Людина – це істота, здатна до праці, соціально культурно зумовленого споживання та спілкування з іншими людьми, свідомої діяльності.
Людина-це суб’єкт та історичний результат культури.
Спілкування – це “процес взаємозв’язку і взаємо дії суспільних об’єктів (класів груп осіб) у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією,
здібностями, уміннями, навичками, а також результатами діяльності” .
Особистості як суб’єктивна соціальних відносин
і свідомої діяльності, як “персоніфіковану соціальну діяльність”. Стійка
суспільність соціально значущих рис, що характеризують індивіда як представника
певної соціальності або суспільства.
Індивід – (від лат. Individuum – неділиме) – це одиночний представник людського роду, соціальної групи, окрема людина, особа.
Смерть – трактує ця біологічно, тобто як “природний кінець будь якої живої
істоти”, “припинення життєдіяльності організму, яке виражає у припиненні нормального обміну речовини між організмом і зовнішнім середовищем”
Свобода людини – це здатність людини діяти відповідно до своїх інтересів і цілей, спираючи на пізнання об’єктивної необхідності, можливість
самостійно пробити вибір, приймати рішення і втілювати його у життя.
Відповідальність – це соціально філософська категорія, яка, відображає особливі соціальні та морально правові відносини особистості та
інших соціальних суб’єктів один що до одного та щодо суспільства (людства в цілому), які характеризуються виконанням свого морального обов’язку і правових
норм.
Поняття світу Космос, Всесвіт, Буття, Матерія, Субстанція.
Матерія – це Філософська категорія для визначення об’єктивної реальності, що дана людині у її відчуттях, яка копіюється,
відображається нашими відчуттями, існуючи незалежно від них.
Рух – трактується як всяка взаємодія, яка в свою чергу визначається як процес їх
впливу один на одного, в наслідок чого відбувається як збереження, так і різноманітні зміни станів, властивостей, структурі, функцій тощо він має
об’єктивний і всезагальний характер. 1) розвиток в рамках однієї форми руху матерії 2) розвиток за якого
відбувається перехід від однієї форми руху матерії, від одного рівня в її структурної організації до іншої, більш високої.
Прогрес – це така зміна властивостей якої-небудь системи, за якої відбувається
збільшення функціональних властивостей, підвищення ефективності функціонування, збільшується незалежність існування від впливу зовнішніх факторів.
Регресивні зміни – це зворотній процес. Регресивними явищами визнаються ті, за яких відбувається
деградація, зниження рівня організованості та ефективності функціонування, втрачається здатність до здійснення того, що було можливим
Єдність світу – виражена також і в тому, що у нього загальний спосіб існування та форми буття. Світ є єдиним, оскільки йому притаманні єдині
закони.
Простір – це невіддільна від матерії загальна форма буття, що виражає його структурність диференційованість та взаємодію елементів.
Час – це загальна форма буття, що виражає
тривалість процесів взаємодії та послідовність зміни його станів.
Мова – це знакова система будь якої
матеріальної природи, що виконує пізнавальну, комунікативну та номінативну
функцію.
Властивості свідомості: 1 Свідомості притаманна властивість універсальності відображення. 2 Свідомості притаманна людини властива
об’єктивність відображення. 3 Свідомості має властивість предметності. 4 Свідомість має властивість ставити мету. 5 Свідомість має властивість активності.
6 Свідомість – це передусім суспільний продукт. 7 Свідомість має знаряддя.
Суспільна ідеологія чи просто ідеологія – це система поглядів та ідей, у яких
усвідомлюються й оцінюється ставлення людей до дійсності одне до одного, соціальні проблеми та
конфлікти. А також містять цілі програми соціальної діяльності, спрямованої на закріплення чи зміну розвиток цих суспільних відносин.
Суспільна психологія – це сукупність соціально психологічних явищ і процесів, виражена у почуттях, настроях стереотипах, думці великих гру людей.