МIНIСТЕРСТВО ФIНАНСIВ УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ФIНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНИЙ IНСТИТУТ
ФIНАНСОВО-ЕКОНОМIЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРАФІНАНСІВ
КУРСОВАРОБОТА
Здисципліни „Фінансовий аналіз”
НА ТЕМУ:
“Аналіз вхідних і вихіднихгрошових потоків підприємства”
(на базі приватногопідприємства ”ШАНС”)
Науковий керiвник:
Деркач О.Б.
Виконавець:
студент ІV курсу групи Ф-48
БондарА.П.
Спеціальність«Фінанси»
Спеціалізація«Фінанси підприємств»
Чернiвцi
2008
ЗМІСТ
/>ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СКЛАД ГРОШОВИХ ПОТОКІВ ТА КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВАЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ НИМИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1.1. Поняття грошових коштів підприємства та їх класифікація
1.2. Класифікація грошових потоків і управління ними напідприємстві
РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Оцінка динаміки, обсягу, структури та руху грошовихпотоків на підприємстві
2.2. Оцінка ефективності використання грошових коштів напідприємстві та визначення платоспроможності підприємства
РОЗДІЛ 3. ФОРМУВАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА ІПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ НИМИ В НАСТУПНОМУ ПЕРІОДІ
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
Згідно законуУкраїни “Про підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. підприємство — цесамостійний господарюючий суб’єкт, створений для ведення господарськоїдіяльності, яка здійснюється з метою створення прибутку. Як правило,підприємство виступає юридичною особою, що визначається сукупністю ознак:володіння майном, відповідальністю по використанню цього майна, наявністюрозрахункового рахунку в банку, виступає від свого імені. Володіння майном виражаєтьсянаявністю бухгалтерського балансу, на якому ведеться облік майна підприємства.
Фінансовівідносини підприємства виникають тоді коли на грошовій основі виникає формуваннявласних ресурсів підприємства, його доходів розподілу доходів, виникаючих врезультаті цієї діяльності, їх використання на цілі розвитку підприємства.
Організаціягосподарської діяльності потребує відповідного фінансового забезпечення, тобтопершочергового капіталу, який формується із вкладів. Це найважливіше джерелоформування майна будь-якого підприємства. Отже, капітал інвестується увиробництво, в процесі якого створюється вартість яка виражається ціноюреалізованої продукції. Після реалізації продукції вона приймає грошову форму — форму прибутку від реалізації створених товарів, який поступає на розрахунковийрахунок підприємства.
Але на жаль нинів Україні спостерігається стійка тенденція до збільшення кількостіфінансово-неспроможних підприємств. Без огляду на певні позитивні зрушення векономіці, тенденція до збільшення кількості збиткових підприємств збереглася.Наслідком незадовільного фінансового стану більшості вітчизняних підприємств єнеефективне управління грошовими коштами підприємства, збільшення їхньоїкредиторської та дебіторської заборгованості. На початку 2003 року кредиторськазаборгованість майже у два рази перевищувала обсяги ВВП країни; дебіторськазаборгованість перевищила обсяги ВВП у півтора рази. Таким є наслідокнеплатоспроможності більшості суб’єктів господарювання.
Проблемапідвищення ефективності управління грошовими потоками підприємства має значнийвплив.
Багато увагиприділяють темі про підвищення ефективності управління грошовими потокамипідприємства різні вітчизняні науковці. Так, наприклад, дуже добре висвітленаця тема у книгах А. Поддєрьогіна, який приділив темі «Управління грошовимипотоками на підприємстві» цілий розділ. Також непогано розписана ця тема упідручниках П.Я. Поповича. Багато різних статей на цю тему присвячено у різнихжурналах, насамперед «Фінанси України», «Економіка України» та інші.
Метою принаписанні курсової роботи є розрахунок і порівняння показників ефективностіуправління грошовими потоками підприємства за звітній і плановий періоди.
Завданнямданої курсової роботи є визначення потреби в грошових коштах підприємства намайбутній період.
Об’єктомдослідження є грошові потоки підприємства.
Курсоваробота складається з трьох розділів.
В першому розділівисвітлюються питання про склад грошових потоків підприємства.
В другому розділіздійснюється дослідження ефективності управління грошовими потокамипідприємства. У третьому розкрито шляхи формування грошових потоківпідприємства.
В третьомурозділі визначається прогнозне формування грошових коштів підприємства намайбутній період.
Інформаційно-аналітичноюбазою являються баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошовихкоштів та статут.
Теоретико-методичноюбазою являються літературні джерела, а саме видання провідних економістів,нормативна законодавча база.
/>РОЗДІЛ 1/> СКЛАД ГРОШОВИХПОТОКІВ ТА КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА І ЗНАЧЕННЯ ПОЛІТИКИ УПРАВЛІННЯ НИМИ НАПІДПРИЄМСТВІ1.1 Поняттягрошових коштів підприємства та їх класифікація
Гроші, якрезультат інвестиційної діяльності, з одного боку, характеризують отриманийпоточний ефект збільшення грошей порівняно з їх сумою, авансованою вінвестиційні проекти, а з другого боку, обсяги іммобілізації грошової маси зінвестиційних проектів в зв’язку з їх закінченням або виходом з них.
Гроші, якрезультат фінансової діяльності характеризують обсяги залучення підприємствомгрошей на фінансовому ринку. Можуть використовуватися різні інструменти залучення- випуск акцій, облігацій, отримання кредитів, позик, облік векселів. Можливіобсяги залучення грошей обумовлюються високою кількістю факторів зовнішнього тавнутрішнього характеру. При рівних умовах зовнішнього середовища обсягзалучення грошей конкретним підприємством обумовлюється факторами внутрішньогохарактеру — обсягами та ефективністю господарської діяльності, наявнимиактивами підприємства, його іміджем.
Роль, якувиконують гроші, як результат операційної діяльності значно вагома. Грошові коштиє стартовим чи фінальним етапом процесу кругообороту або обслуговуючимресурсом, наявність якого забезпечує перехід від однієї стадії циклу до іншої.
Гроші є одним звагомих факторів, що визначають фінансове положення підприємства, йогожиттєздатність. Наявні залишки грошових коштів характеризують фінансовуздатність підприємства до проведення господарської діяльності. Наявні грошовікошти виступають факторами, що лімітують обсяги діяльності підприємства, атакож можливість проведення певних операцій.
Відсутністьгрошей на момент виникнення потреби в них ускладнює проведення запланованоїдіяльності, або взагалі зумовлює неможливість її продовження.
Таким чином,грошові кошти є складною багатоплановою економічною категорією,використовуються як інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсомта результатом діяльності підприємства, обумовлюють його поточне та майбутнєфінансове положення. Грошові кошти можуть бути охарактеризовані на базізастосування статичного та динамічного підходів.
/>
Рис.1.1.Характеристика статичного і динамічного підходу до визначення грошових коштівпідприємства
Статичний підхіддо характеристики грошей визначає їх як наявний залишок коштів, що знаходятьсяв розпорядженні підприємства на конкретний час. В рамках статичного підходугрошові кошти прийнято розглядати з двох точок зору: бухгалтерської таекономічної.
З бухгалтерськоїточки зору грошові кошти підприємства є сукупністю залишків грошей, які обліковуютьсяна окремих бухгалтерських рахунках та знаходять відображення в балансіпідприємства. В складі грошових коштів виділяють:
1.Залежно відрахунку, на якому вони відображені: грошові кошти в касі; грошові кошти напоточних рахунках рахунках; грошові кошти на валютному ринку; грошові кошти упідзвітних осіб.
2. Запризначенням: грошові для обороту, для спеціального призначення.
3. За місцемзберігання: грошові кошти в банку, в касі, у підзвітних осіб.
Економічна точка зору на грошові кошти підприємства передбачаєвикористання таких підходів до характеристики їх складу, обсягу та розміру.
1. Залежновід підходу до визначення обсягу грошових коштів виділяють:
— в широкомусенсі — як грошові кошти авансовані у майно підприємства;
— у вузькомусенсі — як частина оборотних активів, яка безпосередньо знаходиться в грошовійформі.
2. Залежновід джерела утворення виділяють:
— власні грошовікошти;
— позиковігрошові кошти.
3. Залежновід натурально-речової форми грошові кошти підприємства можуть бути представленні:
— готівкою;
— безготівковимигрошима.
4. Залежновід ступеня ділової активностігрошові кошти підприємства можуть бутирозділені на: активні гроші та пасивні гроші. До активної частини відносятьгрошові кошти, які беруть участь в обороті, використовуються як засіб платежу.Пасивні гроші не використовуються в господарському обороті, а резервуються дляпокриття певних потреб підприємства.
5. Залежновід функціонального призначення наявні грошові кошти розглядають як запаскоштів, створений з певною метою./>Залежно від потреб, що задовольняються, виділяютьчотири види запасів грошових коштів:
1. Операційнийзапас грошових коштів, потрібний для ведення бізнесу, фінансування поточнихгосподарських операцій.
2. Страховийзапас, представлений грошовими коштами, які зберігаються в резерві на випадокнепередбачених змін.
3. Спекулятивнийзапас грошових коштів, метою створення якого є отримання додаткового прибуткувід спекулятивних операцій завдяки використанню сприятливої кон’юнктури окремихринків для проведення позапланових закупок ресурсів.
4. Компенсаційнийзапас грошових коштів, потреба та розмір якого залежить від практики взаємодіїпідприємства з банком, що його обслуговує. Комерційні банки вимагають відборжника підтримувати певний залишок коштів на рахунку в банку, прямопропорційний або сумі кредиту, або сумі комісійних.
В основі грошовихкоштів підприємства лежить поняття грошового обороту. Грошовий оборот єрезультатом функціонування реальних грошей та охоплює виконання ними функційзасобу обігу, засобів платежу і засобів накопичення. Здійснення усіх видівдіяльності підприємства породжує рух грошових коштів у формі надходжень івитрат.
Цей рух являєсобою безперервний процес і визначається як грошовий потік.
1.2Класифікація грошових потоків і управління ними на підприємстві
Управліннягрошовим потоком є важливим з точки зору регулювання ліквідності балансу,оптимізації оборотних активів, планування тимчасових параметрів капітальнихзатрат і джерел їх фінансування, управління поточними затратами і їхоптимізація в процесі виробництва і реалізації продукції, прогнозу економічногоросту. В процесі кругообороту грошові кошти підприємства утворюють грошовіпотоки, обсяг яких характеризує кількість залучених або використаних грошовихкоштів. Грошові потоки підприємства можуть бути класифіковані за ознаками:
1. Залежно від напрямку рухупотоку розглядають:
— вхіднийгрошовий потік;
— вихіднийгрошовий потік;
— сальдовий грошовийпотік.
Вхідний грошовий потік характеризує обсягнадходження грошових коштів в цілому та за окремими джерелами їх утворення.Вихідний — обсяги витрачання грошових коштів в цілому та за окремими напрямкамивикористання. Сальдовий формується як сума вхідного та вихідного потоків.
2. Залежно від напрямкудіяльності виділяють:
— грошовий потіквід операційної виробничої діяльності;
— грошовий потіквід інвестиційної діяльності;
— грошовий потіквід фінансової діяльності.
3. Залежно від способу визначеннярозміру грошового потоку виділяють:
— чистий грошовийпотік;
— розрахунковийгрошовий потік;
— загальнийгрошовий потік.
Чистий грошовийпотік характеризує зміну наявних грошових коштів за період та визначається якрізниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду, щоаналізується. Таким чином він характеризує сальдовий потік без відображенняобсягу грошових операцій. Розрахунковий грошовий потік — це приблизна оцінкапоповнення грошових коштів підприємства за результатами господарської діяльності,яка використовується в планових та експертних розрахунках. За своїм власнимскладом він становить суму чистого прибутку та амортизаційних відрахувань.Не враховує інші складові грошового потоку, а отже, може некоректно відображатиреально досягнутий результат господарювання. Загальний грошовий потік використовуєтьсядля оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, що пов’язані з рухомгрошових коштів.
4. Залежно від ритмічностіздійснення грошові потоки підприємства визначаються як:
— регулярнігрошові потоки ;
— нерегулярнігрошові потоки.
Регулярні грошові потоки єрезультатом господарсько- фінансової діяльності підприємства. Їх обсяг єсталим в часі або має тенденцію до зміни. Надходження та витрачання грошейздійснюється систематично. Це обумовлює можливість їх регулювання тапланування. Нерегулярні грошові потоки пов’язані з проведенням окремихгосподарських операцій. Вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу таперіодичності. Планування утворення та здійснення цих потоків може проводитисьлише методом прямих розрахунків, відповідно до часу та обсягу операцій, що їхпороджують.
5. Залежно від почерговості інапрямків здійснення платежів грошові потоки поділяють на:
— пріоритетнігрошові потоки;
— поточні грошовіпотоки;
— дискреційнігрошові потоки;
— довгостроковігрошові потоки.
Пріоритетний грошовий потік — цеобов’язкові грошові виплати, які мусить здійснити підприємством першочерговомупорядку для запобігання фінансовим ускладненням та з метою подовженнянормальної життєдіяльності. До нього належать процентні, податкові виплати,погашення боргів, термін сплати яких настав. Поточний грошовий потікхарактеризує обсяги та напрямки використання грошових коштів для фінансуванняпоточної господарської діяльності підприємства, для забезпечення обіговимиактивами запланованих обсягів діяльності підприємства. В рамках операційногопотоку грошові кошти витрачаються на закупівлю товарних та інших матеріальнихресурсів, погашення кредиторської заборгованості, фінансування витрат обігу.Дискреційний грошовий потік характеризує надходження та витрачання грошовихкоштів на цілі, що не пов’язані з поточною господарською діяльністю, вінформується в результаті інвестиційної діяльності як виручка від продажу абоздачі в оренду основних фондів. До складу дискреційних грошових виплат входятькупівля постійних активів, здійснення фінансових вкладів, виплата дивідендів заакціями підприємства, витрати, пов’язані з придбанням філіалів, засновництвомдочірніх підприємств. Довгостроковий грошовий потікформується яксукупність джерел та напрямків використання грошових коштів, що призводять додовгострокової зміни структури капіталу підприємства, він є результатомфінансових надходжень — емісії акцій, довгострокових облігацій, отриманнябанківських позик, витрачання грошових коштів на виплату основної суми боргу.
6. За масштабамиобслуговування господарського процесу виділяють:
— грошові потокина підприємстві в цілому;
— грошові потокив окремих структурних підрозділах підприємства;
— грошові потокив окремих господарських операціях.
7. За методомобчислення виділяють:
— валовий грошовий потік, який характеризує всюсукупність грошових коштів;
— чистий грошовийпотік, який визначається як різниця між вхідним і вихідним грошовим потоком.
8. За рівнемдостатності обсягу виділяють:
— надлишковий грошовий потік, коли надходженнягрошових коштів перевищує їх витрачання;
— дефіцитнийгрошовий потік.
9. За методомоцінювання виділяють:
— теперішній грошовий потік — оцінюється за вартістюпоточного моменту часу;
— майбутнійгрошовий потік — оцінюється за вартістю майбутнього часу;
Політикууправління грошовими коштами підприємства характеризує таблиця.
Таблиця 1.1
Склад джерел надходжень інапрямки витрачання грошових коштів підприємстваВиди діяльності Джерела надходження грошових коштів Напрямки витрачання грошових коштів 1 2 3 Операційна діяльність Виручка від реалізації товарів, робіт, послуг; погашення дебіторської заборгованості за реалізовані товари, продукцію, роботи. Витрати на закупівлю товарів; поточні витрати пов’язані з виробництвом і реалізацією товарів і послуг; податки і інші платежі; погашення короткострокової кредиторської заборгованості. Інвестиційна діяльність
Виручка від реалізації основних засобів; виручка від реалізації
нематеріальних активів.
Придбання основних засобів і нематеріальних активів; здійснення довгострокових
фінансових вкладень. Фінансова діяльність Виручка від продажу акцій підприємства; отримання кредитів та послуг. Виплата дивідендів; погашення кредитів і позик. Інші операції Цільові надходження; безкоштовно отримані цінності. Використання фонду споживання; видатки пов’язані з благодійною діяльністю.
З таблиці видно, що джерела надходження і напрямки витрачання грошовихкоштів залежить від виду діяльності.
/>РОЗДІЛ 2/> ДОСЛІДЖЕННЯЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА
2.1 Оцінка динаміки, обсягу, структури та рухугрошових потоків на підприємстві
Приватнепідприємство “ШАНС” створене на основі приватної власності засновникагромадянина України Малькова Ігоря Захаровича. Метою створення приватногопідприємства “ШАНС” є отримання прибутку від реалізації електронних приладів,протипожежної техніки, товарів народного споживання та продукціївиробничо-технічного призначення. Предметом діяльності приватного підприємстває: посередницька, закупівельна та торгівельна діяльність, в тому числі увигляді комісійної, комерційної, фірмової, оптової та роздрібної торгівлі,надання маркетингових послуг, будівельна та будівельно-монтажна діяльність,ремонт, технічне обслуговування, продаж та прокат автотранспортних засобів,іпотечна, лізингова, інвестиційна діяльність.
Приватнепідприємство “ШАНС” має право здійснювати виробничу торгово-посередницькудіяльність з метою одержання відповідного прибутку. Приватне підприємствосамостійно здійснює матеріально-технічне забезпечення власного виробництва ікапітального будівництва через систему прямих угод, а також самостійно здійснюєреалізацію своєї продукції, інших матеріальних цінностей.
Приватнепідприємство “ШАНС” здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатівсвоєї роботи, веде статистичну звітність, самостійно визначає структурууправління.
Як видно здодатку А та додатку Б у порівнянні із попереднім 2003 роком приватнепідприємство “ШАНС” у звітному 2007 році покращило свої фінансові результати.Для того, щоб дослідити ефективність управління грошовими потоками підприємствапотрібно розрахувати та проаналізувати ряд показників, які характеризуютьфінансовий стан. Щоб охарактеризувати фінансовий стан використовують дужебагато показників та коефіцієнтів. Але у даній роботі використано лише тіпоказники та коефіцієнти, які є найголовнішими.
На початку 2007року дані про фінансовий стан приватного підприємства “ШАНС” свідчать про те,що дане підприємство працювало ефективно. Якщо подивитись на додаток Б товидно, що підприємство отримало 1506,7 тис.грн. чистого доходу (виручки) відреалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у порівнянні з 2003 роком чистийдохід який складав 907,3 тис.грн.
Якщо звернутиувагу на додаток А то можна побачити таку картину. Власний капітал приватногопідприємства “ШАНС” на початку року становив лише 83,2 тис.грн., а на кінецьроку 195,9 тис.грн. Як бачимо, що дане підприємство на початку рокуфункціонувало за рахунок позикових коштів.
Аналіз вхідних івихідних грошових потоків здійснюється на основі звіту про рух грошових коштівприватного підприємства ”ШАНС”.
Таблиця2.1
Аналіз вхідних і вихіднихпотоківПоказники Звітний період Попередній період Відхилення X Сума Питома вага Сума Питома вага X 1 2 3 4 5 6
Операційна діяльність
Вхідний грошовий потік 8025,3 67,6 5974,3 77,4 +2051 Вихідний грошовий потік 847,1 7,2 1186,6 15,4 -339,5 Чистий грошовий потік 7178,2 X 4787,7 X +2390,5
Інвестиційна діяльність
Вхідний грошовий потік 510,5 4,3 422,3 5,5 +88,2 Вихідний грошовий потік 10765,5 91 5904,1 77 +486,4 Чистий грошовий потік -10255,5 X -5481,8 X -4773,7
Фінансова діяльність
Вхідний грошовий потік 3340,7 28,1 1325,1 17,1 +2015,6 Вихідний грошовий потік 220,3 1,8 592,5 7,7 -372,2 Чистий грошовий потік 3120,4 X 732,6 X +2387,8
Валовий грошовий потік
Сума всіх вхідних грошових потоків 11876,5 100 7721,7 X +4154,8 Сума всіх вихідних потоків 11832,9 100 7683,2 X +4149,7 Сума всіх грошових потоків 43,1 X 38,5 X +4,6
З таблиці видно,що у приватного підприємства ”Шанс” сума всіх вхідних і вихідних потоків зазвітній період більше ніж за попередній. Це пояснюється активністю підприємства.
Для того щобпровести детальний аналіз грошових потоків потрібно розрахувати коефіцієнти :
Коефіцієнтдостатності чистого грошового потоку (за 2007 рік):
К.д.ч.г.п.= ЧГП:Суму сплати основного боргу+Сума приросту запасів+сума визначених дивідендів. (2.1)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
ЧГП= 43,1 :(( 19,9+(- 63,8)) = -0,98
Цей коефіцієнт показує чи достатньо упідприємства коштів, щоб погасити суму основного боргу та суму визначенихдивідендів. З прикладу видно, що для підприємства не вистачає коштів, щобвиконати свої зобов’язання.
Аналіз фінансового стануприватного підприємства “ШАНС” починається із аналізу фінансової стабільностіпідприємства, який здійснюється за даними балансу та дозволяє визначитиспроможність даного об’єкту дослідження сплачувати свої поточні зобов’язання.Фінансова стабільність підприємства пов’язана з рівнем залежності відкредиторів та інвесторів і характеризується співвідношенням власних і залученихкоштів. Основні показники фінансової стабільності:
Коефіцієнт концентраціївласного капіталу( за 2007 рік):
Підсумок 1 розділу пасиву балансу:валюта балансу (2.2.)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кк.в.к. = 195,9:482,4 * 100 = 40
Цей коефіцієнтхарактеризує фінансову стійкість підприємства. Що вищим є значення цьогопоказника, то більше підприємство є фінансово стійким, стабільним і незалежнимвід зовнішніх кредиторів. Частка власного капіталу має бути не меншою за 60%. Ау випадку з приватним підприємством “ШАНС” видно, що воно не зовсім є фінансовостійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів. У підприємство звисокою часткою власного капіталу кредитори вкладають охочіше кошти, оскількивоно з більшою ймовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.
Коефіцієнтфінансової залежності( за 2007 рік):
Валюта балансу: підсумок 1 розділупасиву балансу (2.3.)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кф.з. = 482,4: 195,9 = 2,4
Цей коефіцієнт єоберненим до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Якщо його значеннянаближається до одиниці, то це означає, що власник повністю фінансує своєпідприємство, якщо перевищує одиницю — навпаки. А у випадку з приватнимпідприємством “ШАНС” видно, що власник не в змозі повністю профінансувати своєпідприємство.
Коефіцієнтзабезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами( за 2007 рік):
((2 розділ активубалансу)- (4 розділ пасиву балансу): (2 розділ активу балансу) (2.4.)
На прикладіприватного підприємства “ШАНС”:
Кз.о.к.в.о.к. = (448,5- 286,5): 448,5= 0,4
Мінімальне значенняцього показника-0,1, а в даному випадку 0,4. Це свідчить про непоганийфінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансовуполітику.
Коефіцієнтспіввідношення необоротних і власних коштів(за 2007 рік):
(1 розділ активу балансу: 1 розділпасиву балансу) (2.5.)
На прикладі приватного підприємства“ШАНС”:
Кс.н.в.а.= 33,7: 195,9 = 0,2
Даний показникдорівнює 0,2, а це означає те, що дане підприємство має власний капітал восновному для формування оборотних коштів, а це, як правило, розцінюютьнегативно.
Таким чином,аналізуючи стан обігових коштів в умовах ринкової економіки, необхіднорозглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на їхстан і розробляти конкретні заходи для їх усунення. За даними форми №1”Баланс”і форми №2”Звіт про фінансові результати” визначаються і аналізуються такіпоказники оборотності грошових коштів:Оборотність в днях(Од)(за 2007 рік)— число днів, протягом яких грошові коштизавершують повний кругообіг:
Од = Середнійзалишок грошових коштів *число днів, що аналізується
Виручка від реалізації (2.6.)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Од= 46,65 * 360 = 11
1506,7
Коефіцієнтоборотності (Ко) (за 2007 рік)- це число оборотів, що їх роблять грошові коштиза період, який аналізується:
Ко = Виручка від реалізації
Середній залишок грошові коштів (2.7.)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:Ко = 1506,7 = 32
46,65
Тривалість одногообороту в днях (По) (за 2007 рік):
По = Числоднів періоду, що аналізується (2.8.)/>Оборотність грошових коштів />На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
По = 360 = 32
Коефіцієнт завантаження коштів вобороті (Кз) (за 2007 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою:
Кз = Середній залишок грошовихкоштів (2.9.)
Виручка від реалізації продукції
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:Кз = 46,65 = 3
1506,7
Коефіцієнтзавантаження коштів в обороті — це величина зворотна коефіцієнту оборотностігрошових коштів. Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективнішевикористовуються грошові кошти.
Таблиця2.2.
Аналіз оборотності грошових коштівприватного підприємства «ШАНС» Показники 2003 рік 2007 рік Відхилення 1 2 3 4 1.Виручка від реалізації, тис.грн. 907,3 1506,7 599,4 2.Кількість днів періоду, що аналізується 360 360 3.Одноденна виручка, тис.грн. 2,5 4,2 1,7 4.Середній залишок грошових коштів, тис.грн. 18,55 46,65 28,1 5.Оборотність грошових коштів, днів(ряд.4*ряд.2/ряд.1) 7 11 4 6.Коефіцієнт оборотності грошових коштів, кількість оборотів(ряд.1/ряд.4) 49 32 -17 7.Коефіцієнт завантаження коштів в обороті(ряд.4/ряд.1) 2 3 1
Виходячи з наведених даних у таблиціможна сказати, що :
Оборотність грошових коштів за рікзменшилась на 4 дні (11 – 7 = 4).
Це призвело до:
— зменшення коефіцієнта оборотностіна -17 обігу (32 — 49 = -17);
— до підвищення коефіцієнтазавантаження грошей в обороті на 1грн.
(3 — 2=1).
На зміну оборотності грошових коштіввпливають два фактори (4):
1.Зміна обсягу виручки від реалізаціїпродукції.
2.Зміна середнього залишку грошовихзасобів.
Вплив першого фактора визначаєтьсятак:
Середній залишок грошовихкоштів(мин.рік) / одноденну виручку за звітній рік (18,55: 4,2 = 4). В прикладі приватногопідприємства “ШАНС” оборотність грошових коштів зменшилась на 4 дні в томучислі за рахунок:
— зростання обсягу виручки відоборотності зменшилась 7 днів
(18,55/ 4,2 — 7 = 7);
— вплив зміни середнього залишкугрошових коштів визначається:
зміну середнього залишку/ одноденнувиручку. В прикладі приватного підприємства “ШАНС” збільшення середньогозалишку грошових коштів на 18,55 тис.грн. уповільнила обіговість грошовихкоштів на 7 днів (28,1/ 4,2 =7 днів).
Дляподальшого аналізу обсягу, структури і руху грошових коштів потрібнорозрахувати ці самі показники для минулого періоду і порівняти їх з звітнімперіодом.
Коефіцієнтконцентрації власного капіталу(за 2003 рік):
Кк.в.к. = 83,2:161,5 * 100 = 51,5 (2.10)
Коефіцієнтфінансової залежності(за 2003 рік):
Кф.з. = 161,5: 83,2 = 2 (2.11)
Коефіцієнт забезпеченості оборотнихкоштів власними оборотними коштами:
Кз.о.к.в.о.к. = (154- 78,3): 154= 0,5 (2.12)
Коефіцієнтспіввідношення необоротних і власних коштів(за 2003 рік):
Кс.н.в.а.= 7,3: 83,2 = 0,09 (2.13)Оборотність в днях(Од)(за 2003 рік)— число днів, протягом яких грошові кошти завершуютьповний кругообіг: (2.14)
Од= 18,55 * 360 / 907,3 = 139
Коефіцієнт оборотності (Ко) (за 2003рік)- це число оборотів, що їх роблять грошові кошти за період, якийаналізується:Ко = 907,3 = 48 (2.15)
18,85
Тривалість одногообороту в днях (По):
По = 360 = 5,1 (2.16)
Коефіцієнт завантаження коштів вобороті (Кз) (за 2003 рік): він показує суму грошових коштів, що авансується на1 грн. виручки від реалізації і визначається за формулою:Кз = 18,55 = 2 (2.17)
907,3/>Порівнюючи звітній період з минулимможна сказати, що:
1. Коефіцієнтконцентрації власного капіталу за 2007 рік, який дорівнює 40 є меншим закоефіцієнт концентрації власного капіталу за 2003 рік, який дорівнює 51,5. А цеозначає, що приватне підприємство “ШАНС” у 2003 році було більш фінансовостійке, стабільне і незалежним.
2. Коефіцієнтфінансової залежності за 2007 рік дорівнює 2,4 є більшим за коефіцієнтфінансової залежності за 2003 рік який дорівнює 2. А це означає, що підприємствоу 2003 році могло більш себе профінансувати ніж у 2007 році.
3. Коефіцієнтзабезпеченості оборотних коштів власними оборотними коштами за 2007 рікдорівнює 0,4 є меншим за коефіцієнт забезпеченості оборотних коштів власнимиоборотними за 2003 рік який дорівнює 0,5. А це свідчить про непоганийфінансовий стан підприємства і його спроможність проводити незалежну фінансовуполітику у 2007 році.
4. Коефіцієнтспіввідношення необоротних і власних коштів за 2007 рік дорівнює 0,2 є більшимза коефіцієнт співвідношення необоротних і власних коштів за 2003 рік. А цеозначає те, що дане підприємство за 2007 рік має більший власний капітал ніжза минулий період.
5. Оборотність вднях за 2007 рік дорівнює 11, а за 2003 рік дорівнює 7, що значно менше.
6. Коефіцієнтоборотності за 2007 рік дорівнює 32, а за 2003 рік дорівнює 48.
7. Тривалістьодного обороту в днях за 2007 рік складає 32 дні, а за 2003 рік складає 51день. А це означає те, що тривалість одного обороту в звітному періоді меншийніж за минулий період і це є позитивним.
8. Коефіцієнтзавантаження коштів в обороті за звітній період дорівнює 3, а за минулий рікдорівнює 2. Це означає те, що дане підприємство у минулому році більшефективніше використовувало свої грошові кошти.2.2 Оцінкаефективності використання грошових коштів на підприємстві та визначенняплатоспроможності підприємства
У ринковійекономіці, коли можлива ліквідація підприємства внаслідок їх банкрутства, однимз найважливіших показників фінансового стану є ліквідність. Фінансовий станпідприємства можна оцінити погляду його короткострокової і довгострокової перспектив.У короткостроковій перспективі критерієм оцінки фінансового стану підприємстває його ліквідність і платоспроможність, тобто здатність своєчасно і в повномуобсязі розрахуватися за короткостроковими зобов’язаннями. Термін “ліквідний”передбачає безперешкодне перетворення майна на гроші. Ліквідність підприємства- це його спроможність перетворювати свої активи на гроші для покриття всіхнеобхідних платежів. Найліквіднішою є готівка. Наступним за рівнем ліквідностіактивом є короткострокові інвестиції (цінні папери), оскільки в разінеобхідності їх швидко можна продати. Найменш ліквідним поточним активом єзапаси, бо для перетворення їх на гроші їх спочатку треба продати. Рівеньліквідності визначається тривалістю періоду перетворення будь-якого активу нагроші.
Аналізліквідності балансу полягає в порівнянні коштів з активу із зобов’язаннями запасивом. Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяють на такігрупи:
Найбільш ліквідні активи (А1) — цесуми за статтями коштів та їх еквівалентів, тобто гроші, які можна використатидля поточних розрахунків (це рядки 220, 230, 240 другого розділу активубалансу).
1. Активи,що швидко реалізуються (А2) — це активи, для
перетворення яких на гроші потрібнийпевний час (рядки 160 до 220).
3. Активи, щореалізуються повільно (А3) — це статті другого розділу активу балансу (рядки100 до 130, а також рядок 250).
4. Активи, щоважко реалізуються (А4) — це активи, які передбачено використовувати вгосподарській діяльності протягом тривалого періоду. У цю групу включають усістатті першого розділу активу балансу.
Перші три групиактивів належать до поточних активів підприємства.
Пасиви балансувідповідно до зростання строків погашення зобов’язань групуються так:
1. Негайні пасиви(П1) — кредиторська заборгованість (рядки 530 до 610).
2.Короткострокові пасиви (П2) — короткострокові кредити банків (рядок 500),поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями (рядок 510), векселівидані (рядок 520).
3. Довгостроковіпасиви (П3) — це довгострокові зобов’язання — третій розділ пасиву балансу.
4.Постійні пасиви(П4) — рядки 380,430,630.
Для оцінкиреального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідностібалансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи: складаннябалансу ліквідності; розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.
Ліквідністьбалансу — це рівень покриття зобов’язань підприємства його активами, строкперетворення яких на гроші відповідає строкам погашення зобов’язань.
Таблиця2.2.
Аналізліквідності балансу приватного підприємства “ШАНС”
за 2007рік, тис.грн.Актив Рядок На початок звітного періоду На кінець звітного періоду Пасив Рядок На початок звітного періоду На кінець звітного періоду
Платіжний надлишок
(недостача) На початок звітного періоду На кінець звітного періоду А1 220, 230, 240 31,5 61,8 П1 530 до 610 78,3 286,5 — 46,8 — 224,7 А2 160до 220 31,7 47,6 П2
500,510,
520 31,7 47,6 А3
100 до 130,
250 90,8 339,1 П3 480 90,8 339,1 А4 080 7,3 33,7 П4
380,430,
630 83,2 195,9 — 76 — 162,2 Баланс 280 161,5 482,4 Баланс 640 161,5 482,4 X X
Баланс буде абсолютно ліквідним, якщозадовільнятиме такі умови:
1. А1>П1;
2. А2>П2;
3. А3>П3;
4. А4
За даними таблиці 2.2 балансприватного підприємства “ШАНС” є в основному ліквідним. На кінець звітногоперіоду:
1. А1
2. А2 >П2;
3. А3 >П3;
4. А4
Проте абсолютно ліквідним балансвважати не можна оскільки в підприємства на кінець звітного періоду виниклипроблеми з погашенням кредиторської заборгованості.
Другим етапом аналізу ліквідностіпідприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вонизастосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати своїкороткострокові зобов’язання.
Основні показники ліквідності:
Загальний коефіцієнт ліквідності(2007рік) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховуєтьсяза формулою:
Кз.л. = (А1+А2+А3): ( П1+П2) (2.18)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кз.л. = 482,4: 195,9 = 2,5
Він показує, скільки гривень поточнихактивів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов’язань. Якщо поточніактиви перевищують поточні зобов’язання, підприємство вважається ліквідним.Оптимальне значення коефіцієнту загальної ліквідності має бути співвідношення 1: 1. У випадку приватного підприємства значення коефіцієнта покриття перевищуєспіввідношення 1: 1 це означає, що підприємство має оборотні кошти, сформованізавдяки власним джерелам.
Коефіцієнт швидкої ліквідності(за 2007рік):
Кш.л. = (А1+А2): (П1+П2) (2.19)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кш.л. = 482,2: 195,9 = 2,5
Оптимальним коефіцієнтом швидкоїліквідності є співвідношення 1: 1. У випадку приватного підприємства значеннякоефіцієнта швидкої ліквідності приблизно дорівнює співвідношенню 2,5: 1.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності(за 2007рік): Ка.л. = А1: (П1+П2) (2.20)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Ка.л. = 33,7: 195,9 = 0,2
Цей коефіцієнтпоказує, яку частину короткострокових позикових зобов’язань можна занеобхідності погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнтаабсолютної ліквідності є співвідношення 0,2: 1. У випадку приватногопідприємства значення коефіцієнта абсолютної ліквідності дорівнюєспіввідношенню 0,2: 1.
Платоспроможність означає наявність упідприємства коштів і еквівалентів, достатніх для розрахунків з кредиторської заборгованостіщо потребує негайного погашення. Ознаками платоспроможності є :
1. Наявністьгрошей у касі, поточних рахунках;
2. Відсутністьпростроченої кредиторської заборгованості.
Підприємство напоточному рахунку повинно мати залишок коштів, який дорівнює різниці міжкредиторською заборгованістю і поточною дебіторською заборгованістю. Аналізплатоспроможності підприємства здійснюється за даними балансу підприємства,характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, ступіньфінансової стійкості та незалежність підприємства від зовнішніх джерелфінансування діяльності.
Аналізплатоспроможності підприємства здійснюється шляхом розрахунку такого показникаяк коефіцієнт платоспроможності (автономії).
Коефіцієнтплатоспроможності (автономії) розраховується як відношення власного капіталупідприємства до підсумку балансу підприємства і показує питому вагу власногокапіталу в загальній сумі коштів, авансованих у його діяльність.
/>
К ав (2.21)
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
К ав на поч. року= 83,2: 161,5 = 0,5
К ав на кін. року= 195,9: 482,4 = 0,4
Коефіцієнтавтономії є нормальним, якщо його значення > 0,5. У першому випадку напочаток року К ав. = 0,5. Це означає, що на початок 2003 року, приватнепідприємство “ШАНС” не залежало від зовнішніх джерел фінансування. Але накінець 2003 року ми вже бачимо протилежну картину. К ав. = 0,4, що означає прочасткову фінансову залежність від зовнішніх джерел.
З метоюсвоєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу уприбутку працюючого суб’єкта підприємницької діяльності і вжиттявипереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводитьсясистематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємства за допомогоюкоефіцієнта Бівера.
КоефіцієнтБівера розраховується як відношення різниці між чистим прибутком і нарахованоюамортизацією до суми дострокових і поточних зобов’язань за формулою:
Кб = (Фп — Фа): (Па + Пл), де (2.22)
Кб — коефіцієнтБівера;
Фп — чистийприбуток наведений у формі № 2 «Звіт про фінансові результати»;
Фа — амортизаціянаведена у формі № 2 «Звіт про фінансові результати»;
Па — довгострокові зобов’язання наведені у формі № 1 «Баланс»;
Пл — поточнізобов’язання наведені у формі № 1 «Баланс».
На прикладі приватного підприємства “ШАНС”:
Кб = (112,6 – 3,5): (78,3+286,5)/ 2= 0,6
Ознакоюформування незадовільної структури балансу є таке фінансове становищепідприємства (організації), у якого протягом року коефіцієнт Бівера неперевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку спрямованої нарозвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить донезадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг ійого коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим ніж 0,1.
У нашому випадкукоефіцієнт Бівера дорівнює 0,6 що значно вище 0,2. Це є позитивним явищем, томущо це означає, що на підприємстві велика частка прибутку була спрямована нарозвиток виробництва. Причиною цього є нормальна робота приватногопідприємства, що призвело до збільшення прибутку.
Для подальшогоаналізу платоспроможності і ліквідності приватного підприємства ”ШАНС” потрібнорозрахувати ці самі показники за 2003 рік і порівняти їх з звітнім періодом.
Таблиця2.3
Аналізліквідності балансу приватного підприємства “ШАНС” за 2003 рік, тис.грн.Актив Рядок На поча-ток минулого року На кіне-ць мину-лого року Пасив Рядок На поча-ток мину-лого року На кінець мину-лого року
Платіжний надлишок
(недостача) На початок минуло-го року На кінецьми-нулого року А1 220,230 240 5,6 31,5 П1 530 до 610 24,8 78,3 — 19,2 — 46,8 А2 160до 220 5 31,7 П2
500,510,
520 5 31,7 А3 100 до 130,250 18,2 90,8 П3 480 18,2 90,8 А4 080 7,3 П4 380,430,630 4 83,2 — 4 — 75,9 Баланс 280 28,8 161,5 Баланс 640 28,8 161,5 X X
Баланс буде абсолютно ліквідним, якщозадовольнятиме такі умови:
За даними таблиці 2.3 балансприватного підприємства “ШАНС” є в основному ліквідним. За минулий рік:
1. А1
2. А2 >П2;
3. А3 >П3;
4. А4
Проте абсолютно ліквідним балансвважати не можна оскільки в підприємства за минулий рік виникли проблеми зпогашенням кредиторської заборгованості.
Загальний коефіцієнт ліквідності (за 2003рік) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується заформулою:
Кз.л. = 161,5:83,2 = 2 (2.23)
Коефіцієнт швидкої ліквідності(за 2003рік):
Кш.л. = 161,3:83,2 = 2 (2.24)
Коефіцієнт абсолютної ліквідності(за 2003рік):
Ка.л. = 7,3:83,2 = 0,08 (2.25)
Коефіцієнт платоспроможності(автономії)(за 2003 рік):
К ав на поч. року= 4: 28,8 = 0,1
К ав на кін. року = 83,2: 161,5 = 0,5 (2.26)
Коефіцієнт Бівера(за 2003 рік):
Кб = (81,2 –0,5): (24,8+78,3)/2 = 1,6 />Порівнюючи 2007 рік з 2003 рокомможна сказати, що:
1. Загальнийкоефіцієнт ліквідності за 2007 рік, який дорівнює 1,5 є меншим за загальнийкоефіцієнт ліквідності за 2003 рік, який дорівнює 1,9. А це означає, що приватнепідприємство “ШАНС” у 2003 році мало оборотні кошти, сформовані завдяки власнимджерелам.
2. Коефіцієнтшвидкої ліквідності за 2007 рік дорівнює 2,5 є більшим за коефіцієнт швидкоїліквідності за 2003 рік який дорівнює 2.
3. Коефіцієнтабсолютної ліквідності за 2007 рік, який дорівнює 0,2 є більшим за коефіцієнтабсолютної ліквідності за 2003 рік, який дорівнює 0,08.
4. Коефіцієнтплатоспроможності (автономії) за 2007 рік, який дорівнює 0,4 є меншим закоефіцієнт платоспроможності за 2003 рік, який дорівнює 0,5. А це означає прочасткову фінансову залежність від зовнішніх джерел приватного підприємства узвітному періоді.
5. КоефіцієнтаБівера за 2007 рік, який дорівнює 0,6 є меншим за коефіцієнт коефіцієнта Бівераза 2003 рік, який дорівнює 1,6.А це означає, що у 2003 році це є позитивнимявищем, тому що на підприємстві велика частка прибутку була спрямована нарозвиток виробництва. Причиною цього є нормальна робота приватногопідприємства, що призвело до збільшення прибутку./>РОЗДІЛ 3 ФОРМУВАННЯ ГРОШОВИХКОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА І ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ НИМИ В НАСТУПНОМУПЕРІОДІ
/>Проводячи аналіз фінансового стануприватного підприємства “ШАНС” потрібно розрахувати в грошових коштахпідприємства на майбутнє. Для цього потрібно зробити слідуючі дії: нехайкоефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0,3, тоді:
Звідси знаходимо X:
X=286,5* 0,3 = 85,95
Отже, потреба вгрошових коштах приватного підприємства ”ШАНС” на майбутнє складає 85,95тис.грн. Для того, щоб задовільнити цю потребу підприємство повинно продатиосновних фондів на цю суму.
Таблиця3.1№п/ п Основні фонди Ринкова ціна тис.грн. 1 2 3 1. Силова машина 28,56 2. Точильний верстат 40,67 3. Фрезерний верстат 16,72 Всього X 85,95
/>
Формування тауправління грошовими потоками підприємства є одним з найважливіших напрямківдіяльності фінансового менеджера, оскільки наявність та достатність грошовихпотоків обумовлює життєздатність підприємства, поточну ефективність йогодіяльності та можливі темпи її зростання. Існують слідуючі основні напрямкивикористання грошових коштів підприємства: закупівля сировини, деталів,запасів, зарплата робітникам та службовцям, плата по рахункам за комунальніпослуги, податки.
Збільшенняактивів. Власні грошові кошти, виручка від реалізації, запаси, обладнання,будівлі, земля — все це активи. Будь-яке збільшення активів означаєвикористання фондів.
Зменшенняпасивів. Пасив підприємства включає все, що воно винне іншим: банківськіпозики, оплата постачальникам та податки. Фонди, отримані підприємством, можутьпіти на зменшення пасива.
Плануваннягрошових потоків передбачає визначення можливих джерел надходження та напрямківвикористання грошових коштів підприємства для забезпечення йогоплатоспроможності впродовж планового періоду. Поточне регулювання грошовихпотоків охоплює такі напрямки роботи:
1. Синхронізаціягрошових потоків. Цей напрямок передбачає узгодження вхідних та вихіднихпотоків грошових коштів за обсягами та в часі. Проведення цієї роботи дозволяє:по-перше, уникнути дефіциту готівки; по-друге, вивільнити частину грошовихкоштів й використати її для отримання додаткового доходу; по-третє, зменшитинорматив готівки на рахунку підприємства.
2. Прискоренняпроцесу надходження грошей. Цей напрямок здійснюється з метою скорочення часуміж моментом сплати дебіторами своїх боргів та моментом надходження грошовихкоштів на рахунок підприємства.
3. Контролюваннявитрат грошей. Цей напрямок передбачає застосування стратегії виплат в їхмаксимально можливому уповільненні в часі. Поєднання швидкої інкасації тауповільнення виплат призведуть до отримання максимального обсягу вільнихгрошових коштів.
4. Капіталізаціятимчасово вільних залишків грошових коштів. Ефективне використання методівприскорення надходжень та контролю витрат обумовлює виникнення протягом окремихпроміжків часу тимчасово вільних грошових коштів. Управління вільними залишкамикоштів передбачає вибір та здійснення операцій щодо їх інвестування з врахуваннямможливих термінів доходності та ризику, притаманим окремим інвестиційнимальтернативам. Дохідність інвестування повинна покрити інфляційні втрати відзнецінення національної валюти та забезпечити отримання інвестиційного доходувідповідно до цільового або фактичного рівня прибутковості активів.
Виходячи з роліта функцій грошей, стратегічних цілей підприємства в процесі управлінняфінансовою діяльністю, управління грошовими коштами спрямоване на реалізаціютаких завдань:
1. Забезпеченнястабільної платоспроможності підприємства, як в теперішній час, так і вмайбутньому. Реалізація цього завдання передбачає управління грошовими потокамипідприємства, створення умов для їх стабільності, ритмічності, синхронності,забезпечення достатності формування та обґрунтування витрачання грошовихкоштів, формування необхідного розміру запасів грошових коштів для захисту відризику неплатоспроможності в зв’язку з неочікуваним коливанням надходжень тавитрат коштів.
2. Зростанняефективності (прибутковості) фінансової діяльності за рахунок управліннягрошовими коштами в наступному періоді. Реалізація цього завдання передбачаємаксимізацію додаткових доходів (прибутку) від управління грошовим оборотом тамінімізацією “ціни ліквідності” підприємства, тобто додаткових витрат, на якійде підприємство для підтримки постійної платоспроможності.
Завданняпідвищення управління грошовими коштами підприємства можна сформувати якоптимізацію їх розміру для досягнення підприємством оптимальної позиції нашкалі ”ліквідність-доходність”. Об’єктом управлінських зусиль є з одного боку,грошові потоки підприємства, а з іншого — залишки грошових коштів.
Джереломформування грошових коштів підприємства може бути банківська позика чикомерційний кредит покупців. Можливості формування грошових коштів єрезультатом сукупного впливу факторів зовнішнього та внутрішнього характеру.
Факторизовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування підприємства. Доцих факторів належать загальна макроекономічна ситуація, стан та спрямованістьзаконодавства, що регулює підприємницьку діяльність, стан платіжної дисциплінив державі, кон’юнктура ринку збуту, кон’юнктура фінансового ринку. Ці факторине залежать від діяльності окремого торговельного підприємства, але обумовлюютьйого потенційні можливості з формування грошових коштів.
Факторивнутрішнього характеру залежать від характеру та специфіки діяльності самогопідприємства щодо формування грошових коштів. На рівні підприємства можливостіформування грошових коштів визначаються такими факторами.
1. Формуваннягрошей обумовлюється обсягами та ефективністю проведення господарської(торговельної) діяльності підприємства, які в свою чергу залежать від :
— організаціїмаркетингової діяльності: вивчення споживачів, прогнозування їх потреб,визначення форм, методів реалізації товарів, проведення рекламної діяльності;
— організаціїзакупівельної діяльності: вибору постачальників, оцінки та селективного підборукомерційних пропозицій із закупівлі товарів, організації товаропостачання;
— організаціїторгово-технологічного процесу, залучення необхідних матеріальних, трудових тафінансових ресурсів, визначення способів їх найбіль ефективного використання;
— обсягутоварообороту підприємства, його складу та асортиментної структури, рівня цінреалізації товарів.
2. Можливостіформування грошової маси пов’язані з обсягами та ефективністю проведенняінвестиційної діяльності, що обумовлюється:
— виборомінвестиційного портфеля підприємства, тобто переліку інвестиційних проектів, щовизнаються доцільними для реалізації;
— ходомреалізації інвестиційних проектів та їх фактичною доходністю.
3. Джереломформування грошей можуть бути і “старі” гроші, які були сформовані в попередніхперіодах, але втратили грошову форму.
4. Джереломформування грошових коштів підприємства може бути продаж частини постійнихактивів підприємства — основних фондів, нематеріальних активів .
5. Джереломформування грошових коштів підприємства може бути отримання банківських такомерційних позик, емісія акцій та облігацій.
Отже, джерелом формуваннягрошей є факт реалізації товарів, здійснення акту купівлі — продажу.
Комплекснадіагностика стану системи управління грошовими коштами підприємства передбачаєдослідження її таких складових:
— наявностіспеціального підрозділу, що займається підвищенням управління грошовими коштамипідприємства в наступному періоді;
— проведенняаналізу грошових коштів підприємства, їх ритмічності, повноти та глибини;
— планування рухугрошових коштів підприємства;
— опануваннятеорією та застосування на практиці окремих інструментів управління грошовимикоштами підприємства.
Оцінкарезультатів управління грошовими коштами підприємства повинна проводитися занаступними напрямками:
— наявністьфактів неплатоспроможності підприємства в окремі дні або періоди, їх частота татривалість;
— динамікакоефіцієнта достатності грошових коштів;
— розміри тадинаміка дефіциту грошових коштів;
— динамікапоказників ритмічності та синхронності грошових потоків;
— узгодженістьджерел надходження та напрямків використання грошових коштів за окремими видамидіяльності підприємства;
— отриманнядодаткового доходу за рахунок інвестування тимчасово вільних коштів.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Проаналізувавшицілий ряд показників, які характеризують фінансовий стан підприємства, а такожвизнавши основні причини незадовільного управління грошовими коштамипідприємства можна зробити висновок, що роль, яку виконують грошові коштипідприємства в процесі проведення кожного виду діяльності підприємства значновагома. Грошові кошти є стартовим чи фінальним етапом процесу кругообороту абообслуговуючим ресурсом, наявність якого забезпечує перехід від однієї стадіїциклу до іншої.
У даній роботібуло розраховано багато показників, бачимо, що приватне підприємство ”ШАНС”протягом 2003 року функціонувало досить непогано. Як видно з додатку А тадодатку Б у порівнянні з попереднім 2003 роком приватне підприємство “ШАНС” узвітному 2007 році покращило свої фінансові результати. На початку 2003 рокудані про фінансовий стан приватного підприємства свідчать про те, щопідприємство працювало ефективно. Якщо подивитись на додаток Б то видно, щопідприємство отримало 1506,7 тис.грн. чистого доходу (виручки) від реалізаціїпродукції (товарів, робіт, послуг) у порівнянні з 2003 роком чистий дохідякий складав 907,3 тис.грн.
Якщо звернутиувагу на додаток А то можна побачити, що власний капітал приватногопідприємства “ШАНС” на початку 2007 року становив лише 83,2 тис.грн., а накінець цього року 195,9 тис.грн. Як бачимо дане підприємство на початку рокуфункціонувало за рахунок позикових коштів.
Коефіцієнтконцентрації власного капіталу показує, що приватне підприємство не зовсім єфінансово стійким, стабільним і незалежним від зовнішніх кредиторів.
Коефіцієнтфінансової залежності показує, що власник не в змозі профінансувати своєпідприємство.
Загальнийкоефіцієнт ліквідності показує, що підприємство має оборотні кошти сформованізавдяки власним джерелам.
Коефіцієнтплатоспроможності показує, що на початок 2003 року приватне підприємство незалежало від зовнішніх джерел, але на кінець 2003 року ми бачимо протилежнукартину.
Фінанси займаютьособливе місце в економічних відносинах. Їх специфіка проявляється в тому, щовони завжди виступають в грошовій формі, мають розподільчий характер і відображаютьформування та використання різних видів прибутків і накопичень суб’єктівгосподарської діяльності сфери матеріального виробництва, учасниківнематеріальної сфери.
Таким чином,грошові потоки є складною багатоплановою економічною категорією, використовуютьсяяк інструмент оцінки, засіб платежу та заощадження, є ресурсом та результатомдіяльності підприємства, обумовлюють його поточне та майбутнє фінансовеположення.
Провівши всю цюроботу, можна зробити висновок, що грошові кошти підприємства є одним з вагомихфакторів, що визначають фінансове положення підприємства, його життєздатність.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. “Пропідприємства в Україні” Закон України від 27 березня 1991р.
2. “Пробухгалтерський облік і фінансову звітність” Закон України від 16.07 1999 р.№996-XIV // Галицькі контракти. — 1999. — № 6
3. Баб’якН.Д. Вплив амортизаційних відрахувань на результати фінансово — господарськоїдіяльності підприємств // Фінанси України.- 2003. — №11. С.23
4. БандуркаО.М. Фінансова діяльність підприємств: Підручник — К.: Либідь, 1998. — 312с.
5. БолюхМ.А., Бурчевський В.З., Горбатюк М.І. Економічний аналіз: Навч. Посібник. — К.:КНЕУ, 2003. — 540с.
6. ГарицькаН.В. Удосконалення обліку основних засобів — усвідомлення, необхідністьздійснення процесу відтворення // Бухгалтерський облік і аудит. — 1998. — №10.С.10
7. Грицюк С.В.Україна — Польща: ділова і корисна співпраця // Захід. — 2007.- №50. С. 16
8. ЗятковськийІ.В. Фінанси підприємств: Навч. посібник. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. — Тернопіль. Економічна думка — 2007 — 400с.
9. Економічнийаналіз: Навч. посібник / М.Я.Болюх; За ред. акад. НАНУ проф. М.Г.Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2007 — 540 с.
10. ІващенкоВ.І., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності.- К.:”НІЧЛАВА”,1999. — 204с.
11. ІзмайловаК.В. Фінансовий аналіз: Навч. Посібник. — К.: МАУП, 2000. — 152с.
12. КаменськаТ.І. Бухгалтерський облік грошових коштів// Все про бухгалтерський облік. — 2000. — № 46. С. 45
13. КірейцеваГ.Г. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник. — К.: ЦУЛ, 2007.- 496с.
14. КоробовМ.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник — К.:Товариство “Знання” КОО, 2000 — 378 с.
15. КручокС.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. — 2007. — №8. С.6
16. Мец В.О.Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства:Навч. посібник — К.: КНЕУ, 1999 — 132 с.
17. МнихЄ.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. — Львів:Світ, 1998 — 208с.
18. ОмельченкоВ.М. Планування діяльності промислового підприємства: Підручник. — К.: Скарби, 2007.- 336с.
19. ПархоменкоС.М. Облік основних виробничих фондів // Галицькі контракти. — 1999. — №7. С.11
20. ПетровичЙ.М., Будіщева І.В., Устінова І.Г. Економіка виробничого підприємства: Навч.Посібник. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2007. — 405с.
21. ПоддєрьогінА. М. Фінанси підприємств: Підручник. — К.: КНЕУ, 2000. — 460с.
22. ПокропивнийС.Ф. Економіка підприємства: Підручник. — К.: КНЕУ, 2003. — 528с.
23. ПоліщукН.В. Методи аналізу діяльності підприємства // Фінанси України. — 2003. — №1.С. 15
24. Курсекономічного аналізу: Навч. Посібник. — К.: Знання-Прес, 2000. — 207с.