Міністерство аграрноїполітики України
Уманський національнийуніверситет садівництва
Кафедра економіки
Курсова робота
тема: Аналіз ефективностівиробництва продукції рослинництва та шляхи її підвищення в ПСП “Немирівське“ Балтійського р-н, Одеської обл.
Вступ
Зернова галузь завжди посідала провідне місце у структуріагропромислового виробництва України завдяки сприятливим природно-кліматичнимумовам, родючості грунтів і набутому історичному досвіду хліборобів, що вкінцевому рахунку забезпечували ефективне виробництво зерна. Однак процесиреформування АПК зумовили протягом досліджуваного періоду появу ознак кризовогостану в галузі.
Так, протягом 1993-2003 рр. виявилася чітка тенденціядо спаду обсягів виробництва зернових культур ( з 51 млн. т. до 24,5 млн. т. )під впливом різних чинників як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру,зокрема, через високий рівень зносу матеріально-технічної бази ( 70-95% ),нестачу фінансових ресурсів у зерно виробників, відсутність досвіду роботикерівників у нових економічних умовах, порушення господарських зв’язків,переважання бартерних умов, недостатній рівень інфраструктури ринку тощо. Однак, з 2003 р. в Україні намітилися позитивні зрушення у зерновиробництві танарощення експортного потенціалу. Винятком став несприятливий з точки зорупогодних умов 2008р., який підкреслив необхідність перегляду та гармонізаціїдій уряду щодо регулювання зернової галузі як на внутрішньому так і назовнішньому ринку.
Зернові культури – це сировина для виробництвачисленних важливих продовольчих товарів: борошна, крупи, концентратів, хліба,макаронних виробів, крохмалю, спирту тощо. Собівартість виробництва зернанабагато нижча, ніж інших сільськогосподарських продуктів, і це робить зерно-продуктидоступними за ціною для всіх прошарків населення.
Зерно – це харчова база для птахівництва ітваринництва. Отже, від того скільки зерна витрачає держава на фураж, залежитьвиробництво продовольчих товарів тваринного походження. Розвинені країни натакі цілі використовують до 70% врожаю. Наша держава може собі дозволити небільше як 49%.
Об’єктом дослідження є ПСП “ Немирівське “, щорозташоване в с.Немирівське, Балтійського району, Одеської області.
При опрацюванні фактичних даних застосовують різніаналітичні прийоми, зокрема порівняння паралельних рядів. Вирівнювання,ланцюгових підстановок, графічний прийом, монографічний та інші методидослідження.
Для написання роботи використовувались данібухгалтерської та статистичної звітності підприємства за 2007-2009 рр., науковаі періодична література, нормативно-правові акти.
1. Науково-теоретичні основи темидослідження. Економічна сутність процесу виробництва продукціїрослинництва
Сільське господарство — одна з пріоритетних галузейнародного господарства, в якій процеси виробництва, розподілу, обміну та споживаннямають свої особливості, де діють нові економічні закони, а дія притаманнихвсьому суспільству способу виробництва законів набуває специфічних форм, ціособливості значною мірою залежать від природних факторів. Для забезпеченняжиття більшості населення планети сільське господарство залишаєтьсянайважливішою галуззю народного господарства. Так, наприкінці ХХ ст. з 6 млд.населення земної кулі у слаборозвинутих країнах світу голодує близько 1 млд.чол. Проблема нормального забезпечення продуктами харчування гостро стоїть длясотень мільйонів населення в різних куточках нашої планети, в т.ч. в Україні.Сільське господарство є також важливою сировинною базою для харчової та легкоїпромисловості. Крім того, у цій галузі відбувається безпосередня взаємодія людиниз природою, від якої значною мірою залежить здоров’я людини, її психологічний,нервовий, емоційний стан тощо.
Зернові культури мають найвищу питому вагу в структуріпосівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їхвинятковим значенням та різнобічним використанням. Зерно та продукти йогопереробки є основою харчування людей; воно є незамінним кормом при виробництвіпродукції тваринництва, а також основною сировиною для переробноїпромисловості. Зерно є важливим експертним продуктом і має забезпечувати значнінадходження валютних коштів державі. Адже в процесі зберігання зерно майже невтрачає своєї якості а, отже, придатне для створення державних резервівпродуктів харчування та кормів. Продовольче споживання зерна складається з йоговикористання на виробництво борошна, круп, консервів і деяких іншихпродуктів, які вживаються людиною в їжу. Всі основні зернові і зернобобовікультури тією чи іншою мірою йдуть на продовольче споживання.
У структурі використання зерна на продовольчі восновному переважає пшениця 70-78%, обсяг фонду споживання цієї культуриколивається в межах 5,6-6 млн. т. Якщо розглянути більш глібшу динамікунаведеного показника, то бачимо, що його значення поступово скорочуютьсявнаслідок зменшення чисельності населення країни. Другий по значимостіпродовольчої культури є жито. Її частка в продовольчому споживанні в середньомускладає близько 7%. Практично все продовольче споживання жита-це використанняна виробництво борошна.
Важливою продовольчою культурою в Україні є гречка: їїчастка в споживанні становить близько 5%. Необхідно відзначити, що практичновсе вирощене в країні зерно гречки використовується для виробництва крупи, прицьому на долю гречаної крупи приходиться 40-50% у загальному обсязі виробництвакруп. Приблизно рівні частки – по 3% у продовольчому споживанні мають кукурудзата рис. Використання кукурудзи в продовольчих цілях досить широко – це крупа,борошно, консерви, і багато чого іншого. Рис використовується головним чином длявиробництва крупи. Інші круп’яні культури – це ячмінь, овес, горох, просо, алеїхня частка в продовольчому споживанні порівняно невелика.
Продовольче зерна – відносно стабільна величина, хоча востанні роки все-таки проглядається тенденція до зниження. Причин такої тенденціїбагато – це і скорочення населення країни, і виїзд великої кількості українцівна роботу за кордон (за деякими оцінками це становить біля 5 млн. чол.)і більшощадливе відношення до продуктів, і зміна раціону харчування. Усе це відбиваєстатистика, що показує зниження виробництва хліба, круп і деяких іншихпродуктів харчування, вироблюваних із зерна. У результаті оцінка продовольчогоспоживання зерна в країні складає біля 6 млн. т.
/>
При дослідженні структури використання зерна напродовольчі цілі у країнах світу спостерігаємо традиційну перевагу зернапшениці у країнах Європи та США, у країнах Далекого Сходу, наприклад у Китаї, їїчастка складає лише 40%, найбільшу частину в раціонах китайців, як відомо,займає рис. 1.1. Порівняно з Україною у США споживання зернової продукціїурізноманітнено кукурудзою – 11,3%, бобовим – 3,2%, рисом – 7,8%. Досить великачастка продуктів становить 10,6% та 11,3% відповідно. Для України характернанаявність порівняно значної кількості жита у структурі споживання зерновихкультур(9.3%), жито полюбляють також у Польщі та Білорусі, воно використовуєтьсяпереважно для виробництва хліба.
Кількісний аналіз споживання продуктів харчування унаведених країнах свідчить, що найбільше зернових у раціонах українців такитайців, проте останні, крім того, значно більше їдять овочів та м’яса (256,2 та52,9 кг.). У США на продовольчі цілі на одну особу використовується лише 112 кгзерна, що на 30% менше, ніж у нашій країні, проте значно більше споживаєтьсямолока – на 60%, м’яса – у 3,8 рази, фруктів – 3,7 рази. У Франції та Канадікількість споживання м’яса також перевищує вітчизняні показники і становить 100кг. Раціони жителів цих країн насичені овочами та фруктами. Причиною значноїчастки у структурі харчування населення України хліба та інших продуктівпереробки зерна є низька купівельна спроможність українців. Недостатній рівеньспоживання продукції тваринного походження (молока, м’яса) зумовлює скороченнявитрат зерна, що використовується для годівлі худоби та птиці. Внаслідок цьогопопит на внутрішньому ринку зерна України є досить низьким, надлишок, якийвивільняється, за умов сприятливої світової кон’юктури реалізується на експорт.За відсутність комплексного та дієвого впливу держави в цих умовах посилюєтьсязалежність вітчизняного ринку від кон’юктури світового ринку зерна.
1.1 Економічнакон’юнктура та тенденції розвитку рослинництва
У загальному обсязі виробництва продукції рослинництвау нашій країні зернові займають понад 80%. Сезон 2008-2009 характеризуєтьсязниженням виробництва зернових в Україні. Поряд із скороченням посівних площ іпадінням середнього рівня врожайності по країні на низьке виробництво зерновихмали вплив і такі фактори:• порушення сівозміни; • неврегульованістьпитань землеволодіння; • труднощі у доступі до кредитів; • скороченнявикористання добриві ЗЗР; • незадовільні агрономічні методи; • неякіснийнасіннєвий матеріал; • погодні умови. Згідно з попередньою офіційноюстатистикою, в минулому сезоні в Україні зібрано зерна на 28% менше, ніж у2008-2009 році.
В Україні найбільш сприятливими для вирощування зернає землі лісостепової зони, куди входять Черкаська, Кіровоградська, Запорізька,Вінницька, Луганська, Донецька, Дніпропетровська. У цьому сезоніспостерігається збільшення виробництва зерна в країні в зв’язку зі збільшеннямзбиральних площ, ростом врожайності і більш сприятливими погодними умовами.
У сезонні 2009-2010 року очікується більш низькийрівень цін на зерно у порівнянні з попереднім сезоном. Так, на початку сезонузакупівельні ціни трейдерів знизилися. Цьому сприяли такі фактори: зростанняпропозицій зерна в період збирання в результаті збільшення врожайності,розширення посівних площ і прискорення темпів зростання. Валовий збір зерна вцьому сезонні на рівні 20,5 млн. т у вазі після доробки; зниження цін навнутрішньому ринку зерна і досягнення паритету між внутрішніми й експортнимицінами, чого не було в минулому сезоні.
факторів росту цін на зерно можна виділити наступні:
• збільшення собівартості вирощування;
• підвищення попиту і цін на зерно на світовому ринкучерез ріст цін на мінеральні добрива та паливо;
• можливість експорту зерна з України у випадкусприятливої цінової кон’юктури;
• жорсткість конкуренції між експортерами іпереробниками.
Експорт, імпорт зерна в 2008-2009 був мінімальним.Відзначимо, що на початку минулого року в Україну перше було завезеноімпортоване зерно для переробки за давальницькою схемою з Угорщини в кількостіблизько 3 тис. т, через збільшення виробництва і більш низькі ціни зерна в2007-2008 р. очікується збільшення експортних відвантажень до 5-6 млн. т.
/>
Рис. 1.1. Питома вага регіонів у виробництві зерна2008-2009 рр.
Значне зниження збирання зерна в 2008-2009 рр.позначилося не тільки на падінні експортних відвантажень, але й на зниженнівиробництва та експорту продукції переробки зернових. Найменший врожай пшениціза останні 50 років було отримано у 2007 році – 3,6 млн. т, за рахунок дуженизької врожайності та втрачених посівів (4,7 млн. га, 65%). Найбільший врожайза період незалежності становив 21,3 млн. тон в 2005 році, але в цьому роціціна на пшеницю була порівняно низька, тому с/г товаровиробники недоотримализначні прибутки.
продукція рослинництво виробництвоурожайність
Таблиця 1.1 Виробництво пшениці в Україні за період1990-2009 роківПоказники 1990р. 2004р. 2005р. 2006р. 2007р. 2008р. 2009р. Посівна площа, млн. га 6,7 5,9 6,3 5,6 7,11 7,2 7,2 Площа збирання, млн. га 6,4 5,5 5,8 5,2 6,8 6,8 2,5 Втрачений врожай, млн. т 0,3 0,4 0,5 0,5 0,4 4,7 0,6 Урожайність ц⁄га 28,3 26,5 22,9 19,8 31 18,1 14,7 Валовий збір млн. т 18,1 14,6 13,1 10,2 12,3 3,6 21,3
Простежується обернена залежність між врожайністю таваловими втратами пшениці. З ростом врожайності зменшуються втрати. Цепов’язано з погіршенням зерна (колоса) та умов збирання в неврожайні роки,таким яким був 2007 рік.
Також значних витрат сільське господарство зазнаєчерез неповністю зібрані площі. На нестабільність валових зборів пшениці вУкраїні впливає досить низька середня врожайність культури, що пов’язанобільшою мірою з недотриманням аграріями агротехнічних норм та меншою мірою знесприятливими погодними умовами. За роки незалежності при більш меншстабільних посівних площах урожайність рідко перевищувала рівень у 30 ц/ц, тодіяк у провідних європейських державах цей показник удвічі більший.
1.3 Методика аналізу ефективностівиробництва продукції рослинництва
Розвиток зернового господарства відбувається на основіпідвищення економічної ефективності виробництва зерна за допомогоюінтенсифікації виробництва. За цих умов забезпечується збільшення валової і товарноїпродукції зернових культур, зміцнюється матеріально-технічна база галузі.Економічна ефективність виробництва зерна характеризується системою такихпоказників: урожайність, продуктивність праці, собівартість продукції, цінареалізації за 1 ц зерна, прибуток на 1 ц зерна і на 1 га посівної площі, рівеньрентабельності виробництва зерна.
Зернове господарство – високомеханізована галузь,завдяки впровадженню інтенсивних технологій виробництва та підвищеннюврожайності зернових культур продуктивність праці тут закономірно і постійнозростає. У 2007 році прямі затрати праці на 1 ц зернових (без кукурудзи)становили в фермерських підприємствах 0,8 люд. год., а в товариствах – 0,7 люд.год.
Найвищого рівня продуктивності праці в зерновомугосподарстві досягнуто в с ⁄г підприємствах Запорізької, Харківської іХерсонської обл., де затрати праці на виробництво 1 ц зерна (без кукурудзи)становили 0,5 люд. год. У передових господарствах степової зони України,спеціалізується на виробництві зерна, затрати праці на 1 ц становлять 0,20-0,25люд. год.
Виробництво зерна відзначається порівняно невисокоютрудомісткістю: затрати праці на 1 ц посіву дорівнюють 43,9 люд. год.
Важливим показником інтенсифікації виробництва зерна єсобівартість продукції. Вона відображує якість роботи господарств і значноюмірою визначає рівень його доходності протягом років, собівартість 1 ц зернапостійно зростає.
Природно-економічні особливості різних зон Українипозначаються на рівні виробничих витрат. Найменші витрати на виробництво зернав господарствах Степу і Лісостепу. Якщо в середньому в с/г підприємствахУкраїни собівартість Черкаської обл. – 40,25 грн., Харківської – 45,6 іЗапорізької обл. – 39,8 грн.
Більше половини всіх витрат на виробництво зернаприпадає на оплату праці, вартість насіння і добрив, а також на витрати наутримання о/з. Витрати на оплату праці в структурі собівартості 1 ц зерна (безкукурудзи) в с/г підприємствах України становлять 23,9%. Питомі витрати наоплату праці в зерновому господарстві фермерських господарств порівняно менші.Що зумовлено її вищою продуктивністю.
Витрати на добрива у виробництві зерна невеликі істановлять 12-15%. З інтенсифікацією зернового господарства вони зростатимуть,що пов’язано із збільшенням кількості використовуваних добрив. А також їхзначним подорожчанням. У цих умовах, незважаючи на підвищення врожайностізернових культур, економічна ефективність використання добрив може знижуватись.
Розвиток та підвищення економічної ефективностізернового господарства – необхідна умова не тільки забезпечення населенняпродуктами харчування, а й піднесення ефективності виробництва інших видівпродукції с/г. Зміцнення матеріально-технічної бази галузі, впровадженняінтенсивних технологій виробництва – та прогресивних форм організації працізумовили підвищення урожайності зернових культур та збільшення виробництвазерна. Водночас досягнутий рівень урожайності зернових культур допускаютьсязначні втрати зерна при збиранні, транспортуванні, зберіганні, переробці тавикористанні. Внаслідок незбалансованість кормових раціонів, недостатньоїкількості грубих, соковитих та зелених кормів, невідповідності структуривиробництва зерна потребам тваринництва та під впливом багатьох інших, в томучислі й організаційних, факторів щорічні перевитрати зерна становлять 10-12млн. т.
Концепція розвитку зернового господарства України на2006-2010 рр. і на період до 2015 р. передбачає суттєве збільшення виробництвазерна на основі неухильного підвищення урожайності зернових культур тазапровадження інтенсивних технологій, структурної перебудови зерновогогосподарства з метою забезпечення внутрішніх потреб у зерні та перетворенняУкраїни з імпортера в експортера зерна.
2. Аналіз сучасного стану тадинаміки виробництва продукції рослинництва на підприємстві
2.1 Організаційно-економічнахарактеристика досліджуваного підприємства
ПСП “Немирівське“ знаходиться в с.Немирівське, Балтійськогорайону, Одеської області. Землі у власності ПСП “Немирівське“ мають переважно хвилястий рельєф злісовою грунтоутворюючою породою. Це переважно реградовані чорноземи, яківирізняються своєю родючістю. Проаналізуємо більш детально склад земельнихугідь на основі таблиці 2.1. Критерієм ефективного використання землі угосподарстві виступає виробництво продукції рослинництва і тваринництва з одиниціземельної площі з мінімальними витратами праці і коштів. Показники таблиці 2.2свідчать про те, що ефективність використання с/г угідь порівняно з рівнем 2007року зросла. На це вплинуло збільшення обсягів виробництва основних видівпродукції, особливо галузі рослинництва. Так, майже вдвічі зросла вартістьвалової продукції господарства.
Таблиця 2.1 Склад і структураземельних угідь ПСП “Немирівське“Види угідь 2007 р. 2008 р. 2009 р. площа, га пит. вага,% площа, га пит. вага,% площа, га пит. вага,% Всього с/г угідь 1197,6 100 1197,6 100 1197,6 100 В т.ч.: рілля 1028,8 85,9 1028,8 85,9 1028,8 85,9 Сіножаті 168,8 14,1 168,8 14,1 168,8 14,1
Таблиця 2.2 Показникиефективності використання земельних угідь у ПСП “Немирівське“Вид продукції 2007 р. 2008 р. 2009 р. Зміни в 2009 р. відносно 2007 р. ,+,- Валова продукція, тис. грн. 724 622 1309 585 Прибуток(збиток), тис. грн. 193 170 644 451 Приріст свиней, ц 4 9 14 10 Валовий збір зерна, ц 11450 6434 20885 9435 Валовий збір цукрових буряків, ц 1958 – – Отримано на 100 га с/г угідь — валової продукції, тис. грн. 60,45 51.93 109,30 48,85 — прибутку(збитку), тис. грн. 16,1 14,2 53,8 37,7 Виробництво на 100 га ріллі — приросту свиней, ц 0,39 0,87 1,36 0,97 — зерна, ц 11,13 6,25 20,30 9,17 — цукрових буряків, ц 1,9 – –
Одним із важливих ресурсіввиробництва с/г продукції є трудові ресурси, людський фактор. Від ньогозалежить як рівень, так і ефективність використання всіх інших ресурсів.Багатогалузева структура виробництва, постійні зміни погодних умов потребуютьвід працівників с/г високої кваліфікації професійної майстерності,відповідальності за доручену роботу та кінцеві результати.
Серед показників, якіхарактеризують ефективність використання наявних трудових ресурсів єпродуктивність праці – це здатність кожного конкретного працівника виробити заодиницю часу певну кількість продукції (табл.2.3).
З даних таблиці видно, щопроти рівня 2007 року площа як с/г угідь, так і ріллі на одного працівниказростає (відповідно на 38,2% і 38,1%), за рахунок різкого скорочення кількостіпрацівників. Разом зі збільшенням навантаження зростає і продуктивність праці.
Таблиця 2.3 Динаміказабезпеченості трудовими ресурсами і продуктивності праці у ПСП “Немирівське“Показник 2007 р. 2008 р. 2009 р. Зміни в 2009 р. відносно 2007 р.,+,- Наявність с/г угідь, га 1197,6 1197,6 1197,6 0,0 В т.ч. рілля 1028,8 1028,8 1028,8 0,0 Кількість працівників, чол. 32 28 19 -13 – рослинництва 30 26 17 -13 — тваринництва 2 2 2 Валова продукція, тис. грн. 724 622 1309 585 Припадає на 1 працівника, га: – с/г угідь 34,7 42,8 63.0 25,6 – ріллі 32,2 36,7 54,1 22,0 Виробництво ВП на 1 працівника, тис. грн. 22,6 22,2 68,9 46,3
В процесі виробництва с/гпродукції, поряд з працею і землею, беруть участь засоби виробництва – засоби іпредмети праці, які в грошовій формі складають виробничі фонди. Тому результативиробництва в значній мірі визначаються рівнем забезпеченості господарствавиробничими фондами. І чим вища забезпеченість, раціональніша їх структура, тимвища продуктивність праці, нижча собівартість продукції, вищий рівеньрентабельності. Для аналізу розглянемо таблицю 2.4.
Зміни, що відбулися повихідних показниках аналогічним чином відбулись і на результативних. Підвищеннюфондоозброєності допомогло зменшення чисельності працівників та збільшеннявартості фондів.
Із збільшенням обсягіввиробництва продукції зменшилася і фондомісткість майже в 1,5 рази.Господарство має зерновий з розвинутим скотарством виробничий напрямок.
Таблиця 2.4 Наявність таефективність використання засобів у ПСП “Немирівське“Показник 2007 р. 2008 р. 2009 р. Зміни в 2009 р. відносно 2007 р.,+,- Основні виробничі фонди, тис. грн. 438,0 393,0 817,0 379,0 Валова продукція, тис. грн. 724 622 1309 585 Кількість працівників, чол. 32 28 19 -13 Площа с/г угідь, га 1197,6 1197,6 1197,0 0,0 Прибуток (збиток), тис. грн. 193,0 170,0 644,0 451,0 Фондозабезпеченість на 1 га с/г угідь, тис. грн. 11,7 13,06 10,69 -1,01 Фондоозброєність, тис. грн. 375,1 365,88 203,26 -171,84 Фондовіддача, грн. 165,3 158,27 160,22 -5,08 Фондомісткість, грн. 16,1 14,2 53,7 37,6 Норма прибутку, % 44,1 43,3 78,8 34,8
Основні показники економічноїефективності господарювання ПСП “Немирівське“ представлені в табл. 2.5.
Таблиця 2.5 Основні економічніпоказники діяльності ПСП “Немирівське“Показники 2007 р. 2008 р. 2009 р. Зміни в 2009 р. відносно 2007 р.,+,- Площа угіль, га 1197,6 1197,6 1197,6 0,0 Середньорічна кількість працівників, чол. 32 28 19 -13 Виробничі основні засоби, тис. грн. 438,0 393,0 817,0 379,0 — на 100 га с/г угідь 36,6 32,8 68,2 31,6 — на 1 працівника 13,7 14 43 29,3 Валова продукція, тис. грн. 724 622 1309 585 — на 100 га с/г угідь, тис. грн. 60,45 51,93 109,30 48,85 — на 100 грн. фондів, грн. 588,0 738,4 350,7 -237,3 — на 1 працівника, тис. грн. 22,6 22,2 68,9 46,3 Прибуток (збиток), тис. грн. 193,0 170,0 644 451,0 — на 100 га с/г угідь 16,1 14,2 53,8 37,7 — на 1 працівника 6,0 6,1 33,9 27,9 Рівень рентабельності,% 7,5 5,9 22,5 15,0 Собівартість виробленої продукції, тис. грн. 724 622 1309 585
Характеризуючи діяльність ПСП “Немирівське“ на основі даних таблиці 2,5, миможемо побачити, що в 2009 р. підприємство працювало краще ніж в 2008 р… проце свідчать такі показники:
• основний показник, метабудь-якої діяльності підприємства – прибуток, збільшився на 451 тис. грн. якнаслідок, спостерігається збільшення прибутку на 100 га с/г угідь, і зростанняв розрахунку на 1 працівника;
• виручка від реалізаціїпродукції зросла за досліджуваний період в 2,2 рази; Рівень рентабельності задосліджуваний період збільшився на 15 пунктів і за останній рік склав 22%.
2.2 Аналіз посівних площ таурожайності с/г культур
Одним з факторів підвищення урожайності є оптимальнаструктура виробництва та посівних площ та дотримання технологічних вимог(строків сівби, обробітку та збору продукції).
Взагалі є науково-роздріблені рекомендації длявиробництва ряду зернових культур в с/г підприємствах. Такі розробкивикористовують на більшості с/г підприємств де до виробництва підходять знезалежною відповідальністю та намагається зберегти та примножити земельніресурси.
На відносно чистих полях кращі строки сівби настанутьпри прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 8-10ºС, а насильно забур’янених – при температурі грунту до 10-12ºС, колипередпосівною культивацією знищується проросла до цього часу основна масаранніх бур’янів.
При оптимальних строках сівби сходи ярих зерновихз’являться в Степу в першій, Лісостепову і на Поліссі – на початку другоїдекади травня, утворення другої пари справжніх листків відповідно – на початкудругої і наприкінці другої – на початку третьої декади травня.
Очікувана достатня вологозабезпеченості грунту таоптимальний температурний режим у період, 2-га пара справжніх листків вбільшості областей товарного виробництва зернових сприятимуть посиленомурозвитку кореневої системи, формуванню оптимальної густоти посівів, щопозитивно вплине на закладання квіткових горбочків і генеративних органівквітки (2-4 етапи органогенезу). Водночас формування передумови інтенсивногозабур’янення посівів.
Агрометеорологічні умови весни 2008 для вирощуваннязерна в областях товарного виробництва прогнозують дещо кращими від минулогороку.
Передбачувані агрометеорологічні умови весняноговегетаційного періоду для ярих та озимих зернових культур і за їхньогораціонального використання можуть забезпечити врожай в межах 25-30 ц/га.Очікується, що запланована площа під зернової становитиме 1300 га (близько 45%від загальної посівної площі).
Також рекомендується в очікуваних агрометеорологічнихумовах весни передпосівний обробіток, грунту необхідно провести в стилі іспрямувати на збереження грунтової вологи, боротьбу з бур’янами.
На більшості типів грунтів повинна проводитисьмінімалізація обробітку грунту з використанням широкозахватних знарядькомбінованих агрегатів. При недостатній вологозабезпеченості орного шару грунтута на добре окультурених полях доцільно поєднати передпосівну культивацію ісівбу.
На важко суглинкових, безструктурних і солонцюватихгрунтах, схильних до ущільнення і утворення товстої кірки, на полях дужезасмічених коренепаростковими бур’янами і падалицею озимих, а такожпісляжнивними рештками, необхідно застосувати дві культивації.
У прогнозованих умовах весни на сильно забур’яненихполях доцільно передпосівну культивацію провести перед сівбою з одночаснимвнесенням і загортанням грунтових гербіцидів.
2.3 Аналіз валового виробництвапродукції рослинництва в динаміці років, за видами та якістю
Зерно є одним із важливихтоварів, що визначає міжгалузеві пропорції не тільки в аграрному секторіекономіки, а й у народному господарстві в цілому. За сучасних умов длявітчизняних с/г товаровиробників воно є основним джерелом грошових надходжень.Одночасно ціни на зерно впливають на ціни концентрованих кормів у тваринництвій основні продукти харчування для населення. Саме від рівня розвитку зерновогогосподарства багато в чому залежить стан інших галузей с/г, добробут сільськихтрудівників, соціально економічна стабільність у суспільстві. Нарозмір валових зборів продукції рослинництва впливають два основних показники –це посівна площа та урожайність. Проаналізуємо, як змінювались посівні площіПСП “Немирівське“ в останні роки (табл.2.6) .
Таблиця 2.6 Динаміка об’єміввиробництва зерна в ПСП “Немирівське“Роки Площа, га Урожайність, ц/га Валовий збір, ц 2005 988 25,1 24771 2006 871 49,3 42943 2007 614 18,6 11450 2008 220 29,2 6434 2009 650 32,1 20885
Дані таблиці свідчать, щонайбільші площі посіву зернових культур в господарстві спостерігалися в 2005році — 988 га, а найбільший обсяг виробництва зерна спостерігається в 2006році. Найнижчі показники ж були в 2007 році.
Другим важливим показником,який впливає на розбір валових зборів, є урожайність. Розмір урожайностізернових культур у ПСП “Немирівське“ в табл. 2.7.Аналіз даних таблицісвідчить, що в 2008 році урожайність впала майже всіх зернових культурах (завинятком кукурудзи на зерно) Загалом, в господарстві спостерігається сильнеколивання урожайності зернових культур, що свідчить про значну залежністьвиробництва від природно-кліматичних факторів, а отже, відсутність у ПСП“Немирівське“ інноваційно інвестиційних технологій виробництва.
Таблиця 2.7 Динамікаурожайності зернових культур у ПСП “Немирівське“, ц з 1 гаКультури 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2009 р. в % до 2007 р. Озимі зернові 24,5 28,67 34,0 138,8 Ярі зернові 16,6 35 47,54 285,0 Кукурудза на зерно 12,4 – – – Жито – – 36,47 36,47 Соняшник 11,6 7,7 88,02 758,7 Цукрові буряки 97,9 – 16,99 17,35 Гречка – – 84,74 84,74
Вплив розмірів посівних площта урожайності на розмір валових зборів проаналізуємо в таблиці 2.8.
В 2009 році валовевиробництво зросло на 9435 ц. Дане збільшення відбулось за рахунок збільшенняурожайності зернових культур. За рахунок зменшення посівних площ валовевиробництво зменшилось на 1156,7 ц. Розглянемо рівень виробничої собівартостізернових культур (табл. 2.9).
Таблиця 2.9 Виробничасобівартість 1 ц зерна у ПСП “Немирівське“, грн.Культури 2007 р. 2008 р. 2009 р. Озимі зернові 42,2 66,4 53,2 Ярі зернові 37,4 64,3 41,2 Кукурудза на зерно 80,3 – –
3. Основні напряминарощування обсягів виробництва видів продукції галузі з урахуванням її якості
3.1 Інтенсивні технології і їхзначення для збільшення обсягів виробництва продукції галузі
Ринок зерна являє собою багатогранне формування, відефективності функціонування якого залежать діяльність підприємства багатьохгалузей економіки України. Це пов’язане з тим, що зерно в більшості випадків неє продуктом кінцевого споживання і виступає на ринку с/г продукції як сировинадля подальшої переробки або як матеріальний ресурс для наступного циклувиробництва. Значення зернового ринку, регульованість та прогнозованість –необхідні фактори, характерні для розвинутих країн світу.
На рівень економічної діяльності підприємствавпливають як зовнішні, так і внутрішні чинники. В Україні нестабільний жоден зних. Дуже часто на державному рівні змінюються ставки податкових платежів,ціни, що призводять до нестабільності кон’юктури ринку. Ці фактори виступаютьяк об’єктивні для виробників с/г продукції і на них в більшості не можевпливати діяльність конкретного підприємства. Тому для товаровиробників наперший план виводять такі внутрішні чинники, як рівень управління та дисциплінина підприємстві, організація виробничої, фінансової та збутової діяльності. Основноюланкою на ринку зернопродукції є безпосередні виробники, а саме: с/гпідприємства, фермерські господарства, підсобні господарства хлібоприймальних,переробних підприємств. Виробництво зерна в Україні та одній з найбільшихобластей лісостепової зони – Вінницький – завжди було високорентабельним. Востанні роки ситуація поступово змінюється на гірше. За три роки повнасобівартість 1 ц зерна збільшилась на 22%, а реалізаційна ціна зменшилась на14,5%, тоді як темп зростання цін на матеріальні ресурси перевищили 50%. Тобтопоглиблюється диспаритет цін на зерно та ресурси, необхідні для йоговирощування. У 2009 році ситуація не змінилась.
Організація зернового ринку має велике значення дляусього виробничого циклу – від вирощування зернових до виготовлення такихважливих продуктів, як борошно, крупи, макаронні вироби, хліб.
3.2 Зниження втрат продукції призбиранні, транспортуванні та зберіганні – важливий засіб збільшення обсягів їївиробництва
Одним з факторів підвищення урожайності є оптимальнаструктура виробництва та посівних площ та дотримання технологічних вимог(строків сівби, обробітку та збору продукції).
Взагалі є науково-роздріблені рекомендації длявиробництва ряду зернових культур в с/г підприємствах. Такі розробкивикористовують на більшості с/г підприємств де до виробництва підходять знезалежною відповідальністю та намагається зберегти та примножити земельніресурси.
Так наше підприємство користується такими науковимирекомендаціями:
На відносно чистих полях кращі строки сівби настанутьпри прогріванні грунту на глибині загортання насіння до 8-10ºС, а насильно забур’янених – при температурі грунту до 10-12ºС, колипередпосівною культивацією знищується проросла до цього часу основна маса ранніхбур’янів.
При оптимальних строках сівби сходи ярих зерновихз’являться в Степу в першій, Лісостепову і на Поліссі – на початку другоїдекади травня, утворення другої пари справжніх листків відповідно – на початкудругої і наприкінці другої – на початку третьої декади травня.
Очікувана достатня вологозабезпеченості грунту таоптимальний температурний режим у період, 2-га пара справжніх листків вбільшості областей товарного виробництва зернових сприятимуть посиленомурозвитку кореневої системи, формуванню оптимальної густоти посівів, щопозитивно вплине на закладання квіткових горбочків і генеративних органівквітки (2-4 етапи органогенезу). Водночас формування передумови інтенсивногозабур’янення посівів.
Агрометеорологічні умови весни 2008 для вирощуваннязерна в областях товарного виробництва прогнозують дещо кращими від минулогороку.
Передбачувані агрометеорологічні умови весняноговегетаційного періоду для ярих та озимих зернових культур і за їхньогораціонального використання можуть забезпечити врожай в межах 25-30 ц/га.Очікується, що запланована площа під зернової становитиме 1300 га (близько 45%від загальної посівної площі).
Також рекомендується в очікуваних агрометеорологічнихумовах весни передпосівний обробіток, грунту необхідно провести в стилі іспрямувати на збереження грунтової вологи, боротьбу з бур’янами.
На більшості типів грунтів повинна проводитисьмінімалізація обробітку грунту з використанням широкозахватних знарядькомбінованих агрегатів. При недостатній вологозабезпеченості орного шару грунтута на добре окультурених полях доцільно поєднати передпосівну культивацію ісівбу.
На важко суглинкових, безструктурних і солонцюватихгрунтах, схильних до ущільнення і утворення товстої кірки, на полях дужезасмічених коренепаростковими бур’янами і падалицею озимих, а такожпісляжнивними рештками, необхідно застосувати дві культивації.
У прогнозуваних умовах весни на сильно забур’яненихполях доцільно передпосівну культивацію провести перед сівбою з одночаснимвнесенням і загортанням грунтових гербіцидів.
Основним напрямком по зниженню трудомісткостівиробництва є застосування інтенсивних технологій, які не потребують ручногообробітку та дають високу ефективність виробництва. Так на досліджуваномупідприємстві всіх культур. Підприємство застосовує інтенсивну технологіювиробництва повністю виключив ручний обробіток і замінивши його наобприскування гербіцидамитта фунгіцидами.
З одного боку це позитивне явище, яке знижуєсобівартість продукції з іншого боку така технологія призводить до зменшенняпитомої ваги заробітної плати в структурі прямих витрат на виробництво зерна –та за даною технологією фонд оплати праці становить лише 1,5% від загальноїструктури, тоді як витрати на добрива та гербіциди становлять понад 40%.
Зі зниженням трудомісткості піднімається питання провикористання вивільнених трудових ресурсів, адже зі списанням кількох старих,та придбанням одного нового агрегату чи трактора звільняється кілька робочих,тобто вони втрачають роботу, що потребує або нового розширення виробництва, аборозвитку сільської інфраструктури. Але це тема для нового дослідження. Що дозниження собівартості зерна то в підприємстві застосовують такі міри:
1. Використаннянових, високо продуктивних, гібридів насіння.
2. Застосуваннянауково-обгрунтованоїсівозміни.
3. Застосуванняновітньої техніки.
4. Удосконаленняструктури посівних площ.
5. Використанняінтенсивної технології, без застосування ручної праці.
Висновок
Зернова галузь завжди посідала провідне місце уструктурі агропромислового виробництва України завдяки сприятливимприродно-кліматичними умовам, родючості грунтів і набутому історичному досвідухліборобів, що в кінцевому рахунку забезпечували ефективне виробництво зерна.Однак процеси реформування АПК зумовили протягом досліджуваного періоду появуознак кризового стану а галузі.
Рівень рентабельності за досліджуваний періодзбільшився на 15 пунктів і за останній рік склав 22%.
Найбільші площі посіву зернових культур в культур вгосподарстві спостерігалися в 2005 р. – 988 га, а найнижчий обсяг виробництвазерна спостерігався в 2006 р. Найнижчі показники ж були в 2007 р., що пов’язаноіз складними умовами.
Аналіз даних таблиці свідчить, що в 2008 роціурожайність впала майже всіх зернових культурах (за винятком кукурудзи назерно). Загалом, в господарстві спостерігається сильне коливання урожайностізернових культур, що свідчить про значну залежність виробництва відприродно-кліматичних факторів, а отже, відсутність у ПСП “Немирівське“ інноваційно інвестиційнихтехнологій виробництва.
Поряд із завданнями реформування аграрного секторуекономіки перед науковцями постало питання забезпечити формування та розвитокінфраструктури товарного ринку, яка б сприяла підвищенню ефективностізерновиробництва та ефективній інтеграції зі світовим ринком зерна.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про зерно таринок зерна в Україні» від 04.07.2002 р. №37 //Урядовий кур’єр.- 2002.-31лип.№138
2. Андрійчук В.Г. Економікааграрних підприємств. Підручник.-К.:ІЗМН.1996.-512с.
3. Бистрова І.О. Системамаркетингу на зерновому ринку України та її особливості // Праці ЧетвертоїМіжнародної Наукової конференції студентів та молодих учених.-Д.: ДонНУ,2003.-с.160-162
4. Бойко В.І. До проблемиформування ринку зерна // Економіка АПК.-2004 р. -№3.-с.35-38.
5. Гончаренко О.В. Закон України«Про зерно: погляд у майбутнє» // Економіка АПК.-2003.-№1.-с.108-112.
6. Економіка АПК, 2007,№5.-с81-82.
7. Економіка АПК, 2007,№11.-с114-115.
8. Економіка АПК, 2000, №10.-с.74-77.
9. Здоровцов О.І. Економіка с/гпідприємств.-К.: Видавництво УСГА,1993.-с.320
10. Калінчик М.В., Шовкалюк В.С.,Стабілізація виробництва зерна в Україні // Економіка АПК.-2004.-№4.-с.31-38.