Название: Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво Учебная работа по дисциплине: – Бесплатные рефераты, курсовые, контрольные работы. Международные отношения и мировая экономика 4 Азіатсько-тихоокеанське економічне співробітництво При створенні в АТЕС увійшли 12 держав (США, Канада, Японія, Австралія, Нова Зеландія, Республіка Корея
і 6 країн Східної Азії – Бруней, Індонезія, Малайзія, Сінгапур, Таїланд, Філіппіни), на сьогоднішній день учасниками форуму є вже 21 країна, в 1991 році приєднався Гонконг, Китай, і о. Тайвань, в – 1993 році Мексика і Папуа-Нова Гвінея, у 1994 році – Чилі, в 1998 році – В’єтнам, Росія і Перу. Настільки швидке розширення призвело до оголошення організацією 10-річного
(до 2008 року) мораторію на прийом нових членів, незважаючи на те, що Індія, Монголія і кілька інших країн Азії, а так само Латинської Америки бажали влитися в її ряди. Секретаріат АТЕС розташований у Сінгапурі. Щорічно, починаючи з 1993 р скликаються неформальні зустрічі глав держав та урядів учасників Форуму. Паралельно із зустрічами у верхах відбуваються щорічні наради міністрів,
до компетенції яких входить також вирішення питання зовнішньої політики та економіки. Історія і причини виникнення АТЕС Регіональний ринок Азіатсько-тихоокеанського регіону в сучасних умовах – найбільш динамічний та гнучкий у світі, багато в чому завдяки бурхливому економічному зростанню азіатських нових індустріальних країн. Розвиток у рівні міжнародної спеціалізації обумовлює взаємодоповнюваність економік
басейну Тихого океану, що сприяє високій торгової та інвестиційної активності. Протягом усього ХХ століття Тихий океан був ареною політичної та економічної боротьби найбільших світових держав. Тут розгорталося 70 – річне протистояння капіталістичної і соціалістичної систем (в основному США та СРСР), тут у другій половині століття проходив економічний
зліт Японії, нових індустріальних країн, Китаю. Переплетення суперечностей та інтересів країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону зумовило виникнення організації, яка могла б регулювати ситуацію в басейні Тихого океану. Ця ідея виношувалася довго і важко: пропонувалися різні варіанти її здійснення, що різняться як за складом учасників, так і за цілями. США ставили в основу військово-політичні
інтереси і пропонували створити азіатсько-тихоокеанський варіант НАТО; Японія розробляла ідею організації на економічних засадах. Тихоокеанська організації, Тихоокеанська зона вільної торгівлі, Спільнота Тихоокеанського Кільця – ось деякі запропоновані назви організації. У 1967 році була утворена Економічна рада країн Тихоокеанського басейну, в 1968 проведена перша
Тихоокеанська конференція з торгівлі та розвитку, в 1980 році засновано Тихоокеанський рада економічного співробітництва. жодна з цих організацій не виконувала функції координуючої регіональної економічної структури. У 1989 році з ініціативи Австралії та за підтримки провідних економічних держав регіону була створена якісно нова організація, що зуміла шляхом синтезу різноманітних концепцій сформулювати конкретні завдання та напрямки робіт
об’єднання – форум Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва. Установчі документи Організація має консультативний статус. В її рамках виробляються правила ведення торгівлі, інвестиційної і фінансової діяльності; проводяться зустрічі галузевих міністрів і експертів з питань співробітництва в різних галузях (енергетика, риболовство, транспорт
і телекомунікації, туризм, охорона навколишнього середовища). Всі рішення приймаються на основі консенсусу. На другій зустрічі у верхах, що відбулася 1994 р. в Індонезії, було прийнято Декларацію про спільну рішучість економічних лідерів АТЕС. Декларація поставила за мету сформувати до 2020 р. систему вільної і відкритої торгівлі та інвестицій у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Під час третьої зустрічі у верхах, яка відбулася 1995 р. у м. Осака (Японія), було прийнято Програму дій щодо реалізації проголошених цілей. Учасники Форуму прийняли зобов’язання про підготовку індивідуальних планів дій щодо лібералізації торговельного та інвестиційного режимів, а також розвитку економічного
і технічного співробітництва. Четверта зустріч у верхах відбулася в листопаді 1996 р. у Манілі – столиці Філіппін. Було прийнято Манільський план дій АТЕС, основою якого стали індивідуальні плани діяльності учасників Форуму щодо лібералізації торгівлі та інвестицій. Була прийнята також Декларація АТЕС про створення рамкових умов для економічного
і технічного співробітництва та розвитку. У 1996 р. було задоволене клопотання Росії стосовно підключення до діяльності робочих груп. На п’ятій зустрічі у верхах у листопаді 1997 р що відбулась у Ванкувері (Канада), було прийнято критерії участі держав у АТЕС. Основні цілі і завдання Створення організації має сприяти зростаючій економічній взаємозалежності
держав Азіатсько-тихоокеанського регіону (АТР) у сфері послуг, капіталу, технологій; зміцненню відкритої багатосторонньої торгової системи; підвищенню ступеня лібералізації торгівлі та інвестицій в АТР; зміцненню і стимулюванню розвитку приватного сектора; використанню принципів вільного ринку для збільшення переваг регіонального співробітництва. Основні цілі і завдання даної організації були прийняті на нараді, яка відбулася в листопаді 1991 року 3-їм
з’їзді АТЕК на рівні міністрів. Цілі і завдання даної організації полягають в наступному: зберігати стабільний розвиток і економічне зростання для захисту загальних інтересів народів даного регіону; сприяти взаємним економічним інтересам країн – членів даної організації, а також укріплювати систему всесторонньої торгівлі, понизити торгівельні квоти і інвестиційні бар’єри. Структура
АТЕС Основними органами АТЕС є Міністерські зустрічі, Комітет з торгівлі та інвестицій, Тихоокеанський діловий форум, робочі групи. На щорічних самітах глав держав та урядів країн АТЕС приймаються ключові документи, що визначають додаткову стратегію розвитку організації, затверджується обсяг робіт і фінансування. Зустрічі міністрів закордонних справ, торгівлі та економіки
і засідання на рівні міністрів з певних питань співробітництва служать форумами для обговорення актуальних проблем. Головний девіз організації “АТЕС значить справа” – підтверджується цілорічної роботою її численних підрозділів. Утворений в 1993 році Секретаріат (розташований в Сінгапурі) є, як це визначено в його робочих документах, “основним механізмом підтримки в АТЕС процесах”. його введення знаходить консультативне та матеріально-технічне забезпечення роботі
організації: він формулює проекти і відповідає за їх оцінку і фінансування, здійснює координацію дій, а також виконує інформаційні та громадські функції від імені АТЕС. Безпосередня робота по виконанню Осакської ведеться у вузькоспеціалізованих робочих органах: комітети, підкомітетах, і робочих групах. Одна з відмінних рис організації – постійний діалог між владними та
підприємницькими колами країн-членів, так як форум АТЕС спочатку був заснований для створення приємної бізнес-атмосфери в регіоні. Цей діалог підтримується через утворений в 1995 році. Діловий консультативний рада, до якої входить не більше трьох представників бізнесу від кожної країни-члена АТЕС. Цей діалог підтримується через утворений в 1995 році.
Ділової консультативної ради, до якої входить не більше трьох представників бізнесу від кожної країни-члена АТЕС. На щорічних самітах голів держав та урядів країн АТЕС учасники ради представляють доповідь, що містить підсумки обговорень з конкретних питань регіонального ділового співробітництва. Головують в АТЕС позмінно різні країни-учасниці терміном – один рік. Країна голова відповідальна за організацію міністерських зустрічей
і самітів глав держав і урядів. За роки існування АТЭС досягнуті певні результати: сформовані модель і параметри співробітництва, що враховують інтереси розвинених і країн, що розвиваються, східні й західні традиції; досягнуть консенсус щодо строків формування в регіоні системи вільної й відкритої торгівлі. Характеризуючи в цілому АТЭС як глобальну по масштабах угруповання, варто констатувати, що вона перевершує
інші регіони миру: на її частку (разом із країнами НАФТА) доводиться 40% населення земної кулі, близько 60% валового світового продукту й інвестицій, більше 40% світового експорту. У міру розширення АТЭС буде грати все більшу роль у світовому господарстві, поглиблюючи й удосконалюючи інтеграційні процеси в глобальному масштабі. Для Росії співробітництво з
АТЭС має принципово важливе, стратегічне значення. Разом з тим розвиток співробітництва як з регіоном у цілому, так і з його окремими країнами не відповідає наявним потенційним можливостям. Про це свідчить частка регіону в зовнішньоторговельному обігу нашої країни в 2001 р 16,3%.