Твір-роздум: “Чорнобиль”
Земля наша рідна,як мати, годує нас. А ми, люди, повинні піклуватися про неї, берегти ішанувати. Забруднення землі останнім часом широко крокує по країні.
Не залишаєбайдужим жодну людину – українця – аварія на Чорнобильській АЕС. Межі атомноголиха масштабні, тому це вже є проблемою світу. Після вибуху реактора, якийтрапився в середині квітня 1986 року, воєнизовані підрозділи пожежників,солдати, лікарі, водії були кинуті на боротьбу зі смертельною радіацією. В цейчас вони не думали про себе, вони знищували очаг стихійного лиха, піклуючисьпро дітей, стариків, жінок.
Ціною неймовірнихзусиль, навіть, ціною життя вдалося зупинити вогневу стихію. А скільки людейзагинуло через деякий час від надлишкового опромінення організму! Пам’ять проних живе в наших серцях і душах.
Але наслідкиЧорнобильської катастрофи випливають донині в нашому житті. Це діти-інваліди,це птахи і тварини з вадами в розвитку, ненароджені діти… Повітря, вода,ґрунт забруднені радіацією, тому земля потребує зцілення.
Природа благаєпро порятунок. Допоможемо їй! Рана чорнобильської біди не втихає в серцяхлюдей, тривога є в душах українців. Захистимо землю!