Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу

Доплати й надбавки до заробітної плати та організація преміювання персоналу
Практика застосування доплат і надбавок.
За функціональним призначенням доплати й надбавки є самостійними елементами заробітної плати, які призначаються для компенсації або винагороди за суттєві відхилення від нормальних умов праці, котрі не враховано в тарифних ставках і посадових окладах. Вони відрізняються від тарифної заробітної плати (посадового окладу) необов’язковістю і непостійністю, а також рухливістю залежно від співвідношення фактичних і нормативних умов праці. Закон Ук­раїни «Про оплату праці» передбачає, що умови запровадження і розміри надбавок, доплат, винагород та інших заохочувальних, ком­пенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективно­му договорі з дотриманням норм і гарантій чинного законодавства і згідно з генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Доплати до заробітної плати класифікуються передусім за оз­накою сфери трудової діяльності (прикладання праці). За цією оз­накою розрізняють доплати, які: 1) не мають обмежень щодо сфер трудової діяльності; 2) застосовуються тільки в певних (окремих) сферах прикладання праці.
До першої групи зараховують доплати
за роботу в наднормовий час;
особам, які не досягли вісімнадцяти років і мають скорочену тривалість робочого часу;
робітникам, які внаслідок виробничої необхідності виконують роботи за нижчими від наданих ним тарифних розрядів;
за час простою та в разі невиконання норм виробітку й виго­товлення бракованої продукції не з вини робітника.
Класифікацію доплат до заробітної плати, що здійснюються лише в певних (окремих) сферах прикладання праці, наведено в табл.
Стосовно сутності надбавок до заробітної плати варто наголо­сити, що вони мають бути чітко вираженого стимулюючого харак­теру і завжди зв’язуються з діловими якостями конкретного пра­цівника. Найчастіше використовуються надбавки до заробітної пла­ти за: а) високу професійну майстерність робітників; б) високі до­сягнення службовців у праці; в) вислугу років (трудовий стаж); г) виконання особливо важливої роботи (на певний термін); д) знан­ня й використання в роботі іноземних мов.
За нових економічних умов господарювання значно зростає роль доплат і надбавок спеціалістам за високі досягнення в праці, а також за виконання особливо важливих і відповідальних робіт. Широке застосування цих доплат і надбавок зумовлюється трьома обставинами. По-перше, уможливлюється більш об’єктивна оцін­ка трудових зусиль конкретних спеціалістів і здійснення спонукаль­ного мотиву щодо виконання ними найвідповідальніших робіт. По-друге, спеціалісти, внесок яких у загальні результати діяльності підприємства (організації) виявиться найбільшим, матимуть зав­дяки цьому й вищу оплату По-третє, доплати й надбавки до поса­дових окладів спеціалістів дають змогу систематично коригувати їхній заробіток подібно до збільшення заробітної плати робітників-відрядників за виконання та перевиконання ними встановлених норм виробітку.
Надбавки до заробітної плати за високі досягнення в праці ма­ють відповідати конкретним результатам діяльності спеціаліста (керівника) і запроваджуються на тих ділянках роботи, де застосовуються показники вимірювання досягнень. Доцільно встановлю­вати такі надбавки передовсім лінійному персоналу (майстрам, начальникам дільниць і цехів), а також спеціалістам, які забезпе­чують стабільне поліпшення показників діяльності відповідного підрозділу та підприємства в цілому. Таблиця
КЛАСИФІКАЦІЯ ДОПЛАТ ДО ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ, ЩО ІСНУЮТЬ У ПЕВНИХ СФЕРАХ ДІЯЛЬНОСТІ
Група доплат
Перелік можливих доплат
• Перша: доплати, що мають водночас стимулюючий і компенсуючий характер
— За суміщення професій (посад)
— За розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт
— На період освоєння нових норм трудових витрат
— Бригадирам з робітників, яких не звільнено від основ­ної роботи
— За ведення діловодства та бухгалтерського обліку
— За обслуговування обчислювальної техніки
• Друга: доплати компенсаційного характеру за умови праці, що відхиля­ються від нормаль­них
— За роботу у важких, шкідливих та особливо важких і
шкідливих умовах
— За інтенсивність праці — За роботу в нічний час
— За перевезення небезпечних вантажів
• Третя:доплати, зв’язані з особли­вим характером ви­конуваних робіт (сезонністю, віддаленістю, невизначе­ністю об’єкта працітощо)
— За роботу у вихідні дні, що є робочими за графіком
— За багатозмінний режим роботи
— Водіям, які працюють на автомобілях, за ненормований робочий день і роз’їзний характер праці
— За дні відпочинку (відгулу), що надаються за роботу понад нормальну тривалість робочого часу в разі вахтового методу організації робіт
— За роботу понад нормальну тривалість робочого часу в період масового приймання й закладання на зберігання сільсько-господарської продукції
— За роз’їзний характер праці
Окреслюючи конкретні напрями пошуку найліпших варіантів встановлення розмірів доплат і надбавок до заробітної плати, вар­то звернути увагу на доцільність:
1) переходу до нарахування компенсаційних виплат в однаково­му абсолютному розмірі всім категоріям персоналу за умови праці, що відхиляються від нормальних (нормативних), незалежно від рівня їхньої кваліфікації та посади;
2) обов’язкового використання доплат компенсаційного харак­теру, які не зв’язані з певною сферою діяльності, тобто поширюються на всіх працівників (передовсім за роботу у святкові, неробочі й вихідні дні, у надурочний час тощо).