Академії мистецтв

АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИВІСНИКАКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ Випуск четвертийКиїв 2008 ББК 71.4 (4УКР) я5 В 38Видається згідно з постановою Президії Академії мистецтв Українивід 20 жовтня 2005 рокуРЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: А.В. Чебикін (голова), І.Д. Безгін, Ю.П. Богуцький, А.А. Бокотей, М.П. Мащенко, М.Ю. Рєзникович, В.Д. Сидоренко, М.А. Стороженко, О.С. Тимошенко, О.К. Федорук, М.І. ЯковлєвМатеріали підготували: В.М. Бабієнко, Н.В. Владимирова, І.Б. Зубавіна, Ю.О. Іванченко, О.Ю. Клековкін, Л.В. Кодакова, Р.Г. Коломієць, Т.В. Ленкова, О.М. Міщенко, О.В. Сіткарьова, Л.В. Утюжнікова, П.В. Харченко, Б.А. ЧернухаISBN № 966-8259-20-3 Ó Академія мистецтв України, 2008Зміст Звітна доповідь Президії АМУ ХІІ сесії Загальних зборів Академії 28 березня 2008 р. …………^ ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД……………………………….Відділення образотворчого мистецтва……………………….Відділення музичного мистецтва…………………………..Відділення театрального мистецтва……………………… Відділення кіномистецтва……………………………Відділення теорії та історії мистецтв…………………………Відділення синтезу пластичних мистецтв та секція естетики і культурології………………………Інститут проблем сучасного мистецтва……………………..Робота Президії. Загальні збори АМУ……………………….Науково-організаційне управління……………………….Організаційно-методичний відділ…………………………Міжнародна діяльність………………………………..Кадрова робота…………………………………..Фінансово-економічна діяльність АМУ…………………….Господарське забезпечення………………………………Творчі акції, здійснені АМУ, та заходи, в яких брали участь члени АМУ………………….Наукові, науково-практичні, теоретичні конференції, в яких брали участь члени АМУ…………………………Основні наукові видання, авторами яких є члени АМУ……………….Календарний план заходів на 2008 рік……………………….Тематичний план фундаментальних досліджень Інституту проблем сучасного мистецтва АМУ на 2008 рік………..^ ЗВІТНА ДОПОВІДЬ ПРЕЗИДІЇ АМУ ХІІ СЕСІЇ ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ АКАДЕМІЇ 28 березня 2008 р.Шановні члени Академії!Шановні наші гості!Відповідно до вимог Статуту Академії мистецтв України сьогодні Президія звітує про діяльність Академії, відділень, Інституту проблем сучасного мистецтва за період після ХІ звітно-виборної сесії Загальних зборів, що відбулися 2 березня 2007 року. Річними планами роботи Президії, відділень Академії пріоритетне місце в нашій діяльності було відведено вирішенню стратегічних питань розвитку мистецтвознавчої науки, вивченню проблем творчості, удосконаленню мистецької освіти і практики, забезпеченню активної участі членів Академії у розв’язанні актуальних проблем розвитку культури і мистецтва. У звітному періоді було проведено 10 засідань Президії, розглянуто близько 70 найважливіших питань організаційного, наукового, творчого, видавничого, освітнього, фінансово-економічного характеру, розвитку структури Академії, оплати праці працівників апарату Президії та Інституту проблем сучасного мистецтва і багато інших. Прийнято 63 постанови, які торкалися виконання рішення ХІ сесії Загальних зборів, підготовки наукових видань, стану сучасної української сценографії, удосконалення структури Інституту проблем сучасного мистецтва, утворення у складі Академії науково-дослідного Інституту культурології, проведення мистецької акції «Мистецтво молодих – 2007» у м. Коломиї, присвяченої театральній освіті, Міжнародної конференції «Рефлексія і дискурс у мистецтвознавстві», наукової конференції з нагоди 120 річчя від дня народження Леся Курбаса «Мій Курбас: Гіпотези, ризики, пошуки», організації співпраці з Інститутом енциклопедичних досліджень НАН України з підготовки академічного видання Української енциклопедії мистецтва, відзначення 70 річчя Національного ансамблю танцю України імені П. Вірського, напрацювання концепції та програми створення Східного регіонального відділення АМУ і багатьох інших важливих питань нашого науково-творчого мистецького життя. Хочу повідомити Зборам, що за поданням Президії Академії Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2007 року в складі Академії мистецтв утворено Інститут культурології, який займатиметься здійсненням фундаментальних і прикладних досліджень у галузі теорії та історії культури, етнокультурології, музеєзнавства, пам’яткознавства, світової культури і міжнародних культурних зв’язків, практичних і пошукових дій, спрямованих на розвиток національної культури, впровадження нових мистецьких технологій і практик, науково-творче забезпечення процесу становлення національної культури. Інститут отримав прекрасні умови для праці, йому надано приміщення у будинку Національних творчих колективів по бульвару Т. Шевченка, 50–52. Очолив Інститут віце-президент Академії академік Ю.П. Богуцький. Хочеться побажати Інститутові швидкого становлення, успіхів у його діяльності. Як і в попередній період, відділення Академії, наукові підрозділи Інституту проблем сучасного мистецтва спрямували свої зусилля на розробку і дослідження фундаментальних проблем розвитку мистецтва, традиційно-побутової культури, наукового забезпечення і висвітлення процесів розвитку національної духовної культури в минулому і її стану на початку ХХІ століття, брали найактивнішу участь у всеукраїнських і міжнародних науково-мистецьких заходах. Практичним результатом реалізації завдань, незважаючи на відомі труднощі з публікацією виконаних робіт, стало видання членами Академії фундаментальних наукових праць, монографій, підручників, навчально-методичних посібників. Серед них – «Жіночий образ у сучасному українському мистецтві» та «Перетин знаку» академіка О.К. Федорука, «Партесні концерти XVII–XVIII століть. З Київської колекції» академіка Н.О. Персидської, «Лесь Курбас» академіка Н.М. Корнієнко, «Художник Т.Г. Шевченко і художня культура Європи ХІХ ст.» члена-кореспондента В.А. Овсійчука, «Майбутнє європейського дизайну: Чехія, Польща, Україна» члена-кореспондента В.Я. Даниленка, «Український театр в контексті сучасної та європейської сценічної культури» члена-кореспондента Ю.О. Станішевського, «Театральні автографи» члена-кореспондента В.М. Гайдабури, «Проблеми підготовки мистецьких кадрів» члена-кореспондента О.І. Безгіна. Вийшла у світ фундаментальна праця «Історія українського мистецтва» члена-кореспондента Т.В. Кара-Васильєвої, а також праці академіків Р.Я. Пилипчука, М.І. Яковлєва, членів-кореспондентів О.С. Мусієнко, Г.П. Чміль та багатьох інших наших колег. Членами Академії проведено близько сорока мистецтвознавчих досліджень і розвідок, вони були організаторами і учасниками близько ста наукових конференцій, симпозіумів, круглих столів, у тому числі міжнародних, з музичного, образотворчого, театрального, кіномистецтва, архітектури і синтезу пластичних мистецтв, виступили з численними науковими і публіцистичними статтями у вітчизняних та зарубіжних виданнях, опрацювали найактуальніші питання інформаційно-культурних та правових норм з метою поліпшення ситуації у вітчизняній духовній культурі. Плідну творчо-організаційну роботу проведено членами відділення кіномистецтва з підготовки і затвердження комплекту документів з проблем реформування галузі, виведення її з штучно утвореної кризи; напрацьовано пакет законопроектів щодо створення сприятливих інвестиційних умов для розвитку кінематографії, підготовлено комплексну програму розвитку кіноіндустрії. Вживалися практичні заходи з удосконалення підвалин кіновиробництва, зміцнення правового статусу кінопродукції, створеної у співпраці із зарубіжними партнерами, що дало б можливість розширення присутності українського фільму не лише на екранах України, а й за її межами. Немало зусиль доклали члени відділення образотворчого мистецтва до виконання заходів, пов’язаних із підготовкою всеукраїнських художніх акцій. Це – художні виставки «Різдвяний салон» та «День художника», на яких експонували свої твори академіки В.І. Гурін, В.М. Гонтаров, В.І. Рижих, члени-кореспонденти В.І. Баринова, О.І. Губарєв, В.Є. Перевальський, культурно-мистецькі акції до Дня незалежності України, Міжнародного Шевченківського свята «В сім’ї вольній, новій», літературно-мистецького свята «Седнівська осінь». Значної уваги було приділено питанням законотворчого характеру –Закону «Про культуру», Закону «Про затвердження пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації», внесенню змін до Закону «Про музеї та музейну справу» в частині вдосконалення обміну та збереження пам’яток музейного фонду України та до Закону «Про благодійництво та благодійні організації», затвердженню концепції «Загальнодержавної програми збагачення і розвитку культури і духовності українського суспільства на період до 2011 року». Подією великого міжнародного культурно-мистецького значення стало відкриття в столиці Грузії пам’ятника великому Кобзареві, створеного академіком В.А. Чепеликом у співавторстві з О.В. Чепеликом. У церемонії відкриття пам’ятника взяв участь Президент України В.А. Ющенко. Важливою подією культурно-мистецького життя стала презентація у травні 2007 року віце-президентом АМУ, міністром культури і туризму академіком Ю.П. Богуцьким «Національного звіту про культурну політику в Україні» на VI засіданні Керівного Комітету з питань культури Ради Європи. На думку експертів Ради Європи, в Україні ще недостатньо знають сучасні концепції та ідеологію формування культурної політики на європейському рівні. Тому є гостра потреба в активному створенні саме аналітичного середовища в духовному секторі. На сьогодні воно ще недостатньо задіяне в процесах аналізу культурної практики і формування саме такої політики. Це – надзвичайно серйозні питання. Вони прямо стосуються всіх напрямків нашої діяльності. Для реалізації цих масштабних завдань слід ширше використовувати великі наукові можливості Академії мистецтв, Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, активніше спиратися саме на наукові підходи й обґрунтування, на глибокий факторний аналіз проблем галузі культури, ресурсний метод планування, на використання таких механізмів, програм і заходів, які забезпечать успішне вирішення існуючих проблем. Значну роботу у звітному періоді провів Інститут проблем сучасного мистецтва з напрацювання наукових проектів дослідження актуальних проблем театру, кіно, образотворчого мистецтва, естетики, культурології, синтезу пластичних мистецтв, охорони та реставрації культурної спадщини, формування науково-інформаційної бази даних з питань теорії та аналізу мистецтва. Вивчалися можливості новітніх технологій у створенні нових візуальних та віртуальних форм образотворчого мистецтва. Розгорнуто дослідження 12 фундаментальних наукових тем, що фінансуються з Державного бюджету, зокрема таких, як «Сучасне мистецтво», «Сучасні проблеми дослідження, реставрації та забезпечення культурної спадщини», «Художня культура. Актуальні проблеми», «Еволюційні процеси у візуальному мистецтві ХХ–ХХІ ст.», та інших. Підготовлено до видання збірники науково-теоретичних праць та публіцистики «Мистецькі обрії» та «Мистецтвознавство України». Активно йде процес формування наукового складу Інституту. Сьогодні тут працюють 26 кандидатів і 5 докторів наук. Інститут здійснює широку науково-інформаційну діяльність з висвітлення творчих процесів в Україні, популяризації здобутків сучасного мистецтва, розширює простір науково-дослідницької діяльності. Науковці Інституту взяли активну участь у підготовці і проведенні багатьох науково-мистецьких заходів, зокрема понад 50 ти конференцій, численних виставок, семінарів, фестивалів театрального і кіномистецтва, працювали у складі редакційних колегій мистецьких і наукових видань, журі конкурсів та фестивалів. Участь України в міжнародних культурно-мистецьких проектах, активізація культурного обміну з країнами Європи є для нас важливим напрямком діяльності. Нам слід більше дбати про зростання ролі Академії мистецтв у забезпеченні участі України в міжнародних культурно-мистецьких заходах. Необхідно розширити співпрацю з Національною комісією у справах ЮНЕСКО. Враховуючи план роботи Комісії, допомога Академії є дуже важливою, оскільки потрібні й наші пропозиції щодо напрацювання освітніх, мистецьких та наукових програм на національному, регіональному і міжнародному рівнях. Розширення нашої участі у таких контактах сприятиме активнішому позиціонуванню нашої культури і мистецтва, дальшому утвердженню престижу України як держави великих духовних традицій, багатої історії. Участь України у Венеційських бієнале, проведення Міжнародної дизайнерської виставки «Водопарад», що відбулась у Харкові, виставки творів польського фотохудожника Кшиштофа Барчука в Академії мистецтв, проведення VII Міжнародного симпозіуму гутного скла у Львові, в якому взяли участь митці з 14 країн – Польщі, Чехії, Угорщини, Естонії, Росії та інших, виставки творів академіка А.А. Бокотея в Стальовій Волі (Польща) у травні-липні 2007 року, підписання у липні минулого року в Будапешті Угоди про співробітництво в науковій і мистецькій сферах між Угорською академією мистецтва та Академією мистецтв України – це неповний перелік заходів, спрямованих на розвиток міжнародної культурної співпраці. До плану роботи Національної комісії у справах ЮНЕСКО, членом якої є віце-президент АМУ академік Ю.П. Богуцький, включено низку заходів, які стосуються «Вшанування жертв Великого голодомору 1932–33 рр. в Україні», проведення в Україні та в штаб-квартирі ЮНЕСКО заходів із відзначення 200 річчя М.В. Гоголя та 100 річчя М.О. Приймаченко, визначено перелік культурних об’єктів, що претендуватимуть на включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Участь Академії мистецтв у проведенні таких заходів надасть нам додаткові можливості для налагодження наукових і творчих контактів із зарубіжними колегами й установами, сприятиме виходу нашої науки і мистецтва в європейський культурний простір. Тільки стабільне представництво наших мистецтвознавців, митців на престижних міжнародних форумах спрацьовуватиме на підвищення європейської культурної ідентичності України. Головні наші завдання на ближчу і подальшу перспективу Президія Академії вбачає у дальшому підвищенні рівня науково-творчої роботи, зосередженні уваги на фундаментальних і прикладних проблемах розвитку культури і мистецтва, дослідженні духовної культури минулого України і сьогодення, поліпшенні роботи апарату Президії. Вкрай необхідно продовжити роботу щодо розвитку творчих ініціатив молодих митців і науковців з метою виявлення найбільш обдарованих, талановитих особистостей серед випускників вищих мистецьких навчальних закладів та підтримки їх у науковому і творчому становленні. На попередніх сесіях Загальних зборів ішлося про місце і роль мистецтвознавчої освіти в сучасних умовах розвитку духовних процесів. Цій проблемі були присвячені наукові конференції в Києві та Львові. Це були наукові заходи соціальної спрямованості. Йшлося про те, що науково-кадровий потенціал українського мистецтвознавства зростає, на жаль, повільно. У 2004 році на VIII сесії ми намагалися привернути увагу членів Академії – керівників вищих мистецьких навчальних закладів, які мають у своїй структурі аспірантуру і докторантуру, до необхідності продовження кращими випускниками мистецтвознавчих факультетів підготовки і захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства. Висококваліфіковані наукові кадри – це наше майбутнє, перспектива нашого мистецтвознавства. Адже очевидним є той факт, що сьогодні нам бракує фундаментальних, виважених досліджень психологічних чинників творчості, етногенезу, системного аналізу провідних тенденцій у мистецтві різних епох, глибоких міждисциплінарних праць на стику естетики – філософії – мистецтвознавства, бракує досліджень з розвитку шкіл, стилів, напрямків творчості. Виникає слушне запитання: як нам за такої ситуації комплектувати наші наукові установи, нарощувати науковий потенціал вищих мистецьких навчальних закладів? Тому не можна допустити, щоб проблема підготовки професійних кваліфікованих наукових кадрів з часом набула ускладнення. На переконання Президії, в Академії необхідно створювати спеціалізовану Раду із захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів. Суспільство і держава високо цінують працю наших учених, творчість режисерів, художників, композиторів, диригентів, балетмейстерів, акторів і дизайнерів, усіх, хто своєю невтомною діяльністю збагачує національну духовну скарбницю. Багатогранна і плідна праця багатьох членів Академії була гідно вшанована, відзначена високими державними нагородами і почесними званнями. Орденом «За заслуги» І ступеня у 2007 році були нагороджені академіки Є.Г. Савчук, О.С. Тимошенко, А.В. Чебикін, В.А. Чепелик, член-кореспондент Ф.М. Стригун, орденом «За заслуги» ІІ ступеня – член-кореспондент Д.Я. Черкаський. Академік В.З. Бородай удостоєний ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, почесне звання Заслужений діяч мистецтв України присуджено члену-кореспонденту Т.В. Кара-Васильєвій. Велику групу членів Академії відзначено Золотою і Срібною медалями Академії мистецтв. Для нас є дуже важливим зберегти і розвинути у подальшій науковій, творчій, педагогічній роботі академічні засади, принципи і форми організації праці, аналізу й оцінки мистецьких процесів і явищ. Лише творчі й наукові здобутки, яких ми прагнемо, будуть тим аргументом, що сприятиме нашому утвердженню і зміцненню авторитету в державі і зарубіжжі. Щиро дякую вам за працю. Сподіваюсь, що сьогодні відбудеться ретельний аналіз зробленого, ми проведемо відвертий і ґрунтовний обмін думками та висловимо кожен свої міркування, зауваження, пропозиції. Така розмова й ухвалене рішення лише підуть на користь нашій спільній праці. Дякую за увагу!^ ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАУКОВОЇ І ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД ВІДДІЛЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВАВідповідно до плану роботи відділення, рішень Президії Академії мистецтв України та сесії Загальних зборів АМУ члени відділення образотворчого мистецтва впродовж 2007 року здійснювали заплановані заходи як у сфері творчої та виставкової діяльності, так і в науково-теоретичному і педагогічному напрямках. Основна робота відділення за звітний період була спрямована на підтримку та розвиток творчої активності митців і дослідження важливих проблем національного мистецтва. Члени відділення взяли активну участь у забезпеченні підготовки та проведення звітно-виборчих зборів АМУ. Проведено Загальні збори відділення, на яких академік-секретар М.А. Стороженко та бюро відділення звітували про роботу за період з березня 2002 року по лютий 2007 го. На зборах проведено вибори академіка-секретаря, його заступників та бюро відділення. Члени відділення дали позитивну оцінку роботі академіка-секретаря М.А. Стороженка за звітний період і таємним голосуванням одноголосно обрали його на новий термін роботи на посаді академіка-секретаря. Заступниками обрано членів-кореспондентів В.І. Баринову та О.І. Івахненка. Бюро відділення обрано в такому складі: М.А. Стороженко, О.М. Міщенко, М.Є. Гуйда, В.І. Рижих, В.І. Баринова, О.І. Івахненко. На Загальних зборах АМУ члени відділення образотворчого мистецтва А.В. Чебикін та В.Д. Сидоренко знову одноголосно обрані на посади відповідно президента АМУ та віце-президента. Ця подія була сприйнята членами відділення як серйозний сигнал до більшої відповідальності за науково-творчу роботу як усього відділення, так і кожного його члена. На зборах відділення знову постало питання стосовно прийняття Верховною Радою «Закону про культуру», оскільки прийняті ще в 1992 році «Основи законодавства про культуру» не повною мірою відповідають сучасним реаліям. Ще в 1999 році поставлено питання стосовно розробки такого закону і тільки в лютому 2007 року його проект було схвалено на засіданні Урядового комітету з питань гуманітарної і соціальної політики. Яке буде ставлення нового складу Верховної Ради України до проекту цього Закону і коли він буде включений до порядку денного – знову нічого не відомо. В невизначеному стані залишились проекти законів «Про затвердження переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації» та змін до Закону «Про музеї та музейну справу» в частині вдосконалення обміну та збереження пам’яток музейного фонду України. Про важливість їх прийняття свідчать непоодинокі факти рейдерства, руйнування пам’яток, викрадення музейних цінностей тощо. Неприпустимо довго опрацьовуються доручення Президента України щодо проекту концепції «Загальнодержавної програми збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства на період до 2011 року». А скільки ще років будуть чекати митці змін до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації»? Ми живемо в дуже динамічний час, коли зміни в суспільстві та політиці впливають на взаємовідносини між культурою та бізнесом, змушують шукати нові підходи до фінансування культурного підприємництва і діяльності мистецьких установ. Держава в сучасній складній економічній ситуації неспроможна істотно збільшити розміри асигнувань на мистецькі проекти та розвиток культури, а можливості фінансування за рахунок суспільних фондів споживання та спонсорської підтримки, без належного законодавчого врегулювання, в теперішній час дуже проблематичні. Тому члени відділення образотворчого мистецтва вважають, що це питання вимагає глибокого вивчення і широкого публічного обговорення. Дійсно, нинішня сфера повноважень Міністерства культури і туризму, особливо якщо порівняти із сучасною ситуацією в інших європейських країнах, виглядає надто вузькою. Виходячи з основних підсумків огляду національної культурної політики України, підготовлених Радою культурної співпраці Ради Європи, необхідно переглянути стратегічну мету і повноваження Міністерства культури і туризму та інших державних і урядових органів, відповідальних за культуру. Їм необхідно спрямувати свої повноваження на створення умов для культури і мистецтва у широкому розумінні, а не керувати «культурою» у вузькому її тлумаченні. На думку експертів Ради Європи, в Україні недостатньо знають і розуміють сучасні концепції та ідеологію формування культурної політики на європейському рівні та в окремих країнах континенту. Тому існує потреба зміцнення аналітичного середовища в культурному секторі, яке на сьогодні виглядає недостатньо задіяним в процесах аналізу культурної практики і формування політики. На думку членів відділення, для реалізації таких завдань слід ширше використати можливості Академії мистецтв України, особливо науковців підпорядкованих їй установ – Інституту проблем сучасного мистецтва та Інституту культурології, оскільки управління у сфері культури та мистецтв має спиратися на наукові підходи. Це передбачає застосування глибокого факторного аналізу проблем галузі культури та ресурсного методу планування комплексу таких інструментів, механізмів, програм і заходів, які здатні своєчасно та ефективно їх вирішувати. Дуже важливою є участь України в міжнародних культурних проектах, активізація культурно-інформаційного обміну з країнами Європи і світу. Слід активніше домагатися зростання ролі Академії мистецтв України щодо забезпечення участі України в міжнародних культурно-мистецьких заходах державного значення, особливо це стосується Венеціанського бієнале. Треба розширити співпрацю з Національною комісією у справах ЮНЕСКО. Враховуючи план роботи комісії, допомога Академії, кожного її члена дуже потрібна, оскільки потрібні конкретні пропозиції щодо можливих освітніх, мистецьких та наукових дослідних програм на національному, регіональному та світовому рівнях, які могли б здійснюватися із залученням ЮНЕСКО з метою широкого інформування громадськості та світової спільноти про прийняття Резолюції Генеральної конференції ЮНЕСКО про «Вшанування пам’яті жертв Великого голоду (Голодомору) 1932–33 рр. в Україні». На думку відділення, Президії АМУ треба офіційно підтримати пропозиції щодо організації та проведення в штаб-квартирі ЮНЕСКО заходів у рамках відзначення 200 річчя М.В. Гоголя та 100 річчя М.О. Приймаченко, слід також долучитись до розгляду питання про стан використання та збереження історико-культурної спадщини України та проблем у цій сфері, з огляду на останні події з руйнацією пам’яток в Києво-Печерській лаврі та масштабні нищення земель історико-культурного призначення, заповідних і природоохоронних територій. Уперше в історії Києва починає реалізовуватися ідея суцільної забудови набережної і схилів Дніпра, які завжди були обличчям стародавнього міста, його візитною карткою й окрасою. Загроза Дніпру від київських передмість докотилася до самого Канева. Місця, де жив або ж зупинявся Т. Шевченко, є святими для всіх українців, а й тут процес хижацького та безглуздого знищення як історичних місць, так і природи набув нечуваних розмірів. Виникає небезпека, що майнова прірва між багатими і бідними доповнюватиметься прірвою культурною: якщо не вживати серйозних заходів, то невдовзі опера, концерти популярних виконавців, заповідники, музеї та їх колекції стануть «Культурою для багатіїв», а незаможна більшість задовольнятиметься телевізійними серіалами та безкоштовними передвиборчими шоу на міських майданах. Тому важливим напрямком роботи для забезпечення широкого доступу до кращих надбань національного та світового мистецтва є підтримка державою особливо значущих культурно-мистецьких заходів – фестивалів, виставок, конкурсів, мистецьких програм, святкових та ювілейних заходів тощо. У створенні сприятливої суспільної атмосфери для творчості, у формуванні справжньої, а не лише формальної мистецької еліти вагоме місце належить Академії мистецтв України та національним творчим спілкам. Митці, члени відділення образотворчого мистецтва упродовж 2007 року доклали багато зусиль, аби оригінальний, впізнаваний образ української культури і мистецтва утвердився у свідомості як наших співвітчизників, так і всього світового співтовариства. Найвагомішою подією стало присудження члену відділення образотворчого мистецтва, академікові А.В. Чебикіну Національної премії України імені Тараса Шевченка за цикли художніх робіт «Кримські мотиви», «Жіночі образи», «Зів’яле листя» (2001–2006). Подією міжнародного значення стало відкриття в столиці Грузії Тбілісі пам’ятника великому Кобзареві, створеного академіком, лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка В.А. Чепеликом (у співавторстві з О.В. Чепеликом). У церемонії відкриття пам’ятника взяв участь Президент України В.А. Ющенко. Чимало зусиль доклали члени відділення до виконання ключових пунктів плану роботу, пов’язаних з підготовкою та проведенням всеукраїнських художніх акцій, проведення яких спрямоване на реалізацію державної програми в галузі культури і мистецтва. Це: художні виставки «Різдвяний салон» та «День художника», на яких експонували свої твори академіки В.І. Гурін, В.М. Гонтаров, В.І. Рижих, члени-кореспонденти В.І. Баринова, О.І. Губарєв, В.Є. Перевальський, культурно-мистецькі акції до Дня незалежності України, до Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій» та літературно-мистецького свята «Седнівська осінь».За цей період значно посилились міжнародні контакти українських митців, членів відділення образотворчого мистецтва. Президент АМУ А.В. Чебикін узяв участь у роботі 7 го Міжнародного симпозіуму гутного скла, в якому взяли участь кращі майстри з Великобританії, США, Росії, Польщі, Чехії, Угорщини, Естонії, був учасником багатьох виставок, пленерів і симпозіумів як в Україні, так і за її межами.Віце-президент АМУ В.Д. Сидоренко вів активну творчу і наукову роботу. Крім участі в найпрестижніших виставкових проектах, він підготував до друку наукову працю, що стосується проблем сучасного мистецтва.Академік-секретар відділення М.А. Стороженко продовжив розробку і втілення теми «Картини буття» (версії канонічної теми «Таємна вечеря»), виступав у ЗМІ зі статтями та рецензіями (каталог «Видіння барокової творчості Івана Пилипенка», книга Г. Брусникіної «Церква Спаса на Берестові ХІ ст.»).Академікові В.З. Бородаю в 2007 році виповнилося 90 років. Указом Президента України В.А. Ющенка його нагороджено орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня. Василем Захаровичем Бородаєм дійсно багато зроблено. І його творчі звершення належно пошановані, – починаючи з 50 х років минулого століття, він завжди був в авангарді визнаних вітчизняних митців завдяки плідній творчій роботі, активній громадській діяльності.Академіки ^ В.В. Микита, В.І. Рижих, О.М. Лопухов, члени-кореспонденти В.І. Баринова, В.Є. Перевальський, О.І. Губарєв, С.Г. Якутович працювали над серіями живописних творів, експонували свої роботи на всеукраїнських та міжнародних виставках, брали участь у пленерах та симпозіумах. У рамках проведення днів культури України в Японії (м. Токіо) відбулась персональна виставка творів члена-кореспондента О.І. Івахненка.Член відділення В.Є. Перевальський здійснив велику подвижницьку місію: він передав близько 70 власних творчих робіт Київському музею шістдесятництва та Запорізькому художньому музею, подарував національному музею Тараса Шевченка офортний друкарський верстат, на якому працювали Василь Касіян та Микола Родін.Член-кореспондент С.Г. Якутович брав участь як головний художник у зйомках масштабного проекту-фільму «Тарас Бульба» та продовжив роботу над щедро ілюстрованими (200 ілюстрацій) виданнями творів М.В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» та «Миргород».Член-кореспондент В.І. Баринова здійснила великий творчий проект – завершила серію живописних робіт «Україна пам’ятає» («Голодомор 1932–33 років – геноцид українського народу»). З цієї нагоди у неї відбулася зустріч з Президентом України В.А. Ющенком.У вересні 2007 року з нагоди 70 річчя Шевченківського району м. Києва в залах Центрального будинку художника експонувалися кращі твори найвідоміших художників, закоханих у рідне місто. Серед них – члени відділення В.І. Гурін, О.І. Губарєв, В.Є. Перевальський. Члени відділення академіки А.В. Чебикін, В.А. Чепелик, А.В. Кущ, член-кореспондент В.Є. Перевальський та інші брали активну участь у підготовці загальнодержавних культурно-мистецьких акцій. Це підготовка концепції ескізного проекту ансамблю пам’ятників державним та політичним діячам України у складі меморіального історико-архітектурного комплексу «Алея видатних діячів України» в м. Києві, метою якого є увічнення пам’яті видатних діячів України, забезпечення глибокого осмислення історичного минулого та утвердження європейських традицій у державі, виховання у громадян патріотизму та національної гідності. До складу комісії з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз Великого Державного Герба України, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 283–р, включено членів відділення образотворчого мистецтва АМУ А.В. Чебикіна, В.А. Чепелика, В.Є. Перевальського. Держава належно оцінила внесок академіків А.В. Чебикіна та В.А. Чепелика в здійснення культурної стратегії, розвиток національної образотворчості та культурно-просвітницьку роботу. В 2007 році вони відзначені орденами «За заслуги» І ступеня. Відділення за звітний період спрямувало свою роботу на виконання річних планів роботи, рішень Президії АМУ та сесій Загальних зборів АМУ.^ ВІДДІЛЕННЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА 2007 рік був насиченим мистецькими подіями у культурному житті України – проведено понад 150 музично-культурних акцій: фестивалі, конкурси, концерти, творчі вечори, гастролі художніх колективів за кордоном (32 країни, понад 300 концертів і вистав). У жовтні звітного року музична та наукова громадськість відзначила 75 річчя від року створення Національної спілки композиторів (понад 400 членів спілки), а в листопаді Академія мистецтв разом з Національною хореографічною спілкою та Національним ансамблем танцю імені П.П. Вірського провели цілу низку мистецьких заходів, присвячених 70 річчю Ансамблю імені П.П. Вірського. За значний внесок у розвиток національного мистецтва та його пропаганду у світі Президія АМУ нагородила Золотими медалями Академії: Національну спілку композиторів, колектив Національного ансамблю танцю імені П.П. Вірського та його художнього керівника, академіка АМУ М.М. Вантуха. Окремо слід підкреслити участь членів відділення та їх художніх колективів у мистецьких заходах та проектах, присвячених 16 річчю від Дня незалежності України, 75 річчю трагічних подій в Україні – Голодомору, та в інших державних заходах і подіях. Усі без винятку члени відділення брали активну участь у мистецькому житті України, друкувались у наукових виданнях АМУ: «Мистецтвознавство України», «Мистецькі обрії», «Сучасні проблеми художньої освіти в Україні», виданнях ВНЗів України (29 наукових праць) та за кордоном. Відділення музичного мистецтва – це в основному композитори, художні керівники колективів. Тільки за 2007 рік ними було написано і підготовлено понад 80 творів у всіх видах і жанрах музики та різноманітні художні програми і вистави. У відділенні, яке з першого дня його заснування (грудень 2007 р.) очолює академік-секретар відділення О.С. Тимошенко, 16 діячів музично-хореографічного мистецтва: дійсні члени (академіки) – Герой України А.Т. Авдієвський, Герой України Д.М. Гнатюк, Герой України М.М. Вантух, Л.М. Колодуб, Є.Г. Савчук, Є.Ф. Станкович, О.С. Тимошенко, М.І. Чембержі; члени-кореспонденти – В.М. Апатський, В.В. Воєводін, І.-Я.Д. Гамкало, Б.А. Которович, А.М. Кушніренко, В.С. Палкін, М.М. Скорик, П.Я. Чуприна.Дійсні члени (академіки):А.Т. Авдієвський – хормейстер, композитор, генеральний директор Національного академічного заслуженого хору імені Г.Г. Верьовки, ректор Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова, професор, голова Національної музичної спілки, член цілого ряду координаційних рад, об’єднань, фундацій. У 2007 році проводив творчо-наукову роботу, готував нові концертні програми для хору, брав участь у відповідальних державних заходах, разом з колективом здійснював гастрольну діяльність в Україні та за кордоном.М.М. Вантух – хореограф, генеральний директор – художній керівник Національного ансамблю танцю імені П.П. Вірського, народний артист України та Росії, голова Національної хореографічної спілки, член ряду координаційних рад, об’єднань, професор. Колектив ансамблю 2007 року провів 45 гастрольних концертів в Україні та 28 – за кордоном. Підготував 3 нові концертні програми та 5 нових хореографічних номерів, здійснював педагогічну діяльність. У травні-листопаді 2007 року Ансамбль імені П.П. Вірського разом з Національною хореографічною спілкою провели другий Всеукраїнський фестиваль-конкурс імені П.П. Вірського професійних та аматорських хореографічних колективів, присвячений 70 річчю від року створення Ансамблю (в конкурсі взяло участь понад 300 колективів, 1500 митців та аматорів). Рішенням Президії АМУ від 14.06.2007 р. разом із Спілкою та Ансамблем 20–29 листопада звітного року в АМУ були проведені заключні заходи відзначення ювілею Ансамблю: 20 листопада – прес-конференція; 24 листо