел власних надходжень;
рядок 303 «Витрати по інших надходженнях спеціального фонду» — приводиться сума фактичних витрат спеціального фонду кошторису установи в частині інших надходжень спеціального фонду, у тому числі по позичках міжнародних фінансових організацій;
рядок 304 «Витрати по засобах, отриманих на виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів» — призначена для відображення фактичних витрат спеціального фонду, здійснених за рахунок засобів, отриманих установою згідно з кошторисом на виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів.
Рядок 320 форми N 1 «Баланс» складається із суми рядків (110+120+130+140+150+160+170+180+190+200+210+220+230+240++250+260+270+280+290+300+310).
Пасив. Розділ ІІІ. Доходи
Розділ ІІІ «Доходи» призначений для відображення всіх надходжень бюджетної установи, які вона одержує на виконання кошторису. Залежно від джерел утворення доходів у формах фінансової звітності вони відображаються при фактичному надходженні коштів або при нарахуванні доходу за надані послуги. У доходи включається також рядок «Кошти в шляху».
У рядку 450 «Доходи загального фонду» приводяться суми, що фактично надійшли на рахунок установи із загального фонду бюджету. Рядок розділяється на:
451 «Доходи державного бюджету» — відображаються фактичні надходження загального фонду державного бюджету;
452 «Доходу місцевого бюджету» -відображаються фактичні надходження загального фонду місцевого бюджету.
У рядок 460 «Доходи спеціального фонду» відображаються суми нарахованих коштів, які будуть отримані як плата за послуги, і кошти, отримані по інших джерелах власних надходжень, або кошти, що фактично надійшли на рахунок установи як інші надходження спеціального фонду кошторису, у тому числі гранти й позички міжнародних фінансових організацій. Сума рядка утворюється з таких рядків:
рядок 461 «Доходи по коштах, отриманих як плата за послуги» — приводиться сума нарахованих установою надходжень згідно з кошторисом як плата за послуги, надана бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями; від господарської й/або виробничої діяльності; за оренду майна бюджетних установ; від реалізації майна; у тому числі коштів батьків за надані послуги — нарахування за зміст дітей у дитячих закладах і за інші послуги;
рядок 462 «Доходи по інших джерелах власних надходжень» — призначений для відображення надходжень установи для виконання окремих доручень, а також грантів, подарунків, благодійних внесків, інвестицій;
У рядку 463 «Доходи по інших надходженнях спеціального фонду» відображаються інші надходження спеціального фонду установи по розподілах головних розпорядників бюджетних засобів, позичок міжнародних фінансових організацій, які надійшли на спеціальні реєстраційні рахунки бюджетних установ по інших надходженнях спеціального фонду бюджету;
У рядку 464 «Доходи по засобах, отриманим на виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів» відображаються надходження спеціального фонду установи, отримані на виконання програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів.
По розділі ІІІ «Доходи» записів у графі 3 «На початок року» не повинно бути.
Рядок 480 форми N 1 «Баланс» складається із суми рядків: (330+340+350+360+370+380+390+400+410+420+430+440+450+460+ +470).
Довідка до рахунку 70 «Доходи загального фонду» — призначена для розшифровки операцій бухгалтерського обліку, проведених на субрахунках рахунку 70 «Доходи загального фонду».
у рядку 540 приводиться сума асигнувань із загального фонду бюджету, отриманих бюджетними установами протягом звітного періоду. Якщо залишки бюджетних асигнувань перераховувалися протягом бюджетного періоду в бюджет, тобто ставилися на зменшення асигнувань поточного року, то асигнування, що надійшли, відображаються за мінусом перерахованих у бюджет засобів;
у рядку 580 приводиться залишок засобів по рахунку на кінець звітного періоду.
Довідка до рахунку 71 «Доходи спеціального фонду» (у частині інших надходжень) призначена для відображення коштів, що належать до інших надходжень спеціального фонду:
у рядку 590 записується сума доходів, списана підсумковими оборотами на фінансовий результат виконання кошторису по інших надходженнях спеціального фонду;
у рядку 630 приводиться сума засобів, що фактично надійшла по розподілі як інші надходженнях спеціального фонду;
у рядку 640 відображається сума коштів, отриманих по позичках міжнародних фінансових організацій;
в рядку 670 відображається сума залишку на кінець звітного періоду.
У розшифровці позабалансових рахунків приводяться суми залишків на початок року, надходження й вибуття протягом звітного періоду, залишку на кінець кварталу: орендованих необоротних активів, активів на відповідальному збереженні й інше.
«Звіт про виконання загального фонду кошторису установи» (форма N 2д, N 2м) складається установами, що одержують кошти загального фонду місцевих бюджетів про отримані й використані асигнування згідно з кошторисом і планом асигнувань. Звіт складається по кожному коду функціональної або програмної класифікації витрат у розрізі кодів економічної класифікації витрат. Заповнення окремих граф звітів форми N 2д, N 2м здійснюється таким порядком:
У графі 4 «Затверджено кошторисом на рік» проставляється затверджена в кошторисі річна сума планових асигнувань загального фонду з урахуванням змін, внесених до кошторису протягом звітного періоду.
У графі 5 «Ліміти асигнувань звітного періоду» приводяться планові показники з урахуванням скорочення асигнувань загального фонду, якщо таке рішення прийняте відповідно до законодавства України.
У графі 6 «Залишок на початок року» — залишку не повинно бути.
У графі 7 «Надійшло засобів за звітний період» відображається сума коштів загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації витрат бюджету, що фактично надійшла на ім’я установи.
У графі 8 «Касові витрати» відображається сума касових витрат загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації витрат, тобто витрат, проведених шляхом перерахування засобів з реєстраційних рахунків установи, відкритих в органах Державного казначейства України по всіх операціях. Витрати зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні рахунки на відновлення касових витрат.
У графі 9 «Фактичні витрати» приводиться сума фактичних витрат, тобто дійсних витрат, оформлених і подтверждающихся відповідних документів, у тому числі витрат по несплачених рахунках кредиторів, по нарахованій заробітній платі.
У графі 10 «Залишок на кінець звітного періоду» записується залишок коштів на кінець звітного періоду в розрізі кодів економічної класифікації витрат бюджету.
Аналогічним образом складаються форми звітності по спеціальному фонді: «Звіт про надходження й використання засобів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами» (N 4-1д, N 4-1м); «Звіт про надходження й використання засобів, отриманих по інших джерелах власних надходжень бюджетних установ» (N 4-2д, N 4-2м; «Звіт про надходження й використання інших надходжень спеціального фонду» (N 4-3д, N 4-3м).
Звіт про заборгованість бюджетних установ” (форма N 7д, N 7м) складається бюджетними установами на підставі даних бухгалтерського обліку про фактичну дебіторську й кредиторську заборгованість, які виникли в установі при виконанні кошторису за поточний і минулий роки й містить інформацію про заборгованість бюджетних установ як по витратах, так і по нарахованих доходах. Звітність за формою N 7д, N 7м складається окремо про заборгованості по засобах, отриманим із загального й спеціального фондів.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Заповнення окремих граф звітів форм N 7д, N 7м здійснюється по такому порядку:
У рядку 010 «Доходи» відображається загальна сума дебіторської й загальна сума кредиторської заборгованості на звітну дату, що виникла при наданні послуг. Наприклад:
дебіторська заборгованість — нарахований і неотриманий дохід за надані послуги;
кредиторська заборгованість — надходження оплати за надану послугу в більшій сумі, чим була нарахована.
Заборгованість по доходах відображається у звітності загальною сумою й не розділяється по кодах економічної класифікації витрат бюджету. Рядок 010 заповнюється лише у звітах по спеціальному фонді (по засобах, отриманим як плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до законодавства України).
У рядку 020 «Витрати — усього на утримання установи» відображається сума узагальненої заборгованості установи за звітний період, що виникла при виконанні видаткової частини кошторису.
Рядка з 030 «Поточні витрати» до 620 «Капітальні трансферти за кордон» включно розшифровують рядок 020 і відображають заборгованість по витратах у розрізі кодів економічної класифікації витрат бюджету.
Рядок 630 «Усього» складається із суми рядків 010 «Доходи» і 020 «Витрати — усього на утримання установи».
Слід зазначити, що при складанні квартальної звітності обов’язковою є взаємоув”язка як окремих форм між собою, так і касових і фактичних витрат по відповідних кодах економічної класифікації витрат.
Формула вв’язування касових і фактичних витрат має такий вигляд і ґрунтується на вв’язуванні показників всіх форм звітності: Фактичні витрати — залишок на початок року ( матеріали) + залишок на кінець звітного періоду ( матеріали) — дебіторська заборгованість на початок року + дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду + кредиторська заборгованість на початок року — кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду = касові витрати.
Наприклад, ув’язування фактичних і касових витратза 2007 р. по КЭКР 1133 має такий вигляд: 701,8грн. ( фактичні витрати)-1042,72 грн. (залишок на початок року матеріалів) + 340,92грн. (залишок на кінець звітного періоду матеріалів)- 0 (дебіторська заборгованість на початок року) +0 (дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду) + 0( кредиторська заборгованість на початок року) — 0 (кредиторська заборгованість на кінець звітного періоду) =0 (касові витрати).
Таке вв’язування відбивається в перевірочній відомості фактичних витрат (додаток за 2007 р.216-217);
2.4.Програмне забезпечення обліку витрат з використанням автоматичної системи «Парус»
Комплексна бухгалтерська програма «Парус», є власністю фірми «Парус» і захищена Законом України «Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних». Свідчення про державну реєстрацію прав авторів на програму ПА №1998 від 25.05.99р. Структура програми представлена на малюнку 1.
Проводки
Аналіз рахунку
По контрагентам

КЕКВ
КФК
КВК
КПК
Рис 1. Структура програми ” Парус”: вкладки представлені по видах
Ця програма призначена для ведення бухгалтерського обліку в бюджетних організаціях.
Програма містить основні підсистеми:
«бухгалтерський облік
»касові операції
«облік товарно-матеріальних цінностей
»керування закупівлями
«облік основних засобів
»облік заробітної плати
«податковий облік
»форми документів і звітів
Підсистема бухгалтерський облік — є основою всієї комплексної бухгалтерської програми «Парус». Вона вбирає в собі результати роботи всіх інших підсистем програми у вигляді проводок у книзі господарських операцій.
Аналіз всіх операцій у програмі зручно проводити за допомогою оборотно-сальдового балансу, що формується автоматично за обраний користувачем період. Уведення інформації здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів. Інформація, що втримується в них, може записуватися в деякі допоміжні регістри, названі довідниками. У довідники записуються дані, використовувані користувачем при формуванні первинних документів (наприклад, контрагенти, підрозділи підприємства, співробітники й т.д.). Довідники діляться на дві групи: довідники постійні й довідники оперативні. Постійні довідники це ті, які створюються один раз (довідник валют, довідник співробітників і т.д.) і рідко підлягають корегуванню. Оперативні довідники поповнюються в процесі уведення первинних документів (довідник контрагентів, довідник аналітичних ознак по рахунку й т.д.).
Будь-який акт господарської діяльності підприємства оформляється відповідними первинними бухгалтерськими документами. У той же час будь-яка господарська операція знаходить висвітлення в бухгалтерському обліку за допомогою запису спеціального виду, що змінює стан двох балансових рахунків (субрахунків). Такий запис називається проводкою. При уведенні первинного документа в системі «Парус» користувач має можливість одночасно сформувати всі необхідні проводки. Ці проводки, незалежно від місця їхнього формування, записуються в спеціальний зведений регістр, називаний книгою обліку операцій.
Користувач може вручну формувати проводки при введенні кожного документа. Однак це забирає багато часу при великому обсязі введення первинних документів. Крім того, у кожній підсистемі можна виділити ряд повторюваних типових операцій і підготувати для них шаблони проводок.
Типові операції поєднуються в спеціальні довідники видів операцій, які у свою чергу містять необхідну кількість типових операцій. Для кожної типової операції можна описати будь-яка кількість стандартних проводок. Проводку можна формувати повністю, включаючи алгоритм розрахунку суми проводки, обумовлений на основі суми по типовій операції. Окремі поля типової проводки (наприклад, дебетовий або кредитовий рахунок, шифр аналітичного обліку) можна не заповнювати (наприклад, при надходженні ТМЦ у проводках можна не вказувати рахунок обліку ТМЦ на складі). Сформовані проводки записуються в книгу обліку операцій, де вони доступні для перегляду, модифікації й одержання різноманітних звітів.
Будь-який акт господарської діяльності підприємства оформляється відповідними первинними бухгалтерськими документами. У той же час будь-яка господарська операція знаходить висвітлення в бухгалтерському обліку за допомогою запису спеціального виду, що змінює стан двох балансових рахунків (субрахунків). Такий запис називається проводкою.
Книга обліку операцій, містить проводки, які автоматично (використовуючи, створені раніше типові операції) надходять із всіх підсистем, при уведенні первинних документів. Проводки можуть створюватися безпосередньо в книзі обліку операцій вручну. Для завантаження книги вибирається з меню «Бухоблік» головного діалогового вікна пункт «Книга обліку операцій». Відкриється відповідне діалогове вікно.
Діалогове вікно містить панель меню: сервіс, виправлення, вид, пошук.
Для ручного уведення необхідно з меню «Виправлення» вибрати пункт «Створити» або нажати на клавішу “Іns”. Відкриється діалогове вікно «Проводка»
Увести інформацію, як це описано в розділі проводка. Після уведення інформації нажати на кнопку «ОК». У діалоговому вікні «Книга обліку операцій» з’явиться відповідний запис.
Якщо проводка надійшла в книгу обліку операцій на підставі якогось документа, то не виходячи із книги обліку операцій можна переглянути цей документ, нажавши на клавішу F5. Кількість стовпчиків у книзі обліку операцій користувач набудовує самостійно, як це викладено в пункті настроювання діалогових вікон у розділі Загальні відомості по роботі з діалоговими вікнами. По кожному рядку запису в нижній частині діалогового вікна виводиться рядок інформації. Оборотно-сальдовый баланс формується автоматично й дозволяє користувачеві зробити аналіз балансу за обраний період. Для завантаження інформації вибрати з меню «Бухоблік», у головному діалоговому вікні системи, пункт «Оборотно-сальдовий баланс». Завантажиться відповідне діалогове вікно.
Інформація в діалоговому вікні виводиться автоматично за обраний користувачем період. Користувач має можливість зробити редагування або перегляд інформації з будь-якого рахунку. Для цього необхідно активізувати необхідний рядок запису й вибрати з меню «Виправлення» пункт правити (F3). Відкриється діалогове вікно “Інформація з рахунку”, що містить всі проводки по даному рахунку, за обраний користувачем період. Діалогове вікно “Інформація з рахунку” відбиває ту ж інформацію, що й книга обліку операцій.
У Почетненській сільській раді комплексна програма «Парус» у цей момент, тільки впроваджується. Але вносячи в базу даних інформацію вже є плюси програми. На мою думку в ній легко й зручно працювати, і бухгалтерам вона буде помічником у роботі.
Таким чином, облік доходів і витрат Почетненского сільської ради ведеться відповідно до прийнятої бюджетної класифікації витрат. Для реєстрації всіх меморіальних ордерів установи ведеться облік у книзі «Журнал-головна», як правило, облік ведеться по субрахунках. Звіт по виконанню кошторису витрат складається на підставі первинних документів, дані звітного балансу повинні відповідати залишкам по рахунках головної книги.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ Й МЕТОДИКА КОНТРОЛЮ ДОХОДІВ І ВИТРАТ ПОЧЕТНЕНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ
3.1 Організація внутрішнього контролю доходів і витрат
Метою і завданням внутрішнього контролю є вивчення бухгалтерської й фінансової інформації з окремих статей витрат, залишків на бухгалтерських рахунках і інше, також аналіз системи обліку і внутрішнього контролю. Організація внутрішнього контролю в Почетненській сільській раді включає: інвентаризацію, санкціонування господарських операцій, розподіл прав і обов’язків, обмеження доступу до активів і контроль за документуванням господарських операцій і інші процедури контролю, які здійснюються, як правило, головним бухгалтером.
Інвентаризація. Проведення інвентаризації є обов’язковим перед складанням річної звітності але не раніше 1 жовтня. Обов’язковим є проведення інвентаризації при зміні матеріально- відповідальних осіб: при пожежі, стихійного лиха, при ліквідації підприємства, при встановленні фактів крадіжок по приписанню слідчих органів.
Організація і проведення інвентаризації в Почетненськії сільській раді проводиться у такий спосіб. У Почетненській сільській раді розпорядженням Голови щорічно створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. Головою інвентаризаційної комісії є секретар Почетненської сільської ради. Секретарем (членом) інвентаризаційної комісії є бухгалтер по обліку активів. Особи, відповідальні за зберігання цінностей, дають в описі розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові й видаткові документи на цінності здані в бухгалтерію, що всі цінності, що надійшли під їхню відповідальність, оприбутковані, а ті, які вибули, списані на витрату. Такої ж розписки дають особи, які мають кошти на придбання (отримані в підзвіт) або доручення на одержання цінностей. Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов’язкового підрахунку, зважування, обмірювання. Інвентаризація фактичних залишків проводиться в присутності матеріально відповідальних осіб установи. Забороняється проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії й заносити в опис дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їхньої фактичної наявності.
Інвентаризація оформляється інвентаризаційними описами ( додаток 218-219). В інвентаризаційному описі найменування цінностей і їхня кількість представляються по номенклатурі й в одиницях виміру, прийнятих в обліку.
На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються прописом число порядкових номерів цінностей і загальна кількість у натуральних вимірах всіх цінностей, записаних на цій сторінці, незалежно від того, у яких одиницях виміру (штуках, метрах, кілограмах і т.п. ) вони відбиті. У цих документах ніяких помарок і підчищень не допускається. Виправлення помилок повинне робитися у всіх екземплярах описів шляхом закреслювання неправильних записів і написання зверху правильних; всі виправлення підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії й матеріально відповідальними особами.
Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії й матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, у якій підтверджується, що перевірка цінностей відбулася в їхній присутності, що вони не мають до членів комісії ніяких претензій і що вони приймають на відповідальне зберігання перераховані в описі цінності.
Для визначення результатів інвентаризації складається протокол інвентаризаційної комісії, що повинен бути розглянутий і затверджений Головою сільради в 5-денний строк. Затверджені результати інвентаризації відбиваються в бухгалтерському обліку сільради в тім місяці, у якому завершена інвентаризація. Згідно проведеного аналізу інвентаризаційних відомостей за 2006р., недостач і надлишків у сільраді не встановлено.( додатки 220)
Санкціонування. Санкціонування — це дозвіл на здійснення господарської операції, що є обов’язковим реквізитом первинних документів. Санкція реалізується через підпис керівника, або іншою посадовою особою документів, і через видання розпоряджень. Відсутність санкцій або підпис документів «заднім числом» приводить до ймовірності порушень і зловживань. У Почетненській сільській раді право санкціонування («накладення візи») документів надано одній людині- Голові сільської ради.
Розподіл прав і обов’язків. Під час розподілу прав, обов’язків і відповідальності між обліковими працівниками в Почетненській сільській раді враховані такі правила:
1.Розподіл відповідальності між різними особами за виконання господарської операції, її документування й зберігання активів, що надійшли від операції. Наприклад: при безоплатному оприбуткуванні основних засобів акт оприбуткування оформляє комісія. На підставі акту бухгалтер робить запис в інвентарну картку й у бухгалтерські документи, а матеріально-відповідальна особа приймає основний засіб в експлуатацію.
2.Розподіл обов’язків під час ведення облікових регістрів і складання звітності.
3.Право працівників на підпис документів визначається головою сільради підприємства й оформляється розпорядженням.
4.Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передачу їх у встановлений термін для відображення в обліку, за вірогідність даних, які наведені в документах, несуть особи, які склали й підписали ці документи.
Кожному працівникові Почетненської сільської ради затверджена посадова інструкція, у якій оговорені обов’язки, права й відповідальність працівника.
Обмеження доступу до активів. Обмеження доступу до активів сільради реалізується двома шляхами:
1.Складання договорів про матеріальну відповідальність.
2.Затвердження переліку осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарських операцій, пов’язаних з відпусткою коштів, товаро-материальных цінностей і іншого майна. Кількість таких осіб обмежено. У Почетненській сільській раді право підпису фінансових документів надано трьом людинам: Голові сільради, секретареві сільради, головному бухгалтерові.
Суцільне документування. Суцільне документування господарських операцій забезпечує наявність доказів їхнього здійснення. Наприклад, наявність у документі обов’язкових реквізитів: назви документа; код форми; дати й місця складання; зміст господарської операції; одиниці виміру; підпис особи, що здійснила операцію й склала документ, а також відсутність підчищень, необумовлених витрат, наявність прочеркувань вільних рядків та інше.
До інших прийомів контролю відносять процедури контролю, які здійснюються обліковими працівниками й посадовими особами, а саме: формальна перевірка, перевірка за змістом документів при їхньому одержанні однією людиною від іншого, звірення записів в обліку з даними обліку дебіторів і кредиторів і ін.
У Почетненській сільській раді внутрішній контроль здійснюється керівником і головним бухгалтером постійно й спрямований на жорсткість контролю за зберіганням й раціональним використанням матеріальних і фінансових ресурсів.
    продолжение
–PAGE_BREAK–Наприклад, безперервний контроль за виконанням кошторисів в Почетненськійо сільськой раді здійснюється Головою (у частині затвердження фінансових документів, наприклад, затвердженням розрахунково-платіжної відомості), бухгалтерією ( у частині дотримання витрат цільовому призначенню, плановим асигнуванням і залишкам на реєстраційному рахунку) і т.д. Щомісяця, наприкінці звітного періоду, під час підписання бухгалтерської документації, що стосується витрат бюджетних коштів, перевіряються практично всі документи за звітний період.
Головний бухгалтер на початку року складає план документальних перевірок. Згідно цього плану два рази в рік, ретельно перевіряється вся документація Почетненської сільської ради.
Після проведення перевірки складається акт, у якому відбиваються результати проведеної перевірки, перелік виявлених порушень і їхніх причин.
Переглядаючи акти проведених перевірок, грубих порушень при веденні бухгалтерського обліку виявлено не було.
Найчастіше порушення, — відсутність підпису Голови сільради. Кілька помилок відбулися в результаті неуважності бухгалтера, що нараховує заробітну плату. Всі помилки в наслідку перевірок були усунуті.
3.2. Основні напрямки зовнішнього контролю доходів і витрат, методика проведення й оформлення його результатів
Методика контролю доходів і витрат Почетненської сільської ради залежить від виду здійснюваного контролю — внутрішнього або зовнішнього. Однак, вона містить у собі контроль наступних господарських операцій:
— виконання кошторисів доходів і витрат;
— касові операції, облік бланків суворої звітності;
— операції на казначейських і банківських рахунках;
— використання засобів на виплату заробітної плати;
— складання штатних розписів;
— нарахування заробітної плати, відпускних, посібників, виплати премій, по тимчасовій непрацездатності;
— нарахування й выплата посібників і компенсацій пільгової категорії громадян;
— розрахунки з підзвітними особами;
— використання засобів на придбання матеріальних цінностей, зберігання матеріальних цінностей, правильність ведення обліку, обґрунтованість списання матеріальних цінностей;
— використання коштів на проведення капітальних ремонтів;
— стан розрахункової дисципліни;
— здача в оренду приміщень, устаткування;
— використання коштів на утримання автотранспорту;
— стан бухгалтерського обліку й звітності.[ 26, 52]
Зовнішній контроль у Почетненській сільській раді здійснюється контрольно-ревізійним відділом м.Красноперекопська. Почетненська сільська рада є неприбутковою установою. У зв’язку із цим контроль по загальноприйнятих податках і зборах (ПДВ, акциз, податок на прибуток, єдиний податок) не здійснюється, тому що цих відрахувань сільрада не робить.
Методика проведення зовнішнього контролю господарської діяльності заснована на перевірці й оцінці адекватності, ефективності й достатності застосування механізмів системи внутрішнього контролю, стану управління ризиками, повноти, своєчасності й вірогідності звітності.
Методика проведення зовнішнього контролю може бути представлена в такий спосіб:
-перевірка попередження недоліків і порушень у ході виконання функцій, покладених на Почетненську сільську раду; кількісна і якісна оцінка стану економічних, організаційних, інформаційних і інших характеристик роботи сільради;
-перевірка стану дотримання вимог Бюджетного кодексу України, Законів України, Указів Президента України, постанов і декретів Уряду України, наказів, вказівок Мінфіну України, Державного казначейства України, керування коштами спеціального й загального фондів місцевого бюджету; здійснення витрат місцевого бюджету, ведення обліку касового виконання місцевого бюджету й складання звітності;
-перевірка виконання кошторисів доходів і витрат сільрадою.
Слід зазначити, що в Почетненській сільській раді в жовтні 2005р. була здійснена планова виїзна ревізія контрольно-ревізійним відділом у м. Красноперекопську й Красноперекопськом районі за період з 01.10.2002р. по 01.09.2005р. Результати ревізії фінансово-господарської діяльності в сільраді були оформлені довідкою, що свідчить про високий професіоналізм працівників Почетненської сільської ради.
Справа в тому, що, якщо в результаті перевірки не виявлено порушень чинного законодавства, результати ревізії оформляються довідкою; якщо порушення мали місце — результати оформляються актом перевірки й на винних осіб накладаються штрафи.

4. Охорона праці

ВИСНОВОК