План
Вступ
1 Походження грошей
2. Суть та функції грошей
3. Види грошей
2. Кредитні гроші
4. Еволюція грошей у XX ст.
Висновки
Cписок використаної літератури
Вступ
У ринковій економіці грошам належить визначнемісце. Вони забезпечують життєдіяльність суб”єктів держави, огортаючи всіклітини системи виробничих відносин.
Справді, величезна кількість людей у світіщоденно розраховуються грошима за придбані товари чи послуги. Проте не кожналюдина задумується про те, яке важливе значення мають гроші. А вони необхіднідля функціонування економіки, оскільки саме гроші можуть привести в рухфінансовий механізм, здатний забезпечити розвиток виробничих сил.
Отже, будучи предметом попиту, гроші впливаютьна ринок товарів і послуг. Стан грошового обігу може привести до змін умовекономічної рівноваги. Так, при інфляції люди по-іншому підходять до розподілусвоїх доходів між заощадженням і споживанням, ніж у періоди стабілізації цін.
Особливого значення вивчення грошей набуваєдля розуміння функціонування ринкової системи економіки. Оскільки Україна йдедо ринкової економіки сучасного типу, регулююча економічна роль державидостатньо велика, то гроші, грошовий обіг є головними інструментами в механізмідержавного регулювання, який веде до економічного і соціального прогресу.
Метою моєї курсової роботи є в межах запропонованогообсягу розглянути основні питання, що стосуються еволюції грошей з економічноїточки зору.
Основна частина роботи складається з трьохрозділів, присвячених розкриттю суті і функцій грошей, їх походженню і розвитку,основним концепціям грошей. Окрім того, я вважаю за доцільне ознайомити з новоювалютою євро, на яку великі надії покладають наші сусіди — розвинуті країниЗахідної Європи. У роботі я намагався простежити проблеми розвитку грошовихвідносин, як у світовій теорії і практиці, так і у вітчизняній. З цією метоюопрацював ряд наукових досліджень і праці зарубіжних та українських економістів.
1 Походження грошей
Гроші — це одне з найвеличніших досягненьлюдства. Їх виникнення пов”язане з 7-8 тис. до н. е., коли у древніх племенз”явились залишки якихось продуктів, які можна було б обміняти на інші такі жпродукти в яких була потреба. Історично як засіб полегшення обмінувикористовувались каміння, худоба, шматки металів чи інші предмети, якіотримали загальне визнання у продавців та покупців як засіб обміну. Тобто все,що визнавало суспільство в якості обігу, — це і були гроші.
Існування грошей таке ж давне, як існуваннясамої людської цивілізації. Зокрема, монети із неблагородних металів сталивикористовуватись в обігу у міру того, як росла вартість золота. Згодомз”явились повноцінні гроші, виготовлені з паперу. Уперше паперові грошівинайшли китайці. Їх почали друкувати у 812 році н. е. У XV — XVIII ст. гроші,виготовлені з паперу, появились у Європі і так широко розповсюдились іприжились, що стали основним замінником повноцінних грошей.
В економічній науці традиційно виділяються двіосновні концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна.
Раціоналістична концепція виходить з того, що гроші виникли як результат певної раціональноїугоди між людьми, через необхідність виділення спеціального інструмента дляобслуговування сфери товарного обігу і підвищення ефективності їїфункціонування. Прихильником цієї концепції був Аристотель.
Еволюційна концепція підкреслює об”єктивний характер виникнення грошей, які виділяються іззагальної товарної маси, оскільки вони найбільш придатні для виконанняфункціональної ролі грошового товару. Прихильник еволюційної концепції — А. Сміт.
Найпростішою формою обміну з економічної точкизору є бартер. Бартер — безпосередній обмін одного товару на інший, чиоднієї послуги на іншу.
На цьому процес грошового розвитку незакінчився. Потрібен був такий товар-еквівалент, який б забезпечувавфункціонування національних і міжнародних обмінів. Роль такого еквівалента,який став грошима, закріпилась за золотом і сріблом. Така система, в який рользагального еквівалента відіграє золото і срібло називається біметалічною.
На початку XIX ст. в Великобританій, Голландіїі Німеччині існувала монометалічна (золотогрошова система), в якій рользагального еквівалента відігравало золото. Але вже починаючи з часу Першоїсвітової війни золото почало витіснятись спочатку з внутрішнього, а пізніше зміжнародного обігу. Почався процес так званої демонетизації, що власне іозначає припинення виконання золотом ролі грошей.
Епоху товарних грошей змінила епоха паперовихгрошей. Вони виявились дуже зручним загальним еквівалентом, який мав значніпереваги порівняно з попередніми. Сучасні паперові гроші не є повноцінними, якзолото, вони мають зміст тільки тоді, коли виконують певні функції.2. Суть та функції грошей
Для того, щоб краще зрозуміти суть грошей,потрібно уяснити їхню роль. У зв”язку з цим прийнято вважати, що найкращеекономічна суть грошей проявляється в їх функціях.
Традиційно в економічній науці виділяють п”ятьосновних функцій грошей:
1) міра вартості;
2) засіб обігу;
3) засіб платежу;
4) засіб нагромадження;
5) світові гроші.
Цих п”ять функцій грошей у їх системнійєдності становлять реальне функціонування грошової маси.
Функція грошей як міри вартості проявляється через вимір грошової вартості (ціни) товарів. Безкількісної визначеності вартості в ціні товару неможливе ринкове господарство йеквівалентний товарний зв”язок між товаровиробниками.
Для забезпечення виконання грошима функціїміри вартості держава у законодавчому порядку впроваджує масштаб цін,встановлюючи певну грошову одиницю розрахунків — національну валюту. Масштабцін відіграє важливу технічну роль при виконанні грішми функції міри вартості.
Гроші як засіб обігу. У цій функції гроші відіграють роль тимчасового посередника при обмінітоварів. У сфері товарного обігу при купівлі-продажу товарів гроші (готівкою абона банківському
рахунку) обов”язково повинні бути в наявності.Функцію засобу обігу виконують реальні гроші.
Акт реалізації товару на ринку або актперетворення товару в гроші — центральний, найважливіший у ринковомугосподарстві. Процес товарно-грошового обміну здійснюється за формулою: Т1 — Г — Т2; де Т1 — Г — продажтовару; Г — Т2 — купівля іншого товару на гроші. Цяформула відображає ту реальність товарного обміну, що в умовах ринковихвідносин гроші важливіші, ніж товар. У краще становище потрапляє тойгосподарський суб”єкт, хто має гроші (покупець), а не той, хто має товар (продавець).
Ці дві основні функції найбільше зумовлюютьсутність грошей. Функція грошей як засобу обігу доповнює функцію грошей як міривартості, а ідеальна міра вартості перетворюється у господарському обороті вреальний засіб обігу.
Функція грошей як засобу платежу відображає особливості кредитного господарства, тобто реаліїкупівлі-продажу товарів у кредит з відстрочкою оплати (платежу). Тобто, покупцісплачують гроші за придбані товари лише тоді, коли настає строк платежу.
Функція грошей як засобу нагромадження. У цій функції гроші вилучаються з товарного обігу і нагромаджуються набанківських рахунках. Такі заощадження є об”єктивною потребою розвиткуринкового господарства. Банки акумулюють гроші як засіб нагромадження і черезпозику знаходять їм прибуткове застосування в інших структурних ланкахнародного господарства.
Світові гроші уфункціональному плані відображають вихід товарно-грошового обміну за межінаціональних кордонів. Порівняння купівельної спроможності грошових одиницьрізних країн відбувається на міжнародних валютних ринках. При цьому виникаєспецифічний інструмент міжнародного порівняння національних грошей — валютнийкурс.
Говорячи про світові гроші потрібно розглянутипоняття “конвертованість” валют. Здатність національної валюти вільнообмінюватись на іноземні валюти у всіх видах грошових операцій по дійсномувалютному курсі називається конвертованістю (conversion (англ) — перетворення).
На даний час повністю конвертованими вважаютьсялише не більше десяти валют світу, з них п”ять — вільно використовувані: доларСША, німецька марка, японська йена, англійський фунт стерлінгів і французькийфранк. Саме ці валюти виконують функцію світових грошей в повному обсязі,виступаючи в якості міжнародного розрахункового і платіжного засобу в усіхвидах операцій. Також цю функцію відіграють наднаціональні грошові одиниці — СДР, ЕКЮ, які використовуються міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
Українська гривня поки що не є конвертованоювалютою, це пов”язано з недосконалістю ринкових відносин, недостатнім товарнимпокриттям гривні та загальною нестабільністю фінансової ситуації в Україні.
Детальний розгляд кожної із виконуванихгрошима функції допоміг визначити грошову суть. Отже, суть грошей випливає з їхфункцій (насамперед — як засобу обміну і засобу платежу). Такий характерний длясучасної економічної науки підхід — виводити суть грошей з їх функцій буввизначений англійським економістом Дж. Хіксом, який сказав: “Гроші — це те, щовикористовується як гроші”.
Зі сказаного ним можна виділити три основнівластивості грошей, що розкривають їх суть:
гроші забезпечують всезагальну безпосереднюобмінюваність. На них можна придбати будь-який товар;
гроші виражають мінливу вартість товарів. Черезних визначається
ціна товару, а це дає кількісне порівняннярізних за споживчою вартістю товарів;
гроші виступають матеріалізацією всезагальногоробочого часу закладеного в товарі.
Кожна з вищевказаних функцій має своюспецифіку, але при цьому діє у взаємозв”язку з іншими функціями, і будь-якенепорозуміння в системі функціонування грошей руйнує їх стійкість та протидієвиконанню законів грошового обігу.3. Види грошей
1. Паперові гроші. Вони є лише номінальними знаками вартості,що мають примусовий курс. Їх вартість визначається тією кількістю товарів іпослуг, які можна на них придбати.
На сьогоднішній день товари ідеальноприрівнюються не до золота, а до кредитно-паперових грошей, зв”язок яких іззолотом практично розірваний, оскільки припинений їх вільний розмін надорогоцінний метал. Вони тепер власне виконують роль золота, виступаючивсезагальним еквівалентом. У той же час використання знаків вартості як грошейдодає їм деякі товарні риси: вони купуються і продаються, обмінюються на товар,але вони позбавлені головної властивості — власної вартості.
Особливості паперових грошей:
наділені державою примусовим курсом;
набувають представницької вартості в обігу;
позбавлені власної вартості;
виконують роль купівельного платіжного засобу.
2. Кредитнігроші.
Кредитними називаються гроші, рух якихздійснюється шляхом перерахунків у кредитних установах.
Історично першим видом кредитних грошей був вексель.Це боргове зобов”язання, яке дає право власнику по закінченню строкувимагати від боржника виплати вказаної грошової суми. Вексель може передаватисявід однієї особи до іншої, тобто він має певні риси грошей, але не виконує рользагального еквівалента.
У кінці XIV століття виникла банкнота. Банкноти(банківські білети) — це грошові знаки, що випускаються в обіг центральнимиемісійними банками держави. Це є загальновизнаний ліквідний платіжний засіб
З розвитком безготівкових розрахунківз”являється нова форма кредитних грошей — чек. Він являє собою письмоверозпорядження власника рахунку (чекодавця) кредитній установі, що йогообслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві.
У наш час широкого розповсюдження набули кредитнікартки, які є формою електронних грошей. Це нова форма розрахунків, яказастосовується завдяки впровадженню комп”ютерної техніки і сучасних системзв”язку. На сьогодні це найбільш прогресивний і зручний платіжний засіб, якийдіє у рамках спеціального каналу зв”язку з банком (наприклад, між банком іторговельними підприємствами під час розрахунків). Тим самим вони значноприскорюють взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей.
Вперше система банківських карток буластворена у 1958 р. одним з найбільших банків США Bank of Amerika. У 1974 р. врезультаті інтернаціоналізації діяльності Американської компанії банківськихкарток була утворена система VISA International.4. Еволюція грошей у XX ст.
Двадцяте століття зі своїми війнами,революціями і переворотами внесло багато змін в усі сфери суспільного життя. Буловпроваджено нові ідеології, економічні вчення та форми власності. Так,наприклад, з часу Першої світової війни зростає тенденція до припинення розмінубанкнот на золото. У зв”язку з цим перед центральними банками постає завданняпостійного контролю за грошовим обігом. Відомо, що паперові гроші в собікорисної вартості не несуть, вони є всього лиш символами, знаками вартості. Чомуж тоді відбувся загальний відхід від золота? Найпростіше пояснення полягає втому, що паперові гроші насамперед зручні в користуванні, їх легко носити зі собою.Справді, в обігу монети стираються, частина благородного металу простопропадає, а відповідно зростає в ньому потреба. І головне — товарооборот вмасштабах, який вираховують у доларах, фунтах, марках, гривнях чи іншихгрошових одиницях, не під силу золоту. Крім того, паперові гроші, банкноти іказначейські білети, — обов”язкові до прийому в якості платіжного засобу натериторії даної держави.
Звісно, що в зв”язку з переходом до новоїформи грошового обігу з”явились різні погляди на це питання. Так, неометалістивважали, що оскільки золото має високу внутрішню вартість, тому воно необезцінюється, як його паперові дублікати. Якщо зростає продуктивність праці взолотодобувній промисловості або відкриваються нові його місцезнаходження, тотоварні ціни зростають, але при цьому знижуються самі витрати виробництвапопередньої вагової кількості золота. До того ж перенасичення каналів грошовогообігу малоймовірне, оскільки золото — втілення багатства і воно осідає в сферітезаврації — збереження грошей вдома, замість внесення їх у якусь кредитнуустанову. Таким чином, при золотому стандарті стихійно підтримуютьсятоварно-грошова рівновага.
Деякі західні вчені з цим не погоджуються,вони схиляються до іншої позиції. Е.Дж. Долан, К. Кемпбелл, К. Макконелвважають, що інфляція можлива і при золотому грошовому обігу. Якщо технологія вдобуванні або виготовленні золота піднімається на якісно нову ступінь,інфляція, і при збереженні розміну, цілком ймовірна. Підтримка золотого обігупри дефіциті золотого матеріалу викликає спад, економіка просто задихається. Отже,тому доцільніше використовувати паперові гроші, при цьому вміло керувати їхньоюпропозицією.
У наш час золото все ж може позитивно впливатина грошовий обіг шляхом державного продажу по цінах світового ринку, що у своючергу дозволяє закупити товари і підвищити їх пропозицію всередині країни. Уцій операції роль золота не відрізняється від ролі інших експортних благ, хочавоно вважається більш ліквідним товаром. Для оздоровлення грошового обігу іборотьби з інфляцією в золота можливості все ж невеликі.
Таким чином, XX ст. відзначило себе переходомдо обігу паперових грошей і перетворення золота і срібла у товар, який можнакупити за ринковою ціною.
Після Першої світової війни багато державспробували знову ввести “золотий стандарт”, але безрезультативно, оскількивідповідних аргументів для цього уже не було.
Світову валютну систему між двома світовимивійнами можна назвати “золотовалютним стандартом”. Цей періодвідрізняється насамперед сильним втручанням держави в економіку. Усюди буливстановлені митні бар”єри, і вільна взаємодія попиту і пропозиції капіталу іресурсів на світовому ринку стала обмеженою. З відходом від “золотого стандарту”девізні (валютні банки) і держава отримали можливість розширювати обіг паперовихгрошей. Деякі країни відійшли від золотого стандарту уже в 1929-1930р.р. СШАвідмінили зв”язок валюти з золотом в 1933р., але в 1934 знову повернулись дозолотого стандарту, хоча з більш низьким паритетом.
Настала доба численних девальвацій і введенняторгівельних обмежень. Світова торгівля різко скоротилась. У ряді країн зрослобезробіття.
Після Другої світової війни лідери найбільшихдержав світу, намагаючись не допустити помилок, які в свій час призвели досвітової кризи 30-х років, у липні 1944р. у Бреттон-Вудсі створили системутвердих валютних курсів, яка отримала назву “бреттонвудської системи”. Суть їїполягає у встановленні стабільних валютних курсів. Країни — члени Міжнародноговалютного фонду, який був створений на тій ж самій валютній конференції, разомз Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зафіксували курси своїх валют вдоларах або в золоті, а долар був прирівняний до золота за співвідношенням 35дол. за 1 унцію золота.
У час існування “бреттонвудської системи”світова економіка і торгівля розвивалися досить стрімкими темпами. Одночасноіндекс інфляції залишався доволі стійким (близько 3%). У більшості країн булинаявні лише деякі відхилення від нього. Хоча і ця система приховувала в собідеяку небезпеку. У зв”язку з тим, що продуктивність промисловості в США у1969-1970р.р. виявилась нижчою за європейську і японську,конкурентоспроможність американських товарів знизилась. Стала необхідноюпереоцінка курсу долара. Зберігати систему твердих валютних курсів виявилосьнеможливим. Різке вільне плавання курсів у зв”язку з нестабільністю доларапризвело до відходу від нього і подальшого його падіння. У грудні 1971 рокубула ще одна спроба стабілізувати валютні курси. Долар був девальвований повідношенню до золота: з 35 дол. /унція до 38 дол. /унція. Долар залишивсялідером серед валют. А в квітні 1972 р. країни — члени “Спільного ринку” вирішиливстановити між собою більш вузькі ліміти коливання своїх валют і для цьогостворили так звану “валютну змію”. В лютому 1973р. долар був повторнодевальвований, валютний ринок довелось закрити на декілька тижнів.
Щоб запобігти небажаним наслідкам в економіцітретіх країн, держави, що входили в Європейську економічну спільноту, у 1979 р.підписали зобов”язання про Європейську валютну систему, замінили “валютну змію”з метою перейти в рамках “Спільного ринку” до більш стабільних курсів. Буластворена європейська валютна одиниця — ЕКЮ, навколо якої курси національнихвалют країн — членів ЄЕС могли коливатись в діапазоні 2,25%.
Бреттон-Вудська система на той час вже неіснувала. У січні 1976 р. у м. Кінгстоні на Ямайці була підписана угода, яказапочаткувала створення Ямайської валютної системи. Нею було проголошено повнудемонетизацію золота у сфері валютних відносин. Було анульовано офіційнийзолотий паритет, офіційну ціну на золото та фіксацію масштабу цін (золотоговмісту) національних грошових одиниць, знято будь-які обмеження у йогоприватному використанні. Кінгстонська угода поставила за мету перетворитивизначену ще у 1969 р. МВФ колективну міжнародну одиницю — спеціальні правазапозичення (Special Drawing Rights — СДР.) на головний резервний актив таміжнародний засіб розранку і платежу. Йдеться по те, що система: золото — долар- національна валюта трансформувалась у нову систему: СДР — національна валюта.У цій структурі СДР отримувала статус альтернативи не лише золота, а й долараяк міжнародних грошей.
Наступним кроком на шляху до інтеграціїкраїн-членів Європейського союзу стало введення єдиної європейської валюти. Загальнийринок з переходом до євро перетвориться в консолідовану валютну зону, яка внесеглибокі зміни у функціонування фінансових механізмів країн учасниць ЄС. Фінансовуполітику Євросоюзу на найвищому політичному рівні, як і раніше, визначає РадаЄС, яка при прийнятті рішення консультується з Європарламентом і ЄвропейськимЦентробанком. Проте головним регулятором поточної грошово-кредитної і валютноїполітики стала Європейська система центробанків в голові з Європейським ЦБ.
У “зону євро” можуть увійти країниЄвропейського Союзу, які здатні виконати наступні економічні вимоги:
членство в європейській валютній системі;
курс валюти країни-претендента на протязі двохроків не повинен виходити за рамки дозволених ЄС курсових коливань;
максимально допустимий дефіцит бюджету — небільше 3% ВНП;
максимально допустимий розмір державного боргу- не більше 60% ВНП;
максимально допустимий темп інфляції — небільше ніж на 1,5 процентних пункти середнього темпу інфляції по ЄС;
довгострокові процентні ставки кредиту — невище ніж на 2 процентних пункти середнього темпу інфляції по ЄС;
У травні 1998 року на базі цих критеріїв дляучасті в “зоні євро” було допущено 11 країн: Австрія, Бельгія, Німеччина,Італія, Іспанія, Ірландія, Нідерланди, Люксембург, Португалія, Фінляндія іФранція. Великобританія, Швейцарія, а нещодавно і Данія відмовились від участів “зоні євро”, а Греція не змогла виконати економічні нормативи.
Перехід 11 країн на єдину валюту будепроводитись у два етапи. Перший вже почався 1 січня 1999 року. На цей день булозафіксовано курси валют 11 країн і євро. По цих курсах проводитиметьсяденомінація і перерахунок усіх фінансових та інших активів як всерединівалютного союзу, так і за його межами. Також вже почалось паралельневикористання євро і прив”язаних до неї валют для безготівкових розрахунків.
Другий етап почнеться 1 січня 2002 року. Зцього моменту на протязі 6 місяців у країнах-членах валютного союзу почнетьсяпаралельний обіг банкнот і монет євро, а також національних валют. Готівковієвро — це 12 млрд. банкнот номіналом 500, 200, 100, 50, 20, 10, і 5 євро, також70 млрд. монет номіналом 2 і 1 євро і 50, 20, 5, 2, і 1 цент.
З 1 липня 2002 року обіг національних валютбуде припинено і відбудеться повний перехід економіки країн-учасниць “ зониєвро” на нову валюту. Остаточні суми національних валют протягом декількохроків можна буде поміняти на євро.
Новим етапом еволюції грошей стала поява “електроннихгрошей”. Це абсолютно нова система грошового обігу, яка за допомогою новітніхкоп”ютерних та систем зв”язку дозволяє легко переводити кошти з одного рахункуна інший. До електронних платіжних засобів відносяться кредитні та дебетнікартки. На сьогодні це найбільш прогресивний, економічний і зручний носійгрошових функцій. Основна його зручність полягає в тому, що не доводиться носитивеликі суми готівки зі собою, а крім того у разі втрати карточки ніхто не зможенею скористатись, бо код доступу знає тільки її власник.
Кредитні картки єдвох форм: індивідуальні (вони можуть бути стандартними і золотими) такорпоративні (бізнес-картки). “Золоті” картки обслуговують осіб з високоюкредитоспроможністю і передбачають численні пільги для користувачів.
Дебетніподіляються на картки об”єднаних і регіональних систем.
За технологічними особливостями розрізняютькартки двох видів — з магнітною смужкою та з вбудованою мікросхемою.
У світі є багато платіжних систем звикористанням кредитних та дебетних карток. Найпоширенішою із них є VISA,пластикові картки якої приймаються до оплати у 220 країнах світу, більш ніж у13 мільйонах підприємств торгівлі і сервісу, готівку можна отримати у 257 тис. банкоматівта 320 тис. відділень банків.
Крім систем VISA, у світі широко поширені такіміжнародні платіжні системи як EUROCARD/MASTERCARD, DINERS CLUB, JGB, AMERICANEXPRESS.
У 1995 р. у світі налічувалось понад 400мільйонів утримувачів карток VISA, 280 млн. — EUROCARD/MASTERCARD, 80 млн. — DINERS CLUB.
Банківська кредитна картка є матеріальнимсимволом економічних і юридичних відносин, які виникають між суб”єктами, щоукладають карткову угоду. Основні суб”єкти (учасники) системи картковихрозрахунків:
власник картки;
банк-емітент;
підприємство торгівлі або сфери послуг;
банк-еквайр (банк, що обслуговує торговельнепідприємство).
Банк видає кредитну картку клієнтові тількипісля ретельної перевірки його фінансового стану і оцінки кредитоспроможності; відкриваєвласникові картки спеціальний рахунок, на якому враховуються всі операції зкарткою; регулярно надсилає клієнту виписку із зазначенням сум платежі розмірузаборгованості, сум і термінів погашення; стягує комісію і відсотки згідно ізвстановленим тарифом; зобов”язується сплачувати рахунки торговельногопідприємства за покупки, зроблені з використанням карток, за вирахуваннямкомісійного збору (дисконта).
В Україні система електронних платіжнихрозрахунків прогресивно розвивається. У вересні 1995 р. було створене АТ“Укркарт”, під керівництвом якого здійснюється проект впровадженнянаціональних платіжних карток. Це вигідно для всіх, адже використанняпластикових карток прискорює взаєморозрахунки, а отже, й обіг товарів і грошей.Від цього виграють як банки та власники карток, так і держава, в якійскорочуються видатки на емісію готівки.
Західні економісти схиляються до думки, що вмайбутньому паперові гроші — банкноти і чеки повністю зникнуть, їх замінять електронніміжбанківські трансакції. Гроші залишаться, але стануть “невидимими”.
Висновки
У контрольній роботі простежено основні етапиеволюції грошей, особливо у XX ст., приділено увагу їх основним концепціям. Такожя розглянув перспективи розвитку єдиної європейської валюти на світовому ринкуі намагання нашої держави активно співпрацювати з розвиненими економічнимикраїнами на шляху соціального прогресу.
На основі матеріалу викладеного у роботі,можна зробити такі висновки:
суть грошей закладена у 5 функціях, які вонивиконують: міра вартості, засіб обігу, засіб платежу, засіб нагромадження,світові гроші. Кожна функція розглядається в органічній єдності х іншими.
виникнення грошей пов”язане з розвиткомобміну, торгових відносин. Перші гроші були призначені для здійснення бартернихугод. Благородні метали з часом витіснились паперовими грошима.
гроші характеризуються ліквідністю, тобтовикористовуються для придбання товарів чи здійснення послуг. Вонизагально-прийнятий засіб обігу.
нова валюта Європейського Співтовариства — євро — 1 січня 1999р. почала свій похід по світовому фінансовому ринку, — удолара з”явився серйозний конкурент.
Знання історії становлення й еволюційногорозвитку грошей — ключ пізнання глибинних теоретичних проблем, що розкриваютьїхню суть і сучасне функціональне застосування.
Cписок використаної літератури
1.ГальчинськийА. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996
2. Лагутін В.Д. Грошіта грошовий обіг. — К.: Основи, 1996
3. Макконнелл К.Р., БрюС. Макроекономіка (аналітична економія). — Львів: Просвіта, 1997
4. Сало І.В. Фінансово-кредитнасистема України иа перспективи її розвитку. — К., 1995
5. Тувакова Н.В. Історичнийдосвід України у творенні національної грошової одиниці. — К., 1997
6. Уткин Э. А.: Новыефинансовые инструменты рынка, — М, 1997