А. Загальний опис факультету

Міністерство освіти і науки УкраїниДонецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-БарановськогоФакультет маркетингу, торгівлі та митної справиEUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEMECTS – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТНапрям підготовки – 030510 “Товарознавство і торгівельне підприємництво”Спеціалізація: „Товарознавство продовольчих товарів і комерційна діяльність”2008Міністерство освіти і науки УкраїниДонецький національний університет економіки і торгівліімені Михайла Туган-БарановськогоФакультет маркетингу, торгівлі та митної справи^ EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEMECTS – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТНапрям підготовки – 030510 “Товарознавство і торгівельне підприємництво”Спеціалізація: „Товарознавство продовольчих товарів і комерційна діяльність”2008З М І С Т Вступ І – Навчальний заклад ІІ – Загальна практична інформація ІІІ – Факультет маркетингу, торгівлі та митної справи 16 А. Загальний опис факультету 16 1. Координатор ECTS від факультету 16 ^ 2. Стислий опис структури й організації факультету 16 3. Стислий опис умов для навчання на факультеті 19 ^ 4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, спеціаліст, магістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них 21 ^ 5. Опис основних методів викладання і навчання, що використовуються, і способів оцінювання знань, умінь і навичок студентів 22 6. Шкала виставлення оцінок 32 Б.Ступенева структура 34 ^ 1. Освітньо-кваліфікаційні рівні за якими здійснюється підготовка фахівців вищої освіти 34 2. Діаграма структури програми навчання 38 ^ В. Індивідуальні розділи програми навчання 49 IV. Словник 187 Додатки 192 ^ РОЗДІЛ III – ФАКУЛЬТЕТ МАРКЕТИНГУ, ТОРГІВЛІ ТА МИТНОЇ СПРАВИА. Загальний опис факультету1. Координатор ЕСТS від факультету: Малигіна Валентина Дмитрівна, к.е.н, доцент кафедри товарознавства та експертизи продовольчих товарівТелефон: 8 (0622) 95-34-73^ Години, коли можна зв’язатися з координатором: понеділок, середа 10.00-12.00 Е-mail: [email protected]Декан факультету маркетингу, торгівлі та митної справи: к.е.н., проф. Баширов Іслам ХалідовичТел. 8 (0622) 95-34-84Заступник декана з навчально-методичної роботи: к.е.н., доц. Агбаш Владислав ЛеонтійовичТел. 8 (0622) 95-34-20^ 2. Стислий опис структури й організації факультету:На факультеті функціонують кафедри:Товарознавства і експертизи непродовольчих товарів (зав. кафедри – проф. Лойко Дмитрій Петрович) Товарознавства і експертизи продовольчих товарів (зав. кафедри – доц. Малигіна Валентина Дмитрівна) Експертиза в митній справі (зав. кафедри – доц. Осипенко Наталя Іванівна) Маркетингу і комерційної справи (зав. кафедри – проф. Азарян Олена Михайлівна) Українознавства (зав. кафедри – доц. Узбек Костянтин Мінович) Прикладної математики (зав. кафедри – проф. Лавриненко Наталя Михійлівна) Одним із чинників успіху діяльності випускаючих кафедр: кафедри товарознавства і експертизи непродовольчих товарів; кафедри товарознавства і експертизи продовольчих товарів; кафедри експертизи в митній справі; кафедри маркетингу і комерційної справи є підбір викладацьких кадрів і їх спеціальна підготовка. На кафедрі товарознавства та експертизи непродовольчих товарів питома вага викладачів з вченими ступенями складає – 46,2%, у тому числі докторів наук і професорів – 33,3%, кандидатів наук, доцентів – 23%. На кафедрі товарознавства та експертизи продовольчих товарів питома вага викладачів з вченими ступенями складає – 47,8 %, у тому числі докторів наук і професорів -13 %, кандидатів наук, доцентів – 30,4 %. Численність викладацького складу кафедри маркетингу і комерційної справи складає 31 осіб, в тому числі: – докторів наук, професорів – 5 (18,5 %), – кандидатів наук, доцентів – 20 (74,1%); старших викладачів – 1 (3,7%). На кафедрі експертизи в митній справі питома вага викладачів з вченими ступенями складає – 66,6 %, у тому числі докторів наук і професорів -33,3 %, кандидатів наук, доцентів – 33,3 %. Загальна чисельність професорсько-викладацького складу, що працює за спеціальністю 6.050301, складає 96 осіб. У відповідності до штатного розкладу кафедр підготовку студентів забезпечують 20 докторів і професорів та 48 кандидатів наук, доцентів. Штатна укомплектованість 100%, з них докторів наук, професорів 20,8%, кандидатів наук, доцентів 50,0 %, без вченого ступеню і звання 29,2%. Загальна чисельність професорсько-викладацького складу, що працює за освітньо-кваліфікаційними рівнями “спеціаліст” та “магістр”, складає 81 особа. Підготовку студентів забезпечують 18 докторів і професорів та 43 кандидати наук, доценти. На факультеті навчається 2683 студента, у тому числі денної форми навчання – 1221, заочної форми навчання – 1462 осіб. Кафедри факультету мають багаторічний досвід наукових досліджень, що сприяло створенню наукових шкіл професорів: – д.е.н., проф. Азарян О.М. – “Організація, технологія і стратегія маркетингу”; д.е.н., проф. Сальнікова О.М. – “Проблеми удосконалення внутрішньої, зовнішньої торгівлі”; к.т.н., доц. Малигіної В.Д. – «Проблеми якості і безпеки продовольчих товарів та харчування і напрями її вирішення»; д.б.н., проф. Рябченко М.О. – «Управління якістю і безпекою зерна озимих зернових і зернобобових культур для виготовлення харчових продуктів»; д.т.н., проф. Дятлов В.В. – «Удосконалення способів зберігання свіжої плодоовочевої продукції і грибів»; д.б.н., проф. Ракши-Слюсаревої – “Інновації в галузі технології виробництва і збереження харчових продуктів і продовольчої сировини”. У рамках наукових досліджень розроблені рецептури і створені нові продукти загального споживання з використанням нетрадиційної рослинної сировини, створені продукти функціонального призначення з використанням бджілопродуктів, нових харчових добавок та дикорослої сировини і нових видів рослин, проводяться дослідження з розширення асортименту продуктів загального споживання, а також продуктів спеціального призначення. Результати роботи оформляються технологічними інструкціями, авторськими свідоцтвами, патентами. В даний час вчені працюють над науковою темою «Проблеми якості харчових продуктів і безпеки харчування в умовах соціально-економічних і екологічних ризиків». Розвивається такий напрям школи як забезпечення безпеки продтоварів за принципами ХАССП. Результатом роботи будуть рекомендації щодо розробки адаптогенних продуктів і відповідні технологічні інструкції їх одержання виробництва. Значна увага на факультеті приділяється організації наукової роботи студентів, результатом якої є публікації у збірнику наукових тез за підсумками науково-дослідної роботи студентів, участь у студентських науково-практичннх конференціях та семінарах, участь в олімпіадах, конкурсах бізнес-проектів “Моя спеціальність – моє покликання”, конкурсах рекламних плакатів та ярмарок ідей. Випускаючі кафедри підтримують тісні наукові та науково-методичні зв’язки з ВАТ “Концерн АВК”, ВАТ “Донецькриба”, АТ “Група Норд”, ВАТ “Винтер”, ВАТ “ТЦ Білий лебідь”, ВТК “Шахти ім. Засядько”, ТОВТБ «Амстор», ООО «БУМ», ВАТ “Концерн Стирол”, Інститутом економіки промисловості НАН України, Донецькою торгово–промисловою палатою, обласним управлінням торгівлі і побутового обслуговування Донецької облдержадміністрації та багатьма вищими навчальними закладами і науковими центрами України і країн СНД. Підтримуються міжнародні зв’язки і з зарубіжжям: з вищими навчальними закладами Росії (м. Москва, м. Санкт-Петербург), Білорусії (м. Гомель), Польщі (м. Варшава), Болгарії (м. Варна), а також з Європейською асоціацією вчених-товарознавців з центром у м. Відень. Кафедра маркетингу та комерційної справи також бере участь у роботі Всеукраїнської організації “Українська асоціація маркетингу”. В 2003 році було укладено угоди з навчальними закладами Болгарії (Економічний університет м. Варна, Державний університет м. Софія та Новий університет м. Софія) з метою встановлення ділових зв’язків у напряму організації міжнародної практики студентів і стажування викладачів, обміну досвідом та науковою і методичною літературою. З 2004 року згідно цих угод на базі Економічного університету в м. Варна в Болгарії студенти проходять маркетингову та торгово-технологічну практику. У ході ділового відрядження до м. Варна викладачами напрацьовано такі бази практики: туристична агенція “Турал”, супермаркети “Бурлекс”, “Пікаділі”, техномаркет “Европа”, магазин CashCarry “МETRO”, салон хутряних та шкіряних виробів “Наталі-Пулпудєво”, аеропорт та митниця м. Варна та ін. Випускники факультету мають можливість продовжити навчання в аспірантурі та докторантурі ДонНУЕТ.^ 3. Стислий опис умов для навчання на факультеті: Навчання студентів, аспірантів, докторантів проводиться у 6 учбових корпусах, в лекційних приміщеннях і лабораторіях, які пройшли в останні роки капітальний ремонт та умебльовані на сучасному рівні. В усіх приміщеннях оновлена система освітлення, вентиляції, енерго- та водопостачання. В навчальному процесі, крім цього, використовуються 19 товарознавчих лабораторій, 3 кабінети і 2 комп’ютерні класи загального користування.Навчально-матеріальна база кафедри товарознавства і експертизи непродовольчих товарів площею 732,9 м2. Загальна площа 13 навчальних лабораторій складає 570,4 м2 , лабораторій НІС 15,3 м2. Площа всіх приміщень кафедри товарознавства і експертизи продовольчих товарів складає 618,4 м2, у тому числі приміщення для занять студентів 441,6 м2. Навчально-матеріальна база кафедри експертизи в митній справі складає 249,9 м2. Загальна площа 2 навчальних лабораторій складає 115,3 м2 , лабораторій НІС 33,7 м2. Забезпеченість навчального процесу необхідними навчальними приміщеннями складає 17,6 м2 на одного студента, що значно перевищує нормативи.Студенти з інших міст проживають у гуртожитку № 4, розташованого за адресою: м. Донецьк – 23, вул. Харитонова, 10 та у гуртожитку № 1, розташованому за адресою: м. Донецьк – 4, вул. Університетська, 99. У гуртожитках є дво- та тримісні кімнати з санвузлом, кухнями на кожному поверсі та пральнею. Є кімнати для відпочинку та самоосвіти, де студенти мають можливість підвищити рівень самоосвіти, розважатися. Актив гуртожитків опікується побутом та створює умови для цікавого проводження часу студентів.В навчальному процесі університету використовується 655 комп’ютерів, з них 23 ПК знаходяться на випускаючих кафедрах факультету маркетингу, торгівлі та митної справи, що об’єднані в єдину локальну мережу. Комп’ютери використовуються студентами для вирішення учбових завдань під час лабораторних занять та викладачами для демонстрації лекційного матеріалу. У вільний від занять час ПЕОМ використовуються для виконання наукових робіт кафедр та для виконання завдань самостійної і наукової роботи студентів. Крім того, при необхідності, використовується додаткова комп’ютерна база бібліотеки ДонНУЕТ.Ефективність роботи комп’ютерної техніки при підготовці спеціалістів за спеціалізацією “Товарознавство продовольчих товарів і комерційна діяльність” забезпечується наявністю як загальних, так і спеціальних прикладних програм. Крім цього, програмне забезпечення дисциплін містить у собі демонстраційні програми з інформаційними відомостями про різні види товарів (товарні групи), маркетингові технології, а також програму з розрахунку потреби в споживчих товарах; програму з розрахунку конкурентоздатності продукції. За допомогою комп’ютерних аудіо-, відеокурсів вивчаються окремі теми і дисципліни.В навчальному процесі використовуються інші технічні засоби як: кодоскопи, графопроектори, мультимедійні проектори, діапроектори та ін. Для забезпечення виконання лабораторних та науково-дослідних робіт на кафедрах використовуються спеціальне обладнання та прилади. На кафедрі експертизи в митній справі є унікальна митна лабораторія, що дозволяє моделювати процес здійснення митної експертизи. Товарознавчі кафедри мають велику колекцію натуральних зразків, які розміщені в демонстраційних шафах і використовуються при проведенні занять.кафедри практично повністю забезпечені обладнанням та апаратурою, що дозволяє якісно проводити практичні та лабораторні заняття. Особлива роль в навчальному процесі університету належить бібліотеці, як одному із провідних структурних підрозділів. Загальний фонд бібліотеки нараховує 630,5 тис. прим., із них державною мовою 145 тис. прим. Наукові видання складають 270 тис. прим., навчальні 190 тис. прим. Щорічно до бібліотеки надходить понад 35 тис. документів, більш 3 тис. назв, 60% надходжень – державною мовою. Бібліотека одержує 340 назв періодичних видань, загальний обсяг яких 70,4 тис. прим.Бібліотека має унікальний фонд рідкісних книг 1880-1945 рр. видання, який нараховує більш 2 тис. назв. 133 найменування з цього фонду увійшли до Всеукраїнського Реєстру рідкісних і коштовних видань. З 1998 року до бібліотеки надходять документи на електронних носіях. Структура бібліотеки дозволяє оперативно і якісно задовольняти різноманітні запити користувачів. До їх послуг абонементи: абонемент навчальної літератури; абонемент наукової літератури; абонемент художньої літератури. Читальні зали: читальний зал навчальної і наукової літератури; читальний зал періодичних видань; читальний зал нових надходжень; читальний зал документів на електронних носіях; читальний зал нормативної документації; галузеві читальні зали факультетів харчування, обладнання, обліково-фінансового при навчальних корпусах №3 і №6. Функціонально-допоміжні відділи: відділ комплектування; відділ бібліотечної обробки документів; відділ центрального книгосховища; відділ довідково-бібліографічного і інформаційного обслуговування; зал каталогів.На основі АБІС UNILIB в бібліотеці комп’ютеризовані всі основні технологічні процеси, пов’язані з комплектуванням, науковою обробкою документів. Обслуговування користувачів бібліотеки здійснюється в автоматизованому режимі. Бібліотека оснащена сучасною комп’ютерною технікою, мультимедійними інформаційними ресурсами, телекомунікаційними засобами.Електронний фонд бібліотеки нараховує понад 6,5 тис. документів: інтегровані підручники та навчальні посібники, монографії, методичні розробки викладачів університету, конспекти лекцій, дисертації та автореферати дисертацій, стандарти та інші електронні документи. Електронний каталог бібліотеки містить понад 164 тис. записів. Відкрито доступ в режимі on-line до БД повнотекстових електронних журналів “Компаньйон” та “Стратегії”, аналітичної БД „Матрикс- Пресс”Надається доступ до інформаційно-пошукової системи по законодавству України “Ліга-Закон”, інформаційно-пошукової БД “Леонорм – фонд-Стандарт”, яка містить 59 тис. документів: 12,5 тис. національних стандартів, 46,5 тис. міждержавних стандартів, 617 з яких – повнотекстові е- стандарти. Бібліотека отримує періодичні видання на електронних носіях: “Офіційний вісник”, “Новий маркетинг”, “Управление компанией”, “Качество. Инновации. Образование”, “Міжнародна економічна політика”, “Компьютерная практика”, РЖ “Химия и технология пищевых производств», «Оборудование пищевой промышленности». Локальна комп’ютерна мережа бібліотеки складається з 85 комп’ютерів, з них – 43 надано до послуг користувачів, 13 з них – мають доступ до мережі Інтернет.Бібліотека обслуговує користувачів на 3-х абонементах та в 9-ти читальних залах на 420 місць.^ 4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, спеціаліст, магістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них.На факультеті маркетингу, торгівлі та митної справи підготовка фахівців здійснюється за 3 освітньо-кваліфікаційним рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр.Таблиця 1^ Програми навчання студентів за спеціалізацією “Товарознавство продовольчих товарів і комерційна діяльність” Освітньо-професійна програма навчання Кваліфікація Форма навчання Термін навчання Бакалавр Бакалавр з торгівлі денна 3 роки 5 місяців денна зі скороченим терміном навчання 1рік 5 місяців заочна 4 роки 5 місяців заочна зі скороченим терміном навчання 2 роки 5 місяців Спеціаліст Спеціаліст -товарознавець з комерційної діяльності денна 1 рік 5 місяців денна зі скороченим терміном навчання 6 місяців заочна 1 рік 5 місяців заочна зі скороченим терміном навчання 1 рік Магістр Магістр -товарознавець з комерційної діяльності денна 1 рік 5 місяців заочна 1 рік 5 місяців ^ 5. Опис основних методів викладання і навчання, що використовуються, і способів оцінювання знан, умінь і навичок студентів.Методи навчанняЛекція – основна форма проведення навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу. Як правило, лекція є елементом курсу лекцій, який охоплює основний теоретичний матеріал окремої або кількох тем навчальної дисципліни. Тематика курсу лекцій визначається робочою навчальною програмою. Можливе читання окремих лекцій з проблем, які стосуються даної навчальної дисципліни, але не охоплені навчальною програмою. Такі лекції проводяться провідними вченими або спеціалістами для студентів та працівників вищих навчальних закладів в окремо відведений час. Лекції проводяться лекторами – професорами і доцентами (викладачами) вищого навчального закладу, а також провідними науковцями або спеціалістами, запрошеними для читання лекцій. Лекції проводяться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях для однієї або більше академічних груп студентів. Лектор, якому доручено читати курс лекцій, зобов’язаний перед початком відповідного семестру подати на кафедру (предметну або циклову комісію) складений ним конспект лекцій (авторський підручник, навчальний посібник), контрольні завдання для проведення підсумкового контролю, передбаченого навчальним планом і програмою для даної навчальної дисципліни.  Лектор, який вперше претендує на читання курсу лекцій, може бути зобов’язаний завідувачем кафедри (головою предметної або циклової комісії) до проведення пробних лекцій за участю викладачів та наукових співробітників кафедри. Лектор зобов’язаний дотримуватися навчальної програми щодо тем лекційних занять, але не обмежується в питаннях трактування навчального матеріалу, формах і засобах доведення його до студентів. ^ Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.  Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях). Лабораторне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять, як правило, не дозволяється. Лабораторне заняття включає проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи, виконання завдань теми заняття, оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист перед викладачем. Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Підсумкова оцінка виставляється в журналі обліку виконання лабораторних робіт. Підсумкові оцінки, отримані студентом за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні семестрової підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. ^ Практичне заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентом відповідно сформульованих завдань. Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Практичне заняття проводиться з студентами, кількість яких не перевищує половини академічної групи. Перелік тем практичних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі – текстах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв’язування їх студентами на занятті.  Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни. Практичне заняття включає проведення попереднього контролю знань, умінь і навичок студентів, постановку загальної проблеми викладачем та її обговоренням за участю студентів, розв’язування контрольних завдань, їх перевірку, оцінювання. Оцінки, отримані студентом за окремі практичні заняття, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. ^ Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних кабінетах з однією академічною групою. Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни. Індивідуальне навчальне заняття проводиться з окремими студентами з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуальних творчих здібностей. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком з урахуванням індивідуального навчального плану студента і можуть охоплювати частину або повний обсяг занять з однієї або декількох навчальних дисциплін, а в окремих випадках – повний обсяг навчальних занять для конкретного освітнього або кваліфікаційного рівня.  Види індивідуальних навчальних занять, їх обсяг, форми та методи проведення, форми та методи поточного і підсумкового контролю (крім державної атестації) визначаються індивідуальним навчальним планом студента. Консультація – форма навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація може бути індивідуальною або проводитися для групи студентів, залежно від того, чи викладач консультує студентів з питань, пов’язаних із виконанням індивідуальних завдань, чи з теоретичних питань навчальної дисципліни. Обсяг часу, відведений викладачу для проведення консультацій з конкретної дисципліни, визначається навчальним планом. Індивідуальні завдання з окремих дисциплін (реферати, розрахункові, графічні, курсові, дипломні проекти або роботи тощо) видаються студентам в терміни, передбачені вищим навчальним закладом. Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачем. Допускаються випадки виконання комплексної тематики кількома студентами. ^ Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання. Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Порядок затвердження тематики курсових проектів (робіт) і їх виконання визначається вищим навчальним закладом. Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри (предметної або циклової комісії) за участю керівника курсового проекту (роботи). Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”). Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі (предметній або цикловій комісії) протягом одного року, потім списуються в установленому порядку. ^ Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають: – систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань; – розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи). Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обгрунтуванням доцільності її розробки. Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти (викладачі) вищого навчального закладу, висококваліфіковані спеціалісти виробництва. Дипломні проекти (роботи) зберігаються в бібліотеці вищого навчального закладу протягом п’яти років, потім списуються в установленому порядку. ^ Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни. Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача. Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум тощо. Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.  Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах. У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру. При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця. Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять. ^ Практична підготовка студентів вищих навчальних закладів є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь. Практична підготовка студентів здійснюється на передових сучасних підприємствах і організаціях різних галузей господарства, науки, освіти, охорони здоров’я, культури, торгівлі і державного управління. Практична підготовка проводиться в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача вищого навчального закладу та спеціаліста з даного фаху. Програма практичної підготовки та терміни її проведення визначаються навчальним планом. Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року N 93. При проведені лекцій, семінарських, лабораторних, практичних занять застосовуються різноманітні активні методи навчання (ситуаційні вправи, ділові та рольові ігри, дискусії, виїзні заняття на діючих підприємствах). При проведенні практичних занять використовувалися методи інсценування: “круглий стіл”, рольові ігри, карта ідей. Серед інтерактивних методів навчальної роботи можна назвати модифіковані лекції (модулі «Історія України», «Українська мова», «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»); домашня заготовка (модуль «Іноземна мова»); самостійна робота (по всіх дисциплінах); розробка та презентація командного проекту у модулі “Основи наукових досліджень”.^ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯКонтрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних та семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання рівня знань визначається відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією). ^ Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента. Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки. ^ Семестровий контроль проводиться у формах семестрового Іспиту, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом. Семестровий Іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестровий диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований залік планується при відсутності модульного контролю та Іспиту і не передбачає обов’язкову присутність студентів. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та Іспиту і не передбачає обов’язкову присутність студентів. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового Іспиту, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни. Іспити складаються студентами в період Іспитаційних сесій, передбачених навчальним планом. Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та Іспитів. При використанні модульного контролю Іспити можуть не проводитись. Іспити проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та Іспитів визначаються вищим навчальним закладом. Результати складання Іспитів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”), а заліків – за двобальною шкалою (“зараховано”, “незараховано”) і вносяться в Іспитаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента. Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання Іспитів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем відділення). Студенти, які не з’явилися на Іспити без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. ^ Державна атестація студента здійснюється державною Іспитаційною (кваліфікаційною) комісією (далі – державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики. Присвоєння кваліфікації молодшого спеціаліста здійснює державна кваліфікаційна комісія, інших кваліфікацій – державна Іспитаційна комісія. Державна комісія створюється як єдина для денної (стаціонарної), вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об’єднана комісія для споріднених спеціальностей. Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі. Державна комісія організовується щорічно і діє п