/>/>Вступ
Основнізасоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх упроцесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в орендуіншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій,очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року(або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Групаосновних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками,призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.
Об’єктосновних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, щопідприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання тавартість його може бути достовірно визначена.
Основнізасоби можна згрупувати за наступними ознаками:
– загалузевою ознакою;
– зафункціональним призначенням;
– завикористанням;
– заознакою належності.
Наявністьтих або інших засобів на конкретному підприємстві пов’язана із напрямком йогодіяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.
Зафункціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі таневиробничі.
Виробничимиє ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва іпов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданнямпослуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками,устаткуванням та ін.
Узалежності від призначення основні фонди поділяються на основні виробничі йосновні невиробничі фонди. До основних виробничих фондів відносяться ті основніфонди, що беруть участь у виробничому процесі безпосередньо (машини,устаткування, верстати і т. п.) або створюють умови для виробничогопроцесу. Основні невиробничі фонди – це об’єкти підприємствакультурно-побутового призначення, медичні установи, їдальні і т.п.
Усистемі бухгалтерського обліку до основних фондів відносяться засоби праці зтерміном служби більш 12 місяців і з вартістю (на дату придбання), що перевищує100-кратний розмір мінімальної величини місячної оплати праці.
Відкількості, вартості, технічного рівня, ефективності використання основнихфондів багато в чому залежать кінцеві результати діяльності підприємства:випуск продукції, її собівартість, прибуток, рентабельність, стійкістьфінансового стану. Вказаним зумовлюється актуальність в даній роботі теми аналізустану та ефективності використання основних фондів. З метою визначення методикита набуття практичних навичок з аналізу стану та ефективності використанняосновних фондів на прикладі ВАТ «Одеський пивоварний завод» визначено тапроаналізовано динаміку і структуру основних фондів, стан і рух основнихфондів, рівень механізації виробничих процесів, економічну ефективністьвикористання основних фондів, резерви поліпшення використання основних фондів, зробленовисновки про стан економічну ефективність функціонування підприємства в ціломута в розрізі теми.
/>/>/>/>1. Теоретичні основи аналізу стану і ефективності використання основнихфондів/>/> 1.1Сутність, цілі та задачі аналізу стану і ефективності використання основнихфондів
Основнізасоби – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх упроцесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в орендуіншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурнихфункцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більшеодного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Об’єктосновних засобів – закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям донього або окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений длявиконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивноз’єднаних предметів одного або різного призначення, що мають для їхобслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент,унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс – певнуроботу тільки в складі комплексу, а не самостійно.
Якщоодин об’єкт основних засобів складається з частин, які мають різний строккорисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися вбухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.
Групаосновних засобів – сукупність однотипних за технічними характеристиками,призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.
Об’єктосновних засобів визнається активом, якщо існує імовірність того, щопідприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання тавартість його може бути достовірно визначена.
Основнізасоби можна згрупувати за наступними ознаками:
– загалузевою ознакою;
– зафункціональним призначенням;
– завикористанням;
– заознакою належності.
Наявністьтих або інших засобів на конкретному підприємстві пов’язана із напрямком йогодіяльності, а також і з роботою допоміжних і обслуговуючих виробництв.
Зафункціональним призначенням основні засоби поділяються на виробничі таневиробничі.
Виробничимиє ті основні засоби, які приймають безпосередньо участь у процесі виробництва іпов’язані із створенням конкретного продукту, виконанням робіт та наданнямпослуг. Вони представлені будівлями, спорудами, машинами, станками,устаткуванням та ін.
Основнізасоби, які не приймають безпосередньо участі у процесі виробництва, роботаяких спрямована на забезпечення соціальних і культурно-побутових потребпрацівників підприємства, називаються невиробничими. Невиробничі основні засобипредставлені будинками культури, спортивними комплексами, дитячими дошкільнимизакладами, пральнями, лазнями, перукарнями та ін., які є власністю підприємстваі використовуються у невиробничій сфері.
Завикористанням основні засоби поділяються на діючі та недіючі
Діючимиє основні засоби, які приймають участь у роботі підприємства на даний час.
Недіючими,в свою чергу, є основні засоби, які не використовуються в даний період вгосподарській діяльності у зв’язку із тимчасовою консервацією або очікуваннямчасу введення їх в експлуатацію.
Заознакою належності основні засоби поділяються на власні та орендовані.
Власніосновні засоби являються безпосередньо власністю підприємства і мають джерелосвого утворення (внесок засновника до Статутного капіталу, заборгованість передпостачальниками, цільове фінансування і цільові надходження та ін.).
Основнізасоби, які використовуються на підприємстві, але не с його власністю,називаються орендованими. Треба зауважити, що з метою виключення можливостіподвійного обліку одних і тих же засобів, у орендодавця орендовані основнізасоби обліковуються на балансовому, а у орендаря на позабалансовому рахунку.
Залежновід цільового призначення та функцій, які вони виконують, основні засобиподіляють на такі види: будівлі, у тому числі зовнішні прибудови до будівлі,які мають господарське значення (склади, гаражі тощо); споруди (автодороги,мости тощо); передаточні пристрої (трубопроводи, мережі електропередачі тощо); машинита обладнання; вимірювальні й регулюючі пристрої та прилади (манометри, терези,мікроскопи тощо); обчислювальна техніка (комп’ютери, монітори, принтери); транспортнізасоби (засоби руху, призначені для пересування людей, вантажів і речовинрізного призначення); інструменти (предмети, які мають самостійне значення і неє складовою частиною якогось об’єкта); господарський інвентар (шафи, столи,сейфи тощо);» інші основні засоби (робочий скот тощо).
Зточки зору участі основних засобів у виробничому процесі, їх поділяють на двічастини: активну (робочі і силові машини, транспортні засоби, інструмент таінвентар); пасивну (будівлі, споруди).
Заприналежністю основні засоби поділяють на: власні (що знаходяться на балансіорганізації); залучені (ті, що взяті на тимчасове користування в іншоїорганізації на умовах оренди).
Основнівиробничі засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачаютьсвої експлуатаційні якості. У зв’язку з цим ремонт основних виробничих засобівє необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежитьефективність використання основних виробничих засобів на підприємстві.
Своєчаснийремонт здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих засобів ізапобігає передчасному їх зносу і вибуттю, а також продовжує строк служби тапідвищує виробничу потужність і скорочує потребу в нових капітальнихвкладеннях.
Основнізасоби можуть надходити на підприємство: після завершення будівництва новихоб’єктів чи реконструкції та розширенні діючих; у разі придбання за плату уфізичних чи юридичних осіб; при безоплатній передачі їх фізичними чи юридичнимиособами; при отриманні від засновників підприємства як вклад у статутнийкапітал; при довгостроковій та поточній оренді.
Капітальнівкладення являють собою витрати на: створення нових основних засобів; реконструкціюдіючих основних засобів;) розширення та технічне переозброєння діючих основнихзасобів.
Засвоїм обсягом засоби підприємств послідовно набувають грошової, виробничої ітоварної форм, що веде до їх поділу на виробничі засоби і засоби обертання.
Обліку натуральних показниках (площа будівель та споруд, одинична потужність машинтощо) необхідний для визначення кількості та виробничої потужності основнихзасобів. Цей вид обліку ґрунтується на паспортних даних основних засобів, якіфіксують час придбання чи збудування, містять технічні характеристики засобів,а також інформацію щодо зміни їх стану (ремонт, модернізація, реконструкціятощо). Натуральні показники дають уявлення про кількісний склад основнихзасобів, але при цьому відсутня можливість співставлення різних об’єктів облікута немає уявлення про їх спільну величину.
Вартіснаоцінка основних засобів необхідна для планування розширеного відтворенняосновних засобів, визначення ступеня зносу та розміру амортизаційнихвідрахувань. Для оцінки основних засобів у вартісному вираженнівикористовуються початкова, відновлювальна і залишкова вартість основнихзасобів.
Об’єктиосновних засобів відображаються у бухгалтерському обліку при їх постановці наоблік по первісній вартості.
Первіснавартість основних засобів – сума фактичних витрат організації на їх набуття,спорудження та виготовлення, за винятком ПДВ та інших податків, щовідшкодовуються.
Приотриманні об’єкта як вклад у статутний капітал первісна вартість об’єктаосновних засобів визначається в розмірі, встановленому засновникамиорганізації.
Прибезповоротному отриманні основних засобів їх первісна вартість визначається наоснові ринкових цін на дату оприбуткування (допускається експертна оцінка).
Оцінкаоб’єктів основних засобів, вартість яких виражена в іноземній валюті,виконується в загальному порядку на дату їх постановки на облік шляхомперерахунку вартості даних основних засобів в іноземній валюті у гривні покурсу НБУ.
Цейвид вартості використовується для розрахунку амортизаційних відрахувань,розрахунку рентабельності та фондовіддачі, а також інших показників, якіхарактеризують ефективність використання основних засобів.
Відтворювальнавартість – вартість відтворення основних засобів, тобто їх будівництво чинабуття за ринковими цінами на конкретну дату. Відтворювальна вартість основнихзасобів визначається також за результатами їх переоцінки.
Первісну,а після переоцінки – відтворювальну вартість прийнято називати балансовоювартістю.
Залишковувартість основних засобів визначають шляхом віднімання суми зносу з їхбалансової вартості. Вона дає змогу оцінювати ступінь зносу засобів праці йпланувати оновлення та ремонт основних засобів.
Періодчасу, протягом якого здійснюється повний цикл кругообігу вартості конкретнихвидів основних фондів, характеризує строк їх служби.
Зурахуванням особливостей циклу вартісного кругообігу необоротних активівбудується процес управління цими видами довгострокових активів підприємства.Незважаючи на різноманітність складу операційних необоротних активів за окремимивидами та групами, мета фінансового менеджменту в цій сфері відносно проста – забезпечитисвоєчасне оновлення та підвищення ефективності використання операційнихнеоборотних активів. З урахуванням цієї мети формується політика управління основнимифондами підприємства.
Політикауправління основними фондами являє собою частину загальної фінансової стратегіїпідприємства, яка визначається у фінансовому забезпеченні своєчасного їхоновлення та високої ефективності їх використання.
Політикауправління основними фондами підприємства базується на аналізі їх стану таефективності використання й формується за такими етапами:
1.Аналіз операційних необоротних активів підприємства в майбутньому періоді.Такий аналіз проводиться з метою вивчення динаміки загального їх обсягу таскладу, ступеня їх використання, інтенсивності оновлення та ефективності їхвикористання.
Напершому етапі аналізу розглядається динаміка загального обсягу основних фондів підприємства– темпи їх росту у співвідношенні з темпами росту обсягу виробництва тареалізації продукції, обсягу операційних оборотних активів, загальної суминеоборотних активів.
Надругому етапі аналізу вивчається склад основних фондів підприємства та динамікаїх структури.
Упроцесі цього вивчення розглядається співвідношення основних засобів танематеріальних активів, які використовуються в операційному процесіпідприємства; у складі основних засобів аналізується питома вага рухомих танерухомих їх видів (які у виробничій діяльності характеризують відповідно активнута пасивну їх частини).
Натретьому етапі аналізу оцінюється стан необоротних активів, які використовуєпідприємство за ступенем їх зношення (амортизації).
На п’ятомуетапі аналізу вивчається інтенсивність оновлення необоротних активів умайбутньому періоді.
Впроцесі аналізу показники розраховуються не тільки по основним фондам у цілому,а й у розрізі їх видів.
Нашостому етапі аналізу оцінюється рівень ефективності використання основнихфондів у звітному періоді.
2. Оптимізаціязагального обсягу та складу основних фондів підприємства. Така оптимізаціяздійснюється з урахуванням виявлених у процесі аналізу резервів підвищеннявиробничого використання основних фондів у майбутньому періоді. До числаосновних з таких резервів відносять: підвищення продуктивного використання учасі (за рахунок приросту коефіцієнтів змінності та безперервності їх роботи)та підвищення продуктивного використання за потужністю (за рахунок роступродуктивності окремих їх видів у межах передбаченої технічної потужності). Упроцесі оптимізації загального обсягу з їх складу вилучають ті їх види, які неберуть участі у виробничому процесі з різних причин.
3. Забезпеченнясвоєчасного оновлення основних фондів підприємства. З цією метою напідприємстві визначається необхідний рівень інтенсивності оновлення окремихгруп операційних активів; розраховується загальний обсяг фондів, підлеглихоновленню в майбутньому періоді; встановлюються основні форми та вартістьоновлення різних груп фондів.
4. Забезпеченняефективного використання основних фондів підприємства. Таке забезпеченняполягає в розробці системи заходів, спрямованих на підвищення коефіцієнтіврентабельності та виробничої віддачі операційних необоротних активів.
Використовуючив процесі управління ефективністю основних фондів певні показники, слідураховувати два важливих моменти, які забезпечують об’єктивність оцінкирозроблених заходів. Перший з них полягає в тому, що при оцінці завжди потрібновикористовувати відновлювану вартість основних фондів на момент проведенняоцінки. Другий момент полягає в тому, що при оцінці слід використовуватизалишкову вартість основних фондів, тому що більша їх частина в процесі зносувтрачає частину своєї продуктивності.
Зростанняефективності використання основних фондів дає змогу скоротити потребу в них.Тому, заходи щодо забезпечення підвищення ефективності використання основнихфондів можна розглядати як заходи зі скорочення потреби в обсягу їхфінансування та підвищення темпів економічного розвитку підприємства за рахунокбільш раціонального використання власних фінансових ресурсів.
5.Формування принципів та оптимізація структури джерел фінансування основнихфондів. Принципово оновлення та приріст основних фондів можуть фінансуватися зарахунок власного капіталу, довгострокового залученого капіталу (фінансовогокредиту, фінансового лізингу та ін.) та за рахунок змішаного їх фінансування.
Узагаліна основі розглянутих принципів, які визначають політику управління основнимифондами, можна виділити такі позитивні особливості:
а) вонипрактично не піддаються дії інфляції, тобто краще захищені від неї;
б) основнимфондам менш притаманний фінансовий ризик втрат у процесі господарськоїдіяльності підприємства;
в) ціактиви спроможні генерувати стабільний прибуток при несприятливій ринковійкон’юнктурі – при нецільовому їх використанні вони можуть бути передані воренду іншим господарюючим суб’єктам;
г)вони сприяють зниженню втрат товарів та інших матеріальних оборотних активів упроцесі їх зберігання.
Разомз тим основні фонди в процесі їх господарського використання мають і деякінедоліки:
а) вонипіддаються моральному зносу (особливо активна частина основних засобів), узв’язку з чим, навіть якщо вони виведені з експлуатації тимчасово, вонивтрачають свою вартість;
б) ціактиви важко піддаються фінансовому управлінню через те, що вони слабкозмінювані в структурі в короткому періоді часу;
в) убільшості випадків основні фонди відносять до групи неліквідних активів (укороткому періоді часу) і тому вони не можуть слугувати засобом забезпеченняпотоку платежів при зниженні рівня платоспроможності підприємства та загрозійого банкрутства./>/>1.2 Методика аналізустану і ефективності використання основних фондів
Показники,що характеризують майновий стан підприємства з точки зору ефективностівикористання основних фондів:
1)Індекс постійного активу – показує частку основних засобів та необоротнихактивів у джерелах власних коштів. Його розраховують за формулою:
КПА=Оз /Вк
де О3– основні засоби та необоротні активи;
Вк – власнікошти.
2)Коефіцієнт накопичення зносу – характеризує інтенсивність формування одного ізджерел коштів на капітальні вкладення, свідчить про ступінь фінансуванняосновних засобів за рахунок зносу.
Цейпоказник визначають за формулою:
КНЗ=Сз /Со.з
де С3– нарахована сума зносу;
Со.з. –початкова балансова вартість основних засобів.
3)Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнтреальної вартості майна, який показує, яку частку у вартості майна становлятьзасоби виробництва:
КВМ=(Оз.з.+Вз+Нв+Мш.п.)/А
деОз.з. – основні засоби за залишковою вартістю;
Вз – виробничізапаси;
Нв – незавершеневиробництво;
Мш.п –малоцінні та швидкозношувані предмети;
А – вартістьактивів підприємства.
Цейкоефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченістьвиробничого процесу засобами виробництва. Загальноприйняте, що якщо значенняцього показника нижче за 0,5, це негативна ознака як для підприємства, так ідля його партнерів. Однак на сьогодні вартість частини основних засобівзанижено, тому в деяких випадках значення цього коефіцієнта, нижче за 0,5,вважають нормальним. Іншими причинами низького рівня коефіцієнта можуть бутизанадто великі довгострокові фінансові або капітальні вкладення, великі залишкиготової продукції, велика дебіторська заборгованість. Усі ці причини негативнохарактеризують майновий та фінансовий стан підприємств, хоча такі з них, яквелика дебіторська заборгованість та складські залишки готової продукції, вумовах сьогодення легко пояснити.
Усучасних умовах високого технічного рівня виробництва фінансовий станбудь-якого підприємства багато в чому визначається обсягами та прогресивністюосновних засобів, їх технічним станом, ефективністю їх обороту. Ось чому такіхарактеристики використання основних засобів постійно мають бути в полі зоруфінансового менеджера та аналітика.
Завданнямфінансового аналізу використання основних засобів є:
• забезпеченістьосновними засобами (відповідність величини, складу та технічного рівня засобівпотребам у них, своєчасності їх поповнення);
•технічний стан основного капіталу;
• ступіньвикористання основних засобів за чинниками, які на них впливають;
• повнотавикористання основних засобів;
• впливвикористання устаткування на обсяг продукції;
•резерви збільшення обсягу продукції за рахунок поліпшення використання основнихзасобів.
Вході аналізу використання основних засобів досліджуються введення їх у дію,наявність, фондовіддача, вибуття та ліквідація, ступінь використанняустаткування тощо.
Аналізрозпочинають із визначення забезпеченості виробництва основними засобами. Післяцього вивчають їх використання з погляду виявлення резервів, затим здійснюютьрозрахунки резервів збільшення обсягів виробництва за умов мобілізації резервівполіпшення використання основних засобів.
Узагальнюючимпоказником технічного стану основних засобів є ступінь їх зносу, тобтовідношення величини зносу до початкової вартості всіх основних частин(насамперед виробничого устаткування та робочих машин, які мають вирішальнийвплив на потужність підприємства).
Ступіньзносу основних засобів (г) та його зміни визначають співвідношенням сумосновних засобів (F) та їх зносу (R) в активі та пасиві бухгалтерського балансуна початок і кінець аналізованого періоду, %:
/>
деіндекси 0 та 1 – величини показників на початок та кінець періоду.
Якщо,наприклад, на підприємстві знос основних засобів зріс з 27,3 до 29,4%, то ценегативно характеризує дії підприємства щодо вдосконалення технічної базивиробництва.
Ступіньоновлення основних засобів вимірюється відношенням надходження за аналізованийперіод основних засобів (Fн) до їх кількості на кінець року (F1), %:
/>
Чимшвидше відбувається заміна старого устаткування новим, тим більш ефективним тапродуктивним є устаткування, оскільки при тривалому використанні воно моральностаріє.
Дляоцінки технічного рівня основних засобів визначають також частку прогресивногоустаткування в загальній його кількості та вартості.
Найбільшузагальнюючим показником ефективності використання основних виробничих засобівє показник використання виробничої потужності.
Якщосумарна виробнича потужність недостатньо використовується, то необхідновстановити, випуск яких саме видів продукції негативно впливає на загальнийрівень використання потужностей за планом та фактично.
Показникивикористання потужностей – плановий (Кпл) та фактичний (Кф) розраховують заформулами, %:
/>
/>
Де Qплі,Qфі – плановий та фактичний випуск і-го виду продукції;
Zплі,Zфі – планова та фактична потужність по випуску цього видупродукції.
Післяцього з’ясовують причини неповного використання виробничих потужностей за цимивидами продукції та планують дії, спрямовані на усунення цих причин, зокрема,підвищення пропускної спроможності виробництва.
Іншимузагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача, тобтовідношення обсягу продукції за аналізований період до основних виробничихзасобів:
F=Q/F
де Q –випуск продукції;
F – основнівиробничі засоби.
Показник,зворотний фондовіддачі, фондомісткість, який розраховують за формулами
fі= F/Q
або
fі=1/F
Перевагоюпоказника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений наскладові частини за окремими цехами та групами устаткування. Це дає змогувстановити вплив використання техніки на кожній виробничій дільниці наузагальнюючий показник використання засобів.
Привизначенні показників фондовіддачі та фондомісткості обсяг продукції може бутирозрахований у вартісних, натуральних та умовних одиницях. Основні виробничізасоби визначають за вартістю, площею, яку вони займають, або в іншихвимірниках, причому в розрахунок приймається їх середня хронологічна величиназа аналізований період.
Натуральніта умовно-натуральні вимірники обсягу продукції застосовують лише на підприємствах,які випускають продукцію одного виду або якщо її можна прирівняти до одноговиду.
Томубільшість підприємств, які виготовляють широку номенклатуру виробів, зведеніпоказники фондовіддачі розраховують виходячи з обсягу продукції у вартісномувираженні. При цьому можуть застосовуватись різні показники обсягу продукції – чиста,валова, реалізована, товарна продукція. З метою аналізу рекомендується такожрозраховувати суму прибутку на гривню вартості основних виробничих засобів.
Нарівень фондовіддачі (фондомісткості) у вартісному вираженні впливають такічинники:
•рівень цін на продукцію;
•структура ціни та її зміни внаслідок асортиментних змін;
•оцінка основних виробничих засобів;
•структура засобів;
•технічний їх рівень і стан;
•ступінь використання.
Длявизначення впливу змін у структурі та асортименті продукції на динамікуфондовіддачі зіставляють динаміку обсягів виробництва та динаміку показниківфондовіддачі, розрахованих на основі чистої та валової продукції.
Необхіднотакож про аналізувати вплив на фондовіддачу оцінки основних виробничих засобів,яка коливається по однакових за своєю технічною якістю основних засобах залежновід часу їх надходження та від того, яким способом здійснювалось будівництвоспоруд – господарським чи підрядним. Переоцінка основних засобів повідновлювальній вартості у перші роки після її проведення підсилюютьвірогідність показників фондовіддачі та фондомісткості. Однак при цьому слідвиходити з оцінки по повній відновлювальній вартості, а не по залишковій.
Впливструктури основних виробничих засобів на фондовіддачу обумовлений тим, що різнікатегорії основних виробничих засобів неоднаково активно беруть участь увиробничому процесі. Зіставлення темпів зростання фондовіддачі на 1 гривнювартості основних засобів, у тому числі машин та устаткування, дасть змогувиявити вплив змін у структурі основних засобів на ефективність їхвикористання./>/>
/>/>2. Характеристика йаналіз виробничо-фінансових показників роботи підприємства/>/>2.1 Коротка характеристика підприємства
ВАТ (Відкрите акціонернетовариство) «Одеський пивоварний завод» зареєстровано в Одеській міській раді 01.01.1993 р.за номером. №12345678
Юридична і поштоваадреса: 68032, м. Одеса, вул. Канатна, 48б
Керівники підприємства:
Генеральний директор,член Ради директорів має вищу освіту за фахом інженер-механік, на підприємствіпрацює близько 15 років;
Голова Ради директорів директор по економіціі плануванню, має вищу освіту за фахом бухгалтер, на підприємстві працює близько15 років;
Член Ради директорів технічний директор,має вищу освіту за фахом інженер – механік, на підприємстві працює близько 10 років;
Член Ради директорів начальник електроцеху,має середню технічну освіту за фахом технік-електрик.
Статутний капітал ВАТ «Одеський пивоварнийзавод» складає 645,6 тис. грн. На цю вартість випущені акції номінальноювартістю 100 грн. Всі акції є звичайними.
Одеський пивоварний заводвідомий на ринку пива регіону близько 50 років. Загальний обсяг виробництва заводомпива за останні роки приведений у табл. 2.1
Таблиця 2.1. Обсяг виробництвапива Одеським пивоварним заводом
2004
2005
2006 Пиво усього, тис. л 7048,2 5485,0 4492,8 у тому числі: пиво пляшкове 4494,9 3849,2 3314,4 пиво безтарне 2553,3 1635,8 1178,4
Дані по обсягах виробництває усередненими в річному вирахуванні і не дають можливості оцінити динаміку. Падіннявиробництва на ПЗ у 2004 р., 2005 р. і першій половині 2006 р.було зв’язано з скороченням обсягів реалізації пива через ріст відпускних цін узв’язку з подорожчанням сировини, енергоресурсів, транспортних витрат. У результатізміни системи керування на ПЗ улітку 2006 року обсяг випуску збільшився. При цьомусередньомісячний обсяг випуску в другій половині 2006 року перевищив аналогічніпоказники 2005 року і має стійку тенденцію до росту.
В даний час завод випускає5 сортів пива.
Пиво, що випускається, розділяєтьсяна двох категорій: пиво, пастеризоване «у потоці» з терміном збереження 10 діб іпиво, пастеризоване на тунельному пастеризаторі з терміном збереження 30 діб.
Одеський пивоварний заводробить пиво в скляних пляшках ємністю 0,5 літра (евробутилка) і в безтарномувиді. Скляна тара є багаторазового використання із заставною вартістю порожньоїпляшки 0,10 грн./штука. Пляшки затарюються в багаторазового поліетиленові ящики,що мають заставну вартість 11 грн./штука. Доставка пляшкового пива споживачамможе здійснюватися заводським автомобільним транспортом (завод має 16спеціалізованих автофургонів) при покупці не менш 100 ящиків. Безтарне пиводоставляється споживачам централізовано спеціальними автопивовозами (ПЗ має 8автопивовозів).
Одеський пивоварний заводє також великим виробником товарного солоду, споживаного іншими виготовлювачамипива.
Перелік основних видівсировини, необхідного для виробництва пива приведений у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Основні видисировини для виробництва пива
Вид сировини
Потреба на рік, т.
Вартість, т.грн.
Транспортні витрати, т. грн
Ячмінь 11135 13571.338 1900
Хміль 130 2990 260
Рис. 340 816 60
Солод
Солод карамельний
7500
100 235.450 41.550
Завод має 6 основних виробничихцехів:
– елеваторний,
– солодовий,
– варильний,
– бродильний,
– цех дображування
– цех розливу пива
і7 допоміжних цехів:
– посудний;
– цех готової продукції;
– казановий цех;
– холодильно-компресорний цех;
– электроцех;
– ремонтно-механічний цех;
– транспортний цех./>/>2.2 Характеристика виробничих показників роботи підприємства ійого технічних засобів
1. Елеваторний цех
Солод і ячмінь зберігаютьсяв елеваторі в 20 залізобетонних силосах місткістю 1000 кожний, у 12 «зірочках»силосів місткістю 250 м3 кожна. Ємність залізобетонногоелеватора для зерна складає 15000 тонн. Рік будівлі – 1962.
Солод зберігається вметалевому елеваторі, що включає 11 «банок» і 5 «зірочок» загальноюємністю 1000 тонн. Рік будівлі – 1986.
Для збереження хмелячи йінших матеріалів використовується частина будинку матеріального складу. Рікбудівлі – 1992.
Охолоджене хмелехранилищемає ємність складу 151,5 тонн. Склад затаренної в мішки сировини має ємність500 тонн.
2. Солодовийцех
У солодовому цехуздійснюється виробництво солоду з ячменя. Сумарна річна потужність солодоростильноговідділення – 19150 тонн. Рік будівлі – 1982.
3. Варильний цех
У варильному цеху ізсолоду, несоложених матеріалів і хмелю наготовлюють пивне охмелене русло. Длявиготовлення пивного сусла в цеху встановлені два чотирьох посудних спаренихварильних агрегати фірми «Хепос» виробництва ЧСФР і два чотирьох посудних агрегатикласичного типу.
Загальна річна потужністьварні в асортименті складає 13161 тис. л.
4. Бродильнийцех
У бродильному цеху гарячеохмелене сусло після кип’ятіння і видалення хмелячи освітлюється іпрохолоджується на першій стадії – у відкритих холодильних тарілках ігідроциклонному чані «Вирлпул», а на другій стадії – у пластинчастиххолодильниках.
Охолоджене і проясненесусло за допомогою насінних дріжджів зброжується в бродильних чанах і танках. Уцеху мається 4 чани попереднього шумування ємністю 6000 л кожен і 40 чанівголовного шумування (алюмінієві і з нержавіючої сталі, відкриті) ємністю 3000 лкожний. Чани обох типів введені в експлуатацію в 1998 р. Мається також 16бродильних алюмінієвих танків вітчизняного виробництва ємністю 4000 лкожний. Вони введені в експлуатацію в 1996 р. Сумарний геометричний обсягбродильних чанів і танків складає 22993.6 л.
Річна потужністьбродильного цеху в асортименті – 8710 тис. л пива.
5. Цех доброжування
У цеху доброжуванняздійснюється доброжування і фільтрування по класичній технологічній схемі. Уцеху мається 170 горизонтальних алюмінієвих танків для доброжування пиваємністю від 1450 до 5350 л кожний. З них 122 танка введені в експлуатаціюв 1998 р., а 46 танків – у 1996 р. Загальна ємність усіх танківскладає 543030 л.
Річна потужність цеху доброжуванняв асортименті (на 1991 р.) складає 8150 тис. л. Цех доброжування є«вузьким місцем» і визначає потужність заводу з виробництва пива.
6. Цех розливупива
На 01.01.97 р. уцеху пляшкового розливу встановлені і працюють три автоматичні лінії «хагема»виробництва Німеччина для розливу пива в пляшки ємністю 0,5 л.:
лінія №1 технічноюпродуктивністю 8 тис. пляшок у годину, введена в експлуатацію в 1991 р.,
лінія №2 технічноюпродуктивністю 13 тис. пляшок у годину, введена в експлуатацію в 1990 р.,
лінія №3 технічноюпродуктивністю 13 тис. пляшок у годину, введена в експлуатацію в 1988 р.
Потужність заводу попляшковому пиву на 01.01.97 р. склала 6662 тис. л у рік, у тому числі:
лінія №1 – 1523 тис. л урік,
лінія №2 – 2475 тис. л урік,
лінія №3 – 2475 тис. л урік
Посудний цех маєнаступні характеристики:
рік будівлі – 1989 р.,
площа забудови – 826 кв.М.,
виробнича площа – 2637кв. М.,
площа складу тари – 2520тис. Дав,
ємність складу для тари –50 тис. Дав,
фактичний можливий запас –2 доби,
Цех готовоїпродукції має:
площа 1238,6 кв. м.Приміщення складу прохолоджується. Фактичний запас готової продукції одна добапри нормі двоє доби.
Енергоресурсами і водоюзавод забезпечений цілком.
По імпорту і в останніроки отримане наступне устаткування:
сепаратор готового пивафірми «Вестралия» продуктивністю 12 тис. пляшок у годину.
тунельні пастеризаторипродуктивністю 12 тис. пляшок у годину, виробництва Данії в 1993 р. івиробництва Німеччини в 1996 р.,
потоковий пастеризаторпродуктивністю 12 куб. м/година виробництва Швеції в 1996 р.
На 1 січня 2007 р.чисельність персоналу на ПЗ склала 658 чол. З них у непромисловій групі зайнято23 чоловік (5 – у магазині, їдальні і медпункті, 18 – персонал дитячого саду). Увиробництві зайнято 635 чіл., у тому числі, робітники – 483, керівники – 68,фахівці – 44, службовці – 10, охорона – 30.
Технічні засобивиробництва ВАТ «Одеський пивоварний завод» характеризуються наступнимипоказниками (табл. 2.3).
Таблиця 2.3. Наявність тарух основних виробничих фондів ВАТ «Одеський пивоварний завод»№ з/п Групи основних засобів
Код рядка
(ф. 5 Додаток 3) Залишок на початок року Надійшло за рік Вибуло за рік Нараховано амортизації за рік Залишок на кінець року первісна (переоцінена) вартість знос первісна (переоцінена) вартість знос первісна (переоцінена) вартість п. 4 + п. 6 – п. 7
знос
п. 5 – п. 8 + п. 9 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 1 Земельні ділянки 100 304,5 – – – – – 304,50 – 2 Будинки, споруди та передавальні пристрої 120 1125,00 442,05 – – – 313,83 1125,00 755,88 3 Машини та обладнання 130 1000,00 392,93 – – – 278,96 1000,00 671,90
Таблиця 2.4. Основніпоказники, що відображають використання основних виробничих фондів ВАТ «Одеськийпивоварний завод»№ з/п Показник Розрахункова формула На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
Відхилення (+,–)
п. 5 – п. 4 1 2 3 4 5 6 1 Обсяг випуску продукції (ВП), тис. грн. ф. 2 стр. 010 4361,80 4105,00 -256,80 2 Прибуток від реалізації продукції, тис. грн. ф. 2 стр. 050 830,50 753,00 -77,50 Середньорічна вартість, тис. грн.: 3 основних виробничих фондів (ОВФ) ф. 5 стр. 260
5622,6–2209,3
=3413,3
5750,5–2245,8
=3504,7 91,4 4 у т.ч. активної частини (ОВФа) табл..2.3п.9
1813,70–712,66
=1101,04
1813,70–1218,61
=595,09 -505,95 5 одиниці устаткування (Ц)
ф. 5 стр. 260
/п. 11
5622,6/300=
18,742
5750,5/200=
28,7525 10,01 Питома вага, коефіцієнт: 6 активної частини фондів (ПВа) п. 4 / п. 3
1101,04/3413,3
=0,32
595,09/3504,7
=0,17 -0,15 7 Фондорентабельність (Rовф), % п. 1 / п. 3
4361,80/3413,3
=1,28
4105,00/3504,7
=1,17 -0,11 8 Рентабельність продукції (Rвп), % п. 2 / п. 1
830,50/4361,80
=0,19
753,00/4105,00
=0,18 -0,01 Фондовіддача, грн.: 9 основних виробничих фондів (ФВовф) п. 2 / п. 3
830,50/3413,3
=0,24
753,00/3504,7
=0,21 -0,03 10 активної частини (ФВовф.а) п. 2 / п. 4
830,50/1101,04
=0,24
753,00/595,09
=0,21 -0,02 11 Середньорічна кількість технологічного устаткування (К) Довідка бухгалтерії 300 200 -100 12
Відпрацьовано за рік всім устаткуванням (Т),
тис. год Довідка планово-економічного відділу (ПЕВ) 1200,00 1132,55 -67,45 />/>2.3 Економічна ефективність роботи підприємства
1. Коефіцієнт фінансовоїнезалежності «автономії» (Кавт)
Джерела власних коштів (ф. 1стр. 380 + ф. 1 стр. 430) / Підсумок балансу (ф. 1стр. 640)
На початок звітногоперіоду = (3776,9+992,1)/5417,3 = 0,88
На кінець звітногоперіоду = (4193,3+941,4)/5726,0 = 0,90
Нормативне значення: ≥0,5
2. Коефіцієнт фінансовоїстабільності (Кфс)
Джерела власних коштів (ф. 1стр. 380 + ф. 1 стр. 430) / Позичкові кошти (ф. 1стр. 480 + ф. 1 стр. 620 + ф. 1 стр. 630)
На початок звітногоперіоду = (3776,9+992,1)/648,3 = 7,36
На кінець звітногоперіоду = (4193,3+941,4)/591,3 = 8,68
Нормативне значення:>1
3. Фінансовий леверидж,(Фл)
Довгостроковізобов`язання (ф. 1стр480) / Джерела власних коштів (ф. 1стр. 380 + ф. 1 стр. 430)
На початок звітногоперіоду =0 /(3776,9+992,1) = 0,00
На кінець звітногоперіоду =0 /(4193,3+941,4) = 0,00
Нормативне значення:Незначне збільшення
4. Коефіцієнт забезпеченнявласними коштами (Кзк)
Джерела власнихкоштів-необоротні активи (ф. 1 стр. 380 + ф. 1 стр. 430 –ф. 1 стр. 080) / Сума обігових коштів (ф. 1 стр. 260)
На початок звітногоперіоду = (3776,9+992,1–3562,6)/2492 = 0,65
На кінець звітногоперіоду = (4193,3+941,4–3677,3)/2719 = 0,71
Нормативне значення:>0,1
5. Коефіцієнт поточної(загальної) ліквідності (Кл)
Обігові кошти (ф. 1стр. 260) / Короткотермінові зобов`язання (ф. 1 стр. 620)
На початок звітногоперіоду = 1851,1/648,3 = 2,86
На кінець звітногоперіоду = 2041,3/591,3 = 3,45
Нормативне значення:>1
6. Коефіцієнт швидкої(перспективної) ліквідності (Кшл)
Обігові кошти – запаси – витратимайбутніх періодів (ф. 1 стр. 260 – ф. 1 стр. 100…стр. 140-стр270)/ Короткотерміновізобов`язання (ф. 1 стр. 620)
На початок звітногоперіоду = (1851,1–8,8–556–48,7)/648,3= 1,90
На кінець звітногоперіоду = (2041,3–48,4–565,2)/591,3= 2,39
Нормативне значення:>0,7
7. Коефіцієнт абсолютноїліквідності (Кал)
Грошові кошти та поточніфінансові інвестиції (ф. 1 стр. 220 + ф. 1стр. 230 + ф. 1 стр. 240) / Короткотерміновізобов`язання (ф. 1 стр. 620)
На початок звітногоперіоду = (531,4)/648,3= 0,82
На кінець звітногоперіоду = (868,2)/591,3= 1,47
Нормативне значення: ≥0,2
8. Коефіцієнт оборотностіактивів (Коа)
Чиста виручка відреалізації продукції (ф. 2 стр. 010) / Середня вартість активів(ф. 1 стр. 260)
На початок звітногоперіоду =4361,8/1851,1= 2,36
На кінець звітногоперіоду =4105 /2041,3= 2,01
Нормативне значення:Збільшення
9. Середня тривалість одногообороту активів (Чоа)
Кількість календарнихднів звітного періоду (365) / Коефіцієнт оборотності активів (п. 8)
На початок звітногоперіоду =365/2,36= 154,9
На кінець звітногоперіоду =365/2,01= 181,50
Нормативне значення:Зменшення
10. Одноденний оборот(Од)
Середня вартість активів(ф. 1 стр. 260) / Середня тривалість одного обороту активів (п. 9) =
На початок звітногоперіоду =1851,1/154,9=11,95
На кінець звітногоперіоду =2041,3/181,5= 11,25
Нормативне значення:Зменшення
11. Коефіцієнт оборотностізапасів (Коз)
Собівартість реалізованоїпродукції (ф. 2 стр. 040) / Середня вартість запасів (ф. 1 стр. 100…стр. 140)
На початок звітногоперіоду =2804,3/(556+8,8+48,7)=4,57
На кінець звітногоперіоду =2668/(565,2+8+48,4)= 4,29
Нормативне значення:Збільшення
12. Середня тривалістьодного обороту запасів (Чоз)
Кількість календарнихднів звітного періоду (365) / Коефіцієнт оборотності запасів (п. 11)
На початок звітногоперіоду =365/4,57=79,85
На кінець звітногоперіоду =365/ 4,29=85,04
Нормативне значення:Зменшення
13. Коефіцієнтоборотності дебіторської заборгованості (Код)
Виручка від реалізаціїпродукції (послуг) (ф. 2 стр. 010) / Середня сумадебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (ф. 1 стр. 160)
На початок звітногоперіоду =4361,8/270=16,15
На кінець звітногоперіоду =4105/ 219,8=18,68
Нормативне значення:Збільшення
14. Середній періодпогашення дебіторської заборгованості (Чод)
Кількість календарнихднів звітного періоду (365) / Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості(п. 13)
На початок звітногоперіоду =360/16,15=22,59
На кінець звітногоперіоду =360/18,68=19,54
Нормативне значення:Збільшення
15. Середній періодпогашення кредиторської заборгованості (Чо.кр)
Кількість календарнихднів звітного періоду х Середня сума кредиторської заборгованості за товари,роботи, послуги (365*ф. 1 стр. 530) / Чиста виручка відреалізації продукції (ф. 2 стр. 010)
На початок звітногоперіоду =360*18,1/4361,8=1,51
На кінець звітногоперіоду =360*39,5/4105=3,51
Нормативне значення:Зменшення або збільшення (залежить від попереднього показника)
16. Рівень рентабельностіпродажу
Чистий прибуток (ф. 2стр. 220) / Виручка від реалізації продукції (ф. 2 стр. 010)
На початок звітногоперіоду =599,55/4361,8=0,14
На кінець звітного періоду=532,88/4105=0,13
Нормативне значення:>1
17. Рентабельністьактивів
Чистий прибуток (ф. 2стр. 220) / Середня вартість активів (ф. 1 стр. 280)
На початок звітногоперіоду =599,55/5417,3=0,11
На кінець звітногоперіоду =532,88/5726,0=0,09
Нормативне значення:>1
18. Рентабельністьвласного капіталу
Чистий прибуток (ф. 2стр. 220) / Середня вартість власного капіталу (ф. 1стр. 380 + ф. 1 стр. 430)
На початок звітногоперіоду =599,55/(3776,9+992,1)=0,13
На кінець звітногоперіоду =532,88/(4193,3+941,4)=0,10
Нормативне значення:>1
19. Рентабельністьфункціонуючого капіталу
100*Чистий прибуток (ф. 2стр. 220) / Загальна величина основних джерел формування запасів (ф. 1 .стр. 260 – ф. 1 . стр. 620)
На початок звітногоперіоду =599,55/(1851,1–648,3)=0,50
На кінець звітногоперіоду =532,88/(2041,3–591,3)=0,37
Нормативне значення:>1
20. Рентабельністьпідприємства загальна
Чистий прибуток(ф. 2 . стр. 220) / Баланс (ф. 1 . стр. 280)
На початок звітногоперіоду =599,55/5417,3=0,11
На кінець звітногоперіоду =532,88/5726,0=0,09
Нормативне значення:>1
21. Рентабельністьпродукції
Валовий прибуток (ф. 2стр. 050 (055)) / Собівартість продукції (ф. 2 стр. 040)
На початок звітногоперіоду =830,5/2804,3=0,38
На кінець звітногоперіоду =753/2668=0,28
Нормативне значення:>1
ВАТ «Одеський пивоварнийзавод» має високий рівень фінансової стабільності, оскільки відповіднийкоефіцієнт як на початок, так і на кінець періоду перевищує нормативне значення(>1) – на початок року складав 7,36, на кінець – 8,68.
Крім того, підприємство єфінансово незалежним – коефіцієнт фінансової автономії на початок року 0,88, накінець року 0,90 (нормативне значення ≥0,5), тобто підприємство більш,ніж на 50 відсотків забезпечує себе власними коштами (відповідний показник напочаток року 0,65, на кінець року 0,71), при цьому фінансовий леверидж невикористовується (нульовий рівень як на початок, так і на кінець року).
За всіма вказанимипоказниками спостерігається тенденція до збільшення, що є позитивним явищем. Данестосується й показників ліквідності: поточна ліквідність на початок року 2,86,на кінець року 3,45 (нормативне значення >0,1), швидка ліквідність напочаток року 1,90, на кінець року 2,39 (нормативне значення >0,7), абсолютналіквідність на початок року 0,82, на кінець року 1,47 (нормативне значення ≥0,2).
Нажаль, від’ємнутенденцію мають показники обертання активів, кредиторської та дебіторськоїзаборгованості:
– оборотність активів зменшилась (позитивним є її збільшення) на0,35 (в минулому році складала 2,36, а в поточному 2,01); відповідно тривалістьодного обороту активів зросла на 26,6 дні (в минулому році складала 154,9 днів,а в звітному 181,5 дні). При цьому слід відмітити, що зміна загальної сумиактивів сприяла тому, що не зважаючи на уповільнення обертання активів,одноденний оборот зменшився на 0,70 т. грн.
– оборотність запасів також знизилася (в минулому році складала4,57, в звітному 4,29 обороти), відповідно середня тривалість одного оборотузросла (в минулому році складала 79,85 дні, а в звітному 85,04 дні);
– збільшилася оборотність дебіторської заборгованості (в минуломуроці складала 16,15 дні, а в звітному 18,68 дні) й відповідно зменшивсясередній період погашення дебіторської заборгованості на 3,05 дні (в минуломуроці складав 22,59 дні, в звітному 19,54 дні) – що є позитивним явищем,оскільки підприємство скоріше отримує кошти за реалізовану продукцію.
– позитивну тенденцію до збільшення дебіторської заборгованостіпідсилює збільшення періоду погашення кредиторської заборгованості (в минуломуроці складав 1,51, в звітному 3,51, зростання на 2 дні), тобто власні боргипідприємство має сплачувати більш повільними темпами.
Показники рентабельностіпідприємства мають низький рівень, що не задовольняє нормативним значенням:
– рентабельність продажу
– рентабельність активів
– рентабельність власного капіталу
– рентабельність функціонуючого капіталу
– рентабельність підприємства загальна
– рентабельність продукції
Ефективність використанняосновних фондів безпосередньо впливає на показники рентабельності підприємства,тож є доцільним більш ретельний огляд аналізу стану й ефективності використанняосновних фондів.
/>/>/>/>3. Аналіз стану і ефективності використання основних фондів/>/>3.1 Аналіз динаміки і структури основних фондів
Динаміку і структуруосновних фондів наведено в табл. 3.1, за результатами розрахунків, що в нійнаведено:
Напочаток звітного періоду первісна вартість основних фондів складала 5622,60 тис.грн., при цьому розподіл за структурою мав наступного вигляду: тимчасові (нетитульні) споруди складали 49,15%; будинки, споруди та передавальні пристрої 20,01%;машини та обладнання 17,79%; транспортні засоби 5,43%; земельні ділянки 5,42%;малоцінні необоротні матеріальні активи 1,40%; інструменти, прилади, інвентар(меблі) 0,81%.
Зарезультатами прибуття-вибуття основних фондів їхня первісна вартість збільшиласяна 127,9 тис. грн. (зміни відбулися стосовно тимчасових (не титульних споруд: надійшлоза рік загальною вартістю 1741,00 тис.грн.; вибуло на суму 1613,10 тис.грн.,знос яких складав 1532,00 тис.грн.), але обсяг активної їх частини залишивсянезмінним (на рівні 1813,70 тис.грн.), що не може позитивно характеризуватидинаміку і структуру основних фондів, оскільки саме активні виробничі фондистворюють додаткову вартість.
При цьомумали місце структурні зміни – за первісною вартістю: зменшилася питома вагаземельних ділянок на 0,12%; будинків, споруд та передавальних пристроїв на 0,45%;машин та обладнання на 0,40%; транспортних засобів на 0,12%; інструментів,приладів, інвентарю) на 0,02%; малоцінних необоротних матеріальних активів на0,03%; та відповідно збільшилася тимчасових (нетитульних) споруд на 0,12%.
Зарівнем накопичених амортизаційних відрахувань на початок звітного періоду найбільшусуму мали тимчасові (не титульні) споруди – складали 54,57% загальної сумизносу основних фондів; будинки, споруди та передавальні пристрої 20,01%; машинита обладнання 17,79%; транспортні засоби 5,43%; малоцінні необоротніматеріальні активи 1,40%; інструменти, прилади, інвентар (меблі) 0,81%;
Зарівнем накопичених амортизаційних відрахувань на кінець звітного періоду найбільшусуму мають будинки, споруди та передавальні пристрої (33,66% загальної сумизносу основних засобів – збільшення на 13,65 в.п.), машини та обладнання(29,92% загальної суми зносу основних засобів – збільшення на 12,13 в.п.) йтимчасові (не титульні) споруди (23,57% загальної суми зносу основних засобів –зменшення на 30,99 в.п.).
Структуруосновних фондів підприємства за залишковою вартістю (табл. 3.1 п. 12 –п. 14) на кінець періоду наведено на рис. 3.1.
/>
Рис. 3.1. СтруктураОФ за залишковою вартістю на кінець звітного періоду/>/>/>/>3.2 Аналіз стану і руху основнихфондів
1)Індекс постійного активу – показує частку основних засобів та необоротнихактивів у джерелах власних коштів (формула 1.1):
КПА=Оз /Вк
де О3– основні засоби та необоротні активи (ф. 1 стр. 030);
Вк – власнікошти (ф. 1 стр. 380 + стр. 430).
Напочаток звітного періоду:
КПА0=Оз0/Вк0=3413,3/(3776,9+992,1) =0,7157
Умовнийіндекс постійного активу:
КПА(ум)=Оз1/Вк0=3504,7/(3776,9+992,1)=0,7349
Накінець звітного періоду:
КПА1=Оз1/Вк1=3504,7/(4193,3+941,4) =0,6825
∆КПА(ОЗ)= КПА(ум) – КПА0=0,7349–0,7157=0,0192
∆КПА(Вк)= КПА1 – КПА(ум) = 0,6825–0,7349 =(-0,0523)
∆КПА= КПА1 – КПА0=0,68–0,72 = (-0,033)
Зменшеннячастки основних засобів та необоротних активів у джерелах власних коштів на 3,3%відбулося через зміну залишкової вартості основних виробничих фондів на 1,92% йзміну власного капіталу підприємства на (-5,23%).
2)Коефіцієнт накопичення зносу – характеризує інтенсивність формування одного ізджерел коштів на капітальні вкладення, свідчить про ступінь фінансуванняосновних засобів за рахунок зносу (формула 1.2):
КНЗ=Сз /Со.з
де С3– нарахована сума зносу (ф. 1 стр. 032);
Со.з. –початкова балансова вартість основних засобів (ф. 1 стр. 031).
Напочаток звітного періоду:
КНЗ 0=Сз 0/ Со.з 0=2209,3/5622,6 =0,3929
Умовнийкоефіцієнт накопичення зносу:
КНЗ(ум)= Сз1/Со.з0=2245,8/5622,6 =0,3994
Накінець звітного періоду:
КНЗ 1=Сз 1/ Со.з 1 =2245,8/5750,5 =0,3905
∆КНЗ (Сз) = КНЗ (ум) – КНЗ 0=0,3994–0,3929=0,0065
∆КНЗ (Со.з) = КНЗ А1 – КНЗ (ум) =0,3905–0,3994=(-0,0089)
∆КНЗ = КНЗ 1 – КНЗ 0 =0,3905–0,3929=(-0,0024)
Зарахунок амортизаційних відрахувань фінансування основних засобів знизилося на0,24%, що відбулося через зміну початкової балансової вартості фондів на (-0,89%)й через зміну нарахованої суми зносу на 0,65%.
3) Коефіцієнтреальної вартості майна – показує, яку частку у вартості майна становлятьзасоби виробництва. (формула 1.3):
КВМ=(Оз.з.+Вз+Нв+Мш.п.)/А
деОз.з. – основні засоби за залишковою вартістю (ф. 1 стр. 030);
Вз – виробничізапаси (ф. 1 стр. 100…140);
Нв – незавершеневиробництво (ф. 1 стр. 120);
Мш.п –малоцінні та швидкозношувані предмети (довідка бухгалтерії);
А – вартістьактивів підприємства (ф. 1 стр. 280).
ОскількиНв=0 та Мш.п=0 як на початок, так і на кінець звітного періоду їх виключено зфакторного аналізу., й модель має вигляд: КВМ=(Оз.з.+Вз)/А
Напочаток звітного періоду:
КВМ0=(Оз.з.0+Вз0)/А0=(3413,3+(556+8,8+48,7))/5417,3=0,743
Умовнийкоефіцієнт реальної вартості майна1:
КВМум1=(Оз.з.1+Вз0)/А0=(3504,7++(556+8,8+48,7))/5417,3 =0,760
Умовнийкоефіцієнт реальної вартості майна2:
КВМум2 =(Оз.з.1+Вз1)/А0=(3504,7+(565,2+8+48,4))/ 5417,3 =0,762
Накінець звітного періоду:
КВМ1=(Оз.з.1+Вз1)/А1 =(3504,7+(565,2+8+48,4))/5726,0=0,721
∆КМВ(Оз.з) = КВМум1 – КВМ0=0,760–0,743=0,017
∆КМВ(Вз)= КВМ ум2 – КВМум1 =0,762–0,760=0,001
∆КМВ(А)= КВМ1 – КВМ ум2 =0,721–0,762= (-0,041)
∆КВМ = КВМ 1 – КВМ 0= 0,721 – 0,743 = (-0,023)
Спостерігаєтьсязменшення коефіцієнту реальної вартості майна на 0,023, що зумовлено зміноювартості основних засобів за залишковою вартістю на +0,017, зміною обсягувиробничих запасів на +0,001 й зміною обсягу активів на (-0,041). Як напочаток, так і на кінець звітного періоду цей показник перевищує нормативнезначення (0,5) й на початок року складав 0,743, а на кінець року 0,721.
4) Ступіньзносу основних засобів (формула 1.4):
/>
де г –ступінь зносу основних засобів;
F –первісна вартість основних засобів (ф. 1. стр. 031);
R –знос основних засобів (ф. 1. стр. 032).
0=2209,3*100/3413,3 =64,73
гум=2245,8*100/3413,3=65,79
г1=2245,8*100/3504,7=64,08
г(R)= гум – г0=65,79–64,73 =1,06
г(F)= г1 – гум =64,08–65,79 =(-1,71)
∆г=(2245,8*100/3504,7) – (2209,3*100/3413,3) =(-0,65)
Напідприємстві знос основних засобів зменшився з 64,73 до 64,08%, це позитивно характеризуєдії підприємства щодо вдосконалення технічної бази виробництва.
5) Ступіньоновлення основних засобів (формула 1.5):
/>
Fн – надходженняза аналізований період основних засобів (ф. 5 стр. 260);
F1–залишкова вартість основних виробничих фондів на кінець року(ф. 5 стр. 260).
F=1741,00*100/5750,5 =30,28%
Рівеньоновлення основних засобів є досить високим й складає 30,28%, тобто можнастверджувати, що досить швидко відбувається заміна старого устаткування новим йбільш ефективним та продуктивним є устаткування, оскільки при триваломувикористанні воно морально старіє./>/>3.3 Рівень механізації виробничих процесів
Рівень механізаціївиробничих процесів (Рмех) характеризується співвідношенням технологічнихоперацій, що виконуються з застосуванням засобів механізації та автоматизації(Ом) до загальної кількості операцій (Оз). За даними технологічного відділу наданому підприємстві змінилися як кількість технологічних операцій, так і рівеньїх механізації. Методику визначення рівня механізації виробничих процесів тафакторів його зміни наведено в табл. 3.2.
Таблиця 3.2. Рівеньмеханізації виробничих процесів ВАТ «Одеський пивоварний завод»№ з/п Вид технологічної операції На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Відхилення (+,–) ум. кількість операцій питома вага ум. кількість операцій питома вага
ум. кількість операцій
п. 5 – п. 3
питома вага
п. 6 –п. 4 1 2 3 4 5 6 7 8 1 Механізованим способом 512,3 82,98 404,2 82,62 -108,1 -0,36 2 Ручним способом 105,1 17,02 85,0 17,38 -20,1 0,36 РАЗОМ: 617,4 100,00 489,2 100,00 -128,2 –
На підприємствізменшилася загальна кількість виконуваних операцій на 128,2 умовні операції,при цьому операцій, що виконуються механізованим способом стало менше на 10,1;операцій, що виконуються ручним способом стало менше на 20,1; тобто мали місцей структурні зрушення: питома вага ручних операцій збільшилася на 0,36% – вказанене можна назвати позитивним, оскільки це не відповідає вимогамнауково-технічного прогресу.
Рівень механізаціївзагалі збільшився на 21%, що на 17% зумовлено зміною кількості механізованихоперацій на -1% й загальною зміною операцій за технологічним процесом на +22%:
Рмех.0 =Ом0/Оз0=512,3/617,4=0,83
Рмех.ум =Ом0/Оз1=512,3/489,2=1,05
Рмех.1 =Ом1/Оз1=510,85/489,2=1,04
∆Рмех(Оз)= Рмех.ум– Рмех.0=1,05–0,83=0,22
∆Рмх(Ом)=Рмех.1 – Рмех.ум =1,04–1,05=(-0,01)
∆Рмех = Рмех.1– Рмех.0=1,04–0,83 =0,21./>/>3.4 Економічна ефективність використання основних фондів
1) Показникивикористання потужностей у відповідності до формул 1.6 та 1.7:
/> />
де Q –фактичний випуск продукції, залишки незавершеного виробництва та готовоїпродукції на складах: Q = Р+НВ+ГП (ф. 2 стр. 010 + ф. 1стр. 120 + ф. 1 стр. 130);
Z – потужністьпо випуску продукції (довідка планово-економічного відділу).
К0= (Р0+НВ0+ГП0) / Z0=(4361,80+0+8,8)/5000 =0,874
Кум1=(Р1+НВ0+ГП0)/ Z0=(4105,00+0+8,8)/ 5000 =0,823
Кум2=(Р1+НВ1+ГП0)/ Z0=(4105,00+0+8,8)/ 5000 =0,823
Кум3=(Р1+НВ1+ГП1)/ Z0=(4105,00+0+8,0)/ 5000 =0,823
К1=(Р1+НВ1+ГП1) / Z1 =(4105,00+0+8,0)/7500=0,548
∆К(Р)=Кум1-К0=0,823–0,874=(-0,051)
∆К(НВ)=Кум2 – Кум1=0,823–0,823=0,000
∆К(ГП)=Кум3 – Кум2=0,823–0,823=0,000
∆К(Z)=К1– Кум3 =0,548–0,823=(-0,274)
∆К=К1-К0=0,548–0,874=(-0,326)
Заминулий рік виробничі потужності підприємства використовувалися на рівні 87,4%,а в звітному році тільки в обсязі 54,8% (зниження складає 32,6%). Вказанезниження сталося при зменшенні обсягу реалізації (-5,1%) й збільшеннямнормативної потужності в звітному році на 27,4%.
Узв’язку з викладеним необхідно з’ясувати причини неповного використаннявиробничих потужностей та спланувати дії, спрямовані на усунення цих причин,зокрема, підвищення пропускної спроможності виробництва.
2)Іншимузагальнюючим показником використання основних засобів є фондовіддача, тобтовідношення обсягу продукції за аналізований період до основних виробничихзасобів, (формула 1.8):
f=Q/F
де Q –фактичний випуск продукції, залишки незавершеного виробництва та готовоїпродукції на складах: Q = Р+НВ+ГП (ф. 2 стр. 010 + ф. 1стр. 120 + ф. 1 стр. 130);
F – основнівиробничі засоби (ф. 1 . стр. 030).
f0=Q0/F0=(Р0+НВ0+ГП0)/F0=(4361,80+0+8,8)/3413,3 =1,28046
fум1=(Р1+НВ0+ГП0)/ F0=(4105,00+0+8,8)/3413,3 =1,20523
fум2=(Р1+НВ1+ГП0)/ F0=(4105,00+0+8,8)/3413,3 =1,20523
fум3=(Р1+НВ1+ГП1)/ F0=(4105,00+0+8,0)/3413,3 =1,20499
f1=Q1/F1=(Р1+НВ1+ГП1)/F1 =(4105,00+0+8,0)/3504,7 =1,17357
∆f(Р) = fум1 – f0=1,20523–1,28046=(-0,075)
∆f(НВ)= fум2 – fум1=1,20523–1,20523=0,000
∆f(ГП)= fум3 – fум2=1,20499–1,20523=0,000
∆f(F) = f1 – fум3=1,17357–1,20499=(-0,031)
∆f= f1 – f0=1,17357–1,28046=(-0,107)
Заперіод на підприємстві знизилися фондовіддача на 10,7%, причинами чого є зменшенняобсягу реалізації (що знизило фондовіддачу на 7,5%) на тлі збільшеннязалишкової вартості основних виробничих фондів (що знизило фондовіддачу на 3,1%).
3) Фондомісткість(формула 1.10):
fм=1/f
fм0=1/f0=1/1,28046 =0,78097
fм1=1/f1=1/1,17357 =0,8521
∆fм= fм1 – fм0=0,8521–0,78097 =0,07113
Череззменшення фондовіддачі фондомісткість збільшилася на 7,1%
4) Коефіцієнтвикористання парку наявного устаткування Кв.н.:
Кв=Кількість використовуваного устаткування /Кількість наявного устаткування
Кв.н.0=300/307 =0,9772
Кв.н.1=200/210 =0,9524
5) Коефіцієнтвикористання парку встановленого устаткування Кв.в.:
Кв.в.=Кількість використовуваного устаткування / Кількість встановленого устаткування
Кв.в.0=300/305 =0,9836
Кв.в.1=200/205 =0,9756
Вминулому році використання парку наявного устаткування складало 97,72%, взвітному році цей показник складав 95,24% (зменшився на 2,48%). Коефіцієнтвикористання парку встановленого устаткування також зменшився (на 2,32%) – вминулому році 98,36%, в звітному році 97,56%.
6) відноснаекономія основних засобів (Еовз):
Еовз=F1-F0*q1/q0
Де q –фактичний випуск продукції, залишки незавершеного виробництва та готовоїпродукції на складах: Q = Р+НВ+ГП (ф. 2 стр. 010 + ф. 1стр. 120 + ф. 1 стр. 130);
F – основнівиробничі засоби (ф. 1 . стр. 030).
Еовз=F1-F0*q1/q0=3504,7–3413,3*(4105,00+0+8,0)/ (4361,80+0+8,8) =
=292,577тис.грн
Відноснаекономія основних засобів за звітний період складає 292,577 тис.грн./> 3.5 Резерви поліпшення використання основних фондів
Поліпшення використанняосновних фондів має свій вираз через збільшення обсягу виробництва, тож:
А) Резервзбільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування єдобутком резерву збільшення кількості устаткування та фондовіддачі у звітномуперіоді:
Резервизбільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового устаткування =резерв збільшення кількості устаткування * фондовіддача у звітному періоді=1*1,17357=1,17357тис.грн.
Тобто,на підприємстві є резерв збільшення обсягу виробництва продукції на 1,17357 тис.грн.за рахунок введення в дію нового устаткування.
Б) Резервзбільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зміни вартості основних виробничихфондів, питомої ваги активної частини основних виробничих фондів, фондовіддачіактивної частини основних виробничих фондів. Методику визначення вказанихрезервів наведено в табл. 3.3.
Таблиця3.3. Резерв збільшення обсягу виробництва продукції за рахунок зміни вартості,структури та фондовіддачі основних виробничих фондів№ з/п Показники Минулий рік Звітний рік Відхилення /> /> Всього гр. 4 – гр. 3 у т.ч. за рахунок змін /> середньорічної вартості ОФОВД питомої ваги активної частини фондовіддачі активної частини /> 1 2 3 4 6 7 8 9 /> 1 Обсяг виробництва продукції, тис. грн
4 370,60
(ф. 2 стр. 010+ ф. 1 стр. 120+
ф. 1 стр. 130)
4 113,00
(ф. 2 стр. 010+ ф. 1 стр. 120+
ф. 1 стр. 130)
4113–4370,6
=(-257,60)
91,40*
32,263*
3,979
/ 100
=
117,03
3504,7*
(-15,28)*
3,97
/100
=
(-2125,41)
3504,7*
16,98*
2,94
/100
=
(-405,34) /> 2 Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн
3 413,30
(ф. 1 стр. 030)
3 504,70
(ф. 1 стр. 030)
3 504,70–3 413,30
=91,40 /> 3 Середньорічна вартість активних фондів, тис. грн
1813,70–712,66
=1101,04
(табл. 2.1
п. 9)
1813,7–1218,61
=595,09
(табл. 2.1
п. 9) /> 4 Частка активної частини ОФОВД, % (100*п. 3 / п. 2)
100* 1101,04/3 413,30
=32,26
100*595,09/3 504,70
=16,98
16,98–32,26
=(-15,28) /> 5 Фондовіддача активної частини ОФОВД, тис. грн (п. 1 / п. 3)
4 370,60/
1101,04
=3,97
4 113,0/
1787,16=
6,91
6,91–3,97
=
/>2,94 /> РАЗОМ:
117,03+(-2125,41)+(-405,34)=(-257,60) />
Заданими, наведеними в табл. 3.3, витікає, що на даному підприємстві обсягвиробництва продукції в порівняних цінах зменшився на (-257,60) тис. грн, щозумовлено зменшенням фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів –вказане викликало зменшення обсягу виробництва на 405,34 тис.грн та зменшеннямпитомої ваги активної частини основних виробничих фондів, спонукало зменшенняобсягу виробництва на (-2125,41 тис.грн) й є резервами за умови реалізаціїзаходів, направлених на підвищення рівня вказаного фактору (фондовіддачіактивної частини основних виробничих фондів). Вказаний негативний впливнівелював такі позитивні явища, як збільшення випуску продукції завдякизбільшенню середньорічної вартості основних виробничих фондів (що відособленопокликало збільшення обсягу виробництва на +117,03 тис.грн.).
/>/>Висновок
Зметою визначення методики та набуття практичних навичок з аналізу стану таефективності використання основних фондів на прикладі ВАТ «Одеський пивоварнийзавод» визначено та проаналізовано динаміку і структуру основних фондів, стан ірух основних фондів, рівень механізації виробничих процесів, економічнуефективність використання основних фондів, резерви поліпшення використанняосновних фондів, зроблено висновки про економічну ефективність функціонуванняпідприємства в цілому та в розрізі теми,-
ВАТ «Одеський пивоварнийзавод» має високий рівень фінансової стабільності, оскільки відповіднийкоефіцієнт як на початок, так і на кінець періоду перевищує нормативне значення(>1) – на початок року складав 7,36, на кінець – 8,68.
Крім того, підприємство єфінансово незалежним – коефіцієнт фінансової автономії на початок року 0,88, накінець року 0,90 (нормативне значення ≥0,5), тобто підприємство більш,ніж на 50 відсотків забезпечує себе власними коштами (відповідний показник напочаток року 0,65, на кінець року 0,71), при цьому фінансовий леверидж невикористовується (нульовий рівень як на початок, так і на кінець року).
За всіма вказанимипоказниками спостерігається тенденція до збільшення, що є позитивним явищем. Данестосується й показників ліквідності: поточна ліквідність на початок року 2,86,на кінець року 3,45 (нормативне значення >0,1), швидка ліквідність напочаток року 1,90, на кінець року 2,39 (нормативне значення >0,7), абсолютналіквідність на початок року 0,82, на кінець року 1,47 (нормативне значення ≥0,2).
Нажаль, від’ємнутенденцію мають показники обертання активів, кредиторської та дебіторськоїзаборгованості:
– оборотність активів зменшилась (позитивним є її збільшення) на0,35 (в минулому році складала 2,36, а в поточному 2,01); відповідно тривалістьодного обороту активів зросла на 26,6 дні (в минулому році складала 154,9 днів,а в звітному 181,5 дні). При цьому слід відмітити, що зміна загальної сумиактивів сприяла тому, що не зважаючи на уповільнення обертання активів,одноденний оборот зменшився на 0,70 т. грн.
– оборотність запасів також знизилася (в минулому році складала4,57, в звітному 4,29 обороти), відповідно середня тривалість одного оборотузросла (в минулому році складала 79,85 дні, а в звітному 85,04 дні);
– збільшилася оборотність дебіторської заборгованості (в минуломуроці складала 16,15 дні, а в звітному 18,68 дні) й відповідно зменшивсясередній період погашення дебіторської заборгованості на 3,05 дні (в минуломуроці складав 22,59 дні, в звітному 19,54 дні) – що є позитивним явищем,оскільки підприємство скоріше отримує кошти за реалізовану продукцію.
– позитивну тенденцію до збільшення дебіторської заборгованостіпідсилює збільшення періоду погашення кредиторської заборгованості (в минуломуроці складав 1,51, в звітному 3,51, зростання на 2 дні), тобто власні боргипідприємство має сплачувати більш повільними темпами.
Показники рентабельностіпідприємства мають низький рівень, що не задовольняє нормативним значенням:
– рентабельність продажу
– рентабельність активів
– рентабельність власного капіталу
– рентабельність функціонуючого капіталу
– рентабельність підприємства загальна
– рентабельність продукції
Ефективність використанняосновних фондів безпосередньо впливає на показники рентабельності підприємства,тож є доцільним більш ретельний огляд аналізу стану й ефективності використанняосновних фондів.
Напочаток звітного періоду первісна вартість основних фондів складала 5622,60 тис.грн.,при цьому розподіл за структурою мав наступного вигляду: тимчасові (нетитульні) споруди складали 49,15%; будинки, споруди та передавальні пристрої 20,01%;машини та обладнання 17,79%; транспортні засоби 5,43%; земельні ділянки 5,42%;малоцінні необоротні матеріальні активи 1,40%; інструменти, прилади, інвентар(меблі) 0,81%.
Зарезультатами прибуття-вибуття основних фондів їхня первісна вартістьзбільшилася на 127,9 тис. грн. (зміни відбулися стосовно тимчасових (нетитульних споруд: надійшло за рік загальною вартістю 1741,00 тис.грн.; вибулона суму 1613,10 тис.грн., знос яких складав 1532,00 тис.грн.), але обсягактивної їх частини залишився незмінним (на рівні 1813,70 тис.грн.), що не можепозитивно характеризувати динаміку і структуру основних фондів, оскільки самеактивні виробничі фонди створюють додаткову вартість.
Прицьому мали місце структурні зміни – за первісною вартістю: зменшилася питомавага земельних ділянок на 0,12%; будинків, споруд та передавальних пристроїв на0,45%; машин та обладнання на 0,40%; транспортних засобів на 0,12%;інструментів, приладів, інвентарю) на 0,02%; малоцінних необоротнихматеріальних активів на 0,03%; та відповідно збільшилася тимчасових(нетитульних) споруд на 0,12%.
Зарівнем накопичених амортизаційних відрахувань на початок звітного періоду найбільшусуму мали тимчасові (не титульні) споруди – складали 54,57% загальної сумизносу основних фондів; будинки, споруди та передавальні пристрої 20,01%; машинита обладнання 17,79%; транспортні засоби 5,43%; малоцінні необоротніматеріальні активи 1,40%; інструменти, прилади, інвентар (меблі) 0,81%;
Зарівнем накопичених амортизаційних відрахувань на кінець звітного періоду найбільшусуму мають будинки, споруди та передавальні пристрої (33,66% загальної сумизносу основних засобів – збільшення на 13,65 в.п.), машини та обладнання(29,92% загальної суми зносу основних засобів – збільшення на 12,13 в.п.)й тимчасові (не титульні) споруди (23,57% загальної суми зносу основних засобів– зменшення на 30,99 в.п.).
/>Зменшення частки основних засобів та необоротних активів уджерелах власних коштів на 3,3% відбулося через зміну залишкової вартостіосновних виробничих фондів на 1,92% й зміну власного капіталу підприємства на(-5,23%).
Зарахунок амортизаційних відрахувань фінансування основних засобів знизилося на0,24%, що відбулося через зміну початкової балансової вартості фондів на (-0,89%)й через зміну нарахованої суми зносу на 0,65%.
Спостерігаєтьсязменшення коефіцієнту реальної вартості майна на 0,023, що зумовлено зміноювартості основних засобів за залишковою вартістю на +0,017, зміною обсягувиробничих запасів на +0,001 й зміною обсягу активів на (-0,041). Як напочаток, так і на кінець звітного періоду цей показник перевищує нормативнезначення (0,5) й на початок року складав 0,743, а на кінець року 0,721.
Напідприємстві знос основних засобів зменшився з 64,73 до 64,08%, це позитивнохарактеризує дії підприємства щодо вдосконалення технічної бази виробництва. Рівеньоновлення основних засобів є досить високим й складає 30,28%, тобто можна стверджувати,що досить швидко відбувається заміна старого устаткування новим й більшефективним та продуктивним є устаткування, оскільки при тривалому використаннівоно морально старіє.
Зменшилася загальнакількість виконуваних операцій на 128,2 умовні операції, при цьому операцій, щовиконуються механізованим способом стало менше на 10,1; операцій, щовиконуються ручним способом стало менше на 20,1; тобто мали місце й структурнізрушення: питома вага ручних операцій збільшилася на 0,36% – вказане не можна назватипозитивним, оскільки це не відповідає вимогам науково-технічного прогресу.
Рівень механізаціївзагалі збільшився на 21%, що на 17% зумовлено зміною кількості механізованихоперацій на -1% й загальною зміною операцій за технологічним процесом на +22%.
Заминулий рік виробничі потужності підприємства використовувалися на рівні 87,4%,а в звітному році тільки в обсязі 54,8% (зниження складає 32,6%). Вказанезниження сталося при зменшенні обсягу реалізації (-5,1%) й збільшеннямнормативної потужності в звітному році на 27,4%.
Узв’язку з викладеним необхідно з’ясувати причини неповного використаннявиробничих потужностей та спланувати дії, спрямовані на усунення цих причин,зокрема, підвищення пропускної спроможності виробництва.
Заперіод на підприємстві знизилися фондовіддача на 10,7%, причинами чого єзменшення обсягу реалізації (що знизило фондовіддачу на 7,5%) на тлі збільшеннязалишкової вартості основних виробничих фондів (що знизило фондовіддачу на 3,1%).
Череззменшення фондовіддачі фондомісткість збільшилася на 7,1%
Вминулому році використання парку наявного устаткування складало 97,72%, взвітному році цей показник складав 95,24% (зменшився на 2,48%). Коефіцієнтвикористання парку встановленого устаткування також зменшився (на 2,32%) – вминулому році 98,36%, в звітному році 97,56%.
Відноснаекономія основних засобів за звітний період складає 292,577 тис.грн.
Поліпшення використанняосновних фондів має свій вираз через збільшення обсягу виробництва, тобто, напідприємстві є резерв збільшення обсягу виробництва продукції на 1,17357 тис.грн.за рахунок введення в дію нового устаткування.
Наданому підприємстві обсяг виробництва продукції в порівняних цінах зменшився на(-257,60) тис. грн., що зумовлено зменшенням фондовіддачі активної частиниосновних виробничих фондів – вказане викликало зменшення обсягу виробництва на405,34 тис.грн. та зменшенням питомої ваги активної частини основних виробничихфондів, спонукало зменшення обсягу виробництва на (-2125,41 тис.грн.) й єрезервами за умови реалізації заходів, направлених на підвищення рівнявказаного фактору (фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів).Вказаний негативний вплив нівелював такі позитивні явища, як збільшення випускупродукції завдяки збільшенню середньорічної вартості основних виробничих фондів(що відособлено покликало збільшення обсягу виробництва на +117,03 тис.грн.).
/>/>Список літератури
1) ІвахненкоВ.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. –207 с
2) Іващенко В.,Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності. – К.: КНЕУ, 2001.– 204 с
3) Кондратов Н.П. Основыфинансового анализа. – К.: Главбух, 2002.
4) Коробов М.Я.Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. – К.:«Знання» КОО, 2000. – 378 с
5) Мних В.Є.,Ференц І.Д. Економічний аналіз. – Львів: Армія України, 2000. – 144 с
6) Савицкая Г.В. Анализхозяйственной деятельности предприятий. ИП «Экоперспектива». – Минск; Москва,2000. – 688 с.
7) Стоянов Е.А.,Стоянова Е.А. Экспертная диагностика и аудит финансово-хозяйственногоположения предприятия: Практическое руководство для бухгалтеров, финансистов,руководителей предприятий, аудиторов и работников банков. – М.: Аудиторская фирма«Аурум», 2003.
8) Ткаченко Н.М. Бухгалтерскийфинансовый учет на предприятиях Украины – К.: А.С.К., 2002.