Аналіз банківської діяльності

1. Предмет іметод аналізу
Предметом аналізує причинно-наслідкові зв’язки, що визначають результати процесів та їх зміни.
Всі визначенняпредмету аналізу банківської діяльності, які найчастіше зустрічаються влітературі, можна згрупувати таким чином:
фінансова та іншадіяльність комерційного банку;
різні процеси іявища, що відбуваються як усередині банку, так і в масштабах економіки вцілому.
При уважномурозгляді наведених визначень предмету банківської діяльності можна зазначити,що банківський аналіз вивчає не саму фінансову діяльність банку, а їїекономічні результати Предметом аналізу є причини створення і зміни результатівфінансової діяльності. Пізнання причинно-наслідкових зв’язків у діяльностібанку дозволяє розкрити сутність економічних явищ і на цій основі датиоб’єктивну оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищенняефективності діяльності банку, обґрунтувати плани й управлінські рішення.Тільки розкривши причинно-наслідкові зв’язки різних аспектів діяльності банку,можна досить швидко визначити, як зміняться основні фінансові показники,обґрунтувати будь-яке управлінське рішення, розрахувати зміни суми прибутку,економічні нормативи фінансової стійкості при зміні кон’юнктури різних ринків.
Таким чином, предметоманалізу банківської діяльності є причинно-наслідкові зв’язки економічнихявищ і процесів, які прямо або непрямо впливають на діяльність банку.
Під методом уширокому смислі цього компонента, наука розуміє спосіб дослідження свогопредмета. Особливостями методу аналізу банківської діяльності є використаннясистеми показників, що найбільш повно характеризують діяльність банку; вивченняфакторів та причин їх зміни, виявлення і вимірювання взаємозв’язку між ними.

2. Об¢єкти і суб¢єкти аналізу
Основними об’єктамианалізу банківської діяльності є:
заходи щодоформування капіталу банку, а також його структура;
якість активів(кількісний і якісний аналізи структури кредитно-інвестиційного портфелябанку);
показникиприбутковості функціонування банку, що дозволяють судити про ефективність йогороботи;
показники ліквідностіі платоспроможності банку, що характеризують його фінансову стійкість;
темпи ростубанку;
різні ризики, щовпливають на діяльність банку.
Суб¢ктами аналізу є всі ті установи щоздійснюють цей аналіз а також установи які користуються даними аналізу(банки,приватні підприємства та інші).
 
3. Інформаційнезабезпечення аналізу
До інформаційногозабезпечення належать, насамперед, баланс банку і звіт про прибутки і збитки.
Баланскомерційного банку – це бухгалтерський баланс, у якому відображається станвласних, залучених і позичених коштів, їх розміщення в кредитні й інші активніоперації. За даними балансу здійснюється контроль формування і розміщеннягрошових ресурсів, стану кредитних, розрахункових, касових та інших банківськихоперацій, включаючи операції з цінними паперами.
Балансикомерційних банків є головною складовою їх звітності. Аналіз балансів дозволяєконтролювати ліквідність банків, здійснювати управління фінансовою стійкістю.Керівництво банку, використовуючи звіти інших банків, знайомиться зі станом їхніхсправ при встановленні кореспондентських відношень, наданні міжбанківськихкредитів і тощо.
Результатидіяльності комерційних банків, всі здійснені витрати й отримані доходи вминулому звітному періоді відображаються в звіті про прибутки і збитки,який надає інформацію про різні види доходів і витрат за операціями банку.
У звіті післястатей доходів і витрат відображається фінансовий результат діяльності банку — балансовий прибуток, який після певного коригування (наприклад, на суму доходів,що не підлягають оподатковуванню) «перетворюється» в оподатковуванийприбуток.
Для аналізубанківської діяльності важливим джерелом інформації є також дані рахунківаналітичного обліку, кредитних справ, що дозволяють деталізувати (розшифрувати)балансові рахунки (наприклад, при визначенні показників ліквідності, детальномуаналізі кредитного портфелю банку на якість виданих позичок тощо).
 
4. Метааналізу
 
Основною метоюаналізу діяльності банку є пошук резервів підвищення ефективності роботи банківськоїустанови, максимізація його прибутку за мінімізації ризику.
Щоб зрозумітисутність вартості банківських ресурсів, що залучаються, необхідно знати нетільки її (вартості) складові, але й залежність її від кон’юнктури ринку, їївиди, суми і терміни, тощо. Чим детальніше буде розчленований на складовідосліджуваний предмет або явище, тим більше буде інформації для прийняттяуправлінських рішень з вироблення політики поведінки банку на фінансовомуринку.
Водночас слідзауважити, що явища і процеси, які відбуваються в навколишньому середовищі,неможливо осмислити лише за допомогою аналізу. Досить часто виникає потреба узастосуванні інших наукових методів, наприклад, синтезу, за допомогою якоговиявляються зв’язки і залежності між окремими частинами предмету, щодосліджується. Аналіз розкриває структуру теорії, представляє знання, синтез,показує функції, які виконує теорія, дозволяє зрозуміти її. Аналіз розглядаєявище зсередини, синтез — ззовні. Тільки аналіз і синтез у єдності забезпечуютьнаукове вивчення явищ у їх усебічному діалектичному взаємозв’язку.
Внаслідокістотних змін на фінансовому ринку зростає значення аналізу банківськоїдіяльності як для самого банку, так і для його ділових партнерів, клієнтів,акціонерів і держави в цілому. Регулярне проведення аналізу діяльності банком дозволяєефективно управляти активними і пасивними операціями, що сприяє максимізаціїприбутку і забезпеченню стабільного фінансового стану. Це особливо важливо всучасних умовах, коли загострилося суперництво банків і небанківськихфінансово-кредитних установ, що виконують різні операції по залученню вільнихгрошових ресурсів підприємств і населення. Такі установи успішно конкурують збанками, здійснюючи суто банківські операції, а також операції, які банки немають права виконувати відповідно до чинного законодавства (страхування,операції з нерухомістю тощо).
 
5. Основніпринципи аналізу
Аналітичнедослідження, його результати та їх використання в банківському менеджментіповинні відповідати визначеним принципам (вимогам), що накладають свій відбитокна це дослідження і повинні обов’язково виконуватися при організації,проведенні і практичному використанні результатів аналізу банківськоїдіяльності. Наведемо основні з цих принципів.
1. Аналіз повиненбазуватися на державному підході при оцінці економічних явищ і прогнозуванніосновних показників розвитку банку.
2. Аналіз повиненмати науковий характер, тобто базуватися на комплексному науковому підході(використання провідного досвіду, новітніх методів досліджень тощо).
3. Аналіз маєбути комплексним, тобто охоплювати всі сторони діяльності банку, щоб встановитифінансовий стан банку
4. Забезпеченнясистемного підходу до аналізу. При цьому кожний досліджуваний об’єктрозглядається як складна динамічна система елементів, пов’язаних між собою ізовнішнім середовищем визначеним способом.
5. Аналіз повиненбути об’єктивним, конкретним, точним, тобто базуватися на достовірнійінформації, а висновки і рекомендації повинні обґрунтовуватися точнимианалітичними розрахунками.
6. Аналіз маєбути дієвим тобто активно впливати на діяльність банку, вчасно виявлятинедоліки і резерви підвищення ефективності.
7. Аналіз повиненпроводитися за планом і систематично.
8. Аналіз маєбути оперативним.
9. Демократизм.Участь в аналізі широкого кола співробітників банку забезпечує істотнепідвищення його ефективності.
10. Аналізповинен бути ефективним, тобто його результати повинні служити для керівництвабанку інформаційною базою для прийняття управлінських рішень з оптимізаціїфункціонування банку.
 
6. Видианалізу
В економічнійлітературі аналіз банківської діяльності класифікується за різними ознаками. Виходячиз періодичності проведення, аналіз фінансової стійкості класифікуєтьсянаступним чином:
щоденний;
щотижневий;
місячний;
квартальний;
річний.
В залежностівід спектру досліджуваних питань, аналіз банківської діяльності поділяється на:
повний, колививчаються всі аспекти діяльності банку, тобто зовнішні та внутрішні йогозв’язки;
тематичний, колививчається тільки вузьке коло питань, що дозволяє виявити можливості поліпшенняокремих напрямків діяльності комерційного банку.
За суб’єктами(користувачами) розрізняють аналіз:
внутрішній, щопроводиться для внутрішнього користування та представляє собою комерційну ібанківську таємницю;
зовнішній, щопроводиться на підставі фінансової і статистичної звітності органами державногонагляду, акціонерами, інвесторами, аудиторами.
За охопленнямдосліджуваних об’єктів аналіз класифікується таким чином:
суцільний, коли досліджуються всіоб’єкти для визначення всебічного фінансового стану банку;
вибірковий, коли вибирається один абодекілька об’єктів дослідження для їх подальшого глибокого аналізу.
Приймаючи доуваги мету і характер проведення, розрізняють аналіз:
попередній, що проводиться доздійснення певної операції для обґрунтування управлінських рішень і плановихзавдань, прогнозування й оцінки очікуваного виконання плану, попередженнянебажаних результатів,
оперативний, що проводиться одразу післябудь-якої операції або у випадку зміни ситуації за короткий проміжок часу(добу, декаду і тощо);
підсумковий (заключний), що проводитьсяза визначений звітний період часу (місяць, квартал, півріччя, рік); йогоцінність полягає в тому, що діяльність банку вивчається комплексно і всебічноза звітними даними за відповідний період.
перспективний, що застосовується дляпрогнозування основних фінансових показників (капіталу, валюти балансу, обсягукредитно-інвестиційного портфеля і тощо) і результатів фінансової діяльності.
В залежностівід об’єкта дослідження аналіз діяльності банка поділяється на:
функціональний, що дозволяє виявитиспеціалізацію діяльності комерційного банку, його місце в системі розподілубанківських послуг, форми і перспективи взаємодії з іншими контрагентамисистеми, а також оцінити ефективність і доцільність функцій, виконуванихбанком.
структурний, що проводиться за видамибанківських операцій і дозволяє визначити склад і питому вагу економічнихконтрагентів за активними і пасивними операціями, а також структуру доходів іприбутку банку;
операційно-вартісний, завдяки якому розширюєтьсяуявлення про прибутковість банку, вартості та рентабельності (або збитковості)конкретних операцій; він дозволяє оцінити значення кожного виду операцій уформуванні прибутку банку і розробити основні напрямки депозитно-кредитноїполітики за кожним контрагентом з метою максимізації прибутку.
Дослідженняактивів банку полягає у використанні аналітичних прийомів спрямованих навизначення загального обсягу коштів, які знаходяться розпорядженні банку, їхструктури і динаміки в аналітичному періоді.
 
7. Прийоми іметоди аналізу
Під методомекономічного аналізу розуміють науково обґрунтовану системутеоретико-пізнавальних категорій, принципів, способів та спеціаль­них прийомівдослідження, що дають змогу приймати обґрун­товані управлінські рішення.
Усі прийомиекономічного аналізу можна поділити на дві групиякісні та кількісні. Якісніприйоми дослідження не дають жодної числової характеристики явищам, щовивчаються, а тільки відповідають на питання, як досліджувати економічніпроцеси визначають способи підходу до вивчення закономірностей. Якісні прийомипритаманні процесу наукового пізнання в цілому і в Інших наукових сферахдослідження. До якісних (абстрактно-логічних) прийомів дослідженняналежать: аналіз (деталізація), синтез (узагальнення), індукція, дедукція,порівняння, евристичні прийоми.Кількісні прийоми дослідження даютьчислову характеристику економічним явищам, що досліджуються, і поділяються наописові та аналітичні.
Описові прийомидослідження дають змогу визначити розміри, масштаби, тенденції, динамікурозвитку економічних процесів, стан та структуру економічних явищ, дають певнучислову характеристику окремих напрямків діяльності підприємства. До нихналежать середні та відносні величини, ряди динаміки, графічний прийом,структурні та типологічні групування.
Аналітичніприйоми даютьзмогу не тільки визначити певні значення показників, що характеризуютьекономічні процеси, а й дослідити причинно-наслідкові залежності між явищами,ступінь впливу окремих факторів на предмет дослідження. У свою чергу,аналітичні прийоми поділяються на прийоми, за допомогою яких вивчаютьсяфункціональні (детерміновані) залежності, і прийо­ми, що використовуються підчас дослідження стохастичних вза­ємозв’язків. До перших належать ланцюговіпідстановки, спосіб абсолютних та відносних різниць, індексний спосіб,інтеграль­ний, пропорційного ділення, пайової участі, балансовий прийом. Середприйомів стохастичного факторного аналізу найбільш поширені такі, як аналітичнігрупування, кореляційно-регресійний метод, дисперсійний аналіз, компонентнийаналіз. В окрему гру­пу можна виділити прийоми, що дають змогу оптимізуватипевні економічні явища. До них відносять прийоми лінійного програ­мування,теорію масового обслуговування, теорію ігор та інші економіко-математичніметоди.
Для проведенняаналізу банківської діяльності використовуються наступні методи і прийоми.
1. Метод порівняння. Припускає зіставлення невідомого(досліджуваного) явища, предметів із відомими, вивченими раніше, з метоювизначення їх загальних рис або розходжень
2. Методприведення показників у порівняльний вигляд. Наприклад, щоб згрупувати всі виданібанком кредити, необхідно привести їх суми в порівняльний вигляд (оскільки банквидає кредити як у національній, так і в іноземній валюті). Для цього сумикредитів в іноземній валюті трансформуються в гривневий еквівалент шляхоммноження на відповідний валютно-обмінний курс і тільки після цьогопідсумовуються всі видані банком кредити (гривневі кредити і гривневіеквіваленти кредитів в іноземній валюті).
3.Метод використання абсолютних івідносних показників. Абсолютні показники характеризують кількісні розміри наданихкредитів, залучених коштів, капіталу банку тощо, а відносні відображаютьспіввідношення будь-яких абсолютних показників шляхом одного на іншій. Данийметод є одним із ключових в аналізі банківської стійкості. З його допомогою(через різні коефіцієнти) оцінюються показники ліквідності, платоспроможності,прибутковості банку.
4. Методгрупувань.Дозволяє шляхом систематизації даних балансу розібратися в сутності явищ іпроцесів, що аналізуються. Під час аналізу фінансової стійкості застосовуютьсягрупування рахунків балансу з погляду виділення власних і залучених коштів,довго- і короткострокових кредитів, термінів активно-пасивних операцій (длярозрахунку показників ліквідності), видів доходів, витрат і прибутків.
5. Балансовийметод.Служить головним способом для відображення співвідношень, пропорцій двох групвзаємозалежних і врівноважених економічних показників, підсумки яких повинні бутитотожними. Даний метод допомагає зрозуміти економічний зміст функціонуваннябанку.
6. Графічнийметод.Графіки представляють собою масштабне зображення показників за допомогоюгеометричних знаків (ліній, прямокутників, кіл) або умовно художніх фігур і маютьвелике ілюстративне значення.
7. Методтабличного відображення аналітичних даних. Результати аналізу, як правило,подаються у вигляді таблиць. Це найбільш раціональна і зручна для сприйняттяформа уявлення аналітичної інформації про досліджувані явища за допомогою цифр,розташованих у визначеному порядку.
 
8. Аналізтенденцій складу структури і динаміки доходних активів
Загальний аналізактивів банку як і аналіз доходних активів ґрунтується на застосуванні методикивертикального та горизонтального аналізу, які передбачають обчислення тіподальшу оцінку наступних показників:
процентніспіввідношення окремих показників з агрегованим показником;
абсолютні зміникінцевих показників порівняно з початковим (базисними);
темпи росту абоприросту показників в аналітичному періоді.
В процесівертикального або структурного аналізу активів визначається питома вага активівза їх цільовим використанням, ступенем ліквідності рівнем доходності, а такожсклад та структура кожного виду активів кредитного портфелю, портфелю ціннихпаперів, високоліквідних та інших активів. Результати цього аналізувикористовуються в процесі оцінки якості складу активів та їх оптимізації.
Результативертикального аналізу, як правило, оформляються графічне у формі секторних тастовпчикових діаграм.
Горизонтальнийабо трендовий аналіз дає змогу вивчити динаміку активів в цілому і окремих їхвидів у часі, визначити загальні тенденції їх зміни або тренда.
Результати цьогоаналізу оформляються графічно у формі стовпчикових діаграм та лінійних графіків,що полегшує визначення лінії тренда.
Вертикальний тагоризонтальний аналіз, при загальному вивченні активів, зазвичай, здійснюютьсяодночасно.
 
9. Тип робочихактивів
До робочихактивів належать: “Готівка”, портфель цінних паперів, кредитний портфель.
Валюту, монети ібанківські метали, дорожні та інші чеки, кошти на кореспондентських рахунках вНБУ та інші кошти в НБУ можна об’єднати в одну групу і охарактеризувати підзагальною назвою «Готівка». Даний актив є першим джерелом банку навипадок вилучення депозитів і для задоволення початкових потреб клієнтів. Банкизацікавлені тримати мінімально допустиму суму, оскільки запас готівкових коштівне приносить доходу або забезпечує невеликий відсотковий доход. Актив у виглядіготівки задовольняє потреби банку у ліквідних коштах, тобто в коштах, якінеобхідні для покриття непередбачених та термінових зобов’язань. Грошові коштита кошти в НБУ показують наявність у банку ліквідних активів для здійсненнявласних та клієнтських розрахункових операцій. Щодо цього показника не можназастосовувати формулу «чим більше — тим краще», адже ці коштиздебільшого не приносять банкові доходу. Відтак їх надмірний рівень фактичнопризводить до невикористання банком можливості розширення своїх операцій.Однак, у період фінансової нестабільності значні обсяги зазначених активівможуть вважатися позитивною ознакою стабільності банку.
Портфель ціннихпаперів включає «ОВДП», “Інші цінні   папери” та«Вкладення капіталу»;
Кредитнийпортфель відображає залишки всіх наданих кредитів, за винятком міжбанківських.
 
10. Типнедоходних активів
У складінедоходних активів відображаються банківські метали, товарно-матеріальніцінності, витрати майбутніх періодів, дебіторська заборгованість тощо.
Дебіторськазаборгованість розглядається за такими видами: за податком на прибуток; заіншими податками та обов’язковими платежами; за операціями з банками; заопераціями з купівлі-продажу валюти (для клієнтів і за рахунок банку); зпридбання основних засобів та нематеріальних активів;
за операціями зфінансовими інструментами; працівникам банку; інші сумнівні заборгованості.
Аналізперелічених активів здійснюється в окремій таблиці за їх видами, обсягами,структурою і в динаміці за ряд років. Це дає можливість співставити темпизростання цих недоходних активів з доходними, робочими, власним капіталом.
 
11.Аналіз якості активів
Аналіз якостіактивів аналізує конкретну по кредитному портфелю, портфелю ЦП, грошових коштіві відвернутих або іммобілізованих активів. Найбільш важливим є аналіз якостікредитного портфелю. Його аналізують за напрямками: за галузями економіки; заознакою забезпеченості; за термінами погашення; за групами ризику.
За галузямиекономіки вказані кредити аналізуються за обсягом та структурою всьогокредитів, в т.ч. в промисловість, будівництво, с/г, торгівлю. Сферу послуг,матеріально-технічне постачання, інші галузі.
Рівень питомоїваги по галузях дає можливість визначити пріоритетність на певну дату.Найбільша питома вага як і найменша свідчить про високу гарантію поверненості кредитіві навпаки.
Наступним етапомє аналіз динаміки забезпеченості виданих кредитів. За ознакою забезпечення завиданими позиками найбільша питома вага належить заставі. Інші видизабезпечення – гарантія, страхування. Зростання питомої ваги гарантії, страхуваннясвідчить про підвищення ризикованості видачі кредитів за такої забезпеченості.На наступному етапі якість кредитного портфелю аналізують шляхом структуризаціївиданих кредитів по продовженості кількості днів пролонгації або кількості днівпрострочення. Такий аналіз розкриває якість кредитів на предмет їх ризиковостіі безнадійності.
 
12. Аналізвисоколіквідних активів
Високоліквідніактиви – це ті, які легко трансформуються в готівку грошей. Їх поділяють на 3кваліфікаційні групи:
За напрямками розміщення– це гроші в касі, на рахунках в інших банках, термінові фінансові вкладення,банківські метали.
За доходністю: — прибуткові та неприбуткові
За видами валют — це високоліквідні активи в національній та іноземній валюті.
Загальний аналізвисоколіквідних активів проводиться на основі розрахованих показників їхструктури та динаміки у досліджуваному періоді.
До прибуткових,крім короткострокових фінансових вкладень, належать і операції купівлі-продажузакордонної валюти за рахунок коштів у касі та на кореспондентських рахунках ідеякі інші. Ці тенденції позитивно характеризують фін. діяльність банку, аджебанк не повинен безконтрольно збільшувати безприбуткову частку високоліквіднихактивів у загальних активах.
 
13. Аналізякості кредитного портфеля
Здійсненняефективної кредитної діяльності (КД) певною мірою залежить від здатностіекономічного аналізу оцінити цю діяльність у всій її повноті тарізноманітності. Найбільш важливим є аналіз якості кредитного портфеля, якийвивчають в таких напрямках.
1. Загалузевою структурою наданих кредитів: вкладення у промисловість, сільськегосподарство, лісове господарство, торгівлю та промислове харчування, будівництво,транспорт та зв’язок.
2. За видамизабезпечення: забезпеч (надані під заставу, надані під гарантію,застраховані) і незабезпечені. Товарно-матеріальні цінності, передані узаставу, є більш ліквідними, ніж вимоги за цінними паперами, ощадними вкладами,товарні вимоги тощо. Відшкодування втрат згідно з гарантією і за строковимполісом потребує деякого часу і супроводжується ризиком непогашення абочасткового погашення витрат банку внаслідок виникнення непередбачених обставин.Тому ці види забезпечення є менш ліквідними і ризикованими порівняно іззаставою.
3. За терміном погашення: непрострочені, прострочені,пролонговані. Для більш детального аналізу прострочені кредити додатковогрупуються за тривалістю порушення термінів повернення основного боргу: від1-ЗО днів; від 31-60 днів; від 61-180 днів; >180 днів.
4. Затермінами надання: короткострокові (1 року) та довгострокові (1 року).Метою такого групування є оцінка кредитної політики. Якщо в портфеліпереважають короткострокові кредити, то банк вирішує поточні проблеми, ненаважуючись вкладати кредитні кошти у більш ризиковані довгострокові проекти
5. Закласифікаційними видами: стандартні, субстандартні (нестанд), сумнівні,збиткові (небезпечні, безнадійні). Умови віднесення кредитів до відповіднихгруп та рівнів кредитних ризиків для кожної групи встановлюється НБУ і можутьзмінюватись ним залежно від ситуацій, що складаються на фінансовому ринку.
Досліджуєтьсянасамперед динаміка та структура кредитів.
 
14. Аналіззабезпечення позик
Застава – цеспосіб забезпечення зобов’язання. Найпоширенішою є застава, обумовленадоговором, коли боржник добровільно віддає майно в заставу і оформляє це угодоюз кредитором.
Заставою можебути забезпечена тільки дійсна вимога. Це означає, що договір застави не маєсамостійного характеру, тобто його не можна укладати поза договором, виконанняякого він забезпечує.
Предметом заставиможе бути будь-яке майно, яке відповідно до законодавства України може бутивідчужене заставодавцем, а також цінні папери і майнові права.
Заставне майномусить мати:
високуліквідність, тобто здатність до конвертації в грошові кошти;
здатність дотривалого зберігання (як правило, протягом терміну користування позичкою);
стабільні ціни;
низькі витратищодо зберігання і реалізації;
легкий доступ дляконтролю.
Застава маєзабезпечити не тільки повернення позички, а й сплату процентів і пені за договором.Вартість застави має бути вищою, ніж розмір позички.
Гарантія(поручительство) – це угода, яка укладається між банком і гарантом шляхомвидачі останнім гарантійного листа і прийняття цього листа до виконання банком.Гарантами можуть бути будь-які фінансово стабільні юридичні особи(підприємства) і банки. Найвагомішою вважається банківська гарантія.
Строк діїгарантії встановлюється, як правило, на 10-15 діб більше від строку погашенняпозички, повернення якої забезпечене гарантією.
Гарантійний листскладається в двох примірниках. Один примірник гарантійного листа з відміткоюбанку, що обслуговую гаранта, про прийняття гарантії подається до банкупозичальника, після чого здійснюється кредитування під гарантію.
Якщо позичальникне повертає у встановлений строк борг, забезпечений гарантією, несплаченапозичка стягується у безспірному порядку з рахунку гаранта.
Перевідступлення(цесія) на користь банку вимог і рахунків позичальника до третьої особи означаєпередачу банку-кредитору права між банками і позичальником угоди, в якійвказується сума вимог і рахунків, що перевідступляються, та інші умови.
Якщо позичальникмає поточний рахунок у даному банку, то угоду про перевідступлення можна нескладати, а обумовити цю умову (цесію) в кредитній угоді.
Іпотека – церізновид застави нерухомого майна з метою одержання позички в банку. Іпотеканадає право банку переважного задоволення його вимог до боржника в межахвартості зареєстрованої застави. У разі неплатоспроможності боржника вимогикредитора задовольняються за рахунок виторгу від реалізованого майна.
При використаннітакої форми забезпечення зобов’язань позичальника перед банком, як страхуваннявідповідальності, клієнт надає банку страхове свідоцтво (поліс) або іншідокументи, які підтверджують факт страхування клієнтом кредитної операції. Банкповинен переконатися в наявності у страховика необхідних фондів страхування,тобто в його платоспроможності.
Формоюзабезпечення виконання зобов’язань є також стягнення пені і штрафів. Пенею євизначена законом або угодою грошова сума, яку боржник повинен сплатитикредитору у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язань, зокрема увипадку прострочи виконання.
 
15. Аналізпогашення наданих кредитів
 
Аналізпогашення наданих кредитів має на меті прискорення їх оборотності та підвищення нацьому ґрунті ефективності використання кредитних ресурсів КБ. Здійснюється заобсягом, питомою вагою непрострочених, прострочених та пролонгованих кредитів.Обсяги і терміни простроченої заборгованості по наданим позикам аналізуються взалежності від терміну її виникнення: 1-30дн, 31-60дн, 61-180дн, >180дн.
Зниження всіхпрострочених кредитів > ЗО днів м.б. наслідком покращення оперативногоконтролю за рухом кредитних коштів, посилення вимог до фін стану позичальників,підвищення рівня аналізу кредитоспроможності позичальників. Вкінці визначають S, питому вагу списаних позику загальному обсязі кредитів та у обсязі прострочених кредитів.
Частка списанихпозик характеризує ефективність роботи з безнадійними кредитами і позитивновпливає на якість кредитного портфелю, звільняючи його від ризиків та зменшуючичастку прострочених позик, що банк може здійснити за рахунок резерву напокриття витрат внаслідок кредитних ризиків. Це дозволить підвищити якість кредитногопортфелю.
 
16. Аналіз іоцінка ризику та формуваннярезерву
Аналіз та оцінкаякості кр портф(КП) ґрунтується на розподілі кредитів за їх класифікаційнимивидами і ступенями ризику. Умови віднесення кредитів до відповідних груп тарівні кредитних ризиків для кожної групи встановлюються НБУ і змінюються нимзалежно від ситуацій, які складаються на фінансовому ринку. Оцінку якості КП тавизначення динаміки кредитів в залежності від ступеня їх ризику в звітномуперіоді здійснено виходячи з табличних даних. Висновки: про якість КП(підвищилась, якщо питома вага стандартних, субстандартних кредитів і кредитівпід контролем зросла, при одночасному зниженні сумнівних та безнадійних), проефективність кредитної політики (якщо темпи приросту стандартних кредитівперевищують темпи приросту КП в цілому)
На підставіданого групування кредитів визначається сума резерву на покриття кредитногоризику:
Р=S3і-РКі,
 
де Р -розрахункова сума резерву на покриття кр ризику, грн.; З, — залишки кр (і-гоступеня ризику на визначений момент часу, грн., РКі — кредитний ризикі-ої групи кр-ів у вигляді десяткового дробу; і — порядковий номер групи кр-івза ступ риз; п – кількість груп кр-ів за ступ риз.
Розрахунокрезерву на покриття кредитного ризику здійсн-ся в табл.(види позик за ступ риз;залиш поз на кін, поч року;% кр риз; сума резер на поч, кін р)
Виходячи звизначеної суми розрахункового резерву, визначають ризик КП банку.Дляоформлення розрахунків складають табл. ”Динаміка ризику КП КБ”(показ-ки:Sрез на покр кр риз, зал-ки крі позик, риз КП%; на поч, кін року; відхил у грн і %). Висновки: про активізаціюкр політики КБ, якщо ризик КП зменш, про дотриманням достат ств-го резерву напокриття кр ризику.
Аналіз достатностірезерву здійснюється методом порівняння фактично створеного резерву з йогорозрахунковою величиною. КБ приділяє увагу забезпеченню доступності резерву на покриття ризиків: фактичний резерв суми розрахункової величини. Сума перевищення має бути повернена у доходбанку і направлена на досягнення інших цілей.
 
17. Аналізпортфелю цінних паперів
НБУ рекомендуєкласифікувати портфель за 4 групами:
портфель пайовоїучасті в асоційовані компанії
портфель вкладеньв дочірні компанії.
Етапом аналізу ЦПє:
оцінка обсягівоперацій з ЦП в цілому;
визначенняструктури операцій з ЦП
оцінка динамікиоперацій
оцінка збитківабо остач ЦП за виданим портфелем
загальна оцінкаобсягів, структури та динаміки ЦП.
При оцінці ЦПнеобхідно виходити з того, що інв-на політика банку може бути як активною так іпасивною. Активна політика як правило ризикова, але банки в сучасних умовахзниження прибутковості кредитних операцій змушені йти на такий ризик, бо ЦПпоступово стають одним з головних джерел одержання прибутку.
Під пасивнимпортфелем ЦП розуміють добре диверсифікований портфель різних видів ЦП. В такихвипадках знижується ризик і доходність таких паперів, є нормальною середньоринковою.
 
18. Оцінкаризику та дохідності ЦП
РЦП породжує інвризик- втраті інвестованих коштів та очікуваного доходу. Ризики інв діяльностізумовлені дією макроекон та внутр чинників. Інв ризик акумулює ряд ризиків:
РЦП породжуєспецифічний ринковий риз- втрата первинного капіталу внаслідок несприятливогоруху цін на РЦП. Це проявляється в рівні ліквідності ЦП, якийвизначається такими параметрами їх вторинного ринку, як обсяг операцій,активність торгівлі, рівень оподаткування доходів від перепродажу ЦП.
Ризикдострокового погашення ЦП — деякі ЦП, згідно з умовами їх випуску, м.б. погашені дозакінчення періоду їх обігу, через зниження ринкових ставок, коли емітент можевипустити нові ЦП під нижчу % ставку. Отже, банк, в портфелі якого містяться ЦПз правом дострокового погашення, наражається на ризик втрати доходів. Цей ризикпов’язаний з необхідністю реінвестування повернених достроково коштів під нижчі% ставки, які на поточний момент склалися на ринку.
Інфляційнийризиквизначається темпами інфляції в країні, пов’язаний з ймовірністю знецінюванняяк % доходу, так і номіналу ЦП внаслідок знецінення грошей.
% ризик виникає внаслідок коливань %ставок на грошовому ринку та ринку капіталів, що зумовлює зміни витрат навиплату % чи доходів по інвестиціях, отже до зміни розміру прибутку (втрат) впорівнянні з очікуваним. Підвищення % ставок призводить до зниження ринковоїціни раніше емітованих ЦП. При цьому фінансові інструменти з тривалим строкомпогашення зазнають найбільших цінових втрат.
Кредитнийризик ЦП — це ймовірність невиконання емітентом своїх зобов’язань з виплати основної сумиборгу або %.
Доходність ціннихпаперів порівнюється через співставлення таких показників як доход до строкуоплати (ДСО). ДСО — це така ставка доходу, яку має інвестор, якщо він тримаєпридбану облігацію до строку її погашення. ДСО = (Д+Ст)/(Д+Со), Д-доход, який отримує інвестор протягом всього періоду інвестування; Ст, Со -вартість інвестицій відповідно в кін та на поч періоду інв.
Ефективністькожної інвестиції може бути оцінена за так званою ставкою внутр доходності(ІRR), вартість інв-ї = S ((Дохід за ЦП)за період t/(1+IRR)в степені t)

19. Аналізінших активів
Якщо виходити збалансу банку, то до інших активів відносяться вкладення коштів в так званіімобілізовані відвернені активи. До них відносяться вкладення в:
операційні йнеопераційні основні засоби
нематеріальніактиви
малоцінні ігосподарські матеріали
різні видидебіторської заборгованості.
В склад останньоїможуть входити перераховані банком аванси. Іншими організаціями – постачальник,а також нарахованих і не одержаних від покупців послуг доходи.
Згідно діючогозаконодавства, а саме з-ну “Про оподаткування прибутку підприємств” в складдоходів підприємства зараховуються не фактично одержані гроші від покупцівпослуг, а передані по акту їм роботи. В таких випадках в Україні як і в усьомусвіті діє принцип нарахування доходів, так як це вимагають міжнародні стандартибух обліку які впроваджені в Україні.
Аналізперелічених інших або відвернених активів здійснюється в окремій таблиці за їхвидами, обсягами, структурою і динамікою за ряд років. Це дає можливістьспівстановити темпи зростання цих недоходних активів з доходними активами,робочими активами а також власним капіталом. Якщо ці темпи переважають. Тобанк, відвернувши оборотні кошти, капіталізовані активи, може втратитиможливість розвиватися на противагу тому, якби ці кошти або ресурси буливкладені в кредитний або інвестиційний портфель.
 
20. Мета,завдання та інформаційне забезпечення аналізу активів
Активи банку – цересурси які виступають у вигляді грошових коштів, кредитного портфеля, портфеляЦП або інвестицій і вкладень в основні засоби нематеріальних активів,дебіторська заборгованість, витрати майбутніх періодів, господарські тамалоцінні матеріали.
Виходячи з цьогона основі даних балансу завданням аналізу активів є:
аналіз складу таструктури в динаміці;
аналіз якостіактивів по основним їх видам;
аналіз складудинаміки і структури та якості кредит. портфелю;
дослідження таоцінка імобілізованих активів (в осн засоби, нематеріальні активи, різніматеріали, дебітори)
узагальнюючаоцінка активів і визначення шляхів їх оптимізації.
Основні завданняаналізу активних операцій банку передбачають вивчення та оцінку таких питань:
Завдання аналізу:Склад і стан активів-Якість активів-Ефективність використання
Для проведеннятакого аналізу баланс банку потрібно очисти від статей, які збільшують оборотибанку, але не є реальними джерелами та вкладеннями коштів. При цьому загальніактиви зменшуються на нараховані та прострочені доходи, витрати майбутніхперіодів, розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку. Зпортфелів активів банку за МБК, ОВДП цінних паперів, кредитного портфеля тадебіторської заборгованості формують нетто-портфелі за вирахуванням резервів,ще сформовані до відповідних груп активів. Вартість основних засобів,нематеріальних активів та господарських матеріалів ураховується в чистихактивах за мінусом зносу.
Якісний аналізактивів банкупередбачає аналіз активів банку за ступенями ризику та розрахунок і оцінкуокремих показників. Коефіцієнтний аналіз дає змогу оцінити стан ліквідності таплатоспроможності банку, якість кредитного портфеля, надійність банку, станрозвитку ресурсної бази, прибутковість роботи банку.
Головною метоюаналізу активних операцій банку є виявлення напрямів розміщення ресурсів банку,які дають найбільшим дохід.Аналіз активів банку здійснюється в такійпослідовності:
вивчаєтьсядинаміка зміни загальних активів, у тому числі окремих його статей(горизонтальний аналіз);
аналізуєтьсяструктура активів банку за різними класифіка­ційними ознаками (вертикальнийаналіз):
— з’ясовуєтьсяструктура активів за дохідністю, що характе­ризує ділову активність банку;
— аналізуєтьсяструктура активів банку за ліквідністю та за ризикованістю.
 
21. Аналізтенденцій складу, структури і динаміки капіталу за ряд років за даними балансу
Власні коштибанку складаються з основного, додаткового капіталу та відрахувань. При цьомусума додаткового капіталу не повинна перевищувати суму основного капіталу.
В склад основнихвласних коштів входять: — статутний капітал, — резервний фонд, — нерозподілений прибуток. Пр. мін роківта поточному року, — кредити від НБУ, — субординований борг і інше. Спочаткуперед аналізом окремо власні і залучені кошти аналізом встановлюють загальнийїх рівень, динаміку і співвідношення. На наступному етапі аналізу окреморозглядається склад, структура і тенденція змін окремо власних і залученихкоштів. Головним є показники питомої ваги окремих видів власних коштів, бо вонисвідчать про роль кожного виду власних коштів, темп зміни може бути >100% і
Власні коштимають кількісну і якісну характеристику. Кількісно власні коштихарактеризуються 2 показниками:
питомою вагою відвалюти балансу = Власні кошти / Валюта балансу, нормальне значення не нижче 8%.Як правило в новостворених банках, які не мають іміджу обсяг власних коштівможе сягати і 30%, їм на початку діяльності необхідно розвивати технічну базу,формувати склад спеціалістів, організовувати рекламу, тобто для залученнякоштів зі сторони необхідні значні власні кошти.
Бувають випадки,що розмір власних коштів опускається до 2-3% у банках на межі банкрутства.Рівень цього показника в питомій вазі вже характеризує місце і долю банків.
величиною власнихкоштів нетто = Власні кошти – Відвернені або Вилучені кошти, вилученими зобороту є кошти вкладені в основні засоби, незавершене капітальне будівництво,нематеріальні активи, вкладання в придбання малоцінних предметів на складі,господарчі матеріали, перерахування авансів дебіторам для одержання відобладнання та інше.
Формула свідчить,що банк не повинен негативного значення власних коштів нетто, інакше він незможе нормально функціонувати і повинен залучати або позичати кошти на стороні.В таких випадках банку нічим не тільки утримувати апарат, але майже неможливоздійснювати кредитні та інвестиційні операції.
На предмет якостівласних коштів їх характеризують показником коефіцієнтів імовірності.Іммобілізація означає відвернення, вилучення власних = Іммобілізовані кошти /Власні кошти брутто.
 
22. Аналізтенденцій складу, структури і динаміки залучених і запозичених коштів
Якщо звернутиувагу на групу зобов’язань, в склад яких входять залучені і запозичені кошти,то їх можна поділити на три групи:
депозити довимоги,
стокові депозити,
інші зобов’язанняабо кредити.
Порівняльнийякісний аналіз структури залучених і запозичених коштів за певний період даєзмогу оцінити роботу банку із залучення нових джерел коштів. При формуваннізалучених коштів банк має дуже обережно підходити до різноманітних джерел,оскільки майже всі залучені кошти є платними для банку. Залучені кошти банку єодночасно його кредитними ресурсами, тому доцільно залучати таку суму коштів,яку в подальшому можна розмістити в активах як кредити. Значне перевищеннязалучених коштів над кредитами може призвести до збитковості кредитних операційКБ.
Залучені кошти, зточки зору платності, можна поділити на “дешеві” і “дорогі”. Найбільш дешевимиє депозити до вимоги (клієнтські рахунки), але передбачити використанняклієнтами грошей з цих рахунків неможливо, тому більш надійними є строковідепозити, а особливо юридичних і фізичних осіб. Вони дають можливість банкамвиходячи із строків вкладів, видавати кредити.
Проте обсягстрокових депозитів не може бути безкінечним, оптимальним вважається 65%структури залучених коштів, а 80% — це вже банкрутство, в таких випадках %сплачені по них не покривають % одержані по кредитам. Оскільки на сьогоднішнійдень банки мають кредитні ресурси, але не можуть їх розмістити, бо відсутняреальна ліквідна застава.
До “дорогих”відносяться МБК. Якщо в структурі залучених коштів на частину МБК припадає 50%,така структура є неефективною і ризикованою. Склад і структура залучених ізапозичених коштів аналізується в таблиці: види залучених коштів, минулий рік(грн. %), звітний рік (грн.%), темп зміни в %.
 

23. Оцінкадобавленої вартості і мультиплікатора капіталу
Фактори підвпливом яких формується прибуток, не обмежуються доходами і витратами. Дужеважливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування є:
обсяг капіталубанку,
рівеньефективності використання активів банку,
мультиплікаторнийефект капіталу,
рентабельністьдоходу.
Мультиплікаторнийефект капіталу полягає у здатності капіталу створювати активи банку шляхомзалучення якомога більшого обсягу коштів нв кожну гривню капіталу. Оцінкамультиплікаційного ефекту капіталу, здійснюється за допомогою мультиплікаторакапіталу = Залишки активів / Залишки капіталу, у визначений момент часу.
 
24. Оцінка обґрунтованостізалучення МБК на основі розрахунку платіжного балансу та коефіцієнтівдохідності
Якщо банки немають можливості залучати депозити для того, щоб виконати нормативи НБУ, вонивикористовують МБК. Чи вигідно працювати з МБК дає відповідь аналіз вартості їхпридбання. Вартість придбання ресурсів, і в тому числі МБК визначають заформулою:
Вартість рес-в = Вартість придбання / Сер-річзалишки залучених коштів
Аналіз показує,що найдорожчими є МБК, але це не означає, що їх не має необхідності залучати.Вирішити остаточно можна співставивши коефіцієнти ефективності використанняокремо МБК по доходах і окремо коефіцієнтах ефективності використання всіхактивів.
Коефіцієнтефективності використання активів визначається = Доходи від усіх акт операційза рік / Середньо річні залишки доходних активів.
Якщо К мбк > Аефект, о є рація користуватися такими кредитами.
Необхідністьзалучати МБК або видавати їх встановлюється щоденно на основі розрахунковогоплатіжного балансу, який складається з двох частин: надходження коштів іплатіжні зобов’язання банків. І якщо платіжні зобов’язання > надходженькоштів, то банк вимушений, щоб виконати свої зобов’язання залучати МБК врозмірі суми (платіж. зобов’язань – надходження коштів).
 
25. Оцінкадепозитної політики банку
Депозитнаполітика банку характеризується 3 показниками:
рівень осіданнякоштів, що надійшли на вклади = .(Ок – Оn) / H
де Ок – остачакоштів на вкладах на кінець періоду
Оn – остачакоштів на вкладах на початок періоду
Н – надходженнявкладів.
2) середній строкзберігання вкладної гривні = (Осер * Д) / В
де      Осер –середня остача коштів на вкладах
Д – виданіповернені вклади
В – кількістьднів у періоді.
3) коефіцієнтвикористання депозитів = Середня заборгованість по кредитах / Середні залишкипо всіх залучених і позичених коштах
Депозитнаполітика – це рівень виконя найбільш надійних строкових депозитів і вкладеньнаселення.
 
26. Значення,завдання і інформаційне забезпечення аналізу доходів і витрат банку
Аналіз фінансовихрезультатів діяльності КБ полягає в проведені аналізу доходів, витрат банку,розрахунку Пр та рентабельності. Основним джерелом для проведення аналізу фін.Стану банку є форма 2 “Звіт про прибутки та збитки”, який побудований за 3напрямами:
операційнідоходи, в т.ч. %, комісійні, з ЦП та інші,
операційнівитрати,
витрати наутримання банку – зарплата з відрахуваннями, орендна плата, витрати на охорону,канцелярські і т. д.
В завершенні 4розділу узагальнюються доходи і витрати і визначається спочатку бал, і потімчистий Пр за мінусом сплати податку в бюджет.
Завдання аналізу заклечаєтьсяв:
співставленнядоходів і витрат системно співставити з Пр чи збутом працює банк,
виявлятитенденцію і доходи по доходах і витратах, які визначають кінцевий фінансовийрезультат.,
виявляти резерви
на основізробленого аналізу коригувати депозитну, кредитну, інвестиційну політику банкуз метою підвищення ефективності.
 
27. Аналізвиконання плану доходів
Доходи КБскладають сукупний доход, який залежить від обсягів та вартості наданих банкомпослуг.
У загальномувизначенні доход – це збільшення економічних вигод у вигляді надходжень активівабо зменшення зобов’язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростаннякапіталу за рахунок внесків власників). Доход банку є необхідною умовоюотримання Пр, і забезпечення рентабельної діяльності банку. Як фактор утворенняПр, доход у свою чергу, також перебуває під впливом різноманітних факторів.Аналіз доходу як окремого виду фінансових результатів є необхідною умовоюзабезпечення ефективного управління доходом з метою збільшення його обсягу тапідвищення рівня дохідності банківських операцій.
Так до аналізудоходів відноситься оцінка виконання плану доходів. Оцінити перспективудіяльності банку можна тільки співвідношенням даних бізнес-плану і фактичнодосягнутих показників по доходах. При загальній оцінці виконання плану доходівпорівнюються такі показники: % доходів в т. ч. по короткостроковим ідовгостроковим кредитах, та непроцентні доходи всього, в т.ч. від наданихпослуг та від позареалізаційним операціям. Розраховується відхилення як вабсолютному виразі так і в %. Робиться висновок щодо виконання плану доходіввсього, так і окремо по показниками.
 
28. Аналізструктури доходів
Аналіз доходівздійснюється у такій послідовності:
загальна оцінкарівня доходів,
на основіструктури доходів виявляють фактори, які формують;
по гол. видудоходів аналізують фактори, які їх формують;
аналізують рівеньвиконання плану по доходах в цілому і по його основних видах;
аналізуютьнайважливіші фактори, які впливають на рівень виконання плану доходів.
Здійснитивисновок про ефективність управління банком за допомогою оцінки рівня доходів(загальна сума доходів, загальна сума активів, які створюють ці доходи,загальний обсяг одержаного прибутку, рівень дохідності на 1 грн активів) неможливо. Для цього необхідно розглянути структуру доходів. Аналіз структуридоходів здійснюють за таблицею, в якій перераховані основні % доходи і не%доходи.
До % доходіввідносяться:
доходи покороткострокових кредитах в національній валюті,
доходи покороткострокових кредитах в інвалюті,
доходи подовгострокових кредитах;
доходи по МБК;
доходи подисконтних операціях з векселями.
До не % доходіввідносять:
доходи та комісіяпо наданих послугах;
доходи відоперацій з цінними паперами;
доходи відпозареалізаційних операцій.
Аналізздійснюється за 2 роками: базовий та звітний. Кількісний аналіз структуридоходів банку полягає у визначенні питомої ваги окремих статей доходів в їхзагальній сумі. Це дає змогу побачити, які доходи мають найбільшу питому вагу,як показує досвід, що найбільшу питому вагу мають % операції, а не% операціївідіграють невелику роль у формуванні доходів. Також розраховується відхиленняабсолютне та у % до базового року. Збільшення % доходів явище позитивне,оскільки свідчить про ефективну кредитну політику банку.
 
29. Аналіздинаміки доходів в цілому та за складом і структурою
Доход – цезбільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшеннязобов’язань, які призводять до зростання капіталу (крім зростання капіталу зарахунок внесків власників). Доход банку є необхідною умовою отримання Пр, ізабезпечення рентабельної діяльності банку. Як фактор утворення Пр, доход усвою чергу, також перебуває під впливом різноманітних факторів. Аналіз доходуяк окремого виду фінансових результатів є необхідною умовою забезпеченняефективного управління доходом з метою збільшення його обсягу та підвищеннярівня дохідності банківських операцій.
Загальний аналіздоходів банку ґрунтується на використанні методик вертикального тагоризонтального економічного аналізу, які дозволяють оцінити структуру доходубанку та визначити динаміку доходу в цілому і за кожною його складовою.
Системапоказників, які використовуються в загальному аналізі доходу, включає абсолютнівартісні показники, що характеризують обсяг доходу в цілому та за йогоскладовими і відносні показники структури, якими визначається питома вагакожної складової доходу; абсолютні та відносні показники динаміки, якідозволяють оцінити зміну доходу банку: його загального обсягу, за складом іструктурою.
Загальна оцінкаперебуває уточнення, яке має ґрунтуватися на аналізі окремих складових доходу,дослідження доходу від окремих операцій, вивчення причин, що обумовили змінудоходу за обсягом, складом і структурою.
Дослідженняокремих складових доходу здійснюють, починаючи з тих його видів, питома вагаяких переважає у загальному обсязі доходу звітного року. Обов’язководосліджують склад і структуру процентного доходу банку, навіть якщо за питомоювагою він поступається іншим видам доходу.
 
30. Оцінкавпливу основних факторів на рівень формування доходів у цілому та за їх видами
 
Аналіз доходівздійснюється в такій послідовності:
загальна оцінкарівня доходів;
на основіструктури доходів виявляються найголовніші;
по гол. виду доходіваналізуються фактори, які їх формують;
аналізуєтьсярівень виконання плану по доходу в цілому і по його основних видах;
аналізуютьсянайважливіші фактори, які впливають на рівень виконання плану доходів.
Оскільки вструктурі доходів банку найбільшу питому вагу мають отримані відсотки, слідвідмітити, що на величину цих доходів впливають 2 фактори – сума наданихкредитів та відсоткова ставка за наданий кредит. Отже, аналіз впливу цихфакторів на загальну суму %, отриманих банком від кредитних операцій здійснюєтьсяв таблиці, де співставляються суми виданих кредитів, суми отриманого % доходувід них, середня %ставка за минулий і звітний роки.
Послідовністьрозрахунку:
спочаткувираховують відхилення показників звітного року від показників минулого;
визначають, якийрозмір % доходів може бути отриманий у звітному році по ставках минулого року,
щоб визначити,яка сума доходу буде отримана у звітному році за рахунок збільшення обсягувиданого кредиту від розрахов. умовної суми віднімають суму % доходу минулогороку;
визначимо розмірдоходу, який отримано за рахунок зміни % ставки.
Для цього відзагальної суми % доходів (тобто отримані % звітного року – отримані % базовогороку) віднімають дохід отриманий від збільшення обсягу виданих кредитів.
 
31. Аналізрівня доходності активів банку
 
Аналіз доходів івитрат має дуже велике значення.
Так завданнямианалізу є:
співставленнядох. і витрат, виявлення – зПР чи збитком працює КБ
виявленнятенденції і факторів по доходах і витратах, які визначають кінцевий фін результат
виявленнярезервів
на основіздійсненого аналізу коригування депоз, кред, інв політики КБ з метою підвищенняефективності.
При здійсненнізаг оцінки рівня доходів визначають рівень доходності КБ, виходячи з 4показників: 1)заг ∑ доходів, 2)заг ∑ активів, які створюють цідоходи, 3)заг обсяг одержаного ПР, 4)рівень доходності 1 грн. активів.
Активи банку – це ресурси, які виступаютьу вигляді грош коштів, кред портфеля, портфеля ЦП або інвестицій і вкладень вОЗ, немат активи, дебіт заборгованістьть, витрати майб періодів, господ тамалоцінні матеріали. При здійсненні заг оцінки рівня доходів можна визначити наскільки в абсолютному вираженні ­ або ¯ активи в сукупності та окремо кожназ екон груп активів (доходні та недоходні), визначити їх відхилення щодобазисного року, визначити питому вагу доходних активів (в %). Важливимпоказником при здійсненні аналізу є визначення доходності 1 грн. активів вцілому. Для цього всі доходи ділять на всі активи. В т.ч. доходні активи =(доходи процентні і з ЦП) ділять на (середній залишок по доходних активах).
 
32. Оцінкавиконання кошторису витрат
Аналіз доходів івитрат має велике значення в загальному аналізі банківської діяльності,оскільки доходи і витрати – це базові показники діял-ті банку.
Так до аналізудоходів і витрат відноситься заг оцінка виконання плану по витратах тапостатейний аналіз виконання плану витрат.
Оцінитиперспективну діял-ть банку можна тільки співвідношенням даних бізнес-плану іфактично досягнутих показників по витратах. При заг оцінці виконання плану повитратах порівнюються такі показники як витрати, вал дохід та витрати на 1 грн.доходів. Розраховується відхилення від плану як в абсолютному виразі, так і в%.
Так, н-д, якщо впорівнянні з планом, який не виконано, рівень витрат на 1 грн. доходів ¯, то це не вказує напідвищення ефек-ті управління витрат, оскільки ¯ і доход. Витрати на 1 грндоходів ¯ за рахунок ¯ витрат, але це не економія, бо ¯ вал дохід.
Роль окремихвидів витрат виконані планом розкриває структура статей витрат. При цьомуаналізі розглядаються такі статті як %-ні витрати (по поточних рахунках, подепозитах і вкладах населення, плата за кред ресурси) та не%-ні витрати наутримання апарату упр-ня, амортизаційні відрахування та ін витрати.Розраховується питома вага кожного з показників, обов’язково визначається економія(-) абоперевитрати (+) та резерви (що з +). Визначається, де досягнута найбільшаекономія.
 
33. Аналізструктури витрат
 
Аналіз витратбанку здійснюється у такій послідовності:
загальна оцінка
порівняльнаоцінка структури витрат
оцінка виконаннябізнес-плану по витратах в цілому, в розрізі окремих статей і з врахуваннямокремих факторів, а саме: сер залишків коштів на поточних рахунках, на депозрахунках, на рахунках виданих кредитів.
Якщо заг оцінкарівня витрат свідчить про напрямки їх ­ чи ¯, то їх структура свідчитьпро роль окремих груп витрат в заг їх обсязі.
Аналіз структуривитрат здій-ся за таблицею, в якій перераховані всі витрати КБ, а саме операційнівитрати та витрати на утримання апарату управління.
До операційнихвитрат відносяться:
1) сплачені % (порахунках клієнтів, по депозитах підприємств, по вкладах фіз осіб, по позиках ідепозитах КБ);
2) сплаченакомісія по послугах клієнтам;
3) витрати поопераціях з ЦП;
4) витрати пообслуговуванню (розрахунковому і касовому);
5) витрати помаркетингу та рекламі;
6) інші(відрахування в позабюджетні фонди, оренда та утримання приміщень).
До витрати наутримання апарату управління відносяться:
оплата праці звідрахуваннями
господарськівитрати
витрати поохороні
Аналіз здій-ся за2 роками: 1 – базовий, 2 – звітний. Також обов’язковою складовою аналізу євстановлення питомої ваги як операційних витрат та витрат на утримання апаратууправління, так і складових цих витрат. Це дає змогу побачити наявніше, якзмінився той чи інший показник, в бік ­ чи в бік ¯. Також розраховуєтьсявідхилення абсолютне та у % до базового року.
Якщо, н-д, ¯ в цілому операційні витратиіз ­адм-упр витрат, то це негативна тенденція, якщо банк не розширився і цесвідчить про ¯ еф-ті упр-ня витрат і кінцевому підсумку до ¯ опер. доходів, які формуютьрівень фін. результату (ПР чи збиток).
 
34. Аналіздинаміки витрат у цілому, за складом та структурою
Здійснюючи загоцінку рівня витрат, розглядаються за ряд років рівень витрат, рівень доходів,рівень доходних активів, а також витрати на 1 грн. доходів і с/б доходнихактивних операцій. Розраховується абсолютне відхилення показників щодо минулогороку та %-не відхилення.
Так, позитивнимє, якщо темп ­ доходів переважає темп ­ витрат. Завдяки цьому витрати на 1 грн доходів ¯. Якщо, н-д, разом з цимиданими ­ с/б доходних активів, то причиною цього було те, що темп зрос-ня витратпереважав темп ­ доходних активів. Висновком цього може бути те, що банку необхіднознаходити резерви по більш ефек-му викор-ню активів.
Якщо заг оцінкарівня витрат свідчить про напрямки їх ­ чи ¯, то їх структура свідчитьпро роль окремих груп витрат в заг їх обсязі.
Аналіз структуривитрат здій-ся за таблицею, в якій перераховані всі витрати КБ, а самеопераційні витрати та витрати на утримання апарату управління.
Аналіз здій-ся за2 роками: 1 – базовий, 2 – звітний. Також обов’язковою складовою аналізу євстановлення питомої ваги як операційних витрат та витрат на утримання апаратууправління, так і складових цих витрат. Це дає змогу побачити наявніше, якзмінився той чи інший показник, в бік ­ чи в бік ¯. Також розраховуєтьсявідхилення абсолютне та у % до базового року.
Якщо, наприклад, ¯ в цілому операційні витратиіз ­адм-упр витрат, то це негативна тенденція, якщо банк не розширився і цесвідчить про ¯ еф-ті упр-ня витрат і кінцевому підсумку до ¯ опер. доходів, які формуютьрівень фін. результату (ПР чи збиток).
 
35. Аналіз іоцінка впливу осн факторів на форм-ня рівня витрат у цілому та за їх видами
 
Аналіз витратбанку здійснюється у такій послідовності:
загальна оцінка
порівняльнаоцінка структури витрат
оцінка виконаннябізнес-плану по витратах в цілому, в розрізі окремих статей і з врахуваннямокремих факторів, а саме: сер залишків коштів на поточних рахунках, на депозрахунках, на рахунках виданих кредитів.
Витрати банку наопер діял-ть пов’язані із сплатою % за користування коштами на пот. рахунках,депоз рахунках і за одержані кредити. Аналіз передбачає розгляд по кожному видувитрат, а саме, як впливали окремі фактори на рівень форм-ня тих або іншихвитрат.
На їх рівеньвпливали 2 осн фактори: сер залишок коштів, яким корис-ся банк, сер % ставка закор-ня залуч ресурсами.
Так,здійснюється розрахунок впливу факторів на зміну суми витрат:
по сплаті % закористування коштами під-в
за користуваннядепозитами по вкладах населення
за користуваннябанком залуч кред ресурсами
Розрахунки:
за рахунок змінизалишків:
*коштів на потрахунках клієнтів
*коштів на депозі вкладних рахунках клієнтів
*одержанихкредитів
Ф1=СПСпл*(СЗф-СЗпл)
СПС – сер %ставка
СЗ – сер залишки
за рахунок зміни% ставки
Ф2=СЗф*(СПСф-СПСпл)
Якщо в результатісумування буде з “-”, то це економія.
 
36. Оцінкаспіввідношення доходів і витрат КБ і визначення прибутку (ПР) (збитку)оподаткування
 
Прибуток – це різниця між його валовимидоходами і валовими витратами. Однією з головних цілей КБ є отримання ПР, якийє джерелом виплати дивідендів, створення фондів банку. Важлива функція ПрибуткуКБ — забезп-ня резервiв на випадок непередбачених обставин або збитків. ПР i збиткипідлягають детальному аналізу. Збитки підлягають постатейному аналізу зподальшим винесенням пропозицій по їх мінімізації.
Валовий дохідзалежить насамперед від обсягу кред. вкладень та інвестицій КБ, розміру %ставки по кредитах та величини і структури активів КБ.
Витрати банкуподіляються на відносно постійні та змінні. Відносно постійні – це ЗП,придбання або виготовлення бланків і канцелярських товарів, утриманняприміщень, охорони, протипожежної сигналізації, амортизаційні відрахуваннятощо. Змінні витрати – це виплата % по вкладах, депозитах і МБК, плата запослуги РРП, витрати на рекламу, відрядження, поштово-телеграфні витрати тощо.
Щоб визначити, яквпливав рівень доходів і витрат на результати від %-них, комісійних, операцій зЦП, а також позареалізаційних операцій, складають співставну таблицю рівнядоходів і витрат по кожному виду діяльності з визначенням ПР або збитку абот.з. позитивної чи негативної маржі від кожного виду діял-ті. Це наз-ся загоцінкою темпів зміни обсягів і структури ПР, яка здійснюється після заг оцінкирівня ПР.
За данимиствореної таблиці результатом опер діял-ті банку є вал. ПР чи збиток абот.з. маржинальний дохід. Він визначається як різниця між всіма опер.доходами і всіма опер. витратами за даними звіту Ф2. Він не включає в себевитрати на утримання апарату упр-ня.
Вважається, щопід-во працює із збитком, якщо його % маржа від’ємна, якщо із “+”, то працює зПР.
На наступномуетапі для визначення бал. ПР, з якого відраховується податок на ПР, із одержаногомаржинального доходу віднімаються витрати на утримання апарату упр-ня. ЧПР =бал. ПР — податок на прибуток, який сплачується в бюджет.
 
37. Значення,завдання і інф. забез-ня аналізу прибутку (ПР)
Як основнийузагальнюючий показник фінансових результатів діяльності комерційного банкуприбуток, у той же час, є найважливішим джерелом формування його капіталу,забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності. Таким чином, отриманняприбутку є однією із стратегічних цілей управління та найважливішим об’єктомфінансового аналізу діяльності банку.
Кінцевимфінансовим результатом діяльності комерційного банку є прибуток дооподаткування (балансовий прибуток), який утворюється внаслідок руху грошовихпотоків, що характеризують доходи і витрати банку.
В узагальненомувигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком за відповіднийперіод внаслідок своєї діяльності, та витратами, здійсненими за той же періоддля забезпечення цієї діяльності.
За своєюструктурою прибуток, як і його доходи і витрати комерційного банку відповідаютьнапрямкам його діяльності.
Прибуток дооподаткування банку складається з:
1) чистогопроцентного доходу:
чистогокомісійного доходу;
чистоготорговельного доходу;
2) іншогоприбутку.
Чистий процентнийдоход єрізницею між процентними доходами і процентними витратами банку. Його можнадосліджувати в цілому та за джерелами утворення: прибуток від кредитнихоперацій, прибуток від операцій з цінними паперами тощо.
Чистийкомісійний доход визначається комісійними доходами і комісійними витратами. Він такожможе бути розподілений за видами банківських послуг, які є джерелами утвореннявідповідних доходів і напрямками витрачання коштів.
Чистийторговельний доход представляє собою прибуток або збиток від здійснення відповіднихоперацій з цінними паперами, іноземною валютою тощо.
Інший прибуток- це різницяміж сумою інших операційних банківських і небанківських доходів, отриманихвнаслідок зменшення резервів по заборгованості, непередбачених доходів та сумоювідповідних витрат комерційного банку.
Метою аналізуприбутку є збільшення абсолютної величини прибутку та підвищення рентабельностікомерційного банку на основі ефективного управління доходами і витратами. Отже,аналіз прибутку грунтується на аналізі доходів і витрат банку.
Відповідно домети визначають наступні завдання аналізу прибутку:
оцінка виконанняплану прибутку;
аналіз динамікиприбутку в цілому, за складом і структурою;
факторний аналізприбутку;
аналіз формуваннята розподілу прибутку;
визначеннятенденцій динаміки прибутку за тривалий період;
аналіз показниківефективності діяльності комерційного банку;
аналіз фінансовоїміцності банку (визначення межі та коефіцієнта безпеки банку).
Інформаційнезабезпечення аналізу прибутку та рентабельності формується відповідно дозавдань, які підлягають вирішенню. За своїм складом інформаційна база аналізуприбутку та рентабельності може не відрізнятися від інформаційної бази доходівта витрат банку. Вона складається з правової, планової та фактографічної(облікової і позаоблікової) інформації. До аналізу прибутку та рентабельностіобов’язково залучається інформація, отримана внаслідок дослідження доходів івитрат банка.
 

38. Загальнаоцінка рівня прибутку (ПР)
 
Прибуток – це різниця між йоговаловими доходами і валовими витратами. Однією з головних цілей КБ є отриманняПР, який є джерелом виплати дивідендів, створення фондів банку.
Важлива функціяПР КБ — забезпечення резервів на випадок непередбачених обставин або збитків, можливихв бан. справі. ПР i збитки підлягають детальному аналізу.
Аналіз ПРздійснюється у такій послідовності:
1) заг оцінкарівня ПР
2) загальнаоцінка темпів зміни обсягів і структури ПР
3) основні видиджерел, що формують ЧПР
4) аналізпоказників рівня рентаб-ті
аналіз виконаннябізнес-плану по ПР
аналіз ін.показників, які хар-ть ефек-ть упр-ня банком по доходу і ПР
Заг. оцінка рівняодержаних ПР здій-сяв розрізі основних видів діял-ті:
ПР від %операцій, в т.ч. кредитних та з ЦП
ПР від комісії
Чистийторгівельний доход
Інший операційнийдоход
Балансовий ПР
Податок на ПР
Чистий ПР = балПР — податок на ПР
Дані анал-ся по 2рокам, один з яких є базовим, а інший – звітним. По кожному рокуспівставляються ∑ в тис.грн. та розраховується % до бал. ПР. Такожобов’язковою складовою заг. оцінки рівня ПР є темп зміни (у %). Висновкиздійснюються по створеній таблиці. Так, н-д можна говорити про зниження абозростання прибутковості банку в цілому (­,¯ бал. ПР – на скільки %).Визначається за рахунок чого відбулося ­ або ¯ прибутковості (н-д, відкомісійних операцій). Аналізується ПР від % операцій, а також ЧПР (його ­ чи ¯ в порівнянні з минулим роком– у скільки разів)
 
39. Аналіздинаміки та структури прибутку (ПР)
 
Прибуток – це різниця між йоговаловими доходами і валовими витратами. Однією з головних цілей КБ є отриманняПР, який є джерелом виплати дивідендів, створення фондів банку.
Важливафункція ПР КБ — забезпечення резервів на випадок непередбачених обставин абозбитків, можливих в бан. справі. ПР i збитки підлягають детальному аналізу.
Щоб визначити, яквпливав рівень доходів і витрат на результати від %-них, комісійних, операцій зЦП, а також позареалізаційних операцій, складають співставну таблицю рівнядоходів і витрат по кожному виду діяльності з визначенням ПР або збитку абот.з. позитивної чи негативної маржі від кожного виду діял-ті. Це наз-ся загоцінкою темпів зміни обсягів і структури ПР, яка здійснюється після заг оцінкирівня ПР.
Дані анал-ся по 2рокам, один з яких є базовим, а інший – звітним. По кожному рокуспівставляються ∑ в тис.грн. та розраховується питома вага в % допідсумків. Також обов’язковою складовою заг. оцінки рівня ПР є темп зміни (у%). Висновки здійснюються по створеній таблиці.
Таблиця має 2розділи: 1 –фін результат без врахування утримання апарату управління, 2 – фін результатбанку. За даними створеної таблиці про оцінку обсягів і структури ПР,результатом опер діял-ті банку є вал. ПР чи збиток або т.з. маржинальнийдохід. Він визначається як різниця між всіма опер. доходами і всіма опер.витратами за даними звіту Ф2. Він не включає в себе витрати на утриманняапарату упр-ня. Порівнюються показники минулого та звітного років і робитьсявисновок про ­ чи ¯ його.
Структура доходіві витрат по %-ним, комісійним, операціям з ЦП та іншим може свідчити про те, щофін результат визначали ті види діял-ті, які мали найбільшу питому вагу.
Визначається, щопід-во працює із збитком, якщо його %маржа від’ємна, якщо із “+”, то працює з ПР.
На наступномуетапі для визначення бал. ПР із одержаного маржинального доходу віднімаютьсявитрати на утримання апарату упр-ня, а для визначення ЧПР із бал. ПРвіднімається величина нарахованого до сплати в бюджет податку на ПР. А такожнаприкінці порівнюються одержані результати і робиться висновок про його ­ чи ¯.
 
40. Чистийпроцентний, комісійний і торгівельний доход, методика його визначення і аналізу
 
Прибуток дооподаткування банку складається з:
чистогопроцентного доходу, що складається з чистого комісійного доходу та чистоготорговельного доходу)
іншого доходу
Чистий %-нийдоход є різницею між %-ними доходами і %-ними витратами банку. Його можнадосліджувати в цілому та за джерелами утворення: ПР від кред операцій, ПР відоперацій з ЦП тощо.
Чистий комісійнийдоход визн-ся коміс доходами і коміс витратами. Він також може бутирозподілений за видами бан послуг, які є джерелами утворення відповіднихдоходів і напрямками витрачання коштів.
Чистийторговельний доход представляє собою ПР і збиток від здій-ня відпов операцій зЦП, іноз валютою тощо.
Інший ПР – церізниця між сумою інших операційних бан і небан доходів, отриманих внаслідокзмен-ня резервів по забор-ті, непередбачених доходів та сумою відповіднихвитрат КБ.
Загальний аналізПР банку до опод-ня потребує побудови аналітичної таблиці, яка відображаєдинаміку його абсол обсягу, складу і структури. Така таблиця будуєтьсябезпосередньо за даними звітів за попередній і звітний роки. Якщо аналізуютьсчдоходи і витрати банк, інформація може надходити з відповідних аналітичнихтаблиць.
Аналізздійснюється по 2 рокам: 1 – звітний, 2 – базовий. показники анал-ся як вабсолютному значенні, так і в %-му до підсумку. Також абсолютною складовою аналізує визначення відхилення: також абсолютне і відносне (в %).
Так, з таблиці,яку ми будуємо при аналізі, можна зробити висновок про зростання чи змен-нячистого %-го доходу, а саме за рахунок динаміки його складових.
Якщо в банкувід’ємне значення іншого ПР, то це вважається нормальним, тому що у йогоформуванні беруть участь статті витрат, які не мають аналогів у доходнійчастині Звіту про ПР і збитки. Це заг-адмін витрати, витрати на персонал,витрати на сплату податків (крім податку на ПР) тощо.
 
41. Аналізвпливу основних факторів на рівень формування прибутку від кредитних,комісійних, інвестиційних операцій
Фактори, підвпливом яких формується прибуток не обмежуються дохадми і витратами.
Щоб визначити яквпливав рівень доходів і витрат на результати від кредитних, комісійних таінвестиційних операцій складають співставну таблицю рівня доходів і витрат покожному виду діяльності з визначенням прибутку або збитку або т.з позитивної чинегативної маржі від кожного виду діяльності. Рзультатом операційної діяльностібанку є валовий прибуток або т.з маржинальний доход. Він визначається якрізниця між всіма операц витр за даними звіту Ф2., і не включає в себе витратина утримання апарату управління. Для аналізу впливу беруться дані базового тазвітного періодів відносно маржинального доходу. Структура доходів та витрат покредитним, коміс та інвест операціям може свідчити про те, що деякі види операцнайбільше визначали фін результат більше ніж інші. На наст етапі для визн балПР із одержаного маржинального доходу віднімаються витрати на утрим апаратуупр-ня, а для визначення ЧПР із балансового віднім величина нарахованого досплати в бюджет податку на прибуток. Потім порівн ЧПР за базовий та звітнперіод.
Далі складаютьузаг табл осн джерел, що формують ЧПР, дані якої будуть свідчити про величинуфакторів, які сформували фін рез-т д-сті банку, як за попер так і за минуліроки. Дуже важливими факторами, що обумовлюють суму прибутку до оподаткування єтакож:1)обсяг капіталу; 2)рівень ефективності використання активів; 3)мультиплікаційний ефект капіталу; 4) рентабельність доходу.
 
42. Показникирівня рентабельності банку (капіталу, статутного фонду, активів і витрат)
Рентабельністькап, або норма приб-у на капітал (Rк) хар-ся величиною чистого прибутку (ЧП),що припадає на кожну гривню капіталу (К), використаного у відповідному періоді:
Rк = (ЧП / К) *100%
Рент кап є однимз головних показників прибутковості банку. Тому, здійснюючи аналіз, дужеважливо піддати кількісній оцінці вплив факторів, що обумовлюють зміну цьогопоказника.
Рентабельністьстат фонду визначає рівень чистого прибутку по відношенню до статутного фонду:Rсф = (ЧП / СФ)*100%
Рентабельністьактивів (RА) застосовується для загальної оцінки ефективності використанняактивів (майна) комерц банку. Цей показник визначає рівень чистого прибутку(ЧП) по відношенню до загальних активів (А), які сприяли отриманню прибутку:
RА = (ЧП / А)*100%
Рентабельністьвитрат (Rв) визначає рівень ЧП по відношенню до затрат банку (З):
Rв = (ЧП / З)*100%.
Рентабельність повитратах є найбільш характ-им показником окупності, тому що прибуток може бутиотриманий тільки тоді, коли доходи ватрат. У зв’язку з цим показникирентабельності капіт.
 
43. Аналізвпливу основних факторів, що формують рівень рентабельності окремих видівдіяльності
 
Основнимифакторами, які формують рівень рентабельності окремих видів діяльності є обсягчистого прибутку, залишки капіталу, активи, затрати банку та статутний фонд.
Для аналізувпливу цих показників будується таблиця, яка включає всі ці показники, а такожїх рентабельність (Rк, RА, Rсф, Rв). Аналізуються дані за звітний та пазовийперіод, по кожному рядку розраховується абсолютне відхилення та темп рост в%-ах.
Далі, щоб оцінитирівень рентабельності визначають окупність кожної вкладеної гривні в активбанку, у витрати, у власн кап, у СФ. Рівень цієї окупності будутьхарактеризувати дані нашої таблиці, яка свідчитиме про збільшеннь або зменшенняокупності всих видів вкладів і найбільше у витрати банку.
Рентаб повитратах є найбільш хар-им показником окупності, тому що прибуток може бутиотриманий тільки тоді, коли доходи > ватрат. У зв”язку з цим показникирентабельності капіт, СФ, активів банку є залежними по відношенню дорентабельності витрат.
У випадкахнизької рентабельності або збитковості банку необхідно рентабельність(окупність) визначати і по рівню одержаного доходу. Відповідно на 1 гривнювитрат, кап вцілому, СФ, середньорічн активів.
 
44. Методикаузагальнення резервів збільшення прибутку і підвищення рентабельності
В умовах ринковоїекономіки отримання прибутку та забезпечення рентабельності діяльності єнеобхідним чинником існування будь-якого суб`єкту підприємництва. Як основнийузагальнюючий показник фінансових результатів діяльності к/б прибуток, у той жечас є найважливішим джерелом формування його капіталу, забезпечення фінансовоїстійкості та платоспроможності. Кінцевим фін. результатом діяльності к/б єприбуток до оподаткування(балансовий прибуток), який утворюється внаслідок рухугрошових потоків, що характеризують доходи і витрати банку. Отже, аналізприбутку і рентабельності ґрунтується на аналізі доходів і витрат. Вузагальненому вигляді прибуток є різницею між доходами, отриманими банком завідповідний період, та витратами, здійсненими за той же період для забезпеченняцієї діяльності. Таким чином, маємо прямий вплив на прибуток доходівбанку(тобто: збільшення доходів на відповідну суму призводить до збільшенняприбутку на ту ж суму; зменшення доходів супроводжується зменшенням прибутку)та зворотній вплив витрат (тобто: збільшення витрат на відповідну сумупризводить до зменшення прибутку і, навпаки, зменшення витрат збільшує прибутокбанку).

45. Методивизн-ня і принципи АН-зу ін пок-ків, що вимірюють еф-ть д-ті б-ку по доходу іприбутку (чистий SPREAD, чиста процентна маржа, інший операційний доход,продуктивність праці)
Крім показниківрентабельності по прибутку, який характеризує рівень ефективності управліннябанком, використовують систему показників, які характеризують її за рівнемодержаного доходу, а також за рівнем продуктивності праці. До цих показниківналежать:Загальний рівеньрентабельності
Формула:
/>,
де Пб –балансовий прибуток Дз – доходи загальні
Економ зміст:розмір балансового прибутку на 1грн заг. доходів
Окупністьвитрат доходами
Формула:
/>,
де Вз – витратизагальні
Економ зміст:розмір заг. Доходів на 1грн заг. витрат
Чистапроцентна маржа
Формула:
/>,
де Дп – процентнідох. Вп – процентні витрати, Аз – середньорічні заг. активи
Економ зміст:розкриває рівень доходності активів від %-ї різниці
Чистий SPREAD
Формула:
/>,
де Кс – наданікредити середньорічні
Зпп –підпроцентні зобов’язання (депозити + МБК)
Економ зміст:розкриває рівень доходності активів від %-х операцій
Іншийопераційний доход
Формула:
/>,
де Ді – іншіопераційні доходи Аз – Сер. річні активи загальні
Економ зміст:свідчить про рівень доходності заг. активів від інших нетрадиційних послуг
Мертва точкаприбутковості
Формула:
/>,
де Вн – витратинепроцентні Дн – дох непроцентні АН – Сер. річні активи недоходні
Економ зміст:показує мінімальну доходну маржу для покриття всіх витрат
Продуктивністьпраці Формула:

/>,
де Дз – доходизагальні Сп – середньорічна кількість працівників
Економ зміст:характеризує рівень продуктивності праці; розмір одержаного доходу на 1середньорічного працівника
 
46. Значення,завдання і інформаційне забезпечення аналізу ліквідності прибутку
Банківськаліквідність відіграє життєво важливу роль як у діяльності самих банків, так і уфінансовій системі країни. Дефіцит ліквідних засобів призводить до порушеннянормативних вимог центральних банків, штрафних санкцій і що найнебезпечніше длябанків-до втрати депозитів. Надмірна ліквідність породжує дилему“ліквідність-прибутковість”, адже найбільш ліквідні активи не генеруютьдоходів. Щоденна робота з підтримки достатнього рівня ліквідності є необхідноюумовою самозбереження та виживання банку. Метою аналізу ліквідності банку єоцінка та прогнозування можливостей банку щодо своєчасного виконання своїхзобов`язань за умови збереження достатнього рівня прибутковості. Перед банкомпостає завдання як з погляду забезпечення потреб ліквідності, так і щодо їхдоходності та вартості. Основним джерелом аналізу ліквідності є щоденний тамісячний баланс банку. За даними балансу НБУ щодня контролює виконанняобов`язкових нормативів ліквідності. В цілому інформаційна база складається з:1)внутрішньобанківської інформації (звітність про депозитну діяльність,звітність про стан кредитного портфелю, дані про рух коштів на рахунках,тощо);2)інформації, одержаної безпосередньо від клієнтів та контрагентів банку(фінансові звіти позичальників та емітентів цінних паперів, кредитні заявки,тощо);3)зовнішніх джерел(рейтингів, статистичних збірників, тощо).

47. Система таметодика визначення показників ліквідності: поточної, загальної, миттєвої
Коефіцієнти, якіхарактеризують ліквідність, аналізуються в динаміці, що дозволяє виявитизагальні тенденції в зміні ліквідності банківської системи та окремого банку. Зметою здійснення контролю за ліквідністю банку коефіцієнти співставляють знормативними значеннями. В процесі аналізу коефіцієнти ліквідності можутьпорівнюватися з аналогічними показниками інших банків, середньогалузевимипоказниками або з рівнем, який визначений банками на базі практичного досвіду.Результати порівняльного аналізу коефіцієнтів ліквідності дають змогу виявитизагальні тенденції зміни ліквідності банку й імовірність виникнення проблемнихситуацій, дозволяючи вчасно вжити відповідних заходів щодо поповнення ліквіднихактивів чи реструктуризації балансу.
Коефіцієнтпоточної ліквідності розраховується як співвідношення грошових коштів, а такождебіторськ заборгов до короткострокових зобов¢язань.
Коефіцієнтзагальної ліквідності зобов¢язань банку
(Кзл) = Азаг / Ззаг.
Хар-є максимальнуможливість банку в погашенні зобов”язань (Ззаг) всіма аткивами (Азаг).Нормативне значення показника Н6 має бути не менше 100%.
Коефіцієнтмиттєвої ліквідності
(Кмл) = (Ккр+Ка)/Д

показуєможливість банку погашати живими грошима з коррахунків і каси зобов”язання повсіх депозитах (Д). Нормативне значення Н5 має бути не меншим за 20%.
 
51. Аналізпасивів з позиції ліквідності балансу і співвідношення залишків на грошових ідепоз рах
 
Пасиви банку – це джерела формування фін.ресурсів. За своїм походженням пасиви не однорідні, і складаються з кап-у тазобов’язань банку перед вкладниками та кредиторами. Капітал являє собою власнікошти банку, що належать заснов-м або акціо-м. Зобов’язання – це теперішнєзобов-я банку, що виникає з його минулої діяль-і, розра-к з якими повинензакінчитись відпливом з банку ресурсів.
Фінансовий станбанку проявляється у рівні ліквідності, платоспро-і і фін стійкості та визначдіяль банку у короткострок та довгострок перспективі.
Мета ана-упасивів банку групується у такі завдання:
дослідження таоцінка дина-и, складу та струк-и кап-у і зобов-ь;
дослідж та оцінкаплатоспро-і та достатності кап.;
дослідження таоцінка креди-в та депоз.;
дослі-я та оці-а обгрунтованостірозподілу прибутку;
узагаль-а оцінкарозміру та струк-и капіталу та зобов’-ь та ефективності вкладення фін ресур-в вактиви банку;
розробка прогнозуконкурентоспро-і і розвідка фін потенціалу банку.
 
52. Аналізрівня ліквідності високоліквідних активів
Поняття лікві-іпов’язується з активами банку.Під ліквідністю (А)розуміють їх здатність швидкоі без зниження вартості перетвор… в гроші.
Високоліквідніактиви – це такі активи, які знаходяться в готівковій формі або можуть бутишвидко реалізовані на ринку.До їх складу входять готівкові кошти та ба-іметали, кошти на корр-х в НБУ, термінові депоз-и в НБУ, вкладення у казначей…ц.п., реформовані НБУ, кошти на коррах… та депо-х рах., відкриті в інш…ба-ах, а також А., які можуть бути терміново проконвертовані у готівкові абобезго-і кошти.
Високоліквід…А… поділ… за рядом класифік-х ознак:
За напрямкамирозміщення:грош…кошти у касі; кошти на рах… інш… ба-х; термінові фін… вклад-я; ба-і метали;інші;
За доходністю:прибуткові та неприбуткові;
За видамивалюти:високоліквідніА… в нац… вал… та іно-й.
Загальний аналізвисоколі-х А… проводиться на основі розрах… показників їх структури та динамікиу досліджуваному періоді.
До прибуткових,крім короткострокових фінансових вкладень, належать і операції купівлі-продпжузакордонної валюти за рахунок коштів у касі та на кореспондентських рахунках ідеякі інші. Ці тенденції позитивно характеризують фін. діяльність банку, аджебанк не повинен безконтрольно збільшувати беприбуткову частку високоліквіднихактивів у загальних активах.
 
53. Аналізкредитного портфеля з точки зору ліквідності кредитів (надійності їх поверненняі диверсифікації кредитних вкладень)
Основні напрямкианалізу кредитної діяльності:
Загальний аналізкредитів;
Ана-з рухукредитів;
Аналіззабезпеченості кре-в;
Аналіз погашеннякр.;
Оцінка кр-оризику КБ та формування резерву на його покриття.
До основнихетапів загального аналізу кредитів належать:
Оцінка å кр-в та позик, наданих бакомза відповідний період;
Аналіз стру-икре-в за галузями національної економіки, видами кредитних угод, термінаминадання кредиту, позиковими ставками тощо;
Аналіз динамікиобсягу та структ-и наданих кре-в у звіт-у періоді;
Оцінка зміни уобсязі і структурі кредитів і позик за відповідний період та визначеннянапрямків подальшого розвитку кредитної діяль-і банку.
Загальний аналізкредитного порт-я базується на загальноприйнятій класифікації вкладень тавикористанні вертикального і горизонтального типів аналізу.
 
54. Аналізспіввідношення ліквідних активів і їх загальної величини
 
Ліквідніактиви – цетакі, які можуть бути перетворені в грош… форму протягом певного періоду.Доцієї групи відносять платежі на користь банку з термінами виконання взазначений період, такі як креди-и, в тому числі і міжбанківські, Дб…заборгованість, інші ЦП, які обертаються на ринку.
До ліквідних(А)відносяться:
Грошові коштибанку;
Коррахунок в НБУ;
Рахунки в банкахнерезидентах у неконвертованій валюті; Аналіз активності здійснюється поспіввідношенню ліквідних активів і їх загальних величини, що показує їх часткув загальній величині по базисному і звітному періодах. Розраховуєтьсявідхілення від (звітного -базисного) і це показує, що відбувається ¯чи­.
В банкахдостатній рівень ліквідності забезпечується не тільки накопиченнями ліквіднихактивів, скільки доступністю та стабільністю джерел їх поповнення. Можливостізалучення ліквідних засобів в будь-який час в необхідній кількості дозволяєбанкам підтримувати запас ліквідних активів на min рівні.
Джереламипокриття потреби в ліквідних коштах є такі:
Настання строкупогашення наданих банком кредитів;
Продаж (А);
Доходи віднадання недепозитних банківських послуг;
Залучення депоз-хвкладів від фізичних та юридичних осіб;
Запозиченнякоштів на грошовому ринку.
 
55. Аналізліквідності високоризикових вкладів
 
Ліквідніактиви – цетакі, які можуть бути перетворені в грош… форму протягом певного періоду.
База кредитнихустанов за своїм складом неоднорідна, тому здійс… аналіз її структури зпогляду співвідношення мінливих та стабільних зобов’язань. З метою аналізустабільності клієнтської бази визначається питома вага основних вкладів узігальній å зобов’язань.
Довисокоризикових вкладів можна віднести фінансові та реальні інв-ї. До фін..інвест-йналежать вкладення банку в різноманітні фін… інструменти ринку капіталів – ЦПна інвестиції, вкладення в паї та статутний капітал інших підп-в. До реальнихінвестицій належать вкладення банку в різноманітні матеріальні танематеріальні(А).Інвестиції та нематеріальні(А) включають вкладення в патенти,ліцензії, “ноу-хау”, технічну, науковопрактичну, майнові права, інші майновіправа. Іноді виділяють інновації – вкладення у нововедення та інтелектуальнуформу. Звичайно ці всі вкладення коштів, розраховано більше ніж на 1рік.
Вкладення банку вЦП на інве-ії – ДЦП, облігації під-в, акції – це фін..інструменти ринкукапіталів.
Ліквідні ЦП – цефін… інструменти, які можуть бути продані в будь-який час без суттєвогозниження ціни.

56. Системапоказників ділової активності банку та їх інформ-е забезпечення
 
Ділову активністьбанку аналізуютьчерез взаємозв’язок оцінки ресурсного потенціалу банку пасивівта його використання як в цілому в активах, так і його окремих вкладеннях – вінвестиції, в кр-й портфель, матеріально-тех… забезпечення.
Ділова активністьвизначається як рівень залучення пасивів так і рівень їх використання вактивах, тому в першу чергу треба розглядати групи показників, які характерезуютьрівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх в певні групиактивів.Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльностібанку на фін.ринку.
Головним і єдинимінформа-м забезпе-м є бух… баланс. Співставлення (А) і пасивів.
Ресурси:1)власнийкапітал(стат… фонд);2)залучені і позич… кошти(депозити до вимоги, строковідепоз.).
Системапоказників:
Балансовіпоказ-и;
Розра-і пока-ихарак-ть ділову активність.
Балансові пока-и:
Всього пасивів (грн);
Всього активів(грн);
Доходні активи(грн);
Кредити видані(грн);
Інвестиції (грн);
Залучені іпозичені кошти (грн);
МБК (грн);
Строковідепозити.
Розрахунковіпоказники, які характеризують ділову активність(в %):
Рівень доходнихактивів (%);
Загальна кредитнаактивність;
Загальнаінвестиційна активність;
Доля інвестицій вдоходних активах;
Рівень ЗК;
Доля МБК в ЗК;
Доля строковихдепозитів в залучених коштах;
Коефіцієнтвикористання ЗК.
 
60. Методирозрахунку факторів прискорення та розгортання ділової активності банку та їханаліз
 
Зміни (коливання)обсягів статей активу і пасиву балансу виступають в ролі факторів сповільненняі прискорення ділової активності банку.
І. Факториуповільнення і згортання ділової активності: ·Дебітори ·Інвестиції в державні цінніпапери ·Грошові кошти в касі і на коррахунку в НБУ ·Інвестиції в акції ·Міжбанківські кредити надані ·Строкові депозити в іншихбанках
II. Факториприскорення і розгортання ділової активності: ·Коррахунки в інших банках ·Міжбанківські кредитиодержані ·Кредити надані ·Кредити до запитання ·Строкові депозити залучені ·Основні засоби і капітальнівкладення ·Кредитори ·Прибуток ·Статутний капітал ·Малоцінні та господарські матеріали ·Резервний капітал ·Нематеріальні активи.
Якщо сума впливуфакторів прискорення і розгортання ділової активності комерційного банку більшапроти дії факторів її уповільнення і згортання, то це свідчить про переваженняполітики агресивної ділової активності банку, а не захисту і виживання на фінансовомуринку, що сприяло підвищенню ефективності віддачі активів капіталу, і вкінцевому рахунку — зростанню чистого прибутку. Необхідно підсумувати факторинегативного впливу в цілому по прискоренню і уповільненню, визначити яким з них(в складі факторів уповільнення і прискорення) належить перше місце, друге іт.д. Важливим є співвідношення кількості факторів негативного та позитивноговпливу, визначення найбільш значних із останніх. Таким чином, розглянута намиметодика аналізу дає можливість виявити конкретні фактори, виміряти їхкількісний вплив на коливання ділової активності і оцінити позитивний чинегативний їх вплив на ефективність фінансово-господарської діяльності банку.Крім того, вона розкриває тактику поведінки банку, виявляє упущення та прорахункикерівництва банку в його рішеннях з диверсифікації джерел і напрямків вкладеньта залучення або повернення коштів грошового ринку.
 
61.Порівняльний аналіз в динаміці показників, розрахованих за даними балансу, щохарактеризують ділову активність: долю інвестицій в доходних операціях, рівеньзалучених коштів, рівень використання залучених коштів
 
Доля інвестицій вдоходних операціях
К=(ЦПП/Ад)*100%,
де ЦПП – портфельцінних паперів та паїв, Ад – доходні активи.
Рівень залученихкоштів
Рзк=ЗК/ Пзаг ,
де ЗК – залученікошти, Пзаг – пасиви загальні.
Рівеньвикористання залучених коштів
Рвзк=Ад/ ЗК

Абсолютнізначення розрахованих показників за звітний період порівнюються із відповіднимиза базисний період, на основі чого робиться висновок про напрямок змінипоказників. Доцільним є визначення темпу зміни цих показників, якийвизначається діленням значення показника за звітний період на значеннявідповідного показника за базисний період та множенням результату на 100%. Крімтого, визначається темп приросту показника, для чого із отриманого значеннятемпу зміни вираховують 100%. Це дає змогу отримати уяву про відносну змінупоказника протягом звітного періоду. Крім цього, визначені коефіцієнтиспівставляють із оптим. значеннями, виробленими практикою, на основі чогороблять відповідні висновки.
 
62. Системапоказників фінансової стійкості і надійності банку і їх інформаційнезабезпечення
В якості основнихкоефіцієнтів, що характеризують фінансову стійкість банку необхідно брати:
Коефіцієнт надійності.Співвідношення власного капіталу до залучених коштів; показує рівень залежностібанку від залучених коштів.
Коефіцієнтфінансового важеля. Співвідношення зобов`язань банку і капіталу банку;розкриває здатність банку залучати кошти на фінансовому ринку.
Коефіцієнт участівласного капіталу в формуванні активів. Співвідношення капіталу до активівзагальних; розкриває достатність власного капіталу в активізації і покриттірізних ризиків.
Коефіцієнтзахищеності власного капіталу. Співвідношення капіталізованих активів івласного капіталу. Показує яку частину капіталу розміщено в нерухомість.
Коефіцієнтзахищеності доходних активів = [(капітал – недоходні активи – збитки)/доходні активи].
Сигналізує прозахист доходних активів власним мобільним капіталом.
Коефіцієнтмультиплікатора капіталу. Відношення активів до акціонерного капіталу. Показуєступінь покриття активів капіталом.
 
63. Методикарозрахунку і порівняльний аналіз показників, що характеризують фінансовустійкість зі сторони платоспроможності
В аналізібанківської діяльності розрізняють прибутковість або рентабельність:
Активів. К =Чистий прибуток/ Активи загальні. Рівень окупності чистим прибуткомсередньорічних активів.
Доходних активів.К = Чистий прибуток/ Активи доходні. Рівень окупності чистим прибуткомсередньорічних доходних активів.
Загальногокапіталу. К = Чистий прибуток/ капітал загальний. Рівень окупності чистимприбутком середньорічного загального капіталу.
Рентабельністьстатутного капіталу… К = Чистий прибуток/ капітал акціонерний. Рівеньокупності чистим прибутком середньорічного акціонерного капіталу.
Що стосуєтьсяліквідності комерційного банку, то це здатність банку виконувати своїзобов`язання перед клієнтами і контрагентами в періодах що аналізуються.Коефіцієнт миттєвої ліквідності показує можливість банку погашати живимигрошима з коррахунків і каси зобов`язанння по всіх депозитах. [Кмл=(Кошти нак/р + Кошти в касі)/ на депозити].
 
64. Методикарозрахунку і порівняльний аналіз показників, що характеризують фінансову стійкістьбанку через якість активів
Один з аспектівфінансової стійкості – ділова активність – характеризується рівнем вкладеньресурсів банку в доходні активи.
Коефіцієнт рівнядоходних активів характеризує питому вагу доходних активів у загальних активах.Кда = Доходні активи/Загальні активи.
Банк можеуникнути втрат та захиститись від ризику за допомогою свого капіталу.
Коефіцієнтзахищеності доходних активів =[(капітал – недоходні активи – збитки)/ доходніактиви].
Сигналізує прозахист доходних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільнимвласним капіталом.
К-нт участівласного капіталу = Капітал/Активи загальні.
Розкриваєдостатність сформованого власного капіталу в активізації і покритті різнихризиків.
К-нт сумнівноїзаборгованості (проблемних кредитів) – питома вага кредитів просрочених ібезнадійних до кредитного портфелю в цілщому.
 
65. Методикарозрахунку і порівняльний аналіз показників що характеризують фінансовустійкість банку через ефективність діяльності
Результативнимпоказником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупностіприбутком статутного і загального капіталу, активів, а також витрат банкухарактеризує його рентабельність. Оскільки в сучасних умовах витрати частозростають незалежно від рівня господарсько-фінансової діяльності банку підвпливом загальної ситуації в державі, то прибуток який часто за обсягаминевеликий, не може характеризувати рівень окупності, тобто виникає необхідністьвизначити рівень ефективності управління банком поряд з прибутком ще й доходом.
Загальний рівеньрентабельності показує розмір балансового прибутку на 1грн доходу
Процентна маржарозкриває рівень доходності активів від процентної різниці.

К=(Пр доходи – Првитрати)/ Середні загальні активи.
Читсий спред
Інший операційнийдоход.
Рентабельність поЧистому прибутку
Активів. К =Чистий прибуток/ Активи загальні. Рівень окупності чистим прибуткомсередньорічних активів.
Доходних активів.К = Чистий прибуток/ Активи доходні. Рівень окупності чистим прибуткомсередньорічних доходних активів.
Загальногокапіталу. К = Чистий прибуток/ капітал загальний. Рівень окупності чистимприбутком середньорічного загального капіталу.
Рентабельністьстатутного капіталу… К = Чистий прибуток/ капітал акціонерний. Рівеньокупності чистим прибутком середньорічного акціонерного капіталу.
 
66. Методикарозрахунку і порівняльний аналіз показників, що характеризують фінансовустійкість банку через достатність капіталу
Один зпоказників, що характеризує фінансову стійкість банку є коефіцієнт участівласного капіталу у формуванні активів, або коефіцієнт достатності капіталу.
Кук =Капітал/Активи загальні.
Розкриваєдостатність сформованого власного капіталу в активізації і покритті різнихризиків. оптимальне значення не менше 10%.
Рентабельністьстатутного капіталу.
К = Чистийприбуток/ капітал акціонерний.
Рівень окупностічистим прибутком середньорічного акціонерного капіталу.

67. Методикарозрахунку і порівняльний аналіз показників, що характеризують фінансовустійкість банку через коефіцієнти ліквідності
 
Ліквідністьаналізують з метою з`ясування спроможності банку відповідати за своїмизобов`язаннями в термін і без втрат.
Ліквідністьбалансу як ступінь покриття активами і ліквідність самих активів забезпечуєтьсядотриманням, в першу чергу, обов`язкових економічних нормативів НБУ.Ліквідність балансу банку розкривають наступні показники:
Коефіцієнтмиттєвої ліквідності показує можливість банку погашати живими грошима зкоррахунків і каси зобов`язанння по всіх депозитах. [Кмл=(Кошти на к/р + Коштив касі)/ на депозити].
К-нт загальноїліквідності зобов`язань банку характеризує максимальну можливість банку впогашенні зобов`язань усіма активами. (Активи загальні/Зобов загальні)
К-нтспіввідношення високоліквідних до робочих активів
К-нт ресурсноїліквідності зобов`язань показує забезпечення доходними активами банку йогозагальних зобов`зань і говорить про часткове погашення з-нь банку поверненнямидоходних активів
К-нт ліквдногоспіввідношення виданих кредитів і залучених депозитів (для визначеннянезбалансованості ліквідності).
К-нт генеральноїліквідності з-нь розкриває здатність банку погашати з-ння високоліквіднимиактивами та шляхом продажу майна.
Кглз =(Високоліквідні активи + Майно)/загальні з-ння.
 
68. Основнівиди ризиків: задачі та інформаційна база їх аналізу
Ризик означаєневизначеність пов`язану з настанням будь-якої події або її наслідками.Невизначеність це результат неочікуваних змін, наприклад, процентної ставки,потоків депозитів, кредитоспроможності позичальників, валютних курсів тощо.Оскільки рішення менеджерів враховують очікувані зміни, то виходить, щоджерелом ризику є тільки непередбачувані зміни. Управління ризиком можнаспростити. Якщо навчитись точніше формулювати очікування і виявляти джереланепередбачуваних змін. Для оцінки таких непередб змін використовуються різніметоди, що будуються на оцінці мікро- і макроекономічних факторів на основіматематичних моделей і статистичних методів. Всі банківські операціївідрізняються різним ступенем ризику. На практиці прийнято оцінювати значнукількість ризиків, які можуть охарактеризувати ситуацію і ймовірністьздійснення події. Основними прийнято вважати та оцінювати – кредитний,валютний, інвестиційний, процентний ризик та ризик ліквідності. Контроль забанківськими ризиками, їх аналіз і управління ними представляє собою один знайважливіших факторів, що визначають прибутковість банку на перспективу.
 
69. Кількіснаоцінка кредитного ризику
У зв`язку ізспецифікою банків значне місце в системі банківських ризиків займає кредитнийризик пов`язаний з кредитною діяльністю банків. Кредитний ризик – імовірністьнеповернення позичальником отриманого кредиту та процентів за користуванняпозикою в результаті фінансових ускладнень, фінансового краху чи шахрайства.
Фактична оцінкакредитного ризику у фінансовому виразі визначається впливом кредитного ризикуна фінансовий результат. Ризик втрати основних сум кредитів непокритихстраховими резервами, визначається як різниця між розрахунковою (РСР) тафактичною(ФСР) сумами страхового резерву, виходячи із структури класифікованихкредитів.
Ризик втратипроцентних доходів розраховується як сума прострочених нарахованих доходів.Загальний абсолютний кредитний ризик.

70. Аналізкредитного портфеля по групах ризику і напрямках диверсифікації
Кредитнийпортфель – це сукупність усіх позик наданих банком з метою отримання прибутку.Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів.
Вихідними данимидля оцінки кредитного ризику по видах класифікованих кредитів виступають:
Ступінь ризику(r), який диференціюється в розподілі за ступенем ризику ;
Обсяги кредиту вцьому розподілі (КРі).
На основі цихпоказників розраховуються розміри класифікованих кредитів або кредитів зврахуванням ступеня ризику. Обсяги класифікованих кредитів є базою длявизначення резервів для покриття ризиків по кредитних операціях. Коефіцієнтиризику: стандартні позики – 2%, під контролем 5%, субстандартні 20%, сумнівні50%, безнадійні 100%.
 
71. Аналізсхильності банку до кредитного ризику
Кредитний ризик — імовірність неповернення позичальником отриманого кредиту та процентів закористування позикою в результаті фінансових ускладнень, фінансового краху чишахрайства. КР тісно пов¢язаний із іншими ризиками, такими якризик ліквідності, процентний, валютний. В моніторингу кредитної діяльностіключовою є категорія кредитного портфелю (сукупність усіх позик, наданих банкомз метою отримання прибутку).
Визначеннянайбільш придатної на даний час і для даного банку кредитної політики (КП)сприяє ефективному використанню позичкових ресурсів. Якщо частка кредитів узагальному обсязі робочих активів банку становить до 30%, то це означає, щобанк проводить досить обережну кредитну політику і забезпечує своюприбутковість за рахунок менш ризикованих активних операцій. Але в цьому разібанк втрачає значний сегмент фін. Ринку. Таке співвідношення між кредитами іробочими активами більш бажане для новоствореного банку, який ще не маєдостатнього досвіду кредитної роботи.
При поміркованійКП частка кредитів у робочих активах перебуває в межах 30-50%. Така КПпритаманна стабільним і надійним банкам, які мають достатній досвід кредитноїроботи. Частка кредитів що перевищує 50% робочих активів, свідчить проагресивну КП. Вона може бути обґрунтованою тільки надприбутками і не може бутитривалою.
 
72. Осн види,задачі та інф-не забезпечення інвестиційних ризиків
 
ІнвестиційнийРизик (ІР) — небезпека втрати інвестованих коштів та очікуваного доходу. ІР акумулює рядризиків. Загальний ІР поділяється на 2 компоненти. Ризик, який може бутимінімізований за рахунок диверсифікації портфелю, називається несистематичним.Ризик, який не може бути усунений шляхом диверсифікації — системний. Ризикцінних паперів (ЦП) породжує специфічний ринковий ризик — можливість втратипервинного капіталу внаслідок несприятливого руху цін на ринку ЦП. Цепроявляється в рівні ліквідності ЦП, який визначається такими параметрами їхвторинного ринку, як обсяг операцій, активність торгівлі, рівень оподаткуваннядоходів від перепродажу ЦП. Ризик дострокового погашення ЦП — деякі ЦП, згідноз умовами їх випуску, можуть бути погашенні до закінчення періоду їх обігу (пов¢язаний з необхідністюреінвестування повернених достроково коштів під нижчі проц. ставки, які напоточний момент склалися на ринку). Інфляційний ризик (ризик зміни купівельноїспроможності грошей) визначається головним чином темпами інфляції в країні (пов¢язаний з ймовірністюзнецінювання як процентного доходу, так і номіналу ЦП внаслідок знеціненнягрошей). Процентний ризик- виникає внаслідок коливань процентних ставок нагрошовому ринку та ринку капіталів, що зумовлює зміни втрат на виплатупроцентів чи доходів по інвестиціях, отже до зміни розміру прибутку впорівнянні з очікуваним. Кредитний ризик ЦП –це ймовірність невиконанняемітентом своїх зобов¢язань з виплати основної суми боргу або процентів. Діловийризик — пов¢язаний зі здатністю підприємства підтримувати рівень доходуна акцію на стабільному рівні (виникає коли комерційна і господарськадіяльність компанії виявилася менш успішною, ніж очікувалося). Суть управлінняІ портфелем – формування ефективного портфеля, який забезпечує його власнику мінімальнийризик при заданому рівні доходу, або максимально можливий доход за допустимийступінь ризику.
 
73.Порівняльний аналіз доходності різних видів цінних паперів
Доходність ЦПпорівнюється через співставлення таких показників як доход до строку сплати(ДСП). ДСП- це така ставка доходу, яку має інвестор, якщо він тримає придбануоблігацію до строку її погашення. ДСО=(Д+СТ/Д+СО)-І, де Д- доход який отримуєінвестор протягом всього періоду інвестування, СТ СО- вартість інвестиційвідповідно в кінці та на початку періоду інвестування. Якщо інвестуванняздійснювалося декілька років із реінвестуванням отриманих щорічних доходів,доход до строку оплати може бути представлений у вигляді річної доходності R,яка розраховується як середньозважена за доходностями Rt всіх роківінвестування
R=ÖÕ(1+Rt)-1
Ефективністькожної інвестиції може бути оцінена за так званою ставкою внутрішньоїдоходності, яка є рішенням рівняння

PB=åCFt/(1+IRR)t
де PB вартістьінвестицій.
 
74. Ризикнезбалансованої ліквідності по відношенню до доходності цінних паперів
 
Це ризикфінансування інвест вкладень за рахунок більш коротких пасивів. Він появляєтьсяу випадку, коли банку для підтримки ліквідності необхідно терміново продати ЦП,але без втрат це зробити неможливо. РОзглянемо ситуацію на прикладі. Банк має впортфелі ОВДП номіналом 100грн. Кожна — в кількості 1400 штук з терміномпогашення 131 день. ОВДП були придбанні за ціною 72,51грн. Ціна продажуоблігацій на поточну дату =90,38грн. Банк має терміново поповнити ліквіднікошти. З цією метою банк може: а) продати ОВДП та поповнити кошти на коррах-ку;б)отримати МБК за ставкою 35% річних під заставу ОВДП. Потрібно визначити, якийваріант більш доцільний для банку з позиції мінімізації втрат. Розрахункипоказують, що дохід від погашення облігацій становитимете 38тис грн. Сума % закористування МБК=25тисгрн. Отже для того щоб збалансувати ліквідність КБпотрібно залучити МБК під заставу ОВДП. Втрати банку дорівнюватимуть розмірусплачених % за кредит.
 
75. Види,задачі та інформаційна база валютних ризиків
Кожний банк, першніж здійснювати операції, пов¢язані з валютним ризиком повиненознайомитись та зрозуміти всю складність сфери управління та аналізу валютногоризику. ВР-ризик потенційних збитків від зміни валютних курсів. Йогорозмежовують на: операційний, трансляційний та економічний. Опер.ризик-можливість неотримання прибутку у результаті впливу зміни валютного курсу нагрошові потоки. Транс. ризик- виникає при невідповідності між активами тапасивами, вираженими у різних іноземних валютах. Ек. ризик- можливістьнесприятливого впливу зміни валютного курсу на економічний стан банку.
Політика банкущодо управління ВР повинна включати у себе наступні напрями: вибір певнихоперацій у іноземній валюті, які хоче проводити банк, встановлення лімітів длявалютних позицій, встановлення правил бух обліку для переоцінки валютнихпозицій, організацію аналітичної роботи. Головним при аналізі ВР є рух грошовихкоштів (а саме чітке розмежування їх надходження і відпливу) через коррахунки“ностро” та “лоро” банку. Аналіз сальдо цих рахунків є джерелом інформації провалютний ризик.
 
78. Методиуправління і хеджування валютними ризиками на основі аналізу
 
До методівусунення валютного ризику відносяться фінансові операції, які дозволяють абоуникнути ризику спричиненого зміною валютного курсу, або отримати спекулятивнийприбуток від курсових коливань. Процес зменшення ризику можливих втратназивається хеджуванням.
Хеджування можнарозглядати як позицію, яку створюють для захисту доходності вже існуючоїпозиції, тобто створення компенсаційної валютної позиції. Ризик двох відкритихпозицій визначається виразом:
/> (1)
де R — ризик двох відкритих позицій;
Х1- обсяг відкритої позиціїактиву із стандартним відхиленням доходності S1; Х2 — обсяг компенсаційноїпозиції із стандартним відхиленням доходності S2; Р12 — коефіцієнт кореляціїдоходності активів.
Для того, щобвизначити, яким же повинен бути обсяг компенсуючої позиції для хеджуваннявикористовують коефіцієнт хеджування Ь, який визначається: Ь=Х2/Х1. Отже, обсягпозиції для хеджування X2визначається:
/> (2)
Важливо знати,при якому значенні b ризикпортфелю двох відкритих позицій буде мінімальним, тобто необхідно знайти оптимальнийкоефіцієнт хеджування. Він визначається за формулою:
/> (3)
Це значення булознайдено у результаті розв’язку задачі мінімізації виразу (1). Отже, формула(2) набуває вигляду:
/> (4)
Якщо підставитице значення у формулу для ризику портфеля (1), то отримаємо (після скорочення)значення ризику, яке відповідає оптимальному хеджуванню:
/> (5)