Аналіз джерел утворення оборотних активів (на матеріалах СТОВ "Довжик" Золочівського району)

Міністерствоаграрної політики УкраїниХарківський національний аграрний університетім. В.В. Докучаєва
Кафедрастатистики та економічного аналізу
Курсоваробота зфінансового аналізу
натему: «Аналіз джерел утворення оборотних активів»
(наматеріалах СТОВ «Довжик» Золочівського району)
Харків2010

Зміст:
Вступ
1.  Огляд літератури
2.  Організаційно-економічнахарактеристика господарства СТОВ «Довжик»
3.  Попередня експрес-оцінкафінансового стану СТОВ «Довжик»
4.  Аналіз складу та структурикапіталу
5.  Аналіз складу та структуриджерел формування оборотних активів
6.  Аналіз фінансовоїстабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства
Висновки та пропозиції
Список використаної літератури

Вступ
Світовий досвідсвідчить, що найбільш ефективною формою організації являється ринкова. В країнахіз ринковою економікою пріоритет в бізнесі належить фінансовому менеджменту,складовою частиною якого і є фінансовий аналіз як економічна галузь економічноїнауки, що досліджує і прогнозує вплив господарських рішень на зміну фінансовогостану підприємства і виробляє пропозиції по його покращенню.
Перехід доринкової економіки обумовив реформування бухгалтерського обліку в Україні звиділенням фінансового та управлінського, ведення нового плану рахунків таформування фінансової звітності відповідно до вимог національних та міжнароднихстандартів. Це, у свою чергу, викликало необхідність здійснення фінансовогоаналізу за методичними підходами, властивими ринковій економіці.
Проте, припереході до ринкової економіки вітчизняні підприємства зіткнулись із рядомпроблем, а саме з:
· нестабільністюу законодавчій базі;
· неефективною політикою держави;
· невпевненістюу ділових партнерах;
· невизначеністюмайбутніх доходів.
Саме тому в такихнепростих умовах «допомога» фінансового аналізу вкрай необхідна, адже йогопроведення на підприємстві надасть змогу керівникам, партнерам по бізнесу,банкам визначити надійність даного підприємства, оцінити ефективністьвикористання фінансових ресурсів, спрогнозувати фінансові результати йогодіяльності, і тим самим дозволяє визначити «недоліки» у діяльності підприємстваі шляхи їх подолання.
В нинішніх непростих умовах робота кожногопідприємства являється предметом уваги широкого кола учасників ринковихвідносин (організацій і осіб), які зацікавлені в результатах його діяльності.
В теперішній час кожний господарський суб’єктнезалежно від виду основної діяльності підприємства повинен реально оцінюватияк власний фінансовий стан, так і фінансовий стан потенційних партнерів чиконтрагентів.
На основі доступної звітно-облікової інформаціївказані особи намагаються оцінити фінансове становище підприємства.
Фінансовий аналіз спирається на такі основніконцепції, як часова цінність грошових ресурсів, грошові потоки,підприємницький і фінансовий ризик, ціна капіталу, ефективне підприємництво йефективний ринок та інші.
Актуальність інеобхідність фінансового аналізу оборотних активів обумовили вибір темикурсової роботи: «Аналіз джерел утворення оборотних активів».
Метою написаннякурсової роботи є вивчення теоретичних аспектів аналізу джерел утворенняоборотних активів. Для її досягнення необхідно вирішити наступні завдання:провести попередній (експрес ) аналіз фінансового стану підприємства, оцінитийого фінансовий стан через розрахунок відповідних коефіцієнтів структурикапіталу, оцінити фінансову стійкість підприємства, його платоспроможність таліквідність, які я буду реалізовувати на прикладі СТОВ «Довжик» Золочівськогорайону.

1. Оглядлітератури
Асаніна А.В. всвоїй статті зазначає, що оборотні активи підприємства характеризуються позитивнимиособливостями: вони мають високуліквідність, а частину становить безпосередньо грошові кошти. Це є найбільшістотною характеристикою оборотних активів; вони відносно легко можуть бутитрансформовані з одного виду в іншій; вони порівняно легко адаптуються в порівнянні з необоротнимиактивами до змін кон’юнктури товарного і фінансового ринків. Також визначаєнегативні особливості оборотних активів: оборотні активи в грошовій формі і формі дебіторськоїзаборгованості піддаються утраті вартості в процесі інфляції; зайво накопичені запаси оборотнихактивів не генерують прибуток (за винятком поточних фінансових інвестицій),тому тримати ліквідні активи звичайно менш вигідно.; Запаси матеріальнихоборотних активів вимагають додаткових витрат на їхнє збереження і можуть бутипіддані втратам у зв’язку з їх природним збитком; частина оборотних активів,особливо дебіторська заборгованість, піддана фінансовому ризикові втрат узв’язку з несумлінністю партнерів, покупців і іноді персоналу підприємства [ 7].
ВолинецьЛ.М. в своїй статті пропонує таке визначення запасів: запаси включають: —сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та іншіматеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт,надання послуг обслуговування виробництва й адміністративних потреб. А такожпропонує визнавати актив активом, якщо: підприємству перейшли ризики й вигоди,пов’язані з правом власності або з правом повного господарського оперативногоуправління на придбані запаси; підприємство здійснює управління та контрользапасами; існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньомуекономічні вигоди, пов’язані з їх використанням. Основними завданнями обліку виробничих запасіввважати: контроль за виконанням плану матеріально-технічного забезпечення;відображення витрат на закупівлю й транспортування запасів (матеріалів),результатів постачання; виявлення відхилень від планової собівартості придбанихматеріалів; контроль за залишками і рухом матеріалів на складах наявністю і рухомматеріалів в процесів їх заготівлі; спостереження за станом складських запасів,за відповідністю їх нормативам, контроль за їх зберіганням; контроль за лімітомвідпуску матеріалів на виробничі потреби, витрати і списуванням їх вартості увитрати виробництва; контроль за дотримуванням норм; правильний розподілматеріалів за об’єктами калькуляцій; виявлення непотрібних матеріалів, щопідлягають реалізацій [ 4 ].
Кривцунова О. всвоїй статті під управлінням оборотними активами розуміє: пошук компромісу міжвитратами, що збільшуються (змушені витрати), і витратами, що зменшуються(витрати економії на масштабах виробництва) у залежності від обсягуінвестування в оборотні активи. При гнучкій політиці підприємство несезбільшені змушені витрати, що, по суті справи, є витратами невикористанихможливостей. Жорстка політика може спровокувати недостачу наявних коштів. Крімтого низькі інвестиції в запаси і рестриктивна дебіторська політика можутьпризвести до невдоволення клієнтів. Як видно з графіків на рис.7 при гнучкійполітиці змушені витрати є найнижчими щодо витрат економії на масштабахвиробництва при досить значному оптимальному обсязі поточних активів. При рестриктивній політиці змушенівитрати є найвищими щодо витрат економії на масштабах виробництва і призводятьдо меншого обсягу поточних активів. Якщо розглядати короткострокову фінансовуполітику з погляду джерел фінансування, то у випадку проведення гнучкоїполітики підприємство фінансується за рахунок внутрішніх засобів звикористанням коштів і ліквідних цінних паперів. У випадку проведення жорсткоїполітики підприємство фінансується за рахунок зовнішніх позик необхідноївеличини на короткостроковій основі [6].
Римарева Л.М.,Дерев’янко І.В. зазначають, що ефективність управління оборотним капіталом для підприємствамає важливе значення. Адже оптимальне управління оборотними активами веде дозбільшення доходів і зниження ризику дефіциту, покращення інвестиційногоклімату в країні (приплив іноземного капіталу). Правильне управління дозволитьмаксимізувати прибуток і мінімізувати комерційний ризик. Підвищенняефективності управління оборотним капіталом можна досягти за допомогою: 1.Збільшення власного оборотного капіталу за рахунок: збільшення довгостроковогозобов’язання; зменшення вкладання ресурсів в необоротні активи, але не зарахунок зниження нормального функціонування; збільшення статутного капітал зарахунок зниження дивідендів. 2. Зниження поточних фінансових витрат: зниженнядебіторської заборгованість; збільшення кредиторської заборгованість за рахунокзбільшення строку розрахунку з постачальниками. 3. Оптимізації запасів упідприємстві. [8].
Проскуріна Н.М.,Романюк Н.С. відзначають, що управління оборотним капіталом являє собою системупринципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов’язаних ізвстановленням оптимальних параметрів його обсягу і структури, задоволеннямпотреб підприємства в окремих його видах та залученням з різних джерел і врізноманітних формах для здійснення господарської діяльності підприємства,забезпеченням умов оптимізації процесу його обертання. Проте, системауправління оборотними активами підприємства потребує подальших досліджень,спрямованих на удосконалення та конкретизацію її функцій з позиції адаптації досучасного етапу розвитку торговельних підприємств і економіки України в цілому.Більш високу доходність, більшу ефективність оборотного капіталу можна одержатив результаті підвищення коефіцієнта прибутковості продажу продукції абокоефіцієнта оборотності оборотних активів. Коефіцієнт прибутковості можнапідвищити шляхом скорочення витрат або підвищення продажних цін. Проте призростанні продажних цін можливе падіння попиту й наступного за цим зменшенняпоказника оборотності активів. Якщо більш високі ціни призведуть до зниженнятоварообігу, то збільшення коефіцієнта прибутковості може компенсуватися падінням оборотностіактивів, тому загальна доходність оборотного капіталу може не покращитися [ 9].
КустрічЛ.О. зазначає в своїй статті: характер джерел формування і принципи різногорежиму використання власного і позикового капіталу впливають на ефективністьвикористання як оборотних активів, так і всього капіталу підприємства.Раціональне формування названих джерел оборотних активів має значний вплив напроцес реалізації, фінансові результати, фінансовий стан, сприяє досягненнюмети з мінімально необхідними за даних умов оборотними активами. Хоча великийнегативний вплив на ефективність використання оборотних активів, уповільненняїх оборотності у сучасних умовах мають фактори кризового стану економіки, щодіють незалежно від бажання підприємства, проте останнє має використовувативнутрішні резерви підвищення ефективності використання мобільних активів, наякі вони можуть суттєво впливати, а саме: нормування матеріальних оборотнихактивів; використання тривалих господарських зв’язків; удосконалення системирозрахунків; раціональна організація продажу; систематичний контроль заоборотністю коштів у розрахунках тощо. Наявність на підприємстві оборотнихактивів, їх склад та структура, швидкість обороту досить суттєво впливають нафінансовий стан підприємства та оптимізацію оперативних рішень з управлінняоборотними активами [ 10 ].
Григор’єваТ.Ю. визначає систему управління оборотними засобами як систему цілеспрямованоорганізованих взаємодій між об’єктом та суб’єктом управління шляхом реалізаціїфункцій управління із застосуванням комплексу методів, засобів іфінансово-економічних інструментів дослідження і трансформації взаємопов’язанихпроцесів формування та використання оборотних активів і джерел їх фінансуванняза обсягом, складом, структурою з урахуванням дії на них чисельних факторіввнутрішнього і зовнішнього середовища. Першочерговими проблемами в управлінніоборотними активами є: управління запасами, дебіторською заборгованістю,грошовими коштами, визначення джерел фінансування. Значних успіхів в зниженнізагальної потреби в оборотних активах можна досягти напрацювавши ефективнуполітику управління дебіторською заборгованістю. Невиправдана дебіторськазаборгованість є іммобілізацією власного капіталу, а перевищення її певногорівня може призвести до втрати ліквідності і навіть зупинки виробництва. Такаситуація досить характерна для національної економіки з її хронічниминеплатежами [11].
БутенкоО.В. в своїй статті зазначає, що оборотний капітал або оборотні (поточні)активи це сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточнийгосподарський процес і цілком споживані протягом одного операційного циклу.Часто поняття оборотного капіталу розглядають як рішення по короткостроковомуфінансуванню, що узагальнюють за назвою управління оборотним капіталом.Оборотний капітал складається з коштів і інших ліквідних активів, що можутьбути конвертовані в грошові кошти протягом року або операційного циклу. Складоборотних активів розрізняється в залежності від області діяльностіпідприємства. Оборотним капіталом накожному підприємстві оперують щоденно: закуповують сировину і матеріали,використовують їх у виробництві, відвантажують готову продукцію, отримуютьгроші від дебіторів. Важливість ефективного управління оборотними активамиважко переоцінити. Нестача оборотного капіталу може паралізувати діяльністьпідприємства або погіршити його ліквідність, а надлишок означатиме, що частинакапіталу не працює і не приносить прибутку. Кожне підприємство формує власнуполітику управління оборотними активами. Ця політика встановлює необхіднупотребу в оборотних активах, визначає їх склад і структуру та джерела, з якихповинні фінансуватися ці активи. Політика управління оборотними активами єчастиною загальної фінансової стратегії підприємства [14].
ЗборовськаО.М. у своїй статті зазначає, що однією з найважливіших складових управлінняоборотними активами є вибір способу їх фінансування. Найбільш поширеним ієдиним способом фінансування оборотних активів є кредиторська заборгованість. Вбільшості випадків сучасна ринкова логіка визначення необхідності в оборотнихактивах має наступний вигляд: спочатку визначається необхідність в валовомуоборотному капіталі для підтримки ділової активності в планових обсягах, потімоцінюються можливості використання в обороті підприємства кредиторськоїзаборгованості та інших залучених коштів. Необхідність у власному оборотномукапіталі визначається по остаточному принципу. Уміле управління кредиторськоюзаборгованістю, дозволяє їм значно скоротити потребу в власних грошових коштах.При наявності на підприємстві розробленої ринкової стратегії поведінкизалучення капіталу збільшує можливості фірми по розширенню діяльності, дозволяєвикористати ефект фінансового важеля, підвищити рентабельність власногокапіталу. В іншому випадку банківські кредити замість забезпечення ростукомпанії, її фінансового оздоровлення можуть спровокувати кризову ситуацію[16].
Карбовник А.М.пропонує такі підходи до фінансування різних груп оборотних активівпідприємства: консервативний підхіддо фінансування оборотних активів передбачає, що за рахунок власного ідовгострокових зобов’язань повинні фінансуватися необоротні активи, постійначастина оборотних активів і близько половини змінної їх частини. Друга половиназмінної частини оборотних активів повинна фінансуватися за рахуноккороткострокового позикового капіталу. Такий тип політики фінансуванняоборотних активів забезпечує високий рівень фінансової стійкості підприємства(за рахунок мінімального обсягу використання короткострокових позиковихкоштів), однак збільшує витрати власного капіталу на їх фінансування, щопризводить до зниження рівня його рентабельності. Вартість такого капіталу затакого фінансування дуже висока, але ризик залишитись без коштів є мінімальним.Помірний (або компромісний) підхіддо фінансування оборотних активів передбачає, що за рахунок власного ідовгострокового позикового капіталу мають фінансуватися необоротні активи,постійна частина оборотних активів, в той час як за рахунок короткостроковогопозикового капіталу – весь обсяг змінної їх частини. Такий тип політикифінансування поточних активів забезпечує прийнятний рівень фінансової стійкостіпідприємства і рентабельність використання власного капіталу, наближену до середньоринковоїнорми прибутку на капітал. Агресивнийпідхід до фінансування оборотних активів передбачає, що зарахунок власного і довгострокового позикового капіталу фінансуються необоротніактиви, невелика частка постійної їх частини (не більше половини), в той час якза рахунок короткострокового позикового капіталу – переважна частина постійноїі вся змінна частина оборотних активів. Така модель фінансування створюєпроблеми у забезпеченні поточної платоспроможності і фінансової стійкостіпідприємства. Разом з тим, вона дозволяє здійснювати операційну діяльність змінімальною потребою у власному капіталі, а отже, забезпечувати найбільшвисокий рівень його рентабельності. За такого фінансування вартість капіталумінімальна, проте ризик, пов’язаний з проблемою ліквідності, досить високий [19].
Доронін А.В.приділяє значну увагу класифікації оборотних активів. У практиці планування,обліку і аналізу оборотні активи можна поділити за такими ознаками: Зафункціональною роллю в процесі виробництва: оборотні фонди (виробничі запаси,незавершене виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніхперіодів);
фонди обертання(готова продукція, товари, грошові кошти, розрахунки).
За формоюконтролю, планування і управління: нормовані (виробничі запаси, незавершеневиробництво, поточні біологічні активи, розрахунки із заготівельнимиорганізаціями); ненормовані (короткострокові фінансові вкладення, кошти нарахунках в банку тощо).
За джереламиформування: власний обіговий капітал; залучений.
За швидкістю обертанняв грошові кошти: абсолютно ліквідні; швидко ліквідні; повільно реалізовані;неліквідні.
За ступенемризику вкладення капіталу: оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладення(грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення); оборотний капітал з малимризиком вкладення (дебіторська заборгованість без сумнівної, виробничі запасибез неліквідів); залишки готової продукції і товарів (за винятком тих, що некористуються попитом); оборотний капітал із середнім ризиком вкладення (МШП,витрати майбутніх періодів); оборотний капітал з високим ризиком вкладення(готова продукція і товари, які не користуються попитом, залежалі виробничізапаси).
За матеріально –речовою формою: предмети праці (сировина, матеріали, паливо); готова продукціяі товари; грошові кошти; кошти у розрахунках [18].
Білик А.М.зазначає в своїй статті, що фінансовий стан підприємства оцінюється на соновівикористання системи показників, які відображають наявність, розміщення,використання та рух ресурсів підприємства, зокрема і оборотних активів.Найбільш важливими в оцінці фінансового стану є показники: ліквідності, щохарактеризують можливість підприємства щодо погашення заборгованості;платоспроможності, що визначають ступінь покриття підприємством позиковихкоштів; прибутковості, які вимірюють прибуток із вкладеними коштами;ефективності використання активів, що показують ступінь ефективностівикористання довгострокових і поточних активів [1].
Соляник Л.Г.зосереджує увагу на проблемі використання оборотних засобів підприємств України,які в умовах ринкової економіки змінюють свою економічну сутність. Стратегіяуправління оборотними активами і джерелами їх фінансування є складовою частиноюфінансової стратегії підприємства. Оборотні засоби регулюють обсяг і темпикругообігу цінностей, виконуючи розрахунково-платіжну функцію. В цій якостіоборотні засоби є важливим фінансовим важелем управління всією поточноюфінансово-господарською діяльністю підприємств [20].
Як зазначаєЧерненко Н.О. у сучасних умовах для більшості вітчизняних підприємств типовимнаслідком кризових явищ в їх економічному розвитку виявилася гостра нестачанеобхідного обсягу оборотних активів, що істотно позначається на ефективностігосподарювання. Разом з тим низька забезпеченість виробничих підприємствоборотним активами супроводжується низьким рівнем їх використання. Тому одниміз найактуальніших завдань у забезпеченні підвищення ефективності виробничоїдіяльності підприємств є суттєве вдосконалення управління оборотними активами [15].
Котляр Л.М.вважає важливою умовою фінансової стійкості підприємства є ефективне управлінняйого капіталом, який становить увесь виробничо-господарський потенціал кожногопідприємства. Політика управління оборотним капіталом пов’язана зрізноманітними фінансовими ризиками і тому повинна забезпечити пошук компромісуміж таким ризиками та загальною фінансовою стійкістю підприємства. Головноюумовою ефективності фінансово-господарської діяльності є оптимізація розмірів іструктури обігових коштів, а також зниження витрат, пов’язаних з іммобілізацієюоборотних активів (використанням активів не за призначенням) [17].
Титаренко Г.Б.пропонує структурне визначення оборотних активів, як ресурсів, що забезпечуютьефективне існування операційної, інноваційної та інвестиційної діяльностіпроцес якісних і кількісних змін котрих повинен контролюватися та управлятисяпідприємством з метою підтримки глобальної стратегічної цілі підприємства, якоює збереження підприємства та його стійке функціонування. Застосування такоговизначення є ключовим моментом при визнанні сутності оборотних активів. Аекономічна сутність оборотних активів полягає в наступному: забезпеченнігосподарської діяльності підприємств, постійному кругообігу ресурсів,відновленні виробничого потенціалу з урахуванням фактору часу, отримання доходувід операційної та інвестиційної діяльності, зниженні ризику втрати активів зарахунок їх високої ліквідності [5].
Бурбело О.А. таЗуєвою О.І. визначено, що проблеми сучасного методичного забезпеченняпотребують розробки нового підходу до оцінки ефективності функціонуванняпідприємства і, зокрема, оборотних активів, як найбільш мобільної частини майнапідприємства. Як критерій ефективності доцільно використовувати показникступеня досягнення оптимального рівня стану системи, що аналізується або процесу,що протікає ( виробничої, інвестиційної, фінансової діяльності). Наефективність використання оборотних активів також впливають такі ситуаційніперемінні, як динаміка попиту, сила конкуренції, а також стан ринкуефективності виробництва [22].
Попазова О.В.приділяє увагу економічній сутності обігового капіталу як сукупності грошовихкоштів, авансованих в предмети праці, що забезпечують безперебійністьвідтворювального процесу. Виділяють такі класифікаційні ознаки розподілуобігового капіталу: за функціональним призначенням, матеріально-речовинноюформою, принципом організації та регулювання, а також ступенем ліквідності таступенем фінансового ризику. Найважливішими елементами управління обіговимкапіталом є нормування, прискорення його оборотності, вибір політики управлінняоборотним капіталом [12].
Попазова О.В.також зазначає, що правильний вибір джерел фінансування оборотного капіталузводяться не тільки до їх пошуку, а й до правильної їх організації. Сьогоднівиділяються декілька моделей управління оборотним капіталом через джерела йогоформування. При виборі структури джерел фінансування необхідно враховувати, щопідприємство має знижувати ризик ліквідності, пов’язаний з невиконанням нимсвоїх зобов’язань у визначений строк. Специфіка його функціонування зумовленагалузевими особливостями, свідчать про необхідність аналізу управлінняоборотним капіталом на сільськогосподарських підприємствах [13].
Михалюк М. всвоїй статті зазначає, що метою діяльності будь-якого підприємства є отриманняприбутку, який водночас стає узагальнюючим показником використання залученихресурсів. Чи не найважливішими характеристиками фінансового стану підприємстває платоспроможність та ліквідність. Вони вказують на здатність підприємствапогашати свої зобов’язання як тепер, так і в майбутньому. Суть цих показниківполягає в порівнянні величини наявних оборотних активів із короткостроковимиборгами підприємства [2].
Лищенко О.І. всвоїй статті визначає дебіторську заборгованість як важливу складову активівпідприємства, від її питомої ваги залежить їх ефективність. Частка дебіторськоїзаборгованості в активах зростає, і цей процес негативно впливає наплатоспроможність, ліквідність та фінансовий стан підприємства. Виникнення їїна підприємстві є об’єктивним процесом, який зумовлений існуванням ризиків припроведенні взаєморозрахунків між контрагентами за результатами господарськихоперацій [3].
3. Організаційно-економічнахарактеристика господарства СТОВ «Довжик»
фінансовийкапітал оборотний актив
Сільськогосподарськетовариство з обмеженою відповідальністю «Довжик» створене на засадахустановчого договору, який укладається між учасниками та визначає господарчі,фінансові та інші сторони їх взаємовідносин.
СТОВ «Довжик»зареєстровано у Золочівській районній державній адміністрації 10 вересня 2000року.
Господарство маєу власності відокремлене майно, що належить йому на праві колективноївласності, має самостійний баланс, може від свого імені укладати угоди,набувати майнові та особисті немайнові права і нести обов’язки, бути позивачемі відповідати в суді.
Товариство маєпоточний рахунок в м. Золочеві, круглу печатку зі своїм найменуванням, кутовийштамп та інші реквізити, зразки яких затверджуються зборами учасниківтовариства.
В господарствідомінують чорноземи з середньою кількістю гумусу. В цілому природні умови даютьможливість успішно вирощувати зернові та інші культури. Кількість тепла іопадів сприятлива для вирощування різних сільськогосподарських культур. Рельєфгосподарства сприяє розвитку сільськогосподарського виробництва і даєможливість примінити сільськогосподарську техніку. Різні культури вимагають неоднакові умови до ґрунтів, температури і водного режиму. Природні та економічніумови сприяють також розвитку тваринництва.
Основною метоюдіяльності СТОВ «Довжик» є виробництво сільськогосподарської продукції, їїпереробка та реалізація, а також оптова та роздрібна торгівля.
Підприємство маєзерно-овоче-молочний виробничий напрямок.
Розглянемоперелік показників, які найбільш повно характеризують розміри господарства тайого спеціалізацію, проаналізувавши дані таблиць.
Важливимпоказником при аналізі організаційно-економічної характеристики господарства єйого розміри, які наведено в таблиці 3.1.
Табл.3.1 Динамікапоказників розміру СТОВ «Довжик» Показники 2007 рік 2008 рік 2009 рік 2009 р. у % до 2007 рік 2008 рік Валова продукція господарства (в порівняльних цінах 2005), тис. грн 1982,6 2893,8 2927,2 147,64 101,15 Товарна продукція (у фактичних цінах реалізації), тис. грн. 3927 3502 5488,2 139,76 156,72 Площа сільськогосподарських угідь, га 3036,8 3043 3043 100,2 100 у т. ч. рілля, га 2275 2278 2284 100,4 100,26 Середньорічна чисельність працівників, осіб 70 62 81 115,71 130,64 Середньорічна вартість активі, тис. грн. 9893,4 9535,5 10021,5 101,29 105,1 Середньорічна вартість основних виробничих і оборотних засобів, тис. грн. 3230,8 4105 3877 120 94,45

Аналіз данихтаблиці 3.1. показує, що виробництво валової продукції сільського господарствав порівняльних цінах 2005 року в 2007-2009рр. має тенденцію до підвищення. Так,у 2009 році було вироблено 2927,2 тис. грн. валової продукції, що майже на 33%більше, ніж у 2007 та на незначне значення більше, ніж у 2008 році. Але черезпідвищення цін на продукцію сільськогосподарського виробництва, а також збільшенняїї обсягу відбулося зростання обсягів реалізації. Так у 2009 році реалізувалипродукцію на суму 5488,2 тис. грн., що майже на 29% більше порівняно з 2007роком та на 36% в порівнянні з 2008 роком.
Аналізуючи площусільськогосподарських угідь можна зробити висновок, що вона майже незмінювалась, у 2007 році в порівнянні з 2008 та 2009 роками складала на 0,2%менше. Середньорічна чисельність працівників протягом трьох років має невеликутенденцію до збільшення, і зросла від 70 осіб у 2007 до 82 осіб у 2009 році, щосвідчить про незначне розширення персоналу. Середньорічна вартість активівтакож має тенденцію до збільшення на 128,1 тис. грн., порівнюючи 2007 з 2009роком. Також на підприємстві підвищилася і середньорічна вартість основнихвиробничих і оборотних засобів, а в 2008 році ми спостерігаємо найбільше їїзначення – 4105 тис. грн.
В цілому аналізфінансово-економічних показників свідчить про ефективну діяльність СТОВ«Довжик». Підприємство забезпечене необхідним рівнем товарної продукції, достатньоюплощею сільськогосподарських угідь, а також робочою силою та необхідноютехнікою.
Найбільш точним ідостовірним показником характеристики розміру підприємства СТОВ «Довжик» єобсяг товарної продукції, наведений у таблиці 3.2.

Табл. 3.2 Обсяг іструктура товарної продукції СТОВ «Довжик»Вид продукції 2008 2009 тис. грн. % до підсумку тис. грн. % до підсумку Зернові і зернобобові 1 676,0 47,9 2740 49,9 Соняшник 794,0 22,7 1984,1 36,2 Картопля 373,0 10,7 123,5 2,3 Овочі відкритого ґрунту 105,0 3,0 42,7 0,8 Інша продукція рослинництва 29,0 0,8 21,7 0,4 Рослинництво, всього 2977,0 85 4912 89,5 Молоко 128,0 3,7 76,8 1,4  ВРХ (жива маса) 133,0 3,8 59,8 1,09 Свині 23,0 0,66 167 3,0 Вівці 5 0,14 25,9 0,5  Вовна 4 0,1 3,4 0,06 Інша продукція тваринництва     0,5 0,009 Тваринництво, всього 293,0 8,4 333,4 6,1 Послуги в сільському господарстві 232 6,6 242,8 4,4 Разом по господарству 3502,0 100 5488,2 100
Для розрахункуданої таблиці ми використовували дані з Ф№50 с.-г. [Додаток 7].
Аналіз данихтаблиці показує, що реалізація продукції в СТОВ «Довжик» зросла від 3502 тис.грн. у 2008 році до 5488,2 тис. грн. у 2009 році. Продукція рослинництва втоварній продукції господарства займає 85% у 2008 році та 89,5% у 2009 роціНайбільшу питому вагу в рослинництві займають зернові та зернобобові культури47,9% та 49,9% відповідно. На 2 місці вирощування соняшника 22,7% та 36,2 %.Отже, можна зробити висновок, що обсяги реалізації продукції рослинництва маютьзначну зростаючу тенденцію, проте картопля, овочі відкритого ґрунту та іншапродукція рослинництва мають незначну тенденцію зменшення обсягів.
Частка продукціїтваринництва у 2009 р. складає 6,1%, а в 2008 р. 8,4%. Отже, виробництво тареалізація продукції тваринництва знизились, що є негативним показникомдіяльності та спричинене економічними умовами країни. Найбільшу питому вагу утваринництві займає виробництва молока у у 2008р. – 3,7% та у 2009р. – 1,4%, нащо вказує зменшення поголів’я ВРХ на 2,71% у 2009 році. Проте збільшиласяреалізація вовни та овець, а також іншої продукції тваринництва. Не дивлячисьна те, що частина продукції тваринництва у структурі господарства зменшилась,вона приносить непогані прибутки від реалізації у 2009р. 333,4 тис. грн, що на40,4 тис. грн. більше порівняно з попереднім роком. У 2009 р. ми спостерігаємона підприємстві збільшення наданих послуг у сільському господарстві.
Результатигосподарської діяльності багато в чому залежать від рівня спеціалізаціїпідприємства. Таким чином, зважаючи на дані про структуру товарної продукціїможна зробити висновок, що підприємство СТОВ «Довжик» має зерно-овоче-молочний напрямсільськогосподарського виробництва.
4. Попередняекспрес-оцінка фінансового стану підприємства СТОВ «Довжик»
Метоюекспрес-аналізу є наочна і нескладна за часом виконання та трудомісткістюалгоритмів, що реалізуються, оцінка фінансового добробуту і динаміки розвиткупідприємства. Експрес-аналіз виконується в три етапи: підготовчий; попереднійоглядбухгалтерської звітності; аналіз бухгалтерської звітності.  Експрес-аналізздійснюється в основному за даними балансу форми 1.
Основний етап векспрес-аналізі — це третій етап, тобто безпосередній аналіз балансу і іншихформ бухгалтерської звітності. На цьому етапі здійснюється розрахуноккоефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства.
Проводячипопередній експрес-аналіз балансу, необхідно проаналізувати характер змінокремих його статей і розділів та зробити попередню оцінку фінансового станупідприємства.
Баланс — це групування інформаціїна початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій напевну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс, керівники підприємства набуваютьуявлення про місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств,пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективностівикористання ресурсів тощо.
Баланспідприємства служить індикатором для оцінки фінансового стану підприємства.Підсумок балансу дає орієнтовну суму коштів, що знаходяться в розпорядженніпідприємства.
Усе майно, яке належитьпідприємству і яке відображається в його балансі, називають його активами.Активи — це ресурси контрольовані підприємством у результаті минулих подій,використання яких, призведе до збільшення економічних вигод у майбутньому.
Актив балансускладається з чотирьох розділів: необоротні активи; оборотні активи; витратимайбутніх періодів; необоротні активи та групи їх вибуття.
 Оборотні активи– це грошові кошти та їх еквіваленти, які необмежені у використанні, а такожінші активи, призначені як для споживання чи реалізації протягом операційногоциклу. Оборотні активи відображаються в балансі в розрізі наступних статей:запаси, товари, векселі одержані, поточна дебіторська заборгованість, грошовікошти та їх еквіваленти, інші оборотні активи.
Необоротні активи– всі активи, які не є оборотними. Даний розділ включає  наступні статті:нематеріальні активи, незавершене будівництво, основні засоби, довгостроковіфінансові інвестиції, довгострокову дебіторську заборгованість, відстроченіподаткові активи та інших необоротні активи.
В складі витратмайбутніх періодів відображаються витрати, які мали місто протягом цього чипопередніх звітних періодів, але відноситься до наступних звітних періодів.
Пасив балансу всвою чергу складається з п’яти розділів: власний капітал, забезпеченнянаступних витрат і платежів, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язаннята доходи майбутніх періодів.
Власний капітал — це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування йогозобов’язань.
Довгостроковізобов’язання – це зобов’язання, які не є поточними.
Поточнізобов’язання – це зобов’язання, які будуть погашені протягом операційного циклупідприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців.
Тому, проведемопопередній експрес-аналіз фінансового стану СТОВ «Довжик» на основі таблиці4.1., порівнявши актив і пасив балансу.
Табл. 4.1Порівняльний аналіз активу балансу сільськогосподарського підприємства СТОВ «Довжик».Стаття Роки Абсолютні зміни (+,-) Відносні зміни, % /> 2007 2008 2009 2007 2008 2007 2008 /> Необоротні активи /> Незавершене будівництво 2163,7 2163,7 2164 0,3 0,3 100 100 /> Основні засоби:               /> залишкова вартість 2276,3 1715,1 3668 1391,7 1952,9 161,1 213,9 /> первісна вартість 4325 3946,3 6420 2095 2479,7 48,4 162,7 /> знос 2048,7 2231,2 2752 703,3 520,8 134,3 123,3 /> Довгострокові біологічні активи:               /> залишкова вартість   355,2 393   37,8   110,6 /> Усього за розділом І 4440 4234 6225 1785 1991 140,2 147,0 /> Оборотні активи /> Запаси:               /> виробничі запаси 451,6 480,4 468 16,4 -12,4 103,6 97,4 /> поточні біологічні активи 617,2 939,3 249 -368,2 -690,3 40,3 26,5 /> незавершене виробництво 349,9 448,7 510 160,1 61,3 145,8 113,7 /> готова продукція 717,5 757,5 2074 1356,5 1316,5 289,1 273,8 /> товари 2,5 1 3 0,5 2 1320 300 /> Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:               /> /> чиста реалізаційна вартість 411,7 248,7 227 184,7 -21,7 55,1 91,3 /> Дебіторська заборгованість за розрахунками:               /> з бюджетом   14,3           /> із внутрішніх розрахунків     251         /> Інша поточна дебіторська заборгованість 106,6 170,5 30 -76,6 -140,5 28,1 17,6 /> Грошові кошти та їх еквіваленти:               /> у національній валюті 2,3 2,6 12 9,7 9,4 521,7 461,5 /> Усього за розділом ІІ 2659,3 3063 3824 1164,7 761 143,8 124,8 /> Баланс 7099,3 7297 10049 2949,7 2752 141,5 137,7 />
Розглянемо пасивбалансу досліджуваного підприємства СТОВ «Довжик».
Порівняльнийаналіз пасиву балансу сільськогосподарського підприємства СТОВ «Довжик» проведемоза допомогою даної таблиці 4.1.
Табл. 4.1Порівняльний аналіз пасиву балансу сільськогосподарського підприємства СТОВ«Довжик».Стаття Роки Абсолютні зміни (+,-) Відносні зміни, % /> 2007 2008 2009 2007 2008 2007 2008 /> І Власний капітал /> Статутний капітал 7,4 7,4 7 -0,4 -0,4 94,6 94,6 /> Інший додатковий капітал 4078,3 4078,3 4078 -0,3 -0,3 99,99 99,99 /> Резервний капітал 1572,5 1885,2 3936 2050,8 2363,5 250,3 208,8 /> Усього за розділом І 5658,2 5970,9 8021 2362,8 2050,1 141,8 134,3 /> ІІІ. Довгострокові зобов’язання /> Довгострокові кредити банків 64,4 56,4 957 892,6 900,6 1486 1696,8 /> Інші довгострокові зобов’язання 377,1 257,1 47 -330,1 -210,1 12,46 18,28 /> Усього за розділом ІІІ 441,5 313,5 1004 562,5 690,5 227,4 320,3 />  4. Поточні зобов’язання /> короткострокові кредити банків   52,5           /> Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 491,9 612,9 758 266,1 145,1 154,1 123,7 /> /> Поточні зобов’язання за розрахунками:               /> /> з бюджетом 161 181,2 107 -54 -74,2 66,5 59,1 /> зі страхування 43,5 52,5 45 1,5 -7,5 10,3 85,7 /> з оплати праці 23,6 55,4 41 17,4 -14,4 173,7 74,0 /> із внутрішніх розрахунків 279,6 58,1 73 -206,6 14,9 26,1 125,6 /> Усього за розділом 4 999,6 1012,6 1024 24,4 11,4 102,4 101,1 /> Баланс 7099,3 7297 10049 2949,7 2752 141,5 137,7 />
Аналізуючи данібалансу підприємства СТОВ «Довжик» маємо зазначити, що валюта балансу маєтенденцію до збільшення від 7099,3 тис.грн. до 10049 тис.грн. у 2009 році, прощо свідчить зростання виробничих потужностей підприємства. Актив господарствазменшився на незначну величину у 2009 році і склав 137,7% порівняно з 2008роком. Первісна вартість основних засобів збільшилася на 2095 в порівнянні з2007 роком, значить були введені у виробництво нові основні засоби та бувпокращений їх стан, тобто була оновлена матеріальна база підприємства. Також у2009 р. спостерігалося збільшення довгострокових біологічних активів порівняноз 2008 роком. Щодо виробничих запасів, то їх кількість у 2008 році складаланайбільше значення 480,4, що є наслідком гарного врожаю, також найбільшакількість у 2008 р. і поточних біологічних активів. Незавершене виробництвозбільшилося внаслідок витрат, понесених на посіви озимої пшениці. Такожтенденцію до збільшення мають готова продукція та товари.
А дебіторськазаборгованість за товари, роботи і послуги зменшилася на 184,7, о є позитивниммоментом в діяльності господарства. Разом з нею зменшилася і інша поточнадебіторська заборгованість і склала 30 у 2009 р., тобто її майже немає.Необхідно зазначити, що дуже важливим є збільшення грошових коштів підприємства,що свідчить про здоровий фінансовий стан досліджуваного господарства.
Аналізуючи даніпасиву балансу, ми бачимо, що статний капітал підприємства майже не змінився.Позитивним є збільшення резервного капіталу на 2050,8 тис. грн. у 2009 р. в порівнянніз 2008 р. та на 2363,5 тис. грн. порівняно з 2007 роком – це свідчить проотриманий прибуток господарства. Довгострокові кредити банків мають тенденціюдо збільшення, що свідчить про збільшення залученого капіталу. Акороткострокових кредитів у 2007 та 2009 роках немає через їх важкодоступність. Щодо кредиторської заборгованості, то її збільшення до 758тис.грн. негативно впливає на фінансовий стан і вказує на тимчасовунеплатоспроможність підприємства. Аналізуючи дані, ми бачимо, що господарствомайже немає заборгованості з оплати праці 41 тис.грн., отже робітникам вонавиплачується вчасно. Тенденцію до зменшення мають такі статті пасиву балансупідприємства: поточні зобов’язання за розрахунками з бюджетом, зі страхування,а також із внутрішніх розрахунків.
Таким чином, провівши попередній експрес-аналіз підприємства СТОВ «Довжик», ми бачимо, що актив дорівнює пасиву, проаналізувавши ситуацію, що склалася на підприємстві, і зробивши відповідні висновки, можна сказати, що підприємство конкурентоздатне але зазнає деякі фінансові труднощі, викликані необхідністю залучення кредитів банків, що дає можливість зменшувати фінансування за рахунок власних коштів.
5. Аналізскладу та структури капіталу
Капітал- цезагальна вартість засобів виробництва, що спрямована на формування активівпідприємства.
Власний капітал-це частина активів підприємства, що залишається після вирахування йогозобов’язань, тобто це власні джерела фінансування.
Позиковий капіталпідприємства – це кошти, які залучаються для фінансування господарськоїдіяльності підприємства на принципах строковості, поверненості та платності.  Доскладузалученого капіталувходять: — короткострокові і довгостроковізобов’язання — кредиторська заборгованість.
Оборотний капіталабо оборотні (поточні) активи — це сукупність майнових цінностей підприємства,що обслуговують поточний господарський процес і цілком споживаних протягомодного операційного (виробничо-комерційного) циклу. Часто поняття оборотногокапіталу розглядають як рішення по короткостроковому фінансуванню, щоузагальнюють за назвою управління оборотним капіталом. Оборотний капіталскладається з коштів і інших ліквідних активів, що можуть бути конвертовані вгрошові кошти протягом року або операційного циклу. Склад оборотних активіввідрізняється в залежності від області діяльності підприємства.
Оборотний капіталстановить значну частину в загальній вартості капіталу підприємства. Фінансовірезультати діяльності господарства залежать в основному від правильності тараціональності розміщення, а також ефективності використання оборотногокапіталу. Таким чином, в процесі аналізу вивчають структуру оборотногокапіталу, розміщення його в процесі виробництва й обертання, а такожефективність використання.
Для аналізуоборотного капіталу підприємства СТОВ «Довжик» проаналізуємо склад і структурувласного, залученого. капіталу, а також склад і структуру кредиторськоїзаборгованості, розрахувавши таблиці 5.1, 5.2 та 5.3.
Аналіз складу і структури власногокапіталу СТОВ «Довжик» подано в таблиці 5.1.
В таблиці запропонованоструктуру оборотного капіталу підприємства за 2007-2009 роки, щоб виявититенденції, які відбулися за період більший, ніж звітний рік.
Табл. 5.1. Складі структура власного капіталу підприємства СТОВ «Довжик» за 2007, 2008 та 2009роки.Джерела 2007рік 2008 рік 2009 рік грн структура, % грн структура, % грн структура, % Статутний капітал 7,4 0,13 7,4 0,1 7 0,09 Інший додатковий капітал 4078,3 72,08 4078,3 68,3 4078 50,84 Резервний 1572,5 27,79 1885,2 31,6 3936 49,07 Всього 5658,2 100 5970,9 100 8021 100
         За даними таблиці зробимовисновок, що власний капітал підприємства формується в основному за рахунокіншого додаткового капіталу, який має майже незмінну динаміку 4078 тис. грн. У цьому розділі відображається сумадооцінки необоротних активів, вартість безкоштовно отриманих активів та іншівиди додаткового капіталу. Підприємство збільшило свій резервний фонд, що такожвідіграє стабілізуючу роль щодо зміцнення фінансового стану і є другим за значеннямджерелом, який має тенденцію до збільшення з 1572,5 тис. грн. до 3936 тис. грн.у 2009 році, що на 2363,5 тис. грн. більше.
Аналіз складу іструктури залученого капіталу проведемо за допомогою таблиці 5.2, в якійзазначені джерела його формування за 2007-2009 роки.
Табл. 5.2 Склад іструктура залученого капіталу підприємства СТОВ «Довжик».банків             Кредиторська заборгованість 491,9 52,70 612,9 62,61 758 43,02 Всього 933,4 100 978,9 100 1762 100
Аналізуючиструктуру джерел утворення залученого капіталу можна зробити висновок, щокредиторська заборгованість має динаміку зростання з 491,9 тис. грн. у 2007році до 758 тис. грн у 2009, що на 266,1тис. грн. більше. Причиною їївиникнення є брак власних оборотних коштів. Довгострокові зобов’язання також збільшилися майже у3,5 рази, порівнюючи 2008 рік з 2009 та у 2,5 рази, порівнюючи 2007 з 2009роком.
Короткостроковікредити банків були взяті підприємством лише у 2008 році, а у 2007 та 2009кредити відсутні через їх важко доступність. Таким чином, підприємствунеобхідно зменшити кредиторську заборгованість, адже вона є елементом оборотнихактивів та об’єктивною реальністю існування будь-якого підприємства.
Кредиторськузаборгованість ми можемо розглянути проаналізувати за допомогою таблиці 5.3,оцінюючи її склад і структуру.
Табл. 5.3 Склад іструктура кредиторської заборгованості СТОВ «Довжик»Джерела 2007 рік 2008 рік 2009 рік /> грн структура, % грн структура, % грн структура, % /> /> Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 491,9 49,21 612,9 63,84 758 74,02 /> /> Поточні зобов’язання за розрахунками:             /> /> з бюджетом 161 16,11 181,2 18,87 107 10,45 /> зі страхування 43,5 4,35 52,5 5,47 45 4,39 /> з оплати праці 23,6 2,36 55,4 5,77 41 4,00 /> із внутрішніх розрахунків 279,6 27,97 58,1 6,05 73 7,13 /> Всього 999,6 100 960,1 100 1024 100 />
За даними таблиціможна зробити висновки, що кредиторська заборгованість підприємства збільшиласьна 266,1 тис. грн. у 2009 році в порівнянні з 2007 роком, коли її розмірскладав 491,9 тис. грн… В порівнянні з 2007 роком статті поточних зобов’язаньза розрахунками: з бюджетом та із внутрішніх розрахунків зменшилися на 54 тис.грн.та 206,6 відповідно. В порівнянні з 2008 роком у 2009 зменшилися всі статтіпоточних зобов’язань за розрахунками, крім внутрішніх розрахунків.
Отже, негативниммоментом на підприємстві є збільшення з кожним кроком кредиторськоїзаборгованості за товари, роботи, послуги, необхідно її погашати.
6. Аналізджерел формування оборотних активів підприємства СТОВ «Довжик»
Аналіз оборотнихактивів здійснюється з метою забезпечення, такої організації щоб впроваджуватиефективність їх використання.
Для аналізуоборотних активів необхідна відповідна інформація. Визначення потреби в ній напідприємстві для аналізу оборотних активів належить до компетенції її власника.
Від ефективностівикористання оборотних активів, забезпеченості ними багато в чому залежитьуспішність та стабільність функціонування кожного конкретного підприємства.
У практиціпланування, обліку і аналізу оборотні активи можна поділити за такими ознаками:
1. Зафункціональною роллю в процесі виробництва:
— оборотні фонди(виробничі запаси, незавершене виробництво, напівфабрикати власноговиробництва, витрати майбутніх періодів);
— фонди обертання(готова продукція, товари, грошові кошти, розрахунки).
2. За формоюконтролю, планування і управління:
— нормовані(виробничі запаси, незавершене виробництво, поточні біологічні активи,розрахунки із заготівельними організаціями);
— ненормовані(короткострокові фінансові вкладення, кошти на рахунках в банку тощо).
3. За джереламиформування:
— власнийобіговий капітал;
— залучений.
4. За швидкістюобертання в грошові кошти:
– абсолютноліквідні;
— швидколіквідні;
— повільнореалізовані;
— неліквідні.
5. За ступенемризику вкладення капіталу:
— оборотнийкапітал з мінімальним ризиком вкладення (грошові кошти, короткостроковіфінансові вкладення);
— оборотнийкапітал з малим ризиком вкладення (дебіторська заборгованість без сумнівної,виробничі запаси без неліквідів);
— залишки готовоїпродукції і товарів (за винятком тих, що не користуються попитом);
— оборотнийкапітал із середнім ризиком вкладення (МШП, витрати майбутніх періодів);
— оборотнийкапітал з високим ризиком вкладення (готова продукція і товари, які некористуються попитом, залежалі виробничі запаси).
6. За матеріально– речовою формою:
— предмети праці(сировина, матеріали, паливо);
— готовапродукція і товари;
— грошові кошти;
— кошти урозрахунках.
При аналізізабезпеченості оборотних активів джерелами фінансування дуже важливе значення маєпитома вага власних коштів у них. Дана величина і має назву робочий капітал.
Робочий капітал — це частина оборотних коштів, сформованих за рахунок власних коштівпідприємства, а також прирівняних до них.
Наявністьробочого капіталу можна розрахувати методом «знизу» та «зверху» балансу:
· Метод«знизу» балансу = оборотні активи, витрати майбутніх періодів – поточнізобов’язання, забезпеченість наступних витрат і платежів, доходи майбутніхперіодів;
· Метод«зверху» балансу = власний капітал, довгострокові зобов’язання – необоротніактиви.
Розрахуноквеличини робочого капіталу на підприємстві СТОВ «Довжик» ми проведемо задопомогою таблиць 6.1 та 6.2. двома вищезазначеними методами.

Табл. 6.1 Розрахуноквеличини робочого капіталу СТОВ «Довжик» методом «зверху» балансу.Показники На початок року На кінець року Зміни (+,-) /> /> Власний капітал 8021 8508 487 /> Довгострокові зобов’язання 1004 682 -322 /> Необоротні активи 6225 6064 -161 /> Робочий капітал 2800 3126 326 />
Табл. 6.2. Розрахуноквеличини робочого капіталу СТОВ «Довжик» методом «знизу» балансу.Показники На початок року На кінець року Зміни (+,-) /> /> Оборотні активи 3824 3930 106 /> Поточні зобов’язання 1024 804 -220 /> Робочий капітал 2800 3126 326 />
За даними таблицьрозрахунку робочого капіталу двома методами «зверху» балансу та «знизу», прианалізі їх результатів слід звернути увагу на те, що робочий капіталпідприємства СТОВ «Довжик» більше 0 та складає на початок року 73,2 % або 2800 тис.грн. від величини оборотних активів, а на кінець року він збільшився до 3126тис. грн. і складає 79,5% відповідно.
Збільшенняробочого капіталу, розрахованого методом «зверху» балансу збільшився за рахунокзбільшення власного капіталу на 487 тис. грн. та зменшення необоротних активівчерез їх продаж на 161 тис. грн. на кінець року. Щодо збільшення робочогокапіталу, розрахованого методом «знизу» балансу, то його збільшення відбулосячерез збільшення оборотних активів на кінець року на 106 тис. грн., що івідіграло значну роль при його формуванні. Таким чином, в результаті розрахункуробочого капіталу двома методами ми отримали однакову його величину: на початок2009 року — 2800 тис. грн. та на кінець 2009 року — 3126 тис. грн.
Розглянемо тапроаналізуємо склад і структуру джерел утворення оборотних активів підприємстваСТОВ «Довжик» за 2009 рік., провівши розрахунки за допомогою таблиці 6.3
Табл. 6.3 Склад іструктура джерел утворення оборотних активів СТОВ «Довжик» за 2009 рік. Джерела На початок року На кінець року Зміни (+,-) /> грн структура, % грн структура, % грн структура, % /> Власні (робочий капітал) 2800 73,22 3126 79,54 326 6,32 /> Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 758 19,82 416 10,59 -342 -9,23 /> /> Поточні зобов’язання за розрахунками /> /> з бюджетом 107 2,8 106 2,7 -1 -0,1 /> зі страхування 45 1,18 54 1,37 9 0,19 /> з оплати праці 41 1,07 67 1,7 26 0,63 /> із внутрішніх розрахунків 73 1,91 161 4,1 8 2,19 /> Всього 3824 100 3930 100 106 X />
При аналізіотриманих результатів в І чергу слід звернути увагу на те, що на підприємствіобсяг джерел утворення оборотних активів збільшився на 2,7 %. Це сталосявнаслідок збільшення робочого капіталу на 10,4% також відповідним чиномзбільшилися і поточні зобов’язання із внутрішніх розрахунків на 45%, зістрахування на 9 тис. грн. або на 16,7 %, а також з оплати праці на 26 тис.грн. або 39%, що негативно змінює структуру капіталу даного підприємства. Завсіма іншими статтями джерел спостерігається тенденція до зменшення на кінецьроку. Так, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги зменшилась на55% або на 342 тис. грн., що позитивно впливає на капітал підприємства.Зменшилися і розрахунки з бюджетом на 1 тис. грн.

7. Аналізфінансової стабільності, платоспроможності та ліквідності підприємства СТОВ«Довжик».
Для того, щобправильно та кваліфіковано оцінити фінансовий стан підприємства необхіднооб’єктивно проаналізувати його фінансову стабільність.
Фінансовастабільність – це здатність підприємства досягти стану фінансової рівноваги заумови збереження достатнього рівня фінансової стійкості та зберігати цей стан удовгостроковій перспективі при ефективному управлінні фінансами підприємства.
Фінансовастійкість характеризує ступінь фінансової залежності підприємства щодоволодіння своїм майном і його використання.
Фінансоварівновага як і фінансова стійкість є складовою фінансової стабільності тавизначається як відповідність обсягів формування та споживання власнихфінансових ресурсів.
Ліквідністьпідприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплатисвоїх зобов’язань. Ліквідність підприємства характеризується співвідношеннямвеличини його високоліквідних активів (грошові кошти, ринкові цінні папери,дебіторська заборгованість)і короткострокової заборгованості. Аналізуючиліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а ймайбутні зміни ліквідності. Про незадовільний стан ліквідності підприємствасвідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.Щоб визначити, чи достатньо в підприємства грошей для погашення йогозобов’язань, необхідно передовсім проаналізувати процес надходження коштів відгосподарської діяльності і формування залишку коштів після погашеннязобов’язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, а також виплатидивідендів.  Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структурикредиторської заборгованості підприємства. Необхідно визначити, чи є вона«стійкою» (наприклад, борг постачальнику, з яким існують довгостроковізв’язки), чи є простроченою, тобто такою, термін погашення якої минув. Аналізліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань ізнаявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнтиліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.
Існує також іпоняття ліквідності балансу – це можливість суб’єкта господарювання звернути активи в готівку і погаситисвої платіжні зобов’язання, а точніше — це ступінь покриття борговихзобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у готівкувідповідає терміну погашення платіжних зобов’язань. Вона залежить від ступенявідповідності величини наявних платіжних засобів величині короткостроковихборгових зобов’язань.
Ліквідністьбалансу є основою (фундаментом) платоспроможності і ліквідності підприємства.Іншими словами, ліквідність — це спосіб підтримки платоспроможності. Але в тойже час, якщо підприємство має високий імідж і постійно є платоспроможним, тойому легше підтримувати свою ліквідність.
Розглянемопоняття платоспроможності.
Платоспроможність- це можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжнізобов’язання. Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансового станупідприємства, його стійкості.
Поняттяплатоспроможності і ліквідності дуже близькі, але друге більш ємне. Від ступеняліквідності балансу залежить платоспроможність. У той же час ліквідністьхарактеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективу. Підприємство можебути платоспроможним на звітну дату, але мати несприятливі можливості вмайбутньому.
Визначимоплатоспроможність досліджуваного підприємства за допомогою таблиці 7.1.

Табл. 7.1 Платоспроможністьпідприємства СТОВ «Довжик».Показники 2007р. 2008р. 2009р. Відхилення (+,-) /> 2007р. 2008р. /> 1. Платіжні засоби           /> Грошові кошти та їх еквіваленти: у національній валюті 2,3 2,6 12 9,7 9,4 /> /> /> Готова продукція 717,5 757,5 2074 1356,5 1316,5 /> Товари 2,5 1 3 0,5 2 /> Дебіторська заборгованість 518,3 433,5 508 -10,3 74,5 /> Разом платіжних засобів 1240,6 1194,6 2597 1356,4 1402,4 />  2. Платіжні зобов’язання           /> Короткострокові кредити банків   52,5     -52,5 /> Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 491,9 612,9 758 266,1 145,1 /> /> Поточні зобов’язання за розрахунками 507,7 347,2 266 -241,7 -81,2 /> /> Разом платіжних зобов’язань 999,6 1012,6 1024 24,4 11,4 /> Коефіціент платоспроможності 1,24 1,18 2,54 1,3 1,36 /> Перевищення           /> -платіжних засобів 241 182 1573 1332 1391 /> -платіжних зобов’язань           />
Фінансовийстан СТОВ «Довжик» за розрахованим показником платоспроможності у 2009 р. єдосить позитивним, оскільки коефіцієнт платоспроможності збільшився порівняно з2008 р. на 1,36 і становив 2,54, що більше за нормативне значення на 1,54,значення якого повинно дорівнювати одиниці. В 2007, 2008 та 2009 р.р. вгосподарстві платіжні засоби перевищували платіжні зобов’язання на 241 тис.грн., 182 тис. грн. та 1573 тис. грн. відповідно. Платіжні зобов’язання неперевищують платіжні засоби. Це говорить про те, що підприємство в змозі вбудь-який момент розрахуватися з підприємствами, які вступають з ним в виробничівідносини, із банком, та з кредиторами.

Ліквідність єсхожим поняттям з платоспроможністю, тому розглянемо показники ліквідностібалансу СТОВ«Довжик» у таблиці 7.2.
Табл. 7.2. Показникиліквідності балансу СТОВ «Довжик».Показники 2 007р. 2 008р. 2009р. Відхилення (+,-) /> 2007р. 2008р. /> 1. Ліквідні активи           /> Грошові кошти та поточні фінансові інвестиції 2,3 2,6 12 9,7 9,4 /> /> Дебіторська заборгованість 518,3 433,5 508 -10,3 74,5 /> Запаси 2138,7 2626,9 3304 1165,3 677,1 /> Всього ліквідних активів 2659,3 3063 3824 1164,7 761 /> 2. Короткострокові зобов’язання 999,6 1012,6 1024 24,4 11,4 /> 3. Коефіцієнти ліквідності балансу:           /> абсолютний 0,002 0,003 0,012 0,01 0,009 /> проміжний 0,52 0,43 0,51 -0,001 0,08 /> загальний 2,66 3,02 3,73 1,07 0,71 />
Проаналізованідані таблиці 7.2.свідчать про те, що СТОВ «Довжик» в змозі погаситикороткострокові платежі, але не всі розраховані показники ліквідностівідповідають нормативу. Абсолютний коефіцієнт ліквідності характеризує негайнуготовність господарства погасити свою заборгованість. Так, цей коефіцієнт маєзначення в 2009 р. лише 0,012, що значно нижче теоретичного значення (0,200 — 0,250), і свідчить про те, що тільки на 1,2 % господарство забезпечено активамимиттєвої ліквідності. Проміжний коефіцієнт ліквідності в 2009 році склав –0,51, нижче теоретичного значення (0,6- 0,8),і є негативним моментом, тому щоймовірність погашення короткострокових зобов’язань тим більша, чим вищийпроміжний коефіцієнт. За розрахованими даними цього показника зазначимо, щогосподарство спроможне розрахуватись по своїм зобов’язанням без реалізаціїготової продукції або товарів на 52% у 2007, 43% у 2008 та 51% у 2009 роках. Коефіцієнт загальногопокриття у 2009 році дорівнював 3,73 в той час, як що ведеться в господарствіефективна, а також достатньо використовуються залучені кошти.
Однією з важливиххарактеристик фінансового стану підприємства вважається стабільність йогодіяльності. Для цього проаналізуємо фінансову стійкість, що представлена в таблиці7.3.
Табл. 7.3Фінансова стійкість за критерієм стабільності джерел покриття запасів.Показники 2007р. 2008р. 2009р. Відхилення (+,-) /> 2 007р. 2 008р. /> Власний капітал 5658,2 5970,9 8021 2362,8 2050,1 /> Необоротні активи 4440 4234 6225 1785 1991 /> Власні обігові кошти 1218,2 1736,9 1796 577,8 59,1 /> Довгострокові зобов’язання 441,5 313,5 1004 562,5 690,5 /> /> Наявність робочого капіталу 1659,7 2050,4 2800 1140,3 749,6 /> Короткострокові кредити та позики, кредиторська заборгованість за товарними операціями 491,9 665,4 758 266,1 92,6 /> /> Джерела утворення запасів і витрат 2151,6 2715,8 3558 1406,4 842,2 /> Запаси 2138,7 2626,9 3304 1165,3 677,1 /> Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів -920,5 -890 -1508 -587,5 -618 /> /> Надлишок (+) або нестача (-) робочого капіталу -479 -576,5 -504 -25 72,5 /> /> Надлишок (+) або нестача (-) джерел формування запасів 12,9 88,9 254 241,1 165,1 /> /> Тип фінансової стійкості  нестабільна  нестабільна  нестабільна     /> Запас стійкості фінансового стану, днів 1 7 13 12 6 /> Надлишок (+) або нестача (-) коштів на 1 грн запасу 0,006 0,034 0,077 0,071 0,043 /> />

Аналізуючифінансову стійкість СТОВ «Довжик» за період 2007-2009 рр. можна зробитинаступний висновок, що з 2007 по 2009 роки підприємство мало нестабільний типфінансової стійкості. Це є результатом того, що запаси перевищують власніобігові кошти на 920,5 тис. грн., а робочий капітал на 479тис. грн. у 2007році. Щодо 2008 року, то ситуація порівнюючи з 2007 роком суттєво не змінилася,підприємство мало також нестабільний тип фінансової стійкості.
Що стосується2009 року, то можна зробити висновок, що СТОВ «Довжик» на небагато погіршилосвою діяльність, запасів найбільша кількість, свідченням чого є такожнестабільний тип фінансової стійкості. Це відбулося внаслідок того, що запасиперевищують власні обігові кошти на 1508 тис. грн., а робочий капітал — на 504тис. грн. Щодо всіх джерел утворення запасів, то вони більші за суму запасів на254тис. грн.
За даної ситуації,яка зберігається протягом 3-х років досліджуване підприємство частково покриваєзапаси за рахунок залучених коштів, при цьому ці джерела є економічновиправданими та дозволяють підприємству вчасно по них розраховуватись.

Висновки тапропозиції
Під час написаннясвоєї курсової роботи з фінансового аналізу, я використовувала документи СТОВ«Довжик» Золочівського району, Харківської області. Основною метою діяльностіданого підприємства є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробката реалізація, а також оптова та роздрібна торгівля.
Підприємство маєзерно-овоче-молочний виробничий напрямок.
В даній курсовійроботі мною було детально розглянуто склад та структуру капіталу підприємства,джерела утворення оборотних активів, підприємства, а також проаналізованофінансову стабільність, платоспроможність, ліквідність підприємства.
В структурісукупних активів підприємства значну частку  займають оборотні активи, а саме3824 тис. грн. на кінець 2009 року та 3036 тис. грн. на кінець 2008 року і 2659,3тис. грн. на кінець 2007 року.
Розглянувшивласний капітал можна сказати, що найбільшу частку в його структурі в 2007,2008 та 2009 рр. становить інший додатковий капітал 72,1%, 68,3% та 50,8 %відповідно. В структурі залученого капіталу найбільш питому вагу займаєкредиторська заборгованість — 52,7%, 62,6 % та 43,02 %.
На основіпроведених розрахунків можна зробити висновок, що розрахунок робочого капіталуметодом «зверху» балансу дозволяє побачити, на яку величину власний капітал,забезпечення наступних витрат і платежів перевищують необоротні активи, авідповідно ця сума йде на формування оборотних активів.
Розрахунокробочого капіталу методом «знизу» балансу дозволяє побачити на яку величинуоборотні активи перевищують поточні зобов’язання, а відповідно вони сформованіза рахунок власних коштів підприємства.
У СТОВ «Довжик»виконується умова, що величина робочого капіталу за обома методами повинна бутиоднаковою, тобто його сума дорівнює 2800 тис. грн. на початок року та 3126 тис.грн. на кінець 2009 року.
Критерієм оцінкифінансового стану підприємства є його платоспроможність, тобто готовністьвиконати без затримки першочергові платіжні зобов’язання за рахунок наявнихкоштів та поточних надходжень від господарської діяльності.
Проаналізувавшипоказник платоспроможності СТОВ «Довжик» було виявлено, що він є високим, про це свідчить коефіцієнтплатоспроможності 2,54 у 2009 р., що перевищує нормативний показник.
 Поняття платоспроможності іліквідності підприємства у широкому розумінні дуже близькі, але у вузькомурозумінні друге є місткішим: від ступеня ліквідності залежитьплатоспроможність.
Ліквідністьбалансу це можливість підприємства на відповідну дату своїми активами погаситизаборгованість. Інформаційноюбазою для аналізу фінансового стану підприємства є фінансова звітністьпідприємства.
Поліпшенняфінансового стану всіх сільськогосподарських підприємств безпосередньо абоопосередковано залежить від аграрної політики держави, основними положеннямислід вважати:
· створеннясприятливих умов для поліпшення інвестиційного клімату в сільськомугосподарстві;
· державнерегулювання сільськогосподарського виробництва, в тому числі помірне податковенавантаження;
· впровадженнядовгострокового кредитування шляхом створення іпотечного банку.
Отже, СТОВ«Довжик» зараз перебуває на стадії успішного фінансового становлення.Керівництво підприємства прикладає неабиякі зусилля до роботи, і постійнопокращує процес управління. На мою думку, господарство за декілька років щебільше покращить свою роботу і буде вважатися одним із кращих підприємстврайону, адже виручка складає 4-5 млн. грн.

Списоквикористаної літератури
1. Білик М. Удосконалення методичнихпідходів до аналізу фінансового стану підприємства.// Економіст. — 2008.- №11.-С. 40-42.
2. Михалюк М. Аналіз фінансовогостану підприємства. // Справочникэкономиста. –2010. — №1.- С. 93-100.
3. Лищенко О.І. Управліннядебіторською заборгованістю як фактором фінансової стійкості підприємства.//Держава та регіони. Сер.: Економіка та підприємництво. – 2010. — № 3.- С.84-89.
4. Волинець Л.М. Запаси –найголовніше у процесі виробництва. // Консультант бухгалтера. — № 47.- С.17-30.
5. Титаренко Г.Б. Концептуальніпідходи до визначення поняття «оборотні активи».// бізнес-навігатор.-2008.- №1.- С. 32-38.
6. Кривцунова О. Управлінняоборотними активами.// Консультант бухгалтера.-2007.-№ 35.- С. 40-45.
7. Асаніна А.В. Управління оборотнимкапіталом підприємства.// Вісник СНАУ. Сер.: Фінансовий аналіз. — 2007.- № 1.-С. 73-76.
8. Римарева Л.М., Дерев’янко І.В. Вдосконаленняуправління оборотним капіталом, як резервом функціонування підприємства.// Економікаі регіони.-2010.-№ 3.- С. 3-7.
9. Проскуріна Н.М., Романюк Н.С.Управління оборотними активами на підприємстві.// Екон. Вісник НГУ.- 2009.- №3.- С. 55-63.
10. Кустріч Л.О. Управлінняоборотними активами сільськогосподарських підприємств. АПК: Економіка, управління.- 2009.- № 5.- С. 22-25.
11 Григор’єва Т.Ю. Управлінняоборотними активами підприємства. // Наука й економіка. — 2009.- № 7.- С.25-28.
12. Попазова О.В. Економічна сутністьуправління обіговим капіталом.// Інвестиції: практика та досвід.-2007.- №5.- С.33-36.
13. Попазова О.В. Джерела формуванняоборотного капіталу.// Держава та регіони. Сер.: Економіка тапідприємництво.-2007.- № 1.- С. 275-279.ї
14. Бутенко О.В. Оборотний капіталпідприємства. //Справочник экономиста.- 2007.- № 6.- С. 77-84.
15. Черненко Н.О. Управлінняосновними елементами оборотних активів.// Екон. вісник. НГУ.- 2008.- № 1.- С.44-52.
16. Зборовська О.М. Фінансуванняоборотного капіталу підприємства.// Економіка та підприємництво. – 2009.- №11.- С. 81-86.
17. Котляр М.Л. Управління обіговимкапіталом як важлива умова підвищення фінансової стійкості підприємства.//Вісник. СНАУ.- 2008.- № 3.- С. 21-27.
18. Доронін А.В. Класифікаційніознаки оборотного капіталу підприємств// Вісник. СНАУ.- 2007.- № 5.- С. 52-58.
19. Карбовник А.М. Управлінняоборотними активами та джерелами їх фінансування.// Економіка АПК.- 2007.- №4.- С. 17-23.
20. Соляник Л.Г. Ефективністьуправління оборотними активами.// Вісник ХПІ.- Х. – 2009.-№ 3.- С. 64-70.
21. Бурбело О.А., Зуєва О.І. Оцінкаефективності використання оборотних активів.// Економіка АПК.- 2009.- № 11.- С.50-55.
22. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., ЗагороднійА.Г. Економічний аналіз: теорія і 23. практика: Підр./ За ред… проф… А.Г. Загороднього-Вид.2-геперер. і доп.-Львів: Магнолія2006.-2007.-440с.
24. Ковальов В.В.Фінансовий аналіз:методи та процедури.-М.: фінанси і статистика, 2006.-636 с.
25. Білик М.Д, Павловська О.В., ПритулякН.М, Фінансовий аналіз: Навч.посібник.-К.:Інжек 2006, 250 с.
26.Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч посіб. – К.: АСК. 2006. -240с
27. Яцків Т.І. Теорія економічногоаналізу. – Львів: Світ,2007. – 216с.
28.  Балабанов И.Т. Финансовый анализ ипланирование хозяйствующего субъекта. -2-е изд., доп. — М.: Финансы истатистика, 2006. – 208с.
29. ДєєваН.М., Дедіков О.І. Фінансовий аналіз. Навч.посіб.– К.: ЦУЛ, 2007. – 328с.
30.  Бланк И.А. Словарь-справочникфинансового менеджера. — К.: “Ника-Центр”, 1998. — 480 c.