Опорний конспект на тему Ароматичн вуглеводн Виконав учень 10 – А класу середньо школи 96 Коркуна Дмитро 1. Ненасичен вуглеводн це органчн сполуки, що складають ся з Карбону Гдрогену, в яких атоми Карбону не повнстю насичен атомами Гдрогену. Загальна формула етиленових вуглеводнв CnH2n Загальна формула ацетиленових вуглеводнв CnH2n-2 2.
Гомологи етилену Гомологи ацетилену С2H4 етилен C2H2 ацетилен С3H6 пропен C3H4 пропин C4H8 бутен C4H6 бутин т .д т д Радикали СН3 метил С2Н5 етил С3Н7 пропл Радикал це атом або група атомв, що мстить неспарен електрони 3. Етилен С2Н4 Н2С СН2 Н С С Н Н Н молекулярна струтурна електронна формули Ацетилен С2Н2 НС CH H C H H H Молекулярна структурна електронна формули
Фзичн властивост Етилен безбарвний газ, майже без запаху, малорозчинний у вод, трохи легший за повтря Ацетилен безбарвний газ, без запаху, малорозчинний у вод. Хмчн властивост 1. як нш вуглеводн, етилен ацетилен горять на повтр з утворенням оксиду карбону V води СН2 СН2 3 О2 2СО2 Н2О 2СН СН5О3 4СО2 2 Н2О Н 1307 к Дж.моль СН4 W C 75 C2H4 W C 86 C2H2 – W C 92 Чим менша кльксть
С, тим свтлше полумя 2. Гдрування приднання водню Н2С СН2 Н2 t0, pt, N H3C CH3. Гдратаця придання води 4. Н2С СН2 Н2О t0 , H2SO4 CH3 CH2 OH 4. Яксн реакц Неповне окиснення Н2С СН2 O CH2 OH CH2 OH 5. Галогенування приднання галогеноводню Н2С СН2 Сl2 CH2Cl CH2Cl 6. приднання галогеноводню, правило
Марковнка. При взамод ненасичених вуглеводнв з галогеноводнями атом Гдрогену приднуться до бльш гдрогензованого атома Карбону а атом Хлору до менш гдронзованого Н3С СН СН2 HCl HC3 CHCl CH6. Дегдрування 7. Н2С СН2 Н СН Н4. Характерна зомеря за мсцем розташування подвйного звязку а зомери СН3 СН СН2 СН3 2 бутен СН2 СН СН2 СН3 1 бутен б зомеря карбонового скелету
СН2 С СН3 CH3 -1- Добування ецителену ацетилену Етилен та його гомологи утворюють в процес переробки вуглеводнв, що мстяться в нафт. Утворення може вдбуватися у результат термчного розщеплення ненасичених вуглеводнв СН3 СН2 СН2 СН2 СН3 СН2 СН2 СН3 СН2 СН3 Ацетилен, що використовуэться для зварювальних робт, добувають часто на мсц в результат взамод карбду кальцю з водою СаС2 2Н2О НС СН СаОН2 Карбд кальцю добувають в результат нагрвання в електропечах сумш
вапна СаО та коксу до температури 0 С СаО 3С СаС2 СО Економчно вигднше добувати ацетилен з метану нагрванням до температури 15000 С. 2СН4 НС СН 3Н2 Застосування етилену ацетилену З етилену добувають полетилен, етиловий спирт. Продукт приднання хлору до етилену 1,2 -дихлорометан розчинником засобом знищення шкдникв. А продукт приднання хлороводню хлороетан анестезйною речовиною.
Ацетилен використовують для освтлення, для газового рзання зварювання металв. Ацетиленове кисневе полумя ма температуру 2800о С легко плавить сталь. З ацетилену добувають вихдн речовини для виготовлення пластмас синтетичних каучукв, вн сировиною для синтезу оцтово кислоти. -2- 1. Ароматизован вуглеводн органчн сполуки, що мстять у свому склад бензольн ядра , у яких можуть бути насичен або ненасичен бчн ланцюги.
Загальна формула СnH2n-6 1. гомологи бензолу бензол C6H6 тонуол C7H8 ксилол C8H10 стирол C9H3. Бензол С6Н6 СН2 СН С С СН СН2 або СНС СН2 СН2 cCH Молекулярна структурн формули Формула А. Кекуле У 1845 р. нмецький учений А. Кекуле зппропонував формулу, що найкраще вдобразила рвноцннсть атомв Карбону, атомв гдрогену Псля зясування електронно будови молекули бензолу, формулу почали записувати
так 2. Фзичн влстивост бензолу За звичайних умов бензол рдина з специфчним запахом, tкип. 80о С, увод практично нерозчинний, хоча розчинником багатьох органчних речовин. 5. Хмчн властивост Бензолу характерн реакц замщення приднання 3. реакця горння 2С6Н6 15О2 12СО2 6Н2О 4. Бромування Б-Н Br2 Б-Br HBr 5. Нтрування Б-Н НО NO2 Н2SO4 Б-NO2 H2O 4. Реакц приднання а Хлорування бБ3Н2 k,
H2C C6H5. Добування 1. меридизаця ацетилену 3НССНC, 600o Б 2. Дегдрування циклогексану С6Н12 Н2 Б 6. Застосування Бензол вихдною речовиною речовиною для синтезу величезно клькост неорганчних речовин. Серед них барвники, лкарськ препарати, пахуч речовини, полмери, отрутохмкати, вибухов речовини. Бензол базова сировина для прмислового органчного синтезу -1-