Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливості Курчицького родовища гранітів в Житомирській області

Київськийнаціональний університет імені Тараса Шевченка
Геологічнийфакультет
Кафедрагеології родовищ корисних копалин
Кваліфікаційнаробота бакалавра
натему: «Геологічна будова, мінералогічні та технологічні особливостіКурчицького родовища гранітів в Житомирській області»
Студент:
Фокіна Т.О.
Науковий керівник:
доц. Грінченко О.В.
Київ- 2008 рік

Зміст
Вступ
Загальна частина:
1. Загальні дані про родовище
2. Історія геологічноївивченості району робіт
3. Геологічна будова районуробіт
Спеціальна частина:
4. Якісна і технологічнахарактеристика корисної копалини
5. Попутні корисні копалини іцінні компоненти
6. Гірничотехнічні умовиексплуатації
7. Петрографічний опис порід
8. Результати фізико-механічних досліджень
Висновки
Література

Вступ
Матеріали длявиконання дипломної роботи були надані Геоінформом звіт № 42440 «Курчицькеродовище гранітів в Житомирській області».
Курчицькеродовище гранітів розташоване в Новоград-Волинському районі Житомирськоїобласті на двох ділянках.
Родовищерозташоване в межах північно-західної околиці Українського кристалічногомасиву.
Родовище складенечетвертинними (ґрунт, суглинок, пісок), докембрійськими (граніт) породами.
У геоструктурномувідношенні територія району розташована в межах північно-західної околиціУкраїнського кристалічного масиву. У геологічній будові родовища беруть участьдокембрійські кристалічні породи, що залягають під малопотужною осадовоютовщею, головним чином, четвертинного віку.
Осадові утвореннядочетвертинного віку мають обмежене розповсюдження. Вони збереглися від розмивув неглибоких депресіях кристалічного ложа і в місцях різкого зануреннядокембрійських порід, тобто на схилах кристалічного масиву. Четвертиннівідклади мають повсюдне розповсюдження і утворюють зандровий покрив всієїПоліської низовини.
Безпосередньо докорисних копалин Курчицького родовища відносяться — як свіжі так і зачепленівивітрюванням граніти.
До порідпокрівельних – потужність яких може сягати близько 2,5 м – віднесені вивітріліграніти і відклади четвертинного віку, що представлені ґрунтовим шаром,суглинками та пісками.
Автором даноїдипломної роботи було проаналізовано загальні дані про район робіт по різнимджерелам, описано 23 шліфи, додано

Загальна частина
1. Загальні даніпро родовище
Родовищерозташоване в межах північно-західної окраїни Українського кристалічногомасиву. Родовище складене четвертинними (ґрунт, суглинок, пісок),докембрійськими (граніт) породами. Корисною копалиною є граніти свіжі ізачеплені вивітрюванням загальною середньою потужністю 29,04 м, загальна середняпотужність покрівлі 1,98 м. Максимальний приток води в кар’єр на кінець виробкиродовища складає 23,5 м3/час. Запаси категорії А, підрахованіметодом середньоарифметичного по 3 геологічним блокам в кількості 498 тис. м3свіжих і 23 тис. м3 зачеплених вивітрюванням.
В геологічнійбудові родовища беруть участь докембрійські кристалічні породи, які залягаютьпід малопотужною осадовою товщею, головним чином, четвертинного віку.
Виявлені запасигранітів на Курчицькому родовищі підраховані по двох ділянках. По першійділянці родовища запаси підраховані по категорії А до умовної позначки +27 м вкількості 236 тис. м3 свіжих гранітів і 16 тис. м3гранітів зачеплених вивітрюванням. По другій ділянці родовища запасипідраховані по категорії А до умовної позначки +21 м в кількості 262 тис. м3свіжих гранітів і 7 тис. м3 зачеплених вивітрюванням. По двохділянках підраховано 498 тис. м3 гранітів і 23 тис. м3гранітів зачеплених вивітрюванням.
Ці запаси можутьзабезпечити роботу довбильно-сортувального цеху річною продуктивністю щебеню 20тис. Якість корисної копалини по обох ділянках відповідає вимогам ГОСТу 8267-75на щебінь з природного каменя для будівельних робіт і ГОСТ 221-76 на каміньбутовий.
Родовище повинневідпрацьовуватися відкритим способом. Обробка корисної копалини передбачаєтьсягоризонтальними шарами погоризонтно в низхідному порядку. Нарізка новихгоризонтів передбачається через кожних 8-10 метрів.
Друга ділянкаКурчицького родовища раніше розроблялася, тому на ділянці є кар’єр розміром 90на 100 м з 2-ма уступами видобутку відповідно 6 м і 6,2 м, а також однимпокрівельним уступом заввишки 0,6-1,8 м.
Об’ємпокрівельних порід в межах площі підрахованих запасів по 1 ділянці складає 11тис. м3. Відношення об’єму покрівлі до запасів корисної копалини складає:по першій ділянці 1:10, по другій 1:24.
Місцеположення
Курчицькеродовище гранітів розташоване в Новоград-Волинському районі Житомирськоїобласті на двох ділянках.
Географічнікоординати родовища – 50 град. 45 – ПШ, 27 град. 28 – СД від Гринвіча.
Ділянки родовищаіз заходу, півночі і сходу оточені лісом і природних меж не мають. Найближчиминаселеними пунктами до родовища є с. Курчиця на відстані 400-500 м, на південьвід родовища, села Бородниця, Велика Цвіля, Мала Цвіля та ін. З навколишнімиселами родовище зв’язане ґрунтовими дорогами. На відстані 22,5 км на південьпроходить асфальтована дорога, яка сполучає Новоград –Волинський і м. Рівно. Навідстані 6,0 км від родовища проходить шосейна дорога Новоград-Волинський-Городниця. Найближча залізнична станція Городниця знаходиться навідстані 10,5 км до ПЗ від родовища. Районний центр – р. Новоград-волинськийзнаходиться на відстані 30 км від родовища.
Геоморфологія,гідромережа, клімат
Поверхня району єнизовинною, слабкорозчленованою рівниною, що вкрита зандровими пісками,сильнозаболоченою і залісненою. Одноманітність цієї низовини порушуєтьсяневисокими піщаними горбами-дюнами заввишки 2-5 метрів і невисокими грядами(залишками кристалічних порід). Район родовища знаходиться в межах південної окраїниПоліської низовини, що охоплює західну частину Українського кристалічногомасиву. Це накладає різкий відбиток на характер рельєфу і обумовлює своєріднімежі гідрографічної мережі району.
Рельєф поверхніКурчицького родовища є злегка хвилястою пологою поверхнею, нахиленою на південьі південний схід.
В ціломуспостерігається пониження поверхні ділянки на південь. Різниця у позначкахповерхні ділянки робіт складає 17-18 м. Найголовнішими річками району є: Случ,права притока р. Горинь, Уборть, права притока р. Прип’яті. Всі річкимілководі, з широкими заболоченими заплавами і спокійною течією. Виключенням єр. Случ, яка в своїй середній течії має скелясті і обривисті береги. Вода врічках зазвичай має бурий відтінок і абсолютно непридатна для водопостачання,окрім заплавних боліт, безпосередньо пов’язаних з річками. Клімат районупомірно-континентальний з середньорічною температурою повітря +7,7 °С.
▲Курчицькеродовище гранітів
/>

2. Історія геологічноївивченості району робіт
Починаючи зпершої половини 19 століття і по теперішній час ведуться дослідження цьогорайону.
У першій половині19 століття на Подолії і Полинах проводив широкі дослідження Е.Ейхвальд (1830р.). У районі р. Случ він вперше описав сірі біотитові граніти і гнейси, атакож дав свою схему розчленовування кристалічних порід цього району.
У 1831 роціІ.Яновицький розділив кристалічні породи цього району на три формації (віднайбільш стародавніх до молодих).
У другій половині19 ст. і на початку 20 ст. геологічні дослідження прийняли широкий розмах.
К.М.Феофілактов(1851 р.) вивчав геологічну будову по р. Случ, звернув увагу на тісний зв’язоксірих гранітів і гнейсов.
Г.Оссовський –1980 р. видав геологічну карту в масштабі 1:50400.
М.Н.Микдлухо-Маклай(1889 р.) систематизував кристалічні породи в басейні р.р. Случ і Уборть.
У 1978 -1898 р.В. Жилінським складена геологічна карта Волині.
На початку ХХстоліття значна роль у вивченні геології Волині і Полісся належить Геологічномукомітету. До найбільш важливих досліджень цього періоду відносяться численніроботи з геології, геоморфології і гідрогеології П.А.Тутковського (1912-1914р.), а також В.Д.Ласкарєва (1914 р.).
Після 1917 року почалосяпланомірне вивчення Українського кристалічного масиву Інститутом геології АНУРСР і Українським геологічним управлінням.
С.В.Бельский(1925 р.) – петрографічний опис порфірітів і пісковиків.
В.Н.Червинський(1928 р.) – про ефузивні породи Волині.
М.І.Ожигова(1926-1928г.) – геологічна зйомка і стратиграфічна схема докембрію.
М.І.Безборотько(1935-1936 р.) – ряд робіт про граніти і пегматити Волині.
В період1945-1948 р. виходить декілька узагальнених робіт по північно-західній частиніУКМ.
Л.Г.Ткачук (1948р.) – робота, присвячена петрографії всієї північно-західної околиці УКЩ.
А.Н.Козловський іВ.С.Перельштейн (1952 р.) – комплексна геологічна зйомка м-б 1:200000 північнійчастині листа.
Починаючи з 1957р., по р. Уборть Житомирською експедицією ведуться пошуково-знімальні роботи вмасштабі 1: 500000.
Б.І.Бондаренко в1961-1962 р. — детальна розвідка Сусловського родовища гранітів, розташованогобіля р. Новоград-Волинський.
Детальнігеологорозвідувальні роботи на Курчицькому родовищі не проводилися. До 1976року на родовищі був кар’єр, що діяв, де розробки корисної копалини проводилисядо умовної відмітки +48 м. Розробка корисної копалини проводилися за допомогоюбуропідривних робіт. У зв’язку із значним видобутком раніше порахованих запасівна Курчицькому родовищі, кар’єр зараз знаходиться у стадії консервації. Тому зазавданням Житомирського Облдорбуду в 1978 році геологічна партія провеладетальну розвідку Курчицького родовища гранітів по двох ділянках площею по 1га.
Методика таякість проведених робіт
За завданнямЖитомирського облдорбуду геологічна партія проектний-дослідницького бюропровела детальну розвідку Курчицького родовища гранітів з метою виявленняпромислових запасів гранітів, придатних на бут і щебінь для будівництваавтомобільних доріг в кількості 0,5 млн. м3 в щільному тілі.Технічним завданням обумовлено, що:
а) виявленізапаси корисної копалини повинні забезпечити роботою ДСЦ річною продуктивністю20 тис. м3 щебеня;
б) якістькорисної копалини повинна відповідати всім вимогам ГОСТу 8267-75 на щебінь зприродного каменя для будівельних робіт і ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий;
в) при глибинірозробки по корисній копалині 30 м; середня потужність покрівельних порід неповинна перевищувати 10 м при співвідношенні об’єму покрівельних порід дозапасів корисної копалини не більше 1:3;
г) повинні бутививчені гідрогеологічні умови розробки родовища.
Геологорозвідувальніроботи
Вибір методикирозвідки Курчицького родовища гранітів визначився ступенем геологічної вивченоїрайону, вимогами промисловості до дорожніх будівельних матеріалів і технічногозавдання замовника.
Форма і розміриКурчицького родовища гранітів, характер і ступінь мінливості якості корисноїкопалини на ньому дозволяють віднести його до першого типу першої групиродовищ, тобто до «Масивів інтрузивних порід однорідного складу».
Гірничотехнічніумови залягання корисної копалини на родовищі сприяє вибору методикирозвідувальних робіт системою колонкових свердловин, що є найпоширенішимспособом розвідувальних робіт.
Відповідно довимог інструкції ГКЗ по застосуванню класифікації запасів до родовищмагматичних порід, при розвідці родовищ першого типу першої групи обов’язковапроходка одиночних свердловин, розташованих по сітці виявлення запасів іпокрівельних свердловин, розташованих по сітці для виявлення запасів по категоріях:
А – 100-150 м х100 — 150 м
В – 150 – 200 м х150 — 200 м
С – 200 – 300 м х200 — 300 м
РозвідкаКурчицького родовища гранітів проводилася системою вертикальних розрізів задопомогою механічного буріння колонкових свердловин, що розташовувалися поквадратній мережі для виявлення запасів категорії А – 100 х 100 м.
Буріннясвердловин здійснювалося в одну стадію.
На першій ділянцібули пробурені свердловини № 1, 2, 3, 4. всіх свердловин були пробурені догоризонту підрахунку запасів. На другій ділянці були пробурені свердловини № 5,6, 7, 8, з них свердловина 5 і свердловина 6 були пробурені до горизонтупідрахунку запасів, а свердловини 7 і свердловина 8 – покрівельні.
Пробуренісвердловини з достатньою повнотою охарактеризували умови залягання і якістькорисної копалини і є опорними для підрахунку запасів категорії А.
Всі свердловинибурилися самохідними буровими установками СБУДМ-150-ЗИВ по покрівельним породампобідитовою коронкою діаметром 112 мм з подальшим обсадженням обсадними трубамидіаметром 108 мм, по корисній копалині буріння велося діамантовою коронкоюдіаметром 76 мм.Як промивочнарідина, при бурінні покрівельних порід, застосовувався глинистий розчин, прибурінні корисної копалини – чиста вода з додаванням рідин сумішей гудрону. Буріння свердловин велося з відборомкерна. Вихід кернового матеріалу по корисній копалині коливається від 79 % до96 %. Як правило, вихід керна по свіжому граніту перевищує 80 %. Звідна таблицяосновних видів і об’ємів геологорозвідувальних робіт, виконаних на Курчицькомуродовищі граніту, приведена нижче:№ п/п Види геологорозвідувальних робіт Одиниця вимірів Виконаний об’єм 1. Механічне буріння колонкових свердловин
Свердловина
Погонний метр
8
240, 0 2. Гідрогеологічні роботи Відкачування 2 3. Аналізи та випробування Проба 37 4. Опис шліфів Шліфи 23 5. Топографічна зйомка, масштаб 1:1000
Площа в км2 2,0

Випробування
Випробуванняпроводилося згідно ГОСТу 8267-75 на щебінь з природного каменя для будівельнихробіт, ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий, вимог інструкції по застосуваннюкваліфікації запасів до родовищ магматичних порід.
Випробуванняпроводилося з метою виконання цілого комплексу фізико-механічних випробувань поповній і скороченій програмах і петрографічного опису шліфів.
Проби на повнупрограму фізико-механічних випробувань відбиралися з кернового матеріалу імонолітів з кар’єру. Довжина кернових проб на повну програму в інтервалі 8-10метрів.
Розмір монолітівбув не менше 20х20х20 см необхідно відзначити, що по свердловинах потужність зачепленоговивітрюванням граніту невелика, а кар’єрі оголюються граніти, що зачепленівивітрюванням. Тому для проб на повну програму випробувань з гранітів, щозачеплені вивітрюванням, були відібрані моноліти. Було відібрано 3 моноліти.
Всього наКурчицькому родовищі на повну програму фізико-механічних випробувань відібрано21 пробу з кернового матеріалу і 3 проби у вигляді монолітів з кар’єру.
Випробуваннюпіддалися всі розвідувальні свердловини переважно для оцінки фізико-механічнихвластивостей гранітів, що визначають його промислову цінність.
Відбиралися пробизі всіх різновидів гранітів по всіх свердловинах на повну або скороченупрограму фізико-механічних випробувань. По свердловинах № 3 і № 4 першихділянки і по свердловинах № 7 і № 8 другої ділянки проведено суцільневипробування свіжих гранітів на повну програму фізико-механічних випробувань навсю глибину, а по свердловині № 3, 4, 5 – до горизонту підрахунку запасів.
В основувиділення петрографічних різновидів граніту (вивітрілого, зачепленого вивітрюванням,свіжого) покладений в першу чергу петрографічний опис шліфів і результатифізико-механічних випробувань.
Проби наскорочену програму фізико-механічних випробувань відбиралися по всіхсвердловинах на контактах вивітрілого граніту зачепленого вивітрюванням іостаннього з свіжим гранітом.
По всіхпетрографічних різновидах гранітів вивітрілим, зачеплених вивітрюванням, свіжимвиділеним мікроскопічно в польових умовах, відбиралися також зразки навиготовлення шліфів і їх петрографічний опис. Такі зразки порід відбиралися уконтактів з відстанню 0,3 – 0,5 м.
Зразки для описушліфів відбиралися також по всіх свердловинах з свіжої різниці гранітів, з якихвідбиралися проби на повну програму фізико-механічних випробувань.
На скороченупрограму фізико-механічних випробувань (визначення питомої ваги, пористості,водопоглинення) проби відбиралися тільки з керна свердловин. Довжина таких пробскладає від 0,15 до 0,3 м.
Всього наскорочену програму відібрано 13 проб. Одночасно з відбором проб нафізико-механічні випробування проводився відбір зразків на виготовлення шліфіві петрографічний їх опис. На петрографічний опис відібрано 23 зразки розміром35см.
Фізико-механічнівипробування гранітів виконувалися відповідно до вимог ГОСТу 8269-76 на щебінь зприродного каменя, щебінь з гравію для будівельних робіт / методи випробувань /Центральною лабораторією проектний-дослідницького бюро. На зовнішній контрольбуло відібрано дві проби. Ці роботи виконувалися лабораторією геологічноїпартії інституту «Укрколхосппроект».

3. Геологічнабудова родовища
У геоструктурномувідношенні територія району розташована в межах північно-західної окраїниУкраїнського кристалічного масиву. У геологічній будові родовища беруть участьдокембрійські кристалічні породи, що залягають під малопотужною осадовоютовщею, головним чином, четвертинного віку. Осадові утворення дочетвертинноговіку мають обмежене розповсюдження. Вони збереглися від розмиву в неглибокихдепресіях кристалічного ложа і в місцях різкого занурення докембрійських порід,тобто на схилах кристалічного масиву. Четвертинні відклади мають повсюднерозповсюдження і утворюють зандровий покрив всієї Поліської низовини.
Архей-нижнійпротерозой.
Кіровоградсько-житомирськийкомплекс.
Цей комплекспредставлений різноманітними по структурі і текстурі, але схожими помінералогічному складу породами, утворення яких пов’язане з процесамигранітизації гнейсової серії.
Переважаючими вцьому комплексі є породи типу мігматитів різної структури, в меншій міріспостерігаються сірі рівномірні рівномірнозернисті і порфіровидні граніти, атакож гранодіорити, які є тіньовими мігматитами і гібридними породами.
На територіїрайону робіт породи Кіровоградсько-житомирського комплексу мають широкерозповсюдження і утворюють велику кількість виходів на денну поверхню.
Тут ці породискладають північне крило Новоград-волинської антикліналі і маютьпівнічно-західне, що поступово переходять до північно-східного простягання.
Житомирськірівномірно-зернисті граніти і їх мігматити (PR1 γmZt)
В межах районуробіт ці граніти мають дуже широке розповсюдження і займають майже всю йоготериторію, проте, сірі середньозернисті рівномірнозернисті житомирські гранітизустрічаються порівняно рідко. В більшості випадків вони в різному ступенізабруднені гнейсовим матеріалом і утворюють смугасті мігматити.
Окремі тілажитомирських гранітів, в незначному ступені забруднені гнейсовим матеріалом,спостерігаються уздовж річки Случ. Найбільш крупне тіло витягнуте в широтномунапрямі від с. Городниці на заході, до с. Сербо-слобідки на сході. Ширина його15-20 км.
На відміну відкіровоградських гранітів, житомирські граніти рівномірнозернисті, середньо- ідрібнозернисті, двослюдисті з гипідіоморфнозернистою та алотріоморфнозернистоюструктурою.
Мігматитижитомирських гранітів представляють собою сіру середньозернисту, іноді мілкозернисту породу з добре вираженою смугастістю.
Діабази (β1PR1)
В межахдослідженої території діабази є найбільш поширеними дайковими породами. Вонирозкриті багатьма кар’єрами. Діабази є чорною дрібнозернистою масивною породоюз діабазової, рідше порфірною структурою. Спостерігаються вони у вигляді дайокпотужністю від 3 до 60 м, витягнутих в північно-західному і північно-східномунапрямі на 2-5 км.
Амфіболовірізниці діабазів найбільш поширені і розвинені, головним чином, серед порідкіровоградсько-житомирського комплексу.
Кора вивітрювання
Кора вивітрюваннякристалічних порід (первинні каоліни і дресва) поширена повсюдно, завиключенням, долин найбільш крупних річок (Случ, Уборть), де вони розмиті вчетвертинний час. Утворення первинних каолінів відбувалося протягом тривалогопроміжку часу – від палеозою до кайнозою і продовжується в даний час.
Первинні каолінизазвичай зберігають структуру материнської породи, хоча вертикальний розріз їхнеординарний. У районі робіт Курчицького родовища ці породи не зустрічалися.
Неогеновасистема.
Нижній – середнійміоцен (N11-2)
Ніжньо-середньоміоценовівідклади на території району робіт не зустрінуті.
Ніжньо-середньоміоценовівідклади поширені в деяких місцях на невеликих площах. Зазвичай вони приуроченідо неглибоких депресій в кристалічній основі або до схилів кристалічногомасиву, де збереглися від розмиву в четвертинний час.
Четвертиннасистема
На дослідженійтериторії четвертинні відклади поширені повсюдно і представлені породамирізного генезису, що відносяться до трьох відділів: середнього, верхнього ісучасного.
Ці відкладиутворюють зандровий покрив Поліської низовини і характеризуються одноманітністюлітологічного складу порід різних генетичних типів, що вельми затрудняє їхстратифікацію. Останнє посилювання також і відсутність морени, а також «млявість»рельєфу, який не завжди дає можливість застосувати для цієї метигеоморфологічний метод.
Середній відділ(II)
Відклади цьоговідділу користуються дуже широким розповсюдженням, їм належить головна роль вбудові Поліської зандрової рівнини. Представлені вони водно-льодовиковим таозерно-алювіальним генетичними типами.
Водно-льодовиковийперіод (fII)
Покриваютьблизько 90 % території і відсутні лише на площах, зайнятих алювієм виходамикристалічних порід. Залягають вони під ґрунтами, торф’яниками і еоловимипісками на корі вивітрювання кристалічних порід або на осадових утворенняхтретинного віку.
Представленіводно-льодовикові відклади товщею сірих, жовтувато-сірих різнозернистих ідрібнозернистих кварцових пісків, рідше – жовтувато-бурих щільних суглинків.Потужність їх непостійна і коливається від 2-х до 15 м, утворилисяводно-льодовикові піски і суглинки, ймовірно, в період сильного дніпровськогозледеніння.
Озерно-алювіальнівідклади (а-еbII) представлені зеленувато-сірими суглинками, що залягають увигляді лінз у верхній частині товщі водно-льодовикових відкладів. Потужністьсуглинків непостійна і коливається від 1 до 8 метрів. Утворилися вони у часвідступу дніпровського льодовика.
Верхній відділ(III)
Відклади цьоговідділу мають порівняно обмежене розповсюдження і представлені алювіальними,озерно-алювіальними та еолово-делювіальними осадками.
Алювіальнівідклади складають першу і другу надпойменні тераси річок Случ і Уборть. АлювійII надпойменної тераси виділяється по р. Случ і в окремих місцях по р. Уборть.У рельєфі II надпойменна тераса виражена погано, що вельми затрудняє їївиділення. Алювій ІІ надпойменної тераси літологічно представлена сірими ізеленувато-сірими пісками, рідше — глинами і суглинками.
Ширина її від200м до 1,5 км., висота над урізанням води 5-10 м, потужність відкладів 5-12 м.
Еолово-делювіальнівідклади
Представленіпалево-жовтими лесовидними суглинками, які представлені у вигляді невеликихзалишків в районі селищ Городниця, Маренін і Бельчаки. Товща цих суглинківнеоднорідна, в ній добре помітна шаруватість, обумовлена чергуваннямпалево-жовтих і буро-сірих прошарків. Потужність їх 5-20 м, а розмір самихзалишків 3-4 км2.
Сучасний відділ (IV)
Сучасний відділпредставлений алювіальними відкладеннями заплав річок, болотяними, еоловими,еолово-делювіальними і алювіальними відкладеннями. Сучасні відклади річковихзаплав представлені сірими від дрібно до крупнозернистих кварцовими пісками,суглинками і мулами потужністю 2-6 м і мають порівняно широке розповсюдження.Широко розвинені також і болотяні відклади, які спостерігаються у виглядіокремих плям, як в річкових долинах, так і на вододілах. Представлені вониторфом, болотяним суглинком і болотяним залізняком потужністю 1-4 м.
Еолові відклади(V IV) мають значне розповсюдження на території Поліської зандрової рівнини.Зазвичай вони мають вигляд горбів або гряд, які по зовнішньому виглядунагадують бархани, і складені дрібнозернистим кварцовим піском. Розміри цихгорбів досягають 100-150 м шириною і 1,5 км. завдовжки при висоті до 20 м, хочав більшості випадків вони бувають значно менше. Багато горбів заселено і вкритошаром ґрунту, що дає деякі підстави вважати їх більш древніми утвореннями чимсучасні. До елювіальних відкладень (Е IV) відносяться ґрунти і продуктививітрювання кристалічних порід в тих місцях, де вони виступають на деннуповерхню. На схилах річкових терас спостерігаються також іелювіально-делювіальні утворення, представлені пісками і уламками кристалічнихпорід.
Геологічна будовародовища характеризується породами докембрійського і четвертинного віку.Докембрійські породи Курчицького родовища представлені гранітами Житомирськогокомплексу. Макроскопічно граніти мають світло-сіре, сіре забарвлення,дрібнозернисті і середньозернисті масивної текстури. По ступеню вивітрілостікристалічні породи Курчицького родовища представлені гранітом зачепленоговивітрюванням і гранітом свіжим, які є корисними копалинами. Потужність свіжихгранітів в межах підрахованих запасів змінюється: по першій ділянці від 13,21 м(свердловина № 3) до 37,39 (свердловина № 1) і в середньому складає 25,84 м, погранітам зачеплених вивітрюванням потужність в середньому складає 1,87 м; подругій ділянці потужність свіжих гранітів змінюється від 27,56 (свердловина №8) до 37,10 м (свердловина 3 6) і в середньому складає 32,55 м, а по гранітамзачеплених вивітрюванням, середня потужність складає 0,87 м.
Покрівля корисноїкопалини нерівна і має пониження на південь і південний схід. Умовні відміткипокрівлі знижуються від 65,89 м (свердловина № 3) до 41,71 м (свердловина № 3)– по першій ділянці і від 60,10 м (свердловина № 6) до 48,50 м (свердловина №7) по другій ділянці. Зверху кристалічні породи перекриті четвертиннимивідкладами.
Четвертиннівідклади представлені грунтово-рослинним шаром середньої потужності 0,5 м.Суглинками потужністю 2,0 м (свердловина № 3) і пісками потужністю від 0,5 м(свердловина № 6) д 3,5 м (свердловина № 3). Породи четвертинного віку повсюдногорозповсюдження не мають. Місцями, в основному в центральній частині родовища,кристалічні породи виходять на денну поверхню. Четвертинні відклади єпокрівельними породами. Покрівельні породи на ділянках поширені нерівномірно.Середня потужність покрівельних складає на першій ділянці 2,5 метрів, на другійділянці 1,37 метра. Нижче приводиться характеристика всіх порід, що берутьучасть в геологічній будові родовища.
Літологічний описпорід проводиться зверху вниз.
Четвертиннівідклади представлені ґрунтовим шаром, суглинками і пісками. В межах площіпідрахованих запасів грунтово-рослинний шар зустрінутий всіма свердловинами пообох ділянках. Потужність його складає 0,3 – 0,5 м. Суглинок темно-сірогокольору з домішкою піску потужністю 2,0 м зустрінутий тільки свердловиною № 3на першій ділянці. Пісок різно-зернистий, буро-сірий, з уламками кристалічнихпорід, потужність 0,5 – 3,5 м. Граніт вивітрілий зустрінутий тільки двомасвердловинами № 2 і № 8. Граніт вивітрілий характеризується високим ступенем тріщинуватостіі слабкою металевою міцністю. Потужність граніту вивітрілого змінюється від 0,5до 1,0 м і в середині по ділянках підрахованих запасів складає: по першійділянці – 0,3 м, по другому – 0,25 м.
Його потужністьзмінюється від 1,5 до 3,5 м. Граніт зачеплений вивітрюванням, від гранітувивітрілого відрізняється меншим ступенем тріщинуватості і значно більшоюмеханічною міцністю. Граніт, зачеплений вивітрюванням, характеризується тим, щомакроскопічно він з бурим відтінком, жовтуватим або червонуватим відтінком, здомішками гідроокислів заліза. Під мікроскопом польові шпати значнопелітизовані. Мережа тріщин покриває верх мінералу. Граніти свіжі розкритівсіма свердловинами на різну глибину від 14 метрів до 39 метрів (свердловина №6). На родовищі свіжі граніти представлені мікроскопічно породою сірого кольоруіз зеленуватим відтінком, середньо-крупно-зернистою, щільною, міцною,однорідною. Текстура масивна.
Під мікроскопомсклад породи наступний (у %):
Плагіоклаз –35-50
Біотіт – 6-7
Калієвий польовийшпат – 25-35
Мусковіт – 3,5-5
Кварц – 30-45
Акцесорії – 0,5
Під мікроскопомпорода в значній мірі катаклазована (25-30 %).
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєзерна розміром 0,5-3 мм, зазвичай ізометричні, але такі, що рідко нерідконаближаються формою до призматичних і таблитчастих, проте із звивистимироздрібнюваними контурами. Зерна виразно полісинтетичні здвійниковані (5-7 %) іпелітизуються (5-10 %). Дуже слабо тріщинуваті.
Калієвийпольовий шпат– мікроклін знаходиться в зернах розміром 0,2-1 мм, ксеноморфних, ізометричних,із звивистими контурами. Зерна гратчасто здвійниковані, містять включення зеренплагіоклазу.
Кварц спостерігається в зернахрозміром 0,2-1,5 мм, із звивистим контуром і хвилястим згасанням, зібраних впрожилковідні скупчення розміром 3-5 мм. Розподіл в породі рівномірний.
Біотит зустрічається в лускових іпластинчастих зернах розміром 0,2-1 мм, приурочених до міжзернових проміжківсалічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом і численнимидвориками.
Мусковіт присутній в лускових іпластинчастих зернах розміром 0,5-3 мм, з незграбними контурами. Пластинкимусковіту розділяються по зонах катаклазу, заліковувавши останні. Нерідкоутворюють зростки з біотитом. Свіжі, прозорі.
Акцессорії представлені, в основному,зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм. Одиничні зерна лейкоксенізованого сфену імалакону (до 0,05 мм), включені в зерна біотиту.
Район, в якомузнаходиться Курчицьке родовище гранітів, характеризується наявністю двохструктурних поверхів: нижнього, представленого кристалічними породамифундаменту, і верхнього, складеного горизонтально залягаючими осадовимивідкладами. Кристалічний фундамент представлений комплексом древніхметаморфічних і магматичних порід, що відносяться за віком до архею іпротерозою. Серія архейських гнейсів, а також породикіровоградсько-житомирського комплексу беруть участь в будові структургеосинклінального типу, що мають північно-західне простягання.
Найстародавнішимиі найбільш поширенішими на дослідженій території є складчасті структури, зв’язанігнейсової серією і кіровоградсько-житомирськими гранітами. Ця якнайдавнішаскладчастість утворилася в результаті тривалого етапу геосинклінальногорозвитку, який існував в археї.
На розмитійповерхні кристалічних порід нижнього структурного поверху горизонтальнозалягають осадові відклади верхнього структурного поверху. Останні,характеризуються незначною потужністю і, за виключенням, четвертинних відкладів,мають локальне розповсюдження.
Тектонічні рухипо раніше утворених розломах продовжувалися протягом всієї геологічної історії.Починаючи з палеозою, на дослідженій території спостерігається нерівномірнеопускання і підняття, блоків кристалічного фундаменту, що утворилися раніше, зчим пов’язана нерівномірність осадконакопичення в крейдовий і палеогеновий час.
Тектонічні рухи вчетвертинний час зумовили характерні особливості геоморфології цього району. Уцей період вся територія Полісся характеризується загальним зануренням. Заформою покладу гранітів і витриманості (нх) якості на площі Курчицькогородовища, останнє може бути віднесене до типу масивів інтрузивних порідоднорідного складу, тобто до першої групи і першої підгрупи родовищ.
Гідрогеологічніумови
Гідрогеологічніумови дослідженої території знаходяться в прямій залежності від геологічноїбудови району і визначаються особливостями, характерними для всього південногоПолісся.
В межах районуродовища водоносні горизонти приурочені до тріщинуватих порід докембрійськоговіку, продуктів їх руйнування і четвертинних відкладів.
За данимигеологічної зйомки потужність тріщинуватої зони кристалічних порід в районіродовища порядку 60 м.
Водовміщуючимипородами на родовищі є четвертинні породи і граніти вивітрілі, зачепленівивітрюванням і частково свіжі.
Максимальнапотужність водоносного горизонту, розкрита геологорозвідувальнимисвердловинами, дорівнює 32,5 м (свердловина 2).
Глибина заляганняпідземних вод коливається від 1,0 м (свердловина 7) до 15,5 м (свердловина 5).
Позначки дзеркалаґрунтових вод змінюються від 45,40 м (свердловина 5) до 58,76 м (свердловина2). Максимальний ухил рівня підземних вод досягає значення 0,04.
З метою вивченнявластивостей фільтраційний властивостей порід водоносного горизонту в періоддетальної розвідки в1978 року були проведені 2 пробних відкачування зсвердловини №4 і №6. Результати цих відкачувань приведені в таблиці 2.

Таблиця 2Номер свердловини Глибина свердловини, м Діаметр свердловини, мм Статистичний рівень води, м Розкрита потужність водоносного горизонту, м Зниження, м Дебіт Видалений дебіт, л/сек л/сек.
м3/год. 3/доба 4 20 76 2,0 18 1,8 0,024 0,09 2,16 0,013 4 20 76 2,0 18 4,0 0,054 0,194 4,66 0,014 6 40 76 4,9 35,1 3,8 0,012 0,043 1,03 0,003
Згідно цих даних,можна розраховувати коефіцієнт фільтрації порід водоносного горизонту.
Щоб справитися зтакою притокою, необхідно обладнати водовідливну установку відповідноїпотужності. Причому водовідливна установка повинна бути обладнана насосом 2К-6продуктивністю 10-30 м3/годину. Потужність насоса 4,5 кВт. Ваганасоса 35 кг.
На підставіданих, отриманих в результаті польових спостережень за рівнями води всвердловинах, гідрогеологічного обстеження родовища і пробних гідрогеологічнихвідкачувань, можна сказати, що Курчицьке родовище гранітів знаходиться всприятливих гідрогеологічних умовах.

Спеціальначастина
4. Якісна ітехнологічна характеристика корисної копалини
Корисноюкопалиною на Курчицькому родовищі є граніти, свіжі і зачеплені вивітрюванням.
Вивчення якостігранітів проводилося з метою визначення придатності їх у вигляді сировини на буті щебінь для будівництва автомобільних доріг. Для цієї мети що визначає якістьгранітів є їх фізико-механічні властивості. Тому всі різновиди гранітупіддавалися фізико-механічним випробуванням по повній і скороченій програмах.
Відповідно дотехнічного завдання якість корисної копалини, представленої на Курчицькомуродовищі гранітами, повинна задовольняти вимоги ГОСТу 8267-75 «Щебінь зприродного каменя для будівельних робіт» і ГОСТу 22132-75 «Каміньбутовий». Згідно ГОСТу 8267-75 щебінь, отриманий з вивержених порід,характеризують наступні основні якісні показники:
1. По дробленніпри стисненні (роздавлюванні) в циліндрі щебінь розподіляється на п’ять марок:
«1400»(втрата в масі до 12%);
«1200»(12-16%),
«1000»(16-20%),
«800»(20-25%),
«600»(25-34%).
2. По знос вполичному барабані щебінь розподіляється на чотири марки:
«З-1»(втрата в масі до 25%),
«З-2»(25-35%),
«З-3»(35-45%),
«З-4»(45-60%).
3. По опору ударуна копрі ПМ щебінь підрозділяється на 3 марки: «У-75», «У-50»,«У-40»
4. По морозостійкостіщебінь підрозділяється на: що витримує 15, 25, 50, 100, 150, 200, 300 циклівпоперемінного заморожування і відтавання (марки Мрз-15, Мрз-25, Мрз-50,Мрз-100, Мрз-150, Мрз-300/.)
5. Вмістпилоподібних, глинистих і мулистих частинок не повинно перевищувати 1%.
6. Зміст зеренпластинчастої (лещатної) і голкової форми не повинен перевищувати 35%.
По ГОСТу 22132-76камінь бутовий, отриманий з вивержених порід, характеризують такі якісніпоказники:
Межа міцності пристисненні початкової виверженої породи повинна бути не нижче 600 кг/см2.
Міцність бутовогокаменя з вивержених порід характеризується марками «600», «800»,«1000», «1200», «1400».
Поморозостійкості бутовий камінь має наступні марки: Мрз-15, Мрз-25, Мрз-50, Мрз-100,Мрз-150, Мрз-200, Мрз-300, відповідні кількості циклів поперемінногозаморожування і відтавання.
При облаштуваннята ремонті автомобільних доріг застосовується камінь бутовий з морозостійкістюне менше 25 циклів поперемінного заморожування і відтавання.
З петрографічнихописів шліфів видно, що граніти Курчицького родовища забарвлені в світло-сірі ісірі кольори, порода мілко-середньозерниста, однорідна, щільна, міцна змасивною текстурою. Складаються граніти з плагіоклазу, калієвого польовогошпату, кварцу, біотиту і мусковіту. Акцесорії представлені, в основному,апатитом.
Визначення якостіпочаткової породи для бутового каменя і щебеня будівельного Центральноюлабораторією проектний-дослідницького бюро проводилася по методиці, розробленійГОСТом 8269-76 з урахуванням вимог ГОСТу 22132-76 на камінь бутовий 8267-75 нащебінь.
В пробах наскорочену програму фізико-механічних випробувань визначалася щільність, об’ємнамаса, водопоглинання, пористість.
В пробах на повнупрограму фізико-механічних випробувань додатково проводилися визначення:дроблення щебеню при стисненні в циліндрі, стирання щебеню в поличномубарабані, опор удару на копрі ПМ, вміст пилуватих глинистих і мулистихчастинок, вміст зерен пластинчастої форми, зерен слабких і вивітрілих порід,морозостійкості, об’ємної насипної маси.
Для визначеннявластивостей щебеню початкова гірська порода дробилася на лабораторній щічнійдробарці, потім щебінь розсівався на фракції 5-10 мм, 10-20 мм, 20-40 мм іпіддавався випробуванням.
Всьоговипробувано за повною програмою 21 проба з кореневого матеріалу, 3 моноліти і13 проб за скороченою програмою.
Всі пробиграніту, відібрані на фізико-механічні випробування в 1978 р., розподілилися порізновидах таким чином:№ п/п Різновиди порід Програма фізико-механічних випробувань Всього скорочена повна 1. Свіжі граніти 6 21 27 2. Граніти зачеплені вивітрюванням 6 3 9 3. Вивітрілі граніти 1 – 1 Всього: 13 24 37
Нижче приводитьсяякісна характеристика граніту по його різновидах.
Граніти свіжі
Цейпетрографічний різновид гранітів охарактеризований 21 пробою, випробуваних заповною програмою і шістьма пробами, випробуваними за скороченою програмою.
Фізико-механічнівластивості цих гранітів характеризуються наступними показниками:

№
п/п Види випробувань Результати фізико-механічних випробувань від до А. Вихідна порода 1.
Щільність, г/см2 2,64 2,88 2.
Об’ємна маса, г/см3 2,61 2,84 3. Водопоглинання, % 0,09 0,56 4. Пористість, % 0,6 6,7 5.
Межа міцності при стисненні, кг/см3: а) В повітряно-сухому стані 787 1304 б) В водонасиченому стані 711 1076 в) Після 25 циклів безпосереднього заморожування 677 887 6. Коефіцієнт розм’якшення 0,67 0,97 7. Марка гірської породи по міцності у водонасиченому стані 600 800 8 Марка породи по морозостійкості Мрз25 Б. Щебінь 9. Об’ємна насипна маса по фракціям 5-10 мм 1004 1194 10-20 мм 1113 1300 20-40 мм 1242 1375 10. Втрати в масі при дробленні складають у % по фракціям: 5-10 мм 11,34 18,58 10-20 мм 8,85 16,9 20-40 мм 8,53 18,27 11. Марка щебеню по дробленні по фракціям: 5-10 мм 1000 1400 10-20 мм 1000 1400 20-40 мм 1000 1400 12. Знос в поличному барабані по фракціям у %: 5-10 мм 17,76 35,0 10-20 мм 11,32 35,8 20-40 мм 10,75 40,21 13. Марка щебеню по зносу в поличному барабані по фракціям: 5-10 мм И – I И – II 10-20 мм И – I И – II 20-40 мм И – II И – III 14. Опір удару на копрі ПМ 73,74 189,39 15. Марка щебеню по удару на копрі ПМ У-50 У-75 16. Морозостійкість щебеню по фракціям: 5-10 мм 2,0 8,2 10-20 мм 1,0 7,2 20-40 мм 0,5 4,3 17. Вміст пилувато-глинистих та мулистих частинок 0,1 0,2 18. Вміст зерен пластинчастої та голкової форми 1,3 23,0 19. Вміст зерен слабких порід 0,4 3,0
Граніти,зачеплені вивітрюванням. Цей петрографічний різновид гранітів охарактеризований3 пробами з монолітів на повну програму і 6 пробами з керна на скороченупрограму випробувань. Фізико-механічні властивості цих гранітівхарактеризується наступними показниками:
№
п/п Види випробувань Результати фізико-механічних випробувань від до А. Вихідна порода 1.
Щільність, г/см2 2,63 2,73 2.
Об’ємна маса, г/см3 2,54 2,70 3. Водопоглинання, % 0,15 0,56 4. Пористість, % 2,6 4,8 5.
Межа міцності при стисненні, кг/см3: а/ В повітряно-сухому стані 972 1099 б/ В водонасиченому стані 967 832 в/ Після 25 циклів безпосереднього заморожування 602 736 6. Коефіцієнт розм’якшення 0,75 0,98 7. Марка гірської породи по міцності у водонасиченому стані 800 800 8. Марка породи по морозостійкості Мрз 25 Б. Щебінь 9. Об’ємна насипна маса по фракціям 5-10 мм 1042 1083 10-20 мм 1206 1241 20-40 мм 1283 1355 10. Втрати в масі при дробленні складають у % по фракціям: 5-10 мм 13,93 20,02 10-20 мм 9,0 18,79 20-40 мм 9,29 18,27 11. Марка щебеню по дробленні по фракціям: 5-10 мм 800 1000 10-20 мм 1000 1400 20-40 мм 1200 1400 12. Знос в поличному барабані по фракціям у %: 5-10 мм 23,91 33,61 10-20 мм 19,21 25,86 20-40 мм 22,67 27,93 13. Марка щебеню по зносу в поличному барабані по фракціям: 5-10 мм И – I И – II 10-20 мм И – I И – II 20-40 мм И – II И – III 14. Опір удару на копрі ПМ 104,45 127,40 15. Марка щебеню по удару на копрі ПМ У-75 16. Морозостійкість щебеню по фракціям: 5-10 мм 5,4 7,6 10-20 мм 4,9 6,4 20-40 мм 2,8 5,4 17. Вміст пилувато-глинистих та мулистих частинок 0,14 0,23 18. Вміст зерен пластинчастої та голкової форми 11,4 13,6 19. Вміст зерен слабких порід 0,2 1,6
Достовірністьотриманих результатів лабораторних фізико-механічних випробувань проб гранітувиправдана шляхом зовнішнього лабораторного контролю. Так на зовнішній контрольбуло направлено 2 проби граніту за повною програмою фізико-механічнихвипробувань. Зовнішній лабораторнийконтроль фізико-механічних випробувань гранітів підтверджує достовірністьпоказників, отриманих при фізико-механічних випробуваннях основних проб. Необхідно відзначити, що якістьгранітів характеризується витриманістю, як в горизонтальному, так і увертикальному напрямах. Будь-яких закономірностей в розподілі якіснихпоказників хоча б по окремих видах випробувань в межах площі підрахованихзапасів не спостерігається. Тільки невеликі коливання в міцності відмічаютьсяяк за площею, так і на глибину.

5. Попутнікорисні копалини і цінні компоненти
Сировиною напопутні корисні копалини на Курчицькому родовищі могли б служити тількипокрівельні породи, які представлені грунтово-рослинним шаром, суглинком іпіском, а також вивітрілими кристалічними породами. Проте кожен різновид породизі всіх вищеперелічених характеризуються великою мінливістю по потужності.
Загальнапотужність покрівельних порід на площі підрахованих запасів змінюється від 1,37до 2,5 м.
Всі шари маютьневитриману потужність. Суглинок зустрінутий тільки свердловиною №3. Піскихарактеризуються великим вмістом дресви і уламків граніту, і не можуть знайтипрактичного застосування.
Вивітрілий гранітзустрінутий тільки однією свердловиною №8. Покрівельні породи в процесірозробки Курчицького родовища гранітів можуть бути використані тільки дляобвалування родовища з метою оберігання кар’єру від попадання в ньогопаводкових вод. Решта частини порід, окрім ґрунтового шару, піде у відвали.

6.Гірничотехнічні умови експлуатації
Курчицькеродовище гранітів розташоване в Новгород-волинському районі Житомирськоїобласті УРСР на двох ділянках площею по I гектару, що належать в даний часНовгород-волинському райдоручастку Житомирського облдорбуду, у с. Курчиця навідстані 400-500 м.
Із заходу,півночі і сходу ділянки оточені лісом. Природних меж ділянки не мають(креслення №3).
Гірничотехнічніумови експлуатації залежать від глибини залягання корисної копалини, потужностірозкритих порід, фізико-механічних властивостей сировини і гідрогеологічнихумов родовища.
Ділянки родовищав плані мають форму прямокутника із сторонами 90-95 м. У контурі підрахункузапасів по I ділянці найбільш висока відносна відмітка поверхні рівна 70,21 м,а найбільш висока відносна відмітка поверхні дорівнює 63,0 м, а найбільш низька– 48,86 м, відносна відмітка меженного рівня озера 48,04 м.
На II ділянці єкар’єр, що діє. Розробка корисної копалини в теперішній час не ведеться узв’язку з відробітком раніше виявлених запасів.
Розміри кар’єру вплані складають 55х70 м. Найбільш низька відмітка дна кар’єру 48,86 м. Утеперішній час намічається, що розробка корисної копалини буде проводиться на Iділянці до горизонту +27 м, а на ІІ ділянці до горизонту +21 м.
Корисноюкопалиною на Курчицькому родовищі є свіжі і зачеплені вивітрюванням граніти,загальною середньою потужністю по I ділянці 27,59 м, по II ділянці – 33,42 м із коефіцієнтом міцності (по М.М. Протод`яконову) — 8-10. Щільність їхзнаходиться в межах 2,64-2,88 г/см3, об’ємна маса 2,61-2,84 г/см3.
У контурі запасівглибина залягання корисної копалини змінюється від 0,5 до 6,0 м від денноїповерхні по I ділянці і від 0,5 до 3,0 м по II ділянці. Покрівельні породи воб’ємі 23 тис.м3 по I ділянці і 11 тис. м3 по П ділянціпредставлені четвертинними відкладами (ґрунтовий шар 5 тис. м3 по Iділянці і 3 тис. м3 по II ділянці, суглинок, пісок – 15 тис. м3по I ділянці і 6 тис. м3 по II ділянці) з коефіцієнтом міцності (поПротод`яконову) 0,6, вивітрілим гранітами – 3 тис. м3 по I ділянці і2 тис. м3 по II ділянці з коефіцієнтом міцності (по М.М.Протод`яконову) 5-7.
У загальномуоб’ємі покрівельних порід на вивітрілі граніти доводиться тільки 13%, а 83%доводиться на грунтово-рослинний шар, суглинок і пісок по I першій ділянці, апо II ділянці на вивітрілі граніти доводиться 18%, а 82% доводиться нагрунтово-рослинний шар, суглинок і пісок.
Курчицькеродовище грантів знаходиться в сприятливих гідрогеологічних умовах.
Максимальнарозрахункова притока води кар’єр без урахування атмосферних опадів складе 13 м3/час.
Воду, щопроникла, в кар’єр можна відкачувати в озеро, розташоване в 50 м від кар’єру.
Розробка корисноїкопалини на Курчицькому родовищі можлива відкритим способом.
При розробціКурчицького родовища рекомендується транспортна система розробки корисноїкопалини з екскаваторним вантаженням і транспортуванням гірської масиавтотранспортом на дробарку первинного дроблення.
Розробка корисноїкопалини передбачається уступами заввишки до 8-10 м. Кути укосів уступів згідно”Єдиними правилам безпеки при розробці родовищ, корисних копалинивідкритим способом” рекомендуються наступні: для уступів, що знаходяться вроботі, до 80 градусів і для неробочих – 56 градусів.
При прийнятійсистемі розробці втрати корисної копалини в надрах складає 28,7 тис. м3 або11% від загальної кількості запасів по I ділянці і 36,7 тис. м3 або13,0% від загальної кількості запасів по II ділянці.
Спушення гірськоїпороди повинне проводитися буропідривним способом.
Слід зазначити,що гірничотехнічні умови відкритої розробки корисної копалини Курчицькогородовища в цілому сприятливі.

7. Петрографічнийопис порід
ПородиКурчицького родовища представлені гранітами та іноді включеними в нихпігматитами. Граніти свіжі, тільки ближче до поверхні зачеплені вивітрюваннямабо вивітрілі.
Свіжі гранітимають світло-сіре та сіре забарвлення, мілко-середньозернисті, однорідніщільні, міцні, з масивною текстура.
Вивітрілі породизазвичай набувають жовтувате забарвлення в результаті заміщення плагіоклазупорід агрегатом вторинних глинистих мінералів, які забарвлені в жовтий колір.
Пегматити свіжі,крупнозернисті, також сірого кольору. Текстури їх однорідні.
Під мікроскопомграніти мають гранітову, бластогранітову та лепідогранобластову структуру взалежності від ступеню зачеплення процесами катаклазу та бластичноїперекристалізації. Складені зернами плагіоклазу, калієвого польового шпату,кварцу, біотиту та мусковіту. Акцесорії представлені, головним чином, апатитом.
Плагіоклаз вгранітах родовища має склад олігоклазу. Мілкі зерна зазвичай ксеноморфні,ізометричні, із звивистими контурами. Більш крупні наближаються за формами доідіоморфним – призматичним. Зерна зазвичай виразно полісинтетичноздвійниковані, хоча в деяких породах здвійниковані помітно слабко. Інодізустрічаються зерна без двійників.
В деяких породахспостерігається як би зональність. Центральні ділянки мають вигляд ядерних зон,серитизації або тріщинуватості.
Зерна плагіоклазув породах зазвичай в більшому чи в меншому ступеню політизовані, зазвичайдоволі рівномірно. Іноді слабко серитизовані. Вміщують включення зерен кварцу,луски біотиту.
В породах, якізачеплені вивітрюванням зерна в різному ступеню (в залежності від ступенювивітрілості породи) тріщинуваті. Тріщинки нерідко виконуються вторинною глинистоюречовиною, криптозернистою тонкоагрегатною.
Калієвий польовийшпат утворюється в гранітах в результаті процесів метасоматичного привнесення.Із тонкого міжгранулярної плівки відбувається ріст самостійних зерен таких жерозмірів, як і зерна плагіоклазу.
Зерна калішпатугратчасто здвійниковані (що свідчить про те, що калі шпат представлениймікрокліном). Свіжі, з пертитовою будовою розпаду та іноді заміщення. Вміщуютьвключення реліктових зерен кварцу, плагіоклазу, зрідка біотиту. Іноді утворюєпегматитові зростки з зернами кварцу.
У вивітрілихпородах зерна калішпату також тріщинуваті, однак зазвичай в меншому степені,ніж зерна плагіоклазу.
Кварц знаходитьсяв ксеноморфних ізометричних зернах, які зібрані зазвичай в доволі крупніскупчення. Контури зерен звивисті, згасання хвилясте. Скупчення зерен абоокремі зерна кварцу розповсюджені в породах рівномірно. У вивітрілих породахзерна кварцу в різному ступені тріщинуваті. В деяких породах згасання зеренмайже нормальне.
Біотитспостерігається в лускових та пластинчастих мілких зернах. Приурочений доміжзернових проміжкам породоутворюючих салічних мінералів.
Луски біотитусвіжі, виявляють характерний для всіх порід родовища плеохроїзм відсолом’яно-жовтого по Np до яскраво-коричнево-бурого по Nq кольору. Другоюхарактерною особливістю біотиту родовища є наявність більшої кількостіплеохроїчних двориків, особливо по периферії зерен.
Іноді біотитзнаходиться в зростках із зернами мусковіту. Іноді спостерігаєтьсясімплектитове зростання з кварцом та мусковітом.
Мусковіт, як ікалієвий шпат, розвивається в породі в результаті процесів калієвогометасоматозу. Зазвичай спостерігаються лускові зерна мусковіту, які приуроченідо міжзернових проміжкам породоутворюючих мінералів. Але бувають в породахкрупні пластинчасті зерна мусковіту, які розвиваються по зернам катаклазу,заліковуючи останні. Зазвичай такі зерна мають кутові контури, вміщуютьвключення реліктових зерен мінералів плагіоклазу, біотиту та ін. зернамусковіту світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії вгранітах представлені, переважно, апатитом. Зерна останнього іноді мають доволікрупні розміри. Приурочені до міжзернових проміжкам породоутворюючих мінералівдо зерен біотиту, іноді мусковіту.
Із іншихмінералів в породах зустрічаються зерна лейкоксенізованого сфену та мала кону.Вони включені в зерна біотиту та оточені плеохроїчними двориками. Іноді маютьбільш крупні розміри і відрізняються при більших збільшеннях.
Породи родовища вбільшому або меншому ступені катаклазовані та бластично перекристалізовані.
Породи родовищазазвичай свіжі. Однак в ділянках, які близькі до поверхні нерідко в більшому чименшому ступені зачеплені вивітрюванням. Процеси останнього проявляються втріщинуватості зерен плагіоклазу. Тріщинки виконані вторинними мінералами ізгрупи глинистих мінералів, іноді з рудним пилом. Нерідко залишаються пологими(віткритими тріщинками). Їх наявність суттєво впливає на міцність порід.
Пегматитихарактеризуються крупнозернистою будовою. Свіжі. Складені таким ж мінералами,що і вміщуючі граніти родовища. Відрізняються більш кислим складом плагіоклазу(альбіти ту). Решта характерні особливості гранітів характерні також дляпегматитів.
Нижче приведеніописи найтиповіших для даного родовища шліфів:
Свердловина №1, глибина1,8 м
Шліф №1
Граніт(зачеплений вивітрюванням)
Макроскопічнопорода жовтувато-сірого кольору, середньо-дрібнозерниста, помітно зачепленавивітрюванням. Вивітрілість породи виявляється в заміщенні плагіоклазукріптолусковим агрегатом глинистих мінералів жовтого кольору. Порода однорідна.Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в%-х:
Плагіоклаз -35
Калієвий польовийшпат – 30
Кварц – 25
Біотит – 7
Мусковіт – 2,5
Акцесорії – 0,5
Структурабластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєзерна розміром 1-3 мм, близькі за формою до ідіомофних – таблитчастим іпризматичним. Зерна нерідко із звивистими, роздрібнюваними контурами. Зернавиразно полісинтетично здвійниковані, слабо пелітизовані і серицитизовані(0,5-2%), містять включення реліктових зерен кварцу, біотиту і плагіоклазу.Розподілені в породі рівномірно. У помітному ступені тріщинуваті.
Калієвийпольовий шпат — мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматозу, щопройшли після і одночасно із закінченням процесів катаклазу. Зерна калішпату розвиваютьсяз міжгранулярної плівки до самостійних зерен розміром 0,5- 3 мм, іноді докрупних порфіровидних зерен розміром 3х6мм. Нерідкі прості двійники. Зернагратчасто здвійниковані, слабо пелітізовані (0,5-5%), містять включенняпойкилобластових реліктових зерен плагіоклазу, кварцу і біотиту. В результатікатаклазу виявляють хвилясте згасання.
Кварц — знаходитися в ксеноморфнихізометричних зернах розміром 0,1-1 мм, із звивистими контурами і хвилястимзгасанням. Зерна в значній мірі тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.
Біотит – спостерігається в лусковихі пластинчастих зернах розміром 0,5 – 1,5 мм, що розвиваються в міжзерновихпроміжках салічних мінералів. Зерна свіжі, плеохроюють відсолом’яний-жовтуватого до яскраво-коричнево-бурого кольору. Містять великукількість плеохроїчних двориків навколо найдрібніших включень акцесорнихмінералів, приурочених переважно до периферії зерен. Розподілені в породірівномірно.
Мусковіт — присутній в лусковихзернах розміром 0,1-1мм, що розвиваються в породі в результаті процесівК-метасоматозу, і як би заліковують зони катаклазу і міжзернові проміжки.Нерідко знаходиться в тісній асоціації, навіть в зростанні з біотитом.
Луски світлі,прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені зернами апатитурозміром 0,05-0,2 мм, лейкоксенізованного сфену (0,05 мм) і найдрібнішимизернами малакону (0,01 мм). Апатит спостерігається в асоціації з біотитом імусковітом, а також в самостійних зернах, приурочених до міжзернових проміжківмінералів, а також включених в зерна останніх.
Сфен та малаконвключені в зерна біотиту, рідше – приурочені до зерен мусковіту. В біотитівиявлені плеохроїчними двориками. Порода помітно зачеплена процесами катаклазу.Катаклазовані ділянки складають близько 1-3% площі шліфа. Як би цементуютьбільш великі зерна, які вцілілі від катаклазу.
Порода впомітному ступеню вивітріла. Процеси вивітрювання виражаються з значній тріщинуватостіпороди. Велика кількість тріщин проходить по зернам плагіоклазу та кварцу, атакож по між зерновим проміжкам. Тріщини виконуються вторинними слюдоглинистимимінералами бурого кольору, рудним пилом.
Свердловина №1,глибина 10,0 м
Шліф №2
Граніт катаклазований(свіжий)
Макроскопічнопорода світло-сірого кольору, мілко-середньозерниста, щільна, міцна, свіжа,однорідна. Помітні луски мусковіту з перламутровим блиском. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в%-х:
Плагіоклаз -35
Калієвий польовийшпат – 20
Кварц – 30
Біотит – 9
Мусковіт – 5
Акцесорії – 1
Структурапорфіробластова:
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєзерна розміром до 0,5мм в основній масі і до 4 мм в порфіровидних виділеннях.Зерна ізометричної форми, але із звивистими роздробленими контурами. Виразнополісинтетично здвійниковані. Помітно серицитизовані (5-20%), містять включенняокруглих зерен кварцу.
Калієвийпольовий шпат– мікроклін в процесі К-метасоматозу розростається з міжгранулярної плівки взерна розміром 0,1-0,5 мм в основній масі, до 3 мм — в порфіровиднихвиділеннях. В крупних зернах спостерігається гратчасте і пертітова будоварозпаду. Розподілені в породі рівномірно.
Кварц — знаходиться в зернахрозміром 0,1-1 мм, зібраних в скупчення розміром 1,5-2 мм. Контури зерензвивисті, згасання хвилясте. Розподіл в породі рівномірний.
Біотит спостерігається в лускових іпластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, приурочених до міжзернових проміжківсалічних мінералів. Зерна свіжі плеохроюють від солом’яний-жовтого кольору по №1до яскраво-коричневий-бурого по №q. Містять велику кількість плеохроїчнихдвориків, особливо по краях зерен. Мусковіт утворюється в результаті процесівК-метасоматозу. Розростається в зерна від лускової форми розміром 0,1-1,5 мм,до не правильних пластинок розміром до 3 мм, що включають реліктові зернапервинних мінералів породи, салічних і фемічних (біотиту). Зерна мусковітуприурочені до зон катаклазу і заліковують останні. Також заліковують тріщини поміжзернових проміжках.
Акцессорії представлені зернами апатиту(0,05-0,2мм), лейкоксенізованого сфену (0,01-0,05мм), малакону (до 0,02мм).Зазвичай включені в зерна біотиту і оточені плеохроїчними двориками. Зернаапатиту нерідко приурочені до міжзернових проміжками включені в зернапородоутворюючих мінералів.
Порода в значніймірі торкнулася процесами катаклазу і бластичної перекристалізації. Основнамаса породи бластично перекристалізована. Зерна плагіоклазу, що уціліли віддроблення, є порфіровидні утвореннями. Порода в значній мірі зачепленавивітрюванням. Одиничні тріщини проходять по зонах катаклазу, зазвичайзаліковуються вторинними мінералами. У помітному ступені серицитизованплагіоклаз.
Свердловина №1,глибина 24,0 м
Шліф №3
Граніт (свіжий)
Макроскопічнопорода сірого кольору, середньо-крупнозерниста, щільна, свіжа, однорідна.Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-
Плагіоклаз – 35
Калієвий польовийшпат – 25
Кварц – 30
Біотит – 6
Мусковіт – 3,5
Акцесорії – 0,55
Структурабластогранітова, порфіровидна.
Плагіоклаз складу олігоклазу утворює зернарозміром 1-3, іноді до 6 мм. Зерна близькі за формою до ідіоморфних –призматичних та таблитчастих, але із звивистими роздробленими контурами. Зернаневиразно полісинтетично здвійниковані, декілька пелитизовані (0,5-5%),вміщують включення зерен біотиту.
Калієвийпольовий шпат — мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичногопривнесення та розростається в зерна розміром 0,5 мм. Зерна свіжі, з пертитовоюбудовою розпаду, включенням реліктових зерен плагіоклазу та кварцу (в крупнихзернах).
Кварц знаходиться в зернахрозміром 0,5-2 мм, нерідко зібраних в скупчення розміром до 3-5мм. Зернаксеноморфні, із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Скупчення розподіленів породі рівномірно.
Біотит спостерігається в лусковихзернах розміром 0,1-1 мм, іноді до 2 мм в довжину, нерідко зібраних в невеликіскупчення розміром до 1 мм, приурочених до міжзернових проміжків салічнихмінералів. Зерна свіжі, солом’яно-жовтого кольору по № р,яскраво-коричнево-бурого по №q, містять численні плеохроїчні дворики, особливорясні по периферії зерен. Часто зростаються із зернами мусковіту. Розподілені впороді рівномірно.
Мусковіт утворюється в результатіК-метасоматичного привнесення. Розростається в лускові зерна розміром 0,1-1 мм,приурочені до міжзернових проміжків мінералів, зазвичай спільно з біотитом.Дрібні луски мусковіту розвиваються також по тріщинах в плагіоклазі,заліковуючи останні.
Акцесорії представлені зернами апатиту(0,05-0,2 мм), приуроченими до міжзернових проміжків і до зерен породоутворюючихмінералів, а також зернами лейкоксенізованого сфену (0,01-0,05 мм) і малакону(0,01-0,03 мм), включеними в зерна біотиту і оточеними плеохроїчними двориками.
Порода зачепленапроцесами катаклазу. Катаклазовані ділянки складають 3-5% площ шліфа.Розвиваються між крупними зернами, як би цементуючи останні.
Порода свіжа.
Свердловина № 1,глибина 38,0 м
Шліф №4
Пегматит (свіжий)
Макроскопічнопорода сірого кольору, грубозерниста з розміром зерен до 5-20 мм. Помітнілисточки мусковіту, кристали кварцу і плагіоклазу, рідше – калішпату. Розподілмінералів в породі рівномірний. Текстура грубозерниста.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х: Плагіоклаз – 50
Кварц – 45
Мусковіт – 5
Структуракрупнозерниста.
Примітка:процентний склад породи мікроскопічно не відповідає процентному складу породи вшліфі. Причиною є крупнозернистість породи.
Плагіоклаз породи має складальбіт-олігоклазу (більш кислий, чим у вміщуючих гранітах). Зерна розміром 3-7мм мають зазвичай ідіоморфні – призматичні і таблитчасті форми, але інодіконтури їх незграбні. Зерна в незначному ступені рівномірно пелітизовані(5-10%), виразно полісинтетично здвійниковані. Слабо серицитизований (2-3%).
Кварц утворює зерна розміром 0,5-7мм, зазвичай зібрані в скупчення розміром 5-7 мм. Скупчення виконують незграбніі ксеноморфні проміжки між крупними кристалами плагіоклазу. Контури зерензвивисті, згасання хвилясте. Слабо тріщинуваті. Містять зрідка включення лускимусковіту.
Мусковіт знаходиться в пластинчастихзернах розміром 1-3 мм неправильної форми, приурочених до міжзернових проміжківсалічних мінералів, заліковуючи останні. В породі спостерігається ідіоморфні,шестигранні пластинки мусковіту, але в шліф вони не потрапили.
Порода свіжа.
Рештапородоутворюючі (калішпат, біотит) і акцесорні мінерали в шліф не потрапилиіз-за крупнозернистості породи.
Свердловина №2,глибина 1,0 м.
Шліф №5
Граніткатаклазований (вивітрілий)
Макроскопічнопорода сірувато-жовтого кольору, мілко-середньозерниста, однорідна. Порода взначній мірі вивітріла – неміцна, розсипається в руках. Помітно, що зернаплагіоклазу заміщені криптолусковим агрегатом глинистих мінералів жовтогокольору, що додають забарвлення всій породі. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х: Плагіоклаз — 30
Калієвий польовийшпат – 25
Кварц – 35
Біотит – 7
Мусковіт – 2,5
Акцесорії – 0,5
Структурабластокатакластична.
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєзерна розміром 0,2-1,5 мм, ксеноморфні, ізометричні, в сильному ступенітріщинуваті. Короткі тріщини, що гілкуються, виконуються вторинними глинистимимінералами. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані.
Калієвийпольовий шпат– мікроклін знаходиться в ізометричних ксеноморфних зернах розміром 0,5-1,5 мм,із звивистими контурами. Зерна калішпату свіжі, гратчасто здвійниковані, з пертитовоюбудовою розпаду.
Кварц спостерігається візометричних ксеноморфних зернах розміром 0,2-2 мм, зібраних в скупченнярозміром 3-5 мм. Зерна із звивистими контурами і хвилястим згасанням. Помітнотріщинуваті. Тріщини виконані вторинними слюдяно-глинистими мінералами.
Біотит зустрічається в лускових іпластинчастих зернах розміром 0,1-0,5 мм, зібраних в скупчення розміром до 1,5мм. Приурочені до міжзернових проміжків, заліковуючи останні. Зерна біотитусвіжі, з характерним плеохроїзмом і численними плеохроїчними двориками.
Мусковіт присутній в лусках розміром0,1-0,5 мм, зазвичай в асоціації з біотитом і в міжзернових проміжках салічнихмінералів. Утворюється в результаті К-метасоматозу. Розподілені в породірівномірно. Свіжі.
Акцесоріїпредставлені, в основному, апатитом. Одиничні зерна лейкоксенізованого сфену імалакону, включені в біотит.
Порода в значніймірі катаклазована. Катаклазовані та бластично перекристалізовані ділянкискладають близько 20% площі шліфа. Тріщини вивітрювання нерідко проходятьтріщинам катаклаза. Катаклазованість породи сприяє її вивітрілості.
Порода впомітному ступені вивітріла. Тріщини вивітрювання проходять по зернахплагіоклазу і кварцу, а також по міжзернових проміжках. Виконуються вториннимислюдяно-глинистими мінералами.
Свердловина №2,глибина 2,5 м
Шліф №6
Граніт (помітнозачеплений вивітрюванням)
Мікроскопічнопорода світло-сірого, з жовтуватим відтінком кольору. В цілому забарвленняпороди плямисте, оскільки жовтуватий відтінок спостерігається в окремихділянках. Порода мілко-середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням, щовиявляється в заміщенні плагіоклазу агрегатом вторинних глинистих мінералівжовтого кольору (що обумовлює забарвлення породи).
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х: Плагіоклаз -35
Калієвий польовийшпат – 25
Кварц – 30
Мусковіт – 2,5
Біотит – 7
Акцесорії – 0,5
Структурабластопорфіровидна
Плагіоклаз складуолігоклазу утворює зерна розміром 0,5-1 мм в основній масі і до 5 мм в порфіровиднихвиділеннях. Зерна основної маси ізометричні, порфіровидні – близькі за формоюдо ідіоморфних – призматичним. Зерна виразно полісинтетично здвійниковані, впомітному ступені політизовані (5-10%), містять пойкілобластові включення зеренкварцу. У помітному ступені тріщинуваті (зумовлено це тим, що порода зачепленавивітрюванням).
Калієвийпольовий шпат — мікроклін розвивається в породі в результаті процесів метасоматичногопривнесення. Зерна розміром 0,5-1,5 мм, ксеноморфні, зазвичай ізометричні, іззвивистими контурами. Зерна гратчасті, з пертитовою будовою розпаду, слаботріщинуваті, розподілені в породі рівномірно.
Кварц знаходиться в ізометричних,ксеноморфних, із звивистими контурами і звивистим згасанням зернах розміром 0,5-1,5мм. Зерна кварцу помітно тріщинуваті. Розподілені в породі рівномірно.
Біотит спостерігається в лускових іпластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, свіжих, з характерним плеохроїзмом, зчисленними плеохроїчними двориками. Приурочені до міжзернових проміжківсалічних мінералів.
Мусковіт розвивається в породі врезультаті процесів К-метасоматичного привнесення. Спостерігається в лусковихзернах розміром 0,1-0,8 мм, що заліковують міжзернові проміжки салічнихмінералів в зонах катаклазу. Нерідко знаходиться в тісному зрощенні з біотитом.
Акцесорії представлені, в основному,зернами апатиту (0,05-0,2 мм), одиничними зернами лейкоксенізованого сфену імалакону розміром до 0,05 мм, включеними в зерна біотиту і оточенимиплеохроїчними двориками.
Порода впомітному ступені катаклазована і бластічно перекристалізована. Уціліли відкатаклазу зерна плагіоклазу, створюють порфіровидні виділення.
Порода помітнозачеплена вивітрюванням, що виявляється в тріщинуватості мінералів іміжзернових проміжків. Тріщини виконані вторинними глинистими мінералами.
Свердловина №2,глибина 28м
Шліф №8
Контакт пегматитуз гранітом (порода свіжа)
Мікроскопічно взразку виразно спостерігається контакт граніту і пегматиту. Гранітсвітло-сірого кольору, дрібнозернистий, щільний, міцний, свіжий, однорідний, змасивною текстурою. Пегматит світло-сірий, грубозернистий. Розміри зерен 5-39мм. Лінія контакту чітка, але нерізка. Шліф виготовлений з ділянки пегматиту.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х: Плагіоклаз – 50
Кварц – 50
Біотит – одиничнілуски
Акцесорії – 0,5
Примітка: складпегматиту в шліфі не відповідає його складу макроскопічно із-закрупнозернистості породи, в результаті чого багато мінералів в шліф непотрапили.
Структуракрупнозерниста
Плагіоклаз складу кислого олігоклазуутворює зерна розміром 3-7 мм, ізометричні, із звивистими контурами, алеблизькі за формою до ідіоморфних – таблитчастим. Зерна виразно полісинтетичноздвійниковані, рівномірно пелітизовані (15-30%) і серицитизовані (5-10%).
Кварц також знаходиться в крупнихзернах розміром 2-10 мм, із звивистими контурами і хвилястим до слабохвилястого згасанням. Зерна кварцу помітно тріщинуваті.
Біотіт зустрічається в одиничнихлускових зернах розміром до 0,5 мм, приурочених до міжзернових проміжківсалічних мінералів і таких, що як би заліковують зони дроблення. Луски свіжі зхарактерним для порід родовища плеохроїзмом від солом’яно-жовтуватого по №р дояскраво-коричнево-бурого по №q з численними плеохроїчними двориками навколонайдрібніших включень акцесорних мінералів.
Акцесоріїпредставлені зернами апатиту розміром до 0,3мм, циркону (0,1 мм) лейкоксену (0,5мм). Зазвичай включені в зерна кварцу.
Порода свіжа.
Свердловина №2,глибина 18,0 м
Шліф №7
Граніт (свіжий)
Макроскопічнопорода світло-сірого кольору, мілко-середньозерниста, щільна, міцна, свіжа,однорідна. Текстура масивна.
Під мікроскопом.
Склад породи в %-х: Плагіоклаз – 40
Калієвий польовийшпат – 25
Кварц – 25
Біотит – 6
Мусковіт – 3,5
Акцесорії – 0,5
Структурагранітова
Плагіоклаз складуолігоклазу утворює зерна розміром 0,5-3 мм, близькі за формами до ідіоморфних,– призматичним і таблитчастим. Зерна невиразно полісинтетично здвійниковані,нерідко без двійників. У багатьох зернах помітна зональність. Виділяютьсяцентральні ядра зазвичай більшою мірою пелітізовані. Зерна в цілому свіжі,пелітізація незначна (0,2-0,5%). Відмічається хвилясте згасання.
Калієвийпольовий шпат — мікроклин розвивається в результаті процесів К-метасоматозу. Зерна розміром0,5-3 мм, ксеноморфні, із звивистими контурами. Зерна свіжі, гратчасті, зпертитовою будовою розпаду. Нерідкі прості двійники. Містять включення реліктовихзерен плагіоклазу і біотиту.
Кварц знаходиться в ксеноморфнихізометричних зернах розміром 0,2-1,5 мм, із звивистими контурами і хвилястим дослабо хвилястого згасанням. Зерна кварцу зібрані в скупчення розміром до 5 мм,рівномірно розподілені в породі. Зерна слабо тріщинуваті.
Біотит спостерігається в лускових іпластинчастих зернах розміром 0,1-1мм, приурочених до міжзернових проміжківсалічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом, з численнимиплеохроїчними двориками навколо включень акцесорних мінералів.
Мусковіт присутній в пластинчастихзернах розміром 0,5-2 мм, що розвиваються в міжзернових проміжках і по зонахкатаклазу, заліковувавши останні. Утворюється в породі в результаті процесівК-метасоматичного привнесення. Зерна свіжі, прозорі, з високими кольорамиінтерференції.
Акцесорії представлені зернами апатиту(0,05-0,2 мм), лейкоксенізованого сфену і малакону (до 0,05 мм), включеними взерна біотиту. Порода слабо зачеплена процесами катаклазу (катаклазованіділянки складають 3-5% площ шліфа). Бластично перекристалізована, як бицементують крупніші зерна.
Порода свіжа.Рідкісні тріщини, що проходять по зернах і міжзернових проміжках заліковуютьсялусками серициту.
Свердловина №2,глибина 37,0м
Шліф №9
Пегматит (свіжий)
Макроскопічнопорода світло-сірого кольору, крупнозерниста. Спостерігаються ідіоморфніпризматичні зерна калішпату з простими двійниками. Ксеноморфні та кутовіпроміжки між ними виконуються зернами кварцу та плагіоклазу. Зустрічаютьсяідіоморфні шестикутні таблиці мусковіту. Розміри зерен до 15 мм. Порода свіжа.Текстура однорідна.
Під мікроскопом:
Шліф виготовленийі зерна калієвого польового шпату, який таким чином, складає 100% площі шліфа. Розміризерна 20х20 мм. Зерно калішпату має пертитову будову заміщення. Петитовівростки, що складають близько 20% площі зерна, представлені альбітом. Маютьвигляд прожилків. Свіжі виразно полісинтетично здвійниковані.
Ділянки калішпату в значному ступеню пелітизовані (10-60%).
Порода свіжа,тріщинувата.
Свердловина № 7,глибина 1,5 м
Шліф № 12
Граніт(зачеплений вивітрюванням)
Макроскпічнопорода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, зачепленавивітрюванням (плагіоклаз заміщується глинистими мінералами). Порода однорідна.Текстура масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в%-х: Плагіоклаз – 30
Калієвий польовийшпат – 35
Кварц — 28
Біотит – 5
Мусковіт – 1,5
Акцесорії – 0,5
Структурагранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєізометричні зерна розміром 1-4 мм, з рівними контурами. Зерна зазвичайполісинтетичні здвійниковані, іноді без двійників. Рівномірно політизовані(0,5-5%). В сильному ступеню тріщинуваті з виконанням тріщинок вторинноюглинистою речовиною.
Калієвийпольовий шпат– мікроклін з між гранулярною плівки розростається в ксеноморфні зерна розміромвід 0,1-0,5 мм до 1,5-6 мм. Великі зерна мають призматичні форми, невеликі –ізометричні, ксеноморфні. Зерна гратково здвійниковані, іноді прості двійники(в призматичних зернах), виявляють пертитову будову розпаду. Вміщують включенняплагіоклазу, кварцу.
Кварц знаходиться в ксеноморфних ззвивистими контурами та хвилястим згасанням зернах розміром 0,5-2 мм. Зерназазвичай зібрані в скупчення розміром 3-5 мм. В сильному ступені тріщинуваті.Розподілені в породі рівномірно.
Біотит спостерігається влусковидних та пластинчастих зернах розміром 0,2-1,5 мм, які приурочені доміжзернових проміжкам салічним мінералів, з характерним плеохроїзмом таплеохроїчними двориками. Іноді зерна біотиту проростають невеликими вросткамикварцу, що також вказує на процеси метасоматозу, які відбуваються в породі.
Мусковіт розвивається в результатіпроцесів К-метасоматичного привнесення в лускові та пластинчасті з кутовими таувігнутими контурами зерна розміром 0,1-1 мм, які заліковують зони катаклазу вміж зернистих проміжках салічних мінералів, часто тісно асоціюють з біотитом,іноді в сімплектитових зростках з останнім.
Акцесорії представлені зернами апатиту(0,05-0,3 мм), лекоксенізованого сфену та мала кону (0,05 мм).
Каталаклазскладає в породі 10-15 % площі шліфа.
Порода в помітномуступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси вивітрювання проявляються в наявностітріщин, які проходять по між зерновим проміжкам та по зернам мінералів. Тріщинивиконуються вторинними глинистими агрегатами, іноді рудним пилом. Зустрічаютьсяпорожнисті тріщини.
Свердловина № 7,глибина 18,0 м
Шліф № 13
Граніт (свіжий)
Макроскпічнопорода сірого кольору, з зеленуватим відтінком, середньозерниста, слабкопорфіровидна. Порфіровидні виділення представлені зернами плагіоклазу,забарвленими в зеленуватий колір. Порода щільна, міцна, свіжа. Текстурамасивна.
Під мікроскопом
Склад породи в%-х: Плагіоклаз – 40
Калієвий польовийшпат – 20
Кварц — 30
Біотит – 5
Мусковіт – 5
Акцесорії – менше0,5
Структурабластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєзерна розміром 0,5-3 мм, зазвичай ізометричні, але іноді за формою наближаютьсядо призматичних та таблитчастих, однак з звивистими контурами. Зерна виразнополісинтетично здвіниковані, серицитизовані (5-7%) та політизовані (5-10%).Дуже тріщинуваті.
Калієвийпольовий шпат– мікроклін знаходиться в зернах розміром 0,2-1 мм, ксеноморфних, ізометричних,з звивистими контурами. Зерна гратково здвійниковані, віщують включення зеренплагіоклазу.
Кварц спостерігається в зернахрозміром 0,2-1,5 мм, з звивистими контурами та хвилястим згасанням, зібраних впрожилковидні скупчення розміром 3-5 мм. Розподіл скупчень в породі рівномірне.
Біотит зустрічається в лусковиднихта пластинчастих зернах розміром 0,2-1 мм, які приурочені до міжзерновихпроміжкам салічних мінералів. Зерна свіжі, з характерним плеохроїзмом табагаточисельними плеохроїчними двориками.
Мусковіт присутній лускових тапластинчастих зернах розміром 0,5-3 мм, з кутовими контурами. Пластинкимусковіту розвиваються по зонам катаклаза, заліковуючи останні. Іноді утворюютьзростки збіотитом, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені, переважно,зернами апатиту розміром 0,05-0,2 мм. Поодинокі зерна лейкоксенізованого сфенута мала кону (до 0,65 мм), які включені в зерна біотиту. лекоксенізованогосфену та мала кону (0,05 мм).
Порода в значномустепеню катаклазована (25-30%).
Свіжа.
Свердловина № 4,глибина 3,5 м
Шліф № 14
Граніт
(зачепленийвивітрюванням)
Макроскпічнопорода світло-жовтувато-сірого кольору, середньозерниста, помітно зачеплена вивітрюванням.Проявляється останнє у вивітрілості плагіоклазу та заміщенні його вториннимиглинистими мінералами. Зустрічаються, однак, зерна свіжого плагіоклазу, якізібрані у скупчення. В скупченнях зібрані також зерна кварцу. Текстура породи вцілому масивна.
Під мікроскопом
Склад породи в%-х: Плагіоклаз – 20
Калієвий польовийшпат – 33
Кварц – 35
Біотит – 5
Мусковіт – 7
Акцесорії –одиничні зерна
Структурабластогранітова
Плагіоклаз складу олігоклазу утворюєзерна розміром 0,5-3 мм, ксеноморфні, ізометричні, зазвичай нездвійниковані,іноді із слабкою полісинтетичною двійниковою будовою. Зерна свіжі (в шліфі; впороді спостерігаються як свіжі, та і вивітрілі зерна).
Калієвийпольовий шпат– мікроклін знаходиться в ксеноморфних зернах розміром 0,5-5 мм, граткових, зпертитовою будовою розпаду. Зерна слабко тріщинуваті. Вміщують включенняплагіоклазу, в свою чергу, заміщенні зернами мусковіту.
Кварц спостерігається в зернахрозміром 0,5-2 мм, зазвичай зібраних в скупчення розміром 5-7 мм. Зернаксеноморфні, ізометричні, з звивистими контурами та хвилястим згасанням.Вміщують включення луски біотиту. В сильному степеню тріщинуваті.
Біотит зустрічається в лусковиднихта пластинчастих зернах розміром 0,5-1,5 мм, які приурочені до міжзернистихпроміжкам породоутворюючих салічних мінералів. Зерна свіжі, з багаточисельнимидвориками. Іноді знаходяться в тісній асоціації з мусковітом, які утворюютьсімплектитові зростки з останніми.
Мусковіт присутній в лусковидних тапластинчастих зернах розміром 0,1-1 мм, які зібрані в ксеноморфні скупченнярозміром 3-5 мм, що розвиваються по зонам катаклазу, які заліковують останні.Утворюють сімлектитові зростки з кварцом та біотитом. Нерідко звичайні зросткимусковіту та біотиту. Зерна світлі, прозорі, з високими кольорами інтерференції.
Акцесорії представлені поодинокимизернами апатиту, лейкоксенізованного сфену та малакону.
Каталаклазованіділянки складають 3-5% площі шліфу.
Порода впомітному ступеню зачеплена вивітрюванням. Процеси останнього проявляються внаявності багаточисельних тріщинок, які проходять по зернам мінералів таміжзерновим проміжками. Виконуються глинисто-слюдистим вторинним агрегатом,рудним пилом, нерідко залишаються порожнистими.

8. Результатифізико-механічних досліджень
В результатіпроведених фізико-механічних досліджень були отримані наступні дані:
1. Щільністьпочаткової гірської породи знаходиться в межах – 2,64 — 2,88 г/см3;
2. Об’ємна масагірської породи знаходиться в межах – 2,61 – 2,84 г/см3;
3. Водопоглиненняскладає – 0,09 – 0,56%;
4. Пористістьзнаходиться в межах – 0,6 – 6,7%;
5. Об’ємна насипнамаса кам’яного матеріалу коливається в межах:
· дляфракції 5-10 – 1004-1194 кг/м3;
· дляфракції 10-20 – 1113-1300 кг/м3;
· дляфракції 20-40 – 1242-1375 кг/м3;
6. Втрати в масіпри визначенні подрібнення складають:
· дляфракції 5-10 мм – 18,58%, що відповідає маркам щебеню «1000», «1200»,«1400»;
· дляфракції 10-20 мм – 8,85 – 16,9 %, що відповідає маркам щебеню «1000»,«1200», «1400»;
· дляфракції 20-40 – 8,53 – 18,27 %, що відповідає маркам щебеню «1000», «1200»,«1400»;
7. Втрати в масіпри дослідженні на знос в поличному складає:
· дляфракції 5-10 мм – 17,76 – 35 %, що відповідає маркам щебеню «З-1», «З-ІІ»;
· дляфракції 10-20 мм – 11,32 – 35,80 %, що відповідає маркам щебеню «З-1»,«З-ІІ», «З-ІІІ»;
· дляфракції 20-40 мм – 10,75– 40,21 %, що відповідає маркам щебеню «З-1»,«З-ІІ», «З-ІІІ»;
8. Дослідження накопрі «ПМ» показали, що величина опору удару на копрі складає – 73,74– 189,38 та відповіє маркам «У-50» — «У-75».
9. Дослідженнягірської породи при визначенні придатності її в якості бутового каменюпоказали, що міцність стиснення в сухому стані складає 686-1304 кг/см3;при стисненні в водонасиченому стані – 611-1076 кг/см3; щовідповідає маркам бутового каменю — «600», «800», «1000».
10. Коефіцієнтрозм’якшення коливається в межах – 0,67 — 0,97.
11. Визначенняморозостійкості проводились прискореним методом в розчині сірчанокислогонатрію. Дослідження на морозостійкість показали, що щебінь та бутовий каміньвитримує 25 циклів перервного заморожування та відтанення, що відповідаєвимогам ГОСТ 8267-75.

Висновок
В результатіпроведених фізико-механічних досліджень гранітів Курчицького родовища можназробити висновок, що кам’яний матеріал відповідає вимогам діючого ГОСТ 8267-75 «Щебень из естественного камня для строительных работ» и ГОСТ 22132-75 «Камень бутовый».Граніт може бути використаний у вигляді щебеню та камню бутового для різних видів дорожньо-будівельних робіт.