Аналіз діяльності та підвищення ефективності банківських операцій КБ "ПриватБанк"

/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>/>Зміст
Вступ
1. Особливості діяльності банків в ринкових умовах
1.1 Основи діяльності комерційних банків
1.2 Класифікація банківських операцій
2. Аналіз діяльності КБ “Приватбанк”
2.1 Загальна характеристика КБ“Приватбанк”
2.2 Оцінка фінансового стану та загальніпоказники діяльності КБ “Приватбанк”
2.3 Аналіз структури і перспективирозвитку внесків і депозитів
3. Підвищення ефективності банківських операцій КБ“Приватбанк”
3.1 Розвиток джерел залучення ресурсів уКБ “Приватбанк”
3.2 Шляхи підвищення ефективності кредитної роботи КБ “Приватбанк”
3.3 Управління кредитним ризиком
Висновки
Література
Додаток А
Додаток Б
ДодатокВ
Вступ
Банки– одне з центральних ланок системи ринкових структур. Розвиток їхньоїдіяльності – необхідна умова реального створення ринкового механізму.Комерційні банки – основна ланка кредитно-грошової системи країни, у якувходять кредитні установи, що здійснюють різноманітні банківські операції длясвоїх клієнтів на засадах комерційного розрахунку. Для цього вонивикористовують не тільки свій власний, але і притягнутий фінансовий капітал, увиді внесків, депозитів, міжбанківських кредитів і інших джерел. Причомупритягнуті засоби, як правило, значно перевищують обсяг власного капіталу.
Банк –це організація, створена для залучення коштів і розміщення їх від свого іменіна умовах зворотності, платності і терміновості.
Основнепризначення банку – посередництво в переміщенні коштів від кредиторів допозичальників і від продавців до покупців.
Банкияк суб’єкти фінансового ринку мають дві типових ознаки. По-перше, для банківхарактерний подвійний обмін борговими зобов’язаннями. Вони розміщають своївласні боргові зобов’язання (депозити, сертифікати), а мобілізовані на ційоснові засобу розміщають у боргові зобов’язання і цінні папери. Це відрізняєбанки від фінансових брокерів і дилерів, що здійснюють свою діяльність нафінансовому ринку. По-друге, банки відрізняє прийняття на себе безумовнихзобов’язань з фіксованою сумою боргу перед юридичними і фізичними особами,наприклад, при приміщенні засобів клієнтів на рахунки і у внески при випускудепозитних сертифікатів. Цим банки відрізняються від інвестиційних фондів,мобілізуючих ресурси на основі випуску власних акцій.
Вобстановці сучасної економіці комерційні банки працюють в області підвищеногоризику. Ситуація на фінансовому ринку ускладнюється і тим, що всі наростаючанездатність комерційних банків здійснювати платежі, видавати довгостроковікредити для розвитку реального капіталу неминуче відіб’ється наплатоспроможності підприємств і спровокує подальший спад виробництва.
Основноючастиною активів будь-якого комерційного банку є кредитний портфель. Кредитнийпортфель служить головним джерелом доходів банку й одночасно — джерелом ризикупри розміщенні тимчасово вільних засобів. Від структури і якості кредитногопортфеля банку в значній мірі залежить стійкість банку, його репутація, йогофінансовий успіх. В умовах спаду виробництва і нестабільності економіки, щовизначають підвищений ризик кредитних вкладень, важливого значення набуваютьпроблеми керування якістю кредитного портфеля банку, підтримки йоголіквідності, а також шляху зниження частки прострочених, загублених і сумнівнихкредитів.
Важливістьі необхідність якісного керування кредитним портфелем підкреслює і те, що вструктурі кредитних портфелів комерційних банків України зростає частканебезпечних і безнадійних кредитів, що при неприйнятті своєчасних мір можепривести до погіршення фінансового стану банків, підриву їхньої репутації.
Основнимпринципом діяльності комерційного банку є робота в межах реально наявнихресурсів. Комерційний банк може здійснювати безготівкові платежі на користьінших банків, надавати іншим банкам кредити й одержувати гроші наявними в межахзалишку засобів на своїх кореспондентських рахунках. Можливості самостійностворювати кошти на розрахункових рахунках своєї клієнтури понад наявні в нихресурсів обмежені. Робота в межах реально наявних ресурсів означає, щокомерційний банк повинний забезпечувати не тільки кількісну відповідністьхарактеру банківських активів специфіці мобілізованих їм ресурсів, але ідомагатися відповідності між своїми ресурсами і кредитними вкладеннями.Насамперед це відноситься до термінів і тих, і інших. Так, якщо банк залучаєзасобу на короткі терміни ( внески короткострокові чи до запитання), а вкладаєїхній переважно в довгострокові позички, те його здатність розплачуватися засвоїми обов’язками під погрозою. Наявність в активах банку великої кількостіпозичок з підвищеним ризиком жадає від банку збільшення питомої ваги власнихзасобів у загальному обсязі його ресурсів. 
1. Особливості діяльності банків в ринкових умовах1.1 Основи діяльності комерційних банків
Першимосновним принципом діяльності комерційного банку є робота в межах реальнонаявних ресурсів. Комерційний банк може здійснювати безготівкові платежі накористь інших банків, надавати іншим банкам кредити й одержувати гроші наявнимив межах залишку засобів на своїх кореспондентських рахунках. Можливостісамостійно створювати кошти на розрахункових рахунках своєї клієнтури понаднаявні в них ресурсів обмежені.
Банківськіресурси – це сукупність коштів, що знаходяться в розпорядженні банків івикористаних для виконання активних і інших операцій. Акумулюючи грошовінагромадження, доходи і заощадження юридичних і фізичних осіб, банкиперетворюють їх у позичковий капітал, тобто грошовий капітал, наданий у позичкувласникам на умовах зворотності за плату у вигляді відсотків. Тому банківськіресурси банківським капіталом. Діяльність комерційних банків полягає взалученні коштів і наданні їх у позичку, або інвестуванні по більш високихпроцентних ставках. Вони виступають посередниками між тими, хто має у своємурозпорядженні тимчасово вільні кошти, і тими, хто в них бідує. Метою і рушійниммотивом здійснення такого посередництва є одержання банківського прибутку.Операції, за допомогою яких комерційні банки формують свої ресурси, називаютьсяпасивними. Суть пасивних операцій полягає в залученні різних видів внесків урамках депозитних і ощадних операцій, одержанні кредитів від інших банків,емісії різних цінних паперів, а також проведенні інших операцій, у результатіяких збільшуються кошти в пасиві балансу комерційного банку.
Існуєбезліч різний класифікацій ресурсів комерційних банків, побудованих на основівизначених критеріїв, однак усі вони не позбавлені визначених умовностей. Посвоєму економічному змісті ресурси дуже різноманітні. Власні засоби комерційнихбанків складаються зі статутного фонду, а також утворених у процесі банківськоїдіяльності резервного й іншого фондів. До власних засобів прирівнюєтьсяприбуток, що до її поширення знаходився в обороті комерційного банку івикористовується як банківський ресурс. Важливим банківським ресурсом є засобиклієнтів на рахунках у комерційному банку і засобу в розрахунках: залишкизасобів на розрахункових і поточних рахунках підприємств, організацій і установусіх форм власності; залишки фондів економічного стимулювання; засобу, депонованіз метою забезпечення гарантії платежу при акредитивній формі розрахунків,розрахунків чеками; засобу в розрахунках між установами одного комерційногобанку; засобу бюджетних і громадських організацій.
Добанківських ресурсів відносяться грошові заощадження населення, що формуютьсяза рахунок скорочення поточного особистого споживання і призначаються длязабезпечення його потреб у майбутньому. Ресурсами також є кредити, наданііншими банками, включаючи іноземні, а також засоби інших банків, що знаходятьсяна їхніх кореспондентських рахунках у комерційному банку. До ресурсіввідносяться інші кошти, що утворяться в результаті проведення інших видівоперацій. У залежності від місця мобілізації банківських ресурсів їхпідрозділяють на: мобілізируємі і придбані в інших банків. На місцікомерційними банками мобілізирується значна частина ресурсів, наприклад, внескинаселення, депозити підприємств і організацій. Для оперативного задоволеннядодаткових потреб у коштах комерційні банки залучають ресурси, мобілізировані,іншими банками.
Керуваннябанківськими ресурсами являє собою діяльність, зв’язану з залученням коштіввкладників і інших кредиторів, визначенням величини і відповідної структуриджерел коштів у тісному ув’язуванні з їхнім розміщенням. Керування ресурсамиможна умовно підрозділити на два рівні – рівень держави і рівень самогокомерційного банку. При цьому на кожнім рівні керування використовуються якекономічні, так і організаційні методи. Самі ж чи методи прямо, чи побічновпливають на ресурси комерційних банків. На рівні держави керування ресурсамивідбувається через різні установи, в основному, через НБУ з використаннямрізних інструментів. У регулюванні ресурсів важливе місце приділяєтьсяпоказникам ліквідності банку максимального розміру ризику на один позичальника.Дотримання даних показників вимагає дотримання між термінами, на якізалучаються і розміщаються засоби. При розміщенні ресурсів комерційні банкивиходять зі ступеня кредитоспроможності клієнтів. При цьому не виключаєтьсяможливість розміщення ресурсів серед одного чи декількох позичальників, а такожвипадки неплатежів одним чи декількома позичальниками. Уникнути цьогодозволяють установлені НБУ обмеження по видачі кредитів одному позичальнику.Важлива роль у керуванні банківськими ресурсами належить самим комерційнимбанкам. При цьому їм необхідно виконувати вимоги НБУ про дотриманнякомерційними банками встановлених економічних нормативів, а також проводитиактивну і пасивну політику.
Однимз напрямків роботи комерційного банку є використання різних видів ціннихпаперів, зокрема, сертифікатів. Варто також розвивати спектр послуг длявкладників, що буде стимулювати внесення коштів на рахунки в комерційнихбанках. Основна мета банку – вибрати таку структуру банківського капіталу, щопри найменших витратах на формування банківських ресурсів буде сприятипідтримці стабільного рівня дивідендів і доходів, а також репутаціїкомерційного банку на рівні, достатньому для залучення потрібних їм грошовихресурсів на вигідних умовах.
Такимчином, керування банківськими ресурсами – складна і багатогранна проблема, щоне має однозначної відповіді і потребуюча щоденного аналізу не тількибанківських активів, але і перспектив розвитку країни в цілому.
Вступу ринок значною мірою зв’язано з реалізацією потенціалу кредитних відносин.Створення фінансового ринку означає зміна ролі кредитних інститутів у керуваннінародним господарством і підвищенні ролі кредиту в системі економічнихвідносин.
Кредитв умовах переходу до ринку являє собою форму руху позичкового капіталу, тобтогрошового капіталу, наданого в позичку. Капітал фізично у виді засобівпідприємства не може переливатися з одних галузей в інші. Цей процес звичайноздійснюється у формі руху грошового капіталу. Тому кредит у ринковій економіціпотрібний насамперед як еластичний механізм переливу капіталу з одних галузей вінші, а також для порівняння норми прибутку. Кредит дозволяє протиріччя міжнеобхідністю вільного переходу капіталу і закріпленістю виробничого капіталу увизначеній натуральній формі. У той же час кредит потрібний для підтримкибезупинного кругообігу фондів діючих підприємств, обслуговуванні процесуреалізації виробничих товарів, що особливо важливо в умовах становленняринкових відносин. Кредит виконує перерозподільну функцію, що носить суспільнийхарактер і активно використовується державою в регулюванні виробничих пропорційі керуванні сукупним грошовим капіталом. Кредит здатний впливати на обсяг іструктуру грошової маси, платіжного обороту, швидкість звертання грошей.Завдяки кредиту відбувається більш швидкий процес капіталізації прибутку, аотже, і концентрації виробництва. Він може зіграти помітну роль в акціонуванніпідприємств. Умовою розміщення акцій на ринку є нагромадження значних грошовихкапіталів і їхнє зосередження в кредитній системі. Кредитна система в особікомерційних банків приймає саму активну участь у самому випуску і розміщенніакцій.1.2 Класифікація банківських операцій
Сучаснаекономіка використовує гроші, що є засобом обміну, нагромадження, платежу і мірвартості. Гроші можуть мати вид розмінної монети, паперових грошей і банковихдепозитів, що є основою чекового звертання. Тому першою економічною функцієюкомерційних банків складається в акумулюванні безстрокових депозитів (ведення поточнихрахунків) і оплата чеків, виписаних на ці банки; друга економічна функціяскладається в наданні кредитів суб’єктам економічної діяльності країни.
Комерційнийбанк — це багатофункціональний фінансовий інститут, що здійснює широкий спектрпослуг кредитного, страхового і платіжного характеру і виконує різноманітніфінансові функції у відношенні будь-якого підприємства в економіці з метоюодержання прибутку.
Банківськийпродукт — спосіб надання послуг клієнту банку; регламент взаємодії службовцівбанку з клієнтом при наданні послуги, тобто комплекс взаємозалежнихорганізаційних, інформаційних, фінансових і юридичних заходів, об’єднанихєдиною технологією обслуговування клієнта.
Банківськапослуга — форма задоволення потреби (у кредиті, у розрахунково-касовомуобслуговуванні, у гарантіях, у покупці-продажі і збереженні цінних паперів,іноземної валюти і т.д.) клієнта банку.
Банківськаоперація — система погоджених по цілям, місцеві і часу дій, спрямованих нарішення поставленої задачі по обслуговуванню клієнта.
Пасивниминазивають операції, за допомогою яких банки утворять ресурси грошовогокапіталу, активними — операції, за допомогою яких вони використовують ціресурси з кінцевою метою витягу прибутку. Головні пасивні операції — формуваннявласного капіталу і прийом депозитів (внесків). Власний капітал складається закціонерного первісного капіталу, резервів і накопиченого прибутку.
Середактивних операцій виділяють два головних види — кредитні (обліково-позичкові) іінвестиційні (операції з цінними паперами). При перші активи банку мають формупозичок, при других вони представлені цінними паперами, звичайно облігаціямикомпаній і державних органів. Кредитні операції можуть відрізнятися потерміновості позички, характеру забезпечення, тип позичальника, способустягування відсотка й ін.
Найважливішіпосередницькі операції комерційного банку інкасовий, акредитивний, перекладний,торгово-емісійні, лізинг і факторинг.
Особливемісце в діяльності комерційних банків мають довірчі операції для приватнихосіб, різних організацій. При їхньому здійсненні банк формально виступає тількияк агента, одержуючи доход у виді комісійних. Тим часом довірчі операціїістотно збільшують вплив великих банків. За дорученням банки керують капіталамисвоїх клієнтів, причому ці засоби в гнітючій частині вкладаються в цінніпапери, головним чином в акції.
Класифікація банківських операцій представлена на мал. 1.1.
/>

Рис 1.1 — Класифікація банківських операцій
Напідставі банківської ліцензії комерційні банки України відповідно до Законумають право здійснювати наступні банківські операції:
1)прийом внесків (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
2)відкриття і ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у томучислі переклад коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів ізарахування засобів на них;
3)розміщення притягнутих засобів від свого імені, на власних умовах і на власнийризик.
Банк,крім перерахованих у частині першої дійсної статті операцій, має правоздійснювати наступні операції й угоди:
1)операції з валютними цінностями;
2)емісію власних цінних паперів;
3)організацію покупки і продажу цінних паперів з доручення клієнтів;
4)здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючиандеррайтинг);
5)надання гарантій і поручительств і інших зобов’язань від третіх облич, щопередбачають їхнє виконання в грошовій формі;
6)придбання права вимоги у виконання, зобов’язань у грошовій формі за поставленічи товари надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог іприйом платежів (факторинг);
7)лізинг;
8)послуги по відповідальному збереженню і наданню в оренду сейфів для збереженняцінностей і документів;
9)випуск, покупку, продаж і обслуговування чеків, векселів і інших оборотнихплатіжних інструментів;
10)випускбанківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
11)надання консультаційних і інформаційних послуг по банківських операціях.
Заумови одержання письмового дозволу Національного банку України банки такожмають право здійснювати наступні операції:
1)здійснення інвестицій у статутні фонди й акції інших юридичних осіб;
2)здійснення випуску, звертання, погашення (поширення) державної й іншої грошовоїлотереї;
3)перевезення валютних цінностей і інкасацію коштів;
4)операції за дорученнями чи клієнтів від свого імені:
5) зінструментами грошового ринку;
6) зінструментами, що базуються на обмінних курсах і відсотках;
7) з фінансовими фьючерсами й опціонами;
8)довірче керування коштами і цінними паперами по договорах з юридичними іфізичними особами;
9)депозитарну діяльність і діяльність по веденню реєстрів власників іменнихцінних паперів.
Національнийбанк України встановлює порядок надання банкам дозволу на здійснення операціївизначених пунктами 1-4 частини другої дійсної статті. Дозвіл надається, якщо:
1)рівень регулятивного капітана банку відповідає вимогам Національного банкуУкраїни, що підтверджується незалежним аудитором; банк не є об’єктомзастосування заходів впливу;
2)банком представлений план, по якому він буде здійснювати таку діяльність, і цейплан схвалений Національним банком України;
3)Національний банк України прийшов до висновку, що банк має достатні фінансовіможливості і відповідних фахівців для здійснення такої діяльності. Банк маєправо здійснювати інші, угоди відповідно до законодавства України.
4)Національний банк України має право установити спеціальні вимоги, включаючивимоги по підвищенню рівня регулятивного капіталу чи банку інших економічнихнормативів, щодо визначеного виду діяльності, передбаченого в дійсній статті.
Комерційнібанки самостійно встановлюють процентні ставки і комісійні винагорода по своїхопераціях.
Банкамзабороняється діяльність у сфері, матеріального виробництва, торгівлі (завинятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) і страхування,крім виконання функцій страхового посередника.
Спеціалізованимбанкам (за винятком ощадного) забороняється залучати внески (депозити) відфізичних осіб в обсягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.
Дляпроведення спільного фінансування банки можуть укладати угоди про консорціумкредитуванні. У рамках такої угоди банки-учасники встановлюють умови наданнякредиту і призначають банк, відповідальний за виконання угоди. Банки-учасникинесуть ризик по наданому кредиті пропорційно внесеним у консорціум засобам.
Банкне може надавати кредити під відсоток, ставка якого нижче процентної ставки покредитах, що бере сам банк, і процентної ставки, виплачуваної їм по депозитах.Виключення можна робити тільки у випадку, якщо при здійсненні такої операціїбак; не буде мати збитків.
Банкиздійснюють прямі інвестиції й операції з цінними паперами відповідно дозаконодавства України про цінні папери, інвестиційну діяльність і відповідно донормативно-правових актів Національного банку України.
Банкимають право здійснювати інвестиції тільки на підстави письмового дозволу Національногобанку України, що надається відповідно до правил, установленим статтею 47дійсного Закону.
Порядокінформування про здійснення інвестиції, зазначеної в частині третьої дійсноїстатті, установлює Національний банк України.
Банкузабороняється інвестувати засобу в підприємство, установу, статутом якихпередбачена відповідальність його власників.
Пряме,чи опосередкована участь банку в капіталі якого-небудь підприємства, установине повинне перевищувати 15 відсотків капіталу банку. Сукупні інвестиції банкуне повинні перевищувати 60 відсотків розміру капіталу банку.
Дляздійснення банківської діяльності банки відкривають і ведуть кореспондентськірахунки в Національному банку України й інших банків в Україні і за її межами,банківські рахунки для фізичних і юридичних осіб у гривнях і іноземній валюті.
Банківськірозрахунки проводяться в наявній і безготівковій формах відповідно до правил,установленим нормативно-правовими актами Національного банку України.
Безготівковірозрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових чиносіях в електронному виді.
Банкив Україні можуть використовувати як платіжні інструменти платіжні доручення,платіжні вимоги, вимогу-поручителя, векселі, чеки, банківські платіжні, карткий інші дебетові і кредитові платіжні інструменти, застосовувані, у міжнароднійбанківській практиці.
Приздійсненні операцій комерційний банк несе витрати, але в той же час і одержуєдоход.
Витратиі доходи є елементами, якими визначаються результати діяльності підприємств завідзначений період.
Елементидоходів і витрат також визначаються в концептуальній основі.
Доход- це перетворення економічних вигод протягом відзначеного періоду у формізбільшення чи активів зменшення зобов’язань, це виражається в збільшеннікапіталу, не зв’язаного з внесками власників підприємств.
Витрата- це зменшення економічних вигод звітного періоду у формі зменшення чи активівзбільшення зобов’язань, що веде до зменшення капіталу, не зв’язаному з йогорозподілом між власниками.
Іншими,словами, доходи збільшують капітал, а витрати зменшують його.
Банківськідоходи (витрати) підрозділяються на: процентні, комісійні, торгові, іншібанківські операційні доходи (витрати),
Процентнідоходи, (витрати.) містять у собі доходи (витрати), що є компенсацією башу заузятий на себе кредитний ризик. Вони розраховуються пропорційно часу і сумам.
Комісійнідоходи (витрати) — це доходи (витрати) за усі види послуг, зроблених(отриманих) контрагентами, крім комісійних, котрі по сутності подібніпроцентним.
Торговіприбутки (збитки) — це чисті прибутки (убули) від операцій купівлі-продажурізних фінансових інструментів.
Іншібанківські операційні доходи (витрати) включають не перераховані вище доходи(витрати).
Крімбанківських доходів (витрат) комерційні банки одержують (несуть) так само інебанківські доходи (витрати):
— адміністративні витрати, витрати, зв’язані з забезпеченням діяльностібанківської установи;
— іншінебанківські операційні доходи (витрати), що виникають у процесі здійсненнянебанківських операцій, що є складовою частиною діяльності банку.
Відповіднодо загальноприйнятого в міжнародній практиці і стандартами бухгалтерськогообліку доходи і витрати враховуються й оцінюються в період здійсненняекономічної операції. Відповідно до принципу нарахування вони належать звітномуперіоду.
2. Аналіз діяльності КБ “Приватбанк”
 2.1 Загальна характеристика КБ “Приватбанк”
Комерційнийбанк «Приватбанк» був заснований у березні 1992 року, якуніверсальний банк. Його засновниками виступили одне фізичне і три юридичнихособи. Головний офіс знаходиться в місті Дніпропетровську.
Результатидіяльності КБ «Приватбанк» за четвертий квартал і календарний 2007рік демонструють постійний фінансовий ріст і динамічне освоєння новихбанківських продуктів. Оплачений статутний фонд КБ «Приватбанк» склавна 01.01.2008р. 30млн.грн. і виріс у порівнянні з 01.01.2007р. у три рази.Валюта балансу склала на 01.01.2008р. 1233 млн.грн. і виросла в порівнянні з01.01.2007р. у 2,06 рази.
Балансовийприбуток банку склав на 01.01.2008р. 70886 тис.грн. і виросла в порівнянні з01.01.2007р. у 2,33 рази. Власні засоби КБ «Приватбанк» склали на01.01.2008р. 103538 тис.грн. і виросли в порівнянні з 01.01.2007р. у 3,32 рази.Платоспроможність КБ «Приватбанк» склала на 01.01.2008р. 20,5%.Вкладення в ОГВЗ склали на 01.01.2008р. 131528 тис.грн. і виросли в порівнянніз 01.01.2007р. у 7,3 рази.
КБ«Приватбанк» першим серед українських банків прийнятий в Асоціаціюклірингових банків Центральної і Східної Європи.
На01.01.2008р. система КБ «Приватбанк» уключила 144 філії і відділення(на 01.01.2007р. — 106 філій і відділень), що дозволило банку бути досить добрепредставленим у всіх регіонах України. Валюта балансу філіальної мережі за 2007рік зросла більш ніж у 2,5 рази і на 01.01.2008р. склала — 550880тис.грн. чи41,6% від валюти зведеного балансу банку. За 2007 рік філіальною мережеюотриманий балансовий прибуток у 2,3 рази більше, ніж у 2006р. Ведуче місце взагальному обсязі активів філій займають кредити юридичним особам — 35%,операції з цінними паперами — 25%.
У 2007році КБ «Приватбанк» став дійсним членом двох найбільших світовихплатіжних систем — VISA, EUROPAY. У вересні 2007 року був випущений власнийПроцесінговий центр і банк приступив до емісії карток VISA трьох типів — GOLD,BUSINESS, CLASSIC. З грудня 2007 року клієнти банку мають можливість здобуватидисконтні і сервісні карти JAPA, CLOBAL, ONE PRIORITY PASS, COUNTDOWN. Усистемі філій і відділень КБ «Приватбанк» діє 82 пункту по видачі наявних,укладені договори з 589 підприємствами торгівлі і сервісу на обслуговуваннявласників пластикових карт. Банк пропонує також випуск і обслуговування картокведучих російських систем — STB і UNION CARD.
КБ«Приватбанк» робить послуги фізичним особам і іншим банкам України побанкнотним операціях. На 01.01.2008р. продано дорожніх чеків «ThomasCook» на суму 2404тис.USD (ріст у порівнянні з 01.01.2007р. на 202%).Оброблено чеків через інкасо на суму 550тис.USD (ріст у порівнянні з 01.01.2007р.на 632%), у DM 326тис. (ріст у порівнянні з 01.01.2007р. на 9878%). У грудні 2007року КБ «Приватбанк» одержав ліцензію НБУ на роботу з дорожнімичеками «AMERICAN EXPRESS».
У 2007році КБ «Приватбанк» продовжив активну роботу з розвитку своєїклієнтської бази. Число клієнтів — юридичних осіб за 2007 рік збільшилося на 14тис. і склало близько 44 тис. Клієнтами банку стали ряд найбільших промисловихпідприємств — АП «Дніпровський металургійний завод ім. Петровського»,КПП «Дніпровський комбайновий завод», ВАТ «Дніпромаш».
На01.01.2008р. банк обслуговував 163 тисячі гривневих рахунків фізичних осіб, щона 48% більше, ніж на 01.01.2007р. Довірили банку свої валютні внески більш20,5 тисяч громадян, що на 152% більше, ніж на 01.01.2007р.
Кредитнийпортфель КБ «Приватбанк» на 01.01.2008р. склав 484057 тис.грн., що в2,5 рази більше, ніж на 01.01.2007р. Кредитні і факторингові операціїюридичними і фізичними особами складають 79% від загальної суми кредитногопортфеля.
КБ«Приватбанк» активно працює на ринку цінних паперів, є членомУкраїнської асоціації інвестиційного бізнесу і Позабіржової фондової торговоїсистеми. У 2007 році за заявками клієнтів, банком були придбані акції більш50-ти підприємств чорної металургії, електроприборобудівництва, по виробництвубудівельних матеріалів, гірничорудної, хімічної і нафтохімічної промисловості,целюлозобумажної, деревообробної і харчової промисловості.
У 2007році загальний обсяг удоволених заявок по операціях з цінними паперами склав26,7млн. грн. КБ «Приватбанк» робить клієнтам послуги по випуску ірозміщенню цінних паперів, консультаційні і інформаційні послуги з питаньзвертання цінних паперів на фондовому ринку.
Протягомдекількох років під ім’ям “Приватбанку” діяла досить розрізнена мережа філій,чим створювалася конкуренція усередині самої системи. Кожен підрозділ мавможливість самостійно установлювати ставки і тарифи, зокрема на депозитнівнески, а також могло працювати з клієнтами будь-якого регіону країни. Однафілія могла збільшити ставку по депозитних внесках і, тим самим, відбитивигідного клієнта в іншої філії.
Таканестабільна структура банку, при якій філії мали велику волю дій, була заміненабільш стабільною системою регіональних керувань, кожне з який підзвітнеголовному дніпропетровському банку і зобов’язано чітко дотримувати йогодирективи. У такій системі введені загальні для всіх умови роботи, тарифи іставки.
КБ«Приватбанк» має більш 50 регіональних керувань в Україні, кожне зякий має свої філії, і одна філія на Кіпру. Така система є дуже стійкої завдякитому, що фінансові проблеми одного з регіональних керувань можуть бутирозподілені по всій мережі, що значно знижує ризики неплатежів і неповерненнябанком чи засобів відсоток по вкладах клієнтів. Крім того, зараз дуже твердаконкуренція на ринку банківських послуг, сам цей ринок уже розділений міжбанками, тому кожен банк зацікавлений у якісному наданні своїх послуг і усвоєчасному поверненні засобів клієнту, щоб не утратити свою частку на ринку.2.2 Оцінка фінансового стану та загальні показники діяльності КБ“Приватбанк”
Наякості активів Приватбанку негативно позначаються ризики, властивій українськійекономіці, що знаходиться на ранньому етапі структурного реформування,включаючи проведення податкової і банківської реформ, а також приватизаційніпроцеси. Випливає, однак, відзначити макроекономічну стабілізацію, досягнутузавдяки грамотній макроекономічній політиці. Приріст сукупних активівПриватбанку (у річному численні) склав 38% у 2006 р., 28% у 2007 р. і 69% (нарічній основі) у 1-м півріччі 2008 р. Макроекономічна стабілізація сприяластрімкому зростанню обсягів кредитування українськими банками в цілому, хоча це- один з головних ознак підвищення системних ризиків, незважаючи на те, що рістпочався з дуже низького вихідного рівня.
Гнітючучастину активів банку складає позичкова заборгованість, на частку якої застаном на 30 червня 2008 р. приходилося 79,5% активів. Питома вагакороткотермінових вкладів в інших банках — переважно українських, але йіноземних теж — складав 7,8% активів. Портфель цінних паперів займав 3,4%активів. Приватбанк не займається активною торгівлею цінними паперами, алевикористовує їхній як об’єкт середньострокових вкладень. У портфелі ціннихпаперів переважають корпоративні акції. В даний час основні вкладення зробленів акції порівняно стійких українських підприємств — ОАО «Укрнафта»,ОАО «НПЗ Галичина», ОАО «Нікопольський завод феросплавів» іОАО «Стаханівський завод феросплавів».
Уперіод з 2005 р. до 2008 р. обсяг валової позичкової заборгованості щорічнозбільшувався на 47%.
Таблиця 2.1 — Якість активів Приватбанку %ЯКІСТЬ АКТИВІВ % 2008 2007 2006 2005 2004 Знову сформовані резерви під утрати по позичках/середній залишок позичок клієнтам (нетто) 3,78 2,77 4,27 8,49 Н/Д Резерви під утрати по позичках/ залишок позичок клієнтам (брутто) 11,15 12,32 14,86 21,07 25,60 Непрацюючі активи (НРА)/ позички клієнтам + інша нерухомість 5,14 6,72 8,71 0,00 0,00 НРА (за винятком прострочених)/ позички клієнтам + інша нерухомість 5,14 6,72 8,71 0,00 0,00 Чисті НРА/ позички клієнтам (нетто) + інша нерухомість (6,77) (6,38) (7,22) (26,70) (34,41) НРА (нетто спеціальні)/ позички клієнтам (нетто спеціальні) (6,77) (6,38) (7,22) (26,70) (34,41) Резерви під утрати по позичках/ НРАВ(брутто) 217,19 183,19 170,57 Н/З Н/З
У 2007-2008р. міжбанківський кредит став одним з перших і головних джерел залученнязасобів банку “Приватбанк”, що, безумовно, свідчить про ріст ролі даногоджерела в нинішніх умовах.
Підтвердженнямтому є також і ріст питомої ваги міжбанківських кредитів у притягнутих засобах(Табл.2.2.).
У 2008р. абсолютні обсяги міжбанківського кредиту значно підвищилися, зросла йогороль у формуванні банком своєї ресурсної бази. Про це свідчать статистичнідані, приведені в таблицях 2.2 і 2.3. Обсяги міжбанківського кредитузбільшилися в порівнянні з 2007роком у 2,6 рази, темп інфляції – склав 120%.Абсолютний приріст обсягів міжбанківських кредитів, наданих банком “Приватбанк”склав – 36714 тис.грн. Питома вага міжбанківських кредитів у загальному обсязікредитних вкладень банку “Приватбанк” за рік збільшився на 6,7% і склав 18,5%.Частина міжбанківського кредиту в загальному обсязі засобів, притягнутихбанком, збільшилася в порівнянні з 2007р. на 0,5% і склала 41,5%.

Таблиця 2.2 — Показники кредитної діяльності
“Приватбанку” у 2007-2008р., (тис.грн.)Показники (на кінець року.)
2007
2008 Кредити юр.обличчям
161614
251971 Кредити фіз.обличчям
3079
7354 Міжбанківські кредити
22054
58768 Темп росту (щодо попереднього року.),%
–
266 Загальна сума кредитних вкладень
186747
318093 Питома вага МБК,%
11,8
18,5 Темп росту (щодо попереднього року.),%
 
156,8
Таблиця 2.3 — Джерела залучення засобів банком
“Приватбанк” у 2007-2008р., (тис.грн.)Показники (на кінець року.) 2007 2008 Термінові депозити і засоби до запитання суб’єктів 33125 50612 Засобу населення і домашніх господарств 31688 32117 Міжбанківські кредити і депозити з кредитами рефінансування НБУ 45054 58644 Темп росту (щодо попереднього року.),% – 130,2 Загальна сума притягнутих засобів 109867 141373 Питома вага МБК,% 41,0 41,5 Темп росту (щодо попереднього року.),% – 101,2
Значнийвплив на збільшення обсягів міжбанківського кредитування зробило змінуНаціональним банком України (з 2003 по 2008р.) норми обов’язкових резервів,зокрема підвищення в 2008м (у порівнянні з 2007р.) з 15% до 16,5% відпритягнутих засобів (Табл. 2.4.)
Таблиця 2.4 — Збільшення обсягів міжбанківськогокредитування 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 Норма обов’язкових резервів, % 13 13.3 13.5 14 14.5 15 16.5 Питома вага МБК у притягнутих засобах, % 28,6 62,7 45,5 35,7 37,3 41,0 41,5

/>
Рисунок 2.1- Вплив зміни норми обов’язковогорезерву на динаміку питомої ваги МБК у притягнутих засобах
Яквпливає зміна норми обов’язкового резерву на динаміку питомої вагиміжбанківських кредитів у притягнутих засобах банку показано на графіку 2.1
Цейвзаємозв’язок обумовлений тим, що притягнуті банком міжбанківські кредити, увідмінності від інших видів притягнутих засобів, не підлягають резервуванню накореспондентських рахунках. Тому підвищення Національним банком нормиобов’язкового резервування змушує комерційні банки звернутися в пошукунеобхідних кредитних ресурсів саме на ринок міжбанківських кредитів.

Таблиця 2.5 — Динаміка основних показників по КБ«ПРИВАТБАНК» за 9 місяців 2007р. (тис.грн).Показники 01.01 01.02 01.03 01.04 01.05 01.06 01.07 01.8  01.09 1.Баланс 32202 32296 40452 42459 38796 43838 51627 55063 54148 2.Прибуток 430 484 1333 1774 2235 2697 3282 3832 4414 3.Фонди 2895 2997 3318 3194 3527 3408 5433 5557 5670 4.Депозитні вклади юр. осіб 2074 2181 4563 2627 4354 4635 4237 4158 4296 5. Депозитні внески фіз. осіб 2849 3148 3503 3856 3979 4160 4486 3256 2451 6.Межбанков-ские кредити 150 298 536 682 1200 1983 2719 5166 9320 7.Кредити юр.особам 16569 16492 17699 17701 16738 19233 19437 19775 17970 8.Кредити фіз.особам 403 404 334 313 337 308 312 348 320
Таблиця 2.6 — Динаміка основних показників поКБ«ПРИВАТБАНК» за 9 місяців 2008р. (тис. грн.)Показники 01.01 01.02 01.03 01.04 01.05 01.06 01.07 01.8 01.09 1.Баланс 41784 41688 46132 54859 63982 54612 42536 48123 44234 2.Прибуток 455 516 539 116 303 125 202 314 115 3.Фонди 5025 4893 4711 4827 4965 4723 5002 4803 4208 4.Депозитні внески юр. осіб 5139 6724 6291 7108 10291 8900 7286 6489 5162 5. Депозитні внески фіз. осіб 6856 7380 7689 7975 10763 8645 7238 7159 9008 6.Межбанков-ские кредити 2415 2626 7099 9156 5508 6241 9980 9659 6084 7.Кредити юр.особам 46260 18928 25025 26673 34021 24025 34024 17987 25028 8.Кредити фіз.особам 800 870 780 824 884 724 880 724 868
Приватбанкмає невисокий чистий прибуток: за останні три фінансові роки середня доходністьактивів складає 1,01 %, а середнє співвідношення чистого прибутку доопераційних доходів – 7,6 %. Значний приріст операційних доходів в 2007 р. бувспрямований високими інвестиційними вкладами, значними резервними відчисленнямита ростом відстрокованих податкових розходів. В 2008 р. підвищувальний трендопераційних доходів зберігся – в перерахунку на рік приріст становив 27 %.чистий прибуток за шість місяців 2008 р. збільшилася на 16 % по зрівнянню заналогічним періодом 2007 р.й становила 36 млн.грн. Стійко гарна якість доходівпозитивно впливає на фінансові показники банка Значну роль в формуванні доходівмає чистий процентний доход (45 % в 2008 р.)та комісійний прибуток (42% ).
Таблиця 2.7 – Показники рентабельності ПриватбанкуРЕНТАБЕЛЬНІСТЬ, % 2008 2007 2006 2005 2004 Аналіз процентної маржі Чистий процентний доход (оподатковуваний еквівалент)/ середня величина дохідних активів 6,10 6,23 6,38 5,97 Н/Д Чистий процентний спред 6,17 6,18 6,86 6,46 Н/Д Процентний доход (оподатковуваний еквівалент)/середня величина дохідних активів 13,60 14,49 14,39 17,05 Н/Д Процентний доход по позичках/середній залишок позичкової заборгованості 16,66 18,28 19,70 28,33 Н/Д Процентні витрати/середня величина процентних зобов’язань 7,43 8,31 7,53 10,60 Н/Д Процентні витрати по депозитах/середній залишок депозитів 7,42 8,38 6,61 8,79 Н/Д 2.3 Аналіз структури і перспективи розвитку внесків і депозитів
Внескиінших банків складають невелику частину пасивів (8% на середину 2008 р.). Уперіод кризи ліквідності, що поразили банківську систему України в жовтні 2002р. через масовий відтік засобів російських банків, Приватбанк в один моментпозбавився 20% позикових засобів. З цього часу банк істотно розширив своюдепозитну базу, і в даний час вона є основою для фінансування кредитноїдіяльності. На 30 червня 2008 р. відношення позичкової заборгованості до обсягувнесків клієнтів складало 95%, тобто залишалося високим — як і в попередні трироки (у середньому 91%).
Узагальній сумі банківських ресурсів притягнуті ресурси займають переважнемісце. Їхня частка по різних банках коливається від 75% і вище. За час роботикомерційного банку “Приватбанк” близько 300000 жителів України і чималакількість юридичних осіб довірили банку свої заощадження. Приватбанк по правузаймає лідируюче місце в рейтингу українських банків по роботі як з фізичними,так і з юридичними особами. За станом на 01.04.2008. залишок тільки погривневих депозитних рахунках склав 140 млн.грн. У Запорізькому регіональномукеруванні створений найбільший центр по роботі з фізичними особами. 20% всіхіндивідуальних клієнтів Приватбанку обслуговує мережа філій Запорізькогорегіонального керування: у Запорожжі, Токмаку, Бердянську, Мелітополеві іПриморське створені підрозділи для роботи з фізичними особами, що за допомогоюдобре відпрацьованої і високопродуктивної технології при відносно невисокійчисельності персоналу забезпечує високий документообіг, великий набір операційі високу культуру обслуговування. За станом на 01.05.2008. сума залишків надепозитних рахунках індивідуального клієнта (як у гривнях, так і у валюті) уструктурі пасивів займає майже 35% питомої ваги. Цей факт є відміннимпоказником діяльності банку.
Завдякивзаємовигідним умовам розміщення засобів, надійності їхнього повернення ісвоєчасній виплаті відсотків, що гарантується захищеністю кредитного портфелявласним капіталом, розумному співвідношенню розміщених і притягнутих засобів, атакож такому важливому критерію, як репутація банку, забезпечується постійнийпозитивний приріст залишків.
Результатидіяльності КБ «Приватбанк» демонструють постійний фінансовий ріст ідинамічне освоєння нових банківських продуктів. КБ «Приватбанк»першим серед українських банків прийнятий в Асоціацію клірингових банківЦентральної і Східної Європи. На 01.01.2008р. система КБ «Приватбанк»уключила 144 філії і відділення (на 01.01.2007р. — 106 філій і відділень), щодозволило банку бути досить добре представленим у всіх регіонах України. У 2007році КБ «Приватбанк» став дійсним членом двох найбільших світовихплатіжних систем — VISA, EUROPAY. КБ «Приватбанк» робить послугифізичним особам і іншим банкам України по банкнотним операціях. У 2007 році КБ«Приватбанк» продовжив активну роботу з розвитку своєї клієнтськоїбази. На 01.01.2008р. банк обслуговував 163 тисячі гривневих рахунків фізичнихосіб, що на 48% більше, ніж на 01.01.2007р. Кредитний портфель КБ«Приватбанк» на 01.01.2008р. склав 484057 тис.грн., що в 2,5 разибільше, ніж на 01.01.2007р. Кредитні і факторингові операції юридичними іфізичними особами складають 79% від загальної суми кредитного портфеля.
КБ«Приватбанк» активно працює на ринку цінних паперів, є членомУкраїнської асоціації інвестиційного бізнесу і Позабіржової фондової торговоїсистеми. Протягом декількох років під ім’ям “Приватбанку” діяла доситьрозрізнена мережа філій, чим створювалася конкуренція усередині самої системи.КБ «Приватбанк» має більш 50 регіональних управлінь в Україні, кожнез який має свої філії, і одна філія на Кіпру. Така система є дуже стійкоїзавдяки тому, що фінансові проблеми одного з регіональних керувань можуть бутирозподілені по всій мережі, що значно знижує ризики неплатежів і неповерненнябанком чи засобів відсоток по вкладах клієнтів. Крім того, зараз дуже твердаконкуренція на ринку банківських послуг, сам цей ринок уже розділений міжбанками, тому кожен банк зацікавлений у якісному наданні своїх послуг і у своєчасномуповерненні засобів клієнту, щоб не утратити свою частку на ринку.
У 2008році депозитні внески фізичних осіб стали з великим розривом випереджатидепозитні внески юридичних осіб (72713 тис. гр. проти 63390 тис.грн., що на 14% менше.). Банк поступово на початку прагнув збільшити обсяги притягнутихзасобів а потім спостерігається поступовий спад. Це говорить про те, що банкнакопичував достатній (відсутній.) обсяг ресурсів для проведення активнихоперацій і виконання своїх боргових зобов’язань, а коли капітал банку дозволяєпокривати видатки і проводити активні операції, йому нема чого залучати доситьвеликий обсяг ресурсів./> 
3. Підвищення ефективності банківських операцій КБ “Приватбанк”3.1 Розвиток джерел залучення ресурсів у КБ “Приватбанк”
Розвитокджерел залучених коштів – це основне джерело активних операцій банку. Метоюбанківського менеджменту є залучення достатнього обсягу коштів з найменшимивитратами. Найбільше значення мають кошти які залучені на депозитний внесок.Але можливо використовувати і інші шляхи. Зокрема, банком “Приватбанк” длязалучення і формування ресурсів застосовується далеко не повний перелік перерахованихметодів. Під впливом змін у регулюванні банківської діяльності, зрушень умакро- і мікроекономічній динаміці, ситуації на грошово-кредитному ринку,структурних коливань сформувалася наступна ситуація:
У 2007р.Національний банк запропонував ще один інструмент рефінансування – операціїРЕПО, що стали додатковим джерелом формування ресурсів банку, а також джереломпідтримки ліквідності комерційних банків. На відміну від інших інструментіврефінансування, операції РЕПО здійснювалися, як правило, по ставці, що часомбула нижче, ніж дисконтна ставка НБУ. Проведення операцій РЕПО банком“Приватбанк” у даний час тимчасово припинено:
Ø  по-перше, у силу того, що на даний момент банку вигіднішепокласти цінні папери на терміновий депозит і одержати більш високий відсоток(32%), чим, якби він продав їх НБУ, з умовою їхнього зворотного викупу, але зменшим відсотком;
Ø  по-друге, оскільки економічна ситуація на Українінестабільна, те цінні папери держави не є досить забезпеченими і ліквідними.Відповідно для банку надійніше і вигідніше брати в заставу спонукуване інерухоме майно суб’єктів, що хазяюють, оскільки, у випадку неповернення боргубанк швидше реалізує майно, чим цінні папери, і доводить повернення коштів домаксимуму.
Ø  а в- третіх, у сформованій економічній ситуації при роботіз цінними паперами банку вигідніше було б брати в заставу контрольний пакетакцій суб’єкта, що хазяює, замість 20-30% акцій, що останній може запропонуватив заставу.
(Оскількидані про проведення операцій РЕПО фіксуються в річному балансі в закодованомувиді, обробка даних і дослідження динаміки стали неможливими).
Незважаючина дорожнечу, нерідко банк “Приватбанк” використовує позички Національногобанку.
Немаловажнезначення серед недепозитних джерел формування ресурсів комерційного банку вданий час придбало розрахунково-касове обслуговування клієнтів. На сьогоднішнійдень це одне з прибуткових джерел залучення коштів комерційного банку. В данийчас комерційний банк “Приватбанк” представляє широкий спектр платнихбанківських послуг своїм клієнтам (фізичним і юридичним особам): Відкриттяпоточних рахунків фізичним та юридичним особам, відправлення терміновихпереказів, дорожні чеки, відкриття особливих картрахунків, сплата за комунальніпослуги.
Длязалучення депозитних внесків Приватбанк постійно контролює відсоткові ставки насвоїх депозитах в порівнянні з іншими банками, чималу роль в цьому требавіддати відділу реклами які своєчасно реагують на всі зміни на фінансовомуринку України.3.2 Шляхи підвищення ефективності кредитної роботи КБ “Приватбанк”
Основноюекономічною функцією банків є кредитування їх клієнтів. Від того, наскількидобре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежитьекономічний стан регіонів, що ними обслуговуються. Банківські кредити сприяютьпояві нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, будівництвуоб’єктів соціального та культурного призначення, а також забезпечуютьекономічну стабільність.
Кредитистановлять близько 50% всіх активів банку і забезпечують 2/3 усіх доходів. Вониє найбільш прибутковою, але й найбільш ризиковою частиною банківських активів.Теорія портфеля пропонує розглядати не кожну окрему позику, а сукупність усіхкредитів з їх взаємовпливом та взаємозалежністю.
Кредитнийпортфель — це сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку.Розмір кредитного портфеля оцінюється за балансовою вартістю всіх кредитівбанку, у тому числі прострочених, пролонгованих, сумнівних. У структурі балансубанку кредитний портфель розглядається як єдине ціле та складова частинаактивів банку, котра мас свій рівень дохідності і відповідний рівень ризику.Доходність і ризик—основні параметри управління кредитним портфелем банку.
Якістьта склад кредитного портфеля істотно залежить від організації кредитної роботив банку.
Однимз головних завдань, що постають перед менеджментом банку у сфері кредитування,є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика має охоплюватинайважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, якінеобхідно зафіксувати в письмовому вигляді й затвердити на засіданняхКредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. Кредитна політика банку єосновним документом, яким необхідно керуватися при формуванні кредитногопортфеля.
Приватбанкрозраховує лише три нормативи. Норматив загальної ліквідності (Н6)розраховується як співвідношення загальних активів (А) до загальних зобов’язаньбанку (З) за формулою
А
Н6 = — х100%, (3.1)
З
де А — активи банку: 12347653063
З — зобов’язання банку: 12110945654
Н6 = 101,95%
Нормативне значення нормативу Н6 має бути не меншеніж 100%.
Приватбанк не вважає необхідним розраховуватиНорматив миттєвої ліквідності (Н5), але я вважаю цікавим все ж таки розрахуватийого самостійно:
Ккр + Ка
Н5 = ____________ х 100 %, (3.2)
Пр
де Ккр — кошти на кореспондентському рахунку:
Ка — кошти в касі: 391656028
Пр — поточні рахунки: 9421614835
Н5 = 42%
Нормативне значення нормативу Н5 має бути не меншеніж 20 %
Норматив співвідношення високоліквідних активів доробочих активів банку (Н7). Він характеризує питому вагу високоліквіднихактивів (Ва) в робочих активах (Ра) і розраховується за формулою
Ва
Н7 = — х 100%, (3.3)
Ра
де Ва- високоліквідні активи:
Ра — робочі активи:
Н7 =269550609/1013480052,5 = 26,6%
Нормативнезначення нормативу Н7 має бути не менше ніж 15%, а з 01.01.99 — 20%.
Максимальнийрозмір ризику на одного позичальника (Н8). Цей показник розраховується заформулою
Зс
Н8 = — х 100%, (3.4)
К
де Зс- сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованимивекселями одного позичальника та 100 відсотків суми позабалансових зобов’язань,виданих стосовно щодо цього позичальника:
К — капітал банку= 12347653063
Н8=935986 /12347653063 = 0,008%
Нормативнезначення нормативу Н8 не має перевищувати 25%.
Занаданими розрахунками, маємо висновок: Приватбанк – не відхиляться відвстановлених нормативів.3.3 Управління кредитним ризиком
/>/>/>/>Кредитний ризиквизначається ймовірністю того, що позичальник не зможе або не захоче виконатисвої зобов’язання згідно з кредитною угодою. Управління кредитним ризиком банкуздійснюється на двох рівнях відповідно до причин його виникнення— на рівнікожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому.
Основніпричини виникнення кредитного ризику на рівні окремої позики:
Ø  нездатність позичальника до створення адекватного грошовоголотоку;
Ø  ризик ліквідності застави;
Ø  моральні та етичні характеристики позичальника. Дочинників, які збільшують ризик кредитного портфеля банку, належать:
Ø  надмірна концентрація — зосередження кредитів в одному ізсекторів економіки;
Ø  надмірна диверсифікація, яка призводить до погіршенняякості управління за відсутності достатньої кількості висококваліфікованихфахівців зі знаннями особливостей багатьох галузей економіки;
Ø  валютний ризик кредитного портфеля;
Ø  структура портфеля, якщо він сформований лише з урахуваннямпотреб клієнтів, а не самого банку;
Ø  рівень кваліфікації персоналу банку.
Методиуправління кредитним ризиком поділяються на дві групи: 1) методи управліннякредитним ризиком на рівні окремої позики; 2) методи управління кредитнимризиком на рівні кредитного портфеля банку.
Допершої групи методів належать: аналіз кредитоспроможності позичальника; аналізта оцінка кредиту; структурування позики; документування кредитних операцій;контроль за наданим кредитом та станом застави. Особливістю перелічених методівє необхідність їх послідовного застосування, оскільки одночасно вони являютьсобою етапи процесу кредитування. Якщо на кожному етапі перед кредитнимспівробітником поставлено завдання мінімізації кредитного ризику, то правомірнорозглядати етапи кредитування як методи управління ризиком окремої позики.
Методиуправління ризиком кредитного портфеля банку: диверсифікація; лімітування;створення резервів для відшкодування втрат за кредитні операціями комерційнихбанків.
Схемукласифікації методів управління кредитним ризиком уточнює рисунок 3.1.
Кредитування- одна з найризикованіших операцій комерційних банків України на сучасномуетапі їх діяльності. Про це яскраво свідчить, зокрема, питома вага проблемнихкредитів у їхніх кредитних портфелях. Проблема зниження ступеня портфельногоризику щодо прострочених та пролонгованих кредитів і мінімізація йоговиникнення в майбутньому є чи не найактуальнішою для вітчизняних комерційнихбанків в умовах фінансової кризи.
Однієюз основних причин виникнення проблемних кредитів є, на наш погляд, відсутністьадекватної методики оцінки кредитоспроможності позичальника та врахуванняступеня кредитного ризику банку в момент прийняття рішення про можливість(доцільність) надання кредиту.
/>
Рисунок 3.1- Схема класифікації методів управліннякредитним ризиком
Усучасній банківській практиці й науковій літературі ця проблема розв’язується восновному за допомогою нормативного методу та рейтингових (бальних) оціноккредитоспроможності позичальника. У більшості наявних методик не сформованийінтегральний критерій, на підставі якого можна було б адекватно провестипорівняльний, обов’язково кількісний аналіз кредитоспроможності позичальника тапов’язаного з нею ризику і дати керівникам банківських установ достатньопростий і об’єктивний інструмент для наукового обгрунтування надання кредитів.
Розглянемовикористання методів управління ризиком кредитного портфелю.
Дляздійснення оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи постачальникможе врахувати такі основні економічні показники його діяльності:
Ø  платоспроможність (коефіцієнти швидкої (ДО1), поточної(ДО2) і загальної (ДО3) ліквідності);
Ø  фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власногокапіталу, співвідношення притягнутих і власних (ДО4) засобів));
Ø  обсяг реалізації;
Ø  обороти по рахунках;
Ø  склад і динаміка дебіторської-кредиторської заборгованості;
Ø  собівартість продукції;
Ø  прибутки та збитки;
Ø  рентабельність (ДО5);
Ø  характер погашення кредиторської заборгованості в минулому.
Важливимдодатковим показником, якому необхідно враховувати при з’ясовані фінансовогостани, є аналіз грошових потоків позичальника.
Такожнеобхідно враховувати суб’єктивні фактори, що характеризуються такими показниками:
Ø  ринкова позиція контрагента і його залежність відструктурних і циклічних змін в економіці й області;
Ø  наявність державних замовлень і державна підтримкапідприємства-кредитора;
Ø  ефективність керування контрагента;
Ø  професіоналізм керівництва і його ділова репутація;
Ø  інша інформація.
Узалежності від значення коефіцієнти ДО1-ДО5 поділяються на три категорії(таблиця 3.1.).
Таблиця 3.1. — Класифікація фінансових показниківКоефіцієнт 1-я категорія 2-я категорія 3-я категорія ДО1 0,2 і вище 0,15 — 0,2 Менше 0,15 ДО2 0,8 і вище 0,5 — 0,8 Менше 0,5 ДО3 2,0 і вище 1,0 — 2,0 Менше 1,0 ДО4 1,0 і вище 0,7 — 1,0 Менше 0,7 ДО4 для торгівлі 0,6 і вище 0,4 — 0,6 Менше 0,4 ДО5 15 % і вище Менше 15 % Нерентабельний
Кожномуз оцінних коефіцієнтів привласнюється визначений рейтинг (вага). Для визначеннярейтингу позичальника розраховується сума балів S (таблиця 3.2.).
Таблиця 3.2. — Розрахунок суми балівКоефі-цієнт Фактичне значення Категорія Вагомість показника Розрахунок суми балів ДО1 1,1 3 0,11
S=0,11 * категорія ДО1 +
+ 0,05 * категорія ДО2 +
+ 0,42 * категорія ДО3 +
+ 0,21 * категорія ДО4 +
+ 0,21 * категорія ДО5 ДО2 1,8 1 0,05 ДО3 0,003 2 0,42 ДО4 0,21 3 0,21 ДО5 0,067 2 0,21 Разом: Ч Ч 1,00
2,27
Крімкількісних показників, для оцінки кредитоспроможності позичальникавикористовуються якісні показники ризики галузеві; акціонерні, що регулюютьдіяльність підприємства; виробничі й управлінські.
Упроцесі роботи, що передує укладанню кредитної угоди, працівник банку повиненретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, тобто його здатністьсвоєчасно погасити кредит, виявити фактори, які можуть спричинити непогашенняпозички. У вітчизняній практиці організації кредитування такоговисокоорганізованого та якісного джерела зовнішньої інформації прокредитоспроможність підприємств поки що немає. Якщо банк зацікавлений впідтвердженні достовірності окремих моментів діяльності потенційногопозичальника, він може отримати зовнішню інформацію від інших банків, кудираніше звертався позичальник, від постачальників, покупців, конкурентів,органів податкової інспекції, а також шляхом вивчення архівів банку іфінансової преси; фінансові звіти позичальника (баланс, звіт про прибутки ізбитки), які є основним джерелом внутрішньої інформації. Розрахунок різнихкоефіцієнтів на основі цих звітів дозволяє глибше проаналізувати дійсний стансправ потенційного позичальника, оцінити перспективи його розвитку і здатністьпогасити позику. 
Висновки
банківська операція прибутковість депозит
Дляполіпшення прибутковості банківських операцій має сенс провести наступнізаходи:
1.Розробку власної методики оцінки кредитного портфеля на основі власного досвідуі вже існуючих методів;
2.Диверсифікованість кредитного портфеля по:
Ø  територіальному принципу;
Ø  галузевому принципу;
Ø  формі власності кредитозайомщиків
Ø  організації правової діяльності;
Ø  термінам;
Ø  сумі;
Ø  видам забезпечення;
Ø  цілям кредитування.
3. Застосовуватиформи кредитування з застосуванням векселів, факторингові і лізингові ітрастові операції;
4.Активніше проводити кредитування фізичних осіб під заставу нерухомості, длячого об’єднати зусилля фахівців кредитного, юридичного відділів і відділукапітального будівництва;
5.Постійний кредитний моніторинг для відстеження надійності кредитного портфеля.З цією метою представляється раціональним формування в складі кредитноговідділу банку спеціального підрозділу, що займається кредитним моніторингом іззалученням фахівців юридичного відділу і відділу автоматизації.
Отже, основна мета комерційного банку — вибрати такуструктуру банківського капіталу, що при найменших витратах на формуваннябанківських ресурсів буде сприяти підтримці стабільного рівня дивідендів ідоходів, а також репутації комерційного банку на рівні, достатньому длязалучення їм необхідних грошових ресурсів на вигідних умовах.
Література
1. Закон України «Про банки ібанківську діяльність». Введений в дію постановою Верховної Ради Українивід 17.01.2006р.
2. Інструкція про застосуванняПлану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Затвердженапостановою Правління НБУ від 21.11.2002р. №388.
3. Інструкція про порядокрегулювання: та аналіз діяльності комерційних банків. Затверджена ПостановоюПравління НБУ від 14.04.98 №141
4. Інструкція до складання річногофінансового звіту комерційного банку. Затверджена Постановою Правління НБУ від16.12.98 № 520.
5. Положення про організацію бухгалтерськогообліку та звітності в банківських установах України. Затверджене ПостановоюПравління НБУ від ЗО. 12.98 № 566.
6. Положення про порядокформування і використання резерву для відшкодування можливих втрат закредитними операціями комерційних банків. Затверджене Постановою Правління НБУвід 27.03.98 №122.
7. Андросов А.М. Бухгалтерскийучет и отчетностъ в банке. — М.: Минатеп-информ, 1994.- 459с.
8. Бабичев М., Бабичева Ю.Банковское дело. — М.: Экономика, 1994. — 396с.
9. Банковские операции. Подредакцией Е.Ф. Жукова. — М.: Банки и биржа ЮНИТИ, 2002.-471с.
10. Банковское дело. Под редакциейО.И. Лаврушина- — М.: Банки и биржа. Научно- консульт. центр- 2003. — 432с.
11. Белый Е.Л. Банкивскнйменеджмент. Управление финансовой устойчивостью коммерческого банка. — Запорожье, 2002, — 186с.
12. Долан Э.Д. Деньги, банки иденежно-кредитная политика- СПб.:, 1994 — 490с.
13. Ковалъчук Т.Т., Коваль М.М.Ліквідность коммерційних банків. — К.: Знания, 2001. — 120с.
14. Козлова Е.П., Галанина. Е.Н.Бухгалтерский учет в коммерческих банках. -М.: Финансы и статистика, 2001. — 432с.
15. Кумок С.И. Анализ деятельностикоммерческого банка. — К.: Вече, 1994.- 400с.
16. Основы банковского дела. Подредакцией А.Н. Мороза- М.: Либра, 1994. -375с.
17. Панова Г.С. Анализ финансовогосостояния коммерческого банка. — М.: Финансы и статистика, 2001. — 272с.
18. Усоскнн В.М. Современныйкоммерческий банк. Управление, и операции. –М.: Антидор, 2003. — 32.0с.
19. Финансовый менеджмент: теория ипрактика, люд ред. Стояновой Е.И. — М., 2002 — 650с.
20. Черкасов В.Е., ПпотшщнаЛ.А.Банковские операции: маркетинг, анализ, расчеты. — М.: Метаннформ, 2000.- 208с.
21. Версаль Н.І. Показникиефективності банківської діяльності // Фінанси України. — 2003. — №7. — с.96-101.
22. Гриджук Д. Специфика управліннякомерційним банком в умовах реформування економіки // Вісник НБУ. — 2003. — №10. — с. 26-28.
23. Дзюблюк О. До питань про суть іспецифіку банківського продукту // Вісник НБУ. — 2004. — №4.- с. 60-62.
24. Науменко В. Спроба оцінитинадійність. // Віснник НБУ. — 2003. — №4. — с.35-38.
25. Орленко Н. Управлениеликвидностью коммерческого банка // Бизнес информ. -2003. — №12. — с.68-69.
26. Основні критерії ефективностіукраїнських банків // Вісник НБУ. — 2003. — 2003. — №3. — с.52-54.
27. Святко С.А., Шиллер Р. Аналіз іоцінка фінансової стійкості банку як необхідна умова ефективного банківськогоменеджменту // Фінанси України. — 2002.-№8.-с.48-55.
28. Фуклев Б. Стратегія і тактикауправління прибутковістю комерційного банку // Банківська справа. — 2003- — №4.- с.3-6.
29. Шиллер Р.І. Оптимізація обсягіві структури залучених і запозичених коштів для досягнення фінансової стійкостібанку // Фінанси України. — 2002. — №12. — с.47-54./> 
Додаток А
/>

Активимлн грн. За станом на 31 грудня року Частка в загальній сумі активів, (з урахуванням корекції) 2008 2007 2006 2005 2004 2008 2007 2006 2005 2004 Кошти й інструменти грошового ринку 1686 1019 1130 1155 980 20,67 16,80 23,78 33,42 36,79 Цінні папери 280 194 283 292 129 3,44 3,21 5,96 8,44 4,85 Цінні папери (переоцінені по ринковій вартості) 32 0,39 0,00 0,00 0,00 0,00  Коштовні папери, що незвертаються 248 194 283 292 129 3,04 3,21 5,96 8,44 4,85 Позички клієнтам (брутто) 6482 5082 3589 2097 1720 79,47 83,78 75,51 60,67 64,60 Всі інші позички 6482 5082 3589 2097 172 79,47 83,78 75,51 60,67 64,60 Дохідні активи 7256 5578 4198 2694 2468 88,97 91,95 88,32 77,97 92,68 Вкладення в неконсолідовані дочірні підприємства (фін. Компанії) Н/Д 13 Н/Д 0,00 0,00 0,00 0,50 Основні засоби 392 356 257 173 141 4,80 5,87 5,40 5,02 5,28 Всі інші активи 40 40 27 181 120 0,49 0,66 0,57 5,23 4,51 Разом заявлені активи 8156 6066 4753 3456 2663 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 Скоректовані активи 8156 6066 4753 3456 2663 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00
/>Додаток Б
/>Пасивимлн. грн. Частка в загальній сумі зобов’язань і акціонерного капіталу, % 2008 2007 2006 2005 2004 2008 2007 2006 2005 2004 Усього депозитів 7400 5306 4232 3007 2273 90,73 87,48 89,03 87,00 85,38 Небазові депозити 607 351 451 241 270 7,44 5,79 9,48 6,98 10,12 Базові/клієнтські депозити 6794 4955 3781 2765 2009 83,30 81,69 79,54 80,02 75,25 Інші запозичення 126 124 62 34 86 1,55 2,04 1,30 0,98 3,21 Інші кредитні резерви 4 6 11 0,05 0,10 0,24 0,00 0,00 Інші зобов’язання 172 212 134 122 41 2,11 3,50 2,81 3,54 1,52 Разом зобов’язання 7703 5649 4438 3163 2400 94,45 93,13 93,37 91,52 90,11 Разом власний капітал 453 417 315 293 263 5,55 6,87 6,63 8,48 9,89 Основний капітал (заявлений) 453 417 315 293 263 5,55 6,87 6,63 8,48 9,89 Акціонерний капітал і емісійний доход 513 513 439 393 393 6,29 8,46 9,24 11,38 14,77 Резерв на переоцінку 67 67 0,83 1,11 0,00 0,00 0,00 Нерозподілений прибуток (128) (164) (124) (100) (130) (1,57) (2,70) (2,62) (2,90) (4,88) Разом зобов’язання і власний капітал 8156 6066 4753 3456 2663 100,00 100,0 100,0 100,0 100,0 За винятком резерву на переоцінку і нематеріальні активи (67) (67) Реальний власний капітал 386 350 315 293 263 Реальний основний капітал 386 350 315 293 263 За винятком вкладень у неконсолідовані дочірні підприємства Н/Д (13) Скоректований основний капітал 386 350 315 293 250 Скоректований основний капітал 386 350 315 293 250 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
/>Додаток В/>Рентабельністьмлн… грн. За станом на 31 грудня року Скоректовані середні активи, % 2008 2007 2006 2005 2004 2008 2007 2006 2005 Процентний доход 436 708 496 440 443 12,27 13,09 12,08 14,39
  Процентні витрати 241 404 276 286 181 6,77 7,47 6,73 9,35
  Чистий процентний доход 196 304 220 154 262 5,51 5,63 5,36 5,04
  Непроцентні операційні доходи 243 382 272 338 360 6,82 7,06 6,62 11,05
  Збори і комісії 182 266 208 187 186 5,13 4,91 5,06 6,12
  Доходи від торгових операцій 51 94 67 92 62 1,44 1,74 1,62 3,01
  Інші доходи від спекулятивних операцій 4 14 (12) 70 0,12 0,25 (0,30) 2,29
  Інші непроцентні доходи 5 8 10 (12) 112 0,14 0,15 0,24 (0,38)
  Операційні доходи 438 686 491 492 622 12,33 12,68 11,97 16,09
  Непроцентні витрати 291 509 327 297 285 8,19 9,41 7,96 9,70
  Витрати на зміст персоналу 133 220 159 3,74 4,06 3,86 0,00
  Інші загальні й адміністративні витрати 122 226 132 297 285 3,43 4,18 3,21 9,70
  Амортизація і знос — інше 36 63 36 1,02 1,17 0,89 0,00
  Чистий операційний прибуток до формування резервів під утрати 147 177 165 195 337 4,14 3,27 4,01 6,38
  по позичках
  Резерви під можливі втрати по позичках (чиста зміна) 97 106 102 125 253 2,74 1,96 2,48 4,07
  Чистий операційний прибуток після формування резервів під утрати 50 71 63 71 84 1,40 1,31 1,53 2,31
  по позичках
  Прибуток до оподатковування 50 71 63 71 84 1,40 1,31 1,53 2,31
  Податкові витрати/пільги 14 36 6 40 16 0,38 0,67 0,15 1,30
  Чистий прибуток до виплат миноритарным акціонерам 36 35 57 31 69 1,01 0,64 1,38 1,01
  Чистий прибуток без обліку непередбачених доходів/витрат 36 35 57 28 69 1,01 0,64 1,38 0,93
  Чистий прибуток з урахуванням непередбачених доходів/витрат 36 35 57 28 69 1,01 0,64 1,38 0,93
  Чистий операційний прибуток 36 35 57 28 69 1,01 0,64 1,38 0,93
  /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />