Авторські права на текст програми "Історія України. Всесвітня історія, 5-12 кл." належать Міністерству освіти І науки України та авторам програми

УВАГА!Авторські права на текст програми “Історія України. Всесвітня історія, 5—12 кл.” належать Міністерству освіти і науки України та авторам програми. Авторське право на видрук програми (враховуючи редагування, коректуру, верстку, художнє оформлення) належить видавництву “Перун” згідно з “Угодою № 17/60-05 на випуск підручників (навчальної літератури) від 01.07.2005 р.” між Міністерством освіти і науки України та видавництвом “Перун”.ВСТУП ДО ІСТОРІЇ5-й класКурс Вступ до історії у 5 класі є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та з-поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, що їх висувають до знань та умінь учнів. Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, вивчення знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії, елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь, необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; викликати захоплення минулим України. Зміст курсу ґрунтується на таких засадах: забезпечення формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших своїм предметом, категоріальним апаратом та методологією; забезпечення розвитку загальнодидактичних та спеціальних умінь, важливих для навчання історії; використання матеріалу з історії України при ознайомленні з найяскравішими сторінками вітчизняної історії та її найвизначнішими діячами; збереження хронологічної послідовності викладу як передумови засвоєння на емпіричному рівні логіки історичного процесу; послідовне втілення загальнолюдських цінностей; врахування вікових особливостей. Програма курсу передбачає уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Якщо для систематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів та сформовані вміння, то історична пропедевтика націлена передусім на початкові знання, елементарні уявлення та найпростіші вміння. Історичні знання п’ятикласників можна схарактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповідно, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов’язані в основному з уміннями читати й розуміти адаптований історичний текст, працювати з історичними ілюстраціями, адаптованою історичною картою та стрічкою часу. ^ ІСТОРІЯ УКРАЇНИВступ до історії5-й клас (35 год) К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії. Учень:користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо).Застосовує поняття “історія”. 5 Тема 1. ^ ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ Відлік часу в історії. Ознайомлення з історичною картою. Історичні джерела. Речові джерела. Археологія. Археологія про життя найдавніших людей. Речові пам’ятки трипільців. Історичні заповідники та музеї. Писемність та усна народна творчість як джерело історичних відомостей. Архіви. Нумізматика, сфрагістика та геральдика в історичній науці. Тризуб. Золота пектораль та найвидатніші скіфські пам’ятки. Археологи про грецькі міста-держави на території України. Імена та назви. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Давні слов’яни. Історики про походження українського народу. Легенда про походження Києва. Наш край. Учень:розрізняє умовні позначки на історичній карті.Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя.Креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати.Співвідносить рік зі століттям.Пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часі; про давнє походження тризуба; про давність етноніма “Україна”. ^ Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію.Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти.Знаходить у тексті відповіді на запитання. 1 Узагальнення 1 Тематичне оцінювання 6 Тема 2. ^ КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА Київська Русь. Давні літописи про перших князів Київської держави та походження назви “Русь”. Повість минулих літ. Київська держава часів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Літописець про запровадження християнства. Софійський собор, Києво-Печерська Лавра — символи Київської Русі. Пам’ятки книгописання. Руська Правда. Письмові згадки про школи Київської Русі. Боротьба Київської Русі з кочовиками. Володимир Мономах. “Повчання дітям”. Київська Русь і монголо-татарська навала. Археологічні знахідки та літописи про боротьбу з монголами та монгольське ярмо. Галицько-Волинська держава. Данило Романович. Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Люблінська унія та її наслідки. Василь-Костянтин Острозький. Наш край. Учень:знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо.Визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення.Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби. ^ За текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію.Вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію.^ Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток.Розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби.Відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих.^ Складає простий план до науково-популярного тексту підручника.Виокремлює в тексті головне й другорядне.Оцінює інформацію історичних джерел. 1 Узагальнення 1 Тематичне оцінювання 6 Тема 3. ^ КОЗАЦЬКА УКРАЇНА Виникнення українського козацтва та Запорізької Січі. Побут, звичаї козацького товариства в літературі. Запорізька Січ — козацька республіка. Козацькі клейноди як пам’ятки історії. Доба героїчних походів. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Історичні джерела про гетьмана Б. Хмельницького та Українську козацьку державу. Українсько-московський договір 1654 року. Українська козацька держава другої половини ХVІІ ст. Література та письмові джерела про І. Мазепу. Боротьба козацької старшини за відновлення державних прав України. П. Полуботок, гетьмани, ліквідація української козацької держави та зруйнування Січі в історичних джерелах. Кошовий отаман П. Калнишевський в усній народній творчості. Свідчення про поширення освіти та навчання у братських школах. Києво-Могилянська академія. Найвидатніші митці української культури ХVІІІ ст. Г. Сковорода. Наш край. Учень:знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини.Визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі.^ Називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби.Наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток. Стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст.Висловлює ставлення до подій та постатей.Розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби.^ Докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на питання.За текстом складає план перебігу подій.Моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв, тощо.^ Складає словник історизмів, витлумачує їх на основі тексту.Визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.Порівнює (за запропонованими вчителем лініями порівняння) історичні факти та події. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 7 Тема 4. УКРАЇНА В ХІХ—ХХ ст. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Освіта. Університети. І. Котляревський, Т. Шевченко. “Руська трійця”. В. Антонович, І. Франко, Леся Українка в національно-культурному житті другої половини ХІХ — поч. ХХ ст. Меценатство. Україна у Першій світовій війні. Пісні українських січових стрільців. Відродження Української держави в 1917— 1920 рр., Центральна Рада. М. Грушевський. Свідчення про встановлення більшовицької влади в Україні. Україна в СРСР. Індустріалізація та колгоспна система. Голодомор 1932—1933 років. Велика Вітчизняна війна (1941—1945 рр.) — основна складова Другої світової війни. Кіно- та фотодокументи про війну. Свідчення про життя населення України в роки окупації (за матеріалами історії рідного краю). Партизанський рух. Визволення України. Пам’ятники героям боротьби та жертвам війни (за матеріалами історії рідного краю). Нагороди ветеранів Великої Вітчизняної війни. Відбудова. Україна у 50—80-ті роки ХХ століття. Завершення формування території сучасної України. Досягнення і проблеми. Уроки Чорнобильської трагедії. Освіта. Наука. Культура. Наш край. Учень:показує на карті територію України, області, найбільші міста.^ Ставить запитання до історичної карти.Переказує адаптований історичний текст за планом, вживаючи історизми.Встановлює хронологічну послідовність 2—3 історичних подій.Називає найважливіші події та найвизначніші постаті.^ Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).Складає план розповіді про подію.Складає запитання про історичні події та постаті.Ділиться враженнями щодо історичних подій та постатей.Визначає історичне тло в художніх оповіданнях на історичну тематику.^ Дає повну відповідь на історичне питання (за текстом підручника).Наводить приклади участі своїх родичів у важливих подіях XX ст. 1 Узагальнення 1 Тема 5. ^ УКРАЇНА СУЧАСНА Розпад СРСР. Незалежність України. Конституція України як основний закон держави. Територія, населення та національний склад, найбільші міста. Державні символи України. Сучасна Україна у Європі та світі. Учень:показує на карті територію України після відновлення її незалежності у 1991 р.Встановлює хронологічну послідовність прийняття найважливіших державотворчих документів.^ Вибирає (з переліку) пов’язані події (факти).Складає розповідь на основі розповідей родичів про їхній внесок у будівництво заможної демократичної України.^ Наводить приклади зі сфери науки, спорту, культури, де Україна має здобутки світового рівня. 1 Тематичне оцінювання до тем 4 та 5 1 ^ Підсумкове узагальнення 7-й клас (35 год) К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1 ^ ВСТУП (спільно з історією середніх віків) Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Що і як вивчає історія середніх віків. Хронологічні межі та періодизація середньовіччя. Середньовічна Україна. Учень:показує на карті основні напрями великого переселення слов’ян, розширення території Київської держави, порівнюючи її з територіями розселення слов’ян — предків українців, основні напрями походів київських князів.Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі та встановлює їх відповідну хронологічну послідовність.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “слов’яни”, “анти”, “склавини”, “Велике переселення слов’ян”, “східнослов’янські племінні союзи”, “держава”, “князь”, “Русь”, “християнство”, “Київська Русь”. 4 Тема 1. ^ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КИЇВСЬКОЇ РУСІ Слов’яни під час Великого переселення народів. Розселення племінних союзів східних слов’ян VІІІ—ІХ ст. на території України. Сусіди східнослов’янських племен. Етнічні й державотворчі процеси в період утворення Київської Русі. Походження назви Русь. Князювання Аскольда. Правління Олега. Князь Ігор. Походи проти Візантії. Княгиня Ольга, її реформи. Прихід Святослава до влади. Похід проти Хозарського каганату. Балканські походи. Суспільний устрій Київської Русі у ІХ—Х ст. Склад та заняття населення. Життя людей у селі. Міста і міське життя. ^ Пояснює походження назви “Русь”.Використовує дані джерел, характеризує особистість та дiяльність перших князів, аналізує літописні легенди, відрізняє вимисел від історичних фактів.Порівнює внутрішню і зовнішню політику князів Київської Русі.Визначає наслідки внутрішньої та зовнішньої політики перших князів та оцінює їхню діяльність з точки зору розвитку Київської держави.^ Наводить приклади зростання могутності та міжнародного авторитету Київської Русі.Описує господарське і повсякденне життя різних станів населення і суспільний устрій Київської Русі, використовуючи історичні джерела, текст та ілюстрації. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 4 Тема 2. КИЇВСЬКА РУСЬ НАПРИКІНЦІ Х — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІ ст. Початок правління князя Володимира. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня і зовнішня політика Володимира. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого. Утвердження Ярослава в Києві.Розбудова Києва. “Руська правда”. Церковне та культурно-освітнє життя. Відносини з іншими державами. Політичний устрій. Основні верстви населення. Феодальні відносини та землеволодіння. Залежність селян і повинності. Розвиток сільського господарства, ремесел, торгівлі. Міста. Гроші. Повсякденне життя різних верств населення. Виникнення та розвиток української мови та писемності. Школи. Усна народна творчість. Архітектура. Малярство. Скульптура. Музична творчість. Учень:показує на карті території Київської Русі за Володимира та Ярослава, порівнюючи їх із попереднім періодом.Визначає хронологічні межі правління князів Київської Русі.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “закон”, “Руська правда”, “верства”, “монастир”.^ Наводить приклади основних внутрішньо- і зовнішньополітичних заходів Володимира і Ярослава.Характеризує Володимира та Ярослава як особистостей і державних діячів.Визначає передумови й історичне значення запровадження християнства.^ Пояснює роль княжої влади у політичному устрої Київської Русі, сутність феодальних відносин.Описує та порівнює повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує на прикладах стан розвитку господарства і торгівлі.Розповідає про виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови, обґрунтовує поширення писемності серед різних верств населення.Описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва за часів Ярослава. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 5 Тема 3. КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Становище у державі за часів правління Ярославичів. Боротьба між Ярославичами за київський престол. Любецький з’їзд князів. Посилення великокнязівської влади за Володимира Мономаха, його внутрішня і зовнішня політика. Правління Мстислава Володимировича. Поява удільних князівств. Політичний і соціально-економічний розвиток Київського і Переяславського князівств середини XII — першої половини XIIІ ст. Політичний і соціально-економічний розвиток Чернігово-Сіверського князівства середини XII — першої половини XIIІ ст. “Слово о полку Ігоревім” — історичне джерело і літературна пам’ятка Київської Русі. Політичний і соціально-економічний розвиток Галицького і Волинського князівств. Піднесення Галицького князівства за Володимира та Ярослава Осмомисла. Освіта. Наука. Усна народна творчість. Книжні пам’ятки. Літописання. Архітектура та мистецтво.Київська Русь в історії Європи. Учень:показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі, порівнюючи їх із територіями колишніх племінних союзів східних слов’ян; на основі карт характеризує географічне положення князівств, формулює зв’язки між географічним положенням та їх історичним розвитком.^ Називає дати правління Володимира Мономаха і його сина Мстислава; співвідносить дати основних подій та процесів історії князівств за часів роздробленості.Застосовує та пояснює на прикладах термін “роздробленість”.^ Оцінює Володимира Мономаха як людину і державного діяча.Доводить, що за часів Володимира Мономаха і його сина Київська Русь пережила піднесення.Визначає морально-духовні цінності тогочасної людини, порівнюючи їх із сучасними.^ Пояснює причини і сутність політичної роздробленості Київської Русі.Називає особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, найзначніших князів, пам’ятки культури цього періоду.Розповідає про похід князя Ігоря, наводячи приклади з тексту “Слова…”.Характеризує на конкретних прикладах стан розвитку окремих сфер культури.Описує видатні пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва. 1 Узагальнення 1 Тематичне оцінювання 5 Тема 4. ^ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Утворення Галицько-Волинської держави за Романа Мстиславича. Боротьба синів Романа Мстиславича за відродження Галицько-Волинської держави. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Утворення Золотої Орди. Внутрішня та зовнішня політика князя Данила Романовича. Коронація Данила. Наступники Данила Романовича. Правління короля Юрія І. Останні галицько-волинські князі. Боротьба Польщі, Угорщини та Литви за землі Галицько-Волинської держави в 40—80-ті рр. ХІV ст. Волинь за правління Любарта. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави. Освіта. Літописання. Архiтектура та образотворче мистецтво. Історичне значення Галицько-Волинської держави в розвитку української державності. Учень:показує на карті столицю та територію держави, утвореної Романом Мстиславичем, території сусідніх держав, напрями походів монголів і українські міста, захоплені Батиєм, порівнює територію Галицько-Волинської держави часів її піднесення з кордонами Київської Русі часів Ярослава Мудрого, сучасними кордонами України.Визначає хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Галицько-Волинська держава”, “монголо-татари”, “Золота Орда”, “золотоординське ярмо”.^ Називає галицько-волинських князів, факти героїчного опору монгольській навалі.Визначає особливості залежності галицько-волинських земель від Золотої Орди, архітектури та образотворчого мистецтва Галицько-Волинської держави.^ Оцінює Данила Романовича як державного діяча.Встановлює причини та визначає міжнародне значення коронації Данила. Обґрунтовує, що князювання Данила було добою розквіту Галицько-Волинської держави.Характеризує заходи, до яких вдавалися Даниловичі, аби втримати могутність Галицько-Волинської держави; стан розвитку окремих сфер культури.Розпізнає і описує найзначніші пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, національні символи, витоки яких сягають часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 6 Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV ст. —ХV ст.) Поширення влади польського короля на Галичину і Великого князівства Литовського на інші українські землі. Суспільно-політичний устрій Великого князівства Литовського. Кревська унія. Політика Великого князя литовського Вітовта щодо українських земель. Повстання Свидригайла. Відновлення та остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств. Закарпаття під владою Угорщини. Буковина у складі Молдовського князівства. Завоювання Московською державою Чернігово-Сіверських земель. Утворення Кримського ханату. Перехід кримських ханів у васальну залежність від Османської імперії. Початок татарських походів на українські землі та їх наслідки. Соціальна структура суспільства. Панівні верстви населення, їхнє повсякденне життя. Князь Костянтин Острозький. Становище духівництва та церковні відносини. Сільське господарство. Становище і повсякденне життя селянства. Зростання міст. Магдебурзьке право. Міське населення та його спосіб життя. Розвиток ремесел та торгівлі. Особливості розвитку культури українських земель в другій половині ХІV ст. — ХV ст. Освіта. Юрій із Дрогобича. Початок українського книговидання. Швайпольт Фіоль. Літописання. Архiтектура й містобудування. Малярство та книжкова мініатюра. Учень:показує на карті території держав, до складу яких увійшли українські землі, місця найвідоміших подій, територію Кримського ханства та напрями походів на українські землі.Визначає послідовність подій історії українських земель у складі Великого князівства Литовського.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Литовсько-руська держава”, “українська шляхта”, “магдебурзьке право”, “кріпацтво”, “іконостас”.Визначає причини, сутність Кревської унії та її наслідки для українських земель, порівнює політичне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського до і після Кревської унії.^ Виявляє відмінності в політиці великих князів литовських Ольгерда, Вітовта та Свидригайла щодо українських земель.Характеризує основні події політичного життя українських земель у складі Великого князівства Литовського та Королівства Польського.^ Дає оцінку діяльності нащадкам Ольгерда в їхньому прагненні відродити могутність Київського князівства.Пояснює значення князівської верстви для збереження державотворчих традицій.Порівнює становище українських земель у складі Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини.Описує повсякденне життя представників різних верств населення, характеризує стан розвитку господарства і торгівлі, розповідає про розбудову міст та їх самоврядування.Розпізнає і описує найзначніші пам’ятки архітектури і образотворчого мистецтва цього періоду, характеризує культурні досягнення українського народу. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 8-й клас (52 год) К-ть год. Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів 1 ВСТУП Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Методологія побудови підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні й Інтернет-ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання. Нова доба в історії України: хронологічні рамки, розмаїтість підходів. Становище українських земель у складі різних держав в ХVІ ст. Учень:показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Люблінської унії, володіння Речі Посполитої та її сусідів, українські воєводства та їхні центри, місця Запорізьких Січей-фортець та володінь Запорізької Січі, напрямки козацьких походів та перших повстань, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “низове” та “реєстрове козацтво”, “Запорізька Січ”, “клейноди”, “козацька республіка”, “братства”, “національно-визвольний рух”. 8 Тема 1. ^ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В ХVІ ст. Соціальна структура українського суспільства та економічне життя. Князі, пани й дрібна шляхта. Становище непривілейованих груп населення. Виникнення українського козацтва. Передумови Люблінської унії. Люблінський сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни в українських землях після Люблінської унії. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні. Православні братства. Львівська братська школа. Становище церкви. Розвиток полемічної літератури. Церковні собори в Бересті 1596 р., утворення греко-католицької церкви. Виникнення Запорізької Січі. Д. Вишневецький. Життя та побут козаків. Військове мистецтво козацтва. Утворення реєстрового козацтва. Повстання 1591—1596 рр. Умови розвитку культури. Розвиток української мови. Шкільництво. Острозька академія. Рукописна книга та книговидання. Літописання. Архітектура й містобудування. Образотворче та декоративно-ужиткове мистецтво. Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва; книгодруків, стани та станові групи тогочасного українського суспільства.Порівнює становище привілейованих верств тогочасного українського суспільства; низових (запорізьких) та реєстрових козаків.^ Пояснює причини та наслідки виникнення українського козацтва; перших козацьких повстань, Люблінської унії; утворення греко-католицької церкви.Характеризує особливості військово-політичної організації козацтва; військового мистецтва козаків; становища православної церкви.Аналізує зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії.^ Оцінює діяльність князя В. Острозького, діячів Острозької академії, єзуїтів, православних братств.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.^ Наводить приклади діяльності православних братств. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 6 Тема 2. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ ст. Зростання магнатського землеволодіння. Поширення фільварків. Розвиток товарного виробництва. Міста. Становище селян та міщан. Вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні. Становище церков. Морські походи козаків. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Участь українського козацтва у Хотинській війні. Козацько-польський збройний конфлікт 1625 р. “Тарасова ніч”. Повстання І. Сулими. Національно-визвольне повстання 1637—1638 рр. Митрополит Петро Могила. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянської академії. Література. Книговидання. Театр. Література. Музика. Архітектура та образотворче мистецтво. Учень:показує на карті українські воєводства Речі Посполитої та територіальні зміни, що відбулися за зазначеного періоду, території, охоплені національно-визвольним рухом 20—30-х рр., місця розташування Запорізьких Січей-фортець, найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Називає імена значних козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.Характеризує П. Конашевича-Сагайдачного, П. Могилу.Пояснює причини покозачення українців; козацько-польських збройних конфліктів та національно-визвольних повстань.Визначає наслідки участі козацтва у Хотинській війні, значення національно-визвольних повстань, особливості соціально-економічного та політичного становища українців у першій половині ХVІІ ст.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки. 1 Узагальнення 1 Тематичне оцінювання 7 Тема 3. ^ ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ XVII ст. ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники. Битви на Жовтих Водах, під Корсунем та Пилявцями. Визвольний похід українського війська в Галичину. Програма розбудови Української козацької держави. Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди. Берестецька битва. Іван Богун. Білоцерківський мирний договір. Заснування козацької держави — Війська Запорізького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави. Фінансова система та судочинство. Українська армія. Зміни в соціально-економічному житті українського народу. Молдовські походи Б. Хмельницького. Батозька битва. Жванецька облога. Внутрішньо- і зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р. Українські землі в системі міжнародних відносин. Місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи. Зовнішня політика Гетьманщини. Відносини між Українською державою і Московією. Українсько-московський договір 1654 р. Воєнні дії в 1654—1655 рр. Учень:показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок Національно-визвольної війни, територію Української гетьманської держави за Зборівським договором та її сусідів, українські землі, що не увійшли до складу Гетьманщини, напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків та столицю Гетьманщини.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “нацiонально-визвольна війна”, “Військо Запорізьке”, “Гетьманщина”.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Пояснює причини Національно-визвольної війни, підписання українсько-московської угоди 1654 р.^ Називає основні битви Національно-визвольної війни, полководців-сподвижників Богдана Хмельницького.Порівнює наслідки та значення найважливіших битв Національно-визвольної війни.Визначає місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи; мирних угод козаків із польським урядом.Характеризує відносини Гетьманщини з Кримським ханством, Молдовою, Московією; діяльність Б. Хмельницького у розбудові Гетьманщини.Аналізує зміст українсько-московського договору 1654 р.; зміни політичного та економічного становища українців. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 7 Тема 4. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В 60—80-ті рр. XVII ст. Віленське перемир’я. Зміна зовнішньополiтичної орієнтації Богдана Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656—1657 рр. Богдан Хмельницький — політик та дипломат. Становище в Українській державі після смерті Богдана Хмельницького. Гетьман І. Виговський, його зовнішня та внутрішня політика. Гадяцька угода. Московсько-українська війна 1658—1659 рр. Переяславський договір 1659 р. Чуднівська кампанія 1660 р. та укладення Слободищенської угоди. Боротьба за владу на Лівобережній Україні. Андрусівське перемир’я. Гетьман П. Дорошенко, його боротьба за об’єднання України. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Бахчисарайський мир. Занепад Правобережжя, його перехід під владу Польщі. Адміністративно-територіальний устрій Лiвобережної Гетьманщини. Органи влади. Заходи гетьманів щодо захисту державних інтересів Гетьманщини. Соціальний устрій. Слобідська Україна в другій половині XVII ст. Заснування слобідських міст. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України. Соцiальний устрій. Запорізька Січ у складі Гетьманщини. Участь запорожців у війнах проти Польщі, Османської імперії та Кримського ханства. І. Сірко. Політика уряду Московії щодо Запорізької Січі. Господарське, культурне та церковне життя в українських землях. Землеволодіння. Сільське господарство, ремесло, промисли, торгівля. Становище церкви. Учень:показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Московії, Туреччини, Польщі; напрямки найважливіших походів; місця найголовніших битв, підписання найважливіших договорів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Лівобережна Гетьманщина”, “Слобожанщина”, “Руїна”, “Чортомлицька Січ”.Називає імена гетьманів та інших козацьких провідників, діячів культурно-церковного життя.^ Пояснює причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр., укладення гетьманськими урядами важливих угод з державами-сусідами, найважливіших угод між іноземними державами, які стосувалися українських земель.Аналізує зміст найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.Порівнює господарське життя різних українських земель, адмiністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини, зовнішню та внутрішню політику гетьманів.Оцінює діяльність П. Дорошенка, Б. Хмельницького. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 6 Тема 5. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ XVII — У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVIII ст. Гетьманщина наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. “Вічний мир”. Перший Кримський похід. Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті 1687 р. Зовнішня та внутрішня політика гетьмана І. Мазепи. Правобережна Україна наприкінці XVIІ — на початку XVIII ст. Відродження козацького устрою на Правобережній Україні. Повстання Семена Палія. Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Воєнно-політичні акції російського царя проти українців. Полтавська битва. Гетьман Іван Мазепа в історії України. Становище в Україні після Полтавської битви. Наступ царату на українську культуру. Заходи щодо економіки Гетьманщини. Пилип Орлик і його Конституція. Гетьман Іван Скоропадський. Діяльність Малоросійської колегії. Павло Полуботок. Відновлення гетьманства. “Рішительні пункти”. Гетьман Данило Апостол, його реформи. Діяльність “Правління гетьманського уряду”. Особливості розвитку культури. Освіта і друкарство. Києво-Могилянська академія. Розвиток літератури: поезія, богословські твори, літописна та історична проза. Графіка. Живопис. Музика. Театр. Архітектура. Скульптура. Учень:показує на карті напрямки козацьких походів, місця найважливіших подій та створення найзначніших культурних пам’яток.Визначає хронологічну послідовність основних подій.Застосовує та пояснює на прикладах поняття та терміни: “Малоросія”, “Малоросійська колегія”.Називає імена українських гетьманів, діячів культурно-церковного життя, митців; найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва.^ Оцінює діяльність українських гетьманів, заходи козацької старшини в її боротьбі за відновлення державних прав.Характеризує гетьмана І. Мазепу як історичну постать.^ Пояснює причини повстання І. Мазепи проти московського царя, національно-визвольного повстання 1702—1704 рр.; тимчасового відновлення гетьманства.Аналізує зміст укладених гетьманами “статей з Російською імперією, російсько-шведського договору; основних положень Конституції П. Орлика; умови розвитку економічного та культурного життя.Визначає наслідки Полтавської битви для українських земель.Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки. 1 Узагальнення 1 ^ Тематичне оцінювання 5 Тема 6. УКРАЇНСЬКІ З