Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками

МІНІСТЕСРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ
ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедра англійської філології та зарубіжної літератури
До захисту допустити
завідувач кафедри
д. пед. н., проф. _________В. А. Василенко
«___» _____________ 200_ р.
ДИПЛОМНА РОБОТА
АНГЛІЙСЬКІ ТА РОСІЙСЬКІ ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОДИНИЦІ З СУРЯДНИМИ СПОЛУЧНИКАМИ
на здобування квал. рівня – «спеціаліст»
Виконала:
студентка групи ПЛ-41
денної форми навчання
Мороз Альона Юріївна
Науковий керівник:
к. філ. н., доц. Л. Г. Показєєва
Дипломна робота захищена
з оцінкою «______________»
секретар ДЕК ____________
«__» ______________200_ р.
Кіровоград — 2009
Зміст
Вступ. Цілі та задачі роботи
Розділ І. Загальне поняття про фразеологічні одиниці
1.1 Поняття фразеологізму
1.2 Лінгвістична природа фразеологічних одиниць
1.3 Лексико-граматична структура сталих виразів
1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць
Розділ ІІ. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
2.1 Сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці
2.2 Англійські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
2.3 Фразеологіні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові
Розділ ІІІ. Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками
3.1Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах
3.2 Походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками.
Висновки
Література
Вступ
Англійська та російська мови мають тисячолітню історію. За такий довгий період в обох мовах століттями накопичувалися різні вирази. Одні з них були невдалими і швидко зникали. Інші ж, навпаки, виявилися точними та яскравими і тому прижилися, залишилися у мові. Саме так і виник особливий шар мови – фразеологія, яка успішно існує як в українській, так і в англійській мовах.
Знання мови неможливе без знання особливо забарвлених мовних одиниць, тобто фразеологічних зворотів. Використання фразеологізмів прикрашає мову та поповнює інтелектуальний рівень мовця.
Саме за допомогою сталих виразів збагачується художня література та мова кожного індивіда. Фразеологія допомагає в значній мірі відчути колорит мови, котра вивчається, її багатство. В нашому випадку цією мовою є англійська.
Вивчення фразеологічних одиниць є необхідною складовою частиною дослідження лінгвоментальності певного народу. Стійкі звороти відбивають досвід, накопичений протягом тисячоліть, та маніфестують концептуальний шар свідомості народу.
В данній роботі розглядються фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками, тобто фразеологізми, котрі мають у своєму складі компоненти, пов’язані за допомогою сполучника.
Метою дослідження є проведення багатоаспектного аналізу фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в своєму складі, а саме виділення структурних типів фразеологічних одиниць з сурядним сполучником, а також встановлення лексико-граматичних та стилістичних особливостей фразеологічних одиниць з сурядним сполучником у англійській та російській мовах.
Об’єктом даного дослідження є англійські та російські фразеологічні одиниці.
Предметом дослідження виступають дані фразеологічні одиниці двох мов, котрі мають у своєму складі сурядний сполучник.
Актуальність даної роботи заключається в тому, що виділені фразеологічні одиниці потребують в додатковому глибокому всесторонньому, компаративному дослідженні.
Наукова цінність цього дослідження, на наш погляд, заключається у виявлених типологіях та характеристиках фразеологічних одиниць з сурядним сполучником.
Практична значущість роботи полягає у можливості використання цього матеріалу на практичних заняттях з англійської мови, а також у перекладі.
В процесі аналізу дослідницького матеріалу були використані наступні методи дослідження:
а) описовий метод;
б) порівняльний метод;
в) методика компонентного аналізу.
Наступна дипломна робота в основних її положеннях пройшла апробацію на студентських наукових конференціях, котрі були проведені Кіровоградською «Педагогічною академією» в 2008 та 2009 роках.
Робота складається з трьох розділів.
Розділ І включає в себе аналіз таких проблем, як: 1) поняття фразеологізму; 2) лінгвістична природа фразеологічних одиниць; 3) лексико-граматична структура сталих виразів; 4) методи вивчення фразеологічних одиниць.
Розділ ІІ «Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядним сполучником» присвячений аналізу таких питань: сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці, англійські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками та фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками в російській мові.–PAGE_BREAK–
В розділі ІІІ, котрий має назву «Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками», було досліджено наступні питання: 1) порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах; 2) походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками.
Матеріал дослідження склала вибірка з фразеологічних словників англійської та російської мов. Загальна кількість одиниць – 600 фразеологічних одиниць.
Роботу завершують висновки.
Розділ І. Загальне поняття про фразеологічні одиниці
1.1 Поняття фразеологізму
Вивчення фразеології має давні традиції. Становлення її як розділу мовознавства пов’язано головним чином з дослідницькою роботою вітчизняних вчених, котра проводилася на матеріалі різноманітних мов, в тому числі і англійської.
Хоча передумови фразеології було закладено ще в XIXст. О. О. Потебнею, як окрема лінгвістична дисципліна вона виникла в 40-х роках XXст. Її становлення пов’язане з ідеями французького мовознавця Ш. Баллі, а також із дослідженнями Є. Д. Поливанова, С. І. Абакумова, Л. А. Булаховського і В. В. Виноградова, котрому належить визначення основних понять, обсягу і завдань фразеології. Однак і нині чимало проблем фразеології залишаються нерозв’язаними. Це, зокрема, визначення фразеологізму і критеріїв його виділення; співвідношення між фразеологізмом і словом, словосполученням та реченням; принципи класифікації фразеологічних одиниць; семантичні та граматичні властивості фразеологізмів тощо.
Слово «фразеологія» (від грец. phrasis«вираз, мовний зворот») має декілька значень. В якості лінгвістичного терміну воно вживається для визначення особливої галузі мовознавства, котра вивчає сталі словосполучення з ускладненою семантикою (фразеологічні одиниці) [5; 68-73].
Фразеологічні одиниці заповнюють пропуски в лексичній системі мови, котра не може повністю забезпечити найменування пізнаних людиною нових сторін дійсності, і в багатьох випадках виступають єдиними найменуваннями предметів, якостей, процесів, станів, ситуацій і т. д.
Утворення фразеологізмів послаблює протиріччя між потребами мислення та обмеженими лексичними ресурсами мови. В тих же випадках, коли у фразеологізма є лексичний синонім, вони зазвичай відрізняються в стилістичному відношенні.
Фразеологія, як і мова в цілому, знаходиться в постійному розвитку, динаміка котрої відчувається як в діахронії, так і в синхронії. Фразеологізмам, подібно іншим мовним одиницям, властиві певні закономірності розвитку, що дозволяє говорити про системний характер фразеологічних явищ. Цей характер проявляється у відношеннях як між компонентами фразеологічних одиниць, так і між різноманітними фразеологічними одиницями. Ось чому в більш широкому плані об’єктом вивчення фразеології є фразеологічна система мови, котра включає всю сукупність її фразеологічних одиниць разом з властивими їм закономірностями розвитку.
Фразеологія – це скарбниця мови. У фразеологізмах знаходить відображення історія народу, своєрідність його культури та побуту. Фразеологізми часто носять яскраво національний характер. Поряд з чисто національними фразеологізмами у фразеології мають місце також і інтернаціональні фразеологізми (betweenScyllaandHarybda— между Сциллой и Харибдой, neitherfishnorflesh– ни рыба ни мясо). Фразеологічний фонд – це складний конгломерат власне фразеологізмів певної мови та запозичених фразеологізмів. У деяких фразеологізмах зберігаються архаїчні елементи [38; 7].
Фразеологія вважається найбільш специфічною та національно-самобутною областю мови. Специфіка фразеологічних одиниць часто зумовлена екстралінгвістичними факторами [38; 16-21]. За допомогою фразеологічних одиниць дослідники можуть отримати тонкі відомості про народ-носій мови. Недостатньо знати фразеологічну одиницю, потрібно знати, що за нею стоїть, потрібно розглядати її у зв’язку з культурою країни, історією народу.
Перше значення слова фразеологія використовують у широкому і вузькому розумінні. До фразеології у широкому розумінні відносять ідіоми, фразеологічні сполучення і стійкі фрази (прислів’я, крилаті вирази, фрази-привітання тощо, які нерідко виходять за межі словосполучень, тобто є реченнями). У вузькому — лише ідіоми та стійкі сполучення слів, функціонально співвідносні зі словом як номінативною одиницею мови. У цьому разі фразеологізми — це мовні знаки вторинної номінації. Фразеологія як проміжний рівень мови знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Особливість проміжних рівнів у тому, що вони не мають власної одиниці. Її одиниці виникають на одному рівні, а функціонують як одиниці іншого рівня. Фразеологізми виникають у синтаксисі, а функціонують на рівних правах зі словом у лексико-семантичній системі; це своєрідні лексеми-многочлени [51; 93]. Структура фразеологізму збігається зі структурою словосполучень або речень, а значення — зі значенням лексичних одиниць.
Фразеологія як наука вивчає специфіку фразеологізмів як знаків вторинної номінації, їх значення, структуру, характер їх зовнішніх лексико-синтаксичних зв’язків, а також їх експресивно-стилістичні ознаки та системні зв’язки з іншими фразеологічними одиницями і словами. Вона також розробляє принципи виділення фразеологізмів, методи їх вивчення, класифікації і лексикографічного опрацювання. Одним із важливих завдань фразеології є дослідження її національно-мовної своєрідності, оскільки вона в кожній мові має неповторний план вираження і таким чином фіксує національний колорит мови. Саме через те переважна більїпість фразеологізмів не перекладається на інші мови [47;226—231].
Фразеологізми – високо інформативні одиниці мови; вони не можуть розглядатися як «прикраси» або «надмірності». Подібне трактування фразеологізмів зустрічається в деяких роботах і даний час є застарівшим. Фразеологізми – одна з мовних універсалій, так як не існує мов без фразеологізмів. Фразеологія дуже багата, і історія її багатовікова.
Фразеологія – надзвичайно складне явище, вивчення котрого потребує свого методу дослідження, а також використання даних других наук – лексикології, грамматики, стилістики, фонетики, історії мови, історії, філософії, логіки та лінгвокраїнознавства.
Думки лінгвістів по ряду проблем фразеології розходяться, і це досить природньо. Тим не менше, важливою задачею лінгвістів, котрі працюють в області фразеології, є поєднання зусиль та знаходження точок зіткнення в інтересах як теорії фразеології, так і практики викладання іноземних мов.
Будучи основною номінативною одиницею мови, слово, незалежно від його семантичної «складності», означає якийсь відрізок дійсності як дещо окреме та цілісне. На відміну від слова сполучення слів відповідає розчленованому відображенню явищ дійсності, знов-таки незалежно від їх внутрішнього реального злиття та неподільності. Ідіоматичність слова та мотивованість словосполучення — одна з найважливіших якостей організації мови як знакової системи. Однак, як добре відомо, у мові постійно відмічаються такі словосполучення, котрі суперечать вказаному принципу. Ці словосполучення звичайно оцінюються як фразеологічні або фразеологічно зв’язані. Вивчення фразеології, хоча й почалось порівняно недавно, досягло на даний момент таких масштабів, що небезпідставно виділяється в самостійну лінгвістичну дисципліну.
На даний час описано фразеологічний зміст багатьох творів літератури, вивчено граматичні та стилістичні властивості різних груп фразеологізмів, висловлено найрізноманітніші думки з приводу критеріїв їх визначення та класифікації, нарешті, складено та видано фразеологічні словники англійської, російської та ряду інших мов.
Разом з тим, і об’єм фразеології, і її структура розуміються різними авторами настільки по-різному, що важко очікувати, щоб у близькому майбутньому вже були знайдені якісь беззаперечні докази на користь тої чи іншої точки зору. Тому одним з найбільш актуальних завдань в області фразеології на цей момент представляється визначення самого поняття «фразеологічного зв’язку».
Легко помітити, що різноманітні групи фразеологізмів виділені на основі неоднорідних ознак. В зв’язку з цим стає зрозумілим прагнення ряду дослідників чіткіше визначити межі того, що вони вважають фразеологією, залишивши її за межами такі словосполучення, які не відповідають висунутим критеріям. Так, словосполучення, котрі багатьма дослідниками після В. В. Виноградова стали називатися «фразеологічними сполученнями», мають таку властивість, як «семантична нерозчленованість значення», тому, якщо зазначення на «нерозчленованість значення» входить у визначення фразеології, звичайно, ці словосполучення не можуть сюди входити. Були висловлені і думки про те, що «сполучення у слові хоча б двох значень автоматично перетворює кожне з них на невільне, контекстуально зв’язане [1; 32]. Якщо фразеологізми визначаються як словосполучення, значення яких немотивоване значенням, яке створене за допомогою слів, котрі організовують словосполучення, за межами фразеології мають залишитися багато так званих складових найменувань, виступаючих в якості «еквівалентів слова».
Ми маємо визнати, що самі поняття «нерозчленованості цілого», «еквівалентного слову», а також «мотивованості» не визначені с достатньою впевненістю.
Дійсно, семантична «нерозчленованість» не може бути співвіднесена з семантичною «елементарністю» або зі словотворчою нерозчленованістю. Ми говоримо про цілісність значення окремого слова, виходячи з того, що це сполучення окремих слів. Таке словосполучення неподільне, а тому воно еквівалентне слову, в звязку з чим воно має бути визначено як фразеологічне.
Однією з ознак є «немотивованість значення» (ідіоматичність) фразеологізму. Але тут знов-таки виникають труднощі різного типу. По-перше, незрозуміло, як на основі ознаки семантичної немотивованості можна віднести до фразеології і мотивовані словосполучення, як, наприклад, опустить глаза. По-друге, спірним залишається саме поняття немотивованості. Якщо на увазі мається те, що словосполучення може мати і якесь значення, то ми ніяк не можемо вважати немотивованими словосполучення камень преткновения. Напроти, це значення потрібно визнати повністю мотивованим, так як в данному словосполученні слова не можуть мати іншого значення крім того, з якого витікає значення цілого.
З іншого боку, значна частина фразеологічного складу мови складається з таких словосполучень, які характеризуються «мотивованістю» свого значення, — та не значеннями окремих компонентів, взятих в їх відносно вільних значеннях, а «буквальним» значенням цілого. Багатьом фразеологам здається більш доречно розглядати словосполучення взагалі не з точки зору їх мотивованості-немотивованості, а з точки зору «образності». Але в такому випадку об’єм фразеології прийдеться значно звузити.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Мовні одиниці всіх рівнів мови характеризуються парадигматичними та синтагматичними відношеннями. На відміну від фонем, одиниці лексики мають і третій вимір, тобто мають значення. Спосіб представлення значення визначає внутрішню форму і тим самим третій вид зв’язку даної одиниці з іншими одиницями.
Поєднуючись у мовленні згідно зі своїми значеннями, слова формують словосполучення, які представляють собою реалізацію того чи іншого синтаксичного зв’язку, або схеми конструкції. Саме останні затверджені в мові, отже, знаходяться в певних синтагматичних відносинах один з одним. Однак синтагматичне значення цілого ряду словосполучень визначається не відповідністю тій чи іншій конструкції, а їх приналежністю до різних лексичних парадигм. Цілий ряд словосполучень характеризується тим, що зв’язок між їх компонентами є детермінованим: один з компонентів словосполучення неможливий без певного лексичного оточення.
Багато фразеологів розглядають синтагматично пов’язані словосполучення в одному ряду зі словосполученнями, в яких реалізуються сталі, фразеологічно пов’язані значення слів [25; 116].
Отже, фразеологія відображає самобутню культуру народу, його вірування та традиції. До її складу входять словосполучення, котрі відрізняються сталістю та відтворюваністю своєї структури. З розвитком культури народу, розвивається і фразеологія. Тому навіть на даному етапі розвитку цієї науки не все ще відомо та досліджено.
1.2 Лінгвістична природа фразеологічних одиниць
Наприкінці 50-х років починає практикуватися системний підхід до проблем структурно-семантичної організації фразеологізмів. Проблеми системності пов’язані з описом фразеологізмів як специфічних структурно-семантичних одиниць, з вивченням явищ фразеологічної варіативності, полісемії, омонімії, антонімії, з виявленням граматичних класів фразеологізмів і їх синтаксичних функцій. Виявилося, що фразеологізмам притаманні такі самі системні характеристики, як і словам.
Поряд зі словосполученнями, котрі виникають у мовлення за існуючими граматичними правилами сполучуваності слів та складаються зі слів, існують словосполучення, котрі називаються цілісними одиницями визначення того чи іншого явища та відтворюються як готові конструкції. Так, наприклад, недостатньо сильній людині говорять мало каши сьел; про мир та лад у сім’ї скажуть тишь да гладь и т.д. Такі цілісні відтворювані сполучення слів відносяться до фразеології, а самі словосполучення називаються фразеологізмами.
В сучасному мовознавстві нема однієї відповіді на питання про сутність та визначення фразеологічного звороту як мовної одиниці. Існують теоретичні розбіжності з приводу об’єму фразеології та характеру мовних фактів, трактованих як фразеологізми. Про важливість точного визначення фразеологічної одиницісвідчить лексикографічна практика, коли в словниках в якості фразеологізмів приводяться звичайні словосполучення (военные действия) та слова (на веру).
Фразеологія – це фрагмент мовної картини світу. Предметом дослідження цієї науки виступають надслівні утворення. Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови ,їх семантика, структура, походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологічні одиниці відображають у своїй семантиці довгий процес розвитку культури народу, фіксують та передають від покоління до покоління культурні установки. Фразеологізми, як відмітив Ф. І. Буслаєв, — специфічні мікросвіти, котрі включають в себе і «моральний закон, і здоровий глузд, виражені в коротких висловах, котрі заповідали пращури в керування нащадкам» [16; 37]. Фразеологічні одиниці завжди звернені на суб’єкт, тобто «виникають вони не стільки для того, щоб описувати світ, скільки для того, щоб його інтерпретувати, оцінити та виразити в його адресу суб’єктивне відношення» [41; 82]. У центрі фразеологічного значення – сама людина, її світогляд. Світ речей людина порівнює, у першу чергу, з самою собою, проводячи аналогії з будовою свого тіла, зі своїми діями, якостями. У плані вираження це проявляється у використанні в якості компонентів фразеологічної одиниці слів – назв частин тіла та органів людини, назв його природних станів, рухів, інтелектуальних, емоційних процесів (bodyandsoul– душою та тілом; betheheartandthesoulofsomething– бути душею компанії; angerbeginswithfollyandendswithrepentance– злість починається з безглуздя, а закінчується каяттям; angrymanopenhismouthandshutshiseyes– розлючена людина втрачає розум і дає волю язику; angerandhastehindergoodcounsel– злість і поспіх заважають прийняти добру пораду).
Д. Н. Арутюнова говорить, що фразеологічні одиниці з «повним правом можна віднести до розряду культурно-значимих одиниць мови, так як спостереження за їх вживанням дозволили зробити висновок про мовну відміченість багатьох «донаучних» понять – архітипових, міфологічних уявлень людини про світ у всій його різноманітності» [8; 12].
В. Н. Телія висуває гіпотезу: «Система образів, закріплених у фразеологічному складі мови, служить свого роду «нішею» для кумуляції світогляду і так чи інакше пов’язана з матеріальною, соціальною або духовною культурою даної мовної спільноти, а тому може засвідчити її культурно-національний досвід та традиції» [55; 13-24].
Фразеологізми вважаються придатним грунтом для дослідження мови та культури. В. В. Виноградов відмічав: «Вивчення процесів виникнення та еволюції ідіом необхідно пов’язувати з історією суспільних форм, з історією матеріальної культури, з історією взаємодії та боротьби різних класових, національних, професіональних мов та діалектів» [17; 21]. Необхідність збору, вивчення та опису фразеологізмів як номінативних одиниць завжди була актуальною.
Питання діахронічного аспекту утворення фразеологізмів розглядались у роботах В.В.Виноградова, В.Л.Архангельского, Г.А.Селіванова, А.М.Бабкіна, Б.А.Ларіна, Ю.А.Гвоздарева, Л.И.Ройзензона, Р.Н.Попова, М.М.Копиленко, В.М.Мокіенко та ін.
Фразеологізм як мовна одиниця має не тільки особливу семантику, котра представляє собою частину мовної картину світу, здатну виражати різноманітні експресивно-оціночні відтінки в мові, але і своє походження, свої словотворчі зв’язки з іншими словами, індивідуальну етимологію та історію, певне відношення до літературної норми та місце в стилістичній системі, більшу чи меншу актуальність і, відповідно, частотність вживання у мові.
Визначення загального характеру фразеологізму дав Ш. Баллі: «словосполучення, які війшли в мову на тривалий час, називаються фразеологічнимизворотами»[66]. Дослідники В.Л.Архангельский, С.Г.Гаврин, В.Н.Телія визначають фразеологізм як мовну одиницю, для якої характерні такі другорядні ознаки, як метафоричність, еквівалентність та синонімічність. В.В.Виноградов висував як найбільш суттєву ознаку фразеологічної одиниціїї еквівалентність та синонімічність слову [13]. Але, на думку Н. М. Шанського, метафоричність властива також і багатьом словам, а еквівалентність – не всім сталим виразам. Тому включення цих другорядних та залежних ознак у визначення фразеологізму не зовсім правильно. Вчений підкреслював, що «правильна дефініція фразеологізму неможлива без урахування його відмінностей від слова та вільного словосполучення» [66].
У своїй роботі «Фразеологія сучасної російської мови» Шанський дає наступне визначення: «Фразеологічний зворот – це відтворювана в готовому вигляді мовна одиниція, яка складається з двох і більше ударних компонентів словного характеру, фіксована по своєму значенню, складу, структурі» [66]. Лінгвіст вважає, що основною властивістю фразеологічного звороту є йоговідтворюваність, так як «фразеологізми не створюються в процесі спілкування, а відтворюються як готові цілісні одиниці» [66]. Фразеологізми є значимими мовними одиницями, для яких характерно власне значення, незалежне від значень їх компонентів. Фразеологічний зворот складається з одних і тих же компонентів, розміщених один за одним в суворому порядку. В деяких фразеологічних зворотах відмічається різне розміщення: горіти від сорому – від сорому горіти, однак в таких фразелогізмах місце утворюючих слів закріплене в двох однаково можливих варіантних формах.
Фразеологізми відрізняються непроникністю структури. Основна масса фразеологізмів виступає в вигляді цілісних мовних одиниць.
Як і у слів, котрим властива різноманітність лексичних значень, у фразеологізмів виділяють фразеологічне значення, котре дає можливість установити його основні різновиди. Серед них виділяють ідіоматичне значення, ідіофразематичне значення та фразеоматичне значення. Будь-яка зміна фразеологічного значення є його перетворенням, і переосмислення є одним з його видів. Переосмислення – один з фразотворчих засобів, в результаті котрих виникають як фразеологічні одиниці, так і фразеосематичні варіанти, що збагачує фразеологічні ресурси мови. Найважливішими типами переосмислення є порівняння, метафора, метонімія, евфемізм. Вони виділені в залежності від вторинної та третинної фразеологічної номінації, але вивчення даного питання з цієї точки зору почалося недавно. Переосмислення – результат взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів. Це один зі способів пізнання дійсності в свідомості людини, переосмислення пов’язано з відтворенням реальних та уявних особливостей відображуваних об’єктів на основі установлення зв’язку між ними.
У складі фразеологічного значення виділяються три аспекти: сигніфікативний, денотативний та коннотативний. Деякі лінгвісти вважають, що виокремлення цих аспектів можливе тільки теоретично, так як в реальній мовленнєвій діяльності всі вони злиті воєдино. Сигніфікативний аспект фразеологічного значення – це зміст поняття, реалізований в цьому значенні. Денотативний аспект – це об’єм поняття, реалізованого на основі виокремлення мінімуму узагальнюючих ознак денотату, тобто цілого класу однорідних предметів, унікальних об’єктів або абстрактних значень. Таким чином, денотат, на відміну від денотативного аспекту значення, є екстралінгвістичною категорією, об’єктом пізнавальної діяльності людей. Ознаки денотата, виділені в результаті діяльності мислення і зафіксовані в одиницях мови, знаходять відображення у словникових дефініціях.
Конотативний аспект має велике значення у фразеологічних одиницях і це відмічається багатьма дослідниками. Конотативний аспект виражає оціночне відношення суб’єкта мовлення до дійсності. В конотацію зазвичай включають емотивний, експресивний та оціночний компоненти. Емотивність – це емоціональність в мовному заломленні, тобто чуттєва оцінка об’єкта, вираження мовними або речовими засобами почуттів, настроїв, переживань людини. Як ми знаємо, всі емоції діляться на два класи – позитивні та негативні, тому і в мові їх позначення можуть бути зведені до позитивно-емотивних та негативно-емотивних. Експресивність – це зумовлені образністю, інтенсивністю або емотивністю виразно-зображальні якості слова або фразеологізму. Без експресивності не буває емотивності, а розмежування їх неможливо. Але при цьому експресивність не обов’язково сполучається з емотивністю. Експресивність також не завжди пов’язана з оцінкою.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Професор Н.М.Шанський розглянув відмінності фразеологічних зворотів від вільних словосполучень. Фразеологізм – це стале сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням. Фразеологічні звороти відрізняються відтворюваністю, цілісністю значення, сталістю складу та структури, і, як правило, непроникністю структури [66]. Відмінності фразеологічних зворотів від слів, як вважав учений, наступні: слова складаються з елементарних значимих одиниць мови, морфем, а фразеологізми – з компонентів словного характеру; слова виступають як грамматично єдинооформлені утворювання, а фразеологізми – грамматично різнооформлені утворювання. Таким чином, фразеологізми мають «характерний набір диференціальних признаків:
1) це готові мовні одиниці, котрі не створюються в процесі спілкування, а добуваються з пам’яті цілими. На відміну від вільних словосполучень, котрі створюються нами безумовно в процесі мовлення, фразеологізми використовуються в готовому вигляді такими, якими вони закріпилися в мові, якими їх утримує наша пам’ять;
2) це складні мовні одиниці, вони створюються поєднанням декількох компонентів, не зберігаючи при цьому значення самостійних слів;
3)в акцентологічному відношенні це такі звукові комплекси, в яких складові компоненти мають два і більше основні наголоси;
4)вони володіють постійністю складу. Той чи інший компонент не можливо замінити близьким за значенням словом, в той час, як вільні словосполучення допускають заміну у своєму складі;
5) дослівна неперекладність фразеологізмів;
6) граматична категоріальність, тобто здатність усього звороту виступати в ролі одного члена речення (сторч головою — обставина способу дії, шкіра та кістки — означення);
7) сталість граматичної форми також властива для фразеологічної одиниці. Кожний член фразеологічного словосполучення відтворюється з певною граматичною формою, котру не можна самовільно замінити;
8) для більшості фразеологізмів характерний сталий порядок слів. Не можна міняти місцями компоненти, котрі входять до складу сталого виразу.
Фразеологізми мають володіти всіма згаданими властивостями, котрі відрізняють їх від вільних словосполучень [66].
Фразеологізм має свої, тільки йому властиві категоріальні ознаки, котрі разом дозволяють, з одного боку, виділити його в самостійну одиницю мови, а з іншого – відмежувати його від інших мовних одиниць. Такими ознаками виступають наступні:
лексичне значення;
компонентний склад;
наявність граматичних категорій.
Фразеологізм та слово мають спільні ознаки: лексичне значення та граматичні категорії.
Наявність у фразеологізмі лексичного значення практично доказуються не тільки тим, що його можна пояснити, але й тим, що фразеологізм та слово можуть бути співвіднесені по лексичному значенню як синоніми.
Наявність у слові і фразеологізмі граматичних категорій підтверджується відношеннями та зв’язками між фразеологізмом та словом в реченні, котрі нічим не відрізняються від відношень та зв’язків між самими словами в реченні: фразеологізм може узгоджуватися зі словом, управляти словом та, навпаки, може приєднуватися до слова.
Лексичне значення фразеологізму та його граматичні категорії створюють склад його (на відміну від його форми), з якими зв’язується лексико-граматична характеристика фразеологізму, тобто віднесеність його до певного розряду.
Отже, фразеологізми – це не лише сталі вирази, це засіб для вивчення культури народу, які характеризуються певними ознаками та поділяються на різні групи на основі лише їм властивих відмінностей. Це непроникні вирази, котрі відтворюються у мові цілими та потребують подальшого вивчення, адже в сучасному мовознавстві не існує єдиного визначення щодо сутності фразеологізму як мовної одиниці.
1.3 Лексико-граматична структура сталих виразів
В основі класифікації російських фразеологічних одиниць лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов. Він виділив три типи ФО: фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності і фразеологічні сполучення.
Фразеологічні зрощення – семантично неподільні ФО, у яких цілісне значення немотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти).
Фразеологічні єдності – тематично неподільні одиниці, але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика).
Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є “безумовними семантичними одиницями”, оскільки характеризуються певною самостійністю складових части. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим й не може бути замінене іншим, а ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль); порушити питання (справу, проблему); не сходити з язика (уст)).
Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі і часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком із слів із вільним значенням: Не все те золото, що блищить; Вовків боятися – в ліс не ходити.
Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми із зрощеннями і єдностями). Власне “Словник лінгвістичних термінів” (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так – стійкий неподільний зворот мови, що виражає єдине поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.
Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в них пов’язані за правилами граматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів.
В сучасному мовознавстві академіком В. В. Виноградовим була досить детально розроблена класифікація граматичної структури фразеологічних одиниць. До числа основних типів сталих виразів належать наступні:
Фразеологічні одиниці зі структурою речення. Вони мають у своєму складі компоненти, котрі співвідносяться як підмет та присудок (+ другорядні члени речення): Onewouldn’tsaybootoagoose, onewouldn’thurtafly(мухи не образить). Як правило, фразеологічні одиниці, утворені за зраком складних речень, є прислів’ями: Allisfishthatcomestohisnet(він в усьому шукає користь), fishandvisitorssmellinthreedays(риба та гості псуються через три дні, не слід зловживати гостинністю), everywhitehasitsblack, andeverysweet– itssour(даремно й чиряк не вискочить, все має свою причину), experiencekeepsadear, butfoolslearninnoother(досвід дається дорого, але дурнів нічим іншим не навчиш);
2)Фразеологічні одиниці зі структурою словосполучення:
Дієслівні ФО
Дієслівні ФО володіють узагальненою семантикою процесуальної ознаки, об’єктивованою в дієслівних граматичних категоріях виду, стану, способу, особи, часу. У реченні дієслівні ФО виконують синтаксичну функцію присудка та поділяються на наступні підкласи:
1. Найчисельніший підклас становлять ФО зі структурою дієслово+іменник. Takethebitandthebullet(змиритися з приниженнями заради особистої користі), bearthecapandbells(робити із себе шута), toseetheelephant(здобути життєвий досвід), toplaythebear(грубо поводитися), toraise/wakesnakes(розпочати сварку), tosmellarat(почуяти недобре, відчути нечесну гру).    продолжение
–PAGE_BREAK–
До цього ж підкласу відноситься підвид фразеологізмів з препозитивним розширенням іменника присвійним займенником: дієслово+присвійний займенник+іменник quarrelwithone’sbreadandbutter(діяти не для своєї користі, а проти неї), tocooksomebody’sgoose(зруйнувати чиїсь плани), eatone’scakeandhaveit(намагатися поєднати непоєднуване), eatsomebody’sbreadandsalt(бути чиїмось гостем).
2. Підклас дієслово+прикметник+іменник, постійним компонентом яких є прикметник:
tobeatadeadhorse(даремно витрачати зусилля),makebuckleandtonguemeet(зводити кінці з кінцями),tobackthewronghorse(зробити поганий вибір).
3. Підклас дієслово+іменник+прийменник+іменник: takethebullbythehorns(взяти бика за роги), toletthecatoutofthebag(видати секрет).
Також сюди відносимо ФО, розширені за рахунок прикметників чи присвійних займенників:
To help a lame dog over a stile(допомогти комусь в біді), to have bats in one’s belfry(бути не при своєму розумі, не всі дома).
4. Підклас дієслово+іменник+іменник: Todieadog’sdeath(померти, як собака).
5. Підклас дієслово+підрядний сполучник+дієслово: підрядні сполучник у даній схемі вживається «like/as», як, ніби. Тorunlikeadeer/hare/rabbit(втікати як олень, заєць, кріль), togrinlikeaCheshirecat(сміятися як Чеширський кіт).
6. Підклас дієслово+сурядний сполучник and+дієслово, а також складні ФО зі структурою дієслово+іменник+ сурядний сполучник and+дієслово+іменник із розширенням іменників: Togiveadogabadnameandhanghim(дурна слава пристає намертво), torunwiththehareandhuntwiththehounds(служити і вашим і нашим, вести подвійну гру), tostrainatagnatandswallowacamel(звертати увагу на дрібниці і не помічати головного).
Цей список доповнюється й іншими структурами на зразок дієслово+прийменник+іменник; дієслово+іменник+прислівник; дієслово+іменник+прийменникта ін.
Субстантивні ФО
Субстантивними називаються ФО з узагальнено-предметною семантикою, об\’єктивованою в граматичних категоріях роду, числа та відмінка. У реченні субстантивні ФО виконують синтаксичні функції підмета, іменної частини складеного присудка або додатка.
Виділяються такі підкласи субстантивних ФО:
1. ФО зі структурою прикметник+іменникі атрибутивним зв’язком між компонентами: Anearlybird(рання пташка), alazy/dirty/bigdog(ледащо, наволоч, велика собака), afatcat(жирний кіт, багата людина), awhiteelephant(білий слон, контракт, у якому прибуток набагато перевищить очікувані результати).
2. Підклас іменник+іменник. Ananimalspirit(життєрадісність), apublicityhound(любитель самореклами).
3. Підклас іменник+прийменник+іменник з можливим розширенням за рахунок прикметників: Awolfinsheep’sclothing(вовк в овечій шкурі), ajackdawinpeacock’sfeathers(ворона з крилами павича) (іменник+прийменник+іменник+іменник), acuckoointhenest(небажаний гість), abeggaronhorseback(вискочень, вискочка).
4. Підклас дієприкметник+іменник: Alostsheep(людина, котра збилася з істинного путі), awillinghorse(роботяга). Також можливі й інші конструкції.
Ад’єктивні ФО
Ад’єктивними називаються ФО, яким притаманне категоріальне значення атрибутивності, здатність виражати статичну ознаку предметів. У реченні вони виконують функції неузгодженого означення або іменної частини складеного присудка. ФО, які мають у складі підрядний сполучник as(прикметник є стрижневим елементом, а іменник — елементом залежним): (as) greedyasawolf(жадібний як вовк), (as)weakasacat(зовсім безсилий), (as)crossasabear(сердитий мов звір), (as) slipperyasaneel(голими руками не візьмеш, верткий), (as) closeasanoyster(німий як риба), (as) cheerfulasalark(веселий як жайворонок).
За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групифразеологізмів: неподільні словосполучення і розкладні щодо змістуусталені звороти .
Значення частини неподільних фразеологізмів не мотивується значеннямскладників-слів( за вухом не свербить, на гарячому зловити, дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов’язане із семантикою слів, що входять до їхскладу (мозолити язика, знати пальці). Деякі неподільні фразеологічніодиниці характеризуються наявністю застарілих, не вживаних у сучаснійлітературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живогосинтаксичного зв’язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити зпантелику; от тобі й на, пиши пропало.
Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів. що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами абоявляють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуванихслів. Сюди належать і приказки, прислів’я, афоризми. Наприклад: зачепитичесть(самолюбство, гордість, інтереси ); порушити питання (справу); охопити оком (поглядом, зором); сльозами горю не поможеш.
Отже, фразеологічні одиниці поділяються на групи на основі певних ознак. Тому існує декілька класифікацій фразеологічних одиниць: класифікація на основі структурно-граматичної організації та семантична класифікація. У свою чергу, за граматичною структурою сталі вирази бувають дієслівними, субстантивними, ад’єктивними та адвербіальними. Клас дієслівних сталих виразів вважається найчисельнішим.
1.4 Методи вивчення фразеологічних одиниць    продолжение
–PAGE_BREAK–
Метод представляє собою певний підхід до явища, котре вивчається, певний комплекс положень, наукових та чисто технічних прийомів, застосування котрих дає можливість вивчити дане явище. Тому метод завжди є системою.
Фразеологізми – значно складніші утворення, ніж слова. Особливості фразеологізмів, їх відмінності від перемінних словосполучень, аналіз типів їх значень, структури, залежності компонентів, узуального та окказіонального вживання потребують особливих методів вивчення. Зважаючи на багатогранність фразеології жоден окремий метод не може претендувати на монопольне положення. Але який би спеціальний метод не використовував фразеолог, він використовує загальні положення діалектичного методу, принципи котрого конкретизуються у сфері фразеології. Особлива увагу звертається на протиріччя об’єкта, котрі представляють собою рухому силу його розвитку.
Метод вивчення фразеологічної одиниці запропонувала Н. Н. Амосова [2; с.71-72]. Вона розробила контекстологічний метод вивчення фразеологізмів. Основні принципи цього методу мають лягти в основу будь-якого методу вивчення фразеології: максимальна об’єктивність в розгляді явищ, котрі вивчаються, необхідність врахування специфіки мови, котра вивчається, вивчення фразеологічних одиниць в умовах їх речового вжитку, з’ясування характеру участі лексичних значень слів в здійсненні даним словосполученням номінації, вивчення контекстуальної взаємодії слів в їх сполученнях та структури даного словосполучення.
Кроком вперед у методології вивчення фразеологічних одиниць є варіаційний метод, запропонований Архангельським [4]. Особливостями даного методу є наступні:
комплексне вивчення особливостей компонентів фразеологічних одиниць, виокремлення фразеологічного рівня мовної структури, увага, котру автор приділяє постійним і перемінним компонентам фразеологічних одиниць;
підхід до фразеології як до системи та вивчення реальних варіцій фразеологічних одиниць, котрі спостерігаються в конкретних актах комунікації в певний хронологічний період;
виокремлення фразеологічного значення як особливої лінгвістичної категорії.
Необхідно відмітити переваги варіаційного методу, котрі видно навіть з простого перерахунку його характерних особливостей.
Метод фразеологічного аналізу являється методом синхронного дослідження в статиці та допускає притягнення історичних даних у випадку необхідності.
Даний метод припускає виділення істотних ознак плану змісту і плану вираження, що дозволяє перейти від субстанції до форми та визначає межі між різними класами фразеологізмів.
Цей метод передбачає підхід до фразеології як до асиметричної мовної системи, котра являє собою єдність субстанції, структури та функцій, а також припускає вивчення фразеологізмів в їх мовленнєвому узуальному та акказіональному вжитку в різноманітних контекстах, без чого специфіка фразеологізмів не може бути повністю виявлена.
За допомогою фразеологічного методу аналізуються різноманітні аспекти фразеології, що дає можливість вивчити фразеологічний фонд англійської мови в усій його багатогранності. Нижче приводяться найважливіші аспекти вивчення фразеології:
виокремлення фразеологізмів за допомогою показників їх сталості та установка показників різноманітних ступенів сталості;
підхід до фразеологічної сталості як до явища комплексного: вивчення сталості використання фразеологізмів, сталості їх значення, лексичного складу, морфологічної та синтаксичної сталості, а також неможливість утворення фразеологізмів за структурно-семантичною моделлю перемінного складу слів. Розгляд сталості ідіоматизмів як відправної точки для вивчення сталості фразеологізмів других типів. Установка різнооформленості фразеологізмів згідно з висунутими узуальними та оказіональними показниками різнооформленості;
відмежування фразеологізмів від складних слів, змінних сполучень слів та індивідуально-авторських зворотів – цитат та утворень проміжного характеру;
аналіз системних зв’язків у сфері фразеології (ієрархічність, синонімія, антонімія);
виокремлення сем у фразеологічному значенні;
структурно-семантична класифікація фразеологізмів згідно висунутим параметрам сталості;
виокремлення залежності компонентів, виходячи з їх лексичної або семантичної або тільки лексичної інваріантності;
виокремлення різноманітних способів фразоутворення;
аналіз модельованості-немодельованості;
контекстуальний аналіз узуального та оказіонального використання фразеологічної одиниці;
виокремлення різноманітних типів дистрибуції фразеологізмів.
Інтерпретація суті сталих виразів неможлива без аналізу їх семантичної структури, знання їх семантичних особливостей та ознак. Визначити ці особливості можна з точки зору теорії семантичних полів.
У сучасній лінгвістиці для семантичного поля постулюється наявність інтегральної семантичної ознаки, котра поєднує всі одиниці поля і зазвичай виражається архілексемою [35; 38].
Отже, до питання вивчення фразеологізмів можна і потрібно підходити з різних сторін, щоб якнайповніше розкрити питання сутності фразеологічної одиниці.
Розділ ІІ. Англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
2.1 Сурядний сполучник як компонент структури фразеологічної одиниці
Особливу групу складають фразеологічні одиниці, котрі представляють собою поєднання слів за допомогою сполучників. Сполучник – службова частина мови, котра формує звязок між частинами складного речення, між окремими реченнями в тексті, а також між словоформами в складі простого речення. За допомоги більшості сполучників виділяються сурядні та підрядні зв’язки. Специфіка сполучника заключається в тому, що його контакт з синтаксичною конструцією незакріплений ніякими формальними показниками. За походженням сполучники поділяються на первісні, що морфологічною будовою не пов’язані з іншими частинами мови (і, а, чи, та), і на похідні від інших частин мови (щоб, якби, проте, буцімто) [75]. Похідні сполучники виникають у результаті лексичної десемантизації повнозначної словоформи, наприклад, «хоча», або в результаті складання, наприклад, «до того як».
За кількістю займаних у реченні позицій сполучники поділяються на одномісні та неодномісні. До одномісних належать ті сполучники, які розташовані між сполучуваними частинами тексту, наприклад, «і», «але». Неодномісні сполучники поділяються на багатомісні та двомісні. Перші є послідовністю позиційно роз’єднаних елементів, що, як правило, повторюються. Двомісні сполучники — це поєднання двох формально не співпадаючих і позиційно роз’єднаних елементів. У творенні таких сполучників беруть участь частки, модальні слова, фразеологізми та стійкі словосполучення.
Існує два види сполучників: сурядні та підрядні. Сурядні в свою чергу діляться на:
сполучні;
протиставні;
розділові;
градаційні.
Перші виражають відношення перерахунку: прийшов і переміг; другі – відносини різниці, розбіжності: вантаж для них здавався би легкий, та лебідь рветься в височінь, рак посувається назад, а щука тягне в воду. Треті означають відношення взаємо виключення: чи пан, чи пропав; четверті, називаючи явища існуючі, виділяють одне з них як більш важливе: він не лише може читати по-французьки, але також і писати.
Головним структурним компонентом в таких сталих виразах виступає саме сполучник. Спроба видалити сполучник зі складу словосполучення призводить до розпаду фразеологічної одиниці. До числа фразеологізмів зі сполучником відносяться:
Фразеологізми з підрядними сполучниками. Наприклад: как в воду смотреть, чорный как смоль, что посеешь то и пожнешь; aswellas, asthecallsotheecho(как аукнется, так и откликнется), astheoldcocksrows, sodoestheyoung(яблуко від яблуні недалеко падає), asgoodasgold(золото, а не дитина); хоч стій хоч падай, хоч сядь та плач;    продолжение
–PAGE_BREAK–
Фразеологічні одиниці з сурядним сполучником (ни рыба ни мясо, ни то ни се, спит и видит, ни взад ни вперед, вдоль и поперек, и нашим и вашим, будет и на нашей улице праздник, ни сват ни брат, goodandhard(основательно), dotandcarryone(арифметичні задачі), neitherfishnorflesh, nottohearadaynordoor(мати поганий слух), bagandbaggage(з усіма речами), thefoolthinksheiswise, butthewisemanknowshimselftobeafool– дурень вважає себе розумним, а розумний признає себе дурнем.
Так як предметом нашого дослідження виступають фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками, то детальніше ми зупинимось на англійських та російських сталих виразах, компоненти котрих поєднані сурядним сполучником and(и).Адже саме цей сполучник найчастіше зустрічається в фразеологічних одиницях, поєднаних за допомогою сурядного сполучника.
По структурі ці звороти мають наступний вигляд:
Два незалежні слова, поєднані сполучником and(eachandall– всі без різниці, betweengrassandhay– в юності, greatandsmall– люди різного звання, рангу);
Словосполучення та слово поєднані сполучником and(fairandsoftlygofarinaday– ввічливістю та м’якістю можна багато чого досягти, grinandbearit– мужньо переносити страждання);
Словосполучення поєднане з іншим словосполученням за допомогою сполучника and(feasttodayandfasttomorrow– разом густо, разом пусто).
У фразеологічних зворотах сполучник даного типу має велике значення. Наприклад, візьмемо фразеологізм infleshandblood, що в перекладі означає «власною персоною». Якщо з цього фразеологізму забрати сполучник, стане неможливим зрозуміти, що саме малося на увазі. В цьому разі це словосполучення в кращому випадку буде перекладено на українську як «тілесного кольору крові», що втрачає будь-який зміст. Звернемося до іншого прикладу: фразеологічний зворот crywithoneeyeandlaughwiththeother(як бути нещирим) припинить своє існування в разі видалення з нього сполучника. Сенс виразу буде повністю втрачено.
Компоненти фразеологічних одиниць перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:
синонімічність компонентів ( todiganddelve— копатися)
співвідношення цілого та компонентів (foreverandaday– назавжди, a thousand and a one – багато, a hundred and one — багато);
однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника (againandagain– знову і знову, byandby– один за одним, безперервно, aboutandabout– дуже схожі, однакові, halfandhalf– наполовину).
антонімічність компонентів (blowhotandcold– коливатися, black-and-whitefilm– чорно-біла плівка, dayinanddayout– з дня в день, dayandnight– цілу добу, firstorlast– рано чи пізно, farandnear– вздовж і поперек, beboughtandsold– бути проданим та зрадженим);
паронімічність компонентів (dribsanddrabs– кіт наплакав, bouquetsandbrickets– хвала та хула, betweenandbetwixt– ні те ні інше, посередині, forgiveandforget– простити значить забути образу);
використання власних назв історичного значення (DavidandJonathan– нерозлучні друзі(Біблейські імена), betweenScyllaandCharybdis– в безвихідному положенні, DarbyandJoan– любляче подружжя похилого віку), Brown, JonesandRobinson– прості рядові англійці.
Також нами було виділено дві цікаві групи фразеологізмів з сурядним сполучником:
фразеологізм, однорідні компоненти якого пов’язані сурядним сполучником та утворюють складне слово: tea-cup-and-saucer-comedy– досить пристойна комедія; cape-and-swordcomedy– комедія плаща та шпаги (в якій існує інтрига); butte-and-eggman– легковажний марнотрат, bread-and-butterletter– лист, котрий виражає подяку за гостинність; alife-and-deathstruggle— смертельна битва;
фразеологізми, слова яких римуються між собою: byhookorbycrook– будь-якими способами; betweenthecupandthelipamorselmayslip– не кажи «гоп», поки не перескочиш; beoutandabout– вийти після хвороби; childrenandfoolsmustnotplaywithedgedtools– діти та дурні не повинні гратися гострими інструментами.
Так як самі сполучники діляться на декілька типів, то і фразеологізми, у свою чергу, на цій основі розділяються на певні види, а саме фразеологізми з сурядними та підрядними сполучниками. Так як предметом нашого дослідження виступають фразеологічні одиниці, до складу яких входять сурядні сполучники, то в наступних параграфах ми розглянемо їх більш детальніше на матеріалі англійської та російської фразеології.
2.2Англійські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками
Найбільш поширеною класифікацією англійських фразеологічних одиниць вважається тематична класифікація. В її рамках різними ученими виділяються групи фразеологізмів по семному складу значень. Класифікація має основні типи, сформовані по наявності основної архісеми. Наприклад: фразеологізм испытывать эмоции відноситься до груп, які саме емоції (страх, переживання і т.д.).
За іншою класифікацією фразеологізми поділяються на групи за співвіднесеністю з частинами мови (так звана смислова класифікація). В основу розподілу покладено приналежність основного слова до певної частини мови [36].
Згідно цієї класифікації, існує декілька типів фразеологізмів, до складу яких входять сурядні сполучники: субстантивні ФО, ад’єктивні ФО, адвербіальні вирази та дієслівні ідіоми. Далі ми розглянемо їх більш детально.
Субстантивні звороти. Серед фразем з сурядною структурою субстантивні звороти являються найчисельнішими. Більшість їх має у своєму складі сполучник and. В структурному відношенні вони розпадаються на дві групи:
двочленні субстантивні фраземи: thelifeandthesoul(головний організатор), wearandtear(втома);    продолжение
–PAGE_BREAK–
Трикомпонентні та багатокомпонентні субстантивні фраземи. Кількість таких фразем у мові невелика: thelongandtheshortofit(коротше кажучи), theRed, WhiteandBlue(англійський державний прапор).
Кількість багатокомпонентних фразеологізмів перевищує число трьохкомпонентних фразем: boneoftheboneandthefleshoftheflesh.
Повнозначні компоненти, як правило, належать до однієї частини мови.
З точки зору числа, в якому вживаються компоненти, двокомпонентні фраземи діляться на наступні групи:
обидва компоненти в однині: JackandJill(хлопець та дівчина);
Обидва компоненти в множині: insandouts(всі ходи та виходи);
Перший компонент в однині, а другий у множині: dustandashes(прах та тлін);
Другий компонент в однині, а перший у множині: cakesandale.
Число, в якому стоять компоненти цих фразеологізмів, фіксоване.
Можна виділити наступні види сурядного зв’язку компонентів фразем, в рамках яких ми відмітимо і семантичні особливості розглянутих зворотів:
Сполучниково-сурядний зв’язок. Цей вид зв’язку зустрічається субстантивних фраземах наступних типів:
В парно синонімічних зворотах типу airs and graces, babes and sucklings. Відмінності між синонімами повністю зникають, коли вони входять до складу парно синонімічних зворотів. Це являється одним з показників послаблення їх лексичного значення.
У фраземах, компоненти котрих належать до однієї семантичної сфери, але не є синонімами: fleshandblood.
У фраземах, компоненти котрих не пов’язані значенням за межами даного звороту: alltheworldandhiswife.
У фраземах, до складу яких входять два та більше власних імен: JohnDoeandRichardRoe.
Сполучниково-протиставний зв’язок спостерігається в парно-антонімічних фраземах або у фраземах з компонентами, котрі протиставляються один одному: ebbandflow.
Причинно-наслідковий зв’язок: компоненти субстантивної фраземи можуть вступати в причинно-наслідкові відношення, при яких перший компонент вказує на причину, а другий – на наслідок. Такі відношення ми знаходимо в ідіомі touch and go.
Поєднувально-заперечуючий зв’язок має у своєму складі сполучники neither…nor: neitherfishnorflesh.
Субстантивні фраземи з сурядною структурою виконують в реченні наступні функції: підмета, предикативного члену, означення. Таким чином, синтаксичні функції деяких цих зворотів співпадають з синтаксичними функціями іменників.
В морфологічному відношенні субстантивні фразеологічні звороти відрізняються нульовою парадигмою. Порядок лексем таких зворотів також суворо фіксований та не допускає змін.
Для зворотів цього структурного типу не характерна варіативність. Кількість варіантних зворотів зовсім невелика.
Ад’єктивні фразеологічні одиниці здатні до словотворення. Але цей факт не доводить, що дані звороти являються складними словами, так як здатність до словотворення властива і багатьом змінним сполученням слів.
Ад’єктивні звороти з сурядною структурою не утворені за структурно-семантичною моделлю, являються стійкими утвореннями з переосмисленим значенням, і їх варто розглядати як фразеологічні одиниці.
В деяких ад’єктивних зворотах з сурядною структурою компоненти використовуються в своїх буквальних значеннях, що не дає можливості відносити подібні звороти до фразеологічних одиниць: fairandsquare– чесний, nullandvoid– той, що втратив законну силу.
Серед ад’єктивних фразеологічних одиниць з сурядною структурою переважають двочленні звороти: deadandgone– давно минувший.
Єдиною фразеологічною одиницею з більш складною структурою є зворот pennyplainandtwopencecoloured– дешевий та показний.
Види сурядних зв’язків компонентів ад’єктивних фразеологічних одиниць
Серед цих фразеологічних одиниць існує три види сурядного зв’язку компонентів: сурядний зв’язок, сурядно-протиставний зв’язок та сурядно-розділовий зв’язок. При повному переосмисленні звороту ці зв’язки бувають послабленими:
сурядний зв’язок спостерігається в ідіомах наступних типів:
в парно синонімічних ФО: freeandeasy– вільний, без забобонів;
у ФО, компоненти котрих відносяться до близької семантичної сфери:upanddoing– енергійний.
Сурядно-протиставний зв’язок спостерігається в парно-антонімічних ФО: gentleandsimple– люди всілякого звання, рангу.
Сурядно-розділовий зв’язок спостерігається у звороті commonorgarden(самий звичайний). Евфонічні засоби у ФО даного структурного типу не використовуються, якщо не зважати на алітерації у фразеологізмах: spickandspan(стильно вдягнений).
Адвербіальні ФО з сурядною структурою
Можна виділити наступні структурні типи адвербіальних ФО за кількістю повнозначних компонентів:
Двокомпонентні ФО.
безприйменникові: backandforth(з усіх сторін, досконало), byandby(поступово), offandon(час від часу, з перервами);
увідні за допомогою прийменника: betweenhammerandgrass(між молотом та на ковальнею), byfitsandstarts(нерегулярно, уривками).
Трикомпонентні ФО.    продолжение
–PAGE_BREAK–
безприйменникові: hook, lineandsinker(всі разом);
увідні за допомогою прийменника: betweenyouandmeandthebed-post(між нами, говорячи по секрету).
Види зв’язку між компонентами адвербіальних ФО:
сурядно-сполучниковий. Цей вид зв’язку ми зустрічаємо у більшості ФО. Він спостерігається у фразеологізмах наступних типів:
в парносинонімічних ФО: byleapsandbounds(дуже швидко, стрімко), farandaway(значно, набагато);
у ФО, компоненти котрих відносяться до близької семантичної сфери, хоча і не є синонімами: hammerandtongs(молот та ковальські міхи);
у тавтологічних ФО, тобто у зворотах, в котрих повторюється одне й те саме слово. Сюди належать словосполучення: by and by(між іншим);
у ФО, компоненти котрих не зв’язані значенням поза даним зворотом: highanddry(покинутий в біді).
сурядно-протиставний зв’язок спостерігається переважно в адвербіальних ФО, котрі починаються прийменником between: betweenthisandthen(коли буде вільний час). В адвербіальних ФО інших структурних типів цей вид зв’язку зустрічається рідко, наприклад в парноантонімічних зворотах rightandleft(направо та наліво), upanddown(туди й сюди);
розділово-сурядний зв’язок спостерігається досить рідко. Існує лише декілька ФО з такою структурою: byhookorbycrook(будь-яким чином), rainorshine(що б не сталося);
сурядно-протиставний зв’язок зустрічається у ФО типу neitherherenorthere(недоречно), neitherhidenorhair(ні слуху, ні духу).
Синтаксичні функції адвербіальних ФО співпадають з функціями прислівника. Для адвербіальних ФО характерна рухливість у реченні. Вони приєднуються до дієслів, безпосередньо слідуючи за ними, але можуть бути і відокремлені від них будь-яким словом; вони можуть передувати дієслову, будучи відділеними від нього одним або декількома словами. Вони приєднуються до прикметників, безпосередньо передуючи їм. Адвербіальні фразеологічні парносинонімічні одиниці зустрічаються як у простих, складнопідрядних, складносурядних реченнях, так і в реченнях з сурядно-підрядним зв’язком.
Якісні адвербіальні ФО переважають в англійській мові. Виділяється дві підгрупи ідіом такого типу: прислівники типу або способу дії та прислівники міри, ступеню, кількості. До адвербіальних ФО зі значенням способу дії відносяться, наприклад, fairandsquare(прямо). Часто адвербіальні ФО виражають інтенсивність дії. До таких ФО відносяться byhookorbycrook(будь-яким чином), toothandnail(всіма силами), byleapsandbounds(не по днях, а по часах). ФО даного типу часто характеризують те чи інше положення, стан. Наприклад, до таких ФО належить зворот highanddry(покинутий в біді). До цієї ж групи належать звороти, котрі починаються прийменником between: “IambetweenScyllaandCharybdis(в безвихідному становищі)”, hewrote. “I dare not work quickly, for fear of detection, and I must not work slowly if we are to be ready in time”. It should be noted that the Telegraph, true blue Tory as it is, circulates mostly among that part of the middle class which is prone to suffer under grievance, under the impression that it is being ground between the upper and the nether milstones”. Такі звороти не можна вважати варіантами, не дивлячись на близькість значення та наявність загального прийменника, так як образність в них зовсім різна і не співпадають опорні семантеми. Для цих зворотів характерна оказіональна окремо оформленість, так як вони часто піддаються деформації.
Адвербіальні ФО, котрі позначають ступінь або кількість. До таких зворотів відносяться фразеологізми hook, lineandsinkerта lock(повністю), stockandbarrel(все разом), котрі виражають повноту дії.
Обставинні адвербіальні ФО зустрічаються в сучасній англійській мові надзвичайно рідко. До них належать, наприклад farandwide(скрізь).
В одновершинних адвербіальних ФО немає ні сурядного, ні підрядного зв’язку:
поєднання неповнозначної лексеми з повнозначною: atall(зовсім, взагалі), atbottom(по суті, в глибині душі);
поєднання двох неповнозначних лексем з повнозначною:
outofdate(неактуальне, щось застарівше, немодне), outofpoint(не в порядку);
atapremium(нарозхват, що користується попитом), bytheway(між іншим, до речі), intothebargain(на додачу), onthedot(хвилина у хвилину, точно);
поєднання трьох неповнозначних лексем з повнозначною: outoftheblue(зовсім неочікувано), outofthequestion(про це не може бути й мови), outofthewood(в безпеці).
Всі ці одновершинні адвербіальні ФО є одиничними утвореннями, тобто утвореннями, котрі не створені за структурно-семантичною моделлю, з переосмисленим значимим компонентом.
Окрім тотожності синтаксичних функцій адвербіальних ФО та прийменників, як ті, так і інші є незмінними. Але адвербіальні ФО, на відміну від прийменників, є окремо оформленими. Ця окремо оформленість в адвербіальних ФО виражається в наявності внутрішнього сполучника або артикля, а також у можливості оказіональних змін у деяких ФО цього структурного типу. Наприклад, ataloss(перебувати в непорозумінні), behindthescenes(за кулісами).
Дієслівні фраземи з сурядною структурою присутні в англійській мові у невеликій кількості. Їх характерною структурною особливістю є двочленність. У фразеологізмах даного типу зустрічається два види зв’язку:
сполучно-сурядний: дієслівні фраземи з цим типом зв’язку являються зазвичай парносинонімічними зворотами: billandcoo(милуватися, воркотати), fetchandcarry(прислужуватися), humandhaw(запинатися). В деяких ідіомах з цим видом зв’язку компоненти не являються синонімами: cutandcontrive(зводити кінці з кінцями), cutandrun(втікати). Зворот chopandchangeспочатку означав «товарообмін», «купляти та продавати». Дієслово chopбуло синонімічним по відношенню до дієслова changeв цьому значенні. В сучасній англійській мові цей вираз означає «часто міняти (плани, погляди), проявляти нерішучість». В цьому значенні дієслово chopне вживається. Єдиною тричленною ідіомою є cutandcomeagain(їсти з апетитом). У дієслівних зворотах з сполучно-сурядним зв’язком спостерігається також явище, коли і в субстантивних ідіомах з сурядною структурою, а саме синоніми, котрі входять до їх складу, втрачають свої семантичні відмінності. Так, наприклад, в ідіомі fetchandcarryповністю втрачається відмінність між fetch«принести, сходити за чимось» та carry«приносити». Подібна втрата семантичних відмінностей є одним з формальних показників послаблення лексичного значення компонентів ідіоми.
розділово-сурядний: до них відносяться sinkorswim(будь що буде), standorfall(вистояти або загинути).    продолжение
–PAGE_BREAK–
Синтаксичні функції дієслівних ФО з сурядною структурою співпадають з синтаксичними функціями дієслова.
Окрім вище згаданих ідіом з сурядною структурою в англійській мові мають місце ще й інші дієслівні звороти з такою ж структурою. Але їх не варто плутати з ідіомами, не дивлячись на співпадіння структур. Розглянуті звороти задовольняють всі потреби, котрі висувають ФО: коефіцієнт їх стійкості не нижче мінімального, в них ясно показано повне переосмислення компонентів, і всі вони являються окремо оформленими. Інші ж звороти, зовні схожі на них, не являються ФО. Мається на увазі словосполучення типу aidandabet(підбивати, підсобляти), pickandchoose(вибирати, перебирати). Вони володіють окремо оформленістю, так як змінюється не останній компонент, а обидва. Але цим зворотам не властиве переосмислення компонентів. Їх компоненти вживаються в прямому, буквальному значенні. Перераховані звороти звичайно є сталими виразами, але не фразеологічного характеру.
Окрім фразем з підрядною та сурядною структурою існують ще фраземи змішаного типу. Це фразеологічні звороти з підрядно-сурядним та з сурядно-підрядним зв’язками.
Отже, що стосується англійських фразеологізмів, то найбільш поширеною для них є тематична класифікація, яка розділяє сталі вирази на групи за співвіднесеністю їх головних компонентів до певної частини мови. Всі компоненти сталих виразів з сурядними сполучниками перебувають між собою у певних відношеннях та мають здебільшого немотивоване значення.
2.3 Фразеологічні одиниці з сурядними сполучникамив російській мові
Розробкою класифікації фразеологізмів у Росії займалися з кінця ХІХ століття. На даний момент розроблений цілий ряд класифікацій фразеологічних одиниць на різних основах [51].
Кожний фразеологізм – це текст, хранитель культурної інформації. В. Н. Телія стверджує, що «образи, котрі лежать в основі фразеологізмів та пов’язаних значень слова, в основній своїй масі прозорі для даної лінгво-культурної спільноти, так як відображають характерне для неї світобачення та світорозуміння, що й дозволяє національній специфіці фразеологічного складу мови проявлятися більш яскраво» [55].
Фразеологізми, котрі вживаються в сучасній російській мові, складаються з російських слів, котрі стали компонентами фразеологізму, а значить, фразеологічний склад мови – явище національне та джерелом виникнення фразеологізмів є мовлення народу – носія російськой мови. Більша частина фразеологізмів утворилась в період, коли писемності ще не існувало. Найбільшу кількість фразеологізмів російськой мови складають одиниці, котрі називають діяльність людини – фізичну, розумову, мовленнєву.
Всі подібні фразеологізми утворилися на базі слів, словосполучень та речень. Авторство таких фразеологізмів втрачалося, вони ставали загальнонаціональними, вживалися всіма людьми. Коли новоутворена одиниця отримує широке застосування в усному мовленні, вона стає частиною мови та починає функціонувати не тільки в усному, але й у письмовому мовленні [56; 212].
Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російської грамматичної будови.
Академік Ларін Б. А. вважає, що «вирішальною умовою перетворення простого речення в ідіоматичне було семантичне збагачення, котре називається метафоризацією, сутність якої полягає в розширенні та узагальненні значення в сторону образної типовості» [39; 125]. Більшість фразеологізмів російської мови по своїй суті – образно-емотивні, тобто такі, в значенні яких дуже важливо образна основа. Механізм формування таких фразеологізмів полягає в тому, що спочатку в світі виникає деяка прототипна ситуація, тобто ситуація, котра відповідає буквальному значенню фразеологізма. За такої ситуації закріпляється зміст, котрий потім переосмислюється, тобто формується образ фразеолгічної одиниці на основі первинних значень слів у прототипній ситуації. Так виникає внутрішня форма, «в котрій міститься основна інформація, пов’язана з культурою. Саме у внутрішній формі фразеологізму знаходяться «сліди» культури – міфи, архетипи, звичаї та традиції, відображені історичні події та елементи матеріальної культури» [41; 84]. Ці фразеологізми представляють найбільший інтерес в плані виявлення культурної специфіки, так як вони мають культурно-зумовлені причини або культурно-значимі наслідки.
У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту. Семантику таких фразеологізмів можна інтерпретувати з позицій ціннісних установок та стереотипів, властивих ментальності нації, тобто в термінах національної культури [41].
В російській мові існує дуже багато типів фразеологізмів. Але особливої уваги у даному дослідженні заслуговують сталі вирази, до складу яких входять сурядні сполучники.
Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.
Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може. Обмеженою можливістю реалізації морфологічних форм володіють у зворотах цієї моделі лише дієслова (судить да рядить, ни стать ни сесть, ни дать ни взять).
Серед фразеологізмів, котрі складаються з іменників, найбільш яскравою та типовою групою виступають звороти із синтаксично зумовленим значенням типу кожа да кости, стар и мал, ни кола ни двора… Слова, котрі поєднуються за допомогою сполучників у цілу одиницю, виступають або як синонімічні, а також пов’язані за змістом (тишь да гладь, суды да пересуды), або як антонімічні (то там то тут, ни тепло ни холодно, ни с того ни с сего, и смех и грех, ни к селу ни к городу).
В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни…ни, то…то: взад и вперед, туту и там, целиком и полностью, день и ночь, ни конца ни краю, ни то ни се.
За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:
1 субстантивні (чай да сахар, альфа и омега, ни гласа ни воздыхания, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело);
2 ад’єктивні (тот или другой, ни жив ни мертв, и вашим и нашим);
3 адвербіальні(и шатко и валко, ни тепло ни холодно, ни больше ни меньше, ни взад ни вперед, вкось и впрямь, сплошь и рядом, решено и подписано, раз и навсегда);
4 дієслівні ( ни стать ни сесть, ни дать ни взять, спит и видит).
Всі вони зустрічаються в сучасній російській мові приблизно з однаковою частотою, але найбільш вживаними, як і в англійській мові, вважаються субстантивні фразеологізми (чай да сахар, тишь да гладь, душой и телом, ни сучка ни задоринки, суд да дело, маг и волшебник).
Слід відмітити, що на сучасному етапі вивчення фразеологізмів російської мови, коли немає точних для стилістичної та історико-часової оцінки як окремих сталих виразів, так і цілих розрядів та різновидів фразеологічних одиниць, коли немає чіткої межі між самими стилями мови, можлива лише сама загальна стилістична та історико-часова оцінка російських сталих виразів, котрі включені до складу словників [39].
Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв’язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою, члени яких поєднані між собою сурядним сполучником (так и быть,суд да дело, ни шьет ни порет). У порівнянні з англійськими сталими виразами, трикомпонентні фразеологізми майже не зустрічаються у російській мові на сучасному етапі її розвитку.
Щодо сталих виразів субстантивного типу, то найчастіше їх компоненти поєднуються між собою за допомогою сполучника и та да (суд да дело, альфа и омега, гром и молния, все и каждый, суды да пересуды). Але також нерідко можна зустріти і зв’язок за допомогою парних сполучників и…и, ни…ни (и смех и грех, ни кола ни двора, ни к городу ни к селу, ни больше ни меньше, и шатко и валко).
Всередині своєї структури компоненти субстантивних фразеологічних одиниць також можна поділити на декілька типів за критерієм їх внутрішніх відношень:
1) обидва компоненти вживаються в однині: ни душой ни телом, маг и волшебник, ни пава ни ворона;
2) обидва компоненти стоять у множині: суды да пересуды, всех и всяких, живые и мертвые, все входы и выходы;
3) один компонент ставиться у множині, а другий – в однині: всех и каждого. Але в російській мові, порівняно з англійською, фразеологізми з даною структурою зустрічаються набагато рідше.
Російські адвербіальні звороти можуть, як і англійські, бути безприйменниковими (суды да пересуды, ни пава ни ворона, молочные реки и кисельные берега, ) та увідними за допомогою прийменника (между небом и землей, без роду и племени, с руками и ногами, без руля и без ветрил, в огонь и в воду).    продолжение
–PAGE_BREAK–
Щодо дієслівних фразеологічних одиниць в російській мові, то їх можна поділити за категорією особи. Деякі сталі вирази зустрічаються у трентій особі однини (спит и видит, ни шьет ни порет). Але більшість виразів даного типу складаються з дієслів, котрі виступають в інфінітиві (рвать и метать, плюнуть и растереть).
Компоненти фразеологічних одиниць російської мови перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:
синонімічність компонентів (суды да пересуды, на свой страх и риск, предлагать руку и сердце)
співвідношення цілого та компонентів (всех и каждого);
однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника (снова и снова, один за другим,).
антонімічність компонентів (смех и грех, вопрос жизни или смерти, не на жизнь, а на смерть);
паронімічність компонентів (ни складу ни ладу, ни кожи ни рожи, ни пуха ни пера);
використання власних назв історичного значення (между Сциллой и Харибдой, Содом и Гоморра, Альфа и Омега).
Також нами було виділено цікаву групу фразеологізмів з сурядним сполучником:
фразеологізми, слова яких римуються між собою: суды да пересуды, ни слуху ни духу, ни складу ни ладу, ни сват ни брат, рожки да ножки.
Компоненти сталих виразів усіх типів перебувають у певних зв’язках між собою, серед яких найбільш вживаними можна вважати:
1) сполучниково-сурядний зв’язок (рвать и метать, спит и видит, суды да пересуды, целиком и полностью);
2) сурядно-протиставний зв’язок (ни шатко ни вязко, ни жив ни мертв, ни стать ни сесть, ни кожи ни рожи);
3) причинно-наслідковий зв’язок (решено и подписано, сказал и сделал);
4) розділово-сурядний (так или иначе, все или ничего, быть или не быть).
Фразеологічні одиниці російської мови більш складні за своєю структурою, ніж англійські сталі вирази. Це можна довести на прикладі субстантивних фразем. Деякі з них мають у своєму складі не лише іменники, але слова інших частин мови (ни Богу свечка ни черту кочерга, молочные реки и кисельные берега, питаться акридами и диким медом, вот тебе Бог а вот порог, пройти сквозь огонь, и воду, и медные трубы).
Також за своїм складом російські фразеологізми більш гнучкі, ніж англійські. Наприклад, у фразеологізмі и шатко и валко и на сторону з легкістю можна обійтися без частини и на сторону. Тобто, фразеологізм не втратить свого основного значення, незалежно від того, буде додана згадана частина чи ні. В деяких виразах можна додати або забрати певний компонент, в тому числі й сам сурядний сполучник. Як для прикладу можна привести фразеологічну одиницю молочные реки и кисельные берега. Тут ми можемо забрати сполучник и, але суть самого сталого виразу при цьому не буде втрачено. Але забрати у деяких випадках без будь якоївтрати значення можна лише сполучники и та да і лише у певних сталих виразах, а не абсолютно в усіх. Якщо, наприклад, фразему з парним сполучником лишити без даного виду зв’язку, то зміст буде повністю страчений.
Фраземи російської мови мають одну особливість у порівнянні з англійськими сталими виразами. Завдяки своїй гнучкості, до складу однієї фразеологічної одиниці може входити навіть два сурядні сполучники. Наприклад, фразеологічний зворот ни взад и ни вперед, що означає не мати можливості рухатися в жодному з можливих напрямків, має два сполучники.
Як і в англійських, так і в російських сталих виразах значення їх немотивоване, і деякі компоненти фразем вже настільки застаріли, що втратили своє значення і самостійно в мові або більше не вживаються, або вживаються надзвичайно рідко. Наприклад, сталий вираз ни гласа ни воздыхания, що означає ні звуку, повне мовчання, і зараз нерідко зустрічається в мові, але слово глас, котре входить до складу даного фразеологізму, вважається архаїчним. Проте завдяки своєму колориту дані сталі вирази не втрачають своєї актуальності в мові.
У процесі розвитку мови деякі фразеологічні звороти виходять з вжитку і їх можна зустріти лише в художніх творах. Прикладом такого явища можна вважати сталий вираз вкось и впрямь, що має два значення: 1) всілякими способами, давати різні поради (наприклад, на свете таково ж: коль в нужду попадешься, отведай сунуться к друзьям. Начнут советовать и вкось тебе и впрямь. Крылов «Крестьянин в беде»); 2) неправдиво, спотворюючи зміст розмірковувати, робити висновки. Проте даний сталий вираз має синонім вкривь и вкось, котрий не є застарілим.
Незважаючи на те, що структура фразеологічних одиниць непроникна ззовні, всередині самого фразеологізму компоненти перебувають у живих активних відношеннях між собою.
Розділ ІІІ. Співставлення англійських та російських фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками
3.1 Порівняльний аналіз фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками в англійській та російській мовах
Співставлення фразеологізмів англійської та російської мов повинне дати відповіді на наступні запитання: у чому заключається різниця між фразеологічними системами англійської та російської мов; як вони проявляються в основних аспектах мови – функціональному, семантичному, формально-смисловому, структурному; якими екстралінгвістичними факторами вони зумовлюються та яка ступінь міжмовної еквівалентності фразеологізмів з сурядними сполучниками.
Взаємодія факторів семантичної та лексичної структур фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов приводить до утворення різноманітних серій еквівалентів. Тут має місце повна тотожність (neitherfishnorflesh(ні риба ні м’ясо), fleshandblood( плоть і кров), aneyeforaneyeandatoothforatooth(око за око та зуб за зуб), headortail(орел или решка), amatteroflifeordeath(питання життя ябо смерті), andsoonandsoforth(і так далі і тому подібне), fireandwateraregoodservants, butbadmasters(вогонь та вода хороші слуги для людини, але їм не можна давати волі), thehonourableandgallantgentleman(почтенный и доблестный джентльмен) або відмінність структурного аспекту (first, fastandallthetime(раз і назавжди), handandglovewithsomebody(у тісній дружбі з ким-небудь), lifeisnotallcakesandale(життя прожити – не поле перейти), infleshandblood(власною персоною), itisonethingtoflourishandanothertofight(одно — храбрость на словах, а другое – на деле), beneithertoholdnortobind(бути дуже схвильованим), beautyandfollyareoldcompanoins(личико беленько, да ума маленько), applesandoranges(абсолютно різні речі), nocrossnocrown(вовка боятися в ліс не ходити) та повна тотожність або відмінність сукупного змісту (hardandfast(викинуте на берег судно), withhandkerchiefinonehandandswordintheother(плачучи крокодилячими слізьми), capandgown(академічний одяг), handandthigh(майно, котре передається у спадок), cakesandale(веселощі, розваги), bearandforbear(бути терпеливим та терпимим), beflеshandblood(мати людські слабкості), makefishofoneandfleshofanother(ставитися до людей пристрасно), pleaseone’seyeandplagueone’sheart(вийти заміж з розрахунку), beupandabout(видужати), greatandsmall(люди всякого звання), повна смислова та неповна структурна тотожність, фразеологічні одиниці повністю відмінні в семантичному аспекті при повній або неповній тотожності синтаксичної організації.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Співпадіння плану вираження та плану змісту фразеологічних одиниць порівнюваних мов веде до утворення серій структурно-семантичних еквівалентів. Оскільки співпадіння може бути повним або неповним, виділяються повні структурно-семантичні еквіваленти та неповні структурно-семантичні елементи.
Повні структурно-семантичні фразеологічні еквіваленти – це такі фразеологічні одиниці англійської та російської мов, у котрих при повному співпадінні значення спостерігається тотожність із компонентного складу при схожій синтаксичній організації. Наприклад: tobeboundhandandfoot— связать себя по рукам и ногам, aneyeforaneyeandatoothforatooth— око за око та зуб за зуб, aidandcomfort– допомога та підтримка, assetsandliabilities– актив та пасив, sayneitherbuffnorstyl— не сказать ни того ни другого, fluxandreflux– появление и исчезновение, generallyandparticularly– в общем и в частности, acoldhandandwarmheart– руки холодные, а серце горячее, gointothwhysandwherefores– вдаваться в причины.
Причинами виникнення повних серій повних структурно-семантичних фразеологічних еквівалентів можуть бути запозичення з будь-якого третього джерела [48; 126].Фразеологізми англійської та російської мови не можуть мати спільної етимології, так як вони є неспорідненими мовами. Отже, наявність повних структурно-семантичних еквівалентів у порівнюваних мовах слід вважати співпадінням. Прикладом запозичених повних структурно-семантичних еквівалентів можна вважати наступні фразеологізми: one’sownfleshandblood— плоть и кровь; allskinandbones— кожа да кости, betweenScyllaandCharibda– между Сциллой и Харибдой, EastorWest, homeisbest– в гостях хорошо, а дома лучше, bywrongorright– всеми правдами и неправдами; byfireorsword– огнем и мечом, thedevilandhisdam– черт и его бабушка, fleshandfell– целиком и полностью, acoldhandandawarmheart– руки холодные, а сердце горячее.
Такі фразеологічні одиниці були запозичені англійською та російською мовами з третього джерела — в основному Біблії та аантичної міфології Стародавньої Греції та Риму.
Під неповними структурно-семантичними фразеологічними еквівалентами ми розуміємо такі фразеологічні одиниці, у котрих при повній тотожності семантики є певні відмінності компонентного складу. В даних фразеологічних одиницях варіюються або дієслівні компоненти, або ж субстантивні компоненти: farandnear– вдоль и поперек; runwiththehareandhuntwiththehounds– служить и вашим и нашим; byandlarge– по ветру и без ветра; greatcryandwhitewool– шума много, а дела мало; hairandhide– от начала и до конца; bepennywiseandpoundfoolish– экономить на мелочах и терять на большом; cheapandnasty– дешево, да гнило; neithertohapnortowind– ни туда ни сюда; thedevilandall– все целиком; bright-eyedandbushy-tailed– живой и светится; deliveryourwordsnotbynumberbutbyweight– не бросай слов на ветер; evilwoundmaybecured, butnottheevilname– лучше расстаться с жизнью, чем с добрым именем.
Однак ці відмінності в лексичному складі не впливають ні на загальне значення фразеологізму, ні на його функціональні особливості.
Семантичні еквіваленти фразеологічних одиниць представляють собою фразеологізми, тотожні за сукупним образним значенням, але відмінні за планом вираження як у лексичній, так і в синтаксичній організації. Наприклад: tobeneckandneck-затылок в затылок; outofthemouthsofbabesandsucklings— ещё молоко на губах не обсохло; cutandcontrive– сводить концы с концами; backandbelly– одежда и пища; downandout– в беспомощном состоянии; abread-and-butterletter– письмо с выражением благодарности за гостеприимство.
Однак у більшості випадків структурна співвіднесеність фразеологічних одиниць порівнюваних мов супроводжується функціонально-смисловою співвіднесеністю, оскільки у сфері фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов діють схожі семантичні фразотворчі моделі.
3.2 Походження та стилістична характеристика фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками
Згідно з професором Н. М. Шанським, за походженням виділяють наступні чотири групи фразеологізмів:
власне національні фразеологізми;
запозичені фразеологізми;
фразеологічні кальки;
фразеологічні напівкальки (око за око, зуб за зуб).
Стилістична диференціація фразеологізмів включає в тій чи іншій мірі «оціночно-емоційно-експресивні особливості, котрі набуваються фразеологізмами внаслідок їх кращого і навіть виключного вживання в тих, а не інших сферах та областях людського спілкування» [66].
Фразеологічні записи російської та англійської мов, як і їх лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.
Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, що використовуються в усіх стилях мовлення. Наприклад: так или иначе, все или ничего, agreelikecatsanddogs(жити немов кішка з собакою), pickandchoose(бути розбірливим, прискіпливо розбиратися). Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення, експресивність, емоційність.
Переважна більшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опорою образного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють до певного стилю. Офіційно-ділова фразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, ділових паперах. Наприклад: заслушавши і обсудивши, решено и подписано, indeedandinname(на словах і на ділі), fairandsoftlygofarinaday(ввічливістю і м’якістю можна багато чого добитися).
Власне російська фразеологія поповнювалася за рахунок професіоналізмів, жаргонно-арготичних зворотів, діалектизмів. Немало російських сталих виразів прийшли з художньої літератури.
До складу російської фразеології ввійшли звороти спортивних та державних документів. Найбільше засвоєно російською мовою фразеологічних зворотів з української мови – висловлювання письменників, фразеологізми з народної мови. Широко використовуються в російській мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італьянської та ін. Основним, невичерпним джерелом російської фразеології є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафорічні вислови стають усталеними і поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анегдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості. У фразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою: ни рыба ни мясо, cowardoftendies, butbraveonce(боягузи часто вмирають, сміливі – лише один раз), itneverrainsbutitpours(біда сама не ходить).В російській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, сіспільні відносини, виробнична діяльність, морально–етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів розкриваються класова невірність, бюрократизм чиновників, хабарництво .
Історія багатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою. Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тількі дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут народу в минулому. Російська фразеологія багата крилатими висловами власне російського походження (дешево и сердито, ни пуха ни пера)[62].
Вживання багатьох фразеологічних зворотів в тій чи іншій мірі обмежено рамками певного стилю мови (insackclothandashes– в горе и покаянии, safeandsound– целый и невредимый можна віднести до книжного стилю). Велика кількість фразеологічних зворотів не тільки називають явище об’єктивної дійсності, але й вказують на певне відношення мовця до цього явища ( несхвалення, ласка, іронія, риторичність і таке інше).
Фразеологізми можна розділити на три основні стилістичні пласти.Більша частина фразеологізмів належить до розмовної лексики. Область вжиткутаких фразеологізмів – побутове спілкування, усна форма діалогічного мовлення: и так и сяк, ни рыба ни мясо та ін. Серед розмовних фразеологізмів виділяються просторічні. Вони переважно вживаються у повсякденному житті та мають грубувато-занижений стилістичний відтінок:вынь да положь, ни сесть ни стать и др.
Книжні фразеологізми властиві по своїй більшості письмовому мовленню. Вони надають їй відтінку піднесеності та урочистості:плоть и кровь, альфа и омега, маг и волшебник.Чимало книжних фразеологічних одиниць походять з наступних джерел:
а) зі Святого Письма: ToserveGodandMammon(служити Богу і мамону); tositunderone’svineandfig-tree(сидіти під своєю виноградною лозою та інжирем); tosmitehipandthigh(нещадно бити), tosowthewindandreapthewhirlwind(посіяти вітер та зібрати бурю); totouchpitch(мати справу з чимось недостойним);
б) з античної міфології: огнем и мечом, между Сциллой и Харибдой;
в)вислови відомих людей: «Бути чи небути?» (В. Шекспір), «Мучусь, караюсь, але не каюсь» (Т. Шевченко).
Як стилістичний засіб біблеїзми підкреслюють урочистість, піднесеність розповіді або, навпаки, надають викладу сатиричного забарвлення, служать передачі іронії та сарказму: оutsidethemissionwall, anddirectlyinhispath, laythreedeadrats, fearandtrembling, мilkandhoney, sackclothandashes, safeandsound.
Біблія є найважливішим джерелом виникнення фразеологізмів. Біблеїзми становлять важливий і цікавий шар фразеології у багатьох мовах світу, оскільки їх відбір у кожній мові відбувається з одного загального джерела – Біблії. Біблійна фразеологія англійської мови, з одного боку, є частиною її фразеологічної системи, і, отже, біблійний фразеологізм набуває всіх диференціальних ознак фразеологічної одиниці, а з іншого боку, біблеїзми мають низку специфічних ознак, зумовлених їх походженням й особливою семантикою, а також стилістичною характеристикою та певними функціями у мові.
Що стосується англійської фразеології, то багато фразеологічних одиниць прийшли в Англію з США. Такі запозичення відносяться до тих, що виникають всередині мови. Деякі з таких фразеологізмів настільки асимілювалися, що в англійських словниках після знята примітка, котра вказує на їх американське походження. До подібних «американізмів» відноситься, наприклад, вираз thegreenlight– зелена вулиця, свобода дій.
В наведеному вище та багатьох інших фразеологізмах американського походження немає чисто американських слів. Як наслідок, ці звороти можна легко прийняти за власне англійські. Їх американське походження встановлюється на основі лексикографічних даних та аналізу джерел.
Англомовна форма американських фразеологічних запозичень у британському варіанті англійської мови повністю виключає переклад. Американські фразеологічні запозичення відрізняються яскравою образністю та підвищеною експресивністю.
Професіоналізмами називаються фразеологізми, вживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії. До професіоналізмів звичайно належать назви знарядь виробництва, трудові процеси, різні професійні означення загальномовних понять і т. д. Через обмеженість їх вживання більш-менш вузьким колом людей, а також в силу того, що в більшості випадків професіоналізми є неофіційними розмовними замінниками термінів, їх інколи називають професійними діалектизмами. Проте такі сталі вирази зазвичай мають структуру іменник + прикметник або іменник + дієслово. Наприклад: коммерческие структуры, налог с продаж, инвестиционные фонды, потребительская корзина, прожиточный минимум [75].    продолжение
–PAGE_BREAK–
Ще одним, відносно новим, джерелом виникнення фразеологічних одиниць є в наш час рекламні тексти та ЗМІ.
Та не завжди книжні сталі вирази виражають піднесеність та урочистість. Вони можуть бути і стилістично нейтральними.
Емоціонально-експресивна оцінка фразеологізмів не пов’язана з вживанням фразеологізмів в певних стилях мови та не має відношення до загальної стилістичної та історико-часової характеристики фразеологізмів. Пояснюється це обмеження тим, що майже зовсім немає даних, котрі дозволили б говорити про ту чи іншу переважаючу емоціонально-експресивну характеристику кожного фразеологізму та встановлювати для нього будь-які норми в цьому відношенні. Тим не менш, деякі фразеологізми супроводжуються у словнику помітками шутл., ирон., пренебр., неодобр., бран. та ін.
Міжстильові фразеологізми не мають якоїсь стильової забарвленості та активно вживаються в різних стилях усного та письмового мовлення.
Більшість стилістично нейтральних фразеологізмів включають компоненти, котрі співвідносяться зі словами певного змісту. Тому відповідні звороти, як правило, не можуть бути протипоставлені вільним словосполученням еквівалентного складу і внаслідок цього не мають узагальнено-метафоричного значення.
З точки зору актуальності вживання, фразеологізми, як і слова, можуть бути вживаними, застаріваючими та застарілими. Ступінь вживаності залежить від стилістичної забарвленості фразеологізму: стилістично нейтральні та розмовно-просторічні фразеологізми використовуються активно; напроти, книжні звороти не в такій мірі властиві слововживанню наших днів та часто відносяться до пассивного запасу мови. Застарілі звороти втрачають внутрішню форму і нерідко мають у своєму складі архаїчні елементи, котрі лише підтримують ідіоматичність фразеологізму: быльем поросло, омочить кулаком, как кур во щи, скажи на милость, язви его в душy[46].
Висновки
Як показало наше дослідження, англійські та російські фразеологічні одиниці з сурядними сполучниками представляють собою величезну групу фразеологізмів, котрій властиві специфічні особливості. До числа фразеологізмів зі сполучником відносяться:
фразеологізми з підрядними сполучниками;
фразеологізми з сурядними сполучниками.
Окрім фразем з підрядною та сурядною структурою існують ще фраземи змішаного типу. Це фразеологічні звороти з підрядно-сурядним та з сурядно-підрядним зв’язками.
Компоненти англійських та російських фразеологічних одиниць перебувають між собою у певних відношеннях. Серед них основними є наступні:
синонімічність компонентів;
співвідношення цілого та компонентів;
однакові слова, поєднані між собою за допомогою сурядного сполучника;
антонімічність компонентів;
паронімічність компонентів;
використання власних назв історичного значення.
Також нами було виділено дві цікаві групи фразеологізмів з сурядним сполучником:
фразеологізми, однорідні компоненти яких пов’язані сурядним сполучником та утворюють складне слово;
фразеологізми, слова яких римуються між собою.
Існує декілька типів фразеологізмів, до складу яких входять сурядні сполучники: субстантивні ФО, ад’єктивні ФО, адвербіальні вирази та дієслівні ідіоми. Серед фразем з сурядною структурою субстантивні звороти являються найчисельнішими. Ад’єктивні фразеологічні одиниці здатні до словотворення. Але цей факт не доводить, що дані звороти являються складними словами, так як здатність до словотворення властива і багатьом змінним сполученням слів. Дієслівні фраземи з сурядною структурою присутні в англійській мові у невеликій кількості. Їх характерною структурною особливістю є двочленність. Обставинні адвербіальні ФО зустрічаються в сучасній англійській мові надзвичайно рідко.
Отже, що стосується англійських фразеологізмів, то найбільш поширеною для них є тематична класифікація, яка розділяє сталі вирази на групи за співвіднесеністю їх головних компонентів до певної частини мови. Всі компоненти сталих виразів з сурядними сполучниками перебувають між собою у певних відношеннях та мають здебільшого немотивоване значення.
Основна масса фразеологічних одиниць сучасної російської мови утворюється в розмовному мовленні, процесс цей постійний і не припиняється навіть і в нашу дні. Таке утворення здійснюється на базі російської лексики та російського грамматичної будови. У більшості фразеологізмів у внутрішній формі містяться такі смисли, котрі надають їм національного колориту.
Фразеологізми, котрі представляють собою конструкції з сурядними сполучниками, за своїм лексико-граматичним значенням рівнозначні тим компонентам, з яких ці звороти складаються.
Компоненти по відношенню один до одного представляють собою рівнозначні члени даної структури фразеологізму, котрі виражені зазвичай словами однієї й тої самої частини мови. Порядок компонентів закріплений і, як правило, мінятися не може.
В якості сполучних слів частіше за все вживаються наступні слова и, да, ни…ни, то…то.. До числа англійських сурядних сполучників, котрі виваються у складі фразеологічної одиниці, відносяться наступні: and, or, парні сполучники neither…nor, either…or. Проте найчастіше вживається cурядний сполучник and: wearandtear, betweenScyllaandCharibdis, JackandJill.
За морфологічною співвіднесеністю головного слова, котру можна визначити через синтаксичну функцію, яку виконують фразеологізми в конкретному мікротексті, фразеологізми російської мови поділяються на наступні типи:
1 субстантивні;
2 ад’єктивні;
3 адвербіальні;
4 дієслівні.
Зазвичай, серед сталих виразів з сурядним зв’язком переважають фразеологічні одиниці з двокомпонентною структурою.
Всередині своєї структури компоненти субстантивних фразеологічних одиниць також можна поділити на декілька типів за критерієм їх внутрішніх відношень:
1) обидва компоненти вживаються в однині: ни душой ни телом, маг и волшебник, ни пава ни ворона; neitherfishnorflesh, touchandgo, wayinandwayout, goodorbad;
2) обидва компоненти стоять у множині: суды да пересуды, всех и всяких, живые и мертвые, все входы и выходы;insandouts, haveandhave-nots;
3) один компонент ставиться у множині, а другий – в однині: всех и каждого; ahundredandone, dustandashes.
Але в російській мові, порівняно з англійською, фразеологізми з даною структурою зустрічаються набагато рідше.
Фразеологічні одиниці російської мови більш складні за своєю структурою, ніж англійські сталі вирази.
Як і в англійських, так і в російських сталих виразах значення їх немотивоване, і деякі компоненти фразем вже настільки застаріли, що втратили своє значення і самостійно в мові або більше не вживаються, або вживаються надзвичайно рідко.
Незважаючи на те, що структура фразеологічних одиниць непроникна ззовні, всередині самого фразеологізму компоненти перебувають у живих активних відношеннях між собою.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Взаємодія факторів семантичної та лексичної структур фразеологічних одиниць з сурядними сполучниками порівнюваних мов приводить до утворення різноманітних серій еквівалентів. Тут має місце повна тотожність або відмінність структурного аспекту, повна смислова та неповна структурна тотожність, фразеологічні одиниці повністю відмінні в семантичному аспекті при повній або неповній тотожності синтаксичної організації.
Співпадіння плану вираження та плану змісту фразеологічних одиниць порівнюваних мов веде до утворення серій структурно-семантичних еквівалентів. Оскільки співпадіння може бути повним або неповним, виділяються повні структурно-семантичні еквіваленти та неповні структурно-семантичні елементи.
Фразеологізми англійської та російської мови не можуть мати спільної етимології, так як вони є неспорідненими мовами. Отже, наявність повних структурно-семантичних еквівалентів у порівнюваних мовах слід вважати співпадінням.
Фразеологічні записи російської та англійської мов, як і їх лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних зворотів виділяють міжстильові та обмежені вживання у певному стилі.
З точки зору актуальності вживання, фразеологізми, як і слова, можуть бути вживаними, застаріваючими та застарілими. Ступінь вживаності залежить від стилістичної забарвленості фразеологізму.
Література
Алейникова Т.В., Никулина Л.И. Фразеологизмы с компонентами-антропонимами в современном русском языке//Динамика фразеологического состава языка. –Курган.–1999. — C. 4-5.
Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. — Л. – 1983. – 130 c.
Амосова Н.Н. Современное состояние и перспективы фразеологии. – ВЯ.-1966.-№ 5. – C. 12-36.
Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. – М. — 1986. – 295 с.
Ахманова О.С. Основы фразеологии. – М. — 1985. – 276 c.
И. Е. Аничков. Труды по языкознанию: научное издание / сост., отв. ред. В. П. Недялков. — СПб. — 1997. — 509 с.
Антрушина Г.Б., Афанасьева О. В., Морозова Н.И. Лексикология английского языка. –М. – 2000. – 288 c.
Арсеньева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц. –Казань.-1989. – 123 c.
Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. — Ростов-на-Дону. – 1964. – 315 c.
Ашукин Н.С., Ашукина М.Г. Крылатые слова. –М. -1988. – 528 c.
Бабич Н.Д. Фразеологія української мови. – Чернівці.-1992. – 286 c.
Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. – Л. — 1970. – 264 c.
Балли Ш. Французская стилистика.- М. – 1961. – 296 c.
Белова Ю.С. Фразеологические единицы английского и немецкого языков как источник культуроведческой информации//Фразеологическая система английского и немецкого языков. – Челябинск. – 1973. – 121 c.
Белошапкова В.А. Современный русский язык. Учебник. – М. – 1981. – 560 c.
Буслаев Ф.И. Русские пословицы и поговорки, собранные и объясненные. – М. — 1954. – 462 c.
Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л. – 1947. – 324 c.
Виноградов В.В. Основные понятия русской фразеологии как лингвистической дисциплины//Избранные труды. Лексикология и лексикография. –М. – 1977. – 272 с.
Вопросы семантики фразелогических единиц. –Новгород.-1971. – 96 c.
Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. – К. — 1993. – 368 с.
Гаврин С.Г. Изучение фразеологии русского языка в школе.-М. – 1965. – 237 c.
Гаврин С.Г. Фразеология современного русского языка.-Пермь.-1974. – 269 с.
Гвоздарев Ю.А. Фразеологические сочетания современного русского языка. –Ростов-на-Дону.-1973. – 184 с.
Горнунг Б.В. О возможности разной интерпретации крылатых слов. Вопросы культурной речи. — № 8.- 1967. — 188 – 206 c.
Гужва Ф.К., Иванова А.Н. Лексика и фразеология русского языка. – Киев. -1982. – 478 c.
Жуков В.П. Компонент фразеологизма и слово. –Рязань.-1987.-№ 5
Жуков В.П. Русская фразеология. — М. — 1986. – 310 С.
Жуков В.П. Семантика фразеологических оборотов. – М. – 1978. – 160 С.
Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія. -Львів. — 1983. – 112 c.
Кириллова Н.Н. О денотатах фразеологической семантики. — ВЯ.- 1986. -№ 1.-86 — 91 с.
Киселева С.Н. Структурно-грамматические особенности русских пословно-поговорочных выражений. – М. -1974. – 14 с.
Ковалев В.П. Языковые выразительные средства русской художественной прозы. – Киев. – 1981. – 184 c.
Ковалик І.І. Фразеологія і її місце в системі про мову. – Київ. – 1985. – 259 c.
Краморенко Г.И. Фразеологические варианты в идиоматике современного немецкого языка. М. — 182 с.
Кузнецов А.М. Поле / А.М. Кузнецов // Лингвистический энциклопедический словарь / Под ред. В.Н.Ярцевой.- М. — 2002.- 380-381 с. />
Кунин А.В… Английская фразеология: Теоретический курс. — М. — 1986. — 396с.
Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. – М. -1996. — 381 с.
Кунин А.В. Поговорки о современном английском языке. – ИЯШ.- 1985. — № 5.- 16–21с.
Ларин Б.А. Очерки по фразеологии//Ученые записки Ленинградского университета. — 1956.-№ 198 – 200-224 с.
Максимов С. Крылатые слова. – М.-1980. – 149 с.
Маслова В.А. Лингвокультурология: учебное пособие. – 2-е издание, стереотип. – М. — 2004.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Михельсон М.И. Русская мысль и речь. Опыт русской фразеологии. –М. -1967. — Т. 2, С. 57.
Молотков А.М. Основы фразеологии русского языка. –Л.-1977. – 283 c.
Молотков А.М. Форма фразеологии. – Вологда. – 1987.– 134 c.
Мордвилко А.П. Очерки по русской фразеологии. –М. – 1964. – 131 с.
Проблемы устойчивости и вариантности фразеологических единиц.-Тула.-1972.
Реформатский А.А. Введение в языкознание. –М.–1967. – 536 с.
Ройзензон Л.И., Малиновский С. А., Халютин О.Д. Очерки становления фразеологии как лингвистической дисциплины. –Самарканд. — 1975. – 112 c.
Русские пословицы и поговорки//Под ред. Аникина В.Л. –М. -1988. – 649 c.
Середина К.Г. Идиоматика в английской речи: пособие для пед. институтов/К. Г. Середина, А.К. Томлянович, И.А. Краснянская. – Л. – 1971. – 270 c.
Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. — М. – 1976. – 174 c.
Смит Л.П. Фразеология современного английского языка. – М.- 1987. – 207 с.
Современный русский язык: Лексикология. Фразеология. Лексикография: Хрестоматия и учебные задания/Под ред. Д.М. Поцепни. – СПб.: Филологический фаультет СпбГУ. — 2002.
Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. — К. — 1973. – 440 с.
Телия В.Н. Первоочередные задачи и методологические проблемы исследования фразеологического состава языка в контексте культуры. – М.: Языки русской культуры. – 1999. – С. 13-24.
Телия В.Н. Что такое фразеология. –М. — 1966. – 86 с.
Федоров А.И. Развитие руссской фразеологии в конце XVIII-начале XIXв. – Новосибирск. – 1973. – 163 c.
Федосов И.А. Функционально-стилистическая дифференциация русской фразеологии. –Ростов-на-Дону.-1977. – 224 c.
Федуменкова Т.Н. Английская фразеология. – Минск.- 2000. – 132 c.
Фелицина В.П., Прохоров Ю.Е. Русские пословицы, поговорки и крылатые выражения.Лингвострановедческий словарь//институт русского языка им. А.С. Пушкина; под редакцией Е.М. Верещагина, В.Г. Костомарова. — М. – 1988. – 272 c.
Фразеологическая система английского языка// Межвузовский сборник научных трудов. – Челябинск.-1985. – 336 c.
Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. Академия наук СССР. Институт русского языка. – М. — 1973. – 280 с.
Черная А.И. Выявление синтагматических и парадигматических отношений на фразеологическом уровне (о компонентном анализе семантики ФЕ). – ФН.-1988.- № 4. – С. 28 – 36.
Чернышова И.И. Актуальные проблемы фразеологии. – ВЯ.-1977.-№ 5. – С. 221-224.
Шанский Н.М. Стилистика русского языка. – Л.-1982. – 326 c.
Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. – М.- 1973. – 160 с.
Шафрин Ю.А. Идиомы английского языка. Опыт использования. – М.- 1993. – 558 c.
Weinreich, U. Problems in the Analysis of Idioms: Substance and Structure of Language. – University of California Press, Berkley and Los Angeles. – 1984. – 234 р.
The New Book of Popular Science. — Danbury, Connecticut, 1996-Vol.3. – 658 р.
Баранцев К.Т. Англійські прислів’я та приказки. Вид. ІІ, доповнене. – К. – 1973.
Кунин А.В. Англо-русский фразеологический словарь. Издание ІІ-е, стереотипное. – М. – 1956.
Фразеологический словарь русского языка/ Под ред. Молоткова А.И. –Москва.- 1986.
Фразеологический словарь руссого языка. Сост. Л.А. Войнова, В.П. Жуков, А.И. Молотков, А.И. Федоров/ Под редакцией А.И. Молоткова. — Издание 4-е, стереотипное. – М. – 1987.
Електронний словник Lingvo12.