ВступЛьві́вська о́бласть —адміністративно-територіальнаодиниця (область) на крайньому заході України. Є однією з трьох областейісторично-культурного регіону Галичина, частиною Карпатського єврорегіону. Одназ найрозвиненіших областей країни в економічному, туристичному, культурному танауковому напрямках.
Львівськаобласть розташована на заході країни. Характерною особливістю Львівськогорегіону є строкатість природних умов і багатство природних ресурсів.Пприродно-ресурсна база Львівської області внаслідок її несистемноїексплуатації у минулому, за різноманітністю своїх складових частин, рідкісністюта навіть запасами становить матеріальний добробут господарського розвиткурегіону. Однієюіз адміністративних одиниць України є Львівська область, яка була утворена врезультаті возз’єднання західноукраїнських земель у 1939 році. Область посідає 16 місце в державі,займаючи площу, рівну 21,8 тис. км2.Населення регіону складає 2728,6 тис. чол. чи 5,47 % населення України.
I Розділ. Характеристика Львівської області1.1 Географічне положення
В якостіадміністративної одиниці України з центром у м. Львові, Львівська областьутворена у грудні 1939 року.
На даний часобласть займає територію площею 21.8 тис. км кв., що дозволяє віднести її досередніх за величиною областей України. Разом з тим, вона є більшою відбагатьох держав Європи та світу (Македонії, Словенії, Лівану, Ізраїлю та ін.).
Форматериторії області наближається до прямокутника, з довжинами сторін біля 200 на 100 км, витягнутого вздовж напряму Південний Захід — Північний Схід (перпендикулярно до Карпат).
Областьрозташована в наступних межах географічних координат: між 48°44′ і 50°39’північної широти та між 22°40′ і 25°25′ східної довготи.
Обласнийцентр — м. Львів розташований приблизно в геометричному центрі територіїобласті, і має географічні координати 48°50′ північної широти та 24° 1′ східноїдовготи.
Львівськаобласть повністю вписується в межі другого годинного поясу, серединний меридіанякого (30°сх. д.) проходить на 0°5′ західніше столиці України м. Києва, а томуобласть користується Київським поясним часом. Момент дійсного полудня,астрономічного часу сходу і заходу сонця у Львові настає на 24 хв. пізніше, ніжна серединному меридіані поясу і на 26 хв. пізніше, ніж у Києві.
Львівськаобласть розташована на західному пограниччі нашої держави: західні тапівденно-західні межі області є частиною державного кордону України з Польщею.Решта меж — внутрішньодержавні.
Межі Львівськоїобласті в переважній своїй частині прокладені за вольовими рішеннями владнихструктур різних часів, і часто не співпадають з природними рубежами чибар’єрами. На заході (границя з Польщею) вони перетинають Волинську височину,Мале Полісся, Розточчя, Верхньо-Сянську рівнину, Передкарпаття, зовнішні хребтиКарпат, Бескиди і частину хребтів Верховини. Південні межі, що пролягають вКарпатах прокладені вздовж верхів’я ріки Сян (кордон з Польщею) та вздовжВододільного хребта, що розділяє витоки між басейнами рік Дністер та Тиса (межаз Закарпатською областю України).
Південно-східнімежі області (з Івано-Франківською областю) в межах Карпат співпадають, восновному, з вододілом між ріками Опір та Стрий з боку Львівської області таМізунка і Сукель (басейн р. Свіча) з боку Івано-Франківської області. Післявиходу з гір межі області знову проведені без огляду на природні границі іперетинають в Передкарпатті ріки Свічу та Дністер, а при виході на Подільськувисочину звиваються по другорядних вододілах та долинах рік. Перетнувши грядуВороняки межа спускається в пониззя Малого Полісся проходить через нього вбасейні р. Стир і знову виходить на Волинську височину.
1.2 Природні умови та ресурси області
Характерною особливістюЛьвівської області є строкатість природних умов і багатство природних ресурсів.
Рельєф Львівщинина півдні гірський, далі на північ змінюється на височинний у Передкарпатті,горбогірний на Подільській височині, низовинний на Малому Поліссі іВерхньосянській рівнині та знову на височинний у межах Волинської височини. Клімат Львівської області помірноконтинентальний. Він формується в основному під впливом Атлантичного океану (щопроявляється у значній кількості опадів та швидкій зміні погоди), а такожконтинентальних повітряних мас. Більша частина регіону лежить у вологій,помірно теплій агро кліматичній зоні, лише південно-західна частина областізнаходиться у Карпатському агро кліматичному регіоні вертикальної кліматичноїзональності. ПлощаЛьвівської області рівна 21,8 тис. км2, що складає 3,6 % території України.понад 53,88 % території належить до сільськогосподарських угідь, які рівні1174,5 тис. га, в тому числі площа ріллі становить 814,6 тис. га (чи 69 %сільськогосподарських угідь), сіножатей і пасовищ – 337,9 тис. га (чи 29 % земель,зайнятих у сільському господарстві), багаторічних насаджень – 22 тис. га (чи 2% сільськогосподарських угідь). Близько 25 % території області зайнято підлісами – 545 тис. га. У північній частині області (Мале Полісся) переважаютьдерново-підзолисті ґрунти, у північно-східній – чорноземи, в центральній – сірілісові, опідзолені, в Карпатських районах – буроземні ґрунти, в долинах річок –лучні, лучно-болотні, дернові та болотні ґрунти. Доцільним буде зауважити, щоблизько 70 % території регіону становлять ерозійно небезпечні ґрунти (врівнинній частині – 60 %, в гірській незаселеній – 90%). Львівська область багата на лісовіресурси. Показник лісистості області становить 25 %, в той час як середній поУкраїні – 14 %. Основними лісоутворюючими породами є сосна (23 % площі лісів),ялина (20 %), бук (17 %), дуб (16 %). Для гірських і північних районів областіхарактерні великі масиви соснових і сосново-дубових лісів; Малого Полісся –сосново-дубових; Розточчя – буково-соснових, грабово-букових; Подільської височини– буково-дубових, грабово-дубових; Передкарпаття – дубово-буково-ялицевих. Водні ресурси областіскладають поверхневі води річок, озер, водосховищ та підземні води. Територією області течуть 8950 річок,з них 216 довжиною понад 10 км кожна. Вони належать до басейнів Дніпра таДністра (басейн Чорного моря) та Західного Бугу (басейн Балтійського моря).Головна річка регіону – Дністер (довжина якої в межах області – 250 км), його притоки: Бистриця, Стрий, Свіча, Стривігор, Верещиця. До басейну Чорного моря належитьтакож річка Стир (притока Прип’яті); до басейну Балтійського моря – ЗахіднийБуг та його притоки Полтва, Рата; притоки Сяну – Вишня і Шкло. На 50 % річкирегіону живляться за рахунок дощів, талих снігів – 37 %, підземних вод – 13 %.Пересічна густота річкової сітки на Малому Поліссі 0,35 км/км2, Передкарпатті –0,7 км/км2, в Карпатах – 1,5 км/км2. На території області є багато невеликихозер. Найбільшими озерами регіону є Янівське, Дроздовицьке, Любінське. Вобласті збудовано близько 1200 водойм штучного характеру загальною площеюводного дзеркала 60 тис. га. Річки і озера Львівщини використовуються упромисловості, комунальному господарстві та риборозведенні. Надра Львівської областібагаті на корисні копалини, найбільше значення серед яких маютьпаливно-енергетичні та сировина для хімічної і промисловості будівельнихматеріалів. Горючі корисні копалини представлені нафтою та природним газом(Передкарпатська нафтогазоносна область), кам’яним вугіллям (частинаЛьвівсько-Волинського кам’яновугільного басейну), торфом. Область володієрізноманітними нерудними ресурсами, які представлені як сировиною для хімічноїпромисловості, так і природними будівельними матеріалами. На Львівщині є значніпоклади калійної та кам’яної солі (Передкарпатський соленосний басейн, у томучислі Стебницьке родовище калійних солей), сірки (Передкарпатський сірконоснийбасейн), озокериту (Бориславське родовище озокериту). Важливе значення ународногосподарському області Львівщини мають запаси будівельних матеріалів:гіпсу, вапняку, мергелю, пісковиків, глини, у тому числі цементної. Львівська область має значнірекреаційні ресурси, які, в першу чергу, зумовлені наявністю великої кількостірізноманітних джерел мінеральних вод, а також лікувальних грязей:гідрокарбонатна кальцієво-магнієва слабо мінералізована “Нафтуся” у Трускавці,Шклі та Східниці; хлоридно-сульфатна або сульфатно-хлоридна натрієво-магнієва уМоршині; сірководневі сульфатно-гідрокарбонатні кальцієві у Немирові; торфовілікувальні грязі у Немирові, Шклі, Любіні; озокерит у Моршині, Трускавці.
Підсумовуючи усевище сказане, доцільним буде зазначити, що, незважаючи на вичерпанняприродно-ресурсної бази Львівської області внаслідок її несистемноїексплуатації у минулому, вона за різноманітністю своїх складових частин,рідкісністю та навіть запасами становить матеріальний добробут господарськогорозвитку регіону. Теплийпомірно-континентальний клімат, 2100 годин сонячного сяйва на рік сприяють вирощуваннюранніх сільськогосподарських культур та садівництву. Густа річкова системазабезпечує район водними ресурсами. Різноманітні корисні копалини далиможливість розвиватися обробним галузям промисловості.
1.3 Населення та трудові ресурси Львівщини
Наступний етап нашоїроботи присвячений людському чиннику. Як уже згадувалося вище, чисельністьнаселення області становить близько 2728,6 тис. чол. (станом на 01.01.2002 р.),що складає 5,47 % населення України. Доцільним буде зауважити, що Львівщина займає4 місце серед областей нашої держави за кількістю населення. Слід зазначити, щочисельність населення регіону за період 1990-2002 рр. зменшилося на 25,5 тис.чол. (чи на 0,93 %), причому лише за 2001-2002 рр. даний показник зменшився на4,6 тис. чол. Львівська область належить до одного з густонаселених регіонівУкраїни, середня густота населення тут рівна 125 чол. на 1 км2 (в той час, колисередня густота населення по Україні – 8,3 чол. на 1 км2). Найгустіше заселенеПередкарпаття, а найменше – гірська частина.
Львівщина найбільшурбанізована серед західних галузей України. Найбільша густота міських поселеньу Передкарпатті. Міське населення області становить 60,8 % чи 1658,5 тис. чол.В області є 43 міста, в тому числі 7 – обласного значення, 34 селища міськоготипу та 1854 сільських населених пунктів, де проживає 1070,1 тис. чол.
У національному складінаселення області переважають українці (89,5%). У гірській частині проживаєетнічна група українців – бойки. Росіяни (7,6 %) живуть переважно у містах. Вобласті проживає незначна кількість поляків, євреїв, білорусів. Віково-статеваструктура населення Львівської області подібна до структури населення всієїУкраїни. Зокрема, частка жінок тут становить 52,33 % чи 1428 тис. чол. У 2001р. на 1000 жінок припадало 911 жінок (в Україні – 871).
А зараз вважаємо задоцільне зупинитися на характеристиці руху населення. Природний рух населенняЛьвівської області має ті ж тенденції, що і природний рух населення України.Тобто характерним для нього є від’ємне значення показника природного приростунаселення, а саме -1,70/00 станом на 01.01.2002 р. (-6,0 0/00 в Україні).Водночас в міських поселеннях даний показник становив –0,2 0/00, тоді як усільській місцевості – -3,5 0/00. Доцільним буде зауважити, що коефіцієнт народжуваностіпо Львівській області рівний 10,0 0/00, тоді як в цілому по Україні вінстановить 8,3 0/00, а коефіцієнти смертності відповідно становлять 11,5 та 14,30/00. Коефіцієнти народжуваності та смертності у міських поселеннях Львівщинистановлять 9,1 та 9,3 0/00, а у сільській місцевості – 11,4 та 14,9 0/00відповідно.Слід також зазначити, як позитивнуслід розцінювати тенденцію зменшення значення коефіцієнта дитячої смертності урегіоні з 14,8 0/00 у 1995 р. до 13,4 0/00 у 2002 р.
Для великих і середніхміст регіону та зон їх впливу (особливо для зони впливу міста Львова)характерною є маятникова міграція. Більше того, Львів, посідаючи за чисельністюнаселення 7-е місце в Україні, вийшов на третє місце (після м. Києва таХаркова) за кількістю маятникових мігрантів (понад 140 тис. чол. щодня).
Львівська область багатана трудові ресурси – 1672,0 тис. чол. чи 5,6 % трудових ресурсів України, втому числі 1485,5 тис. чол. працездатного віку (88,8 % трудових ресурсів), і186,5 тис. чол. – зайняті особи старшого віку. В цілому ж в регіоні у всіхсферах економічної діяльності зайнято близько 1182,0 тис. чол. на 01.01.2002 р.
Доволі складною єситуація у Львівській області на ринку праці. Так, впродовж періоду 2001-2002р. в області було зареєстровано 90144 чол. безробітних, серед яких 51501 чол. –жінки (57,1 %) і 29357 чол. – осіб, молодших 28 років, що становить відповідно8,98; 8,30 та 9,20 % аналогічних показників в цілому по Україні. Та слідзазначити, що фактична кількість безробітних у Львівській області становить 229тис. чол. чи 7,8 % загальнодержавного рівня. Доцільним буде зазначити, щорівень безробіття в Україні (офіційний) у 2005 році становив 3,7 %, що в 1,6рази менше, ніж на Львівщині. Таким чином, в області склалася складна інегативна тенденція погіршення ситуації в сфері зайнятості населення.
II Розділ. Аналіз факторіврозміщення продуктивних сил
2.1 Основні показникисоціально-економічного розвитку Львівської області
Згідно з даними обласного управління статистики у І півріччі 2009 рокупроти І півріччя 2008 року випуск промислової продукції зменшився на 25,6%, утому числі в добувній промисловості – на 18,6%, переробній промисловості – на29,2%, на підприємствах з виробництва та розподілення електроенергії, газу таводи – на 13,9%.
За даними Держмитслужби України, у січні – травні 2009 року експорттоварів із Львівської області становив 263,4 млн. дол., імпорт в область –576,2 млн. дол. Порівняно з січнем – травнем 2008 року експорт зменшився на41%, або на 182,9 млн. дол., імпорт – на 43,1%, або на 436,9 млн. дол. Від’ємнесальдо зовнішньої торгівлі склало 312,8 млн. дол.
Індекс інфляції споживчого ринку України у червні 2009 року становив101,1%. Індекс споживчих цін у Львівській області у червні 2009 року відноснотравня 2008 року становив 100,7%.
За шість місяців 2009 року приріст споживчих цін (тарифів) в Україністановив 8,6%, у Львівській області – 8,4%. Порівняно з відповідним періодом2008 року темпи приросту споживчих цін в Україні та Львівській області булизначно меншими. Так, за січень-червень 2008 року споживчі ціни в Україні зрослина 15,5%, у Львівській області – на 16,8%.
Фінансовий результат підприємств від звичайної діяльності дооподаткування (крім малих підприємств та установ, що утримуються за рахунокбюджету) за січень – травень 2009 року за оперативними даними становив 366,7млн. грн. збитку проти 749,7 млн. грн. прибутку за відповідний періодпопереднього року.
Прибутковими підприємствами, частка яких у загальній кількості становила54,9%, отримано 1092,1 млн. грн. прибутку, що на 14,5% менше, ніж за січень –травень 2008 року. Основна його частка сформована у промисловості (42,3%),торгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку(24,5%), діяльності транспорту і зв’язку (15,5%).
За січень – травень 2009 року збитково спрацювало 45,1% підприємств. Цимипідприємствами отримано 1458,8 млн. грн. збитків, що в 2,8 раза більше, ніж завідповідний період попереднього року. Найбільші суми збитків допущено уторгівлі, ремонті автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку(511,8 млн. грн.), промисловості (450,1 млн. грн.), фінансовій діяльності(321,8 млн. грн.).
Соціально-економічний розвиток Львівщини в контексті процесів, що нинівідбуваються на теренах України, покликаний вийти на якісно новий рівеньгосподарювання. Стратегічним інструментарієм виконання пріоритетних завданьйого розвитку є: бюджетно-податкова політика, розвиток системизовнішньоекономічних зв’язків, інвестиційна підтримка економічної активності, атакож соціальна та екологічна політика, спрямовані на формування сприятливогосередовища життєдіяльності в регіоні.
Табл. 1. Основнісоціально-економічні показники розвитку Львівської області
Показники
економічної діяльності 2003 р. 2004 р. 2005 р. 2006 р. 2007 р.
2007, в % до
2003 р. Валовий регіональний продукт, млн грн 10547,0 13992,0 17192,0 21486,0 23407,0 у 2,2 р. у розрахунку на 1 особу, грн 4049 5396 6657 8351 9097 у 2,2 р. Основні засоби за первісною вартістю на кінець року, млн грн 47085,4 51890,2 59232,3 68867,4 78386,6 166,5
Бюджет області, млн грн
доходи 1693,0 1921,7 3142,9 4581,0 5316,7 у 3,1 р. видатки 1619,3 2581,6 2590,9 3712,2 5180,5 у 3,2 р. дефіцит (профіцит) 73,7 – 37,2 29,7 46,2 136,2 184,8 Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн 778,4 302,5 990,7 1096,3 1382,9 177,6 Обсяг реалізованої продукції промисловості, млн грн 7781,2 9117,5 11759,3 14368,7 18051,1 у 2,3 р. у розрахунку на 1 особу, грн 2987,4 у. 3515,9 4554,3 5584,9 7040,0 2,4 р Продукція сільського господарства за порівняльними цінами 2005 р., млн грн 4070,5 4126,4 4057,7 4264,7 4292,7 105,5 Кап.інвестиції, млн. грн 3082,6 4377,0 5441,8 6835,3 9872,4 у 3,2 р. Інвестиції в основний капітал, млнгрн 2559,0 3634,0 4681,7 5875,5 8287,3 у 3,2 р.
Введення в експлуатацію загальної площі житла, тис. М2 397,5 545,4 499,4 482,9 669,5 168,4 у розрахунку на 1000 осіб, м2 153,7 211,8 194,8 189,1 263,0 171,1
Обсяг виконаних будівельних
робіт, млн грн 854,5 1096,9 1155,9 1972,6 2807,5 у 3,3 р. Відправлення(перевезення)вантажів усіма видами транспорту, млн т 33,0 28,5 26,7 28,8 28,5 86,4
Відправлення (перевезення) па-
сажирів усіма видами транспорту, млн 306,8 292,3 298,9 320,5 333,3 108,6 Обіг роздрібної торгівлі, млн грн 4639,9 6211,1 8795,9 10968,4 15037,2 у 3,2 р. у розрахунку на 1 особу, грн 1781 2395 3406 4263 5865 у 3,3 р.
Прямі іноз.інвестиції,
млн дол.США 304,9 358,2 426,9 515,0 841,4 у 2,8 р. у розрахунку на 1 особу, дол. США 117,9 136,0 148,5 201,6 330,5 у 2,8 р.
Заофіційними статистичними даними (Табл.1. ), протягом 2003-2007 рр. всі галузіекономіки області розвивалися надзвичайно інтенсивно, всі показники зростали перманентно й високими темпами. Так, валовийрегіональний продукт щорічно збільшувався на 44 %, здебільшого за рахунокобсягу реалізованої продукції промисловості – у 2,3 рази. і ріст дефіциту на46,4 %. Щорічно обсяг виконаних будівельних робіт зростав на 65,7 %, обігроздрібної торгівлі – на 64,8 %. Щоправда, дивно, що перевезення вантажів усімавидами транспорту скоротилися за 5-річнийперіод на 13,6 %, хіба що завдяки залізничним вантажоперевезенням усерединіобласті.
2.2 Ресурсні фактори розміщення продуктивних сил
Територія Львівської області характеризується наявністю різноманітнихґрунтоутворюючих і підстилаючих порід, які сприяють великій строкатості ґрунтовогопокриву. Аналіз ґрунтової карти засвідчує, що у північній її частині, особливона Малому Поліссі, переважають дерново-підзолисті ґрунти, у північносхідній —чорноземи, в центральній — сірі й темно-сірі опідзолені, у Карпатах — буроземніґрунти. У долинах річок,особливо великих,таких як Дністер, Західний Буг, Стир тощо, поширені дернові й лучні,лучно-болотні та болотні ґрунти. Основні типии ґрунтів різнятьсяміж собою особливостями географічного поширення, яке підпорядковане закономірностям горизонтальної і висотної зональності.
До найпоширеніших ґрунтоутворюючих порід на Львівщині належатьлесоподібні суглинки, які вкривають підвищення рівнинної частини реґіону. Власне на лесоподібних відкладахутворились найродючіші опідзолені ґрунти широколистяних лісів. Найпоширенішимив області є ясно-сірі, сірі лісові й темно-сірі опідзолені та чорноземиопідзолені (близько 60 % площі реґіону). Вони залягають здебільшого наневисоких плато і слабопологих схилах, рідко зустрічаються на пологих і короткихспадистих схилах.
/>
Основні родовища кориснихкопалин Львівської області
/>
Мінерально-сировинні ресурси Львівської області на 41,6 % охоплюють паливно-енергетичнусировину (нафту, вільний газ, конденсат, кам’яне і буре вугілля, торф), другемісце належить покладам, які необхідні для виробництва будівельних матеріалів (34,9%), третє – покладам прісних і мінеральних підземних вод (19,5 %), рештаприпадає на такі корисні копалини, як самородна сірка, сіль (натрієва, магнієвай калійна), германій, озокерит (загалом близько 4,0 %).
Родовищапаливно-енергетичної сировини у реґіоні розташовані нерівномірно і мають два осередки. Найвища їх щільність припадає на райони Червонограда (кам’яне вугілля) і Дрогобича (нафтогазові поклади).
Уреґіоні наявно 36 родовищ вільного газу, добувні поклади яких становлять 114,7млрд м³, а це 8,4 % від загальних запасівУкраїни. Із них три родовища – Гаївське, Більче-Волицьке і Хідновицьке – є найбільшими за обсягами видобутку газу(близько 5 % від видобутку по Україні). Розвідку і розроблення цих родовищрозпочато у 50–60 роках минулого століття. Всього в області експлуатують 33 родовища газу-метану, загальний видобутокяких складає 0,94 млрд. м³. Для п’ятиродовищ розраховано промислові запаси іншихвидів газоподібних корисних копалин – етану, пропану і бутану. Їхнє добуванняздійснюють лише на Бориславському і Заводівськомуродовищах, а обсяги не перевищують 7 тис. т.
За балансовими запасами газу (млрд. м3) найбільшими є Залужанське (27,7), Летнянське(14,5), Вишнянське (9,5), Більче-Волицьке (8,1), Орховицьке (7,6) і Пинянське (7,0)родовища.
Нині вивчено закономірності розподілу метану у кам’яновугільних відкладахЛьвівсько-Волинського басейну та обґрунтовано можливості його використання. Загальні ресурси метану в межахбасейну оцінюють в 10 млрд м3. Необліковані викиди метану в атмосферне повітря простежуються на всіх шахтах ДП «Львіввугілля».
Нафтау Львівській областівиявлена у 19 родовищах з добувними промисловими покладами 220,0 млн. т, щостановить 18,8 % від загальних запасів поУкраїні. Розробляють 11 покладів нафти,на яких щороку добувається 246 тис. т або 4,2 % від загальнодержавноговидобутку.
Головніза запасами нафтові поклади приурочені до флішовихвідкладів передових складок Складчастих Карпат,де відкрито 14 нафтових родовищ. Забалансовими запасами нафти (млн. т)найбільшими є Бориславське (98,1), Стинавське (44,4), Орів-Уличнянське (20,8), Орховицьке (15,7), Семигинівське (13,9) і Старосамбірське (11,8) родовища. Обсяги добування ропи сьогодні поступово зростають, але залишаються незначними і лише на Старосамбірському і Бориславському родовищах перевищують50 тис. т в рік. Розвідані запаси нафти відпрацьовані на 70–75 %, однак існують потенційні ресурси реґіону, якіосвоєні лише на третину.
Газовийконденсат на Львівщиніпредставлений вісьмома родовищами з добувними промисловими покладами понад 2 млн. т, що становить 1,1 % від загальних запасів по Україні.За балансовими запасами конденсату (млн.т.) найбільшими є Іваниківське (1,36), Залужанське (0,61) і Гаївське (0,20)родовища.
Усіділянки розробляють, але добувають лише біля 2 тис. т. в рік.Більшість родовищ розміщені в межах Дрогобицького передгір’я.
Кам’яне вугілля розробляють у Львівсько-Волинському басейні, який є південно-східнимпродовженням Люблінського басейну з Польщі. На території Львівської областірозміщені два з трьох геолого-промислових районів басейну: Червоноградський (Забузьке,Сокальське і Межирічанське родовища) і Південно-
Західний(Тяглівське і Любельськеродовища). Добування кам’яного вугілля проводили лише в межах Червоноградського ГПР, Цей районвважають головним, в його межах наявно майже700 млн. т кам’яного вугілля або 70–90 % усіх запасів басейну. Експлуатаціяшахт Межирічанського родовища почалася в1957 р., і нині тут працює десять шахт: «Великомостівська», «Бендюзька», «Межирічанська», «Відродження», «Лісова», «Зарічна»,«Візейська», «Надія», «Степова» і «Червоноградська».
Сьогодні ліквідовано два підприємства: № 1 «Червоноградська» і № 5«Великомостівська». Домокрої консервації підготовлено ще трикопальні: «Великомостівська», «Бендюзька» і «Візейська».
Щорічнийвидобуток кам’яного вугілля на усіх шахтах знизився та становить лише 1,35–1,67 млн. т.
Поклади бурого вугілля належать до Північно-Подільської (Придністровської)вугленосної площі із загальними запасами близько 9,1 млн т. Буровугільна площамає протяжність у вигляді вузької смуги завширшки 7–10 км вздовж зони контактуРозточчя і Подільської височини з Малим Поліссям. Щодо якості, то вугіллянеоднорідне з переважанням лігнітів та бурого вугілля низького ступенявуглефікації (марки Б 1-2). На Львівщині розвідано чотири буровугільнихродовища:
Рава-Руське,Нестерівське (Жовківське), Золочівське і Ясенівське.
Сьогоднізалишкові запаси бурого вугілля у реґіоні є незначними. РесурсиПівнічно-Подільської вугленосної площі зараховані до перспективних.
Менілітові сланці розвинуті в межах Карпатського сланцевого району, виходять наземну поверхню або перекриті малопотужними четвертинними відкладами. Сланцевіпоклади трапляються у вигляді пластів і прошарків потужністю від 2 до 9 м. На основі запасів єдиного розвіданого на Львівщині Верхньосиньовидненського родовища запроектованокар’єр і цех помолу сланців для використання їх для виробництва руберойду. Загальні балансові запаси цього родовища становлять 3,8 млн. т.
ДляЛьвівщини властиве багатство покладів торфу. У реґіоні поширені евтрофні,пов’язані з річковими долинами, заплавні, притерасні, долинні і старорусловіболота з низовинним типомторфових покладів.Торфові родовища розміщені у всіх рівнинних ландшафтнихобластях, особливо на Малому Поліссі і Передкарпатті. Найбільша їхняконцентрація в межах заплав річок Дністер іСтир. На території Львівської областінараховують 128 родовищ торфу, серед яких 46 періодичнорозробляються. Запаси торфу
пообласті становлять 67,3 млн м3за промисловими категоріями А+В+С1.Найбільшими торфовищами є Великоболітське (16,5 млн т.), Стоянівське (9,1), Солокійське (6,3), Полонинське (4,8) і Смільнянське (3,6). Сьогодні видобуток торфуздійснюють лише на Лопатинському і Стоянівському родовищахдля потреб торфобрикетних заводів.
Цементнасировина за своїмзначенням належить до першої десятки найважливіших видівмінеральних ресурсів.
Основною сировиною для виробництва цементу є карбонатні (вапняки, гіпси,крейда, мергелі) та глинисті (глини, суглинки, леси, глинисті сланці, аргіліти)породи, які використовують у певних пропорціях у шихті.
Найціннішою будівельною сировиною є гіпси і вапняки. Широким розвитком у межахДністровського гіпсоносного району характеризуються верхньотортонські гіпси, щоприурочені до Волино-Поділля. Це район неглибокогозалягання (від 0 до 35 м)гіпсо-ангідритовоїтовщі, який тягнеться вздовж долини р. Дністер, утворюючи смугу завдовжки 330 км та потужністю до 40 м. Поряд з гіпсоносними відкладами в цьому районі поширенінижньокрейдові і неогенові вапнякові товщіпотужністю до 120 м.
Пісокбудівельний представлений34 родовищами алювіальних і воднольодовикових пісків, з яких 13 перебувають упромисловій експлуатації. Видобуток будівельного піску становить 568,7 тис. м3 або 7,7% від загальноукраїнських обсягів.Найбільшими кар’єрами (понад 50 тис.м3/рік) є Ясеницький, Розвадівський, Південно-Тростянецькийі Сихівський. Сьогодні реґіон повністю забезпечений будівельним піском.
У Львівській області існує чотири родовища скляної сировини, з яких два (Великоглібовицькеі Сихівське) розробляють поклади кварцових пісків. Видобуток піску становить 41,3 тис.т. Пісок формувальний можна використовувати на будівельні потреби та як нерудну сировину для потреб металургії. Уреґіоні існує Волощинський кар’єр формувальногопіску, який сьогодні не розробляють.
2.3 Екологічні фактори розміщення продуктивних сил
Екологічна ситуація у Львівській області залишається cкладною і вимагаєконкретних дій як з боку органів виконавчої влади, так і безпосередньогосподарників, щодо її поліпшення та усунення тих негативних явищ, які склалисяв результаті діяльності промислово-аграрного комплексу області. До найбільш важливих проблем,пов’язаних з екологічною безпекою регіону, відносяться питання ліквідаціїнегативних наслідків діяльності Яворівського та Роздільського ДГХП «Сірка»,Стебницького ДГХП «Полімінерал», ДГП «Подорожнянський кар’єр» та ряду іншихпідприємств гірничодобувної, хімічної та паливно-енергетичної промисловості.Крім того, вимагають комплексного вирішення проблеми протиповеневого тапротипаводкового захисту прикарпатських територій, розміщення та захороненняпромислових та побутових відходів, яких на території області нагромадиласьпонаднормативна кількість.
В області реалізується Програма охорони навколишнього природногосередовища Львівської області на 1999-2002 рр., якою визначені пріоритетнінапрямки у формуванні екологічної політики регіону, спрямовані на здійсненнякомплексу невідкладних природоохоронних заходів на господарських об’єктах і внаселених пунктах, з функціонуванням яких пов’язані найгостріші екологічніпроблеми.
На реалізацію заходів екологічного оздоровлення в області, крімцентралізованих капітальних вкладень спрямовуються кошти обласного та місцевихфондів охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств таорганізацій. За рахунок коштів цільових природоохоронних фондів у складімісцевих бюджетів протягом останніх років фінансується будівництво тареконструкція полігонів твердих побутових та промислових відходів в містахРадехові, Стрию, Жидачеві, Червонограді, Львівського міського сміттєзвалища,проводяться ремонтні роботи та реконструкція очисних споруд на каналізаційнихнасосних станціях в м. Добромилі Старосамбірського району, в містах Мостиськах,Кам’янка-Бузькій, Ходорові, с. Давидові Пустомитівського району, ліквідовуютьсяаварійні ситуації та проводяться попереджувальні роботи в зонах підвищеногоекологічного ризику в містах Бориславі та Стебнику, Миколаївському,Турківському, Старосамбірському та Самбірському районах. Протягом двох останніхроків за рахунок цільових фондів фінансується проведення ресурсозберігаючихзаходів (охорона поверхневих вод, охорона рослинного та тваринного світу,охорона земель) та роботи щодо забезпечення функціонування природнозаповіднихоб’єктів на території області (заповідник “Розточчя”, Міженецькогопарку-пам’ятки державного значення). За підтримки обласного цільовогоприродоохоронного фонду “Облсільгоспхімією” розпочато роботи з проведенняконтейнеризації непридатних до використання пестицидів та інсектицидів. Вобласті створено корпорацію “Регіональний центр поводження з відходами”.
Основними пріоритетами екологічної політики у Львівській області на 2003рік повинні стати:
· екологічна реабілітація територій в зоні діяльності гірничо-хімічних тагірничовидобувних підприємств; сприяння ширшому залученню централізованихкапітальних вкладень, передбачених відповідними постановами Кабінету МіністрівУкраїни, власних коштів підприємств та інвестицій щодо впровадження новихекологічно чистих технологій;
· відновлення і підтримання гідрологічного режиму та покращенняекологічного стану рік басейнів Дністра, Західного Бугу та Сяну. Будівництвонових та реконструкція і ремонт діючих водопровідно-каналізаційних та очиснихспоруд;
· вирішення питань утилізації та захоронення промислових і побутовихвідходів через створення підприємницьких структур з переробки та утилізаціїпромислових та побутових відходів, а також будівництво нових та реконструкціядіючих полігонів твердих побутових відходів;
· забезпечення наповнення цільових фондів охорони навколишньогоприродного середовища у складі місцевих та обласного бюджетів, а такожпланування пріоритетного фінансування природоохоронних заходів та здійсненняконтролю за ходом і станом їх реалізації, ефективністю та цільовимвикористанням коштів фондів;
· реалізація “Загальнодержавної програми формування національноїекологічної мережі України”. Розвиток природно-заповідної мережі на територіїобласті;
· організація системи екологічного моніторингу та інформаційногозабезпечення природоохоронної діяльності.
Щодо екологічної ситуації у м. Львові, то незважаючи на спад промисловоговиробництва, вона залишається напруженою, що створює низку проблем як длямешканців міста, так і для регіону загалом. Причинами такого стану є застарілій недосконалі ресурсоємні технології виробництва; зношена система водопостачанняі водовідведення, накопичення значних обсягів відходів, відсутність ефективнихспособів їх збирання, зберігання та видалення, прояв небезпечних геологічнихпроцесів, недосконалість транспортних розв’язок, висока щільність забудовиселітебних територій, низька екологічна свідомість населення, відсутність низкиправових норм тощо. Проте варто відзначити, що, порівняно з іншими великимимістами України, Львів в екологічному аспекті є відносно благополучним містом.
Екологічна ситуація у місті Львові зумовлена специфічним для нього, тіснопереплетеним комплексом природних, містобудівних, інженерних,соціально-економічних та інших умов й ускладненими у зв’язку з цим спробами їїполіпшення. Вона також характеризується високою ймовірністю прояву надзвичайнихситуацій і незадовільною здатністю природного середовища до самопідтримання йсамовідновлення. Поряд з цим, чинна в Україні система статистичної звітності угалузі охорони навколишнього середовища не орієнтована на оцінку реакціїдовкілля (конкретних екосистем та груп населення) на техногенний вплив та йогоокремі критичні параметри, а відображає переважно розрахункові об’ємизабруднень і ціннісні показники дотримання підприємствами чи органами владиприродоохоронного законодавства та планових параметрів проведенняприродоохоронних заходів, що істотно ускладнює встановлення рівня екологічноїбезпеки конкретних територій. У зв’язку з цим, оцінка існуючого стануприродного середовища та аналіз екологічної ситуації у місті проведена заосновними компонентами цього середовища в контексті загальноприйнятихрегіональної і загальнодержавної систем у галузі охорони довкілля, використанняприродних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Екологічноютематикою у Львівській області займаються: Інститут Екології Карпат НАН України Біогеоценологія та охорона природи. Рослинний світ, вивчення, охорона і раціональне використання. Комплексне екологічне дослідження наземних екосистем, обгрунтування способів регулювання їх структури і функціональних обов‘язків. Інститут геології та геохімії горючих копалин НАН України Створення наукових основ сучасних геотехнологій вилучення паливно-енергетичних ресурсів з надр землі з врахуванням питань охорони навколишнього природного середовища. Інститут регіональних досліджень НАН України Формування регіональної політики, систем управління та еколого-економічного регулювання розвитку регіонів. Транскордонне співробітництво західних прикордонних регіонів України, програми та моделі ресурсозбереження. Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації та екологічного моніторингу НАН України Розробка систем і методів екомоніторингу та програмних засобів тематичної обробки даних дистанційного зондування Землі. Львівський державний сільськогосподарський інститут Розробка біологічної системи землеробства при високій продуктивності сільськогосподарських культур та охорони навколишнього природного середовища Львівський державний університет ім. І.Франка Охорона навколишнього природного середовища. Екологічно чиста енергетика та ресурсозберігаючі технології. Український державний лісотехнічний університет Підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісових та урбанізованих екосистем.
III Розділ. Аналіз підприємствЛьвівської області
3.1 Сільськегосподарство
Виробництвовалової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств у вартісній оцінці за січень–жовтень 2010р.порівняно з січнем–жовтнем 2009р. знизилосьна 5,0%, у т.ч. в сільськогосподарських підприємствах – на 0,2%, у господарствах населення – на 6,4%.
Рослинництво. У січні–жовтні 2010р. обсяг валової продукції рослинництва в усіхкатегоріях господарств зменшився відносно відповідного періоду 2009р. на 10,1%(у січні–жовтні 2009р. збільшився – на 8,3%). Обсяги виробництва продукції рослинництва у сільськогосподарських підприємствахскоротилися на 9,6%, у господарствах населення – на 10,2%.
На 1листопада 2010р. у господарствах усіх категорій зернових та зернобобових культур (включаючи кукурудзу) зібрано з площі 235,7 тис.га,це 94,3% до їх посівної площі в області. Валовий збірстановив 627,3 тис.т, що на 23,7% менше від 2 листопада 2009р. Виробництво зерна зменшилось у сільськогосподарських підприємствах на 132,5 тис.т (на 29,6%) і становило 315,0тис.т, у господарствах населення – на 62,3 тис.т (на 16,6%)і становило 312,3 тис.т. Урожайність зернових та зернобобових культур (включаючи кукурудзу) відносно відповідної дати2009р. знизилась на 5,0 ц і становила 26,6 цз 1 га зібраної площі, у т.ч. у сільськогосподарськихпідприємствах – на 4,4 ц (26,5 ц з 1 га), у господарствах населення – на 5,6 ц (26,8 ц з 1 га). Картопля викопана на площі 94,6 тис.га, це 99,5% від площіпосадки. Валовий збір становив 1229,6 тис.т, що на273,2 тис.т, або на 18,2%, менше як на початок листопада 2009р. З кожного гектара зібраної площі накопано 130 ц картоплі(торік –157 ц).Овочі відкритого грунту у господарствах усіх категорій зібрані зплощі 22,3 тис.га, це 97,6% до їх посівноїплощі. Валовий збір становив 394,3 тис.т, що на 1,9% менше як на відповідну дату 2009р. Урожайність овочівстановила 177 ц з одногогектара зібраної площі. Плодоягідних культур у господарствах усіх категорій зібрано89,1 тис.т, це на 1,5% менше як на 2 листопада 2009р.Урожайність з кожного гектара площі у плодоносномувіці становила 73,4 ц (торік – 74,6 ц). Часткагосподарств населення в загальнообласному виробництві картоплі становила 96,1%, овочів відкритого грунту – 97,3%,плодоягідних культур – 99,4%.(додаток )
Сільськогосподарськимипідприємствами (крім малих) проведено підготовку грунту під посів озимих культур (включаючи чисті пари) на площі 105,7тис.га, це на 2,0% менше як на початок листопада2009р.; виорано на зяб 23,3 тис.га (на 61,6% більше).Озимі на зерно та зелений корм, включаючи ріпак, під урожай 2011р. посіяні на площі 100,7 тис.га (на 1,5% менше як під урожай2010р.), у т.ч. зернові на зерно – на площі66,7 тис.га (на 13,4% більше).(табл.2)
Таблиця 2. Посівозимих культур під урожай 2011 року
Усі категорії
господарств
сільськогосподарські
підприємства
господарства
населення тис.га
у % до
площ під
урожай
2010р тис.га
у % до
площ під
урожай
2010р. тис.га
у % до
площ під
урожай
2010р.
Озимі на зерно та зелений
корм – усього 173,2 102,2 104,8 98,3 68,4 109,0
у тому числі
зернові культури на зерно 138,9 110,9 70,5 113,0 68,4 109,0 ріпак на зерно 34,0 77,7 34,0 77,6 0,0 183,3
Тваринництво. У січні–жовтні 2010р. порівняно з січнем–жовтнем 2009р. загальний обсягвиробництва продукції тваринництва збільшився на 1,3%, у т. ч. У сільськогосподарськихпідприємствах – на 8,6%, у господарствах населення обсяг виробництва продукціїтваринництва зменшився на 1,4%.
Чисельність поголів’я основних видів худоби та птиці на 1 листопада 2010року
Усі категорії
господарств
сільськогосподарські
підприємства
господарства
населення тис.голів
у % до 1 листопада
2009р. тис.голів
у % до 1 листопада
2009р. тис.голів
у % до 1 листопада
2009р. Велика рогата худоба 334,8 97,9 25,5 91,7 309,3 98,4 у т.ч. корови 170,9 95,8 9,9 90,8 161,0 96,2 Свині 339,7 103,0 105,9 109,6 233,8 100,2 Вівці та кози 25,9 98,5 100,0 1,6 24,3 98,4 Птиця 9244,3 97,7 3356,9 93,9 5887,4 100,1
Угосподарствах населення утримується більша частка поголів’я тварин області. На 1 листопада 2010р. у них нараховувалось 92,4% загальноїкількості великої рогатоїхудоби (на 1 листопада2009р. – 91,9%), у тому числі корів – 94,2% (93,9%), свиней – 68,8% (70,7%), овець та кіз – 93,8% (93,9%), птиці всіх видів– 63,7% (62,2%).
У сільськогосподарських підприємствах (крім малих) у структурі реалізаціїхудоби та птиці на забій частка птиці всіх видів становила 73,4% (усічні–жовтні 2009р. – 80,5%), великої рогатої худоби – 5,6% (5,8%), свиней –21,0% (13,7%).
Порівняноз січнем–жовтнем 2009р. в аграрних підприємствах обсяг вирощування худоби та птиці перевищено на 10,2% (на 5,2тис.т), у т.ч. свиней – на 37,9%, птиці – на5,4%; вирощування великої рогатої худоби скорочено на 9,5%. У січні–жовтні п.р. відношення загального обсягу вирощуваннятварин до їх реалізації на забій у сільськогосподарськихпідприємствах (крім малих) становило 100,2% (у січні–жовтні 2009р. – 107,1%). Середньодобові прирости великої рогатоїхудоби на вирощуванні, відгодівлі та нагуліскоротились на 1,1%, свиней – на 4,8% та відповідно становили 460 г і 481 г.
Виробництвоосновних видів продукції тваринництва у січні–жовтні 2010 року
Усі категорії
господарств
сільськогосподарські
підприємства
господарства
населення
Частка господарств
населення, %
січень–
жовтень
2010р.
у % до
січня–
жовтня
2009р.
січень–
жовтень
2010р.
у % до
січня–
жовтня
2009р.
січень–
жовтень
2010р.
у % до
січня–
жовтня
2009р.
січень–
жовтень
2010р.
січень–
жовтень
2009р
М’ясо1, тис.т 129,7 106,3 57,5 115,5 72,2 100,0 55,7 59,2 Молоко, тис.т 589,6 95,3 20,3 91,9 569,3 95,5 96,6 96,4 Яйця, млн.шт. 529,4 103,3 117,1 109,3 412,3 101,7 77,9 79,1
1 Реалізація худоби та птиці на забій (у живій вазі).
Станомна 1 листопада 2010р. у сільськогосподарських підприємствах було в наявності кормів усіх видів 49,3 тис.т кормових одиниць, щона 6,8% менше як на 1 листопада 2009р., у тому числіконцентрованих кормів – 24,2 тис.т (на 0,4% менше). У розрахунку на одну умовну голову великої худоби припало по4,3 ц кормових одиниць кормів усіх видів, у томучислі концентрованих – по 2,1 ц.к.од. (на початок листопада 2009р. відповідні показники становили 4,4 ц та 2,0 ц.к.од.).
Реалізаціясільськогосподарської продукції. Вартість власно виробленої продукціїсільськогосподарськими підприємствами (крім малих), реалізованої за січень–жовтень 2010р., порівняно з січнем–жовтнем 2009р.збільшилась на 16,0%, у тому числі продукції рослинництва –на 7,3%, продукції тваринництва – на 29,4%.
Реалізація основних видів продукції аграрними підприємствами1у січні–жовтні 2010 року Обсяг реалізованої продукції Середня ціна реалізації т
у % до
січня–
жовтня 2009р.
грн. за т
(тис.шт.)
у % до січня–
жовтня 2009р. Зернові культури 151457 53,1 1216,2 129,4 у тому числі пшениця 95128 57,1 1215,3 134,8 жито 6710 82,6 1385,2 141,4 ячмінь 25288 72,5 1090,5 136,1 кукурудза 18288 26,2 1264,8 117,3 Олійні культури 88323 84,8 4948,6 138,3 насіння соняшнику – – – – соя 348 38,9 2259,2 104,2 ріпак 87975 85,4 4959,2 138,0 Худоба та птиця (у живій вазі) 56096 124,0 9428,2 104,5 у тому числі велика рогата худоба 3217 116,2 9204,0 103,5 свині 11771 183,8 13101,5 88,6 птиця 41090 113,9 8393,9 104,7 Молоко 16329 91,0 2672,1 149,9 Яйця, млн.шт. 114,2 107,6 441,8 114,8
1 Крім малих підприємств.
Наявність зерна. Станом на 1 листопада 2010р. на підприємствах, що здійснюють зберіганнята переробку зернових культур, та у сільськогосподарських підприємствах (кріммалих) було в наявності 154,5 тис.т зерна (на 43,0% менше відносно 1 листопада2009р.), у т. ч. 82,7 тис.т пшениці (на 55,0% менше), 13,1 тис.т ячменю (на 67,5% менше), 2,3 тис.т жита (на77,0% менше) та 47,2 тис.т кукурудзи (в2,5 раза більше). Безпосередньо в аграрних підприємствах було в наявності 101,8 тис.т зерна (на 29,6% менше), у тому числі 53,8 тис.т пшениці(на 36,1% менше). Зернозберігаючі та зернопереробні підприємства мали в наявності 52,7тис.т зерна, у тому числі зернозберігаючі – 35,9 тис.т.
Середнязакупівельна ціна зернових культур зберігаючих та переробних підприємств у січні–жовтні п.р. становила 1050 грн. за т (усічні–жовтні 2009р. – 808грн. за т), з них напшеницю – 1101 грн. за т (846 грн. за т), жито – 890 грн. за т (728 грн. за т).
3.2 Характеристика транспорту та зв’язку Львівщини
Транспортна системаЛьвівської області представлена залізничним, автомобільним, трубопровідним,повітряним і річковим транспортом. Довжина залізничних колій загальногокористування становить близько 1310 км, середня густота залізничної сітки врегіоні – 60 км на 1000 км2. Львівську область перетинає 5 основних залізничнихмагістралей: Київ – Львів – Стрий – Чоп, Львів – Самбір – Ужгород. Найбільшимизалізничними вузлами є Львів, Красне, Стрий, Червоноград, Самбір.
Довжинаавтомобільних шляхів становить 7,9 тис. км, у тому числі 7,6 тис. км із твердимпокриттям; пересічна густота автомобільних шляхів області складає 366,9 км на 1000 км2 (найбільша густота в центральній частині області та на Передкарпатті). Головними автомагістралями області є:Львів – Броди – Київ, Львів – Стрий – Мукачеве, Львів – Тернопіль.
Територією областіпроходять нафтопровід “Дружба” та газопроводи Уренгой – Помари – Ужгород,Іванцевичі – Долина. Загальнодержавне та міжнародне значення має аеропорт вЛьвові.
У Львівській областіналічується понад 355 тис. телефонних апаратів загального користування (4,5 %від наявних апаратів загального користування в Україні), в тому числі 302 тис.апаратів у міських поселеннях. Доцільним буде зазначити, що забезпеченістьнаселення області основним домашніми телефонними апаратами зросла із 31 на 100сімей у 1997 р. до 36 на 100 сімей у 2001 році. Та, не дивлячись на це, в регіоніналічується понад 134 тис. незадоволених заяв на встановлення домашніхтелефонних апаратів Вантажні перевезення за видами транспорту у Львівській області Перевезено вантажів, тис.т Вантажооборот, млн.ткм всього залізничний автомобільний авіаційний всього залізничний автомобільний авіаційний 2000 35778.4 6168.3 29607.0 3.1 9528.3 7770.9 1748.8 8.6 2001 34476.2 7216.0 27258.8 1.4 8807.0 7576.6 1226.3 4.1 2002 28015.8 6665.0 21350.1 0.7 8501.8 7379.9 1117.1 4.8 2003 32981.6 7910.2 25070.8 0.6 10071.2 8514.7 1553.6 2.9 2004 28453.4 7602.6 20850.6 0.2 10707.1 8869.2 1837.4 0.5 2005 26742.9 6487.0 20255.8 0.1 10346.0 8434.4 1911.3 0.3 2006 28766.7 6937.6 21829.1 0.0 11290.3 8811.7 2478.6 0.0 2007 28537.8 6932.7 21605.1 0.0 11790.2 9006.2 2784.0 0.0 2008 28726.9 5718.7 23008.2 – 10905.9 8023.9 2882.0 – 2009 21831.4 3923.3 17908.1 – 8151.2 5365.0 2786.2 –
З урахуванням автомобільних вантажних перевезень, виконанихфізичними особами-підприємцями.
Основні телефонні апарати у Львівській області (на кінець року, одиниць) Всього Міська мережа Сільська мережа основні телефонні апарати у тому числі домашні забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами на 100 домогосподарств основні телефонні апарати у тому числі домашні забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами на 100 домогосподарств основні телефонні апарати у тому числі домашні забезпеченість основними домашніми телефонними апаратами на 100 домогосподарств 2000 422962 335180 41 366312 286728 55 56650 48452 16 2001 453522 363562 44 392685 310897 60 60837 52665 17 2002 480600 386892 47 414559 328953 65 66041 57939 19 2003 506046 405831 49 436216 343923 66 69830 61908 20 2004 532058 428383 51 455850 360304 68 76208 68079 22 2005 565117 454528 54 481729 379475 72 83388 75053 24 2006 587555 472162 57 497971 391070 75 89584 81092 27 2007 601625 487010 59 513108 406127 77 88517 80883 27 2008 616246 495412 60 524283 411221 79 91963 84191 28 2009 618157 499708 61 525674 414723 80 92483 84985 28
Включаючи основні телефонні апарати АТС підприємств,установ, організацій, включені до АТС операторів зв’язку.Доходи від надання послуг пошти та зв’язку у Львівській області Доходи від надання послуг пошти та зв’язку, млн.грн. Індекси доходів від надання послуг пошти та зв’язку (2005 рік=100%) Індекси доходів від надання послуг пошти та зв’язку (попередній рік=100%) Доходи від надання послуг пошти та зв’язку населенню, млн.грн. Індекси доходів від надання послуг пошти та зв’язку населенню (2005 рік=100%) Індекси доходів від надання послуг пошти та зв’язку населенню (попередній рік=100%) 2003 628.9 72.6 118.4 249.9 70.1 97.9 2004 791.1 90.3 124.4 309.8 86.9 124.0 2005 874.7 100.0 110.7 359.4 100.0 115.1 2006 1132.7 127.7 127.7 573.3 152.8 152.8 2007 1250.8 140.5 110.0 461.3 121.5 79.5 2008 1479.5 162.9 116.0 575.4 149.4 123.0 2009 1602.8 167.8 103.0 589.9 143.0 95.7
Висновок
Проведенедослідження дозволило нам сформулювати наступні загальні висновки:
1. Львівськийрегіон має специфічні особливості, які впливають на його економічний розвиток.Так, до факторів, що зумовлюють специфіку області і створюють переваги йогостартових умов для прогресивного розвитку, в першу чергу, слід віднестигеополітичний, історичні традиції, економічний, рекреаційний.
2. Областьвідзначається різноманітністю природних умов і багатством природних ресурсів.Надра регіону багаті на корисні копалини, найбільше значення серед яких маютьпаливно-енергетичний та сировина для хімічної промисловості; є велика кількістьрізноманітних джерел мінеральних вод та лікувальних грязей. Важливе значеннямають лісові ресурси області, які займають 25 % її території.
3. Львівськаобласть належить до одного з густонаселених (125 чол. на 1 км2) та найбільшурбанізованого (60,8 % міського населення) району нашої держави. Характернимдля області є від’ємне значення природного приросту (-1,7 0/00) і значні обсягимаятникової міграції. Лише 13 % зайнятих задіяні у сільському господарстві, втой час, як 40 % — у промисловості, 8 % — у будівництві, 7 % — у сферітранспорту і зв’язку. Рівень безробіття на Львівщині є значно вищим, ніж всередньому по Україні.
4. Регіон єіндустріально-аграрним, галузями спеціалізації якого є машинобудування, хімічнапромисловість, паливно-енергетична, лісова, деревообробна, легка та харчовапромисловості.
5. АПКобласті включає сировинну, переробну та обслуговуючі галузі. Близько 69 %території області зайнято у сільському господарстві (в т. ч. 29 % — посівніплощі).
6. Длявдосконалення структури народногосподарського комплексу області пріоритетнезначення мають експортноорієнтовані (паливно-енергетична, хімічна, харчова тасоціально значимі галузі).
7. Вирішитипитання збалансованості усіх сфер господарської діяльності, поширення формгосподарювання, які б сприяли досягненню найважливіших результатів виробництва,розробки перспективних схем спеціалізації та розміщення галузей і виробництв,впровадження досягнень науки та техніки у виробництво в практику господарюваннядопоможе програма комплексного розвитку регіону.
списоквикористаної літератури
1. Богуславська Л.Львів – перлина Європи // Обрій ПІБ. – 2002. — № 12. – с. 14-15.
2. Статистичнийщорічник України за 2001 рік / Держкомстат України. За ред. О.Г. Осауленка. –К.: Техніка, 2002. – 576 с.
3. Розміщення продуктивнихсил України / За ред. Є.П. Качана. – К.: Вища школа, 2001. – 375 с
4. Географічнаенциклопедія України: В 3-х т. / Ред. кол.: О.М. Маринич та ін. – К.:“Українська радянська енциклопедія”, 1990. – т. 2. – 480 с.
5. ПолісаєвО. Новації Львівської області // Урядовий кур’єр. – 2000. – 20 квітня. – с. 8.
6. Статистичнийщорічник Львівськоїобласті в 2007 р. – Львів. – 2006. – Ч.І. – 368 с.
7. http://www.ekology.lviv.ua/
8. http://eco-ua.org/index.php?item=articles&sub=105&d_id=4
9. http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/press/2010/r031110_197.pdf
10. http://www.stat.lviv.ua/ukr/si/express/2010/v01021110_346.pdf
11. http://www.stat.lviv.ua/ukr/themes/09/theme_09_2_01.php?code=9&ind_page=stattables