Авна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики єс щодо України відповідають життєво важливим інтересам Українського народу

Матеріали до загальнообласного Дня інформування населення 27 травня 2008 рокуЄвропейська інтеграція України на сучасному етапі (до Дня Європи)Державна політика інтеграції України до Європейського Союзу та формування нової політики ЄС щодо України відповідають життєво важливим інтересам Українського народу. Європейська інтеграція є визначальним чинником як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, зміцнює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма державами світу, насамперед – сусідніми. Неухильна реалізація курсу на інтеграцію до Європейського Союзу забезпечує гарантії верховенства права, плюралістичної демократії, дотримання прав людини, розвиток в Україні громадянського суспільства, побудову соціально орієнтованої ринкової економіки.Історичні корені Євросоюзу Протягом багатьох століть Європа була ареною частих і кривавих воєн. З 1870 по 1945 роки Франція та Німеччина воюва­ли між собою тричі, зазнавши при цьому страшних людських втрат. Саме тому в се­редині минулого століття кілька європей­ських лідерів дійшли висновку, що єдина можливість забезпечити довготривалий мир між їхніми країнами полягає у їх політичному та економічному об’єднанні. У 1950 році Міністр закор­донних справ Франції Роберт Шуман запропонував об’єднати вуглевидобувну та сталеливарну промисловості Західної Європи. В результаті цього у 1951 році було засновано Європейське об’єднання вугілля та сталі (ЄОВС), до якого увійшло шість країн: Бельгія, Німеччина, Люксембург, Франція, Італія та Нідерланди. Право приймати рішення з питань, які стосувалися вугільної та сталеливарної промисловості у цих країнах, було переда­но незалежному наднаціональному Верхо­вному органу, першим президентом якого став Жан Монне. ЄОВС функціонувало настільки успіш­но, що за кілька років його шість країн-учасниць вирішили піти далі та об’єднати також інші галузі економіки. У 1957 році вони підписали Римські договори, якими було засновано Європейське співтовариство з атомної енергії (Євроатом) і Європейське Економічне Співтовариство (ЄЕС). Країни-учасниці цих співтовариств домовилися про скасування торгівельних бар’єрів між ними та формування „спільного ринку”. Маастрихтський договір 1992 року (або Договір про Європейський Союз) запровадив нові форми співробітництва між уряда­ми країн-членів, зокрема з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, а також у сфері правосуддя та внутрішніх справ. Через доповнення існуючої системи Співтовариств такою міжурядовою співп­рацею, Маастрихтським договором було засновано Європейський Союз (ЄС). Всі рішення та процедури ЄС спира­ються на договори, схвалені всіма країна­ми ЄС. Спочатку до Європейського об’єднання входило шість країн: Бельгія, Німеччина, Франція, Італія. Люксембург і Нідерланди. Данія, Ірландія та Велика Британія вступили в ЄС у 1973 р.. Греція – у 1981 р., Іспанія та Португалія – у 1986 р., Австрія, Фінляндія та Швеція – у 1995 р. У 2004 році відбулося найбільше розширення ЄС, коли до нього приєднали­ся 10 нових країн: Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина та Чехія. 1 січня 2007 року до них приєдналися Болгарія та Румунія. Країнами-кандидатами на членство в ЄС визнані Македонія, Хорватія та Туреччина. Таким чином, вже сьогодні кордони ЄС наблизились до України, що спонукає нашу державу до пошуку нових моделей співробітництва з ЄС. У перші роки існування ЄС співро­бітництво між країнами, що входили до нього, здебільшого стосувалося торгівлі та економіки, однак нині ЄС також дбає і про багато інших актуальних питань, зокрема таких, як дотримання громадянських прав, забезпечення свободи, безпеки та право­суддя, створення нових робочих місць, сприяння регіональному розвитку, захист довкілля, а також, проведення роботи з глобалізації в інтересах усіх і кожного. Європейський Союз забезпечив пів­століття стабільності, миру та процвітан­ня. Євросоюз розвиває спільну зовнішню політику та політику безпеки, що дає краї­нам ЄС можливість спільно діяти на світо­вій арені заради стабільності, співпраці та взаєморозуміння. Допомагаючи розбудові безпеки та стабільності в усьому світі, ЄС також робить життя більш безпечним і для людей, які проживають у межах його кор­донів. Особливо активно ЄС пропагує люд­ські аспекти міжнародних відносин, такі, як солідарність, права людини та демократія. Це допомогло підвищити життєві стандарти, побудувати єдиний загально­європейський ринок, ввести єдину євро­пейську валюту євро і підняти престиж Європи в усьому світі. Країни, що входять до Європейського Союзу, заснува­ли спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократич­но приймати рішення з конкретних пи­тань, які становлять спільний інтерес, на європейському рівні. Таке об’єднання су­веренних повноважень також називається „європейською інтеграцією”.Україна та ЄС Україна та ЄС вперше встановили договірні відносини у 1994 році шляхом підписання ^ Угоди про партнерство та співробітництво (УПС) між Європейськими співтовариствами та їхніми державами-членами з одного боку і Україною з іншого, яка набута чинності у 1998 році. Ця угода регулює політичні, економічні та культурні відносини між Україною та ЄС і утворює правову основу двосторонньої торгівлі. Одним із головних завдань угоди є сприяння торгівлі та залученню інвестицій, а також розвиток гармонійних економічних відносин між Україною та ЄС. Економічно-торгові положення УПС спираються на принципи режиму найбільшого сприяння і національного режиму. Окремі розділи присвячено питанням торгівлі сталеливарними виробами, умовам заснування та функціонування компаній, наближенню законодавства і захисту прав інтелектуальної власності, а також визначенню інструментів захисту торгівлі. Також Україна і ЄС мають угоди, якими врегульовано торгівлю деяким сталеливарними та текстильними виробами На основі Угоди про партнерство та співробітництво у лютому 2005 року було прийнято ^ План дій ЄС-Україна строком на три роки. Виконання та моніторинг цього Плану дій здійснюються згідно із щорічними планами, якими визначаються комплексні першочергові завдання та строки їх виконання на рік відповідно до пріоритетів, узгоджених між ЄС і Україною. Україна та ЄС чітко визначили свої позиції щодо один одного у своїх внутрішньополітичних курсах. З боку ЄС основний підхід до відносин з Україною викладено у Спільній стратегії 1999 року, яка об’єднує позиції всіх країн ЄС і визначає кілька пріоритетних сфер. Ініціатива „Ширша Європа”, започаткована Європейською Комісією з метою врегулювання стосунків із сусідніми країнами, сьогодні розвинулася у Європейську політику сусідства (ЄПС), створює нові рамки для відносин на наступне десятиліття і з Україною зокрема. Основна ідея нової ініціативи полягає у тому, що такі держави, як Україна, що мають спільний з ЄС кордон, стануть частиною простору процвітання та „кола друзів”, з якими ЄС співпрацює і має тісні та мирні стосунки. Взамін ефективного впровадження політичних, економічних та інституційних реформ Україні та іншим сусіднім країнам буде запропоновано перспективу поступової інтеграції у внутрішній ринок ЄС паралельно з подальшою торговою лібералізацією. Завдання Європейської політики сусідства полягає у тому, щоб поділитися перевагами розширення ЄС з країнами-сусідами у відношенні зміцнення стабільності, безпеки та добробуту усіх, на кого поширюється дія цієї політики. Її було розроблено з метою упередити появу нових ліній розмежування між розширеним ЄС та його сусідами та запропонувати їм можливість участі у різноманітних видах діяльності ЄС за допомогою більш інтенсивної співпраці у сфері політики, безпеки, економіки та культури. ЄПС також сприятиме виконанню одного із стратегічних завдань Європейського Союзу, визначеного у Європейській стратегії безпеки у грудні 2003 року, а саме розбудові безпеки у сусідських регіонах. ЄПС відрізняється від питання потенційного членства. У її рамках пропонуються привілейовані відносини з сусідніми країнами, які будуть розвиватися на засадах взаємного зобов’язання дотримуватися спільних цінностей, особливо у сферах верховенства права, належного державного управління, поваги до прав людини, включаючи права меншин, сприяння добросусідським відносинам, а також принципам ринкової економіки та стабільного розвитку. Рівень прагнень ЄС у його відносинах зі своїми сусідами залежатиме від міри, до якої вони поділяють ці цінності у дійсності. Згідно із цим методом, пропонується разом із країнами-партнерами визначити комплекс пріоритетних завдань, виконання яких наблизить їх до Європейського Союзу. Ці пріоритетні завдання увійдуть до спільно погоджених Планів дій, що поширюватимуться на ключові сфери, у яких будуть здійснюватися відповідні конкретні заходи. Такими сферами є політичний діалог і реформа; торгівля та заходи, спрямовані на підготовку партнерів до поступової участі у внутрішньому ринку ЄС; правосуддя та внутрішні справи; енергетика, транспорт, інформаційне суспільство, охорона довкілля та дослідницько-інноваційна діяльність; а також соціальна політика та культурно-освітні контакти між людьми. Україна прийняла рішення про європейський напрямок своїх економічного та зовнішньополітичного курсів, дотримання яких після розширення ЄС набуло особливого значення, оскільки ЄС посів місце найбільшого торгового партнера України. Сьогодні як Україна, так і ЄС зацікавлені у підтримці та розвитку міцних, передбачуваних, прозорих і відкритих торгових відносин. ЄС вважає, що передумовою закріплення України в економічному просторі Європи є успішне завершення внутрішніх реформ, що тривають нині в державі. Це дозволить Україні повністю скористатися всіма вигодами розширення ЄС, визначеними у Повідомленні Європейської Комісії щодо Європейської політики сусідства. 16 травня цього року набув чинності Протокол про приєднання України до Угоди про створення Світової організації торгівлі, який було підписано в Женеві 5 лютого 2008 року та ратифіковано Верховною Радою України 10 квітня 2008 року. Від цього дня Україна стала повноправним членом СОТ. ЄС визнає фундаментальну роль, яку може відіграти членство в СОТ для економічних реформ України. При цьому обидві сторони отримають взаємні вигоди, оскільки вступ України до СОТ забезпечить вищий рівень економічної стабільності та передбачуваності України, створить кращі умови доступу для європейських підприємств, які прагнуть ввозити свою продукцію в Україну або розпочати в тут підприємницьку діяльність. З іншого боку українські експортери матимуть гарантовані канали експорту на всі ринки членів СОТ. Розширення ЄС у 2004 та 2007 році виявилося сприятливим для розвитку українсько-європейських відносин завдяки загальному зниженню рівня зовнішнього захисту нових членів ЄС після зрівняння їхніх тарифів зі ставками Співтовариства та завдяки поширенню на них спільного торгового режиму і правил єдиного ринку. Усунення внутрішніх кордонів і гармонізація нормативно-правової бази та стандартів між членами ЄС означає вільний рух товарів і послуг. Розширення дало українському бізнесу прямий доступ до одного великого гармонізованого ринку ЄС, який охоплює більше 450 мільйонів чоловік. Спрощення та стандартизація є особливо корисними для малого та середнього бізнесу, адже саме для них витрати на дотримання торгових процедур завжди є пропорційно вищими. Іншою значною перевагою для України є суттєве зниження тарифів більшості нових членів ЄС. Розширення ЄС спростило та розширило доступ до ринків нових країн ЄС, а також ЄС в цілому. Українські компанії, що мають свої філії у нових країнах ЄС, змогли відкрити свої філіали в інших країнах ЄС, тоді як інвестори отримали високі стандарти захисту своїх прав на всій території розширеного ЄС. 13-14 лютого 2008 року в Україні відбулася перша зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС та країн Чорноморського регіону за участю комісара ЄС з питань зовнішніх відносин та європейської політики сусідства Беніти Ферреро-Вальднер. Зустріч міністрів була офіційно відкрита Президентом України Віктором Ющенком. Головна увага під час обговорень була зосереджена на пріоритетних сферах Чорноморської синергії, а саме: транспорт, рибальство, навколишнє середовище, транскордонна співпраця, а також на таких питаннях як міграція, дотримання закону та боротьба з організованою злочинністю. Після конференції відбулися двосторонні зустрічі комісара Ферреро-Вальднер з Президентом Віктором Ющенком, прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та міністром закордонних справ Володимиром Огризком. Під час цих зустрічей комісар зазначила, що ЄС глибоко зацікавлений у просуванні реформ в Україні. Вона підкреслила важливість політичної стабільності, заснованої на демократії та верховенстві права, яка є необхідною передумовою для продовження та прискорення політичних та економічних реформ. На цих зустрічах також обговорювалися інші питання, зокрема нещодавній вступ в силу Угоди між ЄС та Україною про спрощення візового режиму та реадмісію (з 1 січня 2008 року). Комісар Ферреро-Вальднер також нагадала – як один з прикладів допомоги, що надається Україні з боку ЄС, – про ініціативу щодо скликання восени цього року конференції донорів, яка має на меті залучення інвестицій, необхідних для відновлення транзитної газової мережі.^ День Європи У країнах Європи цей день святкують 9 травня, вшановуючи таким чином Декларацію Шумана, яка вважається відправною точкою на шляху до сучасного Європейського Союзу. В нашій державі, відповідно до Указу Президента України від 19 квітня 2003 року „Про День Європи” День Європи відзначається щороку в третю суботу травня. Відзначення Дня Європи в Україні ще раз доводить, що наша держава визначила свій внутрішній і зовнішньополітичний курс щодо європейської інтеграції. Головне гасло цьогорічного святкування Дня Європи тісно пов’язане з Європейським Роком Міжкультурного діалогу, який також святкується в Україні. Як результат минулорічного розширення Європейського Союзу, міжкультурний діалог набуває все більшу роль в об’єднанні народів з різними мовами, релігіями, етнічним та культурним корінням.На Рівненщині затверджені обласні заходи з відзначення Дня Європи в Україні у 2008 році, а це, зокрема, проведення культурно-мистецьких та просвітницьких заходів за участю громадськості області. Так, у навчальних закладах та бібліотеках області відбуваються тематичні заходи та книжкові виставки, присвячені Дню Європи, вечори творчості видатних літераторів країн-членів Європейського Союзу; літературні години „Світ казок”, ознайомлювальні уроки мов країн-членів Європейського Союзу (польська, чеська, словацька, іспанська) у школах області, книжкові виставки „Україна-Європейський Союз – перспективи поглиблення партнерства”, ілюстративні виставки у бібліотеках області з архітектури, мистецтва, національних свят країн-членів Європейського Союзу. Також у навчальних закладах серед старшокласників та студентів проводяться брейн-ринги, вікторини, конкурси на кращі реферати, твори, плакати, стінгазети на європейську тематику. У школах області – ігри-вікторини на знання географії, літератури країн Європейського Союзу. Водночас, відбувається анкетування серед учнів та студентів навчальних закладів області щодо обізнаності про Європейський Союз та відносини між Україною та ЄС. У вищих навчальних закладах проводяться лекції, семінари, уроки та дискусії на європейську тематику. 14 травня Рівному в Національному університеті водного господарства та природокористування у рамках проведення „Тижня Європи – 2008” відбулося засідання „круглого столу” на тему „Інтеграція України до ЄС та НАТО”. У рамках проведення Дня Європи в Рівному проходить фотовиставка „Моє Рівне – моя Європа”. На місцевих радіостанціях влаштовано вікторини на європейську тематику. Рівненським обласним академічним українським музично-драматичним театром та обласним ляльковим театром підготовлено вистави за мотивами творів видатних європейських письменників. В області також будуть організовані спортивні змагання, турніри з нагоди відзначення Дня Європи.