КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Регіональнаекономіка»
на тему: «Аналіз регіональногорозвитку Полтавської області»
Зміст
Вступ
Розділ 1. Аналіз соціально-економічного становищарегіону
1.1 Системно-діагностичний аналіз регіональногорозвитку
1.2 Діагностика природно-ресурсного потенціалу
1.3 Демографічна діагностика й діагностика ринку праці
1.4 Діагностика розселення
1.5 Діагностика економічного рівня розвитку регіону
1.6 Діагностика динамічних якостей регіону
1.7 Діагностика комплексності господарства регіону
1.8 Екологічна діагностика регіону
Розділ 2. Аналіз трудового потенціалу регіонів
Розділ 3. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
У сучасних умовахпідвищується роль наукового обґрунтування розвитку регіонів. В умовах ринковихвідносин і посилення економічної самостійності регіонів зростає потребадослідження проблем регіонального розвитку. Проблемні питання діагностики станусоціально-економічної системи регіонів в Україні набувають в умовахтрансформації ринкових відносин особливої актуальності, адже сьогодні цянеобхідність визначається геоекономічними та геополітичними особливостями,адекватними новим умовам. Аналіз різних аспектів економічного та соціальногожиття регіону проводиться з метою визначення об’єктивного діагнозу, на основіякого повинна будуватися стратегія і тактика регіонального розвитку.
Мета даноїкурсової роботи полягає у дослідженні соціально-економічних аспектів розвиткуПолтавської області, у аналізі трудового потенціалу та оцінці інвестиційноїпривабливості Полтавщини, а також у формуванні аналітичних висновків щодоможливостей її подальшого розвитку.
Предметом дослідженняє загальна характеристика регіонального розвитку Полтавської області. Об’єктамививчення є природно-ресурсний, людський і трудовий потенціали, ринок праці,економічний рівень розвитку регіону, інвестиційна привабливість, екологічна тадемографічна ситуації.
Завдання – аналізекономічної результативності територіальної організації виробництва, діагностикаприродно-ресурсного, трудового та людського потенціалів, аналіз демографічноїта екологічної ситуації, діагностика розселення, ринку праці, динамічнихякостей регіону, комплексності господарства, вивчення конкурентних переваг танегативних чинників конкурентоздатності Полтавського регіону, а такожвизначення впливу вище зазначених факторів на наявний та подальшийсоціально-економічний розвиток області.
Розділ 1.Аналіз соціально-економічного становища регіону
1.1 Системно-діагностичний аналізрегіонального розвитку
Діагностику станурегіону слід розпочати з визначення показника індексу розвитку людськогопотенціалу (ІРЛП). ІРЛП визначається як середнє арифметичне трьох індексів:
/>, (1.1)
де x1– очікуєма тривалість життя при народженні. При розрахунку мінімальнезначення дорівнює 25 рокам, максимальне – 85 рокам;
x2 – рівень освіти. Розраховуєтьсяяк сума індексу письменності дорослих з часткою 2/3 та індексу сукупної часткиучнів початкових, середніх і вищих навчальних закладів з часткою 1/3. Індексписьменності для дорослого населення (від 15 років) xminприймається0, а xmax– 100%. Індекс сукупної частки учніврозраховується для осіб молодших за 25 років, а його граничні значення такісамі, як і в індексі письменності;
x3– реальний обсяг ВВП на 1 людину (вдоларах). В розрахунках xmin= 100$, а xmax= 5448$ (для України Х=1630$).
Таблиця 1.1 ?Вихідні дані по Полтавській області№ п/п Показник Дані по регіону 1 Очікуєма тривалість життя при народженні, років 69,29 2
Реальний обсяг ВВП на 1 людину, дол. 2 804,39 3 Індекс письменності для дорослого населення,% 99,6 4 Індекс сукупної частки учнів початкових, середніх і вищих навчальних закладів, % 64,47
/>
ІРЛП складає 70,76%,отже можна зробити висновок, що рівень життя в Полтавській області достатньовисокий.
Далі необхіднорозглянути такі основні напрями моніторингу соціально-економічного станурегіону:
1.2 Діагностика природно-ресурсногопотенціалу
Природно-ресурснийпотенціал (ПРП) території характеризується сукупною продуктивністю її природнихресурсів як засобів виробництва і предметів споживання, що виражається в їхсуспільній споживний вартості.
Потенційнапродуктивність природних ресурсів характеризує максимально можливу ефективністьвикористання їх з точки зору народного господарства в цілому, яка теоретичноможе бути досягнута вже на сучасному етапі розвитку продуктивних сил регіонупри забезпеченні оптимальної відповідності фактичної структуриприродокористування з історично сформованою специфікою місцевихприродно-економічних, соціальних та інших умов.
Полтавськаобласть одна із найбільш багатих областей, у яких у структурі ґрунтовогопокриву переважають чорноземи. На Полтавщині чорноземи займають 9/10 площіорних земель. Полтавські чорноземи придатні для вирощування практично усіхвидів сільськогосподарської продукції, притаманної даній кліматичній зоні і навітьдеяких південних видів (винограду, персиків та ін.). У структурі земель областісільськогосподарські угіддя займають 77,9%.
На Полтавщинірозвідано понад 10 видів корисних копалин: нафта, газ, вугілля, торф, залізнаруда, будівельні матеріали, мінеральні води та ін. Вони добуваються більше ніжна 250 родовищах. За запасами і видобутком природного газу Полтавщина займає 1місце по Україні (біля 500 млрд. м3). Менші, але також вагомі запасинафти в області. Найбільші нафтоконденсатні родовища знаходяться в Гадяцькому,Лохвицькому, Зінківському районах; найбільші з газоконденсатних родовищ – вПолтавському, Машівському, Котелевському, Гадяцькому та Чутівському районах.Запаси залізних руд зосереджені в районі Кременчуцької аномалії, вони виявленіна глибині до 700-1500 м. На території області виявлено більше 100 родовищбудівельних матеріалів (камінь будівельний, керамічна, цегельна, керамзитовасировина та ін.).
На територіїобласті експлуатуються понад 20 джерел мінерально-лікувальних і столових вод, зяких широко використовуються Миргородська, Гоголівська, Новосанжарська,Кременчуцька, Хорольська та ін.
Полтавськаобласть має достатньо різноманітні та багаті водні джерела, однак, як і всяУкраїна, належить до водно-дефіцитних територій. Сучасні прогнозніексплуатаційні ресурси підземних вод області становлять 4060,5 млн. м3/рік,а розвідані і затверджені – 807,05 млн. м3/рік. Середнійбагаторічний річковий стік з 1 км2 площі території області становитьвід 1,2-3,5 л/с. Густота гідрографічної річкової мережі в області становить 0,17 км на 1 км2.
Лісовий фондПолтавської області складає 274,8 тис. га. Лісистість території областістановить у середньому 8,6%.
Рослинний світобласті багатий і різноманітний і складається з лісостепів, степів, луків,заплавних і соснових лісів, дібров, прибережно-водних і водних фітоценозів.Флора Полтавщини нараховує зараз понад 1500 видів квіткових рослин,голонасінних – 3 види (в природних умовах), папоротеподібних – 16, хвощів – 9,плаунів – 3, мохів – 159, лишайників – 161 вид.
Полтавщина єодним із регіонів України з великим різноманіттям тваринного світу, якийнараховує: 66 видів ссавців; 307 видів птахів; 10 видів земноводних та 11 видівплазунів; 38 видів риб та великий різновид комах. Зараз близько 90 видівтварин, що мешкають в Полтавській області, занесені до Червоної книги України ібільше ніж 22 види підлягають особливій охороні.
Результатиранжування територій районів Полтавської області за природно-ресурснимпотенціалом представлені у вигляді картографічного матеріалу.
Для Полтавщини вцілому найбільш потужним є потенціал земельних ресурсів.
Найвищий рівеньприродно-ресурсного потенціалу властивий Кременчуцькому району (з перевагоюмінеральних ресурсів), Гадяцькому району (з великим рівнем потенціалумінеральних, лісових ресурсів), Миргородському району (із високим рівнемпотенціалу мінеральних вод, водних ресурсів та рекреаційних ресурсів) таГлобинському району (з найвищим рівнем земельних ресурсів і високим рівнемводних ресурсів). [4]
1.3 Демографічна діагностика й діагностика ринку праці
На 1 грудня 2009р. в області, за оцінкою, кількість наявного населення становила 1500,7 тис.осіб. Упродовж січня-листопада 2009 р. кількість населення зменшилась на 10707осіб, або на 7,8 особи у розрахунку на 1000 жителів. На 1 грудня 2009 року серед наявного населення міське становило 916,1 тис. осіб, а сільське 595,3 тис.осіб. Серед постійного населення кількість чоловіків та жінок складала 687,8тис. осіб та 815,8 тис. осіб відповідно.
Кількістьнаселення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (10910 осіб),водночас зафіксовано міграційний приріст населення (203 особи).
Порівняно ізсічнем-листопадом 2008р. обсяг природного скорочення зменшився на 1172 особи,або з 8,7 до 7,9 особи у розрахунку на 1000 жителів.
Народжуваність засічень-листопад 2009р. зросла порівняно з відповідним періодом минулого року з9,7 до 9,8 живонароджених у розрахунку на 1000 жителів. Смертність зменшилася з18,4 до 17,7 особи на 1000 населення.
Рівеньміграційного приросту населення в області у січні-листопаді 2009р. становив 0,1особи у розрахунку на 1000 жителів. У січні-листопаді 2008р. рівень міграційногоскорочення становив 0,3 особи у розрахунку на 1000 жителів. [3]
Перше місце вструктурі хвороб дорослого населення Полтавської області займають хворобисистеми кровообігу. Найвищий рівень хвороб системи кровообігу спостерігається вЛохвицькому і Миргородському районі.
На другому місцізнаходяться хвороби органів дихання. Їх розповсюдженість найбільша в містахКомсомольськ, Полтава, Кременчук.
Важливим дляПолтавщини є вивчення впливу забруднення довкілля на інтенсивністьрозповсюдження злоякісних новоутворень. За статистичними даними, Полтавськаобласть входить в першу трійку областей за рівнем поширення цих захворювань.Найбільший рівень злоякісних новоутворень спостерігається в Новосанжарському,Кременчуцькому та Лохвицькому районах. [10]
Особливістюнаціонального складу населення області є його багатонаціональність. За данимиВсеукраїнського перепису населення 2001 року, на території області проживалипредставники понад 100 національностей і народностей. У національному складінаселення області переважна більшість українців, чисельність яких становила1481,1 тис. осіб, або 91,4% від загальної кількості населення.
Мовний складнаселення характеризується такими даними: українську мову вважали рідною 90,0%населення області, що на 4,1 відсоткового пункту більше, ніж за даними перепису1989 року. Російську мову визначили як рідну 9,5% населення, порівняно зминулим переписом населення цей показник зменшився на 3,7 відсоткового пункту.
РезультатиВсеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівняосвіти населення, зростання кількості осіб, які мають вищу і повну загальнуосвіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну середню освіту,складала 973,1 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення1989 року на 18,8 відсотка. [2]
Середньомісячнакількість економічно активного населення віком 15-70 років за січень-вересень2009р. становила 723,5 тис. осіб, з яких 650,5 тис. були зайняті економічноюдіяльністю, а решта – 73,0 тис. – безробітні, тобто особи, які не мали роботи,але активно її шукали як самостійно, так і за допомогою державної службизайнятості. Рівень зайнятості населення становив: у віці 15-70 років – 57,0%, ав працездатному віці – 64,9%. Рівень безробіття (за методологією МОП) середекономічно активного населення віком 15-70 років становив 10,1%, апрацездатного віку – 11,0%.
Кількістьнезайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості,збільшилася з 28,1 тис. осіб на 1 листопада 2009р. до 29,3 тис. осіб на 1 грудня 2009р.
Офіційногостатусу безробітних на зазначену дату набули 95,2% незайнятих громадян, із них79,4% отримували допомогу по безробіттю. Серед безробітних кожний другий ранішезаймав місце робітника, кожний третій – посаду службовця, а кожний шостий немав професійної підготовки.
Рівеньзареєстрованого безробіття в цілому по області протягом листопада 2009р. незмінився і на 1 грудня 2009р. становив 3,1% від кількості населенняпрацездатного віку. Серед населення сільської місцевості цей показникзбільшився на 0,2 в.п. та становив на 1 грудня 2009р. 3,7% сільського населення працездатного віку. Серед міського населення він знизився на 0,1 в.п. тастановив 2,7% населення працездатного віку цієї місцевості.
Невідповідністьпопиту на робочу силу її пропозиції у професійно-кваліфікаційному татериторіальному розрізі зумовлює високий рівень диференціації зареєстрованогобезробіття. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття спостерігався у Зінківськомурайоні (7,2%), а найнижчий – у м. Комсомольську (0,7%).
Зростання обсягівзареєстрованого безробіття у листопаді 2009 р. спостерігалося в більшості містта районів області. Значне збільшення (на 24,8–35,9%) відбулося в Машівському,Новосанжарському та Чорнухинському районах, що є характерним явищем для цьогомісяця і зумовлене завершенням сезонних робіт.
Кількість вільнихробочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами та організаціямиу службі зайнятості, протягом листопада 2009 р. збільшилася на 12,2% і накінець місяця становила 3,1 тис.
Із зазначеноїкількості вільних робочих місць (вакансій) більше третини передбачалося дляробітників, майже половина – для службовців та кожне сьоме вільне робоче місце– для осіб, які не мають професії.
Навантаженнянезайнятого населення, яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, накінець листопада 2009р. становило 9 осіб на одне вільне робоче місце (вакантнупосаду). По містах та районах зазначений показник коливався від 3 осіб у м. Комсомольськудо 227 осіб у Семенівському районі.
За сприяннядержавної служби зайнятості у листопаді 2009 р. було працевлаштовано 2,2 тис.осіб, що на 17,6% менше, ніж у жовтні 2009 р. Серед працевлаштованих незайнятихосіб жінки становили 45,9%, молодь у віці до 35 років – 50,9%.
Рівеньпрацевлаштування незайнятих громадян у листопаді 2009р. порівняно з жовтнем2009 р. зменшився на 1,6 в.п. та становив 6,3%.
Із Фондузагальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіттяу листопаді 2009р. на допомогу по безробіттю було витрачено 13,4 млн. грн.Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттювпродовж листопада 2009 р., становила 21,1 тис. осіб. Середній розмір допомогина одного безробітного, який її отримав, у листопаді 2009 р. становив 633,87грн., що значно менше, ніж законодавчо встановлений розмір мінімальноїзаробітної плати (744 грн.). [3]
1.4Діагностика розселення
Необхіднорозрахувати коефіцієнт територіальної концентрації населення:
/> (1.2)
де /> – середня відстань міжнайближчими поселеннями;
/> – площа дослідженоїтериторії;
п – кількість поселень.
Вважається, щорівномірному розміщенню відповідає коефіцієнт, близький до 2, при скупченості водному пункті – біля відмітки «0», при хаотичному розміщенні – білявідмітки «1».
Таблиця 1.2 ?Дані для розрахунку№ п/п Показник Значення 1 Середня відстань між найближчими поселеннями, км 3,75 2
Площа дослідженої території, м2 20600 3 Кількість поселень 1474
/>
Коефіцієнттериторіальної концентрації населення дорівнює 1,42, це свідчить про те, щонаселення на території області розміщено хаотично.
1.5Діагностика економічного рівня розвитку регіону
Полтавщина відомавидобутком залізної руди, видобутком та переробкою нафти і газу, виробництвомвантажних автомобілів, алмазного інструменту, турбін, трикотажу, шкіряноговзуття, вишуканого одягу, зерна, цукру, олії, кондитерських виробів тощо.Мінеральну воду Миргородського району люблять у всій країні.Сільськогосподарська продукція споживається не тільки в Україні, а йекспортується за кордон.
На часткуПолтавщини припадає 5 відсотків промислового та сільськогосподарськоговиробництва України. Значна частина полтавських товарів експортується. Областьмає можливості для розміщення різноманітних галузей промисловості. На сьогоднітут виробляється 4,8% усієї промислової продукції і 5% сільськогосподарськоговиробництва країни. Деякі галузі промисловості Полтавщини займають провідніпозиції у державі. Так, біля 26% усіх вантажівок, що виробляються в Україні,звідси (Кременчуцький автозавод – КрАЗ); крім того, 18,6% від загальноїкількості електродвигунів і 99,6% газорозрядних ламп.
Міста Кременчук іПолтава є промисловими центрами, у яких сконцентровано біля 70% товарноговиробництва області. Кременчук займає провідне місце в машинобудуванні,насамперед транспортному, енергетиці і паливній промисловості. Для м. Полтавихарактерне машинобудування, харчова, легка промисловість і промисловістьбудівельних матеріалів. [9]
Загалом, валовийрегіональний продукт у 2009 році склав 33629 млн. грн., що складає 3,6%валового внутрішнього продукту та в розрахунку на одну особу, у фактичнихцінах, становив 22337 грн. Аналіз динаміки валового регіонального продукту заостанні роки свідчить про його зростання за підсумками 2006 та 2007 років тапро зменшення протягом 2008, 2009 років. Так, у порівнянних цінах, у відсоткахдо попереднього року він становив 94,9% та 86,8% у 2008 та 2009 рокахвідповідно. [6]
1.6 Діагностикадинамічних якостей регіону
Нині Полтавщина –серед областей-лідерів за результатами аналізу соціально-економічного розвитку.Ефективно працюють промисловість та аграрний сектор. [5]
За 2009 р.підприємствами та організаціями за рахунок усіх джерел фінансування освоєно9395,3 млн. грн. капітальних інвестицій.
Найбільшу питомувагу в обсязі інвестицій у матеріальні активи (82,9%) мали інвестиції восновний капітал (у капітальне будівництво і придбання машин та обладнання),яких за 2009 р. освоєно на 7691,2 млн. грн., що на 22,4% менше проти 2008 р.
Головним джереломфінансування інвестицій в основний капітал, як і раніше, залишаються власнікошти підприємств та організацій, за рахунок яких освоєно 80,4% капіталовкладень.Частка запозичених та залучених коштів, у т.ч. кредитів банків, коштівіноземних інвесторів та інвестиційних фондів, у загальних обсягахкапіталовкладень становила 12,9%, коштів державного та місцевих бюджетів – 2,1%інвестицій.
Найбільшу частку(64,4%) усіх інвестицій в основний капітал у 2009 р. було спрямовано у розвитокоб’єктів промисловості, з них 72,5% – в об’єкти добувної промисловості. [3]
Пріоритетнимигалузями регіону для інвестування є:
— агропромисловийкомплекс;
— підприємствамашинобудування і металообробки;
— промисловістьбудівельних матеріалів;
— підприємствадобувної та переробної промисловості;
— охоронанавколишнього середовища. [8]
Перший квартал2010 року став для Полтавської області призовим – вона стала першою запоказниками соціально-економічного розвитку і третьої за обсягом інвестицій укапітальне будівництво по Україні.
Відновленняпромислового виробництва, а підприємствами області було показано зростанняпонад 120%, найближчим часом зажадає залучення кваліфікованих кадрів робітниківта інженерно-технічних спеціальностей. [1]
1.7Діагностика комплексності господарства регіону
Діагностикакомплексності господарства регіону пов’язана з діагностикою галузевоїструктури. Одним з важливих є показник, що враховує ступінь «самозабезпеченості»регіону:
/>, (1.3)
де /> – рівень комплексності;
/> – валовийпродукт, спожитий регіоном;
/> – частинаспожитого продукту, виробленого в регіоні
/> – зведенийіндекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні;
/> – зведений індекссобівартості аналогічної продукції в країні.
Таблиця 1.3 ?Вихідні дані для розрахунку№ п/п Показник Дані по регіону 1 Валовий продукт, спожитий регіоном, млн. грн. 20605 2 Частина спожитого продукту, виробленого в регіоні, млн. грн. 16484 3 Зведений індекс собівартості одиниці продукції, виробленої в регіоні 0,843 4 Зведений індекс собівартості аналогічної продукції в країні. 0,781
/>
Ступіньсамозабезпеченості регіону становить 86%, тобто регіон на 86% сам забезпечуєсебе господарською продукцією.
1.8 Екологічнадіагностика регіону
У 2009 р. скинутов поверхневі водні об’єкти Полтавської області 182,2 млн. м3, що на19,6 млн. м3 (9,7%) менше, ніж у 2008 р. (за рахунок ВАТ «Полтаварибгосп»– 11,7 млн. м3, філія ДП «Укрриба» Дніпродзержинське – нерестово-вироснерибне господарство» протягом року не працювало і скидів не здійснювало).
Кількістьпідприємств, які скидають недостатньо очищені стічні води, зменшилась. Якщо у2008 р. їх кількість становила 20, то у 2009 р. – 18. ВАТ «Рижівський гранітнийкар’єр», ЗАТ «Кременчуцьке кар’єроуправління «Кварц» та ВАТ «Полтавський ҐЗК»вийшли на нормативну очистку, а комунальне підприємство «Лубниводоканал» погіршилоочистку і протягом 2009 року скидало недостатньо очищені стоки.
За інформаціюХарківської комплексної геологічної партії КП «Південукргеологія», тенденція дозменшення обсягів водоспоживання з підземних джерел протягом останніх роківзберігається. Зокрема, в м. Полтава на водозаборах КППОР «Полтававодоканал»видобуток підземних вод з альб-сеноманського водоносного комплексу у порівнянніз 2008 роком скоротився на 2,3 млн. м3/рік і склав 27,4 млн. м3/рік.
Унаслідокскорочення водоспоживання реєструється поступове підвищення рівнів підземнихвод у головних водоносних горизонтах та комплексах (бучацький,альб-сеноманський), які використовуються для централізованого водопостачання.
У 2009 р. уповітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин від стаціонарних джерел82,44 тис. т. (на 11,01 тис. т або на 11,8% менше, ніж у 2008р. – 93,447 тист.). Обсяги скоротилися через зменшення обсягів виробництва підприємствами.
Щільність викидіввід стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр територіїобласті становила 2867,3 кг, обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку наодну особу області – 54,8 кг, викиди в середньому одним підприємством області –183,6 т. Найбільше забруднення атмосферного повітря здійснюють підприємства з нафтоперероблення, середній викид одним підприємством – 4443,8 т.
Причинаминадмірних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря є значнезабруднення атмосфери автомобільним транспортом, викиди від якого у 2009 р.складають 81,1 тис. т, що становить 44,2% викидів області
За статистичнимиданими протягом 2009 року утворилося 63,9 тис. т відходів І-ІІІ класівнебезпеки, що на 119,4 тис. т менше порівняно з 2008 роком. Найбільше відходівІ-ІІІ класів небезпеки утворилося у містах Кременчуці (46,6 тис. т) та Полтаві(9,2 тис. т).
Промислові відходиПолтавської області розміщуються на 11 спеціалізованих полігонах зберіганняпромислових відходів, які знаходяться на балансі м. Кременчука і м.Комсомольська. Переважна кількість утворюється й накопичується на відвалах ВАТ«Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», що становить близько 97% відзагальної кількості накопичення відходів області.
Станом на 01.04.2010 р. загальна кількість заборонених, невизначених та непридатних хімічних засобівзахисту рослин (ХЗЗР), зокрема пестицидів, що зберігаються в Полтавськійобласті, становила 759,386 тонн. [5]
Розділ 2.Аналіз трудового потенціалу регіонів
Необхіднорозрахувати Кількість трудових ресурсів регіону, які охоплюютьпрацездатне населення у працездатному віці, працюючих пенсіонерів та підлітківі визначаються за формулою:
ТР=Нп-(Пн+ Ін) + (Пп+Мп), (2.1)
де ТР –кількість трудових ресурсів у прогнозному періоді;
Нп – чисельність населення упрацездатному віці;
Пн– непрацюючі пенсіонери упрацездатному віці;
Ін – непрацюючі інваліди І і IIгруп інвалідності у працездатному віці;
Пп– працюючі пенсіонерипенсійного віку;
Мп– працюючі підлітки віком до16 років.
Чисельністьпрацездатного населення(Чп) розраховується як різниця між чисельністю населення упрацездатному віці і кількістю інвалідів І та II груп працездатного віку таосіб, що одержують пенсії на пільгових умовах, тобто:
Чп= Нп-(ПН+ ІН) (2.2)
Рівеньзареєстрованого безробіття(РБ) визначається відношенням чисельності зареєстрованихбезробітних до працездатного населення у працездатному віці (Чпв):
/>, (2.3)
Бн– чисельність зареєстрованихбезробітних.
Чисельністьнезайнятого працездатного населення у працездатному віці:
Чн= ТР — (Зн + 3и + Ув + Бн), (2.4)
деЧн– чисельністьнезайнятого працездатного населення у працездатному віці; Зн – зайняті ународному господарстві;
3и – зайняті в інших сферахекономічної діяльності,
Ув – учні у працездатному віці,які навчаються з відривом від виробництва.
Таблиця 2.1 ?Дані для розрахунку№ п/п Показник Значення 1 Чисельність населення у працездатному віці, чол. 996000 2 Непрацюючі пенсіонери у працездатному віці, чол. 250000 3 Непрацюючі інваліди І і ІІ груп інвалідності у працездатному віці, чол. 93664 4 Працюючи пенсіонери пенсійного віку, чол. 1541 5 Працюючи підлітки віком до 16 років, чол. 979 6 Чисельність зареєстрованих безробітних, чол. 61100 7 Зайняті у народному господарстві, чол. 285400 8 Зайняті в інших сферах економічної діяльності, чол. 195000 9 Учні у працездатному віці, що навчаються з відривом від виробництва, чол. 69700
Кількістьтрудових ресурсів розрахуємо за формулою 2.1:
ТР=891700-(17498+58234)+(149000+898)= 965866 чол.
Чисельністьпрацездатного населення розрахуємо за формулою 2.2:
Чп=891700-(17498+58234)= 815968 чол.
Рівеньзареєстрованого безробіття розрахуємо за формулою 2.3:
РБ=35500/815968 =0,044
Чисельністьнезайнятого працездатного населення у працездатному віці розрахуємо за формулою2.4:
Чн=965866-(647100+63758+68400+35500)=151108чол.
Складемо баланструдових ресурсів: