Загально-правові засади діяльності дільничних інспекторів міліції

Зміст
Вступ
Розділ 1. Загально-правові засадидіяльності дільничних інспекторів міліції
1.1 Сутність поняття і задачіслужби ДІМ
1.2 Правові основи діяльностіслужби ДІМ
2. Розділ 2. Особливості взаємодіїслужби ДІМ з іншими підрозділами ОВС
2.1 Адміністративно-правовізасади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ при попередженні та виявленнізлочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система, ДАЇ)
2.2 Місце ДІМ по здійсненнюзаходів оперативного характеру під час взаємодії з підрозділами кримінальноїміліції (СБНОН, ГСБСП, карний розшук, КМДК)
2.3 Організаційні засадивзаємодії ДІМ зі слідчими при розкритті злочинів
3. Питання удосконалення взаємодійслужби ДІМ
3.1 Удосконаленнязаконодавчої і нормативно-правової бази
3.2 Проблемні питаннявзаємодії та шляхи їх вирішення
3.3 Удосконалення шляхівпідвищення кваліфікації кадрів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки

Вступ
В напрямізабезпечення формування правової держави та громадського суспільства в Україніважливе місце посідають органи внутрішніх справ, діяльність яких потребуєпостійного удосконалення, обумовленого сучасними потребами економічного,політичного, соціального життя суспільства. Дійсність сьогодення засвідчує, щооргани внутрішніх справ сьогодні не в повній мірі виконують завдання,поставлені перед ними державою. В умовах існуючих в Україні антисоціальнихпроявів держава шукає науково обґрунтовані форми і методи максимальногозниження їх негативних наслідків, в тому числі вирішення завдань удосконаленняохорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки та розкриттязлочинів. В зв’язку з цим актуалізується потреба удосконалення взаємодіїорганів внутрішніх справ.
Визначальне місцеу сфері попередження та профілактики злочинів і адміністративних правопорушень,охороні громадського порядку та громадської безпеки належить дільничнимінспекторам міліції тому, що саме на них покладено основний обсягправоохоронних функцій міліції втілюваних на території адміністративнихділянок. Однак здійснювані ними заходи щодо попередження і припинення злочинівта правопорушень в зазначеній сфері малоефективні, внаслідок чого дільничніінспектори міліції недостатньо впливають на рівень та динаміку останніх.
Відомчий правовийстатус дільничного інспектора міліції складають його права і обов’язки увзаємовідносинах з начальниками та іншими працівниками органів внутрішніхсправ, порядок проходження ним служби.
Правове положеннядільничного інспектора в системі органів внутрішніх справ регламентуєтьсяІнструкцією роботи дільничного інспектора міліції та іншими відомчиминормативними актами.

Розділ 1. Загально-правові засади діяльностідільничних інспекторів міліції
1.1 Сутність поняття і задачі служби ДІМ
Підрозділита служби головного управління МВС:
–          управлiннядокументального забезпечення та режиму;
–          управлінняроботи з персоналом;
–          управлінняпо боротьбі з організованою злочинністю;
–          управліннякарного розшуку;
–          відділкримінальної міліції у справах дітей;
–          управліннядержавної служби боротьби з економічною злочинністю;
–          управлінняпо боротьбі з незаконним обігом наркотиків;
–          слідчеуправління;
–          відділорганізації дізнання;
–          науково-досліднийекспертно-криміналістичний центр;
–          управліннядержавної автомобільної інспекції;
–          управліннядержавної служби охорони;
–          контрольно-ревізійнийвідділ;
–          управлінняборотьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;
–          управліннягромадської безпеки;
–          відділзв’язків з громадськістю;
–          управлiнняресурсного забезпечення;
–          відділмедичного забезпечення;
–          навчальнийцентр підготовки працівників органів внутрішніх справ;
–          управлінняу справах громадянства, імміграції працівників та реєстрації фізичних осіб;
–          батальйонміліції особливого призначення «беркут»;
–          кінологічнийцентр;
–          приймальник-розподільникдля неповнолітніх. [6, с.26]
Службадільничних є однією з найчисельніших в цілому по Україні. Сьогодні дільничніщодня спілкуються з населенням, здійснюють першочергові заходи відноснорозкриття злочинів. Практика показує, що від їх професіоналізму, оперативності,уміння спілкуватися з населенням залежить, в першу чергу, рівень довіригромадян до міліції. З метою вивчення громадської думки про роботу дільничнихінспекторів міліції, рівня їх теоретичних знань і практичних навиків,матеріально-технічного забезпечення, вживання заходів щодо зміцненняправопорядку на ділянках обслуговування Департаментом суспільної безпеки МВСУкраїни впродовж 2008 року проведено підлеглими підрозділами на місцяхвідповідних опитів серед населення. [11, с. 96]
Управліннягромадської безпеки є складовою частиною ГУМВС України. До ії складу входять:
— відділ організації охорони громадського порядку;
— відділ дільничних інспекторів міліції;
— відділ організації діяльності патрульної служби;
— відділ дозвільної системи.
Основніфункції УГБ:
— здійснення та контроль за заходами, спрямованими на організацію тавдосконалення діяльності із забезпечення правопорядку і безпеки під часпроведення масових, охоронних релігійних заходів та різноманітних акцій натериторії області;
— попередження і припинення правопорушень на вулицях та в інших громадськихмісцях;
організаціядіяльності спеціальних установ міліції щодо забезпечення охорони затриманих івзятих під варту осіб, затриманих за підозрюванням у зайнятті бродяжництвом тапідданих адміністративному арешту;
— організація роботи дільничних інспекторів міліції на адміністративнихдільницях;
— організація з питань дозвільної системи та ліцензування певних видів господарськоїдіяльності;
— забезпечення постійної роботи щодо зміцнення зв’язків органів внутрішніх справз населенням та громадськими формуваннями;
— виявлення та припинення порушень Правил дорожнього руху на територіяхобслуговування (в сільській місцевості), виявлення транспортних засобів, якіперебувають у розшуку.
Шляхоманонімного анкетування громадян різної статі і віку за місцем їх проживання,роботи, навчання, всього було опитано понад 116,1 тисяч респондентів, 46,8%опитаних позитивно оцінило роботу дільничних інспекторів міліції, задовільно –31,6%, незадовільно – 6,2%. Результати опиту в різних регіонах Українипоказали, що 85,9% населення знають своїх дільничних інспекторів міліції. Аджев сільській місцевості дільничний інспектор міліції – єдиний представникорганів внутрішніх справ, на якого покладені обов’язки по охороні громадськогопорядку. І від того, наскільки він професійно виконує свої функціональніобов’язки, найчастіше залежить думка населення. Ключовими завданнями службидільничних інспекторів міліції залишається проведення профілактичних заходівзагального і індивідуального напряму, охорона громадського порядку, розкриттязлочинів. Для їх реалізації дільничному необхідно налагодити тісні контакти змісцевими органами влади, керівниками підприємств, які розташовані на йогоадміністративній ділянці, встановити доброзичливі стосунки з жителями. В ціломупо Україні 47,8% опитаних оцінили стан правопорядку за місцем проживання якхороший, 42,8% – задовільний і 7,2% – незадовільний. Понад 62,7% опитанихвисловили бажання надавати допомогу дільничним інспекторам міліції відноснозабезпечення охорони громадського порядку.
Однимз напрямів профілактичній діяльності дільничного інспектора є проведенняроз’яснювальної роботи серед населення, учбових закладах, трудових колективах,здійснення спеціальних рейдів і відробітків, загальних патрулювань з членамисуспільних формувань, представниками органів влади. Для поліпшення взаєминдільничних інспекторів міліції з населенням 26,9% опитаних вважають за необхідненалагодити регулярні виступи перед населенням і в трудових колективах, а 28,5%– висвітлення цієї роботи в засобах масової інформації. Істотну допомогу впрофілактиці злочинності і охороні правопорядку органам внутрішніх справнадають суспільні формування засвідчили 70,6% опитаних.
Длязміцнення правопорядку на території проживання 14,3% респондентів пропонуютьввести загальне патрулювання працівників міліції і членів суспільних формувань,30,8%) – підсилити профілактичну роботу з особами, схильними до правопорушень,11% – відповідальність дільничних інспекторів міліції за неналежне виконанняслужбових обов’язків і 44,4% – укріпити матеріально-технічну базу служби. [36,с. 3]
Аналізуючистан громадської думки, можна зробити вивід, що в цілому опитані громадянимають позитивне відношення до роботи дільничних інспекторів міліції.
Напрактиці дільничним інспекторам належить провідна роль у вирішенні завдань,покладених на міліцію. І не лише тому, що вони складають одну з найбільшбагаточисельних її служб, але і тому, що знаходяться на головних, передовихрубежах охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю. У більшостігоррайорганов внутрішніх справ зусиллями дільничних інспекторів міліціїрозкривається не менше 40% неочевидних злочинів, а в сільській місцевості – до70%. Ними встановлюється кожна друга особа, що скоїла злочин, із загальногочисла виявлених всіма підрозділами міліції суспільної безпеки. Близько 60-70%осіб, що притягуються до кримінальної відповідальності за хуліганство і загрозувбивством, виявляються дільничними інспекторами міліції. Вони готують двітретини від загального числа матеріалів по протокольній формі, що направляютьсядо суду всіма службами міліції. Під профілактичним спостереженням дільничнихінспекторів міліції знаходяться три мільйони раніше судимих і інших громадян,що зробили протиправні діяння. При цьому форми і методи роботи дільничнихінспекторів, як правило, доступні для спостереження і оцінки населенням, томусаме вони багато в чому визначають соціальний престиж міліції [36, с. 12].
Сповназакономірно, що вдосконалення діяльності дільничних інспекторів міліціїрозглядається як один з головних напрямів підвищення ефективності діяльностіорганів внутрішніх справ в цілому. Останніми роками значно збільшена чисельністьдільничних інспекторів за рахунок засобів місцевих бюджетів. Введені посадипомічників дільничного інспектора, що комплектуються особами молодшогоначальницького складу міліції. Заснований нагрудний знак України «Заслуженийдільничний інспектор міліції».
Врезультаті вивчення проблеми, все частіше можна спостерігати за тим, як розвиваєтьсяпрактика привласнення дільничним і старшим дільничним інспекторам, що зразкововиконують службові обов’язки, спеціальних звань на один рівень вищепередбачених за посадою. Все це необхідно для визнання значущості і важливостіроботи дільничних інспекторів, підвищення їх авторитету як серед населення, такі усередині системи органів внутрішніх справ. Повинно піти в минуле що малодеколи місце відношення до дільничного інспектора як до працівника, що несправляється з обов’язками або проштрафився в інших службах.
Дільничнийінспектор міліції – посадова особа органу внутрішніх справ, яке виконує функціїцього органу на закріпленій за ним території – адміністративній дільниці. Длявиконання службових обов’язків йому надається окрема кімната, як правило, натериторії обслуговування, а також засоби зв’язку і транспорту (у сільськіймісцевості). [33]
Дільничний інспектор міліції має наступні завдання своєї діяльності:
1. Забезпеченнягромадського порядку;
2. Виявленняпричин і умов, сприяючих здійсненню правопорушень;
3. Вживаннязаходів до їх усунення на території, яку він обслуговує.
Соціальний аспектдіяльності дільничного інспектора полягає в тісному зв’язку з населенням увіреноїйому території. [33]
організовуєправову пропаганду і інші заходи щодо попередження правопорушень;
проводитьпрофілактичну роботу серед осіб, схильних до скоювання злочинів; створює умовидля перевиховання осіб з нестійкою поведінкою, сприяє напряму їх поведінки насуспільно-корисне;
допомагаєгромадянам, що попали в скрутне становище (напр., дітям, в яких батьки – п’яниці;підліткам, які не зважають на батьків; людині, яка відбула термін покарання іповернулася додому).
Організаційнийаспект діяльності дільничного інспектора визначається:
особистоюсамодисципліною (важливі вольові якості);
умінняморганізувати інших людей на певні дії, коли необхідна підтримка і допомоганаселення (важливі ініціатива і наполегливість).
Комунікативнийаспект діяльності дільничного інспектора полягає у встановленні і підтримціконтактів з людьми, що проживають на увіреній йому дільниці, в завоюванні їхпошани, довіри і авторитету (незалежно від їх правового статусу) тоді, коли:
приймає громадян,їх заяви і пропозиції по питаннях боротьби із злочинами і профілактикиправопорушень;
надає у межахнаділених ним прав допомогу народним депутатам, представникам інших служб ісуспільних об’єднань в здійсненні їх законної діяльності;
здійснюєадміністративний нагляд за особами, до яких він визначений.
Пошуковий аспектдіяльності дільничного інспектора виражається в пошуку, зборі відомостей проправопорушення на ділянці з метою встановлення правопорядку.
Удостоверітельнийаспект діяльності дільничного інспектора полягає в тому, що всі відомості(свідчення конфліктуючих сусідів, свідчення свідків злочину і тому подібне) вінповинен не лише «записати», а додати їм спеціальну, передбаченузаконом, форму (протокол і ін.).
Рольдільничного інспектора обумовлена особливостями його правового положення.
Різностороннійхарактер компетенції дільничного інспектора. За об’ємом компетенція дільничногоінспектора порівнянна з компетенцією самої міліції. У назві даної посадивідбита необхідність здійснення функцій всієї міліції, затвердженої наказом, доосновних завдань дільничного інспектора віднесені наступні:
— забезпечення особистої і майнової безпеки громадян;
— охорона громадського порядку і забезпечення суспільної безпеки;
— попередження і припинення злочинів і адміністративних правопорушень;
— розкриття злочинів у справах, по яких виробництво попереднього слідства необов’язкове;
— надання в межах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам,підприємствам, установам, організаціям і суспільним об’єднанням в здійсненні їхзаконних прав і інтересів.
Такимчином, порівняльний аналіз основних завдань працівників міліції відповідно до ЗаконуУкраїни «Про міліцію» та завдань, які покладені на дільничного інспектораміліції, які передбачаються відповідними наказами дозволяє зробити висновок, щоосновні завдання дільничного інспектора практично не набагато вужчий зазавдання, які покладені на міліцію законом «Про міліцію».
Функціїза рішенням цих завдань охоплюють самі різні аспекти роботи міліції, у томучислі і ті, для реалізації яких призначені спеціальні служби міліції(правоохорона в суспільних місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнання покримінальних справах, забезпечення безпеки дорожнього руху і ін.). Окрімдільничних інспекторів немає іншої такої служби, яка була б покликана вноситисвій вклад до вирішення практично всіх поставлених перед органами внутрішніхсправ завдань. В той же час тут має місце явне протиріччя, витікаюче зрізностороннього характеру компетенції дільничного інспектора. Він вимушенийвиконувати обов’язки по лінії роботи інших співробітників, що допустимо лише втих випадках, коли в органі внутрішніх справ відсутні або украй нечисленнівідповідні служби. Так, в сільських органах внутрішніх справ, де працюють 40%дільничних інспекторів, частенько немає підрозділів патрульно-постової служби,в багато ГОРВВС немає штатних інспекторів дізнання, ліцензійно-дозвільноїсистеми, медичних витверезників, і все навантаження по лінії їх роботи лягає наплечі дільничних інспекторів. Крім того, сільським дільничним інспекторамнезрідка доводиться самостійно і в повному об’ємі, не розраховуючи на швидку ікваліфіковану допомогу інших співробітників міліції, вирішувати питаннярозкриття і розслідування злочинів.
Закріплення за ділянкою
Задільничним інспектором наказом начальника МВВС закріплюється ділянка, що маєвідповідний порядковий номер. [33]
Прийомдільниці — це особлива за своєю значимістю процедура. Начальник МВВС або йогозаступник (начальник міліції суспільної безпеки) особисто знайомитьновопризначеного інспектора з ділянкою і обстановкою на нім, з керівникамиустанов, підприємств і організацій, представляє при необхідності керівникаморганів місцевої самоврядності. У юридичному плані закріплення за дільницеюозначає покладання на дільничного інспектора міліції всієї повнотивідповідальності за перебування на нім охорони громадського порядку і боротьбиіз злочинністю.
Начальникгоррайоргану внутрішніх справ має право також утворювати пункти міліції пообслуговуванню території, що включає декілька дільниць дільничних інспекторів,очолювані старшими дільничними інспекторами міліції (ця посада вводиться, якправило, на 3-4 посади дільничного інспектора).
Дільничніінспектори несуть службу з табельною зброєю. Дільничні інспектори, працюючі всільській місцевості, мають бути забезпечені уніфікованими валізами для оглядумісця випадку, засобами індивідуального захисту, жезлами регулювальників,індикаторними трубками «Контроль тверезості».
Визначенняі передивляється розмірів і кордонів дільниць здійснюється начальником МВВС зтаким розрахунком, аби у кожного інспектора був приблизно рівний об’єм роботи.При цьому беруться до уваги стан оперативної обстановки, характеристикипроживаючого населення, особливості території і адміністративного ділення іштатна чисельність дільничних інспекторів. Відповідно до Указу України «Проміліцію суспільної безпеки (місцевій міліції) в Україні» одна посададільничного інспектора вводиться на 3-3,5 тис. міського населення, а всільській місцевості — на один сільський або селищний орган місцевоїсамоврядності. Згідно рекомендації МВС України в містах дільничний інспекторповинен обслуговувати 4-5 тис. населення, а в сільській місцевості 3-4 тис.чоловік. На ділянці, закріпленій за старшим дільничним інспектором, не повиннопроживати більше 1 тис. чоловік. [33]
Умістах дільниці складають, як правило, мікрорайон або територію суспільногопункту правоохорони, кордони якої по можливості поєднані з кордонами територіїобслуговування органів житлово-комунального господарства, а також зоноперативного обслуговування апаратів кримінального розшуку і там, де вони є,патрульних дільниць.
Інформаціяпро кожну дільницю накопичується і зберігається в паспорті на дільницю. Вмістпаспорта на дільницю включає наступні розділи: відомості про прийом і здачу дільниці;план дільниці (вставка); відомості, що характеризують дільницю; підприємства, утому числі акціонерні суспільства, організації, установи, сільськогосподарськіпідприємства, фермерські господарства, лікувально-оздоровчі, культурно-освітніі учбові заклади, установи житлово-комунального господарства; об’єкти торгівліі громадського харчування, бази, склади, гуртожитки; об’єктиліцензійно-дозвільної системи; приватні детективні і охоронні підприємства,служби безпеці на підприємствах; список осіб з числа жителів ділянки, щознаходяться в місцях позбавлення волі; список осіб, що мають в особистомукористуванні нарізну, гладкоствольну вогнепальну зброю; позаштатніспівробітники міліції; суспільні об’єднання по охороні правопорядку; облікзлочинів, здійснених на дільниці.
Відповіднодо наказу №1212 від 20.10.2003 «Про затвердження Положення про службудільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справУкраїни». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2003р.за №1031/8352, режим роботи дільничних інспекторів відноситься до компетенціїначальника органу внутрішніх справ. У сільській місцевості і невеликих містахпереважає однозмінний режим робочого дня. Він встановлюється зазвичай з 9 до 18години, або з розривом в середині дня на декілька годинників і, відповідно,продовженням терміну закінчення роботи. У крупних містах, де є значна кількістьдільничних інспекторів, їх робота частіше організовується у дві зміни — з 9 до18 і з 15 до 24 години (можливі варіанти). У першу зміну виходить одинінспектор з числа тих, що працюють в мікрорайоні, в другу — останні. Такийрозпорядок дозволяє закрити всю територію мікрорайону і оперативно реагувати назміни оперативної обстановки. Перед початком роботи дільничний інспекторотримує зброю, радіостанцію, знайомиться з оперативно-розшуковою інформацією,протягом дня підтримує зв’язок з черговою частиною.
/>Дільничні інспектора збираються в МВВС раз на тиждень, колипроводяться заняття в системі службової і фізичної підготовки. У строго певні годинидільничний інспектор повинен знаходитися в службовому приміщенні, але не якчерговий ( позаштатні співробітники міліції), а лише у зв’язку з необхідністюпроведення заходів щодо взаємодії з суспільними формуваннями або в інших дійснонеобхідних випадках.
Залученнядільничних інспекторів до роботи, не пов’язаної з обслуговуванням дільниці,допускається у виняткових випадках по вказівці начальника органу внутрішніхсправ або начальника міліції суспільної безпеки. На жаль, в деяких МВВСпродовжує мати місце порочна практика повсякденного виконання дільничнимиінспекторами міліції обов’язків, не пов’язаних з обслуговуванням дільниць, —чергування по МВВС, патрулювання в «гарячих точках», конвоювання затриманих,забезпечення приводів, збір показань свідків, характеристик, інших документів усправах і матеріалам, що знаходяться у виробництві співробітників інших службміліції, робота в групах по нерозкритих злочинах, службові відрядження і томуподібне В результаті окремі дільниці обслуговуються дільничними інспекторами вмісяць не більше 12-15 днів. Вирішення цієї проблеми передбачає перш за всезміну форм і методів управлінської діяльності, а також стосунки керівництваМВВС до ролі дільничного інспектора.
Взаємодіядільничних інспекторів з іншими службами ВВС, якщо воно організоване правильно,по-діловому, дозволяє різко поліпшити стан оперативної обстановки. Воноздійснюється шляхом обміну інформацією, спільного планерування і здійсненняспільних заходів, а також виконання дільничними інспекторами з відома керівництваМВВС конкретних завдань служб. Головний принцип взаємодії полягає в тому, аби,з одного боку, співробітники галузевих служб мали можливість повноговикористання інформації, що є у дільничних інспекторів, і їх допомоги в межахобслуговуваних дільниць, а з іншої — дільничні інспектори могли реальнорозраховувати на їх взаємність. Проте до цих пір в багато МВВС не зжитапрактика споживчого відношення до дільничного інспектора інших служб, коли вінзнаходиться у них «на підхопленні», стає їх дорученцем.
Веденнядільничним інспектором службової документації
Дільничнийінспектор постійно має справу зі всілякою документацією административно-,уголовно- і цивільно-процесуального характеру. До документів, що найчастішескладаються ним, належать пояснення громадян, протоколи про адміністративніправопорушення, різні довідки, рапорти, запити в різні організації, відповідіна них і заяви громадян, постанови про відмову в збудженні кримінальної справи.
Згіднонаказу№1212 від 20.10.2003 «Про затвердження Положення про службудільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справУкраїни», дільничний інспектор систематично веде наступну документацію: а)паспорт на дільницю; б) робочий зошит; в) контрольні картки (на профілактуємихосіб); г) справи адміністративного нагляду.
Веденняіншої, не передбаченої МВС України документації (фотоальбоми підоблікових осіб,журнали профілактичного відробітку житлового масиву і тому подібне),здійснюється лише тоді, коли дільничний інспектор вважає це необхідним.
Відповіднодо курсу на рішуче обгороджування дільничних інспекторів міліції віднепотрібної писанини їм надано право самостійно (а не за підписом керівництваМВВС) направляти ряд запитів до установ, підприємства, організації і давати їмвідповіді по суті їх звернень.
Плануванняроботи дільничного інспектора міліції
Безчіткого плану роботи дільничний інспектор приречений постійно вирішуватинескінченний потік другорядних питань, не маючи можливості зосередитися наголовному і реально впливати на стан оперативної обстановки.
Дільничнийінспектор працює по особистому плану, що складається в робочому зошиті намісяць і на кожен день з врахуванням планових заходів, намічених МВВС, а такожоперативної обстановки, що складається. План затверджується начальником міліціїсуспільної безпеки. Структура і вміст плану можуть бути різними; головне, абиплановані заходи були конкретними, реально здійснимими і актуальними, тобто щоспираються на аналіз обстановки і знання закріпленої ділянки. Неабиякою міроюоб’єм і вміст планованих заходів визначаються зовнішніми чинниками, такими,наприклад, як кількість і встановлені терміни дозволу громадян, що знаходятьсяу дільничного інспектора заяв. За загальним правилом, в щоденний план роботидільничному інспекторові необхідно включати інструктаж ДНД, перевірку за місцемпроживання, роботи і бесіди з 3-4 профілакуємими особами, відвідини 5-6 квартирв порядку профілактичного відробітку житлового сектора ділянки. Причомупланувати і здійснювати заходи доцільно з врахуванням комплексного підходу,використовуючи принцип «попутного» вирішення питань.
Так, наприклад,опитуючи тих або інших осіб в ході виконання заяви, дільничний інспектор можезаразом відвідати профілактуємих осіб, проживаючих в цьому ж будинку(населеному пункті), по дорозі туди побувати в «гарячих точках» ділянки, а подорозі назад перевірити несення служби патрульними вбраннями і працівникамисторожової охорони, а також перевірити осіб, що полягають під адміністративнимнаглядом. Комплексний підхід може використовуватися і при рішенні окремогослужбового питання. Скажімо, виходячи на родинно-побутовий конфлікт, дільничнийінспектор не лише повинен врегулювати яким-небудь чином ситуацію, щостворилася, але і відпрацювати такі моменти, як, наприклад, причетність мешканцівданої квартири до вмісту кубла, зберігання викраденого майна, знаходженню вквартирі осіб, що полягають під адміністративним наглядом або оголошених врозшук. В кінці робочого дня старший дільничний інспектор збирає групудільничних інспекторів для підведення підсумків виконаної роботи за день іпланерування заходів наступного дня.
Критерії оцінки – дужеважливий інструмент регулювання діяльності дільничних інспекторів, що дозволяєзадіювати людський чинник. У критеріях оцінки виражені чекання керівництва, ідільничний інспектор постійно знаходиться під їх тиском. Вибір оптимальнихкритеріїв надзвичайно важливий, бо довкола дільничного інспектора завжди безліч«точок додатка сил». Слід визнати, що подекуди ще і зараз застосовуєтьсясистема оцінки роботи дільничних інспекторів, не зорієнтована на кінцевірезультати роботи, тобто на реальне оздоровлення обстановки на ділянках. Прибальній системі оцінки, наприклад, враховуються проміжні показники (кількістьосіб, узятих під адміністративний нагляд, кількість складених протоколів проадміністративні правопорушення і так далі). І для того, щоб уникнути докорівкерівництва в бездіяльності, дільничний інспектор в гонитві за показникамичастенько вимушений «стріляти з гармат по горобцях»; наприклад там, де можна обмежитисязауваженням, він складає протокол. Навряд чи подібні дії відповідаютьефективному вирішенню покладених на нього завдань. Ось чому нормативні акти МВСУкраїни як основні, головні критерії оцінки роботи дільничного інспектораміліції розглядають його авторитет, пошану з боку населення.
Результати роботидільничного інспектора оцінюються, на думку громадян, що проживають натериторії дільниці; реальному перебуванню громадського порядку на ділянці;особистому вкладу дільничного інспектора в попередження, припинення і розкриттязлочинів; своєчасному і якісному розгляду звернень громадян; рівню особистоївиконавської дисципліни і стану законності в оперативно-службовій діяльностідільничного інспектора.
Виходячи з цього,начальник органу внутрішніх справ, його заступник (начальник міліції суспільноїбезпеки) за результатами роботи за рік визначають кращого дільничногоінспектора.
Таким чином, сенс всіхзусиль по належній організації роботи дільничних інспекторів полягає в тому,аби переважну частину свого робочого часу вони знаходилися на закріпленихдільницях, досконально знали їх особливості, населення і оперативну обстановку,своєчасно реагували на заяви і скарги громадян, самостійно і у взаємодії гіншими службами органів внутрішніх справ, з громадськістю забезпечувалиефективну охорону громадського порядку і боротьбу із злочинністю.
Функціїдільничних інспекторів
Функції, тобто основнінапрями діяльності дільничних інспекторів, витікають із завдань, покладених наних.
Основні функції службидільничних інспекторів міліції:
/>Всебічно,повно й об’єктивно досліджувати причини й умови, які сприяють учиненнюправопорушень, уносити пропозиції щодо їх усунення, підвищувати ефективністьорганізації роботи дільничних інспекторів міліції, забезпечувати правопорядок,інформувати населення з цих питань у своїх виступах та через засоби масовоїінформації.
/>Розроблюватий реалізовувати заходи щодо зміцнення дисципліни й законності серед працівниківслужби дільничних інспекторів міліції.
/>Вивчати,узагальнювати й рекомендувати до впровадження позитивний досвід роботидільничних інспекторів міліції.
/>Забезпечуватидобір, розстановку й виховання працівників служби дільничних інспекторівміліції, підвищувати їхню кваліфікацію та професійну майстерність.
/>Організаціявідповідно до законодавства України розгляду і вирішення звернень громадян, якінадходять для виконання службі дільничних інспекторів міліції.
/>Участьу розкритті злочинів, скоєних на адміністративних дільницях. [33]
Індивідуальнапрофілактична робота включає своєчасне виявлення осіб, від яких можна чекатискоювання злочинів, їх облік, систематичне спостереження за їх поведінкою іспособом життя і вживання необхідних заходів до недопущення з їх бокуправопорушень. У полі зору дільничного інспектора знаходяться, зокрема,обличчя, звільнені з місць позбавлення волі; засуджені до покарань, непов’язаних з позбавленням волі; що зловживають спиртними напоями і порушеннягромадського порядку, що допускають на цьому ґрунті; «важкі» підлітки і батьки,що негативно впливають на виховання дітей і ін.
Деякі категоріїпрофілактуємих осіб перебувають на картотечному обліку дільничного інспектора.Він повинен заповнювати контрольні картки осіб:
а) що полягають підадміністративним наглядом органу внутрішніх справ;
б) відносно яких,виходячи з попередніх судимостей, може бути встановлений адміністративнийнагляд;
в) засуджених допозбавлення волі з відстроченням виконання вироку.
Профілактичний контрольза особами, що полягають під адміністративним наглядом, здійснюється протягомтерміну адміністративного нагляду; за особами, що формально підпадають підтакий нагляд, — протягом 3 років з моменту їх звільнення з місць позбавленняволі; за особами, відносно яких виконання вироку до позбавлення свободивідстрочене, — протягом терміну, визначеного вироком суду. Після закінченнявстановленого терміну контроль за відповідною особою припиняється по рапортудільничного інспектора, затвердженому начальником міліції суспільної безпеки.
 
1.2Правові основи діяльності служби ДІМ
Дільничний інспектормає в своєму розпорядженні широкий арсенал організаційних і правових засобівіндивідуально-профілактичної дії, якою він повинен уміло користуватися в роботіз профілактуємими особами. До числа організаційних засобів входять:
відвідини і перевіркадільничним інспектором підоблікової особи за місцем проживання і роботи; бесіда(особиста або через представників громадськості);
закріплення шефа(наставника) за місцем проживання або роботи;
надання допомозі втрудовому і побутовому пристрої;
сприяння в проходженнікурсу добровільного лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії;
обговорення поведінкипорушника в трудових колективах або на засіданнях поради, інших суспільнихформувань і прийняття до нього заходів суспільної дії і т.п.
Перераховані засобидільничний інспектор використовує, як правило, самостійно. У вживанні правових(тобто примусових) засобів індивідуально-профілактичної дії його роль тежвельми значна, оскільки вся або велика частина роботи з підготовки до їхвживання виконується саме дільничним інспектором. Серед таких засобів требаназвати:
заходи адміністративноївідповідальності (за дрібне хуліганство, самогоноваріння, проституцію, пияцтвоі так далі);
адміністративний наглядза особами, звільненими з місць позбавлення волі; заходи дії, вживані комісіямиу справах неповнолітніх до неповнолітніх правопорушників і їх батьків;позбавлення батьківських прав; виселення із займаного житлового приміщення занеможливістю спільного мешкання;
обмеження дієздатності;заходи кримінальної відповідальності, вживані за скоювання злочинів.
На практиці широкоукорінялася думка, згідно якій притягування до кримінальної відповідальності занезначні злочини (наприклад, за систематичне надання приміщення для розпиванняспиртних напоїв) розглядається як кращий засіб попередження тяжчих корисливих інасильницьких злочинів. У ряді випадків це дійсно так. Але тут не можнавипускати з уваги кінцеву мету індивідуально-профілактичної роботи. А вонаполягає не в тому, аби в максимальній мірі ущемити профілактуєму особу, забудь-яку ціну і всіма доступними способами позбавивши його можливості скоюватинові злочини, а в тому, аби повернути його до здорового, трудового способужиття. Це украй складне, але благородне завдання.

Підтримка тіснихзв’язків з населенням і громадськістю
Поняття громадськогопорядку і його охорони має як наукове, так і практичне значення, оскільки змістгромадського порядку, ефективність його охорони певною мірою впливають настабільність прав громадян, їхню працю, всебічне задоволення їхніх матеріальнихта духовних потреб. Тому необхідно з’ясувати напрями розвитку суті окремихелементів по взаємодії служби дільничних інспекторів міліції з громадськістю зохорони громадського порядку, прав та свобод громадян. Розв’язання цієїпроблеми має і суто прикладне значення для організації органів держави, на якіпокладено завдання щодо охорони та забезпечення громадського порядку. ЗаконУкраїни «Про міліцію» безпосередньо визначає одне із завдань органіввнутрішніх справ, а саме: охорона та забезпечення громадського порядку.
Фактично всі внутрішніта зовнішні функції держави безпосередньо або опосередковано спрямовані назміцнення і вдосконалення загальносоціальних гарантій прав людини та громадянина.Сфера діяльності органів внутрішніх справ має складну структуру, в тому числіпевні групи суспільних відносин, що пов’язані із захистом особи та держави відзлочинних посягань, і містить забезпечення суспільного порядку та суспільноїбезпеки.
Аналіз завдань іфункцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієїслужби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод,законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце.Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь увирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значнавідповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод тагромадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця службатісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займаєтьсяохороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпеченнясуспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.
Одним з принципівохорони громадського порядку є участь громадськості у цій справі. Взаємодіядержавних правоохоронних органів з громадськістю — важлива частина процесудемократизації суспільства, побудови в Україні правової держави, забезпеченнязаконності. Спільна діяльність міліції та об’єднань населення, які берутьучасть у боротьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує усвідомості трудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливоставитися до правових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов’язки.
Уміння працівниківміліції будувати взаємовідносини з представниками конкретних громадськихправоохоронних формувань розглядається як важливий критерій оцінки їхпрофесійного рівня, політичної і правової культури. Саме тут відкриваютьсянайширші можливості для виховання людей досвідом практичної участі уперетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку Для виконання завдань, якіпостають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислити набутийдосвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докорінно обновитиарсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадськоїбезпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохороннійдіяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новийрівень. В умовах формування України як правової незалежної держави, колипослідовно скорочується вплив адміністративних методів управління і директивнихрозпоряджень, на перший план висувається самоврядування народу, а державнавлада втілюється у стійкі юридичні форми. Важливою рисою громадського і господарськогорозвитку стає розширення поля діяльності громадських формувань, якіпредставляють усі верстви населення. Залучення широких верств населення доправоохоронної діяльності закономірно і справедливо розглядається як важливийканал участі громадян в управлінні справами суспільства і держави, один із головнихчинників зміцнення конституційного режиму, ролі законів, посилення механізмупідтримки правопорядку на ґрунті розвитку народовладдя. [22, c. 124]
Нині в нашій країніситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навітьскладна. Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельностінаселення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративнідільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниціз найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним.Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старшийдільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходівз профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.
Позитивним прикладомможе слугувати робота дільничного, який раціонально організував взаємодію міжгромадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничнихінспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень. Нагромадських пунктах з охорони порядку має провадитися пожвавлена роботавсіх видів громадських формувань, оскільки в результаті наполегливої праці таінтенсивної профілактики, яку потрібно провадити на ГПОП, і кількість злочиннихвиявів значно знизиться. Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяцяаналізувати й узагальнювати результати роботи, правильно вести прийом громадян,стежити за правильністю і повнотою інформації, що заноситься до картотекипрофілактичного обліку. Дільничні інспектори повинні проводити зустрічі, нарадиз громадянами, громадськими формуваннями, на яких обговорювати, як кращеохороняти будинки, щоб запобігти крадіжкам, виявляти осіб, які зловживаютьспиртними напоями та інші питання громадського порядку. Кожного дня дільничніінспектори провадять інструктаж членів громадських формувань (ГФ), знайомлятьїх з оперативною обстановкою, навчають як поводитися з порушниками порядку,патрулюють разом із членами ГФ. Керівники райвідділу розробляють спеціальнуформу завдання для членів ГФ, яке доручає їм дільничний інспектор. В ньомувказуються маршрут патрулювання і список осіб, яких необхідно перевірити. Завершившичергування, відповідальний по ГФ доповідає дільничному інспектору про виконаннязавдання. Кожний дільничний інспектор повинен мати список членів ГФ. Кожне ГФналежить реєструвати за встановленим порядком. Дільничні інспектори завказівками ВДІМ УАСМ проводять зустрічі з місцевими головами, представникамидержадміністрацій, проводять заняття з членами ГФ.
В охороні громадськогопорядку і безпеки, у профілактиці правопорушень важлива роль належитьдільничним інспекторам міліції. Це пояснюється, по-перше, тим, що на територіїадміністративної дільниці, яка обслуговується в місті або сільській місцевості,вони виконують головний обсяг профілактичних та правоохоронних функцій,покладених законом на міліцію. По-друге, дільничні інспектори у своїйдіяльності повсякчасно підтримують зв’язок з населенням, трудовими колективами,громадськими організаціями, оскільки громадяни і представники зазначенихорганізацій з усіх питань охорони громадського порядку і профілактикиправопорушень звертаються безпосередньо в громадські пункти охорони порядку абодо дільничних інспекторів, які покликані надійно захищати їхні права таінтереси від злочинних посягань.
При відділі дільничнихінспекторів міліції у райввіділах, ГУ МВС областей, міст Києва, Севастополя,АРК створюються посади інспекторів відділу дільничних інспекторів міліції пороботі з населенням і громадськими формуваннями, які безпосередьо здійснюютьвзаємодію з громадськістю, беруть участь в організації та проведенні навчанняактиву громадськості, членів громадських формувань, форм та методикипопередження правопорушень, здійснення профілактичної роботи. Спільно з іншимипрацівниками правоохоронних органів готують методичні рекомендації поздійсненню правового навчання членів громадських формувань; вивчають організаціюпроведення інструктажів членів громадських формувань перед їх виходом наохорону громадського порядку; розробляють методичні рекомендації з питаньзапровадження позитивних форм організації роботи з населенням; вивчають таузагальнюють позитивний досвід підпорядкованих підрозділів щодо залучення силгромадських формувань до проведення заходів з попередження конкретних видівзлочинів, проведення сходів громадян, ділових зустрічей ДІМ з керівникамиорганів місцевого самоврядування, активом населених пунктів, здійснення ДІМподвірних та поквартирних обходів, зміцнення їх взаємодії з населенням тагромадськими формуваннями; підтримують робочі контакти із засобами масовоїінформації для визначення напрямів пропаганди діяльності ОВС, підвищенняїхнього престижу, постійного інформування громадськості про стан правопорядкута боротьби зі злочинністю.
Роль громадськості уборотьбі зі злочинністю повинна повсякденно зростати, тому окремі функціїдержави мають поступово переходити до громадських організацій. Але це неозначає, що слід ліквідувати адміністративні органи і передати їхні функціїгромадськості. Передача певних державних функцій громадським формуванням зовсімне означає і не може означати послаблення контролю з боку державних органів засуворим дотриманням норм права.
Роль населення вборотьбі з антигромадськими виявами не лише в тому, що громадяни не повинніпроходити повз порушників правопорядку. Головне завдання полягає в тому, щобгромадські формування запобігали будь-яким передумовам, які сприяють вчиненнюзлочинних намірів з боку антигромадських елементів. [11, с. 12]
Протягом останніхдесяти років, коли участь громадських формувань у боротьбі з порушеннямиправопорядку з різних причин було значно згорнуто, серед трудових колективів таінших громадських організацій стали поширюватись погляди, що питання боротьби зантигромадськими виявами їх не стосується, а цією справою повинні займатисядержавні органи. Практика громадського осуду окремих членів колективуздійснювалась як раніше, так і тепер, але вона, як правило, була спрямована йпроти осіб, які порушували трудову дисципліну.
Таке становище, колигромадськість стала осторонь боротьби з правопорушниками, не могло не відбитисяна загальному стані боротьби зі злочинністю в країні. З цього випливає, що доостаннього часу боротьба зі злочинністю та іншими антисоціальними явищами в багатьохмісцях проводилась лише заходами кримінального та адміністративного характеру.
Але в умовах побудовидемократичної правової держави кримінальна та адміністративна репресії — неєдиний і не головний засіб боротьби зі злочинністю. Сьогодні найважливішезначення мають заходи попереджувального характеру, що усувають причини, якіпороджують злочинність.
Одним з головнихзаходів попереджувального характеру саме і є участь широкої громадськості вборотьбі зі злочинністю та іншими антисоціальними явищами.
Організація іздійснення охорони громадського порядку
В даному випадкугромадський порядок розуміється у вузькому сенсі. Дільничний інспектор є, першза все, організатором охорони громадського порядку на ділянці. Він повинен непросто взаємодіяти з патрульно-постовими вбраннями міліції, ДНД, іншими силамигромадськості, здійснювати з ними регулярне спільне патрулювання, виучуватиформам і методам цієї роботи, контролювати їх діяльність, але і координуватизусилля всіх тих, хто бере участь в охороні громадського порядку наобслуговуваній ділянці.
Дільничний інспектордокладає керівництву і черговому по органу внутрішніх справ про змінуоперативної обстановки, вносить пропозиції про найбільш доцільне розставлянняпатрульно-постових вбрань міліції, при необхідності — після узгодження зкерівництвом, а в його відсутність — з оперативним черговим по органувнутрішніх справ здійснює маневрування вбраннями на території ділянки. Ці функціїособливо яскраво виявляються при організації охорони громадського порядку запринципом патрульних ділянок, коли начальниками (старшими) патрульних ділянокпризначаються старші дільничні або дільничні інспектора. [11, с. 16]
В рамках охоронигромадського порядку дільничний інспектор контролює дотримання громадянами іпосадовими особами правил паспортно-реєстраційної системи, правил придбання,зберігання, носіння і перевезення вогнепальної зброї, боєприпасів до нього,вибухових матеріалів, а також законодавства про приватну детективну і охороннудіяльність; сприяє працівникам конвойної служби міліції, інших підрозділівміліції в здійсненні приводу до установ охорони здоров’я по їх виставах,санкціонованим прокурором, що ухиляються від явки по виклику осіб, якістраждають хронічним алкоголізмом, наркоманією, венеричними захворюваннями абозаражені ВІЧ.
Аналіз діяльності ДІМвказує на те, що значну частину роботи дільничного інспектора по охоронігромадського порядку складає надання в межах своїх повноважень допомогидепутатам, кандидатам в депутати, посадовим особам державних органів і установ,а також представникам суспільних об’єднань в здійсненні їх законної діяльності.Така допомога передбачає не самостійне виконання дільничним інспекторомобов’язків цих органів і посадових осіб, а його втручання у випадках, коли їмвиявляється протидія або загрожує небезпека. В зв’язку з цим дільничнийінспектор повинен чітко орієнтуватися в обов’язках і правах установ охорони(наркологічних, шкірно-венерологічних, психоневрологічних диспансерів)здоров’я, податкових органів, органів санітарно-епідеміологічного,ветеринарного нагляду, військових комісаріатів, органів державної протипожежноїслужби, природоохоронних і інших органів і посадових осіб. Зокрема, призабезпеченні по вказівці керівництва охорони громадського порядку під часвиселення громадян з житлових приміщень з санкції прокурора або за рішеннямсуду дільничний інспектор не повинен розкривати замкнуті приміщення, виноситимайно, організовувати його зберігання, складати документи, пов’язані звиселенням.
Заходи щодо охоронигромадського порядку включають і загальнопопереджувальну діяльність дільничногоінспектора, зокрема: установку в організаціях, установах хімічних пасток;виступи і лекції на правові теми на сході громадян, перед початком кіносеансів;обстеження дитячих дошкільних установ, шкіл і інших відвідин в ціляхзапобігання крадіжкам особистого майна з роздягалень, побутових кімнат;проведення в суспільному пункті правоохорони зборів з особами, що допускаютьправопорушення у сфері родинно-побутових стосунків; залишення на транспортнихзасобах, гаражів, що зберігаються зовні, і платних стоянок, пам’яток з текстомпрофілактичного вмісту; притягування до адміністративної відповідальності запорушення правил благоустрою посадових осіб і громадян, що мають удома вособистій власності, не забезпечують зовнішнього освітлення в темний час доби(в цілях попередження вуличних злочинів) і ін.
Участь в розкритті ірозслідуванні злочинів
Нормативні активідносять до функцій дільничного інспектора міліції проведення розслідуваннязлочинів, у справах про яких виробництво попереднього слідства не обов’язкове,а також здійснення досудової підготовки матеріалів по протокольній формі усправах про злочини, віднесені до компетенції міліції суспільної безпеки.
При виявленні наділянці злочинів, у справах про яких виробництво попереднього слідства необов’язкове, дільничний інспектор самостійно проводить комплекс передбаченихкарно-процесуальним законодавством невідкладних слідчих дій іоперативно-розшукових заходів щодо встановлення і закріплення слідів злочину іінших обставин, що мають значення для справи.
Виявивши на ділянцізлочини, у справах про яких виробництво попереднього слідства обов’язкове,дільничний інспектор зобов’язаний прийняти заходи до охорони місця випадку,виявлення свідків, наданню допомозі потерпілим, встановленню і затриманню осіб,підозрюваних в скоюванні злочинів, виявленню і вилученню викраденого майна,знарядь злочину, і інших речових доказів. В разі неможливості прибуття на місцевипадку слідчо-оперативної групи або співробітників кримінальної міліціїдільничний інспектор самостійно проводить передбачені законом слідчі дії іоперативно-розшукові заходи щодо встановлення і закріплення слідів злочину.
Знання дільничнимінспектором особливостей ділянки і населення, що проживає на нім, істотнопідвищує ефективність роботи слідчо-оперативної групи. Тому вихід дільничногоінспектора для роботи за гарячими слідами» на місця досконалих на ділянцізлочинів в практиці роботи органів внутрішніх справ ставиться йому в обов’язок.Основні використовувані при цьому методи роботи: перевірка на причетність дозлочину раніше судимих і інших профілактуємих осіб ні числа жителів ділянки,здійснення поквартирного обходу.
До функцій дільничногоінспектора відносяться також виконання по вказівці керівництва визначень судів,постанов суддів і письмових доручень прокурорів і слідчих у справах іматеріалам, що знаходяться в їх виробництві, сприяння при виробництві нимиокремих процесуальних дій.
Таким чином, функції,здійснювані дільничним інспектором міліції, дозволяють розглядати його якорганізатора і активного учасника охорони громадського порядку, попередження ірозкриття злочинів, що безпосередньо відповідає за кінцеві результати цієїроботи на закріпленій ділянці.
Приведемо наказМіністерства внутрішніх справ України «Про затвердженні Положення прослужбу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справУкраїни» (№1212 від 20.10.2003 р.), зареєстрований в Міністерстві юстиціїУкраїни: 11.11.2003 р. №1031/8352. Дата набуття чинності: 22.11.2003 р.
Аналізуємий приказ заборониввикористовувати дільничних інспекторів міліції за межами закріплених за нимиадміністративних ділянок і встановив, що при проведенні оперативно-розшукових,слідчих і профілактичних заходів дільничні інспектора виконують свої обов’язкилише на закріплених за ними адміністративних ділянках.
Положення про службудільничних інспекторів міліції в системі Міністерства внутрішніх справ України,затверджене даним наказом, визначає завдання, основні напрями організаціїроботи, обов’язку і права працівників служби дільничних інспекторів міліції.
Зокрема, дільничнимінспекторам надано право:
— перевіряти у громадяні посадових осіб документи, що засвідчують особу, за наявності достатніхпідстав для того, щоб підозрювати їх в скоєнні злочину або адміністративногоправопорушення;
— отримувати відгромадян і посадових осіб пояснення, відомості і довідки, необхідні у зв’язку звиконанням службових обов’язків;
— затримувати на строкдо 3 годин осіб, що зробили адміністративне правопорушення, з метою йогоприпинення відповідно до законодавства України, якщо вичерпані інші заходи дії;
— викликати громадян іпосадових осіб у справах і матеріалам, що знаходяться у виробництві;
— вилучати вогнепальнузброю і бойові запаси:
а) в підприємств,організацій, установ (окрім воєнізованої охорони) в разі порушення правил йогопридбання, зберігання, обліку, використання і перевезення;
б) у громадян — привідміні дозволу на право його зберігання і використання;
— обстежувати об’єктидозвільної системи;
— безкоштовновикористовувати транспортні засоби, що належать підприємствам, установам,організаціям і громадянам (окрім транспортних засобів дипломатичних,консульських і інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій,транспортних засобів спеціального призначення) для проїзду до місця події абостихійного лиха, доставки в лікувальні заклади осіб, що потребують невідкладноїмеддопомоги, переслідування правопорушників і доставки їх в органи внутрішніхсправ;
— у будь-який час добибезперешкодно входити:
а) на територію і вприміщення підприємств, установ і організацій, у тому числі митниці, і оглядатиїх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних в скоєннізлочину або за умов стихійного лиха;
б) у житлі або в іншеволодіння особи, що знаходиться під адміністративним наглядом, з метоюперевірки виконання встановлених судом обмежень;
— у невідкладнихвипадках безперешкодно і безкоштовно користуватися засобами зв’язку, щоналежать підприємствам, установам, організаціям;
— інші права,передбачені даним Положенням.
Відзначимо, що доосновних обов’язків дільничних інспекторів міліції віднесений обов’язокнадавати допомогу громадянам, посадовим особам, підприємствам, установам,організаціям, суспільним об’єднанням і працівникам інших підрозділів органіввнутрішніх справ в здійсненні їх законних прав і інтересів. [33]

2. Розділ 2.Особливості взаємодії служби ДІМ з іншими підрозділами ОВС
2.1Адміністративно-правові засади взаємодії ДІМ з іншими підрозділами МГБ припопередженні та виявленні злочинів (ППСМ, паспортна служба, дозвільна система,ДАЇ)
Аналіз завдань іфункцій, які виконуються службою ДІМ, показує про те, що в діяльності цієїслужби питання забезпечення, реалізації, охорони та захисту прав, свобод,законних інтересів громадян та громадського порядку посідають особливе місце.Служба ДІМ за допомогою різноманітних засобів та методів бере участь увирішенні цих завдань безпосередньо на своїх ділянках роботи. Значнавідповідальність у забезпеченні реалізації та охороні прав, свобод тагромадського порядку покладена на службу ДІМ, оскільки майже лише ця службатісно взаємодіє з громадськістю й у своїй повсякденній діяльності займаєтьсяохороною прав, свобод та законних інтересів громадян шляхом забезпеченнясуспільного спокою і безпосередньої охорони певних благ особи.
Взаємодія державнихправоохоронних органів між собою — важлива частина процесу, побудови в Україніправової держави, забезпечення законності. Спільна діяльність міліції уборотьбі з правопорушеннями й охороні громадського порядку, формує у свідомостітрудящих необхідність зважати на загальні інтерес, шанобливо ставитися доправових приписів, з гідністю виконувати свої громадянські обов’язки. [33]
Уміння працівниківміліції будувати внутрішні взаємовідносини розглядається як важливий критерійоцінки їх професійного рівня, політичної і правової культури. Саме тутвідкриваються найширші можливості для виховання людей досвідом практичноїучасті у перетвореннях, що відбуваються у сфері правопорядку. Для виконаннязавдань, які постають, на рівні сучасних вимог, необхідно по-новому осмислитинабутий досвід, збагатити усі напрями діяльності новим змістом, докоріннообновити арсенал форм, методів та засобів охорони громадського порядку і громадськоїбезпеки, боротьби з правопорушеннями. Тільки так можна надати правоохороннійдіяльності в Україні загальнонародного характеру, вивести її на якісно новийрівень.
Нині в нашій країніситуація та оперативна обстановка не вельми проста, можна сказати, навіть складна.Для її оздоровлення із врахуванням особливостей території, чисельностінаселення та низки інших чинників райони міст розбиваються на адміністративнідільниці, за кожною з яких закріплюється дільничний інспектор. Причому дільниціз найскладнішою ситуацією повинні доручатися найбільш досвідченим дільничним.Дільниці, як правило, групуються в зони, за кожною з яких закріплюється старшийдільничний інспектор. Він керує дільничними, допомагає їм у плануванні заходівз профілактики правопорушень та забезпечення громадського порядку на території.
Позитивним прикладомможе служити робота дільничного, який раціонально організував взаємодію міжгромадськими пунктами охорони порядку (ГПОП), вміє мобілізувати дільничнихінспекторів на виконання комплексних планів профілактики правопорушень.Дільничні інспектори повинні щотижнево і щомісяця аналізувати й узагальнюватирезультати роботи, правильно вести прийом громадян, стежити за правильністю іповнотою інформації, що заноситься до картотеки профілактичного обліку.
Тому дуже важливиммоментом є взаємодія ДІМ з іншими підрозділами. У зв’язку з цим було проведеноанкетування працівників міліції.
У травні 2008 року булопроведено анкетування співробітників міліції в Києві. Було опитано більше 100чоловік із служби дільничних інспекторів міліції (ДІМ), понад 100співробітників Державної автомобільної інспекції (ДАІ) стільки ж співробітниківпатрульно-постової служби міліції (ППСМ).
Будувалася анкета запринципом трифазності: адаптаційні запитання; запитання, покликані досягтипоставленої мети; запитання, що знімають напругу після спілкування зінтерв’юером.
Запитання були двохтипів – змістові та функціональні. До функціональних були віднесенізапитання-фільтр і контрольне запитання. Змістові запитання поділялися на: 1)запитання про факти, 2) запитання про думки, настановлення, мотиви поведінки. Помилкавибірки – 1-1,5%.
Мета дослідження – виявити достовірну, територіально закріплену інформаціющодо означеної правоохоронної галузі та з’ясувати проблемні вузли дляподальшого їх розв’язання; з’ясувати стан громадської думки в міліцейськомусередовищі щодо об’єкта позиціонування – міліції та її ролі в соціумі.
Оцінка рівнязабезпечення законності співробітниками міліції під час виконання своїхобов’язків розподілилася за різними службами.
/>
Рисунок1. Оціночні судження дільничних інспекторів міліції щодо забезпечення нимизаконності під час виконання службових обов’язків

/>
Рисунок2. Оціночні судження співробітників Державтоінспекції щодо забезпеченняними законності під час виконання службових обов’язків
Зарезультатами опитування можна зробити висновок, що співробітники ДАІ практичноне мають сумнівів щодо якісного виконання своїх обов’язків: 100% респондентівупевнені в безпомилковості своєї правозастосовчої діяльності. Близькі до цьогой результати опитування співробітників підрозділів патрульно-постової служби:лише 3% з них сумніваються в законності власних дій під час несення служби. Алеж численні факти, що оприлюднюються в ЗМІ, та свідчення громадян переконують упротилежному! І лише дільничні інспектори міліції дали на поставлене запитаннявідповіді, що свідчать про здатність критично мислити: сумарно 87% дільничнихпереконані у власній правоті під час здійснення службових повноважень. Однак 6%співробітників цієї служби не мають такої впевненості (відповідь „скоріше незабезпечую, ніж забезпечую”) і 7% не знали, що відповісти.

/>
Рисунок3. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка дільничних інспекторівміліції)
/>
Рисунок4. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ДАІ)
Булоспрогнозовано розбіжності у відповідях щодо ефективності роботи міліції, тому ванкету було вміщено так зване контрольне запитання, відповідаючи на яке,респондент міг оцінити не ефективність роботи всієї міліції (абстракція), аефективність власної роботи на довіреній йому ділянці (конкретика). Відповідіна контрольне запитання подано в порівняльному рисунку.
/>
Рисунок5. Чи ефективно працює міліція в країні? (Оцінка співробітників ППСМ)
Отже,співробітники ДАІ та ППСМ дали знову позитивні відповіді на запитання щодоефективності роботи (вже не лише міліції взагалі, а й власної). Дільничніінспектори мали сумніви: 17% зазначили, що скоріше не справляються, ніжсправляються з покладеними на них обов’язками, 3% визнали, що повністю несправляються і 7% вагалися.
Виникаєзапитання: чому така велика розбіжність в оцінках ефективності діяльностіміліції взагалі та ефективності власної діяльності в середовищі представниківрізних служб?
Намою думку, тут є два фактори.
1.Співробітники ДАІ та ППСМ є членами досить великих і відносно сталихколективів. А колективам притаманні такі ознаки, як корпоративний дух,корпоративна ідеологія, взаємовиручка (а, отже, допомога у виконанні службовихобов’язків), а також кругова порука. Крім того, в колективах побутує сформованаколективна думка та оціночні судження (можливо, й помилкові) щодо тих чи іншихявищ або подій. А колективна думка завжди менш критична, ніж індивідуальна, щопідтверджують і результати соціологічних досліджень. Що стосується дільничнихінспекторів, то вони виконують свої обов’язки переважно самостійно,навантаження на одну людину при цьому нерідко зростає до граничної межі –дільничних інспекторів катастрофічно не вистачає. І в їхньому середовищі важчесформувати колективну думку і корпоративний дух. Саме тому, на мій погляд, даніопитування різних служб так відрізняються.
/>
Рисунок6. Оцінка ефективності власної роботи дільничними інспекторами міліції,співробітниками ДАІ і ППСМ
Другийфактор – реакція престижу. Респондент (на підсвідомому рівні) видає бажане задійсне, спотворюючи в такий спосіб реальність. На мою думку, корпоративний духможе активізувати реакцію престижу в кожного члена колективу, який відчуваєвідповідальність за певний „показник по службі”, а, отже, намагається (напідсвідомому чи свідомому рівні) його завищити. Так, негативна відповідь назапитання щодо ефективності власної діяльності або законності чи незаконностісвоїх рішень та дій під час служби може вплинути на думку про роботу всієїслужби (ДАІ, ППСМ), цілого колективу. У дільничних інспекторів, які діютьіндивідуально, реакція престижу спостерігається меншою мірою.
Щеодним підтвердженням цих тез є відповіді на запитання анкети щодо того, чиспроможна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хтопотребує захисту.
По71% респондентів з ДАІ та ППСМ дали однозначно ствердну відповідь на цезапитання. Ще по 25% респондентів цих служб відповіли, що скоріше так, ніж ні.Сумніви на негативні відповіді спостерігалися лише в 1-2% респондентів.Натомість дільничні інспектори позитивно відповіли лише в 22% анкет, елементсумніву („скоріше так, ніж ні”) мали ще 34% (отже, сумарно позитивні відповідісклали 56%). Водночас про повну нездатність прийти на допомогу громадянамзазначили 12% опитаних дільничних інспекторів та 26% відповіли, що міліція„скоріше не спроможна, ніж так”, 6% вагалися з відповіддю.
/>
Рисунок7. Чи здатна міліція прийти на допомогу кожному, чиї права порушені або хтопотребує захисту?

/>
Рисунок8. Мотивація обрання професії міліціонера
Восновному респонденти засвідчили, що мріяли з дитинства бути міліціонерами,бажали відновлювати справедливість і захищати людей. Водночас серед дільничнихінспекторів досить великий відсоток респондентів не віддав перевагу жодному іззапропонованих варіантів, написавши „Інше” (35%). На нашу думку, виявленнямотивації до служби в міліції може бути темою окремого соціологічногодослідження, оскільки діагностика такої мотивації допоможе зрозуміти, чогоочікують співробітники від своєї корпорації (системи МВС), а це, в свою чергу,допоможе спрогнозувати їхні дії за тих чи інших ситуацій, зокрема,екстремальних або кризових.
Так,досить тривожними є дані щодо дільничних інспекторів: 6% опитаних пішли служитизаради вирішення особистих проблем, 9% бажали відчувати власну захищеність збоку системи МВС (така мотивація, власне, перегукується з попередньою), а 3%респондентів подобається відчувати владу над рештою людей. Сумарно це становить18%. Такі співробітники навряд чи є окрасою служби. [36]
Водночасдані опитування по ДАІ та ППСМ не сприймаються об’єктивними, бо, якзазначалося, в цих колективах, вірогідно, спостерігається реакція престижу.
Доситьпоказовими є відповіді співробітників столичної міліції на запитання, чи бажалиб вони, щоб їхні діти теж обрали професію міліціонера. Відповіді доситьпоказові; вони містять квінтесенцію оціночних суджень і щодо власного іміджу, іщодо задоволеності власною долею, і щодо оцінки авторитетності й престижностіслужби, оскільки дітям, як водиться, батьки бажають кращої долі, ніж собі
/>
Рисунок 9. Чихотіли б ви, щоб ваші діти обрали професію міліціонера?
Дільничніінспектори менше за всіх бажають бачити своїх дітей в міліцейських погонах –12%. Натомість співробітники ДАІ та ППСМ бажали б цього – відповідно 38% і 50%.Це свідчить, що їхня служба їм подобається, корпорація (система МВС) виправдалаїхні сподівання і прагнення до самовираження.
72% дільничних нехочуть для своїх дітей такого майбутнього, відповідно 39% і 28% респондентів зДАІ та ППСМ бажають своїм дітям іншої долі.
Проведенеопитування в міліцейському середовищі на прикладі трьох служб – ДІМ, ДАІ таППСМ дозволяє зробити такі висновки щодо внутрішнього (корпоративного)налаштування співробітників:
–          співробітникиміліції переважно оцінюють якість виконання своїх обов’язків (дотримання вимогзаконності, ефективність власної діяльності та діяльності міліції взагалі)високо; розбіжності в поглядах спостерігаються лише в службі ДІМ, яка є менш структурованоюза субординаційним принципом;
–          свійімідж в очах пересічних громадян – реципієнтів міліцейських послуг –співробітники міліції оцінюють як середній та вище середнього; події„помаранчевої революції” для підвищення власного іміджу сприймають позитивно;погіршення свого іміджу з подіями „помаранчевої революції” пов’язують лишеспівробітники ДІМ;
–          невдоволенняслужбою (на прикладі бажання\небажання бачити своїх дітей в лавах міліції)спостерігається у представників усіх служб, однак більшою мірою вспівробітників ДІМ, меншою – ДАІ та ППСМ;
–          прогнозованадослідниками реакція престижу в міліційному середовищі спостерігається вслужбах, в яких виняткове значення має колектив і, відповідно, колективнадумка;
–          з метоювивчення мотивації приходу співробітниками на службу в міліцію та на підставіцього формування уявлень про очікування співробітників та прогнозування їхніхдій в кризових та екстремальних ситуаціях слід провести поглиблене соціологічнеопитування із залученням аналітиків-психологів; на підставі отриманих данихвиробити відповідні рекомендації для кадрових служб;
–          під часрозробки анкет для наступних соціологічних опитувань включити запитання щодоосвітнього рівня респондентів, джерел надходження правової та іншої інформації(в тому числі іміджеформуючого характеру), що впливає на формуваннясвітоглядних орієнтирів у співробітників міліції та оцінку їх ролі як удержавотворчих процесах, так і в процесах формування позитивного іміджу міліціїУкраїни. [36]
Пересувнаміліцейська група (ПМГ)
— комбінований по складу та оснащений спеціальними технічними засобами нарядміліції на автомобілі, який несе патрульну службу на закріпленому секторі іпризначений для вжиття невідкладних заходів по попередженню порушеньгромадського порядку, здійснення оперативно-розшукових заходів по розкриттюзлочинів по свіжих слідах. Склад кожної цієї групи визначається наказомначальника ГУВС (УВС) міста, міськрайоргану внутрішніх справ і до неївключаються: працівник карного розшуку, дільничний інспектор міліції, міліціонерта міліціонер-водій.
Спеціалізованапатрульна група (СПГ) — спеціальний вид наряду, призначений для боротьби знайпоширенішими правопорушеннями на вулицях та в інших громадських місцях.Члени цієї групи несуть службу, як правило, в цивільному одязі під керівництвомоперативного працівника або дільничного інспектора міліції.
Дільничнийінспектор міліції забезпечує безпеку громадян і громадський порядок натериторії закріпленої за ним дільниці, вживає заходів до своєчасногопопередження та розкриття злочинів, запобігання інших правопорушень. Сприяєпатрульно-постовим нарядам, народним дружинам регулярно здійснювати спільнепатрулювання.
Вінзобов’язаний:
а)постійно аналізувати стан оперативної обстановки і вносити начальнику органувнутрішніх справ найдоцільнішу пропозицію про розстановку і маневруванняпатрульно-постових нарядів, що беруть участь в охороні громадського порядку;
б) занеобхідності, залежно від стану оперативної обстановки, за згодою керівництваоргану, здійснювати маневрування патрульно-постовими нарядами на територіїдільниці;
в)інформувати патрульно-постові наряди про зміни в оперативній обстановці і проосіб, які здатні вчинити правопорушення. При вчиненні злочину залучатипатрульно-постові наряди до розшуку злочинців по гарячих слідах у межахдільниці або патрульної дільниці;
г)контролювати несення служби патрульно-постовими нарядами на дільниці;
д)здійснювати разом з патрульно-постовими нарядами обхід місць можливої появирозшукуваних осіб та вчинення правопорушень; е) під час несення служби навчатиміліціонерів і народних дружинників формам і методам роботи.
Привідпрацюванні дільниць ППМ додаються:
а)одна-дві пересувні міліцейські групи;
б)дільничні інспектори міліції;
в)провідник із службовим собакою.
Патрульно-постовуслужбу міліції зобов’язані перевіряти дільничні інспектори (начальники лінійнихпунктів) систематично на території дільниці, яку вони обслуговують. [33]
Пересувніміліцейські групи працюють в закріплених за ними секторах в тісній взаємодії здільничними інспекторами, патрулями, постовими та іншими працівниками міліції,а також з громадськістю.
Уфункції дільничного інспектора входить також робота з паспортною службою.Згідно «Положення 1220 від 2003 року України», дільничний інспектор має прямевідношення до роботи даної служби. Перш за все, це тісна робота з населенням,тобто облік підзвітних йому осіб, і якщо йому зустрічаються такі особи яківідбували термін за який-небудь злочин в місцях позбавлення волі, а післязвільнення не мають документів, що засвідчують його особу, тоді дільничнийінспектор розглядає дану ситуацію по встановленню особи, працюючи в парі зпаспортною службою. Для того, щоб дана особа могла отримати паспортвстановленого зразка стандарту України згідно закону від 1993 р., згідно якомувсі жителі мають громадянство України повинні мати паспорти Українськогозразка. Якщо такий відсутній по яких-небудь причинах, треба, перш за все,встановити причину недоліку або відсутності даного документа, або це втрата,або крадіжка, або елементарна халатність по якій дана особа не змогла вчасноотримати паспорт. Коли ця людина приходить в паспортну службу, він зобов’язанийпринести ряд документів, на підставі яких видається паспорт: свідоцтво пронародження, документ підтверджуючий наявність жил площі точніше куди вінпрописуватиметься, паспорти членів семи, якщо це молода людина, то паспортибатьків, якщо по старше за мужа або дружину, свідоцтво про шлюб або смертьодного з членів сім’ї, фотографії встановленого зразка, написати пояснення зякої причини він звернувся в паспортну службу, складається протокол заводитьсяадміністративна справа по даній особі а точніше по якій статті закону України унього немає паспорта або стаття 197 «втрата», або стаття 198«халатність». Після здачі необхідних документів даною особою, починаєзайматися дільничний інспектор, а саме, отримавши інформацію по даній особі,він починає збирати і складати ряд нормативних документів: заява від даноїособи, документи підтверджуючу його особу свідоцтво про народження, дані членівсеми, його батьків, проводить опит або сусідів, або понятих, які знайомі зданою особою. Подає запити в різні інстанції: адресне бюро при МВС України,безпосередньо в ГО УМВД міста на предмет судимості, ЗАГС для підтвердженнявидачі свідоцтва про народження і чи видавалося воно повторно при втратіпершого. Зібравши необхідну кількість матеріалу, тобто отримавши відповіді зівсіх вище перелічених служб, дільничний передає адміністративну справу впаспортну службу і в паспортній службі вже на підставі завершеної справиробиться висновок начальником паспортного столу і видається паспорт, якщо дляцього немає суперечливих обставин, які вимагали додаткового розгляду.
Якщовсе-таки людина була судима і відбував термін в місцях позбавлення волі, тоадміністративна справа збирається так само як вказана ситуація вище, але лишемає свої нюанси: робиться запит в місця де він відбував покарання. Робитьсязапит на його членів семи на предмет того хто вони де зареєстровані і депроживають. Також виробляється письмовий допит сусідів і знайомих, для того,щоб дане обличчя дійсно знаходиться на тій адресі, де і живуть його родичі.Береться довідка з ГО УМВД міста, де написано: по якій статті, який термінвідбував і в якій колонії і по якій статті звільнений.
Післязбору даної інформації справа закривається і передається в паспортну службу,але вже дана особа, яка перебуває на обліку в міськвідділі міста, такожзнаходиться на обліку у дільничного міліціонера. Він зобов’язаний йогоконтролювати вимагати з нього звіт про його працездатність працевлаштування,мешкання і відношення з сусідами і родичами.
Якщоповодиться позитивно і не заслужив на термін, отримує адміністративнезауваження, або профілактичну роботу з ним не проводить дільничний інспектор,то через певну кількість часу він знімається з обліку паспортної служби та ізсписку дільничного міліціонера. Також існують ситуації, коли дільничнийміліціонер веде щільну роботу з паспортним столом: оформлення закордонногопаспорта для виїзду за рубіж або в’їзду до України. Для цього на підставіофіційного запиту з Міністерства Закордонних Справ або посольства тієї країни,куди людина збирається виїхати, необхідно дача наступного матеріалу. На предметсудимості, на предмет судимості найближчих родичів даної людини. Чимзаймаються, де працюють, як живуть, в яких умовах, як характеризуються замісцем проживання за словами сусідів, на місцях роботи із слів колег ібезпосередніх начальників. Перевіряються його родичі що навіть не живуть з ним,але що знаходяться в родинних зв’язках на предмет судимості, характеристик змісць проживання або з місця роботи. Також заводиться адміністративна справа,лише вже із зібраним необхідним матеріалом, підтвердження з адресного бюро,наявність паспорта встановленого зразка України, якщо це іноземець в’їжджає вкраїну те це тимчасове посвідчення особи на той термін доки не видастьсяукраїнський паспорт або це тимчасова реєстрація на термін 3 місяця погостьовій. Після закінчення терміну тимчасових посвідчень або гостьових,дільничний повинен відреагувати на предмет того чи продовжений даний документабо людина покинув межі країни. Якщо виникають правопорушення на предмет виїздуз країни по закінченню терміну дії документа, або він не був продовжений, тотоді дільничний інспектор виробляє депортацію даної особи. Також дільничнийінспектор розглядає ситуації, коли, наприклад, молоді дівчата народжують дітейі кидають їх не в пологових будинках, а на вулицях, на смітниках або вяких-небудь інших суспільних місцях. Тоді дільничний звертається в паспортнуслужбу для встановлення особи передбачуваною для даної ситуації і у випадкуякщо вона знаходиться, вже заводиться кримінальна справа і займається вже цимоперативні працівники міліції разом з дільничним.
2.2 Місце ДІМ по здійсненню заходів оперативногохарактеру під час взаємодії з підрозділами кримінальної міліції (СБНОН, ГСБСП,карний розшук, КМДК)
Як можна бачити,робота дільничного безпосередньо залежить і від роботи спеціалізованихпідрозділів: ОБОП, ОБОН, кримінальний розшук, слідчий відділ. Роботадільничного з даними підрозділами полягає в наступному. Якщо ми розглянемосьогоднішню ситуацію з криміногенною обстановкою в місті, то ми побачимо, щовелика кількість ув’язнених була звільнена достроково по амністії, але відцього ситуація стала ще гірша: почастішали випадки грабежів, нападів нагромадян, вбивства процвітання самогоноваріння проституції і наркоманії.Внаслідок цього можна зробити вивід, що роботи додалося і в дільничного і упрацівників підрозділів. Перш за все, особу, звільнену по даній ділянці,закріпленій за дільничним, передбачає велика кількість часу і матеріалу длязбору для збудження кримінальної справи. Якщо відбувається злочин, то, перш завсе, збираються докази, речові докази, відбитки пальців, по яких ведеться розслідування.Збирається велика кількість документів: протоколи і пояснення злочинців іпідтвердження його алібі на момент злочину; це або сусіди, або члени сім’ї,знайомі, друзі. Якщо алібі відсутнє і факт злочину підтверджується, токримінальна справа починає приймати звороти по розкриттю. Підозрюваний беретьсяпід варту в СІЗО на невизначений термін до з’ясування і до закриття справи, атакож передача його до суду. Виробляються допити підозрюваного, виїзд на місцезлочину у присутності понятих дільничного інспектора, який фіксує свідченнясудмедексперта, виробляється слідчий експеримент. Якщо злочинець неповнолітній,то запрошується на допит додатково штатний психолог. Протягом слідствавиробляється обробка даного злочинця: беруться свідчення сусідів на спосіб йогожиття спосіб життя. Його оточення знайомі близькі. Складаються характеристики змісця роботи з місця навчання. Доповнюється справа висновком судмедекспертизи,висновок слідчого експерименту. Якщо злочин був груповий, то виробляється очнаставка з підозрюваними. Якщо розглянути відділи зокрема, то можна сказати, щовідділ ОБОП займається безпосередньо знаходженням і зберіганням наркотиків: уякій кількості, який зворот, який збут. Які збитки і втрати за поширення данихречовин або безпосереднє їх вживання, доводить слідчий орган. І запобіжнийзахід призначає вже суд. Тоді справа закрита. Якщо кримінальний розшук, торозглядається досконалий злочин і міра його тягаря: нанесені пошкодження, якіотримав потерпілий. Опис доказів, речових доказів, які були знайдені на місцізлочину, встановлення його приналежності до даного підозрюваного. Проведенняслідчого експерименту розглядає причетність і детальний опис скоєння злочину.На підставі чого ведеться кримінальна справа. Після збору даної інформації і матеріалудільничним, справа передається або в кримінальний розшук, або в слідчий відділ,там справа проходить доопрацювання. А потім вже передається до суду длявиголошення вироку і прийняття міри покарання. [33]
Щодо управління усправах сім’ї та молоді, вони координують діяльність служб у справах неповнолітніх, центрівсоціальних служб для молоді, служби дільничних інспекторів міліції,кримінальної міліції у справах неповнолітніх, органів опіки і піклування упитаннях попередження насильства в сім’ї.
Для збору данихпро насильство в сім’ї щоквартально узагальнюють інформацію служби дільничнихінспекторів міліції, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, центрів ССМ,служб у справах неповнолітніх про кількість звернень з питань вчиненнянасильства в сім’ї або реальну загрозу його вчинення; кількість осіб, якіперебувають на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ; кількістьосіб, яким винесено офіційне попередження про неприпустимість вчиненнянасильства в сім’ї, та кількість захисних приписів; кількість осіб, притягнутихдо відповідальності за вчинення насильства в сім’ї; кількість наданих послугтощо.
Органи внутрішніхсправ у своїй діяльності щодо попередження насильства в сім’ї працівникиорганів внутрішніх справ керуються Конституцією України, Законами України “Проміліцію”, “Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установидля неповнолітніх”, «Про попередження насильства в сім’ї», відповідниминаказами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
Уживають заходів,спрямованих на своєчасне виявлення осіб, схильних до вчинення насильства всім’ї, та дітей, щодо яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загрозайого вчинення, та у триденний термін інформують про цих осіб відповіднеуправління (відділ) у справах сім’ї та молоді та службу у справах неповнолітніх.
Приймають тарозглядають заяви (повідомлення) про вчинення насильства в сім’ї або реальнузагрозу його вчинення відповідно до Порядку розгляду заяв та повідомлень провчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 26.04.2003 №616, та нормативно-правових актівМВС України.
При отриманнізаяви, повідомлення чи іншої інформації про факт вчинення насильства в сім’їабо реальну загрозу його вчинення вживають передбачених законом заходів щодоприпинення правопорушення. У разі необхідності надання потерпілому абоправопорушнику першої медичної допомоги викликають бригаду швидкої медичноїдопомоги.
При отриманнізаяви про вчинення насильства в сім’ї або реальну загрозу його вчиненняпротягом трьох днів інформують відповідне управління (відділ) у справах сім’їта молоді місцевої державної адміністрації, а у випадках учинення насильства всім’ї або реальної загрози його вчинення стосовно неповнолітнього — ще й службуу справах неповнолітніх місцевої державної адміністрації
У разівстановлення в діях особи, яка вчинила насильство в сім’ї, ознак злочинуприймають рішення відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України(1001-05, 1002-05, 1003-05), а у випадку встановлення ознак адміністративногоправопорушення — відповідно до Кодексу України про адміністративніправопорушення (80731-10, 80732-10). [38]
За результатамиперевірки заяви (повідомлення) виносять офіційні попередження пронеприпустимість вчинення насильства в сім’ї та ставлять на профілактичний облікосіб, які вчинили насильство в сім’ї.
Офіційнепопередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї виноситься членусім’ї, який вчинив насильство в сім’ї, працівниками служби дільничних інспекторівміліції або кримінальної міліції у справах неповнолітніх, про що йомуповідомляється під розписку (додаток 4). Офіційне попередження може бутивинесено осудній особі, яка на момент його винесення досягла 16-річного віку.
Підставами длявинесення офіційного попередження про неприпустимість вчинення насильства всім’ї може бути:
Особиста заявапро допомогу члена сім’ї, який потерпів від фізичного, сексуального,психологічного чи економічного насильства в сім’ї.
Висловленежертвою насильства в сім’ї або членом сім’ї, стосовно якого існує реальназагроза вчинення такого насильства, бажання на вжиття заходів з попередженнянасильства в сім’ї у разі, якщо повідомлення або заява надійшли не від нихособисто.
Отриманняповідомлення про застосування насильства в сім’ї або реальну загрозу йоговчинення стосовно неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї безпосередньовід цього неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї або від органів таустанов, на які покладається здійснення заходів з попередження насильства всім’ї.
Отриманняінформації про реальну загрозу вчинення насильства в сім’ї за інших обставин(публікації в засобах масової інформації, колективні звернення громадян,керівників організацій, підприємств, судів, навчальних закладів, органівгромадського самоврядування та ін.). [42]
На профілактичнийоблік члени сім’ї, які вчинили насильство в сім’ї, ставляться тільки післявинесення їм дільничним інспектором міліції або працівником кримінальноїміліції у справах неповнолітніх офіційного попередження про неприпустимістьвчинення насильства в сім’ї. [51]
Алфавітні карткиобліку та профілактичні справи заповнюються і ведуться згідно з п.10.7Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі Міністерствавнутрішніх справ України, затвердженого наказом МВС України від 20.10.2003№1212, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2003 за №1031/8352.
Приведемостатистику по розкриваності злочинів на Україні.
Таблиця1. Загальна злочинність
 
Зареєстровано
Розслідувано злочинів
2007
2008
динаміка, %
2007
2008
динаміка, % Усього злочинів 401293 384424  -4.2 303971 295918  -2.6 Рівень злочинності на 10 тис. населення  85.2  82.7  X       з них особливо тяжких 14607 13396  -8.3 13005 11721  -9.9 тяжких 135646 122782  -9.5 95896 89183  -7.0 середньої тяжкості 172251 167394  -2.8 129689 126660  -2.3 невеликої тяжкості 78789 80852  2.6 65381 68354  4.5 Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості 358538 345817  -3.5 271408 264726  -2.5 з них особливо тяжких 11370 10304  -9.4 10502 9433  -10.2 тяжких 120144 109374  -9.0 85183 79656  -6.5 середньої тяжкості 160993 158642  -1.5 121647 119177  -2.0 невеликої тяжкості 66031 67497  2.2 54076 56460  4.4 Усього злочинів економічної спрямованості 42755 38607  -9.7 32563 31192  -4.2 з них особливо тяжких 3237 3092  -4.5 2503 2288  -8.6 тяжких 15502 13408  -13.5 10713 9527  -11.1 середньої тяжкості 11258 8752  -22.3 8042 7483  -7.0 невеликої тяжкості 12758 13355  4.7 11305 11894  5.2
Таблица2. Зареєстровані злочини
Найменування регіонів та лінійних управлінь
Усього зареєстровано злочинів
з них
тяжких та особливо тяжких
питома вага, %
2007
2008
динаміка, %
2007
2008
динаміка, %
2007
2008 АР Крим 20649 19729 -4.5 7780 6930 -10.9 37.7 35.1 Вінницька 10352 10291 -0.6 3754 3472 -7.5 36.3 33.7 Волинська 8176 7288 -10.9 2798 2751 -1.7 34.2 37.7 Дніпропетровська 35393 32593 -7.9 14865 12951 -12.9 42.0 39.7 Донецька 48882 46357 -5.2 18372 15969 -13.1 37.6 34.4 Житомирська 7723 7769 0.6 2801 2736 -2.3 36.3 35.2 Закарпатська 5135 5024 -2.2 1884 1648 -12.5 36.7 32.8 Запорізька 27140 24213 -10.8 9768 8388 -14.1 36.0 34.6 Івано-Франківська 5603 5247 -6.4 1886 1694 -10.2 33.7 32.3 Київська 11904 11639 -2.2 4772 4577 -4.1 40.1 39.3 місто Київ 24931 25586 2.6 10135 9451 -6.7 40.7 36.9 Кіровоградська 6996 7237 3.4 2630 2682 2.0 37.6 37.1 Луганська 27691 26166 -5.5 9508 9005 -5.3 34.3 34.4 Львівська 15121 13480 -10.9 6349 5477 -13.7 42.0 40.6 Миколаївська 11126 11008 -1.1 3909 3560 -8.9 35.1 32.3 Одеська 19773 19777 0.0 8614 8270 -4.0 43.6 41.8 Полтавська 14488 12742 -12.1 5063 4626 -8.6 34.9 36.3 Рівненська 5788 5789 0.0 2259 2182 -3.4 39.0 37.7 місто Севастополь 4317 4711 9.1 1905 1784 -6.4 44.1 37.9 Сумська 8937 8213 -8.1 3510 3207 -8.6 39.3 39.0 Тернопільська 4803 4626 -3.7 2077 1910 -8.0 43.2 41.3 Харківська 25197 24197 -4.0 8184 7211 -11.9 32.5 29.8 Херсонська 9882 9838 -0.4 3525 3192 -9.4 35.7 32.4 Хмельницька 8372 8094 -3.3 3161 2751 -13.0 37.8 34.0 Черкаська 7827 7690 -1.8 3029 2745 -9.4 38.7 35.7 Чернігівська 7269 7026 -3.3 2867 2448 -14.6 39.4 34.8 Чернівецька 4918 5016 2.0 1896 1882 -0.7 38.6 37.5
Всього по УМВС 388393 371346 -4.4 147301 133499 -9.4 37.9 36.0 Донецьке ЛУ 2236 2265 1.3 315 318 1.0 14.1 14.0 Львівське ЛУ 1535 1532 -0.2 436 413 -5.3 28.4 27.0 Одеське ЛУ 1608 1637 1.8 385 279 -27.5 23.9 17.0 Придніпр. ЛУ 2792 2767 -0.9 664 562 -15.4 23.8 20.3 Півд.-Зах. ЛУ 2581 2727 5.7 566 569 0.5 21.9 20.9 Південне ЛУ 2148 2150 0.1 586 538 -8.2 27.3 25.0
Всього по УМВСТ 12900 13078 1.4 2952 2679 -9.2 22.9 20.5
Всього по Україні 401293 384424 -4.2 150253 136178 -9.4 37.4 35.4

Таблиця 3.Розкриті та нерозкриті злочиниНайменування регіонів та лінійних управлінь Розслідувано злочинів (розкрито) Нерозкрито злочинів Відсоток розкриття, % 2007 2008 динаміка, % 2007 2008 динаміка, % 2007 2008 АР Крим 15018 15578 3.7 7130 5802 -18.6 67.8 72.9 Вінницька 8498 8780 3.3 2885 2273 -21.2 74.7 79.4 Волинська 5856 5634 -3.8 2400 2134 -11.1 70.9 72.5 Дніпропетровська 28580 28584 0.0 12776 9613 -24.8 69.1 74.8 Донецька 27712 26492 -4.4 27263 22426 -17.7 50.4 54.2 Житомирська 6306 6590 4.5 1768 1671 -5.5 78.1 79.8 Закарпатська 4160 3887 -6.6 1480 1434 -3.1 73.8 73.1 Запорізька 20367 18982 -6.8 7609 6339 -16.7 72.8 75.0 Івано-Франківська 5180 4927 -4.9 914 796 -12.9 85.0 86.1 Київська 8004 7654 -4.4 4550 4457 -2.0 63.8 63.2 місто Київ 13998 13524 -3.4 12693 13661 7.6 52.4 49.7 Кіровоградська 6036 5804 -3.8 1432 1682 17.5 80.8 77.5 Луганська 23307 23607 1.3 7614 6459 -15.2 75.4 78.5 Львівська 10771 9351 -13.2 5388 4986 -7.5 66.7 65.2 Миколаївська 9593 9615 0.2 2544 2186 -14.1 79.0 81.5 Одеська 16062 16321 1.6 5030 4811 -4.4 76.2 77.2 Полтавська 13202 11214 -15.1 3243 2733 -15.7 80.3 80.4 Рівненська 4514 4206 -6.8 1736 2056 18.4 72.2 67.2 місто Севастополь 3627 3435 -5.3 1442 1428 -1.0 71.6 70.6 Сумська 6299 5895 -6.4 3026 2777 -8.2 67.5 68.0 Тернопільська 3987 3809 -4.5 1235 1059 -14.3 76.4 78.2 Харківська 19868 20151 1.4 7303 6044 -17.2 73.1 76.9 Херсонська 8177 8334 1.9 2651 2565 -3.2 75.5 76.5 Хмельницька 7143 6924 -3.1 1774 1730 -2.5 80.1 80.0 Черкаська 6465 6281 -2.8 2230 1845 -17.3 74.4 77.3 Чернігівська 6003 5509 -8.2 1789 1959 9.5 77.0 73.8 Чернівецька 4086 4142 1.4 1158 1014 -12.4 77.9 80.3
Всього по УМВС 292819 285230 -2.6 131063 115940 -11.5 69.1 71.1 Донецьке ЛУ 1453 1537 5.8 829 814 -1.8 63.7 65.4 Львівське ЛУ 1462 1455 -0.5 135 156 15.6 91.5 90.3 Одеське ЛУ 1519 1301 -14.4 149 358 140.3 91.1 78.4 Придніпр. ЛУ 2316 2034 -12.2 579 899 55.3 80.0 69.3 Півд.-Зах. ЛУ 2364 2344 -0.8 285 401 40.7 89.2 85.4 Південне ЛУ 2038 2017 -1.0 181 246 35.9 91.8 89.1
Всього по УМВСТ 11152 10688 -4.2 2158 2874 33.2 83.8 78.8
Всього по Україні 303971 295918 -2.6 133221 118814 -10.8 69.5 71.4
Таблиця4. Динаміка та структура загальнокримінальної злочинності [52]
 
Зареєстровано злочинів
Відсоток розкриття,%
2007
2008
динаміка,%
2007
2008 Усього злочинів загальнокримінальної спрямованості 358538 345817 -3.5 69.8 71.2 у т.ч. тяжких та особливо тяжких 131514 119678 -9.0 65.0 67.1
О
к
р
е
м
і

в
и
д
и

з
л
о
ч
и
н
і
в Умисне вбивство (та замах) 2906 2707 -6.8 93.7 93.1 Умисне тяжке тілесне ушкодження 5486 5055 -7.9 88.8 91.4 у т.ч. що спричинило смерть потерпілого 1850 1633 -11.7 92.8 94.2 Незаконне позбавлення волі або викрадення людини 256 279 9.0 73.8 79.3 Торгівля людьми 359 322 -10.3 83.4 85.4 Зґвалтування (та замах) 878 880 0.2 91.8 89.7 Крадіжка 113984 110493 -3.1 50.2 49.8 у т.ч. із квартир 29939 25293 -15.5 52.0 53.3 Грабіж 32266 26927 -16.5 56.3 60.7 Розбій 5716 4984 -12.8 80.4 81.6 Вимагання 689 624 -9.4 87.7 88.8 Шахрайство 15354 14693 -4.3 57.3 56.3 Бандитизм 23 17 -26.1 80.0 66.7 Створення злочинної організації 9 16 77.8 76.9 92.9 Незаконний обіг зброї (ст.ст. 262, 263 КК) 11733 11873 1.2 96.3 96.8 Порушення правил безпеки дорожнього руху 13526 11294 -16.5 65.8 76.4 у т.ч. що спричинило смерть потерпілого 3569 2852 -20.1 64.8 77.6 Незаконне заволодіння транспортним засобом 6806 5793 -14.9 58.4 62.4 з них автомобілями 5436 4641 -14.6 54.3 59.6 Хуліганство 12139 11734 -3.3 72.9 74.5 Втягнення неповнолітніх у злочин. діяльність 2236 1982 -11.4 98.9 98.7 Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат 926 642 -30.7 93.0 91.5
2.3 Організаційні засади взаємодії ДІМ зі слідчими прирозкритті злочинів
Яквидно з вищесказаного, робота дільничного не лише полягає в зборі документів іматеріалів для збудження і закриття кримінальних справ, але також і прийняттябезпосередньо участі в даних випадках по їх розкриваності. Це називається ні якінакше як «засідка» і піймання злочинця.
Якщозлочинець, за даними співробітників спецвідділів, знаходиться на увіренійділянці дільничного інспектора, дільничний зобов’язаний з’ясувати, дезнаходиться даний злочинець, режим його життя, навіть час і в якому місці вінзнаходиться. А вже після здобуття даної інформації виробляється засідка або ізспецпідрозділами, або з кримінальним розшуком, або із слідчим відділом.
Засідка– це стеження за злочинцем, стеження за його членами сім’ї, рідними іблизькими. Або це виробляється з повідомленням членів сім’ї, або без їхповідомлення, аби вони не змогли передати дану інформацію підозрюваному і вінне скористався моментом і не сховався від передбачуваного місця йогознаходження. Взнавши заздалегідь його графік життя, маршрут пересування, якщовсе йде за планом, то дана засідка має великий успіх по пійманню злочинця.
Завдякироботі дільничного інспектора, його збору інформації і передачі її вспецвідділи, злочинця брати легко, як мовиться. А якщо злочинець виїхав на свійпромисел в інше місто, тобто «гастролер», то дана операція можезайняти набагато більше часу по його пійманню. Якщо таке відбувається, то вйого оточення упроваджують штатних працівників, які ведуть спостереження занеобхідним об’єктом, за його будинком сім’єю. І у той час коли він з’являється,відбувається його затримання.
Якщозлочинець застається зненацька, він не встигає здійснювати опору, а якщовсе-таки здійснює опір, то застосовують або силові методи його затримання абонавіть використовують вогнепальну зброю для його затримання. Бували випадки злетальним результатом злочинця. А також і працівники відділу піддаються ризикуз боку злочинця.
Оглядпроводиться в присутності не менше двох понятих і, як правило, вдень.
Слідчийможе запросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих врезультатах справи.
Занеобхідності слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення місця, щооглядається, та окремих предметів, а також по можливості фотографує їх.
Органивнутрішніх справ зобов’язані надавати слідчому допомогу в проведенні огляду.
Оглядпредметів і документів, вилучених під час огляду місця події, при виїмці абообшуку, а також пред’явлення їх підозрюваному, обвинуваченому, потерпілому таіншим особам слідчий проводить на місці події, обшуку або виїмки, а в разі,якщо це неможливо, — за місцем провадження у справі (статті 190-191 КПК).
Провадженняогляду місця події регулюється кримінально-процесуальним законом, а також окремимипідзаконними нормативними актами, що визначають питання організації діяльностіорганів попереднього слідства в системі МВС України та взаємодії їх з іншимислужбами органів внутрішніх справ; експертно-криміналістичних підрозділіворганів внутрішніх справ; основи організації розкриття злочинів по гарячихслідах органами внутрішніх справ.
Методикаогляду.Основу огляду місця події становить метод спостереження, який виконує якпошукову, так і дослідницьку функції. Поряд з цим у ході огляду можуть бутизастосовані методи виміру, порівняння, моделювання, а також іншітехніко-криміналістичні методи. Дослідницький характер огляду місця подіїобумовлюється необхідністю отримання вже в початковий момент розслідуваннямаксимального обсягу інформації про подію, що розслідується; наявністю на місціподії слідів, які не можуть бути вилучені та збережені; подальшим неухильнимрозвитком науково-технічних засобів та методів польової криміналістики, щонадають можливість якісного оперативного аналізу матеріальних слідів на місціподії.
У провадженніогляду місця події все більш рельєфно проглядається активне раціональнепізнання. В ході огляду слідчий аналізує та оцінює зібрані докази; складаєуявну модель події злочину і, виходячи з неї, здійснює додаткові заходи звиявлення слідів, висуває версії про особу злочинця і вживає заходів до їхперевірки.
Огляд місця події– це невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території (приміщенняабо споруди), де відбулася подія, що містить ознаки злочину, або настав їїрезультат, зміст якої становить комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій,що полягають у пошуку, виявленні, закріпленні, вилученні, дослідженні, перевірціта оцінці слідів злочину та інших речових доказів.
Огляд проводитьсяв присутності двох і більше понятих.
Слідчий має правозалучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка,а також запросити відповідного спеціаліста.
У процесі оглядуслідчий застосовує заходи до виявлення, закріплення і вилучення слідів злочинута інших матеріальних доказів, здійснює їх оцінку і перевірку.
У необхіднихвипадках під час огляду він провадить вимірювання, фотографування абозастосовує інші науково-технічні засоби, здійснює не пов’язані з використаннямспеціальних знань дослідження знайдених слідів, складає плани та схеми,виготовляє зліпки та знімає відбитки слідів.
Своєчасне йякісне проведення огляду місця події здебільшого визначає успішний хідрозслідування в цілому.
Водночас аналізслідчої практики засвідчує, що під час проведення огляду допускається багатопомилок.
Не завжди оглядмісця події здійснюється слідчо-оперативною групою в необхідному складі; пошукматеріальних слідів на місці злочину провадиться не досить активно тацілеспрямовано; для виявлення, фіксації, вилучення та дослідження речовихдоказів рідко застосовується, а іноді невміло та некваліфіковановикористовується криміналістична техніка; не по всіх справах забезпечуєтьсяналежна фіксація обстановки місця події та слідів злочину, а також процесуальнаіндивідуалізація об’єктів, що вилучаються; не всі знайдені на місці події слідисвоєчасно досліджуються, оцінюються.
Практикасвідчить, що найбільша результативність огляду досягається тоді, коли на місцеподії виїжджає постійно діюча слідчо-оперативна група. В умовах дефіциту часу,характерного для даного етапу розслідування, такі групи найбільш оперативні,швидше включаються в роботу з дослідження місця події (злочину), не витрачаючичасу на з’ясування організаційних та технічних питань. Члени групи, як правило,мають не тільки необхідні пізнання, а й навички роботи з речовими доказами.Встановлений під час попередньої спільної праці психологічний контакт міжучасниками групи полегшує їх взаєморозуміння та узгодженість дій.
Добре працюють намісці події також слідчо-оперативні групи, керовані слідчим, який потімздійснює розслідування у справі. У тому ж разі, коли огляд місця подіїпровадить інший слідчий, інколи спостерігається його формальне ставлення допроведення слідчої дії. Неминучі й ускладнення в оцінці результатів огляду тимслідчим, який прийняв справу до свого.провадження, а також втрати значногообсягу отриманої в процесі огляду інформації. Тому доцільно забезпечуватиучасть в огляді того слідчого, якому буде доручено розслідування. [33]
Слідчо-оперативнагрупа створюється при черговій частині органу внутрішніх справ чи іншогоправоохоронного органу, в складі якого є слідчі підрозділи для забезпеченняневідкладного реагування на повідомлення про злочини на кожну добу у складіслідчого, оперативних уповноважених, експерта-криміналіста, кінолога.
Організаціявиїзду на місце події, його охорона, забезпечення слідчо-оперативної групитранспортом, засобами зв’язку та криміналістичною технікою, збиранняпопередньої інформації про злочини покладаються на оперативного черговогоправоохоронного органу. Він несе персональну відповідальність за своєчасністьта обґрунтованість направлення слідчо-оперативної групи на місце події.
Починаючичергування у складі слідчо-оперативної групи, слідчий повинен з’ясувати, з киміз співробітників науково дослідницького, експертно-криміналістичного таоперативного підрозділів доведеться виїжджати на місце події, довідатися пропрофесіональні можливості кожного з них, перевірити наявність і станнауково-технічних засобів, а також транспорту для виїзду на огляд, спільно зоперативним працівником з’ясувати готовність до виїзду на місце подіїінспектора-кінолога. У разі необхідності слідчий вживає заходів до забезпеченняслідчо-оперативної групи технічними засобами, до своєчасного виїзду її дляогляду в повному складі.
Отримавшиповідомлення про злочин та переконавшись у необхідності огляду місця події,слідчий викликає експерта-криміналіста і повідомляє йому обставини справи,характер та умови праці на місці проведення огляду. Він визначає, якізнадобляться науково-технічні засоби, вживає заходів до охорони місця події танадання необхідної допомоги потерпілим, до затримання осіб, які підозрюються увчиненні злочину.
Функціїоперативного чергового органу внутрішніх справ не обмежуються тількиорганізацією виїзду слідчо-оперативної групи на місце події. Відповідно до п.6.1 наказу МВС України №273 від 18.06.1996 р. він уточнює відомості пропотерпілого та особу, яка заявила про злочин; з’ясовує, хто є очевидцем абосвідком того, що трапилося; направляє до місця події дільничного інспектора абонайближчий наряд міліції; дає їм розпорядження щодо дій по охороні місця подіїта затримання злочинців; забезпечує надання невідкладної медичної допомогипотерпілим; підтримує стійкий двосторонній зв’язок із слідчо-оперативноюгрупою, що працює на місці події, орієнтує про обставини злочину та прикметизлочинців, а в разі необхідності — і про прикмети вкрадених речей — нарядиміліції.
Чіткий розподілфункцій та обов’язків слідчо-оперативної групи на місці події — одна з умовповного та якісного проведення слідчої дії. Тож спробуємо визначити програмудій членів слідчо-оперативної групи.
Слідчий особистопроводить огляд місця події та несе повну відповідальність за його якість.Спеціалісти та оперативні працівники правоохоронних органів, які беруть участьв огляді, діють під керівництвом слідчого та за його вказівками в межах своєїкомпетенції. Ніхто не має права втручатися в діяльність слідчого під часпроведення огляду, крім уповноважених на те законом осіб.
Прибувши на місцеподії, слідчий вживає заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілим,видалення з місця події сторонніх та забезпечення належної його охорони;фіксації первісної обстановки місця події та збереження слідів; викликаєпонятих; роз’яснює їм та іншим учасникам огляду їх права та обов’язки. Спільноз кінологом слідчий знайомиться із загальною обстановкою місця події, визначаєвихідні точки застосування службово-розшукової собаки та організує за допомогоюоперативних працівників переслідування злочинця «по гарячих слідах».
Спеціаліст,прибувши на місце події, фіксує обстановку місця злочину, матеріальні сліди,положення та позу потерпілого або трупа, проводить кінозйомку абофотографування місця події, виконує вказівки слідчого.
З’ясувавшиобстановку, спеціаліст пропонує слідчому план своїх дій. При цьому він можевисловити свою думку з приводу вихідної точки та найбільш доцільного напрямуогляду, а також про науково-технічні засоби, які необхідно застосувати. Якщо збоку слідчого немає заперечень щодо запропонованого плану, він приступає дойого реалізації.
Оперативнийпрацівник забезпечує виконання доручень та вказівок слідчого. Він організуєохорону місця події; виявляє очевидців злочину та провадить їх опитування;здійснює розвідувальні, пошукові та інші оперативно-розшукові заходи,спрямовані на виявлення та затримання злочинця «по гарячих слідах»;постійно інформує слідчого про всю отриману ним інформацію, що має значення усправі.
Інспектор-кінолог,зорієнтувавшись на місці події, визначає шляхи підходу та відходу злочинців,забезпечує застосування службово-розшукової собаки для пошуку та затриманнязлочинців, знайдення покинутих або втрачених ними речей, а також залишенихслідів.
Начальник органувнутрішніх справ під час виїзду на місце події зобов’язаний організуватиузгоджене проведення оперативно-розшукових заходів та слідчих дій; здійснюватиконтроль за своєчасною передачею слідчому оперативної інформації, швидким таякісним виконанням працівниками органу дізнання доручень та вказівок слідчого.
Перед робочиметапом огляду слідчий спільно з експертом-криміналістом та оперативнимпрацівником опитує очевидців та осіб, які першими опинились на місці події, зметою отримання найбільш повної інформації про характер та обставини злочину, атакож про зміни, внесені в обстановку місця події сторонніми особами доприбуття слідчо-оперативної групи.
Опитування слідпровадити в присутності всіх учасників огляду, що дозволить кожному з нихотримати вихідні дані про вчинений злочин. Особливо ретельно слід з’ясовуватиприкмети злочинця (зріст, колір волосся, особливості одягу тощо), встановити,до чого він торкався або з чим міг вступати в контакт у ході злочинного діяння.Отримані дані можуть бути корисними для визначення місця дислокації слідів тапошуку останніх.
З метою фіксаціїрезультатів опитування можна користуватися диктофоном. Доцільно залишитиочевидців вчиненого злочину та потерпілого (якщо це можливо) поблизу місцяподії до закінчення огляду або безпосередньо залучити їх до участі в ційслідчій дії. В ході детального огляду вони можуть надати незамінну допомогу вуявній реконструкції первісної обстановки на місці події, знайденні знарядьзлочину та виявленні інших слідів.
У подальшому,поступово накопичуючи інформацію про подію, слідчий та спеціаліст повинніпостійно конкретизувати свої дії з метою цілеспрямованого пошуку слідів,уточнювати висунуті версії щодо події злочину та вносити корективи в послідовністьта методику огляду.
У ходібезпосереднього (робочого етапу) огляду взаємодія будується відповідно до такихфункцій учасників.
Слідчий керуєдіями учасників групи, розподіляє роботу серед них, координує та контролює їхнідії, особисто здійснює пошук, виявлення, закріплення, вилучення, дослідження таоцінку речових доказів, вивчає та фіксує обстановку місця події, складаєпротокол огляду. Він несе особисту відповідальність за повноту, всебічність таоб’єктивність огляду місця події.
Оперативний працівникзнайомиться з загальною обстановкою місця події, організує застосуванняслужбово-розшукової собаки та переслідування злочинця, здійснює обстеженняприлеглої території, спільно з дільничним інспектором провадить поквартальнийобхід домоволодінь в районі місця події, веде активну роботу з виявлення осіб,які можуть дати показання про факти, що мають значення для справи, та провадитьїх опитування. У разі необхідності він організує прочісування місцевості дляпошуку злочинців, що сховалися, трупа, знарядь злочину, втрачених злочинцемпредметів, сховищ із вкраденими речами тощо. Для виявлення та затримання осіб,які причетні до вчинення злочину, провадить невідкладні оперативно-розшуковізаходи. Про встановлені фактичні дані він інформує слідчого.
З допомогоюспеціаліста оперативний працівник складає словесний портрет злочинця, перевіряєотримані дані по інформаційно-пошукових та реєстраційних системах органіввнутрішніх справ (зокрема, по оперативно-довідкових картотеках про нерозкритізлочини та про способи їх вчинення, по картотеках прикмет та прізвиськзлочинців, осіб, оголошених у розшук або пропалих безвісти, вкрадених речейтощо). Про обставини злочину та прикмети підозрюваного він інформує черговучастину, зовнішню службу, інші підрозділи міліції, організує блокуванняможливих шляхів пересування злочинців, здійснює заходи з їх затримання.
Зауважимо, щоогляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до порушеннякримінальної справи. В цих випадках, за наявності для того підстав, кримінальнасправа порушується негайно після огляду місця події.
Огляд предметів ідокументів, вилучених у процесі огляду місця події, слідчий може провадити якбезпосередньо на місці події, так і поза ним, за місцем провадження у справі.Так само можуть оглядатися предмети і документи, вилучені під час виїмки,обшуку та інших слідчих дій.
Огляд предметів,документів, місцевості й приміщень провадиться за тими ж правилами, що й оглядмісця події, і керуючись тими ж рекомендаціями.
Огляд провадитьсяв присутності не менше двох понятих і, як правило, удень. Слідчий можезапросити для участі в огляді спеціалістів, не заінтересованих в результатахсправи. Органи внутрішніх справ зобов’язані надавати слідчому допомогу впроведенні огляду.
Розглянемовзаємодію слідчого і дільничного на прикладі регіону Волинь.
Прокуратура містапроаналізувала стан злочинності й корупції за минулий рік. Загальна злочинністьзросла на 44,1 відсотка. Більше стало таких злочинів, як умисні вбивства (якщов 2007 році їх було вчинено шість, а торік — уже вдвічі більше), розбійнихнападів (було відповідно 12, стало 20), грабежів (161 і 483). Збільшилось такожзлочинів, пов’язаних з наркотиками, нанесенням тяжких тілесних ушкоджень.Добре, що стало менше таких злочинів, як незаконне заволодіння транспортнимизасобами. На жаль, чимало злочинів залишаються нерозкритими. Які причини?
Стан розкриттязлочинів, особливо тяжких, викликає серйозну стурбованість. Такий поширений видзлочину, як крадіжки власного майна громадян з квартир, розкривається менш якна третину, а у 2007 році цей показник становив майже 50 відсотків. Вина за целягає насамперед на відділ карного розшуку міськвідділу міліції. Однією зосновних причин такої ситуації є несвоєчасне порушення кримінальних справ. Длявиявлення можливих слідів злочину не застосовується криміналістична техніка,недосконало проводяться першочергові слідчі дії. Послабилась такожпрофілактична робота. Нерідко проявляють пасивність працівники слідчогоапарату, дільничні інспектори міліції щодо виявлення причин й умов, щопризводять до злочинів і правопорушень.
Прокуратура міставказувала на порушення законності в органах внутрішніх справ при реєстрації івирішенні заяв та повідомлень про злочини, низьку якість досудового слідства вміськвідділі міліції. Питання попередження і розкриття злочинів аналізувалосяна міжвідомчих та координаційних нарадах керівників правоохоронних органівміста, проведених прокуратурою. За нашими постановами 92 посадові особи органувнутрішніх справ притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Річ у тому, щодослідча перевірка по таких матеріалах проводилася поверхово, обмежувалась тим,що від потерпілих брали лише формальні пояснення, подавались рапорти, щоопитано ряд осіб. Наприклад, у міськвідділ міліції звернувся громадянин Месникіз заявою про те, що на вулиці Мазепи двоє невідомих осіб заволоділи йогоавтомобілем “Сіат”. Через два дні після цієї заяви оперуповноважений відділукарного розшуку відмовив у порушенні кримінальної справи. Таке рішення булоприйнято на тій підставі, що Месник звернувся із зустрічною заявою, в якійпросив справи не порушувати, він ні до кого не має претензій і сам вияснятимеситуацію. За словами дружини заявника, чоловік написав таку заяву тому, щопрацівники міліції запевнили його — автомобіль знайдено й нема потребирозшукувати осіб, котрі вчинили злочин. Прокуратура міста скасувала постановупро відмову і за фактом незаконного заволодіння автомобілем порушенакримінальна справа.
Торік прокуратурапорушила також 15 кримінальних справ за фактами пограбувань громадян і зприводу розбійного нападу. Декілька таких справ з обвинувальними висновками вжескеровано до суду.
Перевіркамивиявлено суттєві порушення кримінально-процесуального законодавства, поверховепроведення слідства, незаконне припинення провадження справ, недоліки ворганізації розшукової роботи. Прокуратура скасувала 234 незаконних постановипро зупинення досудового слідства, проведеного з порушенням законодавства.Аналіз цих справ свідчить про те, що слідство проводиться поверхово, особливопід час проведення огляду місця подій. Немає належної взаємодії між відділамикарного розшуку, дізнання, слідчого і дільничних інспекторів, а тому не можнарозкрити злочинів, допускається тяганина в розгляді справ. Насторожує і те, щовзагалі не виявляються причини й умови, що сприяють злочинності.
Вбивствавчиняються на ґрунті неприязних стосунків і в кожному випадку ситуація майжеідентична: переважно разом розпивають спиртне, потім з дріб’язкового приводувиникають сварки, що закінчуються бійкою. А фінал сумний — ножове поранення абочисленні тілесні пошкодження в голову або інші важливі органи. Убивці нерідковже відбували покарання в місцях позбавлення волі. Тому дуже важливо проводитипрофілактичну роботу міськвідділу внутрішніх справ, зокрема, дільничнимінспекторам. Тепер проходить паспортизація усіх будинків, у яких буде відміченосхильних до правопорушень осіб, виявлені різні притони тощо. Це дасть змогудільничним інспекторам знати реальну ситуацію і проводити профілактику.Головне, щоб ця добра справа не була заформалізована.
Треба проводитиобшуки по кримінальних справах, виявляти майно, нажите злочинним шляхом, ізатримувати підозрюваних у вчиненні злочину. Опісля звертатись до суду дляобрання запобіжного заходу — взяття під варту. На мій погляд, нинішнійКримінальний кодекс досить ліберальний і суди за ряд злочинів не виносятьвироку з реального позбавлення волі. Тепер дуже поширена рецидивна злочинність.Грабують, вчиняють квартирні крадіжки особи, котрі вже відбули покарання затакі злочини. Отже, для них умовна міра покарання зовсім недостатня.
Результат роботизавершується в суді, отож повинен бути оперативний супровід кримінальної справиаж до винесення вироку. Це дасть змогу запобігти випадків, коли потерпілі,свідки змінюють покази. А відбувається це тому, що зацікавлена сторона всіляковпливає на них, вдаючись навіть до підкупів. Слідчі, скерувавши справу до суду,повинні цікавитись її ходом і при потребі допомагати судді навіть привести насудовий розгляд свідка або потерпілого. На жаль, така зацікавлена співпраця щене стала нормою оперативної роботи.

3. Питання удосконалення взаємодій служби ДІМ
3.1 Удосконалення законодавчої інормативно-правової бази
Різноманітнийхарактер компетенції дільничного інспектора. За об’ємом компетенція дільничногоінспектора співвідношень до компетенції самої міліції. У назві передбаченоїпосади відображена необхідність здійснення усієї міліції, затвердженоїприказом, до головних задач дільничного інспектора віднесені слідуючи:
–    забезпеченняособистою майновою безпекою громадян;
–    охоронагромадського порядку та забезпечення громадської безпеки;
–    попередженнята присікання злочинів та адміністративних правопорушень;
–    розкриттязлочинів за справами, за якими виробництво попереднього розслідування необов’язкове;
–    надання умежах своєї компетенції допомоги громадянам, посадовим особам, підприємствам,організаціям, та громадським об’єднанням у здійснені їх законних прав таінтересів.
Такимчином, головні задачі дільничного інспектора практично не набагато вужче ніжзадачі, які покладені на міліцію згідно закону «Про міліцію».
Функціїпо рішенню цих задач охоплює найрізноманітніші аспекти міліцейської роботи, втому числі і ті, для реалізації яких існують спеціалізовані служби міліції(охорона порядку у громадських місцях, розкриття злочинів, виробництво дізнанняза карними справами, забезпечення безпеки дорожнього руху и інше). Окрімдільничних інспекторів немає другої такої служби, яка була зобов’язана вноситисвій вклад у рішення практично усіх поставлених перед органами внутрішніх справзадач. [33]
Втой же час зараз має місце протиріччя, яке витікає з різноманітного характерукомпетенції дільничного інспектора. Він повинен виконувати обов’язки по лініїроботи інших співробітників, що припустимо лише у тих випадках, коли у органівнутрішніх справ відсутні або дуже малочислені відповідної роботи.
Таку сільській місцевості внутрішніх справ, де працює 40% дільничних інспекторів,часто немає підрозділів патрульно-постової служби, немає штатних інспекторівдізнання, ліцензійно-дозвільної системи, медичних закладів, і вся загрузка полінії їх роботи полягає на плечі дільничних інспекторів. Крім того, сільськимдільничним інспекторам нерідко доводиться самостійно і у повному обсязі, нерозраховуючи на швидку та кваліфіковану допомогу інших співробітників міліції,вирішувати питання розкриття та розслідування злочинів.
Згіднозакону «Про міліцію», а також положення про працю дільничного інспектора миможемо побачити, що посада дільничного інспектора міліції дуже важлива інеобхідна, але виходячи із людського фактору ми бачимо, що ця посада не тількиважлива але і дуже важка як для однієї людини. Такий обсяг роботи, який виконуєдільничний інспектор міліції не може виконувати одна людина. Я згоден з тим, щоголовні обов’язки дільничного інспектора міліції полягають у розгляданні питаньпов’язаних з порушенням громадського порядку, вирішення побутових конфліктів тапитань. Плідно працювати з населенням довіреної йому дільниці, але не якимчином не повинен виконувати чужу роботу замість своєї. Якщо це стосуєтьсязлочинів, розкриття злочину згідно карної справи, займатися збором інформації,надання відповідної документації встановленої форми, приймати участь у патрулюванні,або співпрацювати з ДАІ у попередженні аварії на дорогах, або приймати участь урозкритті злочинів, або співпраця з пожежною охороною, або МНС. Неможливо виконуватитакий об’єм роботи дільничного інспектора якісно. Якщо він буде виконувати іншуроботу, то коли він буде виконувати свою за яку він несе відповідальність? Вінведе багато документації: журнал реєстрацій, робочий зошит, алфавітні картки,веде нотатки до профілактичної роботи з населенням. Цього всього може і не бутитому, що йому ніколи не із того, що він не виконує свою роботу, а із того, що внього немає часу на її виконання.
Дляудосконалення праці дільничного інспектора перш за все необхідно переглянутизаконодавчі документи, прикази, положення відповідно до посади дільничногоінспектора, тому, що там є багато помилок і недоліків, які повинні бути зміненіна інші положення. Я пропоную змінити у кваліфікації дільничного інспекторапункти, де він повинен відповідати за співпрацю з іншими відділеннямивнутрішніх справ. За заповнення багато не потрібної документації для поданнядля інших співробітників міліції для порушення карної справи або передатидокументацію для подання у суд. Це не потрібно робити дільничному інспектору.Тому, що це повинно виконувати відповідні органи МВС. Карний розшук маєвідповідати за карні справи, ДАІ повинен слідкувати за порядком на дорогах.Слідчі повинні самі заповнювати необхідну документацію для подання справи усуді. Дозвільна система повинна сама по собі відповідати за наявність,реєстрацію або відсутність документації у громадян, яка мають зброю, або даватидозвіл на її зберігання. Ще маю зауважити, що я не згоден з положеннямдільничних інспекторів у сільській місцевості. Їх дуже мало по кількості натакий об’єм населення. І знову ж повертаючись до попереднього, хочетьсязазначити, що треба на дільницях для кращої праці дільничного додатковододавати ще одного дільничного інспектора. Для того, щоб якщо ми розглянемо нашчас кризи, ми можемо проаналізувати, що в багато разів виросла злочинність,крадіжки, вбивства населення, місцевих громадян на підставі хоч яких грошей цеі пенсії і зарплати, або якесь майно, що залишилось у населення. І з цьогоприводу ми можемо зазначити, що робота одного дільничного інспектора замала дляповного обсягу його дільниці. Йому необхідно перевіряти «гарячі точки» це інаркопритони, і проституція, і самогоноваріння і хуліганство. А такожвиникнення конфліктів у родині де є неблагополучні мешканці. Або слідкувати задітьми, які перебувають у таких родинах. Конфліктні ситуації з сусідами і такеінше.
Щебажаю зауважити, що обсяг різноманітної документації дуже великий, яку повиненвиконувати дільничний. Наприклад, журнал реєстрації. Я не вважаю за потрібнимвести цей журнал тому, що він веде подібний робочий зошит, паспорт дільниці.Треба робити якнайменше документації на дільниці, а більш робити реально необхіднісправи. Це може бути реєстрація житлового масиву з детальною інформацією прожитлові будинки населення, це перелік неблагополучних осіб. Також треба відмітитиосіб серед населення, які знаходяться на обліку у дільничного. Враховуючинайбільш виконуючих їм документів відносяться пояснення громадян, протоколи проадміністративні порушення, різні довідки, і т.д.
Питання, якіпотребують вирішення на законодавчому рівні з метою удосконалення боротьби зізлочинністю неповнолітніх, запобіганню поширенню бездоглядності ібезпритульності:
–          створенняумов зайнятості дітей, сприяти забезпеченню збереження та відновлення мережіпозашкільних навчальних закладів, особливу увагу приділяти залученню доспортивних гуртків, секцій, клубів, таборів дітей-правопорушників, дітей ізмалозабезпечених та багатодітних сімей;
–          назаконодавчому рівні не визначено поняття «неблагополучна сім’я», щоне дозволяє різним органам та службам (до компетенції яких належить робота щодозахисту прав дітей) комплексно здійснювати профілактичну роботу з такимисім’ями;
–          приприйнятті нового Кримінального кодексу України законодавець виключив зі статті304 КК України поняття «ведення паразитичного способу життя за рахунокнеповнолітніх», що виключило можливість притягнення до відповідальностідорослих осіб, які повністю або частково живуть за рахунок коштів, якінеповнолітній отримав під час злочинної діяльності або цілком законної трудовоїдіяльності;
–          необхіднопереглянути санкцію ст. 304 КК України щодо встановлення більш суворогопокарання за факти втягнення дітей у злочинну діяльність (віднесення цьогозлочину до складу тяжких злочинів);
–          у статтях262 та 263 КУпАП необхідно передбачити можливість адміністративного затриманняособи, яка скоїла насильство в сім’ї;
–          ініціювативнесення до ст. 184 КУпАП такий вид покарання як громадські роботи длязастосування до батьків, які ухиляються від обов’язків по вихованню дітей;
–          прийняттярішень по адміністративних матеріалах, які складені за ознаками ч. 2 ст. 156КУпАП покласти на районні, районні в містах, міські та міськрайонні суди;
–          внестизміни до статті 7 розділу 4 Закону України «Про органи і служби у справахнеповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх», змінивши строкпоміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника для неповнолітніх з 30до 90 діб, а також доповнити зазначену статтю текстом такого змісту: «Уприймальник розподільник ОВС можуть бути доставлені:
–          неповнолітнівіком від 7 до 18 років, мешканці інших регіонів(областей), які займаютьсябродяжництвом або жебракуванням, залишилися без опіки дорослих і засобівіснування;
–          неповнолітні,які систематично залишають домівки або навчально-виховні заклади»;
–          назаконодавчому рівні передбачити обов’язкове матеріальне відшкодування батькамикоштів закладам соціальної реабілітації за період перебування в них їхніхнеповнолітніх дітей;
–          передбачитисоціальний захист неповнолітніх, батьки яких виїжджають на тимчасові роботи закордон;
–          закріпленняв нормативно-правових актах, що регламентують діяльність шкіл-інтернатів,притулків та дитячих будинків, де виховуються діти-сироти, позбавленібатьківського піклування, діти, вилучені з неблагополучних родин, положення прообов’язково фотографування їхніх вихованців не менше ніж 1 разу на 2 роки;
–          ініціюватиприйняття положення про заборону реалізації пива неповнолітнім;
–          передбачитиадміністративну відповідальність за вживання пива неповнолітніми в громадськихмісцях;
–          внестидоповнення до КУпАП в частині притягнення до адміністративної відповідальностіпрацівників торгівлі за продаж неповнолітнім алкогольних напоїв;
–          прийнятиєдиний закон про дітей та молодь (замість існуючих Указів Президента тарізноманітних програм), де будуть визначені всі проблемні питання та обов’язкивідомств із суворою відповідальністю за невиконання закону, але з обов’язковимцільовим фінансуванням;
–          прийнятиконцепцію створення в Україні ювенальної юстиції, основною метою якої єпідвищення рівня правового захисту неповнолітніх, зменшення рівня дитячоїзлочинності, створення системи відновного правосуддя, підвищеннявідповідальності держави й суспільства за умови зростання й розвитку дітей.
         Напрямивдосконалення боротьби зі злочинністю неповнолітніх, запобіганню поширеннюбездоглядності й безпритульності:
–          створенняумов зайнятості дітей, сприяти забезпеченню збереження та відновлення мережіпозашкільних навчальних закладів, особливу увагу приділяти залученню доспортивних гуртків, секцій, клубів, таборів дітей-правопорушників, дітей ізмалозабезпечених та багатодітних сімей;
–          вирішитипитання безоплатного відвідування позашкільних закладів (гуртків, секцій)дітьми із малозабезпечених, неблагополучних сімей;
–          забезпеченняефективного контролю за охопленням дітей шкільного віку навчанням узагальноосвітніх закладах;
–          вживатизаходи щодо запобігання втеч неповнолітніми з притулку для неповнолітніх,самовільному залишенню інтернат них закладів;
–          проводитипостійну роз’яснювально-профілактичну роботу в середовищі учнівської молоді танадавати шефську допомогу навчальним закладам інтернатного типу;
–          залученнядо профілактичної роботи трудових колективів і широких верств громадян;
–          забезпечититісну взаємодію усіх зацікавлених органів та підрозділів внутрішніх справ з місцевимиорганами державної влади, іншими зацікавленими установами та відомствами,продовжувати практику виявлення спільних рейдів щодо виявлення неповнолітніх,які самовільно залишають сім’ї та навчальні заклади, бродяжать, жебракують,скоюють правопорушення. Із цією метою вирішити питання про забезпеченнямобільних груп матеріальними засобами (транспортом, пальним, засобом зв’язку);
–          увзаємодії зі службами в справах неповнолітніх місцевих державних адміністрацій,управліннями освіти і науки сприяти створенню необхідних умов для проживання тавиховання дітей у сім’ях, які б виключали несприятливе побутове оточення,негативний вплив антигромадських елементів, забезпечували підвищеннявідповідальності батьків за виховання, навчання та розвиток дитини;
–          вживатиефективних заходів щодо виявлення всіма структурними підрозділами органіввнутрішніх справ дорослих осіб, які втягують жебракування та вчиненняпротиправних дій, своєчасного притягнення таких осіб довідповідальності; мінімізувати причини, що породжують протиправну поведінку,шляхом раннього виявлення неблагополучних сімей, забезпечення захисту прав таінтересів дітей, які виховуються в таких сім’ях;
–          зобов’язатизацікавлені установи та відомства повідомляти органи внутрішніх справ про всіфакти вчинення насильства в сім’ї та жорстокого поводження з дітьми. Постійнопрацювати над створенням негативного ставлення в населення до вказаних явищ,вести роз’яснювальну та пропагандистську роботу з метою усвідомленнягромадянами необхідності співпраці та допомоги органам внутрішніх справ щодопрофілактики та припинення сімейного насильства та жорстокого поводження здітьми;
–          запровадитив практику проведення комплексу занять (у т.ч. тренінгів) з представникамиорганів виконавчої влади, правоохоронних органів, громадськості, що займаютьсяпитаннями попередження насильства в сім’ї, у ході яких розширити діапазон знаньз питань насильства у сім’ї, зокрема в з’ясуванні витоків та коренів явища,його психологічних аспектів, характеру та динаміки взаємовідносин між насильникомта жертвою, впливу сімейного насильства на психіку дітей, соціальний портретявища тощо, що у свою чергу дозволить ефективніше протидіяти сімейномунасильству;
–          забезпечитиоперативне перекриття місць масового перебування дорослих та молоді (кафе,бари, казино, нічні клуби, дискотеки, Інтернет-клуби тощо);
–          активізуватироботу щодо оперативно-профілактичних відпрацювань навчальних закладів та місцьконцентрації неповнолітніх з метою запобігання розповсюдженню наркотичнихзасобів та психотропних речовин в підлітковому та молодіжному середовищі;
–          встановленнята ліквідація каналів надходження наркотиків до неповнолітніх, а також причинта умов, які цьому сприяють; спільно з головами місцевих органів виконавчоївлади та органів місцевого самоврядування вирішити питання про виділенняпрацівникам КМСН на території обслуговування приміщень для проведенняпрофілактичної роботи з неповнолітніми й прийому громадян, облаштуванняприміщень необхідним майном і комп’ютерною технікою;
–          чіткерозмежування функцій організацій, установ, служб та відомств, які співпрацюютьз міліцією в галузі подолання підліткової злочинності та визначення конкретногокінцевого результату т для них;
–          спільно ззацікавленими відомствами запровадити дієвий контроль за умовами праці дітей напідприємствах різних форм власності, особливо в сільській місцевості, виявленняфактів залучення дітей до протиправної діяльності, коли робота може зашкодитифізичному чи психічному стану дитини;
–          покращитирівень право освітньої роботи в навчальних закладах, проводити роботу щодороз’яснення неповнолітнім їхніх прав, у т. Ч. Стосовно звернень до відповіднихорганів та установ з питань порушення їхніх прав та свобод, учинення злочинів,насильства та інших протиправних дій стосовно них;
–          активізаціяпропаганди здорового способу життя;
–          заборонитипропаганду алкогольних напоїв, тютюнових виробів на телебаченні, центральних таособливо молодіжних виданнях засобів масової інформації (газет, журналів тощо);
–          переглянутидоцільність надання дозволів на розповсюдження кіно- та відео продукції,комп’ютерних програм, які містять елементи та пропагують жорстокість,насильство, антагонізм, інші негативні прояви в молодіжному середовищі;
–          обмеженнячасу перебування дітей у розважальних закладах;
–          заборонадопуску до гральних автоматів дітей до 16 років;
–          цільовефінансування МВС на профілактичну роботу;
–          запровадитижорсткий контроль за використанням коштів на програми профілактики підлітковоїзлочинності та попередження дитячої бездоглядності, зосередити фінансування наконкретних профілактичних заходах, що дають реальні результати;
–          забезпечитидержавні заклади освіти охороною підрозділами Державної служби охорони,передбачити у витратній частині бюджету необхідні кошти для фінансування цихзаходів;
–          вийти зклопотанням до органів суду щодо більш широкого застосування до неповнолітніхпід час розгляду кримінальних справ заходів виховного характеру у виглядінаправлення до шкіл та училищ соціальної реабілітації, а також поміщення доприймальників розподільників для неповнолітніх;
–          створитицентралізовані бази обліку неблагополучних сімей, неповнолітніх, які займаютьсябродяжництвом та жебрацтвом, дітей, які систематично залишають сім’ї танавальні заклади;
–          створитив ОВС єдиний автоматизований банк даних обліку дітей, які схильні до вчиненнязлочинів, правопорушень, заняття бродяжництвом та жебрацтвом;
–          увипадках надходження заяв про розшук неповнолітніх осіб терміново направлятиякісні орієнтування з фотографією до місцевих телерадіокомпаній, «Магнолії- ТВ», інших ЗМІ;
–          з метоюзабезпечення соціального супроводу умовно засуджених неповнолітніх танеповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі, спільно зі службою усправах неповнолітніх на рівні міст та районів створити єдині автоматизованібази даних зазначеної категорії осіб; створити інститут судових вихователів дляконтролю за неповнолітніми, які засуджені до покарання, що не пов’язані зпозбавленням волі; вирішити питання про створення спеціальнихнавчально-виховних закладів інтернатного типу для дітей з девіантноюповедінкою, психічно хворих неповнолітніх;
–          створитимережу центрів медико-соціальної реабілітації неповнолітніх при Міністерствіохорони здоров’я, які повинні забезпечувати лікування неповнолітніх відалкоголізму, наркоманії та токсикоманії;
–          ініціюватиперед органами місцевої влади питання з організації стаціонарних центрів дляреабілітації неповнолітніх осіб, які бажають позбутися наркотичної залежності;
–          обласнимцентрам зайнятості держадміністрацій проводити роботу з працевлаштуваннянеповнолітніх осіб, звільнених з місць позбавлення волі, сприяти їхнійадаптації та роз’яснення соціально-побутових проблем.
3.2Проблемніпитання взаємодії та шляхи їх вирішення
Розглянемоприклад прийому населення дільничним інспектором згідно положення 1220 від 2003р., п. 5.4. Коли громадянин прийшов на прийом начальника дільниці і запитавчого по справі, що не була передана у суд. То ми бачимо, що це не провинадільничного інспектора міліції, а безвідповідальне ставлення підрозділівміліції. Наприклад відділ карного розшуку, який не своєчасно зібрав всюнеобхідну інформацію, а також необхідний матеріал для порушення карної справи іне передав до слідчого відділу, щоб розглянути у по дальшому у суді. І багатотаких прикладів, коли інші підрозділи міліції не дотримуються виконаннязаконодавчих норм. А дільничний інспектор не може одночасно виконувати своюроботу і роботу іншого підрозділу. Якщо виникає якась значна проблема наділянці або у місті, де немає дільничного інспектора, це може бути і крадіжки івбивства. Ми повинні бачити перш за все дільничного інспектора як керівника пороботі з дільницею. Наприклад, вирішення конфліктів між сусідами. Якщодільничний отримав скаргу від сусіда на сусіда, то він має розглянути цю скаргуяк умога швидше, згідно п. 5.6. Відреагувати на неї. А потім відповідно досвоїх обов’язків займатися цією ситуацією. Але це не повинно виходити за межийого компетенції. Якщо він має райони, де панує проституція або наркоманія, вінтеж має повноваження роботи з населенням. Він повинен проводити профілактичнуроботу з населенням, затримувати підозрюваних, вислухати скарги сусідів. Це тежв його компетенції. Присікти самогоноваріння. В наш час це стало дуже поширенеявище. Хоча МВС України і внесла корективи до закону «Про міліцію» нарахунок самогоноваріння. Покаранням розмірами штрафів, але я вважаю це не діє,ні для самогоноварників, ні для наркоманів, ні для проституції. Дуже багато миможемо бачити, де у родинах є батьки п’яниці, які катують своїх дітей, негодують їх, навіть не відвідують ні лікарів, ні дитсадків, ні шкіл. Я вважаю,що треба поновити закон про затримання такої особи і взяття під стражу терміномна 15 діб.
Якщоця робота дільничного не є діючою, тоді треба щоб за даними, які передаєдільничний у інші підрозділи міліції, вони брали це на свій контроль і уподальшому займалися цими справами. Всі ситуації які виникають на дільницяхповинні бути перш за все розглянути дільничними, якщо вони не є великогорозміру проблеми це побутові, громадські правопорушення, або хуліганство. Аякщо це більш масштабніші розміри наприклад крадіжки, вбивства, то це вжепотрібно займатися відповідним підрозділам міліції, які відповідають за такі справи.Треба переглянути п. 6.17.7.
Треба поліпшитизлагодженість щодо профілактичної роботи служби дільничних інспекторів міліціїта кримінальної міліції у справах неповнолітніх із проблемними сім’ями,застосування заходів упливу до батьків, осіб, що їх замінюють, які не виконуютьобов’язків по вихованню дітей.
3.3Удосконалення шляхів підвищення кваліфікації кадрів
Для удосконаленняроботи кадрів на ділянках. Ми можемо розглянути соціальну позицію і пільги якідаються дільничним інспекторам. Перш за все треба переглянути бюджет на цейрік, хоча немає порядку у Раді на рахунок бюджету, але я не згоден з тим, щоміліція як державна структура повинна мати недоліки у цьому питанні. Повиннібути покрашенні пільги для працівників міліції. Тобто заробітна платадільничного інспектора дуже мала для нашого часу, і замала для того обсягуроботи, за яку повинен виконувати і відповідати дільничний. Ось чому останнімчасом стало багато прикладів хабарства і прикриття притонів з проституції,наркопритонів. Також самого самогоноваріння – я вважаю це не потрібно заразробити, покривати ці місця, але і іншого вибору у дільничних немає. Якщоподивиться статистику розкриття злочинів, ми можемо побачити, що рівеньрозкриття низький тому, що інспектор не має можливості жити нормально на своюзарплатню, а ще і годувати родину. Треба переглянути чим забезпечені дільничніінспектори. Вони не мають мобільного зв’язку за рахунок бюджету, не маютьнасправді належного автотранспорту, використовують свій особистий транспорт іпаливо. Не мають комп’ютерних програм, у яких була б спеціалізована програма,яка полегшувала б роботу дільничних. Наприклад введення алфавітних картокможливо було з засобами сучасних технологій, а також робота з інтернет тежпокращувала б роботу дільничних – вони могли б надсилати запити не роблячи цевід руки. Треба організувати курси підвищення кваліфікації інспекторів,додаткове отримання освіти для подальшого росту або отримання роботи у іншомупідрозділі міліції; курси за обміном досвіду. Наприклад, наших інспекторів іінспекторів поліції у Європі. Треба давати додаткові відпустки якщо є малідіти, або зі станом здоров’я, додаткові пільги на житло на сплату комунальнихпослуг, на отримання винагороди за свою плідну роботу.
Це може бути ігрошові винагороди, а також більш важливі призи. Наприклад найкращий дільничнийроку, або найкраща дільниця року. Треба зменшити обсяг дільниці згідно п.6.17.10. і додатково дати іншого дільничного. Також треба проводити спортивнізмагання між дільничними інспекторами або організувати свою команду по футболуабо баскетболу, виїжджати на змагання і отримувати призи за змагання. Такожпроводити перевірки за дільничними інспекторами, вести спостереження за роботоюдільниці. Це покращує роботу дільничних інспекторів, якщо будуть покращенівимоги до їх праці, то і перевірки їх роботи будуть суворішими. Якщо будутьзнайдені недоліки у роботі дільничних, то треба допомогти наприклад начальникомабо старшим дільничним. Але на це треба звертати увагу це не менш важливе ніжпокращення роботи дільничних. Я вважаю, що якщо будуть добрі вимоги роботи то іпотрібність у цієї роботі буде найвищою і найпотрібнішою і тому з цього миможемо сказати, що робота на дільницях буде виконуватись у повному обсязі і збільшим інтересом. І можливо, тоді рівень злочинності у нас буде якомоганижчим. І життя буде кращим.

Висновки
Якщо ознайомитисяз функціональними обов’язками дільничного інспектора, то можна переконатися, щоця категорія співробітників міліції без роботи не залишиться ніколи. Надто важливоюі багатогранною є діяльність дільничних. Розкриття злочинів, профілактикаправопорушень, всебічна правова допомога громадянам, зв’язок з громадськістю — це лише найголовніші напрямки в їхній роботі. Служба дільничних інспекторівміліції є визначальною у наступальному впливі на стан правопорядку. Дільничнийповинен постійно стояти на варті закону та правопорядку, відновлюватисправедливість, забезпечувати людям спокій, упевненість у завтрашньому дні. Цейтернистий шлях вибирають найбільш стійкі та вірні своєму покликанню люди. Самедільничні інспектори міліції найбільше контактують з населенням, відтак,зрозуміло, є своєрідним обличчям всієї міліції. Довіра народу, щира вдячністьгромадян є найвищою оцінкою діяльності дільничних інспекторів міліції. При призначенніна посади дільничних інспекторів міліції, враховуються не тільки ділові якостікандидата, але і його чисто людську характеристику: організаторські здібності,інтелект, уміння спілкуватися з різними категоріями людей, бажаннясамоудосконалюватись. Отже, на даний час сучасний дільничний інспектор міліціїповинен бути універсалом, тобто і детективом, і експертом, і економістом, іпсихологом, а іноді навіть і психіатром — все залежить від ситуації. І тутнемає нічого дивного, адже інколи він є чи не єдиним представником влади длятисяч громадян у сільській місцевості. То хто ж, як не він, має підтримуватизв’язок з населенням, бути, так би мовити, «народним міліціонером»? Та й людиповинні бачити в дільничному партнера, помічника, до якого можна звернутися задопомогою чи порадою.
Сьогодні дороботи дільничного інспектора міліції існують суворі вимоги, як з бокукерівництва міствідділу, так і населення. На першому плані для дільничногоінспектора залишається проведення профілактичної роботи, яка полягає взабезпеченні контролю за такими категоріями громадян, як особи, що перебуваютьпід адміністративним наглядом, раніше судимі, засуджені умовно, які допускаютьнасильство в сім’ї, батьки, що негативно впливають на виховання дітей,п’яниці, наркомани, психічно хворі люди, тобто ті, від яких можна щохвилиничекати «сюрпризів». Відрадно, що в умовах плинності кадрів, недофінансуванняматеріально-технічних потреб дільничні інспектори міліції розкривають злочинизагальнокримінальної спрямованості. Слід також вказати, що нині значнопідвищилася роль дільничних інспекторів в попередженні злочинів в сферіекономіки, боротьби з нелегальною міграцією тощо. Але, як би там не було,головне для дільничного – жити повсякденними турботами людей.
Можна зазначити,що успішна діяльність дільничних інспекторів міліції у розкритті тапрофілактики злочинів безпосередньо залежить від взаємодії з громадськимиорганізаціями та окремими громадянами, від побудови своїх відносин знаселенням, залучення найбільш активних з них до охорони правопорядку.Насамперед це стосується громадських формувань з охорони громадського порядкута ефективної допомоги громадських помічників дільничних в сільській місцевості.На виконання відповідних вказівок та розпоряджень керівництва МВС та ГУМВС Українидільничний інспектор міліції повинен відвідати кожне помешкання громадян, якезнаходиться на території його обслуговування, вручити візитку та заповнитивідповідну картку на домоволодіння з метою повної обізнаності щодо населення,яке в ньому мешкає та надання практичної допомоги особам, які її потребують.Коли всі ми дійсно зрозуміємо, що злочинність можна подолати лише гуртом, щоборотьба з нею не лише справа правоохоронних органів, а й кожної добропорядноїлюдини, тоді нас не лякатимуть ніякі перешкоди на шляху до нормального, гідногожиття.

Список використаних джерел
1.        АнуфриевМ. Кадровый потенциал – гарантия успеха – «Милиция Украины». — К., 2004,№5 — 6
2.        АнуфриевМ. Реформирование органов внутренних дел – «Милиция Украины», — К.,2006. – 125с.
3.        БандуркаО.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід,шляхи удосконалення – Х: “Основа”, 2001. – 398 С.
4.        БандуркаО.М. Адміністративна діяльність. Частина особлива: Підручник.– Харків: Еспада,2000. – 368 с
5.        Бедь В.В.Юридична психологія: Навчальний посібник / В.В. Бедь; Нац. академія внутрішніхсправ України. — К.: Каравела; Львів: Новий Світ-2000, 2002. — 375 с.
6.        МолдаванВ.В. Правоохоронні органи. – К., Юмана, 2003. – 245 c.
7.        Гребеньков,Г.В. Юридична етика: Навчальний посібник; М-во освіти і науки України. — К.:Алерта, 2004. — 209 с.
8.        КондратьєвЯ.Ю. Юридична психологія: Підручник для студ. вуз.; Нац. акад. внутр. справУкраїни. — К.: Вид. Дім “Ін Юре”, 2000. — 351
9.        КондратьєвЯ.Ю.: Суд, правоохоронні та правозахисні органи України, 2002. — 268 с.
10.     Корж В.Криминалистическая характеристика признаков организованных преступныхобразований в сфере экономики / Підприємництво, господарство і право. — 2002. — №4. — С. 96-100
11.     МельникП. Етика взаємовідносин працівників міліції і населення / П. Мельник // Вісникподаткової служби України. — 2003. — №8. — С. 33-37
12.     МорозЛ.І. Розвиток комунікативних умінь у працівників міліції / Л.І. Мороз //Практична психологія та соціальна робота. — 2004. -№12. — С. 51-54
13.     МельникМ.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони ікоментарі: Навчальний посібник. – К.: Атіка, 2000. – 512 с.
14.     МельникМ. Корупційні злочини: сутність і поняття / М. Мельник // Право України. — 2000. — №11. — С. 126-130
15.     МінченкоС. Методологічні аспекти аналізу злочинності в регіоні / С. Мінченко // ПравоУкраїни. — 2001. — №4. — С. 114-117
16.     ПаливодаА.В. Кримінальне право України. Загальна частина: Посібник для підготовки доіспитів. — K.:, 2003. — Вид. 2-е, стереотип.
17.     ТемченкоВ. Психологічні основи теорії та принципи етики працівників міліції / В.Темченко // Право України. — 2002. -№5. — С. 26-28
18.     Тодыка,Ю.Н. Конституция Украины — основной закон государства и общества; Национальнаяюридическая академия; Академия правовых наук. — Х.: Факт, 2001. — 382 с.
19.     ФроловаО.Г. Злочинність і система кримінальних покарань (соціальні, правові такримінологічні проблеми й шляхи їх вирішення за допомогою логіко-математичнихметодів): Навч. посіб. для студ. вуз. — К.: АртЕк, 2002. — 205
20.     ШакунВ.І. Суспільство і злочинність. — К.: Атіка, 2003. — 782, с.
21.     Судові таправоохоронні органи України: Навч. посіб. Для студ. вищ. навч. закл. / А.П.Гель, Г.С. Семаков. – К.: МАУП, 2004. – 272 с
22.     Адміністративнадіяльність органів внутрішніх справ: загальна частина: пудручник //авт. кол.(Ю.І. Римаренко, Є.І. Моісеєв. — К.: КНТ, 2008. — 816 с.
23.     Адміністративнадіяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під загальноюредакцією І.П. Голосніченка, Я.Ю. Кондратьєва. – К.: УАВС, 2002. – 177 с.
24.     ЧетвериковВ.С., Четвериков В.В. Основы управления в органах внутренних дел: Учебноепособие. – М., Новый Юрист, 2006
25.     Кримінологія:Загальна та Особлива частини: [Підручник для студентів юрид. спец. вищ. навч.закладів] І.М. Даньшин, В.В. Голіна; За ред. проф. І.М. Даньшина. — Харків:Право, 2003. — 352 с
26.     Суд,правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб. / B.C. Ковальський(керівник авт. колективу), В.Т. Білоус, С.Е. Демський та ін.; Відп. ред. Я.Кондратьєв. — К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320 с.
27.     КонституціяУкраїни. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. –К., 1996. – 78 с.
28.     ЗаконУкраїни від 20 грудня 1990 р. “Про міліцію” // Відомості Верховної РадиУкраїни. – 1991. – №4. – Ст. 20. (з наступними змінами та доповненнями).
29.     Закон«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо місцевоїміліції» 1577-IV від 04.03.2004
30.     ЗаконУкраїни від 18 лютого 1992р. “Про оперативно-розшукову діяльність” // ВідомостіВерховної Ради України. – 1992. – №22. – Ст. 303 (з наступними змінами тадоповненнями).
31.     ЗаконУкраїни від 26 березня 1992 р. “Про внутрішні війська МВС України” // ВідомостіВерховної Ради України. – 1992. – №29. – Ст. 397.
32.     Наказ09.03.2004 №3/235 «Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодіїуправлінь (відділів) у справах сім’ї та молоді, служб у справах неповнолітніх,центрів соціальних служб для молоді та органів внутрішніх справ з питаньздійснення заходів з попередження насильства в сім’ї». Зареєстровано вМіністерстві юстиції України 30 березня 2004 р. за №399/8998
33.     Наказ№1212 від 20.10.2003«Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції всистемі Міністерства внутрішніх справ України». Зареєстровано вМіністерстві юстиції України 11 листопада 2003 р.за №1031/8352
34.     Статутпатрульно-постової служби міліції України згідно з Наказом МВС №1009 від06.09.2004
35.     ПавловськийМ. Витоки корупції та організованої злочинності — у хибній ідеології реформ/ МПавловський // Віче. — 2002. — №9. — С. 3-17
36.     Аналізстану злочинності в Україні за 2005 рік та прогноз на 2006 рік: Аналітичнийогляд / Ред. Я.Ю. Кондратьєв; М-во внутр. справ України, Нац. акад. внутр.справ України, НДІ проблем боротьби зі злочинністю. — Київ, 2007. — 23 с.
37.     Литвак О.Про причини зростання злочинності та умови, що цьому сприяють: Деякіконцептуальні положення / О Литвак // Віче. — 2001. -№11. — С. 57-65
38.     ДаньшинІ. Організована злочинність: (поняття, кримінологічна характеристика, чинники,шляхи протидії)/ І. Даньшин // Вісник Академії правових наук Україні. — 2005.-№1. — С. 100-110
39.     Кримінальнавідповідальність неповнолітніх: Правове виховання учнів // Позакласний час. — 2005.- №3-4. — С. 105-106
40.     Голіна В.Рецедивна злочинність в України: причини та попередження / В. Голіна // ВісникАкадемії правових наук України. — 2004. -№1. — С. 189-196
41.     СалковЕ.В. Маргинальность и преступность / Е.В. Салков // Социологическиеисследования. — 2000. — №4. — С. 43-47
42.     Молодь таміліція: Правове виховання учнів // Позакласний час. — 2005.- №3-4. — С.102-103
43.     КузьмічовВ. Нові види злочинної діяльності: їх аналіз / В. Кузьмічов // Право України. — 2000. -№10. — С. 110-112
44.     МельникМ. Корупційні злочини: сутність і поняття / М. Мельник // Право України. — 2000.- №11. — С. 126-130
45.     РоманковЛ. Организованная преступность: откуда она у нас взялась и что с ней делать? /Л. Романков // Звезда. — 2001. — №3. — С. 182-187
46.     ВолобуєвА. Про деякі стандарти злочинної поведінки в технології організованоїекономічної злочинності/ А.Волобуєв // Вісник Академії правових наук України. — 2001. -№1. — С. 175-181
47.     МінченкоС. Методологічні аспекти аналізу злочинності в регіоні/ С. Мінченко // ПравоУкраїни. — 2001. — №4. — С. 114-117
48.     Корж В.Криминалистическая характеристика признаков организованных преступныхобразований в сфере экономики/ В. Корж // Підприємництво, господарство і право.- 2002. — №4. — С. 96-100
49.     СахароваО.Б. Основні причини та умови, що детермінують вчинення злочинів на ринкуцінних паперів в Україні. Науковий вісник Національної академії внутрішніхсправ України. — 2002. — №5. — С. 66
50.     Бова А.В.Інституційні ознаки організованої злочинності та її соціальна основа. Соціальнапсихологія. — 2004. -№5. — С. 48-59
51.     ОмельченкоО. Про злочини і покарання, або чому діти в Україні так часто порушують закони.Освіта України. — 2005. — 5 липня. — С. 6
52.     wsww.mvs.gov.ua – Міністерство внутрішніх справУкраїни

Додаток1
Міністерствовнутрішніх справ України
___________________________________________________________
 (назва міськ-,райоргану внутрішніх справ)
___________________________________________________________
 (назва ГУМВС,УМВС)
___________________________________________________________
 дільничний пунктміліції N __________
ЖУРНАЛ
реєстраціївідгуків та пропозицій громадян
Почато”__” ______ 200_ р.
Закінчено”__” _____ 200_ р.
ПРАВИЛА
видачі,збереження, ведення і здавання журналу реєстрації відгуків та пропозиційгромадян
1.Журнал реєстрації відгуків та пропозицій громадян заводиться для вивчення думкинаселення, обслуговуваного дільничними інспекторами даного дільничного пунктуміліції, думки про роботу як дільничного пункту міліції в цілому, так і кожногодільничного інспектора окремо.
2.Журнал реєструється в секретаріаті органу внутрішніх справ і видається старшомудільничному (або дільничному) інспектору під підпис. Аркуші журналу повиннібути пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою органу внутрішніх справ.
3.Журнал розміщується на стенді наочної агітації, розташованому на стіні вкоридорі (холі) дільничного пункту міліції.
4.При переведенні на інший дільничний пункт міліції, іншу посаду, а також призвільненні старшого дільничного (або дільничного) інспектора, що ранішеотримували журнал, він здається в секретаріат (канцелярію) органу внутрішніхсправ. Призначений дільничний інспектор одержує журнал під підпис.
5.Після закінчення терміну дії журналу, його пошкодження або неможливостіподальшого ведення він здається в секретаріат органу внутрішніх справ ізнищується у встановленому порядку.
6. Ззаписами, зробленими в журналі, ознайомлюються начальник органу внутрішніхсправ, начальник міліції громадської безпеки — щоквартально, начальниквідділу (відділення) дільничних інспекторів міліції — щомісяця, старшийдільничний інспектор — щодекадно.
 
ВIДГУКИТА ПРОПОЗИЦIЇ ГРОМАДЯН
(указуютьсядата і час запису, прізвище й адреса
громадянина,зміст відгуку та пропозиції)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
ВIДМIТКИ ПРОПЕРЕВIРКУ ЖУРНАЛУ РЕЄСТРАЦIЇ ВIДГУКIВ ТА ПРОПОЗИЦIЙ ГРОМАДЯН (указуються дата ічас перевірки, посада, спеціальне звання, прізвище, ініціали того, хтоперевіряє, результати перевірки і пропозиції щодо усунення недоліків)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________Додаток 2 до п.6.11 Положення
Міністерствовнутрішніх справ України
______________________________________________________
 (назва міськ-,райоргану внутрішніх справ)
______________________________________________________
 (назва ГУМВС,УМВС)
дільничний пунктміліції N _________
РОБОЧИЙЗОШИТ
дільничногоінспектора міліції
_____________________________________________________
(спеціальнезвання, прізвище та ініціали)
Почато “__”_______ 200_ р.
Закінчено”__” _____ 200_ р.
ПРАВИЛА
видачі,збереження, ведення і здавання робочого зошита дільничного інспектора міліції
1.Робочий зошит дільничного інспектора міліції заводиться терміном на один рікдля планування заходів, накопичування і вивчення інформації про станоперативної ситуації на адміністративній дільниці.
2.Зошит реєструється в секретаріаті (канцелярії) органу внутрішніх справ івидається дільничному інспектору під підпис. Аркуші робочого зошита повиннібути пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою органу внутрішніх справ.
3.Зошит зберігається в робочому портфелі, папці дільничного інспектора міліції іпід час несення служби завжди знаходиться в нього.
4. Узошиті забороняється робити записи, не пов’язані із службовою діяльністю.
5.При складанні плану роботи забороняється перенесення у нього аналогічнихпунктів з попереднього плану без дозволу керівника.
6. Уразі закінчення терміну дії зошита, його пошкодження або неможливостіподальшого ведення, а також при звільненні з посади дільничного інспектора вінздається в секретаріат (канцелярію) органу внутрішніх справ і знищується увстановленому порядку.
7.Порядок ведення зошита перевіряється начальником органу внутрішніх справ абоначальником міліції громадської безпеки один раз на квартал, начальникомвідділу дільничних інспекторів міліції — щомісячно, старшим дільничнимінспектором міліції — щодекадно. Про результати перевірки зошита в ньомуробиться відповідний запис.
ЗАТВЕРДЖУЮ
(посада, звання,ініціали,
прізвищекерівника )
____ ___________200_ р.
(Лицьовийбік)
 
ПЛАНРОБОТИ
на_______________________ 200_ р.
(місяць)
1.Iнформація про вчинені злочини, правопорушення, облік транспортних засобів,номерних речей, що перебувають у розшуку:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
2.Iнша інформація:
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
_________________________________________________________________
Нааркушах проставляється друкарським способом дата, наприклад: на лицьовомубоці — 1 січня 2003 року, на зворотному боці — 2 січня 2003 року ітак далі.
ВIДМIТКИ ПРО ПЕРЕВIРКУ РОБОЧОГО ЗОШИТА
(указуються датаі час перевірки, посада, звання і прізвище того, хто перевіряє, результатиперевірки і пропозиції щодо усунення недоліків)
Додаток 3 до п.6.13 Положення
ПАСПОРТ
дільниці N __________
_________________________________________________
(назва міськ-, райоргану внутрішніхсправ)
Почато”____”__________ 200__ р.
Закінчено”____”_______ 200__ р.
Друкується навнутрішньому боці обкладинки
ПРАВИЛА
ВЕДЕННЯТА ЗБЕРIГАННЯ ПАСПОРТА ДIЛЬНИЦI
1.Паспорт на дільницю заводиться для накопичування інформації просоціально-економічні, демографічні та інші особливості дільниці, станзлочинності і громадського порядку, наявність патрульно-постових нарядів ігромадських формувань, які беруть участь в охороні громадського порядку,профілактиці правопорушень та боротьбі із злочинністю, показники роботидільничного інспектора, інші відомості.
2.Вищевказану інформацію дільничний інспектор одержує в ході роботи та вивченнязакріпленої за ним дільниці, особистого спілкування з населенням, а також упідрозділах міськ-, райоргану внутрішніх справ, державних органах і громадськихорганізаціях.
3.Цей паспорт реєструється в секретаріаті (канцелярії)
міськ-, райорганувнутрішніх справ, видається дільничному інспектору під його підпис ізберігається безпосередньо в нього. Записи в паспорті ведуться авторучкою (увипадках, спеціально обумовлених, — олівцем), чітко й акуратно.
4. Призміні межі дільниці оформляється новий паспорт на неї, у який переноситьсяінформація, що стосується новоствореної дільниці, раніше заведений паспортздається до секретаріату (канцелярії) міськ-, райоргану внутрішніх справ ізнищується у встановленому порядку.
5.Порядок ведення паспорта на дільницю перевіряється начальником міськ-,райоргану внутрішніх справ чи його заступниками раз на півріччя, а начальникомвідділу (відділення) з керівництва дільничними інспекторами міліції —щоквартально.
ВIДОМОСТI про рухпаспорта дільниці№ Звання, прізвище, ім’я та по батькові (старшого) дільничного інспектора Дата заведення (приймання) паспорта на дільницю Дата здавання паспорта на дільницю до секретаріату міськ-, райоргану внутрішніх справ … … … …
ЗМIСТПАСПОРТА ДIЛЬНИЦI
1.Характеристика дільниці
1.1План дільниці.
1.2Відомості, що характеризують дільницю.
1.3Підприємства, організації, установи, сільськогосподарські підприємства, готелі,санаторії, кінотеатри, навчальні заклади, установи житлово-комунальногогосподарства.
1.4Підприємства торгівлі і громадського харчування.
1.5Гуртожитки.
1.6Об’єкти дозвільної системи.
1.7Списки осіб, які мають в особистому користуванні вогнепальну зброю.
1.8Списки власників автомашин і мотоциклів з числа осіб, узятих на профілактичнийоблік.
1.9Список іноземних громадян та осіб без громадянства, які проживають на дільниціпостійно.
2.Патрульно-постові наряди міліції та громадські формування, які беруть участь вохороні громадського порядку, профілактиці правопорушень і боротьбі іззлочинністю
2.1Патрульно-постові наряди міліції, які беруть участь в охороні громадськогопорядку на території дільниці.
2.2Позаштатні працівники міліції.
2.3Громадські пункти охорони порядку.
2.4Громадські формування (асоціації дружинників, загони самозахисту і сприянняміліції, інші громадські формування з охорони громадського порядку).
3.Показники роботи дільничного інспектора
3.1Основні показники роботи дільничного інспектора міліції.
3.2Облік злочинів, які були вчинені на дільниці.
3.3Облік осіб, які проживають на дільниці і вчинили злочини.
4.Відмітки про перевірку паспорта на дільницю
1.Характеристика дільниці
1.1 Пландільниці (зберігається у конверті, який знаходиться в паспорті на дільницю):
Порядок складанняплану
Пландільниці складається на окремому аркуші (масштаб визначається залежно відрозмірів дільниці). Для позначення об’єктів на плані використовуютьсязагальноприйняті топографічні знаки.
Наплан наносяться:
— уміській місцевості — межа території дільниці, проспекти, вулиці, провулки,житлові будинки (з указівкою номера), підприємства, установи, навчальнізаклади, місця відпочинку населення і т.п.;
— усільській місцевості — межа території населених пунктів, які межують здільницею і населеними пунктами, розташованими на її території, у кожномунаселеному пункті за необхідності позначаються вулиці і розміщені на нихбудинки, державні і громадські організації, у обов’язковому порядку вказуютьсядорожні шляхи, які з’єднують населені пункти.
Наплан можуть наноситись інші об’єкти, які складають особливості дільниці істановлять інтерес у питаннях організації охорони громадського порядку іборотьби із злочинністю.
1.2Відомості, які характеризують дільницю:№ Основні характеризуючі дані За станом на: 1 Територія дільниці (кв.км) 2 Житлові будівлі (усього) 2.1 У тому числі: 2.2 Iндивідуальні будинки 2.3 Квартири 4 Гуртожитки 5 Проживає населення (усього) 6 На території дільниці розміщено: 6.1 Промислових підприємств 6.2 Об’єктів дозвільної системи 6.3 Об’єктів торгівлі 6.4 Об’єктів торгівлі спиртними напоями 6.5 Відділень банків, поштових відділень Лікарень, поліклінік, медпунктів, аптек Автостоянок, гаражних кооперативів
1.3Підприємства, організації, установи, КСП, готелі, санаторії, кінотеатри,навчальні заклади, установи житлово-комунального господарства:
1.4Підприємства торгівлі і харчування, бази, склади:
1.5Гуртожитки:
1.6Об’єкти дозвільної системи:
1.7Список осіб, які мають в особистому користуванні вогнепальну зброю:
1.8Список власників автомашин і мотоциклів з числа осіб, узятих на профілактичнийоблік:
1.9Список іноземних громадян і осіб без громадянства, які проживають на дільниціпостійно:
2. Патрульно-постові наряди міліції і громадські формування, які берутьучасть в охороні громадського порядку, профілактиці правопорушень і боротьбі іззлочинністю
2.1Патрульно-постові наряди міліції, які беруть участь в охороні громадськогопорядку на території дільниці:
2.2Позаштатні працівники міліції:
2.3Громадські пункти охорони порядку (асоціації дружинників, загони самозахисту ісприяння міліції, інші громадські формування з охорони громадського порядку):
2.4Товариські суди та інші громадські організації:
3. Показники роботи дільничного інспектора
3.1.Основні показники роботи дільничного інспектора міліції:
№
Показники роботи
Рік
1 кв.
2 кв.
3 кв.
4 кв. 1 Узято раніше судимих під адміністративний нагляд за ініціативою дільничного інспектора 2 Встановлено осіб, які знаходились у розшуку 3 Винесено офіційних застережень особам, які вчиняють насильство в сім’ї 4 Поставлено на облік осіб, які 5 Виявлено злочинів економічної спрямованості за ініціативою дільничного інспектора 6 Розкрито злочинів загальнокримінальної спрямованості: — за участю дільничного інспектора — особисто дільничним інспектором 7 Перебуває на обліку осіб — звільнених з місць позбавлення волі, які відбули покарання за умисний злочин і в яких судимість не знято або не погашено у встановленому законом порядку — засуджених за вчинення злочинів, виконання вироку щодо яких не пов’язано із позбавленням волі — які визнані в установленому порядку хронічними алкоголіками або зловживають спиртними напоями і на ґрунті пияцтва систематично допускають порушення громадського порядку — які вчиняють насильство в сім’ї після винесення їм офіційного застереження про неприпустимість протиправної поведінки — які були визнані в установленому порядку наркоманами, токсикоманами або вживають наркотичні засоби чи психотропні речовини без призначення лікаря — психічно хворих, які є суспільно небезпечними і перебувають на спеціальному обліку в закладах охорони здоров’я — неповнолітніх правопорушників стосовно яких здійснюється профілактична робота підрозділами кримінальної міліції у справах неповнолітніх 8 Розглянуто звернень громадян 9 Розглянуто повідомлень про злочини (усього), у т.ч. пов’язані з насильством у сім’ї Iз загальної кількості повідомлень: — відмовлено в порушенні кримінальної справи — надіслано до суду за протокольною формою — передано за підслідністю 10 Складено протоколів про адміністративні правопорушення (усього), у т.ч. за: — порушення антиалкогольного законодавства — дрібне хуліганство — за вчинення насильства в сім’ї — порушення правил торгівлі — порушення правил дозвільної системи — порушення іноземцями правил перебування в Україні — порушення адміністративного нагляду
3.2Облік злочинів, які були вчинені на дільниці№ Статті КК, номер кримінальної справи коли і ким порушена Дата, час і коротка фабула вчиненого злочину ПІБ, рік народження особи, яка вчинила злочин, місце проживання і роботи Які правопорушення скоювала особа до вчинення злочину Відмітки про роботу, яку виконав дільничний інспектор
3.3Облік осіб, які проживають на дільниці і вчинили злочини№ ПІБ, рік народження особи, яка вчинила злочин, місце проживання і роботи Дата вчинення злочину, стаття КК Місце вчинення злочину Чи перебувала особа, яка вчинила злочин на профілактичному обліку Міра покарання … … … … … …
4. Відмітки про перевірку паспорта на дільницю
 № Посада, звання особи, яка перевіряє паспорт на дільницю Результати перевірки … … …
Додаток 4 до п.6.15 Положення
Міністерствовнутрішніх справ України
_______________________________________________________
(назва міськ-,райоргану внутрішніх справ)
_______________________________________________________
(назва ГУМВС,УМВС)
дільничний пунктміліції N _____________
ЖУРНАЛ
облікуособистого приймання громадян
дільничним(старшим дільничним) інспектором міліції
___________________________________________________
(спеціальнезвання, прізвище, ініціали)
Почато “_____”_________________р.
Закінчено”_____”_______________ р.
ПРАВИЛА
видачі, ведення, зберігання таздавання журналу обліку особистого приймання громадян дільничним інспекторомміліції
1.Журнал звернень та приймання громадян реєструється в секретаріаті міськ-,райоргану внутрішніх справ і видається дільничному інспектору за його підписомі зберігається безпосередньо в нього.
2.При переведенні з адміністративної дільниці дільничний інспектор здає журнал усекретаріат.
3.Журнал зберігається в металевій шафі (сейфі) у службовому приміщеннідільничного інспектора.
4.Записи в журналі ведуться чітко і акуратно. При отриманні заяви (повідомлення)громадян про вчинений злочин, іншої нетаємної інформації, яка становитьоперативний інтерес, дільничний інспектор заносить її до журналу.
Приприбутті до міськ-, райоргану дільничний інспектор негайно доповідаєкерівництву органу і залежно від змісту заяви (повідомлення) реєструє її доКОЗП або в секретаріаті. Зазначені заяви повинні бути зареєстровані протягомдоби.
5. Уразі закінчення строку дії журналу, його пошкодження і неможливості подальшоговедення оформляється новий журнал. Раніше заведений журнал здається в секретаріатміськ-, райоргану і знищується в установленому порядку.
6.Порядок ведення журналу перевіряється начальником міськ-, райоргану та йогозаступником — начальником міліції громадської безпеки не рідше одного разуна півріччя, начальником відділу (відділення) дільничних інспекторівміліції — щоквартально. Про результати перевірок журналу в ньому робитьсявідповідний запис.
ВIДМIТКИ
про перевіркужурналу обліку особистого приймання громадян дільничним інспектором міліції
——————————————————————
(указуються датаі час перевірки, посада, спеціальне
звання,прізвище та ініціали перевіряльників, результати
перевірки тапропозиції щодо усунення недоліків)
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________

Додаток5 до п.6.16Положення
ПОРЯДОК
проведенняпоквартирного (подвірного) обходу
Дільничнийінспектор міліції, що здійснює поквартирний, подвірний обхід помешканьгромадян, повинен:
1.Установити та занести до журналу обліку будинків з обов’язковою вказівкою датиобходу:
1.1Прізвище, ім’я та по батькові, дата і місце народження.
1.2Домашній телефон.
1.3Паспортні дані (серія, номер, дата, ОВС, що видав, адреса постійноїреєстрації).
1.4Місце роботи, навчання, посада, адреса, робочий телефон.
1.5Наявність судимості (дата, стаття ___ КК України, установи, де відбувавпокарання, дата звільнення).
1.6Перебування на обліку в диспансері (психоневрологічному, наркологічному,туберкульозному).
1.7Перебування на профілактичному обліку в органах внутрішніх справ (категорія).
1.8Наявність у особистому користуванні вогнепальної (нарізної, гладкоствольної),газової зброї (марка, модель, калібр, умови зберігання, номер дозволу, ліцензіїна зберігання та носіння). Дата видачі, яким органом внутрішніх справ видано,дата закінчення дії — продовження ліцензії, дозволу.
1.9Наявність у особистому користуванні автомототранспорту (марка, модель, колір,державний реєстраційний номер, місце стоянки).
2.З’ясовувати:
2.1Відомості про мешканців інших квартир, будинків, що підлягають, на думкуопитуваного, контролю з боку міліції.
2.2Відомості про місця можливого збору криміногенного елементу (горища, підвали,притони тощо).
2.3Відомості про осіб, від яких можна очікувати вчинення правопорушень, з метоюпроведення з останніми профілактичної роботи.
3.Проводити роз’яснювальну роботу з мешканцями будинків про правомірні способизахисту життя, здоров’я, майна від протиправних зазіхань (металеві двері, замкиз “секретом”, установка охоронної сигналізації з виводом на ПЦО та інші).
4.Вручити візитну картку.
Додаток 6 до п.6.16 Положення
Міністерствовнутрішніх справ України
____________________________________________________
(назва міськ-,райоргану внутрішніх справ)
_____________________________________________________
 (назва ГУМВС,УМВС)
дільничний пунктміліції N ______________
ЖУРНАЛ
облікубудинків
дільничного(старшого дільничного) інспектора міліції
_____________________________________________________
(спеціальнезвання, прізвище, ініціали)
Почато”_____”_________________ р.
Закінчено “_____”____________р.№ Характеристика будинку За станом на: 1 Загальна площа, кв.м 2 Житлова площа, кв.м 3 Кількість поверхів 4 Кількість під’їздів 5 Технічна укріпленість (металеві двері, кодовий замок тощо) 6 Наявність консьєржів або іншої охорони 7 Кількість квартир 8 Проживає населення (усього) 8.1 У тому числі дорослих 8.2 Дітей 8.3 Працівників міліції, військовослужбовців 8.4 Позаштатних працівників міліції 8.5 Осіб, які в особистій власності мають нарізну, гладкоствольну мисливську зброю 9 Проживає осіб, які перебувають на(усього) профілактичному обліку 10 Осіб, які перебувають у розшуку
ВIДОМОСТI
промешканців квартири, будинку№ П.I.Б. Дата, місце народження Місце роботи, навчання, посада, телефон Примітка (наявність судимості, перебування на обліках, наявність зброї, транспорту, собаки)
Додаток 7 до п.10.7. Положення
АЛФАВIТНАКАРТКА
облікуособи, стосовно якої здійснюється профілактична робота
1.Прізвище__________________________________________________
2.Iм’я _____________________________________________________
3. Побатькові ______________________________________________
4.Дата народження __________________________________________
5.Місце народження _________________________________________
6.Місце проживання _________________________________________
7.Місце роботи, посада _____________________________________
 (назвапідприємства, адреса, телефон)
_____________________________________________________________
8.Підстава для взяття на облік _____________________________
9.Категорія обліку _________________________________________
_____________________________________________________________
10.Дата взяття на облік ____________________________________
11.Дата зняття з обліку ____________________________________
12.Iнші відомості __________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
Дільничнийінспектор _________________ ______________________
(підпис) (прізвище)
“_____”___________ 200__ р.
Додаток 8 до п.12.9.5 Положення
ЗРАЗОК
бланкапосвідчення позаштатного дільничного інспектора міліції
Бланкпосвідчення позаштатного дільничного інспектора міліції (далі —посвідчення) являє собою картку розміром 100х70 міліметра.
Налицьовому боці посвідчення надруковані слова “Посвідчення позаштатногодільничного інспектора”, а нижче — слова “Позаштатний дільничний інспекторміліції у відповідності до Закону України “Про міліцію” має право вимагати відгромадян та службових осіб неухильного дотримання громадського порядку інегайного припинення правопорушень”.
Лицьовийбік посвідчення зафарбовується: верхня половина — блакитним, нижняполовина — жовтим кольором, а написи наносяться чорним кольором(схематична діаграма додається).
Назворотному боці посвідчення зазначаються міськрайорган внутрішніх справ, щойого видав, номер посвідчення, прізвище, ім’я та по батькові пред’явника, датавидачі і термін дії посвідчення, а також відводиться місце для фотокарткиособи, якій воно оформляється (схематична діаграма додається).
Достовірністьзаписів у посвідченні засвідчується підписом посадової особи та печаткоюоргану, що його видав.
Длязахисту внесеної до посвідчення інформації може використовуватися прозораплівка для холодного або гарячого ламінування.