–PAGE_BREAK–має такі складові частини:
— загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацієюкредитування бюджету;
— спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.
Форма кошторису затверджується Міністерством фінансів. План асигнувань загального фонду бюджету (за винятком надання кредитів з бюджету) — це помісячний розподіл бюджетних асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету), затверджених у загальному фонді кошторису, за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів відповідно до зазначених зобов’язань [7].
План асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ, помісячний план використання бюджетних коштів є невід’ємними частинами кошторису ї затверджуються разом із цим кошторисом. Форми зазначених планів затверджуються Мінфіном. Затверджені форми плану використання бюджетних коштів і помісячного плану використання бюджетних коштів можуть бути доповнені іншими показниками.
Кошториси не складаються за бюджетними програмами, призначення за якими встановлюються Законом про Державний бюджет України за загальнодержавними видатками та рішенням відповідної ради про затвердження місцевого бюджету у частині міжбюджетних трансфертів, здійснення передачі бюджетних призначень головним розпорядникам коштів та програми “Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду”, мобілізаційної підготовки галузей національної економіки, а також за бюджетними програмами щодо виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, і щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу та суддів у відставці.
Зведені кошториси, зведені плани асигнувань загального фонду бюджету, зведені плани надання кредитів іззагального фонду бюджету та зведені плани спеціального фонду — це зведення показників індивідуальних кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів: з загального фонду бюджету, планів спеціального фонду розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником для подання Міністерству фінансів, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства. Зведені кошториси не затверджуються.[8,c.5]
Зведені плани використання бюджетних коштів і зведені помісячні плани використання бюджетних коштів — це зведення показників індивідуальних планів використання бюджетних коштів та індивідуальних помісячних планів використання бюджетних коштів вищих навчальних закладів та наукових установ розпорядників коштів бюджету нижчого рівня, що складаються головним розпорядником коштів, через якого вони отримують бюджетні призначення, для подання цих показників Міністерству фінансів, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та органам Державного казначейства.
Установи мають право брати бюджетні зобов’язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду, а вищі навчальні заклади та наукові установи також установлених затвердженими планами використання бюджетних коштів і помісячними планами використання бюджетних коштів [9].
Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду та затвердження кошторисів бюджетних установ є Порядок складання, розгляду, затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 р. №228.
Міністерство фінансів, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків та надання кредитів з бюджету загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.
Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків або надання кредитів з бюджету.
На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Міністерству фінансів, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку [9].
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити,
Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки або надання кредитів з бюджету. У разі коли установи утворені не з початку року, кошториси складаються і затверджуються для кожної установи з часу її утворення до кінця бюджетного року в загальному порядку.
Обсяги надходжень до спеціального фонду проекту кошторису визначаються на підставі розрахунків, які складаються за кожним джерелом доходів або фінансування бюджету чи повернення кредитів до бюджету, що плануються на наступний рік.
Розподіл видатків або надання кредитів з бюджету спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.
Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.
Під час визначення обсягів видатків або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об’єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді [25, c. 10].
Обов’язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.
Міністерство фінансів має право визначати на кожний рік порядок врахування у кошторисах обсягів заборгованості, яка виникла внаслідок непогашення бюджетних зобов’язань установ.
Видатки спеціального фондукошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за встановленими напрямами використання, на погашення заборгованості установи з бюджетних зобов’язань за спеціальним та загальним фондом кошторису та на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду [25, c.15].
При цьому розпорядник бюджетних коштів здійснює коригування обсягів узятих бюджетних зобов’язань за загальним фондом кошторису для проведення видатків з цих зобов’язань із спеціального фонду кошторису відповідно до бюджетного законодавства.
Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.
У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, Міністерства фінансів, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування — це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається відповідно Міністерством фінансів, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.
Форма лімітної довідки затверджується Міністерством фінансів.
Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету та зведених планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів, а також проектів зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів [25, c.9].
Типова форма штатного розпису установи затверджується Міністерством фінансів. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Міністерством фінансів можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі. Штатний розпис установ затверджується у порядку, визначеному відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.
Проекти кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником в присутності керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів зобов’язані:
1. Забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік.
2. Додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою.
3. Забезпечити в проектах кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків або надання кредитів з бюджету протягом року.
4. Не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.
Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Міністерству фінансів, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів, зведених планів асигнувань загального фонду бюджету, зведених планів надання кредитів із загального фонду бюджету, зведених планів спеціального фонду, а головні розпорядники коштів, через які отримують бюджетні призначення вищі навчальні заклади та наукові установи, також уточнені проекти зведених планів використання бюджетних коштів і зведених помісячних планів використання бюджетних коштів для складання і затвердження згідно з бюджетними призначеннями, встановленими у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду в розрізі головних розпорядників, розпису відповідного бюджету, до якого входять:
— річний розпис асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) відповідного бюджету за повною економічною класифікацією видатків, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;
-річний розпис повернення кредитів до відповідного бюджету та надання кредитів з відповідного бюджету за класифікацією кредитування бюджету, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;
-річний розпис витрат спеціального фонду з розподілом за видами надходжень за відповідними розділами бюджетної класифікації, що відповідає зведеним показникам усіх кошторисів;
— помісячний розпис асигнувань загального фонду відповідного бюджету та помісячний розпис спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) за скороченою економічною класифікацією видатків та за класифікацією кредитування бюджету, що відповідають зведеним показникам усіх планів асигнувань загального фонду бюджету та планів спеціального фонду [9].
Міністерство фінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації, обліку та виконання затверджений розпис державного бюджету.
Державне казначейство протягом трьох робочих днів після затвердження зазначеного розпису доводить 40 головних розпорядників витяги з його складових частин, які є підставою для затвердження в установленому порядку:
-кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів — усіма розпорядниками;
-планів використання бюджетних коштів — одержувачами [9].
Міністерство фінансів надсилає для реєстрації, обліку та виконання помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджету відповідним місцевим бюджетам до затвердженого розпису державного бюджету Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам та Державному казначейству, який доводить показники розподілу відповідним органам Державного казначейства.
Помісячний розподіл міжбюджетних трансфертів за кодами бюджету відповідним місцевим бюджетам до затвердженого розпису державного бюджету є підставою для перерахування таких трансфертів з державного бюджету до відповідного бюджету органами Державного казначейства та повинен бути врахований під час складання помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного місцевого бюджету.
Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до відповідних органів Державного казначейства затверджені розписи відповідних місцевих бюджетів, а до головних розпорядників — витяги із зазначених розписів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету — розпорядниками, планів використання бюджетних коштів — одержувачами.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, помісячні плани використання бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів після затвердження розписів відповідних бюджетів.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи окремих установ затверджуються:
1) Секретаріату Кабінету Міністрів України за відповідними бюджетними програмами — Міністром Кабінету Міністрів України за погодженням з Прем’єр-міністром України та Міністерством фінансів;
2) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за бюджетними програмами “Керівництво та управління” — керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади за погодженням з Міністерством фінансів, за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, — керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади [7].
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи органів виконавчої влади, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затверджуються керівниками цих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;
3)обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій — головами відповідних держадміністрацій за погодженням з Міністерством фінансів;
4)міністерств і відомств Автономної Республіки Крим, управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій — Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями після експертизи,проведеної Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними обласними і головним Київським міським та Севастопольським міським фінансовими управліннями;
5) президій державних академій наук за бюджетними програмами “Наукова і організаційна діяльність президії” — їх керівниками за погодженням з Міністерством фінансів; за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом цих установ, — їх керівниками;
6)за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, що виконуються за рахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища, — головним розпорядником за погодженням з Міністерством фінансів;
7) бюджетних установ, що фінансуються з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення, — міськими, сільськими, селищними головами.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів, помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи національних вищих навчальних закладів, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті, затверджуються керівниками цих закладів за погодженням з головним розпорядником, якщо інше не передбачено законодавством.
Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти [25, c.10].
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів (для вищих навчальних закладів І — IV рівня акредитації, що утримуються за рахунок бюджетних коштів) і штатні розписи установ, які не мають вищестоящої установи (центральні районні, центральні міські лікарні тощо}, затверджуються райдержадміністраціями або виконавчими органами відповідних місцевих рад.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, передбачені на проведення централізованих заходів, затверджуються окремо на кожний захід керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, що запланували зазначені заходи. Такі кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету,надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду можуть бути затверджені за загальним обсягом видатків або надання кредитів з бюджету.
Кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або головним (старшим) бухгалтером.
Одночасно з кошторисом затверджуються план асигнувань загального фонду бюджету, план надання кредитів із загального фонду бюджету, план спеціального фонду, план використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувачів), помісячний план використання бюджетних коштів і штатний розпис установи, включаючи структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи подаються та затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається цій установі, а другий залишається в установі, керівник якої їх затвердив [16, c. 36].
Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.
Кошторис, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи установ затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати.
У тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають Міністерству фінансів, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, встановленими Мінфіном.
Управління справами Верховної Ради України, Державне управління справами, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата, Центральна виборча комісія, Верховний Суд України, Конституційний Суд України, Вища рада юстиції, Вищий господарський суд України та інші установи, яким затверджені бюджетні призначення і які відповідно до законодавства самостійно затверджують кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи, у тритижневий термін після прийняття державного бюджету на відповідний рік подають Міністерству фінансів затверджені кошториси, розрахунки до них, календарні плани, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і штатні розписи.
Затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів, а також здійснення видатків або надання кредитів з бюджету у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.
Міністерство фінансів, голови Київського ревізійного управлінняМіністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку у межах своєї компетенції після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячних планів використання бюджетних коштів.
Скорочення завищених асигнувань, виявлених у результаті перевірки правильності складення кошторисів, проводиться Міністерством фінансів Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим та іншими органами.
РОЗДІЛ 2. ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ДОХОДІВ ТА ВИДАТКІВ СУМСЬКОЇ МИТНИЦІ
2.1 Організаційно-економічна характеристика діяльності Сумськоїмитниці
У 1985 році, з метою митного контролю вантажів, які направлялись для будівництва заводу обважених та ведучих бурильних труб СМНВО(Сумське монтажне науково-виробниче об’єднання) імені М.В. Фрунзе італійською фірмою «ДАНІЕЛІ», на території міста Суми був створений митний пост Київської митниці.
Особовийскладналічував всього5чоловік.Очолювавмитнийпост В’ячеславАрсентійовичДьомін,в подальшому працювавна посаді начальника Зеленоградської митниці Російської Федерації. Поруч з ним працювали Віктор Олексійович Яценко, нині начальник господарсько-експлуатаційного відділу, Олексій Іванович Городничий — начальник відділу митних платежів,Олег Олександрович Дегтярьов, зараз — головний інспектор відділу митного оформлення № 1, Олег Володимирович Верещагін — працює на посадіголовного інспекторамитногопоста“Юнаківка”.
25 червня 1991 року Верховна Рада тоді ще Української Радянської Соціалістичної Республіки прийняла Постанову про введення в дію ЗаконуУкраїнськоїРСР“Промитнусправу в Українській РСР”. У зв’язку з розпадом Радянського Союзу, введенням в дію вищеназваного Закону, значнозрослакількістьсуб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, пасажирських потоків, обсягивантажних перевезень. З метою забезпечення ефективного функціонування митної системи та успішного виконання поставлених завдань наказом Голови Державного митного комітету України від 8 квітня 1992 рокуN 73”Про створення митних установ” на базі Сумського митного поста була створена Сумська митниця (теперішній код 80500)зі штатною чисельністю — 50 одиниць та її митні пости:
— Шосткинський (5 одиниць штату);
— Конотопський (10 одиниць штату);
— Глухівський (7 одиниць штату).
Очолив Сумську митницю П.М.Проців, який працював на цій посаді до 22 серпня 1994 року.
У відповідності доштатного розписувід31 серпня 1992 року було затвердженопосаду уповноваженого по м. Ромни та Роменськомурайону.
З1 січня1993 року розпочалося декларування товарів (предметів), що вивозились з України та ввозились до неї з держав колишнього Союзу РСР (наказ Голови Держмиткому України від25 листопада 1992 року № 222). Це призвело до значного збільшення обсягів роботи.
Виходячи з цього,наказомГолови Держмиткому від 4 лютого 1993 року № 28 “Про створенняновихмитнихустанов та збільшення штатної чисельності існуючи” на базі Глухівського митного поста була створенаГлухівськамитниця,якій також був підпорядкованийШосткинський митний пост. Цим же наказом в зоні діяльності Сумської митниці були створені нові митні пости6
— “Ворожба” (50 одиниць по штату);
— “Рисівка” (10 одиниць по штату);
— “Юнаківка” (30 одиниць по штату);
— “Велика Писарівна” (20 одиниць по штату);
— “Краснопілля” (20 одиниць по штату).
Чисельнийсклад Сумської митниці з урахуваннямштатної чисельності митних постів був збільшенийна 200 одиниць і всьогона той час налічував 250 одиниць.
Наказом по Сумській митниці від 02.06.95 № 136-К “Про прийняття Присяги державного службовця особовим складом митниці” 6,7,8 червня всім особовим складом митниці відповідно до ст.17 Закону України“Про державну службу”та згідно з рекомендаціями Державного митного комітету України від 18.05.95 № 213/10 і Східного територіального митного управління від 01.06.95 № 668/23 в урочистій обстановці була прийнята присяга.
Наказом Голови Державної митної служби України від 20 грудня 1996 року № 564 “Про створення регіональних митниць та митниць Державної митної служби України” створена Сумська митниця (275 штатних одиниць).
Станом на 01.01.09 головний адміністративний будинок Сумської митниці розташований за адресою: 40020, м. Суми, вул. Воровського, 24.
Зоною діяльності Сумської митниці є Сумська область за виключенням її Глухівського,Кролевецького,Путивльського,Середино-Будського,Шосткинського, Ямпільського, Конотопського, Буринського районів.
На даний час Сумська митниця має досить розгалужену структуру. Вона, одночасно, виконує функції митниці і внутрішньої, і прикордонної. Це накладає певну специфіку і труднощі на організацію її управлінням. Потребує, по-перше, оперативного реагування та прийняття єдино вірного рішення по всіх нестандартних ситуаціях, які виникають на пунктах пропуску, та при проведенні заходів на державному кордоні. А, по-друге, вимагає забезпечення чіткої організації роботи і контролю за процесом митного оформлення вантажів суб’єктів ЗЕД, які акредитовані в зоні діяльності митниці.
Для визначення фінансово-господарської, економічної діяльності Сумської митниці потрібно проаналізувати безліч показників. Характеристика фінансово-економічних показників діяльності Сумської митниці за 2006, 2007, 2008 роки наведена в додатках А, Б, В відповідно.
При здійсненні певних розрахунків можна зробити наступні висновки. Аналіз фінансово — економічних показників наведено в додатку Г.
Проаналізуємо витрати Держбюджету на утримання митниці. Вони значно зросли у порівнянні з 2006 роком на 700,341 тис. грн.В тому числі на заробітну платувитрати становили у 2008 році 14090 тис. грн., що на 2 847більшеніж в 2007 році та на 3 812тис.грн. більше, ніж у 2006 році.
Протягом січня 2006 року митницею перераховано до Держбюджету податків та зборів на суму 129 584,906тис. грн., у тому числі по видах:
– ввізне мито – 143,8 % (127571,85 тис. грн.);
– вивізне мито – 220,3 % ( 590510,08 тис. грн.);
– акцизний збір – 288,1 % (159007,98 тис. грн.);
– ПДВ – 110,5% (104422324,21 тис. грн.);
– митні збори – 94,4 % (7749750,73 тис. грн.);
– єдиний збір – 93,7 % (1320037,15 тис. грн.).
Сумською митницею за 1 квартал 2006 року оформлено 19615 вантажних митних декларацій, оформлено 882,674 тис. тонн вантажів, здійснено оформлення 238681 транспортних засобів.
Кошти на утримання митниці використані на 99,99 %.
Загальна сума перерахованих до Держбюджету коштіву 2008 році складає 448 249 295,41 грн. Даний показник перевищує показник 2007 року на276 792 609,89 грн., а також показник 2006 рокуна 318 664 389,41 грн. Доходи на одну гривню витрат у порівнянні з 2006 та 2007 рокамизбільшилисяна 12,78 грн. та14,49 грн. відповідно і становлять у 2008 році20,69 грн.
Загальні обсяги імпорту збільшились на 34,7%, у тому числі на 25,8% збільшено обсяги імпорту, що оподатковувався ввізним митом, на 23,1% — оподаткованого податку на додану вартість. Зменшились обсяги імпорту, оподаткованого акцизним збором — на 23%. Фізичні обсяги експорту (вага), що оподатковується вивізним митом зменшились на 31,4%, надходження з цього податку зменшились на 26,6%.
За 2006-2008 роки на Сумській митниці зросла кількість експортно-імпортних операцій, а саме на 8,3%. У 2008р. кількість оформлених ВМД становить 21 332 шт., що на1 717 шт. більше, ніж у 2006 р.
У 2007 році було оформлено 1 188,238тонн вантажів, що на 305,564 тис.більше, ніж у 2006 році.
Що ж стосується транспортних засобів, то найбільша їх кількість була пропущена в 2008 році327 627, а найменша в 2006 році 238681.
Варто зауважити, що з кожним роком економічна ефективність Сумськоїмитниці покращується зростає рентабельність. Так у 2008 році рентабельність зрослана 1 278,32 % у порівнянні з 2007 роком, а також на 1 450,94 % у порівнянні з 2006 роком. Про це свідчать окупність митниці (окупність 2008р. становить 426 585 776,19 грн. – це на 276 809 849,07 грн.більше ніж у 2007р., та на 317 964 048,19грн. ніж у 2006 р.).
2.2Облік доходів загального фонду наСумській митниці
Єдиним джерелом доходів загального фонду на Сумськіймитниціє асигнування з державного бюджету.
Бюджетні асигнування надаються розпорядникам коштів, як правило, збюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народногосподарського значення та доцільності віднесення видатків на цей бюджет відповідно до економічних і соціальних завдань держави. Термін “доходи загального фонду” з’явився порівняно недавно. Доти застосовувалося поняття “фінансування митних установ” як процес виділення коштів з відповідного бюджету. Зауважимо, що цей процес не залишався незмінним за останні два десятиріччя і здійснювався за різними формами й методами.
Доходи Сумської митниці, як і більшості митниць поділяються на доходизагального фонду та доходи спеціального фонду. До доходів загальногофонду на Сумській митниці належить фінансування з державного бюджету, до доходів спеціального фонду на Сумській митниці належать: власні надходження митної установи, які в свою чергу поділяються якплата за послуги, що надійшли митним установам, плата за послуги, що їх надають митні установизгідно з функціональними повноваженнями, кошти, що отримуються від реалізації майна, плата за оренду майна, благодійні внески, гранти та дарунки. Класифікація доходів митної установинаведена на рис.2.1.
Фінансування Сумської митниці, як і всіхмитних установ здійснюється через органи державного Казначейства. Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
продолжение
–PAGE_BREAK–
Рис.2.1. Класифікація доходів митних установ
Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів Сумської митниціподають у відповідні органи Державного казначейства такі документи:
1.Заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом начальника митниці й головного бухгалтера.
2.Копію установчих документів (статуту, положення), завірену нотаріально або вищою організацією.
3.Доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації.
4. Затверджений кошторис доходів і видатків.
5. Картку зі зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпоряджатися рахунком і підпису платіжних та інших розрахункових документів. До картки включається також зразок відбитка печатки, присвоєної митниці.
6.Звіт про виконання кошторису видатків установи на дату закриття поточного рахунка в уповноваженому банку. Порядок фінансування через органи державного Казначейства подано на рис.2.2.
Рис.2.2. Порядок фінансування через органи Державного Казначейства
З органом Державного казначейства розпорядник коштів в особі Сумської митниці укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків.Сумська митницяперіодично отримуєвиписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними та до яких додаються відповідні первинні документи (меморіальні ордери, платіжні доручення тощо).Суми у виписках органу Державного казначейства наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначейства рахунка.
Перерахування коштів для здійснення видатків державного бюджету через систему органів Державного казначейства передбачає відкриття розпорядникам коштів І і II ступеня крім реєстраційних рахунків також зведених особових і особових рахунків.
Зведені особові рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів (крім розпорядників III ступеня) для зарахування коштів без зазначення кодів функціональної класифікації видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові та реєстраційні рахунки.
Особові рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Державного казначейства розпорядникам бюджетних коштів для зарахування коштів, що підлягають подальшому розподілу та перерахуванню конкретному розпорядникові бюджетних коштів.
Організація роботи щодо перерахування Державним казначейством України коштів державного бюджету на здійснення видатків зводиться до таких заходів. На підставі ресурсного балансу на відповідний період і бюджетних призначень та з урахуванням зареєстрованих зобов’язань складаються пропозиції про виділення коштів із загального фонду державного бюджету за головними розпорядниками коштів загальною сумою, а за потреби — за кодами функціональної класифікації. На підставі затверджених Державним Казначейством України розпоряджень про виділення коштів головним розпорядникам ці кошти зараховуються на зведені особові чи особові рахунки Сумської митниці. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головним розпорядникам коштів, зараховуються на особові рахунки, після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника II ступеня.
Отже, даний Порядок, розширюючи права головних розпорядників коштів і розпорядників коштів II ступеня щодо розподілу й використання коштів загального фонду, забезпечує оперативний контроль з боку органів Державного казначейства на кожному рівні їх функціонування. Порядок надходження коштів на реєстраційні рахункиіз застосуванням зведених рахунків показано на рис. 2.3.
Рис.2.3. Порядок надходження коштів на реєстраційні рахунки із застосуванням зведених рахунків
Що стосуєтьсяобліку грошових коштів, доходів загального фонду тодля обліку надходження бюджетних коштів загального фонду, і доходів цього фонду передбачено такі рахунки;
— рахунок № 32 “Рахунки в казначействі”;
— рахунок № 70 “Доходи загального фонду” [16, c. 68].
Для обліку руху грошових коштів на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства, використовується активний рахунок № 32 “Рахунки в казначейств”, до якого відкриваються два субрахунки — №321 “Реєстраційні рахунки” і № 322 “Особові рахунки”. На субрахунку №321 обліковується рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові коштів на утримання установи та на централізовані заходи. На субрахунку № 322 обліковуються бюджетні кошти, виділені головними розпорядниками коштів та розпорядниками коштів II ступеня для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки [29, c. 218].
Для обліку доходів за загальним фондом призначено пасивний рахунок № 70 “Доходи загального фонду”. Рахунок № 70 має субрахунок — № 701 “Асигнування з державного бюджету на видатки установи та інші заходи”.До кредиту субрахунка № 701 записуються: суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки митниці, передбачені кошторисом, згідно з затвердженим бюджетом; суми виявлених залишків матеріалів і грошей у касі.
До дебету цих субрахунків записуються: суми відкликаних коштів; суми асигнувань, що списуються наприкінці року на підставі річних звітів; суми списаних недостач матеріалів. Схема кореспондуючих рахунків до рахунку 70 “Доходи загального фонду ” наведена в додатку Д.
Наведені бухгалтерські записи відображаються в щомісячних накопичувальних відомостях ф. №381 (бюджет), об’єднаних з меморіальним ордером № 2 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України в установах банків”.
Кореспонденція рахунківз обліку доходів загального фонду наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.Кореспонденція рахунківз обліку доходів загального фонду
Зміст господарських операцій
Дт
Кт
1.Отримано асигнування головним розпорядником коштів і розпорядником коштів ІІ рівня із загального фонду для подальшого перерозподілу підвідомчим установам
321
322
701
321
2. Отримано асигнування із загального фонду:
— установами, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету
321
701
3. Відкликано кошти розпорядниками вищого рівня
701
321,322
4. Списано з рахунків залишки коштів виділених асигнувань:
701
321,322
5. Списано доходи в кінці року на результати виконання кошторису за загальним фондом
701
431
Накопичувальні відомості на Сумській митниці складаються окремо за кожним реєстраційним (особовим, поточним) рахунком установи, відкритим в органах Державного казначейства України (установах банків). Записи операцій у накопичувальні відомості Сумської митниці здійснюються щоденно на підставі виписок із реєстраційних (особових, поточних) рахунків із доданням до них підтверджувальних документів) [20, c. 119].
Аналітичний облік отриманих асигнувань ведеться в картці аналітичного обліку отриманих.Картка відкривається на рік і ведеться за кодами функціональної класифікації. Записи щодо отриманих асигнувань здійснюються на підставі виписок органів Державного казначейства (установи банків) з реєстраційних, особових (поточних) рахунків.
Для аналітичного обліку асигнувань, перерахованих розпорядникам коштів нижчого рівня, використовується книга аналітичного обліку асигнувань, перерахованих підвідомчим установам. Книга відкривається на рік за кожним кодом функціональної класифікації. Записи до книги здійснюються на підставі виписок органу Державного казначействаз реєстраційних, рахунків.
2.3 Облік доходів спеціального фондуна митниці
Для обліку операцій із доходами спеціального фонду на Сумській митниціПланом рахунків і змінами та доповненнями до Порядку застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженими Наказом Державного казначейства України від 26.03.2002 № 54, передбачено наведені нижчерахунки й субрахунки. Облік доходів спеціального фондуна Сумській митниці ведеться на пасивному рахунку 71 “Доходи спеціального фонду”, який має такі субрахунки:
— № 711 “Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги”;
— № 712 “Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ”;
— № 713 “Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду” [6].
На субрахунку № 711 обліковуються надходження, отримані Сумськоюмитницею згідно з кошторисом як плата за послуги, що надаютьсямитниці відповідно до її повноважень; кошти, отримані митницеювід господарської чиі виробничої діяльності, інше.
На субрахунку № 712 обліковуються надходження установ для виконання окремих доручень, а такожкошти від реалізації майна, гранти, подарунки, благодійні внески.
Субрахунок № 713 призначений для обліку надходжень митниці, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету для витрат згідно з кошторисом.
Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними Сумська митниця відкриває реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства. Для їх відкриття митницяподає до органів Державного казначейства такі документи:
— заяву на відкриття рахунка;
— копії нормативно-правових актів, що є підставою для зарахування коштів спеціального фонду;
— картку зі зразками підписів осіб і відбитком гербової печатки;
— звіт про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються митниці (ф. № 4-1 кд);
— звіт про надходження та використання коштів, отриманих за іншими джерелами власних надходжень Сумської митниці (ф. № 4-2 кд);
— звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (ф. № 4-3 кд);
-інші документи.
Для обліку операцій на реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки, передбачені Планом рахунків з подальшими змінами га доповненнями:
-№ 323 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, утриманих як плата за послуги”;
-№ 324 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку коштів, утриманих за іншими джерелами власних надходжень”;
-№ 326 “Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших надходжень спеціального фонду” [16, c. 80].
На субрахунках № 323 на підставі виписок банку (органу Державного казначейства) обліковуються кошти, що надійшли на Сумську митницюяк плата за послуги, які надаються бюджетними установами відповідно до їхніх функціональних повноважень; кошти, які отримують бюджетні установи від господарської чи виробничої діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ; кошти, що їх отримують бюджетні установи від реалізації майна.На субрахунках № 314, 324 обліковуються кошти, які надійшли на ім’я установи на виконання окремих доручень, а також гранти, подарунки, благодійні внески, інвестиції, які згідно з чинним законодавством отримують бюджетні установи.
На субрахунках № 326на Сумській митниці обліковуються кошти установ, які відносяться до інших надходжень спеціального фонду бюджету. Кореспонденція рахунківз обліку доходів спеціальногофонду подано в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.Кореспонденція рахунківз обліку доходів спеціальногофонду
Зміст господарських операцій
Дт
Кт
1. Нараховано плату за надані послуги з оренди приміщень, інші платні послуги.
364
341
2. надійшли кошти за оренду приміщень, за роботу транспорту та інші послуги
323
364
3. Виділено з отриманих коштів доходи, що належать до коштів спеціального фонду
741
711
4. Надійшли кошти для централізованого придбання бланків суворої звітності
324,
662
712
5. Отримано благодійні внески та іншу гуманітарну допомогу у грошовій формі
301,
302
712
Для синтетичного обліку руху грошових коштів спеціального фондуна Сумській митниці призначено меморіальний ордер № 3 “Накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України” (установах банків) — форма № 382 (бюджет) і форма №382 авт. (бюджет). Ордер використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду. За наявності кількохспеціальних реєстраційних рахунків, відкритих на Сумську митницю, накопичувальні відомості ведуться окремо за кожним рахунком і нумеруються № 3-1, 3-2, 3-3. Операції з руху коштів спеціального фонду в іноземній валюті оформляються окремими меморіальними ордерами за видами валют. Записи операцій у накопичувальні відомості здійснюються на підставі виписок із реєстраційнихрахунків із доданими до них підтверджувальними документами [21, c.85].
2.4Облік видатківзагального та спеціального фондів
На Сумській митниці не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунка № 32 “Рахунки в казначействі”. За кредитом цього рахунку відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебету різних субрахунків залежно від напрямку видатків.
До касових видатків відносяться також суми грошових коштів, переведених із поточних чи реєстраційних рахунків для подальших розрахунків із постачальниками акредитивами або чеками з лімітованих чекових книжок.
Бухгалтерські записи щодо збільшеннячи відновлення касових видатківробляться на підставі виписок із реєстраційних рахунків і доданих до них документів у накопичувальних відомостях – меморіальних ордерах. Синтетичний облік касових видатків на Сумській митниціведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облікруху грошових коштів на реєстраційних рахунках.
Аналітичний облік касових видатків Сумської митниціведеться за кожним поточним чи реєстраційним рахунком за кодами економічної класифікації. Регістрами аналітичного обліку є картка аналітичного обліку касових видатків. Схема обліку касових видатків наведенана рис.2.3
Рис. 2.3. Схема обліку касових видатків митних установ
За кожним кодом функціональної класифікації видатків за загальним та спеціальним фондами, за кожним видом коштів спеціального фонду складаються окремі картки. У централізованих бухгалтеріях для установ, що обслуговуються, складають окремі картки за кожною установою згідно з зазначеними параметрами та загальну картку за всіма обслуговуючими установами. Картки відкриваються щомісячно та заповнюються щоденно на підставі виписок із рахунків. Суми відшкодованих касових видатків записуються на зворотному боці картки. Кореспонденція рахунків з обліку касових видатків наведена в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3.Кореспонденція рахунків з обліку касових видатків
Зміст господарських операцій
Дт
Кт
1.Отримано асигнування із загального фонду
321
701
2.Перерахування сум постачальникам згідно з пред’явленими рахунками за матеріальні цінності та надані послуги, за електричну енергію та комунальні послуги, за замовлення транспорту на доставку матеріалів тощо:
— шляхом попередньої оплати,
— після надходження матеріальних цінностей, отримання послуг.
364
675
321,323
321,323
3.Перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб
641
321
4.Оприбуткування бланків суворої звітності (акредитиви, чекові книжки, талони на бензин, путівки в будинки відпочинку, санаторії, турбази, повідомлення на поштові перекази, митні марки, бланки трудових книжок та вкладиші до них тощо )
331
321,323
5.Отримання в касу готівки з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків за прибутковими касовими ордерами
301
321,323,
324,328
6.Зарахування плати за телефонні переговори та інших коштів, які відносяться на відшкодування касових видатків відповідно до чинного законодавства України
301
321
364
301
7.Надходження на спеціальні реєстраційні рахунки установи сум, що відносяться до плати за надані послуги, оренду та реалізацію майна відповідно до чинного законодавства України
323
364,674
8.Перераховано внески у Пенсійний фонд
651
321
9.Перераховано з реєстраційного рахунку суми заробітної плати
661
321
Що ж стосується обліку фактичних видатків на Сумській митниці, то він ведеться на двох активних синтетичних рахунках та їх субрахунках:
— № 80 “Видатки загального фонду”;
— № 81 “Видатки спеціального фонду”.
До рахунка № 80 відкриваються такий субрахунок як: № 801 “Видатки із державного бюджету на утримання установи та інші заходи”. На цьому субрахунку протягом року обліковуються фактичні видатки на рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи. Після закінчення року субрахунок № 801 закривається списанням проведених протягом року видатків у дебет субрахунку № 431 “Результати виконання кошторису за загальним фондом” [16, c.91].
Після закінчення року видатки із субрахунку № 801 списуються в дебет субрахунку №431 “Результати виконання кошторису за загальним фондом”.
№ 811 “Видатки за коштами, отриманими як плата за послуги”. На цьому субрахунку обліковуються фактичні видатки спеціального фонду, які здійснені за рахунок надходжень, отриманих Сумською митницеювідповідно до кошторису як плата за послуги. Після закінчення року видатки із субрахунку № 811 списуються в дебет субрахунку № 432 “Результати виконання кошторису за спеціальним фондом”.
№812“Видатки за іншими джерелами власних надходжень”— обліковуються фактичні видатки спеціального фонду за кошторисами митниці у частині інших джерел власних надходжень. Після закінчення року видатки із субрахунку № 812 списуються в дебет субрахунку № 432 “Результати виконання кошторису за спеціальним фондом”.
№813“Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду”— обліковуються фактичні видатки спеціального фонду кошторису сумської митниці в частині інших надходжень спеціального фонду. Після закінчення року видатки із субрахунку № 813 списуються в дебет субрахунку № 432 “Результати виконання кошторису за спеціальним фондом”.
Основні бухгалтерські проведення з обліку фактичних видатків наведено в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4.Кореспонденція рахунків з обліку фактичних видатків
Зміст господарських операцій
Дт
Кт
1.Оприбуткування транспортних засобів (вартість без податку на додану вартість (далі — ПДВ)та сум без копійок):
що сплачені шляхом попередньої оплати;
що сплачені після їх отримання.
Водночас проводиться другий запис (сума без ПДВ):
при оплаті коштами загального фонду;
при оплаті коштами спеціального фонду;
Сума ПДВ:
при оплаті коштами загального фонду;
при оплаті коштами спеціального фонду, якщо ПДВ не включено до податкового кредиту;
105
105
801
811,812
801
811,812
364
675
401
401
364,675
364,675
2.Списання сум копійок з придбаних необоротних активів
801,811
812
364,675
3.Оприбуткування канцелярського приладдя:
— що сплачені шляхом попередньої оплати рахунку
що сплачені після їх отримання
Сума ПДВ з виробничих запасів, придбаних за рахунок коштів спеціального фонду, якщо ПДВ не включено до податкового кредиту.
Сума ПДВ з виробничих запасів придбаних за рахунок коштів загального фонду
234
234
811,812
801
362, 364
675
362,364,675
362,364,675
4.Спмсання використаних виробничих запасів
801, 811,
812
234
5.Оприбуткування малоцінних і швидкозношуваних предметів, отриманих як гуманітарна допомога
Водночас проводиться другий запис
221
812
364
411
6.Прийняття авансового звіту про витрачені підзвітні суми
801
362
7.Нарахована зарплата
801
661
8.Нараховані внески в Пенсійний фонд та фонди соціального страхування
801
65
9.Списання видатків, проведених за кошти, що надійшли як гуманітарна допомога.
812
364
10.Списуються видатки поточного року, проведені за рахунок коштів загального фонду
431
801
Аналітичний облік фактичних видатків на Сумській митниціведеться на картках аналітичного обліку фактичних видатків. Картка ведеться щомісячно за кодами економічної класифікації, за кожним кодом функціональної класифікації видатків, за загальним і спеціальним фондами відкривається окрема картка [15, c.153].
2.5Облік результатів виконання кошторису на Сумській митниці
Звітність про виконання кошторисів– цесистема показників, яка характеризує виконання бюджету та допомагає регулюванню діяльності установи за відповідний звітний період.
Форми № 2д та 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи”на Сумській митниці складаються розпорядниками та одержувачами коштів, в особі Сумської митницідержавногобюджетів на підставі даних про отримані і використані асигнування із загального фонду бюджету згідно з кошторисом та планом асигнувань. Звіти складаються за кожною програмою у розрізі кодів економічної класифікації видатків. Крім того, на Сумській митниці складаються зведені звіти за всіма кодами програмної класифікації видатків державного бюджету.
Заповнення окремих граф звітів форм № 2кд та № 2км на Сумськіймитниціздійснюється за таким порядком [26, c. 120].
У графі 4 “Затверджено кошторисом на рік” проставляється затверджена в кошторисі річна сума планового асигнування загального фонду з урахуванням внесених протягом року змін до кошторису.
У графі 5 “План асигнувань на звітний період” проставляється план асигнувань із загального фонду бюджету за звітний період накопичувальним підсумком з початку року. При цьому план асигнувань відображається тільки за такими кодами економічної класифікації видатків:1110“Оплата праці працівників бюджетних установ”, 1120 “Нарахування на заробітну плату”, 1160 “Оплата комунальних послуг та енергоносіїв”, 5000 “Інші видатки”.
У графі 6 “Ліміти асигнувань звітного періоду” наводяться планові показники з урахуванням скорочення асигнувань загального фонду Сумської митниці, якщо таке рішення буде прийняте відповідно до чинного законодавства України.
У графі 7 “Залишок на початок року” залишку не повинно бути. У виняткових випадках відображається залишок коштів на реєстраційномурахунку на початок звітного року в розрізі кодів економічної класифікації видатків. При цьому загальна сума у рядку повинна відповідати залишку за випискою з реєстраційного рахунку на початок
У графі 8 “Надійшло коштів за звітний період” на Сумській митницівідображається сума коштів загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації видатків, яка фактично надійшла на митницю, зменшена на суму залишків коштів на реєстраційнихрахунках, що були не використані та повернені до бюджету.
У графі 9 “Касові видатки” відображається сума касових видатків загального фонду бюджету в розрізі кодів економічної класифікації, тобто видатків, що проведені шляхом перерахування коштів з реєстраційних рахунків Сумської митниці, відкритих в органах Державного казначейства України (установах банків) за всіма операціями. Видатки зменшуються на суми, що надійшли на реєстраційні рахунки на відновлення касових видатків, які були проведені у поточному році.
Якщо кошти були перераховані із загального фонду бюджету в минулому році, вони повертаються у загальний фонд відповідного бюджету (код доходів 24060300 “Інші надходження”) [26, c. 137].
У графі 10 “Фактичні видатки” наводиться сума фактичних видатків, тобто дійсних витрат, що оформлені та підтверджуються відповідними документами, у тому числі видатків за несплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою і невиплаченою заробітною платою,, мінус суми, що надійшли на відновлення видатків, які проведені у поточному році.
Суми відновлених видатків за анульованими взаємозаліками чи вексельними розрахунками або іншими не грошовими операціями минулих років (у разі прийняття відповідного рішення) на Сумській митницівідображаються в графі 10 “Фактичні видатки” окремими формами № 2д чи № 2м. Дані цих форм на митниціураховуються у зведеному звіті форм № 2д та № 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису Сумської митниці”.
Одержувачі бюджетних коштів, в особіСумської митниціу формах № 2д та № 2м “Звіт про виконання загального фонду кошторису установи” у графі 10 “Фактичні видатки” проставляють суму фактичних видатків на звітну дату, але не більшу, ніж затверджена в кошторисі на звітний рік.
У графі 11 “Залишок на кінець звітного періоду” залишку не повинно бути [26, c. 138].
2.6 Контроль за виконанням кошторису доходів та видатків Сумської митниці
Контрольза виконанням кошторису доходів та видатків митними органамиздійснюєтьсяза допомогою зовнішнього та внутрішнього контролю.
Внутрішній контроль поділяється на два види: внутрішньосистемний тавнутрішньогосподарський.
Внутрішньосистемний контроль здійснються Державною митною службою України, авнутрішньогосподарський — митними органами.
Щодо зовнішнього контролю, то його здійснюєРахункова палата,державна контрольно-ревізійна служба України, державне казначейство України,державна податкова адміністрація України, Пенсійний фонд України, фонди соціального страхування.Схема контролю за виконанням кошторису доходів та видатків митними органами подана на рис.2.4.
Взагалі фінансовий контроль є особливою сферою державного контролю, що пов’язана з діяльністю фінансових (митних) органів із виявлення порушень законності, фінансової дисципліни та доцільності під час формування, розподілу й використання державних коштів [27, c.155].
Рис. 2.4. Контроль за виконанням кошторису доходів і видатків митними органами
Внутрішній контроль передбачає перевірку облікових даних, регістрів, нарахувань та інших господарських операцій виконавцями самостійно, або на вимоги того чи іншого питання комісією, склад якої затверджується наказом митниці. Фінансовий контроль здійснюється в чотирьох формах: експертиза, перевірка, ревізія та моніторинг. Класифікація державного фінансового контролю за виконанням кошторисудоходів та видатків митної установи за основними ознакаминаведена в додаткуЕ.
Ревізія виконання кошторису видатків на утримання Сумської митниці розпочинається з аналізу виконання основних показників діяльності управління Сумської митниці, кошторису видатків на її утримання, обґрунтування його розрахункамита інше.
Наприклад, ревізія видатків на заробітну платупрацівників митних органіврозпочинається з вивчення правильності їх планування в кошторисі. При ревізіїфактичних видатків на заробітну плату в митних органах ревізору необхідно перевірити відповідність посад, передбачених штатним розкладом ї кошторисом, фактичному їх заповненню персоналом. При перевірці правильності виплати заробітної плати необхідно перевірити правильність складання платіжних відомостей, наявності підписів, атакож достовірність підсумків по кожній сторінці відомості [17, c. 112].
Такна підставі планів роботиСумської митниці по службі фінансів, бухгалтерського обліку та звітності, проводятьсясамоперевіркиз питань нарахуванняпо заробітній платі, листкам непрацездатності, встановлення надбавок та нарахування премій, розрахункам з дебіторами та кредиторами, укладення договорів з постачальниками послуг та інше. На підставі проведених перевірок на Сумськійскладаютьсяакти або довідки, з метою усунення недоліків, якщо такі маютьмісце та проводяться виправні проводки та відповідні перерахунки.
Зовнішній контроль передбачає перевірку контролюючими органами та установами. Протягом 2006-2008 рр. проводились перевірки, Пенсійним фондом, Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фондом соціального страхування на випадок безробіття, Рахунковою палатою та комісією Державної митної служби України з окремих питаньвиконання кошторисудоходів та видатків Сумської митниці. Зовнішні перевірки фіксуються в спеціальному журналі, в якому відображено перевіряючі органи та терміни.
митниця бюджетний видаток дохід
ВИСНОВКИ
В випускній роботі бакалавра наведено теоретичне узагальненнята вирішення завдання, яке полягає у дослідженні обліку доходів та видатків митної установи (на прикладі Сумської митниці),і контролю за їх виконанням. кошторису доходів та видатків митної установи. Основні висновки, що підтверджують результати проведеного дослідження, мають таке трактування:
1.Взагалі доходибюджету -це усі податкові, неподатковіта інші надходженняна безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).
ДоходиСумської митниці поділяються на доходизагального фонду та доходи спеціального фонду. До доходів загальногофонду на Сумській митниці належить фінансування з державного бюджету, до доходів спеціального фонду на Сумській митниці належать: власні надходження митної установи, які в свою чергу поділяються якплата за послуги, що надійшли митним установам, плата за послуги, що їх надають митні установизгідно з функціональними повноваженнями, кошти, що отримуються від реалізації майна, плата за оренду майна, благодійні внески, гранти та дарунки.
2.Що стосуєтьсяобліку грошових коштів, доходів загального фонду тодля обліку надходження бюджетних коштів загального фонду і доходів цього фонду передбачено такі два рахунки:
— рахунок № 32 “Рахунки в казначействі”;
— рахунок № 70 “Доходи загального фонду”.
3.Видатки — цепрямі цільові витрати держави, що забезпечують її безперебійне функціонування і відображають економічні відносини, що пов’язані з розподілом і перерозподілом частини національного доходу, яка концентрується у бюджеті.
Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду.Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання митнихустанов є одним з основних напрямів видатків бюджету.
Планом рахунків бухгалтерського обліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунка№ 32 “Рахунки в казначействі”. За кредитом цього рахунка відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку.
4.На Сумській митниці не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунка № 32 “Рахунки в казначействі”. За кредитом цього рахунку відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебету різних субрахунків залежно від напрямку видатків.
Облік фактичних видатків ведеться на двох активних синтетичних рахунках та їх субрахунках:
— № 80 “Видатки загального фонду”;
— № 81 “Видатки спеціального фонду”.
5.Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує чітке розмежування видатків митнихустанов та одержувачів бюджетних коштів за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати населенню,та інші категорії). Такий розподіл дає можливість виділити захищені статті бюджету та забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів з точки зору виконання бюджету.
6. Кошторис є основним документом, що регулює процеси складання розгляду та затвердження кошторисів митних установє Порядок складання, розгляду та затвердження й основні вимоги щодо виконання кошторисів бюджетних установ, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2008 року №228.Згідно цієї постанови, кошторис митних установ продолжение
–PAGE_BREAK–