Міністерствоосвіти і науки України
Запорізькадержавна інженерна академія
Факультет _____________________
Кафедра _______________________
КОНТРОЛЬНАРОБОТА
Задисципліною „Фінансовий інженерінг ”
Варіант4
Тема:Захист інноваційних фінансових послуг
Виконала:студентка групи Ф-02-1з Губарь Анастасія Володимирівна
Перевірила:_________________________________________________
Датаздачі на перевірку: _________________
Датаперевірки: ________________________
Датазахисту: __________________________
м.Запоріжжя, 2007 рік
Зміст
Вступ
1. Використанняавторського права
2. Використанняпатенту
3. Закон пронеякісну конкуренцію
4. Сервіснамарка для захисту цінних паперів
5. Задача
Висновок
Списоквикористаної літератури
Вступ
Наданому етапі розвитку в сфері інноваційних фінансових послуг виникають деякіпроблеми. Фізична особа, яка винайшла якийсь твір або продукт насампередповинна використати авторське право на свою продукцію.
Головноюпроблемою є крадіжка інноваційних ідей. Саме для запобігання цього потрібноавторське право. Наступний шлях – придбання патенту (охоронний документ, щозасвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).
Такожпотрібна торгівельна марка, яка відрізняє товари і послуги учасників об’єднанняпідприємств (торговельна марка об’єднання, спільна торговельна марка) відоднорідних товарів і послуг інших суб’єктів господарювання, абовикористовується спільно кількома суб’єктами в інших випадках, передбаченихзаконом.
Реєстраціяторговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється впорядку, встановленому законом.
Використаннямторговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарахта при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, урекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів навиставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, набланках та в іншій документації, пов’язаній з впровадженням зазначених товаріві послуг у господарський (комерційний) обіг.
Для здійснення господарськоїдіяльності та захисту своїх інтересів використовується закон про неякіснуконкуренцію.
Далів контрольній роботі детально визначені усі ці питання, які так необхідні длярозвитку інноваційної діяльності в нашій країні.
1. Використанняавторського права
/>Суб’єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Об’єктамиавторського права є твори у галузі науки, літератури i мистецтва, а саме:
1) лiтературнi письмові твори белетристичного,публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури,статті тощо);
2) виступи, лекції, промови, проповiдi та iншi усні твори;
3) комп’ютернi програми;
4) бази даних;
5) музичні твори з текстом i без тексту;
6) драматичні, музично-драматичнi твори, пантоміми,хореографiчнi та iншi твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;
7) аудiовiзуальнi твори;
8) твори образотворчого мистецтва;
9) твори архітектури, містобудування i садово-парковогомистецтва;
10) фотографiчнi твори, у тому числі твори, виконаніспособами, подібними до фотографії;
11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі творидекоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла,ювелiрнi вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правовуохорону об’єктiв промислової власності;
12) iлюстрацiї, карти, плани, креслення, ескізи, пластичнітвори, що стосуються географії, геології, типографії, техніки, архітектури таінших сфер дiяльностi;
13) сценiчнi обробки творів, зазначених у пункті 1 цієїчастини, i обробки фольклору, придатні для сценічного показу;
14) похiднi твори;
15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедіїта антології, збiрники звичайних даних, iншi складенi твори за умови, що вони єрезультатом творчої працi за добором, координацiєю або упорядкуванням змiстубез порушення авторських прав на твори, що входять до них як складовi частини;
16) тексти перекладiв для дублювання, озвучення,субтитрування українською та iншими мовами iноземних аудiовiзуальних творiв;
17) iншi твори.
Праваавтора складаються з особистих (немайнових) i майнових прав. Особисті немайновіправа автора не можуть бути передані іншим особам. Майнові права діють протягомжиття автора i 70 років після його смерті. Вони являють собою виключнi права навикористання твору в будь-який формі i в будь-який спосіб. Після закінченняцього терміну твори переходять у загальнонаціональне надбання i можуть вільновикористовуватися за умови дотримання немайнових прав.
Порушеннямавторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту,є випадки, передбачені частиною 1 статті 50 Закону. Захист особистих немайновихі майнових прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюєтьсяв порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
Однимз основних аргументів на користь реєстрації є той, що суб’єкт авторськогоправа, здійснивши реєстрацію, здобуває додаткову можливість доказу існування воб’єктивній формі свого твору на дату подання заявки. Особливо це стосуєтьсянеоприлюднених творів. Документи заявки, права на твори яких булозареєстровано, зберігаються протягом всього строку охорони авторського права.
Наявністьсвідоцтва i рішення, виданих державою, публiкацiя відомостей про реєстрацію вкаталогах державної реєстрації i офiцiйних бюлетенях є свідченням того, що твірзахищається авторським правом i що всі треті особи попереджено провiдповiдальнiсть за неправомірне його використання. Часто сам факт реєстраціїзапобігає спробам незаконного використання твору без урахування iнтересiвавторів.
Наявністьсвідоцтва дуже важлива при поданні твору на розгляд потенційному користувачу.На жаль, існує сумний досвід, коли твір, наприклад, який-небудь авторськийпроект, спочатку відхиляється, а через деякий час втілюється в життя, i невиключено, що й спотворюється через вiдсутнiсть авторського контролю.
Якщореєструється договір, який стосується права автора на твір, перевіряєтьсявiдповiднiсть договірних документів установленим нормам i, передусім, наявністьумов, які дозволяють вважати його авторським i правомірним. Тобто, післяотримання Рішення сторони договору, а також будь-якi iншi зацiкавленi особи,можуть бути впевнені в тому, що відносини стосовно авторського права повідношенню до якогось конкретного об’єкта є врегульованими вiдповiдно дочинного законодавства України. Таке Рішення можна пред’являти третім особам, непоказуючи при цьому самого договору або деяких його роздiлiв. Тим самим можебути збережена конфiденцiйна iнформацiя щодо сторiн договору.
Аналізданих реєстрації за об’єктами авторського права свідчить про те, що здебільшогореєструвалися авторські права на лiтературнi письмові твори наукового,технічного, практичного, белетристичного та іншого характеру. Це рiзнi книги,статті, рукописи, словники, проекти, програми, науково-технічна таконструкторсько-технологiчна документація, технiчнi умови, довідники, видавничіпроекти журналів i газет, рекламно-iнформацiйнi проекти i матеріали, проектиконкурсів, описи ігор, проекти телевiзiйних i радіопрограм, сценарії, белетристичнітвори, збірки вiршiв, література навчального характеру, твори релiгiйногохарактеру тощо.
2. Використанняпатенту
Згідно Закону України «Проохорону прав на винаходи і корисні моделі»(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994,№ 7, ст. 32) (В редакції Закону № 1771-III від 01.06.2000, ВВР, 2000, № 37, ст.307):
Патент (патент на винахід,деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент(деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретнукорисну модель) — охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і правовласності на винахід (корисну модель);
патент на винахід — різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизизаявки на винахід;
деклараційний патент навинахід — різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизизаявки на винахід;
деклараційний патент накорисну модель — різновид патенту, що видається за результатами формальноїекспертизи заявки на корисну модель;
патент (деклараційнийпатент) на секретний винахід — різновид патенту, що видається на винахід,віднесений до державної таємниці;
деклараційний патент насекретну корисну модель — різновид патенту, що видається на корисну модель,віднесену до державної таємниці.
Пріоритет, авторство і правовласності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом).
Строк дії патенту України на винахідстановить 20 років від дати подання заявки до Установи. Строк діїдеклараційного патенту на винахід становить 6 років від дати подання заявки доУстанови. Строк дії патенту на винахід, об’єктом якого є лікарський засіб,засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребуєдозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотаннямвласника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявкита датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.
Строк дії деклараційного патенту накорисну модель становить 10 років від дати подання заявки до Установи. Строкдії патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційногопатенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу(корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за цим Закономстроку дії охорони винаходу (корисної моделі).
Дія патенту припиняється достроковоза умов, викладених у статті 32 Закону України «Про охорону прав навинаходи і корисні моделі».
Право винахідника має:
1. Право на одержання патентумає винахідник, якщо інше не передбачено цим Законом.
2. Винахідники, які спільностворили винахід (корисну модель), мають однакові права на одержання патенту,якщо інше не передбачено угодою між ними.
3. У разі перегляду умов угодищодо складу винахідників Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявціяк винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у заявці яквинахідники, вносить зміни до відповідних документів у порядку, щовстановлюється Установою.
4. Не визнаються винахідникамифізичні особи, які не внесли особистого творчого внеску у створення винаходу(корисної моделі), а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну,організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленнізаявки.
5. Винахіднику належить правоавторства, яке є невід’ємним особистим правом і охороняється безстроково.
Винахідник має право на присвоєннясвого імені створеному ним винаходу (корисній моделі).
3. Закон пронеякісну конкуренцію
Згідно закону:
1. Недобросовісною конкуренцієювизнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим таіншим чесним звичаям у господарській діяльності.
2. Недобросовісною конкуренцією єнеправомірне використання ділової репутації суб’єкта господарювання, створенняперешкод суб’єктам господарювання у процесі конкуренції та досягненнянеправомірних переваг у конкуренції, неправомірне збирання, розголошення тавикористання відомостей, що є комерційною таємницею, а також інші дії, щопризводять або можуть призвести до порушення правил конкуренції, інтересівспоживачів, вплинути на стабільність ринкових відносин та кваліфікуютьсявідповідно до частини першої цієї статті.
3. Недобросовісна конкуренція тягне за собою юридичну відповідальністьосіб, якщо їх дії мають негативний вплив на конкуренцію на території України,незалежно від того, де вчинено такі дії.
Державний контроль за дотриманням конкурентного законодавства:
1. Державний контроль за дотриманнямконкурентного законодавства, захист інтересів суб’єктів господарювання таспоживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом Українивідповідно до його повноважень, визначених законом.
2. Антимонопольний комітет України тайого територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядаютьсправи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення конкурентногозаконодавства, передбачені законом.
3. Рішення Антимонопольного комітетуУкраїни та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду.
Конкурентне законодавство:
1. Законодавство, що регулюєвідносини, які виникають у зв’язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженнямта попередженням монополізму (домінування) в господарській діяльності,складається з цього Кодексу, законів України «Про Антимонопольний комітетУкраїни», «Про захист економічної конкуренції», «Про захиствід недобросовісної конкуренції», інших законодавчих актів.
2. Положення цієї частини Кодексу непоширюються на відносини, у яких беруть участь суб’єкти господарювання та іншіучасники господарських відносин, якщо результат їх діяльності проявляється лишеза межами України, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором, згодуна обов’язковість якого надано Верховною Радою України.
3. Законом можуть бути визначені особливості регулювання відносин,пов’язаних з недобросовісною конкуренцією та монополізмом (домінуванням) нафінансових ринках.
Дискримінація суб’єктів господарювання:
/>1. Дискримінацією суб’єктів господарювання органами влади у цьому Кодексі визнається:
/>- заборона створення нових підприємств чи інших організаційних форм господарювання в будь-якій сфері господарської діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів господарської діяльності або виробництво певних видів товарів з метою обмеження конкуренції;
/>- примушування суб’єктів господарювання до пріоритетного укладання договорів, першочергової реалізації товарів певним споживачам або до вступу в господарські організації та інші об’єднання;
/>- прийняття рішень про централізований розподіл товарів, який призводить до монопольного становища на ринку;
/>- встановлення заборони на реалізацію товарів з одного регіону України в інший;
/>- надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб’єктів господарювання, що призводить до монополізації ринку певного товару;
/>- обмеження прав суб’єктів господарювання щодо придбання та реалізації товарів;
/>- встановлення заборон чи обмежень стосовно окремих суб’єктів господарювання або груп підприємців.
/> 2. Дискримінація суб’єктів господарювання не допускається. Законом можуть бути встановлені винятки з положень цієї статті з метою забезпечення національної безпеки, оборони, загальносуспільних інтересів.
4. Сервісна марка для захисту ціннихпаперів
Згідно Господарського кодексу Україниоб’єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються:
винаходи та корисні моделі;
промислові зразки;
сорти рослин та породи тварин;
торговельні марки (знаки для товаріві послуг);
комерційне (фірмове) найменування;
географічне зазначення;
комерційна таємниця;
комп’ютерні програми;
інші об’єкти, передбачені законом.
Загальні умови захисту правінтелектуальної власності на об’єкти, зазначені у цій статті, визначаютьсяЦивільним кодексом України.
Правоінтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом увипадках і порядку, передбачених законом.
Використаннямторговельної марки у сфері господарювання визнається застосування її на товарахта при наданні послуг, для яких вона зареєстрована, на упаковці товарів, урекламі, друкованих виданнях, на вивісках, під час показу експонатів навиставках і ярмарках, що проводяться в Україні, у проспектах, рахунках, набланках та в іншій документації, пов’язаній з впровадженням зазначених товаріві послуг у господарський (комерційний) обіг.
Свідоцтвонадає право його володільцеві забороняти іншим особам використовуватизареєстровану торговельну марку без його дозволу, за винятком випадківправомірного використання торговельної марки без його дозволу.
Суб’єктиправа на торговельну марку можуть проставляти попереджувальне маркування, якевказує на те, що торговельна марка, яка застосовується, зареєстрована вУкраїні.
Суб’єктиправа на торговельну марку, які здійснюють посередницьку діяльність, можуть напідставі договору з виробником товару (послуг) використовувати свою торговельнумарку з торговельною маркою виробника, а також замість його торговельної марки.
Правоінтелектуальної власності на торговельну марку може бути передано як вклад достатутного фонду суб’єкта господарювання.
Уразі банкрутства суб’єкта господарювання право на торговельну марку оцінюєтьсяразом з іншим майном цього суб’єкта.
Торговельнамарка, право на яку належить кільком особам,— це марка, що відрізняє товари іпослуги учасників об’єднання підприємств (торговельна марка об’єднання, спільнаторговельна марка) від однорідних товарів і послуг інших суб’єктівгосподарювання, або використовується спільно кількома суб’єктами в іншихвипадках, передбачених законом.
Реєстраціяторговельної марки, право на яку належить кільком особам, здійснюється впорядку, встановленому законом.
У разі якщо комерційне найменуваннясуб’єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюєтьсяправова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.
З урахуваннямхарактеру та особливостей діяльності, що здійснюється користувачем за договоромкомерційної концесії, користувач зобов’язаний:
— використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності торговельнумарку та інші позначення правоволодільця визначеним у договорі способом;
— інформувати покупців (замовників)найбільш очевидним для них способом про використання ним торговельної марки таінших позначень правоволодільця за договором комерційної концесії;
Уразі зміни торговельної марки чи іншого позначення правоволодільця, права навикористання яких входять у комплекс прав за договором комерційної концесії,цей договір зберігає чинність щодо нових позначень правоволодільця, якщокористувач не вимагає розірвання договору.
Уразі продовження чинності договору комерційної концесії користувач має правовимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.
Якщо в період дії договорукомерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цимдоговором, договір продовжує свою чинність, крім положень, що стосуються права,яке припинилося, а користувач, якщо інше не передбачено договором, має правовимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві винагороди.
5.Задача
Припустимо, що ми купуємо облігацію знульовим купоном, що має термін дії три роки. Для зручності вважаємо, що микупуємо облігацію 1 січня. У момент покупки прибутковість облігації(облігаційний базис з піврічними нарахуваннями відсотків) складає 10%. Цінапогашення облігації складає 100000 дол. З урахуванням прибутковості облігаціїїї ціна у момент покупки складає 74 621,54 дол. Як нараховуватимуться відсоткидля податкових цілей, якщо облігація випущена до 1 липня 2006 р. включно? Аякщо пізніше?
Для облігацій, випущених до 1 липня2006 р. включно, дисконт при емісії нараховується за допомогою рівномірноїамортизації. Це означає, що ми беремо дисконт і ділимо його на 6 (оскільки вроці два періоди, а облігація має термін дії три роки). Обчислення маєнаступний вигляд: (100 000 — 74 621,54)/6 = 4229,74 дол. Таким чином, кожнішість місяців ми нараховуємо відсоток, рівний 4229,74 дол., з якого повиненбути сплачений податок за рік нарахування. Щоб уникнути плутанини з приводувизначення вартості облігації для цілей розрахунку приросту капіталу, що потрібнийу разі ухвалення рішення про продаж облігації, ми повинні скоректувати базисоблігації для нарахування відсотків. Коректування вимагає, щоб ми додалинакопичений відсоток до базису попереднього періоду, тоді ми отримаємо новийскоректований базис.
Відповідніобчислення представлені в табл.1.
Таблиця 1. Розрахунок нарахувань для облігацій з нульовимкупоном, випущених до 1 липня 2006 р. включноПеріод Час Процент для звітності Скоректований базис 1 0,5 4229,74 78851,28 2 1,0 4229,74 S3 081,02 3 1,5 4229,74 87310,76 4 2,0 4229,74 91 540,50 5 2,5 4229,74 95 770,24 6 3,0 4229,74 100000,00
Якщо та ж самаоблігація випущена 2 липня 2006 р. або пізніше, то правила нарахуваннявідсотків будуть іншими. А саме, для кожного періоду потрібно скоректованийбазис попереднього періоду помножити на половину прибутковості до погашення.Отриманий добуток і буде нарахованим відсотком оподаткування. Оскількиприбутковість до погашення рівна 10%, для кожного 6-місячного періоду потрібно помножуватина 5% попередній скоректований базис. Цей добуток потім додається доскоректованого базису попереднього періоду, тобто виходить новий скоректованийбазис. Відповідні обчислення представлені в табл.2.
Таблица 2. Розрахунок нарахувань для облігацій з нульовим купоном, випущених 2 липня2006 року або пізніше Період Час Попередній базис Прибутковість (%) Процент для звітності Скоректований базис 1 0,5 74621,54 10 3731,08 78 352,62 2 1,0 78 352,62 10 3917,63 82 270,25 3 1,5 82270,25 10 4113,51 86 383,76 4 2,0 86383,76 10 4319,19 90 702,95 5 2,5 90 702,95 10 4535,15 95238,10 6 3,0 95238,10 10 4761,90 100000,00
Предположим теперь, что облигацияпродана через 2 года за 91 450 дол. Если облигация подчиняется правилам,действительным для выпусков до 1 июля 2006 г. включительно, то прирост капиталаравен -90,50 дол. (капитальный убыток). Эта сумма получена путем вычитанияскорректированного базиса в 91 540,50 дол. из продажной цены в 91 450 дол. Еслиже облигация подчиняется правилам для выпусков после 1 июля 2006 г., то приросткапитала составляет 747,05 дол. и подсчитывается так же. Легко заметить, что методпостоянной доходности (для выпусков после 1 июля 2006 г.) приводит к болеепривлекательной налоговой ситуации, так как меньшее количество доходовоблагается налогом в более ранние сроки (и большее количество — в болеепоздние). Налоговая отсрочка имеет преимущества, так как позволяет использоватьвременную стоимость денег.
Припустимо тепер, що облігаціяпродана через 2 роки за 91 450 дол. Якщо облігація підкоряється правилам,дійсним для випусків до 1 липня 2006 р. включно, то приріст капіталу рівний-90,50 дол. (капітальний збиток). Ця сума отримана шляхом відніманняскоректованого базису в 91 540,50 дол. з продажної ціни в 91 450 дол. Якщо жоблігація підкоряється правилам для випусків після 1 липня 2006 р., то прирісткапіталу складає 747,05 дол. і підраховується так само. Легко відмітити, щометод постійної прибутковості (для випусків після 1 липня 2006 р.) приводить допривабливішої податкової ситуації, оскільки менша кількість доходівоподатковується в раніші терміни (і більша кількість — в пізніші). Податковевідстрочення має переваги, оскільки дозволяє використовувати тимчасову вартістьгрошей.
Висновок
Виходячиз зазначених питань можна зробити висновки.
Суб’єктами авторського права є автори творів, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.
Права автора складаються з особистих(немайнових) i майнових прав. Особисті немайнові права автора не можуть бутипередані іншим особам. Майнові права діють протягом життя автора i 70 роківпісля його смерті.
Одним з основних аргументів накористь реєстрації є той, що суб’єкт авторського права, здійснивши реєстрацію,здобуває додаткову можливість доказу існування в об’єктивній формі свого творуна дату подання заявки.
Пріоритет, авторство і правовласності на винахід засвідчуються патентом (деклараційним патентом). Строк діїпатенту України на винахід становить 20 років від дати подання заявки доУстанови. Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у статті 32Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
Торговельна марка, право на якуналежить кільком особам,— це марка, що відрізняє товари і послуги учасниківоб’єднання підприємств (торговельна марка об’єднання, спільна торговельнамарка) від однорідних товарів і послуг інших суб’єктів господарювання, абовикористовується спільно кількома суб’єктами в інших випадках, передбаченихзаконом.
Для запобігання недобросовісноїконкуренції потрібно знати, що недобросовісна конкуренція тягне за собоююридичну відповідальність осіб, якщо їх дії мають негативний вплив наконкуренцію на території України, незалежно від того, де вчинено такі дії.
Списоквикористаної літератури
1. ЗаконУкраїни «Про авторське право і суміжні права»
2. КонституціяУкраїни
3. Цивільнийкодекс України
4. ЗакониУкраїни «Про власність», «Про кінематографію», «Протелебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Пророзповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм»
5. ЗаконУкраїни «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»
6. Законів України «ПроАнтимонопольний комітет України», «Про захист економічноїконкуренції», «Про захист від недобросовісної конкуренції»
7. Господарський кодекс України