Агрохимия и система применения удобрений

УКРАЇНА
НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІНСТИТУТМАГІСТРАТУРИ 
З В ІТ
про виробничу практику
Студент                       Макаренко Михайло Вікторович 
       магістратури 
Керівникпрактики
доцент                        Розстальний Василь Євтихієвич 
Київ2001
Зміст
ВСТУП…………………………………..………3 
1 Мета, завдання практики ………….………………………………………………. 5 
2 Загальні відомості про господарство……….…………………………………. 6 
3 Грунтово-кліматичні умови господарства …………………………………… 12 
3.1 Кліматичніумови…………………………….…………. 12 
3,2 Рельєф та грунтові води………………14
3,3 Грунтигосподарства…………………..15
4       Заходипо захисту грунтів від деградації, ерозії, наслідків аварії на
ЧАЕС……………………… 18 
5  Агрохімічна служба,агрохімічне забезпечення іобслуговування……………….………………………………………………………… 20 
6 Технологія зберігання та внесення добрив…..…………………………………… 23 
7       Системаудобрення культур в сівозмінах та
8       розрахунокбалансу гумусу та елементівживлення …….……………………………………………………………………. 26 
8. Технологіявирощування озимої
     пшениці, технологічнакарта  …………..……………………………………………. 30 
9 Умови альтернативного ведення землеробства..……………………………….. 35 
10 Науково-досліднаробота…………….……………………………………………. 36 
11 Охоронапраці……………………..…………………………………………………. 38 
ВИСНОВКИ…………………………………………………………….………………….. 39 
СПИСОКЛІТЕРАТУРИ……….……………………………………………………….. 40 
ВСТУП
Однимз головних напрямків розвитку сільськогосподарського виробництва є хімізація,наукове забезпечення якої призвана здійснювати агрохімічна наука.
Хімізаціясільського        господарства       —     це
всебічно-обгрунтованевикористання хімічних речовин в сільському господарстві. Хімізація поєднуєвиробництво добрив і науково-обгрунтоване їх використання, хімічну меліораціюгрунтів, захист рослин від шкідників і хвороб, боротьба з бур’янами, широке використанняпродуктів хімічного виробництва в рослинництві і тваринництві.
Ефективністьмінеральних добрив підвищується на фоні застосування органічних добрив.Багаточисельні досліди в нашій країні і за кордоном свідчать про великий впливорганічної речовини на біологічні, агрохімічні і фізико-хімічні факториродючості. Тому вірно розроблена система удобрення культур в сівозмініобумовлює одержання високих і стабільних врожаїв всіх сільськогосподарськихкультур сівозміни з високою окупністю одиниці добрива.
Виконаннязавдання по хімізації покладено на пункти хімізації і агрохімічні об’єднання,агрохімічні центри.
Говорячипро роль мінеральних добрив, неможливо забувати, що для отримання високих тасталих врожаїв велике значення має застосування органічних добрив, вапнуваннякислих грунтів, гіпсування солонцюватих грунтів і інші прийоми окультуренняорного шару. Підвищення ефективності добрив в більшій мірі залежить відконкретних умов, доз добрив, строків і способів їх внесення. При широкихмасштабах застосування в сільському господарстві мінеральних і органічнихдобрив, меліорантів, пестицидів, стає необхідність комплексного вивчення їхвпливу не тільки на родючість грунтів, урожай і якість продукції, а й нанавколишнє середовище. Стоїть завдання розробити екологічно допустимі дозивнесення добрив і пестицидів в сівозміні, застосувати природозберігаючітехнології їх внесення.
Великезначення має запобігання деградації грунтів, яка проявляється у явищахтехногенного підкислення грунтів, дегуміфікації, зміні агрегатного складу.
Необхіднозабезпечити бездефіцитний баланс органічної речовини. Обов’язково требаборотися з ерозією, оскільки вона завдає значної економічної шкоди і оцінюватиїї розміри.
1 Мета, завдання практики
Основнамета виробничої практики —підготовити студента до самостійної роботи всільськогосподарському виробництві, наукових установах, чи в сфері сервісногообслуговування виробництва, а також продовження польових і лабораторнихдосліджень згідно індивідуального плану слухачів магістратури.
Основнезавдання практики —практично закріпити отримані теоретичні знання зсистеми застосування добрив та охорони грунтив.
Практикаставить такі завдання:
— ознайомитисьз виробничою діяльністю господарства, грунтами, роботою агрохімічної служби,технологічними процесами в рослінництві та тваринництві;
— навчитисьвизначати агрохімічну, екологічну і економічну ефективність застосуваннямісцевих і мінеральних добрив, засобів захісту рослин, хімічних меліорантів;
— навчитися      аналізувати     результати     діяльності господарства, проводити польовідосліди, дослідження грунтів, проводити грунтову та рослинну діагностику іконтроль якості продукції, аналізувати дані попередніх турів агрохімічнихдосліджень грунтів;
— закріпитинавички складання агрохімічних картограм, технологічних карт,еколого-агрохімічного паспорта;
— навчитисяприймати вірні рішення.
2 Загальні відомості про господарство
ІсторіяАгрономічної дослідної станції бере свій початок від радгоспу “МитницяіСаливонківського цукрокомбінату, який був організований в 1921 році.В 1956 році Постановою ЦК КП України і Ради Міністрів УРСР від10.05.1956 року №524 і наказом Міністерства вищої освіти УРСР від24.05.1956 року №390 “Про прийняття радгоспів сільськогосподарськимиучбовими закладамиі радгосп “Митницяі був переданий в підпорядкуванняУкраїнській сільськогосподарській академії від 23.03.1956 року№84 “Про об’єднання Митницької Агрохімічної дослідної станції таМитницького учбово-дослідного господарстваі створена Агрономічна дослідна станція.Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.1995 року №387 “ПроНаціональний аграрний університеті та наказом Мінсільгосппроду України від29.06.1995 року №157 Агрономічна дослідна станція передана в прямепідпорядкування Національному аграрному університету.
Підприємствоспеціалізоване на виробництві молока, м’яса, зернових та технічних культур.Площа сільськогосподарських угідь 1056,2 га в тому числі ріллі934,2 га. На території розташований один населенний пункт —селоПшеничне, де проживає 683 чоловік, з них 168 чоловік пенсіонери та190 чоловік працюючих.
Агростанціязаймає вигідне економічне і географічне положення. На відстані 3 кмпроходить автодорожна магістраль обласного значення, яка зв’язує Агростанцію зрайонним центром м. Васильків та обласним центром м. Києвом. Відстань дорайонного центру 28 км, а до обласного 54 км.
Підприємствомає в розпорядженні склади, майстерні, гараж, торговий центр, гуртожитки,житлові будинки, тваринницькі приміщення, дорогу з твердим покриттям і іншінеобхідні для господарювання споруди.
Протягомвосьми років машинно-тракторний парк не поповнювався. Укомплектованістьсільгоспмашинами на низькому рівні. Значна частина засобів механізації фізичнота морально застарілі. В зв’язку з таким станом техніки частина основних виробничихпроцесів виконується несвоєчасно, в результаті чого знижується рівеньпродуктивності землі, худоби та праці.
Виробництвоі реалізація продукції
Рослинництво
В підприємствіналічується така кількість земельних угідь:
Загальнаплоща землі       1147,9 
в т.ч.сільгоспугіддя 1056,2 
зних рілля                934,5 
сіножаті                   37,3 
пасовища81,7 
плодовінасадження         2,7 
Грунти.Основну частину в складі грунтів займають чорноземи звичайні — більше 70%, біля15% —чорноземи лучні, також маємо в складі грунтів чорноземи опідзолені,лучно-чорноземні та дерново-опідзолені грунти.
Рослинництвообслуговує тракторно-польова бригада, в якій нараховується 25 тракторіврізних марок, в тому числі 4 гусеничних, 9 зернозбиральних комбайнів,2 силосозбиральні та 2 бурякозбиральні комбайни і інша грунтообробната посівна техніка, а також автопарк з наявністю 36 автомобілів,реммайстерня, будівельна бригада, столова.
Однієюз найважливіших культур, що вирощуються в господарстві, є озима пшениця. Їйбуде приділена особлива увага. В структурі зернових ця культура займає48%. Господарство проводить посів декількох сортів озимої пшениці —Миронівська61, Миронівська 33, Мірич. Ці сорти ціняться високою врожайністю до70 ц/га і більше, високим вмістом клейковини, що становить більше 24% табілку —13—%, стійкі до хвороб, користуються на ринку попитом, як ціннийтовар. В наступні роки передбачається збільшити площі посіву пшениці до200 га, а за рахунок внесення мінеральних добрив та застосування засобів захистурослин, збільшити валовий збір до 1875 т в 2002 році.
Ячмінь —сорт“Мірозіі —пивоварний з низьким вмістом білку. В наших умовах урожайністьстановить 50 ц/га.
Горох —сорт“Лілеяі —бобова культура, має високі харчові якості, урожайність 27 ц/га.
З технічних —цукровібуряки. Незважаючи на те, що процес вирощування складний і клопіткий, цякультура в господарстві необхідна, як продукт харчування, а також як корм длягодівлі тварин, отримання цукру та надходження прибутку.
Овочів господарстві передбачено вирощувати лише для забезпечення їдальні своїмиовочами, для харчування працівників та студентів.
Обсягита структура виробництва продукції рослинництва наведені в табл. 1.
Таблиця1‑ Площі посіву та врожайність основних
сільськогосподарськихкультур по агрономічній дослідній станції НАУ
   Показники    
         1999 р.      
         2000 р.      
                
 
 
                
площа
валовий
Урожайні-
площа
валовий
Урожайні-
                
га  
збір, т
сть, ц/га
га  
збір, т
сть, ц/га
Зернові всього  
 290
 11886
   41,1 
 330
 11934
   36,1 
Озима пшениця   
 100
  5646
   56,5 
 160
  6126
   38,3 
Ярі зернові     
 190
  6240
   32,8 
 170
  5798
   34,1 
Ячмінь          
 160
  5042
   31,5 
 100
  4184
   41,8 
Овес            
  10
   594
   59,4 
  10
   742
   74,2 
Просо           
  —
   — 
    —  
   5
   129
   25,8 
Горох           
  10
   402
   40,2 
  40
   562
   14,1 
Гречка          
  10
   202
   20,2 
  15
   178
   11,9 
Технічні культури
  51
    х 
     х  
  13
    х 
     х  
Цукрові буряки  
  48
 14132
  294   
  10
  4220
  422   
Ріпак           
   3
    11
    3,7 
   3
    15
    5,0 
Овочі           
   5
   412
   82,4 
   9
   381
   42,3 
Столовий буряк  
   2
   291
  145,5 
   2
   117
   58,5 
Морква          
  0,5
    15
   30,0 
   1
   108
  108   
Цибуля          
   1
     2
    2,0 
   3
   143
   47,7 
Коромові культури
 588
    х 
     х  
 582
    х 
     х  
Кормові буряки  
  25
 12043
  482   
  25
 12000
  480   
Кукурудза —на с.
 150
 22295
  148   
 170
 41125
  242   
на зелений корм 
  70
 14479
  207   
  70
 22974
  328,2 
1-річ.трав всього
 363
 66712
  184   
 307
 32235
  105   
Багат.трав, всього
  50
 5825 
  117   
  80
  9495
  118   
Всього площа    
 934
    х 
     х  
 934
    х 
     х  
Показникипродуктивності тваринництва значно знизились, що призвело до зменшення товарноїпродукції, а разом з тим зменшення прибутку (див. табл.2).
Таблиця2‑ Основні показники розвитку тваринництва за
1999— р.по агрономічній дослідній станції НАУ
                  Показники           
  1999
  2000
                      1               
    2 
    3 
Поголів’я тварин, гол.                
  884 
  790 
ВРХ, гол.                             
  754 
  670 
Корови, гол.                          
  300 
  300 
Свині, гол.                           
  130 
  120 
Свиноматки, гол.                      
   30 
   30 
Надоїли молока, ц                     
11460 
 8755 
Удій на одну фуражну корову, кг       
 3820 
 2918 
Середньодобовий удій, кг              
   10,5
    8,0
Реалізація молока                     
 9366 
 6901 
% товарності                          
   81,7
   78,9
Середньодобовий приріст ВРХ, г        
  369 
  408 
Середньдобовий приріст свиней, г      
  150 
  138 
Вироблено м’яса всього, ц             
  774 
  742 
    в т.ч. ВРХ, ц                     
  726 
  703 
Продовженнятабл. 2 
                      1                  
   2 
   3 
           свинини, ц                    
  48 
  39 
Вироблено на 100 га с/г угідь молока, ц  
 1085
 829 
Вироблено на 100 га с/г угідь яловичини, ц
  68,8
  66,6
Вироблено на 100 га ріллі свинини, ц     
   5,1
   4,2
Реалізовано в живій вазі всього, ц       
 426 
 642 
     в т.ч. ВРХ, ц                       
 405 
 597 
Вироблено на 100 га с/г угідь м’яса, ц   
  73 
  70,3
Народилося телят, гол.                   
 312 
 323 
Народилося свиней, гол.                  
 218 
 268 
Народилося коней, гол.                   
  — 
   6 
Загинуло телят, гол.                     
  17 
  22 
Загинуло поросят, гол.                   
  34 
  28 
Застосуванняпрогресивних      технологій      вирощування
сільськогосподарськихкультур базується на технологічних картах, складених групою науковців НАУ підкерівництвом професора В.П.Гудзя за методикою комп’ютерних розрахунків, щорозроблена проректором Мельником І.І.
Господарствомає польову, зерно-просапну десятипільну сівозміну з наступним чергуванням культур:
1. Конюшина
2. Озимапшениця
3. Цукровібуряки
4. Кукурудзана зерно
5. Кукурудзана силос
6. Горох
7. Озимапшениця
8. Цукровібуряки, кормові буряки
9. Кукурудзана силос
10.Ячмінь+ багаторічні трави
У господарствітакож є прифемська кормова сівозміна, яка забезпечує потреби тваринництва укормах. Вона має таке чергування культур:
1. Люцерна(вивідне пасовище)
2. Кукурудзана силос
3. Озиміна зелений корм, поукісно кукурудза на зелений корм
4. Кукурудзана зелений корм + люцерна раз в 3— роки
Врожайністьосновних сільськогосподарських культур є меншою, ніж це можливо в даній зонічерез недостатню культуру агротехніки та брак коштів для закупівлі добрив,засобів захисту рослин, техніки, елітного насіння.
3 Грунтово-кліматичні умови господарства
3.1 Кліматичні умови
Темпиросту і розвитку рослин, урожай і якість сільськогосподарських культур взначній мірі залежать від метереологічних умов.
Кліматичніумови у Васильківському районі Кіївської области є сприятливими для вирощуваннябагатьох сільськогосподарських культур, в тому числі й озимої пшениці(Агрокліматичний довідник, 1989).
Територіярайону має нахил в напрямі з півдня на північ та з заходу на схід. Завдякицьому географічна широта не впливає на ріст температур з півночи на південь.Температура в південній частині області знижується за рахунок підвищення висотиповерхні над рівнем моря.
Кліматмісцевості помірно континентальний.
ТериторіяВасильківського району лежить в північній частині Лісостепу й межує зпівденними районами зони Полісся. Васильківський район знаходиться на територіїпомірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київськоїобласті. Сума активних температур складає 2500— 0С. Останнівесняні заморозки закінчуються в кінці травня, а перші осінні починаються в кінцівересня. Вегетаційний період рослин з температурою вище +5 0С складає215 днів.
В порівнянніз середніми багаторічними даними температура повітря в перші декади відновленнявегетації рослинами була дещо вищою, а кількість опадів —нижчою на10— мм. В останні декади вегетаційного періоду температура повітрябула дещо вищою за середню багаторічну, проте кількість опадів була меншою.Це відповідно впливало на ріст і розвиток рослин протягом вегетаційногоперіоду, надходження поживних речовин із грунту в рослини.
У таблиці3 наведена детальна характеристика кліматічних умов агрономічної дослідноїстанції.
Таблиця3.- Характеристика метеорологічних умов (по даним
агрономічноїдослідної станції НАУ)
                                                                                                     ┬        ┐