План
Введення
1. Теоретичні і методичні аспектианалізу фінансового стани сільськогосподарського підприємства
2. Аналіз фінансового стану СТОВ «Степове» Слав’яносербського району Луганськоїобласті
2.1 Економічна характеристикапідприємства
2.2 Загальна оцінка фінансового станупідприємства
2.2.1 Аналіз валюти бухгалтерськогобалансу
2.2.2 Аналіз джерел власних засобів
2.3 Ліквідність і платоспроможність
2.4 Аналіз фінансової стійкості
2.5 Аналіз ділової активності
3. Основні напрями стабілізаціїфінансового стани підприємства
Виводи і пропозиції
Література
Введення
Фінансовийстан підприємства (ФСП) — цеекономічна категорія, що відображає фінансові відносини суб’єкта ринку і йогоздатність фінансувати свою діяльність за станом на певну дату. В процесіпостачальницької, виробничої, збутової і фінансової діяльності відбуваєтьсябезперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерелїх формування, потреба у фінансових ресурсах і, як наслідок, — фінансовий станпідприємства.
Основні завдання аналізу:
1.Своєчасне виявлення і усунення недоліків у фінансовій діяльності і пошукрезервів поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.
2.Прогнозування можливих фінансових результатів і розробка моделей фінансовогостану при різноманітних варіантах використання ресурсів.
3.Розробка конкретних заходів, направлених на ефективніше використання фінансовихресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.
Актуальністьданої теми обумовлена необхідністю систематичної оцінки фінансового станупідприємства за допомогою системи показників з метою визначення рівня розвиткупідприємства, його фінансової стійкості, незалежності, ліквідності,платоспроможності, ділової активності, його місце на національному ринку і системіАПК держави.
Мета курсовоїроботи – розкрити поняття фінансовий стан підприємства, визначення показниківщо характеризують фінансове полягання підприємства і їх аналіз в динаміці,своєчасного виявлення негативних тенденцій в розвитку підприємства, чинниківтих, що вплинули на нього і ухвалення ефективнішого управлінського рішення,виявлення додаткових резервів поліпшення фінансового стану підприємства.
Завдання курсовоїроботи – на прикладі аналізованого підприємства розкрити методику здійсненняаналізу фінансового стану сільськогосподарського підприємства.
Предметдослідження – фінансова і статистична звітність господарської діяльностіаналізованого підприємства.
Об’єктдослідження є діяльність сільськогосподарського суспільства з обмеженоювідповідальністю «Степове».
Джерелаінформації:
1. «Баланс»(Форма №1);
2. «Звіт профінансові результати» (Форма №2);
3. «Звіт про рухгрошових коштів» (Форма № 3);
4. «Звіт провласний капітал» (Форма № 4);
5. «Примітка дорічної фінансової звітності» (Форма №5);
6. Доповнення доприкмети до річної фінансової звітності «Інформація по сегментах» (Форма №6);
7. «Основніекономічні показники роботи сільськогосподарського підприємства» (Форма № 50 сх)
8. Статутсільськогосподарського суспільства з обмеженою відповідальністю «Степове».
1. Теоретичніі методичні аспекти аналізу фінансового стану сільськогосподарськогопідприємства
Сільськегосподарство є важливою галуззю національної економіки. Агропромислова політикасьогодні направлена на те, щоб зробити її високоефективною і істотно підвищитинадійність забезпечення країни продукцією сільського господарства, поліпшити їїякість. Ставиться завдання провести корінну перебудову економічних відносин всільському господарстві. Сенс економічної реформи в сільському господарствіполягає в тому, щоб дати сільським жителям можливості для прояву самостійності,підприємництва і ініціативи, подолання відчуження сільських працівників відвласності. Передбачається відкрити широку дорогу найрізноманітнішим формамгосподарювання: колгоспам, радгоспам, агрофірмам, акціонерним, фермерським іособистим підсобним господарствам. Всі господарські формування можуть тісновзаємодіяти в соціально-економічній структурі суспільства, конкурувати міжсобою і на ділі доводити свою ефективність і перспективність. [10, с. 11-13] Основнішляхи рішення цих завдань: демократизація господарського життя, приватизаціядержавного майна, розвиток орендних відносин, вдосконалення форм управління,перехід до ринкової економіки. Велику роль в рішенні цих завдань грає аналізгосподарської діяльності підприємств, методика якого направлена на обґрунтуванняпланів соціально-економічного розвитку господарства і управлінських рішень;систематичний контроль за їх виконанням; вивчення впливу чинників на результатигосподарської діяльності; пошук резервів підвищення ефективності виробництва ірозробку заходів щодо їх освоєння; оцінку діяльності підприємства повикористанню можливостей підвищення ефективності виробництва. За своїм змістомі завданням аналіз господарської діяльності в АПК майже не відрізняється віданалізу в інших галузях національної економіки, проте він має деякі особливостів методиці його проведення, які обумовлені специфікою цієї галузі виробництва.
1.Результати господарської діяльності сільськогосподарських підприємств багато вчому залежать від природно-кліматичних умов. Оскільки дощи, засухи, морози іінші природні явища можуть значно зменшити збори урожаю, понизитипродуктивність праці і інші показники, при аналізі господарської діяльностінеобхідно враховувати природно-кліматичні умови кожного року і кожногогосподарства. Для отримання правильних виводів про результати господарськоїдіяльності показники поточного року повинні зіставлятися не з минулим роком, якце робиться на промислових підприємствах, а з середніми даними за 3 — 5 років.
2.Для сільського господарства характерна сезонність виробництва. У зв’язку з цимпротягом року неритмічно використовуються трудові ресурси, техніка, матеріали,нерівномірно реалізується продукція, поступає виручка. Так, зернозбиральнікомбайни можуть бути використані тільки 10 — 20 днів в році, сівалки — 5 — 10,картоплезбиральні комбайни — 20 — 30 днів. Цю особливість також необхідновраховувати при аналізі таких показників, як забезпеченість і використанняосновних засобів виробництва, земельних, трудових і фінансових ресурсів.
3.У сільському господарстві процес виробництва дуже тривалий і не співпадає зробочим періодом. Багато показників можна розрахувати тільки в кінці року. Узв’язку з цим якнайповніший аналіз в рослинництві можна зробити тільки занаслідками року. Протягом року аналізується виконання плану агротехнічнихзаходів щодо періодів сільськогосподарських робіт.
4.Сільськогосподарське виробництво має справу з живими організмами. Тому нарівень його розвитку роблять вплив не тільки економічні, але і біологічні,хімічні і фізичні закони, що ускладнює вимірювання впливу чинників нарезультати господарської діяльності. В той же час облік дії цих законів маєвиключно важливе значення при аналізі діяльності підприємств.
5.Основним засобом виробництва в сільському господарстві є земля, природніособливості якої нерозривно пов’язані з кліматичними умовами. На відміну відінших галузей народного господарства, де точно відома економічна ефективність івиробнича потужність всіх фондів, продуктивність землі не піддається точномуобліку і під впливом різних чинників міняє природний і економічний характер.Причому земля як головний засіб виробництва не тільки не зношується, але і,навпаки, поліпшується, якщо її правильно використовувати. І нарешті, однією зособливостей цього засобу виробництва є те, що земля надзвичайно універсальна.Відомо, що в промисловості на окремому заводі, як правило, можна здійснювативиробництво тільки відповідного виду продукції. У сільському господарстві наодній і тій же землі можна проводити численні види продукції. В результаті їйвластиві такі особливості, як універсальність виробництва, слабка концентрація,багатогалузевий характер, нижчий рівень продуктивності праці. У зв’язку з циманаліз господарської діяльності підприємств повинен надати допомогу керівництвувисокопродуктивно використовувати землі, послідовно розвивати найбільш кориснів умовах господарства напряму виробництва.
6.Сільське господарство відрізняється від інших галузей виробництва також тим, щов нім частина продукції використовується на власні цілі як засоби виробництва: насіння,фураж, тварини. Тому товарна продукція, як правило, набагато менше валовою взіставних цінах.
7.З урахуванням специфіки сільського господарства для оцінки діяльностісільськогосподарських підприємств використовуються багато специфічнихпоказників (врожайність, продуктивність худоби, жирність молока і ін.).Загальні показники, вживані у всіх галузях народного господарства (собівартістьпродукції, прибуток, рентабельність, оборотність засобів і ін.), відображаютьспецифіку сільськогосподарського виробництва. Це обумовлює деякі особливості їханалізу.
8.Разом з тим слід зазначити, що в сільському господарстві більше, ніж впромисловості, однотипних підприємств, що здійснюють виробництво приблизно воднакових природно-кліматичних умовах. Тому на відміну від промисловихпідприємств тут можна ширше застосовувати міжгосподарський порівняльний аналіз.Це дозволяє точніше оцінювати результати господарської діяльності, виявлятипередовий досвід інших підприємств.
9.Наявність широкої бази для порівняння як в рамках окремого підприємства, так ів масштабах району, області дозволяє частіше використовувати в аналізі такіприйоми: зіставлення паралельних і динамічних рядів, аналітичні угрупування,кореляційний аналіз, багатовимірний порівняльний аналіз і ін. [20, с. 9-10]
Ефективністьгосподарської діяльності організації визначається зрештою її фінансовим станом.Саме у показниках фінансового стану відбиваються рівень використання капіталу іробочої сили, положення розрахунків і вплив формування виручки, податків,платежів і зборів на величину чистого прибутку як джерела створення фондівнакопичення і соціальної сфери організації, на її платоспроможність. [4, с. 151]
Всі суб’єктигосподарської діяльності, які здійснюють свою діяльність на принципахкомерційних розрахунків, в умовах ринкової економіки повинні володіти методикою оцінкифінансового стану підприємства з метою оперативного управління активами і пасивами підприємства, досягнення високихкінцевих результатів, забезпечення стабильності і належного іміджу підприємства. Фінансовий станпідприємства на конкретну дату характеризує ступінь його забезпеченостінеобхідними фінансовими ресурсами для здійснення господарської діяльності,раціональності їх розміщення і ефективність використання. Задовільне фінансовеполягання підприємства в перебігу тривалого періоду (3-5 років) свідчить профінансову стабільність суб’єкта господарювання на ринку товарів і послуг.
Фінансовастабільність підприємства досягається за рахунок ритмічної і ефективної роботипідприємства, умілого управління виробничими фондами і джерелами їх формування,тобто управління активами і пасивами підприємства. Цьому сприяє прогнозоване розміщення і ефективневикористання власного і привернутого капіталу, всебічний аналіз і об’єктивнаоцінка фінансового стану за даними фінансової звітності, впровадженняоптимальних управлінських рішень відносне забезпечення фінансової стабільності. Основнимиознаками фінансової стабільності підприємства є фінансова стійкість,рентабельність, платоспроможність, кредитоспроможність, ліквідність і діловаактивність. Вони є основою аналізу і оцінки фінансового стану підприємства в ухваленні необхідних управлінськихрішенні відносного його зміцнення.
Методика аналізуфінансового станупідприємствазалежить від поставленої мети і таких чинників, як час і необхідна глибинааналізу, інформаційного, методичного, кадрового і технічного забезпечення.
Залежно від часуі необхідної глибини аналізу фінансового стану підприємства для ухваленняекономічно обґрунтованого управлінського рішення розрізняють:
— експрес-аналізфінансового стану;
— поглибленийфакторний аналіз фінансового стану. [21, с. 218-220]
Функціонуючи вринковій економіці як суб’єкт підприємницької діяльності, кожне підприємствоповинне забезпечити такий стан своїх фінансових ресурсів, при якому воностабільно зберігало б здатність безперебійно виконувати свої фінансовізобов’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найнятимиробітниками.
Фінансовий станпідприємства – це складна, інтегрована по багатьом показникам характеристикаякості його діяльності. [12, с. 353-354]
Фінансовийстан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатністьпідприємства своєчасно проводити платежі, фінансувати свою діяльність нарозширеній основі, переносити непередбачені потрясіння і підтримувати своюплатоспроможність в несприятливих обставинах свідчить про його хорошийфінансовий стан і навпаки. Фінансовий стан підприємства залежить відрезультатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Якщовиробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає нафінансове положення підприємства. І навпаки, в результаті недовиконання планупо виробництву і реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості,зменшення виручки і суми прибули і, як наслідок, — погіршення фінансового станупідприємства і його платоспроможності. Стійке фінансове положення у своючергу робить позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпеченняпотреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складовачастина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірногонадходження і витрачання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни,досягнення раціональних пропорцій власного і позикового капіталу і найбільшефективне його використання. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де,коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвиткувиробництва і отримання максимуму прибули. Щоб вижити в умовах ринковоїекономіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно добре знати, якуправляти фінансами, якою повинна бути структура капіталу по складу і джереламосвіти, яку частку повинні займати власні засоби, а яку — позикові. Слід знатиі такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платеже- і кредитоспроможність підприємства,поріг рентабельності, запас фінансової стійкості (зона безпеки), ступінь риски,ефект фінансового важеля і ін., а також методику їх аналізу. [17, 272-273]
Дозавдань аналізу фінансового стану відносяться:
— характеристика джерел інформації, використовуваних для аналізу фінансовогостану;
— визначення показників фінансової незалежності, обґрунтування і розрахунокчинників їх зміни;
— визначення показників ліквідності, обґрунтування і розрахунок чинників їхзміни;
— визначення показників платоспроможності, обґрунтування і розрахунок чинників їхзміни;
— визначення показників формування доходу, що самофінансується, і чинників їхзміни;
— визначення і кількісне порівняння наявності власних і позикових оборотнихактивів, розрахунок і обґрунтування чинників їх зміни;
— визначення показників платоспроможності підприємства, обґрунтування ірозрахунок чинників їх зміни;
— обґрунтування і розрахунок показників прогнозування фінансового стануорганізації. [4, с. 151- 153]
Існуєбезліч класифікацій показників, що характеризують фінансовий стан підприємства.
Наприклад.
Дляоцінки стійкості фінансового стану підприємства, відповідно до Савицької Г.В.,використовується ціла система показників, що характеризують зміни:
а)структури капіталу підприємства, його розміщення і джерел освіти;
б)ефективності і інтенсивності його використання;
в)платеже- і кредитоспроможностіпідприємства;
г)запасу його фінансової стійкості. [18, с. 620]
АналізФСП ґрунтується головнимчином на відносних показниках, оскільки абсолютні показники балансу в умовахінфляції практично неможливо привести в зіставний вигляд.
Відносніпоказники аналізованого підприємства можна порівняти з:
•загальноприйнятими «нормами» для оцінки ступеня риски і прогнозуванняможливості банкрутства;
•аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкісторони підприємства і його можливості;
•аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення абопогіршення ФСП. [19, с. 209]
Надумку Єрмоловича Л.Л. об’єктами аналізу фінансового стану підприємства єпоказники, приведені на мал. 1.
Сутьметодики аналізу показників фінансового стану полягає у визначенні величиникожного з них, виявленні і вимірюванні чинників їх зміни, резервів поліпшенняфінансового стану. [4, с. 152]
Іншіучені (Климко Г.Н., Несторенко )В.П. до основних показників фінансового станупідприємства відносять:
коефіцієнтфінансової незалежності (забезпеченності власним капіталом);
коефіцієнтфінансової стійкості;
коефіцієнтінвестування;
коефіцієнтманевреності;
коефіцієнтзабезпеченості оборотних активів власним оборотним капіталом;
коефіцієнтпоточної ліквідності;
коефіцієнтзагальної ліквідності;
рентабельністьобороту з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
фондовіддачаактивів;
рентабельністьсукупного капіталу;
рентабельністьвласного капіталу. [7, с. 310-312]
Фінансовий стан
Показникиділової активностіПоказники забезпеченості (покриття) внеоборотных і оборотних активів капіталом і резервами Показники ліквідності засобів Показники фінансової незалежності Показники платоспроможності Показники формування власних і позикових засобів Показники доходу, що самофинансируемого, у виручці від реалізації за мінусом податків, платежів і зборів
Мал.1. Об’єкти аналізу фінансового стану підприємства
Російськіфахівці в області аналізу діяльності підприємства (Ковалев В.В., Волкова О.Н.)стверджують, що фінансовий стан підприємства з позиції короткостроковоїперспективи оцінюється показниками ліквідності і платоспроможності, в найбільшзагальному вигляді що характеризують, чи може воно своєчасно і в повному об’єміпровести розрахунки по короткострокових зобов’язаннях перед контрагентами.Короткострокова заборгованість підприємства, відособлена в окремому розділіпасиву балансу, погашається різними способами, зокрема, забезпеченням такоїзаборгованості можуть, в принципі, виступати будь-які активи підприємства, утому числі і необоротні. Разом з тим очевидно, щоситуація, коли, наприклад, частина основних коштів продається для того, щоброзплатитися по короткострокових зобов’язаннях, є ненормальною. Саме тому,кажучи про ліквідність і платоспроможність підприємства як про характеристикийого поточного фінансового стану і оцінюючи, зокрема, його потенційніможливості розплатитися з кредиторами по поточних операціях, цілком логічнозіставляти оборотні активи і короткострокові пасиви.
Підліквідністю якого-небудь активу розуміють здатність йоготрансформуватися в грошові кошти, а ступінь ліквідності визначається тривалістютимчасового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена. Чимкоротше період, тим вище ліквідність даного виду активів. У такому розуміннібудь-які активи, які можна обернути в гроші, є ліквідними. Проте вобліковий-аналітичній літературі часто поняття ліквідних активів звужується доактивів, споживаних протягом одного виробничого циклу (роки).
Платоспроможність означає наявність у підприємства грошових коштів і їхеквівалентів, достатніх для розрахунків по кредиторській заборгованості, щовимагає негайного погашення. Таким чином, основними ознаками платоспроможностіє: а) наявність в достатньому об’ємі засобів на розрахунковому рахунку; б)відсутність простроченої кредиторської заборгованості. [8, с. 240-242]
Ліквідністьменш динамічна в порівнянні з платоспроможністю. Річ у тому, що у мірустабілізації виробничої діяльності підприємства у нього поступово складаєтьсяпевна структура активів і джерел засобів, різкі зміни якої порівняно рідкісні.Тому і коефіцієнти ліквідності зазвичай варіюють в деяких цілком передбаченихмежах, що, до речі, і дає частково підставу аналітичним агентствамрозраховувати і публікувати середньогалузеві і середньогрупові значення цих показників для використання в міжгосподарських порівняннях іяк орієнтири при відкритті нових напрямів виробничій діяльності.
Навпаки,фінансове полягання в плані платоспроможності може бути вельми мінливим, причомуз дня на день: ще вчора підприємство було платоспроможним, проте сьогодніситуація кардинально змінилася — прийшов час розплатитися з черговимкредитором, а у підприємства немає грошей на рахунку, оскільки не поступивсвоєчасно платіж за поставлену раніше продукцію. Іншими словами, воно сталонеплатоспроможним із-за фінансової недисциплінованості своїх дебіторів. Якщозатримка з надходженням платежу носить короткостроковий або випадковийхарактер, то ситуація в плані платоспроможності може незабаром змінитися вкращу сторону, проте не виключені та інші, менш сприятливі варіанти. Такіпікові ситуації особливо часто мають місце в комерційних організаціях, пояких-небудь причинах тих, що не підтримують в достатньому об’ємі страховогозапасу грошових коштів на розрахунковому рахунку. Оцінка ліквідності іплатоспроможності може бути виконана з певним ступенем точності. Зокрема, врамках експрес-аналізу платоспроможності звертають увагу на статті, щохарактеризують готівку в касі і на розрахункових рахівницях в банці. Це ізрозуміло: вони виражають сукупність наявних грошових коштів, тобто майна, якемає абсолютну цінність, на відміну від будь-якого іншого майна, що має цінністьлише відносну. Ці ресурси найбільш мобільні, вони можуть бути включені уфінансово-господарську діяльність у будь-який момент, тоді як інші види активівнерідко можуть включатися лише з певним тимчасовим лагом. Мистецтво фінансовогоуправління якраз і полягає в тому, щоб тримати на рахівницях лише мінімальнонеобхідну суму коштів, а решту частини, яка може знадобитися для поточноїоперативної діяльності, — в активах, що швидко реалізовуються. Таким чином, дляекспрес-оцінки фінансового стану підприємства чим значніше розмір грошовихкоштів на розрахунковому рахунку, тим з більшою вірогідністю можнастверджувати, що воно має в своєму розпорядженні достатні засоби для поточнихрозрахунків і платежів. Разом з тим наявність незначних залишків нарозрахунковому рахунку зовсім не означає, що підприємство неплатоспроможне, — засоби можуть поступити на розрахунковий рахунок протягом найближчих днів,деякі види активів при необхідності легкого перетворюються на грошову готівку іін.[9, с. 112-114]
Аналізомфінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні службипідприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективностівикористання ресурсів, банки — для оцінки умов кредитування і визначенняступеня риски, постачальники для своєчасного отримання платежів, податковіінспекції для виконання плану надходження засобів до бюджету і т.д. Відповіднодо цього аналіз ділиться на внутрішній і зовнішній. Внутрішній аналіз проводитьсяслужбами підприємства, і його результати використовуються для планування,контролю і прогнозування ФСП. Його мета — забезпечитипланомірне надходження грошових коштів і розмістити власні і позикові засобитак, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, отриманнямаксимуму прибули і виключення риски банкрутства.
Зовнішній аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних іфінансових ресурсів, контролюючими органами на основі публікованої звітності.Його мета — встановити можливість вигідно вкласти засоби, щоб забезпечитимаксимум прибули і виключити ризик втрат. [2, с. 215]
2.1 Економічнахарактеристика підприємства
Аналізованепідприємство – Сільськогосподарське Суспільство з обмеженою відповідальністю«Степове», розташоване в Луганській області, Славяносербськом районі, с.Степове. Географічне положення підприємства достатнє вигідно, оскільки вонознаходиться поряд з важливими автодорожніми магістралями і недалеко відобласного центру м. Луганська. Клімат на цій території сприятливий длявирощування сільськогосподарських культур – жарке літо і помірна сніжна зима.Сільськогосподарське суспільство з обмеженою відповідальністю є підприємством,заснованому на умовах угоди громадян України, юридичних осіб шляхом об’єднанняїх майнових, земельних пайових, власних засобів для підприємницької діяльностівідповідно до законодавства України. Основною метою Суспільства є виробництвосільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, інші видигосподарської діяльності, направлені на задоволення потреб як учасниківСуспільства, так і всього населення України, і отримання прибули.
Предметомдіяльності Суспільства є:
— організаціясільськогосподарського виробництва і реалізація продукції і сировини;
— переробкасільськогосподарської продукції як власного виробництва, так і придбаною.
Проаналізувавшиотримані дані СТОВ «Степове» в динаміці за2004-2006 рр. можемо зробити вивід, що загальна сума виручки від реалізації в 2005-2006гг. зросла в порівнянні з 2004г. У 2005г. спостерігається значне збільшення об’ємів реалізації впорівнянні з 2004 г (на 1686,8 тис.грн.), але в 2006 р. Виручка знизилася в порівнянніз 2005 р. (на 1047,8 тис.грн.).
Структуратоварної продукції на підприємстві за аналізований період піддавалася змінам,але впродовж всього періоду пріоритетною сферою (що приносить найбільшу сумуприбули) залишалося виробництво і реалізація молока (хоча його питома вага всумі виручки з 2004г. по 2006г. знизився на 7,6 %). Спостерігаєтьсязбільшення об’ємів реалізації зернових культур – з 7,3 % у 2004 р. до 26,6 % у 2006г. у загальній структурі виручки (на902,7 тис.грн.). Щодо реалізації соняшнику спостерігається тенденція різкогопадіння виручки в 2005г. (зменшилася на 248,6 тис.грн.)і значне її зростання в 2006г. (збільшилася на 136,2 тис.грн.)в порівнянні з 2004г. Загалом по рослинництвуспостерігається збільшення об’ємів реалізації і суми виручки на 936,7 тис. грн.в 2006г. в порівнянні з 2004г. Що стосується м’яса КРС і свиней в 2005г. спостерігається різке зростаннясуми виручки (КРС – на 490,6 тис. грн., свиней– на 252 тис.грн.), а в 2006г. її істотне зменшення при реалізації м’яса КРС (на 169,6 тис.грн.) і не значнезменшення при реалізації м’яса свиней (на 38,8 тис. грн) в порівнянні з даними базисногороку – 2004г.
Швидкимитемпами росте виручка від реалізації промислової продукції – з 3,2 тис.грн. у 2004г. до 66,5 тис.грн. у 2006г.
Порівнявшиж загальну суму виручки від реалізації всіх видів продукції, можна зробитививід, що в 2005г. виручка істотно збільшиласяв порівнянні з 2004г. (на 1686,8 тис.грн.), алевже в 2006 р. в порівнянні з 2005г.зменшилася (на 1047,8 тис.грн.). Звідси витікає, що виручка від реалізаціїтоварної продукції СТОВ«Степове» за аналізований період збільшилася на 639 тис.грн. в порівнянні збазисним роком – 2004г.