Зміст
Вступ
Фінансування заходівцивільної оборони
Аварії на пожеженебезпечнихоб’єктах
Біологічна зброя видита характеристики біологічної зброї
Список рекомендованоїлітератури
·
Вступ
У мирний часвеличезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищі.
На територіїУкраїни розміщена велика кількість потенційно небезпечних об’єктів. До нихвідносяться підприємства нафтової, газової та хімічної промисловості,підприємства, які застосовують і виготовляють радіоактивні, сильнодіючі,пожежно- і вибухо-небезпечні речовини. Техногенна небезпека є найбільшхарактерною і значною за питомою вагою серед загального кола випадків.Підтвердження цьому катастрофа на ЧАЕС, аварії на Стебницькому калійномукомбінаті, на газо і продуктопроводах та транспорті. Якщо враховувати, що наУкраїни можливі як техногенні так і природні ризики, то з метою запобігання, атакож усунення їх можливих наслідків у країні створена і діє потужна системазахисту населення і економіки від надзвичайних ситуацій, стає зрозумілим великезначення, яке набуває система цивільного захисту сьогодні. Адже,науково-технічний прогрес, з одного боку, покращує життя людей, а з іншого –підвищує ризик виникнення аварій і катастроф, тому формуванням цивільногозахисту все частіше доводиться ліквідовувати їх наслідки. Чорнобильськакатастрофа, інші надзвичайні ситуації об’єктивно довели необхідність докоріннихзмін у призначенні цивільного захисту, формах його функціонування,забезпечення, фінансування та в інших сферах. Ці проблеми вирішуються шляхомкадрової реорганізації цивільної оборони, переміщення акцентів їїорганізаційної структури, сил і засобів відповідно до нового призначення.
Під час війнилюдина повинна дотримуватися певних норм гуманності навіть щодо ворога. Цінорми викладені, головним чином, у чотирьох Женевських Конвенціях від 12 серпня1949р. і які мають силу до цього часу.
«Про поліпшеннядолі полонених хворих у діючих арміях»;
«Про поліпшеннядолі полонених, хворих та осіб зі складу збройних сил на морі, які потерпіликорабельну аварію»,
«Про поводженняз військовополоненими»,
«Про захист цивільногонаселення під час війни».
Фінансуваннязаходів цивільної оборони
1. Фінансування заходівцивільної оборони та витрат, пов’язаних з проведенням заходів щодо захисту населення(рятувальних та інших невідкладних робіт) від наслідків надзвичайних ситуацій умирний час проводиться за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів тагоспрозрахункових підприємств і організацій.
Малі, спільні підприємства,фірми, кооперативи тощо беруть участь у фінансуванні заходів цивільної оборони тавитрат, пов’язаних із захистом населення від наслідків надзвичайних ситуацій.
2. Потребицивільної оборони у військовій техніці, приладах і спеціальному майні протягом перехідногоперіоду задовольняються відповідними управліннями Міністерства оборони України іМіністерства державних ресурсів України з оплатою замовником вартості виділенихматеріальних ресурсів. В подальшому забезпечення здійснюватиметься в порядку, щойого встановлює Кабінет Міністрів України для військових формувань України.
3. Військацивільної оборони утримуються за рахунок коштів державного бюджету. Військовослужбовціцивільної оборони перебувають на дійсній військовій службі і під час її проходженнякористуються всіма правами та пільгами, установленими законодавством для військовослужбовцівЗбройних Сил України.
Оплата праціпрацівників органів управління цивільної оборони здійснюється за нормамивідповідних державних установ. Забезпечення військовослужбовців цивільної оборонижитлом провадиться за рахунок житлового фонду Рад народних депутатів відповідногорівня. Кабінет Міністрів України, інші органи державної виконавчої владизабезпечують органи управління і установи цивільної оборони службовими, господарськими,підсобними приміщеннями, складськими площами та службовим транспортом.
Аварії на пожеженебезпечних об’єктах
Вибухо-та пожежонебезпечними об’єктами є виробництва ВР, нафтопереробні підприємства,млинарські комбінати та елеватори, деревообробні й інші підприємства, щовикористовують або виготовляють горючі речовини та матеріали.
Унаслідокпотужного вибуху на місцевості утворюється ОУ, межа якого пролягає через точкина місцевості, де надмірний тиск УХ становить 10 кПа. Форма осередку нарівнинній місцевості – коло (рис. 4.1).
/>
Рис.4.1. Характеристика осередку ураження при вибуху
ЦВ– центр вибуху; R0 – відстань від об’єкта до ЦВ; RСЛ – радіус осередку ураження(зони слабких руйнувань); Rсер, Rсил, Rпов – радіуси відповідно зони середніх,сильних, повних руйнувань
Залежновід ступеня руйнування виробничих будинків і обсягу необхідних рятувальних іаварійно-відновлювальних робіт ОУ поділяють на чотири зони: повних, сильних,середніх і слабких руйнувань (дод. 7).
Зонаповного руйнування характеризується надмірним тиском у фронті УХ у 50 кПа ібільше. Будинки, споруди, обладнання в зоні повністю руйнуються, утворюючисуцільні завали.
Зонасильних руйнувань характеризується сильними руйнуваннями будинків і споруд іпоширюється на територію, де надмірний тиск становить 30–50 кПа. Унаслідокруйнувань будівель утворюються місцеві й суцільні завали.
Зонасередніх руйнувань утворюється там, де надмірний тиск становить 20–30 кПа,будівлі і споруди мають середній ступінь руйнувань. Дерев’яні споруди повністюруйнуються.
Узоні слабких руйнувань надмірний тиск становить 10–20 кПа. У цій зоніспостерігаються слабкі руйнування будівель.
Уразі аварії на пожежонебезпечних підприємствах найчастіше виникатимуть окреміабо суцільні пожежі з такими уражальними факторами, як теплове випромінювання ізараження атмосфери окисом вуглецю СО (чадним газом). Імовірність виникнення іпоширення пожеж на об’єкті залежить від ступеня вогнестійкості будинків іспоруд, категорії пожежної безпеки виробництва, щільності забудови, метеоумовта інших чинників.
Захисті дії людей під час пожежі. При пожежі потрібно остерігатися високоїтемператури, задимленості і загазованості, обвалення конструкцій будинків,вибухів технологічного обладнання і приладів. Небезпечно входити в зонузадимлення, якщо видимість менша 10 метрів. Найнадійніший захист досягаєтьсяукриттям у захисних спорудах і використанням спеціальних засобівіндивідуального захисту.
Біологічна зброя види та характеристикибіологічної зброї
Зброя масового ураження— зброя, призначена для нанесення масових втрат або руйнувань на великій площі.
Вражаючі чинникизброї масового ураження, як правило, продовжують наносити ураження протягомтривалого часу. Також ЗМУ деморалізує як війська, так і цивільне населення.Порівнянні наслідки можуть наступити і у разі застосування звичайної зброї абоздійснення терористичних актів на екологічно небезпечних об’єктах, таких якАЕС, дамбах і гідровузлах, хімічних заводах тощо.
На озброєннісучасних держав перебувають чотири основні види зброї масового ураження:
хімічна зброя;
біологічназброя;
ядерна зброя;
запалювальназброя.
ЗМУхарактеризується великою руйнівною спроможністю та великою територією ураження.Об’єктами можуть бути як самі люди, так і навколишнє середовище: родючі грунти,місцевість, рослини, тварини.
Вражаючі факториЗМУ завжди діють як миттєво, так і впродовж деякого часу.
Вражаючі факториядерного вибуху — це повітряна ударна хвиля, сейсмічна хвиля, світловевипромінювання (може призвести до займання деяких легкозаймистих речовин,навіть на великих відстанях), проникаюча радіація, електромагнітний імпульс(миттєва дія), радіоактивне забруднення (діє на протязі певного часу).
Для хімічноїзброї вражаючим фактором є дія отруйної речовини (ОР) певного виду(газоподібного, аерозольного, на поверхні предметів). Час дії ОР залежить відїї виду та від метеорологічних умов.
Для біологічноїзброї вражаючий фактор — збудник хвороби ( аерозоль, на поверхні предметів).Тривалість дії може змінюватись в залежності від збудника та зовнішніх умов віддекількох годин до десятків років (природні спалахи сибірської виразки існуютьщонайменше десятиріччями ).
Списокрекомендованої літератури
· Конституція України, Основний Закон. –К., 1996.
· Про цивільну оборону України: ЗаконУкраїни № 2974-ХІІ від 3 лютого 1993 р. (із змінами і доповненнями).
· «Про захист населення і територій внадзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру»: Закон України№ 1809-ІІІ від 8 червня 2000 р.
· Положення «Про єдину державнусистему попередження і реагування на надзвичайні ситуації техногенного іприродного характеру»: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3серпня 1998 р. № 1198.
· Положення “Про порядок проведенняевакуації у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного іприродного характеру”: постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001р. № 1432.
· Про забезпечення санітарного таепідеміологічного благополуччя населення: Закон України // Відомості ВерховноїРади України. – 1994. – № 27.
· Про захист людини від впливу іонізуючихвипромінювань: Закон України від 14 січня 1998 р. – К., 1998.
· Про пожежну безпеку: Закон України.– К.,1993.
· Загальні вимоги до розвитку і розміщенняпотенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуаційтехногенного походження. Наук. еер.: С.І. Дорогунцов, Б.Ф. Гречанінов. – К.:НАН України РВПСУ, 1995. – 120 с.
· Авсеєнко В.Ф, Дозиметрические ирадиометрические приборы и измерения — К.: Урожай, 1990. —- 144 с.
· Александров В.В., Емельянов В.И.Отравляющие вещества. — М.: Воениздат, 1990. — 270 с.
· Каммер Ю.Ю. Аварийные работы в очагахпоражения. — М.: Энергоатомиздат, 1990. — 287 с.
· Касьянов М.А., Ревенко Ю.П., ТищенкоЮ.А. Защита населения в условиях чрезвычайных ситуаций. — Луганск: Из-воВосточноукр. нац. Ун та, 2001. — 171 с.
· Козлов В.Ф. Справочник по радиационнойбезопасности. — М.: Энергоатомиздат, 1991. — 351 с.
· Костров А. М. Гражданская оборона. – М.:Просвещение, 1991. – 64 с.
· Кукал З. Природные катастрофы. – М.:Знание, 1986.
· Надзвичайні ситуації. Основизаконодавства України. – К., 1998. – 544 с.
· Смоляр В. І. Харчування в умовахрадіонуклідного забруднення. – К.: Здоров’я: Укр. червоний хрест, 1991. – 32 с.
· Стеблюк М. І. Цивільна оборона:Підручник для ВНЗ. — К.: Урожай, 1994. — 360 с.