Артхашастра містить практичні рекомендації правителям про: + методи управління людьми; призначенні міністрів; відборі урядовців на службу; для збереження придбаного

В який час з’явилося державне управління як самостійний науковий напрям? + державно-управлінська думка в другій половина XX в; – державно-управлінська думка в стародавні і середні століття; – державно-управлінська думка у формі полицеистики. XVII-XIX вв.; – державно-управлінська думка у формі адміністративного права.Емпіричний і теоретичний матеріал про самий інститут державної адміністрації і про норми його регулювання (адміністративному праві) можна згрупувати в блоки: – збір податків з підданих; підтримка порядку в суспільстві в племенах і між племенами; – організацію і впорядкування міст; рішення суперечок і конфліктів; – забезпечення загальної безпеки; + всі відповіді вірні^ Теоретичні основи розуміння ролі державної влади і права знайшли своє віддзеркалення в трактатах мислителів античної епохи: + Арістотеля; Платона; Полібія; – Н. Макиавелли; Ж. Боден; Т. Гоббс; – Августин, Ф. Аквинский, М. Падуанский; – всі відповіді вірні^ Староіндійські мислителі визнавали вчення про державне управління «єдиною наукою», бо з нею: – збір податків з підданих; + воно «досліджує вірну і невірну політику; «зв’язані початки всіх наук»; приносить користь людям; – забезпечення загальної безпеки; – всі відповіді вірні^ Наука про державне управління була необхідна: – як засіб «для володіння тим, ніж не володіємо; – для збереження придбаного; – для збільшення збереженого; + всі відповіді вірні^ Артхашастра містить практичні рекомендації правителям про: + методи управління людьми; призначенні міністрів; відборі урядовців на службу; – для збереження придбаного; – забезпечення загальної безпеки; – всі відповіді вірні^ Державна влада, спочатку вирішує в основному задачі: + зовнішньої безпеки; поступово зосереджується і на внутрішньому управлінні; бере на себе турботу про все і про всі; – зведення поліцейського законодавства; – «досліджує вірну і невірну політику; «зв’язані початки всіх наук»; приносить користь людям; – всі відповіді вірні^ В європейських країнах і в Росії (Україні) в XVII в. з’явився: – функціональність в управлінні установ; + зведення поліцейського законодавства; патерналізм – світогляд і політика абсолютизації ролі державної влади в житті суспільства; тотальний контроль над суспільством; – недовіра до чужоземців; «союз з іншими народами» (вигідніше вступити з сусідніми народами в союз, ніж завоювати і потім пригнічувати незадоволеність захоплених); – всі відповіді вірні^ Теоретично обгрунтовувалися принципи управління народом(1663 р.): – влада повинна бути прикладом для народу; (справедливе) правління», щоб «місцеві піддані були задоволені» і щоб чужі бажали бути під такою владою; – недопущення розшарування народу на ворогуючі угрупування і розколу країни; – недовіра до чужоземців; «союз з іншими народами» (вигідніше вступити з сусідніми народами в союз, ніж завоювати і потім пригнічувати незадоволеність захоплених); + всі відповіді вірні^ Камералізм як принцип і практика управління означав: – функціональність в управлінні установ; – спеціалізацію установ державної адміністрації і канцелярської праці в якій-небудь одній певній сфері держуправління; – регламентацію обов’язків урядовців; + всі відповіді вірні^ Зміст і межі науки про адміністративне управління включають: – конкретну прагматичну задачу: досягти більшої внутрішньої злагодженості в роботі адміністрації; – взаємодію із зовнішнім суспільним середовищем; + об’єкт, предмет, мета вивчення адміністративного управління; методи дослідження, вживані в науці про адміністративний управлени; – всі відповіді вірні^ Адміністративна наука: – одна з суспільних наук; – вивчаюча державну і муніципальну адміністрацію; – вивчаюча взаємодію із зовнішнім суспільним середовищем; + всі відповіді вірні^ Наука «адміністративне управління»: – є схоластичною дисципліною; – має конкретну прагматичну задачу: досягти більшої внутрішньої злагодженості в роботі адміністрації; + відноситься до емпіричних суспільних наук; має конкретну прагматичну задачу: досягти більшої внутрішньої злагодженості в роботі адміністрації; – всі відповіді вірні^ Адміністративна наука (і відповідна їй учбова дисциплін- може бути представлений у вигляді декількох наукових напрямів (розділів): – методологія, аналіз базових понять і концепцій; – історія адміністративної думки, становлення адміністративної науки; – адміністрування як процес, процедури і відносини в державних установах; + всі відповіді вірні^ Теорія державного адміністративного управління, як і всі суміжні суспільні науки: – ще знаходиться на доісторичній ембріональній стадії розвитку; – вона не може запропонувати щось істотне тим, хто хотів ти отримати з неї вже сьогодні практичну користь; – їй поки не вдаюся забезпечити який-небудь помітний зсув до кращого в практиці управління державними справами; + всі відповіді вірні^ Який же зміст укладає в себе поняття «адміністративне управління»? – це різновид соціального управління: здійснюється через людей, розповсюджується на людей з метою врегулювання, організації, впорядкування відносин людей; – внутрішньоорганізаційна управляюча дія адміністрації даної організації, установи, підприємства і зовнішнє на суспільство, за рамками даної організації, установі; – владно-публічна управляюча дія, яку можуть надавати лише органи (і посадовці) публічної влади (органи державної і муніципальної влади); + всі відповіді вірні^ Державно-політичне управління – це діяльність інститутів політичної влади трьох рівнів: – установи, підприємства і зовнішнє на суспільство, за рамками даної організації, установі; – представницькі законодавчі органи державної влади суб’єктів; + місцевого самоврядування; суб’єктів України; загальнонаціонального; – всі відповіді вірні^ Суб’єктами політичної влади є: – президент; Верховна рада; вищі посадовці суб’єктів України (губернатори областей); – представницькі законодавчі органи державної влади суб’єктів; – виборні посадовці місцевої адміністрації; + всі відповіді вірні^ Сутнісними ознаками державно-політичного управління є: – його суб’єкти – органи державної і муніципальної політичної (публічної) влади, передбачені Конституцією, статутами муніципальних утворень; – виборні політичні посадовці обираються народом і через це володіють «первинним мандатом»; суб’єкти державно-політичного управління мають правомочність засновництва державних органів, публічних служб, державних установ; – діяльність суб’єктів державно-політичного управління (органів влади і виборних посадовці- регулюється нормами конституційного права; + всі відповіді вірні^ Державно-адміністративне управління – це: + діяльність державних органів, інституцій «вторинного мандата»; державні органи формуються політичними (виборними) органами і посадовцями; – діяльність органів влади і виборних посадовців; – діяльність суб’єктів політичного управління; – всі відповіді вірні^ До концепцій державно-адміністративного управління можна віднести: + концепция «нового державного управління»; концепция демократичного державного управління; – принципі; способі дії; – державне управління і державний менеджмент: загальне і особливе; – всі відповіді вірні^ Зміна парадигми означає зміну: – принципів; способів дії; – способів мислення; методів державно-управляючої дії на суспільні процеси і відносини; – одних базових понять, редакцію інших; + всі відповіді вірні^ В чому суть нової парадигми як нового способу мислення і дії у державному управлінні? – влада стала потрактувати як механізм, фірма по обслуговуванню; – держава – ринок надання послуг; громадянин – як клієнт; – «новое державне управління» означає також ринковий і контрактний підхід, відношення до громадян як до клієнтів, яким адміністрація надає суспільні послуги; + всі відповіді вірні^ Громадянин в своїх відносинах з суспільством, державою грає багато ролей: – суб’єктів державно-політичного управління; – студента; платника податків; об’єкту уваги правоохоронних органів (міліції, ДАІ, митних служб, податкової поліції і т.п); одержувача соціальної допомоги; – суб’єкту уваги правоохоронних органів; + всі відповіді вірні^ В класичній державній адміністрації: – дії робляться відповідальною посадовою особою; – існує строга система повноважень; – діє принцип усунення множинності повноважень; существуют норми, регулюючі конфлікти повноважень; + всі відповіді вірні^ При соціальній економіці залишаються сфери суспільних зобов’язань, де: – громадяни можуть вибирати між різними установами, що надають суспільні послуги: в секторі культури (музеї, театри, бібліотеки і т.д.); – громадяни можуть вибирати між різними установами, що надають суспільні послуги: в області освіти (університети, школи для дорослих, установи середньої освіти); – громадяни можуть вибирати між різними установами, що надають суспільні послуги: в секторі соціального забезпечення (удома для старезних, деткие сади, соціальне обслуговування і т. д.); + всі відповіді вірніЦивільний контроль за діяльністю адміністрації стає виразним «викликом» демократичного суспільства. Якщо встановлюються конкурентні відносини в даній сфері, то повинні виконуватися умови квазіринку: – повинна бути можливо велика свобода конкуренції, щоб усунути дуже високі бар’єри, перешкоджаючі входженню на ринок або виходу з нього; – повинен бути вільний доступ до інформації про вартість і якість послуг; – трансакційні витрати, пов’язані з переговорами, висновком контрактів, обліком, системою розрахунків, контролем і т. д., не повинні перевищувати приросту ефективності за рахунок конкурентної поведінки; + всі відповіді вірні^ До місцевих органів державної виконавчої влади нале­жать: – обласні та районні ради; – сільські, селищні та міські ради; – виконавчі комітети місцевих рад; обласні та районні державні адміністрації. + всі відповіді вірні^ Взаємозв’язки органів місцевого самоврядування первинного рівня та місцевих державних адміністрацій регулюються: + Законом України “Про місцеві державні адміністрації”; – Законом України “Про місцеве самоврядування і Україні”; – Бюджетним кодексом України; – Земельним кодексом України.^ Концепція нового демократичного державного управління припускає обгрунтовування і здійснення наступних кроків: – залучення громадян, інститутів суспільства в процес вироблення і реалізації загальнозначущих управлінських (політичних і адміністративних) рішень; – адміністративну комунікацію слід розвивати як засіб забезпечення прийнятності адміністративних рішень для громадян, додання державно-адміністративному управлінню публічного характеру; – невідкладною мірою є ухвалення законів, що регламентують організацію і функціонування виконавської влади; необхідно усвідомити значущість і вивчити механізм політичного управління як умова демократизації країни, вдосконалення політичної системи, закріпити нормативно в актах виконавської влади процедури узгодження інтересів, пошуку соціального компромісу. + всі відповіді вірніСучасна людина – це: + продукт багатовікового розвитку; біосоціальна і духовна система; – катастрофа надій людства; – професіонал; – всі відповіді вірні^ Професійний менеджмент-це: – професійна карта; – карта світу, відбивана свідомість; – куля колективної свідомості; інтелектуальні стереотипии; + всі відповіді вірні^ По професійній мотивації людей можна підрозділити на типи: – адаптивно- пристосований; б)службово-кар’єрний; – професійний; соціально-політичний; + всі відповіді вірні^ Професіоналізація – це: – одна зі сторін соціалізації; + ідентифікація особистості зі своєї прфессией; – включення в особистісний простір – всі відповіді вірні^ Відносини з іншими організаціями в основному будуються на: + взаємних інтересах і спільності; співробітництві; – ідентифікації особистості; догодах і дотриманні букви закону; – конкуренції; – всі відповіді вірні.^ Антропологічний поворот у філософії обрунтований: – інтересом до людини; – зяючою прірвою перед майбутнім людства; – спробою знайти рецепти порятунку людства; + всі відповіді вірні^ Мотивація до розвитку визначається: – прагнення до лідерства; – особистісною самореалізацією; – службовим зростанням; прагненням до благополуччя + всі відповіді вірні^ Найбільш важливим показником самооцінки є: + професіоналізм; відповідальність; ініціативність; новаторство; – визначення потенціалу особистост; – переодичний контроль рівня підготовки; – всі відповіді вірні^ Філософська антропологія концепцію розуміння розвитку намагається обгрунтувати:- нову науку про людину – створити мова освоєння таємниці людського буття – обгрунтувати відмінність людини від іншого світу + всі відповіді вірні^ Для особистісного професійного розвитку необхідні умови: – розробка моделей навчання; визначення рівня знань і умінь; – визначення потенціалу особистост; – переодичний контроль рівня підготовки; + всі відповіді вірні^ Державний аппарат – це: + основна ланка механізму держави; – служби зайняті в госорганах; – владні повноваження для реалізації функцій державної влади всіх видів – законодавчої, старанної, судової; – не тільки власне органи державної влади, але і такі найважливіші знаряддя влади, як озброєні сили, правоохоронні або інші органи примушення;^ Структура держапарату – це: + сукупність державних органів влади і управління; – основна ланка механізму держави; – здійснює практическиех заходи, направлених на реалізацію функцій держави; – має структуру, відповідну базовим функціям держави;^ На діяльність держапарату, через суспільну природу його владного єства, роблять вплив всілякі чинники: – економічного, політичного, соціального, культурного, історичного і іншого характеру; – функціонально-структурні зміни; – органі держави в цілях адаптації процесів; + всі відповіді вірні^ Держапарат має наступні риси: + володіє владними повноваженнями; здійснює від імені держави його задачі і функції; – має певну компетенцію і сферу відповідальності; – характеризується певною структурою; – всі відповіді вірніДержавні органи виконавської влади і управління у взаємодії один з одним і співпрацюючи з інститутами цивільного суспільства здійснюють целедостижение державно-управляючої дії: + всі відаовіді вірні – управляюча дія універсального характеру, виявляється, здійснюється безперервно і скрізь, де функціонує людське співтовариство; – управляюча дія наочного характеру, здійснюється на конкретних територіях з конкретним контингентом людей, залучає реальні ресурси, використовує інструменти матеріального стимулювання і мотивации; – організуючого характеру, які відрізняють виконавчу пащу як управляючу дію і практичну діяльність по організації виконання законів, забезпечення виконання актів вищого керівництва;^ Функциональная складова системи державно-адміністративного управління включає: – целепокладання і мета; – ресурси органів державного управління; функції державного управління; – розподіл задач між різними рівнями (ланками) державного апарату управління; + всі відповіді вірні^ У державних органів (організацій) розрізняється мета: + мета-завдання; мета-орієнтації; мета самозбереження; – мета розподілу задач між різними рівнями; – мета організуючого характеру – всі відповіді вірні^ Мету державних органів розрізняють: – за об’ємом – загальні, приватні; по результатах – вічні і проміжні; – за часом – віддалені, близькі і безпосередні (пілотні); – за змістом – суспільно-політичні, економічні, соціальні, духовні, виробничі, організаційні, інформаційні і т. д.; + всі відповіді вірні^ Ресурси використовування яких підвищує здатність і можливість управляючої дії органів держуправління – це: – засоби; ресурс організації як впорядкування, раціоналізації системи держуправління і процесу (діяльності) держуправління; – ресурс права ( конституції, законодавства, нормативні акти, правова культура людей); – ресурс демократії (як відповідної системи самоорганізації життя людей на основі їх прав і свобод, антипод демонии влади); + всі відповіді вірні^ Функції урядової адміністрації визначені: + всі відповіді вірні – розробляє і здійснює програми в області управління економікою, соціальною, культурною сферою; – здійснює заходи по забезпеченню законності, прав і свобод громадян, охороні власності і громадського порядку, боротьбі із злочинністю; приймає в межах своєї компетенції правові акти (по становлення, розпорядження); – розробляє і представляє на твердження законодавчому органу бюджет і забезпечує його виконання; розпоряджається і управляє майном, що відноситься до власності держави.^ Діяльність адміністрації включає взаємодію наступних елементів: – концептуальні основи; відвідувач адміністративного органу; + процедури реалізації прав і обов’язків громадян у сфері управління; інформаційне обслуговування і самообслуговування; – рішення, з якими зв’язується втілення в життя прав і обов’язків громадян; – всі відповіді вірні^ Виникла необхідність принципової ревізії традицій в області відносин між представником адміністрації і відвідувачем: – установа не повинна покладати на відвідувача функцію кур’єра, що снує між різними державними установами в цілях збору і представлення інформації, яку швидше і легше можна отримати шляхом внутрішніх контактів у рамках адміністративних органів; – адміністрація не повинна обслуговуватися відвідувачем, повинне бути навпаки; – необхідно докладно вивчити, яке значення при рішенні справи має та або інша довідка і що міститься в ній інформація; + всі відповіді вірніПроцедури реалізовувані державними органами і органами місцевого самоврядування покликані забезпечити швидке і максимально повну реалізацію прав громадян. Даного роду процедури мають специфічні риси: – відносини між державним органом і громадянином виникають звичайно за ініціативою громадянина; – рішення, з якими зв’язується втілення в життя прав і обов’язків громадян, як правило, приймаються колегіально; – законодавством частіше за все встановлюється вичерпний перелік підстав для відмови в задоволенні заяв та + обов’язково передбачається стадія оскарження рішень і дій органів управління, посадовців;^ Процедура реалізації прав і обов’язків громадян звичайно передбачає наступні стадії: – подача громадянином заяви і ухвалення його до розгляду державним органом, посадовцем; порушення справи; – розгляд справи, включаючи встановлення і дослідження фактичних обставин; вибір відповідних матеріальних правових норм; – виносить, виконання, оскарження рішення; + всі відповіді вірні^ Адміністративний порядок розгляду скарг має певну перевагу у населення в порівнянні з судовим розглядом. Причини можна вказати наступні: + всі відповіді вірні – орган державного управління розглядає справу по суті, і не тільки на предмет відповідності акту вимогам законності, але і доцільності; – обіг громадян – одна з форм зворотного зв’язку, допомагаюча державно-адміністративним органам управління виконувати правообеспечивающие і правозахисні функції; – можливість компетентного органу оперативно розглянути обіг, усунути порушення законності і застосувати заходи стягнення до винні;^ Письмові рішення, винесені одноосібно посадовцями, оформляються у вигляді відповіді громадянину. Відповідь і рішення містять певні реквізити: – найменування органу, установи, посадовця, що виніс рішення; дату відповіді або виносить рішення; короткі відомості про особу, що звернулася з скаргою; виклад обставин, встановлених при розгляді скарги; – фактичні і юридичні умови ухвалення рішення; розпорядливу частину з вказівкою змісту ухвалюваного рішення; порядку і термінів оскарження; – підпис посадовця (посадовців); + вся послідовність.^ Терміни ухвалення рішення за скаргою у кожному конкретному випадку можуть встановлюватися: – від одного місяця у випадках, коли потрібне додаткове детальне вивчення і перевірка; – невідкладно, якщо немає необхідності в додатковому вивченні; – в інших випадках – не пізніше 15 днів з моменту надходження скарги до органу, зобов’язаного дозволити питання по суті; + вся послідовність.^ Ф. Тейлор встановив, що для ефективного управління необхідно: – нормирование (будь-яку працю можна структурувати, зміряти і визначити результати для кожного працівника); – дослідження співвідношень задач і часу на їх рішення (результат праці повинен бути отриманий до певного часу і відповідно винагороджений); – здійснювати систематичний відбір і навчання персоналу (прагнучі до довготривалого успіху повинні займатися вдосконаленням підготовки персоналу); організувати систему грошового стимулювання (менеджмент припускає винагороду за кінцевий результат, а ті за роботу); + вся послідовність.^ По М. Веберу ідеальний тип бюрократичної організації, стосовно управління характеризується: – встановленням сфери влади і компетенції кожного рівня і суб’єкта в апараті управління; в управлінні панує принцип безособовості; – управлінська діяльність вважається професійною; іерархичена організація контролю за урядовцями; работа по реалізації управлінських функцій документується; управлінська діяльність здійснюється постійно; – чиновники відокремлені від власності на засоби виробництва; + вся послідовність.^ Виділити універсальні принципи менеджменту в яких А.Файоль бачив як треба виконувати свої функціональні обов’язки. + вся послідовність; б)дисципліна; єдиноначальність; стабильность персоналу; кастовый дух; розподіл роботи; влада; – єдність напряму; підпорядкування індивідуальних інтересів общин; справедливість; ініціатива; + винагорода; централізація; ієрархічна (ськалярн- ціп; порядок;^ Закони управління – це: – розпорядження до поведінки; – положення, що виражає загальний хід верей; – знание формульоване дюймі; + всі відповіді вірні;Принцип – це: – вимога закону; – правило для виконання об’єктивних законів в конкретніх умовах; + вимога і правило; – всі відповіді вірні;^ Метод управління – це: + організація прімов і способів досягнення мети організації; – спосіб діяльності; – спосіб управління; – всі відповіді вірні;Діяльність – це: – робота; – праця; + рефлектована дія; – всі відповіді вірні;Керівник це: – менеджер; + лінійний менеджер; – лідер; – всі відповіді вірні;^ Топ- менеджери відповідають за: – керівництво функціональними підрозділами; + визначення цілей і стратегій організацій; – безпосереднє використання матеріальних ресурсів – контроль за виконанням виробничих завдань. ^ Виділяються наступні організаційні зв’язки: – службові; функціональні; – технічні; – інформаційні. + всі перераховані.Вимоги до інформації в управлінні можна представити таким чином: – випереджаюча, тобто що містить в собі елемент передбачення ходу подій, постановку мети, розробку планів і програм, стратегії дій в майбутньому; – своєчасна, оперативна; надійна (основними параметрами надійності інформації прийнято рахувати її достовірність, об’єктивність, повноту); оптимальна (характеристика міри в співвідношенні необхідної і достатньої інформації); – доступна і проста в сприйнятті (параметри: стислість, наочність, виразність). + всі перераховані.^ Чинники ефективного управління: – оптимальна комунікативна взаємодія; – інформаційне забезпечення; – своєчасно ухвалене рішення; організація виконання ухваленого управлінське рішення; + всі перераховані.Існує декілька способів координації: – співучасть (характерний невисокий рівень інтеграції дій при рішенні сумісних задач); – суперництво -конкуруюча взаємодія на формальній основі відповідно до посадових інструкцій і встановлених процедур; в)співробітництво, добровільне об’єднання зусиль, що відображає, прагнення допомогти один одному у виконанні задач, доручених функцій; + всі перераховані.^ Основними елементами стратегічного управління є: – стратегічне планування, реалізація стратегії, стратегічний контроль; + суб’єкти й об’єкти стратегічного керування; – стратегічне планування і тактичне планування; – менеджмент, маркетинг, бенчмаркинг.^ Які з перерахованих об’єктів можуть бути об’єктами стратегічного керування: – тільки комерційна організація; – тільки комерційна організація, некомерційна організація, університет; – тільки університет; + вусі раніше перераховані, а також банда злочинців, релігійна секта, клуб аматорів пива.^ У чому основні розходження між стратегічним керуванням у комерційному підприємстві і державній установі: – у комерційному підприємстві можна організувати стратегічне керування, а в державній установі – не можна; – у комерційному підприємстві є місія, а в державній установі її немає; – розходжень немає; + маються розходження в способах формування місії і цілей, у способах моніторингу і контролю, у характері відповідальності, у способах оцінки діяльності.^ На які стратегії можна розділити корпоративну стратегію: – тільки на власне корпоративну стратегію і стратегію окремих видів бізнесу; – на корпоративну, фінансову, інноваційну, стратегію стосовно персоналу, маркетингову стратегію; – на короткострокову і довгострокову стратегію; + тільки на власне корпоративну стратегію і стратегію окремих видів бізнесу та на корпоративну, фінансову, інноваційну, стратегію стосовно персоналу, маркетингову стратегію^ Хто вважається попередником стратегічного керування і деремо стратегом? + військові стратеги і мислителі; – філософи стародавності і військових стратегів; – німецькі військові стратеги; – китайські філософи.^ Хто формулює місію організації: – директор; + рада директорів разом з консультантами; – керівництво разом із працівниками підприємства; – вищестояща установа.^ Маркетінгова стратегія являє собою: – комплекс прийомів поводження підприємців на ринку; – комплекс планів вивчення ринку, формування товарного асортименту, цінової політики, комунікаційної і збутової діяльності; – утілення комплексу принципів, за допомогою яких формуються конкретні цілі маркетингу на визначений період і організується досягнення цих цілей з урахуванням можливостей конкретного суб’єкта ринку; результат цілеспрямованої роботи професіоналів-маркетологів по формуванню ланцюжка цінностей для споживача; + всі перераховані.^ Яке з приведених нижче тверджень вірно: + складання стратегічного плану – це функція керівництва; – складання стратегічного плану – це справа зовнішніх консультантів по стратегічному плануванню; – складання стратегічного плану – це функція планового відділу; – складання стратегічного плану – це процес, у якому обов’язково повинні брати доля люди, що будуть згодом його виконувати.^ Маркетинговий підхід у стратегічному керуванні припускає: – орієнтацію на врахування інтересів постачальника при плануванні нових видів продукції; + здійснення маркетингу як інтегруючої функції керування, що реалізує ринкову орієнтацію для усіх видів діяльності організації, що беруть доля у ланцюжку створення цінностей; – базування керування на результатах аналізу і прогнозу сильних і слабких сторін навколишнього середовища, а також істотних розуму власної діяльності організації і діяльності конкурентів; – концентрацію винятково на конкретному споживачі як центрі додатка всіх зусиль.^ Які методи контролю використовуються в стратегічному управлінні:- попередній; – фільтруючий; – за результатами; + усі попередні.^ Як розуміти це слово – процесс, в поєднанні з державним управлінням: – термін, який вживається у вузькому, юридичному значенні і широкому, загальнозрозумілому; – порядок розгляду справ в адміністративних органах (адміністративний процес, адміністративна справ- або в суді (судовий процес, судова справа, судочинство); – просування, послідовна зміна станів, тісний зв’язок закономірно належних один за одним стадій розвитку, що представляють безперервний єдиний рух; безперервна державно-управляюча дія, що проявляє динаміку взаємозв’язків, взаємодій, дій всіх (статичних) компонентом системи держуправління; це форма життя системи держуправління, її функціонування; + усі попередні.^ Процесс державного управління виявляється через: – відносини і діяльність державних органів (посадових лип); – норми публічного права, всіх його галузей; – відносини і діяльність в управлінні, не врегульовані нормами права, які реалізуються в порядку розсуду як суб’єктивне право; дві підстави: профессионально-квалификационое управляюча дія і правова дія (юридичний процес); + усі попередні.^ Управлінський процес: – це та частина процесу держуправління, яка регламентується нормами права і результатом має юридичні наслідки; – це відносини і дії конкретних госуднрственно-адміністративних органів (і їх посадовців), динаміка яких зиждется на нормах права; – це юридична, процесуальна сторона управлінської діяльності; сукупність послідовних дій, процедур, регулюючих поведінку об’єкту управління; + усі попередні.^ Адмістратівная політика: – діяльність на основі конституцій^ В розвинутому вигляді базовий цикл аналітики складається з: – нормальное функціонування керованої діяльності; возникновение утруднення в керованій діяльності; переход до аналізу; реконструкция ситуації утруднення і ситуації їй передуючої (ситуаційний аналіз); – підтвердження збереження значущості функціонування керованої діяльності і необхідності її зміни, визначення основних принципів цієї зміни (ціннісний аналіз); построение концепції зміни керованої діяльності (концептуальний аналіз); зіставлення концепції зміни керованої діяльності з матеріалами ситуаційної реконструкції і визначення можливих змін в умовах, що склалися. Віявлення можливих проблем при реалізації змін і визначення шляхів їх рішення (проблемний аналіз); – розробка проекту програми зміни керованої діяльності (проектний аналіз); защита проекту у керівництва; + вся послідовність дій.^ Роль аналітики постійно підвищується і разом з цим: + підвищується значущість аналізу розумових процесів; значущість форм аналітичних процедур і засобів аналітичних процедур; – підвищується технологии синтезу мети; – підвищується значущість реферування даних; – всі відповіді вірні^ До інформаційних технологій відносяться: – технологии запам’ятовування інформації; технологии витягання інформації; технологии міжособової комунікації; – технологии синтезу мети; технологии соціалізації мети і знань (у тому числі – навчання); технологии признаковой роботи (розгляди об’єктів і явищ в знаковій ситуації); – технологии аналізу інформації; технологии моделювання і уявного експерименту; технологии узагальнення (синтезу) інформації; технологии мислення рефлексії і інші; + всі перераховані.^ До інструментальних технологій относятсяи: – технологии перенесення інформації на матеріальні носії; технологии зберігання даних на матеріальних носіях; технологии передачі і прийому даних; технологии пошуку і затребування даних; – технологии інструментального моделювання; технологии інструментального аналізу даних; технологии інструментального синтезу інформації; – технологии інструментальної підтримки індивідуальної і групової розумової діяльності; технологии синтаксичного перетворення інформації; технологии семантичного стиснення і реферування даних; технологии навчання і інші. + всі перераховані.^ До круга проблем, пов’язаних з веденням інформаційно-аналітичної діяльності можна віднести: – проблема неповнота інструментарію збору даних; проблема наблюдаемости об’єкту; – проблема обмеженості об’ємів зберігання даних; проблема відсутність методології досліджень; – проблема узгодження тезауруса; проблема об’єднання розрізнених і уривчатих відомостей; проблема неспівпадання соціального досвіду аналітиків; проблема ломкі стереотипів, що склалися. + всі перераховані.^ До засобів автоматизації інформаційної роботи відносять средства: – збору даних; средства доставки даних; средства зберігання даних; средства обробки даних; – формування тезауруса; средства узгодження тезауруса; средства інтеграції даних; средства аналізу даних; средства моделювання; – інтерпретації результатів; средства прогнозування; средства синтезу мети управління; средства відображення даних; средства підтримка ухвалення рішення; средства доведення управляючих дій. + всі перераховані.^ В технологічний цикл ІАД входити: – формування замовлення на ІАД; аналіз замовлення, постановка задачі (проблеми) на ІАД і формування проекту (гіпотези) її розв’язку; – збір первинної інформації; відбір і обробка первинних матеріалів, формування масиву даних для аналізу; аналіз спеціалізованого масиву даних, отримання розв’язку задачі або проблеми – виробництво аналітичного продукту – результату ІАД; доведення аналітичного продукту до замовника; формування нової задачі (проблеми) на ІАД + всі перераховані.Наукова обгрунтованість рішень, їх оптимальність залежать, з одного боку, від ступеня досконалості методів, що використовуються в процесі вироблення і реалізації рішень, з іншою – від рівня знань і володіння персоналом управління комплексом методів. У зв’язку з цим інтерес представляють: + все нижче перераховані; – визначення переважної області використовування деякої групи методів (окремого методу) залежно від типу рішення; – умови, в яких ухвалюються рішення; – загальна характеристика всі єї сукупності наукових методів, що використовуються в процесі ухвалення рішень;^ Вибір методів для обгрунтовування конкретних управлінських рішень повинен включати: – аналіз управлінської задачі з погляду її змісту, можливості формалізац