ПЛАН
Вступ
1. Загальна характеристика підприємства ВАТ”Чернігівське Хімволокно”
1.1 Основний технологічний процесвиробництва
1.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва
2. Спостереження та контроль забрудненьатмосферного повітря
2.1 Основні екологічні характеристики виробництва ВАТ“Чернігівське Хімволокно”
2.2 Характеристика викидівзабруднюючих речовин в атмосферу
2.3 Методи контролю та очистки повітряних викидівпідприємства
3. Організація контролю за станом водногосередовища
3.1 Стічні води підприємства
3.2 Спостереження за станом стічних вод на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”
4. Організація спостереженняза станом забруднення ґрунтового покриву
4.1 Відходи виробництва
4.2 Заходи щодо покращення стану природного середовища наВАТ „Хімволокно”
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
До основнихантропогенних джерел забруднення природного середовища відноситьсяпромисловість – 45,4%. Промислові комплекси України являються головнимиспоживачами води в державі.
Однією з найбільшнебезпечних галузей промисловості являється хімічна, що у сучасних умовах представляє собою складний комплекс виробництв, викидиі скиди яких містять численні домішки неорганічних та органічних забруднювачів.
Виробництво хімічних волокон пов’язано звикористанням великої кількості води та утворенням стічних вод, склад якихзалежить від специфіки виробництва та її технологічних процесів.
Після ряду виробничих процесів утворюються стокизабруднені шкідливими домішками, що обумовлює необхідність очищення їх до тогояк скинути у водойми, а також розробку оптимальних систем водопостачання таканалізації виробництва.
Вода на виробництві хімічних волокон використовуєтьсяна приготування прядильних та інших технологічних розчинів, оздоблення готовоїпродукції та охолодження обладнання.
Підвищені вимоги щодо викидів в атмосферу іскидів у водойми вимагають необхідності їх якісного очищення. Переробка тазахоронення виробничих відходів також повинна здійснюватися з дотриманням рядувідповідних вимог.
Об’єктом вивчення є — ВАТ «ЧернігівськеХімволокно, основним видом діяльності якого являється виробництво синтетичнихволокон на основі хімічних речовин.
Предметом вивчення роботи є дослідженняекологічного стану на підприємстві, а саме дільницях очищення викидів, очищеннята нейтралізації промислових стічних вод, знешкодження відходів, ефективністьвпровадження запропонованих заходів по поліпшенню діяльності підприємства уцьому ракурсі.
Мета роботи: провести аналіз екологічного стану техногенногонавантаження на навколишнє природне середовище та нанесення можливихеколого-економічних збитків підприємством ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
Завдання роботи:
1) Дати загальну характеристику підприємства ВАТ „ЧернігівськеХімволокно”.
2) Проаналізувати екологічну ситуацію на ВАТ „ЧернігівськеХімволокно”.
3) Охарактеризувати способи очистки стічних вод та атмосфернихвикидів від шкідливих речовин на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”.
1. Загальна характеристика підприємства ВАТ ”ЧернігівськеХімволокно”1.1 Основний технологічний процес виробництва
»ЧернігівськеХімволокно” — одне з найбільших підприємств української хімічної індустрії,асортимент основної продукції заводу нараховує більш ніж 100 видів. Завод ємонополістом на ринку країн Співдружності Незалежних Держав (СНД) завиробництвом анідних кордних тканин і на Україні від є єдиним, що виробляєкапронові кордні тканини. Як виробник просочених кордних тканин, як капронових,так і анідних, «Чернігівське Хімволокно» має глибоко інтегрованіпотужності, які включають в себе процеси полімеризації, формування, кручіння,ткання, просочування та термообробки [15].
Підприємство — єдинийв Україні виробник технічних та текстильних тканин та поліамідних гранулятів.Виробничі потужності заводу здатні забезпечити випуск до 50 т/добу капроновихта до 36 т/добу анідних ниток та волокон. На сьогодні потужності заводу здатніпереробити 65 тони капролактаму на добу; до кінця 2008 буде реалізовано проект,який дозволить збільшити цей показник до 160 тон.
Розроблена разомз «ЕНЕРГОТРАНСІНВЕСТ ХОЛДИНГ» довгострокова програма, якавпроваджується з 2003 року, технічного переоснащення та освоєння новітніхтехнологій дозволила вийти ВАТ «Чернігівське Хімволокно» на новийрівень якості. За програмою проведена повна реструктуризація енергетичногообладнання підприємства, встановлено новітнє обладнання для текстуруваннятекстильних ниток, переоснащено виробництво «Анід».
Сьогодніреалізується затверджений акціонерами план модернізації виробництва в 2006-2011р.р. На етапі підготовки — план на наступні 5 років. Ефективне продовженнямодернізації існуючого виробництва закріпить положення ВАТ «Чернігівське Хімволокно»на ринку СНД та прискорить його вихід на ринки дальнього зарубіжжя.
Заплановані на2006 рік інвестиції складали 81 млн. грн., з котрих було освоєно понад 70%.Інвестиції було направлено на наступні заходи:
Завод першим вСНД збудував на налагодив випуск просочених та термооброблених кордних тканинна найновітнішому обладнанні фірми «Beninger» (Німеччина), щодозволило підприємству вийти на виробництво кордних тканин якісно нового рівня.Вироблений в 4 кварталі 2006 року обсяг тканин складав 5586 тис. кв.м.,збільшившись на 9% у порівнянні з 1 кварталом. На 4 квартал 2007 рокузапланований обсяг складав 6612 тис. кв. м, що перевищує аналогічний результатпопереднього року на 18,5% [7].
Початкомреалізації стратегії, що направлено на експорт кордових тканин провіднимвиробникам, є придбання та початок робіт по інсталяції твердо-фазноїполіконденсації грануляту ПА-6.6 з термостабілізацією. Цей захід дозволитьзбільшити міцність ниток, отримати більш високий рівень якості продукції,зменшити норми витрат сировини, а також виробляти кордні тканини з більшвисоким рівнем пружності.
Підприємствопочало серійні поставки просоченої кордної тканини власного виробництва, щоскладає 60% ринку анідних кордних тканин в СНД. Заплановані на 2007 рікінвестиції дозволять збільшити її виробництво та, відповідно, долю ринку.
Розширенняприсутності на ринку капронових кордних тканин зі збільшенням середньомісячноїреалізації до 1434 тис. кв. м. (на 24% більш, ніж в 2005 році). В 2007 роцізаплановано середньомісячну реалізацію капронових кордних тканин на рівні 1822тис. кв. м.
На 2007 рікзаплановано інвестиції в розмірі 250,1 млн. грн. Значну їх частину (93,8%) буденаправлено на реалізацію наступних заходів:
Придбання тамонтаж установки полімерізації ПА-6 потужністю 160 т/добу. Впровадженняустановки дозволить збільшити майже в 3 рази обсяг виробництва, істотно знизитьвитрати на виробництво, поліпшить якість полімеру для виробництва технічнихтканин. Більш того, «Чернігівське Хімволокно» буде єдиним в СНД підприємством,яке розпочне випуск полімеру для виробництва плівок BOPA.
Замінутекстильного обладнання для виробництва анідної та капронової кордних тканин,що призведе до значного скорочення витрат сировини, зменшенню трудових витратта, найголовніше, — підвищить якість продукції [17].
З другогокварталу 2007 року почала працювати єдина в СНД технологічна лінія повиробництву просочених та термооброблених технічних тканин та поліефірнихкордних тканин з придбаних ниток. Реалізуючи цей захід, завод забезпечить собі приблизно23% споживання технічних тканин провідними заводами СНД. Заплановані на 2007рік щомісячні обсяги реалізації поліефірних кордних тканин та технічних тканинскладали відповідно 350 тис. кв. м і 40 тис. кв. м.
Підприємство ВАТ”Чернігівське Хімволокно” складається з трьох виробничих підрозділів:виробництво «Капрон», виробництво «Анід», текстильно-галантерейний цех.
Виробництво«Капрон» введенов експлуатацію в 1962 — 1964 роках. Готовою продукцією виробництва «Капрон» єтканина кордна поліамідна, нитки поліамідні кручені, нитки текстильні.Сировиною для отримання зазначеної продукції є капролактам. Для отриманняготової продукції капролактам проходить наступні стадії обробки:
– отриманняполікапроамідних гранул шляхом безперервного гідролітичного поліамідуваннякапролактаму в хімічному цеху;
— формування згранульованого поліаміду філаментних невитягнутих ниток різних асортиментів впрядильному цеху;
— проведеннятехнологічної операції витягування поліамідних ниток в цех витягування корду;
— придання нитцінеобхідної крутки в крутильно-ткацькому цеху;
— проведеннятекстильної переробки шовкових ниток в цеху по виробництву текстильних ниток;
— просочування татермообробки шинного корду в каландровому цеху.
Основна областьзастосування капронових ниток і тканин – це вироби технічного призначення ішинна промисловість. Капронова кордна тканина використовується у виглядібагатошарового каркаса при виробництві пневматичних шин.
Виробництво «Капрон» має такуструктуру:
· хімічний цех;
· ділянка регенерації капролактаму;
· прядильний цех;
· крутильно-витягувальний цех;
· цех об’ємних волокон та перемотки;
· цех витягування корду;
· цех крутки корду;
· ткацький цех;
· сортувально-пакувальний цех.
Сировиною для виробництва капрону є капролактам.Сировину доставляють в цистернах в рідкому стані в хімічний цех. До 1995 рокуна виробництві було два прядильних цеха, зараз прядильний цех №2 не працює. Упрядильному цеху №1 формується два види ниток: один потік — шовкові текстильнінитки; другий потік — кордна нитка. Готова продукція: кордна капронова тканина,турована еластик, волокно поліамідне термостабілізоване, поліамід — 6первинний, поліамід — 6 вторинний.
Виробництво“Анід” введено вексплуатацію в 1965 році. Готовою продукцією виробництва “Анід” анідні волокната кордні тканини, поліамід-6.6. Сировиною для отримання зазначеної продукції єсіль гекса-метилендіамінадипінової кислоти.Для отримання готової продукції ця сіль проходить аналогічні виробництву“Капрон” стадії обробки[7].
Анідні волокназастосовуються в основному для виробництва анідних кордних тканин і нитоктехнічного призначення. Анідні кордні тканини призначені для армування покришокпневматичних легкових, великовантажних, великогабаритних, а також високоміцнихшин і шин для сільського господарства [7].
Виробництво «Анід» має таку структуру:
· хіміко-прядильний цех;
· текстильний цех;
· дільниця переробки відходів у штапель;
· прядильна дільниця ліски;
· склад виробництва «Анід».
Сировиноюдля виробництва «Анід» є сіль «АГ», її виробляють на Ровенськомута Північнодонецькому в/о «Азот», але ці заводи виготовляютьпродукцію, що значно дорожча за імпортовану, тому підприємство починаючи з 1997року закуповує сировину у Франції, Германії.
Текстильно-галантерейнийцех призначенийдля випуску товарів народного споживання:
· тканинидля резино-технічних виробів;
· ниткитехнічного призначення;
· спецодяг;
· товаринародного споживання: жіночі колготи, гольфи, шкарпетки, шнури, троси, тесьма,вірьовка, сітьові волокна, шпагати.
Типи основногообладнання[7]
· хімічніапарати полімеризації;
· прядильніта текстильні машини;
· допоміжнеобладнання (електричні печі та котли, компресорні та холодильні установки );
· системикондиціювання повітря;
· інше.
Тип палива.
На підприємстві вякості палива використовується природний газ. Споживання природного газу заостанні три роки складає по роках:
· 2004 р. — 15 010,5 тис.м3,
· 2005 р. — 17 790,6 тис.м3,
· 2006 р. — 19 647,4 тис.м3.1.2 Небезпечні та шкідливі фактори виробництва
Основними джерелами забруднення на підприємстві єнаступні виробничі процеси:
1. Виробництво поліамідної нитки для корду татехнічних виробів;
2. Виробництво поліамідної текстильної нитки іволокна;
3. Виробництво нитки «АНІД» для корднихтканин та технічних виробів.
Шкідливі речовини викидаються на ВАТ«Чернігівське Хімволокно» з джерел різної висоти від 3 до 40 м [17].
Загальне число джерел викиду — 296, з нихнеорганізованих — 15. Температура в основному коливається від 18 °С до 40 °С,але є і високотемпературні викиди від печей спалення і котельної (250 — 400°С). Швидкість виходу газових струменів в атмосферу коливається в діапазоні 0,5- 42 м/с.
Основною сировиною для отримання капрону єкапролактам (лактам Е амінокапронової кислоти). Молекулярна маса 113,16.Безбарвні кристали. Температура плавлення 139 °С. Розчиняється в спирті,бензолі, воді. Має нерізко шкіроподразнюючу та сенсибілізуючу дію. Граничнодопустима концентрація в повітрі робочої зони 10 мг/м3, ватмосферному повітрі населених пунктів: максимальна разова і середньодобова0,06 мг/м3.
Основною сировиною для отримання поліаміднихниток «АНІД» є гекса-метилендіамінадіпінат (сіль АГ), похіднагексаметилендіаміну і адипінової кислоти. Молекулярна маса солі АГ — 262,34.Біла кристалічна речовина. Підлягає гідролізу при обробці її мінеральнимикислотами і лугами. Температура плавлення 202 — 205 °С. Сіль АГ по ступеню діїна людський організм належить до речовин 3 класу небезпеки, маєзагальнотоксичну дію з переважним порушенням нервової системи. Місцевої дії невиявлено. Гранично допустима концентрація (ГДК) в атмосферному повітрінаселених місць максимально-разова і середньодобова — 0,07 мг/м3.
/>
Технологічний процес отримання полікапроаміднихниток для кордних тканин та техвиробів і текстильної промисловості складаєтьсяз наступних стадій.
Хімічна частина:
— підготовка сировини;
— полімеризація Е-капролактаму;
— лиття й рубання грануляту;
— екстракція та сушіння грануляту.
Даний технологічний процес характеризуєтьсявиділенням в повітряне середовище в основному парів (аерозолі) капролактаму ідинілу [11].
Прядильна частина. Технологічний процесвключає наступні стадії і операції:
• формування нитки;
• намотування нитки.
Основними шкідливими речовинами, що виділяються вповітряне середовище є пари (аерозоль) капролактаму і динілу.
Крутильно-витяжна частина:
— витягування текстильної нитки і нитки длякордової тканини;
— крутіння текстильної нитки.
Операції витягування і крутіння ниткисупроводжуються виділенням в повітряне середовище парів (аерозолі) капролактамута аерозолів мінеральних масел.
Цех об’ємних волокон та перемотування.
Виробляються об’ємні високорозтяжні нитки методомфальшивої крутки і термофіксації закрученої частини з подальшою розкруткою. Уповітряне середовище при цьому виділяється аерозоль мінеральних масел.
Дільниця регенерації капролактаму:
— прийом і зберігання капролактамної води,„попереднє концентрування розчину”;
— фільтрація обробленого розчину;
— остаточне концентрування розчину капролактаму;
— дистиляція капролактаму.
У процесі регенерації мономера в атмосферувиділяються пари (аерозоль) капролактаму [14].
Технологічний процес отримання поліамідних ниток«АНІД» для кордних тканин та техвиробів включає наступні стадії таоперації:
Хіміко-прядильний цех:
— розчинення солі АГ;
— поліконденсація;
— лиття та рубання грануляту;
— сушіння грануляту;
— формування нитки;
— намотування нитки.
У процесі синтезу і формувань в повітрянесередовище виділяються: пил солі АГ, пари гексаметилендіаміну, пари динілу,оксиди азоту, аміак та інші речовини [7].
Текстильний цех:
— витягування і крутіння ниток.
При проведенні перерахованих операцій в атмосферувиділяється оксид етилену.
У допоміжних цехах.
Вповітряне середовище викидається ацетон, ксилол, сірчана кислота, аміак, оксидиазоту, хлористий водень, 4-х-хлористий вуглець, етилцеллозоль, оксид вуглецю таінші шкідливі речовини.
2. Спостереження та контроль забруднень атмосферногоповітря2.1 Основні екологічні характеристики виробництва ВАТ “ЧернігівськеХімволокно”
ВАТ “ЧернігівськеХімволокно” належить до категорії об’єктів хімічної промисловості. Основноюметою підприємства є виробництво хімічних волокон. Критерії віднесення – викидизабруднюючих речовин в атмосферу, утворення відходів.
Показникутворення в області токсичних відходів першого класу небезпеки є одним знайбільших в державі за рахунок промислових стічних вод з вмістомгексаметилендіаміну, які утворюються на ВАТ «ЧернігівськеХімволокно». Для їх знешкодження на підприємстві функціонує спеціальнаустановка — станція спалювання гексаметилдіаміну, де відходи спалюються вциклонних печах при температурі 10000С, при цьому утворюються окислиазоту і вуглецю, пари гексаметилендіаміну у вихідних газах відсутні. Рештастічних вод зберігається до знешкодження в спеціальному ставку-накопичувачі.
Всього напідприємстві нараховується 432 джерела викидів в атмосферне повітря [17].
Потенційний обсягвикидів від ВАТ “Чернігівське Хімволокно” складає 678 тонн на рік. У 2008 роціпідприємство працювало на 95,7% від технологічної потужності виробництва.
На підприємствірозроблений та затверджений план заходів по зменшенню викидів в атмосфернеповітря від стаціонарних джерел забруднення на 2008 р. Проведено ремонт таобслуговування пилогазоочисного обладнання.
Виробничадіяльність щодо дотримання вимог екологічної безпеки в сфері поводження звідходами та отруйними речовинами регламентується відповідними дозволами. Відходи,які утворюються в результаті виробничої діяльності підприємства, передаютьсяіншим суб’єктам для утилізації чи видалення згідно договорів.
На підприємствіпрацює відділення по добуванню та обробці ртуті із люмінесцентних ламп дільницінейтралізації та очищення промстічних вод.
В 2008 році напідприємстві введено в експлуатацію каландровий цех, в результатіфункціонування якого утворюються відходи з залишками реагентів, в тому числітих, що відносяться до переліку отруйних речовин. Відходи збираються в кубовібаки, які розміщені на піддонах в закритому приміщенні [7].
На підприємствіексплуатуються системи оборотного водопостачання цеху водопостачання та цехуаміачно-компресорних установок.2.2 Характеристика викидів забруднюючих речовин в атмосферу
В зонах нагріву процес сушіння здійснюєтьсядимовими газами, що подаються вентиляторами від газових горілок (по 2 горілки вкожній зоні нагріву).
Джерелами можливих впливів на навколишнє природнесередовище при експлуатації запроектованого виробництва являються: місцязберігання хімікатів та приготування і використання просочувальних розчинів;вентиляційні повітропроводи різних відділень цеху, дихальні клапани ємностей зхімікатами та просочувальними розчинами, димові труби; забруднені стічні водивиробництва; місця зберігання відходів. Загальна кількість запроектованихджерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу — 32 джерела.
Організація викидів продуктів згорання при роботікаландрового цеху передбачається із застосуванням вентсистем, які обладнанівентиляторами витяжними та циркулюючими в зонах нагріву, димових труб відкотлів та парогенераторів на висоті від 18 до 30 метрів [14].
Кількість викидів забруднюючих речовин ватмосферне повітря при роботі каландрового цеху становить: заліза хлорид 0,0011г/с, 0,0017 т/рік; натрію гідроокис 0,0013 г/с, 0,0048 т/рік; ртуті металевої0,00000055 г/с, 0,000013 т/рік; азоту діоксид 0,55 г/с, 13,479 т/рік; аміаку0,62 г/с, 0,44 т/рік; хлористого водню 0,0014 г/с, 0,0021 т/рік; кислоти сірчаної0,0000015 г/с, 0,0000016 т/рік; вуглецю (сажі) 1,933 г/с, 5,013 т/рік; вуглецюоксид 0,093 г/с, 2,293 т/рік; хлору 0,0062 г/с, 0,014 т/рік; метану 0,0055 г/с,0,13 т/рік; дивінілу 0,02 г/с, 0,083 т/рік; стиролу 0,00009 г/с, 0,0003 т/рік;дигідробензолу (резорцину) 0,0034 г/с, 0,0013 т/рік; спирту метилового 0,014 г/с, 0,0072 т/рік;фенолу 0,002 г/с, 0,0052 т/рік; формальдегіду 0,084 г/с, 0,11 т/рік;2-вінілпіридину 0,000035 г/с, 0,00012 т/рік; пилу гуми 0,00011 г/с, 0,000033т/рік; діоксиду вуглецю 305,0 г/с, 7541,0 т/рік; оксид діазоту 0,00055 г/с,0,013 т/рік; капролактам блокований 0,0048 г/с, 0,0029 т/рік; пропантріолгліциділ ефір 0,0075 г/с, 0,00027 т/рік; діізоціанати 0,0000004 г/с, 0,00001т/рік. В разі аварійних ситуацій (порушення режимів експлуатації, цілісностіобладнання, вибухи, пожежі) кількість викидів забруднюючих речовин становитимепо: спирту метиловому 0,22 г/с, формальдегіду 0,918 г/с, аміаку 2,936 г/с,бутадієну (дивінілу) 0,0142 г/с [7].
Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин ватмосферному повітрі з урахуванням викидів від існуючих джерел та фоновихконцентрацій виконані за програмою «ЕОЛ ПЛЮС».
Концентрації забруднюючих речовин на межі санітарнозахисної зони (СЗЗ) не перевищують нормативних і становлять в долях ГДК:
— при обробці поліефірних тканин по — резорцину0,011; фенолу 0,0093; формальдегіду 0,48; натрію гідроокису 0,049; азотудіоксиду 0,85; аміаку 0,61; вуглецю (сажа) 0,59; оксиду вуглецю 0,43; хлору 0,0038;по групі сумації речовин однонаправленої дії (аміак, формальдегід) 0,99;
— при обробці поліамідних тканин по — резорцину0,011; фенолу 0,0056; формальдегіду 0,47; натрію гідроокису 0,049; азотудіоксиду 0,84; аміаку 0,61; вуглецю (сажа) 0,35; оксиду вуглецю 0,43; хлору 0,0021;по групі сумації речовин однонаправленої дії (аміак, формальдегід) 0,98;
— на випадок аварійних ситуацій по — спиртуметиловому 0,0052; формальдегіду 0,92; аміаку 0,98; бутадієну (дивінілу)0,00061; групі сумації речовин одно направленої дії (аміак, формальдегід) 1,19.2.3 Методи контролю та очистки повітряних викидів підприємства
На підприємстві використовуються різні методи очистки, з нихнайбільш перспективними для даного виробництва є: суха очистка з використаннямциклонів, та мокра очистка викидів.
Вибір методу очистки залежить від кількості відхідних газів таїхнього складу. Механічні методи застосовують для очищення вентиляційних таінших газових викидів, ефективність цих методів невисока [23].
У мокрих пиловловлювачах запилений газ зрошується рідиною або контактуєз нею. Найпростішою конструкцією є промивна башта, заповнена кільцями Рашига,скловолокном або іншими матеріалами. До апаратів такого типу належать скруберита труби Вентурі. Часто для видалення шламів, що утворюються, труби Вентурідоповнюють циклонами. На рис. 3.1. зображено порожнистий форсунковий скрубер.Це циліндрична (або прямокутна) башта, виготовлена з металу, цегли чизалізобетону. Скрубери працюють за принципом протитечії: газ рухається знизувгору, а поглинальна рідина (частіше вода) розпилюється форсунками згори вниз.Швидкість газу в скруберах — 1,0—1,5 м/с. Ефективність очищення газів залежитьвій змочуваності пилу і досягає 96—98 %. Для вловлювання важко-змочуваногопилу, наприклад вугільного, у воду добавляють поверхнево-активну речовину(ПАР). Скрубери можна застосовувати для холодних і гарячих газів, які немістять токсичних речовин (кислот, хлору тощо), оскільки вони видаляються ватмосферу разом з очищеним газом у вигляді туману.
/> />
Убарботажних апаратах запилений газ пропускають крізь рідину (воду), їх доцільновикористовувати для очищення гарячих газів з часточками пилу розміром понад 5мкм. Барботаж використовують також у пінних апаратах. Для створення піни у водудобавляють ПАР. Ефективність очищення в цих апаратах досягає 97—99 %.
Недоліком мокрого очищення газів є те, що вловлений пил перетворюєтьсяна мокрий шлам. Для видалення останнього потрібно будувати шламову каналізацію,що здорожує конструкцію. Мокрі пиловловлювачі типу труби Вентуріхарактеризуються значними витратами електроенергії для подавання йрозбризкування води, особливо для уловлювання пилу з розміром часточок менш як5 мкм. Під час очищення деяких газів можлива лужна або кислотна корозія. Значнопогіршуються умови розсіювання через заводські труби відхідних газів,зволожених під час очищення в апаратах цього типу [11].
3. Організація контролю за станом водногосередовища3.1 Стічні води підприємства
Найменування водного об’єкту який приймає стічніводи — р. Білоус. Категорія стічних вод — промливневі води. Фактичне одержаннястічних вод — 102,7 м3/год. Затверджене одержання стічних вод — 102,7 м3/год. Затверджений граничнодопустимий скид (ГДС) і складстічних вод (скидання речовин, не указаних у таблицях 3.1 та 3.2- заборонено).
Таблиця 3.1
Затверджений граничнодопустимий скид (ГДС)№ з/п
Показники складу
стічних вод Фактична концентрація мг/л
Фактич-
ний скид, г/год Допустима концентрація (ДК), г/куб.м Затверджений ГДС, г/год 1 Зважені речовини 22 2259 300,0 2259 2 Мінеральний склад 448 46010 656,5 46010 3 Хлориди 57 5854 224,3 5854 4 Сульфати 83 8524 336,0 8524 5 БПК повне 4,9 503 270 503 6 Нафтопродукти 0,4 41 2,0 31 7 ХПК 29 2978 675,0 2978 8 Азот амонійний 0,4 41 20 41 9 Залізо 0,3 31 0,5 31 10 Нітрати 2,0 205 40 205 11 Нітрити од 10,3 1,6 10,3 12 Фосфати 1,3 134 7 134 13 Капролактам – – 90 –
/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Фактичне одержання стічних вод — 6,6 м3/год.Затверджене одержання стічних вод — 6,6 м3/год.
Таблиця 3.2
Склад стічних вод№ з/п Показники складу стічних вод Фактична концентрація мг/л Фактичний скид, г/год. Допустима концентрація мг/л. Затвердже-ний ГДС, г/год. 1 Зважені речовини 23 152 300,0 152 2 Мінеральний склад 425 2805 656,5 2805 3 Хлориди 35 231 224,3 231 4 Сульфати 65 429 336 429 5 БПК повне 5,6 37 270 37 6 Нафтопродукти 0,5 3,3 2 2,0 7 ХПК 37 244 675 198 8 Азот амонійний 0,9 6,0 20 6,0 9 Залізо 0,8 5,3 0,5 2,0 10 Нітрати 0,9 6,0 40 6,0 11 Нітрити 0,4 2,6 1,6 2,6 12 Фосфати 1,5 9,9 7 9,9 13 Капролактам 0,9 6,0 90 > 6,0
Затверджені властивості стічних вод:
Плаваючі домішки (речовини).
На поверхні водойм не повинно мати місцеплаваючим плівкам, плям мінеральних мастил та інших домішок.
Температура.
Температура води влітку за умови скиду стічнихвод не повинна перебільшувати середньомісячну температуру самого спекотногомісяця року за останні 10 років більше ніж на 3° С.
Реакція рН.
Не повинна виходити за рамки 6,5 — 8,6 рН водиводойми.
Розчинений кисень.
Наявність розчиненого кисню у воді водойми убудь-який період року у пробі, відібраної о 12 годині дня, не повинен бутименше ніж 4 мг/л [14].
Запахи.
Вода не повинна мати невластивих їй запахівінтенсивністю більше 1 бала, знайдених безпосередньо чи при наступномухлоруванні чи при інших засобах обробки.
Збудники хвороб.
Вода не повинна містити збудників захворювань:
— кишкові палички не більше 5000 у дм3;
— комефаги (у бляшкоутворюючих одиницях) небільше 100 дм3.
Життєздатні яйця гельмінтів (аскарид, власоглавів іт. ін.) не повинно міститись у 1 дм3.
Хімічні речовини не повинні міститись уконцентраціях, які перебільшують ГДК.
Обсяги водопостачання для каландрового цехустановлять:
— на господарсько-побутові потреби становить38,65 м3/добу (в т.ч. на зволоження повітря в лабораторії — 0,24 м3/добу, на полив твердого покриття та зелених насаджень — 3,5 м3/добу);
— на виробничі потреби: з існуючого водопроводупом’якшеної води 13,0 м /добу на приготування просочувального розчину; з існуючоговодопроводу освітленої води: 88 м3/добу — на підживлення оборотноїсистеми охолодження валів доріжки охолодження, 2×10 м3/добу — напромивання обладнання 1 раз в тиждень після двох циклів просочування. Обсягизворотного водопостачання складають 1368 м3/добу [21].
Скид стоків: побутових — 34,91 м3/добув існуючу мережу побутової каналізації, виробничих – 10 м3 /добу(промивка обладнання після 1-го просочування — 1 раз на тиждень, 5 разів нарік) — на установку очищення «Split-O-Mat SOM 3000» танаправлення на утилізацію; 10 м3 /добу (промивка обладнання післяІІ-го просочування — 1 раз на тиждень, 52 разів на рік) — на установку очищення«Split-O-Mat SOM 3000» та направленням в виробничо-побутовумережу каналізації [7].
При очищенні стічних вод від миття обладнанняпісля 1-го просочування показники забруднення їх зменшаться по: грілбонду з9428,8 мг/л до 188,0 мг/л, ефіру гліцеділу гліцерилу з 3210,4 мг/л до 64,0мг/л, хлору з 440,8 мг/л до 8,8 мг/л, гуми з 120 мг/л по 2,4 мг/л. Стічні водинакопичуються в діжках та направляються на утилізацію.
При очищенні стічних вод від миття обладнанняпісля ІІ-го просочування показники їх забруднення зменшаться по: резорцину з4849,66 мг/л до 72,8 мг/л, формальдегіду з 2348,8 мг/л до 32,0 мг/л, метанолу з371,2 мг/л до 8,8 мг/л, гідроокису натрію з 160,26 мг/л до 2,4 мг/л, аміаку з108,8 мг/л до 1,6 мг/л, латексу з 56161,28 мг/л до 842,4 мг/л. Стічні водинаправляються в мережу каналізації. Після змішування з побутовими стоками цеху(34,91 м3/добу) та виробничо-побутовими стоками підприємства (3632 м3/добу)характеристики забруднення становитимуть відповідно по: резорцину 0,2 мг/л (приДК 12 мг/л), формальдегіду 0,087 мг/л (при ДК 100 мг/л), метанолу 0,024 мг/л(при ДК 30 мг/л), гідроокису натрію 0,006 мг/л, аміаку 0,0043 мг/л (при ДК 2мг/л), латексу 2,27 мг/л (при ДК 10 мг/л) [13].
Комунальним підприємством (КП)«Чернігівводоканал» погоджений скид зазначених виробничих стічних водна міські очисні споруди (погодження від 01.04.05 р. №71-607).3.2 Спостереження за станом стічних вод на ВАТ „Чернігівське Хімволокно”
В процесі технологічного отримання синтетичноговолокна «Анід» мають місце стічні води які містять 0,2 %гексаметилендіаміну (ГМД). За своєю токсичністю ці води не можуть бути прийнятіна споруди біохімічної очистки чи скинуті у водойми. Для їх ліквідації булавведена установка по спалюванню. Установка спалювання стічних вод, що містятьгексаметилендиамін введена в експлуатацію в 1967 році потужністю 1,5 — 2,0 м3/годстоків, друга установка введена в експлуатацію в 1969 році потужністю 1,5 — 2,0м3/год стоків, третя установка в 1979 році потужністю 1,5 — 2,0 м3/год.
У якості основного палива прийнятий Дашавськийприродний газ. У якості резервного палива прийнятий мазут. Метод виробництва — спалювання води з вмістом гексаметилендиаміну [7].
На виробничу установку для спалювання стоків, якімістять ГМД, повинно надходити стоків не більше 2,5 м3/год.
Кількість ГМД у стоці — 0,2 %.
Виробництво реконструкції не підлягає.
Циклонна топка існує для спалювання стічних вод,які містять ГМД. Внутрішній діаметр циклона 1200 мм, заввишки циліндричноїчастини 1800 мм, діаметр виходу — 650 мм. Зона горіння палива знаходиться у верхній частині циклона(висота — 500 мм, діаметр 700 мм). В цю зону (крізь 4 горілки) надходить сумішприродного газу та повітря. Горілки розташовані тангенціально, мають водянеохолодження сопла.
Газ змішується з повітрям до виходу з соплапроводиться подачею газу у кільцеву камеру, звідки газ крізь отвори надходить употік повітря. Подача ГМД проходить завдяки форсункам. Для наглядання запроцесом горіння газу та спалювання ГМД циклон має 8 гляділок, з яких 4знаходяться на повітряпроводах та 4 у корпусі циклону [22].
Охолодження циклона проводиться за допомогоюрічної освітленої води, яка надходить у водяну сорочку за допомогою двохколекторів.
Характеристика продукції, що спалюється.
ГМД- технічна назва продукту гексаметимендиамін. H2N(CH2)6NH2
ГМД — тверда, безбарвна, кристалічна речовина,має важкий неприємний запах, димить на повітрі. Температура плавлення — +40 °С,температура кипіння — +200° С.
Фізичні властивості.
Безкольорові блискучі кристали. У вологомуповітрі димить; жадібно поглинає СО2. Є сильною органічною основою.Легко розчиняється у воді, спирті.
Хімічний склад продуктів спалювання:
Вуглекислий газ — 9,8 — 10,8 %
Кисень — 2,8 — 3,8 %
Оксид вуглецю — відсутній
Азот — 86,0 — 86,6%
Технологічного процес.
Вода, що містить ГМД, надходить з баку, якийзнаходиться у підвалі розчинення солі АГ хіміко-прядильного цеху«Анід». 3а допомогою насосів по колектору вода надходить у ставкинакопичувачі, а звідти насосами № 6 і № 7 в ємкості стічних вод з ГМД №1 і №2.Потім вода насосами №1, №2, №3, №4 подається на форсунки у циклонні печі №1,№2, №3.
Температура на виході із топки становить 810 — 825 °С, яка підтримується горінням газу, призводить до випаровування води івигоранню органічних домішок. Далі водяні пари і продукти горіння надходять угазоходи, охолоджуються холодним повітрям вентиляторів присадки №1, №2, №3 та черездимові труби викидаються в атмосферу.
Норми технологічного процесу. Основнимпоказником являється температура газів за циклоном, так як саме цей фактор даєвигорання органічної частини води. Температура цехових газів за циклономповинна підтримуватися у рамках 820 — 870 °С.
Витрати ГМД — встановлюється взалежності від виробничої необхідності.
Проектне — 2,5 м3/год;
апробоване — 2,0 м3/год;
робоче — від 0,8 до 1,5 м3/год.
Витрати газу — загальні, в залежностівід витрат ГМД. Середній — на 1 м3/год ГМД — десь 200 м3/год.природного газу.
Викиди установки. При спалюванні стоків,які містять ГМД крізь димову трубу у атмосферу виходять пари води, а також:
Оксид карбону — 0,00 — 0,3%
Диоксид карбону — 9,1 — 11,5%
Кисень — 2,0 — 4,0%
Диоксид азоту — сліди
Викид NOx в перерахунку на двоокисазоту визначають за формулою:
П = 0,001 В*Qr• К* (1 -β), т/рік(г/сек);
де: В — витрата палива, (т/рік, тис. м3/рік, г/сек, л/сек);
Q — теплота спалення натурального палива,(МДж/кг, МДж/м3);
К — параметр, що характеризує кількість оксидівазоту, що утворюються на 1 ГДж тепла, (кг/ГДж);
P — коефіцієнт, що залежить від мір зниженнявикидів оксидів азоту, внаслідок застосування технічних рішень.
Викид оксиду вуглецю
Розрахунок викидів оксиду вуглецю в одиницю часу(т/рік, г/сек), виконується по формулі:
Псо = 0,001 — Ссо •В • (1 – q4/100), т/рік (г/сек);
де: В — витрата палива (т/рік, тис. м3/рік,г/сек, л/сек);
С — вихід оксиду вуглецю при спаленні палива(кг/т, кг/тис. м3 палива)
визначається по формулі:
ССО = q3 * R * Qіr
де: q3 — втрата теплоти відповідно відхімічної і механічної неповноти згоряння палива (%);
R — коефіцієнт, що враховує частку втратитеплоти внаслідок хімічної неповноти згорання палива, зумовленої наявністюоксиду вуглецю в продуктах згорання. Для твердого палива R=l, для газу R = 0,5, для мазутуR = 0,65;
Qіr — нижча теплотазгоряння натурального палива.
Розрахунок викидів шкідливих речовин від установок поспаленню стічних вод:
Паливо природний газ.
Річна витрата палива кожної установки 1 500,0тис. м3;
Теплотворність палива 8435 ккал/м3(35,26 МДж/м3);
Витрата палива за годину 300 м3;
Секунднавитрата палива 83,3 л/сек.
NОx= в перерахункуна двоокис азоту:
Псек = 0,001 х 83,3 х 35,26 х0,09 х (1-0) = 0,264 г/сек.
Прік = 0,001 х 1500 х 35,26 х0,09 х (1-0) = 4,76 т/рік.
Вуглеводу окисел:
Ссо = 0,5×0,5×35,26 = 8,81;
Псек = 0,001 х 8,81 х 83,3 х (1-0,5/100) = 0,73 г/сек;
Прік = 0,001 х 8,81 х 1500 х (1-0,5/100) = 13,15 т/рік.
З режимних карт циклонних печей маємо максимальнуконцентрацію забруднюючих речовин:
NОxв перерахункуна двоокис азоту: CNОx=62,6 мг/м3;
вуглеводу окисел: Ссо = 47,3 мг/м3.
Об’єм повітря, необхідний для спалення 1 м3газу становить 9,995 м3;
об’єм димових газів на виході з труби – 2,024 м3/сек.
Максимальні разові викиди забруднюючих речовинзгідно режимних карт:
NОx в перерахунку надвоокис азоту:
Псек = 62,6 х 2,024 х 103 =0,126 г/сек;
вуглеводу окисел:
Псек = 47,3 х 2,024 х 10-3= 0,096 г/сек.
Таблиця 3.1
Параметри роботи циклонної печі спалювання (витягз режимних карт) № з/п Найменування параметру Одиниця виміру Режими Значення параметру 1 Продуктивність печі по водному розчину ГМД
м3/год 0.52 0.71 0.91 1.03 1.25 2 Температура водного розчину ГМД °С 80 80 44 44 34 3 Витрата газу за щитовим прибором
нм3/год 135 184 235 265 320 4 Витрата газу фактична
нм3/год 125.7 170.8 218.5 246.4 298 5 Тиск охолоджуючої води перед пічкою
Кгс/см2 1.8 1.8 2 2 1.6 6 Витрата охолоджуючої води
м3/год 11.7 11.2 10.6 10.8 11.4 7 Температура охолоджуючої води на вході °С 20 8 Середня температура охолоджуючої води на виході °С 35 9 Температура газів які виходять з печі на виході °С 820-850 10 Температура газів які виходять на вході в димову трубу °С 350 360 375 418 445 11 Склад продуктів горіння
СО2 % 8.5 9.4 9.4 9.9 9.8
О2 % 6.1 4.7 4.7 3.9 4.0 CO ррm 37 63 36 55 70 NO ррm 133 129 125 104 100
NO2 ррm 1 12
Питома витрата умовного палива на спалювання 1 м3 розчину ГМД
кг.у.т/м3 288 286.5 286 284.9 283.9
4. Організація спостереження за станом забрудненняґрунтового покриву4.1 Відходи виробництва
Серед низкиекологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблемаповодження з відходами, які є одним з найбільших забруднювачів навколишньогосередовища, що негативно впливає на всі його компоненти. Відходи накопичуютьсяна полігонах і сміттєзвалищах, територіях підприємств, золо- ішлаконакопичувачах. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значнийрозрив між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження тавикористання [14].
Основнимнедобудованим об’єктом природоохоронного значення залишаєтьсядослідно-промислова установка вогневого знешкодження рідких токсичних відходів(ДПУ) з системою газоочищення, будівництво якої було розпочато в 1993 році натериторії ВАТ “Чернігівське “Хімволокно”. Відповідно до проекту, установказдатна переробляти 5,1 тис. м3 відходів в рік, у вигляді мастильноїемульсії, водного розчину капролактаму та його олігомерів. Зведено будовуустановки, змонтоване основне технологічне обладнання, виконані роботи поінженерному забезпеченню. Ступінь завершеності об’єкта близько 87,5 %. Набудівництво установки витрачено всього 1769,5 тис. грн. в тому числі з державногофонду охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) — 910 тис. грн.,обласного фонду ОНПС — 155 тис. грн., що складає 60 % від загальних витрат.Останні 460 тис. грн., виділені з державного фонду ОНПС в грудні 2001 року,були направлені на придбання газоочищувального обладнання комплектуючихелектрофільтра ЕГ 1-8-4-12-3. У 2002 – 2006 роках подальше будівництво ДПУ нездійснювалось.
Підприємствомвживаються заходи щодо зменшення обсягів відходів з вмістом капролактаму, щобезсумнівно впливатиме на прийняття рішення щодо завершення будівництва ДПУ. Вминулому році удосконалений технологічний процес на дільниці регенераціїкапролактаму. В процесі регенерації проводиться випаровування води, щопризводить до збільшення концентрацій речовини до 95 %. В результаті утворюютьсякапролактам, який повторно використовується у виробництві, кубові відходи, якіпередаються іншим підприємствам для повторного використання та шламові відходи,які вивозились на ставки-накопичувачі токсичних відходів (с. Масани). Після вдосконаленнятехнологічних процесів регенерації стічних вод кількість шламових відходівзначно зменшилась і з липня 2005 року їх вивіз в ставки-накопичувачі припинено.Шламові та кубові відходи капролактаму передаються іншим суб’єктамгосподарювання для повторного використання та утилізації.
Практично вирішена на ВАТ “Чернігівське“Хімволокно” проблемазнешкодження відпрацьованих люмінесцентних ламп (табл. 4.1).
Таблиця 4.1
Утилізаціявідходів
№
з/п Назва підприємства виробництва Спеціалізація (види відходів, що утилізуються) Потужність, т /рік Утилізовано відходів за звітний рік, т 1.
ВАТ «Чернігівське Хімволокно»,
Установка по утилізації люмінесцентних ламп люмінесцентні лампи 200000 шт./рік 109419 шт. 4.2 Заходи щодо покращення стану природного середовища на ВАТ„Хімволокно”
Екологічнийзбиток від порушення навколишнього природного середовища (НПС) являє собоюсуспільно необхідні витрати, які виникають в результаті екодеструктивноговпливу. Фактично збиток відображає зміни інтегральної еколого-економічноїоцінки комплексу природних факторів (екосистеми) або будь-якого блага врезультаті погіршення його стану. Дія еколого-економічного впливу проявляєтьсяу вигляді погіршення економічного стану конкретних господарчих суб’єктів: водному випадку збільшуються його витрати на отримання результату (прибутку),який планується або очікується, а в другому — знижується вигідність чикорисність діяльності, яка здійснюється, тобто при тих самих витратах величинаприбутку падає. Таким чином, під економічним збитком від порушення НПСрозуміють виражені у вартісній формі фактичні та можливі збитки, котрізавдаються економічним суб’єктам в результаті екодеструктивного впливу, а такождодаткові витрати на компенсацію цих збитків [19].
Розрізняють пряміта опосередковані екологічні збитки, котрі виникають внаслідок зміни природногосередовища або його забруднення.
Прямі збиткивиникають внаслідок безпосереднього знищення матеріальних цінностей, погіршенняумов господарювання або впливу на здоров’я людини. Існують збитки різнихчасових інтервалів та ступенів впливу, наприклад, крім одномоментного збиткуможе виникати перманентний збиток (наприклад, ерозія та засолення ґрунтів).Можливе виникнення латентних (прихованих) збитків, котрі проявляються лише зплином часу.
Опосередкованізбитки виникають внаслідок негативного впливу на продуктивні сили суспільства іна людину, зокрема. Такі збитки спричиняють зростання захворюваності таінвалідності. Частковим випадком збитків, що завдаються природному середовищу,є збитки, котрі завдаються середовищу, що оточує людину. Універсальнихкритеріїв оцінки цього виду збитків не існує. Соціальною межею збитків, щозавдаються середовищу, котре оточує людину, є дискомфорт хоча б однієї людини,супроводжуваний порушенням її нормальної діяльності. В економічному аспектітакий поріг — це руйнування або перешкоди щодо функціонування важливих угосподарському значенні об’єктів. Такий вид збитку може бути непомітнимпротягом короткого періоду часу, але може стати значним і навіть катастрофічнимпротягом тривалого часу.
Еколого-економічнізбитки поділяються:
1. фактичнізбитки – це втрати або негативні зміни, що виникають від забруднення НПС іможуть бути оцінені у вартісній формі за звітний період;
2. можливі,які можуть бути завдані об’єктам господарювання через відсутністьприродоохоронних заходів, тобто мають умовно теоретичний характер
3. відвернені— це різниця між можливим та фактичним збитками протягом певного періоду часу.
4. ліквідовані– та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненнюприродоохоронних заходів;
5. потенційні– збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнєзабруднення НПС [22].
Екологічний збиток формується під впливом трьох групфакторів (додаток А):
1. впливу(характеризують ступінь забруднення того чи іншого елемента навколишньогосередовища: концентрація шкідливих речовин, їх токсичність);
2. прийняття(представляють собою господарські об’єкти, які попадають в зону забруднення:чисельність та склад населення, елементи комунального господарства, ліси тасільгоспугіддя, основні фонди виробництва, транспорт, зв’язок);
3. стану(відбивають рівень нормативних економічних показників, котрі переводятьнатуральні показники у вартісні: розмір прибутку, який виробляється протягомдня робітником, виплати лікарняних листів протягом дня на одного працюючого,витрати на медичне обслуговування одного хворого протягом одного дня; витратина утримання житлово-комунального господарства та міського транспорту, якінеобхідні для обслуговування 1 тис. чоловік, вартість виробництва продукціїпромисловості і сільського господарства; вартість засобів, які необхідні длявиробництва одиниці продукції лісового господарства, витрати на утриманняосновних фондів промисловості, транспорту, вартість одиниці утилізованої цінноїсировини.
Кількісна оцінкаекономічного збитку здійснюється трьома основними методами:
– методпрямого розрахунку, котрий грунтується на порівнянні показників забрудненого таумовно чистого (контрольного) районів;
– аналітичний,котрий базується на отриманні математичних залежностей між показниками станувідповідної економічної системи та рівнем забруднення навколишнього середовища;
– емпіричний,котрий полягає в тому, що залежність збитків від рівня забруднення, отримана напідставі двох перших методів на окремих об’єктах, узагальнюється і переноситьсяна однорідні досліджувані об’єкти.
Екологічний збиток (W) визначається сумою завданих збитківатмосфері Wа, водоймам Wв та грунту Wгр:
W=Wа+Wв+Wгр, грн/рік (4.1)
Якщо параметризабруднення наводяться в одиницях маси (т) забруднюючої речовини, екологічнийзбиток від забруднення атмосфери розраховується:
Wa = g* f* sa*Ma (4.2)
де g — питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції,грн./умов.т.;
f – коефіцієнт, що враховує характеррозсіювання домішок в атмосфері; для газів, аерозолів з високою швидкістюосідання f = 1, для аерозолів з високою швидкістю осідання f = 0,7-0,9;
sa – показник відносної безпекизабруднення атмосфери для різних реципієнтів в зоні активного забрудненнятериторіями;
Ма –приведена маса річного викиду забруднювачів, умов.т./рік:
Ма=/>Аі*mі (4.3)
де — mi – маса річного викиду і-гозабруднювача, т/рік;
n – загальнакількість забруднюючих речовин, які викидаються в повітря;
Аі — показниквідносної агресивності і-го забруднювача умов.т./т
Аі = /> (4.4)
де ГДКсд – середньодобова граничнодопустимаконцентрація шкідливої речовини в атмосферному повітрі населених пунктів.
Екологічний збиток від забруднення водойм(грн/рік)розраховується:
Wв = g* sк*Mв (4.5)
де — g -питомий збиток, обумовленийрівнем інфляції грн/умов.т;
sк – коефіцієнт, що характеризує видводойми, у яку здійснюється скид.
Ма – приведенамаса річного скидузабруднювачів умов. т/рік.
Мв= />Аі*mі (4.6)
де- mі – річний скид і-го забруднювача уводойму, т/рік;
Аі – показниквідносної агресивності забруднювача, умов.т/т.
Аі= /> (4.7)
де — ГДКрг– гранично допустима концентрація шкідливої речовини у водоймахрибогосподарського призначення;
ГДКпг– гранично допустима концентрація шкідливої речовини в питній воді.
Якщо значенняГДКрг не знайдено, для розрахунків можна користуватися ГДК питної води.
Екологічнийзбиток від забруднення ґрунтів (грн/рік) розраховується:
Wг = g* q*M (4.8)
де — g — питомий збиток,обумовлений рівнем інфляції 120 грн./умов.т. – для органічних відходів, 90грн.умов./т – для неорганічних відходів.
q – коефіцієнт, що характеризуєвідносну цінність земельних ресурсів.
Мг – приведенамаса річного скиду відходу (умов.т/рік);
Мг = />Аі*mі (4.9)
де — mі –річний скид і-го забруднювача угрунт, т/рік;
Аі – показниквідносної безпеки забруднювача (умов.т./т) визначається за формулою:
Аі= /> (4.10)
де ГДКгр – гранично допустима концентраціяшкідливої речовини в ґрунті, мг/кг
γа=9,6; σ=4,0; f=1,0; M=åАі×mi; Аі=1/ГДКс.д.
γв=57грн/ум.т.; σк=1,7;M=åАі×mi; Аі=1/ГДКр.з.
γгр=7,2 і 4,8 грн./ум.т. (для органічних і неорганічних речовин)
g=2, M = åАі×mi; Аі=1/ГДКгр.
Проведеморозрахунок екологічного збитку за викидами найбільш небезпечних речовин (азотудиоксиду, водню хлористого та заліза хлориду):
m (азотудиоксид) = 13,47 т/рік,
m (воденьхлористий) = 0,021 т/рік,
m (залізахлорид) = 0,017 т/рік
А азоту диоксид = /> 25 ум.т./рік
А водень хлористий = /> 5 ум.т./рік
А заліза хлорид = /> 250 ум.т./рік
Ма= 25* 13,47 + 5 * 0,0021 + 250 *0,0017 = 337,18 т/рік
Wa = 9,6* 1* 4*337,18 = 12947,9грн/рік
Проведеморозрахунки екологічного збитку від забруднення водойми капролактамом:
Wв = g* sк*Mв
Мв= />Аі*mі
Аі= /> = /> = 1
Мв= 1* 600 т = 600 т
Wв = 57 * 2,5 * 600 = 85500 грн/рік
Розрахуємоекологічний збиток від забруднення ґрунту при захороненні люмінесцентних ламп:
Wг = 90* 3*200 = 54000 грн/рік
Сумарний екологічний збиток становить:
W = Wа + Wв + Wг
W = 12947,9 + 85500 + 54000 = 152447,9 грн/рік
Зменшитиекологічний збиток від діяльності ВАТ «Чернігівське хімволокно» можна шляхомвикористання вторинної сировина – капролактаму, який можна використовувати длястворення досить ефективних синергічних захисних композицій. Таким чином,шляхом залучення технологічних відходів можна розширити сировинну базу таасортимент захисних композицій, зменшити забруднення довкілля неутилізованимивідходами, знизити витрати на їх захоронення, а отже відповідно і підвищититехногенну безпеку експлуатації технічних споруд.
Висновки
1. ВАТ«Чернігівське Хімволокно» — одне з найбільших підприємств українськоїхімічної індустрії. Досліджуване підприємство складається з трьох виробничихпідрозділів: виробництво «Капрон», виробництво «Анід», текстильно-галантерейнийцех.Основними джерелами забруднення на підприємстві є наступні виробничі процеси:виробництво поліамідної нитки для корду та технічних виробів; виробництвополіамідної текстильної нитки і волокна; виробництво нитки «Анід» длякордних тканин та технічних виробів.
2. Натериторії ВАТ «Чернігівське Хімволокно» нараховується 432 джерела викидівзабруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фактичне одержання промислових стічних вод становить 102,7 м3/год.На підприємстві проводиться утилізація рідких токсичних відходів талюмінесцентних ламп.
3. Очистка стічних вод, яка здійснюється на очисних спорудпідприємства проводиться на двох функціонуючих системах, що значно покращуютьякість використаної води, існує установка спалювання стічних вод. В ходіаналізу було підтверджено рентабельність та екологічну безпечність установки поспалюванню виробничих стічних вод, що містять ГМД. Очистка промисловихвикидів здійснюється різними методами, з яких найбільш перспективними для данихвиробництв є: суха очистка з використанням циклонів та мокра очистка викидів.
4. Проведений сумарний розрахунок екологічного збитку за викидаминайбільш небезпечних речовин в атмосферу, за забрудненням водойми капролактамомта відзабруднення ґрунту при захороненні люмінесцентних ламп,який становить 152447,9 грн/рік. Зменшитиекологічний збиток можна шляхом використання відходів виробництва, наприклад,капролактаму, в якості вторинної сировини для виготовлення синергічнихзахисних композицій. Дотримання встановлених ГДС, ГДВта лімітів на захоронення відходів сприяє зменшенню платежів за забрудненнядовкілля.
Список використаних джерел
1. Закон України ” Про охорону атмосферного повітря”Інструкція про зміст і порядок складання звіту про проведення інвентаризаціївикидів забруднюючих речовин на підприємстві” РНД 211.2.3.014-95.
2. Інструкція «КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення.Відбір проб промислових викидів». Київ, 1998.
3. ГОСТ 17.2.1.01-76. «Охорона природи. Атмосфера. Класифікаціявикидів по складу, 1976 p.
4. ГОСТ 17.2.4.02-80 „Охорона природи. Атмосфера. Загальнівимоги до методів визначення забруднюючих речовин“, 1980 p.
5. ГОСТ 17.2.4.02-80 „Охорона природи. Атмосфера. Метеорологічніаспекти забруднення і промислові викиди“, 1980 p.
6. ГОСТ 17.2.3.02-73 Охорона природи. Атмосфера, правила встановленнядопустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, 1973 p.
7. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин ватмосферу на ВАТ „Чернігівське Хімволокно“. — Чернігів, 2001. – 101 с.
8. Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин ватмосферному повітрі населених місць (список 3086-84).
9. Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБУВ) забруднюючих речовин ватмосферному повітрі населених місць (список 14414-87).
10. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць.- Москва, 1989 p.
11. Ауров В.В Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища:Підручник — Одеса, «ТЄС», 2002 — 284с.
12. БаженовВ.С. Вредные химические вещества. – Львов: Химия, 1990. – 318 с.
13. Базовыенормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины от16.04.1995, №35. – Мінохор НПС України.
14. БеспяматовГ.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ вокружающей среде: Справочник. — Львов: Химия, 1985. – 528 с.
15. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч.Посібник. — К.: Основа, 2002.- 426с.
16. Вредныевещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной, И.Д. Гадаскиной. – Львов:Химия, 1985. – 464 с.
17. Вредныевещества в промышленности: в 3-х т. / Под ред. Н.В. Лазарева, Э.Н. Левиной. –Львов: Химия, 1977. – 355 с.
18. Довідник хіміка. Вид.З-є, випр. — Львів: Хімія, 1971. – 405 с.
19. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. — Львів: Афіша, 2001. — 348с.
20. Кліменко М. О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля:Підручник — К.: Видавничийцентр «Академія», 2006. — 360с.
21. Короткий хімічний довідник. // Під ред. В.А. Рабіновича. — Львів,»Хімія”, 1977. – 210 с.
22. Лазарев Н.В., Левина З.Н. Вредные вещества в промышленности.Справочник для химиков, инженеров и врачей. — Львов: Химия, 1976. – 450 с.
23. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственныхсточных вод. — М.: Химия, 1974. – 320 с.
24. Мацнєв А.І., Проценко СБ., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерніметоди охорони довкілля. Рівне. — 2000, 515 с.
25. Охрана окружающейсреды. / Под ред. С.В. Белова. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.
26. Постійний технологічний регламент дільниці нейтралізації іочищення промислових стічних вод, установка для спалювання вод що містять ГМД.- Чернігів, 2002. — 18 с.
27. Справочник поохране окружающей среды. / В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986. – 152 с.