Аналіз інвестиційного ринку України

Міністерствоосвіти і науки України
Сумськогодержавного університету
ШосткинськийІнститут
Кафедраекономіки підприємств

ОДЗ
здисципліни Інвестування
на тему «Аналізінвестиційного ринку України»

Виконала
студентка групи Е – 81Ш
Ліпатова ГаннаВалеріївна
Перевірив викладач
Пригара І.О.
Шостка 2010р.

Зміст
 
Вступ
1 Сутність інвестиційногоринку
1.1  Теоретичні засади інвестиційного ринку
1.2  Класифікація інвестиційних ринків
1.3  Учасники інвестиційного ринку та їх функції
2 Аналіз інвестиційного ринкуУкраїни
2.1 Дослідження інвестиційного ринку України
2.2 Тенденції розвитку інвестиційного ринку України
2.3 Оцінка і прогнозування макроекономічних показників розвиткуінвестиційного ринку
3 Аналіз ефективності інвестиційного проекту
Висновок
Література

Вступ
Вданій роботі я буду розглядати аналіз інвестиційного ринку України.
Узарубіжній практиці інвестиційний ринок ототожнюється, як правило, з ринкомцінних паперів, які виступають основним інструментом інвестиційного вкладеннякапіталу як індивідуальним, так і інституціональними інвесторами. В нашійкраїні переважним напрямом інвестиційної діяльності є реальне інвестування уформі капітальних вкладень; відповідно інвестиційний ринок у найбільш частомутрактуванні вітчизняних економістів розглядається як ринок капітальних товарів.Обидва ці підходи є надмірно вузькими, тому поняття інвестиційного ринкудоцільно сформулювати наступним чином.
Інвестиційнийринок – це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцем тапокупцем інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктів інвестицій в усіхйого формах.
Основнізавдання даної роботи:
1. Теоретичні засадиінвестиційного ринку
2. Класифікація інвестиційнихринків
3. Учасники інвестиційногоринку та їх функції
4. Дослідження інвестиційногоринка
5. Тенденції розвиткуінвестиційного ринка
6. Оцінка та прогнозуваннямакроекономічних показників розвитку інвестиційного ринка.
Данаробота буде виконуватися за допомогою навчальних підручників:

1 Сутність інвестиційного ринку
 
1.1 Теоретичні засадиінвестиційного ринку
Інвестиційнийринок представляє собою ринок, на якому об’єктами купівлі — продажу виступаютьрізноманітні інвестиційні товари та інструменти, а також інвестиційні послуги,що забезпечують процес реального і фінансового інвестування.
Інвестиційнийринок є надзвичайно складною системою, в якій обертаються багатоманітні товарита інструменти, що забезпечують інвестиційний попит усіх видів інвесторів. Цейринок обслуговується спеціальними інвестиційними інституціями, розпоряджаєтьсядосить розгалуженою і різноплановою інвестиційною інфраструктурою.
Векономічній системі країни, що функціонує на ринкових принципах, інвестиційнийринок відіграє велику роль, яка визначається наступними основними функціями:
1. Активноюмобілізацією тимчасово вільного капіталу з різноманітних джерел.
2. Ефективнимрозподілом акумульованого вільного капіталу між численними кінцевими йогоспоживачами.
3. Визначеннямнайбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері.
4. Формуваннямринкових цін на окремі інвестиційні товари, інструменти і послуги, що найбільшефективно відображають співвідношення між їх пропозицією і попитом, якесклалося.
5. Здійсненнякваліфікованого посередництва між продавцем і покупцем інвестиційних товарів таінструментів.
6. Формуваннямумов для мінімізації інвестиційного і комерційного ризику.
7. Прискореннямобігу капіталу, яке сприяє активізації економічних процесів.
У найвужчому розумінні, під інвестиційним ринком розуміють ринокінвестиційних товарів (усіх видів будівельних матеріалів і активної частинивиробничих основних фондів) та інвестиційних послуг (будівельно-монтажнихробіт). З іншого боку, говорячи про інвестиції не можна забувати про фондовийринок. Отже, інвестиційний ринок — це ринок об’єктів інвестування у сіх йогоформах, тобто це сукупність окремих ринків (об’єктів реального і фінансовогоінвестування), у складі якого виділяють ринок прямих капітальних вкладень,ринок об’єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об’єктів реальногоінвестування, фондовий ринок та грошовий ринок. Функціонування інвестиційногоринку забезпечують професійні посередники, які надають послуги учасникам ринкущодо спрощення операцій на ринку. Це комплекс підприємств і установ, які сприяютьінвесторам (надають їм послуги) та встановлюють «правила функціонуванняринку» (органи державного управління, що регулюють діяльність суб’єктівінвестиційної діяльності на ринку).
Здійсненню реального інвестування сприяють послуги проектнихорганізацій та установ, підприємств будівельної індустрії, промисловостібудівельних матеріалів, машинобудування, оптових постачальників матеріальнихресурсів, фінансово-кредитних установ.
Отже інвестиційний ринок – це сукупність економічних відносин, якіскладаються між продавцем та покупцем інвестиційних товарів та послуг, а такожоб’єктів інвестицій в усіх його формах.
1.2 Класифікація інвестиційнихринків
Поняття«інвестиційний ринок» є в певній мірі збірним, узагальненим. В реальнійпрактиці воно характеризує широкий спектр окремих видів інвестиційних ринків зрізноманітними сегментами кожного з цих видів. Сучасна систематизаціяінвестиційних ринків виділяє різні їх види у відповідності до наступнихосновних ознак (рис. 1).
/>
Рис. 1.Систематизація інвестиційних ринків за основними ознаками
Ринокреальних активів поділяється на:
1. Ринок прямих капітальних вкладень – це найбільш значний сегментвітчизняного інвестиційного ринку.
Формою інвестування є капітальні вкладення в усіх видах:
а) нове будівництво;
б) розширення;
в) реконструкція;
г) технічне переозброєння.
2. Ринок нерухомості – на даному ринку здійснюють операції зпродажу квартир, будинків.
3. Ринок приватизованих об’єктів – предметом реальногоінвестування на даному етапі ці об’єкти, які цілком продаються на аукціонах абоповністю продаються трудовим колективом в обмін на приватизовані чеки або грошовікошти.
4. Ринок робочої сили – на даному ринку продається здатність допраці.
5. Ринок інших об’єктів:
а) ринок інтелектуальних цінностей (ліцензії, патенти, новітехнології);
б) ринок предметів колекціонування (предмети антикваріату);
в) ринок коштовних металів (золото, коштовні камені).
Ринокфінансових ресурсів поділяється на:
1. Грошовий ринок – ринок, депродаються і купуються кредитні ресурси і депозитні зобов’язання строком до 1року.
2. Фондовий ринок – це сегментінвестиційного ринку на якому продаються і купуються цінні папери.
а) організаційний ринок – це фондова біржа;
б) неорганізаційний ринок – «вуличний ринок».
3. Кредитнийринок – це ринок, де продаються і купуються кредитні ресурси та окремі частиникапіталу акціонерних товариств на строк більше 1 року.
Риноккапіталів, у свою чергу, класифікується:
1. Первинний ринок — розміщеннянових цінних паперів;
2. Вторинний ринок — торгівляцінними паперами, які були випущені раніше і перебувають в обігу.
Найважливішоюскладовою ринку інвестицій є ринок інвестиційних товарів. Виробництво і рух цихтоварів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури. Українах з розвинутою ринковою економікою мережа таких елементів є надзвичайноширокою. Головне завдання інвестиційної інфраструктури — обслуговуванняінвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту. Основним інвестиційнимтоваром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств,фірм і постачальників матеріально-технічних ресурсів, яка в основному забезпечуєінвестиційний процес.
1.3 Учасники інвестиційногоринку та їх функції
Наінвестиційному ринку діють різноманітні учасники, функції яких визначаютьсяцілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих угод. Складосновних учасників інвестиційного ринку варіюється в залежності від формздійснення угод.
Загаломосновні учасники інвестиційного ринку диференціюються на дві групи:
1) Продавціі покупці інвестиційних товарів, інструментів і послуг;
2) Інвестиційні(фінансові) посередники.
Окрімосновних учасників інвестиційного ринку, що приймають безпосередню участь уздійсненні угод, до складу його суб’єктів відносяться численні учасники, щоздійснюють допоміжні функції. З урахуванням викладеного загальний складучасників інвестиційного ринку класифікується наступним чином (рис. 2).
/>
Рис. 2. Склад основних груп учасників інвестиційного ринку
Інвестиційніпосередники складають доволі численну групу основних учасників інвестиційногоринку, що забезпечує посередницький зв’язок між покупцями і продавцямиінвестиційних послуг. Певна частина інвестиційних посередників сама можевиступати на інвестиційному ринку в ролі покупця або продавця. Інвестиційно-фінансовіпосередники, що здійснюють виключно брокерську діяльність, є професійнимиучасниками інвестиційного ринку, діяльність яких підлягає обов’язковомуліцензуванню. Основною функцією таких посередників є надання допомоги якпродавцям, так і покупцям інвестиційних товарів, інструментів і послуг уздійсненні діяльності на інвестиційному ринку. Інвестиційно-фінансовийпосередник, що здійснює брокерську діяльність, бере участь у підписанні угод вякості повіреного (на основі договору-доручення від клієнта) або в якостікомісіонера (на основі договору комісії).
Групуінвестиційно-фінансових посередників представляють різноманітні інвестиційні ікредитно-фінансові інститути, основними з яких є:
• спеціалізованівідділи комерційних банків;
• інвестиційнікомпанії;
• інвестиційніфонди;
• інвестиційнідилери або андерайтери;
• трастовікомпанії або інвестиційні управляючі;
• фінансово-промисловігрупи або фінансові холдингові компанії;
• інвестиційно-фінансовийдім або інвестиційно-фінансовий супермаркет;
• страховікомпанії і пенсійні фонди;
• іншіінвестиційні і кредитно-фінансові інститути.
Зметою запобігання можливим недобросовісним діям інвестиційно-фінансовихпосередників по відношенню до своїх клієнтів, в останні роки значно посиленодержавний контроль за їх діяльністю.
Учасники,що здійснюють допоміжні функції на інвестиційному ринку, представленічисленними суб’єктами його інфраструктури. У складі цих суб’єктівінфраструктури інвестиційного ринку виділяються наступні установи:
• товарнабіржа;
• фондовабіржа;
• валютнабіржа;
• депозитарійцінних паперів;
• реєстраторцінних паперів;
• розрахунково-кліринговіцентри;
• інформаційно-консультаційніцентри.

2 Аналіз інвестиційного ринкуУкраїни
 
2.1 Дослідження інвестиційногоринку України
 
Стан інвестиційного ринку в цілому та окремих його складовихсегментів характеризують такі елементи, як попит, пропозиція, ціна іконкуренція. Їх співвідношення постійно змінюється. Цей загальний стан динамікиінвестиційного ринку є складним економічним явищем, оскільки воно формуєтьсяпід впливом безлічі різноспрямованих внутрішньо ринкових та загальноекономічнихфакторів. У той же час кожному інвестору важливо знати ступінь активностіінвестиційного ринку, де він збирається діяти.
Ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремихйого елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон’юнктури. Ринковакон’юнктура — це форма прояву на інвестиційному ринку в цілому і на окремихйого сегментах системи факторів (умов), що визначають співвідношення попиту,пропозиції, цін та рівня конкуренції.
Для кон’юнктури інвестиційного ринку характерні наступні чотиристадії:
1. Підйом кон’юнктури — підвищення активності ринкових процесів взв’язку з пожвавленням економіки в цілому. Характеризується зростанням попитуна об’єкти інвестування, підвищенням рівня цін на них, розвитком конкуренціїсеред інвестиційних посередників;
2. Кон’юнктурний бум — різке зростання попиту на всі інвестиційнітовари та інші об’єкти інвестування, яке пропозиція задовольнити не може.Одночасно зростають ціни на всі об’єкти інвестування, зростають доходиінвесторів та посередників;
3. Послаблення кон’юнктури — зниження інвестиційної активності вцілому, відносно повне насичення попиту на об’єкти інвестування та певнийнадлишок їх пропозиції. Спостерігається поступове зниження цін на об’єктиінвестування і, відповідно, доходів інвесторів та посередників;
4. Кон’юнктурний спад — найнижчий рівень попиту та скороченняобсягів пропозиції об’єктів інвестування. Суттєво знижуються ціни на всіоб’єкти інвестування, інвестиційні товари і послуги. Доходи інвесторів падаютьдо найнижчої позначки, часто інвестиційна діяльність стає збитковою.
Вивчення кон’юнктури інвестиційного ринку охоплює наступні триетапи:
— поточне спостереження за інвестиційною активністю, у першу чергуу тих сегментах ринку, де планувалося здійснення інвестиційної діяльності;
— аналіз поточної кон’юнктури інвестиційного ринку та виявленнятенденцій її розвитку;
— прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку для виборуосновних напрямків стратегії інвестування та формування інвестиційногопортфелю.
2.2 Тенденції розвиткуінвестиційного ринку
На сучасному етапі в науковій літературі приділяється значна увагапитанням визначення пріоритетних напрямків інвестування, формуванняінвестиційної привабливості, оцінки ефективності реалізації інвестиційнихпроектів тощо. Однак нестабільність внутрішніх інвестицій, що пов’язана в першучергу з фінансовими обмеженнями бюджету, призводить до того, що великі надіїпокладаються на надходження зовнішніх інвестицій. Особливу актуалізацію ціпитання для України набувають в умовах євроінтеграції.
Важливою умовою успішної ринкової трансформації економіки Україниє реалізація її інвестиційного потенціалу, який складається з ресурсного,інфраструктурного, фіскального, регуляторного та економічного факторів.
З цією метою необхідно виявити складові інвестиційноїпривабливості, основні тенденції інвестиційного ринку України та основніпріоритети на майбутнє.
Економіка України має значну ресурсну привабливість. Особливоварто відзначити земельні, лісові та водні ресурси, багаті надра та ґрунти.Більше 60% сільськогосподарських угідь — це високоякісні родючі чорноземи. Вбільшості регіонів України достатня кількість опадів, сонячної енергії,сприятлива температура, що дозволяє вести господарську діяльність з обмеженимизатратами у будь-якій галузі економіки.
Людські ресурси є найбільшою конкурентною перевагою економікиУкраїни. Країна має один з найбільш сприятливих серед держав світу показниківщільності населення. У 1999 р. Україна входила до десятки найбільш освіченихнацій світу і до двадцятки країн за рівнем наукової підготовки кадрів.
Можна сказати, що сучасні тенденції на Українському ринку повиннівідповідати тенденціям світовому ринку інвестицій, що ґрунтуються на такихположеннях:
ü заохочення окремих, важливих для економіки країни видівдіяльності, включаючи експорт конкурентоспроможної продукції та імпорт новихтехнологій;
ü галузеві пріоритети: залучення ПІІ (1) у високотехнологічні галузі(інформаційні технології, аерокосмічна й атомна промисловість); (2) галузі, щомають характер «вузьких місць» в економіці; і (3) галузі, щообумовлюють розвиток експорту;
ü пріоритети стосовно компаній: нині країни ще не відмовляються відстимулювання інвестицій великих компаній (хоча в більш віддаленій перспективіце буде зроблено), проте водночас звертають увагу на залучення інвестиційдрібних і середніх іноземних компаній, що значно більшою мірою потребуютьудосконалення загальної законодавчої бази стимулювання ПІІ і надання гарантійстабільності умов інвестиційної діяльності на державному рівні;
ü пріоритети регіонального розвитку: замість практики штучногостворення сприятливих умов інвестиційної діяльності шляхом надання їм статусувільних економічних зон розвинені країни використовують нову стратегію,спрямовану на використання ресурсного потенціалу своїх регіонів з урахуваннямрозвитку інфраструктури та адміністративних інститутів, необхідних дляцільового залучення перспективних інвесторів;
ü державні пріоритети: активізація процесу залучення ПІІ в економікукраїни поєднується з диверсифікацією країн-походження інвестицій як за рахунокекономічно розвинених країн, так і країн з динамічно розвиненими ринками.
Отже, інвестиційний ринок — це ринок об’єктів інвестування у всіхйого формах, тобто це сукупність окремих ринків (об’єктів реального іфінансового інвестування), у складі якого виділяють ринок прямих капітальнихвкладень, ринок об’єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об’єктівреального інвестування, фондовий ринок та грошовий ринок. На інвестиційномуринку працює велика кількість різних посередників, які створюють йогоінфраструктуру. Саме взаємодіями цих посередників і характеризується станінвестиційного ринку.
Важливою умовою успішної ринкової трансформації економіки Україниє реалізація її інвестиційного потенціалу, який складається з ресурсного,інфраструктурного, фіскального, регуляторного та економічного факторів. Сучаснітенденції розвитку інвестиційного ринку України повинні відповідати світовомумеханізму роботи ринку інвестицій.

2.3 Оцінкаі прогнозування макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринку
Вивчення макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринкує первинним і найскладнішим етапом його вивчення.
Першим його етапом є формування переліку первинних досліджуванихпоказників. Воно відбувається в процесі побудови системи моніторингуінвестиційного ринку.
Система моніторингу може будуватися за наступними розділами:
— показники, що визначають макроекономічні показники розвиткуінвестиційного ринку в цілому;
— показники розвитку ринку капітальних вкладень;
— показники розвитку ринку об’єктів приватизації;
— показники розвитку ринку нерухомості;
— показники розвитку фондового ринку;
— показники розвитку грошового ринку.
Кожен з розділів моніторингу включає ряд первинних показників, якідозволяють в залежності від цілей аналізу розробляти цілу систему вторинниханалітичних показників. Інформаційною базою здійснення моніторингу єстатистичні дані, матеріали спостереження за окремими сегментами ринку. Занайважливішими показниками моніторинг відбувається щомісячно.
Другий етап вивчення показників розвитку інвестиційногоринку є аналіз поточної ситуації. Він базується на системі аналітичнихпоказників, що характеризують цей ринок в цілому та окремі ринки, що входять уйого склад. На базі первинних показників, включених до моніторингуінвестиційного ринку, будуються показники динаміки, індекси, коефіцієнтиспіввідношення, коефіцієнти еластичності.
Світова практика відпрацювала ряд показників, які характеризуютьстан економіки і відповідно інвестиційної привабливості окремих країн. Середних виділяють так звані економічні індекси, які складаються, як правило, лишедля окремих країн. Вони характеризують визначені сторони економіки, як от:рівень конкурентоздатності, економічної свободи та корупції.
Вони використовуються більшою мірою безпосередніми інвесторами приреалізації їх стратегії інвестування за кордоном.
Третім етапом макроекономічного дослідження ринку є дослідженняочікуваних змін факторів та умов, що впливають на розвиток інвестиційногоринку. Особливу роль у прогнозних дослідженнях відіграє розгляд наступних умовта факторів:
— передбачувана динаміка валового національного продукту,національного доходу та обсягу виробництва промислової продукції;
— зміна частки національного доходу, що витрачається нанакопичення;
— розвиток приватизаційних процесів;
— зміна податкового регулювання інвестиційної та іншоїпідприємницької діяльності;
— зміна облікової ставки Національного банку та умов одержаннядовго — і короткотермінових кредитів;
— розвиток фондового ринку.
Макроекономічне дослідження розвитку інвестиційного ринку є базоюподальшої оцінки та прогнозування інвестиційної привабливості регіонів тагалузей народного господарства.
Процес вивчення інвестиційного ринку в цілому складається з рядупослідовних етапів. Така послідовність вивчення інвестиційного ринку дозволяєодержати надійну інформацію для розробки стратегії інвестиційної діяльності таформування інвестиційного портфелю.
Діапазон досліджень інвестиційного ринку на основі методівфундаментального аналізу найбільш широкий. Основними напрямами такогодослідження є:
ü аналіз і прогнозування кон’юнктури інвестиційного ринку в цілому узв’язку із загальноекономічним розвитком країни;
ü аналіз і прогнозування кон’юнктури окремих видів і сегментівінвестиційного ринку;
ü аналіз та оцінка перспектив інвестиційної привабливості окремихгалузей економіки;
ü аналіз і оцінка перспектив інвестиційної привабливості окремихрегіонів країни;
ü аналіз і прогнозування інвестиційної позиції підприємств;
ü порівняльний аналіз інвестиційних якостей окремих реальнихпроектів фінансових інструментів та відповідне прогнозування динаміки рівня цінна них.
Фундаментальнийаналіз заснований на дослідженні окремих факторів, що впливають на динамікупоказників, що вивчаються, і визначенні можливої зміни цих факторів умайбутньому періоді.
Отже, ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношення окремихйого елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон’юнктури. При їїаналізі важливо виявити загальну динаміку та зв’язок із фазами розвиткуекономіки країни в цілому.

3 Аналіз ефективності інвестиційного проекту
Інвестицій10 тис. грн. Грошовий потік 5 тис. грн, 3 тис. грн., 2 тис. грн., 4 тис. грн.Ставка прибутковості 12 %. Середньорічний індекс інфляції 11 %. Розрахуватичистий приведений дохід, індекс рентабельності, внутрішню норму прибутку,дисконтова ний строк окупності, ставку відсотка при розрахунку інфляції тачистий приведений дохід в умовах інфляції.
Розв’язок
1) Чистий приведений дохід приі1 = 12%.
/>
/>4,46 тис. грн. + 2,39 тис. грн. + 1,42 тис. грн. + 2,55 тис. грн.– 10 тис. грн. = 10,82 тис. грн. – 10 тис. грн. = 0,82 тис. грн.
Висновок: чистийприведений дохід більше 0, це означає, що проект прибутковий і його вартоприймати до реалізації.
2) Чистий приведений дохід приі2 = 18%.
/>
/>4,24 тис. грн. + 2,16 тис. грн. + 1,22 тис. грн. + 2,06 тис. грн.– 10 тис. грн. = 9,68 тис. грн. – 10 тис. грн. = — 0,32 тис. грн.
3) Внутрішня норма прибутку.
/>
/>
/>
Висновок: /> = 16,32%, він більший ставки дисконту, тобто/>= 12%, це означає, що проект прибутковий.
4) Індекс рентабельності
/>
/> = /> = 1,082
Висновок: Індекс рентабельності більше 1, це означає, що проект рентабельнийі в результаті реалізації його принесе прибуток.
5) Дисконтований стрококупності.
/>
/>
/> = 2, 86 (роки).
/>
10 тис. грн – (5 тис.грн. + 3 тис. грн. + 2 тис. грн.) = 10 тис. грн – 10 тис. грн. = 0.
Висновок: Проектокупиться за 3 роки.
6) Ставка відсотку в умовахінфляції.
/>
Ri – ставкадисконту з урахуванням інфляції;
R – ставка дисконту безурахування інфляції;
/>= (1,12) /> (1,11) – 1 = 1,243 – 1 = 0,243 = 24,3 %.
7) Чистий приведений дохід приRi = 24,3%.
/>4,02 тис. грн. + 1,94 тис. грн. + 0,84 тис. грн. + 0,70 тис. грн.– 10 тис. грн. = 7,50 тис. грн. – 10 тис. грн. = — 2,50 тис. грн.
Висновок:Так, як чистий приведений дохід в умовах інфляції = — 2,50 тис. грн.., цеозначає, що при вкладанні інвестицій при інфляції, проект не принесе дохід.

Висновок
Такимчином інвестиційний ринок – це сукупність економічних відносин, які складаютьсяміж продавцем та покупцем інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктівінвестицій в усіх його формах.
Найважливішоюскладовою ринку інвестицій є ринок інвестиційних товарів. Виробництво і рух цихтоварів на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури. Українах з розвинутою ринковою економікою мережа таких елементів є надзвичайноширокою. Головне завдання інвестиційної інфраструктури — обслуговуванняінвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту. Основним інвестиційнимтоваром є продукція проектно-дослідницьких, будівельних, монтажних підприємств,фірм і постачальників матеріально-технічних ресурсів, яка в основномузабезпечує інвестиційний процес.
Наінвестиційному ринку діють різноманітні учасники, функції яких визначаютьсяцілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих угод. Складосновних учасників інвестиційного ринку варіюється в залежності від формздійснення угод. Загалом основні учасники інвестиційного ринку диференціюютьсяна дві групи:
1) Продавціі покупці інвестиційних товарів, інструментів і послуг;
2) Інвестиційні(фінансові) посередники.
Окрімосновних учасників інвестиційного ринку, що приймають безпосередню участь уздійсненні угод, до складу його суб’єктів відносяться численні учасники, щоздійснюють допоміжні функції.
Станінвестиційного ринку в цілому та окремих його складових сегментівхарактеризують такі елементи, як попит, пропозиція, ціна і конкуренція. Ступіньактивності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів здійснюєтьсяшляхом вивчення ринкової кон’юнктури.
Важливою умовою успішної ринкової трансформації економіки Україниє реалізація її інвестиційного потенціалу, який складається з ресурсного,інфраструктурного, фіскального, регуляторного та економічного факторів. Сучаснітенденції розвитку інвестиційного ринку України повинні відповідати світовомумеханізму роботи ринку інвестицій.
Вивчення макроекономічних показників розвитку інвестиційного ринкує первинним і найскладнішим етапом його вивчення.
Процес вивчення інвестиційного ринку в цілому складається з рядупослідовних етапів. Така послідовність вивчення інвестиційного ринку дозволяєодержати надійну інформацію для розробки стратегії інвестиційної діяльності таформування інвестиційного портфелю.
Отже, ступінь активності інвестиційного ринку, співвідношенняокремих його елементів здійснюється шляхом вивчення ринкової кон’юнктури. Приїї аналізі важливо виявити загальну динаміку та зв’язок із фазами розвиткуекономіки країни в цілому.
Прирозрахунку показників і визначення чи варто вкладати інвестиції в проект явизначила, що проект рентабельний і в результаті реалізації його принесеприбуток. Проект окупиться за 3 роки і на 3 році буде приносити прибуток. Внутрішнянорма прибутку більше ставки дисконту, це говорить про те, що проектприбутковий. Розрахувавши ставку відсотка в умовах інфляції визначила, щочистий приведений дохід при цій ставці не принесе прибутку.

Література
 
1. Бирмен В., Шмидт С., Экономическийанализ инвестиционных проектов/ Пер. с англ./ Под ред. Л.П. Валых. – М.: Банкии биржы, 1999. – 631 с.
2. Балацький О.Ф., Теліженко О.Управління інвестиціями: Навч. Посібник, — Суми: Видавництво сумськогодержавного університету: 2000 – 123 с.
3. Борщ Л.М. Герасимова С.В.Інвестування: Теорія і практика: Навч. Посібник. – 2 – ге вид., пер. і доп. –К.: Знання, 2007 – 685 с.
4. Вовчак О. д. Інвестування:Навч. Посібник. – Львів: Новий Світ – 2000, 2007 – 544 с.
5. Данілов О.Д., Івашина Г.М.,Чумаченько О.Г. Інвестування: Навчальний посібник,- К.: Видавничий дім„Комп’ютерпрес”, 2001,- 364 с.
6. Дука А.П. Теорія і практикаінвестиційної діяльності «Інвестування: Навчальний посібник – К.: Каравела,2007. – 424 с.
7. Гончаров А. Б. Інвестування:Навч. Посібник/ А.Б. Гончаров. – Х.: ВД «Інжек», 2004. – 240 с.
8. Інвестування Підручник/ В.М.Гринбова, В.О. Коюда Т. І. Лепейко, О.П. Коюда. – к.: Знання, 2008 – 452 с.
9. Игошин Н. В. Инвестиции,организация управления и финансирование Учебник для вузов, — М.: Финансы:ЮНИТИ, 2000. – 413 с.
10.  Конспект лекцій з курсу «Екрнрміка інвестиційної діяльності длястуд. Екон. Фак… всіх форм навч. Ч. 1. – Суми, 2000. – 64 с.
11.  Майорова Т. В. Інвестиційна діяльність: Навч. Посібник. – К.:Центр навчання літератури, 2004. – 376 с.
12.  Мойсеєнко І. П. Інвестування: Навч. Посібник – К.: Знання, 2006. –490 с.
13.  ПересадаА.А. та ін. Інвестування: Навч.-метод,посібник для самостійного вивчення дисципліни. — К.: КНЕУ, 2001. — 251 с.
14.  Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом.- К.: Лібра, 2002- 472с.
15.  Татаренко Н.О., Підручник А.М. Теорія інвестицій: Навч. Посібник._ к.: КНЕУ, 2000 – 160 с.
16.  ФедоренкоВ.Г. Інвестиційний менеджмент. — К.: МАУП, 1999. — 184 с.
17.  ШарпУ., Александер Г., Бэйли Д. Инвестиции:Пер. с англ. — М.: Инфра-М, 1998. — 1028 с.