НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇСПРАВИ
УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ (м.Київ)
Кафедра обліку та аудиту
КОМПЛЕКСНАКУРСОВА РОБОТА
з дисциплін: „Фінансовий облік І” та „Фінансовийоблік ІІ”
на тему: «/>Методичні засади формування в БО інформації про витративиробництва визначені П(С)БО 16 «Витрати». Основні вимоги до визначення таоцінки витрат, облік витрат за елементами, відображення операційних витрат уфінансовій звітності.»
Керівникироботи:
ст. викладач Н.М.Самородова
Виконавець:
Студентка факультету банківської справи,
обліку іфінансів,
4 курсу,групи 46-ОА
спеціальності
«Облік та аудит» Н.О. Мірошниченко
Харків – 2008
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУПІДПРИЄМСТВА
1.1. Економічнісуб’єкти як об’єкти аудиту
1.2. Джерелаотримання інформації для аудиту прибутку підприємства
РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧА МЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аудит формування прибутку підприємства
2.2. Аудит розподілу та перерозподілу прибуткупідприємства
2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства
РОЗДІЛ ІІІ АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Метою аудиту прибутку підприємства євстановлення достовірності даних первинних документів щодо визначення доходів іформування фінансових результатів, правильності і достовірності розподілучистого прибутку, повноти та своєчасності відображення первинних даних узведених документах і облікових регістрах, правильності ведення обліку доходіві результатів діяльності та його відповідності прийнятій обліковій політиці,достовірності відображення доходів і визначення результатів діяльності у звітностігосподарюючого суб’єкта.
Ефективністьфункціонування підприємства залежить не лише від обсягу одержуваного прибутку,а й від характеру його розподілу. Із нього видно, що одна частина прибутку увигляді податків і зборів надходить до бюджету держави й використовується напотреби суспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства івикористовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширеннявиробництва, створення резервних фондів і т. ін.
Для підвищення ефективності виробництва дужеважливо, щоб при розподілі прибутку було досягнуто оптимальності в задоволенніінтересів держави, підприємства і працівників. Держава зацікавлена одержатиякомога більше прибутку до бюджету. Керівництво підприємства прагне спрямуватибільшу суму прибутку на розширене відтворення. Акціонери і працівникизацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку. А аудитори їм уцьому допомагають, знаючи закони та інші законні обхідні маршрути списанняприбутку на валові розходи.
Робота аудитора заклечаєтьсяу виявленні відповідності даних бухгалтерського обліку доходів діяльностівиробництва законодавчим та нормативним актам та прийнятій обліковій політиціпідприємства, встановлення достовірності первинних документів щодо формуваннята розподілу прибутку підприємства, перевірка повноти і своєчасностівідображення даних первинних документів в зведених документах, облікових регістрахта складеної на їх основі фінансової звітності.
В роботі буливикористані дані Закону України „Про аудиторську діяльність”, Національнихнормативів аудиту, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 15 „Доходи”,праці відомих українських економістів та статті наведені в журналах збухгалтерського обліку на Україні, таких як “Все про бухгалтерський облік”,“Податки та бухгалтерський облік”, “Бухгалтерський облік та аудит”.
Проведені в роботідослідження дозволили розробити рекомендації підприємствам у майбутньому неробити помилок, пов’язаних з веденням бухгалтерського обліку доходівпідприємства.
РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Економічні суб’єкти як об’єкти аудиту
Підприємства, які займаються випуском готовоїпродукції, досить часто стикаються з проблемами при визначенні фактичноїсобівартості реалізованої готової продукції. Насамперед це пов’язано з тим, щометодики та рекомендації щодо здійснення такого розрахунку не розроблені ніДПАУ, ні Міністерством фінансів.
У кінці звітного періоду при відображеннісобівартості реалізованої готової продукції в обліку бухгалтерськими записамиД-т 801«Собівартість реалізованої готової продукції» Д-т 26«Готова продукція» виникає необхідність її визначення розрахунком.Фактичну собівартість готової продукції розраховують за формулою
Сф.г.п = Цо.г.п Кс, (1.1)
де Цо.г.п— облікова ціна готової продукції, грн.;
Кс— середній коефіцієнт фактичної собівартості готової продукції в обліковійсобівартості:
Кс = (СВФпоч+ ВПФпер) / (СВОПОЧ+ ВПОпер).(1.2)
де СВФпоч — фактична собівартість напочаток періоду (залишок на рахунку 26 «Готова продукція»), грн.;
ВПФпер — виготовлена продукція за період зафактичною собівартістю (Д-т 26 «Готова продукція» — К-т 23 «Виробництво»), грн.;
СВОпоч — облікова собівартість на початок періоду,грн.;
ВПОпер — облікова собівартість за період, грн.
При здійсненні аудиторських перевірокправильності визначення фактичної собівартості реалізованої продукціїнайтиповішими є такі помилки:
1) підприємства формують дебетовий оборот порахунку 23 «Виробництво» віднесенням на нього адміністративнихвитрат, ви трат на збут тощо, які згідно із законодавством підлягають списаннюна фінансовий результат окремо, що тягне за собою завищення фактичної собівартостіготової продукції;
2) бувають випадки, коли підприємства неефективнообирають базу розподілу загальновиробничих витрат між різними видами готовоїпродукції, в зв’язку з чим фактична собівартість готової продукціївикривлюється.
На деяких підприємствах такий розрахунокздійснюється з використанням загальної фактичної собівартості готової продукціїта незавершеного виробництва, що суперечить вимогам Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств», оскільки таке коригуванняздійснюється лише за вартістю товарно-матеріальних цінностей у залишку готовоїпродукції та в незавершеному виробництві. Такі порушення тягнуть за собоювикривлення величини валових витрат підприємств та оподатковуваного прибутку.Отже, з метою здійснення розрахунку приросту (убутку) слід розмежовувати такіпоняття, як фактична собівартість готової продукції та вартістьтоварно-матеріальних цінностей, які витрачені підприємством на виготовленняготової продукції.
Предметом аудиту операцій з обліку доходів ірезультатів діяльності є господарські процеси та операції, пов’язані звизначенням доходів і фінансових результатів діяльності, а також відносини, щовиникають при цьому всередині підприємства та за його межами.
Виходячи з мети, яку необхідно досягти аудиторупри дослідженні операцій з обліку доходів і результатів діяльності, формуютьсяоб’єкти аудиту (рис. 1.1).
/>
Рис. 1.1. Об’єкти аудиту операцій з обліку доходів ірезультатів діяльності.
Аудитору необхідно знати порядок відображеннядоходів і результатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності (табл. 1.1).
Таблиця 1.1 Відображення доходів і фінансовихрезультатів діяльності в облікових регістрах та фінансовій звітності.Шифр та назва рахунку
Регістри
обліку Номер рядка в Звіті про фінансові результати (ф.№ 2) Номер рядка в Примітках до річної фінансової звітності (ф.М5) 70 «Доходи від реалізації»’ Журнал 6 010 – 71 “Інший операційний дохід” Журнал 6 060 440-490 72 «Дохід від участі в капіталі» Журнал б 110 500-520 73 “Інші фінансові доходи” Журнал 6 120 530-540 74 “Інші доходи” Журнал 6 130 – 75 «Надзвичайні доходи» Журнал 6 200 – 79 «Фінансові результ Журнал б 220(225) –
1. 2. Джерела отримання інформації для аудиту прибуткупідприємства
Джерелами інформації для аудиту операцій з обліку доходів і фінансовихрезультатів діяльності є наступні:
1. Наказ про облікову політику підприємства.
2. Первинні документи з обліку доходів і результатівдіяльності.
3.Обліковірегістри, щовикористовуютьсядлявідображеннягосподарських операцій з обліку доходів і фінансових результатів діяльності.
4. Акти та довідки попередніх ревізій, аудиторськівисновки та інша документація, що узагальнює результати контролю.
5.Звітність.Документальний контроль
Аудиторська перевірка правильності визначенняфінансових результатів господарської діяльності господарюючого суб’єктазначно відрізняється від перевірки балансових статей активів та зобов’язаньпідприємства, використовуючи лише прийом документального контролю.
В процесі вивчення операцій з обліку доходів іфінансових результатів діяльності з’ясовуються:
– облікова політика підприємства щодо організації обліку доходів іфінансових результатів діяльності;
– умови визнання та оцінки доходів і результатів від звичайноїдіяльності;
– чи ведеться окремий облік доходів і фінансових результатів,отриманих від здійснення різних видів діяльності;
– чи відбувались зміни облікової політики;
– методика формування чистого прибутку підприємства та йоговикористання;
– наявність необхідних пояснень у примітках до річної фінансовоїзвітності тощо.
Вивчення операцій з обліку доходів і фінансовихрезультатів діяльності проводиться в наступній послідовності.
Перевірка правильності класифікації, оцінки таумов визнання доходів і результатів діяльності. Увага аудиторів при проведеннітакої перевірки концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду такласифікації доходів і фінансових результатів діяльності.
Критерії визнання доходу застосовуються окремо докожної операції. Проте, ці критерії також застосовуються до окремих елементіводнієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змістуоперації.
Разом з тим, окремі види доходу відповідно доПоложень (стандартів) бухгалтерського обліку мають певні особливості визнання.Аудитору необхідно звернути увагу на те, які види надходжень не визнаютьсядоходами:
– суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків іобов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетнихфондів;
– суми надходжень за договором комісії, агентським та іншиманалогічним договором на користь комітента, принципала тощо;
– суми попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
– суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
– суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо цепередбачено відповідним договором;
– надходження, що належать іншим особам;
– надходження від первинного розміщення цінних паперів.
При проведенні перевірки аудитору необхідно звернутиувагу на правильність розмежування понесених витрат відповідно до одержанихдоходів. Таким чином, необхідно встановити чи дотримується підприємство вимогП(С)БО 15 „Дохід“і 16 „Витрати“щодо класифікації понесених витрат і одержаних доходів за відповідниминапрямами діяльності (табл. 1.2.
Таблиця 1.2 Класифікація доходів і витрат згідно з Положеннями(стандартами) бухгалтерського облікуДоходи Витрати Доходи від реалізації
Собівартість реалізації.
Загальновиробничі витрати
Адміністративні витрати.
Витрати на збут Інший операційний дохід Інші витрати операційної діяльності Дохід від участі в капіталі Витрати від участі в капіталі Інші фінансові доходи Фінансові витрати Інші доходи Інші витрати Надзвичайні доходи Надзвичайні витрати
Перевірка правильності відображення доходів іфінансових результатів від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг).Операції з реалізації продукції відіграють основну роль у формуваннірезультатів господарської діяльності господарюючого суб’єкта, тому їхдостовірність є досить високою.
Для успішного проведення перевірки процесуреалізації аудитор повинен мати уявлення про характер і особливості ринківзбуту продукції, що випускається господарюючим суб’єктом, про конкурентнуситуацію на цих ринках, про платоспроможність споживачів цієї продукції.
Правильність відображення операцій з реалізаціївстановлюється в ході вибіркової перевірки таких операцій шляхом звірки даних,відображених в облікових регістрах господарюючого суб’єкта, з первиннимидокументами і навпаки.
Аудитору необхідно перевірити дотримання політикигосподарюючого суб’єкта щодо надання кредитів покупцям, перевірки замовлень напродаж за книгою реєстрації, процедур доставки та ціноутворення при виконанніщоденних операцій. Перевірка проводиться шляхом порівняння фактичних цін по різнихвидах продукції, умов оплати транспортних витрат або доставки, вказаних врахунках, з даними відповідних документів, затверджених керівництвом. Фактичніціни та умови доставки, що одержуються з рахунків-фактур аботоварно-транспортних накладних, можна порівняти із затвердженими прайс-листами, номенклатуроюцін, іншими документами, які визначають порядок та умови реалізації
Якщо ціни продажу або умови продажу продукціївизначаються індивідуально для кожного замовника, то необхідно впевнитися втому, що вони були належним чином санкціоновані уповноваженою на це особою(наприклад, начальником відділу продажу). У випадку, якщо продаж базується навиконанні деяких значних договорів, сума та опис фактично доставлених товарівабо наданих послуг повинні бути пов’язані з умовами таких угод.
Особливу увагу аудитор концентрує на перевірцінаявності необхідних дозволів на здійснення операцій з продажу, повноти випискирахунків-фактур за книгою реєстрації, повноти касових надходжень, звіреннякількості відвантаженої продукції за даними складського обліку та документів навідвантаження продукції, а також перевірці правильності відображення всіхреально здійснених операцій з продажу на рахунках бухгалтерського обліку. Прицьому враховується можливість виникнення наступних помилок:
– дані по реально здійснених операціях не відображено в обліку;
– на рахунках відображено фіктивні операції.
Подібні помилки можуть відповідно призводити дозаниження або завищення вартості активів та сум продажу. Перевірка повноти тадостовірності відображення сум продажу та реалізації на рахункахбухгалтерського обліку може бути частиною перевірки ефективності системивнутрішнього контролю.
При перевірці достовірності відображення сум відреалізації продукції (товарів, робіт та послуг), слід вибірково порівняти рядзаписів у регістрах обліку з даними первинних документів (коносаментів,товарно-транспортних накладних тощо), а також з документами, що засвідчуютьприймання відвантаженої продукції (виконаних робіт, наданих послуг), дляпідтвердження того, що товари були дійсно відвантажені, роботи виконані,послуги надані та право власності на них перейшло від виконавця до замовника(покупця). Одночасно увага звертається на умови поставки для точного визначеннямоменту переходу права власності.
У випадку, якщо факт переходу права власності неможна встановити з наявної документації, необхідно проаналізувати платежі,отримані від замовника (покупця) в погашення дебіторської заборгованості, і напідставі цього зробити висновок про реальність угоди, відображеної навідповідних субрахунках рахунку 70 „Доходи від реалізації“.
При перевірці своєчасності обліку доходів відреалізації, як правило, аудитору необхідно порівняти дати, зазначені втоварно-транспортних накладних, з датами відповідних рахунків-фактур, датамизаписів по рахунках обліку реалізації та дебіторської заборгованості. Значнірозбіжності в датах можуть свідчити про потенційні проблеми у своєчасностіобліку реалізації.
Точний розрахунок суми продажу впливає направильне виставлення рахунків-фактур за відвантажені товари, виконані роботи,надані послуги та подальше відображення цих даних в облікових регістрах.
Перевірка правильності оцінки реалізації вміщує всебе перерахунок даних обліку для виявлення можливих арифметичних помилок. Якправило, в ході дослідження підраховуються кінцеві суми рахунків-фактур чиздійснюється перевірка самостійно підготовлених контрольних документів.
Якщо сума продажу виражена в іноземній валюті,необхідно також перевірити застосування валютних курсів. Для цього курс, щовикористовувався господарюючим суб’єктом, порівнюється з курсом НБУ, щоофіційно діяв на момент здійснення операції, а також прослідковується, щоб даніпро валютну систему продаж та її еквівалент в гривнях належним чином буливідображені в облікових регістрах.
Встановлення повноти відображення даних щодореалізації здійснюється в ході перевірки правильності класифікації операцій зпродажу, як це зазначено вище. При перевірці правильності рознесення данихрегістру обліку продажу по рахунках Головної книги необхідно такожпересвідчитися, що ці дані належним чином відображено на рахунках облікудебіторської заборгованості.
Що стосується аудиту відсотків, що підлягаютьсплаті, то аудитору слід проаналізувати кредитні договори, а також своєчасністьта правильність відображення нарахованих відсотків. При цьому слід враховувати,що відсотки по наданих кредитних ресурсах та позиках враховуються в томузвітному періоді, в якому вони фактично мали місце, незалежно від часу їхвиплати.
Перевірка правильності відображення надзвичайнихдоходів і результатів від цих операцій. При перевірці операцій з обліку доходіві результатів від надзвичайних операцій аудитору необхідно встановити:
– правильністьоформлення документів по списанню некомпенсованих втрат від стихійного лиха, атакож в результаті пожеж, аварій, інших надзвичайних подій, які викликаніекстремальними ситуаціями;
– правильністьвіднесення доходів від стихійного лиха, пожеж тощо. Для цього аудитор перевіряєнаявність рішення компетентних органів про визнання факту техногенної аварії;
– підтвердження надзвичайних доходів відповідними первиннимидокументами, наявність рішення компетентних органів про визнання надзвичайноїподії, стихійного лиха, техногенної аварії тощо.
Перевірка правильності та достовірностіформування фінансових результатів діяльності та використання прибутку. Одним ізважливих завдань перевірки обліку фактичного прибутку є встановленнявідповідності записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу(виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку,результату основної діяльності, результату фінансових операцій, результатуіншої звичайної діяльності, результату надзвичайних подій записам в Головнійкнизі та формах бухгалтерської звітності.
Перевіряючи формування чистого прибутку (збитку)діяльності підприємства, аудитор визначає дотримання господарюючим суб’єктомпорядку його визначення.
Чистий прибуток (збиток) звітного періоду:
– чистий дохід (виручка) від реалізації продукції
– валовий прибуток (збиток)
– фінансові результати від операційної діяльності
– фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування
– фінансові результати від звичайної діяльності
– фінансові результати від надзвичайної діяльності.
Результати перевірки правильності визначеннячистого прибутку підприємства значною мірою залежать від якості проведеногодослідження процесу виробництва та реалізації продукції, перевірки основнихзасобів та іншого майна, розрахункових операцій тощо.
Так, процес визначення прибутку чи збитку відреалізації продукції складається з двох етапів. На першому етапі визначаєтьсядохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який зменшується насуму податку на додану вартість (акцизного збору, інших вирахувань). На другомуетапі доходи та витрати за відповідний період групуються за ознаками належностіїх до операційних, фінансових, інших звичайних, а також надзвичайних доходів тавитрат і переносяться на відповідні рахунки обліку фінансових результатівдіяльності.
В процесі використання прибутку відображаютьсяфінансові відносини підприємства з бюджетом, банком, трудовим колективом,власниками (засновниками). Основними завданнями аудиту в цьому випадку є:контроль за правильним використанням чистого прибутку підприємства; виявленнявідхилень фактичного використання прибутку від планових цілей, їх причин танаслідків; перевірка правильності визначення належних до сплати в бюджетплатежів та податків. Напрями використання прибутку перевіряють навідповідність податковому законодавству, нормативним документам України, атакож установчим документам підприємства.
Необхідно простежити за величиною прибутку,відображеною в Балансі (форма № 1), Звіті про фінансові результати (форма № 2) і Декларації проприбуток.
Оскільки підприємство самостійно визначає напрямивикористання прибутку, що залишився в його розпорядженні після оподаткування,слід перевірити ефективність такого розподілу.
У висновку аудитор оцінює фінансові результативід звичайної діяльності до оподаткування. Це проводиться шляхом зіставленнявідповідних показників з попередніми звітними періодами для того, щоб побачитидинаміку показників та оцінити тенденцію їх зміни.
На підставі підсумків аналізу обліку фінансовихрезультатів діяльності аудитор розробляє заходи щодо прискорення реалізаціїпродукції, зниження собівартості, запобігання непередбачуваних втрат тощо.
При складанні аудиторського звіту після перевіркиоперацій з обліку фінансових результатів діяльності аудитор має зазначити: якіоперації перевірялись;
– які порушення були виявлені в процесі документального оформленняреалізації продукції та визначення фінансових результатів діяльності;
– помилки при відображенні фінансових результатів діяльності вобліку та звітності (приділити увагу відповідності ведення податкового облікучинному законодавству);
– повноту виконання договірних відносин.
При застосуванні підприємством системи комп’ютерноїобробки даних, аудитор повинен узгодити з керівником господарюючого суб’єктанаступні питання:
– можливість залучення незалежного експерта з метою вивченнякомп’ютерної системи підприємства;
– характер виконання прийомів і способів перевірки з використаннямсистеми комп’ютерної обробки даних (виведення на дисплей або роздрукуваннядокументів, підготовлених в середовищі комп’ютерної обробки даних клієнта).
Нормативно-правовезабезпечення
Нормативно-правовою базою, що регулюєздійснення цих операцій, є:
1. Закон України „Про оподаткування прибуткупідприємств“ від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР із змінами та доповненнями.
2. Рекомендації з бухгалтерського обліку валовихвитрат і валових доходів, затверджені наказом Мінфіну України від 12 серпня 1997 р. № 168 .
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 „Баланс“,затверджене наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87 .
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансовірезультати“, затверджене наказом Мінфіну України від 31 березня 1999 р. № 87 .
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 „Звіт про рухгрошових коштів“, затверджене наказом Мінфіну України від березня 1999 р. № 87 .
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 „Запаси“,затверджене наказом Мінфіну України від 20 жовтня 1999 р. № 246 .
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Дохід“,затверджене наказом Мінфіну України від 29 листопада 1999 р. № 290 .
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 „Витрати“,затверджене наказом Мінфіну України від 31 грудня 1999 р. №318.
Перевірка дотримання стандартів бухгалтерськогообліку
В таблиці 1.3. наведено можливі порушення норм,передбачених П(С)БО 15 „Дохід“, положення якого поширюються напідприємства всіх форм власності, крім бюджетних (банківських) установ.
Таблиця 1.3. Порушення П(С)БО 15 „Дохід“, які можливо виявити придослідженні документів, операцій і записів№ з/п Питання, що досліджуються Можливі порушення Пункти П(С)БО, що порушуються 1 2 3 4 1 Визнання доходів в бухгалтерському обліку Доходи відображаються без зв’язку зі збільшенням активу та зменшенням зобов’язань п. 5 Доходи звітного періоду визнаються під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу за рахунок внесків учасників Недостовірно визначаються (оцінюються) суми доходів Критерії визнання доходу не застосовуються окремо до кожної операції. Проте, ці критерії також не застосовуються до окремих елементів однієї операції або двох чи більше операцій разом, якщо це випливає зі змісту операції
Визнаються доходами такі види надходжень від інших осіб:
— суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету і позабюджетних фондів;
— суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала;
— суми попередньої оплати продукції; Ъ суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг); — суми завдатку під заставу, якщо договором передбачено передачу заставленого майна заставоодержувачу, суми одержані позикодавцем від позичальника в погашення позики тощо п. 6 2 Класифікація доходів від звичайної діяльності в бухгалтерському обліку Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Неправильне віднесення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) до складу доходів від основної діяльності згідно з П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати“ п. 7 Інші операційні доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших доходів від операційної діяльності згідно з П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати“ Фінансові доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших фінансових доходів та доходів від участі в капіталі згідно з П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати“ Інші доходи. Неправильне віднесення доходів до складу інших доходів, які виникають в ході інвестиційної діяльності згідно з П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати“ 3
Визнання
доходу (виручки)від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Неправомірне визнання доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у випадку, коли покупцю не передано ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив), або підприємство здійснює подальший контроль та управління реалізованою продукцією (товарами, іншими активами), або суму доходу (виручки) неможливо достовірно визначити, чи немає впевненості у збільшенні економічної вигоди підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, визначені недостовірно п. 8 Неправомірне коригування визнаного доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на величину пов’язаної з ним сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості п. 15 4 Визнання доходу при обміні продукцією таіншими активами Неправомірне визнання доходу при обміні продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами у разі, якщо здійснюється обмін продукцією (товарами, роботами, послугами) та іншими активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість п.9
Визнання
доходу (виручки)від надання послуг Неправомірне визнання доходу, пов’язаного з наданням послуг, у разі неврахування ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу або недостовірної оцінки результату цієї операції пп. 10, 11 Відображення в бухгалтерському обліку доходу (виручки) від надання послуг, який не може бути достовірно визначений без врахування розміру визначених витрат, що підлягають відшкодуванню п. ІЗ Визнання доходу та невизнання понесених витрат витратами звітного періоду, якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно оцінений і не існує імовірності відшкодування зазначених витрат п. 14 5 Визнання доходу від цільового фінансування Неправомірне визнання доходом цільового фінансування, при якому немає підтвердження, що дохід буде отримано та підприємство виконає умови такого фінансування п. 20 Неправомірне визнання доходом отриманого цільового фінансування протягом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов’язаних з виконанням умов цільового фінансування п. 17 Неправомірне визнання доходом цільового фінансування капітальних інвестицій протягом періоду, в якому немає корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) п. 18 Порушення вимог П(С)БО щодо визнання доходу від цільового фінансування у вигляді компенсації витрат (збитків), яких вже зазнало підприємство, або термінової фінансової підтримки підприємства без пов’язаних із цим витрат і відображення його в періоді, іншому, ніж той, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов’язана з цим фінансуванням п. 19 6 Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами Неправомірне визнання доходу від використання активів іншими підприємствами, по яких неможливо достовірно визначити оцінку, або тих, від яких немає можливості надходження економічних вигод п. 20 Невизнання доходу від відсотків у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку корисного використання відповідними активами Невизнання доходу від роялті за принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди Невизнання доходу від дивідендів, що підлягають отриманню, при їх нарахуванні та прийнятті рішення про їх виплату 7 Оцінка доходу Неправомірне відображення доходу в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що не отримані або не підлягають отриманню п. 21 Невизнання доходом суми у вигляді відсотків, у разі відстрочки платежу, внаслідок якої виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою грошових коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги) та інші активи п. 22 Недотримання вимог П(С)БО щодо визначення суми доходу за бартерним контрактом за справедливою вартістю активів (робіт, послуг), що одержані або підлягають одержанню підприємством, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або одержаних грошових коштів та їх еквівалентів п. 23 Недотримання вимог П(С)БО щодо визначення доходу за бартерним контрактом за справедливою вартістю активів (робіт, послуг), що передані за цим контрактом у випадку, якщо справедливу вартість активів (робіт, послуг), які отримані або підлягають отриманню, достовірно визначити не можливо п. 24 8 Розкриття інформації про доходи у Примітках до фінансової звітності Неповне відображення передбаченої стандартом інформації у Примітках до річної фінансової звітності п.25 Нерозкриття облікової політики щодо визнання доходу, включаючи спосіб визнання ступеню завершеності робіт, послуг, дохід від виконання яких визнається за ступенем їх завершеності Незазначення розподілу доходу за кожною групою доходів: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи Відсутність інформації про склад та суми доходів за кожною надзвичайною подією Незазначення частки доходу за бартерними контрактами з пов’язаними сторонами /> /> /> /> /> />
Таким чином, виявлені аудитором порушеннязаносяться до його робочих документів, які пізніше знаходять відображення увідповідних узагальнюючих документах.
РОЗДІЛ ІІ ДІЮЧАМЕТОДИКА АУДИТУ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Аудитформування прибутку підприємства
Фінансові результати діяльності підприємства — це те, заради чого працюєбудь-яке підприємство. Саме показники фінансових результатів становлятьнайбільший інтерес для реальних і потенційних користувачів фінансовоїзвітності. В умовах реформування бухгалтерського обліку порядок формуванняфінансових результатів докорінно змінився. Фінансовий результат убухгалтерському обліку — приріст (чи зменшення) вартості власного капіталупідприємства, що утворився в процесі його підприємницької діяльності за звітнийперіод.
Фінансовим результатом господарської діяльностіпідприємства є прибуток або збиток. Тому аудит фінансових результатів один ізнайважливіших напрямів перевірки.
Метою аудиту фінансових результатів єпідтвердження показників фінансових результатів від основної діяльності,фінансові операцій, іншої звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Аудитору потрібно підтвердити інформацію, якавідображується в бухгалтерському обліку на рахунку 79 „Фінансовірезультати“ На початковому етапі аудиту фінансових результатів аудиторуслід вивчити специфіку діяльності підприємства, оскільки вона має прямий впливна організацію обліку фінансових результатів відповідно до встановленихстандартів бухгалтерського обліку. Загальну схему організації обліку фінансовихрезультатів наведено на рис. 2.1.
Аудиторську перевірку формування фінансовихрезультатів вважаємо за доцільне здійснювати за схемою, наведеною на рис. 2.2.
Наступним етапом аудиту формування фінансовихрезультати є встановлення того, чи ведеться на підприємстві облік фінансовихрезультатів окремо по кожному виду діяльності, який дає змогу отриматизгруповані дані, необхідні для складання фінансової звітності. Крім того, перевіряєпорядок визначення та правильність списання на фінансові результатиадміністративних витрат та витрат на збут.
/>
Рис. 2.1.Загальна схема організації бухгалтерського обліку фінансових результатів
Аудитор оцінює правильність та обґрунтованістьвідображення в обліку доходів і витрат від іншої операційної діяльності, асаме: відреалізації іноземної валюти, інших оборотних активів,операційної курсової різниці, списання заборгованості, отримання (сплати)штрафів, пені та від інших видів операційної діяльності. У разі виникнення напідприємстві операцій, пов’язаних з іншою звичайною та надзвичайною діяльністю,аудитору слід ознайомитися з порядком формування й відображення доходів і витратвід фінансових операцій, іншої звичайної діяльності (від реалізації фінансовихінвестицій, необоротних активів, майнових комплексів тощо) та надзвичайнихподій.
У процесі перевірки треба проаналізувати звіт профінансові результати підприємства, перевірити відповідність формування статейзвітності встановленим вимогам, зіставити суми, які наведені у звітності, зданими бухгалтерського обліку та підтвердити: відповідність.
Програму аудиту формування фінансових результатівнаведено в табл.2.1.Таблиця 2.1 Програма аудитуформування фінансових результатів
№
пор. Етап перевірки Джерела інформації для отримання аудиторських доказів Необхідні аудиторські процедури Методи аудиторської перевірки 1 2 3 4 5 1 Перевірка формування фінансових результатів Наказ про облікову політику, договори, накладні, акти виконаних робіт, виписки банку, рішення, журнали-ордери, розрахунок амортизаційних відрахувань, відомості про нарахування заробітної плати, документи на списання виробничих запасів
1. Встановити відповідність законодавству визначення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) звітного періоду.
2. Вивчити договори, які передбачають продаж, та порівняти відображені в них дані з даними первинних документів, які підтверджують факт реалізації з метою встановлення їх узгодженості.
3. Здійснити звірку даних Відомості про реалізацію з даними, відображеними на доходних рахунках з метою підтвердження їх відповідності.
4. Встановити відповідність методу визначення собівартості на підприємстві встановленому наказом про облікову політику.
5. Підтвердити дані розрахунків фактичної собівартості готової продукції (робіт, послуг).
6. Вивчити перелік витрат, які на підприємстві відносять до адміністративних та витрат на збуті підтвердити їх відповідність законодавчо визначеним.
7. Визначити види доходів, які підприємство визначає як інші операційні та перевірити правильність, повноту та своєчасність відображення їх в обліку.
8. Встановити наявність підтверджувальних первинних документів по витратах, які включаються до іншої операційної діяльності;
9. Вибірковою перевіркою перерахувати такі види витрат, як курсові різниці, штрафи, пені, неустойки Логічна, юридична, формальна, арифметична перевірки 2 Перевірка порядку визначення фінансового результату від фінансових операцій Інвестиційні проекти, договори про інвестиційну та спільну діяльність, кредитні договори, протоколи зборів акціонерів
1. Визначити основні види доходів, які підприємство одержує від фінансової діяльності, а саме: встановити наявність документів, що підтверджують право здійснення такої діяльності.
2. Перевірити наявність та порядок оформлення документів, які підтверджують доходи від фінансової діяльності.
3. Здійснити вибірковий перерахунок таких доходів та витрат, як відсотки за кредит, дивіденди.
4. Перевірити правильність відображення та зміст витрат від участі в капіталі Юридична, взаємна, візуальна перевірки 3 Перевірка формування фінансового результату від іншої звичайної діяльності Договори на продаж необоротних активів, акти приймання-передачі, рішення загальних зборів акціонерів, регістри обліку
1. Встановити правомірність здійснення окремих операцій, які формують фінансовий результат від іншої звичайної діяльності.
2. Перевірити наявність, відповідність даних документів, які підтверджують доходи та витрати від іншої звичайної діяльності.
3. Встановити правильність відображення в бухгалтерському обліку результатів іншої звичайної діяльності Арифметична, формальна, логічна, юридична, взаємна перевірки 5 Перевірка формування фінансових результатів від надзвичайних подій Договори із страховими організаціями, акти ліквідації, акти на списання, акти інвентаризацій, регістри обліку
1. Вивчити доходи та витрати, які підприємство визначає як отримані від надзвичайних подій, та встановити їх відповідність законодавчо визначеним.
2. Перевірити порядок відшкодування витрат від надзвичайних подій.
3. Здійснити перерахунок суми витрат від надзвичайних подій та перевірити їх відповідність сумі, відображеній у Звіті про фінансові результати.
4. Перевірити повноту, правильність та своєчасність відображення в обліку доходів та витрат від надзвичайних подій Арифметична, формальна, логічна, юридична, взаємна перевірки /> /> /> /> /> /> /> />
/>
Рис. 2.2 Схемапроведення аудиту формування прибутку
2.2 Аудит розподілу та перерозподілу прибутку підприємства
Аналіз розподілу чистого прибутку. Порядок визначення сумичистого прибутку. Методика його факторного аналізу. Чистий прибуток є одним ізнайважливіших економічних показників, що характеризують кінцеві результатидіяльності підприємства. Кількісно він становить різницю між сумою прибутку дооподаткування і сумою внесених у бюджет податків з прибутку, економічнихсанкцій та інших обов’язкових платежів підприємства, які покривають за рахунокприбутку (табл. 2.2).
Таблиця 2.2 Визначення суми чистого прибуткуПоказник Сума, тис. грн. Частка в прибутку до оподаткування, % 1.01.04 1.02.04 +,- 1.01.04 1.01.04 +, –
Прибуток звітного періоду до оподаткування
Податки з прибутку
15 752
3 952 17 050 4 400 +1 298 +448 100,0 25,08 100,0 25,8 +0,72
В тому числі: податок на прибуток
економічні санкції за платежами в бюджет
3 552
400 3 845 555 +293 +155 22,55 2,55 22,55 3,22 +0,72 Чистий прибуток звітного періоду (п. 1 — п. 2) 11 800 12 650 +850 74,91 74,19 -0,72
Дані табл.2.2 показують,що сума чистого прибутку збільшилась у звітному періоді на 850 тис. грн., або на 7,2 %. Його величина залежить від факторів зміни прибутку дооподаткування і факторів, що визначають частку чистого прибутку в йогозагальній сумі, а саме від частки податків, економічних санкцій і т. ін. (рис.2.2). Щоб визначити зміну суми чистого прибутку за рахунок факторівпершої групи, необхідно зміну загальної суми прибутку за рахунок кожногофактора помножити на планову (базову) частку чистого прибутку в його загальнійсумі:
∆ЧП = ∆Пхі * ЧЧП0 (2.1)
Зміну чистого прибутку зарахунок другої групи факторів,розраховують множенням приросту частки і-го фактора (податків, санкцій,відрахувань) у загальній сумі прибутку дооподаткування на її фактичну величину у звітному періоді:
∆ЧП = П1 * (- ∆Чхі)(2.2)
/>
Рис. 2.2Структурно-логічна модель факторного аналізу формування чистого прибутку
А в загальномупогляді це буде виглядати інакше. Бо кожне підприємство спрямовує діяльність своїхбухгалтерів на зменшення суми нерозподіленого прибутку. Аудитори це розуміють ів свою чергу допомагають підприємствам скривати свої доходи. Бо аудитор знає дев активних рахунках балансу можна його заховати, або законним шляхом зменшитисуму доходу, віднести його на валові розходи.
Ефективність функціонування підприємствазалежить не лише від обсягу одержуваного прибутку, а й від характеру йогорозподілу. Порядок його розподілу показано на рис. 2.3.
/>
Рис. 2.3. Загальнасхема розподілу прибутку
Із нього видно, що одна частина прибутку у виглядіподатків і зборів надходить до бюджету держави й використовується на потребисуспільства, а інша частина залишається в розпорядженні підприємства івикористовується на виплату дивідендів акціонерам підприємства, на розширеннявиробництва, створення резервних фондів і т. ін.
Акціонери і працівникизацікавлені у збільшенні їхньої частки у використанні прибутку.
Проте якщо державаобкладає підприємства дуже високими податками, то це не стимулює розвиткувиробництва, у зв’язку з чим скорочується обсяг випуску і реалізації продукціїі зменшується надходження коштів до бюджету. Те саме може статися, якщо всюсуму прибутку використати на виплату дивідендів акціонерам підприємства. Уцьому разі в перспективі зменшиться виробництво продукції, оскільки неоновлюватимуться основні виробничі фонди, скоротиться власний виробничийкапітал, що в кінцевому підсумку може стати причиною банкрутства підприємства.Якщо ж зменшується частка дивідендних виплат у використанні прибутку, то це, усвою чергу, призведе до зниження інвестиційної привабливості підприємства. Томуна кожному підприємстві має бути знайдено оптимальний варіант розподілуприбутку. Велику роль у цьому має відіграти аналіз господарської діяльності.
Для аналізувикористовують закон про податки і збори, які вилучають у бюджет, інструктивній методичні вказівки Міністерства фінансів України, Статут підприємства, атакож дані фінансової звітності ф. № 2 „Звіт про фінансовірезультати“, ф. № 3 „Звіт про рух грошових коштів“, ф. № 5»Примітки до річної фінансової звітності”, дані статистичноїзвітності ф. № 1-ПП «Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування врозрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку», деклараціїпро податок на прибуток підприємства, на доходи тощо.
Чистий прибутоквикористовують відповідно до статуту підприємства. За йогорахунок інвестують виробничий розвиток, виплачують дивіденди акціонерампідприємства, створюють резервні і страхові фонди тощо. Розподіляючи чистийприбуток, необхідно домагатися оптимізації пропорцій між капіталізованою іспоживаною сумами його з метою забезпечення:
а) необхідного обсягу інвестицій для виробничого розвитку;
б) необхідної норми дохідності на інвестований капіталвласникам підприємства.
Фактори, що впливаютьна пропорції розподілу прибутку, поділяють на зовнішні і внутрішні.
До зовнішніх факторівналежать:
– правовіобмеження (ставки податків на прибуток, процентні відрахування в резервні фондиі т. ін.);
– системаподаткових пільг при реінвестуванні прибутку;
– ринкованорма прибутку на інвестований капітал, зростання якого супроводжуєтьсятенденцією підвищення частки капіталізованої частини прибутку, і навпаки, йогозниження зумовлює збільшення частки споживаного прибутку;
– вартістьзовнішніх джерел формування інвестиційних ресурсів (за високого їхнього рівнявигідніше використовувати прибуток, і навпаки).
– Довнутрішніх факторів, що справляють вплив на пропорції в розподіліприбутку, належать такі:
– рівеньрентабельності підприємства, за низького значення якого і відповідно невеликоїсуми прибутку, що розподіляється, більша частина її йде на створенняобов’язкових фондів і резервів, на виплату дивідендів за привілейованимиакціями і т. ін.;
– наявність у портфеліпідприємства високодохідних інвестиційних проектів, здатних забезпечитиакціонерам високі доходи в перспективі;
– необхідністьприскореного завершення розпочатих інвестиційних проектів;
– рівень коефіцієнта фінансовоголевериджу (співвідношення позичкового і власного капіталу), який є одним ізіндикаторів фінансового ризику і факторів, що сприяють збільшенню власногокапіталу при низькій ціні позичкових ресурсів. Залежно від співвідношення міждохідністю бізнесу і ціною позичкових ресурсів підприємство може регулюватийого рівень, збільшуючи або зменшуючи частку капіталізованого прибутку;
– наявність альтернативнихвнутрішніх джерел інвестиційних ресурсів (амортизаційного фонду, виручки відреалізації основних засобів і фінансових активів тощо);
– поточна платоспроможністьпідприємства, за низького рівня якої підприємство має скорочувати споживанучастину прибутку.
2.3. Порядок проведення аудиту прибутку підприємства.
Ринкова економіка висуває нові завдання у сферіконтролю від правильного вирішення яких залежать його подальший розвиток іудосконалення.
З метою адаптації фінансового контролю доринкової економіки в Україні прийнято два Закони: Закон «Про державнуконтрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. і Закон«Про аудиторську діяльність» від 22 квітня 1993 р. з наступними змінами ідоповненнями до них. Відповідно до вимог цих Законів передбачено особливийпідхід до методології й організації фінансового контролю суб’єктівпідприємницької діяльності. Серед різних видів фінансового контролю чільнемісце займає аудиторський незалежний контроль, який здійснює на договірнихзасадах перевірку достовірності звітних даних, балансів, законностігосподарських операцій, аналіз фінансового стану, і водночас надаєконсультаційні послуги з економіки, права, фінансів, обліку тощо.
Послідовність аудиторської перевіркидіяльностіпідприємства складається з цілого ряду дій:
– збір і аналіз інформації, необхідної для оцінки достовірностібухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності суб’єктапідприємницької діяльності;
– визначення профілю та обсягу діяльності підприємства заустановчими документами, за статутом, характером і змістом його роботи; •шляхом порівняння фактичної діяльності підприємства зі статною встановленняневідповідності між ними, про що необхідно поставити до відома керівництвофірми і порекомендувати йому
– зміни чи доповнення до статуту і здійснити перереєстраціюпідприємства у відповідних державних органах;
– планування аудиту і наступний контроль аудиторської перевірки;
– оцінювання внутрішнього аудиторського контролю;
– аналіз показників балансу і даних інших форм фінансової звітності;
– перевірка аналогічних показників балансу, звіту про фінансовірезультати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал;
– контроль відповідності даних фінансової звітності записам воблікових регістрах;
– перевірка відповідності даних бухгалтерського фінансового обліку іфінансової звітності вимогам чинного законодавства і нормам облікової політики;
– попередня оцінка повноти і правильності складання балансу та іншихформ фінансової звітності.
Одним із важливих аспектів аудиту є глибокийаналіз всіх статей балансу і перевірка їх відповідності записам у Головнійкнизі за аналізований період. Якщо при цьому буде виявлено невідповідності щодобухгалтерських записів чи окремих сумових показників, аудитор звертається дооблікових регістрів і первинних документів. Шляхом перевірки записів уоблікових регістрах і даних первинних документів аудитору слід встановитиповноту обліку, правильність записів у облікових регістрах і первиннійдокументації, їх реальність.
На основі аналізу і тестування звітних та іншихданих про підприємство аудитор висловлює свою професійну думку прооб’єктивність і точність даних обліку і звітності та їх відповідність реальнійдійсності.
При плануванні і здійсненні аудиторськихпроцедур, оцінюванні отриманих матеріалів аудитор повинен враховувати, щоневиконання клієнтами вимог законодавчих та нормативно-правових актів Україниможе стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотновплинути на фінансові результати діяльності клієнта. Однак згідно знаціональним нормативом аудиту № 8 „Перевірка дотримання підприємствамивимог законодавчих та нормативно-правових актів України“ виявленнявипадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актівУкраїни не є метою й обов’язком аудитора.
Встановлення фактів невиконання вимог нормативнихактів, незалежно від їхнього значення, вимагає висунення й обговорення питанняпро чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також про вплив такогоневиконання на інші напрямки аудиту.
Факти порушення вимог законодавчих танормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичнійекспертизі та є поза професійною компетенцією і знаннями аудитора. Рівеньпрофесійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузідіяльності клієнта й організації виробництва можуть дати йому змогу зробитивисновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, ймовірно, не відповідаютьвимогам законодавчих та нормативно-правових актів України. Отже, аудитор невідповідає за невиконання керівництвом клієнта вимог законодавчих танормативно-правових актів.
Проведення хоча б однієї аудиторської перевіркифінансової звітності підприємства може допомогти службовим особам підприємствауникати надалі суттєвих порушень вимог нормативних актів.
Однак аудитору слід врахувати, що під часпроведення аудиторських перевірок завжди існує ризик невиявлення помилок,навіть якщо перевірка добре спланована і проведена відповідно до вимогНаціональних нормативів аудиту. Зазначена ймовірність зростає внаслідок впливутаких факторів:
– наявність значної кількості нормативних актів;
– неминуча відносна обмеженість систем обліку і внутрішнього контролю,які не можуть висвітити всю фактичну діяльність клієнта, а також відноснасуб’єктивність, що супроводжує таку аудиторську процедуру, як тестування;
– визнання того, що значна кількість аудиторських доказів, отриманихаудитором, мають не доказовий, а інформативний характер.
Під час підготовки до проведення аудиторськоїперевірки аудитор має ретельно вивчити ті законодавчі та нормативно-правовіакти, невиконання вимог яких може спричинити перекручення фінансової звітностіпідприємства.
Згідно з міжнародним операційним стандартом,»аудитор повинен провести такий огляд фінансової звітності, який був бидостатнім для вираження думки про фінансову звітність у цілому”.
Безумовно, звіти аудитора можуть не загострюватиувагу на незначних обставинах. Аудиторський звіт має виділити найголовніше.Основна мета аудитора — впевнитися, що довіру до фінансової звітності непідірвано.
РОЗДІЛ 3 АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
Аудиторський висновок
незалежного аудиторськогопідприємства „СТАВР”
за наслідкамиаудиторської перевірки достовірності бухгалтерської звітності, що стосується використанняприбутку підприємства
„Eco Plast”
м. Харків 15 квітня 2006р.
Відповідно до Закону України „Про аудиторськудіяльність” від 22 квітня 1993 р. №3126-XII та Національнихнормативів аудиту, затверджених рішенням аудиторської палати України від 18грудня 1998 р. № 73 аудиторським підприємством „СТАВР” на основі договору №23-6 від 2 квітня 2005 р. проведена аудиторська перевірка витрат діяльностіпідприємства „ Eco Plast” за період з 1 січня 2005 р. по 31 березня 2005р.
Відповідальність щодо документації та фінансовоїзвітності, наданої для аудиторської перевірки, несе керівництво підприємства.До обов’язків аудиторського підприємства „СТАВР” входить надання висновку продостовірність та відповідність вимогам законодавства цієї документації тазвітності на основі проведеного аудиту.
Під час аудиту проведено дослідження шляхомвибіркової перевірки обґрунтованості сум та інформації, наведеної у звітностіпідприємства, а також здійснено оцінку відповідності застосованих принципівобліку вимогам законодавчих та нормативних документів щодо організаціїбухгалтерського обліку, чинних протягом періоду перевірки.
В результаті проведеної аудиторської перевіркиотримано достатню кількість аудиторських доказів, які забезпечують розумнуоснову для формування аудиторського висновку.
Під час перевірки було встановлено, що первиннадокументація, яка стосується доходів підприємства, на підприємстві не має відхиленьвід записів в регістрах бухгалтерського обліку. Вказані в обліковому регістрісуми і місяці, до яких вони відносяться співпадають з первинними документами тамістять всі необхідні реквізити.
Ми підтверджуємо, що надана інформація дає дійснета повне уявлення про формування і розподіл доходів підприємства суб’єктаперевірки.
Бухгалтерський облік доходів підприємствавідповідає законодавчим та нормативним вимогам. Звітність складена за дійснимиданими бухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх аспектах доходіві витрати діяльності підприємства, що перевіряється, станом на 15 квітня 2006р. за результатами операцій за період з 1 січня 2006 р. по 31 березня 2006 р.
Директор АП „ Eco Plast”______________
Сертифікат аудиторської серії А № 35465768
ВИСНОВКИ
В даній курсовійроботі я розглядав методичні засади формування в бухгалтерськомуобліку та аудиту, інформацію про доходи підприємства.Виходячи з бухгалтерського обліку я побачив різновиди доходів, їх класифікацію дляподання у Звіті про фінансові результати. Перечислив суми, які невідносяться до доходів. Розглянув синтетичний облік рахунків та субрахунків7-го класу
Доходи убухгалтерському обліку поділяються на:
Ø доход віднадзвичайних подій;
Ø доход відзвичайної діяльності.
Всідоходи обліковуються на рахунку класу 7. На рахунку класу 7, крім рахунку 76“Страхові платежі”, протягом звітного періоду по кредиту відображається сумазагального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів, що включені до цінипродажу, по дебету – щомісячне відображення належної суми непрямих податків,зборів, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79“Фінансові результати”. Одна з приємних можливостей для підприємств різних формвласності. Майже всі страхові платежі можна віднести на валові розходи,законним шляхом.
Даніпо рахунках 70 – 75 ведеться журнал-ордер №11, а по рахунку 79 “Фінансовірезультати” – журнал-ордер №15. Це свого роду інформаційні носії з певнимпереліком цифр, правильне розуміння яких дозволить прийняти правильніуправлінські рішення та робити правильні аудиторські висновки.
Дляподаткових органів і підприємств великий інтерес становить оподатковуванийприбуток, оскільки від цього залежить сума податку на прибуток, а відповідно ісума чистого прибутку.
Чистийприбуток є одним із найважливіших економічних показників, що характеризуютькінцеві результати діяльності підприємства. Чистий прибуток використовуютьвідповідно до статуту підприємства. За його рахунок інвестують виробничийрозвиток, виплачують дивіденди акціонерам підприємства, створюють резервні істрахові фонди тощо.
При аудиті доходів і витрат діяльностіпроводяться дослідження виробничої діяльності підприємства з метою виявленнярезервів для збільшення випуску продукції, поліпшення її якості, зниженнясобівартості продукції та підтвердження відображених в бухгалтерському облікувитрат за звітний період.
В ході аудиторського дослідження доходупідприємства було досягнуто поставлену мету, а саме:
— встановленовідповідність бухгалтерського обліку доходів підприємства встановленимзаконодавчим і нормативним вимогам, а також обліковій політиці підприємства;
— встановленодостовірність первинних документів щодо відображення, достовірності списаннявитрат діяльності, повноти і своєчасності відображення наведених в них даних взведених документах і облікових регістрах;
— встановленодостовірність інформації щодо доходів підприємства, наведеної у звітностігосподарюючого суб’єкта.
Отже врезультаті проведеної аудиторської перевірки було отримано достатню кількістьаудиторських доказів, які забезпечили розумну основу для формуванняаудиторського висновку. Звітність підприємства була складена за дійсними данимибухгалтерського обліку та достовірно відображає у всіх аспектах доходу підприємства, що перевіряється, станом на 15 квітня 2006р. за результатами операцій за період з 1 січня 2006р. по 31 березня 2006 р.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. ЗаконУкраїни “ Про аудиторську діяльність«від 22 квітня 1993р.
№3125-ХІІ
2. Положення ( стандарти) бухгалтерського обліку 15 “Доходи”,
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня
2000р. №92
3. Інструкціяпро застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів,капіталу, зобов’язань і господарських операцій
підприємств іорганізацій, затверджена Наказом міністерства
фінансів Українивід 30.11.1999 р. № 291.
4. БілухаМ.Т. Курс аудиту: Підручник. – К.: Вища шк. – Знання, 2003. –
574с.
5. Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник 2-евид.–Жит.: ПП., “РУТА”, 2003, –
672с.
6. Давидов Г.М. Аудит: Підручник. – К.: Знання, 2004.— 511с.
7. Дорош Н.І. Аудит: методологія і організація.— К.:2002.—402 с.
8. Зубілевіч С.Я, Голов С.Ф. Основи аудиту. К.:Либідь, 2003. – 267 с.
9. Кулаковська Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: Навч. посіб.—Львів:
“Новий-Світ-2000”, 2003. — 504с. 12 Рудницкий В.С. Методологія
і організация аудиту.— Тернопіль, 2001.— 192с.
10. Савченко В.Я. Аудит: Навч. Посіб. – К .: КНЕУ, 2004. –322с.
11. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2003.—233 с.
12. Чернелевський Л.М., Беренда Н.І. Аудит. Навчальнийпосібник. –
К.: Міленіум, 2003. – 466с.
13. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник //за ред.Бутинця
Ф.О. – Житомир – 2003. – 672 с.
14. Пушкар М. Фінансовий облік. Підручник –Тернопіль:Карт-бланш–
2003. –628 с.15.Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. Навчальнийпосібник, К.: “Знання” – 2004. – 654с.16.Сахарцева І.І. Основи складання бухгалтерської звітності за вимогаминаціональних стандартів України. Навчальний посібник,К.: Кондор – 2003. – 614 с.17.Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства.Навчальний посібник, К.: “Знання” – 2003.– 485 с.
18. Ткаченко Н.М. Бухгалтерськийфінансовий облік на підприємства
України.Підручник – К.: “А.С.К.” – 2004. – 784 с.
19. Шубіна С.В. Конспект лекцій зкурсу “Економічний аналіз” для
студентів усіхспеціальностей усіх форм навчання. –Харків: ХФ УАБС–
2003.– 118 с.
20. План рахунків бухгалтерськогообліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарчихоперацій підприємств і організацій. Інструкція про
застосування.Нова редакція – Х.: Курсор, 2003. – 73-99 с. ,
21. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні: Навч.-практ.
посіб. / За ред. С.Ф. Голова. — Д.: ТОВ „Баланс-Клуб“, 2003. — 768 с
22. Пархоменко В.М. Реформування бухгалтерського облікув Україні.
Коментарі. — Луганськ: Футура: ДСД „Лугань“, 2002. — Ч. 3. — 464 с
23. Кузьмінський А.М., Кузьмінський ЮА. Теоріябухгалтерського обліку:
Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 288 с
24. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. — К., 2003.
692 с.
25. Паршин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії і практики: Навч.
посіб. — К.: Т-во „Знання“, КОО, 2003. —245 с
26. Періодичні видання: „Бухгалтерський облік і аудит“,»Баланс”,
«Головбух», «Все про бухгалтерський облік»,«Вісник бухгалтера і
аудитора України»