Європейської інтеграції україни н А К А З

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ Н А К А З 11.07.2003 N 185 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за N 628/7949 Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами { Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства економіки N 259 ( z1011-05 ) від 29.08.2005 N 309 ( z1174-06 ) від 09.10.2006 N 21 ( z0089-08, z0096-08 ) від 25.01.2008 } Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833 ( 833-2006-п ) “Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення” Н А К А З У Ю:{ Преамбула в редакції Наказу Міністерства економіки N 21 ( z0089-08 ) від 25.01.2008 } 1. Затвердити Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, що додаються. 2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства зовнішніх економічних зв’язків України від 28.12.94 N 237 ( z0009-95 ) “Про затвердження Правил продажу продовольчих товарів”. 3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Державного секретаря Кабана П.С. Виконуючий обов’язки Міністра В.Першин ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 11.07.2003 N 185 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 липня 2003 р. за N 628/7949 ПРАВИЛА роздрібної торгівлі продовольчими товарами { У тексті слово “покупець” в усіх відмінках та числах замінено словом “споживач” у відповідних відмінках та числах згідно з Наказом Міністерства економіки N 21 ( z0096-08 ) від 25.01.2008 } I. Загальні положення 1. Ці Правила регламентують порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу і продаж продовольчих товарів через роздрібну торговельну мережу, а також визначають вимоги в дотриманні прав споживачів щодо якості й безпеки товару та рівня торговельного обслуговування. Правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, алкогольними напоями та тютюновими виробами регулюються окремими правилами. 2. Правила поширюються на всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють на території України роздрібний продаж продовольчих товарів. 3. Роздрібний продаж продовольчих товарів здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, підприємства з універсальним асортиментом продовольчих товарів, магазини “Товари повсякденного попиту” системи споживчої кооперації, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом непродовольчих товарів, стаціонарну дрібнороздрібну торговельну мережу (палатки, кіоски, торговельні автомати), пересувну торговельну мережу (автомагазини, автопричепи, візки, лотки, бочки, цистерни тощо), склади-магазини, заклади (підприємства) громадського харчування. Продаж продовольчих товарів здійснюється за методом самообслуговування, за попереднім замовленням споживачів (у магазині, за допомогою телефону, персонального комп’ютера, інших технічних засобів зв’язку), шляхом індивідуального обслуговування споживачів. 4. Суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний забезпечити стан торговельних приміщень для роздрібного продажу продовольчих товарів відповідно до вимог санітарно-гігієнічних, технологічних, протипожежних норм і правил щодо приймання, зберігання та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини, належного зберігання матеріальних цінностей, створення умов для використання реєстраторів розрахункових операцій. 5. Режим роботи торговельного об’єкта встановлюється суб’єктом господарювання самостійно, а у випадках, передбачених законодавством, за погодженням з органами місцевого самоврядування. { Пункт 5 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 ( z1174-06 ) від 09.10.2006 } 6. Торговельно-технологічне обладнання, що використовується під час роздрібного продажу продовольчих товарів, повинно забезпечувати збереження їх якості й товарного вигляду протягом усього терміну їх реалізації. Забороняється приймати, зберігати та продавати продовольчі товари, що швидко псуються, без використання холодильного обладнання. 7. Засоби вимірювальної техніки, які використовуються під час продажу товарів, повинні бути в справному стані, мати повірочне тавро територіального органу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики і проходити періодичну повірку в установленому порядку. { Абзац другий пункту 7 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства економіки N 21 ( z0096-08 ) від 25.01.2008 } 8. Транспортні засоби для перевезення харчових продуктів повинні мати санітарний паспорт, бути чистими, у справному стані. Кузов автомашини повинен мати спеціальне покриття, що легко піддається миттю. 9. Працівники, що здійснюють транспортування, зберігання і продаж продуктів харчування (будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною в їжу або для пиття), повинні мати спеціальну освіту (підготовку), вони підлягають обов’язковому медичному огляду. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку встановленого зразка. Працівники суб’єкта господарської діяльності, які не пройшли медичне обстеження, до роботи не допускаються. Працівники суб’єкта господарської діяльності повинні бути одягнені у формений чи інший одяг, що відповідає санітарним вимогам. 10. Суб’єкт господарської діяльності повинен мати санітарні правила, зареєстрований санітарний журнал, особисті медичні книжки працівників, асортиментний перелік товарів, що реалізуються. { Пункт 10 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 ( z1174-06 ) від 09.10.2006 } 11. Усі харчові продукти і продовольча сировина в суб’єкта господарської діяльності повинні бути з документами, наявність яких передбачена чинними нормативно-правовими актами. Харчові продукти і продовольча сировина, які надходять у торговельну мережу, повинні відповідати вимогам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів і нормативних документів щодо показників якості та безпеки харчових продуктів, упаковки, маркування, транспортування, приймання і зберігання. Суб’єкт господарської діяльності повинен реалізовувати харчові продукти, які підлягають обов’язковій сертифікації, за умови наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідні харчові продукти. ( Пункт 11 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства економіки N 259 ( z1011-05 ) від 29.08.2005 ) 12. Неякісні та небезпечні харчові продукти і продовольча сировина підлягають вилученню з обігу в порядку, установленому Законом України “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції” ( 1393-14 ). До неякісних належать харчові продукти і продовольча сировина, якісні показники та споживчі властивості яких не відповідають зазначеним у нормативному документі чи нормативно-правовому акті, а також такі, якість яких знизилась унаслідок порушення маркування; порушення чи деформування тари та окремих одиниць упаковки (крім бомбажних консервів); наявності сторонніх запахів, ознак замокання, що не становлять загрози для споживачів; наявності сторонніх домішок чи предметів, що можуть бути видалені. Вилучені з обігу неякісні харчові продукти і продовольча сировина (крім харчових продуктів, що швидко псуються і термін придатності яких не перевищує 30 діб) можуть бути повернуті в обіг у разі приведення їх у відповідність до встановлених вимог шляхом сортування, очищення, повторного маркування, зміни цільового призначення зазначеної продукції, промислової переробки тощо. До небезпечних належать харчові продукти і продовольча сировина, показники безпеки яких не відповідають установленим в Україні для даного виду продукції, а також харчові продукти і продовольча сировина, споживання яких пов’язане з ризиком для здоров’я і життя людини, зокрема фальсифіковані, контрабандні, безхазяйні харчові продукти і продовольча сировина, а також такі, що не можуть бути належним чином ідентифіковані, на які відсутні супровідні документи виробника (власника), що підтверджують їх походження, або документи, що підтверджують їх якість і безпеку; термін придатності до споживання (використання) яких закінчився; виготовлені із застосуванням не дозволених в установленому порядку компонентів, харчових добавок, матеріалів, технологій тощо; з явно вираженими ознаками псування та пошкодження гризунами чи комахами. Небезпечні та неякісні харчові продукти і продовольча сировина, які неможливо повернути в обіг, підлягають утилізації або знищенню в порядку, установленому законодавством. 13. Не допускаються до продажу фасовані вітчизняні та імпортні харчові продукти, етикетування яких не відповідає Законам України “Про безпечність та якість харчових продуктів” ( 771/97-ВР ) та “Про захист прав споживачів” ( 1023-12 ) і відповідним нормативним документам та/або технічним регламентам на продукцію. Етикетування нефасованих харчових продуктів здійснюється державною мовою України в порядку, встановленому нормативними документами та/або технічними регламентами для певних харчових продуктів.{ Пункт 13 розділу I в редакції Наказу Міністерства економіки N 21 ( z0096-08 ) від 25.01.2008 } 14. Реалізація харчових продуктів на підприємствах роздрібної торгівлі дозволяється тільки протягом термінів їх придатності до споживання, що визначені нормативними документами для певних видів продуктів. 15. Працівники суб’єкта господарської діяльності зобов’язані надати споживачу необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про товари, а також на вимогу споживача – документи, якими підтверджуються їх якість і безпека, а також ціна товарів. 16. Суб’єкт господарської діяльності повинен забезпечити інформування споживачів про роздрібні ціни в грошовій одиниці України за допомогою ярликів цін (цінників) на зразках товарів, які оформляються відповідно до Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства, затвердженої наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 04.01.97 N 2 ( z0004-97 ) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.97 за N 4/1808.{ Пункт 16 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки N 21 ( z0096-08 ) від 25.01.2008 } 17. Споживач має право перевірити точність ваги відпущеного товару. Контрольно-вимірювальні прилади повинні розміщуватися на видному і доступному для споживачів місці. 18. У разі придбання споживачем неякісних продовольчих товарів продавець зобов’язаний замінити їх на якісні товари або повернути споживачу сплачені ним гроші згідно з вимогами Закону України “Про захист прав споживачів” ( 1023-12 ). 19. Суб’єкт господарської діяльності в торговельному залі магазину на видному та доступному для споживачів місці повинен обладнати куточок споживача, де розміщуються: Книга відгуків та пропозицій встановленого зразка, витяги з цих Правил, адреси та номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, інша необхідна інформація. 20. Суб’єкт господарської діяльності при здійсненні продажу продовольчих товарів повинен керуватися та дотримуватися вимог Законів України “Про захист прав споживачів” ( 1023-12 ), “Про споживчу кооперацію” ( 2265-12 ), “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” ( 4004-12 ), “Про безпечність та якість харчових продуктів” ( 771/97-ВР ), “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” ( 265/95-ВР ), Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833 ( 833-2006-п ), цими Правилами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють торговельну діяльність. { Пункт 20 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 ( z1174-06 ) від 09.10.2006 } 21. За порушення цих Правил суб’єкти господарської діяльності та їх працівники несуть відповідальність згідно із законодавством. 22. Контроль за дотриманням цих Правил здійснюється в установленому законом порядку. Суб’єкт господарської діяльності повинен мати Журнал реєстрації перевірок установленого зразка. { Абзац другий пункту 22 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства економіки N 309 ( z1174-06 ) від 09.10.2006 } II. Особливості продажу окремих груп товарів 1. Хліб і хлібобулочні вироби 1.1. Суб’єкт господарської діяльності для приймання хліба і хлібобулочних виробів обладнує розвантажувальні площадки і механізовані рампи, вантажно-розвантажувальні прорізи з навісами, які захищають продукцію від атмосферних опадів. 1.2. Для збереження якості хліба і хлібобулочних виробів суб’єкт господарської діяльності оснащує приміщення спеціальним обладнанням (закриті шафи, підтоварники, стаціонарні й пересувні стелажі, контейнери, столи для нарізання хліба, хліборізки) та основним інвентарем (ножі, щипці, лопатки, виделки тощо для самостійного відбору споживачами товару, а також покривала і чохли із тканини або полімерних плівок для накриття продукції), дозволеним центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я. Здійснюючи продаж тортів і тістечок, необхідно мати холодильне устаткування. 1.3. Кожна партія продукції повинна супроводжуватися документами про якість і безпеку, у яких зазначаються дата виготовлення та година виймання хліба з печі, від якої відраховується термін придатності. 1.4. Забороняється перевантажувати хліб і хлібобулочні вироби з лотків у ящики, корзини навалом. 1.5. Забороняється зберігати хліб і хлібобулочні вироби навалом, а також установлювати обладнання з хлібом на відстані менше ніж 35 см від підлоги в підсобних приміщеннях і 60 см – у торговельному залі. Не допускається зберігання хліба разом з товарами, які мають різкий і сильний запах. 1.6. Шафи для зберігання хліба і хлібобулочних виробів необхідно щодня провітрювати протягом 1-2 годин і не менше одного разу на тиждень промивати теплою водою з милом і протирати 1-відсотковим розчином оцтової кислоти з подальшим просушуванням. Покривала і чохли з полімерних плівок необхідно провітрювати і просушувати щодня, а в разі забруднення промивати теплою водою. Металевий інвентар ретельно промивається гарячою водою і насухо витирається. 1.7. Нестандартні, а також вилучені з продажу вироби повертають постачальнику в узгоджені терміни згідно з договором. Залишки хліба, сухарні та хлібні крихти, випадково забруднені вироби збирають у місткості з написом “санітарний брак” і здають у встановленому порядку. 1.8. У разі виявлення ознак захворювання на картопляну хворобу суб’єкт господарської діяльності зобов’язаний негайно повідомити про це виробника та органи санітарного нагляду, уражені вироби зняти з продажу і знищити згідно із санітарними правилами і складеним у встановленому порядку актом, а обладнання ретельно вимити. Обладнання, де зберігалися вироби, які “захворіли” на картопляну хворобу, підлягає спеціальній санітарній обробці. 1.9. Суб’єкт господарської діяльності протягом усього робочого дня повинен забезпечити безперебійний продаж хліба і хлібобулочних виробів. 1.10. Хліб і хлібобулочні вироби можуть перебувати в продажу (при температурі не менше 6 град.C і відносній вологості 75% + + 5%) після виймання з печі не більше: 36 годин – хліб із житнього і житньо-пшеничного обійного і житнього обдирного борошна, а також із суміші пшеничного і житнього сортового борошна, упакований – не більше 72 годин; 24 години – хліб із пшенично-житнього і пшеничного обійного борошна, хліб і хлібобулочні вироби масою понад 200 грамів із сортового пшеничного, житнього сіяного борошна; упакований – не більше 48 годин; 16 годин – дрібноштучні вироби масою 200 грамів і менше (включаючи бублики); упакований – не більше 32 годин. Після закінчення цих термінів продаж хліба і хлібобулочних виробів забороняється, хліб підлягає вилученню з продажу. 1.11. Забороняється продаж хліба з наявністю плісені, сторонніх домішок, непромісів, розпливчастої форми, блідою або підгорілою шкоринкою. 1.12. У разі відпуску хліба і хлібобулочних виробів продавцем, а також у разі самостійного відбору виробів споживачами необхідно користуватися щипцями, ложечками, лопатками, виделками або смужками чистого паперу. Забороняється відпуск неупакованого хліба і хлібобулочних виробів працівниками, які проводять розрахунки за готівку (приймають гроші). 1.13. Штучний хліб і хлібобулочні вироби масою 0,5 кг і більше на замовлення споживачів дозволяється розрізати на дві-чотири рівні частини і продавати без зважування. 1.14. Суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж хліба і хлібобулочних виробів, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) інші продовольчі товари: кондитерські вироби, цукор, чай, каву, какао, борошно, крупи, макаронні вироби, сухі продукти дитячого харчування і харчові концентрати, а в магазинах, які мають кафетерії, – гарячі напої (чай, каву, какао, молоко), борошняні кондитерські вироби, цукерки тощо. 1.15. У разі відсутності в певній місцевості стаціонарних підприємств торгівлі продаж хліба і хлібобулочних виробів дозволяється із спеціалізованого транспорту та лотків тільки в упакованому вигляді. 2. Кондитерські вироби і мед 2.1. Суб’єкти господарської діяльності здійснюють приймання кондитерських виробів за якістю, маркуванням, кількістю місць і вагою. Штучні кондитерські вироби підлягають вибірковій перевірці на відповідність ваги однієї штуки даним на етикетці. Перевірку якості кондитерських виробів проводять за органолептичними показниками: зовнішній вигляд, форма, стан поверхні та глазурі, візерунок, запах, консистенція. Прийманню не підлягають такі кондитерські вироби: деформовані, забруднені, з невластивим запахом та сторонніми домішками, неприємним присмаком, плямами на поверхні, мокрою липкою поверхнею, сірим нальотом (на виробах, глазурованих шоколадом), грубою зацукрованою консистенцією. Крім того, не приймаються підгорілі борошняні кондитерські вироби, з розпливчастим візерунком, помадною глазур’ю, що відстає від поверхні виробів, начинкою, яка виступає за край виробу, із закалом, непромісом і мед з ознаками бродіння, спінення, кислого смаку, з вологістю понад 21 відсоток та іншими дефектними ознаками, а також фальсифікований. Суб’єкти господарської діяльності зобов’язані приймати та реалізовувати ваговий мед за наявності документів про якість та безпеку щодо відповідності його вимогам ГОСТ 19792-97 “Мед натуральний. ТУ”. Забороняється в процесі приймання кремових кондитерських виробів перекладення тістечок з кремом з лотків постачальника в тару магазину, а також реалізація їх за методом самообслуговування. Забороняється приймання тортів, не упакованих поштучно в стандартні картонні коробки. 2.2. Кондитерські вироби і мед зберігають у приміщеннях при температурі не більше ніж +18 град.C і відносній вологості 70-75%, а торти і тістечка – в охолоджувальних шафах при температурі 0 град.C … +5 град.C. Забороняється зберігання кондитерських виробів поруч з товарами, які передають вологу або мають специфічний запах. 2.3. Терміни та умови реалізації кондитерських виробів повинні відповідати вимогам нормативних документів. 2.4. Перед подачею кондитерських виробів до торговельного залу перевіряють їх якість, наявність необхідного інвентарю для продажу кондитерських виробів і пакувального матеріалу. У торговельному залі кондитерські вироби розміщують за видами і сортами: вагові карамель, драже, цукерки в обгортці висипають в ящики і касети прилавків і пристінних шаф; вагові печиво, вафлі, м’які цукерки, фруктово-ягідні та шоколадні вироби розкладають на внутрішніх полицях прилавків у тарі постачальника (ящиках, коробках, касетах); тістечка, рулети, кекси виставляють на прилавках у фабричних лотках і на листах; торти і тістечка з кремовим або фруктовим оздобленням розміщують в охолоджувальних шафах і вітринах; фасовані кондитерські вироби виставляють на полицях шаф, прилавках, гірках, у тарі-обладнанні; кондитерські вироби без обгорток викладають у вазах, на блюдах. Забороняється виставляти у віконних вітринах натуральні кондитерські вироби. 2.5. Продаж кондитерських виробів проводять у попередньо розфасованому вигляді, поштучно, а також шляхом зважування в присутності споживача. До продажу поштучно дозволяються сорти цукерок, які мають фабричну упаковку. 2.6. Відпуск товарів, що не мають фабричної упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у чистій тарі (пакетах, коробках, папері) з обов’язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю. 2.7. Забороняється продаж відходів (крихт) кондитерських виробів. 2.8. Суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж кондитерських виробів, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) інші продовольчі товари: каву, чай, какао, кавові напої, мед, варення, повидло, джем, цукор, хлібобулочні вироби. 3. Крупи, макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор та кухонна сіль 3.1. При надходженні круп’яних, борошняних та інших сипучих товарів на підприємство роздрібної торгівлі суб’єкти господарської діяльності обов’язково звертають увагу на стан їх перевезення. Продукти мають бути надійно захищеними від атмосферних опадів та іншого зовнішнього впливу. 3.2. Вагові сипучі товари та макаронні вироби приймають за кількістю місць і вагою нетто кожного з них. Одночасно перевіряють стан зовнішньої тари, наявність маркування, відповідність виду та якості товару даним, що зазначені в супровідних документах про якість і безпеку, на маркувальних ярликах, товарних етикетках. Штучні товари (одиниці розфасовки) перевіряють за станом упаковки, на наявність етикеток та за вагою. 3.3. Сипучі товари (крупи, борошно, цукор, крохмаль та інші) мають бути сухими, без грудочок, однорідними за кольором, з блиском і смаком, властивими для кожного виду та сорту. Макаронні вироби мають бути правильної форми, однорідними за кольором, без тріщин, крихт, з гладкою або трохи шорсткою поверхнею. 3.4. Прийманню не підлягають круп’яні, борошняні та інші сипучі товари, супровідні документи на які оформлені з порушеннями, намоклі, забруднені, пошкоджені гризунами та шкідниками, з пошкодженою упаковкою та порушеннями технології виготовлення (з невідповідними кольором чи смаком, з невластивим присмаком, запахом та сторонніми домішками), з наявністю домішок іншого виду або ґатунку, термін реалізації яких минув, без маркування та етикеток. 3.5. Крім того, прийманню не підлягають за властивими дефектними ознаками: крупа – з гірким або кислим присмаком, затхлим, пліснявим або іншим невластивим запахом, уражена шкідниками (для пшона та вівсяної крупи допускається слабкий специфічний присмак гіркоти, що властивий цим видам круп); борошно, що хрустить на зубах, плісняве, затхле, з гірким присмаком, засмічене; макаронні вироби, не однорідні за кольором, з ознаками непромісу, з гірким або кислим присмаком, затхлим, пліснявим запахом, у яких уміст лому та крихт перевищує допустимі норми; крохмаль вологий, без хрусту, несвіжий, недостатньо промитий, без характерного блиску, з цятками на поверхні, що перевищують допустимі норми; цукор несипкий, липкий, з грудками непробіленого цукру, вологість якого перевищує 0,15 відсотка; кухонна сіль вогка або закам’яніла. 3.6. Зберігають макаронні вироби, борошно, крохмаль, цукор і кухонну сіль у сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, не уражених амбарними шкідниками, без різких коливань температури, що не перевищує +20 град.C, при відносній вологості повітря не більше ніж 70 відсотків. Цукор і крупи ізолюють від сильно пахучих, а також вологих продуктів. Сіль зберігається окремо від усіх інших продуктів. 3.7. Вагові товари в мішках викладають на підтоварниках штабелем висотою не більше ніж 8 – 10 мішків на відстані не менше ніж 20 см від стін і 15 см від підлоги. Розфасовані товари, що зберігаються в контейнерах, розміщують на відстані не менше ніж 20 см від стін. У разі зберігання більше двох тижнів мішки з борошном перекладають для запобігання злежанню і зігріванню. 3.8. Терміни та умови реалізації круп, макаронних виробів, борошна, кухонної солі повинні відповідати вимогам нормативних документів. 3.9. До торговельного залу повинні надходити попередньо перевірені та підготовлені до продажу товари. Їх відпускають як у розфасованому вигляді, так і шляхом зважування в присутності споживача. 3.10. Вагові товари відбирають у присутності споживача спеціальними для кожного товару совками (для солі – дерев’яними) та відпускають у чистому пакувальному матеріалі (пакетах, папері). Забороняється добавляти до покупки відходи від продажу сипучих товарів і макаронних виробів (крихти, пил, змет) і домішки іншого ґатунку. 3.11. Суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж круп, макаронних виробів, борошна, цукру та кухонної солі, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) інші продовольчі товари: крохмаль, харчові концентрати, дріжджі, фруктові та овочеві консерви, рослинні олії, прянощі, приправи, чай, каву, какао. 4. М’ясо і м’ясопродукти 4.1. Суб’єкти господарської діяльності приймають потушне м’ясо у відрубах за кількістю туш, напівтуш чи четвертин і вагою нетто кожної з них. Одночасно перевіряють наявність тавра ветеринарного нагляду, свіжість м’яса, правильність розбирання та боїнського оброблення, відповідність угодованості накладеному тавру, ступінь охолодження. 4.2. М’ясо і м’ясопродукти фасовані перевіряють за станом упаковки, відповідності виду тварин, сорту і категорії вгодованості даним, що вказані на етикетці порції (упаковки). 4.3. Не приймають м’ясо і м’ясопродукти, супровідні документи на які оформлені з порушеннями (у тому числі щодо якості та безпеки), недоброякісні, без тавра ветеринарного нагляду, забруднені, пошкоджені гризунами та шкідниками, з неякісною технологічною обробкою, наявністю льоду або снігового нальоту, з ознаками повторного заморожування, із зміненим кольором, ознаками несвіжості (кислим, затхлим, гнилим та невластивим запахом; з наявністю слизу, плісені, цвілі, з позеленінням, ослизненням). На кожну партію (тушу) продовольчої сировини, призначеної для реалізації на підприємствах роздрібної торгівлі в межах адміністративного району, крім документа, що підтверджує їх якість і безпеку, повинна бути ветеринарна довідка, а для реалізації в межах України – ветеринарне свідоцтво. 4.4. Крім того, прийманню не підлягають за властивими дефектними ознаками: м’ясо з неправильним розбиранням по хребту, погано обезкровлене, зі згустками крові, з наявними залишками внутрішніх органів, бахромок, із зачистками і зривами підшкірного жиру понад допустимі норми; субпродукти, не розсортовані за видами, заморожені у вигляді блоків (язики, мозок, нирки), погано оброблені, із залишками інших тканин (нирки – із сечоводами; печінка – із зовнішніми кровоносними судинами і жовчним міхурем, великими лімфовузлами, ноги – за наявності щетини або шерсті); м’ясо птиці з непотрошеними тушками (крім дичини), з неналежною обробкою (залишки пуху, пір’я, пеньків, саден, наявність розривів шкіри понад допустимі норми, а також синців, викривлення спини і грудної кістки); ковбасні вироби з в’язками батонів, що не відповідають відповідному виду виробів, неналежним маркуванням, пошкодженнями оболонки, забрудненою та вологою поверхнею батонів, з напливами фаршу над оболонкою, крихкою консистенцією, ознаками злипання, з наявністю шпику жовтого кольору в ковбасах вищого ґатунку, а також понад допустимі норми у виробах 1-го і 2-го гатунку, з сірими плямами на розрізі; з бульйонними і жировими набряками понад допустимі норми, блідо-сірого кольору, недоварені; копченості з неправильно розібраними тушами, з висмиками м’яса і жиру, за наявності бахромок і залишків щетини, сірих і зелених плям у розрізі, непроварені, непрокопчені; м’ясні напівфабрикати з деформацією форми, пошкодженою упаковкою та порушенням правил укладки, без етикеток, зі зміненим кольором, з консистенцією, що не відповідає ступеню готовності, з порушеннями ваги порції; консерви без етикеток, у немаркованих, іржавих, деформованих, з порушеною герметичністю і бомбажних банках; топлені жири з різким невластивим запахом, дуже зміненим кольором, прогірклі. 4.5. Терміни, умови зберігання та реалізації м’яса і м’ясопродуктів повинні відповідати вимогам нормативних документів. 4.6. Прийняті м’ясо і м’ясопродукти розміщують на короткострокове зберігання негайно при температурі охолодження не вище ніж +8 град.C, а для швидкопсувних – не вище ніж +6 град.C. Кожний вид виробів має свої (окремі) терміни і режим зберігання. 4.7. Перед продажем заморожене м’ясо попередньо розморожують до температури -6 град.С у товщі м’язів біля кісток на глибині 6 см. Потушне м’ясо розбирають на сортові відруби відповідно до схем розбирання для кожного виду тварин. Усі інші м’ясопродукти сортують за видами, категоріями, сортами. 4.8. М’ясо птиці звільняють від тари, паперової обгортки і тампонів. 4.9. Напівфабрикати, кулінарні вироби перекладають на лотки, блюда, листи. 4.10. Поверхні ковбасних виробів і копченостей протирають рушником, кінці оболонки зрізають, видаляють обв’язки, обвітрені зрізи зачищають. М’ясні хліби, шинку у формі, варені й варено-копчені окороки та інші вироби, що випускаються загорнутими в целофан або пергамент, подають на робочі місця у загорнутому вигляді. Обгортку цих виробів знімають безпосередньо під час продажу (перед нарізуванням). 4.11. Шпик зачищають від солі, а жири – від пожовклого верхнього шару. 4.12. Попереднє фасування ковбас і копченостей передбачається в обсягах потреби не більше одного дня реалізації, а м’яса і сирих м’ясопродуктів – 2-3 годин. 4.13. Підготовлені до продажу м’ясо і м’ясопродукти подають до торгового залу на робоче місце, де розміщують за видами і ґатунками в охолоджувальних прилавках і шафах. Сирі м’ясопродукти розміщують окремо від інших товарів. 4.14. М’ясо і м’ясопродукти відпускають споживачам тільки в зачищеному стані, належному товарному вигляді, без зайвих, непередбачених технологічних матеріалів і відходів нехарчового призначення. 4.15. При продажу м’яса із сортових відрубів (м’ясо з кісткою) уміст кісток у шматку не повинен перевищувати загального відсотка вмісту кісток у сортовому відрубі, установленому за категорією вгодованості для кожного виду м’яса (розбирання проводиться згідно із схемами розрубування для яловичини, свинини, баранини тощо, які вивішують на видному місці в торговельному залі). Розбирання – це встановлений порядок розпилювання, розрубування, розрізування і відділення кісток, шкури, сухожилля, плів тощо до одержання сортових шматків, придатних для харчового використання за призначенням. 4.16. Здійснюючи продаж м’яса і м’ясопродуктів без нарізування, за згодою споживача додають не більше двох доважків, що не перевищують 10 відсотків загальної маси покупки. Доважки повинні відповідати сорту і якості товару, що відпускають. 4.17. М’ясо птиці продають цілим або розрубленим: курей, качок – на дві половини вздовж тушки, а гусей та індичок – на 2, 4, 6 і 8 частин. Відібраний товар спочатку показують споживачеві, а потім зважують. 4.18. Сирокопчені окісти розрубують згідно з порядком розбирання свинини для торгівлі без відокремлення шкури і кісток. 4.19. Копчено-варені, знежирені, варені, закопчені та варено-копчені окісти розрубують і нарізають в установленому для кожного з цих виробів порядку і продають без кісток, шкури і хрящів. 4.20. Рулети, шинку, буженину, карбонад, бекон, корейку, грудинку нарізають в установленому для кожного з цих виробів порядку. 4.21. На замовлення споживача продавець зобов’язаний нарізати ковбасу, копченості, шинку та інше, додержуючись санітарно-гігієнічних правил. Нарізані шматки викладають на чистий посуд або пакувальний папір за допомогою ножа або виделки. 4.22. На замовлення споживача в його присутності здійснюють приготування фаршу за прилавком лише з м’яса, придбаного на цьому підприємстві. М’ясорубки та посуд перед приготуванням ретельно промивають. 4.23. Кулінарні вироби, напівфабрикати (неупаковані), фарш відпускають за допомогою спеціальних лопаток, окремих для кожного товару. 4.24. Суб’єкти господарської діяльності, які здійснюють продаж м’яса і м’ясопродуктів у сирому вигляді, можуть додатково продавати у відокремлених місцях (відділах, секціях) вироби з м’яса та супутні товари: ковбасні вироби, м’ясокопченості, напівфабрикати м’ясні усіх видів, кулінарні вироби, консерви м’ясні, м’ясо-рослинні, салобобові, жири топлені, спеції, прянощі та соуси в розфасованому вигляді (майонез, гірчицю, хрін, томат-пасту тощо). 5. Молоко, молокопродукти, майонез, морозиво, харчові жири, сири, яйця курячі харчові 5.1. При надходженні продукції на підприємство роздрібної торгівлі обов’язково звертають увагу на стан її перевезення. Загустілі м’які кисломолочні вироби, молоко повинні бути охолодженими. Температура в товщі морозива не повинна перевищувати: -10 град.C – для загартованого морозива великої маси та -12 град.C – для дрібноштучного; для м’якого морозива – не вище -5 град.C … -7 град.C. Перевезення молокопродуктів здійснюється тільки спеціалізованими транспортними засобами. 5.2. Прийманню не підлягають молокопродукти, доставлені з порушенням умов транспортування, які впливають на строки зберігання та стан якості. 5.3. Молоко, харчові жири та інші молокопродукти приймають за кількістю місць і вагою нетто. Одночасно перевіряють свіжість продукту, ступінь термообробки (холодом, теплом), дату і годину виготовлення,