Благоустрій та озеленення території мотелю "Меркурій" у м. Жидачеві

Міністерство освіти та науки України
Національний лісотехнічний університет України
       Спеціальність7.130402                             Кафедра ЛА, СПГ та урбоекології
                                                 
 
 
ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
на тему:
БЛАГОУСТРІЙ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯТЕРИТОРІЇ МОТЕЛЮ “МЕРКУРІЙ” У М. ЖИДАЧЕВІ
 
               Виконала студ. групи СПГ-61 ____________    Тижбір І. П. 
                                                                                      (підпис)
                Керівникпроекту  ______________________    доц. Геник Я. В. 
                                                                                      (підпис)
               Консультанти:
               Економіка _____________________________   доц. Сенько Є. І.
                                                                         (підпис)
               Охорона праці __________________________  доц. Книш Ю. В.
                                                                                     (підпис)
              Завідувач кафедрою  _____________________   проф. Кучерявий В. П.
                                                                                     (підпис)
Львів – 2007

Національний лісотехнічний університет України
Факультетлісогосподарський                          кафедра ЛА, СПГ та урбоекології
Спеціальність                                             7.130402 Садово-паркове господарство
                                                                         “ Затверджую „
                                                                         Зав. Кафедрою
                                                                        ___________________
                                                                         „_____”_______2007 р.
 
ЗАВДАННЯ
НА ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ
студентові  Тижбір І. П.
1.    Тема проекту: Благоустрійта озеленення території мотелю “Меркурій”  у м. Жидачеві
2.    Термін здачі студентомзакінченого проекту_________________________
3.    Вихідні дані до проекту________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4.    Зміст розрахунково-пояснювальноїзаписки _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.    Перелік графічногоматеріалу (з точним зазначенням обов´язковихкреслень)__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.    Консультанти по проекту,із зазначенням розділів проекту, що їх стосуєтьсяРозділ Консультант Підпис, дата Завдання видав Завдання прийняв Економіка Проф. Сенько Є. І. Охорона праці Доц. Книш Ю. В.
7.  Дата видачі завдання___________________________
           Керівник _____________________________________
                                                                              (підпис)
           Завдання прийняв до виконання__________________
                                                                              (підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
 
№
п/п Назва етапів дипломного  проекту
Термін
виконання
етапів Примітка 1 Розділ 1
 
  2 Розділ 2
 
  3 Розділ 3
 
  4 Розділ 4
 
  5 Розділ 5
 
  6 Розділ 6
 
  7 Оформлення пояснювальної записки
 
  8 Графічне оформлення дипломного проекту
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

           Студент-дипломник____________________
                                                       (підпис)
             Керівникпроекту _____________________
                                                       (підпис)
АНОТАЦІЯ
 
 Тижбір І. П. Благоустрій таозеленення території мотелю “Меркурій” у м. Жидачеві. – Рукопис.
Дипломний проектзі спеціальності 7.130402. – Садово-паркове господарство. – Національнийлісотехнічний університет України, Львів, 2007.
Метою дипломноїроботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території мотелю дляпідвищення естетичності, декоративності та функціональності даної території.
Для досягненнязазначеної мети проведено дослідження природних умов району, аналіз існуючочгостану насаджень та благоустрою даної території, розроблено проект озеленення таблагоустрою, агротехніку створення зелених насаджень і догляд за ними. А такожрозраховано економічне обгрунтування реалізації проекту та наведено заходи зохорони праці.
Кваліфікаційнаробота складається з пояснювальної записки та графічного матеріалу, що включаєкарти, плани, рисунки, фотографії тощо. Ілюстративний матеріал представлений навосьми листах креслярського паперу формату А1.
Ключові слова: зелені насадження,об´єкт озеленення, благоустрій території.

ВСТУП
 
Сьогодні, зрозвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно пішли процеси озеленення,ландшафтного проектування.
У містобудуванніозеленення є складовою частиною загального комплексу заходів щодо планування,забудови і впорядкування населених місць. Воно має величезне значення в життілюдини та певним чином впливає на навколишнє середовище.
Зелені насадженняє основними елементами художнього оздоблення населених пунктів. Об’єктомозеленення називається земельна ділянка, на якій складові ландшафту (рельєф,водоймища, рослини) і будівельні споруди взаємозв’язані і призначені длявідпочинку на відкритому повітрі. Естетичне і емоційне значення зелених насадженьобумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишньогопростору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи.
Питанняблагоустрою і озеленення є особливо актуальним для готельного бізнесу. Сучаснеготельне підприємство надає споживачам не тільки послуги проживання йхарчування, але й широкий спектр послуг транспорту, зв’язку, розваг,екскурсійне обслуговування, медичні, спортивні послуги, послуги салонів краситощо. Зелені насадження надають індивідуальні, своєрідні риси, роблятьперебування в готелі більш комфортним для клієнтів. А чим вища культура іякість обслуговування гостей, — тим вищий імідж готелю, тим привабливішим єготельне підприємство для клієнтів, а це, в свою чергу, забезпечує готелюконкурентні переваги, позитивно відібиваючись на результатахфінансово-господарської діяльності й збільшенню показників прибутковості навкладений капітал.
Метою дипломноїроботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території мотелю Меркурій умісті Жидачеві для підвищення естетичності, декоративності та функціональностіданої території.
ЗМІСТ
  
Вступ… ст.7
РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД… ст.8
РОЗДІЛ 2. ПРОЕКТ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇМОТЕЛЮ “МЕРКУРІЙ” У М. ЖИДАЧЕВІ… ст.20
2.1 Розташування об’єкту досліджень… ст.20
2.2 Характеристика району досліджень…ст. 21
2.2.3. Загальнахарактеристика… ст.21
2.2.2. Природно-кліматичні умови… ст.22
2.2.3. Зеленінасадження… ст.26
2.2.4. Екологічна ситуація району… ст.28
2.2.5. Соціально-економічна характеристикарайону… ст. 31
2.2.6. Характеристика відділу містобудування таархітектури Жидачівської райдержадміністрації… ст.33
2.3 Програма та методикаробіт… ст.36
2.4 Характеристика об’єктудосліджень… ст. 37
2.5 Результати проведенихдосліджень… ст. 38
РОЗДІЛ 3.  ПРОЕКТЗАХОДІВ… ст.40
3.1 Аналіз результатів дослідження… ст.40
3.2 Напрямки та шляхи вдосконалення досліджуваногооб’єкту… ст. 41
РОЗДІЛ 4. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ САДОВО-ПАРКОВОГО ОБ’ЄКТУ… ст.51
4.1 Агротехніка створення садово-паркових насаджень… ст.51
4.1.1 Посадка дерев і чагарників… ст. 51
4.1.2 Влаштуваннягазонів… ст.52
4.1.3 Створенняальпінарію… ст.54
4.2 Агротехніка догляду за садово-парковим об´єктом… ст.55
4.2.1 Догляд за деревами ічагарниками… ст. 55
4.2.2 Догляд заживоплотами… ст.60
4.2.3 Догляд за виткими рослинами… ст.60
4.2.4 Утримання квітників… ст.61
4.2.5 Догляд за газонами… ст.64
4.2.6 Догляд за елементамиблагоустрою… ст. 65
4.3. Захист зелених насаджень від шкідників іхвороб… ст. 66
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА… ст.67
РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ… ст.91
6.1 Організація безпеки праці для попередженнявиробничого травматизму… ст.92
6.2 Виробнича санітарія та гігієна праці… ст.94
6.3 Пожежна безпека… ст.96
ВИСНОВКИ… ст.98
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ… ст.99

РОЗДІЛ 1. ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
 
Ландшафтнийдизайн – це мистецтво організації навколишнього середо-вища. Розробка плануоблаштування – ландшафтне проектування – це перший етап цілого комплексу робіт,підсумком якого стане втілення готового проекту.
Ландшафтномупроектуванню приділяється особлива увага, оскільки воно допомагає професійноспроектувати затишні місця відпочинку й правильно розташувати рослини, штучніводойми, доріжки й багато інших елементів ландшафтного дизайну.
Ландшафтнепроектування ділиться на кілька етапів: передпроектна стадія, ескізнепроектування й робочий проект.
На передпроектній стадії взаємодії дизайнер з’ясовує смаки й переваги замовника, потімвизначається необхідний об’єм робіт і приблизна вартість усього проекту. Даліпочинається стадія ескізного проектування, що включає в себе детальну зйомкуділянки із прив’язкою до існуючих будинків, дерев й інших об’єктів. Оцінюєтьсяприґрунтовий рослинний покрив. Проведення агрохімічного аналізу дозволяєз’ясувати ступінь насиченості ґрунту мінераль-ними й органічними речовинами,визначити рівень кислотності. Це дуже важливі фактори, якими не можна зневажатипри виборі посадкового матеріалу. Потім складається кошторис, виготовляютьсяробочі креслення, ескізи. Після затвердження ескізного проекту й відповідногойому бюджету наступає черга робочого проектування, вона містить у собі:
Дендрологічнийплан cасортиментною відомістю – на цей план наносяться будинок, границі ділянки,крони дерев, контури квітників. Рослини підпи-суються або проставляються умовнілітерні позначення порід, і номер у вигляді дробу. Чисельник указує відповіднийномер в асортиментній відомості, а знаменник кількість таких рослин у групі.
Розбивочнекреслення –на ньому наносяться всі дорожні покриття, підпірні стінки, альтанки, навіси,водойми, струмки й інші спорудження. Здійснюється прив’язка до існуючихбудівель, огородження. На поля виносяться необхідні розрізи передбачуванихспоруджень. Таке креслення може виконуватися по методу базисних ліній абоквадратів.
Посадковекреслення –на кресленні наносяться тільки будинок, огородження, інші об’єкти, до яких будездійснюватися прив’язка, корита квітників, посадкові ями для дерев ічагарників. На такому плані існуючі насадження не вказуються або принеобхідності виділяються іншим кольором.
Генеральнийплан –основне креслення, виконаний на підставі затвердженого ескізу, але більшретельно пророблений. На ньому зображені границі ділянки, будови й архітектурніспорудження, що існують і проектуючі рослини, доріжки, площадки й інші елементиландшафтного дизайну. На поля генерального плану виносяться умовні позначки,вказується масштаб і сторони світу. Інші креслення виконуються на підставігенерального плану.
Не можназабувати, що проект — завжди індивідуальний і в процесі підготовки можутьвиконуватися додаткові роботи:
 – планвертикального планування майданчиків;
 – схемаавтоматичного поливу;
 – схемадекоративного освітлення;
 – планповерхневого, глибинного водовідведення;
 – розробкаокремих елементів території (квітники, альпінарії, міксбордери);
 – маліархітектурні форми (розрізи, вузли);
 – комп’ютернавізуалізація перспективи об’єкта (3-D зображення);
 – зображенняоб’єкта у відео форматі.
Остаточна стадія даного етапу робіт — це підготовка до реалізації проекту:
 – узгодженнявсіх креслень і матеріалів (асортименту рослин, тип покриттів мощення,освітлювального й електроустаткування) із замовником для проведення відповіднихробіт;
 – узгодженнякалендарного плану виконання робіт;
 – узгодженняграфіка фінансування.
Дужевідповідальним є вибір стилю майбутніх зелених насаджень. При цьому потрібнодосягти єдності, гармонії будівлі та концепції всієї ділянки. Стилістика фасадузалежить від смаку господарів та їхніх можливостей. Але в будь-якому випадку неслід забувати про оточуючі будівлі та особливості існуючого природноголандшафту.
Важливопам’ятати, що проект потрібен як замовнику, так і виконавцям робіт з подальшогоблагоустрою. Власник ділянки отримує повне уявлення про те, як буде виглядатитериторія після усього комплексу робіт. Якість цих робіт та час, затрачений наїх виконання, в значній мірі залежить саме від проекту. Для спеціалістів таробочих це основний документ, що регламентує характер, об’єм, послідовність татерміни виконання ландшафтних робіт.
Такіелементи ландшафту, як стіни, доріжки, огорожі, альтанки й багато іншого,забезпечують оформлення саду в певному стилі, вони є його основою, кістяком.Однак, без живих складових – рослин ландшафт не буде мати характерного виду. Наоснові того самого плану ділянки дизайнери створюють зовсім несхожі композиції,тому що використають різні рослини в озелененні земельної ділянки. Одним ізсекретів успішного озеленення є правильний вибір рослин, що відповідаютьконкретним кліматичним й екологічним умовам, а також ландшафту. Вони завждибудуть краще розвиватися, якщо їх помістити в підходящі умови, максимальнонаближені до природного середовища їхнього перебування. Розташування ділянки,від якого залежать особливості його оформлення, змінити не можна, однак завждиможна підібрати такі рослини, які зможуть його прикрасити. Зовнішній виглядсадової композиції визначається головним чином саме правильним вибором зеленихелементів ландшафту. Це питання варто продумати у всіх деталях до того, якприступати до озеленення, що дозволить заощадити засоби й час./>
Посадка рослинможе бути різних видів: алейні і рядові посадки з рослин з розлогою натуральноюкроною, а також дерев, кронам яких стрижкою надається строга геометрична форма;групові посадки, де поряд з деревами висаджуються чагарники і трав’яні рослини;одиночні посадки дерев і чагарників різної форми; групові посадки трав’янистихрослин; посадка в’юнких рослин. Підбір і розташування рослин нерозривнопов’язані з об’ємними рішеннями архітектурних та декоративних споруд.Використання цих прийомів у різноманітних поєднаннях дає величезну кількістьконкретних архітектурно-композиційних рішень.
   Робота з живимматеріалом ставить перед озеленювачами задачу передбачити фактор росту рослин,щоб і через п’ять, і через десять, і через сорок років запроектований об’єкт виглядав привабливо і не перенасичено.
Квітникибеззаперечно є одним з головних засобів декоративного оформлення саду. Квіти таквітники додають особливої привабливості об´єкту. Вони повинні бутипідпорядковані єдиному художньому задуму і пов’язані з характером плануванняділянки, розташуванням груп дерев та чагарників. Квіткове оформлення кожноїділянки повинно бути декоративним і справляти цілісне враження за весьвегетаційний період – з ранньої весни до пізньої осені. Це досягається такоюорганізацією посадок багатолітників у квітниках і змішаних групах, при якійзамість відцвілих рослин поруч зацвітають інші, причому переважаюче забарвленняв різних місцях ділянки змінюється упродовж року. Велике значення при складанніасортименту рослин мають їх декоративні якості: загальний вигляд, висота,форма, забарвлення суцвіть та листя, рясність і період цвітіння тощо. Підбиратиі розміщувати рослини треба так, щоб декоративні якості кожної з них буливиявлені якнайкраще. Підбір забарвлення рослин повинен забезпечити виявлення ігармонійне поєднання деталей квітника при більш чіткому виділенні головних йогоелементів. Лише у рідких випадках квітковий масив являє собою однорідну закольором поверхню.
Кам’янистий сад – особливий вид квітника,оригінальний прийом садового дизайну, що дозволяє імітувати гірський ландшафт.Більшість рослин, які використовуються для посадки в такому квітнику, родом зальпійського й субальпійського гірських поясів, такі сади часто називаютьальпінаріями, або «альпійськими гірками». Кам’янистий квітник можна створити наділянці з будь-яким рельєфом. Якщо це височина, то ми можемо назвати його«кам’яни-стою гіркою». Якщо ж це рівне місце, схил, яр або канава, то квітникможе мати вигляд підпірної стінки, тераси або складної композиції із всіхвищевказаних елементів, з’єднаних сходами й доріжками. Саме тому дляхарактеристики кам’янистого квітника прийнято два рівнозначних терміни –рокарій і кам’янистий сад.
Квітникз використанням каменю може стати головною прикрасою декоративної частини саду.Він прекрасно гармоніює з газоном, брукованими поверхнями й водоймою. Кожна зкомбінацій цих декоративних елементів створює чудову композицію. Розміститикам’янистий сад можна на сонячному місці або в тіні, у посушливому або навітьзаболоченому місці. Важливо лише правильно підібрати асортименти рослин, щовідповідає цим умовам.
Влаштуваннякам’янистої гірки розпочинається з розміщення каменю і посадки дерев тачагарників, що входять до складу альпійських ландшафтів: карликових і сланкихформ хвойних, різних видів гірських сосен, кедровика, ялинок, ялівцю, тису.Основна мета цих посадок – створити для квітучих рослин хороший фон. Мініатюрніскельні рослини, що ростуть у щілинах і карнизах скелястих масивів (очитки,молодило, низькорослі папороті та ін.), висаджують в аналогічних місцях нагірках. Великі багатолітники і чагарники (бадан, барбарис, рододендрони)розміщують нижче. На вершинах і на південних сонячних схилах висаджуютьсонцелюбні рослини, наприклад молодило, а на східних і північних схилах –ломикамінь, великі папороті. Невеликі поляни, укоси і улоговини серед каменівнайбільш зручно вкривати красиво квітучими сланкими рослинами, що утворюютьпухкий килим, такими, як роговик, аубрієція, флокс дернистий, чебрець, різнівиди очитку і деякими іншими низькими рослинами, що утворюють дернину. Всі цірослини під час цвітіння утворюють надзвичайно ефективні барвисті килими, схожіз квітковими пейзажами альпійського ландшафту. Серед пухкого контуру такихґрунтопокривних рослин можуть вільно розвиватись квітучі ранньою весноюцибулинні рослини, наприклад, підсніжники, мускарі, нарциси, тюльпани,проліски.
Альпійські гіркичи рокарії можуть стати візуальними центрами вашого саду, фрагментом дикоїприроди на доглянутій ділянці і відігравати важливу роль у ландшафтнійкомпозиції. Органічно вписуючись в природний ландшафт, альпінарій радує око зранньої весни до пізньої осені. Рослинам для альпійської гірки властиваособлива чарівність. Безліч несхожих одна на одну низькорослих і компактнихрослин можна розмістити на відносно невеликій ділянці. Кожен крок поблизуальпінарію відкриває погляду новий ракурс, поєднання різних рослинних оазисів зкамінням приносить особливе задово-лення!/>
У створеннізагального ландшафту саду доріжки — чи то скромні стежини або розкішні,вимощені плитами алеї — грають не меншу роль, ніж сама рослинність. Доріжки,дороги, стежки – важливий функціональний елемент впорядкування. Основне їхпризначення, звичайно, практичне. Доріжки зв’я-зують між собою різні зони садуі в той же час відокремлюють їх одну від одної. Майданчики служать дляпаркування машин, організації патіо, занять спортом. Головне призначеннямощення в нашому кліматі – позбавлення  від бруду, який утворюється під час таненняснігу та після дощів. Тому ще на етапі ландшафтного проектування треба серйозноі ретельно підійти до питання планування стежкової мережі. Професійноспроектовані доріжки в одному місці підкреслять перспективу, в іншому –обернуть погляд спостерігача на красиві місця.
Матеріали, щовикористовуються для створення садових доріжок, є дуже різноманітними. Це ітрадиційна тротуарна плитка, всіх кольорів, розмірів та форм. Це і натуральнийабо штучний камінь, самої різної обробки і колорис-тики. Галька, гранітнийвідсів, щебінь, дерево… Різноманіття матеріалів надихає до прийняттявишуканих рішень, які згодом не раз тішитимуть. Садові доріжки повинні статиневід’ємною частиною саду, вони повинні гармонійно вписуватися в дизайн, лишедоповнюючи його, вносячи до нього певний шарм та індивідуальність.
У відповідності зфункціональним зонуванням ділянки, визначають головні майданчики мощення.Відповідальний момент – вирішення майданчика і парадного входу у будинок.Надалі розробляють маршрути, площадки для колективного відпочинку, куточки дляусамітнення. При необхідності, передбачаються технологічні доріжки. На цьомуетапі визначаються з типами мощення. Цей вибір повинен пов’язуватися зі стилембудинку. Дуже вдало виглядатиме трава між камінням доріжки. Використовуєтьсятакож декоративний ефект поєднання плит різноманітної конфігурації. Кроковідоріжки необхідні там, де пересування людей обмежене та у тих місцях, денераціонально влаштовувати доріжки інших типів. Це може бути крокова доріжка нагазоні або через квітник. Також використовується мощення з клінкерної цегли.Вона без пустот, високої термічної обробки та є довговічним й ефективнимматеріалом. Також застосовується комбіноване мощення (комбінації зрізноманітних типів каменю та бруківки).
 Освітлення саду– технічна і художня проблема одночасно. Адже завдання полягає не тільки втому, щоб захистити себе від можливості розбити коліно в темноті, але і в тому,щоб додати саду незрівняну чарівність, прикрасити його так, щоб вночі вінвиглядав ще прекраснішим, ніж вдень. Світло, що випромінює з уміло розставленихсвітильників, підкреслює благородні рельєфи скульптурних груп і ваз, іскритьсяв струменях фонтанів, блудить в листі дерев і гладить акуратно постриженутраву. Крони дерев на вигинах доріжок освітлюють знизу спеціальними прихованимисвітильниками. Напівсвітло візуально збільшує простір, роблячи скромний порозмірах сад більшим і загадковішим. Світильники, освітлюючи доріжки ісходинки, підкреслюють планування алей, що особливо ефектно виглядає в регулярномупарку в англійському стилі. В цьому випадку підсвічування рослинності стаєзайвим. Дерева залишаються в тіні, створюючи контраст стрункої геометріїсвітла.
Дуже цікавихрезультатів можна добитися, використовуючи різні типи світильників. Розсіюючісвітло лампи освітлюють доріжки і низький чагарник, лампи з регульованимнапрямом світла виділяють предмети із загальної композиції і вигіднопідкреслюють рельєф місцевості. Великі території і предмети виглядають щевеличніше під перехресним вогнем далекобійних світильників.
Ліхтарі наприватних територіях зазвичай забезпечують автоматикою – сенсорами руху(включаються при вашому наближенні), сенсорами сутінків (включаються знастанням темноти), таймерами (включаються в потрібний час). Але найпростішим ібезвідмовним є ручне управління.
Використаннясучасних технологій, у тому числі мереж з напругою 12 вольт, дозволяєпідсвічувати водойми, каскади, струмки і фонтани. Прогулянки по вечірньому інічному саду перетворяться в казкові, завдяки світильникам, вбудованими удоріжку або світну брущатку.
Для входу вбудинок, під’їзної площадки, зони відпочинку, дитячих площадок, тенісних кортіввикористовують так зване заливне освітлення, що створює яскравий рівномірнийсвітловий фон на всій площі. Такий фон утвориться за допомогою могутніхнатрієвих, металево-галогенних або ртутних ламп. Чим вище розташоване джерелосвітла, тим більше радіус світлової плями. На під’їзних коліях або головнійалеї саду ліхтарі звичайно встановлюють на висоті 5-10 метрів, на спортивних площадкахі кортах – 7-9  метрів, на доріжках і галявинах – 2-5 метрів. Однак заливнеосвітлення візуально зменшує простір, тому на невеликих ділянках застосовуватийого потрібно обережно. Ще дуже важливо уникати шкідливого для очей різкогосвітла. Тому необхідно вибирати світильники з матовими плафонами, що розсіюютьсвітло, або металевими ґратами. У найсучасніших світильниках яскраве світлонаправляється вгору, на спеціальний екран, відбиваючись від якого м’яковисвітлює територію.
Для сходинок,поворотів, входів та інших «небезпечних» куточків призначено так званесупровідне освітлення, що допоможе краще орієнтуватися в просторі. Для цьоговикористовуються світильники середньої потужності, що розташовуються на висотіодного-півтора метри. Крім освітлення доріжок удало розташовані світильникивиділяють окремі архітектурні фрагменти, ландшафтні композиції, акцентуючи наних увагу. Наприклад, світильник-маячок на березі ставка здатний додатизвичайній водоймі таємничих обрисів, а у світлі тротуарного ліхтарика простагравійна доріжка виглядатиме дуже романтично.
 Якщо хочетьсяперетворити сад у казковий ліс, не обійтися без декоративного підсвічування. Уцю групу входять світильника-крихітки висотою 0,3-0,5 метри, міні-прожектори,«водяники» ліхтарі для штучних водойм. Декоративне підсвічування використовуютьяк самостійне освітлення або як додатковий елемент до світильників середньоїпотужності.
Ліхтаріспрямованого освітлення розміщені на землі, можуть виділяти крону дерев абочагарників, акцентувати увагу на садових скульптурах, альпійській гірці.Ліхтарі і світильники завжди не тільки служили для освітлення, але івідігравали роль декоративних елементів того або іншого архітектурного стилю.Тому не дивно, що і сьогодні вони є складовою частиною ландшафтного дизайну.
Не виходять змоди ліхтарі під старовину з бронзовими або латунними деталями. Разом з тимпопулярні і світильники в стилі хай-тек. Актуально все нове і незвичайне,наприклад, великі світильники-кулі, що розташовуються прямо на траві абоплавають у ставку. Єдине, чого не приймає сьогоднішня мода, — це змішаннястилів. Тому усі світильники, незалежно від їхнього розташування і призначення,повинні складати цілісний ансамбль і повинні бути витримані в єдиному стилі.
Об´єкт нематиме свого стилю, якщо не приділити належної уваги елементам оформлення –малим архітектурним формам. Саме вони – малі архітектурні форми здатні значноюмірою змінити загальний вигляд ділянки. До малих архітектурних форм в садувідносяться павільйони, містки, перголи, огорожі, вазони, садові меблі, садовіскульптури, гойдалки, дитячі майданчики, садові каміни і ін. Вони можуть бутивиконані з різних матеріалів – дерева, металу, каміння, цегли, пластику і т.д.Практично всі малі архітектурні форми мають функціональне призначення, а такожграють важливу роль в декоративному оформленні саду.
Ще при плануванніварто подумати про місце для посиденьок з друзями, вечірнього чаювання абопросто відпочинку. І подбати про меблі, які останніми роками встигли придбатистатус повноправного елементу ландшафту. Універсальні меблі з каміння абоцегли. Такий садовий гарнітур, що складається з лавок, крісел і столу, стане непросто прикрасою, але й улюбленим куточком для відпочинку. Тим більше якщообладнати над ним відповідний навіс.
 Важко уявитиландшафтний дизайн без альтанок і терас. Альтанки, тераси, сходи, пірси –незамінні елементи для відпочинку на природі, вони внесуть свою родзинку доландшафтного дизайну, тим більше, якщо будуть виконані з красивої, натуральноїі стійкої до мінливого клімату деревини.
При будівництвіальтанки дуже важливо, щоб вона вписалася не тільки в пейзаж, але й гармонійнопоєднувалась з зовнішнім виглядом будинку.
В альтанці можназ особливим комфортом провести час на свіжому повітрі.  Вони можуть нестирізноманітні функції: служити місцем для релаксації і усамітнення, або длявеселого проведення часу в колі друзів. Форми і розміри альтанок також можутьбути дуже різноманітними, але у будь-якому випадку красивий і природнийзовнішній вигляд альтанок з натурального дерева радуватиме багато років.
У мистецтвіландшафтного дизайну огорожа розглядається як складова саду, що значною міроюформує перше враження від нього. Діапазон огорож і парканів для присадибноїділянки варіюється від сільського плоту до високої кам’яної огорожі. Притворчому підході кожен варіант огорожі може стати цінним елементом садовогодизайну.
Огорожі частозводять з дерева, каменя, бетону, залізобетону, цеглини, металу або комбінуючиці матеріали. Дерев’яна огорожа – найбільш стародавній вид огорожі – сьогодніна Заході вважається символом престижу і респектабельності. Металевий –найбільш популярний вид огорожі, правда, найчастіше метал комбінують з іншимматеріалом. Цегляна огорожа – достатньо дороге задоволення, зате така огорожадовговічна і не вимагає особливого догляду.
Живопліт —прекрасний засіб огорожі території. Буйна рослинність може бути більшнепрохідною, ніж звичайна дерев’яна огорожа. І це, не говорячи вже про те, щоживопліт має напрочуд красивий зовнішній вигляд. Досить часто зводятьсякомбіновані огорожі, в яких поєднано огорожу з будматеріалів та живопліт.
Вода в саду, чито задумливий ставок чи дзвінкий струмочок, пожвавить зовнішність будь-якоїділянки. Вона завжди притягає увагу, створює атмосферу спокою. Дзеркальнаповерхня води заспокоює, настроює на романтичний лад, фонтани і водоспадистворюють поряд з водоймищем сприятливий мікроклімат в розпал літньої жари.Плескіт води використовують для захисту від шуму поряд з дорогами.
Водойми буваютьсамих різних розмірів: від мініатюрної композиції, влаштованої в бочці, ванніабо будь-якій іншій ємності, до великих ставків з природною рослинністю ірибками. Якщо водоймище має значні розміри, то його пожвавить і прикраситьмісток.
При виборі місцядля майбутнього водоймища слід враховувати розміри ділянки, освітленість,наявність поряд дерев і чагарників, можливість милуватися ставком з віконбудинку, з тераси, з альтанки. До водоймища повинна вести садова доріжка, щобохочі розглянути його, мали можливість легко підійти до води. Тип водоймищабагато в чому визначається не тільки місцем, яке для нього вибране, але істилем, в якому оформлена територія.
Водоймищастворюють на галявинах і майданчиках, вони можуть бути припіднятими абопоглибленими. Невеликі фонтанчики влаштовують просто на стінах, в гротах, впереносних ємностях. Дуже добре виглядають водоймища по сусідству зальпійськими гірками. Разом вони імітують природний пейзаж. З гірки можнапустити веселий каскад.
Отже, стильоваідея об’єкту реалізується певними композиційними прийо-мами та використанимматеріалом: рослинним – живим та неживим – вода, камінь, дерево і метал. Вмілепоєднання просторових форм паркового об’єкта, різних матеріалів забезпечуєгармонійну єдність простору і композиції, який ми хочемо організувати керуючисьідейним задумом. 

РОЗДІЛ2. ПРОЕКТ БЛАГОУСТРОЮ ТА ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ МОТЕЛЮ “МЕРКУРІЙ” У М. ЖИДАЧЕВІ
 
2.1. Розташуванняоб´єкту досліджень
 
Мотель “Меркурій” знаходиться усхідній частині м. Жидачева по вулиці Промислова 2. Біля території проходить автомобільнатраса на м. Ходорів. Місцевість рівнинна.
Розміщення об´єкту  озелененняна території міста показано на рис. 2.1
/>
                                                                         Готель
                                                                          Меркурій
Рис 2.1 Місцерозташуванняоб´єкту  озеленення  на території міста Жидачів

2.2. Характеристика районудослідження
 
2.2.1.Загальна характеристика
Жидачівськийрайон розташований на південному-сході Львівської області. Територія району:996 км². Населення: 78,4 тис.осіб у тому числі: міське – 30,9 тис.осіб (знього у м. Жидачеві – 11,6 тис.осіб), сільське – 47,5 тис.осіб. Щільністьнаселення: 79 осіб/км².  На рис 2.2 наведено карту Жидачівського району.
/>
 
Рис.2.1 Карта Жидачівського району
Жидачів — міcто здванадцятитиcячним наcеленням, pайонний центp. Pозташований Жидачів  60 км напівдень від Львова. Міcто має мальовничі кpаєвиди, cлавитьcя cвоїми озеpамипpиpодного і штучного поxодження.
Площа районублизька 1,0 тисячі квадратних кілометрів. Його протяжність із півночі напівдень – 52 км., із заходу на схід – 32 км.
На півночі ізаході район межує з Перемишлянським, Стрийським і Миколаївським районамиЛьвівської області, на півдні і сході — Калуським та Рогатинським районамиІвано-Франківської області.
Пеpша пиcьмовазгадка пpо Удеч (cеpедньовічна назва міcта Жидачева) датуєтьcя 1164 pоком. Вкінці XIV cтоліття на тpивалий чаc міcто підпало під владу Польщі. В 1393 pоціотpимало Магдебуpзьке пpаво, що cпpияло його економічному pозвитку. Було однимз найбільшиx міcт Галичини, центpом тоpгівлі cіллю. З іcтоpією міcта пов’язаніімена відомиx пpедcтавників укpаїнcького, польcького і євpейcького наpодів —Данила Галицького, Яна ІІІ Cобєcького, Цві Анxенштайна та іншиx. Пеpшівиpобництва pозвинулиcь на початку XІX cтоліття. В 1889 pоці міcто отpималозалізничне cполучення.
Заpаз в Жидачевіpозташовані найбільший в Укpаїні целюлозно-папеpовий комбінат, cиpзавод,цегельний завод, інші підпpиємcтва і виpобництва. В міcті пpацює 2 cеpеднішколи, гімназія, 3 готелі.
Чеpез міcтопpоxодить залізнична колія Cтpий-Xодоpів-Теpнопіль, шоcейні доpогиЛьвів-Жидачів-Івано-Фpанківcьк і Cтpий-Теpнопіль.
 
2.2.2.Природно-кліматичні умови
Клімат районупомірно-континентальний, але досить мінливий, оскільки великий вплив на ньогомають географічна широта, близькість гір і сусідство з обширними просторамисуші. Вітри з Атлантичного океану приносять тепле вологе повітря, яке даєвелику кількість опадів. Середньо-річна кількість опадів становить 660 мм.
В цілому длярайону характерна відносно м’яка зима, тривала волога весна, нежарке літо,тепла і досить суха осінь. Засухи бувають рідко. Зима з потужними сніговимипокривами ( в окремих місцях до метра ). Весна починається на території районунеодночасно. Коливання буває до 30 днів. Літо вологе, зі значною кількістюхмарних днів, особливо в першій половині. Максимальні температуриспостерігаються в липні (до 37°С). Часто спостерігаються літні зливи, якіпризводять до того, що в занижених частинах застоюється вода. З серпняпочинається незначне зниження температури повітря. Перша половина осені, якправило, суха, а друга – волога. Перші морози бувають в останній декаді жовтня.
Стійкість вітрівпереважаючих напрямів не дуже виражена. На зміну напрямку і швидкість  вітріввпливають циклони, що рухаються з Атлантичного океану. Це також викликає різкіколивання температури, що в зимку призводить до відлиги, а влітку до жаркоїпогоди з опадами. Середня швидкість вітру становить 2,5 – 4 м/с.
Сонячні днірозподіляються протягом року нерівномірно. В районі на рік в середньомуприпадає 130 – 150 хмарних днів, але найбільша їх кількість в зимовий період.Найбільше сонячних днів – у другій половині липня і в серпні.
Кліматичні дані,що наводились вище, в основному характерні для правобережжя Жидачівського району,оскільки лівобережжя зазнає незначних змін від Подільської височини, навідрогах якої розташоване.
Сучасний рельєфрайону сформувався в різних умовах, має різну геологічну будову, тому дужерізноманітний. У будові поверхні виділяється три геоморфологічні райони. Один зних — відроги Поділля, який тут називається Бібрсько-Перемишлянське Опілля.Воно має загальний схил до Дністра, куди стікають його ліві притоки. Горбистіпасма, поділені численними річковими долинами, мають загальний напрям ізпівнічного заходу на південний-схід і південь. Контури височин м’які, пологі.Середня висота Опілля на території району становить 320-350 метрів над рівнемморя, найвища вершина 401 м.
Друга частинарайону — правобережжя — займає частину Верхньо-Дністрової рівнини Передкарпаття,яка простягається до впадіння в р. Дністер р. Свічі. Тут вона називаєтьсяСтрийсько-Жидачівською низовиною, яка має рівнинний характер, місцямизаболочена. Висоти її утворені наносами рік Стрий і Свіча. Переважаючі висоти200-250 м, в околицях м. Жидачева є височини 294 м.
Третьою складовоючастиною поверхні району є частина Передкарпатської височини, яка розташованана південь від Дністра, ліва частина вододілу рік Свічі і Лімниці. В межахрайону ця частина височини має назву Надсвічанська, яка своєю будовою тіснопов’язана з будовою Карпат. Надсвічанська височина на території районурозчленована на кілька довгих гряд, різко порізана ярами і має загальний нахилдо Дністра. Загальна її висота становить 300 м над рівнем океану, а біля с.Чертіж – 368 м.
За тектонічноюбудовою наш район поділяється на дві частини: на Передкарпатський передовийпрогин, який дуже тісно пов’язаний з Карпатами і на Волино–Подільську плиту,яка є Південно–Західною країною Східно–Європейської платформи. Межа між Передкарпатськимпрогином проходить по лінії на південь відЗаріччя–Жидачева-Бережниці–Млиниськ–Журавно-Монастирця.
Волино-Подільськаплита займає північну лівобережну частину району і незначну територіюправобережжя. Це найдавніша суша, що існує з докембрійського часу. Загеологічну історію плиту кілька раз заливало море, на дні якого утворилисьморські відклади. Верхня частина Волино–Подільської плити складена з відкладівнеогенового періоду.
Основна частинаправобережжя (Передкарпаття) являє собою молоду складчасту країну, яка виникларазом із Карпатами в кінці неогенового періоду. На значній частиніПередкарпаття сталося занурення фундаменту. Утворився так званийПередкарпатський прогин, який був залитий водою. На опущеному морському днінагромаджувалися відклади.
Геологічна будоваЖидачівщини характеризується наявністю відкладів крейдового, неогенового ічетвертинного періодів. Більш потужними є третинні відклади. Вони складені зпісків, глин і гіпсу, а також вапнякових мергелів, які досягли великоїпотужності в районі міста Миколаєва. Відклади крейди мають у районі великепоширення. Вони представлені верхньокрейдовими відкладами пісковиків,піскуватих вапняків і мергелів у долині Дністра і його лівих приток.
Четвертиннівідклади на території району є наймолодшими геологічними напластуваннями.Особлива значна їх товща на горбах північної частини району. Післяльодовикові ісучасні алювіальні відклади поширені в долинах рік у межах сучасних заплавнихтерас.
Розподіл грунтівна території району підпорядковується закону горизонтальної зональності нарівнинах. Великий вплив має рельєф місцевості, рівень залягання ґрунтових вод,кількість сонячного тепла, опади і їх розподіл, рослинний і тваринний світ.
Для територіїЖидачівського району характерні такі типи грунтів:
–          дерново-підзолистіповерхнево оглеєні;
–          дерновіопідзолені оглеєні;
–          темно-сіріопідзолені;
–          світло-сірій сірі лісові опідзолені;
–          чорноземиопідзолені і чорноземи типові малогумусні;
–          лучні;
–          чорноземий дернові карбонатні грунти на елювії карбонатних порід.
ТериторіяЖидачівського району багата річками — з заходу на південний схід районперетинає одна з найбільших річок України – Дністер, який східніше м. Жидачеваприймає найбільшу праву притоку р. Стрий.
Розподіл стокувпродовж року нерівномірний. Більша його частина припадає на весняно-літнійперіод. Витрати води залежать від запасів снігу, тривалості сніготанення ікількості опадів. Максимальний стік найбільш ймовірний в травні–серпні, щозумовлено особливостями випадання опадів. Найбільші витрати води в осінньо–зимовийперіод.
Живляться ріки восновному дощовими і талими водами. Режим річок району — повеневий. Ймовірнітри підняття рівнів води:
1. літні повені(від випадання тривалих літніх дощів) – найбільші за рівнем води;
2. весняна повінь(від танення снігу) – величина якої в останні роки дуже незначна;
3. зимові повенівнаслідок раптових відлиг (за величиною значно поступаються рівню літніхповеней).
Крижаний покриврічок району нестійкий, в окремі роки вони зовсім не замерзають.
Головними рікамирайону є: Дністер, Стрий, Свіча, Луг.
 
2.2.3. Зеленінасадження
Площа земельлісового фонду складає 16237,74га в т.ч. під лісовими масивами 15872,8га. Звищевказаних земель в користуванні лісогосподарських підприємств знаходиться11341,94га земель лісового фонду, в т.ч. під лісами 10977га. Крім того в земляхзапасу і загального користування знаходяться невеликі масиви зайняті лісамизагальною площею 181,6га.
Лісистість вЖидачівському районі становить 15,4%. Ліси 1 групи становлять 2,7 тис га.Загальний запас по Жидачівському районі становить 1913тис м3. По видовомускладу переважають насадження дуба черешчатого 35% та бука європейського 30%.Середній вік насаджень – 56 років. Насадження з повнотою 0,7 і вище займають72% покритої лісом площі, а рідини 3%. Середній запас по 1га на площі покритоїлісом становить 210м3, а середній приріст 3,6м3 .
У формуванніфлори Жидачівського району брали участь північні та південно-східні види, якіприйшли сюди з далекої півночі та північного сходу, гірські види, якіперемістилися з Карпат, а також рівнинні види. З південного сходу занесені донас степові види. У зв’язку з цим флора району неоднорідна за своїм складом.
Природнарослинність збереглася лише на одній третині площі і характеризується,передусім, лісовими, луговими та болотними угрупуваннями. На дуже обмеженихділянках збереглися фрагменти степової рослинності. Домінуючим рослинним типомв районі є ліси.
Лісоварослинність має свої основні типи: широколистяні, мішані й хвойні ліси. Нарівнинах основними лісоутворюючими породами широколистяних лісів є дубзвичайний, бук лісовий, граб. У мішаних — поруч ростуть сосна звичайна, дуб,рідше бук. Хвойні ліси утворює сосна на рівнині, а в передгірній зоні — ялина,смерека. В загальному, майже 70% становлять природні ліси, решта штучнінасадження.
Найбільшерозповсюджена група лісової формації на території району – широколисто-сосновіліси. В першому ярусі таких лісів разом або окремо росте сосна, у другому –дуб, граб, бук. Підлісок і трав’янистий ярус розвинені добре..
В Стрийсько-Жидачівськомуприродному районі, яке займає межиріччя рік Колодниці, Бережниці, переважаємісцевість низьких терас (заплава, перша і друга тераси Дністра і Стрия). Тутпоширені перезволожені землі з луговими і зерновими ґрунтами, які займають 89%усієї площі. А ліси державного фонду вкривають лише 2% території, що свідчитьпро значні антропогенові зміни в природних комплексах району. Ліси району маютьвелике кліматорегулююче, гідрологічне, ґрунтозахисне, водоохоронне,санітарно–гігієнічне значення. Їх деревина йде на виготовлення паперу, меблів.
 Середтрав’янистих формацій на рівнині району панівне місце належить лукам, зокрема,заплавним. На межиріччях переважають суходільні луки. Кожне угрупуванняхарактеризується своїм відповідним панівним видовим домінантом, який визначаєструктуру цієї луки та її основні еколого-біологічні особливості.
Найнижчіперезволожені ділянки річкових заплав вкриті болотистими й торф’яними луками.Основними типами рослинності тут є такі злаки, як очеретянка звичайна, очеретзвичайний, осока струнка, очерет, хвощ, пухівка вузьколиста, ситник розлогий.
В заплавнійдолині річки Лугу переважає різнотравнозлакова рослинність. Домінуючими видамиє біла і повзуча конюшина, гусячі лапки, мітлиця тонка, костриця лучна. Вокремих заболочених місцях та вздовж берегів поширені зарості верболозу й іншачагарникова рослинність.
Основна масазаболочених лук зосереджена по долинах дрібних річок, менше по заплавах великихрічок. Заплавні болота всі низинні.
На осушенихболотах виростають угрупування очеретянки, осоки стрункої, пухівкишироколистої, хвоща болотного, очерету лісового. Найбільше боліт у заплавахДністра та в долинах його приток і в старих руслах. Перезволожені землізаймають 20% сільськогосподарських угідь району. В окремих місцях є торф’яники,які розташовані вздовж долини Дністра.
На територіїЖидачівського району недостатньо природоохоронних територій. Державний заказник“Діброва” загальною площею 830 га займає всього 0,8% від загальної площірайону.
Відповідно допринципів сталого розвитку теперішні покоління повинні використовувати природніресурси так, щоб не обмежувати майбутні покоління. Отож, для того щоб зберегтиприродні пам’ятки, флору та фауну Жидачівського району в наближеному допервісного вигляді, необхідно створити мережу природоохоронних територій тазаповідників.
 
2.2.4.Екологічна ситуація району
Екологічнаситуація в Жидачівському районі, так само як в Україні загалом, залишаєтьсянапруженою.  Причинами такого стану є застарілі технології виробництва, поганийстан очисного обладнання і споруд, накопичення значних обсягів промисловихвідходів та побутових відходів,  відсутність єдиної системи їх збирання,зберігання та утилізації,  низька екологічна свідомість населення, відсутністьнизки правових норм тощо. Незважаючи на те, що протягом останніх роківспостерігалось покращення стану навколишнього природного середовища,залишається загроза збільшення забруднення довкілля при подальшому підйоміекономіки. В регіоні залишається цілий ряд проблемних екологічних питаньотриманих в результаті недосконалої радянської системи господарювання. Для тогощоб ефективно вирішувати ці проблеми необхідно застосовувати екологічнікритерії при прийнятті всіх управлінських рішень, планувати певні заходи та діїз охорони навколишнього природного середовища.
Складністьекологічної ситуації полягає не стільки в її гостроті, скільки у відсутностіреальних механізмів для її покращення в сучасних умовах, що є наслідкомсистемної екологічної кризи в державі. Специфікою існуючої ситуації слідвважати досить слабку соціальну реакцію на існуючі екологічні проблеми. Такеявище можна пояснити як низьким рівнем загальної екологічної свідомостінаселення, так і наявністю складних соціальних проблем, вирішення яких дляокремих категорій людей є питанням взагалі фізичного виживання.
У районі загострено стоять екологічніпроблеми, пов’язані із забрудненням природного середовища, відходамивиробництва і споживання.
З розвиткомпаперової промисловості знищувалось навколишнє середо-вище і, в результаті, регіонм. Жидачева поступово перетворювався в зону екологічного лиха. Свідченням цьогоможуть бути такі факти:
— більше стагектарів земель колись живописних місць є під сміттєзвалищами і відстійникамивідходів паперового виробництва, які від неправильної експлуатації постійносамозагоряються та викидають у повітря небезпечні речовини. У місті існуєвелика загазованість меркаптаном, який утворюється в результаті целюлозноговиробництва (сумарний показник становить 39). Третина житлового масиву з доситьзначною кількістю населення розташована у санітарно-захисній зоні, яканайбільше піддається шкідливому впливу ряду підприємств;
— основнаіндивідуальна житлова частина (особливо в промисловій зоні) не каналізована;
— значнопогіршена якість води, що подається населенню з водозабору, в якій великийвміст заліза у воді;
— незадовільнийстан озер у східній частині міста, в які попадають неочищені дощові стокивперемішку з фекальною каналізацією, існує значна забрудненість поверхневихвод, що досягла індексу 15;
— за рахуноквисотної забудови міста зменшилась кількість зелених насаджень, а лісовіурочища знищені й перетворені в городні наділи, які надзвичайно забур’янені і вбільшості перетворені у пустирі;
— черезвідсутність об’їздної дороги в результаті роботи автотранспорту в центральнійчастині міста існує перевищення допустимих норм шкідливих речовин.
На забрудненнянавколишнього середовища впливає сусідство хімічних гігантів Нового Роздолу,Калуша, Миколаєва.
Гострою є проблема запобіганнязабрудненню поверхневих та підземних вод. Найбільшими забруднювачамиповерхневих вод є великі целюлозно-паперові, хімічні, харчові підприємства,гірничорудні комбінати, а також сільськогосподарське виробництво.
Сільське господарство — одне знайбільших споживачів і одночасно забруднювачів природних вод, черезвикористання міндобрив, пестицидів, та інших хімікатів,  зрошування земель.
Сполуки азоту і нітратні іониналежать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань.
Особливо небезпечні наслідки дляздоров’я людини викликає забруднення природних вод побутовими стоками. Такавода зовсім непридатна для поста-чання населенню оскільки містить збудникирізноманітних інфекційних захво-рювань, таких як паратиф, дизентерія,інфекційний вірусний гепатит та ін.
Основнимметодом захоронення сміття (твердих побутових відходів — ТПВ) надалізалишається його складування на звалищах, в ґрунтових засипках. Це приводить довиникнення небезпечних джерел забруднення довкілля.
Підсумовуючи все вищесказане можна відмітити, щокритична ситуація з станом навколишнього природного середовища в Жидачівському  районі обумовлена неврахуванням екологічних факторів приплануванні розвитку регіону. Внаслідок цих помилок край отримав значніпроблеми, а саме: очисні споруди не розраховані на таку кількість викидів, вонинеефективні; відсутні полігони для утилізації та розміщення як промислових, такі  побутових відходів; велика кількість порушених земель; щороку значнозбільшується смертність населення; спостерігається велика кількість захворюваньна хвороби, які пов’язані з харчуванням та ін.
 
2.2.5. Соціально-економічнахарактеристика району дослідження
Площа територіїрайону 996 км², на якій знаходиться 118 населених пунктів, які об’єднані в2 міські, 3 селищні та 28 сільських рад. Населення: 78,4тис.осіб, у тому числі:міське: 30,9 тис.осіб (з нього у м. Жидачеві: 11,6 тис.осіб), сільське: 47,5тис.осіб. Щільність населення: 79 осіб/км2
Адміністративно-територіальніодиниці: міст – 2, селищ міського типу – 3, сільських рад – 28, сільськихнаселених пунктів – 113. 
Сучасний станекономіки району характеризується зростанням обсягів промислового виробництва,активізацією інвестиційних процесів, збільшенням надходжень до бюджету. А це всвою чергу зумовлює збільшення середньомісячної заробітної плати, що сприяєрозвитку споживчого ринку, зменшенню чисельності безробітних та загаломпідвищенню якості життя населення.
Промисловийкомплекс району є визначальним у сфері матеріального виробництва. Упродовж 2006– 2007 років забезпечено позитивну динаміку зростання обсягів виробництвапромислової продукції. За приростом обсягів промислового виробництва районзаймає 10 місце серед районів.
Обсягреалізованої продукції по району за 2006 рік – 502,6 млн. грн., що становить3,9% у загально-обласному обсязі. За даним показником наш район займає 5 місцесеред районів області.
Тенденціюзбільшення виробництва промислової продукції зберегли основні галузіпромислового комплексу району.
Значне зростанняобсягів виробництва відбулося на підприємствах целюлозно-паперовоїпромисловості (на 9,1%) та видавничої справи (на 7,3%).
Таких результатівдосягнуто шляхом удосконалення галузевої структури промислового виробництва,активізації розвитку пріоритетної галузі для району, реалізації інноваційнихзаходів та запровадження заходів з адаптації умов господарювання до вимогсьогодення. Зокрема розвиток комплексу забезпечувався на базі створеннянайбільш сприятливих умов господарювання целюлозно-паперової галузі.
Незадовільнимзалишається напрямок розвитку харчопереробної галузі та переробкисільськогосподарської продукції.
У структуріекономіки району сільське господарство посідає друге місце після промисловості.Збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції потребуєзалучення в галузь довгострокових та короткострокових кредитів.
Збереженопозитивну динаміку розвитку малого підприємництва.
В районіфункціонує 1983 суб´єкти малого бізнесу (фізичних та юридичних осіб), втому числі 279 малих підприємств, частка яких складає 34% до загальноїкількості підприємств, та 1704 підприємців – фізичних осіб.
У сферіпідприємництва в цілому зайнято більше 12,1 тис. осіб, в тому числі напідприємствах малого бізнесу (малих підприємств) – понад 2,2 тис. осіб. Питомавага працюючих на малих підприємствах до загальної кількості працюючих векономіці району складає більше 7%.
Триває тенденціяактивізації інвестиційної діяльності. Пріоритетними напрямами інвестування єпромислове виробництво та розвиток інфраструктури району, зокрема оптова тароздрібна торгівля, куди спрямовуються більше половини від загального обсягукапіталовкладень. Серед промислових підприємств району найбільш активноінвестується целюлозно-паперова промисловість.
Обсягкапіталовкладень на проведення ремонту доріг району за 2006 рік становить 2 млн.70 тис. грн.
За приростомобсягів іноземних інвестицій Жидачівський район знаходиться на 15 місці середрайонів області.
Значну роль уформуванні загального економічного потенціалу відіграє регіональний ринокспоживчих товарів, де продовжується позитивна тенденція щодо зростання обсягівроздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного бізнесу, у першучергу, за рахунок підвищення платоспроможного попиту населення. Позитивнітенденції у виробничій сфері сприяють зростанню бюджетних надходжень івідповідно зростанню добробуту населення.
На ринку працірайону відмічається уповільнення темпів зростання пропозиції робочої сили,скорочення тривалості безробіття, зменшення рівня безробіття, обсягівдовготривалого та родинного безробіття, зменшення обсягів вивільненихпрацівників з підприємств, установ та організацій, збільшення потреби упрацівниках.   
 
2.2.6.Характеристика відділу містобудування та архітектури Жидачівськоїрайдержадміністрації
Відділмістобудування та архітектури районної державної адміністрації є структурнимпідрозділом, підзвітним і підконтрольним голові цієї адміністрації, головномууправлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарстваобласної державної адміністрації.
До складу відділумістобудування та архітектури райдержадміністрації входить інспекція державногоархітектурно-будівельного контролю.
Відділ у своїйдіяльності керується Конституцією України, законами України, актами ПрезидентаУкраїни, Кабінету Міністрів України, розпорядженнями голів обласної та районноїдержавних адміністрацій, наказами начальників управлінь, які входять до складуголовного управління містобудування та архітектури обласної державноїадміністрації, а також положенням про відділ.
Основні завданнявідділу у сфері містобудування та архітектури:
— забезпечення реалізації державноїполітики у сфері містобудування та архітектури на території району;
— аналіз стану містобудування натериторії району, організація розроблення і затвердження у встановленомупорядку генеральних планів населених пунктів району та іншої містобудівноїдокументації;
— координація діяльності суб’єктівмістобудування щодо комплексного розвитку територій, забудови населених пунктівна території району, поліпшення їх архітектурного вигляду;
— забезпечення додержаннязаконодавства у сфері містобудування та архітектури, державних стандартів, нормі правил, районних правилзабудови населених пунктів, затвердженоїмістобудівної документації, контроль за їх реалізацією;
— забезпечення в межах своїхповноважень охорони, контролю за використанням пам’яток архітектури імістобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів.
У  сферімістобудування та архітектури відділ відповідно до покладених на нього завдань:
1.Бере участь уреалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури, подаєрайонній державній адміністрації пропозиції з цих питань;
2.Готуєпропозиції до програм соціально-економічного розвитку району та проектівмісцевого бюджету і подає їх на розгляд райдержадміністрації;
3.Сприяє органаммісцевого самоврядування у вирішенні питань соціально-економічного розвиткувідповідної території;
4.Веде облікзабезпеченості містобудівною документацією населених пунктів на територіїрайону, вносить пропозиції місцевим радам щодо необхідності розроблення такорегування генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівноїдокументації;
5.Розглядає увипадках, встановлених законодавством, пропозиції суб”єктів містобудування щодовизначення території, вибору, вилучення (викупу) земельних ділянок та наданняїх для містобудівних потреб згідно з містобудівною документацією, розробляє таподає висновки з цих питань, забезпечує контроль за використанням і забудовоюзазначених територій, а також можливість впровадження на них запланованоїмістобудівної діяльності;
6. Організовує впорядку, що встановлюється управлінням містобудування та архітектуриоблдержадміністрації, створення і оновлення топографічних планів, призначенихдля складання генеральних планів ділянок будівництва об’єктів архітектури,підземних мереж і споруд, прив’язки будівель і споруд до ділянок будівництва, атакож вирішення малих інженерних питань;
7. Проведеннярозмічувальних робіт (крім встановлення меж земельних ділянок у натурі),винесення в натурі осей будівель, споруд і ліній інженерних комунікацій,червоних ліній вулиць, доріг; здійснює систематизацію зазначених матеріалів,надає дозвіл на проведення інженерних вишукань для будівництва;
8. Надаєархітектурно-планувальні завдання, інші вихідні дані на проектування об’єктівархітектури для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації,капітального ремонту, благоустрою територій у порядку;
9. Погоджуєпроекти розміщення та архітектурні рішення об’єктів благоустрою,монументального і монументально-декоративного мистецтва зовнішньої реклами;
10. Здійснює вмежах своїх повноважень охорону, контроль за використанням пам’яток архітектуриі містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурнихландшафтів;
11. Надаєзабудовникам необхідну документацію на будівництво та реконструкціюіндивідуальних житлових будинків, господарських будівель і споруд в населенихпунктах на території району, погоджує проекти забудови і благоустрою земельнихділянок, проекти житлових будинків, господарських споруд;
12. Виконує іншіфункції відповідно до чинного законодавства.
Відділ у процесі виконання покладенихна нього завдань взаємодіє з іншими структурними підрозділами районноїдержавної адміністрації, органами місцевого самоврядування,  підприємствами,установами та організаціями всіх форм власності, об’єднаннями громадян тагромадянами.
Відділ очолюєначальник, який призначається на посаду та звільняється з посади головоюрайонної державної адміністрації за погодженням начальника управліннямістобудування, архітектури, координації будівництва та відновлювальних робітголовного управління містобудування, архітектури та житлово-комунальногогосподарства обласної державної адміністрації. Начальник відділу за посадою єголовним архітектором району.
 
2.3. Програма та методика робіт
 
Метою дипломноїроботи є розробка проекту благоустрою та озеленення території мотелю “Меркурій”для підвищення естетичності, декоративності та функціональності даноїтериторії, а також  агротехніка створення зелених насаджень і догляд за ними.
Для досягненнязазначеної мети планується вирішення наступних питань:
-дослідження природних умоврайону;
-аналіз існуючочго станунасаджень та благоустрою території;
-розроблення проектуозеленення та благоустрою;
-розроблення агротехнікистворення зелених насаджень і догляду за ними.
Для вирішенняданих питань проведений літературний пошук.
Після визначенняпрограмних питань теми методика досліджень розробляється послідовно для кожногопитання, і опирається на досвід попередників і спеціалістів у конкретнійгалузі.
Дослідженняприродних умов району дає можливість виділити фактории навколишньогосередовищва, що впливають на насадження об´єкта та встановити рівеньантропогенного впливу, а також підібрати ассортимент рослин відповідно доприродно-кліматичних умов.
Аналіз існуючогостану насаджень включає інвентаризацію та оцінку естетичного, декоративного тасанітарно-гігієнічного стану існуючих насаджень.
Розробка проектуозеленення та благоустрою передбачає створення квітників, альпійських гірок,композиційних групп, влаштування зон відпочинку, а також підвищенняфункціональності обєкту, шляхом вдосконалення дорожньо-стежкової мережі івстановлення освітлення на території, розміщення малих архітектурних форм,
Агротехнікастворення і догляду за насадженнями проектується у відповідності зівстановленими правилами та нормами.
 
2.4.Характеристика об’єкту досліджень
 
Об´єктомдослідження є територія мотелю Меркурій, що знаходиться на окраїні містаЖидачів. Двохповерхова будівля була введена в експлуатацію у 1979 році. У 2001році до неї добудовано навіс площею 74 м. кв. (рис. 2.3). Мотель пропонуєвідвідувачам послуги проживання, кафе, сауни, більярду.
/>
Рис. 2.3 Будівля мотелю з навісом
У цій частинаміста також розташовані такі підприємства та установи: автозаправочна станція,автосервіс, складські приміщення медичної апаратури та медикаментів,залізничний вокзал.
Територія, яка наданий час належить мотелю, становить близько 0,8 га. Територія являє собоюрівнинну ділянку землі прямокутної форми, яка простягається від мотелю доавтомобільної траси, і відмежовується від неї рядовою посадкою тополь.
Ділянка частковоогороджена і має асфальтований під´їзд від основної трасиЖидачів-Ходорів. Місця для паркування автомобілів відсутні.
Зелені насадженняпредставлені посадкою сосни звичайної (рис. 2.4), туї західної. Закладенаоснова декоративної водойми (рис. 2.5) та альпійських гірок.

/>
Рис. 2.4 Насадження сосни звичайної
/>
                      
Рис. 2.5 Незавершене оформленняводойми
Новий власник має на меті продовжити роботи зозеленення та благоустрою території.
2.5. Результати проведенихдосліджень
 
Дослідженнятериторії об’єкту, а також будівлі самого мотелю дало можливість визначити стильові особливості, взяти до уваги особливості природного оточення таспецифіку ділянки.
У зв´язкурозширенням послуг, які будуть пропонуватися мотелем, виникає необхідністьбудівництва додаткових будівель і споруд, зокрема басейну критого типу іприміщення кінно-спортивної площадки. Ці заходи у свою чергу вимагають проведенняфункціонального зонування території.
Слід зазначити,що на території дуже бідний видовий склад рослин, який обмежується 3-4-мавидами дерев і трав’яною рослинністю. Чагарниковий ярус відсутній. Томунасадження відзначаються низькою естетичною цінністю.
Оскільки мотельпрацює цілодобово, виникає необхідність у організації освітлення території увідповідності з призначенням окремих зон.
Головний вхід ітериторія мотелю загалом потребують більш привабливого оформлення.

РОЗДІЛ 3. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ
 
3.1. Аналіз результатівдослідження
 
Спираючись нарезультати дослідження можна зробити висновок, що об´єкт озеленення являєсобою прямокутну ділянку, яка належить мотелю “Меркурій” без деревної ічагарникової рослинності, за винятком насадження сосни звичайної,організованого попереднім власником.
Виходячи зпобажань замовника та специфіки роботи мотелю проект благоустрою та озелененнятериторії передбачає розміщенння додаткових будівель і споруд, майданчиків,прокладання дорожньо-стежкової мережі, створенння декоративних насаджень звідповідним асортиментом порід.
Для зручностіперебування клієнтів на території необхідне функціональне зонування, якеповинне передбачати створення різних зон, як для пасивного, так і для активноговідпочинку.
Суттєвимнедоліком організації території є відсутність належного освітлення, яке маєзабезпечувати безпечний рух відвідувачів у темний період доби. Тому слідрозробити схему освітлення території.
В загальномурозміщення території дослідження сприятливе для росту зелених насаджень тавідпочинку відвідувачів, оскільки район віддалений від промислових структур,для нього характерний низький рівень транспортного руху, і відповідно низькийрівень загазованості і запиленості повітря.
Для підвищенняіміджу мотелю та забезпечення більшої конкурентоздатності насадження, якіпроектуються повинні мати естетичний вигляд, а благоустрій відповідати сучаснимнормам та організовуватися з використанням сучасних технологій.

3.2. Напрямкита шляхи вдосконалення досліджуваного об’єкту
 
Основними напрямкамивдосконалення досліджуваного об’єкту є:
–    зонуваннятериторії;
–    створеннянових декоративних насаджень;
–    організаціяблагоустрою території .
 Зонуваннятериторії дозволить раціонально використовувати простір і створити сприятливіумови для відвідування і відпочинку клієнтів.
При розробціфункціональних зон, насамперед, враховуються побажання замовника. Власникмотелю має на меті розмістити на даній території басейн критого типу, теніснийкорт, волейбольну площадку, площадку для верхової їзди, а також невеликуділянку для дитячих розваг. Біля бару планується організувати місце длязовнішнього відпочинку. У зв´язку з цим функціональне зонування територіїпередбачає створення таких зон: декоративна зона, яка розташована біляголовного входу в мотель; зона пасивного відпочинку, яка розміщена біля мотелюзі сторони бару; далі проектується спортивна зона, яка включає в себе басейн,тенісний корт, волейбольну площадку і площадку для верхової їзди; зона длярізних господарських цілей знаходиться на задньому дворі мотелю.
Створення новихнасаджень проводимо шляхом висаджування деревних рослин, чагарників,влаштування газону і квітників, а також декоруванням виткими рослинами.
Формуванняландшафтів здійснюємо за допомогою застосування різних типів і форм рослиннихнасаджень:
· груп – окремих самостійнихкомпозицій дерев і чагарників;
· солітерів – одиничнихпосадок;
· живоплотів – зімкнутих абощільних посадок дерев або чагарників;
· лугів і газонів – відкритихпросторів, покритих трав’янистою росли-нністю;
· квітковим оформленнямділянки: рокаріями.
Асортимент рослинпідбираємо у відповідності до грунтово-кліматичних умов району, а такожвраховуючи специфіку ділянки.
Оскільки квітковеоформлення буде представлене лише рокаріями, намагаємося збагатити кольоровугаму насаджень шляхом введення декоративно квітучих чагарників та декоративнихсортів деревних рослин.
На передньомуплані запланована рядова посадка робінії псевдоакації, сорт ‘Frisia’, якапротягом всього вегетаційного періоду прикрашена золотистим листям, якерозміщується ярусами на розкидистих гілках.
Ефектно будевиглядати клен гостролистий, сорт ’Royal Red’ серед березового насадження.Листки у нього під час розпускання – пурпурові, літом – темно-пурпурові, авосени – оранжеві чи яскраво червоні ( рис. 3.1).
/>
Рис3.1 Клен гостролистий ‘Royal Red’
Вздовж волейбольної площадкипропонуємо висадити горобину арію, сорт ‘Lutescens’ – дерево висотою 6-12 м. ідіаметром крони 4-6 м. з оранжевими їстівними плодами. При розпусканні листки уданого виду – кремово-жовті з білим опушенням, пізніше сіро-зелені, а восенисвітло-жовті.
Ранньою весною будуть радувати своїмрясним цвітінням яблуні сорту ‘Wintergold’, висаджені на задньому планітериторії.
У якості солітера на газоні обраномагнолію Суланжа ‘Alexandrina’ (рис. 3.2), яка зацвітає у квітні до появилистків великими біло-рожевими квітами. Біля водойми рекомендуємо вербуцільнолисту ‘Pendula’ на штамбі (рис. 3.3).
/>/>                                                                                                                                                                                         
        
              Рис.3.2 МагноліяСуланжа                       Рис 3.3 Верба цільнолиста                   
                 ‘Alaxandrina’                                          ‘Pendula’
Серед декоративноквітучих чагарникових видів можна відмітити хеномелес красивий ‘Nivalis’,кольквіція приємна, дейція рожева, форзиція проміжна ‘Spectabilis’, різні видиспірей. Для озеленення використовуємо також різні види барбарису Тунберга (рис.3.4), ялівець горизонтальний, кипарисовик Лавсона. Для декорування решіткивисаджуємо жимолость японську ‘Aureoreticulata’.
Біля головноговходу біля туї західної висаджуємо тую західну сорт ‘Rheingold’, якийхарактеризується тьмяно-золотистим кольором, який на зиму стає мідним.  
/>/>/>
                                                
                                                                                 
Рис. 3.4 Сорти барбарисуТунберга
Квітковеоформлення території представлене рокаріями, які влаштовуємо біля головноговходу у мотель і на ділянці біля кафе між альтанками. Зелену основу гіркибудуть складати карликова форма сосни гірської, кипарисовик тупий ‘NanaGracilis’, кипарисовик Лавсона ‘Minima Aurea’. З квіткових грунтопокривнихрослин використовуємо флокс шиловидний, арабіс  війчатолистий, чебрецьквітучий, дзвіночки Пожарського та інші види. Рослини підбираємо так, щоброкарій виглядав привабливо цілий рік, враховуючи різні терміни цвітінняквіткових рослин, вигляд рослин у зимовий період. У природірослини вкорінюються в тонкому шарі бідного на перегній ґрунті, тому потрібнослідкувати, щоб грунт не був перенасичений поживними речовинами. В таблиці3.1 наведенотерміни цвітіння квіткових рослин, які використовуємо для створення рокаріїв.Окремі камені, групи каменів або кам’яні комплекси розміщуємо так, щоб їхняприсутність здавалась цілком природньою.
Біля водоймипропонується висадити горлянку повзучу ‘Burgundy Glow’ (Ajuga reptans ‘BurgundyGlow’)  і астильбу голу (Astilbe glaberrima).
На територіївлаштовуємо звичайний садово-парковий газон. Спосіб створення газону – посів насіннягазонних трав, використовуючи травосуміш з насіння таких трав, як тонконіглучний і райграс пасовищний.
Таблиця3.1
Терміницвітіння квіткових рослин
№
п\п
Назва виду
(українська / латинська) Забарвле-ння квітів
Терміни
цвітіння 1 Арабіс війчатолистий / Arabis blepharophylla Темно-рожеве Травень 2 Дзвіночки Пожарського / Campanula poschaskyana Голубе Липень- серпень 3 Крокус ‘Joan of Arc’ / Crocus ‘Joan of Arc’ Біле Кінець квітня 4 Крокус ‘Little Dorrit’  / Crocus ‘Little Dorrit’ Фіолетове Кінець квітня 5 Крокус прекрасний/ Crocus speciosus Бузкове Вересень- жовтень 6 Молодило павутинне / Sempervivum arachnoideum Малиново-червоне Червень- липень 7 Молочай міртолистий / Euphorbia myrsinites Жовто-зелене Травень 8 Очиток Еверса / Sedum eversii рожеве Червень 9 Очиток товстолистий / Sedum dasyphyllum Біле Червень 10 Флокс шиловидний ‘Apple Blossom’ / Plox subulata ‘Apple Blossom’ Рожеве Травень- червень 11 Хоста Зібольда ‘Elegans’ / Hosta sieboldiana ‘Elegans’ Біле з рожевим відтінком Липень- серпень 12 Хоста вздута‘Thomas Hogg’ / Hosta ventricosa ‘Thomas Hogg’ Фіолетове Липень- серпень 13 Чебрець повзучий / Thymus serpyllum Фіолетове Червень- липень
   Важливимнапрямом з вдосконалення даного об´єкту є також благоуст-рій території,що передбачає розмітку дорожньо-стежкової мережі та майданчиків, огородженнятериторії,  освітлення території, встановлення малих архітектурних форм.
Дорожньо-стежковамережа – найбільш важливий елемент благоустрою. При її проектуванні враховуємофункціональне призначення доріг, характер їх покриття та зручність вексплуатації. На даному об´єкті основна доріжка сполучає будівлю мотелю збасейном і приміщенням кінно-спортивної площадки. Додаткові доріжки ведуть дотенісного корту і волейбольної площадки.
Дорожнє покриття маєзабезпечувати необхідну міцність та шорсткість поверхні, не пилити, бутиекономічним в експлуатації, мати високі декоративні якості. Для мощення доріжоквикористовуємо тротуарну плитку і натуральний камінь. На рис. 3.5 зображенотехнологію укладання тротуарної плитки.
/>
                                                             
                                                       
Рис3.5 Технологія укладання тротуарної плитки
Замовник самобирає вид тротуарної плитки і натурального каменю серед тих, які йомупропонуються.
Оскількитериторія огороджена частково, необхідно продовжити огородження, відділяючи,при цьому, площадку для верхової їзди від решти території. Для відмежуваннявикористовуємо різні види дерев´янної огорожі.
Зона активного відпочинкуоб´єднує в собі територію будівлі критого басейну, тенісного корту,волейбольну площадку та площадку для верхової їзди.
/>Тенісна площадка – спортивнаплощадка, обмежена лініями; довжина 23,77 м., ширина для одиночної гри 8,23м., для парної 10,97 м., обладнується двома стовпами на поперечній осі площадки,між якими з допомогою троса натягується сітка; головна розмітка: поперечна вісь(сітка), середня лінія, лінія подачі, задні лінії, бокові ліні, забіги (рис.3.6).
Рис. 3.6 Параметри тенісногокорту
Волейбольнаплощадка – спортивна площадка 9х18 м. З грунтовим покриттям, обладнується двомастовпами, між якими на певній висоті туго натягується трос, на якому виситьсітка; головна розмітка: середня лінія, зона нападу, зона захисту, зона подачі.
Площадка дляверхової їзди – огороджене рівне місце, з м´ягким грунтом, без каміння.
Для відкритихспортивних площадок різного призначення вико-ристовуємо грунтові покриття.
Оскільки графікроботи мотелю кругло добовий,  актуальним є питання освітлення території, нелише з метою безпеки руху по території. Декоративне освітлення зробить мотельбільш привабливим для клієнтів і створить більш комфортні умови для їхвідпочинку у вечірні години.
Світлотехніка внаші дні — важливий компонент функціональної організації  середовищаперебування сучасної людини. Правильно спроекто-ване  освітлення — це не тількикомфорт і безпека  людей у темний час доби, але й потужний інструмент у  руках архітектора, що дозволяє моделювати різні аспекти естетичного сприйняттяміського середовища.
При виборісвітильників для зовнішнього освітлення важливими є декілька критеріїв.Насамперед – це дизайн і співвідношення із зовнішньою архі-тектурою, адже самеці якості будуть на виду у відвідувачів. А також розміри і світлороздільністьсвітильників.  Ці показники визначають кількість і схему розміщення пристроївна території.
На територіїзаплановані наступні види освітлення: функціональне, декоративне і святковеосвітлення.
Функціональнеосвітлення — це в першу чергу безпека і довговічність, а також зручність вексплуатації й обслуговуванні. Даний тип освітлення використовуємо біляголовного входу, на головних доріжках, площадках, автостоянці.
Для позначеннядорожньо-стежкової мережі використовуємо супровідне освітлення – вздовж доріжоквстановлюємо світлові стовпчики. Для цього використовуютьсясвітильники середньої потужності, що розташовуються на висоті одного-півтораметри.
Для тенісногокорту, площадки для верхової їзди, а також автостоянки використовуємо заливнеосвітлення, що створює яскравий фон. Такий фон утвориться за допомогоюнатрієвих, металево-галогенних або ртутних ламп. На автостоянці ліхтарівстановлюються на висоті 3 метри, на тенісному корті –  7метрів. Для освітленняплощадки для верхової їзди встановлюємо на будівлі прожектор. Дужеважливо уникати шкідливого для очей різкого світла. Тому вибираємо світильникиз матовими плафонами, що розсіюють світло.
Декоративнеосвітлення використовуємо біля головного входу в мотель для виділення рокарію увечірні години, для підсвітки деревних груп. Також декоративне освітлення будеприсутнім на ділянці біля кафе і вздовж рядової посадки робінії. У цю групувходять світильника-крихітки висотою 0,3 — 0,5 метри, міні-прожектори,«водяники» — ліхтарі для штучних водойм. Ліхтарі спрямованого освітленнярозміщені на землі, можуть виділяти крону дерев, акцентувати увагу наальпійській гірці.
Святковеосвітлення – містить у собі ошатне підсвічування фасадів, дерев і різнихелементів ділянки при проведенні свят або торжеств. Таке підсвічування допоможестворити неповторну атмосферу свята і зробить незгладиме враження на клієнтів.Тому його використовуємо саме в тих місцях, де можуть проходити святкування –біля кафе. Святкове освітлення створюємо за допомогою гірлянд і світловихшнурів.
Роботи повлаштуванню системи освітлення включають: викопування траншей під електричнікабелі, прокладання кабелів, підготовку площадок під встановлення світильників,встановлення світильників, виключателів і розеток, монтаж розвідного щитка.
Кожен видосвітлення впливає на інші, таким чином, важливо розглядати їх разом. Різнівиди освітлення можуть підтримувати або руйнувати один одного. Використаніграмотно, вони можуть бути об’єднані — акцентуюче освітлення, можевикористовуватися як загальне освітлення вулиці, і навпаки. Для сучасногоосвітлення важливе розуміння того, що все, що сприймає людське око, повиннебути включене у світлове рішення простору. Кожний з перерахованих видівосвітлення при цьому є частиною створюваної світлової картини.
Характервідвідування об’єкту зумовлює розташування в них значної кількості малих формархітектури і предметів обладнання, які активно впливають на вирішення багатьохфункціональних, інженерних та естетичних завдань і часто визначають якістьцілого ансамблю.
Паркові меблі –необхідна конструктивна та декоративна частина благоустрою.
Стаціонарні іпереносні лавки, столи, урни є найбільш чисельними і універсальними предметамиобладнання.
Для зручностіперебування в мотелі недалеко від головного входу організовуємо автомобільнустоянку.

РОЗДІЛ4. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ
САДОВО-ПАРКОВОГООБ’ЄКТУ
4.1.Агротехніка створення садово-паркового об’єкту/>
 
4.1.1. Посадкадерев і чагарників
Садити дерева ічагарники можна цілорічно. Сучасна агротехніка дає змогу проводити садіння яквзимку, так і влітку. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною,особливо теплолюбні дерева і чагарники. Холодостійкі рослини добре переносять іосінню посадку. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи новихприростів, тобто від половини квітня до половини травня. Осіння посадкахвойних, крім модрини, триває від серпня до початку жовтня. Більшістьвічнозелених дерев і кущів висаджують у той самий період, що й хвойні. Веснянапосадка без кому проводиться після розмерзання грунту і до початку розпусканнябруньок (тривалість посадки 6-10 днів). Восени посадку можна починати післяопадання листя і припинення росту і закінчувати за 1-2 тижні до початку стійкихморозів. Всі інші посадки проводяться тільки з комом землі.
Порушеннятехнології садіння дерев і чагарників у багатьох випадках є причиною низькоїдекоративності, недовговічності, захворювань та загибелі рослин. Посадкові ямиабо траншеї потрібно копати не пізніше ніж за 2 тижні до посадки. При цьомугрунт утримує добрий запас вологи, покращується його аерація та структура,відповідно. Готуючи ями, верхній шар землі відкидають в один бік, а нижній,менш родючий — в інший. Після висаджування рослин ями засипають так, щоб нижнійшар землі був зверху. Дно ями і траншей розпушують на глибину 15-20см. Розмірисадивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних рослин. Середня глибинаями для дерева становить 70-120см, для чагарників — 30-70см. Для створенняживоплотів із чагарників викопують траншеї: для однорядних живоплотів — розмірами 50 х 50см, для дворядних — 70 х 50см і для трирядних — 90 х 50см.Чагарники в живоплоти висаджують у траншеї на строго встановленій відстані одинвід одного. Після садіння крону підрізують і формують бортики із землі длязатримання вологи після поливу. 
Деревні ліанивисаджують на об’єктах озеленення саджанцями, які  мають бути добре розвинені,мати пагони завдовжки не менше як 1м і добре сформовану та компактну кореневусистему.
Коли посадковемісце готове, яму на 2/3 її об’єму засипають грунтосумішшю. Перед посадкоюстаранно оглядають коріння саджанців, пошкоджені корінці вирізають гостримсадовим ножем, або секатором. Зрізи повинні бути рівними, а їх площинанаправлена вниз. Поверхню зрізу покривають садовою замазкою. Саджанці опускаютьв яму, розправляють коріння, спрямовуючи його вниз. Коренева шийка повинна бути5-6 см вище від рівня грунту. Після встановлення рослини на необхідну висоту,яму засипають землею, пошарово ущільнюючи. Коли яма заповнена, по її периметру,роблять валик із землі для затримки води при поливі. Після посадки, рослинукріплять до кілків, добре поливають, мульчують торфом, або шаром рослинноїземлі.
 
4.1.2.Влаштування газонів.
Головнимиякостями звичайних садово-паркових газонів є їхня декоративність, довговічність,стійкість до частого скошування, витоптування та тіньовитривалість, а також запевних умов посухостійкість і морозостійкість.
Створення міцноїстійкості дернини можливе при сумісному вирощуванні видів трав з різними типамипагоноутворення, тобто таких, які належать до різних життєвих форм(кореневищних, кореневищно-кущових, рідше — щільно-кущових і стрижнекореневих).
Для створеннясадово-паркових газонів підходять усі види трав, що застосовуються в партернихгазонах, але можуть бути використані й інші — вівсяниця валійська (типчак),лучна, овеча, східна; тонконіг вузьколистий, сплюснутий і звичайний, райграсбагатоукісний; житняк гребінчастий, пустельний і сибірський.
Роботи зістворення та влаштування газону розпочинаються на етапі планування поверхні,глибокої обробки ґрунтового шару та внесення органічних і мінеральних добрив.
Для першокласногогазону дуже важливим є дренаж. Його закладають після зняття родючого шаругрунту. Він складається з таких шарів: бутового, товщиною 15 см, шару дрібнихкамінців, гравію чи грубозернистого піску, товщиною 5 см і, відповідно, — родючий шар, товщиною 15 см.
Грунт укочуютьважким катком, після чого знову розпушують поверхневий шар на 2-3 см, висіваючив нього насіння і знову укочують легким катком. Попереднє укочування необхіднедля запобігання осідання грунту і для доброго проростання насіння.
На даному об`єктістворення газону буде проводитись шляхом посіву насіння трав. Рівномірністьпосіву – основа отримання доброго трав`яного покриву. При посіві травосумішінасіння ретельно перемішують. Рекомендується спочатку висівати крупне насіння ззагортанням до 3 см., а потім дрібне на глибину до 0,5-1,5 см. Мульчуванняпосівів проводиться тонким шаром перегною або торфу. Після мульчуванняобов`язкове коткування легким катком. Після посіву насіння при сухій погодіслід утримувати грунт у вологому стані протягом п`яти днів, проводячи полив уранні чи пізні вечірні години. При досягненні травостоєм 7-8 см. проводитьсяскошування газону.
В таблиці 4.1наведено потребу в насінні газонних трав для створення звичайногосадово-паркового газону.

                                                                                                   Таблиця 4.1
Потребав насінні газонних травСклад травосуміші Вміст виду у суміші, %
Норма
висіву,
кг/га
Площа
газону, га Потреба в насінні, кг Тонконіг лучний 60 40 0,5 12 Райграс пасовищний 40 120 0,5 24
 
4.1.3.Створення альпінарію
Основнимелементом альпінарію є камінь, а рослини лише доповнюють і обрамляють брили.Гірку влаштовують на сонячному і захищеному від вітрів місці. Вона повинна матикілька сторін огляду, і при цьому кожна повинна виглядати неповторно. Розмірвизначається насамперед розмірами саду. Особливо варто продумати розташуванняна пласкій ділянці, тут важливо домогтися природного вигляду в контексті саду,забезпечити плавність переходу від альпінарію до навколишнього ландшафту.Створення альпійської гірки починається з розмітки ділянки. На запланованомумісці виривають котлован і заповнюють його щебенем, битою цеглою абокерамзитом, які слугуватимуть дренажем. Після закладення основи гіркиущільнюється дно котловану і його засипають родючим ґрунтом у рівень із землею.Землю засипають шарами, кожен шар ущільнюють і поливають водою, щоб заповнитипорожнечі. Дренаж робиться для того, щоб земля не «втягнула» камені гірки усебе. На такій основі починається розміщення каменів і їхнє закріплення вґрунті. На рис.4.1 зображено варіанти розміщення каміння в композиції.

/>/>/>                                          

                  
Рис4.1 Варіанти розміщення каменю в композиції
Традиційнийспосіб — укладання ярусами. Їхня кількість залежить від розмірів гірки.Звичайно для гірки розміром 5 х 3 м виходить 3-5 ярусів. Розташування камінняповинно бути гармонійним, створювати ефект природного оголення. Інодісформувати вигляд допомагає «головний» камінь, що створює певний центркомпозиції. Відстань між каменями повинна бути достатньою для нормального ростурослин, і для того, щоб підрослі рослини не приховували камені. Кам’янистаділянка повинна виглядати естетично навіть без рослин, тому що в природі, нависокогір’ях рослини лише підкреслюють неповторну велич каміння. Можливихрішень при створенні гірки безліч.Зелену основу складають низькорослі дерева ічагарники, листяні і хвойні, цибулинні. Рослини підбираємо так, щоб гіркавиглядала привабливо цілий рік.
 
4.2. Агротехніка догляду за садово-парковимоб’єктом
Процес утриманняоб’єкту включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткимирослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малимиархітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб,санітарне очищення території об’єкта благоустрою.

 4.2.1. Доглядза деревами і чагарниками
Догляд задеревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання,внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбуз бур’янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев ічагарників.
Поливання маєзабезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту доглибини 60-70см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80%повної вологоємності.
Норми такратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічногоскладу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкостіпорід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджуваннярослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 роківу суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Длядоросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.
Хвойні та листянівічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагаютьбільш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку,крім поливання, слід дощувати.
Восени, колидовго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусовихтемператур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин.
Удобреннядеревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідносвоєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головноювидимою ознакою “ґрунтового голоду” рослин є їхні слабі прирости,здрібнене листя та зміна барв.
Мінеральніпідживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:
перший раз — весною, в період розкриття бунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;
другий — в періодповного розпускання листя;
третій — восени,в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.
Мінеральнідобрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання,осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5шт. на 1 м² пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральнихпідживлень.
 Сухі підживленняналежить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частинааміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Сумішмінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура умолодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників 0,3 м відкореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний поливнасаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживленнястановить 35-40 г на 1 м² лунки.
Підживленнянасаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесеннякомпостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Післятакого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.
Дерева ічагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовийперіод. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група.Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і кронизастосовується повсть, солома та інші матеріали.
Якщо довго немаєдощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу. що призводить дозакупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обмінуречовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаючеполивання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні,серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години)або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше4-5 разів за вегетаційний період — для листяних порід і 8-10 разів — дляхвойних порід.
 Обмивання кронипроводиться за допомогою шланга або поливальних машин.
З бур’янами борються двомаспособами — механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосуваннягербіцидів).
 Для усуненнянегативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводятьдренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 смробиться 5-8 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловинизаповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом імінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневоїсистеми, проводиться восени через 3-5 років.
При механічномупошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різнимицвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереженнятаких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.
Для нормальногоросту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усьогожиття рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени післяопадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються білякореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують уміру їх виявлення впродовж року.
Під час доглядуза деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.
 Формувальне обрізання деревпроводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної абоштучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок.
Розрізняютьслабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева,його віку і стану крони.
Формувальнеобрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації(кінець лютого-квітень).
Кронишвидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму,обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в’яз, дуб і липа).При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні приростиі лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.
Санітарнеобрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкодженихгілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною.Обрізують підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгорупід гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібнопроводити щороку протягом вегетаційного періоду.
Омолоджувальнеобрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання таобрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьомусильно вкорочують (на 1/2 — 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщоце можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні,поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачаєобрізання частини крони, а сильне — зріз крони до основи скелетних гілок.
Обрізування кущівпередбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів,квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок,вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття,проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) тавкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.
У кущів зквітковими бруньками на пагонах поточного року (буддлея Давида, гортензіяволотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), якіцвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту абопізно восени вкорочують пагони на 1/2 — 1/3 їхньої довжини залежно від виду йсорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна «саджатина пеньок», залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.
Показникомпотреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивностіцвітіння та плодоношення.
Омолоджуваннядекоративних кущів (поодиноких, у групі та в живоплоті) проводять періодично, вміру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Цероблять навесні до початку росту.
Формувальнеобрізування кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми,підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшеннягустоти крони.
Санітарнеобрізування кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкодженихгілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.
 Згрібати листяз-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить довинесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, якийзапобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя маєзалишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або здопомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації.Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд(партерний газон, пам’ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики,спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).
 
4.2.2. Доглядза живоплотами
Живоплоти ізрегулярною формою завжди повинні мати широку основу. Підстригання таких огорожпочинають від основи, визначивши необхідну ширину і рухаються догори.
Живоплоти, якіформуються, починають стригти в перший рік після висаджування. Підстриганнявиконують згори на певній висоті від поверхні землі та з боків. Живопліт ізсвітлолюбних кущів формують у вигляді зрізаної піраміди з нахилом бічних сторін20-25 С та ширшою основою внизу.
У перший рік кущіживоплоту підстригають один раз за вегетаційний сезон — напровесні до початкусокоруху, пізніше — 3-5 разів за вегетацію в міру відростання.
Вільноросліживоплоти систематично не підстригають. У них вирізають старі (які починаютьзасихати) та надто загущені гілки. Один раз за два-три роки вільноросліживоплоти проріджують у період спокою.
 
4.2.3. Доглядза виткими рослинами (ліанами)
У разідекорування стін споруд для підтримання рослин влаштовують спеціальніпристосування. Виткі рослини швидко використовують поживні речовини з ґрунту іпотребують регулярного органо-мінерального підживлення, а глибоке заляганнякореневої системи — щедрого поливання. Наземні частини витких рослин потрібнообприскувати чистою водою, яка не тільки освіжає рослини, а й змиває з листяпил і шкідників. Обприскування або поверхневий полив роблять лише вранці.
Обов’язковимприйомом догляду за виткими рослинами є регулярне обрізування. У загущенихкущів вирізають старі гілки, які заважають росту молодих пагонів.
Ранньоквітучіліани рекомендується обрізувати одразу після цвітіння. Вирізають, як правило,всі квітконосні гілки на рівні верхніх ступенів осьової системи, а також слабкій загущені скелетні гілки й пагони. Проте у цьому разі залишають достатнюкількість пагонів для забезпечення цвітіння ліан у наступному році.
Пізноквітучіліани доцільно обрізувати на початку весни на рівні початкових ступенів осьовоїсистеми. Це забезпечує утворення, ріст нових пагонів та їхнє цвітіння употочному році.
Деревовидніліани, які вирощуються заради декоративності листя чи осіннього забарвлення,обрізують восени (листопадні) або навесні (вічнозелені). Обрізування пагонів ігілок, що віддаляються від наміченого для озеленення простору, проводять в мірувиявлення його протягом сезону.
 
4.2.4. Утриманняквітників
Декоративність іякість квітників значною мірою залежать від догляду, який має забезпечитисприятливі умови для росту і розвитку рослин.
Догляд заквітниками полягає у поливанні, прополюванні, розпушуванні ґрунту, прищіпуванніта видаленні суцвіть, прибиранні стебел з квітників, штикуванні на зиму,захисті від хвороб і шкідників, підстриганні килимових рослин, розкриттібагаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв’язуванні рослинта укриття їх на зиму.
Поливанняквітників повинно проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб землязволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно,краще вранці або ввечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневихполивань слід уникати.
За вегетаційнийперіод за нормальних погодних умов при догляді за сезонними квітниками всередньому має бути проведено 20-30 поливів. Квітники з покривних рослинполивають частіше — до 40-50 разів за сезон.
Норма поливаннядля однорічників та дворічників — 15-20, для багаторічників — 25-40 л/м2.
Розпушуванняґрунту проводять в міру його ущільнення і проростання бур’яну та обов’язковопісля рясного поливу чи великого дощу. Перше розпушування треба виконуватинапровесні, щойно просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на2-2,5 тижні) до змикання рослин.
Глибинарозпушування однорічників — 3-5, багаторічників з поверхневим розміщеннямкоренів — 3-6 см.
Квітники слідмульчувати, особливо якщо вони створюються із багаторічників. Мульчуванняґрунту сприяє збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманнюрозвитку бур’янів. Як мульчу слід використовувати торф або компости:торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний, торфоперегнійний тощо; тирсулистяних порід, напіврозкладену солому з гноєм і листом тощо. На 2-3-річнихквітниках мульчу вносять шаром 3 см, на старших — 5-6 см і більше. Мульчуютьквітники із багаторічників один раз за два роки — восени, після обрізування ізбирання стебел, або ж весною, після внесення добрив.
Підживленнярослин потрібне для їх забезпечення органічними і мінеральними елементами.Сезонні квітники при добрій підготовці та удобренні ґрунту перед кожноюпосадкою або ж систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальнимживленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним розчиноммінеральних речовин. Проте землю між рослинами слід покривати торф’яноюпотертю, дрібно насіченою соломою чи лісовою підстилкою.
Багаторічникипочинають підживлювати з другого року після посадки. Підживлення проводять дварази за сезон. Весною, до початку росту стебел, вносять мінеральні добрива зпереваженням азотних, а восени — переважно фосфорних і калійних. Добривавносять з розрахунку (г/м2): 15-50 фосфорних (суперфосфат), 30-60 калійних(калійна сіль, сірчанокислий калій), 30-40 азотних (аміачна або калійнаселітра) чи 10-20 сечовини. Добрива, що містять хлор, використовувати нерекомендується. Весною азотні добрива можна замінювати коров’яком (розбавляють 1:10)або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м2.
Багаторічніквіткові рослини часто відчувають нестачу мікроелементів, які найкраще слідвносити навесні під час першого розпушування ґрунту у вигляді кореневогопідживлення з розрахунку 60-80 мл/м2.
Високі рослинипідв’язують до кілків, а якщо вони висаджені рядами, то для підтримки стебелнатягують дріт.
Скельні рослинипокривають тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можнавикористовувати і для інших рослин у морозні та сніжні зими. Не прикриваютьрослини лісового походження — барвінок, папороть, плющ.
Кожні 3-5 (6-8)років багаторічні рослини викопують, ділять, ґрунт глибоко перекопують,вибирають бур’яни, у добрюють перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянкувисаджують поділені рослини.
На килимовихквітниках слід пильнувати за дотриманням чіткості рисунка за допомогоюпідстригання. Підстригати можна і звислі квіти, які завдяки цьому омолоджуютьсяі продовжують своє цвітіння.
У квітникахвидаляють засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний виглядквітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню.Цвітіння рослин продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3 — 1/4їхньої довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних пагонів. Післяприщипування рослини рясно поливають і підживлюють.
Загальне правилодогляду за квітковими рослинами у квітниках полягає в уникненні зав’язування йдозрівання насіння, що сприяє збільшенню тривалості цвітіння та довголіттюнасаджень.
Осіннє прибиранняквітників проводять після перших заморозків, коли температура знижується домінус 1-2 С. Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають у холодніпарники, підвали й оранжереї.
На зимутеплолюбні рослини прикривають ялиновим або сосновим лапником, листям читорфом. Перед прикриванням зрізують усі пагони і листя на висоті 6-12 см відземлі, товщина покривального шару 5-20 см. Прикривання проводять післязаморозків (по остиглій землі).
 
4.2.5. Доглядза газонами
Догляд за газонамиполягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями,весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави,збиранні сміття та обпалого листя.
Ранньою весноюпісля танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провестиінтенсивне прочісування трав’яного покрову гострими граблями або спеціальнимиметалевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні обпале листя,зруйнувати грунтову кірку.
Одним із заходівдогляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшуєвологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту.
Землювання — церівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічнихдобрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3-5років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени післяскошування.
Для підвищеннядовголіття газони необхідно піддавати аерації(проколювання абопрорізування дернини) на глибину до 10 см.
Для підтримкидекоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростаннятравостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючигрунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані.Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками — 70-75% повноїпольової вологоємкості даного грунту.
У середньомузагальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить16 разів, партерних — 30.
Звичайні газонислід скошувати, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см, 10-14 разів засезон. Висота травостою, що залишається, — 4-5 см.
Остатній разгазони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трававстигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану травунеобхідно обов’язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними підчас косіння валками дернина випріє і з’являться бурі плями.
Систематичнескошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту івиснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивнихпідживлень.При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та нормивнесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою.Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючихґрунтах становлять з азоту — 40-80, фосфору — 60-120, калію — 100-120 кг/га.
Знищення бур’янівна газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодихгазонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливозабезпечити вчасне прополювання бур’янів у весняний період до їх цвітіння таштучного запліднення.
У ході боротьби збур’янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур’янів наділянках під час обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.
 
4.2.6. Доглядза елементами благоустрою
Догляд задорожньою мережею та майданчиками включає такі види робіт, як поточний ремонт,санітарне очищення (підмітання, збирання випадкового сміття, прибирання снігу,посипання піском або іншими матеріалами крім солі в період ожеледиці, видаленнятрави.).
 Періодичністьсанітарного очищення, поливання та миття доріг проводиться в міру необхідності,залежно від інтенсивності відвідування.
Догляд за іншимиелементами благоустрою включає: поточний ремонт, підготовку обладнання доексплуатації в літній та зимовий періоди, усунення поточних дефектів зурахуванням системи огляду зелених насаджень, періодичне санітарне очищенняурн, водойм, видалення снігу в зимовий період, миття лав, обслуговування системосвітлення, водопостачання, водовідведення, інше.

4.3. Захистзелених насаджень від шкідників і хвороб.
У системі заходівіз захисту зелених насаджень одними із найголовніших є санітарно-профілактичні.Їхнє завдання полягає в усуненні джерел інфекцій і недопущенні виникненнявогнищ шкідників і хвороб. З цією метою у зелених насадженнях збирають опалелистя, хвою, шишки, сухі гілки та загиблі рослини. Обрізують також хворі івсохлі гілки, обкоровують і корчують пеньки, знищують плодові тіла грибів.Особливе місце в заходах, спрямованих на оздоровлення і продовження віку дерев,є лікування ран і пломбування дупел.
Для захистузелених насаджень від шкідників та хвороб застосовуються такі основні методи:агротехнічні, хімічні, біологічні, біофізичні, механічні та інтегральні.

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
 
Економічначастина складається з розрахунків і показників, які зводяться в окремі таблиці.Розрахунок кошторисної вартості будівництва садово-поркового об`єкта і робітпо  догляду за ним проводимо за наступними пунктами:
— обгрунтуваннябалансу території садово-паркового об´єкта (таблиця 5.1);
— виробничапрограма робіт з будівництва об´єкта озеленення (таблиця 5.2);
— план з праці ізаробітної плати для будівництва садово-паркового об´єкта (таблиця 5.3);
— розрахунокнеобхідної чисельності робочої  сили згідно календарних термінів (таблиця 5.4);
— графіквиконання робіт згідно календарних термінів (таблиця 5.5);
— розрахунокпотреби і кількості основних і допоміжних матеріалів для будівництвасадово-паркового об´єкта (таблиця 5.6);
— розрахунок витратна послуги автомобільного транспорту загальногосподарського призначення(таблиця 5.7);
— розрахунокпотреби машин і механізмів, витрат на механізовані роботи (таблиця 5.8);
— кошториснавартість будівництва садово-поркового об`єкта і робіт по  догляду за ним(таблиця 5.9);
Розрахунокбалансу території містить:
–  загальну площу об´єктаозеленення;
–  площу, яка відведена підзабудову;
–  площу ділянок, якіпроектуються під зелені насадження;
–  площу доріжок і майданчиківрізного призначення.
Площу підокремими деревами, насадженнями в алеях приймаємо з розрахунку 4 м² наодне дерево, площа під кущами – 1 м² на один кущ, площа живоплоту – взалежності від конструкції.
Площа, якапроектується під деревами становить – 376 м² (94 шт. х 4 м²), підчагарниками – 33 м² (33 шт. х 1 м²), живоплотами – 47 м² (47 м.пог. х 1 м.).
Площа газонівзалежить від площі озеленення за мінісом площі, зайнятої під деревами, кущами іквітниками.
Розрахуноккошторисної вартості будівництва розпочинається із зведення об´ємів робіту єдину відомість.
На об´єктівисаджуємо 34 штуки дерев, з них листяних – 29, хвойних – 5. Посадкудерев-саджанців здійснюємо без кому у ями розміром 0,7 х 0,7 м. Рослинну землю,яку застосовуємо для заміни бідного грунту, підсипаємо до ям в межах 15%.
Чагарники, укількості 33 шт. висаджуємо у ями розміром 0,5 х 0,5 м. рослинну землюпідсипаємо також у межах 15%.
Загальна довжинаживоплотів, які проектуються на території становить 47 м. пог. Кількість рослиннеобхідних для формування живоплотів – 96 шт. Для висаджування рослин викопуємотраншеї шириною 0,5 м.
На територіїоб´єкту озеленення, крім існуючих асфальтованих доріг проектуємостворення  доріжок з тротуарної плитки (354 м²) і природного каменю (229м²).
Для освітленнятериторії проектуємо встановлення світильників різного призначення, загальноюкількістю – 29 шт. Для прокладання електричних кабелів викопуються траншеїглибиною 0,7м. і шириною 30 см., загальна довжина траншей – 380 м.
Малі архітектурніформи: альтанки – 3 шт., садові лави – 6 шт.
В таблиці 5.2зведені основні об´єми робіт з озеленення і благоустрою об´єктаозеленення.
План з праці ізаробітної плати для будівництва об´єкта складається на основізапланованого обсягу робіт (таблиця 5.2), норм часу і тарифних ставок.
Для кожного видуробіт визначаємо кількість часу в людино-днях (трудомісткість). Кількістьлюдино-годин визначаємо множенням обсягу робіт на норми витрат часу влюдино-годинах. Для переводу в людино-дні кількість людино-годин ділимо на 8годин (тривалість робочого дня). Визначення основної зарплати працівниківздійснюємо множенням кількості відпрацьованих людино-днів на відповідну тарифнуставку. Додаткову зарплату приймаємо в розмірі 40% від основної зарплати.
Загальний фонд заробітної платискладається із суми основної і додаткової заробітної плати.
Роботи з створення об´єктуоб´єднані в такі групи:
1.     Посадкадерев, чагарників і живоплотів, догляд за ними;
2.     Влаштуваннягазонів і квітників, догляд за ними;
3.     Благоустрійтериторії.
Разом ізнарахуванням фонду заробітної плат суб´єкти господарської діяльностізобов´язані також ще нараховувати і здійснювати відрахування до фондівпенсійного і соціального страхування.
У звязку ізсезонним характером робіт у зеленому будівництві, розрахунок необхідноїчисельності робочої сили доцільно планувати щомісячно. Варто взяти до уваги, щоодні і ті самі робітники після закінчення однієї роботи можутьвикористовуватися на інших роботах, час виконання яких не співпадає зпопередніми.
На основі таблиці5.4 складається графік виконання робіт (таблиця 5.5).
Основою длярозрахунку потреби і кількості основних і допоміжних матеріалів є виробничапрограма.
Розрахунок витратна послуги автомобільного транспорту складається лише для вантажних автомобілівна основі кількості основних і допоміжних матеріалів, які необхідно перевезтидля виконання виробничої програми. Вартість утримання машино-зміни залежитьвідмарки автомобіля, його вантажної під´ємності і призначення. На даномуоб´єкті використовуємо ЗІЛ-130, вантажна під´ємністю 4 т.; вартістьутримання машино-зміни – 212 грн.
В таблиці 5.8плануються лише роботи, які виконуються безпосередньо механізмами.
Загальну вартістьбудівництва садово-паркового об´єкта визначаємо у зведеному кошторисівитрат, який складається на основі даних, розрахованих у попередніх таблицях.
Інші виробничівитрати складають 1,5%  від суми всіх попередніх витрат.
Виробничасобівартість становить суму калькуляційних статей з 1 по 6.
Витрати на збутстановлять 1-2% від виробничої собівартості.
Повнасобівартість будівництва садово-паркового об´єкта і робіт по догляду заним визначається сумуванням виробничої собівартості, адміністративних витрат івитрат на збут.
Величина прибуткувизначається множенням повної собівартості на запроектовану рентабельність(15-20%) і діленням на 100.
Вартість будівництвасадово-паркового об´єкта і робіт по догляду за ним становить суму повноїсобівартості і прибутку.

Таблиця 5.1
Баланс загальної території садово-парковогооб´єкту
 
№
п\п Види об´єктів Га % до загальної площі
1
Доріжки:
0,128
15,7
  а) асфальтовані 0,070 8,6
  б) з тротуарної плитки 0,035 4,3
  в) з природного каменю 0,023 2,8
2
Майданчики
0,066
8,1
3
Зелені насадження:
0,550
67,6
  а) під деревами 0,038 4,7
  б) під чагарниками 0,003 0,4
  в) під живоплотами 0,005 0.6
  г) під газонами 0,500 61,4
  д) під квітниками 0,004 0,5
4
Водойма
0,001
0,1
5
Споруди
0,063
7,7
6
Малі архітектурні форми
0,006
0,8
 
ВСЬОГО
0,814
100

Таблиця5.2
Виробничапрограма робіт з озеленення
 
№
п\п Найменування робіт Одиниці виміру Обсяг робіт 1 Загальна площа обєкту га 0,814 2 Кількість рослинної землі, яка необхідна для посадки дерев м³ 3,5 3 Копання ям для дерев розміром 0,7 х 0,7 х 0,7 м шт. 34 4 Посадка дерев всього шт. 34 5 Кількість рослинної землі, яка необхідна для посадки кущів м³ 1,2 6 Викопування ям розміром 0,5 х 0,5 м. шт. 33 7 Посадка кущів всього шт. 33 8 Кількість рослинної землі для живоплоту м³ 3,5 9 Копання траншей 10 пог. м. 4,7 10 Посадка живоплоту шт. 96 11 Підготовка грунту для квітників м² 40 12 Посадка квітів: а) килимкові м² 14 б) багаторічні м² 4 в) цибулькові м² 2 13 Підготовка грунту для газонів м² 5000 14 Посів трав і догляд за ними м² 5000 15 Копання траншей глибиною 0,7 м. і шириною 0,3 м. для прокладання електричних кабелів пог. м. 380 16 Влаштування доріжок: а) з тротуарної плитки м² 354 б) з природного каменю м² 229 17 Влаштування грунтових площадок м² 657 18 Влаштування світильників шт. 29 19 Влаштування альтанок шт. 3 20 Влаштування садових лав шт. 6
 

Таблиця 5.4
Розрахунок необхідної чисельностіробочої  сили згідно календарних термінів
№
п/п
Найменування робіт
Трудо-витрати, людино-дні
Запла-нована
кількість
Заплановані календарні терміни
днів
осіб
1
2
3
4
5
6 1 Копання ям ямокопачем КЛЯ-1 діаметром 70 см. 0,04 1 1 2 декада квітня 2 Копання ям вручну глибиною і шириною до 1 м. 1,24 1 1 2 декада квітня 3 Копання траншей для живоплотів вручну 14,10 2 7 2 декада квітня 4 Навантаження і розвантаження саджанців на машину 0,10 1 1 3 декада квітня 5 Рознесення саджанців дерев і кущів для посадки на відстань до 100 м. 0,21 1 1 3 декада квітня 6 Обрізка пошкодженого коріння секатором 0,15 1 1 3 декада квітня 7 Перенесення на ношах рослинної землі на відстань до 30 м. 1,97 1 2 3 декада квітня 8 Посадка саджанців дерев у готові ями з підсипанням рослинної землі та ущільненням 1,24 1 1 3 декада квітня 9 Посадка саджанців чагарників у готові ями з підсипанням рослинної землі та ущільненням 4,68 2 2 3 декада квітня 10 Планування ділянки вручну на око 68,75 10 7 3 декада березня 11 Вирівнювання грунту граблями з розбиванням грудок і вибиранням коріння 27,50 5 6 3 декада квітня 12 Розкидання сухих органічних добрив 1,30 1 1
1 декада
травня 13 Посів газону вручну площею понад 1000 м² 2,25 1 2
1 декада
травня Продовження таблиці 5.4 1 2 3 4 5 6 14 Посадка квітів 0,04 1 1
1 декада
травня 15 Полив квіткових рослин з лійок з піднесенням до 50 м. 0,38 1 1
1 декада
травня 16 Влаштування пристовбурних лунок і канавок 1,74 1 2
1 декада
травня 17 Прополювання і розпушування пристовбурних лунок і канавок 1,56 1 2
3 декада
червня 18 Прополювання живоплотів 0,63 1 1 1 декада липня 19 Полив рослин зі шлангу з піднесенням шлангу до 100 м 19,08 5 4 2 декада липня 20 Формувальне обрізування 4,24 2 2 2 декада березня 21 Стрижка живоплоту шпалерними ножицями з трьох сторін із землі 0,44 1 1 2 декада березня 22 Утеплення стовбурів рогожею 0,30 1 1 3 декада листопада 23 Прополювання газонів, збір і виніс трави на відстань до 50 м 7,81 2 4 1 декада травня 24 Викошування суцільних газонів газонокосаркою 306,25 20 16 з квітня по листопад 25 Встановлення і прибирання кілків 0,22 1 1 3 декада квітня 26 Влаштування корита глибиною до 10 см. під садово-паркові доріжки і майданчики 32,79 10 3
3 декада
квітня 27 Копання траншей для прокладання електричних кабелів 114,00 10 11
3 декада
березня 28 Влаштування грунтових доріжок 24,05 5 5 1 декада травня 29 Влаштування світильників 3,26 2 2 3 декада квітня 30 Влаштування паркових лав довжиною 2,5 м зі спинкою 4,26 2 2 1 декада травня

Таблиця 5.6
Розрахунок потреби ікількості основних і допоміжних матеріалів для будівництва садово-парковогооб´єкта
№
п\п Найменування матеріалів
Од.
вим.
Кіль
кість Вартість без ПДВ У тому числі по кварталах Оди-ниці Всьо-го I II III IV 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Основні матеріали
Саджанці дерев і чагарників 1 Робінія псевдоакація‘Frisia’ шт. 6 300 1800 1800 2 Модрина європейська шт. 4 20 80 80 3 Береза повисла шт. 7 5 35 35 4 Клен гостролистий ‘Royal Red’ шт. 3 1500 4500 4500 5 Горобина арія ’Lutescens’ шт. 5 800 4000 4000 6 Яблуня ‘Wintergold’ шт. 6 100 600 600 7 Магнолія Суланжа‘Alexandrina’ шт. 1 80 80 80 8 Верба цільнолиста ’Pendula’ шт. 1 70 70 70 9 Туя західна шт. 2 60 60 60 10 Туя західна ‘Reingold’ шт. 2 70 140 140 11 Хеномелес красивий шт. 1 35 35 35 12 Барбарис Тунберга ‘Aurea’ шт. 28 38 1064 1064 13 Спірея японська ‘Anthony Waterer’ шт. 48 23 1104 1104 14 Барбарис Тунберга ‘Atropurpurea’ шт. 2 36 72 72 15 Барбарис Тунберга ‘Green carpet’ шт. 1 36 36 36 16 Спірея гостра шт. 20 20 400 400 17 Спірея японська‘Alpina’ шт. 2 20 40 40 Продовження таблиці 5.6 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 18 Форзиція проміжна ‘Spectabilis’ шт. 5 31 155 155 19 Дейція рожева шт. 3 31 93 93 20 Кольквіція приємна шт. 7 25 175 175 21 Кипарисовик Лавсона ‘Minima Aurea’ шт. 3 46 138 138 22 Ялівець горизонтальний‘Glauca’ шт. 3 40 120 120 23 Сосна гірська ‘Gnom’ шт. 1 26 26 26 24 Кипарисовик тупий ‘Nana Gracilis’ шт. 3 46 138 138 25 Жимолость японська ‘Aureoreticulata’ шт. 2 33 66 66 26 Виноград п´ятилисточковий шт. 2 23 46 46
Квіткова розсада 1 Арабіс війчатолистий шт. 10 7,50 75.0 75.0 2 Астильба гола шт. 8 12,70 101.6 101.6 3 Горлянка повзуча ‘Burgundy Glow’ шт. 12 9,40 112,8 112,8 4 Дзвіночки Пожарського шт. 10 10,80 108,0 108,0 5 Крокус ‘Joan of Arc’ шт. 5 2,0 10,0 10,0 6 Крокус ‘Little Dorrit’ шт. 10 2,0 20,0 20,0 7 Крокус прекрасний шт. 10 2,0 20,0 20,0 8 Молодило павутинне шт. 8 6,50 52,0 52,0 9 Молочай міртолистий шт. 5 5,50 27,5 27,5 10 Очиток Еверса шт. 10 6,50 65,0 65,0 11 Очиток товстолистий шт. 10 6,50 65,0 65,0 12 Флокс шиловидний ‘Apple Blossom’ шт. 10 6,90 69,0 69,0 13 Хоста Зібольда ‘Elegans’ шт. 5 11,00 55,0 55,0 14 Хоста вздута‘Thomas Hogg’ шт. 5 11,00 55,0 55,0 15 Чебрець повзучий шт. 8 6,90 55,2 55,2 Продовження таблиці 5.6 1
2 3 4 5 6 7 8 9 10
Насіння газонних трав 1 Травосуміш (тонконіг лучний, райграс пасовищний) кг. 36 20,00 720 720
 
РАЗОМ
 
16507,5
15073
 
1434,5
 
Допоміжні матеріали 1 Рослинна земля 1м³ 8,2 29,00 237,8 237,8 2 Кілки для дерев шт. 34 1,50 51 51 3 Мінеральні добрива кг. 50 8,00 400 400 4 Рогожа м² 34 5,00 170 170 5 Бордюр (770 х 230 х 90 мм) шт. 338 20,0 6760 6760 6 Пісок 1м³ 58,3 40 2332 2332 7 Щебінь 1м³ 87,45 90 7870,5 7870,5 8 Садові лави шт. 6 250 1500 1500 9 Тротуарна плитка м² 354 78 27612,0 27612,0
РАЗОМ                                                                      
46933,3
288,8
 
46474,5
 
 
170
ВСЬОГО                                                                   
63440,8
15361,8
47909
 
170 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

Таблиця 5.9
Кошториснавартість будівництва садово-поркового об`єкта
іробіт по догляду за ним№ п/п
Статті калькуляції
 
Сума, тис. грн. 1 Основні і допоміжні матеріали, роботи і послуги виробничого характеру від сторонніх підприємств і організацій 63,440 2 Основна заробітна плата робітників 18,124 3 Додаткова заробітна плата робітників 7,250 4 Відрахування на соціальні заходи 8,678 5 Витрати на утримання і експлуатацію устаткування, в т.ч. -послуги транспорту 5,009 -послуги машин і механізмів 24,706 6 Інші виробничі витрати 1,908 7 Виробнича собівартість 129,115 8 Адміністративні витрати 19,367 9 Витрати на збут 1,291 Повна собівартість будівництва 149,773 Прибуток 22,466
Вартість будівництва 172.239

РОЗДІЛ 6. ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці –система законодавчих актів та відповідно їм соціально-економічних, технічних, гігієнічнихта організаційних заходів, що забезпечують безпеку, зберігають здоров´ята працездатність людини в процесі праці.
Обов’язок позабезпеченню безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника абоуповноважений ним орган. Виконання цього обов’язку вимагає від них точногодотримання вимог нормативних актів (інструкцій, правил, стандартів) з охоронипраці, розроблених на державному міжгалузевому і галузевому рівнях.
Закон України проохорону праці  встановив основні принципи державної політики в галузі охоронипраці: пріоритет життя і здоров’я працівників по відношенню до результатіввиробничої діяльності, повної відповідальності роботодавця за створеннябезпечних і здорових умов праці, комплексного розв’язання завдань охоронипраці, соціального захисту працівників, повного відшкодування збитків особам,які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань,використання економічних методів управління, виконання нормативів охорони працінезалежно від форм власності і видів діяльності підприємства.
Організація робітз охорони праці включає:
–      забезпеченнябезпеки виробничого устаткування, виробничих процесів, будинків, споруд;
–      нормалізаціюсанітарно-гігієнічних умов праці;
–      інструктажз техніки безпеки і навчання працюючих безпечним умовам праці;
–      забезпеченняпрацюючих засобами індивідуального захисту;
–       забезпеченняоптимальних режимів праці і відпочинку;
–      організаціюлікувально-профілактичних заходів, соціально-побутового обслуговуванняробітників, професійний відбір працюючих щодо окремих спеціальностей.
 
6.1 Організація безпеки праці для попередження виробничого травматизму
В проекті озеленення та благоустрою мотелю передбачається проведеннятаких видів робіт: підготовка грунту, навантажувально-розвантажувальні роботи,перенесення вантажів, викопування посадкових ям і траншей, посадка рослинногоматеріалу, роботи по догляду за рослинами з ручним інстру-ментом.
Оскільки всі роботи проводяться на відкритій місцевості, велику рольвідіграють фактори зовнішнього середовища. Тривале перебування працівника унесприятливому для людини температурному режимі, негативно впливає на здоров’ята самопочуття. Якщо температура зовнішнього середовища вища фізіологічнихпотреб організму (вища 18-19 градусів Цельсія), то тепловіддача організму будеутруднена, що суттєво знизить працездатність людини. Це призводить доперегрівання організму. Тому працівник повинен мати головний убір, повинен бутизабезпечений водою.
При ручному обробітку грунту потрібно звернути увагу на якісну підготовкуінструменту. Він повинен бути легким, зручним в роботі, міцним, загостреним,без заусениць. Ручки інструментів повинні бути зручними та гладкими з твердоїдеревини чи пластмаси. Відстань між працюючими, для запобігання поранень,повинна бути не менше 5 метрів. Не дозволяється працювати без рукавиць тавзуття. Прополювання проводять прополюваль-ними ножами і ручнимирозрихлювачами. При викопуванні та пересадці квітів та кущів більше всьогостраждають локтеві частини руки. Тому бажано користуватися рукавицями, які стягуютьсяв зап’ястях резинкою з налодо-нником.
Роботи повя’зані з викопуванням посадкових ям, можна віднести до розрядуземельних робіт. Грунт, вийнятий з траншеї чи посадкової ями, слід розміщуватина відстані не менше 0,5 м від бровки отвору. Розробляти грунт способом підкопуне допускається. Валуни і каміння, а також відшарування грунту, виявлені навідкосах, повинні бути видалені. Перед допуском робітників в траншеї глибиноюбільше 1.3 м повинна бути перевірена стійкість відкосів.
Навантажувально-розвантажувальні роботи повинні виконуватись увідповідності до нормативно-технічної документації, яка містить положення щодобезпеки при виконанні робіт даного виду. Місця виконаннянавантажувально-розвантажувальних робіт повинні бути обладнанні знаками безпеки.Не допускається знаходження людей і рух транспортних засобів в зоні можливогопадіння вантажів. Перед підйомом і переміщенням вантажів повинні бутиперевірені стійкість вантажів і правильність їх стропування. При ручномустропуванні вантажів повинні використовуватись спеціальні драбини і іншіпристосування, які забезпечують безпеку працівників. Вантажі на транспортнихзасобах повинні бути укладені і закріпленні так, щоб під час транспортування невиникло їх зміщення і падіння. Місця виконання навантажувально-розвантажувальнихробіт повинні бути розміщені на спеціально відведені території з твердим ірівним покриттям і мати достатнє природне та штучне освітлення. Освітленняповинно бути рівномірним (5-10 люкс) без сліпучої дії на працівників. Всеобладнання яке використовується при роботі з вантажами повинно бути справним івідповідати вимогам безпеки. Робітники, зайняті нанавантажувально-розвантажувальних роботах, повинні проходити попередній іперіодичні медичні огляди та інструктажі з охорони праці та надання першоїмедичної допомоги. При виконанні робіт вручну максимальна вага переміщуваноговантажу повинна бути: для жінок віком 16-18 років – 10 кг, для чоловіків віком16-18 років – 10 кг: старше18 років – відповідно 20 і 30 кг. Підлітки до 18років до важких фізичних робіт не допускаються, а допускаються не більше як натретину зміни для роботи з вантажами вагою до 4 кг.
Посадкові роботи виконуються вручну, тому тут найбільшу увагу слідзвернути на роботу з ручними знаряддями праці (лопатами, сапами, граблями,сокирами). Ручні знаряддя праці повинні бути у справному стані: робоча частиназаточена відповідно до вимог, а держак надійно прикріплений. Посадкакрупномірних дерев здійснюється відповідно до технологічних вимог. Упаковку зкома дозволяється знімати лише після встановлення дерева у посадкову яму. Длязапобігання нахиленню або вивертанню дерева його закріплюють за допомогоюрозтяжок: стовбур обв’язують мішковиною, а потім дротом, в кінці якогонатягують і прикріплюють до міцних коротких кілочків, вбитих в землю за межамипосадкової ями. При необхідності крону дерева підрізають. Для цьоговикористовують переносні драбини. Їх верхня сходинка повинна бути оббитаповністю, майданчик огороджений перилами; інструменти (ножі, сокири, секатори)повинні бути справними, гострими і щільно насадженими на держак. Ручні знаряддяпраці переносять (чи перевозять) в спеціальних чохлах чи ящиках. Ручки ручногоінструменту повинні бути відшліфовані від візуально видимих дефектів. 
Працювати з газонокосаркою рекомендується в довгих штанах і черевиках, атакож обов’язково надягати захисні окуляри. Користуватися газонокосаркою слідна рівних поверхнях, уникаючи насипів і горбів; не варто починати роботу в дужежарку погоду.

6.2 Виробнича санітарія та гігієна праці
Виробнича санітарія – це система організаційних заходів і технічнихзасобів, що попереджують чи зменшують дію на працівників шкідливих виробничихфакторів.
Робітникові часто доводиться працювати у несприятливих умовах при високійабо надто низькій температурі повітря, підвищеній вологості, на протягах, зотрутохімікатами. Усі ці фактори можуть призвести до професійних захворюваньдихальних органів, очей, шкіри та й усього організму. Щоб запобігти тимчасовимабо хронічним професійним захво-рюванням, слід додержуватись правил гігієнипраці на виробництві.
З метою збереження здоров’я і працездатності робітників на будівельнихмайданчиках обладнують тимчасові побутові приміщення, в яких вони можутьвідпочити під час обідньої перерви, прийняти їжу, взимку — обігрітись.Кількість санітарно-побутових приміщень і їхні розміри залежать від кількостіробітників, що водночас працюють на даному об’єкті.
Перед початком роботи робітник повинен одягтися у спецодяг, а свій одяг івзуття акуратно розмістити у спеціальній шафі. Після закінчення робочого дняспецодяг чистять від пилу, бруду, сушать у спеціальних приміщеннях і ховають віндивідуальну шафу або вішають у спеціально відведеному для цього місці.
У районрозміщення побутових приміщень подається вода. Для пиття слід застосовуватипереварену воду, яку зберігають у спеціальних бачках з кришками і кранами.Бачок, заповнений водою, повинен бути весь час закритий. Сиру водопровідну водувживають за допомогою спеціально обладнаних фонтанчиків. Відстань від місця, деє вода, до робочих місць повинна бути не більше 75 м. Всі ці заходи спрямованіна те, щоб кожен робітник мав змогу дотримуватись особистої гігієни навиробництві.
Після закінченняроботи обличчя і руки треба добре вимити. Якщо шкіра на руках тріскається,після миття їх треба змастити гліцерином або спеціальним кремом.
У жаркий періодлісокультурного сезону слід переміщати зміну, щоб вона проходила у більшпрохолодний період дня. Можна організувати довшу обідню перерву (до 1,5-2 год.)і використовувати для цього саму жарку частину дня. Для покращення мікрокліматув будиночках на холодний період сезону слід влаштовувати їх з добре підігнанимидверима, а в літній період створити вентиляцію та забезпечити питну воду.Згідно санітарних норм при температурі повітря до 30ºС на одну людинунеобхідно мати 1,5-2 л. води, при температурі більше 30ºС – 3-3,5л., а зврахуванням гігієнічної мети – 4-5 л. води на день.
Працюючи на відкритому повітрі при низьких температурах, робітник повинентепло вдягнутися у шерстяний, ватний або хутряний одяг, але так, щоб він нестримував рухів. Аби не допустити переохолодження організму, слід робитиперерви для обігрівання. При температурі повітря нижче — 20 °С роблятьдесятихвилинні перерви після кожної години роботи. Під час перерви робітникиповинні заходити у тепле приміщення з температурою 10—20 °С.
Для захисту відшкідливих виробничих факторів користуються спеціальними індивідуальнимизахисними пристроями та одягом. Для захисту тіла людини, наприклад,застосовують спеціальний одяг (комбінезон або штани і куртки) та взуття,органів зору — спеціальні окуляри (ПО-1, № 5, 03-Н тощо) з гумовою або шкіряноюоправою, яка щільно прилягає до обличчя.

6.3 Пожежна безпека
Протипожежна профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на попередженняпожеж і створення умов для успішного їх гасіння у разі виникнення.
Власники підприємства зобов’язані:
— розробляти  комплексні  заходи  щодо  забезпечення   пожежної безпеки,впроваджувати  досягнення  науки  і  техніки,  позитивний досвід;
— забезпечувати  додержання  протипожежних  вимог   стандартів, норм,правил, а також виконання вимог приписів і постанов  органів державногопожежного нагляду;
— організовувати навчання працівників правил   пожежної безпеки тапропаганду заходів щодо їх забезпечення;
— утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту  і зв’язку,пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати  їх використання не запризначенням;
— подавати на вимогу державної пожежної  охорони  відомості  та документипро стан пожежної безпеки об’єкту;
— здійснювати заходи  щодо  впровадження  автоматичних  засобів виявленнята гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
— своєчасно  інформувати  пожежну  охорону  про    несправність пожежноїтехніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриттядоріг і проїздів на своїй території;
— проводити службове розслідування випадків пожеж.
Усі  працівники  під  час  прийняття  на  роботу і щорічно за місцем роботи  проходять  інструктаж  з  питань  пожежної безпеки
 Пожежна безпека забезпечується: системою запобіганняпожежі, системою протипожежного захисту і організаційно-технічними заходами.
Запобігання пожежі досягається попередженням появи у горючому середовищіджерел загоряння. Наступними мірами являються обмеження маси чи об’єму горючихречовин і найбільш безпечний спосіб їх розміщення.
Забороняється гасити полум’я водою, не відключивши попередньоелектромережу, для запобігання ураження електрострумом.
Ступінь пожежної безпеки зелених насаджень залежить від породи, віку цихнасаджень, від пори року і метеорологічних умов. Так, влітку в посушливу погодунайбільшу пожежну небезпеку представляють хвойні насадження, а особливо чистісоснові. На ділянці проведення робіт по озелененню необхідна наявністьпротипожежних щитів. До їх складу входять вогнегасники, ящики з піском, лопати,кірки, сокири, ємності з водою, відра, азбестове полотно розміром 2х2 м.Кількість засобів пожежогасіння, якими забезпечується об’єкт, залежить від йогоплощі і категорії пожежної безпеки.
Отже, для покращення умов праці, забезпечення гігієни праці тапопередження виробничого травматизму пропонується провести і дотримуватисьнаступних заходів:
1. Уникати проведення робіт на відкритому повітрі при несприятливихметеорологічних умовах, у вечірні години та вихідні дні;
2. Систематично проводити видачу засобів індивідуального захисту;
3. Встановити оптимальний режим праці та відпочинку;
4. Строго дотримуватися правил пожежної безпеки;

ВИСНОВКИ
 
У результатівиконання дипломної роботи розроблено проект благоустрою та озелененнятериторії мотелю у місті Жидачеві. Для цього був проведений літературний пошукпо даній темі, дослідження природних умов району, аналіз існуючочго станунасаджень та благоустрою даної території, розроблено агротехніку створеннязелених насаджень і догляд за ними. А також розраховано економічнеобгрунтування реалізації проекту та наведено заходи з охорони праці.
Питанняблагоустрою та озеленення є важливим для забезпечення високого іміджу мотелю іпідвищенні конкурентного статусу на ринку, оскільки створює більш комфортніумови перебування клієнтів.
Створення зеленихнасаджень – тривалий складний процес, що пов´язаний з комплекснимвиконанням робіт агротехнічного та інженерно-будівельного характеру. Для проведеннязаходів з організації та благоустрою території, підготовки грунту, посадкидерев та чагарників, влаштування газонів та квітників, догляду за насадженнями,формуванню декоративних груп, з урахуванням їх еколого-біологічних тадекоративних властивостей необхідні кваліфіковані спеціалісти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Боговая И.О., Теодоронский В.С. Озеленение населенных мест. –М.:     Агропромиздат,  19. – 239с.          
2. Боговая И.О., Фурсова Л.М. Ландшафтное искусство. – М.: ВО    Агропромиздат, 1988. – 233 с.
3. Горохов В.А. Городское зеленое строительство. – М.: Стройиздат,1991. – 416с.
4. Державнібудівельні норми України. Держбуд України. Київ, 2002
5. Ерохина В.И., Жеребцова Г.П., Вольфтруб Т.И. Озеленение населенныхмест: Справочник. – М.: Стройиздат, 1987. – 480с.: ил.
6. Краєзнавчі матеріали про природута річкову мережу Жидачівщини / Я. Турченяк, Д. Гаврильчук, М. Марків та ін. — Жидачів, 2004. — 32 с.
7. Краткий справочник архитектора. Ландшафтная архитектура. Под ред. РодичкинаИ.Д. – К.: Будівельник, 1990 – 336с.
8. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: Підручн. – Львів: Світ,2005. – 456с.: іл… Бібліограф. с450.
9. Наказ Державного комітету Українипо житлово-комунальному господарству
№ 70 від 29 квітень 1994 року. Прозатвердження Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктівУкраїни
10. Озеленение населенных мест: Справочник /В.И.Ерохина, Г.П.Жеребцова,Т.И.Вольфтруб и др.; Под ред. В.И.Ерохиной. – М.: Стройиздат, 1987. – 480 с.
11. Рубцов Л.И., Лаптев А.А. Справочник по зеленому строительству. – К.:Будівельник, 1971. – 312 с.
12. Хессайон Д.Г. Все о декоративных деревьях и кустарниках.– Москва.: „Кладезь-Букс”, 2003. – 128с.
13. Хессайон Д.Г. Все о цветах в вашем саду. – Москва.: „Кладезь-Букс”,2004. – 160с.