Анотації дисциплін напряму підготовки «комп’ютерні науки» навчальний план

АНОТАЦІЇ ДИСЦИПЛІН НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ«КОМП’ЮТЕРНІ НАУКИ»НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН Цикл гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Кількістьгодин Кількість кредитівECTS Розподіл за семестрами Заліки Екзамени 1 Філософія 108 3 3 2 Історія української культури 72 2 2 3 Іноземна мова 216 6 1-3 4 4 Історія України 108 3 1 5 Українська мова (за професійним спрямуванням) 108 3 3-4 5 ^ Цикл дисциплін природничо-наукової (фундаментальної ) підготовки 1 Вища математика 594 17 1-5 2 Фізика 405 14 1,3,4 2 3 Інженерна і комп’ютерна графіка 108 3 4 4 Дискретна математика 162 5 1 2 5 Теорія ймовірностей і математична статистика 130 5 3 4 6 Програмування та алгоритмічні мови 342 9,5 2з, 1,3 7 Об’єктно-орієнтоване програмування 342 9,5 2,4 3 8 Системний аналіз та розробка програмного забезпечення 198 6 7 8 9 Екологія 54 2 7 ^ Цикл дисциплін загально-професійної та професійно-практичної підготовки 1 Електротехніка та електроніка 144 4 3 2 Комп’ютерна схемотехніка 216 6 4 3 Архітектура комп’ютерів 180 5 5 4 Системне програмування і операційні системи 306 8,5 5 6 5 Технологія програмування 108 3 7 6 Організація баз даних та знань 290 8 6 7 Мови прикладного програмування 360 10 6 8 Комп’ютерні мережі 36 2 4 9 Оптоінформатика 180 5 8 10 Моделювання систем 180 5 8 11 Чисельні методи 180 5 6 12 Економіка і організація виробництва 72 2 4 13 Менеджмент 54 2 8 14 Безпека життєдіяльності та охорона праці 108 2 4 15 Фізичне виховання 378 11 2,6,7 ^ Дисципліни самостійного вибору навчального закладу 1 Обробка графічної і текстової інформації 124 3,5 1 2 2 Основи проектування інформаційних систем 108 3 5 3 Інтернет технології та розподілені обчислення 126 3,5 3 4 Математичні методи оптимізації 135 4 5 5 Математичні методи дослідження операцій 135 4 7 6 Системи автоматичного контролю і управління 162 6 6 7 Паралельні обчислювальні процеси 108 3 8 8 Комп’ютерне моделювання стохастичних процесів 216 7 7 9 Комп’ютерне моделювання динамічних систем 54 1,5 8 10 Математична статистика в автоматизованих системах 189 6 6 11 Комп’ютерна ергономіка 108 3 8 12 Виробнича практика 162 5 7 13 Переддипломна практика 216 12 8 ^ Дисципліни вільного вибору студента 1 Військова підготовка 1044 29 5,7 8 ^ Цикл дисциплін загально-професійної та професійно-практичної підготовки Професійна орієнтація “Комп’ютерне управління атомно – ядерними технологіями” (КУАЯТ) 1 Автоматизація управління плазмовими технологіями 108 3 5,6 2 Ядерно-фізичні технології 108 3 7 3 Алгоритми комп’ютерної фізики 162 5 8 ^ Професійна орієнтація “Комп’ютерне управління складними інформаційними системами” (КУСІС) 1 Моделі нейронних систем штучного інтелекту 162 5 5,5 2 Теорія експертних систем 108 3 8 ^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИФІЗИКАВикладач: професор Гірка Володимир Олександрович.Передумови вивчення: загальноосвітній курс навчання у середніх навчальних закладах.^ Мета курсу: Сформувати у студентів науковий погляд на фізичні процеси у світі, закласти у їхній свідомості теоретичні основи класичної механіки та молекулярної фізики. основні методи експериментального дослідження характеристик механічного руху. засвоїти теоретичні основи молекулярної фізики. Навчити студентів основним методам розв’язання задач з класичної механіки та молекулярної фізики з використанням основних методів диференціального та інтегрального числення, а також основним методам експериментального дослідження характеристик механічного руху та процесів у термодинамічних системах. Сформувати у студентів загальну та предметну компетентність в галузях механіки та молекулярної фізики. .Завдання: 1. Сформувати науковий світогляд фахівця комп’ютерних наук на базі теоретичних знань законів механіки та молекулярної фізики, практичних навичок розв’язання задач та виконання експериментальних вимірювань параметрів механічного та термодинамічного процесів; 2. Оскільки математичний апарат вищезазначених розділів механіки та молекулярної фізики є найбільш розвиненим, то їхнє вивчення є дуже важливим з точки зору закріплення знань основ математичного аналізу та векторної алгебри на практиці розв’язання конкретних задач, які описують механічний та термодинамічний процеси. 3. Продемонструвати взаємний зв’язок між законами механіки та молекулярної фізики. Це, з огляду на широке використання методу аналогій, є корисним для вивчення інших розділів класичної фізики, а також з точки зору подібності математичних методів, що описують фізичні процеси У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: закони класичної механіки та молекулярної фізики, вміти використовувати їх для розв’язання теоретичних задач, вміти застосовувати ці закони для постановки процедур вимірювання фізичних параметрів, якими оперує механіка та молекулярна фізика, пояснювати експериментальні результати, що здобуті при виконанні лабораторних робітвміти: виконувати вимірювання основних фізичних параметрів в лабораторних роботах Опис дисципліни: Предметом дисципліни є основні закони класичної механіки та молекулярної фізики. Це пов’язано з тим, що фізика є головною природничою дисципліною в професійній освіті фахівця з комп’ютерних наук, без знання якої є неможливим свідоме, якісне використання знань з математичних та власне спеціальних комп’ютерних дисциплін, які становлять основу освіти майбутнього спеціаліста з комп’ютерних наук. Протягом перших двох семестрів вивчаються два розділи фізики: механіка та молекулярна фізика, які є базовими складовими частинами класичної фізики. ^ Форма організації контролю: письмові контрольні роботи по завершенню тематичних модулів; поточний контроль за виконанням самостійних завдань; письмові звіти з лабораторних робіт; письмова підсумкова залікова робота у 1 семестрі та письмовий іспит у 2 семестрі.Основна литература Савельев И.В. Куpс общей физики. – М.: Hаука, 1966. -т.1. Ландау Л.Д., Ахиезеp А.И., Лифшиц Е.М. Механика и молекуляpная физика. -М.: Hаука, 1965. Дущенко В.П., Кучерук І.М. Загальна фізика: Фізичні основи механіки. Молекулярна фізика і термодинаміка. – К.: Вища школа, 1993.- 431 с. Дутчак Я.Й. Молекулярна фізика. – Видавництво Львівського університету, 1973. С. 264. Савельев И.В. Сбоpник вопросов и задач по общей физике. -М.: Hаука, 1982. Волькенштейн В.С. Сбоpник задач по общему курсу физики. -М.: Hаука, 1985. Иpодов И.Е. Задачи по общей физике. -М.: Hаука, 1988. Гірка В.О., Гірка І.О., Кондратенко А.М., Методичні поради до розв’язання домашніх завдань з курсу “Фізика” для студентів першого курсу факультету комп’ютерних наук. – Харків.: Просвіта, 2005. Гірка В.О., Гірка І.О., Кондратенко А.М., Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Механіка” для студентів першого курсу факультету комп’ютерних наук. – Харків.: Просвіта, 2004. Гірка В.О., Гірка І.О., Кондратенко А.М., Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу “Молекулярна фізика” для студентів першого курсу факультету комп’ютерних наук. – Харків.: Просвіта, 2004. Гірка В.О., Гірка І.О., Кіндратенко А.М. Методичні поради до виконання фізичного практикуму студентами першого курсу Інституту високих технологій. Харків, 2005.Додаткова література Біленко І.І. Фізичний словник.-К.: Вища школа, 1993. Телеснин Р.В. Молекуляpная физика. -М.: Высш. школа, 1973. Кучерук І.М., Горбачук І.Т., Луцик П.П. Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. Том 1. -К.: Техніка, 1999. Иpодов И.Е., Савельев И.В., Замша О.И. Сборник задач по общей физике.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИТеорія ймовірностей та математична статистикаЛектор: Ніколенко Ірина Геннадіївна кандидат фіз.-мат наук, доцентСтатус: нормативна.Курс, семестр: I і II курси, 2 і 3 семестри.Кількість кредитів: 5; всього 162 академічних години; лекцій 52 години, практичних занять 52 години, самостійної роботи 58 годин. 1 семестр – 2,5 кредита: розділи 1,2,3 – письмова контрольна робота + залік; 2 семестр – 2,5 кредита: розділи 4,5,6 – письмова контрольна робота + екзамен;^ Попередні умови для вивчення: дисципліни “Дискретна математика”, “Математичний аналіз”.Опис дисципліни (зміст, цілі, структура): Предметом дисципліни є теоретико-ймовірнісні методи та методи математичної статистики. Докладно вивчаються методи побудови математичної моделі ймовірностного експерименту, імітації випадкових величин, методам теорії статистичного оцінювання, кореляційного та регресійного аналізу. Оглядово вивчаються асимптотичні ймовірнісні методи аналізу. Мета курсу полягає у наданні майбутнім спеціалістам знань в галузі сучасної теорії ймовірностей і математичної статистики та використанні її методів в моделюванні і аналізі реальних об’єктів і процесів. Програма дисципліни складається з навчального графіка, тематичного плану, що містить 6 розділів, та переліку навчально-методичних матеріалів. ^ Форми навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота. Методи навчання: елементи проблемних лекцій, індивідуальні завдання для самостійної роботи.^ Форма організації контролю знань: письмовий контроль за індивідуальними завданнями; письмові контрольні роботи; письмовий залік та письмовий екзамен у 2 і 3 семестрах відповідно.^ Критерії оцінювання:До екзамену допускаються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 35% від загальної кількості балів; від екзамену звільняються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 91% від загальної кількості балів. Навчально-методичне забезпечення: Програма. Календарний план вивчення дисципліни. Підручники. Навчальні посібники кафедри. Збірники задач. Набори індивідуальних завдань для поточного контролю знань. Завдання для ректорських контрольних робіт. Екзаменаційні білети.Мова викладання: російська. Список рекомендованої літератури:Основна література Гихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Теория вероятностей и математическая статистика. К., Выща школа, 1979. Климов Г.П.. Теория вероятностей и математическая статистика М., Издательство Московского университета, 1983. Коваленко И.Н., Гнеденко Б.В. Теория вероятностей К., Выща школа ,1990. Розанов Ю.А. Теория вероятностей случайные процессы и математическая статистика. М., Наука, 1985. Крамер Г. Математические методы статистики. М., Мир, 1975. Шметтерер Л. Введение в математическую статистику. М., Наука, 1976. Закс Ш. Теория статистических выводов. М., Мир,1975. Кендалл М.Д., Стюарт А. Статистические выводы и связи. М., Наука, 1973. Боровков А.А. Математическая статистика. М., Наука, 1984. Леман Э. Проверка статистических гипотез. М., Наука, 1979. Бикел П., Доксам К. Математическая статистика. М., Финансы и статистика, 1983. Ермаков С.М., Михайлов Г.А. Курс статистического моделирования. М., Наука, 1976. Сборник задач по теории вероятностей математической статистике и теории случайных функций. Под ред. А.А. Свешникова, М., Наука,1970.Учбові посібники і методичні вказівки.1. Учебно-методическое пособие “Теория вероятностей и математическая статистика”. Сост. Рофе-Бекетов Ф.С., Подцыкин Н.С. – Харьков, 2001.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИМатематичний аналіз та диференціальні рівнянняЛектор: Ніколенко Ірина Геннадіївна кандидат фіз.-мат наук, доцентСтатус: нормативнийКурси, семестри: 1-2 курси, 1–3 семестри^ Мета курсу полягає у наданні майбутнім спеціалістам знань в галузі математичного аналізу та диференціальних рівнянь. Попередні умови для вивчення: “Вища алгебра”, 1 семестр, “Аналітична геометрія”, 1 семестрЗавдання дисципліни: За результатами вивчання дисципліни студенти повинні:ЗНАТИ: властивості нескінченно малих послідовностей чи функцій; правила диференціювання; теореми Ролля, Лагранжа, Лопіталя; необхідні та достатні умови екстремуму функцій; властивості первісної і невизначеного інтегралу; правила обчислення визначеного за Риманом інтегралу; формули обчислення площини фігур, довжини ліній, об’ємів тіл; формули диференціала функцій двох змінних, похідної складеної функції; метод найменших квадратів; лінійні операції над рядами; умови збіжності чи розбіжності числових рядів; теореми Лейбниця, Абеля, ряди Тейлора і Маклорена; формули Ейлера, ряда Фур’є для періодичної функції і інтегралів Фур’є, Лапласа для довільних; формули обчислення криволінійного, подвійного, потрійного інтеграла; формули Гріна; формули потоку векторного поля через поверхню; ряди Тейлора; методи розв’язування диференціальних рівнянь першого порядку; визначення характеристичного многочлена диференціального рівняння, застосування визначника Вронського, призначення і визначення функції Коши; технологію зведення системи лінійних рівнянь першого порядку до одного рівняння другого порядку; теореми про існування зображення за Лапласом; формули зображення похідних, інтегралу згортки оригіналів; рівняння Ейлера-Пуассона, Остроградського; обгруповувати еврістичні формули для функцій натуральної змінної за методом математичної індукції; доведення основних теорем.ВМІТИ: обчислювати границі та похідні простих та складених функцій однієї та декількох змінних; досліджувати функції, задані явно, неявно та за допомогою параметрів, будувати їх графіки; знаходити невизначені та визначені за Риманом інтеграли; обчислювати площини фігур, довжини ліній, об’єми тіл; розв’язувати диференціальні рівняння та системи диференціальних рівнянь; застосовувати диференціальне та інтегральне числення до розв’язяння фізичних задач; досліджувати числові, степеневі ряди та невластиві інтеграли на збіжність; розвивати функції дійсної змінної у ряди Тейлора, Маклорена та Фур’є; знаходити екстремуми функцій багатьох змінних; обчислювати криволінійні, подвійні, потрійні інтеграли; знаходити поток векторного поля через поверхню; застосовувати формули Стокса та Гауса-Остроградського; обчислювати інтеграли за допомогою бета- та гама- функцій Ейлера.Опис дисципліни: Множини та функції: операції з множинами; відображення множин; обмеженість, точні межі числової множини; принцип Кантора вкладених сегментів; еквівалентні множини; зчислені та незчисленні множини. Теорія границь: границя послідовності; границя функції; часткова, верхня та нижня границі функції. Неперервність функції: локальні властивості неперервних функцій; властивості неперервних функцій на відрізку. Диференційне числення функцій однієї змінної: похідні та диференціали довільного порядку, вла­стивості диференційовних функцій; формула Тейлора; дослідження на екстремум і побудова графіків функцій. Невизначений інтеграл: первісна і невизначений інтеграл, їх властивості; заміна змінної та інтегрування частинами; табличні інтеграли; методи інтегрування: раціональних функцій; метод Остроградського; ірраціональностей; раціональних функцій від тригонометричних; деяких трансцендентних функцій. Інтеграл Рімана: властивості інтегровних функцій; геометричні та фізичні застосування інтеграла; невласний інтеграл Рімана. Невласні інтеграли: по нескінченному проміжку і від необмеженої функції на скінченому проміжку; ознаки збіжності невласних інтегралів, абсолютна і умовна збіжність. Числові ряди: ознаки збіжності рядів, абсолютна та умовна збіжності. Простір : Метричній простір, відкриті та замкнені множини, їх властивості; компакти в метричному просторі і в; послідовності в , їх збіжність; властивість компактності. Диференційне числення функцій багатьох змінних: похідні та диференціали довільного порядку, властивості диференційовних функцій; формула Тейлора; теорема про неявну функцію; дослідження на екстремум та умовний екстремум функцій. Функціональні послідовності та ряди: ознаки рівномірної збіжності функціональних рядів; теореми про почленне диференціювання та інтегрування функціональних рядів; степеневі ряди та ряди Тейлора. Інтеграли Рімана, що залежать від параметра: ейлерові інтеграли; метод Лапласа. Кратний інтеграл Рімана: властивості інтегровних функцій на множинах, вимірних за Жорданом; теореми Фубіні та про заміну змінних; невласні інтеграли; геометричні та фізичні застосування кратних інтегралів. Криволінійні та поверхневі інтеграли: обчислення поверхневих інтегралів 1-го роду та їх властивості; обчислення поверхневих інтегралів 2-го роду; загальна теорема Стокса та її класичні окремі випадки; елементи теорії поля. Ряди Фур’є: ряди Фур’є відносно ортогональної системи векторів; тригонометричні ряди Фур’є та їх поточкова збіжність. Інтеграл Фур’є: властивості перетворення Фур’є та поточкова збіжність інтеграла Фур’є. Диференціальні рівняння n-го порядку: задача Коші диференціального рівняння (ДР); геометрична інтерпретація ДР 1-го порядку; нормальна система (НС) ДР; зведення ДР к НС; задача Коші НС; рівняння з відокремленими змінними та до них зводячиєся; диференціальні рівняння вищого порядку, які допускають зниження порядку. Лінійні диференціальні рівняння: лінійні диференціальні рівняння першого порядку, методи інтегруючого множника та варіації довільної сталої, рівняння у повних диференціалах; лінійні диференціальні рівняння вищого порядку, теореми про розв’язки лінійних ДР; лінійні диференціальні рівняння зі сталими коефіцієнтами; рівняння Ейлера; метод варіації довільних сталих; диференціальне рівняння коливання пружини. Лінійні системи диференціальних рівнянь: лінійні системи диференціальних рівнянь зі змінними коефіцієнтами; лінійні системи диференціальних рівнянь з постійними коефіцієнтами. Перетворення Лапласа та застосування операційного числення до диференціальних рівнянь. ^ Форми організації контролю: розрахункові завдання, контрольні роботи, іспит.Навчально-методичне забезпечення: методичні посібники методичні вказівки та розрахунково-графічні (залікові) завданняСписок рекомендованої літератури: Карташев А.П., Рождественский Б.Л. Математический анализ. – М.: Наука, 1984. Кудрявцев Л.Д. Краткий курс математического анализа. – М.: Наука, 1989. Зорич В.А. Математический анализ. – М.: Наука, 1984 (I, II т.). Фихтенгольц Г.М. Основы математического анализа. – М.: Наука, 1964 (I, II т.). Кудрявцев Л.Д., Кутасов А.Д., Чехлов В.И., Шабунин М.И. Сборник задач по математическому анализу. – М.: Наука, 1984. – I т. (Предел, непрерывность, дифференцируемость). Кудрявцев Л.Д., Кутасов А.Д., Чехлов В.И., Шабунин М.И. Сборник задач по математическому анализу. – М.: Наука, 1984. – II т. (Интегралы, ряды). Демидович Б.П. Сборник задач и упражнений по математическому анализу. – М.: Наука, 1966. Петровский И.Г. Лекции по теории обыкновенных дифференциальных уравнений. М., Изд-во Моск. Ун-та, 1984. Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений. – М.: Гостехиздат, 1953. Понтрягин Л.С. Обыкновенные дифференциальные уравнения. – М.: Наука, 1974. Филиппов А.Ф. Сборник задач по дифференциальным уравнениям. – М.: Наука, 1973(1979).^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИДискретна математикаЛектор: Кабалянц Петро Степанович, старший викладач кафедри математичного моделювання та забезпечення ЕОМ.Статус: нормативна.Курс, семестр: I курс, 1 і 2 семестри.Кількість кредитів: 5; всього 162 академічних години; лекцій 52 години, практичних занять 52 години, самостійної роботи 58 годин. 1 семестр – 2,5 кредита: розділи 1,2,3 – письмова контрольна робота + залік; 2 семестр – 2,5 кредита: розділи 4,5 – письмова контрольна робота + екзамен;^ Попередні умови для вивчення: базовий шкільний курс математики.Опис дисципліни (зміст, цілі, структура): Предметом дисципліни є методи дискретної математики: методи теорії множин, теорії графів, комбінаторики, логіки, теорії чисел та теорії кодування. Докладно вивчаються методи теорії множин та теорії графів. Оглядово вивчаються методи теорії чисел та кодування. Окремий розділ присвячено комбінаторному аналізу.Метою курсу є вивчання основних математичних методів дискретної математики: теорії графів, теорії множин, комбінаторики, логіки, теорії автоматів і граматик. Значна увага приділяється матричним, чисельним і загальним алгебраїчним методам, ефективним у комп’ютерній реалізації. Програма дисципліни складається з навчального графіка, тематичного плану, що містить 4 розділи з 45 темами, та переліку навчально-методичних матеріалів. ^ Форми навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота. Методи навчання: елементи проблемних лекцій, індивідуальні завдання для самостійної роботи.^ Форма організації контролю знань: письмовий контроль за індивідуальними завданнями; письмові контрольні роботи; письмовий залік та письмовий екзамен у 1 і 2 семестрах відповідно.^ Критерії оцінювання:До екзамену допускаються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 35% від загальної кількості балів; від екзамену звільняються студенти, що за всіма формами поточного контролю набрали не менш 91% від загальної кількості балів. Навчально-методичне забезпечення: Програма. Календарний план вивчення дисципліни. Підручники. Навчальні посібники кафедри. Збірники задач (до розділу “Комбінаторика” – електронні копії). Електронний конспект лекцій 1 семестра. Набори індивідуальних завдань для поточного контролю знань. Завдання для ректорських контрольних робіт. Екзаменаційні білети.Мова викладання: російська. Список рекомендованої літератури:Основна література Берж К. Теория графов и ее применение. – М.: ИЛИ, 1962. – 320с. Оре О. Теория графов. – М.: Наука, 1968. – 352с. Сешу С., Рид М.В. Линейные графы и электрические цепи. – М.: Высшая школа,1971. – 448с. Харари Ф. Теория графов. – М.,Мир,1973. – 304с. Басакер Р.,Саати Т. Конечные графы и сети. – М.:Наука,1974. – 336с. Кристофидес Н. Теория графов (алгоритмический подход). – М.: Мир, 1978. – 432с. Майника Э. Алгоритмы оптимизации на графах и сетях. – М.: Мир, 1981. – 323с. Свами М., Тхуласираман Н. Графы, сети и алгоритмы. – М.: Мир, 1984. – 454с. Филлипс Д., Гарсиа-Диас А. Методы анализа сетей. – М.: Мир, 1984. – 496с. Кук Д., Бейз Г. Компьютерная математика. – М.: Наука,1990. – 384с. Колмогоров А.Н., Драгалин А.Г. Введение в математическую логику. Учеб. пособие для вузов. – М.: Изд.-во МГУ, 1982. – 120с. Сигорский В.П. Математический аппарат инженера. – Киев, Техника, 1977. – 766с. Кузнецов ОЛ.П., Адельсон-Вельский Г.М. Дискретная математика для инженера. – М.: Энергия, 1980. – 342с. Яблонский С.В. Введение в дискретную математику. – М.: изд. МГУ, 1986. – 384с. Виноградов И.М. Основы теории чисел. – М.: Наука 1965. – 172с. Гускин В.М., Цейтлин Г.Е., Ющенко Е.Л. Алгебра, язык, программирование. – К.: Наукова думка, 1978. – 318с.Учбові посібники і методичні вказівки. Руткас А.Г. Введение в теорию графов. Учебное пособие . – Х.: ХГУ, 1993. – 63с. Дюбко Г.Ф. Введение в формальные системы. – Х.: ХИРЭ, 1992. – 170с. Бондаренко М.Ф., Білоус Н.В., Шубін І.Ю. Збірник тестових завдань з дискретної математики. – Х.: ХДТУРЕ, 2000. – 156с. Бондаренко М.Ф., Білоус Н.В., Руткас А.Г. Комп’ютерна дискретна математика: Підручник для ВУЗів. – Х.: Компания СМІТ, 2004. – 479с.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИЕкономічна теоріяЛектор: Шедякова Тетяна Євгеніївна , доцент кафедри економічної теорії.,Статус: нормативна.Курс, семестр: I курс, 2 семестр.^ Кількість кредитів: 3; всього 108 академічних годин; лекцій – 32 години; семінарських занять – 32 години; самостійної роботи – 44 години.Попередні умови для вивчення: „Вища математика”, „Філософія”.Опис дисципліни: Предметом дисципліни є вивчення економічних закономірностей розвитку суспільного виробництва, обґрунтування вибору суб’єктами господарювання засобів оптимального використання обмежених ресурсів з метою найповнішого задоволення зростаючих потреб людей.^ Метою курсу є формування системи знань про економічні відносини у суспільстві, проблеми ефективного використання обмежених ресурсів, функціонування основних складових економічної системи, розвиток у студентів економічного мислення, а також підготовка до подальшого вивчення основ інших економічних дисциплін та можливого використання економічних знань у майбутній професійній діяльності.Знати: основні етапи розвитку економічної думки, проблеми і закономірності функціонування і розвитку суспільного виробництва, відносин власності, економічних систем, товарно-грошових відносин, основи попиту і пропозиції у ринковій економіці, раціонального споживчого вибору, функціонування фірми, ринків ресурсів і ринкових структур, закономірності функціонування національної економіки, грошово-кредитної та фінансової систем, утворення макроекономічної рівноваги та форми макроекономічної нестабільності, основи державного регулювання економіки та міжнародних економічних відносин. Теоретичний матеріал, що вивчається студентами, поділено на 16 тем.^ Форми навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота.Форма організації контролю знань: поточний контроль у формі письмових модульних контрольних робіт, а також опитувань на практичних заняттях за пройденим теоретичним матеріалом; підсумковий контроль у формі письмового іспиту.^ Критерії оцінювання: Оцінювання знань студентів здійснюється за вимогами Болонської системи. За усіма видами робіт студент може набрати максимум 100 балів, з яких 60 припадає на поточну роботу у семестрі, а 40 – на підсумковий контроль. Курс поділено на 3 модулі, кожен з яких дозволяє набрати 1/3 загальної Де Гроот М. Оптимальные статистические решения. М., Мир. 1974. Ширяев А.Н. Статистический последовательный анализ. М., Наука. 1969. Чжоу Й., Роббинс Х. Об оптимальных правилах остановки. Математика. 9:3, 1965. Чернов Г., Мозес Л. Элементарная теория статистических решений. М. 1962. Ченцов Н.Н. Статистические решающие правила и оптимальные выводы. М., Наука, 1972. Управление риском: Риск. Устойчивое развитие. М., Наука, 2002. Городецкий А.Я. Информационные системы. Вероятностные модели и статистические решения. СПб, изд-во СПбГПУ, 2003.Додаткова літератураГихман И.И., Скороход А.В., Ядренко М.И. Теория вероятностей и математическая статистика. К., Выща школа, 1979.Крамер Г. Математические методы статистики. М., Мир, 1975.Леман Э. Проверка статистических гипотез. М., Наука, 1979.Бикел П., Доксам К. Математическая статистика. М., Финансы и статистика, 1983.Ермаков С.М., Михайлов Г.А. Курс статистического моделирования. М., Наука, 1976. Зельнер Ф. Байесовские методы в эконометрике. М.,: Статистика, 1980.Розен В.В. Цель, оптимальность, решение. Математические модели принятия оптимальных решений. М. Радио и связь. 1982.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИОПТОІНФОРМАТИКА Лектор: Доля Григорій Миколайович, професор, доктор технічних наук. Попередні умови для вивчення: Мета курсу полягає в навчанні студентів основам фотоніки та оптичних технологій в інформатиці, а також прищепити практичні навички розрахунку параметрів типових оптоелектронних пристроїв.^ Завдання дисципліни: – ознайомлення з основами побудови оптоелектронних пристроїв, що використовуються в обчислювальній техніці; – формування систематизованого уявлення про процеси функціонування оптичних та оптоелектронних пристроїв обробки інформації; – отримання практики у інженерному розрахунку основних параметрів оптичних та оптоелектронних пристроїв комп’ютерної техніки.У результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: Основні характеристики, принципи побудови та функціонування лазерних і оптико-електронних пристроїв комп’ютерної техніки. Структурні, функціональні, оптико-механічні схеми типових лазерних і оптико-електронних пристроїв комп’ютерної техніки. Правила експлуатації та техніки безпеки при застосуванні лазерних і оптико-електронних пристроїв в комп’ютерній техніці Головні напрями удосконалення, модернізації та перспективи розвитку лазерних і оптико-електронних пристроїв в комп’ютерній техніці. Фактори, що обмежують граничні можливості вищезгаданих систем вміти: Обґрунтовувати і обчислювати головні технічні характеристики лазерних і оптико-електронних пристроїв в комп’ютерній техніки . Самостійно освоювати матеріальну частину, вивчати склад сучасних, модернізованих та перспективних лазерних і оптико-електронних пристроїв комп’ютерної техніки . Виявляти несправність в елементах та пристроях оптико-електронних систем під час експлуатації, вибирати оптимальні режими експлуатації. Оцінювати і аналізувати можливості використання оптичних систем в різноманітних умовах.^ Опис дисципліни: Приймачі оптичного випромінювання. Елементи теорії побудови лазерів. Генерація лазерного випромінювання. Оптичні модулятори. Оптична периферія персонального комп’ютера. Запам’ятовуючі пристрої на оптичних дисках. Голографічні запам’ятовуючі пристрої. Аналогові оптичні процесори. Цифрові оптичні процесориМетодичне забезпечення. 1. Доля Г.Н. Чудовская Е.С. Методические материалы по учебной дисциплине «Оптоинформатика». Часть 1. «Основы фотоники». Харьков – 2008. 2. Доля Г.Н. Чудовская Е.С. Методические материалы по учебной дисциплине «Оптоинформатика». Часть 2. «Оптические технологии в вычислительной технике». Харьков – 2008Рекомендована літератураБазова. 1. Справочник по лазерной технике. Киев, „Техника”, 1978. 2. Г. Боухьюз и др. Оптические дисковые системы. – М., Радио и связь, 1991. 3. Акаев А.А., Майоров С.А. Оптические методы обработки информации. – М.: Высшая школа, 1988. 4.Д. Гринфилд. Оптические сети. – К., ООО «ТИД ДС», 2002 5. М.Янг. Оптика и лазеры, включая волоконную оптику и оптические волноводы: Пер. с англ.- М.: Мир, 2005Допоміжна1. Новые физические принципы оптической обработки информации/ Сборник статей под ред. С.А. Ахманова , 1990 . 2.Р. Фриман. Волоконно- оптические систмы связи. – М., Техносфера. 2004 3. Оптическая голография / Под ред. Г.Колфилда. – М., Мир, 1982 4. Справочник по лазерам/ Под ред. А.М. Прохорова. В 2-х томах. – М. Сов радио, 1978.^ АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ Філософія Лектор: Українець Лілія Вікторівна кандидат філософських наук, доцент Мета курсу: метою курсу є засвоєння студентами головних проблем та досягнень філософії від найдавніших часів до сучасності та формування світоглядних орієнтирів студентів на логіко-раціональному та рефлексивному рівнях. ознайомлення студентів з проблематикою та досягненнями філософської думки від найдавніших часів до сучасності, формування особи, яка здатна протистояти різноманітним зовнішнім впливам, зокрема маніпуляцій ним. Курс спрямовано на формування розумної, самостійної, відповідальної, мислячої особистості, яка відповідає потребам сьогодення. Педагогічна стратегія курсу спрямована на розвиток навичок критичного мислення особистості, яка має у своєму арсеналі максимальну кількість філософського «інструментарію» для цивілізованого вирішення кризових ситуацій, конфліктів, неординарних проблем сучасності. Виховання у студента критичного ставлення не тільки до чужої думки, а й до власної. Тобто метою курсу також є виробка «культурного імунітету», в тому числі і до розгнузданості, водночас – установки на ненасильство.^ Завдання дисципліни: Методологічною основою розгорнення матеріалу, яким студент повинен оволодіти стають підходи, витоки яких походять з європейської культурної традиції. З одного боку, культурно-інформаційний підхід, який полягає у “діалозі з історією”, тобто засвоєнні інтелектуальної традиції, інформації о філософії; з іншого боку – проблемно-діяльнісний, прагматичний принцип, націлений на сучасність (сучасні методи та способи їх вирішення, ідеї філософів, які працюють і сьогодні). Використання цих педагогічних стратегій, парадигм сприяє не тільки більш глибокому засвоєнню учбового матеріалу, але й дає можливість продемонструвати багатомірність філософського знання, відповідає на питання “що сьогодні може зробити філософія для сучасності?”. Курс розроблено з орієнтацією на імперативи сучасної культури і цивілізації XXI ст.В процесі вивчення курсу «філософія» студенти повинні знати:  структуру філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна фiлософiя тощо);  фундаментальні поняття філософії;  характер і зміст філософської проблематики;  основні етапи розвитку філософії та представників філософської думки України і світу;  історичні типи фiлософiї, основні парадигми філософствування;  домінуючі стратегії, умови формування розумно-мислячої, самостійної, відповідальної особистості;В процесі вивчення курсу «філософії» студенти повинні вміти:  аналізувати філософську літературу, інтерпретувати філософські тексти та виявляти їх світоглядний сенс;  оволодіти навиками розумного мислення (лінгвістичні, дослідницькі, когнітивні, етичні, соціально-психологічні, соціально-громадські), в тому числі і як головного чинника здравої, відповідальної соціальної і моральної пове