Аудит в компютерному середовищі

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ТЕРНОПІЛЬСЬКА АКАДАМІЯ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА
ІНСТИТУТ ОБЛІКУ І АУДИТУ
Кафедра аудиту
Курсова робота
На тему:
“Аудит в комп’ютерному середовищі”
Виконав:
Ст. гр. РК-41
Борщ С.П.
Науковий керівник:
Проф. Мех Я.В.
Тернопіль 2008
ЗМІСТ
Розділ 1 Організація аудиту в комп’ютерному середовищі
Розділ 2 Характеристика автоматизованих систем обробки економічної інформації, функціонування та принципи побудови
Розділ 3 Автоматизація робочого місця (АРМ)
АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
Розділ 1. Організація аудиту в комп’ютерному середовищі.
Бурхливий розвиток комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій у 80 — 90-х роках викликав необхідність визначення шляхів створення ефективної методики аудиту в середовищі електронної обробки даних (ЕОД). Результатом зусиль національних аудиторських організацій і КМАП було видання в лютому 1984 р. МНА № 15 «Аудит в середовищі електронної обробки даних» і № 16 «Техніка проведення аудиту з використанням, комп’ютерів», а в липні 1985 р. — МНА № 20 «Вплив електронної обробки даних на оцінку облікових систем і внутрішнього контролю».
До середини 80-х років великі аудиторські фірми самостійно напрацьовували і використовували методики аудиту з допомогою великих універсальних ЕОМ, сфера використання яких була досить обмеженою. З розвитком мікрокомп’ютерної техніки виникли нові концепції організації та проведення аудиту, і саме тому аудиторські організації різних країн почали друкувати вказівки щодо аудиту в середовищі ЕОД і техніки застосування власних комп’ютерів під час перевірок.
Сферу використання комп’ютерної техніки в аудиті багато науковців оцінюють по-різному. Деякі автори вважають, що застосовувати ЕОМ необхідно лише у випадках здійснення складних економіко-математичних розрахунків, зберігання аудиторського архіву, складання і оформлення документів. Справді, вказані напрями використання ЕОМ є перспективними і необхідними для аудиту. На думку проф. А.М. Кузьмінського, «головна перевага використання ЕОМ для складання робочих документів аудитора полягає в якісній зміні технології аудиту, праці аудитора»
Професор М.Т. Білуха стверджує, що «застосування у аудиторському контролі економічного аналізу, статистичних розрахунків і економіко-математичних методів (на технічній базі ЕОМ) підвищує наукову достовірність аудиту і його ефективність у раціональному господарюванні в умовах ринкових відносин».
Вказані міркування є, безумовно, правильними й обґрунтованими. Але сучасний розвиток комп’ютерної техніки і програмного забезпечення дозволяє значно розширити сферу застосування ЕОМ у процесі аудиту, залучити комп’ютер до виконання будь-яких логічних, аналітичних, розрахункових чи інших процедур.
Зміст використання комп’ютерної техніки особливо проявляється на дослідній стадії аудиторського процесу, коли аудитор збирає левову частку доказів щодо об’єктів контролю.
Окремі вітчизняні аудитори розуміють і враховують важливість застосування можливостей ЕОМ у дослідному процесі, але часто зменшують інформаційну цінність комп’ютерних процедур. Так, не можна вважати точним визначення проф. М.Т. Білухи, який вважає, що «дослідний етап — це виконання аудиторських процедур із перевірки виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства за допомогою найпростіших засобів обчислювальної техніки, а також способом діалогового спілкування з ЕОМ» [43, с. 66]. Найпростіші засоби обчислювальної техніки — це, практично, лише арифметичні розрахунки, а роль діалогового спілкування аудитора з ЕОМ М.Т. Білуха розуміє у виконанні «процедур щодо вивчення кон’юнктури ринку, дослідженні науково обґрунтованих нормативів витрачання сировини на виробництво продукції, створення безвідходного виробництва, ритму конвеєра, оплати праці, рентабельності продукції тощо» [43, с. 71]. Таким чином, роль комп’ютерної техніки в аудиті свідомо обмежується виконанням обчислень, які можна здійснювати з допомогою калькулятора і певних допоміжних процедур, що стосується, в першу чергу, операційного (управлінського) аудиту, а не фінансового.
Роль комп’ютерної техніки в сучасних умовах може однаково виявлятися на різних стадіях аудиторського процесу. На початковій стадії, під час ознайомлення з бізнесом клієнта і планування роботи, аудитори можуть використовувати комп’ютер не лише для друкування листів і організаційних документів, а й для виконання розрахунків, оцінки ефективності внутрішнього контролю і здійснення аналітичних процедур.
Комп’ютерну техніку клієнта аудитор обов’язково застосовує у випадках, коли облік ведуть з допомогою спеціальних програм, а інформацію зберігають у файлах даних. У цьому випадку «при наявності ЕОМ деякі процедури контролю здійснюють з використанням комп’ютерних програм. Такі процедури контролю отримали назву „програмованих“, наприклад, порівняння на ЕОМ рахунків-фактур на закупку з файлами записів щодо отриманих товарів» [140, с.166]. Подібні програмовані процедури внутрішнього контролю аудитор повинен перевіряти дуже ретельно, оскільки персонал часто надто покладається на них і не здійснює ефективного керування процесом автоматизованої обробки даних. Американські аудитори Ф.Л. Дефліз, Г.Р. Дженік, В.М.О’Рейлі, М.Б.Хірш вказують, що «проведення перевірок засобів контролю викликає необхідність перевірки великої кількості процедур, наприклад, якщо відповідні загальні процедури контролю в системі на базі ЕОМ не забезпечують ефективності програмованих процедур контролю» [140, с. 202].
Проведення аналітичних процедур також тісно пов’язано з комп’ютерною технікою. Американські аудитори Е. А. Аренс і Дж. К. Лоб-бек вказують, що «програму комп’ютерного аудиту можна використовувати при виконанні широких аналітичних процедур як додатковий спосіб аудиторського тестування» [29, с. 217]. Методика використання комп’ютерної техніки полягала в наступному: в аудиторські файли вводили інформацію з Головної книги клієнта, яка зберігається і нагромаджується з року в рік. На основі даних Головної книги виконували аналітичні розрахунки, що не потребувало великих затрат часу. Крім того, як справедливо вказують Е. А. Аренс і Дж. К. Лоббек, підвищується інформативність аналітичних процедур — легко формувати таблиці і будувати графіки. Це допомагає аудитору правильно інтерпретувати дані. Якщо ж у фінансову звітність клієнта вносять зміни, то за допомогою комп’ютерних програм можна отримати розрахунок нових коефіцієнтів майже без усяких затрат.
Вітчизняні аудитори також широко використовують комп’ютерну техніку і спеціальні програмні засоби (наприклад, електронні таблиці Ехсеl, ) для виконання аналітичних процедур, але, на відміну від зарубіжних колег, розрахунки проводять переважно на завершальній стадії аудиту. В Україні аналітичні процедури дуже часто трактують як додатковий вид аудиторських послуг, прямо не пов’язаний із процесом перевірки, що є неправильним. Дуже важливо ряд аналітичних процедур здійснювати на початковій стадії аудиту, оскільки це допомагає впровадити дедуктивний метод оцінки показників Головної книги і фінансової звітності, правильно спланувати різні аспекти майбутньої роботи, виявити фактори ризику тощо.
Систему основних фінансових показників можна розглядати як основу для прийняття рішення за наслідками аналітичного дослідження в процесі аудиту. Перспективними шляхами вдосконалення методики аналізу з допомогою комп’ютерів можна назвати розширення бази дослідження у часі і просторі (збільшення кількості об’єктів аналізу), використання математичного забезпечення для вирішення економічних задач, розробку перспективних методів узагальнення і оцінки результатів із метою прогнозування та ін.
На наш погляд, організація і методика виконання аналітичних процедур є, в основному, однаковою для зовнішнього та внутрішнього аудиту, хоча й має деякі відмінності. Основну увагу при зовнішньому аудиті зосереджують на детальному аналізі фінансової сфери, а внутрішнього — на дослідженні найважливіших аспектів господарської і фінансової діяльності підприємств у комплексі. Це не означає, що предметом зовнішнього (незалежного) аудиту не може бути господарська діяльність суб’єкта перевірки. Є випадки, коли система внутрішнього контролю і аналізу підприємства-замовника не забезпечує потреб управління в надійній інформації про фінансовий стан і перспективи підприємства. Відповідно, власники (акціонери, засновники, інвестори тощо) також не мають можливості ознайомитися з цією інформацією. В таких випадках, згідно з угодою між аудиторською фірмою і клієнтом, додаткові аналітичні процедури можуть виконувати незалежні аудитори.
Розбіжності в організації і техніці проведення аудиту з використанням комп’ютерів в Україні та за кордоном є досить значними. Наприклад, вітчизняні спеціалісти досі не виробили єдиного підходу щодо термінології комп’ютерного аудиту. В багатьох вітчизняних джерелах фігурують англосаксонські терміни і абревіатури, які без значних зусиль можна перекласти і визначити українською мовою.
Згідно з МНА № 15 «Аудит у середовищі електронної обробки даних», загальна мета і обсяг аудиторських робіт не повинні змінюватися лише тому, що аудит проводять у середовищі ЕОД. Використання комп’ютерів впливає на організацію фінансового й управлінського обліку, а також на методику і техніку внутрішньогосподарського контролю. Відповідно, ЕОД може суттєво впливати на процедури, які використовують аудитори при вивченні й оцінці системи обліку та внутрішнього контролю, а також на зміст, час проведення та обсяг аудиторських процедур.
У зарубіжній спеціальній літературі з аудиту відзначені особливості проведення аудиту в середовищі ЕОД, описані специфічні процедури і прийоми, які здійснюють з допомогою обчислювальної техніки. Зокрема, Дж. К. Робертсон описує процедури вивчення комп’ютерної облікової системи і середовища контролю, вказує на напрямки та процедури тестування автоматизованих систем з метою оцінки ризику неефективності контролю [119, с. 241- 289].
У наукових працях британських та американських економістів Р. Доджа, Р. Адамса, Е. А. Аренса і Дж. К. Лоббека, Ф. Л. Дефліза та ін. також приділена велика увага особливостям проведення аудиту з допомогою комп’ютерів, описані процедури автоматизованого контролю [26, 140]. Заслуговує на увагу навчальний посібник проф. А. М. Романова і Б.Ю.Одінцова «Компьютеризация аудиторской деятельности» [ 120], який є, фактично, єдиною ґрунтовною працею з комп’ютерного аудиту в країнах — членах СНД. Але, на наш погляд, цей посібник орієнтований, в першу чергу, на автоматизацію аудиторської діяльності на рівні аудиторської фірми (розробку програмних засобів, внутрішньомашинної інформаційної бази тощо) і не дає детальних вказівок щодо проведення перевірки в середовищі ЕОД підприємства-замовника. Дещо далі в своїх наукових розробках пішов В.П. Завгородній [77], який у праці «Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю, аналізу та аудиту» висвітлив ряд важливих організаційних, методологічних і методичних аспектів комп’ютерного аудиту.
Слід зауважити, що МНА відрізняють поняття аудиту в середовищі ЕОД від методики проведення аудиту з допомогою комп’ютерної техніки. Відомий британський аудитор Р. Додж пише, що «облікові системи, які використовують комп’ютери, надають аудитору можливість працювати з комп’ютерною мережею клієнта (або інших осіб). Цей прийом відомий як методика аудиту з використанням комп’ютерів (Сотрілег-Аввізіесі)» [72, с. 120] і включає дві складові — програмне забезпечення аудиту та контрольні дані. Сферу застосування СААТх розглядають досить широко, хоча вона не поширюється на значну частину аудиторських процедур. Не слід забувати, що норму аудиту «Аудит у комп’ютерному середовищі», на яку посилається Р. Додж, видав АРС ( Комітет з практики аудиту) ще в червні 1984 р. Звичайно, майже 15 років тому сфера застосування комп’ютерної техніки і, власне, її можливості були зовсім іншими, ніж тепер.
АПУ затвердила ряд Національних нормативів аудиту. Серед 32-ох нормативів є 2, які стосуються аудиту в комп’ютерному середовищі.
Зокрема ННА №13 «Аудит в умовах електронної обробки даних» говорить про те, що аудитор самостійно оцінює вплив ЕОД на процес аудиту. Йому необхідно знати системи ЕОД, щоб сплачувати, проаналізувати, проконтролювати, зробити висновки, при використанні ним автоматизованої системи обліку і управління. [ ]–PAGE_BREAK–
Згідно з вимогами ННА №6, аудитор повинен оцінити властивий (притаманний) ризик і ризик невідповідності внутрішньої системи контролю і управління.
У відповідності з ННА №31 «Вплив системи ЕОД на оцінку системи обліку і внутрішнього контролю» аудитор повинен враховувати вплив ризику системи ЕОД, щоб оптимально виконати процедури контролю і максимально знизити ймовірність виникнення неправильних висновків і рекомендацій. [ ]
ННА №30 «Використання комп’ютерів в аудиті» описує про різноманітні варіанти використання комп’ютера, які відомі як «Методи Аудиту при сприянні комп’ютера» або «МАСК». Цей норматив описує 2 найзагальніших методи — програми забезпечення контролю (ПЗК) і дані тесту, які використовуються аудитором як частина процедур, перевірок для забезпечення завдань контролю. [ ]
Таким чином, методика (техніка) аудиту з використанням комп’ютерів (СААТз) є сукупністю аудиторських комп’ютерних засобів, з допомогою яких проводять вивчення і оцінку об’єктів дослідження.
Аудиторські комп’ютерні засоби (АКЗ)— це спеціальне технічне, математичне, програмне й інформаційне забезпечення, призначене для здійснення процедур зовнішнього контролю в середовищі ЕОД.
АКЗ виступають як універсальний інструментарій аудитора, який він використовує залежно від стану і характеристик, конкретних об’єктів аудиту.
До основного і найважливішого елемента АКЗ, такого як програмне забезпечення (рис. ), можуть належати:
— пакети прикладних програм ( П П П ) загального призначення, які використовують для обробки даних, зчитування і вибірки інформації з файлів, розрахунків фінансово-економічних показників, формування і друкування звітів
спеціальні (цільові) програми, які складають для вирішення конкретних аудиторських задач. Їх можуть підготувати аудитор, підприємство або сторонній експерт-програміст, залучений до перевірки.
В деяких випадках програми клієнта, які містять потужні засоби контролю, аудитор може використовувати в стандартному або модифікованому вигляді, оскільки цей спосіб може бути ефективнішим і дешевшим, ніж створення спеціальних незалежних програм планування процедур з використанням аудиторського програмного забезпечення і комп’ютерної техніки вивчення доцільності використання досвіду персоналу підприємства-клієнта, яке застосовує ЕОД.
Процедура вивчення існуючого порядку організації системи ЕОД, обсягу концентрації і принципів розподілу комп’ютерної обробки даних на підприємстві полягає у вивченні ряду питань: які технічні засоби використовують, як здійснюється зв’язок між віддаленими терміналами, який принцип побудови комп’ютерної мережі, де обробляють дані та в яких місцях їх зберігають тощо. Оскільки найсуттєвішими відмінностями автоматизованого обліку від традиційного е використання принципово альтернативних носіїв інформації та розподіл функцій обробки даних між людиною і комп’ютером, вивченню підлягають також принципи розподілу обов’язків між персоналом в умовах ЕОД.
Процедуру вивчення напрямків та оцінки ефективності використання наявного технічного і програмного забезпечення виконують, переважно, з допомогою залучених спеціалістів із комп’ютерної техніки. Аудитор повинен правильно поставити завдання й оцінити наслідки експертизи.
Виконання процедури дослідження способів обробки і передачі інформації має важливе значення у складних комп’ютерних системах. Завданням аудитора є отримання підтвердження, що обробку даних здійснюють відповідно, до діючих вимог, а також виявлення можливих фактів втрати інформації.
Вивчення методів і носіїв інформації, які використовують для зберігання даних, дозволяє спланувати процедури доступу до бухгалтерських записів у файлах даних і попередньо оцінити цілісність та повноту внутрішньомашинної інформаційної бази.
Процедура ознайомлення із заходами, запланованими для впровадження нових систем ЕОД або модернізації існуючих, дозволяє отримати інформацію про всі можливі модифікації програмного забезпечення, зміну технічних пристроїв, удосконалення структури бази даних тощо. Особливо важливою є інформація про зміни в системі ЕОД що відбулися на момент аудиторської перевірки порівняно з досліджуваним періодом.
Важливо також визначити ступінь довіри до контрольних властивостей ЕОД із метою оцінки ефективності внутрішнього контролю. Оскільки в умовах ЕОД внутрішній контроль поділяється на ручний і програмований, необхідно вивчити перелік способів програмованого контролю і з’ясувати, чи всі контрольні моменти перебувають у полі зору працівників бухгалтерської служби.
Планування процедур із використанням аудиторського програмного забезпечення і комп’ютерної техніки є основним етапом перед дослідного процесу. Аудитор з’ясовує, чи можливо провести перевірку, використовуючи тільки комп’ютери клієнта і ручні прийоми дослідження. Якщо достатні докази не можуть бути отримані без застосування спеціального аудиторського програмного забезпечення, доцільно підготувати наявні програми або розробити оригінальні. Планування процедур із використанням аудиторських програм полягає у визначенні їх складу, послідовності та часу виконання, а також змісту.
Якщо аудитор не має достатніх професійних знань у галузі комп’ютерної обробки даних, він вирішує питання про доцільність використання досвіду персоналу підприємства-клієнта.
Після завершення планування необхідних процедур і вибору спеціалістів із комп’ютерної обробки даних аудитор може розпочати вивчення системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю.
Вивчення автоматизованої системи обліку та внутрішнього контролю клієнта є одним із найважливіших етапів аудиту в середовищі ЕОД. Аудитор повинен отримати достатні знання про методику і технологію обліку, з’ясувати, які процедури внутрішнього контролю підприємства-замовника можна використати для перевірки фінансово-господарських операцій, а також вирішити, чи відповідають можливості внутрішнього контролю ЕОД вимогам щодо надійності облікових систем відповідного типу.
Якщо аудитор вважає доцільним покладатися на внутрішній контроль при проведенні аудиту, то він повинен вивчити всі види ручного і комп’ютерного контролю, які впливають на функціонування ЕОД, та переконатися, що рівень надійності внутрішнього контролю був стабільним протягом періоду, за який здійснюють перевірку.
Усі зазначені вище дії аудитор виконує у тісній співпраці з іншими спеціалістами, вдосконалюючи свої знання в галузі інформаційних технологій. У сучасній економічній науковій літературі, на наш погляд, дуже мало уваги приділено взаємному впливу, який виникає у системах «людина — комп’ютер». Помилковою видається думка, що комп’ютерні облікові й аудиторські системи здатні перебрати на себе більшість інтелектуального — навантаження, що припадає на кожного спеціаліста, який приймає рішення. Комп’ютерні системи повністю не звільняють користувачів від ручних операцій. Наприклад, працівники бухгалтерських служб, які працюють у середовищі ЕОД, виконують такі функції: забезпечення процесу збирання і введення необхідних даних у пам’ять комп’ютера, утримання в адекватному стані нормативно-довідкової частини інформаційної бази, управління процесом обробки даних, удосконалення алгоритмів і налагодження змінних параметрів програмних засобів, виконання функції поточного (оперативного) контролю і аналізу інформації, виправлення помилок у внутрішньо машинній інформаційній базі.
Розділ 2. Характеристика автоматизованих систем обробки економічної інформації, функціонування та принципи побудови
Автоматизовані системи обробки інформації (АСОІ) — це людино-машинні системи, які забезпечують автоматизоване збирання і обробку інформації, необхідної для оптимізації управління в різних сферах діяльності. Щодо управління народним господарством АСОІ поділяють на державну автоматизовану систему (ДАС), галузеву автоматизовану систему управління (ГАСУ), територіальну автоматизовану систему управління (територіальну АСУ), автоматизовану систему управління підприємством (АСУП), автоматизовану систему управління технологічним процесом (АСУТП). Вдосконалення контрольно-аудиторської роботи в народному господарстві відповідно до вимог ринку певною мірою залежить від сумісності АСОІ різних рівнів і різного функціонального призначення. Технічною базою їх є комплекс технічних засобів (КТЗ), до якого належать: персональні, універсальні і малі ЕОМ, обладнання, збирання, підготовки і попередньої обробки інформації, засоби зв’язку і передавання інформації, пристрої тиражування, комплектування і остаточної обробки документів, автоматизованого видавання документів та збереження їх.
Важливу роль у погодженні функціонування різних рівнів АСОІ виконує інформаційне забезпечення. Для цього необхідна єдина система кодування і класифікації техніко-економічної інформації, яка є частиною інформаційного забезпечення АСОІ і комплексом взаємопов’язаних загальнодержавних класифікаторів техніко-економічної інформації, пристосованих для безпосередньої обробки обчислювальною технікою. Сумісність АСОІ залежить від організаційної, технічної, програмної, математичної, інформаційної і лінгвістичної сумісності.
Організаційна сумісність АСОІ полягає в спільності організаційної структури АСОІ різних рівнів і різного функціонального призначення (АСУ підприємства, АСУ галузі).
Технічна сумісність передбачає автоматичне функціонування комплексу технічних засобів АСОІ різних рівнів, включаючи обмін інформацією і можливість спільного розв’язання великомасштабних завдань (контроль виконання державних замовлень по галузі, її об’єднаннях та ін.). Програмна сумісність полягає у можливості використання програм в АСОІ різних рівнів і різного функціонального призначення. Математична сумісність — це можливість використання єдиних математичних методів, моделей і алгоритмів в АСОІ різних рівнів.
Інформаційна сумісність передбачає використання єдиних баз даних АСОІ різних рівнів (галузевої і підприємства). Лінгвістична сумісність — використання однозначності і науково-технічних і економічних термінів, а також інших засобів в АСОІ, правил формалізації природної мови, включаючи методи стискання і розгортання текстів.
Сумісність АСОІ забезпечується розробкою їх відповідно до галузевих керівних методичних матеріалів (ГКММ).
АСОІ для управління і контролю господарської діяльності об’єднання переважно створюються на базі власного інформаційно-обчислювального центру (ЮЦ) і охоплюють у складі об’єднання всі підприємства і виробничі одиниці, Там, де недоцільно створювати власний ІОЦ, АСОІ функціонують на базі відомчого (галузевого) кущового інформаційно-обчислювального центру (КІОЦ) або інформаційно-обчислювальних центрів системи Держкомстату України, а також обчислювальних центрів колективного користування. Основою технічної бази АСОІ є обчислювальні системи.
Обчислювальна система — це сукупність взаємопов’язаних і погоджено діючих обчислювальних машин, об’єднаних математичним забезпеченням і технічними засобами, призначеними для автоматизації процесу приймання вхідної інформації від її джерел, обробки і видавання результативної інформації користувачам.
Обчислювальна система складається з вхідного і вихідного трактів, спеціалізованої обчислювальної техніки.
Вхідний і вихідний тракти — це сукупність однотипних пристроїв, відповідно приймання і видавання інформації, об’єднаних у самостійні блоки.
Обчислювальні системи належать до категорії складних систем: Найбільш прогресивним методом, який застосовується при створенні складних економічних систем, є системний підхід. Суть його полягає в тому, що кожний досліджуваний об’єкт розглядають у зв’язку з іншими об’єктами єдиної системи, виходячи із функціональних взаємозв’язків вхідних і вихідних характеристик системи, використання математичного апарату дослідження з кількісним вираженням окремих параметрів і властивостей об’єкта, який підлягає контролю. Характерними рисами складних систем є те, що вони не мають єдиного критерію ефективності їх або кількох рівноцінних критеріїв, один із яких можна прийняти за основний, домінуючий, залежно від призначення і характеру завдань і стану системи. Це передусім стосується системи господарської діяльності підприємства, яка е об’єктом фінансово-господарського контролю.
Автоматизовану систему обробки інформації для управління і контролю господарської діяльності подано на рис. 9.1.    продолжение
–PAGE_BREAK–
При організації АСОІ для управління і контролю господарської діяльності на технічній базі ЕОМ застосовуються терміни і визначення кібернетики, знання яких необхідне економісту-контролеру для пошуку даних в АСОІ, використання їх при ревізії й аудиті господарської діяльності, а також автоматизованого виконання контрольно-аудиторського процесу.
Дані — це інформація, подана у формалізованому вигляді, який дає змогу передавати або обробляти її за допомогою технічних засобів (виконання плану державного замовлення, договорів поставки тощо).
Підсистема — частина системи, яка є сукупністю деяких відносно автономних елементів і разом з тим характеризується підпорядкованістю функціонуванню всієї системи. Так, якщо розглядати в АСОІ для управління підприємством підсистеми планування, обліку, контролю і регулювання, то всі вони підпорядковані єдиній меті — оптимізації системи господарської діяльності. Всі ці підсистеми є умовно локальними, але між собою вони перебувають у системному взаємозв’язку, що дуже важливо для фінансово-господарського контролю й аудиту, оскільки вивчають вони не лише зміст інформації зазначених систем, а й достовірність даних про господарську діяльність підприємства, які формуються АСОІ відповідно до заданих алгоритмів.
Алгоритм — точне загальноприйняте приписання, що визначає перетворення первинних даних у шуканий результат. Щодо задач, які розв’язує ЕОМ, алгоритм — це упорядкована сукупність елементарних і логічних операцій, записаних будь-якою вхідною мовою (ланцюг математичних формул, запис універсальною алгоритмічною мовою), виконання яких приводить до вирішення відповідного завдання (контроль виконання договорів поставки продукції та ін.).
Основні властивості алгоритму полягають у визначенні точності виконання операції, масовості — придатності для розв’язання цілої низки аналогічних задач, результативності — властивості визначити процес, який при будь-яких припустимих первинних даних дає змогу дістати пошуковий результат за певний відрізок часу. Для алгоритму характерні також дискретність визначеного ним процесу і простота операцій, які виконуються обчислювальною машиною за певною програмою. Так, при вирішенні комплексного завдання «Контроль використання праці» за заданим алгоритмом ЕОМ у порядку дискретності видає дані про чисельність працівників основного і допоміжного виробництв, продуктивність їхньої праці за звітний період та за минулі аналогічні періоди, темни зростання продуктивності праці і заробітної плати на підприємстві, у госпрозрахункових підрозділах, бригадах і окремих працівників.
Програма обчислювальної машини — перетворена форма алгоритму, записаного мовою конкретної машини. Мультипрограмування, або багатопрограмний режим, — виконання програм на ЕОМ полягає в тому, що центральний процесор і пристрої ЕОМ поперемінне надаються кільком програмам.
Програма, якій у певний момент надається процесор, називається активною і розміщується повністю або частково в оперативній нам’яті ЕОМ. Решта програм перебуває у стані очікування процесора і може обслуговуватися тільки зовнішніми пристроями. Якщо обсяг оперативної нам’яті досить великий, то очікуючі програми також зберігаються в оперативній пам’яті. Програми можна розміщувати також у зовнішніх накопичувачах пам’яті.
Моменти переведення активної програми у стан чекання і вибір активної програми встановлюються алгоритмом планування операційної системи. Мультипрограмування дає змогу в ряді випадків ефективніше (ніж при послідовному виконанні програм) використовувати ЕОМ. Іноді його застосовують для організації обслуговування програм переважно з мінімальним часом виконання, для роботи в режимі розподілення часу. Реалізація мультипрограмування ґрунтується на використанні можливостей сучасної ЕОМ (автономне управління зовнішніми пристроями, система переривання роботи центрального процесора)
Операційна система — частина математичного забезпечення ЕОМ, призначена для управління процесором виконання готових програм на ЕОМ. У зв’язку з тим що операційна система управляє виконанням таких системних програм, як транслятори, прикладні програми обробки даних, інформаційно-пошукові програми та інші, вона є універсальним засобом доступу до виконання різних послуг, які надають користувачу обладнання ЕОМ, і до всього математичного забезпечення.
Розділ 3. Автоматизоване робоче місце (АРМ) аудитора.
Математичне забезпечення обчислювальної машини — це сукупність програм, процедур і правил, пов’язаних із цими компонентами документацією, яка дає змогу використати обчислювальну машину для розв’язання різного класу задач. Кожна програма має коментар, складений початковою мовою. До програм включено оператори, які являють собою сукупність символів і вказують операцію, її значення або місцезнаходження операндів. тобто елементів даних, що беруть участь у виконанні операцій ЕОМ. Оператор у програмі — машинна команда для виконання певних робіт технічними засобами обчислювальної машини.
Умовно математичне забезпечення можна поділити на внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє математичне забезпечення — комплекс програмних засобів, які забезпечують експлуатацію ЕОМ і ефективну організацію обчислювального процесу. Комплекс складається із експлуатаційних програм, операційної системи, що становлять апаратно-програмний комплекс, у якому об’єд нано засоби організації, збереження і вибирання даних. Так, у процесі ревізії у запитному режимі можна добути дані про витрачання сировини на виготовлення продукції за певний період, виконання договорів кооперованих поставок, закріплення матеріальної відповідальності за збереження матеріалів, сировини, напівфабрикатів тощо.
Зовнішнє математичне забезпечення — комплекс програмних засобів, які забезпечують вигоди абоненту при постановці, програмуванні і розв’язанні задач на ЕОМ і зменшення трудомісткості, а також спрощення підготовчих робіт, пов’язаних з обробкою інформації на ЕОМ. До цього виду математичного забезпечення належать: бібліотеки стандартних програм, алгоритмічні мови як засоби описування розв’язуваних задач. Транслятори — машинні програми, призначені для автоматичного переведення алгоритмів, складених на алгоритмічних мовах проектування машинної обробки інформації, на мову конкретної ЕОМ.
Бібліотеки стандартних програмі стоїть набір типових модулів, призначених для реалізації стандартних рішень економічних та інших прикладних задач. Для проведення аудиту з використанням ЕОМ такими типовими модулями можуть бути: інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, аналізу її результатів і відображення в бухгалтерському обліку, виявлення приписок в оплаті праці, платоспроможності підприємства та ін.
Алгоритмічні — це умовні мови, за допомогою яких записують програми роботи ЕОМ. Вони універсальні, оскільки за допомогою їх можна зобразити будь-яке перетворення інформації, яке може бути записане іншим зрозумілим ЕОМ алгоритмом. Отже, алгоритмічна мова — це набір символів та система правил утворення і тлумачення конструкцій із цих символів для складання алгоритмів розв’язання задач ЕОМ.
Розрізняють мову програмування, передбачену для записування програм і даних, та метамову — для визначення іншої мови, на якій працює конкретна ЕОМ.
Початковою (вхідною) називається мова, з якої здійснюється переклад програм на машинну мову програмування, оператори якого складаються з машинних команд.
Основними видами алгоритмічних мов є машинно-незалежні і машинно-орієнтовані. Перші найбільш зручні, оскільки ними може бути записана будь-яка задача, другі — мови програмування, які відображують структуру певних ЕОМ. Для того щоб приступити до розв’язання задачі, потрібно перевести програму на ту машинну мову, яку розуміє ЕОМ. Це виконується автоматично на обчислювальній машині за спеціальною програмою-транслятором.
Машинно-незалежні мови поділяють на універсальні (для різних видів знань) і спеціалізовані, машинно-орієнтовані — на проблемно -орієнтовані, що відображують.особливості того класу задач (економічних, математичних), для запису яких вони призначені.
Для послідовного перетворення і виконання команд кожного оператора початкової мови застосовується програма-інтерпретатор.
У процесі застосування програм обробки інформації на ЕОМ виникають деякі похибки (помилки). Розпізнавання, місцезнаходження і характер помилок у програмі виявляє спеціальна діагностична програма.
ЕОМ за спеціальними програмами може видавати інформацію користувачам за системою пріоритетів. Обробка даних за програмою, при якій набір послідовності команд виконується на певному етапі, за встановленою черговістю, називається обробкою за пріоритетами. Так, інформацію про виконання плану виробництва за минулу добу керівнику підприємства в порядку пріоритету ЕОМ може видати раніше, ніж головному бухгалтеру.
Для виконання контрольно-ревізійних процедур на ЕОМ структура математичного забезпечення повинна давати змогу реалізувати режим запит — відповідь (діалог людина — машина), тобто діалоговий режим. При цьому доцільно застосовувати багатопрограмні ЕОМ, а також широку номенклатуру периферійних технічних засобів (реєстраторів виробництва різних типів, автоматизованих пунктів підготовки даних — АПД та ін.).
Комплексне використання різних засобів обчислювальної та організаційної техніки (збирання, передавання, накопичення, переробка і подання інформації) у режимі запит — відповідь аудитором здійснюється комплексом технічних засобів (КТЗ) автоматизованої системи обробки даних.
Розвиток обчислювальних систем різного рівня дає змогу об’єднати їх між собою утворенням. мереж ЕОМ для ефективного використання автоматизованого банку даних. Експлуатація мережі ЕОМ ґрунтується на дистанційній обробці завдань користувача на універсальній ЕОМ і на апаратурі телеобробки даних, яка включає обробку даних, що надходять від віддалених абонентів, і управління їх передаванням по каналах зв’язку між абонентами і ЕОМ. Абонентами виступають користувачі — контрольно-аудиторські підрозділи (відомчі і позавідомчі), окремі працівники контрольних органів.
Отже, автоматизація робочого місця аудитора є основним напрямом розвитку фінансово-господарського контролю й аудиту, спрямованого на активізацію бізнесу в народному господарстві.
АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
про достовірність бухгалтерської звітності та аналіз
фінансового стану відкритого акціонерного товариства
ВАТ “Олімп”
станом на ” 01 ” січня 2008 року
1.Основні відомості про аудитора (аудиторську фірму).
Аудиторською-консультаційною фірмою “Львіваудит” (Свідоцтво АПУ про внесення до Реєстру субєктів аудиторської діяльності №0032 від 26.01. 2008р.) згідно з договором № 012 –01 від 19.05.2008р. проведено аудиторську перевірку фінансової звітності у складі Балансу, Звіту про фінансові результати, Звіту про рух грошових коштів, Звііту про власний капітал та Приміток до річної фінансової звітності ВАТ “ОЛІМП” (далі – Товариство) за 2007 рік.
Аудиторська перевірка проводилась нами у період з 19.05 по 26. 05. 2008 року відповідно до всіх законодавчих актів і нормативних документів, які дійсні зараз в Україні.
Згідно з цими документами ми спланували і провели перевірку з метою зібрання достатніх доказів з метою зібрання достатніх доказів того, що фінансова звітність Товариства не містить суттєвих помилок. Ми перевірили цифровий матеріал, розглянули бухгалтерські принципи, що застосовувались товариством, і достовірність інформації щодо статей балансу, а також звітність в цілому, що було зафіксовано ЕОМ. Ми вважаємо, що під час аудиту зібрано достатню інформації для висновку.
1.Основні відомості про емітента:
Найменування – ВАТ “Олімп”;
Код ЄДПОУ – 01268299;
Місцезнаходження – Львівська обл. М. Львів вул. Коновальця 52;
Свідоцтво про державну реєстрацію №151 видане Львівською міською радою народних депутатів 15.03.1996 року.    продолжение
–PAGE_BREAK–
Статусом товариства основним видом діяльності визначено автомобільні перевезення.
Фактично у звітному році крім основного виду діяльності Товариство здійснювало також оптову торгівлю та надавало в оренду приміщення.
2. Стан Бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік в Товаристві у звітному періоді базувався на принципах єдиної журнально-ордерної форми. Всі поточні розрахунки проводились із застосуванням ЕОМ.
В Товаристві автоматизовані такі ділянки обліку :
— облік розрахунків по оплаті праці;
— облік паливно – мастильних матеріалів;
— обробка шляхових листів
Крім цього з 01.08.2007рокупроводиться впровадження програмного забезпечення “1С: Бухгалтерія”.
Новий план рахунків запроваджено у Товааристві з 01.01.2007року, проте облікова політика в Товаристві формально не визначена. Не затвердженні правила документообігу та технологія обробки облікової інформації.
3.Облік основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів та їх зносу.
Станом на 31.12.2007року вартість основних засобів Товариства складає 900000 грн… Прицьому, переоцінки окремих обєктів основних засобів на кінець звітного року не відбулось.
У звітному періоді Товариством були оприбутковані основні засоби загальною вартістю 69000 грн… Суцільною перевіркою правильності відображення в обліку операцій по оприбуткуванню основних засобів у перевіреному періоді встановлено, що придбані протягом звітного періоду основні засоби були зараховані на баланс Товариства.
Протягом звітного року з балансу Товариства вибули 8 обєктів основних засобів на загальну суму 95 тис.грн. Нами здійснено перевірку правомірності вибуття та правильності відображення в бухгалтерському обліку вказаних обєктів основних засобів. Порушень при реалізації, порядку прийняття рішень, основних засобів та суттєвих помилок при відображення в бухгалтерському обліку операцій, повязаних із їх вибуттям нами не встановлено.
Знос основних засобів протягом 2007року нараховувався згідно норм і методів передбачених податковим законодавством.
В складі активів Товариства обліковується програмне забезпечення “1С: Бухгалтерія”, яке відображене як нематеріальні активи в сумі 5000 грн… Це програмне забезпечення відображається в балансі по вартості його придбання. Знос нематеріальних активів вираховується, виходячи із визначеного обліковим персоналом строку його придбання. Знос нематеріальних активів вираховувався виходячи із визначеного обліковим персоналом строкуу його корисного використання (5років).
Інвентаризація необоротних активів в цьому періоді не проводилась.
Облік витрат виробництва та обігу.
Як зазначалось раніше, у звітному періоді Товариство здійснювало транспортні перевезення та оптову торгівлю товарно-матеріальними цінностями.
Обліковим персоналом облік витрат виробництва та обігу здійснювався на рахунках: ”виробництво”, “Загальновиробничі витрати”, “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут”. Перевіркою було охоплено 100% понесених витрат. Нами встановлено, що всі витрати підтверджуються первинними документами. Відхилень даних обліку від первинних документів не встановлено.
Облік Зобовязань.
За даними балансу Товариства станом на 31.12.2007року довгострокові і поточні зобовязання складають відповідно 66 і 360 тис. грн… При цьму до складу довгострокових зобовязань включено суму реструктуризованого боргу (111000 та суму отриманої фінансової допомоги 155000 грн… ДО складу поточних зобовязань Товариством включено кредиторську заборгованість за товари, роботи послуги (296000грн.), зобовязання з державних авансів (4000 грн.), за розрахунки з бюджутом (33000 грн.), з позабюджетних платежів (4000 грн.), з оплати праці (20070 грн.). Всі зобовязання Товариства відображені в балансі за сумою погашення.
Для відшкодування наступних витрат Товариством Забезпечення не створювалися.
Власний капітал Товариства.
Загальна величина власного капіталу Товариства на 31.12.2007року складає 940000грн. В тому числі статутний капітал Товариства складає 9000 грн., інший додатковий капітал 173000 грн. і непокриті збитки 799000 грн. величина статутного капіталу Товариства згідно балансу відповідає розміру статутного фонду. В звітному році у бухгалтерському обліку операцій, повязані із статутним капіталом не проводились. Акції власної емісії Товариством не викуплялось.
Станом на 01.01.2007року сума непокритих збитків Товариства по даних бухгалтерського обліку склала 753000 грн. По підсумках діяльності Товариства за 2007рік одержано 46000 грн. збитків. За звітний період сума непокритих збільшилась і на 31.12.2007 року їх сума складала 799000 грн.
Облік фінансових результатів.
Загальні доходи від реалізації товарів та автопослуг склали за даними Звіту про фінансові результати 3405000грн.
Враховуючи те, що нарахований податок на прибутоок від звичайної діяльності складає 71000 грн., Товариством за 2007рік оддержано збиток в сумі 46000 грн.
Нами здійснено перевіркуу відповідності даних балансу, оборотної відомості та аналітичного обліку по виробничих запасах не підтверджуються звітними матеріалами відповідальних осіб (175000 грн.).
Дані окремих форм звітності відповідають один одному. Розбіжностей між формами не встановлено.
Висновок.
Проте, всі вищенаведені відхилення на нашу думку, мають обмежений вплив на стан справ у цілому і не перекручують дійсного фінансового становища Товариства.
У звязку з цим ми вважаємо, що за винятком зазначених невідповідностей, фінансова звітність та інші облікові дані надають повну інформацію про ВАТ “Олімп” станом на 31.12.2007 року відповіднодо вимогчинного законодавства та прийнятої облікової політики.
ЛІТЕРАТУРА
1.Білуха М.Т. Курс аудиту: підручник-вища школа «знання»-2006р.
2.Завгородній В. Бухгалтерский учет и аудит. 2007р.
3.Рудницький В.С. Методологія організації аудиту — Тернопіль: «економічна думка» 2007р
4. ННА № 13 «Аудит в умовах комп’ютерної обробки даних